СУДОВІ ВИТРАТИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Короткий опис

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГЛУЩЕНКО Людмила Григорівна

УДК 347.922:342.92

СУДОВІ ВИТРАТИ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент
Армаш Надія Олексіївна,

Запоріжжя – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.………………………………………………….3
ВСТУП……………………………..........…….....…………............................4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНСТИТУТУ СУДОВИХ ВИТРАТ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ………...….…...12
1.1. Поняття та сутність судових витрат………………………..…..12
1.2 Міжнародний досвід встановлення судових витрат у справах, що випливають з публічно-правових спорів…………………43
Висновки до розділу 1…………………………………………........58
РОЗДІЛ 2. ЮРИДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУДОВИХ
ВИТРАТ…………………………………………………….…..62
2.1. Витрати на правову допомогу……………………………….…62
2.2. Витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані
із прибуттям до суду…………………………………………….80
2.3. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів,
перекладачів та проведенням судових експертиз……………..91
2.4. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці
та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи…..104
Висновки до розділу 2………………………………………………111
РОЗДІЛ 3. ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ, СПЛАТИ ТА
РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ……….………………....118
3.1. Визначення розміру та порядок сплати судових витрат…......118
3.2. Порядок розподілу судових витрат…………………………....144
Висновки до розділу 3……………………………………................165
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………………..170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….176
ДОДАТКИ………………………………………………………………….202

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

КМУ Кабінет Міністрів України

КАС України Кодекс адміністративного судочинства України
ВРУ Верховна Рада України
СРСР Союз радянських соціалістичних республік
ЦПК Цивільно-процесуальний кодекс
ЄС Європейське співтовариство
СК України Сімейний кодекс України
РФ Російська Федерація
ООН Організація об’єднаних націй

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Конституція України проголошує основоположною діяльністю держави і всіх її органів захист прав та свобод людини. Найбільш впливовим суб’єктом такого захисту є судова влада. Саме за допомогою цієї незалежної гілки влади можуть вирішуватись усі без винятку конфлікти в державі, у тому числі ті, які виникли у сфері публічних відносин. Адміністративні суди, відправляючи правосуддя, виступають як неупереджені арбітри між громадянином і державою.
Водночас, як на будь-яку іншу діяльність органів державної влади, на забезпечення діяльності судів держава витрачає певні кошти, що виділяються з Державного бюджету України. Так, Законом України від 27.04.2010 р. „Про Державний бюджет України на 2010 рік” тільки на здійснення правосуддя місцевими адміністративними судами виділено 163 980,4 тис. грн, апеляційними адміністративними судами – 86 138,1 тис. грн, Верховним Судом України – 126 328,2 тис. грн. Однак є й інші видатки, що пов’язані, зокрема, з технічним забезпеченням, роботою у сфері вдосконалення процесуального законодавства, підвищення кваліфікації суддів та працівників апарату тощо. І держава бере на себе зобов’язання фінансувати ці видатки, роблячи тим самим правосуддя загальнодоступним.
Поряд із загальнодоступністю і безкоштовністю правосуддя у будь-якій правовій державі, у тому числі і в Україні, існує інститут судових витрат, який має сприяти не тільки запобіганню необґрунтованих звернень до суду, а й спонукати учасників спору виконувати свої обов’язки добровільно. Від того, наскільки відпрацьований механізм розрахунку та сплати судових витрат, залежить і досягнення вказаних цілей.
Тим часом у судовій практиці дуже часто зустрічаються помилки в питаннях судових витрат, які можна пояснити не тільки недостатнім законодавчим регулюванням окремих положень в адміністративному судочинстві, а й недостатньою теоретичною розробленістю існуючих проблем цього інституту. Зокрема, зі 110 адміністративних справ, що розглядались судами Запорізької області різними інстанціями було скасовано 28 у тому числі і в частині розподілу судових витрат. У адміністративно-правовій науці проблема судових витрат з часу прийняття Кодексу адміністративного судочинства України не піддавалася комплексній монографічній розробці, практично відсутні й спеціальні дослідження окремих його положень. Юридична література з цих питань у більшості представлена у вигляді статей та доповідей на тематичних конференціях, що стосуються окремих спірних положень, які виникають у ході правозастосовної діяльності, розділів і підрозділів навчальних посібників та підручників, а також коментарів до Кодексу адміністративного судочинства України. В Україні питанням адміністративної юстиції взагалі, та адміністративного судочинства зокрема, присвячені праці таких науковців і практиків, як: А.Б. Авер'янов 1-3, О.Ф. Андрійко 7, 16, Н.О. Армаш 91, Г.В. Атаманчук 21, Ю.П. Битяк 30-31, В.Д. Бринцев 39-41, Георгієвський Ю.В. 54, І.П. Голосніченко 62-63, С.Т. Гончарук 64, Ю.М. Грошевой 69, С.В. Додін 72, Р.А. Калюжний 14, С.В. Ківалов 90, А.П. Клюшніченко , Комзюк А.Т. 88, 97, О.В. Кузьменко 110, 111, В.М. Марчук 119, В.Ф. Опришко 135, О.І. Остапенко 138, Пасенюк О.М. 141, С.В. Пєтков 14, Ю.С. Педько 143, 144, А.А. Пухтецька 187, П.М. Рабінович 153, А.О. Селіванов 205, 206, В.Ф. Сіренко 209, В.Д. Сорокін 210, В.С. Стефанюк 214-216, В.Я. Тацій 218, Ю.А. Тихомиров 9, 220, М.М. Тищенко 22, Ю.С. Шемшученко 231, В.І. Шишкін 228 та інші вчені.
