СУБІНА Оксана Олександрівна ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
На правах рукопису
СУБІНА Оксана Олександрівна
УДК 378.015.31:316.42(043.3)
ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник: БУЛДА Анатолій Андрійович, доктор педагогічних наук, професор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
Київ – 2015
2

Вступ 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 11 1.1. Теоретико-методологічні засади сутності гуманітарних наук та системи підготовки викладачів гуманітарних спеціальностей 11 1.2. Компетентнісно-орієнтований підхід в гуманітарній педагогічній освіті 28 1.3. Характеристика та структура соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей 55 Висновки до першого розділу 80 РОЗДІЛ 2. ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ В ПРОЦЕСІ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ 84 2.1. Теоретико-методичні засади формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей в умовах магістратури 84 2.2. Педагогічні підходи формування соціальної компетентності викладачів гуманітарних спеціальностей 99 2.2.1 Ноосферна освіта як основа визначення ціннісних орієнтацій майбутніх викладачів 113 2.2.2. Формування соціальної компетентності засобами ігрових технологій 121 2.2.3. Корпоративна культура педагогічного університету як засіб формування соціальної компетентності 129 Висновки до другого розділу 141 РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА МАГІСТЕРСЬКОМУ РІВНІ ПІДГОТОВКИ 146 3.1. Організація та перебіг дослідно-експериментальної роботи 146 3.2. Аналіз результатів педагогічного експерименту 161 3.3. Статистична обробка показників сформованості соціальної компетентності 179 Висновки до третього розділу 185 ВИСНОВКИ 188 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 193 ДОДАТКИ 214
3

ВСТУП Актуальність і доцільність дослідження. Вимоги сучасного світу визначають головне завдання освіти − підготовку кожної особистості до життя у високотехнологічному, глобалізованому, полікультурному світі. Ключовою характеристикою навчально-виховного процесу стає не тільки передавання знань і технологій, але й розвиток морально-етичних якостей, творчого інноваційного потенціалу, готовності до навчання протягом життя, гармонійної суспільної взаємодії на засадах гуманізму, милосердя, справедливості й свободи. Реалізація окреслених вимог неможлива без дієвих підходів до формування професійних і особистісних якостей викладачів і, зокрема, гуманітарних спеціальностей, на яких покладається відповідальна місія розвитку цілісного, духовного світосприйняття підростаючого покоління, сприяння, як зазначено у Загальній декларації прав людини, взаєморозумінню, терпимості та дружбі між усіма народами, підтримці миру. Статус гуманітарної освіти визначається її світоглядною орієнтованістю, функцією об’єднання знань із різних галузей науки в цілісну картину світу та формування життєвих позицій і цінностей у найбільш важливих сферах життя: людських взаєминах, культурі, природокористуванні. На викладачів гуманітарних спеціальностей у першу чергу покладається завдання соціалізації підростаючого покоління, вирішення основних проблем, викликів та ризиків, визначених у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, серед яких − відсутність цілісної системи виховання, морального і духовного розвитку та соціалізації дітей і молоді; падіння суспільної моралі, що призвело до бездуховності, низької культури поведінки частини учнівської та студентської молоді тощо. Проблематику професійної підготовки майбутнього викладача досліджували В. П. Андрущенко [6; 7; 8; 9; 113], С. І. Архангельський [11], В. І. Бондар [20], А. А. Булда [23; 24; 25], Л. П. Вовк [30; 31; 113], В. І. Євдокимов [51], М. Б. Євтух [52], А. І. Кузмінський [80], О. Г. Мороз [96; 97], О.С. Падалка [97; 98; 113], С. О. Сисоєва [130] та інші. Вивченням світового досвіду впровадження компетентнісного підходу
4
в сучасну освіту, розробкою теоретичних положень української компетентнісної освіти займались Н. М. Бібік [18], О. С. Заблоцька [60; 61; 62], І. А. Зязюн [64], Г. П. Лузан [164], В. М. Манько [88], О. В. Овчарук [109], В. М. Теслюк тощо. Проблеми неперервної професійної освіти розглядаються у дослідженнях А. І. Кузмінського [81], С. О. Сисоєвої [131] та ін. Питанню розвитку фахової компетентності в системі професійної підготовки присвячено ряд наукових праць Г. Д. Малик, О. І. Матяш, В. І. Местечкіна, Г. В. Монастирної, В. Г. Моторіної, В. А. Петрук, В. В. Сгадової [130], О. І. Скафи, С. О. Скворцової, А. В. Хуторського [178; 179; 180] та інших авторів. Різні аспекти проблеми соціальної компетентності привертали увагу багатьох дослідників. Ученими досліджувались структура та зміст соціальної зрілості (О. В. Михайлов [96], В. В. Радул [126] ); професійної та комунікативної компетентності (І. Д. Бех [17], С. О. Демченко, М. В. Елькін, Л. В. Козак, А. Д. Онкович [166] та ін.); соціально-психологічної компетентності (Л. А. Лєпіхова [84]); питання сутності, структури та змісту професійно-педагогічної компетентності висвітлюються в працях О. Євсюкова, Л. Карпової, В. Лозової, М. Лук’янової, А. Маркової, Т. Мельниченко, Т. Мітіної [95] та інших учених, соціальна компетентність досліджувалася (М. Докторович [49], І. Єрмаковим [55; 56], В. Ляшенко [86], Л. Сохань [59], В. Цибою [181], І. Ящук [190] та ін.); структура соціальної компетентності (М. Гончарова-Горянська [43], В. Маслєннікова [89], Т. Смагіна [134], Л. Шабатура [182] тощо). Соціальна компетентність, незважаючи на її високу значимість в економіці і суспільстві, інтерпретується дуже по-різному, у зв’язку з чим поки не має загальновизнаного визначення, що і зумовлює актуальність даної розвідки. Формування соціальної компетентності є важливою складовою підготовки педагогічних кадрів і зокрема, викладачів гуманітарних спеціальностей, на яких покладена відповідальна соціальна місія – творення духовної культури, в якій особистість реалізує людські цінності, повноту
5
своїх внутрішніх переживань, роздумів і мрій; пізнає суспільство на різних його історичних етапах, осмислює феномен цивілізації, замислюється над сенсом свого життя та життям іншої людини, що сприяє адаптації у сучасному глобалізованому світі [91]. Численними дослідженнями доведено, що соціальна компетентність має бути наявна в усіх сферах соціальної та педагогічної діяльності і виступати головною передумовою ефективної реалізації освітньо-виховного процесу та формування культурно-ціннісних орієнтацій підростаючого покоління. Дефіцит соціальної компетентності зумовлює зростання громадянських конфліктів, випадки морального і фізичного насильства, егоїстичну й неприйнятну поведінку. Водночас, незважаючи на всесвітнє визнання української педагогічної школи та фахову орієнтацію навчального процесу в педагогічних університетах України, на сьогодні недостатньо досліджено досвід професійної підготовки викладачів гуманітарних спеціальностей, зокрема на магістерському рівні, не існує єдиних вимог щодо методичної та організаційної бази такої освіти. Вивчення стану реалізації процесу підготовки викладачів гуманітарних спеціальностей у педагогічних університетах України дозволило виявити низку суперечностей: між наявними суспільними потребами і реальним рівнем здатності до професійної діяльності викладачів; між динамічним характером професійних функцій майбутніх педагогів і переважно фактологічним характером знань, набутих у вищих навчальних закладах; між загальноєвропейськими і світовими вимогами та існуючою практикою соціальної спрямованості освіти майбутніх викладачів-гуманітаріїв. За результатами моніторингу фахівців Психологічної служби системи освіти України, – сучасний викладач не вміє організувати заняття в діяльнісній парадигмі, роботу в групі, не володіє загальною культурою спілкування, здоров’язберігаючими технологіями. Указані суперечності свідчать про недостатню цілісність системи професійної підготовки викладачів гуманітарних спеціальностей, що породжує проблему їх професійної придатності.
