Сучасна англомовна термінолексика сфери освіти

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

СТЕФАНОВА Наталія Олександрівна

УДК 811.111’ 276. 6:371

СУЧАСНА АНГЛОМОВНА ТЕРМІНОЛЕКСИКА
СФЕРИ ОСВІТИ

10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Романовська Юлія Юріївна
Кандидат філологічних наук, доцент

Київ-2004

ЗМІСТ

Вступ 4
Розділ І. Теоретичні засади дослідження 12
1.1. Термінологічна номінація як спосіб репрезентації знань 12
1.1.1. Термін і його ознаки 15
1.1.2. Інформаційно-комунікативна функція терміна 22
1.1.3. Поняття терміносистеми 23
1.1.4. Педагогічна лексика і педагогічна термінологія:
проблема розмежування 25
1.1.5. Міждисциплінарні зв’язки термінології сфери освіти та
інших науково-практичних сфер 29
1.2. Проблеми вивчення термінолексики у сучасній лінгвістиці 31
1.2.1. Когнітивно-ономасіологічний підхід до вивчення термі­-
нологічної номінації 32
1.2.2. Термін і поняття 34
1.2.3. Метафора когнітивний механізм утворення
педагогічних термінів 36
1.2.4. Концептуальний аспект термінологічної номінації 45
1.2.5. Проблема виділення культурних концептів 49
1.2.6. Концептосфера англомовної педагогічної термінолексики 50
Висновки до І-го розділу 60
Розділ ІІ. Екстралінгвістична обумовленість сучасної англомовної
термі­нолексики сфери освіти 63
2.1. Джерела виникнення і розвитку педагогічних понять і термінів 63
2.2. Сучасні стратегії розвитку освіти в англомовних країнах та їх від­-
бит­тя в термінолексиці 66
2.3. Англомовна понятійно-термінологічна система сфери освіти 78
2.3.1. Концептуально-категоріальні поняття сфери освіти 79

2.3.2. Семантико-тематичне групування в англомовній терміно­-
системі освіти 82
2.3.3. Змістова характеристика тематичних груп 83
Висновки до ІІ-го розділу 112
Розділ ІІІ. Словотвірні та семантичні характеристики
англо­мовної педагогічної термінолексики 114
3.1. Процеси термінологізації у педагогічній термінолексиці 115
3.1.1. Афіксальний спосіб термінотворення в англомовній лексиці
сфери освіти 117
3.1.2. Конверсія в англомовній педагогічній термінолексиці 127
3.1.3. Словоскладання в англомовній педагогічній термінолексиці 129
3.1.4. Словосполучення в англомовній педагогічній
термінолексиці 135
3.1.5. Абревіація в сучасній англомовній педагогічній
термінолексиці 137
3.2. Іншомовні запозичення та інтернаціоналізми в англомовній
педагогічній термінолексиці 144
3.3. Семантичні відношення в системі англомовної педагогічної
термінології 148
3.3.1. Полісемія і омонімія 148
3.3.2. Синонімія 153
3.3.3. Антонімія 156
Висновки до ІІІ-го розділу 157
Висновки 159
Література 162
Додаток: Англо-український словник педагогічної термінолексики 179

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сфера освіти у наш час є одним з головних факторів розвитку людства. Це пов’язано з переходом цивілізації до постіндустріальної стадії, яку все частіше визначають як інформаційне суспільство. Освіта і суспільство поняття невіддільні. Будь-які проблеми, з якими стикається суспільство, соціум, цивілізація у цілому, неминуче відбивається на сфері освіти. У новому тисячолітті інформація і наукові знання складатимуть найважливіший стратегічний ресурс розвитку людства. Вже сьогодні реалією дня стало гасло Той, хто володіє інформацією, той володіє світом”. Інформаційне суспільство дає можливість людині розширювати, накопичувати знання, продукувати інформацію і миттєво її розповсюджувати. Знання, що передаються через освіту, виступають найважливішою умовою прогресивного соціального і культурного розвитку. Сучасна культурна реальність значно ускладнила вимоги, що пред’являються до освіти. Ці вимоги мають глобальний характер і обумовлюють необхідність докорінних змін в освітній системі.
Серед стратегічних завдань реформування освіти в Україні найважливішими є виховання свідомих громадян держави, формування освіченої, творчої особистості, відтворення і трансляція культури і духовності вітчизняних і світових зразків; виведення освіти України на рівень освіти розвинутих країн світу. Одним з пріоритетних напрямів реформування освіти є досягнення якісно нового рівня у вивченні української та іноземних мов.
Іншомовна професійна комунікативна компетентність стає найважливішою якістю фахівця, тому що гарне володіння професійною лексикою дає можливість йому професійно мислити. Інтегрування України у світове науково-освітнє співтовариство потребує подолання комунікативних бар’єрів, якими є іноземні мови, зокрема англійська. Англійська мова фактично стала єдиним, глобальним мовним кодом, есперанто ХХ століття (moder-day Esperanto) [13,99], міжнародною науковою мовою і головним засобом спілкування. Всезагальне проникнення інформаційних технологій підсилює перевагу англійської мови.