Комплексне дослідження інституту судових витрат є вельми актуальним і має велике значення як для теорії адміністративного права України, так і для судової практики і фінансової діяльності держави. Вищевикладені положення і визначили вибір теми цього дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри конституційного та адміністративного права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету „Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності публічної влади в Україні” (номер державної реєстрації 010U80008955).
У межах теми науково-дослідної роботи кафедри дисертантом було встановлено правову сутність судових витрат в адміністративному судочинстві та запропоновано теоретичні і практичні положення з удосконалення адміністративного законодавства і практики його застосування.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є з’ясування правової сутності судових витрат в адміністративному судочинстві та вироблення на основі дослідження проблем формування та розподілу судових витрат теоретичних та практичних положень з удосконалення адміністративного законодавства і практики його застосування.
Для досягнення цієї мети було поставлено такі основні завдання:
 дати поняття та встановити сутність судових витрат в адміністративному судочинстві;
 охарактеризувати міжнародний досвід визначення судових витрат;
 надати юридичну характеристику витрат на правову допомогу;
 визначити сутність витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані з прибуттям до суду;
 з’ясувати підстави визначення витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;
 встановити сутність витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;
 охарактеризувати засади визначення розміру та порядку сплати судових витрат в адміністративному судочинстві;
 окреслити порядок розподілу судових витрат та запропонувати шляхи вдосконалення цієї процедури.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають між суб’єктами адміністративного судочинства внаслідок реалізації обов’язку несення певних фінансових витрат у зв’язку зі зверненням до адміністративного суду та розглядом адміністративної справи.
Предметом дослідження є судові витрати в адміністративному судочинстві.
Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження використано дві групи методів наукового пізнання: загальнонаукові (діалектичний, метод системного аналізу тощо) та спеціальні правові методи дослідження (порівняльно-правовий, формально-юридичний, метод тлумачення правових норм). Історико-правовий метод застосовувався для дослідження еволюції законодавства, з питань судових витрат (підрозділ 1.1); формально-юридичний метод використовувався при дослідженні проблемних питань порядку визначення, розподілу та сплати судових витрат в адміністративному судочинстві (розділ 2, 3). Порівняльно-правовий метод застосовувався для вивчення досвіду регулювання формування та розподілу судових витрат, зокрема Німеччини, Франції, Болгарії, Російської Федерації та Республіки Білорусь, у досліджуваній сфері правового регулювання (підрозділи 1.2, 2.1). За допомогою формально-логічного методу поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 3.1). Методи класифікації та групування були використані для обґрунтування доцільності способів класифікації осіб, що мають пільги у сплаті судових витрат за двома основними критеріями (підрозділ 2.1).
Нормативною основою роботи є Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, міжнародні угоди, конвенції, а також інші нормативні акти, які регламентують порядок нарахування, розподілу та сплати судових витрат.
Емпіричну основу роботи склали: показники статистичної звітності Державної судової адміністрації України та управління вивчення та узагальнення судової практики Верховного Суду України за 2006–2010 рр.; дані вивчення 110 адміністративних справ за цей самий період у судах Запорізької області та м. Києва.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі аналізу теоретичних джерел, правових актів, судової практики автором самостійно розроблені й обґрунтовані положення і висновки, що є новими чи характеризуються елементами новизни, мають певне теоретичне і практичне значення. У результаті проведеного дослідження на захист виносяться такі основні положення:
уперше:
- визначено поняття „суб’єкт несення судових витрат” – як особа, що бере участь у справі і на яку законом покладено обов’язок сплатити певні кошти у зв’язку зі зверненням до суду та розглядом адміністративної справи.
- обґрунтовується необхідність запровадження Державної програми надання грошової допомоги з компенсації судових витрат. Таке нововведення сприятиме впорядкуванню використання права на правову допомогу з точки зору його доступності для широкого загалу, оскільки особа отримуватиме кошти для повноцінної участі в процесі та захисту своїх прав не після прийняття рішення у справі, а до розгляду справи по суті.
удосконалено:
- визначення поняття судових витрат, під яким пропонується розуміти кошти, які на підставі та у спосіб, передбачений законом мають сплатити особи, що беруть участь у справі у зв’язку зі зверненням до суду та розглядом адміністративної справи;
- способи класифікації осіб, що мають пільги у сплаті судових витрат за двома основними критеріями: предмета спору та статусу особи;
- науково-теоретичне обґрунтування складу судових витрат до яких серед інших необхідно відносити витрати на досудове вирішення справи, матеріально-технічне забезпечення участі особи у справі та представлення її інтересів, у результаті чого запропоновано ряд змін та доповнень до законодавства.
