СТРУКТУРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕКСТІВ (на матеріалі персональних веб-сторінок лінгвістів)

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ДАНИЛЮК Сергій Семенович

УДК 681.3:801.3:801.8:802.0:81’42

СТРУКТУРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
АНГЛОМОВНИХ ЕЛЕКТРОННИХ ТЕКСТІВ
(на матеріалі персональних веб-сторінок лінгвістів)

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Яворська Галина Михайлівна,
доктор філологічних наук

Київ 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .........................................................
ВСТУП .......
РОЗДІЛ 1. ТЕКСТИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ВЕБ-СТОРІНОК ЛІНГВІСТІВ ЯК РІЗНОВИД ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ .........................
1.1. Сутнісні характеристики англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів .................................
1.1.1. Природа електронних текстів ..........................................
1.1.2. Визначальні ознаки електронних текстів .......................
1.2. Типологія англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів ..........................................................
1.3. Персональні веб-сторінки як засіб професійного спілкування ............................................................................
1.4. Стратегії створення англомовних персональних веб-сторінок лінгвістів ..........................................................
1.4.1. Комунікативна стратегія привернення уваги .................
1.4.2. Комунікативна стратегія інформування .........................
Висновки до розділу 1 ..................................................................................
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ПЕРСОНАЛЬНИХ ВЕБ-СТОРІНОК ЛІНГВІСТІВ .................
2.1. Особливості семантичної структури англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів .................................
2.1.1. Семантичне структурування електронних інформаційно-довідкових текстів ...................................
2.1.2. Семантичне структурування електронних наукових текстів ................................................................................
2.2. Особливості композиційної структури англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів ....................

2.2.1. Композиційне структурування електронних інформаційно-довідкових текстів ...................................
2.2.2. Композиційне структурування електронних наукових текстів ................................................................................
2.3. Лексико-семантичні характеристики композиційної будови англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів ..........................................................
2.3.1. Уживання лексичних одиниць в електронних інформаційно-довідкових текстах ..................................
2.3.2. Уживання лексичних одиниць в електронних наукових текстах ..............................................................
Висновки до розділу 2 ..................................................................................
РОЗДІЛ 3. КОМУНІКАТИВНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ПЕРСОНАЛЬНИХ ВЕБ-СТОРІНОК ЛІНГВІСТІВ ..................................................
3.1. Проблема успішності спілкування в мережі Інтернет ........
3.2. Мовленнєва діяльність комунікантів в електронному середовищі ..............................................................................
3.2.1. Діяльність адресанта ........................................................
3.2.2. Діяльність адресата ...........................................................
3.3. Функціональні характеристики англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів .................................
3.3.1. Особливості функціонування електронних інформаційно-довідкових текстів ...................................
3.3.2. Особливості функціонування електронних наукових текстів ................................................................................
3.4. Графічні засоби в англомовних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів ..........................................................
Висновки до розділу 3 ..................................................................................

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ..............................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..............................................
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ........................
ДОДАТКИ .....................................................................................................
Додаток А. Персональні веб-сторінки лінгвістів ..................
Додаток Б. Уривки з електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів ........................................

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВС веб-сторінка
ЕТ електронний текст

ВСТУП

Розвиток сучасних засобів і видів комунікації на межі XX та XXI ст., виникнення комп’ютерного середовища викликали появу нових засобів спілкування та інформації. Всесвітня мережа Інтернет і стала таким глобальним засобом масової комунікації та інформації, що радикально відрізняється від попередніх формою викладу матеріалу, поданням інформації, що відповідно впливає на її сприйняття.
Одним із найпопулярніших і найзручніших у користуванні інформаційних засобів є веб-сайт (web site) Всесвітньої павутини (World Wide Web WWW). На веб-сайтах наявні так звані персональні сторінки. Такі персональні веб-сторінки містять особисті відомості про окремих осіб або подають інформацію про певні установи тощо, а також повідомляють про професійну діяльність цих осіб чи установ. Аналізовані англомовні веб-сторінки лінгвістів є новим різновидом сучасного професійного спілкування, який значно розширює його можливості. Саме на веб-сторінках з’явилися й набули поширення електронні тексти як різновид писемного тексту.
Лавиноподібне збільшення кількості таких текстів певною мірою кореспондує зі збільшенням кількості наукових, у тому числі й лінгвістичних праць, присвячених їхньому розглядові. Дедалі частіше з’являються розвідки, в яких досліджуються Інтернет-дискурс [3; 34; 44; 77; 78], а також електронні гіпертексти [75; 102; 118; 148], за допомогою яких здійснюються зберігання та передавання інформації в сучасних засобах масової комунікації, зокрема, у Всесвітній мережі Інтернет. Так, аналізуючи електронні тексти, лінгвісти порівнюють їх із писемними текстами [28; 74], звертають увагу на гіпертекстову модель електронних текстів [8; 61; 71; 96; 103; 117; 139; 145], лінгвістичні концепції гіпертексту [26; 88; 101; 105; 113; 116; 121; 130; 131; 134], використання гіпермедійних технологій [109; 111; 120; 136; 149] і мультимедійних засобів [89; 98; 137; 141; 146] в електронних текстах.
