СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ, ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТУ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ РЕЦЕНЗІЇ (на матеріалі німецьких газет)

Короткий опис

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Ляшенко Тетяна Степанівна

УДК 811.112.2’42:070.41

СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ, ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТУ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ РЕЦЕНЗІЇ

(на матеріалі німецьких газет)

10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
Буйницька Тетяна Олексіївна
кандидат філологічних наук, доцент

Львів - 2004

ЗМІСТ

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТИПОЛОГІЧНІ РИСИ ТА СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ РІЗНОВИДІВ ГАЗЕТНОГО ТЕКСТУ НІМЕЦЬКОЇ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ РЕЦЕНЗІЇ
1.1. Мистецтвознавча рецензія як тип тексту в газетному дискурсі. Жанрові особливості газетної мистецтвознавчої рецензії
1.2. Різновиди мистецтвознавчої рецензії та особливості їхньої структурно-композиційної організації
1.2.1. Аналітично-оцінна мистецтвознавча рецензія
1.2.2. Рецензія-репортаж
1.2.3. Рецензія-анотація
1.3. Особливості співвідношення вертикальної та горизонтальної структур тексту мистецтвознавчої рецензії
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-ТЕМАТИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ В ТЕКСТІ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ РЕЦЕНЗІЇ
2.1. До питання про структурність тексту
2.2.1. Зв’язність текстів аналітично-оцінної рецензії та рецензії-репортажу на структурно-композиційному рівні
2.2.2. Особливості зв’язності тексту рецензії-анотації на структурному рівні
2.3. Тематична структура тексту мистецтвознавчої рецензії
2.3.1. Особливості тематичної структури текстів аналітично-оцінної рецензії
2.3.2. Особливості тематичної структури текстів рецензії-репортажу
2.3.3. Особливості тематичної структури текстів рецензії-анотації ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2
РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ ПРАГМАТИЧНОГО ВПЛИВУ НА РЕЦИПІЄНТА МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ РЕЦЕНЗІЇ
3.1. Прагмастилістичні особливості категорії оцінки текстів мистецтвознавчої рецензії
3.2. Вплив екстралінгвістичних чинників газетного дискурсу на моделювання оцінки в мистецтвознавчій рецензії
3.3 Прагмасемантичні типи оцінної інформації
3.3.1. Денотативно-оцінна інформація
3.3.2. Конотативно-оцінна інформація
3.3.3. Підтекстово-оцінна інформація
3.4. Особливості прагматичного впливу паралінгвістичних засобів
3.4.1 Вплив образотворчого мистецтва й слова на реципієнта
3.4.2. Особливості співвідношення слова та зображення
3.4.3. Функціонування зображальних та графічних засобів у мистецтвознавчій рецензії
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП
Сучасна лінгвістика зорієнтована на комунікативно-прагматичне вивчення тексту і мови, що пов’язано з теорією комунікативно-мовленнєвої діяльності, функціональною стилістикою і типологією тексту. У теорії тексту, газетно-публіцистичного також, останнім часом все більшу увагу привертає його функціональний аспект, який передбачає вивчення таких моментів: форми конкретної реалізації тексту (газетно-мовленнєві жанри) і типологію газетних текстів, що складається з урахуванням їхніх системно-функціональних характеристик.
Стилістику газетних жанрів активно досліджують [20, 21, 28, 31, 38, 70, 72, 89, 138, 162, 169, 170 та інші], однак функціонування лінгвостилістичних засобів конкретного мовленнєвого твору відповідно до його типологічних особливостей і прагматичних параметрів вивчені ще недостатньо.
Дисертаційне дослідження присвячене аналізові лінгвотекстових особливостей одного із жанрів газетно-публіцистичного стилю мистецтвознавчої рецензії у руслі функціональної стилістики, комунікативно-функціонального і прагматичного напрямів сучасної лінгвістики тексту [36, 65, 66, 76, 116, 127, 158], згідно з якими процес вербальної комунікації здійснюється в текстах конкретного типу й призначення з урахуванням комунікативної інтенції та ситуації. Дослідження ґрунтується також на ключових концептах теорії дискурсу, мовленнєвого впливу психолінгвістики та на науковому потенціалі паралінгвістики.
Лінгвістичний статус мовленнєвого жанру газетна рецензія” досліджували О. В. Кашковська, О. К. Кудасова, О. Л. Малиновська, Т. І. Сіндєєва, Т. А. Щорс, С. М. Яворська, які розглядали текст театральної, наукової та літературної рецензії [54, 73, 88, 131, 132, 133, 173, 174]. Лінгвотекстові особливості німецької мистецтвознавчої рецензії проаналізовано вперше, що підтверджує правомірність вибору цього типу тексту об’єктом дослідження.
Зв’язок роботи з науковими дослідженнями. Дисертацію виконано на кафедрі німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка в межах науково-дослідної теми факультету іноземних мов Лінгвостилістичне дослідження текстів різних функціональних стилів та проблем лінгвістики тексту”, № державної реєстрації 0103И001080.
