СУЧАСНІ КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ДОСЛІДЖЕННІ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Короткий опис

Міністерство культури і туризму України
Київський національний університет культури і мистецтв

На правах рукопису

ФАДЄЄВА Катерина Володимирівна

УДК 78.01:004.45] (043.3)

СУЧАСНІ КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ
У ДОСЛІДЖЕННІ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Спеціальність 17.00.03 музичне мистецтво

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора мистецтвознавства

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ І. Структуралістичні концепції в дослідженні феномену
культури
1.1. Теоретико-інформаційні принципи кодування у культурологічних та
музикознавчих дослідженнях .. 21
1.2. Бінарні опозиції у культурологічних та музикознавчих
дослідженнях . 38
1.3. Принципи теорії множин та алгебри логіки в культурологічних та
музикознавчих дослідженнях .. 47
РОЗДІЛ II. Роль акустичних електронних систем і комп’ютерних
технологій в дослідженні музичної культури
2.1. Електронні інструменти та електроакустична музика (історіографічний
огляд) . 61
2.2. Будова звуку . 68
2.3. Комп’ютерні технології в академічній музиці .. 80
РОЗДІЛ III. Структура та функції музичних комп’ютерних програм
3.1. Ретроспективний огляд .. 101
3.2. Програми-секвенсери . 107
3.3. Програми для запису та цифрової обробки звуку ... 129
3.4. Додаткові Plug-ins модулі обробки звуку 151
3.5. Програмні емулятори синтезаторів та звукових модулів ... 161
РОЗДІЛ IV. Структура та функції навчальних музичних комп’ютерних
програм
4.1. Програми експертного типу .. 202
4.2. Програми неекспертного типу .. 223
РОЗДІЛ V. Методи штучного інтелекту в аналізі музичних творів
5.1. Історіографія тенденцій розвитку штучного інтелекту .. 236
5.2. Фреймові структури в аналізі музичних творів ... 261
РОЗДІЛ VI. Евристичні процеси в музичних комп’ютерних програмах
6.1. Методи евристичного аналізу в дослідженні творчих процесів 275
6.2. Марковські процеси” в комп’ютерному синтезі та аналізі музичних
текстів .. 301
РОЗДІЛ VII. Системи алгоритмічної музики
7.1. Структура та функції програми FractMus 323
7.2. Структура та функції програм PatchWork та OpenMusic ... 338
ВИСНОВКИ . 374
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ . 381
ДОДАТОК . 425

ВСТУП

Визначальну роль у процесах розвитку сучасного світу відіграють інформаційні технології, які оперують безліччю даних у різних галузях науки, культури, історії. Інформація не тільки суттєво впливає на прискорений розвиток науково-технічних галузей, але й на тенденції розвитку культури, процеси соціодинаміки суспільства. Виникнення, існування та постійне поповнення інформаційних масивів у сучасному культурологічному просторі нагально потребують застосування комп’ютерних технологій як для передачі, обміну та збереження інформації, так і для аналізу процесів у різних досліджуваних явищах.
У сучасних культурологічних дослідженнях можна виділити ряд напрямів, які розглядають культуру в аспекті знакової системи. Це обумовлено інтенсивним розвитком та розширенням комунікаційних можливостей інформаційного простору в різних галузях культури, що дозволяє її розглядати як цілісну складноорганізовану систему із множинними внутрішніми зв’язками.
Протягом ряду десятиліть у сучасних галузях науки простежують тенденції зближення традиційно віддалених сфер. Результативності наукових розробок досягають шляхом використання та перенесення методів дослідження точних наук у мистецтвознавчі дисципліни, у сферу внутрішньотекстового аналізу. За принципової відмінності іманентної організації математичної мови” та мови” культури відбуваються процеси їх конструктивної взаємодії в плані побудови основ метамовного опису. Отже, математичні дисципліни виявляють себе в якості метамов для аналізу процесів розвитку культури та музичної культури зокрема.
Спрямування даного дисертаційного дослідження полягає в аналізі віртуальної взаємодії” в механізмах мислення, властивих різним етапам розвитку культури, та принципах дії комп’ютерних систем, а саме: певних структурологічних принципах, які простежуються у працях сучасних культурологів в галузі структурної лінгвістики, семіотики, структурного аналізу художніх та поетичних текстів, літературознавства К. Леві-Строса, Р. Барта, У. Еко, М. Фуко, Г. Маркузе, А. Моля, Ю. Лотмана, В. Іванова, О. Фрейденберг, В. Проппа, О. Потебні та ін. у контексті принципів теорії кодування інформації, теорії множин, алгебри логіки.
Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій значно розширив межі нематематичних проблем, які передбачають відпрацювання алгоритму для вирішення поставленого завдання та розробки моделі на рівні інформаційних процесів, пов’язаних з творчою діяльністю (створення музичної композиції, поетичних текстів, аналіз музичних та художніх текстів тощо). При створенні моделі наближено відтворюється досліджуваний процес з урахуванням характерних та специфічних властивостей, які виявляються у логічних, кореляційних, а також теоретико-інформаційних та ймовірнісно-статистичних властивостях. Методами формалізації здійснюється проникнення у внутрішню логічну сутність, взаємозв’язки та закономірності творчого процесу.
Саме моделювання творчості і виявилося як один з творчих напрямків у розвитку проблем штучного інтелекту, що стали активно розвиватися у другій половині ХХ століття і були спрямовані на вивчення найбільш складних питань, пов’язаних з процесами мислення. Комп’ютерні технології використовують, у даному випадку, в прикладному значенні в їх експериментальній, перевірочній функції.
Застосування сьогодні комп’ютерних технологій в дослідженні культури має різноманітне спрямування, оскільки програмне забезпечення створюють колективи, що складаються з програмістів світового рівня та спеціалістів професіоналів певної предметної галузі. У програмах сконцентровані результати багаторічних наукових досліджень (маються на увазі такі наукомісткі проблемні галузі, як, наприклад: штучний інтелект, теорія інформації, теорія алгоритмів).
Так, теорія кодування інформації, репрезентація інформації як числової величини, створення загальної схеми процесу передачі повідомлень, введення поняття надмірності належать К. Шеннону і запропоновані ним для вирішення технічних задач, стали продуктивно використовувати, крім біології, у генетиці для розшифровування кодів спадкоємної інформації, в психології, лінгвістиці, також в дослідженні явищ культури, а саме мови” культури.