дістало подальшого розвитку:
- обґрунтування неприпустимості сприйняття судових витрат в адміністративному судочинстві як компенсаційного інституту і, як наслідок заперечення поглядів на правосуддя як різновид державних послуг. Основою такого твердження є врахування завдання адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;
- визначення складу витрат на правову допомогу. До них потрібно віднести: оплату за юридичне супроводження справи у досудовому порядку; суму договору про надання правової допомоги у суді; вартість інших необхідних послуг правового характеру;
- виділення функцій судових витрат серед яких: компенсаційна (часткове покриття видатків, які супроводжують судову діяльність); забезпечувальна (можливість оперативного проведення необхідних процесуальних дій) та превентивна (запобігання подання безпідставних позовів).
Практичне значення одержаних результатів полягає в науково-прикладній спрямованості на підвищення ефективності, раціональності та якості проведення кожного з напрямів юридичної діяльності, зокрема:
 у науково-дослідній діяльності – для подальшої розробки теоретичних і прикладних проблем судових витрат в адміністративному судочинстві (акт впровадження в науково-дослідну діяльність Класичного приватного університету від 12.11.2010 р.);
 у правотворчій діяльності – результати дослідження містять ряд пропозицій щодо внесення змін до чинного та перспективного законодавства (лист Верховної Ради України від 11.05.2011 р.);
 у правозастосовній діяльності запропоновані рекомендації можуть бути використанні у правозастосовній практиці, зокрема, при визначенні та розподілу судових витрат в адміністративному судочинстві;
 у навчальному процесі – матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні студентам вищих навчальних закладів дисципліни „Адміністративне право України”, „Адміністративне судочинство”, а також наукових статей і повідомлень (акт впровадження Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства від 11.01.2011 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи, висновки, рекомендації, пропозиції до чинного законодавства оприлюднені на міжнародних, регіональних науково-практичних конференціях та семінарах, зокрема: науково-практичному семінарі „Актуальні проблеми діяльності ОВС” (м. Кіровоград, 2008 р.); XVIII Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених (м. Запоріжжя, 2010 р.); Міжнародній науковій конференції „Шості юридичні читання (м. Київ, 2010 р.); VIII Звітній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності” (м. Кіровоград, 2010 р.)
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у восьми публікаціях, зокрема чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та чотирьох тезах доповідей на конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 4,2 авт. арк.
Структура й обсяг роботи обумовлені метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновку, списку використаних джерел. Обсяг дисертації становить 195 сторінок, список використаних джерел нараховує 241 найменування.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У висновках знайшли відображення сформульовані вище найважливіші науково-практичні результати, здобуті в ході дослідження проблем судових витрат в адміністративному судочинстві:
1. Запропоновано власне визначення поняття судових витрат, під яким пропонується розуміти кошти, які на підставі та у спосіб, передбачений законом, мають сплатити особи, що беруть участь у справі, у зв’язку зі зверненням до суду та розглядом адміністративної справи. З урахуванням особливостей адміністративного судочинства в частині реалізації принципу доступності правосуддя та офіційного з’ясування обставин справи та для упорядкування покладання обов’язку із сплати судових витрат пропонуємо ввести поняття „суб’єкт несення судових витрат” під яким розуміємо особу, що бере участь у справі, і на яку законом покладено обов’язок сплатити певні кошти у зв’язку зі зверненням до суду та розглядом адміністративної справи.
Сутністю судових витрат є впорядкування, що виявляється у трьох основних функціях: компенсаційній (часткове покриття видатків, які супроводжують судову діяльність); забезпечувальній (можливість оперативного проведення необхідних процесуальних дій) та превентивній (запобігання подання безпідставних позовів).
У результаті проведеного аналізу виявлено дві складові судових витрат: судовий збір та витрати, пов’язані з розглядом справи. Відповідно до КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється окремим Законом. Водночас нагальною проблемою правозастосування на сьогодні є відсутність такого закону та підміна його Декретом Кабінету Міністрів України „Про Державне мито”. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані з прибуттям до суду; витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
2. Виявлені в зарубіжному законодавстві положення, які доцільно було б запозичити для національного законодавства. Зокрема, стосовно процедури розрахунку та оплати проведення судових експертиз, компенсації витрат свідкам на прибуття до суду тощо.
3. Встановлено, що витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законодавством.
У дисертаційній роботі доведена необхідність перегляду на законодавчому рівні складу витрат на правову допомогу. До них необхідно віднести: оплату за юридичне супроводження справи в досудовому порядку; суму договору про надання правової допомоги в суді; вартість інших необхідних послуг правового характеру.
Найбільш дієвим засобом реалізації права на правову допомогу соціально незахищених осіб та осіб, яким держава надала таке право через особливості предмета спору (відшкодування шкоди, завданої громадянину незаконними діями органів дізнання, слідства, прокуратури і суду), ніж передбачення безкоштовного отримання правової допомоги, є надання цільової грошової допомоги. Тому в дисертації обґрунтовується необхідність запровадження Державної програми надання грошової допомоги по компенсації судових витрат. Таке нововведення сприятиме впорядкуванню використання права на правову допомогу з точки зору його доступності для широкого загалу, оскільки особа отримуватиме кошти для повноцінної участі в процесі та захисту своїх прав не після прийняття рішення у справі, а до розгляду справи по суті.