Актуальність дослідження обумовлена низкою чинників:
1. Орієнтацією на комплексний розгляд типологічних особливостей текстів та їхніх категорій з урахуванням жанрової специфіки.
2. Недостатнім вивченням суттєвих мовних та мовленнєвих особливостей жанрових різновидів.
3. Потребою подальшого аналізу комунікативних настанов конкретного типу тексту та визначення відповідних лінгвостилістичних засобів, за допомогою яких вони реалізуються.
4. Відсутністю ґрунтовних досліджень зв’язності тексту на рівні його структурно-композиційної і тематичної організації.
5. Потребою подальшого вивчення лінгвістичних та паралінгвістичних засобів прагматичного впливу на реципієнта.
Матеріалом для дослідження були рецензії на виставки та аукціони художніх творів живопису з газет: „Frankfurter Allgemeine Zeitung, „Die Zeit, „Süddeutsche Zeitung, „Die Welt та інші. Загальний вибірковий корпус становить 1500 рецензій за 1995-2001 рр. Звернення до матеріалу газетних текстів рецензії зумовлене тим, що:
1. Газетні тексти це багатий різноманітний матеріал для системно-структурного вивчення мовленнєвих побудов. Жанрове й стильове різноманіття текстів, активність авторської позиції, виразність комунікативного впливу, які притаманні газеті, сприяють усебічному формуванню текстової структури і характеризують мовлення як комунікативне явище загалом. Вивчення газетних текстів розкриває загальний процес формування тексту і конкретний, притаманний газетному мовленню, допомагає усвідомити роль різних мовних компонентів та явищ у цьому процесі.
2. Мова преси відображає найактивніший стан мови, саме тут здійснюються її пошукові тенденції. Відомо, що газети швидше, ніж тексти інших функціональних стилів, реагують на всі зміни, що відбуваються в мові, на її розвиток, функціонування, формування мовної культури.
3. Газети призначені для масового читача, отже, вони вилучають спрямованість на вузьке коло адресатів.
Основною метою дослідження є спроба представити мовленнєвий жанр газетної мистецтвознавчої рецензії як лінгвотекстове утворення, цілісність якого забезпечується фунціональною взаємодією текстових, мовленнєвих та мовних структур; виявлення механізму дії та закономірностей функціонування лінгвістичного статусу типу тексту газетна мистецтвознавча рецензія” з погляду досягнення запланованого прагматичного ефекту.
Мета визначає конкретні завдання роботи:
1. Визначити різновиди мовленнєвого жанру газетна мистецтвознавча рецензія” на основі зіставлення текстів рецензії з інваріантною моделлю жанру, побудувати структурну модель кожного різновиду, враховуючи особливості композиційної та функціональної організації текстів.
2. Зіставити горизонтальну та вертикальну структури кожного різновиду мистецтвознавчої рецензії через виявлення можливостей розподілу комунікативних блоків за композиційними ланками, встановити первинні та вторинні риси різновидів газетної мистецтвознавчої рецензії, які зумовлені їхнім функціонально-комунікативним призначенням.
3. Провести лінгвостилістичний аналіз текстів мистецтвознавчої рецензії та встановити їхні синтактико-стилістичні особливості.
4. Дослідити зв’язність текстів мистецтвознавчої рецензії на структурно-композиційному й тематичному рівнях. Встановити основні засоби зв’язку між компонентами горизонтальної структури текстів мистецтвознавчої рецензії. Побудувати моделі тематичного розвитку кожного різновиду.
5. Визначити мовні та паралінгвістичні засоби прагматичного впливу текстів мистецтвознавчої рецензії на реципієнта. Дослідити типи оцінної інформації та їхню прагматичну спрямованість. З’ясувати роль зовнішніх зображальних засобів та виявити особливості співвідношення слова й зображення у формуванні впливу тексту мистецтвознавчої рецензії.
Наукова новизна дисертації визначена вибором предмета дослідження. Лінгвостилістичний потенціал типу тексту німецької мистецтвознавчої рецензії у газетному дискурсі досліджується вперше і в українській, і в зарубіжній лінгвістиці тексту. До того ж, вперше здійснено спробу комплексного аналізу цього типу тексту та його різновидів на структурно-композиційному, комунікативно-функціональному та тематичному рівнях відповідно до комунікативно-прагматичних потенцій жанру.
На захист винесено такі положення:
1. Мовленнєвий жанр мистецтвознавча рецензія” як субмікрожанр щодо мікрожанру газетної рецензії представлений такими типами мовленнєвих творів, як аналітично-оцінна рецензія, рецензія-репортаж та рецензія-анотація.
2. Прагматична спрямованість тексту мистецтвознавчої рецензії є визначальною для її структурно-композиційної побудови. Зміни у структурі тексту та його мовному оформленні зумовлені первинністю чи вторинністю типологічних рис рецензії, а їхній обов’язковий чи факультативний характер залежить від прагматичної функції конкретного тексту мистецтвознавчої рецензії.
