СУЧАСНІ ГРОШІ ТА ГРОШОВИЙ ОБОРОТ ЯК ФАКТОРИ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

РЯБІНІНА Л. М.

УДК 336.741.28:336

СУЧАСНІ ГРОШІ ТА ГРОШОВИЙ ОБОРОТ
ЯК ФАКТОРИ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Звєряков Михайло Іванович,
доктор економічних наук, професор

Одеса-2011

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………..………………………………………………….….4
РОЗДІЛ 1. ГЕНЕЗИС І ДЕТЕРМІНАНТНІСТЬ ОСНОВНИХ ТЕОРІЙ ГРОШЕЙ
1.1. Основи марксистської теорії грошей……………………………………..17
1.2. Генезис номіналістичної теорії грошей…………………………………..34
1.3. Генезис кількісної теорії грошей……………………………………….…45
1.4. Основні постулати кейнсіанської теорії грошей……………..……….….57
Висновки до першого розділу ..……………………………………………….…71
РОЗДІЛ 2. ПАРАДИГМА СУЧАСНИХ КРЕДИТНИХ ГРОШЕЙ
2.1. Теоретичні питання сутності сучасних кредитних грошей....………..……75
2.2. Концептуальні підходи до функцій сучасних грошей як прояву їх сутнісних змін…………………………………………………………….……....96
2.3. Теоретичні підходи до форм сучасних кредитних грошей.……...............112
2.4. Роль сучасних кредитних грошей в економіці країни……………………125
Висновки до другого розділу .………………………………………………….136
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ГРОШОВОЇ МАСИ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ КРАЇНИ ЯК ОДНОГО З ФАКТОРІВ ЇЇ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ

3.1. Концептуальний підхід до грошової маси в грошовому обороті країни..139
3.2. Теоретико-методологічні основи грошового обороту країни…...……….154
3.3. Теоретико-методологічні основи складових єдиного грошового обороту та їх роль у соціально-економічному розвитку країни…………..........................166
3.4. Теоретико-методологічні основи оцінки забезпеченості економіки країни грошима..………………………...........................................................................180
Висновки до третього розділу ……………...…………………..…...................192
РОЗДІЛ 4. ІНФЛЯЦІЯ ТА ЇЇ ТАРГЕТУВАННЯ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОСТІ СУЧАСНИХ ГРОШЕЙ
4.1. Інфляція як механізм знецінення сучасних грошей………………………194
4.2. Вплив інфляції на економіку й соціальну сферу……………….................208
4.3. Генезис меж інфляції та інфляційне таргетування...……………………...220
4.4. Проблеми застосування в Україні монетарного режиму таргетування інфляції та шляхи їх вирішення….……………………......................................235
Висновки до четвертого розділу ……………………………….……................254
РОЗДІЛ 5. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ З МЕТОЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ ГРОШЕЙ
5.1. Теоретико-методологічні підходи до стійкості банків і їх ролі у створенні ефективної монетарної політики....…..…………………………………………257
5.1.1. Теоретико-методологічні підходи до ліквідності й платоспроможності банків як чинників ефективної монетарної політики……………………………………………………………………..........257
5.1.2. Оцінка ліквідності банку і банківської системи у світлі нових теоретичних підходів до її сутності………………..…………...………............270
5.1.3. Теоретико-методологічні підходи до загальної відкритої валютної позиції банку як необхідної передумови стійкості банків……...…………………..……..…………………..…………….................284
5.2. Теоретико-методологічні основи вдосконалення стратегії монетарної політики України........………………………………………..………………….292
5.2.1. Спрямованість монетарної політики Національного банку України на подолання інфляції……………………………………………………................292
5.2.2. Ефективність використання Національного банку України інструментів грошово-кредитного регулювання економіки….……………………………...306
5.2.3. Теоретико-методологічні основи необхідності спільних дій уряду та Національного банку України..............................................................................318
Висновки до п`ятого розділу …………………………………………………...332
ВИСНОВКИ…..…………………..…………………………………………...............335
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…….……………………….....................345
ДОДАТКИ......................................................................................................................385

ВСТУП

Актуальність теми. Посилення диспропорцій у розвитку світового грошового ринку, виникнення кризових явищ на макро- і мікрорівнях світової та національних економік, інфляція, дестабілізація в розвитку грошових і банківських систем в умовах інтеграції та глобалізації є характерними рисами сучасності. За таких умов не спрацьовують механізми підтримки сталості купівельної спроможності сучасних національних грошей у країнах, які розвиваються.
Зниження ефективності монетарної політики та недостатній пояснюючий потенціал монетарної теорії посилюють важливість нового звернення до вихідних теоретичних постулатів, які стосуються сутності й природи сучасних грошей. При цьому не можна забувати і про процес глобалізації, який набирає темп і об’єктивно зумовлює прагнення національних економік до об`єднання фінансових ринків з відповідною організацією грошового обороту та обігу.
За останні роки трансформаційні процеси якісно змінили характер економічних відносин в Україні. На сучасному етапі розвитку соціально-економічного стану України суттєво посилилися тенденції до знецінення національних грошей, що турбує фізичних та юридичних осіб, особливо банки, діяльність яких цілком основана на грошово-кредитних відносинах і русі грошей. Це зумовлено тим, що всі майнові інтереси всіх суб`єктів господарської діяльності та всіх фізичних осіб у кожній країні будуються на грошових оцінках.
Рух сучасних грошей і сталість їх купівельної спроможності відіграють дуже важливу роль в економіці будь-якої країни, особливо в умовах панівної інфляції, і потребують ефективної монетарної політики, основною метою якої є цінова стабільність, яка дозволяє суспільству уберегти свій добробут від інфляції. Тому монетарна політика й сучасні гроші та їх рух як основні фактори цієї політики набувають у сучасних умовах особливої актуальності й роблять актуальною обрану тему.
Актуальність обраної теми дисертаційного дослідження визначають недостатня розробленість питань стосовно вдосконалення процесу управління грошовими потоками, які проходять через банки (як необхідної передумови стійкості банківської системи й досягнення цінової стабільності в країні); необхідність розробки нових підходів до функціонування сучасних кредитних грошей у конкурентному середовищі, важливість дослідження тенденцій розвитку інфляції, об’єктивна необхідність вирішення проблем концептуального, методологічного й практичного характеру природи, сутності, функцій сучасних грошей та їх руху.
Сьогодні монетарним органам країн доводиться по-новому вирішувати задачу ефективного керування потоками грошей, які втратили зв`язок із золотом і власну вартість і мають лише умовну, або ірраціональну, тобто уявну вартість. До того ж, монетарна політика повинна спиратися на фундаментальні наукові дослідження в цій сфері, на те, що можна назвати філософією фінансових ринків, одним із основних питань якої є питання про сутність і природу сучасних грошей і управління їх стійкістю. Вирішення цих питань, зокрема, дозволить зрозуміти дії глибинних тенденцій інтеграції та уніфікації грошового обігу в глобальному економічному просторі, який сьогодні формується.
У сфері теорії грошей проблеми природи, сутності та змісту грошей у соціально-економічному розвитку країни та ролі банків у їх функціонуванні присвячені дослідження багатьох закордонних та вітчизняних учених-економістів.
До відомих праць закордонних науковців, які аналізували проблеми грошей, слід віднести праці Уільяма Баумоля [31], Євгена Бем-Баверка [33], Фрідріха Бендиксена [35], П`єра Берже [36], Леона Вальраса [461], Девіда Ван-Хуза [191], Кнута Вікселя [462], Вільяма Стенлі Джевонса [94], Едвіна Дж. Долана [102], Джона Мейнарда Кейнса [130], Георга Фрідріха Кнаппа [131], Кемпбелла Р. Макконнелла [177], Альфреда Маршалла [180], Джона Стюарта Мілля [192], Фредеріка Мишкіна [193], Франко Модільяні і Мертона Міллера [206], Едварда Ріда [265], Давида Рікардо [266], Пітера Роуза [267], Джефрі Сакса [312], Поля Самуельсона [314], Жана-Батиста Сея [316], Адама Сміта [324], Артура Пігу [455], Дона Патінкіна [452], Джеймса Тобіна [352], Генрі Торнтона [457], Ірвінга Фішера [372], Мілтона Фрідмана [376], Фрідріха Хайєка [383], Джона Хікса [387], Лоуренса Харріса [385], Григорія Шварца [400], Йозефа Шумпетера [403] та багато інших.