Досліджуючи електронні гіпертексти, науковці вказують на нелінійний спосіб створення таких текстів [66; 86; 91; 95; 106; 123; 128; 140]. У поле зору лінгвістів потрапляють категорії гіпертексту [32], його графічні засоби [27], контексти, в яких уживається гіпертекст [110; 129]. Розкриваються також і особливості процесу навігації в гіпертексті [87; 90; 107; 114; 115; 124; 133]. Крім того, досліджуються особливості функціонування електронного гіпертексту [1; 11; 62; 73; 108; 112; 132; 143; 153] та подальші перспективи його використання [85; 93; 125; 126; 127; 135].
Незважаючи на вже отримані здобутки, залишається значною й кількість нерозв’язаних питань. Це стосується, насамперед, проблеми мовознавчого опису й аналізу нових текстових форм, що створюються та поширюються у Всесвітній мережі Інтернет. До них належать, зокрема, персональні веб-сторінки, які містять особисті й професійні відомості про окремих осіб або інформацію про певні установи. Особливий інтерес із цього погляду становлять персональні веб-сторінки, створювані сучасними лінгвістами, оскільки в них зафіксовано розширення можливостей для реалізації метамовної функції мови та водночас процес формування нового ефективного засобу професійного спілкування мовознавців.
Завдяки системі посилань веб-сторінки лінгвістів мають складну багаторівневу структуру, яка включає комунікативні блоки, починаючи від інформаційно-довідкових і завершуючи науковими. Такі блоки є частиною гіпертексту мережі Інтернет. Уміщуючи інформаційно-довідковий і науковий блоки, англомовні веб-сторінки лінгвістів виконують рекламну функцію. Ознайомившись із персональною веб-сторінкою того чи іншого лінгвіста, користувач мережі Інтернет може скласти загальне уявлення про професійну діяльність науковця, рівень його компетентності тощо й у разі необхідності вступити в контакт із ним. Таким чином, створення аналізованих веб-сторінок сприяє активізації професійної діяльності лінгвістів.
Актуальність обраної теми зумовлена спрямованістю сучасних мовознавчих студій на комплексне дослідження нових текстових форм, що дедалі частіше з’являються внаслідок науково-технічного прогресу й появи нових засобів масової інформації та комунікації, у взаємодії їхніх структурних і функціональних аспектів, а також недостатнім рівнем дослідження впливу сучасних технологій на модифікацію електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів як однієї з таких нових текстових форм, ще не вивченої повною мірою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах колективної наукової теми кафедри лексикології та стилістики англійської мови КНЛУ Когнітивні дослідження тексту і дискурсу: поетика, стилістика, риторика” (тему затверджено на засіданні кафедри лексикології та стилістики англійської мови КНЛУ, протокол №2 від 23 вересня 2004 року) та у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)” (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол №5 від 27 січня 2000 року).
Мета дослідження полягає в розкритті особливостей англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів шляхом встановлення їхніх структурних і функціональних властивостей, а також у визначенні комунікативних стратегій і тактик створення досліджуваних персональних веб-сторінок.
Для досягнення цієї мети потрібно вирішити такі конкретні завдання:
1) уточнити зміст й обсяг термінів електронний текст” і гіпертекст” з урахуванням здобутків сучасної лінгвістики;
2) визначити принципи структурно-композиційної та комунікативної організації англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів;
3) виявити вплив фактора електронної маніфестації текстів на їхню структуру й функціонування;
4) установити критерії поділу англомовних персональних веб-сторінок лінгвістів на комунікативні блоки та виокремити такі блоки;
5) визначити ключові концепти в англомовних інформаційно-довідкових і наукових електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів;
6) виокремити базові номінативні одиниці (слова, словосполучення) англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів як основні складники семантично завершених частин таких текстів;
7) виявити особливості функціонування графічних засобів на персональних веб-сторінках лінгвістів;
8) побудувати типологію англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів.
Об’єктом дослідження є англомовні електронні тексти, розташовані в мережі Інтернет на персональних веб-сторінках сучасних лінгвістів, чия професійна діяльність пов’язана з академічними й освітніми установами.
Предметом дослідження є структурні та функціональні особливості англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів і внутрішні зв’язки між складниками цих текстів.
Гіпотеза дослідження полягає в припущенні про те, що зміна матеріальної маніфестації тексту спричиняє модифікації моделі побудови англомовних електронних текстів.
Матеріалом дисертаційного дослідження є 100 розташованих у Всесвітній мережі Інтернет персональних веб-сторінок лінгвістів. Загальний обсяг досліджуваних веб-сторінок, виведених на екран монітора комп’ютера шляхом довільної активації гіперпосилань на такі веб-сторінки, запропонованих пошуковими системами Yahoo” та Google”, а також онлайновим лінгвістичним інформаційним ресурсом The LINGUIST List”, складає близько 9,5 мільйонів друкованих знаків.
Вибір персональних веб-сторінок лінгвістів як матеріалу дослідження зумовлений тим, що весь корпус веб-сторінок, розташованих в Інтернеті, можна класифікувати за професійною ознакою їхніх авторів. Аналізуючи англомовні електронні тексти веб-сторінок, ми беремо до уваги не лише професійну ознаку, а й ступінь досвідченості адресантів. Це робиться з метою виявлення подібностей / розбіжностей в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок науковців з різним рівнем професійної компетентності. Так, зокрема, в цьому дисертаційному дослідженні нашу увагу зосереджено на англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок двох груп лінгвістів: 1) відомих науковців з великим професійним досвідом, імена яких пов’язані зі створенням цілих напрямів у сучасній лінгвістиці (Роберт де Богранд, Тойн ван Дейк, Джордж Лакофф, Ноам Хомський, Рей Джекендофф, Вільям Лабов тощо); 2) дослідників, професійний досвід яких є меншим за досвід науковців із першої групи (Дженніфер Арнолд, Коллін Фітцджералд, Роберт Кірчнер, Говард (Ентоні) Грегорі тощо).