3. Основою для визначення різновидів мистецтвознавчої рецензії є особливості співвідношення вертикальної (комунікативний рівень) та горизонтальної (композиційний рівень) структур.
4. Зв’язність текстів мистецтвознавчої рецензії забезпечується на двох взаємопов’язаних рівнях: структурно-композиційному за допомогою різних типів і засобів зв’язку та тематичному з відображенням логіко-семантичних відношень у тексті. Існують певні відмінності тематичного розвитку різновидів мистецтвознавчої рецензії.
5. Прагматичну спрямованість тексту мистецтвознавчої рецензії створюють лінгвістичні (прагмасемантичні типи оцінної інформації) та паралінгвістичні (ілюстрація, фотографія, шрифт) засоби.
Вихідною теоретичною базою дисертації є теоретична модель жанрової стилістики та теорія дискурсу як комунікативно-прагматичного взірця мовленнєвої поведінки й типу дискурсивної практики. В основу цих теорій покладено акцентування прагматичного аспекту мовленнєвої діяльності, що означає й комунікацію у семіотичному розумінні. Зважаючи на це, ми розглядаємо текст як знакову форму організації комунікації, як ідеальну систему-конструкт, де закладена програма створення та сприйняття типової комунікативної функції тексту.
Загальною методологічною основою дисертаційної роботи є системна природа тексту та його дослідження на принципах структурності, тематичної цілісності, дискретності та зв’язності його частин. Завдання роботи і специфіка об’єкта дослідження зумовили застосування низки методів, загальним серед яких є дедуктивно-індуктивний. Серед окремих методів у роботі використано: описово-аналітичний метод, який передбачає безпосереднє спостереження мовних фактів у конкретних умовах мовлення на традиційному емпіричному рівні з подальшим зіставленням та узагальненням одержаних результатів; гіпотетико-дедуктивний метод, процедура здійснення якого передбачає висунення гіпотези на основі узагальнення зібраного матеріалу та подальшу перевірку її дієвості шляхом встановлення її відповідності новим мовним фактам, зіставлення з відомими концепціями та виявлення суперечностей; метод прагматичного та елементи психолінгвістичного аналізу тексту, який дав змогу проаналізувати інтенційний зміст типу тексту мистецтвознавчої рецензії і його різновидів, виявити типи сприйняття реципієнтом інформації та шляхи активізації чи нейтралізації його психологічного стану. Як допоміжний спосіб підтвердження об’єктивності результатів дослідження застосовано кількісну обробку матеріалу.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у подальшій розробці прагматики й стилістики тексту, а саме його типологічних та структурних особливостей, категорій дискретності та когерентності в руслі функціонально-комунікативного підходу до творення тексту. Запропонована у дисертації модель мовленнєвого жанру мистецтвознавчої рецензії може бути використана як один з можливих способів аналізу інших жанрів газетної публіцистики. Результати дослідження роблять певний внесок у розроблення дискурсивно-прагматичної типології газетних текстів німецької мови.
Практична вартість дисертації полягає у можливості використання її висновків у теоретичному та практичному курсах лінгвостилістики німецької мови, у викладанні спецкурсів зі стилістики тексту, у роботі на семінарах зі стилістики та інтерпретації тексту, у написанні курсових та дипломних робіт з питань функціональної стилістики та лінгвістики тексту, у складанні навчальних посібників з проблем структурно-синтаксичної організації газетних текстів та їхньої інтерпретації, у розробленні навчально-методичних рекомендацій. Результати дослідження можуть бути використані у процесі побудови конкретних типів текстів, для оптимізації навчання різних видів мовленнєвої діяльності. Спостереження та висновки дослідження можуть мати практичне значення для студентів гуманітарного профілю: філологів, журналістів, мистецтвознавців.
Апробація роботи здійснювалась під час доповідей на науково-теоретичних конференціях викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (1996-2004), на V Міжнародній конференції українських германістів (Львів, 1997), на ювілейній Міжнародній науково-практичній конференції Асоціації українських германістів (Львів, 2003), на наукових семінарах кафедри німецької філології цього ж університету (1997-2003). Повний текст дисертації обговорено на засіданні кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка у жовтні 2003 р.
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 6 публікаціях автора: 4 статтях, опублікованих у фахових виданнях України, та 2 тезах: V міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів (Львів, 1997) та ювілейної міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів (Львів, 2003).
Обсяг та структура дисертації. Структура роботи зумовлена поставленими в ній дослідницькими завданнями. Дисертація складається зі Вступу, трьох дослідницьких розділів, Висновків, Списку використаних джерел. Робота містить також список умовних скорочень. Загальний обсяг дисертації становить 201 сторінку, з них - 174 основного тексту. Список використаних джерел налічує 208 позицій.