Серед учених країн СНД заслуговують уваги праці А. Анікіна, З. Атлас, В. Батирева, М. Боголепова, Е. Брегеля, А. Грязнової, З. Євзліна, З. Каценеленбаума, Ю. Кашина, А. Когана, О. Косого, Л. Красавіної, О. Лаврушина, В. Леонтьєва, Л. Лунца, В. Новожилова, Й. Трахтенберга, В. Усоскіна, П. Ушанова, С. Шарапова, Г. Шварца, М. Ямпольського та інших.
Серед представників української економічної думки, які свого часу приділяли увагу проблемам грошей, слід назвати В. Базилевича, М. Бунге, В. Бутука, А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, О. Дзюблюка, М. Звєрякова, В. Козюка, В. Міщенка, А. Мороза, С. Науменкову, О. Петрика, М. Савлука, В. Стельмаха, М. Туган-Барановського, А. Чухна, О. Шевцову та багато інших.
Наукові результати, теоретичні положення та висновки. Дисертаційна робота безпосередньо пов`язана з планами науково-дослідних робіт Одеського державного економічного університету. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження було використано при виконанні науково-дослідних тем кафедри банківської справи. У дослідженні теми «Вдосконалення управління діяльністю комерційних банків в Україні» (номер державної реєстрації 0104U010548) дисертантом визначено сутність, функції та форми сучасних грошей, особливості єдиного грошового обороту країни і його складових, а також визначено відмінності грошового обороту від грошової маси. При виконанні теми «Вплив глобалізації на розвиток банківської системи України» (номер державної реєстрації 0107U011417) дисертантом визначено сутність ліквідності банківської системи, відмінності ліквідності банків від їх платоспроможності, недоліки нормативів кредитного ризику банків, а також неможливість використання коефіцієнта монетизації економіки для оцінки забезпеченості економіки грошима. Під час дослідження теми «Проблеми регулювання банківської діяльності в умовах циклічного розвитку України» (номер державної реєстрації 0110U008070) дисертантом удосконалено сутність ліквідності банку і банківської системи, недоліки методики розрахунку нормативів ліквідності банків та недоліки існування нормативів кредитного ризику банків, необхідність розрахунку банками своєї загальної відкритої валютної позиції за всіма іноземними валютами та банківськими металами з урахуванням знака і надано практичні рекомендації щодо усунення існуючих недоліків з метою створення ефективної монетарної політики.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення теоретико-методологічних засад використання сучасних грошей у грошовому обороті країни як факторів, спрямованих на підвищення ефективності монетарної політики і дієвості банківської системи в Україні.
Відповідно до мети дисертаційного дослідження були поставлені та вирішені такі завдання:
- проаналізувати генезис і детермінантність найбільш відомих теорій грошей;
- визначити етапи еволюції грошей – від золотих монет та зливків до знаків дійсних грошей і їх субституту у вигляді грошових білетів та білонної монети;
- розкрити теоретичну сутність сучасних грошей як субституту знаків дійсних грошей з умовною або ірраціональною, чи уявною, вартістю;
- розкрити теоретичну сутність функцій та форм сучасних грошей і дослідити їх роль в економічному розвитку країни;
- дослідити теоретико-методологічну сутність єдиного грошового обороту країни і його відмінності від грошової маси та надати практичні рекомендації з визначення його обсягу;
- проаналізувати взаємозалежний вплив готівкового грошового обороту з макроекономічними показниками й обґрунтувати необхідність його регулювання;
- обгрунтувати особливості й відмінні риси платіжного та безготівкового грошового оборотів і обґрунтувати необхідність їх урахування на практиці;
- визначити функції єдиного грошового обороту країни та принципи його організації для ефективного практичного застосування;
- проаналізувати оцінку забезпеченості економіки країни грошовою масою для створення ефективної монетарної політики;
- визначити економічну сутність інфляції; причини знецінення сучасних кредитних грошей з умовною або з ірраціональною, чи уявною, вартістю та вплив інфляції на економіку й соціальну сферу країни;
- дослідити генезис меж інфляції та проблеми застосування в Україні режиму інфляційного таргетування;
- обгрунтувати практичні шляхи переходу України до режиму інфляційного таргетування;
- розкрити теоретичну сутність ліквідності банку й банківської системи; відмінності ліквідності банку від його платоспроможності, їх взаємозв`язок з формами сучасних грошей та дослідити вплив ліквідності банку й банківської системи на ефективність монетарної політики центрального банку;
- обгрунтувати оцінку ліквідності банку та надати практичні рекомендації з її удосконалення;
- з`ясувати підходи Національного банку України до управління відкритою валютною позицією банків, яка створює суттєвий вплив на ефективність монетарної політики, та розробити практичні рекомендації щодо її ефективного застосування;
- дослідити спрямованість монетарної політики Національного банку України на подолання інфляції та ефективність використання інструментів грошово-кредитного регулювання економіки й надати практичні рекомендації щодо підвищення ефективності їх використання;
- розробити практичні рекомендації щодо сумісних дій Уряду й Національного банку України, спрямованих на системне реформування економіки завдяки переходу до інноваційно-інвестиційної моделі державно-приватного партнерства та на досягнення й подальшу підтримку сталості сучасних грошей при стабільно низькій інфляції в Україні.
Об`єктом дослідження є грошово-кредитна система національної економіки країни.
Предметом дослідження є сучасні гроші та їх рух як основні фактори монетарної політики Національного банку України і її вплив на соціально-економічний розвиток країни.
Методологія і методи дослідження. У дисертаційній роботі застосовано сукупність наукового пізнання, що дало можливість реалізувати концептуальну єдність наукового дослідження. Теоретико-методологічну основу проведеного дослідження складає система економічних законів, понять і категорій, фундаментальні положення сучасної економічної (зокрема грошової) теорії, наукові праці закордонних та вітчизняних учених з проблем теорії та практики функціонування грошей у сучасний період. Загальною методологічною базою дослідження є діалектичний метод пізнання на основі системного підходу до розв`язання поставлених задач. Для досягнення поставленої мети в роботі використано низку загальнонаукових та спеціальних методів: абстрактно-логічний – при обґрунтуванні категоріального апарату теорії грошей, їх властивостей та грошово-кредитних відносин; історико-логічний – при дослідженні еволюцій грошей і генезису теорії грошей та її вдосконалення; порівняльно-економічний – при порівняльному аналізі діючих та формуванні нових підходів до грошей, їх сутності, функцій та ролі в соціально-економічному розвитку країни; економіко-статистичний – при оцінці стану і дослідженні динаміки грошової маси та грошового обороту; кореляційно-регресійний – при аналізі впливу готівкового грошового обороту на основні макроекономічні показники й залежності готівкового грошового обороту від них, а також при аналізі причин, які впливають на втрачання банківською системою своєї ліквідності, тобто створюють її кризу; комплексний підхід – при аналізі діючого та формуванні нового механізму впливу сучасних грошей на соціально-економічний стан країни; методи аналізу і синтезу, індукції та дедукції – при визначенні закономірностей розвитку сучасної теорії грошей і впливу грошово-кредитних відносин на соціально-економічний розвиток країни взагалі і на банківську систему зокрема; класифікаційно-аналітичний – при аналізі функцій та форм грошей, а також при аналізі існуючих поглядів на ліквідні активи банків; методи наукової абстракції – при обґрунтуванні стратегії мотивації грошово-кредитної політики в Україні.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, що регулюють питання розвитку грошей, грошово-кредитної політики банківської системи і статистичні матеріали Національного банку України, Асоціації українських банків, Міністерства фінансів України, а також статистичні матеріали Державного комітету статистики України. Опрацьовано звітно-аналітичну інформацію міжнародних організацій, зокрема Міжнародного валютного фонду, офіційні публікації Світового банку, Європейського центрального банку, Базельського комітету регулювання банківської діяльності, Світової організації торгівлі та інших міжнародних організацій, включаючи центральні банки країн СНД, наукові розробки вітчизняних і закордонних дослідників, ресурси Internet.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в системному розв`язанні важливої теоретичної та науково-прикладної проблеми − обґрунтуванні й новому підході до сутності та функцій сучасних грошей як факторів монетарної політики, розв`язанні проблеми цінності сучасних грошей і її впливу на соціальний розвиток країни. До найвагоміших результатів, які є науковою новизною, належать такі:
вперше:
- доведено, що сучасні гроші − це гроші-нетовар, бо в них не існує єдності споживчої і власної вартості (що саме і характеризує предмет як товар); вони не мають ціни, а товару без ціни не буває і, врешті-решт, товар виробляється для продажу, а гроші – ні;
- обґрунтовано практичну відсутність у сучасних грошей власної вартості (яка настільки мала порівняно з їх номіналом, що дозволяє нехтувати нею) і наявність у них умовної або навіть ірраціональної, чи уявної, вартості (залежно від характеру їх емісії, пов`язаної з редисконуванням товарних векселів чи рефінансуванням цінних паперів уряду);
- доведено, що сучасні гроші, маючи умовну або ірраціональну, чи уявну, вартість, відіграють роль лише умовного або навіть і уявного еквівалента вартості товарів, а роль загального еквівалента вартості товарів вони взагалі відігравати не можуть, тому що на кожному регіональному чи національному ринку світу функціонують свої гроші у вигляді відповідних грошових білетів та монет, саме які тільки й можуть використовуватися на конкретних регіональних чи національних ринках;
- доведено, що сучасні гроші схожі з банкнотами (бо є борговими зобов`язаннями емітента), але не є ними (як повноправними представниками золота, грошей та вартості), і тому являють собою лише субститут знаків дійсних грошей;
- обґрунтовано, що сучасні кредитні гроші, маючи лише умовну або ірраціональну (уявну) вартість можуть виконувати лише функцію умовної або уявної міри вартості та вираження товарних цін;
удосконалено:
- обґрунтування неможливості виконання сучасними кредитними грошима функції світових грошей тому, що не маючи зв`язку із золотом, вони не можуть, „скинувши свої національні мундири” (як писав К. Маркс), з`явитися у своєму чистому вигляді − вигляді зливків благородних металів. А в міжнародних розрахунках, які здійснюються через банки, сучасні кредитні гроші виконують лише функцію засобу платежу;
- обгрунтування функції сучасних кредитних грошей як засобу збереження та накопичення умовної або уявної вартості та цінності (замість функції знаків дійсних грошей, розмінних на метал, як засобу збереження та накопичення вартості);
- концептуальні підходи до трактування грошового обороту країни як єдиного, а не сукупного грошового обороту, у чому, на погляд автора, є принципова різниця, бо в єдиному грошовому обороті країни беруть участь гроші, які об`єднує єдність руху їх форм;
- методологічні підходи до платіжного грошового обороту, який охоплює весь безготівковий оборот і частку готівкового обороту (у якому гроші виконують функцію засобу платежу), у зв`язку з чим платіжний оборот є ширшим, ніж безготівковий оборот;
- концептуальні підходи до функцій і принципів організації єдиного, готівкового, безготівкового та платіжного грошових оборотів;
- методику розрахунку загальної відкритої валютної позиції банку (з урахуванням знака), яка дозволить Національному банку України щоденно отримувати дійсні дані про те, ким є окремо кожний банк і вся банківська система країни на валютному ринку – кредитором чи боржником, що має неабияке значення в монетарній політиці;
набули подальшого розвитку:
- теоретико-методологічні підходи до оцінювання розміру єдиного грошового обороту, обсяг якого визначається змінами у грошовій масі за рік;
- теоретико-методологічні підходи до оцінки забезпеченості економіки грошима;
- теоретико-методологічні підходи до позичкових лімітів, які, стримуючи спроможність банків до кредитування, стримують, разом з тим, і спроможність банків і всієї банківської системи до концентрації позичкового капіталу, бо банк (і вся банківська система, відповідно), який досягнув розміру свого позичкового ліміту, якого він повинен дотримуватися, стає незацікавленим у подальшому залученні вкладів;
- визначення ліквідності банку як його спроможності за першою вимогою вкладника чи надійного позичальника виплачувати йому готівку, замість трактування ліквідності банку як його спроможності своєчасно виконувати свої грошові зобов`язання; класифікація активів банку за ступенем їх ліквідності; методика оцінки ліквідності банку; комплексне дослідження сутності ліквідності банку та банківської системи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на теоретичну досконалість сучасних грошей та їх руху як факторів монетарної політики, що має велику значимість у соціально-економічному розвитку життя суспільства. Окремі висновки та рекомендації автора можуть бути використані в практичній діяльності банківських установ першого та другого рівнів системи:
- теоретичні висновки автора щодо сутності сучасних грошей, їх функцій та притаманних їм властивостях можуть бути використані Національним банком України для наукового обґрунтування грошових термінів і положень у своїх методичних вказівках та інструкціях; теоретичні висновки автора щодо визначення сутності та функцій грошового обороту і його видів можуть бути використані Національним банком України при розробці положень та інструкцій щодо ефективної організації грошового обороту; теоретично-методичні рекомендації та пропозиції автора щодо методики розрахунку нормативів ліквідності можуть бути використані Національним банком України при вдосконаленні інструкції щодо регулювання банками своєї діяльності, що дасть змогу банкам і Національному банку України точніше оцінювати ліквідність банків; теоретично-методичні рекомендації щодо розробки в Україні ефективної довгострокової грошово-кредитної політики, на основі якої Національний банк України може здійснювати ефективне грошово-кредитне регулювання економіки (довідка Національного банку України від 24.12.2010 р. № 11-113/6325);
- теоретично-методичні рекомендації та пропозиції автора щодо використання таких показників ліквідності банків, як «позички/вклади», «стійкі» депозити / усього депозитів» та «надані позички / усього активів» використовуються банком (і можуть використовуватись і Національним банком України) для оцінки тенденцій ризику своєї ліквідності (чи ліквідності банківської системи) при моніторингу ліквідності (акт впровадження від 26.01.2011 № 138/31-12/127);
- теоретико-методичні підходи автора щодо необхідності визначення банками своєї загальної відкритої валютної позиції (визначення якої було скасовано Національним банком України наприкінці 2009 року) використовуються банком при з`ясуванні того, ким він є на кінець робочого дня – кредитором чи боржником, що має велике практичне значення для усунення валютного ризику банку (акт впровадження від 25.01.2011 № 3/237);
- теоретично-методичні рекомендації та пропозиції автора щодо методики розрахунку загальної відкритої валютної позиції банку в усіх іноземних валютах та банківських металах з урахуванням знака можуть бути використані Національним банком України при вдосконалені інструкції щодо регулювання банками своєї діяльності (акт впровадження від 21.06.2011 р. № 0-59-19840);
- науково-теоретичні положення, методичні рекомендації та висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Одеського державного економічного університету при викладанні окремих розділів таких навчальних дисциплін, як «Гроші та кредит», «Банківські операції», «Національний банк України і грошово-кредитне регулювання» на кафедрі банківської справи Одеського державного економічного університету, а також на факультеті підвищення кваліфікації банківських працівників (довідка від 18.03.2011 р. № 01-16/381).
Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних підходів до сутності і функцій сучасних кредитних грошей і їх руху (єдиного грошового обороту) як факторів монетарної політики в країні. Дисертаційна робота є результатом самостійно виконаною та одноосібно написаною науковою працею, а викладені в ній визначення та висновки здобувач отримала особисто. Наукові праці, опубліковані дисертантом, підготовлені особисто. Особистий внесок у праці, опубліковані у співавторстві, окремо наведено в переліку публікацій.
