Стукало Наталія Вадимівна. Глобальні імперативи розвитку національних фінансових систем

Короткий опис

Стукало Наталія Вадимівна. Глобальні імперативи розвитку національних фінансових систем : Дис... д-ра наук: 08.00.02 2009

Стукало Н.В. Глобальні імперативи розвитку національних фінансових систем. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.02 Світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Київ, 2009.
Дисертаційна робота присвячена системному дослідженню теоретичних і практичних проблем розвитку національних фінансових систем в умовах глобалізації. Проаналізовано методологічні підходи аналізу інтернаціоналізації. Розкрито теоретичну сутність фінансової глобалізації з ідентифікацією чинників її розвитку. Визначено позитивні та негативні наслідки глобалізації для національних фінансових систем. Підтверджено гіпотезу нерівномірності інтенсивності розвитку глобалізації економіки.
Розроблено методологічний підхід дослідження національних фінансових систем. Запропоновано індекс фінансової глобалізації та складено рейтинг відібраних автором країн світу за цим індексом. Визначено основні тенденції розвитку фінансових систем країн світу, у тому числі України, в умовах глобалізації. Обґрунтовано концепцію поетапної адаптації фінансової системи України у глобальному фінансовому середовищі.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове рішення наукової проблеми - визначення глобальних імперативів розвитку національних фінансових систем, що дозволило зробити такі висновки:
1. Інтернаціоналізація фінансів пов’язана з розвитком зв’язків між фінансовими системами країн світу та є передумовою глобалізаційних процесів, що свідчить про поглиблення взаємозалежності національних економік і перехід цього процесу на якісно новий рівень. Структурну композицію інтернаціоналізації фінансів складають її сфери (банківська, інвестиційна, валютна, інструментальна), рівні (мікро та макро), види (внутрішня та зовнішня), типи (природна та форсована), шляхи розвитку (інтернальна, екстернальна). Термін «інтернаціоналізація» все частіше підміняється терміном «глобалізація», оскільки останній передбачає як міжнародний характер, так й інтегрування у єдину систему, здійснення фінансових операцій цілодобово, зникнення національних кордонів та відстаней, можливість надання банками будь-яких послуг будь-де. З метою вимірювання рівня інтернаціоналізації фінансової сфери країн доцільно користуватися цілою низкою показників, використовуваних і для вимірювання рівня глобалізації.
2. Фінансова глобалізація передбачає формування глобальної фінансової системи. Цей процес має як позитивний, так і негативний вплив на національні економіки. З одного боку, глобалізація стимулює модернізацію фінансових систем країн світу, появу та розвиток нових інструментів, інноваційні процеси, інформатизацію і технологізацію у сфері фінансів, розширення доступу на міжнародні ринки капіталу, а з другого викликає загрозу поширення фінансових криз, посилення диференціації доходів між прошарками населення та нерівномірності розподілу міжнародних фінансових ресурсів між країнами, розширення можливостей для міжнародних махінацій, відтік капіталів від реального сектору на користь спекулятивних операцій, посилення взаємовпливу політичних подій та подій на міжнародних фінансових ринках.
3. Сучасний розвиток фінансової глобалізації перебуває під впливом численних чинників як суто економічного характеру, так політичних і психологічних чинників, які доцільно поділити на сім груп: політичні (залежність стабільності фінансових ринків від політичних подій, у тому числі політичних криз); економічні (різноплановість економічних інтересів держав, фізичних та юридичних осіб); регулятивні (послаблення ролі держави, підсилення ролі ТНК, регіоналізація фінансової діяльності, перегляд ролі міжнародних фінансових організацій); технологічні (розвиток інформаційних технологій, виникнення глобальних електронних фінансових послуг, необмеженість технологічних можливостей здійснення фінансових угод); соціальні (трансформація соціальної політики держави, зрушення у соціальній структурі населення); психологічні (вплив очікувань щодо розвитку подій на фінансових ринках); гуманітарні (розшарування населення, збільшення розриву між багатими та бідними країнами, зростання ролі людини та її особистості у фінансах, виникнення етичних акцій). В умовах глобальних регулятивних трансформацій (переміщення повноважень з державного на міждержавний рівень, посилення ролі транснаціональних компаній та банків, неоднозначність ролі міжнародних фінансових організацій) якісні зміни у фінансах (сек’юритизація, інновативність, спекулятивність, волатильність, асиметричність, асинхронність, нееквівалентність) мають вирішальний вплив на національні фінансові системи.
