Стилістичні та семантичні Характеристики конотативної системи сучасної німецької фразеології

Короткий опис

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

На правах рукопису

Оніщенко Наталія Анатоліївна

УДК 81’(371:373.7)=112.2

Стилістичні та семантичні Характеристики конотативної системи сучасної німецької фразеології

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Говердовський Владислав Іванович,
доктор філологічних наук, професор

Харків 2003

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...............................................................
ВСТУП................................................................................................................
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНОТАЦІЇ У ФРАЗЕОЛОГІЇ...
1.1. Поняття й обсяг конотації... .......................
1.1.1. Підходи до вивчення конотації..
1.1.2. Конотація як система..
1.2. Основні напрямки визначення та вивчення фразеології.
1.2.1. Об’єкт вивчення фразеології та його обсяг..
1.2.2. Когнітивні основи конотативності фразеологічних одиниць....................................................................................
1.3. Структура семантики фразеологічних одиниць...............................
1.3.1. Особливості фразеологічної денотації..
1.3.2. Конотативність фразеологічних одиниць.................................
1.4. Емотивний і оцінний компоненти конотації фразеологічних одиниць.................................................................................................
1.5. Роль стереотипів у формуванні конотації фразеологічних одиниць.................................................................................................
1.6. Конотація як результат переосмислення ......
1.7. Основні методи визначення конотації...
1.8. Базові типи конотатів фразеологічних одиниць...............................
Висновки до розділу І........................................................................................
РОЗДІЛ 2. КОНОТАТИВНИЙ АСПЕКТ ПАРАДИГМАТИЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ .....................................................
2.1. Парадигма як ознака системності.....................................................
2.2. Конотація у фразеологічній синонімії......................................................
2.2.1. Проблема визначення синонімії......................................................
2.2.2. Лексико-фразеологічна синонімія...............................................
2.2.3. Фразеологічна конотативна синонімія.......
2.2.4. Конотативний аналіз фразеологічних синонімічних рядів..
2.3. Конотація у фразеологічній антонімії...................................................
2.3.1. Денотативна природа антонімії..
2.3.2. Конотативний чинник антонімії.
2.3.3. Структурно-конотативний ступінь антонімічності..
2.4. Омонімія та багатозначність у фразеології в конотативному аспекті...
2.4.1. Полісемічні фразеологічні одиниці з паралельним
переосмисленням.........................................................
2.4.2. Полісемічні фразеологічні одиниці з послідовним
переосмисленням.........................................................
2.4.3. Полісемічні фразеологічні одиниці з комбінованим
переосмисленням.............................................................
2.4.4. Фразеологічні конотативні омоніми......
2.5. Фразеологічна варіантність
2.5.1. Роль узуальних та оказіональних субституцій у формуванні
конотації...............................................................................................
2.5.2. Фразеологічна контамінація як механізм виникнення конотації
Висновки до розділу ІІ..................................................................................
РОЗДІЛ 3. ТИПИ КОНОТАЦІЇ фразеологічних одиниць..................
3.1. Ізоморфність конотації лексеми та фразеологічної одиниці ....................
3.2. Оцінно-експресивні конотати........................................................................
3.2.1. Конотативна опозиція меліоративності та пейоративності у
фразеологічних одиницях....................................................................
3.2.2. Конотація евфемістичності у фразеологічних одиницях..................
3.2.3. Конотація іронічності у фразеологічних одиницях...........................
3.2.4. Конотація інтенсифікації у фразеологічних одиницях.....................
3.3. Функціонально-стилістичні конотати...........................................................
3.3.1. Конотація розмовності та книжності у фразеологічних
одиницях........................................................................
3.3.2. Конотація іншомовності у фразеологічних одиницях......................
3.3.3. Конотація жаргоністичності у фразеологічних одиницях................
3.3.4. Конотація регіональності у фразеологічних одиницях.....................
3.3.5. Конотація архаїстичності у фразеологічних одиницях.....................
3.4. Історико-культурні конотати.........................................................................
3.4.1. Конотація культурологічності у фразеологічних одиницях.............
3.4.2. Конотація ідеологічності у фразеологічних одиницях......................
Висновки до розділу ІІІ.................................................................................
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...............................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.....................
ДОДАТОК А......
ДОДАТОК Б...

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ФО фразеологічна одиниця / фразеологічні одиниці
К0 нейтральна конотація
Кев конотація евфемістичності
Кір конотація іронічності
Кінт конотація інтенсифікації
Кме конотація меліоративності
Кпе конотація пейоративності
Кро конотація розмовності
Ккн конотація книжності
Кжа конотація жаргоністичності
Кінш конотація іншомовності
Кре конотація регіональності
Кар конотація архаїчності
Кку конотація культурологічності
Кід конотація ідеологічності
КС конотативна сема
ДКС диференційна конотативна сема
ФЗ фразеологічне значення
Кad1 адитивний конотат першого рівня
Kad2 адитивний конотат другого рівня
НРФС Немецко-русский фразеологический словарь. / Сост. Л.Э. Бинович и Н.Н. Гришин. М., 1975. 656 с.
RSR - Duden. Redewendungen und sprichwörtliche Redensarten, Bd. 11. - Mannheim, 1998. 864 S.
IDE - Schemann H., Knight P. Idiomatik Deutsch-Englisch. - Stuttgart, 1995. 1253 S.

ВСТУП

Лінгвістику останніх десятиліть відзначає зростаючий інтерес до проблем взаємозв’язку мови і свідомості, що становить одну з основ антропоцентричної парадигми мовознавства. Ментальні та емоційні характеристики мовця знаходять своє яскраве відображення у системі фразеології, на чому наголошується в роботах таких вітчизняних і зарубіжних лінгвістів, як М.Ф. Алефіренко [1-2], Я.А. Баран [17], Г. Бургер [199-207], В.М. Мокієнко [108-109], Ю.П. Солодуб [157-158], В. Флейшер [222-229], Т.З. Черданцева [181-183], І.І. Чернишова [185; 208] та ін.