Для досягнення поставленої в дисертації мети застосовано такі методи: описовий метод і його прийоми (класифікація та систематизація), аналіз структури тексту, лінгвопрагматичний аналіз, а також метод моделювання комунікативного процесу. Описовий метод використано для системного представлення досліджуваного лінгвістичного об’єкта шляхом опису характеристик будови й особливостей функціонування англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів. Аналіз структури тексту слугує для визначення принципів його зовнішньої організації, натомість лінгвопрагматичний аналіз застосовано для виявлення ознак комунікативної організації досліджуваних текстів. За допомогою методу моделювання комунікативного процесу встановлено алгоритм створення англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, підпорядкований меті якнайефективнішого передавання адресантом біографічних і наукових відомостей адресатові.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено аналіз англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок сучасних лінгвістів, зокрема: досліджено природу електронних текстів, встановлено їхні визначальні риси, запропоновано типологію англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, уведено поняття семантично завершеної частини як основної одиниці членування англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок, описано сутність і структуру семантично завершених частин аналізованих електронних текстів, виявлено особливості функціонування графічних засобів в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів тощо.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що результати дослідження є внеском у розвиток лінгвістики тексту, комп’ютерної лінгвістики тощо. Отримані результати сприяють подальшій розробці й систематизації знань про електронний різновид текстів і про їхнє функціонування в новому комунікативному середовищі мережі Інтернет. Загальнолінгвістичний характер мають висновки про можливий вплив фактора специфічної матеріальної маніфестації тексту на його будову та комунікативно-прагматичні особливості.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що її основні положення, емпіричний матеріал і висновки можуть бути використані у викладанні курсів лексикології (розділи Словниковий склад”, Семантична структура слова”) й стилістики англійської мови (розділи Функціональні стилі”, Графічні засоби”, Стилістична диференціація словникового складу”), спецкурсів із проблематики використання новітніх технологій у мовознавстві. Результати роботи можуть знайти застосування в практиці викладання англійської мови на неспеціальних факультетах вищих навчальних закладів при аналізі текстів різних типів. Матеріал додатків уможливлює створення посібника, присвяченого тенденціям розвитку сучасної лінгвістики. Дисертаційне дослідження також сприяє оптимізації процесу створення персональних веб-сторінок.
Апробація результатів дисертації здійснена на одинадцяти наукових конференціях, у тому числі на чотирьох міжнародних конференціях: Мова і культура” (Київ, 2002 р.), Актуальні проблеми вербальної комунікації: мова і суспільство” (Київ, 2003 р.), Мова і культура” (Київ, 2003 р.), Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов” (Тернопіль, 2004 р.); на трьох всеукраїнських конференціях: Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, 2002 р.), Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 2002 р.), Проблеми розвитку сучасної лінгвістики, світової літератури та перекладознавства” (Черкаси, 2005 р.); на чотирьох міжвузівських конференціях: Актуальні проблеми вивчення мов і культур” (Київ, 2002 р.), Мови і культури у сучасному світі” (Київ, 2003 р.), Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” (Київ, 2004 р.), Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур” (Донецьк, 2004 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в сімох статтях, шість з яких надруковано у фахових наукових виданнях ВАК України (обсяг публікацій 4,21 др. арк.), в одній статті в збірнику матеріалів наукової конференції (обсяг публікації 0,47 др. арк.) і в трьох тезах доповідей на наукових конференціях (обсяг публікацій 0,39 др. арк.). Загальний обсяг публікацій 5,07 др. арк.
На захист виносяться такі положення:
1. Англомовні електронні тексти, що містяться на персональних веб-сторінках лінгвістів, порівняно з писемними текстами, є їхнім різновидом, в якому закладено принцип нелінійного подання інформації. Нелінійний характер створення англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів є наслідком нелінійності розумової діяльності людини. Вона виявляється в утворенні структур, в яких порушена лінійна послідовність й які є великою кількістю асоціативних переходів і відгалужень. Унаслідок того, що англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів є писемною фіксацією розумової діяльності в електронному середовищі, їхньому створенню притаманна також нелінійність як принцип подання інформації, що втілюється в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів, створених за гіпертекстовою моделлю.
2. Найвизначальнішими ознаками англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів є: мультилінійність, фрагментарність, тематична завершеність сегментів, неієрархічність відношень між сегментами, поліадресатність, монологічність (з елементами імпліцитного діалогу), варіативність, незавершеність, інтерактивність, належність досліджуваних електронних текстів до різновиду писемного мовлення. Досліджувані електронні тексти мають, порівняно з друкованими писемними текстами, коротший термін існування. В електронному вигляді писемний текст втрачає свої сутнісні ознаки завершеність і скінченність, набуваючи натомість принципово незавершеного та розімкненого характеру.
3. Англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів складаються з двох основних блоків: 1) інформаційно-довідкового; 2) наукового. Ці блоки виділяються з урахуванням виду інформації, що викладається. Так, зокрема, біографічна інформація притаманна електронним текстам інформаційно-довідкового блоку, а наукова електронним текстам наукового блоку. Згадані комунікативні блоки утворюють типову структуру англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів. Таким текстам властива подальша градація двох виділених блоків на рубрики.