Наш час позначений тим, що майже в усіх національних мовах спостерігається так званий термінологічний вибух, який проявляє себе змінами у галузевих термінологіях, їх диференціації, виникненні термінологічних одиниць для номінації нових понять, в активному проникненні їх у загальнонаціональну мову. Спостереження за розвитком термінологічних систем, опис засобів позначування у відповідних терміносистемах, укладання і поповнення різногалузевих термінологічних словників таким є одне з головних завдань української лінгвістики і лексикографії в галузі термінознавства.
В українській германістиці предметом дослідження в останнє десятиріччя різногалузеве англомовне термінознавство представлено працями: Е.Брагіної (термінологія кібернетики), І.Гумовської (юридична термінологія в економічних текстах), О.Дуди (кредитно-банківська справа), Р.Комарової (термінологічна система підмови евристики), О.Лотки (термінологія фінансово-економічних взаємин), А.Орлової (медична лексика), В.Прача (лісотехнічні спеціальності), В.Пушкар (економічна термінолексика), Л.Рогач (лінгвістичні терміни), Т.Скоп’юк (обчислювальна техніка), О.Харченка (журналістська термінологія), С.Частник (лексика документально-інформаційної сфери), І.Шиманської (термінологія архітектури), Б.Шуневича (терміно­логія робототехніки). Англомовна термінолексика сфери освіти майже не досліджувалася у вітчизняному термінознавстві.
Серед нечисленних досліджень англомовної освітньої термінолексики вітчизняними мовознавцями слід назвати дисертацію Л.І.Кочегарової Лингвострановедческое описание лексики школьного дела Англии” (М.,1985), в якій зроблено спроби виявити соціальну обумовленість мови в самому значенні лексичних одиниць і розкрити лінгвістичну природу фонових знань. Тема дисертації С.М.Фе­дю­­ні­ної Англоязычная и русская лингводидактическая терминология в лингвистическом и экстралингвистическом аспектах исследования” (Саратов,1988). У дисертаційній роботі Н.В.Поспелової досліджується системний характер семантичних змін у лексиці на матеріалі функціонально-семантичного поля Освіта у США” (М.,1990). У рамках комплексного аналізу термінології вищої освіти, що проводився Науково-дослідним інститутом проблем вищої освіти Росії, виконана дисертація на здобуття наукового звання кандидата філологічних наук І.Є.Волковою на тему Русская и английская понятийно-терминологические системы современной высшей школы в аспекте межкультурной коммуникации” (М., 2000). Слід відмітити, що в перелічених дисертаціях досліджувалися суто екстралінгвістичні характеристики термінів, лінгвістичного аналізу не застосовувалось. Ознайомлення з доступною нам літературою в бібліотеках Києва і Москви жодного системного лінгвістичного дослідження з питань англомовної термінолексики сфери освіти не виявило. До цього часу не існує англо-українського словника педагогічної термінолексики. Не укладено і відповідного англо-російського словника. У цілому аналіз літератури з досліджуваної теми дозволяє констатувати відсутність спеціальних розробок з питань, пов’язаних з лінгвістичним вивченням термінолексики сфери освіти. Разом з тим існує достатня кількість зарубіжних лексикографічних видань, що репрезентують англомовну термінологію сфери освіти, і які стали фактичним матеріалом для нашого дослідження (див. список словників).
У світовій термінології сфери освіти існують проблеми, пов’язані насамперед з відсутністю повної еквівалентності понять між різними національними системами освіти. Взаємодія та інтеграція в освіті й науці, як стверджують фахівці, не можуть бути успішними без використання всіма учасниками однієї мови” комплексу понять і термінів. Якщо у сфері фізики чи математики викладачі й науковці вузів України не мають жодних проблем термінологічного плану, спілкуючись з колегами-фахівцями з країн Європи та США, то наша освітянська термінологія дуже далека від світових стандартів [68,377]. Відсутність однієї мови” заважає взаєморозумінню між фахівцями, обмежує можливості обміну досвідом як в науковій, так і в прикладній сфері, приводить до практичних помилок, зокрема при перекладі спеціального тексту. Неоднозначність термінів, різне їх тлумачення і неточне вживання перешкоджають правильному розумінню суті того чи іншого процесу. З викладеного можна зробити висновок, що англомовна педагогічна лексика потребує до себе дослідницької уваги передусім у синхронному плані. На часі необхідність комплексного лексико-семантичного аналізу англомовної терміносистеми сфери освіти періоду 60-90 років ХХ століття. Раніше ця термінолексика не виокремлювалась зі складу загальнолітературної лексики і не досліджувалась в лінгвістичному аспекті. Актуальність даної праці визначається загальною спрямованістю сучасних термінознавчих досліджень української германістики на вивчення мовних і позамовних факторів розвитку галузевих термінологій. Впорядкування англо­мовного понятійно-термінологічного апарату сфери освіти дуже важливе для вітчизняних науковців і практичних працівників освіти, тому що крім бар’єру національних мов існують відмінності між вітчизняними і зарубіжними понятійними системами, а відповідно і значеннями термінів.