4. Визначено сутність витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані з прибуттям до суду та встановлені проблеми і особливості їх обрахунку.
Так, не всі витрати, які можуть виникнути в особи у зв’язку із прибуттям до суду вважатимуться судовими витратами. Зокрема право на компенсацію таких витрат виникає в особи та її представника лише тоді, коли суд, в якому розглядається справа розташований в іншому населеному пункті, а не втому, де постійно проживають особа та/або її представник.
Компенсація за втрачений особою та її представником заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, який обчислюється за правилами, встановленими Постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08.02995 р. № 100. При цьому, під втраченим заробітком необхідно розуміти кошти, які працююча особа могла б отримати як заробітну плату за своїм місцем роботи (постійним та за сумісництвом) при звичайному для неї режимі праці за період вимушеного прогулу.
Пропонується також врахування другорядних матеріальних витрат особи (вартість відправки рекомендованої кореспонденції, користування платними ресурсами для отримання інформації (збирання доказів), друк матеріалів тощо).
5. З’ясовані підстави визначення витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз. Зокрема встановлено, що витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. Свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути сплачена винагорода за виконану роботу. У разі несплати судової експертизи у строк, встановлений судом, суд може скасувати ухвалу про призначення судової експертизи.
Якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучення перекладачів, спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у разі звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
6. Встановлено сутність витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну. Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У дисертації доводиться необґрунтованість виключення зі складу судових витрат оплату юридичної експертизи документів, консультації й оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень в адміністративному (позасудовому) порядку. Тому дисертантом пропонуються відповідні зміни до законодавства.
7. Охарактеризовано засади визначення розміру та порядку сплати судових витрат в адміністративному судочинстві.
Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що, особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, заявою про перегляд справи Верховним Судом України, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір. Судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила. Судовий збір також повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду в разі повернення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами, відмови у відкритті провадження у справі, а також у разі залишення позовної заяви, заяви за нововиявленими обставинами або скарги без розгляду (крім випадку, якщо такі заяви залишено без розгляду внаслідок повторного неприбуття позивача або за його клопотанням).
В окремих випадках суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Водночас існуюче законодавство з цього питання не є досконалим, тому пропонуються відповідні зміни до законодавства.
8. Окреслений порядок розподілу судових витрат. Так, за загальним правилом, витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну. Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р.). Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Якщо ж адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Кодекс адміністративного судочинства України: необхідність і шляхи концептуально-понятійних вад // Право України. – 2006. – № 3. – С. 7 – 12.
2. Авер’янов В. Нове ставлення до прав людини – мета реформування українського адміністративного права: [Щодо наближення вітчизняної адміністративно-правової доктрини до європейських стандартів] // Юридична Україна. – 2005. – № 5. – С. 31-35.
3. Авер’янов В.Б. Забезпечення прав і свобод людини  пріоритетна орієнтація адміністративної реформи в Україні  Юридический вестник. – 2000. – № 2. – С. 68-72.
4. Авер’янов В.Б. Формування і нормативне втілення нової доктрини адміністративного права – закономірність українського право творення / В.Б. Авер’янов / Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К, 2000. – Вип. 11 – С. 195-209.
5. Авер’янов В.Б., Пухтецька А.А. Удосконалення організації та діяльності системи органів виконавчої влади права з урахуванням європейських принципів і стандартів // Часопис Київського університету. – № 4, 2010. – С. 110-117.
6. Авер'янов В.Б. Проблеми поглиблення демократичних засад адміністративної реформи в Україні // Державне будівництво та місцеве самоврядування. Збірник наукових праць. – Вип. 2, 2002. – 130 с.
7. Авер'янов В.Б., Андрійко О.Ф., Коваленко В.Л. Державний контроль у сфері виконавчої влади. Наукова доповідь. – К. : Інтеркон, 2000. – 65 с.
8. Административное право зарубежных стран: Учебник / за ред. А.Н. Козырина и М.А. Штатиной. – М. : Спарк, 2003. – 464 с.
9. Административное право, процесс: полный курс / под ред. Ю.А.Тихомирова. – М., 2001. – 652 с.
10. Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді / За заг. ред. О.М. Пасенюка. – К. : Істина, 2007. – 608 с.
11. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Автори-упорядники І. Коліушко, Р. Куйбіда. – К. : Факт, 2003. – 536 с.
12. Адміністративне право України / [Авер’янов В.Б., Андрійко О.Ф., Битяк Ю.П. та ін.]. – К. : Юридична думка, 2007. – 852 с.
13. Адміністративне право України Академічний курс: Підручник: У 2 т. / ред. колегія: В.Б. Аверянов (голова). - К. : Видавництво “Юридична думка”, 2004. – Т.1: Загальна частина. – 584 с.
14. Адміністративне право України: законодавчі визначення: словник- довідник / Інститут права ім. Володимира Сташиса Класичного приватного ун-ту / Р.А. Калюжний (уклад.), С.В. Пєтков (уклад.). — Запоріжжя : КПУ, 2009. — 220 с.
15. Адміністративне судочинство: Підручник / [Т.О. Коломоєць, Ю.В. Пирожкова, О.О. Ганзенко]; за заг. ред. Т.О. Коломоєць. – К. : Істина, 2009. – 344 с.