Сучасні системи комп’ютерного програмування в галузі музики мають надзвичайно широкий спектр застосування та надають музиканту різні можливості для реалізації їх у певній галузі практичної діяльності. Їх можна диференціювати таким чином:
- електронна музика та синтез звуку;
- створення аранжувань та оригінальних композицій з використанням програм-секвенсерів;
- системи алгоритмічної музики;
- інтерактивні виконавські системи;
- системи управління партитурою у реальному часі;
- створення та використання музикознавчих баз даних;
- нотно-видавнича діяльність;
- підготовка цифрованих фонограм (відеокліпів);
- реставрація давніх записів;
- звукорежисерська діяльність;
- програми для навчального процесу.
Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження полягає в наступних позиціях: 1) у якісно новому етапі формування художньої (музичної) культури, який потребує узагальнюючих підходів в осмисленні тенденцій її розвитку;
2) у здійсненні спроби панорамного висвітлення сфер застосування методів штучного інтелекту при дослідженні музичної творчості;
3) в системному викладі функціонування евристичних процесів у музичних комп’ютерних програмах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертації Фадєєвої К.В. затверджена на засіданні вченої ради Київського національного університету культури і мистецтв (протокол засідання № 8 від 02 червня 1998 р.).
Тема дисертації відповідає цільовій комплексній програмі культурологічних досліджень КНУКіМ «Трансформаційні процеси в культурі та мистецтвах України» (державний реєстраційний №0107U009539).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у системному викладі теоретичних засад евристичного музичного програмування, що вплинуло на збагачення музикознавчої дослідницької бази в найрізноманітніших напрямках, починаючи від музично-акустичних аспектів і завершуючи більш глибоким усвідомленням механізмів музичного мислення. Означене коло проблематики обумовило і відповідні такі наукові завдання:
- виявлення асимілюючих закономірностей у культурних феноменах (насамперед у художніх текстах різних періодів розвитку культури) та теорії кодування інформації, теоретико-множинних та алгебро-логічних принципах;
- узагальнення спільних підходів, пов’язаних з методом опозицій у культурних феноменах (художніх текстах різних етапів розвитку культури);
- загальна характеристика історії розвитку електронної та електроакустичної музики в аспекті осмислення принципів будови звуку;
- характеристика основних етапів розвитку комп’ютерних технологій академічного напрямку в аспекті дослідження логіко-конструктивних механізмів музичного мислення;
- визначення історичних тенденцій виникнення та розвитку звукових та музичних комп’ютерних програм;
- аналіз структури та функцій програм-секвенсерів;
- аналіз структури та функцій програм для запису та цифрової обробки звуку;
- аналіз структури та функцій додаткових Plug-ins модулів обробки звуку;
- аналіз структури та функцій програмних емуляторів синтезаторів та звукових модулів;
- аналіз навчальних музичних комп’ютерних програм (за класифікацією експертний та неекспертний тип);
- аналіз евристичних музичних комп’ютерних програм;
- аналіз системи алгоритмічної музики FractMus;
- аналіз системи алгоритмічної музики PatchWork та OpenMusic;
- створення авторської евристичної комп’ютерної програми для теоретичних музикознавчих досліджень;
- узагальнення специфіки використання комп’ютерних технологій у теоретичному музикознавстві.
Об’єктом дослідження є музичні комп’ютерні програми (системи алгоритмічної музики, секвенсери, запис та цифрова обробка звуку, додаткові модулі Plug-ins обробки звуку, програмні емулятори синтезаторів та звукових модулів; навчальні, евристичні).
Предмет дослідження складають евристичні процеси в музичних комп’ютерних програмах.
Матеріалом дослідження слугували: системи алгоритмічної музики FractMus, PatchWork, OpenMusic; секвенсери Cakewalk Pro Audio, Cakewalk Express Gold, Cubase, Logic Audio Platinum, Digital Orchestrator Pro та Fruity Loops Pro; запис та цифрова обробка звуку Sound Forge 4.5, WaveLab, Cool Edit Pro, Samplitude; аранжування ACID PRO; багатоканальне зведення звукового матеріалу Nuendo; plug-ins модулі Cakewalk Audio FX; програмні емулятори синтезаторів та звукових модулів GigaSampler, ReBirth RB338; віртуальні синтезатори Audio Architect, Reaktor Classic 2 VCO.ens, GigaStudio, Reason v1.0; віртуальний семплер SAW Pro; навчальні (експертні) Music Lessons”, Piano Professor”, Midisoft Play Piano, The Christmas Pianist, The New Orleans Pianist, The Gospel Pianist, The Jazz Pianist, The Ragtime Pianist, The Children’s Pianist та The Latin Pianist, Claire, Miracle Piano Teaching System, Music Mentor, The Orchestra, Singing Tutor v.4.0, Carry-А-Tune”; навчальні (неекспертні) Keyboard Basics, MIBAC Music Lessons, Jazz Guitarist The Jazz Pianist, The Pianist, The Musical World of Professor Piccolo, Composer Quest, Musical Instruments, Guitar Teacher, Key Note Music Drills, Chord Wizard та Super Guitar Chord Finder (version 5.0), Cakewalk In Concert; евристична Style Enhancer.
У музичну практику комп’ютерні технології стали впроваджуватися з 50-х років минулого століття. Починаючи з 90-х років музичні комп’ютерні програми набули інтенсивного поширення в національному культурологічному просторі. Період, що безпосередньо передував комп’ютерній музиці, проаналізовано в працях: 1. Е. Артем’єва Нотатки про електронну музику” (історико-теоретичний огляд існуючих напрямків електронної музики) [15].
2. А. Володіна Електромузичні інструменти” (еволюційний ракурс проблеми створення, розвитку, принципів будови, музично-акустичних та виконавських можливостей електромузичних та електронних музичних інструментів) [62].
3. О. Розена Критичний погляд на історію електронної музики” (тенденції розвитку електронної музики та аналіз проблем практичної взаємодії композитора та електроніки) [265].
Комп’ютерний” період висвітлюється в роботах:
1. Я. Ксенакіса Формалізовані напрямки музики”, глава V. Вільна стохастична музика (комп’ютерна). Кожний музичний твір утворюється множиною елементів, що складають матрицю та можуть бути транспоновані” на комп’ютерну мову. Розроблений композитором синтаксис стохастичного та алгоритмічного створення музики був реалізований в його програмі ST” (1971). Отже, створюється бібліотека алгоритмів індивідуальної мови, яка постійно поповнюються та удосконалюється [434].