6
Недостатня розробленість шляхів підвищення ефективності професійної освіти студентів, які навчаються за галуззю знань «Гуманітарні науки», відсутність чітко розробленої системи методів, прийомів і засобів формування соціально значущих якостей майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей у процесі ступеневої освіти обумовили вибір теми дослідження «Формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей в умовах магістратури». Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-методичних досліджень кафедри освітньої політики та теорії і методики викладання соціальногуманітарних дисциплін, що здійснюється в рамках наукової теми Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Дослідження проблем гуманітарних наук», затвердженої Вченою радою НПУ імені М. П. Драгоманова (протокол від 31.01.2008 р. № 7). Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол від 19.05.2011 р. № 9) та узгоджена в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол від 24.09.2013 р. № 7). Мета і завдання дослідження. Мета дослідження − теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови ефективного формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей в умовах магістратури. Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження: − здійснити аналіз стану розробленості теми формування соціальної компетентності викладачів гуманітарних спеціальностей у науковій, науковометодичній літературі, освітній практиці та визначити основні напрями дослідження; − уточнити сутність і структуру поняття «соціальна компетентність викладача» в системі фахової підготовки викладачів гуманітарних спеціальностей, та особливості її формування на магістерському рівні освіти; − розробити модель формування соціальної компетентності викладачів гуманітарних спеціальностей у процесі магістерської підготовки;
7
− обґрунтувати педагогічні умови формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей в умовах магістратури; − експериментально перевірити ефективність системи формування соціальної компетентності викладачів гуманітарних спеціальностей; − розробити комплекс навчально-методичних матеріалів щодо теоретичних і організаційних засад формування соціальної компетентності викладачів гуманітарних спеціальностей на магістерському рівні підготовки. Об’єкт дослідження − процес професійної підготовки майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей. Предмет дослідження − методи, прийоми та засоби формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей в умовах магістратури. Методи дослідження. Для досягнення мети та розв’язання поставлених завдань дослідження використано такі методи: – аналізу, порівняння, узагальнення, систематизації та класифікації психолого-педагогічної, науково-методичної літератури, довідкових видань, нормативно-правових актів і дисертаційних робіт – для визначення понятійно-категоріального апарату та стану теоретичної і практичної розробленості проблеми дослідження, специфіки гуманітарної освіти та соціальної компетентності викладачів гуманітарних спеціальностей, уточнення компонентів та рівнів її сформованості, вивчення практичного досвіду формування соціальної компетентності в педагогічній освіті й виокремлення питань, що потребують дослідження;  моделювання для обґрунтування структури та побудови моделі формування соціальної компетентності як навчально-методичної системи та опрацювання її структурних компонентів; – спостереження, бесіди, анкетування, тестування – для діагностики рівнів сформованості соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей; – педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) – для експериментальної перевірки моделі формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей в умовах магістратури;
8
– експертну оцінку – для визначення найбільш важливих соціальних якостей майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей; – математико-статистичні методи (ранжирування, групування, застосування парного Т-критерію Вілкоксона та критерію U Манна–Уітні) – для проведення кількісного і якісного аналізу отриманих даних, оцінки вірогідності результатів педагогічного експерименту; – графічні методи – для оформлення результатів дослідження у вигляді таблиць і рисунків. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше: – розроблено модель формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей в умовах магістратури, яка включає такі компоненти: методологічно-цільовий, змістовно-процесуальний та оцінно-діагностичний; визначено критерії (соціальної спрямованості, мотивації до реалізації соціальної діяльності, когнітивно-операційний та рефлексивнооцінний), показники та рівні (дуже низький, низький, задовільний, середній, високий, дуже високий, відмінний) сформованості соціальної компетентності майбутнього викладача гуманітарних спеціальностей; удосконалено: – структуру соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей, що включає соціально-особистісні (самоідентичність, щирість), соціально-комунікативні (комунікативні здібності), професійнометодичні (ерудиція, здатність до емпатії) та етичні якості (педагогічний такт, толерантність), які відображають специфіку діяльності майбутнього викладача гуманітарія; – методику формування та оцінювання соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей в умовах фахової підготовки на магістерському рівні освіти; набули подальшого розвитку: – теоретичні й методичні засади формування вимог до особистих і професійних якостей сучасного викладача; – педагогічні умови формування соціальної компетентності майбутніх викладачів у гуманітарних спеціальностей в умовах магістратури;
9
– змістовні складові соціально-гуманітарної підготовки майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей в умовах магістратури з використанням тренінгів з ноосферної освіти, корпоративної культури тощо. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці навчально-методичного забезпечення для розвитку соціальної компетентності, особистих навичок соціальної взаємодії, педагогічної культури на основі формування соціальної компетентності. Зокрема розроблено: − методичні рекомендації з розробки освітньо-професійних і освітньонаукових програм та навчальних планів першого і другого рівнів вищої освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (у співавторстві); − навчально-методичний посібник «Методика формування соціальної компетентності студентів для вивчення курсу «Освітня політика» (у співавторстві); − методичні матеріали до тренінгу «Ноосферна освіта»; − методичні матеріали до тренінгу «Корпоративна культура педагогічного університету»; − методичні матеріали до використання ігрових технологій для вивчення гуманітарних дисциплін. Методика формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей може слугувати основою для розробки вдосконалених навчальних планів, а також може бути використана викладачами вищих навчальних закладів у професійній підготовці студентів гуманітарних спеціальностей. Основні положення та результати дослідження впроваджено в практику роботи таких навчальних закладів: Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 76-К від 10.04.2015 р.), Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01-16/433 від 06.04.2015 р.), ДВНЗ «Запорізький національний університет» (довідка № 18-01-26/14 від 07.04. 2015 р.), Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01227 від 06.04.2015 р.), ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (довідка № 1099 від