У першому розділі встановлено основні типологічні та жанрові особливості типу тексту німецької мистецтвознавчої рецензії, визначено різновиди мовленнєвого жанру газетна мистецтвознавча рецензія”, висвітлено питання їхньої структурно-композиційної організації, проаналізовано особливості взаємодії горизонтальної та вертикальної структур кожного різновиду німецької мистецтвознавчої рецензіі.
Другий розділ присвячено проблемі структурних зв’язків у текстах мистецтвознавчої рецензії: досліджено зв’язність текстів мистецтвознавчої рецензії на структурно-композиційному та тематичному рівнях, а також засоби зв’язку між компонентами композиційної структури різновидів мистецтвознавчої рецензії, побудовано моделі їхнього тематичного розвитку, виявлено варіанти цих моделей.
У третьому розділі досліджено засоби прагматичного впливу на реципієнта текстів мистецтвознавчої рецензії, зокрема, проведено прагмасемантичний аналіз типів оцінної інформації текстів рецензії, визначено особливості прагматичного впливу паралінгвістичних засобів.
У загальних висновках підсумовано результати дослідження, а також накреслено напрями подальшого вивчення цього типу тексту.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Комплексне дослідження типу тексту німецької мистецтвознавчої рецензії у газетному дискурсі на структурно-композиційному, комунікативно-функціональному та тематичному рівнях з урахуванням комунікативно-прагматичних потенцій жанру дає підстави зробити такі висновки.
Жанрові особливості МР (аналітичність, оцінність та інформативність щодо змісту рецензії; публіцистичність, емоційність, експресивність, рекламність, лапідарність щодо її стилю), що зумовлені прагматичною заданістю тексту рецензії, інтенцією його автора, є визначальними для його структурно-композиційної побудови. Первинність чи вторинність типологічних рис МР зумовлює певні зміни у структурі тексту та його мовному оформленні.
У результаті зіставлення текстів МР з інваріантною моделлю жанру було розроблено класифікацію мистецтвознавчої рецензії і побудовано структурну модель кожного її різновиду. Результати співвідношення горизонтальної (композиційний рівень) та вертикальної (комунікативний рівень) структур свідчать про існування таких типів мовленнєвих творів МР: аналітично-оцінна рецензія (АОР), рецензія-репортаж (РР), рецензія-анотація (РА).
Виявлення можливостей розподілу комунікативних блоків вертикальної структури за композиційними ланками горизонтальної структури дає підстави зробити висновок про первинність таких типологіних рис, як аналітичність та оцінність для АОР, інформативність, публіцистичність та оцінність для РР, інформативність та рекламність для РА. Лапідарність стилю притаманна всім різновидам МР.
Аналіз комунікативної спрямованості кожного різновиду МР та визначення відповідних засобів, за допомогою яких вона реалізується, свідчить про те, що характерними формами втілення домінантних комунікативних настанов для АОР є композиційно-мовленнєва форма роздум”, для РР повідомлення” та опис”, для РА повідомлення”.
Під час лінгвостилістичного аналізу було встановлено, що виразність тексту МР створюють різноманітні відокремлені конструкції (парентези, прикладки, дієприкметникові звороти та ін.), засоби експресивного синтаксису (інверсія, еліптичні речення, приєднувальні конструкції, ряди перерахувань, повтор, асиндетичне поєднання речень та ін.), образні засоби (метафора, порівняння, епітети), лексика літературно-розмовного забарвлення. Лаконічності тексту МР сприяє використання відокремлених конструкцій, інфінітивних зворотів, поширених означень, іменникових словосполучень, складених слів.
Дослідження структурно-тематичних зв’язків у тексті МР дає підстави стверджувати, що зв’язність текстів МР забезпечується на двох взаємопов’язаних рівнях: структурно-композиційному та тематичному. На рівні структурно-композиційної організації зв’язність АОР та РР зумовлена послідовністю компонентів горизонтальної структури і створюється різними мовними засобами. Зв’язки в тексті рецензії-анотації, горизонтальна структура якої побудована у формі злитого тексту-інформації, є мікроструктурними. Застосування кількісного опрацювання матеріалу підтверджує перевагу в текстах МР рекурентного зв’язку за допомогою лексико-стилістичних засобів.
Аналіз логіко-семантичних відношень у тексті МР виявляє відмінності тематичної структури її різновидів. Тексти РР та РА визначає дескриптивна форма розгортання теми. Тематична структура текстів РА відрізняється варіативністю, її мікротеми не набувають широкої специфікації. У текстах АОР провідною є аргументативна форма розвитку теми.