4. Процес глобалізації є не лише невідворотним, а й довічним, проте інтенсивність розвитку глобалізації залежно від багатьох факторів, таких як політичні, інформаційно-технологічні, економічні, фінансові, екологічні, соціо-психологічні, може прискорюватися або, навпаки, призупинятися, - і це характеризує даний процес як циклічний. Період інтенсивного розвитку глобалізації триває доти, доки її негативні для суспільства наслідки не перебільшать її позитивних ефектів. Період уповільнення глобалізації знов закінчується пошуками суб’єктами міжнародної економічної діяльності нових можливостей та преференцій від об’єднання світових ринків товарів, послуг, капіталу тощо. Активна критика глобалізації з боку провідних економістів, теоретиків і практиків, рух антиглобалістів, історичний досвід, економічні й соціальні проблеми країн світу, трансформація філософського світогляду від модерну до постмодерну поступово створюють передумови для уповільнення інтенсивності розвитку глобалізаційних процесів, що необхідно враховувати при формуванні національної фінансової політики у процесі лібералізації фінансових секторів країн світу та їх подальшої інтеграції у міжнародну фінансову систему.
5. Дослідження фінансових систем країн світу доцільно проводити на основі таких принципів аналізу, як функціоналізм, генезис, єдність, повнота, достовірність, адекватність, за її сферами (фінанси домогосподарств, фінанси підприємств, державні фінанси, міжнародні фінанси, глобальні фінанси) та за її складовими елементами (суб’єкти фінансової діяльності, фінансові інструменти, фінансові ринки, інститути регулювання), що забезпечує комплексний аналіз національних фінансових систем з урахуванням сучасних глобальних умов функціонування.
6. Рівень глобалізаційних процесів й темпи їх розвитку в різних національних фінансових системах є нерівномірними, що підтверджено розрахунком індексу фінансової глобалізації. Підґрунтям розроблення цього індексу стала авторська класифікація показників глобалізації фінансів (кількісні, якісні) за сферами фінансів. Індекс фінансової глобалізації інтегрує такі ключові індикатори фінансової глобалізації, як обсяги: експорту та імпорту фінансових послуг; валютних депозитів у вітчизняних банківських інститутах; кредитів у економіку країни в іноземній валюті; валового зовнішнього боргу; прямих і портфельних іноземних та зарубіжних інвестицій; інших інвестиційних активів та зобов’язань; статутного капіталу банків з іноземним капіталом, у тому числі зі стовідсотковим. Цей індекс не тільки забезпечує оцінку рівня фінансової глобалізації країни відносно інших країн світу й слугує ефективним інструментом визначення ймовірних негативних та позитивних наслідків тих чи інших факторів для рівня глобалізації фінансів країни, ідентифікації тих складових і сфер фінансової системи, які у визначений період вимагають державної підтримки й розвитку з метою ефективної адаптації фінансової системи країни до умов глобалізації.