10
30.12.2014 р.), Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка (довідка № 671 від 23.04.2015 р.). Апробація результатів дослідження. Теоретичні та практичні результати дослідження висвітлювалися: на міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблемы стандартизации в образовании и пути их решения» (Москва, 2009); «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології» (Переяслав-Хмельницький, 2011; Черкаси, 2012; Ялта, 2013; Кіровоград, 2014); «Освітня політика держави: філософія, методологія, практика» (Київ, 2013); «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу» (Київ, 2014); всеукраїнських науково-методичних конференціях: ІІ та ІІІ Всеукраїнських Морозівських педагогічних читаннях НПУ імені М.П. Драгоманова (Київ, 2012; 2014). Результати досліджень обговорювались на засіданнях кафедр освітньої політики та теорії і методики викладання соціально-гуманітарних дисциплін; було організовано та проведено два засідання круглого столу кафедри теорії і методики викладання соціальногуманітарних дисциплін: «Методичні засади підготовки фахівців гуманітарних спеціальностей» (2012), «Вдосконалення методики професійної підготовки викладачів на магістерському рівні» (2014). Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 23 публікаціях, 18 з яких одноосібні. Серед них: 6 статей надруковано в провідних наукових фахових виданнях, 1 – у зарубіжному виданні, 10 праць – у збірниках матеріалів конференцій, 3 навчально-методичних видання. Особистий внесок автора. У тезах та статтях, що написані у співавторстві, авторові належать концептуальні ідеї та практичні положення, щодо удосконалення освітнього процесу підготовки педагогічних кадрів. У змісті навчально-методичних посібників дисертанткою особисто написано окремі розділи. Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, 13 додатків, списку використаних джерел (203 найменування, з них 13 – іноземними мовами). Повний обсяг дисертації становить 248 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 193 сторінках. Робота містить7 рисунків, 3 таблиці.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей в умовах магістратури. Здобуті результати підтвердили правомірність вихідних положень, покладених у його основу, а реалізація мети й завдань дослідження дали підстави зробити такі загальні висновки: 1. Аналіз науково-методичної літератури, нормативно-правових актів, дисертацій за темою дослідження засвідчив, що вимоги до професійних і особистих якостей сучасних викладачів-гуманітаріїв зростають, а одним із першочергових завдань системи професійної гуманітарної освіти є формування таких компетентностей, які б дозволили ефективно жити і працювати в умовах глобалізованого полікультурного суспільства. Основними завданнями при цьому визначено: формування системи цілісних знань про причиннонаслідкові зв’язки розвитку суспільства і реалізації суспільних відносин; створення умов для адекватного розуміння студентами важливих суспільних характеристик, законів і принципів взаємодії між основними складовими суспільно-економічних та культурно-історичних процесів; допомога в оцінці можливостей молодої людини для своєї самореалізації і міри відповідності для цього власного потенціалу. 2. На підставі аналізу вимог до викладачів гуманітарної освіти, ключових та професійно орієнтованих метакомпетентностей, визначених у рамках загальноєвропейських досліджень, а також соціальних норм і соціальних функцій викладачів у дослідженні були визначені основні структурні елементи соціальної компетентності викладачів, що включають: соціально-особистісну компоненту (самоідентичність, щирість); соціально-комунікативну компоненту (комунікативні здібності); професійно-методичну компоненту (ерудиція, здатність до емпатії); етичну компоненту (педагогічний такт, толерантність). Зазначені компоненти мають ґрунтуватися на акмеологічному
189
спрямуванні особистості викладача, що орієнтує його на професійний і особистісний прогресивний розвиток, максимальну творчу самореалізацію у професійній сфері та життєдіяльності в цілому. Крім того, у процесі дослідження визначено, що основою для формування і детермінації соціальної компетентності мають бути соціальні норми і соціальні функції викладача. У процесі дослідження виявлено, що важливим завданням при розробці професійних програм є визначення глибини компетентностей за рівнями навчання. Основна відмінність полягає в сутності виконуваних функціональних завдань, конкретне розв’язання яких визначається специфікою галузей, об’єктів та видів професійної діяльності. Соціальна компетентність випускника магістерських програм гуманітарних наук – це поглиблення і розширення соціальної компетентності випускника бакалаврського рівня через формування знань і розумінь цілісного світоглядного сприйняття та причиннонаслідкових зв’язків розвитку суспільства та окремої особистості, а також принципів емерджентного управляння та самоуправління в процесі освіти. 3. У процесі дослідження було сформовано, науково обгрунтровано й експериментально апробовано модель формування соціальної компетентності викладачів гуманітарних спеціальностей в процесі магістерської підготовки, до структури якої входить методологічно-цільовий компонент, що включає вимоги суспільства до соціальної компетентності викладача, мету, завдання і наукові підходи професійної освіти щодо формування соціальної компетентності; змістовно-процесуальний компонент, який поєднує професійний відбір за придатністю до педагогічної діяльності, вимоги до результатів навчання на магістерському рівні освіти та педагогічні умови реалізації освітнього процесу; оцінно-діагностичний компонент, куди входять критерії рівня сформованості соціальної компетентності та методи педагогічної діагностики. Ефективна реалізація запропонованої моделі дозволяє сформувати соціальну компетентність майбутніх викладачів на високому і відмінному рівнях. Результати формувального експерименту, а також довідки про впровадження у вищих навчальних закладах підтвердили ефективність сформованої
190
моделі. 4. Для дієвої реалізації компонентів моделі обґрунтовано педагогічні умови формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей: застосовування теорії контекстного навчання, складовими якого виступають: практико-орієнтоване засвоєння знань і соціального досвіду; відтворення в навчальному процесі предметних та соціальних умов майбутньої професійної діяльності студентів; формування ноосферного мислення та корпоративної культури учасників освітнього процесу; відпрацювання навичок соціальної взаємодії під час проведення практичних занять із застосуванням ігрових технологій − імітаційних та рольових ігор, «дебатів», «круглих столів» тощо. 5. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність системи формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей в умовах магістратури, сутнісною основою якої виступає застосування теорії контекстного навчання, проведення тренінгів з ноосферної освіти та корпоративної культури освітнього закладу, застосування ігрових технологій для відпрацювання навичок соціальної взаємодії. Передумовами формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей в умовах магістратури виступають базові соціальні якості, сформовані на бакалаврському рівні освіти. Об’єктом діагностування соціальної компетентності обрано: соціально-особистісні якості (самоідентичність, щирість); соціально-комунікативні здатності (комунікативні здібності); професійно-методичні здатності (ерудиція, здатність до емпатії); етичні якості (педагогічний такт, толерантність) майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей. Для визначення рівня сформованості та наповненості соціальної компетентності, розвитку та поєднання її структурних складових у цілісну систему були визначені такі критерії: когнітивний критерій, що відображає рівень засвоєння студентом набутих знань, здатність то теоретичного аналізу та узагальнення; ціннісно-мотиваційний критерій, що відображає систему цінностей та професійної спрямованості майбутнього