Вивчення прагматичного потенціалу дискурсу МР дає підстави стверджувати, що впливова спрямованість МР створюється взаємодією власне тексту, а саме оцінної інформації, з паралінгвістичними засобами (ілюстрація, фотографія, шрифт, посилання). Різноманітність оцінної інформації в текстах мистецтвознавчої рецензії та особливості її впливу на реципієнта зумовлюють існування прагмасемантичних типів ОІ. Особливості впливу типів оцінної інформації на реципієнта полягають у сприянні автоматизму сприйняття і психологічної реакції адресата за допомогою ДОІ, активізації бажаних психологічних станів завдяки КОІ та нейтралізації критичного настрою читача через ПОІ. Способи актуалізації прескрептивно-рекомендаційного потенціалу оцінки формують мовленнєвий вплив дискурсу мистецтвознавчої рецензії.
Зовнішні зображальні засоби МР (ілюстрація, фотографія, шрифт), впливаючи на емоційно-інтелектуальну та мотиваційно-ціннісну сфери читача, привертають його увагу, встановлюють з ним психологічний контакт, полегшують адекватне сприйняття тексту рецензії, створюють його образність. Графічні засоби тексту МР прискорюють пошук потрібної інформації.
Дослідження, результати якого можуть бути використані у теоретичному і практичному курсах лінгвостилістики німецької мови, звичайно, не охоплює повною мірою всіх проблем функціонування дискурсивної форми мистецтвознавчої рецензії. Перспективними аспектами подальшої розробки цієї проблематики, на наш погляд, має бути докладніше вивчення лексичного складу німецької МР, дослідження МР у фаховому виданні та її порівняльний аналіз з газетною МР.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Азнаурова Э.С. Прагматика текстов различных функциональных стилей // Общественно-политический и научный текст как предмет обучения иностранным языкам. М.: Наука, 1987. С. 3-20.
2. Александрова Н.А. О некоторых языковых способах воздействия на участников научной дискуссии // Функциональные стили. Лингвометодические аспекты. М.: Наука, 1985. С. 73-78.
3. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. С. 75-136.
4. Аникина А.Б. Образные средства в языке газеты // Вестник Моск. ун-та. Сер. 10, журналистика.1970. ­­№6. С. 26-32.
5. Анисимова Е.Е. Паралингвистика и текст (к проблеме креолизованных и гибридных текстов) // Вопросы языкознания. 1992. № 1. С. 71-78.
6. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования). 3-е изд. М.: Просвещение, 1990. 300 с.
7. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата // Изв. АН СССР. Сер. Лит. и яз. М.: Наука, 1981. Т. 40 №4. С. 17-22.
8. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр. лит., 1961. 394 с.
9. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского. М.: Наука, 1972. 465 с.
10. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Наука, 1979. 423 с.
11. Бахтін М.М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках // Антологія світової літературно-критичної думки. Львів: Літопис, 1996. 634 с.
12. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. - К.: Изд-во КНУ, 1997. 310 с.
13. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Под ред. Ю.С.Степанова. М.: Прогресс, 1974. - 447 с.
14. Беневоленская Т.А. Композиция газетного очерка: Пособие по спецкурсу. М.: МШГУ, 1975. 86 с.
15. Беневоленская Т.А. О языке и стиле газетного очерка. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. 79 с.
16. Бессмертная Н.В. Лингвостилистическая интерпретация текста. К.: Вища шк., 1983. 200 с.
17. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка. М.: Высш. шк., 1990. 320 с.
18. Бухбиндер В.А., Бессонова И.В. Стереотипный характер текстовосприятия // Проблемы текстуальной лингвистики. К.: Высш. шк., 1983. С. 79-89.
19. Вазбуцкая К.Г. Стилистика художественной речи // Сб. науч. работ Л.: Ленингр. гос. пед. ин-т им. А. И. Герцена, 1973. 156 с.
20. Вакуров В.Н., Кохтев Н.Н., Солганик Г.Я. Стилистика газетних жанров. М.: Высш. шк., 1981. 183 с.
21. Вакуров В.Н. Образность в публицистике // Вестник Моск. ун-та. Сер. 10, журналистика. 1982. №4. С. 15-22.
22. Васильева А.Н. Газетно-публицистический стиль речи: Курс лекций по стилистике русского языка. М.: Рус. язык,1982. 198 c.
23. Вейзе А.А. Чтение, реферирование, аннотирование иностранного текста. М.: Высш. шк., 1985. 127 с.
24. Виноградов В.В. О теории художественной речи. М.: Высш. шк., 1971 240 с.
25. Виноградов В.В. Проблемы русской стилистики. М.: Высш. шк., 1981. 320 с.
26. Винокур Г.О. Культура языка. Очерки лингвистической технологии. М.: Работник просвещения, 1925. 215 с.
27. Вишивана Н.В. Прикметники оцінки в сучасній німецькій мові: Автореф дис канд філол. наук: 10.02.04/ Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 1999. 19 с.
28. Вовчок Д.П. Стилистика газетных жанров: Учебн. пособие. Свердловск: Урал. гос. ун-т, 1979. 72 с.
29. Вольф Е.М. О соотношении квалификативной и дескриптивной структур в семантике слова и высказывания // Изв. АНСССР. Сер. Лит. и яз. 1981. Т.40. №4. С.390-398.
30. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 228 с.
31. Вомперский В.П. Язык и стиль газеты. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1960. 14 с.
32. Воробьёва О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища шк., 1993. 200 с.
33. Выготский Л.С. Психология искусства. 3-е изд. М.: Искусство, 1986. 572 с.
34. Галуза И.Д. Композиционный приём и речевая погрешность. // Язык и композиция газетного текста. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1987. С. 148-157.
35. Гальперин И.Р. О понятии текст // Вопросы языкознания. 1974. №6. С. 68-77.
36. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 138 с.
37. Гальперин И.Р. Сменность контекстно-вариативных форм членения текста. Русский язык // Текст как целое и компоненты текста. М.: Наука, 1982. 176с.
38. Гаранина Н.С. Специальная лексика. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1967. 48 с.
39. Гаранина Н.С. О стиле литературно-художественной критики // Стилистика газетних жанров / Под ред. Д.Э.Розенталя. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. С. 173-183.
40. Голосова Т.М. Комунікативні аспекти дослідження тексту // Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності: Матеріали Всеукраїнської наук. конф. / Ін-т мовознавства НАН України, Львів. держ. ун-т им. И. Франко. - 25-27 січня 1999 р. Львів: Літопис, 1999. 405 с.
41. Горбунов А.П. О сущности экспрессии и формах её реализации // Вопросы стилистики. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1966. С. 224-234.
42. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. М.: Наука, 1980. 104 с.
43. Горшкова И.М. Дискуссионные вопросы организации текста в чехословацкой лингвистике // Синтаксис текста. Академия наук СССР. М.: Наука, 1979. С. 353-356.
44. Дауговиш С. Фотоэстетика и журналистика. Рига: Латв. гос. ун-т, 1988. 34с.
45. Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация: Сб. работ. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
46. Диалектика текста / Под ред. А.И. Варшавской: В 2 т. СПб.: Изд-во Санк-Петерб. ун-та, 1999. Т. 1, 2. 325 с.
47. Дмитриева Н.А. Слово и изображение//Взаимодействие и синтез искусств. Л., 1978. С. 44-54.
48. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. Проблемы семиосоциопсихологии. М.: Наука, 1984. 268 с.
49. Есперсен О. Философия грамматики. М.: Изд-во иностр. лит., 1958. 404 с.
50. Жельвис В.И. Эмотивный аспект речи. Психолингвистическая интерпретация речевого воздействия: Учеб. Пособие. Ярославль: Изд-во Яросл. ун-та, 1990. 81с.
51. Зимняя И.А. Смысловое восприятие речевого сообщения // Смысловое восприятие речевого сообщения (в условиях массовой коммуникации). М.: Наука, 1976. С. 21-26.
52. Зубов Л.В. О языковых средствах выражения категории оценки в современном английском языке ( На материале англо-американской прессы): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1974. 24 с.
53. Иванова Т.П. Композиционно-смысловая и синтаксическая структура краткого газетного текста: Автореф. дис канд. филол. наук. М.,1975. 23 с.
54. Кашковская Е.В. Текстология театральной рецензии (на материале англ. языка): Автореф. дис канд филол. наук: 10. 02.04. М., 1988. 24 с.
55. Киричук Л.М. Прагматичні особливості категорії оцінки в рекламному тексті (на матеріалі журналу Time”): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Луцьк, 1999. 186 с.
56. Киселёва А.А. Некоторые проблемы изучения эмоционально-оценочной лексики современного русского языка // Проблемы русского языкознания. Л.: ЛГПИ им. А.Г. Герцена, 1968. Т.281. С. 377-414.
57. Киселёва Л.А. Вопросы теории речевого воздействия. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1978. 160 с.
58. Кожин А.Н., Крылова О.А., Одинцов В.В. Функциональные типы русской речи. М.: Высш. шк., 1982. 223 с.
59. Кожина М.Н. О специфике художественной и научной речи в аспекте функциональной стилистики. Пермь, 1966. 213 с.
60. Кожина Н.Н. К основаниям функциональной стилистики. Пермь: Кн. изд-во, 1968. 251с.
61. Козлова И.А. Лексикографические представления градации качества // Проблемы английской лексикологии и лексикографии: Сб.науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза .- М.: 1985. Вып. 253. С. 46-52.
62. Козлова С.П. Прагматические функции стилистических фигур в рекламных текстах: Сб. научн. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза . М., 1988. Вып. 315. С. 123-131.
63. Колкер Я.М. Анализ текста путём выделения коммуникативных блоков (с опорой на коммуникативные блоки как один из приёмов проверки большей или меньшей доступности для восприятия // Смысловое восприятие речевого сообщения. М.: Наука, 1976. С. 73-77.
64. Колшанский Г.В. Соотношение субъективных и объективных факторов в языке. М.: Наука, 1975. 230 с.