2. Ж. Грізе Структурування тембрів в інструментальній музиці”. На прикладі його власних творів продемонстровано техніку спектрального письма (мікрофонія, макрофонія) [82].
3. А. Моля, В. Фукса, М. Каслера Мистецтво і ЕОМ”. Розглянуто чотири способи створення комп’ютерної музики, по-перше: для аналізу природного звукового матеріалу; по-друге: для аналізу музичних творів з подальшим використанням їх закономірностей при створенні моделі композиційних процесів; по-третє: створення нових звукових структур для абстрактних композицій на основі математичних даних; по-четверте: інтегрування комп’ютером функцій композитора і виконавця [207].
4. В. Камінського Електронна та комп’ютерна музика” : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів із спеціальності музичне мистецтво репрезентує історичний огляд становлення та розвитку електронної і комп’ютерної музики, а також огляд програмного забезпечення РС та сучасного обладнання студій електронної та комп’ютерної музики [130].
5. І. Гайденко Особливості створення музичного твору за допомогою сучасних комп’ютерних технологій”. Стаття присвячена аналізу можливостей реалізації композиторської концепції створення музичного твору (програма Fractal Music, інтерактивний фразовий синтезатор (IPS)) [65]. У авторефераті дисертації Роль музичних комп’ютерних технологій у сучасній композиторській практиці” науковий досвід вивчення проблеми музичних комп’ютерних технологій у вітчизняному та зарубіжному музикознавстві у проекції їх ролі у композиторській практиці [66].
6. В. Бєлунцова Музичні можливості комп’ютера: довідник” (матеріал диференційований за напрямками призначення: MIDI-секвенсери, звукові програми, програми зведення звукового матеріалу, програми звукового синтезу, програми нотного набору, програми спеціального призначення у вигляді інформативного матеріалу для користувача) та Новітній самовчитель роботи на комп’ютері” (включає розділи: запис компакт-дисків, обробка та реставрація звуку, створення танцювальної музики та реміксів, віртуальні синтезатори та семплери, зведення звуку та MIDI, обробка та багатоканальне звукове зведення, нотний набір) [27].
7. П. Живайкіна 600 звукових і музичних програм” (представлені стислі характеристики програм, їх класифікація за функціональним призначенням, малюнки та порівняльні таблиці, довідникові відомості сфер призначення) [109].
8. Cерія книг Р. Петелина та Ю. Петелина Персональний оркестр у РС” (розглянуті методи синтезу звуків, особливості інтерфейса MIDI) [235].
9. Звукова студія у РС” (розглянуті методи редагування звуку, способи доповнення MIDI-композиції записом вокальної партії або реального музичного інструменту, створення оригінальних семплів) [233].
10. Аранжування музики на РС” (наведені: варіанти гармонізацій, транспонування, редагування композиції, принципи оркестровки, синтезу нових тембрів, звукових ефектів, аранжування композиції здійснюється в автоматичному режимі, запропонована бібліотека стилів) [232].
11. Музика на РС. Cakewalk” (енциклопедичне довідникове керівництво по застосуванню MIDI- та аудіо редактора Cakewalk Pro Audio, з наведенням рекомендацій по застосуванню елементів інтерфейсу, розглянута вбудована мова програмування CAL) [234].
12. Cakewalk Pro Audio 9. Таємниці майстерності” (розглянуті етапи підготовки програми до роботи, наведені елементи інтерфейсу із включенням коментарів, здійснюється: запис мелодії та акомпанементу, обробка музичних композицій MIDI- та аудіо ефектами, здійснюється аранжування, запис вокальної партії тощо) [237].
13. Є. Медведєва та В. Трусової Реальність віртуального звуку”. Розглянуто: звукові комп’ютерні технології, технології віртуального мікшування, зведення у формат багатоканального просторового звуку Surround Sound тощо [185].
Серед незначної кількості праць, присвячених навчальним музичним комп’ютерним програмам, сконцентруємо увагу на інтелектуальному” напрямку, пов’язаному з розробкою експертних систем.
Ця проблема розглянута у статті О. Летичевського Про музичні експертні системи” [170] (наведено методику аналізу логічних механізмів творчості, виявлено певні закономірності у творчому процесі, визначено засоби розпізнавання музичних послідовностей у відповідності з формалізованою мовою, здійснено програмування мелодії, функціональних характеристик акордів та отримано варіанти гармонізації, поліфонізації музичної тканини для подальшого їх включення в структуру твору).
Наступні дві праці включають програми, які містять елементи як експертних, так і неексперних систем. Перша енциклопедичний збірник П. Живайкіна 600 звукових і музичних програм” містить класифікацію відповідно до основних завдань музичної освіти: теоретичний матеріал, спеціальні навички, розвиток слуху, історія музики [109]. Друга інформаційно-аналітичний доробок Д. Рабіна Музика і комп’ютер: настільна студія”, в якому програми диференційовано за групами: початковий період, навчання вокалу, програми для фортепіано та гітари, історико-теоретичні [257].
Стаття Н. Бєлявіної Конструктивні засоби побудови та принципи класифікації навчальних комп’ютерних програм гуманітарного напрямку” [31] містить огляд комп’ютерних програм для початкового періоду навчання у закладах освіти гуманітарного та мистецького напрямку.
Евристичний напрямок у дослідженнях в галузі штучного інтелекту та напрямку музичних комп’ютерних програм, представлений:
1. Працею У. Рейтмана Пізнання та мислення. Моделювання на рівні інформаційних процесів” [262]. Надано ґрунтовне висвітлення проблеми моделювання творчої діяльності” мозку при вирішенні інформаційних задач на основі методу співставлення з різними напрямками психології та фізіології із залученням форми обговорення. Важливим є проведення аналізу співвідношення методу дослідження інформаційних процесів з попередньо здійсненими психологічними дослідженнями, як, наприклад, вербальні тексти та фортепіанні записи композитора М. Санчеса. На основі методу протоколювання процесу написання фуги відбувається інтеграція у визначенні певної послідовності дій композитора з умотивуванням змін при виборі можливих композиційних рішень. 2. Дослідженням Р. Заріпова Машинний пошук варіантів при моделюванні творчого процесу” [116] з інтегрованим розглядом проблем психології мислення та штучного інтелекту, з виділенням ключового поняття глобальної процедури, за визначенням автора процедури варіювання або процедури трансформації”. Запропонована процедура безпосередньо пов’язана з асоціативним мисленням, яке наштовхує на аналогію, що в комп’ютерній реалізації дозволило виявити сутнісні механізми трансформації, формалізувати її та найголовніше віднайти пояснення складним процесам творчої діяльності.