Фразеологізми, різноманітні за своїм складом та формою одиниці, мають характерні семантичні компоненти денотацію та конотацію, тому дослідження фразеології неможливе без залучення цих аспектів у їх обов’язковому поєднанні. Денотація та конотація як макрокомпоненти значення не можуть розглядатися окремо, оскільки складність денотативного значення ФО сприяє виникненню в неї конотації, що саме і визначає комунікативні та стилістичних ознаки ФО.
Комплексне вивчення конотативного значення як сукупності співзначень лексичної/ фразеологічної одиниці дозволяє розглядати конотацію не лише як випадкові психічні асоціації індивідуального характеру, але й як закономірне явище, що супроводжує денотативне значення слова й має низку характерних ознак, які висвітлюють її емотивну і соціальну природу. Особливої важливості для вивчення фразеології набуває соціальний аспект конотації, що зумовлюється її усталеною, єдиною для сприйняття більшістю мовців семантикою.
Традиційно конотація вивчається як мовно-мовленнєвий феномен реалізації емотивних характеристик насамперед слова, про що свідчать роботи І.В. Арнольд [7], В.І. Говердовського [44-50; 237], М.Г. Комлєва [86], В.М. Телії [165-169], В.І. Шаховського [186; 286], L.Bloomfield [28], K. Bochmann [197], G. Lerchner [256-258], H. Rossipal [283], G. Rössler [284], Th. Schippan [289-293]. Але конотативний підхід до фразеологічного значення залишається поза увагою, хоча він дозволяє уточнити комунікативні функції ФО та становить ланку зв’язку між конотацією лексеми та конотацією повідомлення. Так, емотивний аспект конотації у ФО досліджується О.Ф. Арсентьєвою [8], М.В. Гамзюком [38-42], В.І. Шаховським [186; 286], Ch. Palm [272-274], культурна специфіка ФО згадується в контрастивних дослідженнях О.І. Домашнєва [61-62; 215], О.Д. Райхштейна [144], А. Davidou [212], P. Durčo [217-218], Cs. Földes [230-234], G. Greciano [239-240], W. Koller [248-250], J. Korhonen [251-252], B.Wotjak [308-309]. Однак на цьому тлі відчувається брак робіт, присвячених системному опису конотації як складової фразеологічного значення, його емотивних, стилістичних культурно-історичних рис. Цим зумовлений вибір об’єкта та предмета даного дослідження.
Об’єктом дослідження є ФО сучасної німецької мови у формі словосполучення або речення з повним чи частковим переосмисленням компонентів, призначення яких виконання номінативно-експресивної функції.
Предмет дослідження становлять стилістичні та семантичні властивості конотативних компонентів значення ФО у їх системних відношеннях.
Актуальність теми роботи зумовлена необхідністю поглибленого вивчення стилістичних та комунікативних потенцій ФО, конотативна цінність яких, на відміну від цільнооформлених лексем, залишається нез’ясованою. Вивчення конотації ФО орієнтовано на найпоширеніші в сучасній лінгвістиці напрями дослідження семантичних процесів функціональну та когнітивну парадигми. Визнання мовної та мовленнєвої єдності конотації ФО стимулює нове осмислення семантики та стилістики ФО, входження конотації цих одиниць у загальний контекст мовних відносин і їх реалізації в мовленні. Тому назріла нагальна потреба розробки питань про місце, склад, шляхи та механізми утворення і функціонування конотації ФО, мовні засоби її вираження, що в комплексі становлять важливий чинник комунікативного впливу.
Зв’язок роботи з науковими темами. Роботу виконано на кафедрі німецької філології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна в межах наукової теми факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Система мовленнєвої діяльності та навчання іншомовної комунікації (германські та романські мови)”, номер державної реєстрації 0103 U 004255.
Метою дослідження є системний стилістичний і семантичний аналіз конотованих ФО сучасної німецької мови, а саме визначення характеру їх виникнення, функціонування, взаємодії та прояву в парадигматичних відносинах.
Мета роботи зумовлює вирішення таких завдань:
1) виявити характер конотації ФО, типологізувати конотати ФО відповідно до особливостей їх виникнення та відображення ними різних типів співзначень, притаманних елементам фразеологічної системи німецької мови;
2) окреслити семантичні та когнітивні чинники виникнення конотації ФО, визначити їх вплив на оцінно-експресивні, функціонально-стилістичні та історико-культурні елементи конотації ФО;
3) простежити закономірності впливу конотації на реалізацію парадигматичних відносин у фразеологічній системі німецької мови;
4) проаналізувати мовні засоби вираження того чи іншого типу конотації у ФО та узагальнити особливості прояву конотації у ФО німецької мови;
5) встановити можливості поєднання двох та більше конотатів у значенні ФО, типи їх зв’язків та межі сполучуваності.
Матеріалом дисертаційної роботи слугували 9500 інгерентно конотованих ФО німецької мови, що демонструють конотативне значення незалежно від ширшого контексту. Дані ФО отримані методом суцільної вибірки з Німецько-російського фразеологічного словника/ Укл. Л.Э. Бінович і Н.Н. Гришин, Duden. Redewendungen und sprichwörtliche Redensarten, Paul H. Deutsches Wörterbuch, Petermann J. Russisch-deutsches phraseologisches Wörterbuch, Röhrich L. Lexikon der sprichwörtlichen Redensarten, Schemann H. Deutsche Idiomatik, Schemann H. Idiomatik Deutsch-Englisch, Wahrig G. Deutsches Wörterbuch та ін. Конотативна реалізація ФО на мовному й мовленнєвому рівнях досліджується на 4568 прикладах з творів художньої літератури німецькомовних авторів другої половини ХХ століття, а також з преси Німеччини, Австрії та Швейцарії останнього десятиліття. Конотативні ознаки досліджуваних ФО німецької мови підтверджено консультантами-фахівцями з питань німецької лексикології: деканом факультету германістики університету Ерланген-Нюрнберг професором Г.-Г. Мунске; редактором електронного словника Wörterbuch der österreichischen Redensarten, професором університету Іннсбрук Г. Ретті; головним редактором електронного словника Deutsche Redensarten П. Удемом; редактором електронного словника Das phrasale Lexikon, професором університету Оснабрюк П. Бошем; доктором філологічних наук С. Райс-Гельд (університет Аугсбург).