191
викладача; діяльнісно-операційний критерій, що розкриває вміння застосовувати набуті знання на практиці та рефлексивно-оцінний критерій, що визначає вміння фахівця адекватно оцінювати ситуацію, здатність до рефлексії власного досвіду в різних ситуаціях та адекватної самооцінки. Дані критерії оцінювалися за такими рівнями: низький (дуже низький, низький), задовільний (середній, достатній), високий (відмінний, творчий). Аналіз результатів дає можливість вважати, що в процесі опанування магістерської програми у вищому педагогічному навчальному закладі рівень сформованості соціальної компетентності зростає як в експериментальних групах (від 32% до 43%), так і в контрольних групах (від 14% до 22%), проте розвиненість соціальної компетентності студентів експериментальних груп значно переважає. Експериментальна перевірка засвідчила ефективність застосування теорії контекстного навчання, тренінгів з ноосферної освіти та корпоративної культури, а також ігрових технологій при викладанні курсів «Освітня політика», «Педагогіка вищої школи», «Методика викладання соціальногуманітарних дисциплін» для підвищення рівня соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей. 6. У результаті проведеного дослідження, розроблено: – методичні рекомендації з розробки освітньо-професійних і освітньонаукових програм та навчальних планів першого і другого рівнів вищої освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (у співавторстві); – навчально-методичний посібник «Методика формування соціальної компетентності студентів для вивчення курсу «Освітня політика» (у співавторстві); – методичні матеріали до тренінгу «Ноосферна освіта»; – методичні матеріали до тренінгу «Корпоративна культура педагогічного університету»; – методичні матеріали до використання ігрових технологій при ви
192
вченні гуманітарних дисциплін. За результатами дослідження запропоновано практичні рекомендації для вищих навчальних закладів: – вважати формування соціальної компетентності майбутніх викладачів гуманітарних спеціальностей частиною цілісного педагогічного процесу у вищий школі, що потребує розроблення відповідного навчально-методичного забезпечення й організації його науково-педагогічного супроводу; – для підвищення якості підготовки фахівців в умовах магістратури застосовувати теорію контекстного навчання як основу організації освітнього процесу студентів всіх спеціальностей; – з метою формування цілісного світосприйняття та гуманістичної особистісної культури майбутніх педагогів ввести курс «Ноосферна освіта» до нормативної складової освітніх програм всіх педагогічних спеціальностей; – для підвищення рівня морально-етичної освіти проводити тренінги та семінари з корпоративної культури освітнього закладу для всіх учасників освітнього процесу. Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання досліджуваної проблеми. Перспективними напрямами подальшого дослідження є: вивчення залежності процесу формування соціальної компетентності від індивідуальних особливостей магістранта та від соціального середовища вищого навчального закладу, розроблення спеціалізованих програмних засобів і створення навчальних комплексів на їх основі для магістрантів різних спеціальностей.
193

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про вищу освіту» [Текст]: [Закон України: офіц. текст за станом на 29 жовтня 2014 року]. – Х.: Право, 2014. - 104с. 2. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій: Постанова КМ України від 23.11.2011 р. № 1341 [Електронний ресурс] / Сайт Кабінету Міністрів України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/13412011%D0%BF . – Назва з екрану. 3. Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів: Наказ МОН від 01.05.2013 р. № 665 [Електронний ресурс] / Сайт: «Osvita.ua»: Розділ «Законодавство». – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/other/37302/. – Назва з екрану. 4. Академічний тлумачний словник української мови в 11 т. Т.11./ Іван Білодід [та ін.]. – К.: Наукова думка, 1970-1980. 5. Алексеев П. Философия: Учебник для студентов ВУЗов / П. Алексеев, А. Панин; М.: ТК Велби, Издво Проспект, 2003. – 608 с. 6. Андрущенко В. Конституціалізація освітнього простору Європи: аксіологічний вимір / В. П. Андрущенко, Т. В. Андрущенко, В. Л. Савельєв. – К. : МП Леся, 2014. – 460 с. 7. Андрущенко В.П. Людина в системі культури / В. П. Андрущенко, – К.: Вища школа, Вид-во КДУ, 1984. – 168 с. 8. Андрущенко В.П. Педагогіка вищої школи: підручник / [В.П.Андрущенко, І.Д. Бех, І. С. Волощук, Н. В. Гузій, Н. М. Дем’яненко та ін.] АПН України; Інститут вищої освіти / В.Г. Кремень (ред.). – К. : Педагогічна думка, 2009. – 256 с. 9. Андрущенко В. П. Світанок Європи: пробл. формування нового учителя для об’єднаної Європи XXI ст. : монографія / Віктор Андрущенко. – К. : Знання України, 2012. – 1099 с. 10. Аргайл М. Психология счастья / М. Аргайл – СПб: Питер, 2004. – 272 с.
194
11. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы/ С. И. Архангельский – М.: Педагогика, 1989. – 368 с. 12. Архипова С. П. Професійна компетентність і професіоналізм соціального працівника: сутність і шляхи розвитку / С. П. Архипова // Соціальна робота в Україні: теорія та практика. – К.: Аспект-Поліграф, 2004. – Вип. 2 (7). – С. 15-24. 13. Бахтеева С. С. Формирование социальной компетентности в процессе обучения иностранному языку в ВУЗе экономического профиля: дисс. канд. пед. наук. / Светлана Станиславовна Бахтеева. – Казань, 2001. – 274 с. 14. Бахтин М. М. К философским основам гуманитарных наук Собрание сочинений 7-ми т. Т. 5 / М. М. Бахтин. – М.: Русские словари, 1997. 15. Бахтин М. М. Проблема текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках: эстетика словесного творчества. / М. М. Бахтин. – М.: Искусство. – 1987. – 445 с. 16. Бех І.Д. Виховання особистості: сходження до духовності. / І. Д. Бех – К. : Либідь, 2006. – 272с 17. Бех І.Д. Психологічні джерела виховної майстерності: навч. посібник. / І. Д. Бех. – К. : Академвидав, 2009. – 248с. 18. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування [Текст] / Н. М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики / [За заг. ред. О. В. Овчарук]. – К. : К.І.С., 2004. 19. Болонский процесс: результаты обучения и компетентностный подход / Под науч. ред. В.И. Байденко. – М.:Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2009. – Книга-приложение 1. – 536 с. 20. Бондар В.І. Дидактика / В.І. Бондар. – К., Либідь, 2005. – 264 с. 21. Борисов П. П. Компетентностно-деятельностный подход и модернизация содержания общего образования / П. П. Борисов // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2003. – № 1. – С.23.