3. Статтею математика О. Степанова Експеримент з моделювання структури поліфонічної музики строгого стилю” [290] з описом основних позицій програми автоматичного конструювання” та відтворенням багатоголосної поліфонічної музики. Оператор-композитор вводить параметри: структуру поліфонічного твору та елементи тонально-гармонічного плану. Одержаний музичний фрагмент озвучують за допомогою спеціальної підпрограми виконання”. Функція пульт” дозволяє вносити темпові зміни, регулювати частоту та амплітуду вібрато, темброві звучання.
4. Дослідженням А. Моля, В. Фукса, М. Каслера Мистецтво і ЕОМ”, глава 4 Поетика. Література та інформація” [207, c. 136193], яка присвячена обґрунтуванню можливості створення комп’ютерної моделі мови з використанням комбінаторних, ймовірнісно-статистичних та теоретико-інформаційних методів (семантика мови, структури ближнього та дальнього порядків).
5. Статтею І. Пясковського Фреймові структури у творах В. Сильвестрова” [256], присвяченої дослідженню проблеми використання фреймових структур як методу комп’ютерного моделювання процесів ідентифікації, розуміння об’єкта пізнання.
Методологія дослідження. Для досягнення поставленої мети та реалізації основних завдань дослідження застосовано комплекс наукових методів, а саме:
- системний зумовлений всебічним дослідженням евристичних процесів як прояву механізмів музичного мислення;
- культурологічний спираючись на теоретико-інформаційні, теоретико-множинні та алгебро-логічні закономірності дозволяє виявити віртуальний” взаємозв’язок у механізмах мислення культурних феноменів (у їх конструктивному прояві) та принципах дії комп’ютерних систем;
- музикознавчий пов'язаний з аналізом історії розвитку електронної, електроакустичної та комп’ютерної музики та із специфікою їх застосування, а також з аналізом гармонічних структур фортепіанних творів О. Скрябіна, К. Шимановського, М. Вериківського;
- точний (теорія інформації, теорія ймовірностей) та суміжний (комбінаторика, математична логіка в галузі теорії множин та символічної логіки, структурна лінгвістика, семіотика) пов’язані з аналізом логіко-конструктивних механізмів мислення, їх віртуальним взаємозв’язком з принципами дії комп’ютерних систем;
- кібернетичний пов'язаний з комп’ютерним моделюванням творчих процесів у їх евристичному прояві.
Ступінь розробки теми. Проблеми специфіки прояву евристичних процесів у музичній творчості в музикознавстві в системному вигляді не представлені. Зазначимо, що окремі спостереження, вирази та узагальненн

Список літератури

ВИСНОВКИ

Зазначена тема дисертаційного дослідження спонукає усвідомити якісно новий етап формування художньої (музичної) культури в умовах задіяння новітніх комп’ютерних технологій. В історії суспільства подібними віхами були: а) винайдення писемності; б) книгодрукування; в) розвиток систем масових комунікацій; г) новітні комп’ютерні технології, які тісно пов’язані з останніми. Кожна з цих віх відіграла визначальну роль у якісному реформуванні всієї культури. Достатньо згадати те значення, яке мав перехід до нотної фіксації в музичному мистецтві, що не тільки сприяло розвитку багатоголосних форм, але й закріпило феномен музичного твору як зафіксованого результату авторської свідомості, індивідуальної композиторської свідомості.
Все це призвело до кардинальних змін як у системі музичного мислення, так і в його жанровій соціально-детермінованій структурі. Виходячи за межі музичного мистецтва подібні реформи часів формування писемності, розвитку національних мов в їх структурному (граматичному) усвідомленні докорінно змінювали суспільні інституції, формували новітню історію. Так само на сучасному етапі задіяння новітніх комп’ютерних технологій призвело до корінних змін всієї людської культури, що відбилося і в художній ( і, зокрема, музичній) культурі.
Розглядаючи ці нові процеси в осмисленні художньої (музичної) культури, ми розпочали дослідження зі, здавалося б, зовнішньої аналогії принципу двійковості” в дослідженні культурних феноменів і принципу дії комп’ютерних систем. Але лише на перший погляд це здається зовнішньою аналогією. За нею криється глибинний механізм регуляції процесів, які формують розвиток культури, процеси природні (фізичні, біологічні, технічні, соціальні тощо), процеси художнього мислення та композиційних засад окремого мистецького твору. Не дивно, що принцип двійковості”, започаткований в найстародавніших ученнях Китаю, відтворювався в часи ренесансу (Р. Луллій в одержанні інтелектуальної та нової інформації) та бароко (Г. Лейбніц у пошуках універсальної мови), а також і в новітні часи (алгебра Буля, сучасні мови машинного програмування).
Якісно новий погляд у дослідженні художньої (музичної) культури виявився саме в тому, що вона стала розглядатись як текст, певним чином організована і структурована інформація, яка складає алфавіт опорних” елементів, комбінаторно представлених у метамовних структурах кодів культури, її породжуючої граматики”. Цей новий погляд на культуру об’єднав теоретико-інформаційні, кібернетичні, семіотичні, структурно-лінгвістичні, теоретико-множинні та символьно-математичні підходи в її дослідженні. Координаційним центром тут виявились кібернетичні підходи, специфіка яких відображена у формуванні якісно нової єдності науково-теоретичних та технічних рішень.
Включення комп’ютерних технологій у процеси розвитку музичної культури визначило ракурс проведеного дисертаційного дослідження фокусування на евристичних процесах в існуючих напрямках музичних комп’ютерних програм. Звернення до цього пласта музичного мистецтва є відображення новітніх тенденцій в його розвитку. На сьогодні беззаперечним є факт всепоглинаючого розповсюдження комп’ютерних технологій у мистецькому просторі та їх впливу на різні сфери наукової та творчої діяльності (музикознавця, композитора, художника). При цьому важливим концептом є площина філософсько-узагальнюючих підходів на відміну від практичної площини з неперервним удосконаленням комп’ютерного інструментарію, що є характерним для етапу становлення комп’ютерного програмування.