Методологічною основою роботи є підхід до фразеології як системи, в рамках якої складаються впорядковані семантичні відносини, які також створюють багатокомпонентну систему, де реалізуються конотативні компоненти значення ФО. Реалізація конотативних компонентів здійснюється під впливом комплексних лексико-стилістичних засобів. Фразеологія як система одиниць ментального лексикону людини слугує насамперед для вираження та оцінки мовцем власних дій і думок. Це зумовлює необхідність антропоцентричного підходу до вивчення фразеологічної системи.
Мета, завдання і методологічні засади дослідження обумовили використання в роботі таких методів: метод комплексного аналізу значення ФО для виокремлення семантичних компонентів ФО; метод контекстного аналізу реалізацій значень ФО для встановлення ступеня інгерентності конотації; метод еквівалентних опозицій для зіставлення інтра- та інтерлінгвальних еквівалентів (синонімів та міжмовних відповідників); метод концептуального аналізу для встановлення ролі концептуальної метафори у формуванні оцінної конотації; метод опитування носіїв німецької мови для верифікації стилістичних і дистрибутивних ознак ФО. Залучаються елементи міжмовного порівняння з метою виділення дивергентних конотатів в межах методів контрастивної лінгвістики на матеріалі німецької та англійської мов. Дослідження проведено в рамках синхронічного підходу, який зумовлений провідною роллю конотативного аспекту для мовленнєвої діяльності, яка несе відбиток сьогочасного складу мови.
Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що вперше здійснюється аналіз конотації ФО німецької мови в її системних відносинах, у межах яких виділяються базові типи конотатів ФО; окреслено семантичні та когнітивні чинники, що впливають на конотацію ФО; досліджено функціонування конотації у парадигматичних відносинах ФО на прикладі конотативної синонімії, антонімії, омонімії, полісемії та варіантності. Уперше на матеріалі німецької фразеології визначено мовні засоби вираження конотації та особливості типової сполучуваності конотатів.
Одержані результати можуть бути узагальнені у наступних положеннях, що виносяться на захист:
1. Конотативна система сучасної німецької фразеології характеризується комплексною внутрішньою організацією, взаємозв’язком та взаємозалежністю її компонентів. Конотація ФО не є гомогенною, що проявляється у відповідності співзначень трьом базовим типам: оцінно-експресивному, функціонально-стилістичному та історико-культурному, які виділяються на основі виникнення конотації, а саме шляхів узуалізації ФО: індивідуально-інтенціональних, ситуативно-стилістичних та суспільно-історичних. Базові типи конотації демонструють подальше розгалуження й розподіляються на 13 підпорядкованих видів конотації: конотації меліоративності, пейоративності, евфемістичності, іронічності, інтенсифікації, розмовності, книжності, жаргоністичності, іншомовності, архаїстичності, регіональності, культурологічності та ідеологічності.
2. Семантичною властивістю ФО як готових надлексемних утворень з усталеними емотивними та стилістичними ознаками є наявність у них конотації, що сприяє ситуативно обумовленому вибору мовця на їх користь. Характер конотації у ФО залежить від їх образної внутрішньої форми, а також від історично обумовлених стереотипних уявлень. Зокрема, конотативне значення ФО формується у процесі концептуальної метафоризації переносу на новий об’єкт ментального уявлення про пізнаний об’єкт, насамперед, на базі його оцінності.
3. Конотація ФО впливає на парадигматичні зв’язки у системі фразеології. Вона є семантичною складовою фразеологічних синонімів, антонімів, омонімів, полісемічних ФО та фразеологічних варіантів (як узуальних, так і оказіональних). Наявність спільних та диференційних конотатів у відповідних рядах / опозиціях німецької мови є тим чинником, що зумовлює повноту або неповноту окреслених відносин.
4. Мовним вираженням конотації ФО може бути, з одного боку, окрема конотована лексема, що переносить свої конотативні властивості на ФО, до складу якої вона входить. З іншого боку, конотація може виникати як результат переосмислення ФО в цілому. Процес переосмислення, що призводить до виникнення конотації ФО, має мовне вираження у формі тропів: метафори, метонімії та їх різновидів.
5. Взаємодія й сполучуваність конотатів ФО у межах свого типу та з іншими типами конотатів становить цілісну конотативну картину фразеології німецької мови як системи. За характером сполучуваності конотатів, ФО розподіляються на одиниці з обов’язковою, повною, неповною та нульовою сполучуваністю.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що її основні положення та висновки сприяють поглибленню розуміння лексичної семантики, фразеології, лінгвостилістики. Усвідомлення системного характеру конотації ФО є внеском у дослідження ФО в її оцінній, ситуативній та культурологічній віднесеності.
Результати вивчення конотації ФО німецької мови стимулюють вирішення проблем типологізації конотатів ФО, виникнення конотації ФО під впливом семантичних та когнітивних чинників, а також питання про місце конотації в реалізації парадигматичних відносин у фразеологічній системі німецької мови.
Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його результатів у викладанні таких теоретичних дисциплін, як лексикологія (розділи Лексичне значення слова”, Лексична парадигматика”, Фразеологія”), стилістика (розділи Стильова диференціація лексики та фразеології”, Стилістична семасіологія”). Положення дисертації можуть застосовуватися у спецкурсах з фразеології та конотації, у наукових дослідженнях студентів та аспірантів, а також при укладанні фразеологічних довідників та словників.
Особистий внесок здобувача полягає у визначенні шляхів виникнення конотації ФО німецької мови, в системному описі інгерентно конотованих ФО німецької мови з точки зору типів конотатів у їх взаємодії, у визначенні впливу конотативного чинника на парадигматичні відносини в межах фразеології німецької мови, у визначенні лексико-стилістичних засобів їх вираження та типової сполучуваності.
Апробація дослідження. Результати та основні положення дослідження було обговорено на засіданнях кафедри німецької філології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (вересень 2002 р., червень 2003 р.); на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна 2002-2003 років; на Міжнародній конференції за програмою Темпус-Тасіс Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва” (Київ, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, лютий 2001р.), на Другій всеукраїнській конференції Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі” (Суми, Сумський державний університет, травень 2001 р.), на Першій обласній конференції молодих вчених Тобі, Харківщино, пошук молодих” (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, березень 2002 р.), на П’ятій всеукраїнській конференції Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, Запорізький державний університет, вересень 2002 р.), на ІХ Міжнародній науковій конференції з функціональної лінгвістики Функціональна лінгвістика: підсумки та перспективи” (Ялта, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, вересень-жовтень 2002 р.), на Всеукраїнській науково-методичній конференції з проблем вищої освіти Підготовка фахівців у галузі іншомовної комунікації у вищих навчальних закладах” (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, жовтень 2002 р.), на Всеукраїнській науковій конференції Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, лютий 2003 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 6 одноосібних статтях, опублікованих у фахових збірках наукових праць України, і 5 тезах конференцій.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження підкреслює складність і неоднорідність такого явища, як конотація. Конотація ФО, що є організованим та структурованим цілим, становить такий такий макрокомпонент фразеологічного значення, який реалізується поряд з сигніфікативно-денотативним макрокомпонентом значення ФО і який демонструє оцінно-експресивні, функціонально-стилістичні та історико-культурні риси.
Переплетіння та взаємодія системних конотативних зв’язків з елементами фразеологічної системи виявляє домінуючі конотативні якості фразеології, зумовлені її номінативно-комунікативною функцією. Конотація має подвійну мовно-мовленнєву природу: конотації народжуються в мовленні й з плином часу набувають узуальних, усталених ознак, стаючи частиною мовної норми. Але їх узуалізація відбувається різними шляхами: індивідуально-інтенціональним, ситуативно-стилістичним та суспільно-історичним, які відповідають оцінно-експресивним (меліоративності, пейоративності, інтенсифікації, евфемістичності, іронічності), функціонально-стилістичним (розмовності, книжності, іншомовності, жаргоністичності, регіональності, архаїстичності), історико-культурним (культурологічності, ідеологічності) типам конотації в їх тісній взаємодії.
Особливості конотації ФО є наслідком специфіки денотативного значення ФО, котре складається з двох рівнів первинного та вторинного денотата, взаємодія яких створює внутрішню форму ФО і лежить в основі переносу значення. Особливістю конотації ФО є не лише її тропеїчність, але й яскраво виражений оцінний характер, що є наслідком з психічних схильностей мовця до пошуку готових стереотипних формул для передачі відтінків значення. Тож історично обумовлені стереотипи у формі ФО стають джерелом виникнення стійких конотацій оцінно-експресивного та історико-культурного типу. ФО є одним із засобів логічного, образного та емоційного пізнання світу, отже виконують когнітивну функцію. Концептуальні метафори, що лежать в основі фразеологічного значення, впливають на оцінно-експресивні характеристики ФО, передаючи ці співзначення концепту-цілі від концепту-джерела і створюючи підґрунтя для виникнення конотації насамперед меліоративності та пейоративності.
Дослідження всіх аспектів конотації ФО, визначення її специфіки в порівнянні з реалізаціями конотативного значення на інших рівнях зумовлює інтегративне використання декількох методів виділення й аналізу конотації, серед яких слід відзначити такі:
- Вивчення інтралінгвістичних синонімів
Зіставлення в мові, що досліджується, слів та ФО, близьких денотативно, але з можливими ідеографічними або стилістичними відмінностями, виходячи з параметричних позицій, дозволяє виділити в них конотативну дивергентну сему, яка є основним носієм конотативного значення одного з синонімів відносно іншого.
- Порівняльний аналіз інтерлінгвістичних еквівалентів
Порівняння фразеологічних відповідників у різних мовах дозволяє визначити набір конотатів, притаманний значенням цих одиниць при спільних денотатах, а також виділити культурний компонент значення. Підбір ближчих за конотативним складом еквівалентів збільшує адекватність передачі співзначень засобами іншої мови.
- Використання нейтрального або протилежного контексту
Взаємодія ФО з ширшим контекстом розкриває інгерентність конотації ФО, що забарвлює сам контекст.
Конотативні відносини є також частиною парадигматичних зв’язків у сфері фразеології. Це ще одне вираження системності конотації та її функціонування в системі фразеологічних відносин. Аналіз конотативної складової значення у ФО, що вступають одне з одним у синонімічні, антонімічні, омонімічні, полісемічні та асоціативні варіантні стосунки, показав такі закономірності:
1. Розгляд синонімічних рядів є не лише одним з методів виявлення конотації, але й засобом уточнення повноти синонімії. Тип конотативної синонімії залежить від того, який конотат є спільним, а який диференційним для даного синонімічного ряду.