16. Андрійко О.Ф. Розвиток адміністративного права в Україні / О.Ф. Андрійко // Часопис Київського університету права. - 2002. - № 1. - С. 54-58.
17. Апарова Т.В. Суды и судебный процесс Великобритании. Англия, Уэльс, Шотландия. — М. : Институт международного права и экономики. Издательство "Триада, Лтд", 1996. — 157 с.
18. Арбитражный процессуальный кодекс Российской Федерации от 24.07.2002 г. / Серия «Закон и общество». – Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. – 192 с.
19. Архів Запорізького окружного адміністративного суду.
20. Архів Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
21. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. – М. : Омега-Л, 2004. – 301 с.
22. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищ. навч. закл. – К. : Літера ЛТД, 2002. – 288 с.
23. Банчук О.А., Куйбіда Р.О. Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод до процедури здійснення судочинства / Центр політико-правових реформ. – К. : ІКЦ "Леста", 2005. – 116 с.
24. Барсуков И.О. О судебных расходах // Социалистическая законность. – 1962, № 5. – С. 79.
25. Барциц И.Н. Административные процедуры: перспективы правовой регламентации // Вопросы государственного и муниципального управления. - № 1, 2008. – С. 124-142.
26. Бахрах Д.Н. Закон о федеральных административных судах требует обсуждения // Матер. конф. «Проблемы защиты публичных и частных интересов в административных судах» (г. Москва 15-16 марта 2001г.). – М. : Рос. акад. Правосудия, 2001. – С. 255-256.
27. Бахрах Д.Н. Юридический процесс и административное судопроизводство // Журнал российского права. – 2000. – № 9. – С. 14-15.
28. Бахрах Д.Н., Боннер А.Т. Административная юстиция: развитие и проблема совершенствования // Советское государство и право. – 1975. – № 8. – С. 18.
29. Бевзенко В.М. Адміністративні суди в Україні: Навч. посібник. – К. : Алерта : КНТ, 2006. – 271 с.
30. Битяк Ю.П. Становлення та шляхи забезпечення доступності правосуддя в адміністративному судочинстві // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 1 (32). – С. 51 – 60.
31. Битяк Ю.П., Гаращук В.М., Дьяченко О.В., Зима О.Т., Зуй В.В. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк (ред.). – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
32. Бичкова С.С. Експертиза в цивільному процесі України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 [Електронний ресурс] / С.С. Бичкова; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2003. — 20 с.
33. Бідей О. Проблеми популяризації адміністративної юстиції як головного інструмента захисту прав і свобод особистості // Право України. – 2008. – № 5. – C. 37-39.
34. Білоусов Ю.В. Судові витрати як складова доступності правосуддя // Університетські наукові записки. — 2005. — № 3 (15). — С. 66—71.
35. Богля С.С. Відображення в інституті судових витрат принципів процесуальної економії та доступності судового захисту // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2003. - №2. – С. 238-288.
36. Богля С.С. Поняття судових витрат у цивільному процесі України // Право і безпека. — 2003. — № 2-3. — С. 41—44.
37. Богля С.С. Судові витрати в цивільному судочинстві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 [Електронний ресурс] / С.С. Богля; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2005. — 20 с.
38. Большая Советская энциклопедия. – 2-е изд. – М., 1957.
39. Бринцев В.Д. Адміністративне судочинство / нормативна база, судові прецеденти, коментарі, зразки процесуальних документів. – Харків : Ксілон, 2002. – 544 с.
40. Бринцев В.Д. Конституційні шляхи коригування курсу судово-правової реформи  Право України. – 2003. – № 2. - С. 7-12.
41. Бринцев В.Д. Організаційне забезпечення діяльності судів на регіональному рівні  нормативна база, проблеми та шляхи їх вирішення. – К. : Юстініан, 2003. – 400 с.
42. Букалов П.Ф. Административное судопроизводство Украины. Практическое пособие. – Донецк : «Донецкий Мемориал», 2006. - 36 с.
43. Варфоломеєва Т.В., Гончаренко С.В. Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру». – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 432 с.
44. Васьковский Е.В. Учебник гражданского процесса. – М. : Тип. Г. Лисснера и Д. Собко, 1914. - 571 с.
45. Ведель Ж. Административное право Франции / под ред. М.А. Крутоголовка. – М. : Прогресс, 1973. – 512 c.
46. Ведерникова О.Н. Административная юстиция (Опыт зарубежных стран)  Матер. конф. «Судебная реформа: итоги, приоритеты, перспективы». – М. : Серия «Научные доклады», 1997. – № 47. – С. 52-60.
47. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) (Уклад, і голов. ред. В.Т. Бусел. – К. – Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
48. Вершинин А.П. Способы защиты гражданских прав в суде: Дис. в виде научного доклада … д-ра юрид. наук: 12.00.03. – СПб., 1998. – 55 с.
49. Вишнивецька В.О. Правове регулювання державного мита: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 [Електронний ресурс] / В.О. Вишнивецька; Нац. акад. держ. податк. служби України. — Ірпінь, 2005. — 20 с.
50. Волинець А. Спірні питання витрат на оплату послуг адвоката у цивільному процесі // Юридичний журнал. – № 4, 2005. – С. 13-19.