Процеси інформаційного ускладнення систем репрезентації знань, які простежуються в різних наукових напрямках, виявляються і в сфері музичної культури. Це пов’язано з тенденцією зближення традиційно віддалених галузей точних наук та музикознавства, яка інтенсифікувалася протягом декількох десятиліть. Результативність наукових розробок досягається шляхом використання та перенесення методів дослідження точних наук у мистецтвознавчі дисципліни, в сферу внутрішньотекстового аналізу. За принципової відмінності іманентної організації математичної мови” та мови” музичної культури відбуваються процеси їх конструктивної взаємодії в плані основ метамовного опису.
До таких наукових дисциплін належать теорія інформації, теорія ймовірностей, теорія множин, зокрема, алгебра логіки, алгебра Буля, символічна логіка, семіотика, структурна лінгвістика, що склалися як міждисциплінарне поєднання. У практичному застосуванні вищенаведені дисципліни продемонстрували ефективність взаємодії з іншими науковими галузями в плані використання логіко-математичного апарату та виявлення себе як метамови для аналізу процесів розвитку музичної культури.
Суттєвим у розвитку комп’ютерних технологій третього тисячоліття є значне розширення меж нематематичних проблем, які передбачають відпрацювання алгоритму для вирішення поставленої задачі та розробки моделі на рівні інформаційних процесів, пов’язаних із творчою діяльністю. Процес створення моделі наближено відтворює досліджуваний процес із відповідним урахуванням характерних та специфічних властивостей, які виявляються у логічних, кореляційних, а також теоретико-інформаційних та ймовірносно-статистичних аспектах. Методами формалізації здійснюється проникнення у внутрішню логічну сутність, взаємозв’язки та закономірності творчого процесу.
Одним із провідних напрямків у розвитку проблем штучного інтелекту стало моделювання творчості, яке набуло активного розвитку у 60 70-ті роки та інтенсифікувалося в останнє десятиліття минулого століття. При цьому фокус досліджень було спрямовано на вивчення найбільш складних питань, пов’язаних із процесами мислення.
На сучасному етапі застосування комп’ютерних технологій у дослідженні музичної культури має багатоаспектне спрямування, оскільки програмне забезпечення створюють колективи, що складаються з програмістів світового рівня та спеціалістів-професіоналів певної предметної галузі. У програмах сконцентровані результати багаторічних наукових досліджень (маються на увазі такі наукомісткі проблемні галузі, як, наприклад, штучний інтелект, теорія інформації, теорія алгоритмів).
Так, теорія кодування інформації, репрезентація інформації як числової величини, створення загальної схеми процесу передачі повідомлень, введення поняття надмірності, запропоновані К.Шенноном для вирішення технічних задач, стали продуктивно використовуватися, окрім біології (у генетиці для розшифровування кодів спадкоємної інформації), психології, лінгвістики, у дослідженні явищ культури, а саме мови” культури.
Звернення до праць сучасних культурологів у контексті принципів теорії кодування інформації, теорії множин, алгебри логіки дозволило відзначити, простежити та узагальнити наявність існування віртуальної взаємодії” у механізмах мислення, властивих різним етапам розвитку культури, та принципах комп’ютерної обробки інформації.
Таким чином, напрями сучасних культурологічних досліджень в аспекті теоретико-інформаційного підходу, системи передачі кодів відображають певний етап структурної репрезентації явищ культури, яка віднайшла своє втілення” в принципах функціонування комп’ютерних систем, основних засадах мов програмування, розробці інтелектуальних алгоритмів.
До появи інтелектуальних систем при інсталяції програми в комп’ютер змістовна сторона задачі зникала, ця парадигма змінилася з появою інтелектуальних систем. У музичних комп’ютерних програмах (академічного спрямування, звукових для запису, цифрової обробки та синтезу, багатоканального зведення матеріалу, тембральному та ритмічному аранжуванні, навчальних, евристичних) увага концентрувалася на інтелектуальних алгоритмах.
Поступове включення комп’ютерних технологій у процес композиції відкрило нові перспективи у створенні найрізноманітніших, унікальних тембральних характеристик, просторовому вирішенні оркестрового звучання. Внаслідок перелічених факторів комп’ютерні технології в галузі цифрового синтезу звуку надали можливість композитору програмувати віртуальні інструменти. Переваги цифрових технологій також виявилися продуктивними в аналізі реальних звуків, звуків традиційних музичних інструментів під час здійснення їх обробки, трансформації, необхідної модифікації із подальшим відтворенням.
Проведений аналіз використання сучасних комп’ютерних технологій академічними” композиторами продемонстрував, що існуючі програмні можливості дозволяють здійснювати звукові експерименти, які спрямовані на пошуки нових засобів музичної виразності, органічне поєднання електронних звучань з традиційними акустичними інструментами. Саме така інтеграція традиційного з новаторським відкриває різноманітні перспективи в композиторській творчості.
Таким чином, розширення уявлень про різні системи темперації, відмінні від європейської; акустичні дослідження професійного і народного інструментарію (імітування електронними засобами тембрів та прийомів гри на цих інструментах); нове тлумачення сонорних явищ як у старовинній, так і сучасній музиці; акцентування в історичних музикознавчих дослідженнях способів акустичного експериментування в доелектронний та докомп’ютерний періоди (твори для механічних інструментів, експериментування у формуванні незвичайних акордових сполучень і своєрідних тембрів тощо) суттєво вплинуло на діапазон досліджень музичної культури в плані його розширення.
Сучасні (впродовж ХХ століття) експерименти по створенню електронних музичних інструментів, що своєрідно продовжили попередні спроби механічної” доби, проілюстрували історично безперервний процес пошуків нових тембрів та звукосполучень, увага до яких у музикознавчих дослідженнях стає на сучасному етапі пріоритетною.
Залучення комп’ютерних технологій в електроакустичному синтезуванні звуків значно розширило дослідницький діапазон музикознавчих досліджень у галузі тембрової, ладо-гармонічної, фактурно-тематичної драматургії музичних творів, унаочнило логіко-конструктивні засади музичного мислення.