2. Фразеологічна антонімія цілком визначається предметно-логічним чинником, що діє в бінарних опозиціях. Але, незважаючи на залежність конотативної сфери значення від денотативної в антонімічних опозиціях, вона стає критерієм розмежування повних і неповних фразеологічних антонімів. Це розмежування, як і в синонімічних відносинах, визначається наявністю в сфері співзначення кожного з елементів декількох конотатів, котрі можуть частково співпадати або демонструвати повну дивергентність.
3. Конотація є одним з критеріїв розмежування омонімії та полісемії, що обумовлюється її залежністю від типів і напрямів переосмислення та розвитку наступних значень із вихідного. Полісемічними стають тільки такі ФО, у семантичному складі яких наявні два та більше конотати, як мінімум один з яких є спільним для полісемічної пари або ряду.
4. Порівняння варіанту ФО з ФО-джерелом вказує на конотативну непропорційність: оказіональна, а інколи й узуальна варіантність створює адитивні конотації, що посилюють або змінюють комунікативну спрямованість ФО-джерела.
Таким чином, парадигматичні відносини й повнота їх реалізації у фразеології під конотативним кутом зору показують залежність від характеру сполучуваності конотатів у рамках властивих ФО співзначень. У результаті аналізу сполучуваності 13 досліджуваних видів конотатів у фразеології німецької мови було виявлено обов’язкову, повну, неповну та нульову сполучуваність, що зумовлено неоднорідністю співзначень ФО.
Обов’язкову сполучуваність (включення) демонструють такі конотати:
меліоративність і евфемістичність; розмовність і жаргоністичність; розмовність і регіональність; книжність та архаїстичність.
Повна сполучуваність властива:
меліоративності та інтенсифікації; пейоративності та інтенсифікації; культурологічності та іронічності; культурологічності та пейоративності.
Сполучуваність відсутня між:
евфемістичністю та пейоративністю; евфемістичністю та інтенсифікацією; меліоративністю та пейоративністю; розмовністю та книжністю; жаргоністичністю та книжністю; книжністю та регіональністю; ідеологічністю та регіональністю; ідеологічністю та розмовінстю; ідеологічністю та жаргоністичністю.
Решта конотатів сполучуються один з одним частково, тобто обмежені в своїй сполучуваності на другому рівні адитивності.
Аналіз ФО-носіїв кожного з 13 видів конотатів у різних комбінаціях їх сполучуваності дозволив виділити основні засоби створення конотації даного типу для ФО, лексичної та фразеологічної.
1) Конотати меліоративності та пейоративності мають однакові лексико-стилістичні засоби створення: оцінна лексема-епітет, антономазія з негативною (позитивною) лексемою, метафора з негативним (позитивним) первинним денотатом, заперечення меліоративної або пейоративної лексеми відповідно, гіпербола, парні формули, метонімія.
2) Конотація евфемістичності у ФО створюється за рахунок метонімії, метафоричної онімії, метафоричної перифрази, синекдохи, літоти, прономінації, еліпсиса, специфікації, генералізації, термінологічної або іншомовної субституції, метарівневої парафрази, додаткової книжності або архаїстичності. Але взагалі для евфемістичності ФО не характерний лексемний спосіб створення конотації.
3) Конотація іронічності ФО має лексико-граматичне вираження через вільний” датив, уживання димінутивних, службових частин мови посилюючого характеру, уживання книжних або архаїчних лексем. Стилістичні засоби: гіперболи, евфемістичний мейозис та паронімія, літота, метафора, метонімія, порівняння контрастних, контрадикторних або абсурдних понять, оксюморон.
4) Лексичні засоби вираження конотації інтенсифікації у ФО такі: інтер’єкції, результати часткової десемантизації, лексичні субституції, парні формули. До стилістичних засобів належать метафора, гіпербола, порівняння, експресивний антифразис, римованість, нетропеїчні комунікативні формули.
5) Узагальнюючі конотати книжності та розмовності мають як лексичне вираження у вигляді лексем відповідної стилістичної забарвленості, так і фразеологічне образність внутрішньої форми ФО.
6) Конотація іншомовності не належить до власне фразеологічних конотатів, оскільки має лише лексичне вираження в вигляді запозичень або псевдозапозичень, що є передумовою для виникнення конотації книжності або розмовності.
7) Лексичними засобами вираження конотації жаргоністичності є експресивна розмовна лексика з певними комунікативними обмеженнями, фразеологічним метафора з підвищеною експресивністю образу, метонімія.
8) У конотації регіональності відсутня реалізація на тропеїчному рівні. Для цього типу характерна наявність лексеми австрійського та швейцарського варіанту німецької літературної мови, внутрішньонімецьких, австрійських та швейцарських діалектів, або регіонально специфічних ФО із загальнонімецькими конституентами.
9) Конотація архаїстичності має переважно лексичний характер і створюється лексемами із застарілою граматичною формою, застарілим денотатом. Свій фразеологічний прояв конотація архаїстичності знаходить у ФО, що застарілі невмотивовано. Для архаїстичності нехарактерне тропеїчне переосмислення.
10) Культурологічна конотація ФО тісно пов’язана з позначенням лінгвокультурних реалій, тож створюється шляхом вживання культурологічно забарвлених лексем, а також метафоричним та метонімічним переносом на позначення реалій.
11) Спільні риси з конотацією культурологічності має конотація ідеологічності, однак лексично вона виникає за рахунок відповідно забарвлених лексем лише тоді, коли має національно-специфічні риси. Тропеїчну базу конотації ідеологічності для ФО становлять гіпербола, оксюморон, метонімія тощо.
Тож основні засоби створення конотативних значень ФО можна поділити на лексичні та фразеологічні. Провідним лексичним засобом є лексеми відповідної конотованості; фразеологічні засоби включають насамперед тропи на основі семантичного зсуву. У цьому полягає подвійність природи конотації ФО. При відсутності конотуючих лексем метафора, метонімія і їх різновиди слугують єдиною ознакою ідіоматичності ФО й основним носієм конотації.