4. Безпосередню участь в утворенні англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів беруть ключові номінативні одиниці. Критерієм їхнього виділення для інформаційно-довідкових електронних текстів є належність таких одиниць до основних позицій резюме (CV), а для наукових електронних текстів до термінологічних одиниць.
5. Великого поширення в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів набувають графічні засоби. Найуживанішими з них є розташування в електронних текстах таблиць, діаграм, схем, рисунків, фотографій тощо, а також шрифтове варіювання, що полягає в зміні гарнітури, розміру кегля, його жирності та кольору. Метою використання згаданих графічних засобів є полегшення адресатові пошуку необхідної інформації, а також прискорення й спрощення її сприйняття.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків, що містять зразки персональних веб-сторінок лінгвістів. Обсяг роботи складає 175 сторінок (обсяг тексту дисертації становить 158 сторінок). Загальний обсяг праці разом із додатками становить 262 сторінки.
У вступі обґрунтовано вибір теми й актуальність обраної проблематики, визначено матеріал, об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів, а також сформульовано положення, що виносяться на захист.
У першому розділі Тексти персональних веб-сторінок лінгвістів як різновид писемного мовлення” викладено науково-теоретичні основи дослідження, визначено сутнісні характеристики персональних веб-сторінок, пов’язані з їхньою електронною маніфестацією, розглянуто та виявлено визначальні риси електронних текстів аналізованого типу. В розділі також наведено побудовану нами типологію англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів і встановлено загальні стратегії й тактики створення персональних веб-сторінок.
Другий розділ Структурні особливості англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів” присвячено виявленню структурних особливостей досліджуваних текстів. Для цього електронні тексти поділено на семантично завершені частини, структуру яких потім ретельно розглянуто. Окрему увагу зосереджено на лексико-семантичних особливостях англомовних веб-сторінок. Лексико-семантичні та структурні особливості виявлено з урахуванням фактора належності розглядуваного матеріалу до інформаційно-довідкових чи до наукових комунікативних блоків.
У третьому розділі Комунікативно-функціональні особливості англомовних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів” подано розгорнуту характеристику комунікативно-функціональних властивостей досліджуваних текстів. Зокрема, описано комунікативну діяльність адресанта й адресата як учасників спілкування за допомогою текстів в електронному середовищі, а також виявлено особливості функціонування інформаційно-довідкових і наукових електронних текстів. Окрім того, описано особливості використання графічних засобів в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів, а також визначено функції, що виконують такі графічні засоби.
У загальних висновках подано основні результати проведеного дослідження та намічено його подальші перспективи.
Список використаної літератури складається зі 153 позицій (із них 69 праці іноземними мовами).
Список джерел ілюстративного матеріалу містить 83 позиції (із них 82 Інтернет-джерела, 1 друковане джерело).

У додатках подано зразки персональних веб-сторінок лінгвістів.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Розвиток сучасних засобів комунікації, який зафіксовано останнім часом, сприяє виникненню нових видів спілкування. Одним із них є Інтернет-комунікація, яка відбувається за допомогою англомовних електронних текстів. Всесвітня мережа Інтернет є принципово новим засобом масової комунікації та інформації. Відмінна риса Інтернету полягає в дещо нетрадиційному способі подання інформації в електронних текстах. Він виявляє себе, насамперед, у можливості нелінійного подання інформації.
Нелінійність як одна з визначальних рис англомовних електронних текстів втілюється в гіпертекстовій моделі, що зазвичай використовується в побудові таких електронних текстів. Створені за гіпертекстовою моделлю електронні тексти містять у собі гіперпосилання, виділені за допомогою кольору й / або підкреслювання для полегшення їхнього візуального сприйняття. За допомогою гіперпосилань уможливлюється пошук окремих фрагментів електронних текстів.
Використання гіпертекстової моделі вбачається зручним, насамперед, для адресата. Адже йому немає необхідності ознайомлюватися з усім текстом, якщо він бажає отримати лише загальне уявлення про той чи інший текст. Адресат може на власний розсуд активувати певні гіперпосилання, під якими містяться окремі текстові фрагменти, де подано інформацію, що викликала його зацікавленість, утворюючи тим самим свій власний електронний текст. Така можливість надається за рахунок відсутності стандартної, визначеної адресантом послідовності читання електронного тексту. Іншими словами, послідовність текстових одиниць, що складають електронні тексти, є довільною. Внаслідок цього актуалізується така їхня визначальна риса, як дискретність, тобто розпад на фрагменти, що є самостійними композиційними одиницями. Відзначаючи поширене використання гіпертекстової моделі в створенні англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, ми, однак, не виключаємо можливості їхнього створення й лінійним способом, наголошуючи, що не кожний електронний текст можна ототожнювати з гіпертекстом.
Електронний текст як засіб, за допомогою якого відбувається Інтернет-комунікація, є новим і поки що недостатньо вивченим об’єктом лінгвістичного аналізу. Тому ми, досліджуючи англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів, акцентували увагу на природі цих текстів, виявили їхні визначальні риси, зосередились на стратегіях і тактиках створення персональних веб-сторінок лінгвістів, на яких, переважним чином, і розташовано такі електронні тексти.