51. Волік В.В. Обов’язкові платежі, що пов’язані зі справлянням правосуддя: поняття, види та законодавче закріплення / В.В. Волік // Наше право. – 2010. – № 1. – С. 124 – 128.
52. Волік В.В. Правове регулювання обов'язкових платежів, що пов'язані зі справлянням правосуддя: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / В.В. Волік; Держ. н.-д. ін-т МВС України. — К., 2010. — 22 с.
53. Гаагская конвенция по вопросам гражданского процесса от 1 марта 1954 г. // Офіційний вісник України вiд 11.02.2005 - 2005 р., № 4, стор. 379, стаття 264
54. Георгієвський Ю.В. Адміністративна юстиція: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків, 2003. – 185 с.
55. Глущенко Л.Г. Компенсація витрат на правову допомогу за чинним законодавством Украни [Електронний ресурс] / Л.Г. Глущенко // Форум права. – 2010. – № 4. – С. 196–201. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10glgczu.pdf.
56. Глущенко Л.Г. Поняття та види судових витрат за кодексом адміністративного судочинства України / Л.Г. Глущенко // Держава та регіони Серія: Право. – 2009. – № 4. – С. 142–145.
57. Глущенко Л.Г. Поняття та види судових витрат за кодексом адміністративного судочинства України / Л.Г. Глущенко // Держава та регіони Серія: Право. – 2010. – № 4. – С. 65-68.
58. Глущенко Л.Г. Практичні аспекти оплати судових витрат суб’єктом владних повноважень за Кодексом адміністративного судочинства України / Л.Г. Глущенко // Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності : матеріали VIII Звітної науково-практичної конференції (19 травня 2010 р.). – Кіровоград : Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС, 2006. – С. 173–175.
59. Глущенко Л.Г. Судові витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи за кодексом адміністративного судочинства України / Л.Г. Глущенко // Митна справа. – 2010. - № 6. – С. 483–486.
60. Глущенко Л.Г. Судові витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи за кодексом адміністративного судочинства України / Л.Г. Глущенко // Митна справа. – 2010. - № 6. – С. 483–486.
61. Головань І.В. Правова робота і захист прав підприємців : монографія / Національна академія наук України. Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк : ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2003. – 168 с.
62. Голосніченко І.П. Процесуально-правове забезпечення адміністративних судів в Україні // Адміністративна юстиція: європейський досвід та пропозиції для України / Автори-упорядники І.Б. Коліушко, Р.О. Куйбіда. – К. : Факт, 2003. – С. 513-515.
63. Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф. Адміністративний процес: Навч. посіб. / за заг. ред. І.П. Голосніченка. – К. : Ган, 2003. – 256 с.
64. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність: Навч.-метод. посібник / Національний авіаційний ун-т. — К. : НАУ, 2005. — 118 с.
65. Господарське процесуальне право: Підручник / В.Д. Чернадчук, В.В. Сухонос (ст.), В.П. Нагребельний, Д.М. Лук’янець; За заг. ред. к.ю.н. В.Д. Чернадчука. – 2-ге вид.,. перероб. і доп. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2009. – 378 с.
66. Гражданский процесс России: Учебник / Под ред. М.А. Викут. – М. : Юристъ, 2004. – 459 с.
67. Гражданский процесс: Учебник. Издание третье, переработанное и дополненное / Под ред В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота. – М. : ПБОЮЛ Гриженко, 2001. – 544 с.
68. Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации от 14.11.2002 г. / Серия «Закон и общество». – Ростов-на-Дону : Феникс, 2003. – 192 с.
69. Грошевой Ю.М. Судебная реформа в Украине: Современное состояние и перспективы развития // Матер. наук.-практ. конф. «Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи», м. Харків 18-19 квіт. 2002 р.  Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – Київ-Харків : Юрінком Інтер, 2002. – С. 9-12.
70. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
71. Довідник Ради Європи з принципів адміністративного права, які стосуються відносин між адміністративними органами та приватними особами. – Страсбург, 1996. – С. 8-29.
72. Додін Є.В. Експерт та спеціаліст у митній справі України: Навч. посіб. / Одеська національна юридична академія. — О. : Юридична література, 2004. — 72 с.
73. Експертизи у судовій практиці За загальною редакцією Б.Г. Гончаренка К. : Юрінком Інтер, 2005. – 203 с.
74. Елистратов А.И. Учебник русского административного права: Пособ. к лекциям. – 2-е изд., испр. –1 выпуск. – М., 1911. – 96 с.
75. Єдиний державний реєстр судових рішень / http://www.reyestr.court.gov.ua/
76. Зайдеман Л.О. Порядок и способы обжалования административных распоряжений и постановлений. – СПб. : Типография СПб. т-ва печ. и изд. дела «Труд». Фонтанка 86, 1904. – 128 с.
77. Закон за държавните такси http://www.lex.bg/bg/laws/ldoc/ 2122108929
78. Захарова О.С. Відшкодування витрат на правову допомогу за цивільним процесуальним законодавством України // Часопис Академії адвокатури України. – Випуск 1. – 2008. – С. 56-59.
79. Збірник судових рішень з процедури надання статусу біженця в Україні. Науково-практичний коментар / За ред. д.ю.н., проф. Буроменського М. В. – Х. : Яшма, 2005. – 150 с.