195
22. Большой энциклопедический словарь : словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Большая Рос. энцикл.; СПб.: Норинт, 1997. – 1434,18 с. 23. Булда А.А. Методика викладання правознавства: академічний рівень 10-й клас (інноваційний аспект): навчально-методичний посібник для студентів і вчителів / А. А. Булда, С.Т. Дребот, О.В. Журба, О.О.Субіна. – К.: НПУ, – 2013. – 246 с. 24. Булда А.А. Права дитини: навчально-методичний посібник для студентів і вчителів / А. А. Булда, І.І. Смагін, Т.М.Смагіна, О.О.Субіна. – К.: НПУ, – 2012. – 256 с. 25. Булда А.А. Практична підготовка студентів до інноваційної діяльності: з досвіду роботи історичного ф-ту НПУ ім. М.П.Драгоманова / А. Булда; НПУ ім. М.П.Драгоманова // Історія в школі. – 1998. –.N10. – С.8-10. 26. Вербець В. В. Соціологія: навчальний посібник. / В. В. Вербець, О. А. Субот, Т. А. Христюк. – К.: Кондор, 2009. – 550 с. 27. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход: метод. пособие / А. Вербицкий. – М.: Высшая школа, 1991. – 207 с. 28. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. / В. И. Вернадский. – М.: Наука, 1989. – 261 с. 29. Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Автономна Республіка Крим : монографія / [В. П. Андрущенко, М. В. Багров, Е. Ш. Бекірова, О. В. Глузман та ін.]; В.о. АПН України. Інт вищої освіти; / за заг. ред. О. В. Глузман.– К. : Знання України, 2009.– 295 с. 30. Вовк Л.П. Історико-педагогічне обґрунтування аксіологічності підготовки вчителя / Л.П. Вовк // Педагогіка духовності: поступ у третє тисячоліття: Матеріали міжнародної конференції. – К., НПУ ім. М.П. Драгоманова. – 2005. – С. 51–59. 31. Вовк Л.П. Педагогічна культура спеціаліста в системі завдань вищої освіти: сборник научных трудов / Л.П. Вовк // Наукові записки / Укл.
196
П.В. Дмитренко, Л.Л. Макаренко. – Київ, 2001. – Вип. 40. – С. 112–115. 32. Вовк Л.П. Проблема педагогічних цінностей в історії освіти і думки: научное издание / Л. П. Вовк // Проблеми змісту педагогічної підготовки вчителя у контексті аксіологічності освіти (історичний, теоретикопрактичний аспекти): Матеріали Міжнар. наук. конференції, присвяченої 170–річному ювілею НПУ ім. М.П. Драгоманова / М-во освіти і науки України, НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Київ : НПУ, 2005. – С. 411. 33. Вундерер Р., Дик П. Ключевая роль социальной компетенции в концепции со-предпринимательства /Р. Вундерер, П. Дик // Проблемы теории и практики управления : Международный журнал . – 09/2003 . – N5 . – С.105– 110. 34. Гадамер, Г.Г. Истина и метод / Г.Г. Гадамер. пер. с нем.; общ. ред. и вступ. ст. Б. Н. Бессонова. – М.: Прогресс, 1988. – 704 с. 35. Галузева концепція розвитку неперервної педагогічної освіти [Електронний ресурс]. – [Чинна 2013−08−14] //Наказ Міністерства освіти і науки України № 1176.− Сайт «Нормативно-правова база – Міністерство освіти і науки України». – Режим доступу: https://docs.google.com/viewer?url=http://mon.gov.ua/files/normative/20130815/1 691/nmon_+1176_14082013.doc&embedded=false. – Назва з екрана. 36. Галузевий стандарт вищої освіти: Освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки фахівця за напрямом 6.020303 Філологія (Українська мова і література) галузі знань 0203 «Гуманітарні науки» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. 37. Галузевий стандарт вищої освіти: Освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки фахівця за напрямом 8.02030301 – «Українська мова та література», галузі знань 0203 «Гуманітарні науки» освітньокваліфікаційного рівня «магістр» – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. 38. Ганжа А.О., Зотов А.А. Гуманистическая социология Флориана Знанецкого / А.О. Ганжа, А.А. Зотов // Журнал Социологические исследования. – 2002. – № 3. – С. 112-120.
197
39. Ганзен В. А. Системные описания в психологи / В. А. Ганзен. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. – 176 с. 40. Глузман, О. В. Сучасний стан і перспективи розвитку педагогічних технологій в университетській педагогічній освіті : технології педагогічної освіти / О. В. Глузман, Ю. Ю. Городецька // Вища освіта України : Теоретичний та науково-методичний часопис / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. акад. пед. наук України, Ін-т вищої освіти НАПН України. - Київ, 2011. - № 3'2011 : Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології, Т. 1. - С .33-38. 41. Головин С.Ю. Словарь практического психолога / С.Ю. Головин. – Мн.: Харвест, 1998. – 800 с. 42. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – К.: Либідь, – 1997. – 374 с. 43. Гончарова-Горянська М. Соціальна компетентність: поняття, зміст, шляхи формування в дослідженнях зарубіжних авторів /М. ГончароваГорпянська // Рідна школа. – 2004. – № 7-8. 44. Гудзовская, А. А. Социально-психологическое исследование становления социальной зрелости: дис. канд. психолог. наук / А.А. Гудзовская; Самарск. гос. пед. унт. – Самара, 1998. – 230 с. 45. Гулыга А. В. Гердер / А.В. Гулыга. – М.: Мысль, 1975. – 184 с. 46. Декларація принципів толерантності: 16 листопада 1995 р.: [Електронний ресурс]/ Сайт «Толерантность» – Режим доступу: http://www.tolerance.ru/tolerdeklaraciya.php. 47. Дильтей, В. Введение в науки о духе (фрагменты) / В. Дильтей // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX–XX вв: трактаты, статьи, эссе. – М.: Изд-во МГУ, 1987. 48. Дильтей В. Собрание сочинений в 6 тт. – Т.4: Герменевтика и теория литературы / под ред. А.В. Михайлова и Н.С. Плотникова / пер. с нем. под ред. В.В. Бибихина и Н.С. Плотникова. – Научное издание. – М.: Дом интеллектуальной книги, 2001. – 400 с.