Задіяння електроакустичних та комп’ютерних технологій в композиторській практиці це ще один напрямок у дослідженні ролі нових технологій в розвитку сучасної музичної культури.
Завдячуючи розвиткові новітніх електронних технологій, вінцем яких виявився комп’ютер, кібернетичне поняття машини” як самочинної (без участі людини) системи автоматичної дії з теоретичної площини перейшло в практичне технічне втілення. У галузі музичного мистецтва це знайшло відображення в практичній реалізації засобами електронної техніки із самого початку її застосування пошуків новітніх засобів звукового синтезу (що історично продовжувало багатовіковий процес удосконалення і розвитку музичного інструментарію) і композиторської техніки (що значно розширило і розвинуло теоретичну базу досліджень в галузі штучного інтелекту”). Тим самим новітні технології значно збагатили музикознавчу дослідницьку базу в найрізноманітніших напрямках, починаючи від музично-акустичних аспектів і завершуючи більш глибоким усвідомленням механізмів музичного мислення, соціально-комунікативного функціонування музичного мистецтва.

Новітні комп’ютерні технології змінили не тільки дослідницьку базу музикознавства, але й суттєво вплинули на психологічні механізми і передумови формування соціальних функцій музичного мистецтва, якісно змінили його жанрову структуру в умовах розвитку систем масових комунікацій та застосування новітніх комп’ютерних технологій, що також стає спеціальним предметом у дослідженні музичної культури. Саме ці теоретичні установки стали базовими в даному дисертаційному дослідженні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверьянов А. Н. Системное познание мира : методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. М. : Политиздат, 1985. 263 с.
2. Автономова Н. С. Философские проблемы структурного анализа в гуманитарных науках: критический очерк концепций французского структурализма / Н. С. Автономова. М. : Наука, 1977. С. 81110.
3. Акопян Л. О. Исходные принципы формализованного анализа музыкального текста / Акопян Л.О. // Структурный анализ текста : сб. статей АН Арм. ССР, Ин-т языка. Ереван. : Изд-во АН Армянской ССР, 1986. Т.2. С. 210220.
4. Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності : зб. наук. праць. К., 2002. 238 с.
5. Алгоритмический формализованный анализ музыкальных текстов // МААФАТ”75 : первый всесоюзн. семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа муз. текстов : материалы. Ереван : Изд-во АН Арм. ССР, 1977. 292 с.
6. Александров Е. А. Основы теории эвристических решений : подход к изучению естественного и построению искусственного интеллекта / Е. А. Александров ; под ред. П. Г. Кузнецова. М. : Сов. радио, 1975. С. 1617.
7. Александрова Л. В. Музыкально-теоретическая система как основа формирования обучающих интеллектуальных систем / Л. В. Александрова ; Новосибирская консерватория // ЭВМ и проблемы музыкального образования : межвуз. сб. науч. трудов. Новосибирск, 1989. Вып. 8. С. 133144.
8. Алпатова Н. Меня находит звук : импровизация на тему : композитор в мире электроники / Алпатова Н. // Муз. академия. 1994. № 4. С. 3133.
9. Андросова Д. Научная, художественная минимализация информации” и музыка / Андросова Д. // Музичне мистецтво і культура : наук. вісник / Одеська держ. музична академія ім. А. В. Нежданової. Одеса, 2005. Вип. 6, кн.1. С. 8291.
10. Анисимов А. В. Информатика. Творчество. Рекурсия / А. В. Анисимов ; отв. ред. А. Г. Ивахненко. К. : Наук. думка, 1988. 224 с.
11. Анохин П. К. Узловые вопросы теории функциональной системы / П. Анохин. М. : Наука, 1980. 197 с.
12. Арановский М. Г. Интонация, знак и новые методы” / Арановский М. Г. // Сов. музыка. 1980. № 10. С. 99109.
13. Арановский М. Г. Мышление, язык, семантика / Арановский М. Г. // роблемы музыкального мышления : сб. статей. М. : Музыка, 1974. С. 90128.
14. Арановский М. На рубеже десятилетий / Арановский М.// Современные проблемы советской музыки : сб. статей. Л. : Сов. композитор, 1983. С. 3752.
15. Артем’єв Е. Нотатки про електронну музику / Артем’єв Е. // Музична критика і сучасність. К., 1978. Ч.1. С. 168218.
16. Астахов А. Эволюция ладогармонической системы в произведениях А. Скрябина / Астахов А. // Очерки по истории гармонии в русской и советской музыке : сб. статей. М., 1989. Вып. 3. С. 5876.
17. Аствацатрян Л. Роль ЭВМ в создании серийного материала симфонии // МААФАТ’75 : первый всесоюзный семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа муз. текстов : материалы. Ереван : Изд-во АН Арм. ССР, 1977. С. 244245.
18. Ахлибининский Б. В. Кибернетика и развитие научной картины мира / Б. В.Ахлибининский, В. М.Сидоренко // Философия и развитие естественнонаучной картины мира. Ленинград, 1981. С. 146161.
19. Барсова И. А. Специфика языка музыки в создании художественной картины мира / Барсова И. А. // Художественное творчество : вопросы комплексного изучения : сб. статей. Л. : Наука, 1986. С. 99116.
20. Барт Р. Основы семиологии / Барт Р. // Структурализм : за” и против”. М. : Прогресс, 1975. С. 110129.
21. Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика : пер. с фр. / Р. Барт ; сост., общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. М. : Прогресс, 1989. 616 с.
22. Барт Р. Мифологии / Р. Барт ; пер. с фр., вступ. ст. и коммент. С. Н. Зенкина. М. : Изд-во им. Сабашниковых, 2000. 320 с.
23. Басин Е. Я. Семантическая философия искусства : (критический анализ). / Е. Я. Басин. М. : Мысль, 1973. 216 с.
24. Бахмутова И. В. Представление музыкальных текстов в терминах повторов и возможности его использования / И. В. Бахмутова, В. Д. Гусев, Т. Н. Титкова; Новосибирская гос. консерватория // ЭВМ и проблемы музыкального образования : межвуз. сб. науч. трудов, 1989. Вып. 8. С. 89106.
25. Белєнкова І. Про деякі можливості розгляду музики як семіотичного об’єкту / І. Белєнкова // Укр. музикознавство : зб. статей. К. : Муз. Україна, 1977. Вип. 12. С. 7690.