Апробація результатів дослідження. Основні науково-теоретичні, методичні та практичні положення дисертаційної роботи доповідалися на розширеному засіданні кафедри банківської справи, а деякі з них і на кафедрі загальної економічної теорії Одеського державного національного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Результати дослідження доповідалися і отримали схвальну оцінку на таких конференціях та круглих столах: Підсумковій науково-практичній конференції Одеського державного економічного університету та вищих навчальних закладів регіону (Одеса, 2002 р.), 1 Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-правові засади перспектив розвитку економіки України» (Хмельницький, 2003 р.), Науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (Суми, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні» (Одеса, 2004 р.), Науково-практичній конференції «Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні» (Київ, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми розвитку банківництва в Україні» (Одеса, 2006 р.), Міжнародній конференції «Розвиток економічного співробітництва з ЄС в умовах членства України в СОТ» (Одеса, 2008 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів, молодих учених та науковців «Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки» (Кременчук, 2009 р.), Круглому столі «Сучасні проблеми та перспективи розвитку фінансово-банківської освіти та науки в Україні» (Львів, 2009 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих науковців «Україна в умовах соціально-економічного розвитку: проблеми та перспективи» (Одеса, березень 2010 р.), Підсумковій науково-практичній конференції Одеського державного економічного університету, академічних установ та вищих навчальних закладів України» (Одеса, квітень 2010 р.), Міжнародних філософсько-економічних читаннях «Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей» (Львів, травень 2010 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Інтеграція України в європейський та світовий фінансовий простір (Львів, червень 2010 р.), 1 Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми економіки та менеджменту: теоретичні і практичні аспекти» (Хмельницький, червень 2010), Першій міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми регулювання сталого розвитку банківських систем в умовах глобалізації» (Одеса, травень 2011), Підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу ОДЕУ, академічних установ та вищих навчальних закладів України, присвяченій 90- річчю Одеського державного економічного університету (Одеса, травень, 2011), Міжнародній науково-практичній конференції Центру економічних досліджень та розвитку «Теорія і практика розвитку інноваційної економіки» (Одеса, вересень 2011), Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегії інноваційного розвитку економіки України: проблеми, перспективи, ефективність» (Одеса, жовтень 2011).
Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 38 наукових праць, зокрема дві одноосібні монографії: «Проблеми розвитку теорії сучасних грошей» обсягом 24,2 друк. арк. та «Теорія сучасних грошей» обсягом 13,02 друк. арк., 35 статей, із них − 29 у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць. Крім того, опубліковано 2 випуски навчального посібника «Гроші та кредит» із грифом МОН України (38 друк. арк. та 35,84 друк. арк.), навчальний посібник «Банківські операції» / за ред. Рябініної Л. М. (33,56 друк. арк., із яких авторові належить 7,69 друк. арк.). Загальний обсяг опублікованих праць – 156,54 друк. арк., із яких особисто авторові належить 129,82 друк. арк.).
Структура і зміст дисертації. Дисертація складається зі вступу, п`яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Роботу викладено на 346 сторінках комп`ютерного набору, що містить 44 таблиці, 13 ілюстрацій, 32 додатки, список використаної літератури з 465 найменувань, який розташований на 38 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене в дисертаційній роботі дослідження дає змогу зробити такі теоретичні, методологічні, аналітичні та практичні висновки.
1.Сучасні кредитні гроші як субститут знаків дійсних грошей виникли в процесі еволюції золотих грошей і їх знаків після демонетизації золота. Сучасні гроші у вигляді грошових білетів і білонної монети (як посередники в товарообміні) не відповідають основним властивостям товару, бо вони не виготовляються (як і будь-які інші гроші) для продажу, вони не мають ціни і в них не існує (як в товарі) єдності їх власної та споживчої вартості. З цього випливає, що сучасні гроші – це гроші-нетовар. Залежно від виду цінних паперів (комерційні товарні векселі чи боргові зобов`язання уряду), під які емітуються сучасні кредитні гроші, вони отримують у першому випадку умовну вартість, а в іншому − ірраціональну чи уявну вартість. З того, що сьогодні в Україні комерційний кредит практично не розвинений, а, слід, слаборозвинений і вексельний оборот, то гроші емітуються під заставу цінних паперів уряду в порядку його рефінансування. Відповідно, національні гроші України (як і більшості країн світу!) мають ірраціональну чи уявну вартість, номінальну вартість і купівельну спроможність, яка характеризує ту кількість товарів і послуг, яку можна придбати за одну грошову одиницю в конкретний проміжок часу при даному рівні цін.
Сучасні кредитні гроші на вид схожі з банкнотами, які були повноправними представниками золота, вартості і ціни. Однак з того, що сучасні кредитні гроші не мають аніякого зв`язку із золотом і не є його представниками, то сучасні кредитні гроші не можна розглядати як банкнот.и
З того, що сучасні кредитні гроші як субститут занків дійсних грошей мають лише ірраціональну (уявну) вартість, то вони можуть бути лише умовним еквівалентом вартості товару. З цього випливає, що сучасні кредитні гроші – це гроші-нетовар і умовний або уявний еквівалент. І на відміну від грошей-товар, які виконували роль загального еквівалента, сучасні кредитні гроші не можуть виконувати цю роль тому, що на кожному регіональному ринку існують свої регіональні гроші. Сучасні кредитні гроші як субститут знаків дійсних грошей є кредитним знаком ціни, умовної або уявної вартості, який є зобов`язанням банку, який їх випустив. Сучасні гроші існують у двох формах: готівковій і безготівковій.
Таким чином, центральний банк, який емітує готівкову форму грошей, серед своїх зобов`язань (нематеріальних!) має лише два зобов`язання − забезпечити загальну прийнятність грошей на території всієї країни і забезпечити сталість сучасних грошей, тобто забезпечити сталість їх купівельної спроможності. Відповідно комерційні банки, які залучають кошти на депозити від фізичних осіб чи створюють безготівкові гроші у вигляді депозитів під час кредитування своїх клієнтів, повинні забезпечити повернення цих депозитів за першою вимогою власника депозиту . Це також стосується і недепозитних (спеціалізованих: інвестиційних, іпотечних та клірингових) банків, які обмежено (у сумі не більше 5 % їх регулятивного капіталу) можуть залучати кошти фізичних осіб на вклади. Ті ж спеціалізовані банки, які не залучають вкладів від фізичних осіб, не мають і зобов`язань перед своїми клієнтами щодо повернення вкладів готівкою за першою вимогою вкладника.
2. Сучасні кредитні гроші, які мають лише умовну або уявну вартість можуть виконувати функції: засобу обігу; умовної або уявної міри вартості та вираження товарних цін; засобу платежу; засобу збереження та накопичення умовної або уявної вартості та цінності (за умов сталості їх купівельної спроможності). Але сучасні кредитні гроші без зв`язку із золотом і власної вартості не можуть виконувати функцію світових грошей (тому в міжнародних розрахунках вони виконують функцію засобу платежу) і функцію збереження та накопичення вартості. Роль сучасних грошей в економіці країни зумовлена тими функціями, які вони виконують.
3. У процесі свого функціонування сучасні кредитні гроші виконують постійний і безперервний рух у межах єдиного грошового обороту країни, який проходить через банки, що організують цей оборот. Єдиний грошовий оборот країни формується у зв`язку з єдністю руху готівкових і безготівкових грошей, які в процесі свого руху переходять з однієї грошової форми в іншу.
Єдиний грошовий оборот країни – це потік грошей за конкретний період (рік), який відрізняється від грошової маси як запас грошей на конкретну дату (кінець року), що необхідно враховувати у створенні монетарної політики центрального банку країни. Відповідно, якщо грошова маса як запас грошей вимірюється згідно з її широтою охоплення грошовими агрегатами, то єдиний грошовий оборот вимірюється лише як потік грошей за період.
Як економічна категорія єдиний грошовий оборот країни виконує функції: засобу забезпечення грошима (готівковими і безготівковими) процесу розширеного відтворення; засобу інтеграції грошової системи країни у світове співтовариство; засобу впливу на стабільність грошей та засобу впливу на збільшення номінального ВВП.
Рух готівкових і безготівкових грошей відбувається по-різному. Якщо готівкові гроші обертаються, бо одним й тим же грошовим білетом можна виконати декілька послідовних актів купівлі-продажу (і тому йдеться про обіг готівкових грошей, їх перехід з рук до рук), то безготівкові гроші, які знаходяться у вигляді записів по рахунках у банках не обертаються, бо не можна одним й тим же записом здійснити декілька послідовних актів купівлі продажу і їх рух відбувається у вигляді перепису грошової суми (наприклад однієї гривні) з одного рахунка в банку на інший рахунок у цьому чи в іншому банку.