65. Колшанский Г.В. Текст как единица коммуникации // Проблемы общего и германского языкознания. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. С. 26-37.
66. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка. М.: Наука, 1984. 176 с.
67. Космеда Т.А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: Засоби вираження категорії оцінки в українській та російській мовах: Автореф. дис д-ра філол. наук: 10.02.01; 10.02.02 / Харків. держ. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Харків, 2001. 32 с.
68. Костина Л.Т., Дуранова О.А. Лингвистические средства выражения категории прагматики в текстах газетной рецензии: Сб. тр. МГПИ им. Ленина. М., 1987. С. 150-158.
69. Костина Н.Б. Структурный параллелизм как приём экспрессивного синтаксиса в языке газеты // Вестник Моск. ун-та. Сер. 10, журналистика. 1980. №1. С. 44-53.
70. Костомаров В.Г. Русский язык на газетной полосе. Некоторые особенности языка современной газетной публицистики. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971. 267 с.
71. Кочан І. Лінгвістичний аналіз тексту: Курс лекцій для філологічного факультету. Львів: ЛНУ, 1999. 156 с.
72. Крикунов Ю.А. Рецензия в газете. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 40 с.
73. Кудасова О.К. Лингвостилистические особенности рецензии как разновидности научного текста (на материале англ. языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1983. 22 с.
74. Кузнецова В.А. Коммуникативно-прагматическая установка как критерий определения типа текста // Вестник Харьк. ун-та. 1986. №290. С. 43-46.
75. Кузнецова Г.Н. Структурные и семантические особенности языка американской рекламы (прагматика рекламного текста): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1984. 25 с.
76. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. М.: Просвещение, 1988. 192 с.
77. Левковская Н.А. В чем различие между сверхфразовым единством и абзацем // Филологические науки. 1980. №1. С.75.
78. Лейдерман Н.Л. Движение времени и законы жанра: Жанровые закономерности развития советской прозы в 60-70-е гг. Свердловск: Свердл. Урал. кн. изд-во, 1982. 254 с.
79. Леонтьев А.А. Психолингвистические единицы и порождение речевого высказывания. М.: Наука, 1969. 307 с.
80. Леонтьев А.А. Психолингвистическая модель речевого воздействия // Психолингвистические проблемы массовой коммуникации. М.: Наука, 1974. С. 34-43.
81. Леонтьев А.А. Высказывание как предмет лингвистики, психолингвистики и теории коммуникации //Синтаксис текста. М.: Наука, 1979. С. 18-36.
82. Леонтьев А.А. Основы психолингвистики. М.: Смысл; СПб.: Лань, 2003. 286 с.
83. Лессинг Г.Э. Лаокоон или о границах живописи и поэзии. М.: Гослитиздат, 1957. 519 с.
84. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. М.: Сов. энциклопедия, 1990. 656 с.
85. Лузина Л.Г. Распределение информации в тексте (когнитивный и прагматический аспекты) / Российская Академия Наук, Ин-т науч. инф. по общест. наукам. М.: ИНИОН, 1996. С. 78 181.
86. Лукьянова Т.В. Функционально-семантические особенности инферативных коммуникативных блоков и их роль в формировании текста: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1991. 17 с.
87. Макарявичус А.Э. Проблемная статья как жанр английской газеты: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1989. 24 с.
88. Малиновська О.Л. Лінгвостилістичні та структурні особливості газетного тексту німецької театральної рецензії: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04/ Львів. держ. ун-т. Львів, 1996. 202 с.
89. Мамалыга А.И. Структура газетного текста. К.: Вища шк., 1983. 137 с.
90. Мегентесов С.А. Импликативные связи как фактор семантической организации текста: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.02. М., 1981. 27 с.
91. Мецлер А.А. Структурные связи в тексте (парентезные конструкции). Кишинёв: Штиинца, 1987. 143 с.
92. Мецлер А.А. Прагматика коммуникативных единиц. Кишинёв: Штиинца, 1990. 100 с.
93. Мойсеєнко І.П. Прагматична організація рекламного тексту: макро- і мікроаналіз. (На матеріалі англомовної побутової реклами). Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. К., 1996. - 24 с.
94. Москалёва И.П. Соотношение эксплицитных и имплицитных средств выражения языковых значений в современном немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1986. 17 с.
95. Москальская О.И. Грамматика текста. М.: Высш. шк., 1981. 183 с.
96. Москальская О.И. Текст: два понимания и два подхода // Русский язык. Функционирование грамматических категорий. Текст и контекст / Виноградовские чтения 12-13. М.: Наука, 1984. С. 154-163.
97. Муратова М.Н. О некоторых особенностях газетно-публицистического подстиля ( на материале французских газет) // Сб.научн. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. 1974. Вып. 82. С. 25-30.
98. Мурзин Л.Н., Штерн А.С. Текст и его восприятие. Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991. 172 с.