26. Белунцов В. Музыкальные возможности компьютера : справочник / В. Белунцов СПб. : Питер, 2000. С. 377391.
27. Белунцов В. Новейший самоучитель работы на компьютере для музыкантов / В. Белунцов. М. : ДЕСС КОМ, 2001. 512 с.
28. Белунцов В. Эффект живого” звука / В. Белунцов // Музыка и электроника. 2007. - № 3. С. 910.
29. Берегова О. До визначення поняття культури : комунікативний аспект / О. Берегова // Музичне мистецтво і культура : наук. вісник / Одеська держ. музична академія ім. А. В. Нежданової. Одеса, 2005. Вип. 6, кн. 1. С. 6882
30. Берталанфи Л. Общая теория систем критический обзор / Л. Берталанфи // Исследования по общей теории систем : сб. переводов. М. : Прогресс, 1969. С. 2378.
31. Бєлявіна Н. Д. Конструктивні засоби побудови та принципи класифікації навчальних комп’ютерних програм гуманітарного напряму / Н. Д. Бєлявіна; Київ. нац. ун-т культури і мистецтв // Актуальні проблеми теорії музики та музичного виховання : зб. наук. статей. К., 1998 . С. 129145.
32. Библер В. С. От науковедения к логике культуры / В. С. Библер. М. : Политиздат, 1991. 412 с.
33. Бирюков Б. В. Кибернетика и логика / Б. Бирюков. М., 1971. 48 с.
34. Бирюков Б. В. Кибернетика и методология науки / Б. В. Бирюков. М. : Наука, 1974. 414 с.
35. Бирюков Б. В. Кибернетика в гуманитарных науках / Б. В. Бирюков, Е. С. Геллер. М. : Наука, 1973. 382 с.
36. Бирюков Б. Машина и творчество : результаты, проблемы, перспективы / Б. Бирюков, И. Гутчин М. : Радио и связь, 1982. С. 111131.
37. Блауберг И. В. Становление и сущность системного анализа / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. М. : Наука, 1973. 270 с.
38. Блауберг И. В. Философский принцип системности и системный подход / И. В. Блауберг, В. Н. Садовский, Б. Г. Юдин // Вопросы философии. 1978. № 8. С. 3952.
39. Блауберг И.В. Проблема целостности и системный подход / И. В. Блауберг. М. : УРСС, 1997. 446 с.
40. Блок В. Об эстетических предпосылках взаимоотношения кибернетики и музыки / В. Блок // Эстетические очерки. М., 1967. Вып. 2. С. 356386.
41. Бондарев В. Н. Искусственный интеллект : учеб. пособие для вузов / В. Н. Бондарев, Ф. Г. Аде. Севастополь : Изд-во СНТУ, 2002. 615 с.
42. Борель Э. Вероятность и достоверность / Э. Борель. М. : Мысль, 1969. 120 с.
43. Борода М. Г. О некоторых психологических аспектах количественной организации художественных текстов / М. Г. Борода, Ю. К. Орлов // Бессознательное, природа, функции, методы исследования / под ред. А. С. Пранишвили, А. Е. Шеродия, Ф. В. Басина. Тбилиси: Мецниераба, 1978. Т. 3. С. 302309.
44. Борода М. Г. Частотные структуры музыкальных текстов / М. Г. Борода // Изменение и прогноз в культуре / сост. И. Б. Гутчин. М. : М-во культуры РСФСР, НИИ культуры, 1978. Тр. 71. С. 5266.
45. Бриллюен Л. Наука и теория информации / Л. Бриллюен ; пер. с англ. А. А. Харкевича. М. : Физматгиз, 1960. 392 с.
46. Бриллюэн Л. Термодинамика кибернетика жизнь / Л. Бриллюен. М. : Наука, 1980 206 с.
47. Булез П. Главное это личность / Булез П. // Сов. музыка. 1990. - № 8. С. 3239.
48. Булез П. Маэстро компьютер : в поисках новых звучаний / П. Булез // Курьер Юнеско. 1980. Май. С. 2829, 33, 38.
49. Булез П. Между порядком и хаосом / П. Булез // Сов. музыка. 1991. № 9. С. 75.
50. Булез П. Компьютеры и музыка / П. Булез, Э. Герчо // В мире науки. 1988. № 6. С. 613.
51. Бут О. Комп’ютерні технології в музичній фольклористиці : методичні рекомендації / О. Бут // Проблеми етномузикології : зб. наук. праць : до 90-річчя НМАУ ім. П. І. Чайковського. К., 2004. Вип. 2. С. 328337.
52. Бухарев Р. Г. Моделирование процесса творчества на примере сочинения восьмитактной мелодии / Р. Г. Бухарев, М. С. Рытвинская // Тезисы докладов научной конференции Казанского университета. Казань, 1961. С. 5154.
53. Бухарев Р. Г. О моделировании вероятностного процесса, связанного с сочинением песенной мелодии / Р. Г. Бухарев, М. С. Рытвинская // Ученые записки Казанского университета. Казань, 1962. Вып. 122. С. 89 92.
54. Васильєв В. І. Формування та розпізнавання образів. Вид. 2-ге / В. І. Васильєв, А. І. Шевченко. Донецьк : ДДІШІ, 2000. С. 305335.
55. Вербицкий А. А. Психолого-педагогические проблемы перестройки деятельности в компьютерном обучении / А. А. Вербицкий // ЭВМ и проблемы музыкального образования : межвуз. сб. науч. трудов / Новосибирская гос. консерватория. Новосибирск, 1989. Вып. 8. С. 1523.
56. Вернадский В. И. Избранные труды по истории науки / В. И. Вернадский. М. : Наука, 1981. 359 с.
57. Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста / В. И. Вернадский. М. : Наука, 1988. 509 с.
58. Взаимодействие науки и искусства и творчество художника. К. : Наук. думка, 1988. 278 с.
59. Виленкин Н. Я. Комбинаторика / Н. Виленкин. М. : Наука, 1969. 328 с.
60. Виленкин Н. Я. Рассказы о множествах / Н. Я. Виленкин. М. : Наука, 1965. 126 с.
61. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине / Н. Винер. М. : Наука, 1983. 343 с.
62. Володин А. А. Электромузыкальные инструменты / А. А. Володин. М. : Музыка, 1978. 182 с.
63. Гаврилова Т. А. Базы знаний интеллектуальных систем / Т. Гаврилова, В. Хорошевский. СПб. : Питер, 2000. С. 1038.