У наш час інтернаціоналізація наукових дослід­жень призводить до широкого впровадження в лексичний склад сучасної української мови англіцизмів, звернення до вивчення яких, їх трактування теж визначає актуальність даної праці.
Вибір теми дослідження обумовлений
- по-перше, роллю освітніх процесів на сучасному етапі розвитку людства; розширенням міжнародного співробітництва та інтеграцією України у світовий освітній простір; значенням англійської мови як головного засобу спілкування у світовому науково-освітньому співтоваристві і водночас недостатньою увагою до вивчення англомовної освітньої термінолексики;
- по-друге, комплексне вивчення утворення і функціонування тер­мі­но­ло­гіч­них одиниць в освітній сфері не знайшло відображення ні у вітчизняній, ні в зарубіжній лінгвістичній літературі. Зважаючи на те, що в наукових працях, присвячених цій темі, коло вирішуваних проблем було дуже обмеженим, а також те, що цілісний аналіз особливостей англомовної педагогічної термінології не був предметом спеціального дослідження, ми поставили собі за мету по можливості заповнити цю прогалину.
Об’єктом дослідження є англомовна галузева термінолексика сфери освіти Великої Британії і Сполучених Штатів Америки 60-90 років ХХ століття, репрезентована понад 2200 лексичними одиницями.
Предметом аналізу виступають понятійно-термінологічна система, лексико-семантичні і структурні особливості англомовної термінолексики сфери освіти.
Мета дослідження полягає в описанні та лінгвістичному аналізі сучасної англомовної термінолексики сфери освіти на лексичному, семантичному, морфемно-словотворчому, структурному рівнях. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1. Виділити педагогічну термінолексику з англомовних словників і оригінальних текстів.
2. Уточнити зміст лінгвістичного поняття педагогічний термін”.
3. Дослідити основні концепти англомовної педагогічної лексики.
4. Проаналізувати склад і системну організацію термінолексики, визначити базові терміни.
5. Вивчити процеси словотворення педагогічних термінів.
6. Виявити структурні моделі педагогічних термінів та їх обсяг у складі цієї лексичної підсистеми.
7. З’ясувати особливості семантичних відношень у терміносистемі.
8. Визначити запозичені компоненти у складі педагогічної термінології.
9. Підготувати лексичний матеріал до складання англо-українського словника педагогічної термінолексики.
Теоретико-методологічною основою дослідження є когнітивний підхід до вивчення мовних явищ, принципи діалектики наукового пізнання, трансформовані стосовно досліджуваної проблеми: принцип системності, що передбачає вивчення лінгвістичного об’єкта під кутом зору його внутрішньої структури і функціонування; принцип єдності форми і змісту, який визначає аналіз понятійного змісту терміна і його словоформи. Інтерпретація мовних явищ спирається на теоретичні досягнення ономасіології, семасіології та передбачає застосування відповідних методів аналізу.
Теоретико-лінгвістичним підґрунтям висвітлення фактичного матеріалу є сучасна антрополінгвістична парадигма, у межах якої мова і дійсність, мова і мислення виступають у нерозривному зв’язку і взаємодії, опосередкованих свідомістю носія мови.
Мета і завдання дисертації визначили вибір методів дослідження: зіставно-порівняльний метод, який дає змогу виявити спільне і відмінне в семантичних зв’язках між термінами та одиницями загальновживаної лексики, а також висвітлити проблему подання полісемічних, синонімічних і антонімічних одиниць; аналітико-описовий метод, який передбачає дослідження термінів в аспектах словотворення, структури і семантики; метод компонентного аналізу, метод аналізу словарних дефініцій. Застосовувався також метод концептуального аналізу. Для отримання частотних показників використовувався кількісний метод.
Наукова новизна роботи визначається предметом дослідження, а також тим, що в ній вперше в українській германістиці подано комплексний аналіз поняттєво-термінологічної системи сфери освіти Великої Британії і Сполучених Штатів Америки; вперше педагогічна лексика виділена зі складу загальновживаної як самостійна лексико-семантична підсистема; до аналізу педагогічної термінології застосовано когнітивно-концептуальний підхід; проведено комплексний лінгвістичний аналіз педагогічної термінолексики на всіх рівнях лексичному, семантичному, структурному. Запропоновано нове трактування змісту лінгвістичного поняття педагогічний термін”.