Отже, проведений аналіз доводить, що конотативний аспект значення у фразеології не є її випадковим компонентом, а становить систему з розгалуженими зв’язками як між ФО в їх парадигматичних відносинах, так і між конотатами різних типів у межах однієї ФО.
Вірогідність отриманих результатів підтверджується достатнім корпусом мовного матеріалу, обсягом опрацьованих наукових досліджень з даної тематики, серед яких переважають праці провідних вітчизняних та зарубіжних лінгвістів у сфері фразеології, лексикології, стилістики, а також даними опитування консультантів фахівців з питань фразеології та лексикології з ФРН та Австрії.
Одержані результати є перспективними для подальшого вивчення конотативного аспекту фразеології з точки зору комунікативних потенцій ФО, сфери їх вживання, уточнення їх словникових дефініцій. Вони створюють плідне підґрунтя для дослідження фразеології в рамках теорії міжкультурної комунікації, перекладознавства та для створення двомовних конотативно-фразеологічних словників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алефіренко М.Ф. Міфічні джерела слов’янської ідіоматики //А.А. Потебня исследователь славянских взаимосвязей. Тезисы Всесоюз. науч. конф. Ч. 1. Харків: Вид-во при Харк. держ. ун-ті. 1991. С.121-123.
2. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. Харків: Вид-во при Харк. держ. ун-ті, 1987. 136 с.
3. Алехина А.И. Фразеологическая единица и слово: К исследованию системы. Мн.: Изд-во Белорус. ун-та, 1979. 152 с.
4. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. 208 с.
5. Апресян Ю.Д. Избранные труды, т.2. Интегральное описание языка и системная лексикография. М.: Школа Языки русской культуры”, 1995. 767 с.
6. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с.
7. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. (Стилистика декодирования). М.: Просвещение, 1990. 300 с.
8. Арсентьева Е. Ф. Коннотативный макрокомпонент фразеологического значения // Материалы Междунар. конф. «Языковая семантика и образ мира». Казань, 1997. http://www.kcn.ru/tat_ru/science/news/lingv_97/ sod_7.htm
9. Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1989. 125 с.
10.Арсеньева М.Г., Строева Т.В., Хазанович А.П. Многозначность и омонимия. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1966. 129 с.
11.Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.: Наука, 1988. 341 с.
12.Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1999. 895 с.
13.Астахова Э.И. Внутренняя форма идиом и ее функции // Фразеография в машинном фонде русского языка. М.: Наука, 1990. С. 146-152.
14.Бабенко М.Ю. Образные значения прилагательных английского языка, характеризующих качества человека // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2001. № 536. С. 159-164.
15.Багрянская Н.В., Милехина В.И. Образные фразеологические единицы со значением оценки ситуации в немецком и русском языке // Экспрессивность лексики и фразеологии: Сб. науч. трудов. Новосибирск: Изд-во Новосиб. гос. ун-та. 1983. С. 108-113.
16. Балли Ш. Французская стилистика: Пер. з фр. М.: Худож. лит., 1961. 394 с.
17.Баран Я.А. Фразеологія у системі мови: Автореф. дис.д-ра філол. наук: 10.02.15./ Ін-т укр. мови НАН України. К., 1999. 32 с.
18.Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Идиоматичность и идиомы // Вопросы языкознания. 1996. № 5. С. 51-65.
19.Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Концептуальная модель значения идиомы // Когнитивные аспекты лексики: Немецкий язык. Тверь: Изд-во Твер. гос. ун-та. 1991. С. 3-14.
20.Баранова Л.А. Горки американские или русские? [Терминологические сочетания и фразеологизмы, рассматриваемые с точки зрения соотношения языка и национального самосознания] // Русская речь. 2000. № 6. С. 115-120.
21. Барт Р. Основы семиологии // Структурализм: за” и против”: Пер. с фр. М.: Прогресс, 1975. С. 114-164.
22.Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частой теории перевода. М.: Междунар. отношения, 1975. 239 с.
23.Бєліцька Є.М. Конотонімізація онімів як лексико-семантичний процес: Автореф. дис.канд. філол. наук: 10.02.15/ Горлів. держ. пед. ін-т інозем. мов ім. Н.К. Крупської. Горлівка, 2000. 23 с.
24.Бєлова А.Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. 2001. С. 15-22.
25.Бельчиков Ю. А. О культурном коннотативном компоненте лексики // Язык: система и функционирование: Сб. науч. трудов. М.: Наука. 1988. С. 30-35.
26. Березин Ф.М., Головин Б.Н. Общее языкознание. М.: Посвещение, 1979. 416 с.
27.Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. К.: Наук. думка, 1989. 156 с.
28.Блумфилд Л. Язык: Пер. з англ. М.: Прогресс, 1981. 607 с.
29.Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбов. ун-та, 2001. 123 с.
30.Быкова О. Динамичность и неоднозначность культурной коннотации // Тезисы второй междунар. конф. Филология и культура”. Ч.1. Тамбов. 1999. С. 59-61.
31.Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. з англ. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
32.Вольф Е.М. Метафора и оценка //Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С. 52-65.
33. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 229 с.
34.Вороничев С.В. Об омонимии и смежных явлениях // Русская речь. 1999. № 6. С. 43-51.
35.Гавриш М.М. Контаминация фразеологических единиц немецкого языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. пед. ин-т иностр. языков. К., 1988. 16 с.
36. Гальперин И.Р. Информативность единиц языка. М.: Высш. шк., 1974. 174 с.
37. Гальперин И.Р. Стилистика английского языка. М.: Высш. шк., 1981. 334 с.
38.Гамзюк М.В. Емотивне ототожнення як засіб утворення фразеологізмів // Вісн. Київ. лінгв. ун-ту. Серія Філологія. 2000. т. 3, № 1. С. 34-44.