7. Глобалізація дедалі більше впливає на фінансові системи країн світу, що підтверджується зростанням індексу фінансової глобалізації протягом останніх років. Показники експорту та імпорту фінансових послуг є порівняно невеликими в усіх країнах, проте саме ця складова містить прихований резерв для розвитку і поглиблення фінансової глобалізації. Сучасне поглиблення фінансової глобалізації відбувається переважно за рахунок зростання обсягів іноземного банківського капіталу, валютних кредитів, іноземних прямих та портфельних інвестицій. У таких умовах держави втрачають можливості ефективно використовувати традиційні важелі макроекономічного регулювання, проте їхня роль в умовах фінансової глобалізації неоліберального типу зростає і полягає, з одного боку, у необхідності проведення послідовної й адекватної фіскальної політики орієнтованої на створення умов для зростання конкурентоспроможності економіки у контексті базових національних інтересів, а з другого у активізації своєї діяльності у процесах міжнародної фінансової координації, стандартизації вимог, правил і норм, уніфікації та міждержавного узгодження заходів економічної політики, у тому числі й для запобігання і нейтралізації наслідків перманентних фінансових криз.
8. Фінансова система Україні перебуває під впливом процесу фінансової глобалізації, про що свідчить швидке зростання усіх ключових індикаторів фінансової глобалізації протягом останніх років. Людський капітал має стати пріоритетом державної політики, внаслідок чого держава одержить не тільки позитивну динаміку розвитку економіки, а й створить передумови для ефективної інтеграції України у міжнародне фінансове середовище. Суттєве зниження податкового навантаження на економіку стане для України потужним імпульсом до економічного зростання й інтеграції у глобальну економічну і фінансову систему з мінімальними втратами. Зменшення податкових ставок сприятиме підвищенню міжнародної конкурентоспроможності українських підприємств, збільшить ділову активність, виведе практично увесь бізнес з тіні, сприятиме збільшенню бази оподаткування й надходженню коштів до державного бюджету.
9. Досвід інших країн корисний для України з погляду можливостей його застосування у процесі подальшого удосконалення національної фінансової системи, пристосування її до глобальних умов функціонування. Йдеться про необхідність запозичення адаптованого зарубіжного досвіду для розв'язання тих стратегічних і довгострокових проблем, які не можуть бути вирішені на нашому вітчизняному просторі за допомогою ринкових саморегулювальних механізмів. Світовий досвід демонструє, що, у першу чергу, глобалізація впливає на фінансові ринки, поступово утворюючи глобальний фінансовий ринок. Сфера ж державних фінансів залишається здебільшого національною прерогативою, хоча не стоїть осторонь глобалізаційних процесів, і при формуванні національної бюджетної та податкової політики держави слід враховувати їх вплив.
10. Визначальними принципами розвитку національних фінансових систем в умовах глобалізації є еволюційність, цілісність, амбівалентність, антропологізм, інтеграційність. Разом з тим, розвиток національних фінансових систем перебуває під впливом численних чинників, основні з яких можна поділити на загальні та специфічні. До загальних чинників, під впливом яких знаходяться всі національні фінансові системи, належать геополітичні, геоекономічні, глобально-регулятивні, інформаційно-технологічні. До специфічних, що відображають особливості фінансових систем країн світу, слід включити історичні, внутрішньополітичні, ресурсні, соціально-економічні, інституційно-законодавчі.
11. Належна ефективність рекомендацій з розвитку національної фінансової системи в умовах глобалізації може бути забезпечена впровадженням концепції поетапної адаптації фінансової системи України у глобальному фінансовому середовищі, що передбачає інвентаризацію існуючої нормативно-законодавчої бази, стратегічний фінансовий моніторинг, реалізацію системних заходів щодо вдосконалення державної фінансової регулятивної політики з пріоритетністю інституціональних змін й міжнародної гармонізації національного законодавства, імплементацію адаптованих норм і правил у середовищі суб’єктів фінансової діяльності, національних фінансових ринків та інструментів, ідентифікацію у системі міжнародних дво- і багатосторонніх міждержавних угод. Послідовна реалізація концепції дозволить не тільки підготувати національну фінансову систему до глобальних умов функціонування, а і максимізувати позитивні ефекти глобалізації на тлі нівелювання її негативних наслідків.