Теоретичне значення роботи визначається тим, що проведений у дослідженні опис концептуальної сфери педагогічної лексики є внеском у вивчення будови і системності англійського лексикону. Вивчення структурно-семантичної організації педагогічних термінів дозволяє осмислити вплив екстралінгвістичних і лінгвістичних факторів на специфіку їх утворення і функціонування. Результати дослідження становлять певний внесок у розвиток англомовного галузевого термінознавства, вони уточнюють основні лінгвістичні характеристики термінолексики сфери освіти. Положення і висновки роботи мають значення для подальших досліджень у галузі порівняльного термінознавства, переважно при вивченні понятійно-термінологічних систем гуманітарного характеру.
Практична цінність дисертаційного дослідження полягає у можливості застосування його результатів при викладанні нормативних курсів Англійська лексикологія”, Лінгвокраїнознавство”, спецкурсу Мова сфери освіти англомовних країн”, спецсемінарах, присвячених розгляду лінгвістичних характеристик слова у функції терміна. Практичне значення роботи вбачаємо в тому, що вона заповнює одну з прогалин у вітчизняному дослідженні галузевої англомовної термінолексики. Зібраний і проаналізований фактичний матеріал сприяє уточненню семантики лексичних одиниць сфери освіти. Практичну цінність дисертація становить для лексикографічної роботи при відборі матеріалу для створення термінологічних словників. Пропонований як додаток до дисертації англо-український словник педагогічної лексики може надати практичну допомогу всім працівникам освіти, аспірантам, науковцям, студентам при роботі з англомовними фаховими текстами; у матеріалах дисертації вони знайдуть сучасне трактування семантики багатьох педагогічних термінопонять.
Матеріалом дослідження для комплексного аналізу став відбір педагогічної лексики із сучасних англійських словників, енциклопедичних довідників, фахових англомовних праць з педагогіки і статей із спеціальних періодичних видань загальним обсягом 16480 сторінок тексту. Досліджувалось понад 2200 термінів сфери освіти (однокомпонентних, двокомпонентних і полікомпонентних) в англійській мові.
Зв’язок з науковими темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає загаль­ній науковій проблемі кафедри англійської філології НПУ імені М.П. Драгоманова Лінгвіс­­тичний аналіз англійської мови”, затвердженої Вченою радою університету 30.12.1999р. (протокол №5).
Апробація роботи. Основні положення і висновки роботи обговорювалися на засіданнях кафедри англійської філології Національ­ного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, а також викладені у доповідях на Всеукраїнській конференції Інноваційні підходи до підготовки вчителів англійської мови” (Київ, 2000), Міжнародній науковій конференції UNESCO At the Threshold of the Millennium: Through Language and Culture Studies to Peace, Harmony and Co-operation” (Київ, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти” (Київ, 2002), Міжнародній науковій конференції Актуальні напрями сучасної слов’янської та романської філології” (Рівне, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених Актуальні проблеми філології” (Дніпропетровськ, 2003), Звітно-науковій конфе­ренції молодих вчених НПУ імені М.П. Драгоманова (Київ, 2003р.), а також викладені у 8 публікаціях, 5 з яких опубліковано у фахових збірниках.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, висновків до дисертаційного дослідження, списку використаної літератури ( 214 най­ме­­нувань) і як додатка Англо-українського словника педагогічної лексики” (близько 1700 одиниць). Основний текст дисертації викладений на 159 сторінках і вміщує 3 таблиці. Повний обсяг роботи 226 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Лексика сфери освіти бере свій початок з VI-V століть до н.е. Праці давньогрецьких філософів містять у собі освітянські поняття, які виражені відповідними лексичними одиницями. Сучасна термінологія сфери освіти виникає з того часу, коли науково-педагогічні знання виокремились із загальнофілософських знань. На цей час педагогічна наука має достатньо розвинений понятійно-категоріальний апарат, в якому з різним ступенем конкретності репрезентовано педагогічну теорію і накопичений до цього часу досвід педагогічної діяльності. Пошук нових освітніх стратегій відповідним чином відбивається на розвитку педагогічної наукової лексики англомовна лінгвальна система освіти адекватно відбиває стан сучасних педагогічних реалій, понять, категорій.
2. Шляхом суцільного відбору педагогічних лексем з наукових і публіцистичних текстів та спеціальних словників виділено 2200 слів і словосполук педагогічної семантики. Провести чітку межу між суто науковою термінологією і загальновживаною термінологічною лексикою досить складно. Кількісні параметри педагогічних термінів і педагогічних лексем не можуть бути визначені абсолютно і остаточно. Розмежування педагогічної термінології і педагогічної лексики можливе тільки в абстрактно - теоре­тич­ному плані, на практиці таке розмежування не завжди можливе. Англомовна термінолексика сфери освіти утворює особливу підсистему лексико-семантичної системи англійської мови, основною ознакою якої є віднесеність до сфери освіти. Педагогічна термінолексика відрізняється від науково-технічної термінологічної лексики тим, що їй не властива така жорстка стильова закріпленість, замкненість, яка спостерігається в інших терміносистемах (наприклад, у технічних галузях та ін.). Дослідження понять і термінів сфери освіти англійської мови і мовлення свідчить, що терміни даної системи широко функціонують як у спеціальних так і у неспеціальних комунікативних ситуаціях.