39.Гамзюк М.В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови). К.: Вид. центр Київ. держ. лінгв. ун-ту, 2000. 256 с.
40.Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в синхронії та діахронії): Автореф. дис.д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київ. нац. лінгв. ун-т. К., 2001. 31 с.
41.Гамзюк М.В. Номінативні властивості фразеологічних одиниць сучасної німецької мови // Вісн. Київ. лінгв. ун-ту. Серія Філологія. 2000. т. 3, № 2. С. 54-60.
42.Гамзюк М.В. Особливості лексико-семантичних шляхів утворення фразеологічних одиниць // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Київ. держ. лінгв. ун-т. 2000. вип. 4. С. 288-296.
43. Гарань О.В. О построении словарной статьи в словаре жестов немецкого языка (на примере жеста Stinkefinger) // Нова філологія. Запоріжжя: Вид-во Запоріз. держ. ун-ту, 2002. № 4 (15). С. 96-106.
44.Говердовский В.И. Аффиксальная экспликация мелиоративной и пейоративной коннотаций в немецком и русском языке // Коннотативные аспекты семантики в немецкой лексике и фразеологии. Калинин: Калинин. гос. ун-т. 1987. С.44-51.
45.Говердовский В.И. Идеологическая коннотация, речевая практика и лексикография // Язык и общество: отражение социальных процессов в лексике: Межвуз. науч. сб. Саратов: Сарат. гос. ун-т. 1986. С. 58-69.
46.Говердовский В.И. История понятия коннотации // Научные доклады высшей школы. Серия Филологические науки. № 2. 1979. С. 83-87.
47.Говердовский В.И. Коннотемная структура слова. Харьков: Изд-во Харк. гос. ун-та, 1989. 95 с.
48.Говердовский В.И. Методические аспекты теории коннотации // Проблеми мови, мовленнєвої діяльності та викладання іноземних мов. Харків: Константа. 1998. С. 16-20.
49. Говердовский В.И. Перевод как кривое зеркало духа культуры народа // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2000. № 500. С. 316-320.
50.Говердовский В.И. Теоретический и практический аспекты лексической коннотации (морфологический подход): Автореф. дис.д-ра филол. наук: 10.02.19/ Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. М., 1990. 45 с.
51.Голод О.Є. Особливості семантики та функціонування пейоративної лексики в сучасній німецькій мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Львів, 2001. 18 с.
52.Графова Т.А. Роль эмотивной коннотации в семантике слова: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.19/ Моск. гос. пед. ин-т иностр. языков им. Мориса Тореза. М., 1987. 22 с.
53.Григораш А.М. Изучение общественно-политической терминологии фразеологического характера: (на материале прессы Украины) // Русская филология. 2001. № 3. С. 32-34.
54. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века // Язык и наука конца 20 века: Сб. статей/ Под ред. Ю.С.Степанова. М.: Изд-во РГГУ, 1995. С. 239-320.
55.Денисенко С.Н. Фразообразование в немецком языке. Львов: Вища школа. Изд-во Львов. гос. ун-та, 1988. 194 с.
56.Диброва Е.И. Синкретизм фразеологического знака (разграничение фразеологической синонимии и вариантности) // Фразеологическая номинация. Особенности семантики фразеологизмов. Ростов-на-Дону: Рост. гос. пед. ин-т. 1989. С. 19-27.
57.Дмитриева М. Гендерные исследования в сравнительном языкознании: оценочная лексика как фрагмент языковой картины мира // Гендерные исследования: Харьковский центр гендерных исследований. 2000. № 5. С. 255-261.
58.Дмитриева О.Л. К проблеме формирования пакета «Штампы и клише»// Фразеография в машинном фонде русского языка. М.: Наука, 1990. С. 104-110.
59.Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии (I) //Вопросы языкознания. 1997. № 6. С. 37-49.
60.Добровольский Д.О. Национально-культурная специфика во фразеологии (ІI) //Вопросы языкознания. 1998. № 6. С. 48-58.
61.Домашнев А.И. Очерк современного немецкого языка в Австрии. М.: Высш. шк., 1967. 180 с.
62.Домашнев А.И. Проблемы классификации немецких социолектов // Вопросы языкознания. 2001. № 2. С. 127-140.
63.Дружин Т.В. О гендерных признаках некоторых групп заимствований // Вісн. Луганськ. держ. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. 2001. № 10. С. 140-144.
64.Дубровська І.Б. Генеза фразеологічних одиниць з соматичним компонентом як відображення багатовимірності процесу метафоричної номінації // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Київ. держ. лінгв. ун-т. 2000. вип. 4. С. 296-302.
65.Ельмслев Л. Пролегомены к теории языка // Новое в лингвистике. М.: Изд-во иностр. лит. 1960. вып. 1. С. 264-390.
66.Ершова Е.П. Эмотивный аспект семантики высказываний, выражающих удивление // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. 2000. № 500. С. 208-215.
67.Єфремова Н.В. Семантичні та функціональні особливості синонімічних опозицій англійських дієслів: Автореф. дис.канд. філол. наук: 10.02.04/ Волин. держ. ун-т. К., 2000. 19 с.
68.Жоль К.К. Мысль. Слово. Метафора. К: Наук. думка, 1984. 279 с.
69.Завьялова В.М. Антонимы. М.: Высш. шк., 1969. 246 с.
70.Залевская А.А. Введение в психолингвистику. М.: Рос. гос. гуманит. ун-т, 2000. 382 с.
71.Зеленько А.С. Проблеми семасіології (від класичної описової через когнітивну до лінгвістичного детермінізму). Луганськ: Альма-матер, 2001 209 с.