Дослідивши англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів, ми виявили, що їм притаманна інверсія напрямку викладу матеріалу, адже на початку такого викладу опиняється найсуттєвіша інформація, а подальші факти її лише підкріплюють. Електронні тексти належать також до різновиду писемного мовлення. Англомовні електронні тексти персональних веб-сторінок лінгвістів характеризуються також і незавершеністю, яка виявляється в тому, що існує можливість у будь-який час внести зміни до таких текстів або взагалі вилучити їх зі сфери комунікації. Притаманним ЕТ є також і поєднання текстових фрагментів із мультимедійними засобами (аудіо- та відеоінформацією), що кардинально змінює уявлення про текст.
Створення лінгвістами на власних веб-сторінках англомовних електронних текстів, що складаються з імпліцитно чи експліцитно виражених інформаційно-довідкового чи наукового блоків, відбувається, переважним чином, двома способами. Зокрема, електронний текст може будуватися шляхом розміщення в ньому системи гіперпосилань, активація яких дозволяє переходити від одного текстового фрагменту до іншого, а також у вигляді переліку або списку. Не виключається також і можливість одночасного використання двох згаданих способів при побудові окремого тексту.
Виявити основні риси англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів нам видалося можливим шляхом порівняння текстів, що функціонують в електронному середовищі, з писемними текстами. Проведене зіставлення виявило такі визначальні риси електронних текстів досліджуваного типу, як мультилінійність, неієрархічність відношень між текстовими сегментами, поліадресатність, монологічність (з елементами імпліцитного діалогу), варіативність, незавершеність тощо.
Кожна із зазначених рис має свої власні специфічні прояви в електронних текстах. Так, зокрема, мультилінійність виявляє себе в можливості довільних вибору й активації будь-якого гіперпосилання, під яким міститься текстовий фрагмент, що є складником цілого електронного тексту. Така довільність стає можливою тоді, коли кожний із текстових фрагментів, що приховані під відповідними гіперпосиланнями, є відносно тематично завершеним. У свою чергу, тематична завершеність текстових фрагментів зумовлює неієрархічний характер відношень між сегментами електронного тексту. Внаслідок цієї неієрархічності стає можливим варіювання послідовності читання текстових сегментів, коли через зміну послідовності активації одного й того самого набору гіперпосилань щоразу утворюється новий текст.
Поліадресатність як визначальна риса електронних текстів характеризується тим, що на сучасному етапі розвитку комп’ютерних мереж через їхню технічну недосконалість фактично немає можливості (якщо не брати до уваги поодинокі випадки використання лінгвістами на своєму сервері пароля, відомого лише обмеженій кількості колег) обмежити доступ широкого кола адресатів до специфічних текстів, призначених для чітко запланованої категорії читачів. Як наслідок, такі електронні тексти стають доступними будь-якому читачеві, що є неминучим явищем через їхню технічну реалізацію.
Наукові пошуки, що проводяться лінгвістами, дедалі частіше вимагають підтвердження чи спростування висловлюваних думок, а також обміну науковими ідеями. Все це стає можливим завдяки електронним текстам, які сприймаються не лише через певний часовий проміжок, а й у режимі реального часу, що дозволяє лінгвістам обмінюватися такими електронними текстами майже миттєво. При обміні електронними текстами відбувається зміна або корекція наукових поглядів з боку й адресанта, й адресата. Як наслідок, виникає необхідність внести певні зміни до створених раніше електронних текстів, розташованих на персональних веб-сторінках лінгвістів. Технічно зробити це набагато простіше, порівняно з необхідністю внести корективи в тексти, надруковані в книжках чи збірниках наукових праць, що видані великим накладом. Окрім того, часовий проміжок, необхідний для внесення змін до електронного тексту, є незрівнянно меншим за час, необхідний для того, аби змінити писемний текст, призначений для подальшого тиражування. Можливість внесення змін до електронних текстів, власне, й свідчить про їхню принципову незавершеність як визначальну рису.
За формою електронний текст є монологом, однак, враховуючи те, що такий монолог містить у собі імпліцитні елементи діалогу, ми стверджуємо, що з точки зору прагматики електронний текст є діалогом. Закладені в електронних текстах імпліцитні елементи діалогу виявляються у використанні особових займенників we”, you”, присвійного займенника your”, питальних та спонукальних речень, що сприяє залученню адресата до наукових пошуків.
Ті чи інші електронні тексти розташовуються лінгвістами на персональних веб-сторінках. Основною практичною метою, що ставлять перед собою лінгвісти, створюючи такі веб-сторінки, є ствердження себе як науковців-професіоналів, презентація в певній соціальній професійній ролі, встановлення професійних контактів між лінгвістами тощо. При створенні персональних веб-сторінок лінгвісти дотримуються двох комунікативних стратегій: 1) привернення уваги; 2) інформування. Вони є комплексом мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення певної комунікативної мети. Ці стратегії реалізуються за рахунок комунікативних тактик, складниками яких є комунікативні ходи. Для правильного вибору комунікативної стратегії й тактики адресант має враховувати не лише цілі, що відображають мотиви людської поведінки, а й такий найважливіший критерій, як ефективність мовленнєвих стратегій.