198
49. Докторович М.О. Формування соціальної компетентності старшого підлітка з неповної сім’ї: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.05 / Марина Олександрывна Докторович; Інт пробл. виховання АПН України. К. , 2007. – 19 с. 50. Економічна енциклопедія в 3-х т. Т. 2 / за ред. С.В. Мочерного. – К.: Академія, 2001. – 846 с. 51. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; гол. ред.. В.Г. Кремень; – К.: Юрінком Інтер, 2008. –1040 с. 52. Євдокимов В.І. Ефективність навчання студентів: навчальний посібник/ [В. І. Євдокимов, Г. Ф. Пономарьова, В. В. Луцен-ко, Т. П. Агапова та ін.] за ред. В.І.Євдокимова; Харків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2004.–222 с. 53. Євтух М. Б. Пріоритети професійної підготовки вчителя в системі університетської освіти / М.Б.Євтух, М.І.Соловей, Є.С.Спіцин, З.М.Шалік // Гуманізація навчально-виховного процесу: збірник наукових праць. Випуск 12 / за заг.ред. В.І.Сипченка.– Словянськ: Видавничий центр СДПІ, 2001.– С.33–44. 54. Євтух М. Б., Соціальна педагогіка: підручник./ М. Б.Євтух, О. П. Сердюк. – К.: МАУП, 2003. – 232 с. 55. Єрмаков І.Г. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики / І.Г. Єрмаков. – З.: Практико-зорієнтований посібник, 2006. 56. Єрмаков І. Г. Розвивати життєву компетентність / І. Г. Єрмаков, Д. О. Пузіков // Шкільний світ. – М. : Академия, 2006. – 304 с. 57. Ерофеева В.А. Общие основы педагогики: конспект лекцій / В. А. Ерофеева. – М.: Высшее образование. – 192 с. 58. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского язика: толковословообразовательный / Т. Ф. Ефремова. – М.: Русский язык, 2000. 59. Життєва компетентність особистості : наук.-метод. посіб. / за ред. Л. В. Сохань. – К. : Богдана, 2003. – 520 с. 60. Заблоцька, О.С. Міжнародний досвід формування компетенції / О.С. Заблоцька // Вісник Житомирського державного університету імені Іва
199
на Франка (42). – 2008. – С. 20-24. 61. Заблоцька, О.С. Компетентнісний підхід як освітня інновація: порівняльний аналіз / О.С. Заблоцька // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка (40). – 2008. – С. 63-68. 62. Заблоцька, О.С. Реалізація компетентнісного підходу у вітчизняній освіті / О.С. Заблоцька // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка (43). – 2009. – С. 58-63. 63. Загальна психологія: підручник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, 3. В. Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005. – С. 464. 64. Зязюн І. А. Педагогічна майстерність: підручник [І. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко]; за ред. І.А. Зязюна. – К.: Вища школа. – 2004. – 422 с. 65. Ильин В.В. Философия науки: ученик / В.В. Ильин. – М.: Изд-во МГУ, 2003. 66. Історія філософії в її зв’язку з освітою: підруч. для студ. вищ. навч. закл./ Г. І. Волинка [та ін.]; за ред. Г. І. Волинки. – К.: Каравела, 2012. – 479 с. 67. Каптерев П.Ф. Дидактические очерки. Теория образования: избр. пед. соч. / П.Ф. Каптерев. – М.: Педагогика, 1982. 68. Кареев Н.И. Общая методология гуманитарных наук / Н. И. Кареев. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://philosophy.spbu.ru/userfiles/rusphil/Veche%20%E2%84%962212.pdf – Назва з екрана. 69. Кисіль М. В. Якість вищої освіти як предмет філософського аналізу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. 09.00.10 філософія освіти / Микола Васильович Кисіль. – Київ, 2008 70. Ключевые ориентиры для разработки и реализации образовательных программ в предметной области «Образование»: публикация в рамках проекта Tuning TEMPUS / под ред.: И. Дюкарева, ун-т Деусто (Испания), Е. Караваевой, Е. Ковтун (Россия). – Більбао: Університет Деусто, 2013. – 81 с. 71. Ключевая роль социальной компетенции в концепции сопредпринимательства / Р. Вундерер, П. Дик // Проблемы теории и практики
200
управления : международный журнал . – 09/2003 . – N5 . – С.105-110 . 72. Коджаспирова Г. М. Словарь по педагогике. / Г. М. Коджаспирова А. Ю. Коджаспиров. – М.: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д: Изд. центр «МарТ», 2005. – 448с. 73. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения / Ян Амос Коменский. – М.: Учпедгиз, 1955. – 350 с. 74. Кон И.С. Социология личности / И. С. Кон. – М. : Политиздат, 1976. – 383 с. 75. Котловин А. В. Логика истории как составная часть философии истории от Августина до Маркса / А. В. Котловин // Философия истории: диалог культур. - М. 1989.- С. 73-75. 76. Краевский В. В. Предметное и обще-предметное в образовательных стандартах / В. В. Краевский, А. В.Хуторской // Педагогика. – 2003. – №2. – С.64. 77. Кремень В. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору / В. Кремень. – К. : Педагогічна думка, 2009. – 520 с. 78. Кузьмина, Н.В. Способность, одаренность и талант учителя / Н.В.Кузьмина. – Л.: Знание, 1985. – 32 с. 79. Кузьмина Н.В. Формирование педагогических спосібностей / Н.В.Кузьмина. – Л.: Знание, 1961.–98 с. 80. Кузьмінський А.І. Педагогіка: Підручник / А. І. Кузьмінський, В. Л. Омельченко. – К. : Знання-Прес, 2004. – 445 с. 81. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: навчальний посібник / / А. І. Кузьмінський. – К.: Знання, 2005. – 486 c. 82. Лебедев С. А. Философия науки: словарь основных терминов / С. А. Лебедев. – М.: Академический Проект, 2004. – 320 с. 83. Лейбин В. М. Словарь-справочник по психоаналізу / В. М.Лейбин. – СПб: Питер, 2001. – 688 с. 84. Лєпіхова Л. А. Соціально-психологічна компетентність у цілеспрямованій поведінці особистості / Л. А. Лєпіхова // Практична психологія та
201
соціальна робота : науково-практичний та освітньо-методичний журнал . – 02/2006 . – №2 . – С.65-69. 85. Луков С. В. Человек в зеркале организационных культур [Электронный ресурс] / С. В. Луков// Электронный журнал «Знание. Понимание. Умение». – 2010. – № 7 – Биоэтика и комплексные исследования человека, Режим доступа: http://www.zpujournal.ru/ezpu/2010/7/Lukov/ – Назва з екрана. 86. Ляшенко В. І. Визначення рівнів сформованості життєвої компетентності дітей-інвалідів : метод. рекомендації для спеціалістів соціальної реабілітації / В. І. Ляшенко. – Миколаїв : Державний комплекс ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, 2009. – 46 с. 87. Мантатов В. В. Гуманитарное познание / В.В. Мантатов // Диалектика познания. –Л.: Знание, 1988. 88. Манько, В. М. Дидактичні умови формування у студентів професійно-пізнавального інтересу до спеціальних дисциплін / В. М. Манько // Соціалізація особистості : зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. – К. : Логос, 2000. – С. 153–161, 153–161. 89. Маркова А. К. Психология труда учителя: книга для учителя / А. К. Маркова. – М.: Просвещение, 1993. – 192 с. 90. Маслова Н. В. Периодическая система общих законов человеческого общества / Н. В. Маслова. – М.: Институт холодинамики , 2006. – 292 с. 91. Матвієнко П. В. Ефективність гуманітарних знань: викладання та засвоєння / П. В. Матвієнко // Теорія і практика управління соціальними системами. – 2005. – № 4. – С. 95–104. 92. Маценко Ж.М. Духовність: феномен психології та об’єкт виховання / Ж.М. Маценко. – К.: Освіта України, 2010. – 100 с. 93. Мертон Р. К. Социальная теория и социальная структура / Р. К. Мертон // Социологические исследования. – 1992. – № 2–4. – С. 118– 124. 94. Методичні рекомендації з розроблення складових галузевих стандартів вищої освіти (компетентнісний підхід)/ укладачі: В.Л. Гуло, К.М. Лев