У роботі запропонована наступна дефініція педагогічного терміна, яка відповідає його сучасному розумінню: Педагогічний термін це мовний знак у функції носія фахової інформації, який позначає поняття сфери освіти і має фіксовану дефініцію”.
3. Уперше проведений на трьох рівнях понятійному, дефінітивному, лінгвістичному аналіз англомовної термінолексики сфери освіти показав, що утворення термінів перш за все є когнітивним процесом, який вербально фіксує наслідки пізнавальної діяльності людини, спрямованої на адекватне відображення дійсності, зокрема об’єктів і явищ сфери освіти.
Концептосфера англомовної педагогічної лексики виходить з універсальних філософських понять man, motion, time, space, activity, які є первинними концептами і породжують низку похідних концептів. Кожний з них в свою чергу переломлюється у значній кіль­кості конкретних педагогічних термінопонять. Первинний концепт man один з центральних у досліджуваній концептосфері, він є фоном і точкою відліку для осмислення інших концептів і для репрезентації семантики інших слів.
4. Трактування базових термінопонять педагогіка”, освіта”, виховання” у вітчизняній науковій парадигмі значно відрізняється від їх трактування в англомовному науковому середовищі. У термінолексиці сфери освіти у Великій Британії і США існують розбіжності. Одне й те саме термінопоняття в цих країнах може позначатися різними термінами.
5. Процеси термінотворення розвиваються за тими ж законами, що й словотворення в цілому. Нові терміни, так само як і неологізми у цілому, утворюються із наявного словникового матеріалу загальновживаної мови. Згідно наших спостережень в англомовній педагогічній термінолексиці словосполучення досягають 63%. Відповідно до синтаксичної структури англійські педагогічні терміни класифікуються як одно-, дво-, три-, багатокомпонентні. Однокомпонентних налічується 35%, двокомпонентних 52%, трикомпо­нентних 10%, решта багатокомпонентні 3%.
6. Будучи невід’ємною частиною всієї лексичної системи, педагогічна термінолексика зберігає основні семантичні особливості загальновживаної лексики, пристосовуючи їх до використання фахівцями сфери освіти в їх професійній діяльності. У межах термінологічної системи терміни вступають між собою в синонімічні, полісемічні і омонімічні відношення.
7. Англомовна термінологічна система сфери освіти характеризується як складна, стійка і динамічна. Її елементами виступають одиниці автохтонної мови і запозичення з інших мов, а структура ізоморфна структурі логічних зв’язків між поняттями галузі освіти. Дана терміносистема є відкритою множинністю, яка черпає зі всього різноманіття мовних засобів все нові можливості для вираження значень, що виникають у процесі подальшого розвитку освітньої діяльності.

Література

1. Андренко Л.М. Терминологическое значение общеупотребительных слов (англ. язык): Автореф.дис. филол.наук, 1980.-19с.
2. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу:Автореф. дис. ... канд.філол.наук.-К., 2003.-19с.
3. Английские неологизмы // Відповід. Ред. Ю.О. Жлуктенко.- К.: Наукова думка, 1983.- 173с.
4. Антрушина Г.Б., АфанасьеваО.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка.- М.: Дрофа, 1999.-288с.
5. Аристотель. Политика // Сочинения в 4-х тт., Т.4.-М.,1983.-С.612-621.
6. Арнольд И.В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: Сб. статей.- СПб., Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1999.- 444с.
7. Арутюнова Н.Д. Метафора // Лингвистический энциклопедический словарь.- М.: Сов.энциклопедия, 1990.- С.296-297.
8. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры: Сб. статей.-М.: Прогрес, 1990.-С.5-32.
9. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов.-М., 1996.-606с.
10. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику.- М.: МГУ им.М.В. Ло­мо­носова, 2001.-360с.
11. Батлук О. Цицерон и философия // Вопросы философи.-2000.-№2.-С.115-140.
12. Бевз Т.О. Семантичні інновації, структурні моделі та функції педагогічної лексики: Дис. .. канд. філол.наук.- К., 1996.-217с.
13. Белова А.Д. Нові тенденції у вивченні мов і комунікації // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук.праць / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Фак-т іноземної філології.- К., 1999.- С.98-103.
14. Бенвенист Э. Общая лингвистика.- М.: Прогрес, 1974.-447с.
15. Блумфилд Л. Язык.- М., 1968.- 607с.
16. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии.- Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2000.-123с.
17. Бондар В. Термінологічний бум у педагогіці: методологічний аналіз // Шлях освіти.- 2001.-№4-С.7-10.