72.Зимина Л.П. Антонимия фразеологических единиц в современном немецком языке. Кемерово: Изд-во Кемеров. гос. ун-та, 1977. 77 с.
73.Іщенко Н.Г. До питання синонімії як універсального мовного явища // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Київ. держ. лінгв. ун-т. 2000. вип. 4. С. 195-199.
74.Ищенко Н.Г. Словообразовательная синонимия в современном немецком языке. К.: Изд. центр Киев. гос. лингв. ун-та, 2000. 349 с.
75.Іщенко Н.Г. Специфіка лексичного значення похідних (на матеріалі спільнокореневих іменників сучасної німецької мови) // Філологічні студії. Луцьк: Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. Волинський Академічний Дім. 2000. № 4. С. 82-88.
76.Капуш А.В. Еволюційні процеси в німецькій лексиці суспільно-політичного змісту: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 2000. 20 с.
77.Капуш А. Евфемізми як детермінант динаміки німецької лексики суспільно-політичного змісту // Наукові записки. Кіровоград. 2000. Вип. 22, ч. 1. С. 272-284.
78.Карасик В.И. Культурные доминанты в языке // Языковая личность: культурные концепты. ВолгоградАрхангельск: Перемена, 1996. С. 3-16.
79.Караулов Ю.Н. Активная грамматика и ассоциативно-вербальная сеть. М.: ИРЯ РАН, 1999. 180 с.
80.Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. М.: Наука, 1981. 367 с.
81.Клименко О.Л. Сленг і його взаємовідносини з літературною мовою // Вісн. Запоріз. держ. ун-ту. 1998. № 1. С. 68-71.
82.Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. М.: Эдиториал УРСС, 2000. 352 с.
83.Коканина Л.Б. Явление вариантности во фразеологии немецкого языка Швейцарии // Лексическая семантика и фразеология: Межвуз. сб. науч. трудов. Л.: Изд-во Ленингр. гос. пед. ин-та. 1987. С. 82-95.
84.Коломієць М.П. Фразеологічні синоніми. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. держ. ун-ту, 1989. 68 с.
85.Колшанский Г.В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке. М.: Наука, 1975. 231 с.
86.Комлев Н.Г. Слово в речи: денотативные аспекты. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. 214 с.
87.Копыленко М.М., Попова З.Д. Очерки по общей фразеологии. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1989. 191 с.
88.Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика: проблеми і методи дослідження // Мовознавство. 1996. № 2-3. С. 3-12.
89.Крымшамхалова С.А. Процессы интелектуализации лексикона (на материале неологизмов современного немецкого языка 60-80 гг.) // Лексико-фразеологическая система немецкого языка и коммуникация. 1988. вып. 315. С. 63-73.
90.Крисанова Т. Співвідношення емотивного та оцінного компонентів висловлювань, що передають негативну оцінку адресата // Філологічні студії. Луцьк: Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. Волинський Академічний Дім. 2001. № 2. С. 70-73.
91. Кубрак И.С. Строевые единицы языка метафоры в политических дискурсивных высказываниях // Русская филология. 2001. № 3. С. 20-21.
92.Кубрякова Е.С. Концепт // Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Л.Г. Лузина / Под ред. Е.С. Кубряковой. М.: Филологич. фак. Моск. гос. ун-та им. М.В. Ломоносова, 1996. С. 90-93.
93.Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма. Лингвистика психология когнитивная наука // Вопросы языкознания. 1994. № 4. С. 34-37.
94. Кубрякова Е.С. Обеспечение речевой деятельности и проблемы внутреннего лексикона // Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи. М.: Наука, 1991. С. 82-141.
95.Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. М.: Высш. шк., 1986. 336 с.
96.Кунин А.В. Механизмы окказиональной фразеологической номинации и проблема оценки // Вопросы фразеологии: Сб. науч. трудов. М.: Моск. гос. пед. ин-та иностр. языков им. М. Тореза. 1980. Вып. 168. С. 158-185.
97. Кунин А.В. Основные понятия английской фразеологии как лингвистической дисциплины // Англо-русский фразеологический словарь / Под ред. А.В. Кунина. М.: Рус. яз., 1984. С. 7-13.
98.Левицкий В.В. К вопросу о структуре лексического значения // Значение и его варьирование в тексте: Сб. науч. трудов. Волгоград: Изд-во Волгогр. гос. пед. ин-та им. А.С. Серафимовича. 1987. С. 36-47.
99.Левицкий В.В., Стернин И.А. Экспериментальные методы в семасиологии. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1989. 192 с.
100. Лисицкая Е.Н. Пути формирования символического значения слова // Русская филология. 2000. № 3/4. С. 62-64.
101. Літвінова М.М. Види метафоричного переосмислення при утворенні фразеологічних одиниць, які позначають риси характеру людини // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Київ. держ. лінгв. ун-т. 2000. вип. 4. С. 320-325.
102. Лихтарникова Н.А. Синтагматические и парадигматические признаки части речи как лингвистической единицы // Парадигматические отношения в языке: Сб. науч. трудов. Свердловск: Свердл. гос. пед. ин-т. 1989. С. 44-50.
103. Лукьянова Н.А. Экспрессивная лексика разговорного употребления. Проблемы семантики. Новосибирск: Наука, 1986. 227 с.
104. Ляшенко Н.С. Внутрішня форма фразеологічних одиниць: онтологічний і культурологічний аспекти: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02., 10.02.01/ Укр. держ. пед. ін-т ім. М.П. Драгоманова. К., 1997. 24 с.
105. Мегентесов С.А. Семантический перенос в когнитивно-функциональной парадигме. Краснодар: Куб. гос. ун-т, 1993. 90 с.
106. Мелерович А.М. Проблема семантического анализа фразеологических единиц современного русского языка. Ярославль: Изд-во Ярослав. ун-та, 1979. 79 с.
107. Мельник Л.В. Культурно-національна конотац