Організація єдиного грошового обороту має свої принципи, які мають неабияке значення для ефективності регулювання сталості національних грошей. Серед принципів організації єдиного грошового обороту слід назвати такі: принцип функціонування єдиного грошового обороту як у банках, так і поза банками; принцип існування безперервного процесу руху готівкових та безготівкових грошей у процесі розширеного відтворення; принцип умовно-еквівалентного (за вартістю) товаробміну в єдиному грошовому обороті; принцип виміру обсягу єдиного грошового обороту як потоку грошей за рік (який здійснюється як різниця між обсягами грошової маси на початок і кінець досліджуваного року) і, врешті-решт, принцип урахування в єдиному грошовому обороті загальної суми безготівкових платежів за обсягом списаних (а не зарахованих) із поточних рахунків сум.
4. Проведений кореляційно-регресійний аналіз готівкового грошового обігу (готівкового обороту лише як складової єдиного грошового обороту) дозволив сформулювати основні його функції, серед яких, на наш погляд, слід назвати, перш за все, функцію засобу впливу готівкового грошового обігу на сталість готівкових грошей; функцію засобу впливу готівкового грошового обігу на збільшення номінального ВВП і функцію засобу впливу готівкового обігу на обсяги позичок, які надаються банками в економіку країни.
Кореляційно-регресійний аналіз впливу готівкового грошового обігу на основні макроекономічні показники України показав, що збільшення обсягу готівкового грошового обігу впливає на зростання цін і, відповідно, на зростання обсягів номінального ВВП, інвестицій та роздрібного товарообороту, які виражаються в поточних цінах. Крім того, збільшення обсягу готівкового грошового обігу збільшує обсяги наданих банками позичок і залучених ними вкладів. Разом з тим, збільшення готівкового грошового обігу зменшує купівельну спроможність гривні, породжуючи тим самим інфляцію в країні.
Аналіз залежності готівкового грошового обігу від деяких макроекономічних показників (за значимістю створеної моделі) показав, що збільшення обсягу готівкового грошового обігу залежить від збільшення обсягу номінального ВВП, однак у значно менших (у 20 разів) розмірах, ніж збільшення номінального ВВП від збільшення готівкового грошового обігу.
5. Особливості та відмінні риси платіжного й безготівкового грошових оборотів визначаються, перш за все, функціями тих грошей, які в них використовуються. Наприклад, у платіжному грошовому обороті обидві форми грошей – готівкова та безготівкова – виконують одну й ту ж функцію – функцію засобу платежу. З цього випливає, що платіжний оборот охоплює рух усіх безготівкових грошей і ту частку готівкових грошей, яка виконує функцію засобу платежу.
Роль безготівкового і платіжного грошових оборотів в економіці країни не однакова і зумовлена різними функціями цих оборотів, які досі ще не розглядалися ані зарубіжними, ані вітчизняними економістами. Функції безготівкового грошового обороту не відрізняються від функцій єдиного грошового обороту, однак саме безготівковий грошовий оборот у єдиному грошовому обороті виконує функцію засобу інтеграції грошової системи країни у світову грошову систему. Щодо функцій платіжного грошового обороту, то він разом із виконанням усіх функцій безготівкового грошового обороту виконує ще й таку функцію (попереджувальну), яка дозволяє усунути подвійний облік одних і тих же сум грошей у єдиному грошовому обороті країни, а саме – функцію усунення подвійного обліку одних і тих же сум у загальному обсязі грошового обороту і навіть у її грошовій масі. Це зумовлено тим, що одна й та ж сума грошей, з точки зору продавця і покупця, має різне призначення й різне місце в русі їх коштів, тому що для продавця ця сума є виручкою від реалізації, а для покупця – є платежем. А в платіжному обороті враховуються лише ті суми, які списуються з рахунків у банках як платежі. Зрозуміло, що ті ж самі суми, але які зараховуються на поточні рахунки постачальників – не обліковуються в платіжному обороті країни.
6. Основним законом функціонування єдиного грошового обороту країни є закон швидкості руху грошей: V = PY / M, а не марксистський закон Кн.
7. Під інфляцією варто розуміти тривале й нерівномірне зростання цін, наслідком якого є знецінення грошових одиниць (зниження їхньої цінності, купівельної спроможності).
8. Причини інфляції можуть бути економічного й політичного характеру, які тісно переплітаються одна з одною. Серед економічних причин інфляції виділяють причини емісійного й неемісійного характеру. До причин емісійного характеру відносять надлишкову емісію готівки й надлишкове створення комерційними банками безготівкових грошей. Разом з тим, інфляція настає і тоді, коли в каналах грошового обігу виникає гостра нестача грошей, наприклад при здійсненні урядом лібералізації планових цін.
9. Інфляція не безмежна. Вона має свої межі − внутрішню й зовнішню. Межі будь-якої інфляції визначаються, насамперед, прагненням емітента отримувати прибуток і владу, використовуючи довіру суспільства. При інфляції загострюються всі протиріччя в суспільстві. Розвиток інфляції призводить до такого загострення економічних і соціальних наслідків і протиріч, що сам уряд прагне вжити всіх заходів щодо подолання інфляції.
10. Як показав досвід багатьох країн, найкращим результатом у подоланні інфляції й досягненні цінової стабільності в країні є режим інфляційного таргетування як монетарний устрій у країні. З того, що режим інфляційного таргетування застосовується сьогодні цілою низкою розвинених країн і країн з перехідною економікою, то, відповідно, і Україні доцільно ввести в себе режим інфляційного таргетування як найбільш оптимальний режим для країн, що розвиваються чи знаходяться в перехідному стані. Основною метою інфляційного таргетування є зниження інфляційних очікувань усіх господарюючих суб'єктів шляхом підвищення їх довіри до монетарної політики Центрального банку та уряду. Тому, незважаючи на те, що в Україні сьогодні існують суттєві проблеми (доларизація економіки, високий рівень зовнішнього боргу; високий рівень відкритості економіки; дефіцит державного бюджету тощо) щодо введення на законодавчому рівні в Україні інфляційного таргетування, все ж таки можна припустити, що режим інфляційного таргетування може бути запровадженим, і він дасть свої позитивні результати щодо зменшення інфляції в країні (дозволить зберегти і навіть підвищити купівельну спроможність населення, купівельну спроможність гривні, відновити довіру до неї населення, що в цілому буде сприяти економічній стабільності в Україні, а, отже, і сталості її національних грошей).
11. Сталість сучасних грошей суттєво впливає на ліквідність банку, що випливає з необхідності виплачувати готівку вкладникові за його першою вимогою. Відповідно, чим стабільніші гроші, тим більше вкладників бажають їх зберігати у банках, у зв`язку з чим менша кількість вкладників вилучає свої вклади з банків, що
сприяє посиленню підтримки ліквідності банку.
12. Сутність понять «ліквідність» і «платоспроможність» банку та банківської системи мають дуже велике значення в питаннях ефективної грошово-кредитної політики, бо від правильного підходу до них монетарної влади залежить довіра населення до банків, банківської системи, грошей і навіть уряду.
Вивчаючи підходи різних економістів до сутності ліквідності й платоспроможності банку, дисертант дійшов висновку, що сьогодні більша частина вітчизняних економістів (та економістів СНД), а також і Національний банк України ототожнюють ліквідність банків з їх платоспроможністю і визначають обидві як здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов`язань (здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями), незважаючи на те, що платоспроможність і ліквідність банку хоч і взаємозв`язані, але різні поняття. Це зумовлено тим, що ліквідність банку характеризує його спроможність за першою вимогою вкладника видати йому готівку , тому що вклад є власністю вкладника, і останній має право розпоряджатися ним у будь-який час на свій розсуд, не чекаючи закінчення строку дії депозитної угоди. Щодо платоспроможності банку, то вона характеризує здатність банку своєчасно здійснювати платежі від свого імені чи за дорученням своїх клієнтів (юридичних осіб) по їх рахунках у банках, тобто в безготівковій формі. Саме це і є відзнаками ліквідності банку від його платоспроможності.
13. Ліквідність банку і банківської системи суттєво впливає на ефективність монетарної політики центрального банку, бо якщо банки не можуть повертати своїм вкладникам готівку, то виникає гостра недовіра не лише до банків, а й до всієї банківської системи і ставляться під сумнів усі дії центрального банку, що не дає йому змоги здійснювати ефективно грошово-кредитне регулювання.