18. Бонди Е.А. Языковые тесты и тестирование (на материале английского языка) // Вопросы лингвистики и методики преподавания иностранных языков. Вып.2.- М.: МГУ, 1972.- С. 41-44.
19. Борисов В.В. Аббревиация и акронимия: Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках.- М.: Воениздат, 1972.- 320с.
20. Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке.- К.: Вища школа, 1988.-236с.
21. Бортничук Е.Н., Верба Л.Г. Сложное слово синтаксического типа и фразеологизм // Вестн. Киевского ун-та. Романо-германская филология. Вып.24.-1990.-с.3-6.
22. Боярская Е.Л. Когнитивные основы формирования новых значений полисемантичных существительных современного английского языка: Дис. канд.филол.наук. Калининградский ун-т, 1999.-217с.
23. Бруннер Дж. Процесс обучения.- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962.- 84с.
24. Бруннер К. История английского языка /Перевод с нем.В 2-х томах.-Изд.2-е.-М.:УРСС, 2003.-720с.
25. Вилюман В.Г. Английская синонимика.- М.: Высшая школа, 1980.-128с.
26. Виноградов В.В. Вступительное слово // Вопросы терминологии: Материалы Всесоюзн. терминологического совещания.- М.:Изд-во АН СССР, 1961.- с.3-10.
27. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение ослове.- М.: Высшая школа, 1986.- 639с.
28. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды Московского ин-та истории, философии и литературы. Том V.- Сб. статей по языкознанию, 1939.- С.3-54.
29. Волкова И.Е. Русская и английская понятийно-терминологические системы современной высшей школы в аспекте межкультурной коммуникации: Дис.канд.филол.наук.- М.:Моск. гос. лингвисти­ческий ун-т, 2000.-206с.
30. Володина М.Н. Когнитивно-информационная природа термина и терминологическая номинация: Дис. ... докт.филол.наук.-Моск.гос.ун-т, кафедра нем.яз. филол.ф-та.-М.,1998.-320с.
31. Володина М.Н. Национальное и интернациональное в процессе терминологической номинации.-М.:Изд-во МГУ, 1993.-112с.
32. Воройский Ф.С. Систематизированный толковый словарь по информатике: Вводный курс по информатике и вычислительной технике в терминах.- М.:Либерея, 1998.-376с.
33. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собрание сочинений.Том2.-М.: , 1982.-С.6-125.
34. Гак В.Г. Ассиметрия лингвистического знака и некоторые общие проблемы терминологии // Семиотические проблемы языков науки, терминологии и информатики.ч.1.-М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971.-С.68-71.
35. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация: Общие вопросы.- М.: Наука, 1977.-С.230-293.
36. Гак В.Г. Ассиметрия в языке // Лингвистический энциклопедический словарь.- М.: Сов.энциклопедия, 1990.- 685с.
37. Герасимов В.И., Петров В.В. На пути к когнитивной модели языка //Новое в зарубежной лингвистике Вып.XXIII: Когнитивные аспекты языка.- М.,1988.-с.5-11.
38. Герд А.С. Основы научно-технической лексикографії: (Как работать над терминологическим словарем). Л.: Изд-во ЛГУ, 1986.-69с.
39. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах.- М.: Высшая школа, 1987.- 104с.
40. Гончаренко С. Український педагогічний словник.- К.: Либідь, 1997.-376с.
41. Гринев С.В. Терминологические заимствования (Краткий обзор совре­мен­ного состояния вопроса) // Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов.- Приложение 1.- М.:Наука, 1982.-С.108-150
42. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию.- М.: Наука, 1984.- 411с.
43. Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании //Вопросы языкознания.- 1973.- №4.-с.76-86.
44. Даниленко В.П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания.- М.: Наука, 1977.- 246с.
45. Демьянков В.З. Понятие и концепт в художественной литературе и в научном тексте // Вопросы филологии.- 2001.-№1.-С.35-46.
46. Дианова Г.А. Термин и понятие: проблемы эволюции (к основам исторического терминоведения): Дис. ... докт. Филол.наук.- Московский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова, ф-т иностр.языков, 1996.- 316с.
47. Дубенец Э.М. Лексикология современного английского языка.- М.: Глосса-Пресс, 2002.- 192с.
48. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления.- М.: Лабиринт, 1999.-190с.
49. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти.- К.: КМ Academia, 2000.-217c.
50. Жлуктенко Ю.А. Конверсия в современном английском языке как морфолого-синтаксический способ словообразования // Вопросы языкознания.-1958.-№5.-С.53-65.
51. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации: Монография.-Донецк, АООТ Донбасс”, 1998.-253с.
52. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка.- М.: Высшая школа, 1989.- 126с.
53. Заботкина В.И. Семантика и прагматика нового слова (на материале английского языка): Дис....докт.филол. наук: 10.02.04.- М., МГЛУ, 1991.-372с.