Розглянувши засоби реалізації кожної з комунікативних стратегій, ми виявили, що до засобів реалізації стратегії привернення уваги належать комунікативні тактики побудови заголовку й невербальна тактика графічного оформлення електронного тексту. Комунікативна тактика побудови заголовку реалізується за рахунок таких комунікативних ходів: виділення назви електронного тексту на персональній веб-сторінці того чи іншого лінгвіста за допомогою зміни кольору й / або підкреслювання; виділення жирним шрифтом й / або написання великими літерами назви електронного тексту; виокремлення заголовка тексту; розміщення фотографій в електронному тексті. Використовуючи комунікативну тактику побудови заголовка, адресант прагне привернути увагу й встановити контакт із потрібним адресатом, а також повідомити про предмет тексту. Відповідно, стратегія інформування реалізується за рахунок номінативної, констативної, описової та регулятивної комунікативних тактик, а також тактики репрезентації. Кожна з цих тактик характеризується комунікативними ходами. Так, зокрема, констативна тактика визначається комунікативними ходами повідомлення певного факту, а також надання детальнішої інформації про адресанта. Описова тактика реалізується через комунікативний хід представлення основних (вікових, професійних тощо) характеристик того чи іншого науковця. Регулятивну тактику в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів характеризують комунікативні ходи зазначення контактного номера телефону (факсу) й / або поштової та електронної адрес адресанта, а також запрошення. У свою чергу, визначальними для тактики репрезентації є комунікативні ходи подання вікових рис, повідомлення про власні інтереси, вказівки на дату й місце народження тощо.
При аналізі структурної організації англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів нами було виділено такий складник досліджуваних текстів, яка відображає їхнє змістове та формальне членування й є семантично завершеною частиною. Саме такі семантично завершені частини, які є, по суті, тематичними частинами, ми вважаємо одиницями, що конституюють тексти, в тому числі й електронні. Кожна семантично завершена частина визначається наявністю в ній ключових номінативних одиниць. Критерієм їхнього виділення для інформаційно-довідкових електронних текстів є належність таких одиниць до основних позицій резюме (CV), а для наукових електронних текстів до термінологічних одиниць.
Поставивши собі за мету дослідити, як відбувається виклад інформації в англомовних електронних текстах персональних веб-сторінок лінгвістів, ми виявили, що лінгвісти, переважним чином, використовують подання однієї семантично завершеної частини у вигляді окремого абзацу. Однак не ігнорують вони й розташування декількох семантично завершених частин у межах одного абзацу.
Проведений аналіз використання ключових номінативних одиниць у семантично завершених частинах досліджуваних електронних текстів дозволяє зробити висновок про значний вплив оповіді, опису й роздуму як основних типів викладу на вживання таких одиниць в електронних текстах. Згадані типи викладу виділено з урахуванням характеру відношень між конститутивними одиницями електронних текстів.
Розглянувши композиційну побудову англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів, робимо висновок, що її зовнішнім вираженням є рубрикація, тобто членування тексту на складники. Зокрема, англомовні інформаційно-довідкові електронні тексти складаються з типових рубрик Personal Information, Educational Background, Current Position, Previous Position, Professional Activities, Teaching, в яких подано відомості про перелік головних подій у житті лінгвістів, отриману ними освіту, їхню професійну діяльність тощо. Подання цих відомостей майже в кожному електронному тексті й, як наслідок, використання лінгвістами спільних для всіх інформаційно-довідкових електронних текстів рубрик зумовлює певну клішованість таких електронних текстів. Відповідно, англомовні наукові електронні тексти містять типові рубрики Research Interests, Publications: Books, Articles, Book Chapters, Conference Talks & Presentations, в яких йдеться про основні сфери наукових інтересів лінгвістів, працю над науковими проектами та інформацію про її результати, перелік публікацій тощо.
Зосереджуючись на Інтернет-комунікації, яка відбувається за допомогою електронних текстів, ми зауважуємо що вона складається з двох етапів: 1) утворення тексту; 2) сприйняття (рецепції) тексту. Перший із наведених етапів співвідноситься з фактором адресанта як творця електронного тексту. Другий етап пов’язаний із фактором адресата, який сприймає той чи інший електронний текст. Як наслідок, ми пропонуємо здійснювати аналіз такої комунікації, що відбувається за допомогою англомовних електронних текстів, із позиції породження тексту адресантом, а також із позиції розуміння тексту адресатом. Відповідно, актуальності набувають аспекти комунікативної діяльності адресанта й адресата при створенні та сприйнятті електронних текстів.
Дослідивши комунікативну діяльність кожного з учасників текстової Інтернет-комунікації, доходимо висновку, що головною задачею адресанта є, насамперед, моделювання образу потенційного адресата, а також своєї текстотвірної діяльності. Причиною необхідності такого моделювання є не реальний, а уявний характер адресата. У свою чергу, головною комунікативною задачею адресата при сприйнятті електронного тексту є перехід від пасивного до активного засвоєння наведеної в тексті інформації. Цьому сприяє закладена в Інтернет-середовищі можливість інтерактивного спілкування, зокрема, з авторами наукових текстів, що в умовах функціонування традиційних писемних друкованих текстів є досить обмеженою.
Зосереджуючись при аналізі англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів на вербальних засобах комунікації, ми звертали увагу також і на графічні засоби (шрифтове варіювання, виділеність джерел гіперпосилань, нелітерна графіка, фотографії, рисунки, таблиці, графіки, схеми, діаграми тощо), які використовуються в електронних текстах для полегшення сприйняття закладеної в них інформації, а також привернення уваги адресата до найважливішої інформації. Таке органічне поєднання вербальних засобів комунікації й графічних засобів є притаманним англомовним електронним текстам персональних веб-сторінок лінгвістів.