64. Гаврилова Т. А. Разработка экспертных систем / Т. А. Гаврилова, А. П. Частиков. СПб. : Питер, 2003. С. 2547.
65. Гайденко І. Особливості створення музичного твору за допомогою сучасних комп’ютерних технологій / І. Гайденко // Науковий вісник / НМАУ ім. П. І. Чайковського. К., 2002. С. 121126.
66. Гайденко І. А. Роль музичних комп’ютерних технологій у сучасній композиторській практиці : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства / Гайденко І. А. Х., 2005. 19 с.
67. Галеев Б. Электроника, пространство, звук / Б. Галеев // Муз. жизнь. 1995. № 2. С. 3233.
68. Гаспарян Е. Об одном эксперименте построения информационно-поисковой системы музыкального фольклора / Е. Гаспарян // МААФАТ”75 : первый всесоюзн. семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа муз. текстов : материалы. Ереван : Изд-во АН Армянской ССР, 1977. С. 262265.
69. Гвишиани Д. Философия, культура и научно-технический прогресс / Д. Гвишиани // Вопросы философии. 1983. № 7. С. 5971.
70. Гейн А. Г. Психологические проблемы компьютерного обучения / А. Г. Гейн, В. М. Цеханский // ЭВМ и проблемы музыкального образования : межвуз. сб. науч. трудов / Новосибирская гос. консерватория. Новосибирск, 1989. Вып. 8. С. 3149.
71. Гельмгольц Г. Учение о слуховых ощущениях как физиологическая основа для теории музыки. СПб. : Типография товарищества Общественная польза”, 1875. 595 с.
72. Герасимова-Персидская Н. А. Роль ЭВМ в изучении рукописей старинной музыки // МААФАТ”75 : первый всесоюзн. семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа муз. текстов : материалы. Ереван : Изд-во АН Армянской ССР, 1977. С. 240243.
73. Глушков В. М. Логическое проектирование дискретных устройств / Глушков В., Капитонова Ю., Мищенко А. К. : Наук. думка, 1987. 264 с.
74. Глушков В. М. Теоретические основы проектирования дискретных систем / Глушков В., Капитонова Ю., Летичевский А. // Кибернетика. 1977. № 6. С. 520.
75. Гнатюк Л. Компьютер в работе музыковеда // Мистецтво і культура: Music art and culture : наук. вісник / Одеська держ. муз. академія ім.. А. В. Нежданової. Одеса : Друкар. дім, 2006. Вип. 7, кн. 1. С. 100107.
76. Голицын Г. А. Информация поведение творчество / Голицын Г., Петров В. М. : Наука, 1991. 224 с.
77. Горюхина Н. Музыкальное становление : методика анализа / Н. Горюхина // Музыкальное мышление : проблемы анализа и моделирования. К. : КГК, 1988. С. 310.
78. Гошовский В. Л. Армянский универсальный структурно-аналитический каталог музыкального фольклора / В. Гошовский // МААФАТ”75 : первый всесоюзн. семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа муз. текстов : материалы. Ереван : Изд-во АН Армянской ССР, 1977. С. 21 41.
79. Гошовский В. Л. Многомерная жанровая классификация армянских песен / В. Гошовский // МААФАТ”75 : первый всесоюзн. семинар по машинным аспектам алгоритмического формализованного анализа муз. текстов : материалы. Ереван : Изд-во АН Армянской ССР, 1977. С. 202208.
80. Гошовский В. Л. Семиотика в помощь фольклористике / Гошовский В. // Сов. музыка. 1966. № 1. С. 100106.
81. Гошовский В. Л. Фольклор и кибернетика / Гошовский В. // Сов. музыка. 1964. № 11. С. 7483.
82. Гризе Ж. Структурирование тембров в инструментальной музыке / Гризе Ж. // Муз. академия. 2000. № 4. С. 113120.
83. Гуляницкая Н. С. Введение в современную гармонию / Н. Гуляницкая. М. : Музыка, 1984. 236 с.
84. Гуляницкая Н. С. Гармония и методы рационализации в музыке 50 х годов: интерпретация и критика / Н. Гуляницкая. М. : ГМПИ им. Гнесиных, 1982. 54 с.
85. Гуляницкая Н. С. Interaction : взаимодействие науки и музыки в творчестве В. Ульянича / Гуляницкая Н. // Муз. Академия. 2000. № 1. С. 5158.
86. Гутчин И. Б. Кибернетические модели творчества / И. Б. Гутчин. М. : Знание, 1969. 64с.
87. Денисов Э. Композиционный процесс и возможности его формализации при исследовании / Денисов Э. // Точные методы и музыкальное искусство : материалы к симпозиуму. Ростов : Изд-во Ростов. ун-та, 1972. С. 1217.
88. Денисов Э. В. Музыка и машины / Денисов Э. // Художественное и научное творчество. Ленинград, 1972. С. 286301.
89. Денисов Э. О композиционном процессе / Денисов Э. // Эстетические очерки. 1979. Вып. 5 С.126136.
90. Денисов Э. В. Современная музыка и проблемы эволюции композиторской техники / Э. В. Денисов. М. : Сов. композитор, 1986. 207 с.
91. Державна національна програма Освіта” (Україна ХХІ століття). К. : Райдуга, 1994. 64 с.
92. Дернова В. Гармония Скрябина / В. Дернова. Л. : Музика, 1968. 124 с.
93. Дернова В. Некоторые закономерности гармонии Скрябина : Загадка” ор.52. Опыт анализа выразительных средств / В. Дернова // Теоретические проблемы музыки ХХ века. М. : Музыка, 1967. Вып. 1. С. 185209.
94. Дернова В. П. Последние прелюдии Скрябина : исследование / В. П. Дернова. М. : Музыка, 1988. 94 с.
95. Детловс В. Статистические методы в музыковедении / Детловс В. // Точные методы и музыкальное искусство : материалы к симпозиуму. Изд-во Ростов. ун-та, 1972. С. 5153.
96. Детловс В. Статистический анализ гармонии / Детловс В. // Точные методы в исследовании культуры и искусства : материалы к симпозиуму. М., 1971. С. 256265.
97. Деятельность : теория, методология, проблемы. М. : Политиздат, 1990. 366 с.
98. Джалалян Г., Гошовский В. Классификация и каталог мелод