14. У різних країнах оцінка ліквідності банків здійснюється по-різному. В таких розвинених країнах, як Велика Британія, США, Японія встановлюється один показник ліквідності (як співвідношення первинних і вторинних резервів ліквідності банку до загальної суми залучених ним вкладів), у якому знаходить своє відображення основна сутність банківської ліквідності – видача вкладникові вкладу готівкою за його першою вимогою незалежно від строку закінчення депозитної угоди. В інших розвинених країнах (Німеччина, Франція, Швейцарія) теж установлюється один показник ліквідності, але в ньому враховується збалансованість між строками та сумами ліквідних активів та пасивів банків. Щодо країн СНД, то в них установлюється від двох до п`яти показників ліквідності, залежно від строків ліквідних активів та зобов`язань банку.
15. З того, що до розрахунку показників поточної та короткострокової ліквідності українських банків у ліквідні активи включаються і надані позички, які за рівнем своєї ліквідності належать скоріше до низьколіквідних активів, випливає, що включення наданих позичок у розрахунок показників поточної та короткострокової ліквідності, скривлює дійсні значення банківської ліквідності й заважає створенню ефективної монетарної політики та ефективному грошово-кредитному регулюванню економіки. Відповідно, Національному банку України необхідно переглянути свої підходи до сутності банківської ліквідності й методики розрахунку як її показників, так і їх кількісних значень (нормативів ліквідності). З того, що ліквідність банків виникає в процесі руху грошей через ці банки і відіграє велику роль у підтримці сталості національних грошей (бо неліквідні банки сприяють виникненню недовіри населення до банків, породжуючи тим самим інфляційні очікування) випливає, що серед цілей монетарної політики НБУ, спрямованої на сталість національних грошей, необхідно передбачити всіляку підтримку ліквідності банків і банківської системи.
16. Аналіз показав, що так звана «трансформаційна функція банків», за якою банки (нібито!) мають можливість трансформувати короткострокові вклади в довгострокові позички, є хибною, бо трансформування короткострокових вкладів у довгострокові позички можливо лише за наявності повної впевненості про те, що масового вилучення вкладів не існує взагалі, що неможливо уявити за умов циклічного розвитку економіки в ринкових умовах.
17. До методики розрахунку показників ліквідності банків (і банківської системи як сукупності банків) варто внести такі зміни:
- вилучити з розрахунку таких показників ліквідності банків, як поточна та короткострокова ліквідність, суми наданих банками позичок, які не належать до високоліквідних активів;
- розрахунок цих показників ліквідності банків (і банківської системи) здійснювати з урахуванням усієї суми залучених банком (банками) вкладів за тих умов, що банк завжди має бути готовим до несподіваного вилучення готівкою залучених ним вкладів за першою вимогою вкладника;
- розрахунок показника миттєвої ліквідності здійснювати з урахуванням усієї суми вкладів, залучених лише від фізичних осіб.
18. Для дієвого регулювання Нацбанком України сталості її національних грошей має неабияке значення і розрахунок справжньої загальної відкритої валютної позиції банків за всіма іноземними валютами та банківськими металами, бо якщо центральний банк не має інформації про стан валютних відносин вітчизняних банків з іноземними банками, то досягнути зовнішньої сталості купівельної спроможності гривні навряд чи можливо.
19. Аналіз монетарної політики України показав, що вона невільна від низки недоліків, усунення яких дозволить підвищити ефективність монетарної політики й одночасно ефективність грошово-кредитного регулювання (хоча сьогодні більшість економістів ототожнює грошово-кредитну (монетарну) політику з грошово-кредитним регулюванням.
20. Для досягнення сталості національних грошей уряду України і її центральному банку слід уживати сумісних заходів, які будуть спрямовані на досягнення низького (не більше 4 %), але стабільного рівня інфляції. Для спроможності Національного банку України здійснювати (сумісно з урядом) дії, спрямовані на досягнення стабільно низької інфляції, Національному банку України необхідно отримати справжню незалежність від уряду в питаннях монетарної політики (не виключаючи необхідності консультацій з урядом у цих питаннях).
21. Аналіз показав, що використання Національним банком України інструментів грошово-кредитного регулювання є малоефективним, що обумовлено відсутністю в Україні довгострокових цільових орієнтирів і, як наслідок, чітко обраного монетарного устрою грошово-кредитної політики.
22. Серед монетарних інструментів прямої дії НБУ слід відмовитися від установлення банкам позичкових лімітів (нормативів кредитного ризику) з тих причин, що вони стримують не тільки спроможність кожного окремого банку в збільшенні свого позичкового капіталу, але і всю банківську систему в збільшенні позичкового капіталу, що, у свою чергу, стримує і її можливості в збільшенні обсягів кредитування економіки.
23. Серед монетарних інструментів опосередкованої дії Національному банку України варто посилити вплив облікової ставки як інструмента грошово-кредитного регулювання економіки на кредитну політику банків; слід також підвищити норму обов`язкового резервування в національній валюті до рівня вимог в іноземній валюті, бо існування нульової ставки резервних вимог у національній валюті підтримується за рахунок «вільних резервів ліквідності», що перекручує цільове призначення саме норми резервних вимог як одного з найвпливовіших інструментів монетарної політики. Національному банку України варто також розширити обсяги операцій на відкритому ринку як найбільш оперативному монетарному інструменті, які сьогодні знаходяться на слаборозвиненому рівні.
24. Підбиваючи підсумки проведеному в дисертації дослідженню, варто підкреслити, що сучасні кредитні гроші (як субститут знаків дійсних грошей, які мають в Україні лише уявну вартість) і їх рух у вигляді єдиного грошового обороту є основними факторами монетарної політики в країні, спрямованої на досягнення сталості сучасних грошей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.99, № 679-XIV із змінами та доповненнями, станом на 01.01.11 р.
2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000, № 2121-Ш, із змінами та доповненнями, станом на 1.01.11 р.
3. Інструкція Національного банку України «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затверджена постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 368, із змінами та доповненнями, станом на 01.01.11 р.
4. Положення «Про порядок формування обов'язкових резервів для банків України», затверджене постановою Правління Національного банку України від 16.03.2006 р. № 91, із змінами та доповненнями станом на 01.01.11 р.
5. Положення «Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 26 вересня 2006 р. № 378, із змінами та доповненнями станом на 01.01.11 р.
6. Положення «Про процентну політику Національного банку України», затверджене постановою Правління Національного банку України від 18.08.2004 р. № 389, із змінами та доповненнями станом на 1.01.2011 р.
7. Положення “Про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій” від 24.12.2004 р. // Відомості Верховної Ради України, 2005 р., із змінами та доповненнями, станом на 1.01.11 р.
8. Положення «Про особливості ліцензування, регулювання та аналізу діяльності спеціалізованих розрахункових (клірингових) банків, затверджене постановою Правління Національного банку України від 31.03.1999 р. № 159, нині скасоване.
9. Положення «Про внесення змін в окремі нормативно-правові акти Національного банку України», затверджене постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 489.
10. Агапова И. И. История экономической мысли. - М.: «ДИС». - 1997. – 213 с.
11. Адамік Б. П. Національний банк і грошово-кредитна політика. – Тернопіль: Карт-бланш. – 2002. – 278 с.
12. Айзенберг И. П. – Валютная система СССР. – М.: Соцэкгиз. - 1962. – 268 с.
13. Ананьин А. И. Макроэкономика Генри Торнтона, или о чем знали экономисты еще 200 лет тому назад / А. И. Ананьин // Вопросы экономики. – 2002. - № 12. –С. 110-126.
14. Андрюшин С. Денежно-кредитная політика и глобальный финансовый кризис: вопросы методологии и уроки для России / С. Андрюшин, В. Бурлачков // Вопросы экономики. – 2008. - № 11. – С. 38 – 50.
15. Аникин А. В. Адам Смит. - М.: Мол. гвардия. - 1968. - 254 с.
16. Антонов Н. Г. – Денежное обращение, кредит и банки / Н. Г. Антонов, М. А. Пессель. – М.: АО «Финстатинформ». - 1995. – 270 с.
17. Ануреев С. В. Проблема сущности безналичных денег / С. В. Ануреев // Бизнес и банки, 2002. - № 24. - С.3-8.
18. Ануреев С. В. Проблема сущности безналичных денег / С. В. Ануреев // Бизнес и банки, 2002. - № 24. - С.3-8.