99. Наер В.Л. Прагматика текста и её составляющие // Прагматика и стилистика: Сб. научн. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1985. Вип. 250. С. 5-13.
100. Найдов Б.П. Односоставные имплицитно-оценочные конструкции в немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киев. гос. ун-та им. Т.Г.Шевченко. К., 1977. 24 с.
101. Николаева В.П. Абзац, его строение, содержание и композиционно-стилистическая роль в рассказах А.П.Чехова. Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.02. М., 1968. 23 с.
102. Новиков А.И. Семантика текста и её формализация. М.: Просвещение, 1983. 216 с.
103. Одинцов В.В. Стилистика текста. М.: Наука, 1980. 263 с.
104. Овсянникова Н.М. К вопросу о конституировании единиц художественного текста (сверхабзацное единство”) // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 9. Филология. 1982. №3. С. 23-31.
105. Панфилов В.З. Гносеологические аспекты философских проблем языкознания. М.: Наука, 1982. 357 с.
106. Пешковский А.М. Избранные труды. М.: Учпедгиз, 1959. 252 с.
107. Погудина Э.Б. Выражения авторского я” в немецкой научной речи (диахронический аспект): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Одесса, 1983. 16 с.
108. Попов М.Н. К вопросу о жанровой организации текста в свете его прагматики: Сб. научн. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1981. Вып. 178. С. 174-178.
109. Попов Ю.В., Трегубович М.П. Текст: Структура и семантика. Минск: Вышейш. Шк., 1984. 189 с.
110. Поспелов Н.С. Сложное синтаксическое целое и основные особенности его структуры: Докл. и сообщ., вып. 2, Ин-т русск. яз. АН СССР. М.; Л., 1948. С. 67.
111. Потебня А.А. Теоретическая поэтика. М.: Высш. шк., 1990. 342 с.
112. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. К.: Спілка рекламістів України, 1996.508с.
113. Практическая стилистика русского языка. Функциональные стили / Под ред. В.А.Алексеева и К.А. Роговой. М.: Высш. шк., 1982. 144 с.
114. Проворотов В.И. Лингвотекстовые особенности речевого жанра объявление”: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1991. 23 с.
115. Пышная Л.М. Повторы как средство выражения авторской модальности и прагматической установки текста: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Днепропетровск, 1996. 170 с.
116. Радзієвська Т.В. Текст як засіб комунікації. К.: АН України. Ін-т укр. мови, 1993. 194 с.
117. Разинкина Н.М. Функциональная стилистика английского языка. М.: Высш. шк., 1989. 182 с.
118. Рахманова И.И. К прагматической типологии языковых оценок // Романские и германские языки. Функциональные и лингвометодические аспекты описания. К.: Наук. думка,1985. С. 56-65
119. Ревзин И.И. Современная структурная лингвистика. Проблемы и методы / АН СССР, Ин-т славяноведения и балканистики. М.: Наука, 1977. 263 с.
120. Рекало В.В. Связность и членимость текста (на материале английского языка): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. Харьков, 1996. 165 л.
121. Реферовская Е.А. Лингвистические исследования структуры текста.- Л.: Наука, 1983. 215 с.
122. Ризель Э.Г. О так называемой архитектонической функции языково-стилистических средств // Учёные записки МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1956. Т.10. С. 150-163.
123. Ризель Э.Г. К вопросу об иерархии стилистических систем и основных текстологических категорий // Иностранные языки в школе. 1975. №6. С. 8-15.
124. Сазонов М.Г. Лингвотекстовые особенности научного изложения в газетной публицистике (на материале нем. газетных научно-проблемных статей): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1990. 23 с.
125. Свинцов В.И. Логические основы редактирования текста. М.: Книга, 1972. 198 с.
126. Святчик Е.В. Прагматический потенциал экспрессивного слова и его реализация в русской газетной коммуникации: Дис. канд филол. наук: 10.02.02. К., 1996. С. 17-29.
127. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации: Монографическое учебное пособие. К.: ЦУЛ, Фитосоциоцентр”, 2002. 335с.
128. Серкова Н.И. Сверхфразовое единство как функционально-речевая единица. Автор. дис. канд. филол. наук: 10.02.02. М., 1968. 21 с.
129. Сильвестров Ю.В. Семантико-стилистические и прагматические особенности русского рекламного текста (на материале газетной рекламы): Дис. канд. филол. наук: 10.02.02 / Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 1996. 177 с.
130. Сильман Т.И. Проблемы синтаксической стилистики. Л., 1967. С. 106-112.
131. Синдеева Т.И. Речевой жанр газетная рецензия” и его лингво-текстовая характеристика (на материале английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1984. 23 с.
132. Синдеева Т.И. Некоторые композиционно-синтаксические особенности речевого жанра газетная рецензия”// Коммуникативные и прагматические особенности текстов разних жанров: Сб. научн. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. М., 1981. Вип. 178. С. 37 43.
133. Синдеева Т.И. Некоторые особенности композиционно-речевой организации