54. Зацний Ю.А. Неологізми англійської мови 80-90 років XX століття.- Запоріжжя: РА Тандем-У”,1997.- 396с.
55. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови.- Запоріжжя, 1998.- 430с.
56. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови /Запоріз. держ. ун-т.-Запоріжжя, 2001.- 242с.
57. Землянова Л.М. Зарубежная коммуникативистика в преддверии информационного общества: Толковый словарь терминов и концепций.- М.: Изд-во МГУ, 1999.-301с.
58. Интернациональные элементы в лексике и терминологии.-Х.- Вища школа, 1980.-208с.
59. Йегер В. Пайдейя. Воспитание античного грека.Т.1-М.: Греко-латинский кабинет.- 2001.- 593с.
60. Кантор И.М. Педагогическая лексикография и лексикология.- М.: Просвещение, 1968.- 200с.
61. Кантор И.М. Понятийно-терминологическая система педагогики.- М.:Наука, 1980.-158 с.
62. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность.- М.: Наука, 1987.-263с.
63. Касевич Б.В. Языковые структуры и когнитивная деятельность // Язык и когнитивная деятельность.- М.,1989.-с.8-19.
64. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения.- К.: УМК ВО, 1989.- 104с.
65. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации.- Одесса: Изд-во ОГУ,1991.-121с.
66. Колин К. Информатизация образования: новые приоритеты // Alma Mater.-2002.-№2.-с.16-23.
67. Комаровский Б.Б. Русская педагогическая терминология.-М.: Просвещение, 1969.-312с.
68. Корсак К.В. Про деякі перешкоди на шляху нашої інтеграції в европейський освітній простір // Філософія освіти XXI століття: проблеми і перспективи: Зб.наук. праць. Вип.3.-К.: Знання”, 2000.-с.377-381
69. Кочегарова Л.И. Лингвострановедческое описание лексики школьного дела Англии: Дис. ... канд.филол. наук., М.,1985.-172с.
70. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства.-К.: Вид.центр Академія”,2000.-368с.
71. Кочерган М.П. Загальне мовознавство.- К.: Вид.центр Академія, 1999.- 288с.
72. Крюкова О.А. Термины сферы образования во французском и русском языках // Вестник МГУ.Сер.19 Лингвистика и межкультурная коммуникация.- 2000.-№4.-С.60-69.
73. Кубрякова Е.С. Словообразование // Общее языкознание: Внутренняя структура языка.-М.: Наука, 1972.-С.344-393
74. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении.- М.: Наука, 1978.- 116с.
75. Кубрякова Е.С. Словосложение как процесс номинации и его отличительные формальные и содержательные характеристики // Теоретические основы словосложения и вопросы создания сложных лексических единиц: Межвузовский сборник научных трудов / Пятигорский пединститут.- 1988.- 157с.
76. Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира.-М.: Наука, 1988.- С.141-172.
77. Кубрякова Е.С. и др. Краткий словарь когнитивных терминов.- М.: Изд-во МГУ, 1996.- 245с.
78. Кумбс Ф. Кризис образования в современном мире. Системный анализ.- М.: Прогресс, 1970.-264с.
79. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной лингвистике. Вып.XXIII: Когнитивные аспекты языка.- М.: Прогресс, 1988.- С.12-51.
80. Лапшина М.Н. Семантическая деривация в когнитивном аспекте: Автореф. дис. докт. филол. наук.-СПб.,1996.-32с.
81. Левицкий А.Э. Функциональная переориентация номинативных единиц современного английского языка.- Житомир, 2001.-168с.
82. Левицький А.Е. Функціональний підхід до аналізу системи номінативних одиниць сучасної англійської мови // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Вісник Харківського нац. Університету ім. В.Н. Ка­разіна.-2000.- № 471.-С.137-143.
83. Лейчик В.М. Термины и терминосистемы пограничная область между естественным и искусственным в языке // Вопросы терминологии и лингвистической статистики.- Изд-во Воронежского университета, 1976.- С.3-11.
84. Лещева Л.М. К вопросу о частеречных особенностях внутрисловных содержательных связей // Функционирование и развитие языковой системы.- Минск, 1990.-С.154-161.
85. Лещук Т.Й. Типологія термінологічних підсистем. Іншомовні запозичення, фразеологія, семантичні термінотворення, лексикографія.-Львів, 1999.-212с.
86. Лингвистический энциклопедический словарь.-М.: Сов. энцикло­педия”, 1990.-684с.
87. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка // Известия АН России. Сер. литературы и языка.- 1993.- Том 52,№1.- С.3-9.
88. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической термино­логии: Вопросы теории и методики.- М., Изд-во АН СССР, 1961.-158с.
89. Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов.-М.: Наука, 1982.-152с.
90. Лурия А.Р. Язык и сознание.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1998.-234с.
91. Малькова З.А. Актуализация проблем воспитания в США // Педаго­гика.-2000.-№7.-с.79-89.