202
ківський, Л.О. Котоловець, Н.І. та ін.– Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К., 2013. 92 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iitzo.gov.ua/vyschaosvita/normatyvnopravovabazavyschojiosvity/ 95. Митина Л.М. Психология труда и профессионального развития учителя: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Л.М.Митина. – М.: Издательский центр "Академия", 2004. – 320 с. 96. Михайлов О.В. Формування соціальної зрілості студентів економічного профілю: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.07 / Олександр Васильович Михайлов; Ін-т пробл. виховання АПН України. – К., 2001. – 20 с. – укp. 97. Мороз О. Г. Викладач вищої школи: психолого-педагогічні основи підготовки: навч. посібник / [О. Г. Мороз, О. С.Падалка, В. І. Юрченко]; за заг. ред. О. Г. Мороза. – К.: НПУ, 2006. −208 с. 98. Мороз О. Г., Падалка О. С., Юрченко В. І. Педагогіка і психологія вищої школи: навч. посібник для молодих викладачів, аспірантів і майбутніх магістрів / [О. Г. Мороз, О. С.Падалка, В. І. Юрченко]; за заг. ред. О. Г. Мороза. – К.: НПУ, 2003. – 267 с. 99. Мороз А. Г. Роль педагогического общения в профессиональном становлении молодого учителя / А.Г. Мороз. – Барнаул, 1985. – С. 67-68. 100. Мороз О. Г. Соціально-психологічна адаптація молодого вчителя / О.Г. Мороз. // Радянська школа. – 1985. – № 8. – –С. 21-28. 101. Москаленко В. В.Соціалізація особистості / В.В. Москаленко. – К.: Фенікс, 2013. – 540 с. 102. Мышление учителя: личностные механизмы и понятийный аппарат /под ред. Ю.Н. Кулюткина, Г.С. Сухобской. – М.: Педагогика, 1990. – 104 с. 103. Навчальний процес у вищій педагогічній школі : навчальний посібник / [О. Г. Мороз, В. О. Сластьонін, Н. І. Філіпенко, П. М. Гусак та ін.]; за заг. ред. О. Г. Мороза; НПУ імені М. П. Драгоманова. – К. : НПУ, 2001. – 337 с. 104. Налаштування освітніх структур в Європі (Tuning) [Електронний
203
ресурс] / Сайт «Національний Темпус / Ерасмус – офіс в Україні». – Режим доступу: http://www.unideusto.org/tuningeu/home.html; http://www.tuningrussia.org/ – Назва з екрану. 105. Національний освітній глосарій: вища освіта / [авт.уклад.: І. І. Бабин, Я. Я. Болюбаш, А. А. Гармаш й ін.]; за ред. В. Г. Кременя. – К. : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2011. – 100 с. 106. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [Електронний ресурс] / Сайт «Законодавство України». – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf. – Назва з екрану. 107. Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології: навчальний посібник / А.С.Нісімчук, О.С. Падалка, О.Т. Шпак. – К.: Просвіта, 2000. – 368 с. 108. Новая философская энциклопедия в 4-х тт / под ред. В. С. Стёпина. – М.: Мысль, 2001. 109. Овчарук О.В. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / О.В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – 112 с. 110. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка: 72500 слов и 7500 фразеологических выражений / Рос. АН, Инт рус. яз., Рос. фонд культуры; под. ред. Н.Ю. Шведовой. – М.: Азъ, 1992. – 955 с. 111. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: підручник; у 2 кн. / Л. Е. Орбан-Лембрик. – К.: Либідь, 2006. – Кн.1: Соціальна психологія особистості і спілкування. 112. Основи педагогіки вищої школи : навчально-методичний комплекс для аспірантів і магістрів / укл.: Л. Вовк, О. Падалка, Р. Семерникова; М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К. : НПУ, 2005. – 59 с. 113. Павленко В.М. Уявлення про співвідношення соціальної та особистісної ідентичності в сучасній західній психології / В.М. Павленко // Питання психології. – 2000 – № 1 – С. 135-141. 114. Падалка, О. С. Професійно-економічна підготовка майбутніх вчи
204
телів у вищих навчальних закладах: дис. дра пед. наук : 13.00.04 / Олег Семенович Падалка; Акад. пед. наук України, Інт педагогіки. – К., 2009. – 412 арк. 115. Педагогика: учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / [В. А. Сластенин, И. Ф. Исаев, Е. Н. Шиянов]; под ред. В.А. Сластенина. – М.: Издательский центр "Академия", 2002. – 576 с. – С. 29-31. 116. Педагогіка вищої школи / [В. П. Андрущенко, І. Д. Бех, І. С. Волощук, О. В. Глузман та ін.]; за ред. В. Г. Кременя, В. П. Андрущенка, В. І. Лугового. – К. : Педагогічна думка, 2009. – 256 с. 117. Педагогическая энциклопедия в 4 тт. / гл. ред. И. А. Каиров, Ф.Н. Петров; ред. коллегия А.И. Богомолов и др. . – Москва: Советская Энциклопедия, 1964. 118. Педагогический энциклопедический словарь / гл. ред. Б.М. БимБад; редкол.: М.М. Безруких и др. – М.: Большая российская энциклопедия, 2002. – 528 с. 119. Педагогічна конституція Європи [Електронний ресурс]. – [Чинна 2013−05−25]. – Франкфурт. – 2013.− Сайт «Ассоциация ректоров педагогический университетов Европы» – Режим доступу: http://www.arpue.org/index.php/ru/publykatsyy/pedagogicheskayakonstitutsiyaevr opy/141pedahohichnakonstytutsiiayevropy1 – Назва з екрана 120. Плюшар А. Энциклопедический лексикон в 17-ти тт. Т. 9 / А. Плошар. – СПб.: Типография А. Плюшара, 1837. 121. Подольська, Є. А. Соціологія : 100 питань – 100 відповідей: навчальний посібник / Є. А. Подольська, Т. В. Подольська. – К.: ІНКОС, 2009. – 352 с. 122. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / О. Пометун // Рідна школа. – 2005. – № 1. – С. 65-67. 123. Прокопенко І.Ф. Сучасні педагогічні технології в підготовці вчителів: навч. посібник / І.Ф.Прокопенко, В.І.Євдокимов. – Харків: Колегіум, 2008. – 344 с 124. Психолого-педагогічні основи навчання: навчальний посібник для викладачів психології і педагогіки, аспірантів, студентів педагогічних навча
205