19. Аржевітін С. М. Грошово-кредитні відносини в розвитку економіки України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит» / С. М. Аржевітін. – К., 2011. – 33 с.
20. Арсенюк О. Правда і вигадки про монетизацію / О. Арсенюк, А. Патенко // Вісник НБУ. – 2003. - № 2. – С. 4- 6.
21. Атлас З. В. – Социалистическая денежная система / З. В. Атлас. – М.: Финансы. - 1969. – 384 с.
22. Базилевич В. Макроекономіка: Підручник / В. Базилевич, К. Базилевич, Л. Баластрик. – К.: Знання. - 2008. – 743 c.
23. Банківське право України / За ред. А.О. Селіванова. – К.: Вид. дім «ІнЮре». – 2000. – 384 с.
24. Банківські операції / А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін. / за ред. А. М. Мороза - К.: КНЕУ. - 2005. - 556 с.
25. Банковская энциклопедия / Под ред.Мороза А. М. – К.: Ельтон. - 1993.-328 с.
26. Банковское дело: Учебник / Под ред. В. И. Колесникова и Л. П. Кроливецкой – М.: Финансы и статистика. - 1996. – 480 с.
27. Банковское дело: Учебник. 2-е изд. перераб. и доп. / Под ред. О. И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика. - 2005. – 672 с.
28. Банковское дело / под ред. Лаврушина О.И. - М.: Финансы и статистика, 1998. - с. 574.
29. Банковское дело / под ред.. О.И. Лаврушина. – М.: Финансі и статистика. – 1992. – 570 с.
30. Батракова Л. Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка. – М.: Логос, 1998. -344 с.
31. Баумоль У. Чего не знал Альфред Маршалл: вклад XX столетия в экономическую теорию / У. Баумоль // Вопросы экономики. – 2001. - № 2. – С.73-107.
32. Белоусов В. Д. – Появление денег в Русском государстве / В. Д. Белоусов // Финансы. - 2003. - № 10. – С. 59-61.
33. Бем-Баверк Є. Основы теории ценности хозяйственных благ / Є. Бем-Баверк [пер. с немецк.]. – М.: ДиректМедиа, 2007. – 189 с.
34. Бем-Баверк Є. Критика теории Маркса / Є. Бем-Баверк [пер. с немецк.]. – Челябинск: Соціум, 2002. - 283 с.
35. Бендиксен Ф. Деньги. / под ред. М.И. Боголепова / Ф. Бендиксен [пер. с нем.]. – Пб.: Право, 1923. – 63 с.
36. Берже П. Денежный механизм / П. Берже [пер. с франц. Б.П. Наумова] / общ. ред. Красавиной Л. Н. - М.: Прогресс, 1993. – 144 с.
37. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг. — М.: Дело, 1996.- 687 с.
38. Блауг М. 100 великих экономистов после Кейнса / М. Блауг [пер. с англ. под ред. М.А. Сторчевого]. – СПб.: Экономическая школа, 2008. – 384 с.
39. Богданов О. С. Валютная система современного капитализма / О. С. Богданов. – М.: Мисль, 1976. – 281 с.
40. Боголепов М. И. Государственный долг. (К теории государственного кредита). Типологический очерк / М. И. Боголепов. – СПб.: Издательство О. Н. Поповой, 1910. – 581 с.
41. Боголепов М. И. Бумажные деньги / М. И. Боголепов. – СПб.-М.: Центр. товарищество „Коопер. изд-во”, 1922. – 111 с.
42. Боден Ж. Метод легкого познания истории / Ж. Боден [пер. с лат. М. С. Бобковой].- М.: Наука, 2000. - 412 с.
43. Бодриков М. Трудовая теория ценности: проблемные вопросы и историческое значение / М. Бодриков // Вопросы экономики. - 2008. - № 4. - С.110-129.
44. Брегель Е. Я. Денежное обращение и кредит капиталистических стран / Е. Я. Брегель. - М.: Финансы, 1973. – 376 с.
45. Будзан Б. Глобализация: новый вызов менеджменту Украины / Б. Будзан // Зеркало недели. – 2002. - № 29 (404). – З авг. – С.10.
46. Бунге М.: Сучасний дискурс: монографія / М. Бунге [За ред. В. Д. Базидевича]. – К.: Знання, 2005. – 697 с.
47. Бус О. Б. Сутність понять «банківське регулювання», «банківський нагляд» і «банківський контроль» / О. Б. Бус // Вісник Університету банківської справи НБУ (Київ). - 2010. - № 1(7). - С. 129-132.
48. Бутук В. Безгрошовий монетаризм / В. Бутук // Банківська справа. – 2001. - № 1. - С. 58-60.
49. Вдовин В. Н. К вопросам об экономической сущности банковского контроля и уровня ее реализации в экономической системе / В. Н. Вдовин // Вестник ТИСБИ – 2000. - № 3. – Режим доступа. htth://www.tisbi.ru/science /vestnir/2000/issue3/5.html
50. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і доповн.) / Укладач і головн. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: «Перун». – 2005. – 1728 с.
51. Вересюк А. Малый электронный банковский бизнес / А. Вересюк // Банковская практика за рубежом. – 2005. - № 9. – С. 65-69.
52. Вірченко В. Еволюція економічних поглядів на роль фінансових інститутів і їх місце в економічній системі / В. Вірченко // Банківська справа. – 2007. - № 3. – С. 77-85.
53. Вовчак О., Хмелярчук М. Інституційні детермінанти формування монетарної політики в Україні / О. Вовчак, М. Хмелярчук // Вісник НБУ. – 2010. - № 9. - С. 3 – 10.
54. Вовчак О.Д., Рущишин Н.М., Андрейків Т.Я. Кредит і банківська справа: Підручник / О. Д. Вовчак, Н. М. Рущишин, Т. Я. Андрейків. – К.: Знання, 2008. – 564 с.
55. Вожжов А. Використання змінної частини поточних пасивів банків як інвестиційних ресурсів / А. Вожжов // Вісник НБУ. – 2003. - № 12. - С. 18-21.
56. Вожжов А. П. О предпосылках и необходимости создания теории трансформации банковских ресурсов / Матеріали науково-практичної конференції 18-19 листопада 2004 р. «Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні. - К.: КНЕУ. – 2004. – С. 135-141.
57. Вожжов А. П. Процессы трансформации банковских ресурсов: монография / А. П. Вожжов. – Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2006. – 339 с.
58. Воробйов Є. М. Економічна теорія: Посіб. для вищої шк. / Є. М. Воробйов, А. А. Гриценко, В. М. Лісовицький, В. М. Соболев. Під заг. ред. Є. М. Воробйова. – Харків-Київ: ТОВ.»Карвін». - 2003. – 704 с.
59. Воронова Л., Петрик О. Монетарний розвиток в Україні / Л. Воронова, О. Петрик // Вісник НБУ. – 1998. - № 6. – С. 4-10.
60. Гай-Нижник П. Михайло Кривецький – перший директор Українського державного банку та Української державної скарбниці / П. Гай-Нижник // Вісник НБУ. – 2003. - № 3. – С. 65-68.
61. Гай-Нижник П. Володимир Ігнато́вич – директор Українського державного банку / П. Гай-Нижник // Вісник НБУ. – 2003. - № 5. – С. 69- 73
62. Гальчинский А. Карл Маркс об историзме денежных отношений / А. Гальчинский (Методологический аспект). – М.: Мисль, 1985. – 190 с.
63. Гальчинский А. Критика политэкономических основ антимарксистских теорий денег / А. Гальчинский. – К.: Вища школа, 1987. – 256 с.
64. Гальчинський А. Теорія грошей / А. Гальчинський. - К.: Основи, 1998. – 415 с.
65. Гальчинський А. Стабілізація гривні: проблеми та перспективи / А. Гальчинський // Вісник НБУ. – 2002. - № 7. – С. 9 - 12.
66. Гальчинскьий А. Макроекономічні та монетарні передумови політики зростання / А. Гальчинський // Вісник НБУ. – 2004. - № 8. – С. 6 - 11.
67. Гальчинський А. Основи кейнсіанської моделі регулювання економічного циклу. Питання теорії / А. Гальчинський // Вісник НБУ. – 2009. -№ 1. – С. 3-9.
68. Гальчинський А. Економічна методологія. Логіка оновлення, курс лекцій / А. Гальчинський. – К.: «АДЕФ-Україна», 2010. – 570 с.