92. Маслова Н.И. О структуре терминосистем // Вестник Харьковського ун-та, № 243.- 1983.- с.31-34.
93. Метафора в языке и тексте.- М.: Наука, 1988.-175с.
94. Мечковская Н.Б. Социальная лингвистика. Изд. 2-е, исправл.- М.: Аспект Пресс, 2000.- 208с.
95. Мешков О.Д. Словообразование современного английского языка.-М: Наука, 1976.-245с.
96. Никитин М.В. Курс лингвистической семантики.- СПб.: Научный центр проблем диалога, 1997.- 758с.
97. Нікітіна Ф.О. Семантичні та словотворчі проблеми сучасної термінології.-К.: Вища школа, 1978.-32с.
98. Новодранова В.Ф. Когнитивые науки и терминология // Научно-техническая терминология: Реферат.сб.-М., Вып.1, 2000.-с.4-9.
99. Номинализация в современном английском языке / Под ред. Н.Раевской.- К.: Вища школа, 1982.-176с.
100. Омельченко Л.Ф. Английская композита: структура и семантика: Автореф. дис. ... докт.филол. наук.- К., КГУ им. Т.Г. Шевченко, 1989.-49с.
101. Павеленис Р.И. Проблемы смысла: Современный логико-философский анализ языка.-М.:Мысль, 1983.-286с.
102. Панько Т.І. Концептосфера термінологічної розбудови української мови // Мовознавство.- 1994.-№1.-С.14-21.
103. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство.- Львів: Світ, 1994.-214с.
104. Педагогический энциклопедический словарь / Гл. ред. Б.М. Бим-Бад.- М.: Большая Российская энциклопедия, 2002.-528с.
105. Петров В.В. Метафора: от семантических представлений к когнитивному анализу // Вопросы языкознания.-1990.-№3.-С.135-146
106. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс. В 2-х кн.- Кн.1: Общие основы. Процесс обучения.- М.: ВЛАДОС, 1999.-575с.
107. Полонский В.М. Понятийно-терминологический аппарат педагогики // Педагогика.- 1999.-№8.-С.16-23.
108. Полюжин М.М., Омельченко Л.Ф. Функциональное словосложение и префиксальные ономасиологические категории в английском языке.- Ужгород, 1997.-99с.
109. Полюжин М.М. Когнітивна парадигма лінгвістичних досліджень // Проблеми романо-германської філології: Зб.наук.праць.-Ужгородський ун-т, 1999.-с.4-22.
110. Полюжин М.М. Функціональний і когнітивний аспекти англійського словотворення.- Ужгород: Закарпаття, 1999.-239с.
111. Попова З.Д., Стернин И.А. Понятие концепт” в лингвистических исследованиях.- Воронежский гос.ун-т, 1999.-30с.
112. Поспелова Н.В. Системный характер семантических изменений в лексике: (На материале лексики функционально-семантического поля «Образование в США»): Автореф.дис. канд.филол.наук. Одесский ун-т.-1990.-16с.
113. Потебня А.А. Мысль и язык.-К.: СИНТО, 1993.-191с.
114. Пристайко Т.С. Лексико-номинативная организация специаль­но­го текста: Монографія.- Дніпропетровськ, Вид-во УкО ІМА-прес, 1996.-200с.
115. Психологічний словник / За ред. В.І.Войтка.- К.: Вища школа, 1982.-215с.
116. Психология: биографический, библиографический словарь / Под ред. Н. Шихи, Эн.Дж. Чепман, У.Конрой. Пер. с англ.-Спб.: Еразия, 1999.-853с.
117. Разинкина Н.М. Развитие языка английской научной литературы: Лингвистическое исследование.-М.: Наука, 1978.-211с.
118. Реформатский А.А. Дихотомическая классификация дифференциаль­-
ных признаков и фонематическая модель языка // Вопросы теории
язы­ка в современной зарубежной лингвистике.-М.:АН СССр, Ин-т
язы­козна­ния, 1961.-253с.
119. Реформатский А.А. Термин как член лексической системы языка // Проблемы струк­тур­ной лингвистики 1967.-М.: Наука, 1968.-С.46-59.
120. Реформатский А.А. Мысли о терминологии // Современные проблемы русской терминологии.— М.: Наука, 1986.- С.163-197.
121. Розина Р.И. Человек и личность в языке // Логический анализ языка.
Культурные концепты.-М.: Наука, 1991.-С.52-56.
122. Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира / Под ред.
Б.А. Серебренникова.- М.: Наука, 1988.-212с.
123. Романовська Ю.Ю. Соціокультурний аспект як важливий компонент
змісту навчання англійської мови // Перші Міжнародні Драгома­-
новсь­кі читання: Матеріали.Вип.1.-К.,2003.-С.198-202.
124. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики.- К.:
Фітосоціоцентр, 1999.-148с.
125. Сел