льних закладів та курсантів військових навчальних закладів / О. В. Скрипченко, О. С. Падалка, Л. О. Скрипченко; Міністерство освіти і науки України, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К.: Український центр духовної культури, 2008. – Т. 1. – 420 с. 125. Психологія: підручник / [Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін. ]; за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2001. 126. Радул В.В. Формування соціальної зрілості майбутнього вчителя в громадській і науково-дослідній діяльності: дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Валерій Вікторович Радул; АПН України, Ін-т педагогіки. – К., 1993. – 184 с. 127. Райкрофт Ч. Критический словарь психоанализа / Ч. Райкрофт; Восточно-Европейский институт психоанализа, СПб: Амфора, 1995. – 260 с. 128. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский, Е. Б. Стародубцева. – М.: ИНФРАМ, 2007. – 495с. 129. Рубин К. Х. Решение межличностной проблемы и социальная компетентность в поведении детей: межличностное общение / [К. Х. Рубин, Л. Роуз-Крэснор]; сост. и общ. ред. Н. В. Казариновой, В. М. Погольши. – СПб: Знак, 2001. 130. Сгадова В.В. Комунікативна культура викладача як умова гуманізації педагогічної взаємодії у навчальному процесі / В.В. Сгадова // Наукові записки. – Серія «Психолого-педагогічні науки». – Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2013. – № 3. – С. 65-68. 131. Сисоєва С. О. Теоретичні і методичні основи підготовки вчителя до формування творчої особистості учня: дис. д-ра пед. наук: 13.00.04 / Світлана Олександрівна Сисоєва; Інт педагогіки і психології проф. освіти АПН України. – К., 1997. – 428 с. 132. Скирбекк Г. История философии: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Г. Скирбекк, Н. Гилье; пер. с англ. В.И. Кузнецова; под ред. С.Б. Крымского. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 800 с. 133. Словник літературознавчих термінів. – [Електронний ресурс]:
206
http://onlyart.org.ua/?page_id=37792 – Назва з екрану. 134. Смагіна Т. М. Поняття та структура соціальної компетентності учнів як наукова проблема /Т. М. Смагіна // Вісник Житомирського державного університету. – Вип. 50.: Педагогічні науки. – 2010. – С. 138-142. 135. Смирнова Е. Д. Средневековый мир в терминах, именах и названих / Е. Д. Смирнова, Л. П. Сушкевич, В. А. Федосик. – Минск: Беларусь.. 1999. – 383 с. – С.302. 136. Смотрицький Є. Ю., Про специфіку викладання гуманітарних дисциплін / Є. Ю. Смотрицький, М. І. Романенко // Нива знань: науковометодичний альманах. – Дніпропетровськ. – №4. – 2001. – С.36. 137. Соссюр Фердинанд де. Курс общей лингвистики / Фердинанд де Соссюр; пер. с фр. А. М. Сухотина, под ред. Р. И. Шор. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 256 с. – Лингвистическое наследие XX века. 138. Соцiологiя: навчальний посiбник/ за ред. С.О. Макеєва. –К.: Т-во "Знання", КОО, 2005. – 455 с. 139. Социология: учебник для высших учеб. заведений / [ Г.В.Осипов, А.В.Кабыща, М.Р.Тульчинский и др. ]; редкол. Г.В.Осипов (отв.ред.) и др. – М.: Наука, 1995. – 373, [1] с. 140. Социология: энциклопедия / сост. А.А. Грицанов, В.Л. Абушенко, Г.М. Евелькин, Г.Н. Соколова, О.В. Терещенко. – Мн.: Книжный Дом, 2003.– 1312 с. 141. Сучасна соціальна філософія : курс лекцій / В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко. – К. : Генеза, 1996. – 368 c. 142. Столяренко Л.Д. Психология: учебник для вузов /Л.Д.Столяренко. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. –607 с. 143. Стратегия модернизации содержания общего образования: материалы для разработки документов по обновлению общего образования / под ред. А. А. Пинского. – М.: ООО «Мир книги», 2001. 144. Структурализм. Современная западная философия: єнциклопедический словарь / Сост. и отв.ред.: В. С. Малахов, В.П. Филатов. – М.: Культу
207
рная революция, 2009. – С. 77-80. 145. Субіна О.О. Використання ігрових технологій при вивченні курсу «Освітня політика» /О.О. Субіна // Матеріали загальноуніверситетської звітно-наукової конференції викладачів, аспірантів і докторантів за підсумками наукових досліджень 2013 року «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету»: Зб. наук. праць звітно-наукової конференції викладачів університету за 2013 рік. – 9-10 лютого 2014 року. – Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2014. - С.111-113. 146. Субіна, О.О. Гуманізація освіти як основа передумова формування інноваційної особистості майбутнього викладача / О.О. Субіна //Збірник наукових праць звітно-наукової конференції викладачів Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова за 2011 рік «Єдність навчання і наукових досліджень головний принцип університету». – 9-10 лютого 2012 року. – Частина 2. – НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2012. – 291 с. – С.150-152. 147. Субіна О.О. Європейський вимір педагогічної освіти в 21 столітті / О.О. Субіна // Матеріали загальноуніверситетської звітно-наукової конференції викладачів, аспірантів і докторантів за підсумками наукових досліджень 2012 року «Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету»: зб. наук. праць звітно-наукової конференції Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова за 2012 рік. – 9-10 лютого 2013 року. – Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. - С.101–102. 148. Субіна, О.О. Імідж вищого навчального закладу як важливий чинник конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг / О.О. Субіна // Вища школа. – 2011. – №1. – С.46-54. 149. Субіна О.О. Інноваційна культура викладача / О.О. Субіна // Навчальні інновації та їхній вплив на якість університетської освіти: зб. мат. наук.метод. конф. 29.01.2003 р. – К.: КНЕУ, 2003. – 492 с. – С.138-140. 150. Субіна О.О. Інноваційна освітня діяльність педагогічних університетів при реалізації магістерської підготовки / О.О.Субіна // Наукові записки: збірник наукових статей; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова, 2013. – Випуск СІХ (109): Серія педагогічні та історичні науки. – С. 198-204. 151. Субіна, О.О. Міжнародні конкурентні переваги вищих навчальних
208
закладів / О.О. Субіна // Малий і середній бізнес (право, держава, економіка): Економіко-правовий науково-практичний журнал. – 2011. – №12. – С.135142. 152. Субіна О.О. Міжнародні правові засади реалізації академічних свобод і автономії вищих навчальних закладів /О.О. Субіна // Дев’яті юридичні читання. Політико-правова реформа в Україні: історія, сучасність, перспективи: матеріали Міжнародної наукової конференції 24–25 травня 2013 р. НПУ імені М. П. Драгоманова. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. – С. 254–256. 153. Субіна, О.О. Освіта в галузі прав людини як елемент правової культури суспільства /О.О. Субіна // Восьмі юридичні ч