Перспективними напрямами розвитку проведеного дослідження можуть бути детальний лінгвістичний аналіз й опис структурних і функціональних особливостей текстів інших форм Інтернет-комунікації, зокрема, Інтернет-форумів, Інтернет-чатів тощо, здійснені на матеріалі англійської, а також інших мов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алюшина И.В. Гипертекст как средство активизации познавательной деятельности студентов // Материалы научной региональной конференции Лингвистические и экстралингвистические проблемы межкультурной коммуникации”. Ставрополь: Изд-во Ставропольск. гос. ун-та, 2000. С. 20-21.
2. Анисимова Е.Е. Паралингвистика и текст (к проблеме креолизованных и гибридных текстов) // Вопросы языкознания. 1992. №1. С. 71-79.
3. Асмус Н.Г. Интернет-дискурс в свете нового типа коммуникации компьютерного общения // Тезисы Международной научно-практической конференции Слово, высказывание, текст в когнитивном, прагматическом и культурологическом аспектах”. Челябинск: Изд-во Челябинск. гос. ун-та, 2001. С. 74-75.
4. Баранов А.Г. Функционально-прагматическая концепция текста. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовск. ун-та, 1991. 180 с.
5. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 360 с.
6. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации: Дис. д-ра филол. наук: 10.02.04. К., 1998. 443 с.
7. Бергельсон М.Б. Языковые аспекты виртуальной коммуникации // Вестник Московского университета. Серия 19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2002. №1. С. 55-67.
8. Бехта І. Гіпертекст альтернативна модель конвенційного тексту в постмодерністську епоху // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго, 2004. Вип. 11. Кн. 1. С. 38-41.
9. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 200 с.
10. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 140 с.
11. Генис А. Гипертекст машина времени // Иностранная литература. 1994. №5. С. 248-249.
12. Горбачев Е.В. Семантические стратегии предвыборной кампании в ФРГ (на материале сообщений для прессы фракции ХДС/ХСС в бундестаге 1998 г.): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Самарск. гос. ун-т. Самара., 2001. 16 с.
13. Грайс Г.П. Логика и речевое общение: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. Вып. XVI: Лингвистическая прагматика. С. 217-238.
14. Гусар М.В. Лінгвокогнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти приватних газетних оголошень (на матеріалі сучасної британської періодики): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2004. 230 c.
15. Данилюк С.С. Особливості структури текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Логос, 2002. Вип. 7. С. 131-136.
16. Данилюк С.С. Особливості фактору адресанта в електронних текстах мережі Інтернет при науковій комунікації // Нова філологія. Запоріжжя: Вид-во Запорізьк. держ. ун-ту. 2002. №1 (12). С. 295-297.
17. Данилюк С.С. Особливості фактору адресата в електронних текстах персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Тези 9-ої Всеукраїнської наукової філологічної конференції Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. Черкаси: Вид-во Черкаськ. держ. технол. ун-ту, 2002. С. 77-79.
18. Данилюк С.С. Гіпертекстові ознаки персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Видавн. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2003. Вип. 10. С. 23-32.
19. Данилюк С.С. Структура семантично завершеної частини електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів як текстової одиниці членування // Мова і культура. К.: Видавн. Дім Дмитра Бураго, 2003. Вип. 6. Т. 2: Психологія мови і культури. Мова і засоби масової комунікації. С. 84-86.
20. Данилюк С.С. Лексико-семантичні особливості англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Матеріали II Міжвузівської конференції молодих учених Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур”. Донецьк: Вид-во Донецьк. нац. ун-ту, 2004. С. 104-106.
21. Данилюк С.С. Невербальні засоби комунікації в англомовних електронних текстах // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Логос, 2004. Вип. 10. С. 121-134.
22. Данилюк С.С. Природа електронного тексту (на матеріалі персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів) // Актуальные проблемы вербальной коммуникации: язык и общество. К.: ВПЦ Київський університет”, 2004. С. 32-37.
23. Данилюк С.С. Функціональні особливості англомовних електронних наукових текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Вісник Житомирського державного університету. Житомир: Ред.-видавн. відділ Житомирськ. держ. ун-ту, 2004. Вип. 17. С. 132-135.
24. Данилюк С.С. Стратегії і тактики створення англомовних електронних текстів персональних веб-сторінок лінгвістів // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія Філологічні науки”. Луганськ: Вид-во Луганськ. нац. пед. ун-ту, 2005. Вип. 15 (95). Ч. 2. С. 99-109.
25. Данилюк С.С. Типологія англомовних електронних текстів персональних Інтернет-сторінок сучасних лінгвістів // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Світова література. Лінгвістика. Перекладознавство. Черкаси: Вид-во Черкаськ. держ. технол. ун-ту, 2005. Число 9. С. 176-179.
26. Дедова О.В. Лингвистическая концепция гипертекста: основные понятия и терминологическая парадигма // Вестник Московского университета. Серия 9: Филология. 2001. №4. С. 22-36.
27. Дедова О.В. Графическая неоднородность как категория гипертекста // Вестник Московского университета. Серия 9: Филология. 2002. №6. С. 91-103.
28. Дедова О.В. О гипертекстах: книжных” и электронных // Вестник Московского университета. Серия 9: Филология. 2003. №3. С. 106-120.
29. Денисенко С.Н. Функціоналізм одна із найважливіших парадигмальних рис лінгвістики кінця ХХ початку ХХI століть // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2000. №471. С. 68-76.