69. Генкин А. С. Планета Web-денег / Артем С. Генкин. – М.: Крокус, 2008. – 216 с.
70. Генкин А. С. Юридический статус электронных денег и электронных платежных систем / А. С. Генкин // Бизнес и банки. – 2003. - № 15. - С. 3 - 9.
71. Геєць В. М. Парадигма стратегії довгострокового розвитку / В. М. Геєць // Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку. – 2003. – С. 71-86.
72. Геєць В. М. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку. Монографія / В. М. Геєць. – К.: Інститут економіки та прогнозування. – Фенікс, 2003. - 1008 с.
73. Глушенков А. Электронные платежи и чем они отличаются от электронных денег / А. Глушенков [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://skyfamily.ru/idea/3/120_1.htm
74. Гребеник Н. Основні віхи у формуванні та проведенні грошово-кредитної (монетарної) політики в Україні. Стаття перша. Становлення монетарної політики в незалежній Україні / Н. Гребеник // Вісник НБУ. – 2007. - № 5. – С. 12 - 16.
75. Гребеник Н. Основні віхи у формуванні та проведенні грошово-кредитної (монетарної) політики в Україні. Стаття треття. Шляхи вдосконалення політики рефінансування Національним банком України / Н. Гребеник // Вісник НБУ. – 2010. - № 10. – С. 3 - 7.
76. Гребеник Н. Особливості інструментів монетарної політики Національного банку України / Н. Гребеник // Вісник НБУ. – 2002. - № 6. – С. 2 - 5.
77. Грибов А. Ю. Деньги и ценные бумаги: сущность и правовой режим / А. Ю. Грибов. – М.: РИОР. - 2006. – 192 с.
78. Гриценко А. Структура ринкового трансформування інверсійного типу / А. Гриценко // Економіка України. – 1997. - № 1. - С. 4-8.
79. Гриценко А. Стабільність грошової одиниці, як ціль монетарної політики / А. Гриценко // Вісник НБУ. – 2002. - № 11. – С. 22-28.
80. Гриценко А. Представницька теорія грошей / А. Гриценко // Вісник НБУ. – 2005. - № 7. – С. 9-14.
81. Гриценко А. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики /А. Гриценко, Т. Кричевська // Вісник НБУ. – 2005. - № 11. – С. 8-16.
82. Гриценко А. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики. Стаття друга. Архітектоніка монетарної стратегії і зарубіжний досвід їх формування та застосування /А. Гриценко, Т. Кричевська // Вісник НБУ. – 2006. - № 2. – С. 8 – 14.
83. Гриценко А. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики. Стаття третя. Основні засади побудови і запровадження середньострокової монетарної стратегії в Україні / А. Гриценко, Т. Кричевська // Вісник НБУ. – 2006. - № 7. – С. 8- 13.
84. Гроші та кредит / за ред. Івасіва Б.С. – Тернопіль: Карт-бланш. - 2000. – 510 с.
85. Гроші та кредит / за ред. Савлука М. І. – К.: КНЕУ. - 2006. – 742 с.
86. Грошово-кредитна політика в Україні / В.С. Стельмах, А.О. Єпіфанов, Н.І. Гребеник, В.І. Міщенко / за ред. В.І. Міщенко – 2-ге вид. [перероб. і доп.]. – К.: Знання, 2003. – 421 с.
87. Грудзевич Я. Розвиток інституційної основи грошово-кредитної політики в Україні / Я. Грудзевич // Вісник НБУ. – 2006. - № 6. – С. 27- 29.
88. Данилишин Б. Правительство и Национальный банк: в поисках совместной стратегии / Б. Данилишин // Фондовый рынок. - 2009. - № 43. - С. 2-8.
89. Денежные реформы в России (история и современность): научное издание, сборник статей. – М.: Федеральное архивное агентство – Российский государственный архив экономики, 2004. – 280 с.
90. Деньги, кредит, банки: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. / под ред. В. В. Иванова, Б. И. Соколова. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2009. – 848 с.
91. Деньги, кредит, банки / под ред. Лаврушина О. И. - М.: Финансы и статистика, 1998. – 448 с..
92. Денежное обращение и кредит СССР / под рук. Иконникова В.В. – М.-Л.: Госфиниздат, 1939. – 332 с.
93. Денежное обращение и кредит при капитализме / под ред. Красавиной Л. Н. – 3-е изд. перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 366 с.
94. Джевонс В. С. Металлические деньги / В. С. Джевонс [пер. с англ.]. – Одесса: Типография Высочайше утвержденного Южно-Русскаго Общества Печатного Дела, 1896. – 84 с.
95. Джевонс В. С. Деньги и механизм обмена / В. С. Джевонс [Пер. с англ.]. - Челябинск: Соціум, 2006. – 192 с.
96. Дзюблюк О. В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства в умовах ринкового реформування економіки / О. В. Дзюблюк. - К.: Поліграф книга, 2000. – 511 с.
97. Дзюблюк О. Грошова система України: глобалізаційні фактори впливу / О. Дзюблюк // Вісник НБУ. – 2007. - № 7. – С. 14- 19.
98. Дзюблюк О. Стратегія монетарної політики Національного банку України та її вплив на економічний розвиток / О. Дзюблюк // Вісник НБУ. – 2008. - № 1. – С. 8- 15.
99. Дзюблюк О. Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на світових фінансових ринках / О. Дзюблюк // Вісник НБУ. – 2009. - № 5. – С. 20- 25.
100. Дзюблюк О. Оптимізація передавального механізму грошово-кредитної політики центрального банку / О. Дзюблюк // Вісник НБУ. – 2003. - № 1. – С. 32- 36.
101. Дзюблюк О. Особливості реалізації валютної політики в Україні в умовах світової фінансової кризи / О. Дзюблюк // Банківська справа. - 2010. - № 5. - С. 55-64.
102. Долан Е. Дж.. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Е. Дж. Долан, К. Д. Кэмпбелл, Р. Дж. Кэмпбелл [Пер. с англ.] – М.-Л.: «Профико», 1991. – 448 с.
103. Дорофеєва Н. Таргетування інфляції у відкритій перехідній економіці / Н. Дорофеєва, А. Цокол // Вісник НБУ. – 2003. - № 11. – С. 8- 13.
104. Дробышевский С. Сравнительный анализ денежно-кредитной политики в переходных экономиках / С. Дробышевский, А. Козловская, Д. Шевченко, Под ред. С. Дробышевского. – М.: Институт экономики переходного пери ода, 2003. – 244 с.
105. Дьяченко В. П. - История финансов СССР (1917 – 1950 гг.) / В. П. Дьяченко. – М.: Наука, 1978. – 496 с.
106. Евзлин З. П. – Деньги (Бумажные деньги в теории и жизни) / З. П. Евзлин. - Петроград: 1923. – 270 с.
107. Євтух О. Інформаційна сутність грошей та її застосування у процессі нормування економіки / О. Євтух // Вісник НБУ. – 2004. - № 11. – С. 46 - 49.
108. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. НАН України В. М. Гейця. – К.: Ін-т екон. прогнозув.; Феникс, 2003. – 1008 с.
109. Економічна теорія: Політекономія [Підручник. – 7-ме вид.] / за ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання, 2008. – 719 с.
110. Єрохін С. А. Структурна трансформація національної економіки (теоретично-методологичний аспект): Наукова монографія / С. А. Єрохін. - К.: Видавництво «Світ знань», 2002. – 228 с.
111. Жид Ш. История экономических учений / Ш.Жид, Ш. Рист [пер. с фр.]. - М.: Экономика, 1995. – 544 с.
112. Зайцева Л. О функционировании денег при безналичных расчетах в социалистическом хозяйстве / Л. Зайцева // Деньги и кредит. - 1958. - № 3. – С. 29-32.
113. Заррин П. И. Английская классическая буржуазная политическая экономия / П. И. Заррин. - М.: Соцэкгиз, 1958. – 147 с.
114. Зварич В. В. – Нумизматический словарь / В. В. Зварич. – Львов: Выща школа, 1978. – 338 с.
115. Зверяков М. И. В 2009 году наша экономика будет испытывать самый сложный период своей жизни / М. И.Зверяков // Фондовый рынок. – 2009. - № 3. –