30. Заботкина В.И. Семантика и прагматика нового слова (на материале английского языка): Автореф. дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. лингв. ун-т. М., 1991. 51 с.
31. Иссерс О.С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. М.: УРСС, 2003. 284 с.
32. Казначеева Е.В. О лингвистических категориях гипертекста // Иноязычная филология и дидактика в неязыковом вузе. Мичуринск: Изд-во Мичуринск. гос. аграрн. ун-та, 2001. С. 46-48.
33. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации. Одесса: Изд-во Одесск. гос. ун-та. Ред.-издат. отдел обл. управл. по печати, 1991. 121 с.
34. Коломієць Н.В. Дискурс Інтернету як різновид дискурсу // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Логос. 2001. №5. С. 93-97.
35. Коломієць Н.В. Особливості комунікації в Інтернеті // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Видавн. центр Київськ. держ. лінгв. ун-ту, 2002. Вип. 8. С. 150-156.
36. Кубрякова Е.С. Эволюция лингвистических идей во второй половине ХХ века (опыт парадигмального анализа) // Язык и наука конца ХХ века. М.: Изд-во Ин-та языкозн. Рос. Академ. наук, 1995. С. 144-238.
37. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. М.: Изд-во Ин-та языкозн. Рос. Академ. наук, 1997. 331 с.
38. Кузнєцов М.І. Біографічна довідка як тип тексту // Іноземна філологія. Львів: Світ, 1991. Вип. 102. С. 124-129.
39. Культурология. XX век. Словарь. СПб: Университетская книга, 1997. 630 с.
40. Левицький А.Е. Функціональні зміни в системі номінативних одиниць сучасної англійської мови: Автореф. дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 1999. 36 с.
41. Левицький А.Е. Функціональний підхід до аналізу системи номінативних одиниць сучасної англійської мови // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2000. №471. С. 137-143.
42. Левковская Н.А. Контекстно-вариативное членение как фактор типологизации текста // Коммуникативные единицы языка и принципы их описания. М.: Изд-во Московск. гос. пед. ин-та иностр. яз. им. Мориса Тореза, 1988. С. 24-39.
43. Луканина М.В. Газетный текст через призму теории коммуникации // Вестник Московского университета. Серия 19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2003. №2. С. 123-133.
44. Лукашенко Н.Г. Іспаномовний Інтернет-дискурс // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Видавн. центр Київськ. держ. лінгв. ун-ту, 2002. Вип. 8. С. 199-201.
45. Лукашенко Н.Г. Засоби графіки у комп’ютерному дизайні текстів Інтернет-форумів // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: Видавн. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2003. Вип. 9. С. 212-218.
46. Матвеева С.А. Некоторые проблемы коммуникации в Интернет-культуре // Материалы конференции Диалог культур в аспекте проблем обучения в высшей школе”. Луганск: Изд-во Луганск. пед. ун-та, 2001. С. 116-122.
47. Мелещенко О.К. Комп’ютерні та телекомунікаційні технології як гарант інтеграції журналістики України у світовий інформаційний простір. К: Вид-во Київськ. нац. ун-ту, 1998. 195 с.
48. Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. М.: Книга, 1980. 320 с.
49. Минаева Л.В. Мультимодусность текстов печатных СМИ и рекламы // Вестник Московского университета. Серия 19: Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2002. №4. С. 26-33.
50. Мутовина М.А. Англоязычная научно-техническая реклама: стилистико-прагматический анализ. Братск: Изд-во Братск. гос. тех. ун-та, 2001. 168 с.
51. Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури: (Функціонально-стилістичний аспект). К.: ТОВ Міжнародна фінансова агенція”, 1997. 303 с.
52. Ожегов С.И. Словарь русского языка. М.: Русский язык, 1984. 797 с.
53. Остапчук И.Г. Особенности научной речи в ее экспрессивном аспекте // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації. Харків: Константа, 1996. С. 141-143.
54. Пазинич О.М. Функціонально-структурні особливості текстів дипломатичного листування: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.15. К., 2001. 219 c.
55. Палехова О.В. Рассуждение как одна из основных композиционно-речевых форм (к постановке проблемы) // Проблемы филологии и методики преподавания иностранных языков. СПб: Изд-во Санкт-Петербургск. гос. ун-та экон. и финанс., 2000. Вып. 4. С. 21-24.
56. Переверзев В.Н. Логистика: Справочная книга по логике. М.: Мысль, 1995. 221 с.
57. Петрова Н. Русский Интернет как открытое фольклорное общество // http://www.rik.ru/vculture/folklor/index.html
58. Подолкова С.В. Средства реализации коммуникативности в научно-технических текстах (на материале текстов технической рекламы и аннотаций научно-экспериментальных статей): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Сумы, 2001. 200 с.
59. Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації. К.: Вид-во Ін-ту укр. мови Нац. Акад. наук України, 1998. 194 с.
60. Радзієвська Т.В. Комунікативно-прагматичні аспекти текстотворення: Дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.15. К., 1999. 390 с.
61. Ремнева М.Л., Дедова О.В. Об опыте гипертекстового изложения учебных курсов // В пространстве филологии. Донецк: Юго-Восток, 2002. С. 72-89.
62. Рогозина И.В., Босова Л.М., Стриженко А.А. Об информационно-воздействующей функции Интернет-коммуникации // Сборник материалов Всероссийской научно-практической конференции Концептуальная картина мира