80. Зеленцов А.Б. Административно-правовой спор: вопросы теории : Монография. Изд. 2-е, испр. и доп. – М. : РУДН, 2009. – 692 с.
81. Землянский П.Т. Уголовно-процессуальное законодательство в первые годы Советской власти (на материалах УССР). - К. : Ред.-изд. отд. Киев, науч.-исслед. лаб. ВНИИ МВД СССР, 1972. - С. 232-259.
82. Інструкція про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства: Наказ Державного казначейства України № 119 від 28.11.2000 // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.32274.4&nobreak=1.
83. Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита: Наказ Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993 // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0050-93.
84. Калинина М.В. Компенсация за фактическую потерю времени: проблемы правоприменения // Арбитражный и гражданский процесс. – № 6, 2010. – С. 15-19.
85. Карнарук А. Організація діяльності та юрисдикція адміністративного суду // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 4. – C. 103-107.
86. Клименко М.М. Адміністративне судочинство як форма захисту прав власності громадян в Україні / М.М. Клименко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия : Юридические науки. – 2010. – Т. 23 (62). № 2, 2010. – С. 307-312.
87. Кодекс административного судопроизводства Российськой Федерации (проект) http://asozd2.duma.gov.ru/work/dz.nsf/ByID/AEBF5 EC1A179EF7DC325725E0033D399/$File/%D0%9A%D0%90%D0%A1%20%D0%A0%D0%A4.RTF?OpenElement.
88. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах: навч. посіб. / Харківський національний ун-т внутрішніх справ / А.Т. Комзюк (ред.), Р.С. Мельник (розроб.). – К. : Юстініан, 2008. – 144 с.
89. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України – 2005 р. – № 35. – Ст. 446.
90. Кодекс адміністративного судочинства України: Наук.-практ. коментар / За заг. ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х. : ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.
91. Кодекс адміністративного судочинства України: наук.-практ. комент. / Н.О. Армаш, О.М. Бандурка, А.В. Басов [та ін.]; за заг. ред. А.Т. Комзюка. – К. : Прецедент; Істина, 2009. – 823 с.
92. Кожухарь А.Н. Право на судебную защиту в исковом производстве / Под ред. Е.Г. Мартынчика. – Кишинев : Кишиневский государственный университет им. Ленина, 1989. – 128 с.
93. Коліушко І. Адміністративні суди: для захисту прав людини чи інтересів держави? // Право України. – 2007. – № 3. – C. 3-8.
94. Коломоєць Т.О., Гулєвська Г.Ю., Сінєльник Р.В., Сквірський І.О. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: Навч. посіб. / Державний вищий навчальний заклад "Запорізький національний ун-т" Міністерства освіти і науки України / Т.О. Коломоєць (ред.), Г.Ю. Гулєвська (ред.). – К.: Істина, 2007. – 152 с.
95. Колпаков В.К. Адміністративне право України. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 336 с.
96. Коментар до Конституції України. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1997. – 378 с.
97. Комзюк А.Т. Адміністративно-юрисдикційне провадження: проблеми вдосконалення / Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. – К. : Ін Юре, 2002. – С. 617-645.
98. Комзюк А.Т. Мельник Р.С. Уточнення основного завдання адміністративного судочинства як вимоги сьогодення // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. Збірник наукових праць. – Вип. 45. – 2009. – С. 59-61.
99. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод // Офіційний вісник України вiд 16.04.1998 - 1998 р., № 13, / № 32 від 23.08.2006. - Стор. 270.
100. Константий О. Система адміністративного права як концептуальна основа здійснення адміністративного судочинства в Україні // Право України. – 2004. – № 12. – C. 20-24.
101. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
102. Концептуальні підходи щодо подальшого здійснення судово-правової реформи: Матеріали зустрічі Голови Верховного Суду України В.В. Онопенка, його заступника А.Г. Яреми, голів судових палат цього суду та їхніх заступників із головами вищих спеціалізованих і апеляційних судів, 12 жовтня 2006 року // http://www.scourt.gov.ua/ clients/vs.nsf/0/A3BC9 DFDE686EABDC325723B004425F0?OpenDocument &CollapseView&RestrictToCategory=A3BC9DFDE686EABDC325723B004425F0&Count=500&.
103. Концепція адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22.07.1998 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – Ст. 943.
104. Концепція судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28.04.92 р. // Відомості Верховної Ради України вiд 28.07.1992. - № 30. – Ст. 426.
105. Корф С.А. Административная юстиция в России: В 2 т. – СПб. : Типография Тренке и Фюсно, 1910. – Т.2. – 507 с.
106. Кравченко В. Административная юстиция: взгляд со стороны // Конституционное право: восточноевропейское обозрение. – М., 2002. – № 3. – С. 106 – 107.
107. Кравчук В.М., Угриновська О.І. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України. — К. : Істина, 2006. - 944 с.
108. Кругликов Л. Судебные издержки в уголовном деле // Советская юстиция. – 1975. – № 4. – С. 8-9.
109. Крупчан О.Д. Адміністративна юстиція як форма судового контролю щодо виконавчої влади: проблеми інституціоналізації  Державний контроль у сфері виконавчої влади: наукова доповідь. – К. : Юрнаукацентр, 2000. – С. 41-45.
110. Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція в Україні: Навч. пос. - К. : Атіка, 2007. - 156 с.
111. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія. - К. : Атіка, 2005. - 352 с.
112. Курінний Є.В. Адміністративна юстиція як складова адміністративно-правового захисту прав і свобод людини та громадянина // Держава та регіони. Серія: Право. - 2009, № 2. - С. 78–81.
113. Курінний Є.В. Пріоритетні напрямки розвитку сучасного адміністративного права України // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2007, № 2. - С. 95 – 100.
114. Лист № 01-39-13/552 від 03.02.2006 Національної комісії регулювання електроенергетики України // [Електронний ресурс] : http://www.uazakon.com/document/fpart27/idx27913.htm.
115. Лист Держказначейства від 04.09.2008 р. № 18-04/9580-14929 // [Електронний ресурс] : http://finansoviorgany.xrtmp.com/document/6950% 20%C4%E5%F0%E6%E0%E2%ED%E5%20%EA%E0%E7%ED%E0%F7%E5%E9%F1%F2%E2%EE%3A%20%CB%E8%F1%F2%20%B918-04%209 580-14929/
116. Лучковська С. Створення адміністративних судів в Україні як механізму захисту прав і свобод людини і громадянина // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали VIII регіон. наук.-практич. конференції (13-14 лютого 2002 р.) / Львів. Націон. ун-т. Юридич. фак-т. – Львів, 2002. – С. 143 – 144.
117. Марочкін І.Є. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації // Матер. наук.-практ. конф. “Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи”, м. Харків 18-19 квіт. 2002р.  Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. – Київ-Харків : Юрінком Інтер, 2002. – С. 31-34.
118. Марочкін І.Є., Овчаренко О.М. Проблеми доступності судової влади: соціально-правовий аналіз // Вісник Верховного Суду України. — 2007. — № 1. — С. 35.
119. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Нариси з теорії права: Навч. посіб. / Київський національний торговельно-економічний ун-т. — К. : Істина, 2004. — 304 с.
120. Матвійчук В.К., Хар І.О. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства України: [в 2 т.] – 2-ге вид., змінене та доп. – К. : Алерта; КНТ, 2008. – 787 с.
121. Мегрелидзе М.Р. Становление института разрешения административно-праовых споров – М. : Юриспруденция, 2008. – 120 с.
122. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине: Учеб. пособие. – 2. изд., доп. – Х. : Одиссей, 2006. – 351 c.
123. Миронюк О. Особливості стягнення витрат на допомогу адвоката // Правовий тиждень. – № 51(124) 16 грудня 2008 р. – С. 4-7.
124. Можаєв М. Граничні розміри компенсація витрат на правову допомогу: реалії та перспективи / М. Можаєв // Український адвокат. – 2007. – № 7 (11). –– С. 54-59.
125. Науково-експертний висновок Верховного суду України на проект Закону України "Про судовий збір" (реєстр. № 0891 від 23 листопада 2007 року) .\\ http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/eb7e81 031a7e37e7c22573fd00520fb6?OpenDocument.
126. Науково-практичний коментар до Кодексу адміністративного судочинства / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової. – Х. : Консум, 2006. – 540 с.
127. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. — К. : А.С.К, 2007. — 1056 с.
128. Нестеровский И.О. Перспективы развития российского законодательства в сфере возмещения судебных расходов // Юридические науки. - М. : Компания Спутник+, 2009, № 2 (36). – С. 154-159.
129. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. – 42 000 слів. – Т. 1. – К. : Аконіт, 1999. – 926 с.
130. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. – 42 000 слів. – Т. 3. – К. : Аконіт, 1999. – 928 с.
131. Нор В.Т., Павлишин А.А. Судові витрати у кримінальному процесі України. Монографія. - К. : Атіка, 2003. - 176 с.
132. О федеральной целевой программе "Развитие судебной системы России" на 2007 - 2011 годы: Постановление Правительства РФ от 21.09.2006 № 583 // "Российская газета" - Федеральный выпуск. - № 4211 от 1 ноября 2006 г. - С. 19-20.
133. Об адвокатской деятельности и адвокатуре Российской Федерации: Федеральный Закон от 31 мая 2002 года № 63-ФЗ // "Российская газета" - Федеральный выпуск №3661 от 23 декабря 2004 г. – С. 8-10.
134. Об альтернативных судебному разбирательству споров между органами исполнительной власти и частными лицами: Рекомендация № R (2001) 9 Комитета Министров Совета Европы государствам-членам // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. – 2002. – № 3 (40). – С. 111-124.
135. Опришко В.Ф. Основні засади судової реформи // Право України. - № 5, 2010. – С. 14-20.
136. Основи адміністративного судочинства в Україні : навч.посіб. для юр.факультетів та юр.клінік / За заг. редакцією Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К. : КНТ, 2009. - 248 с.
137. Основи адміністративного судочинства в Україні: Навч. посіб. для юрид. ф-тів та юрид. клінік / Центр політико-правових реформ / Н.В. Александрова (заг.ред.), Р.О. Куйбіда (заг.ред.). – К. : Конус-Ю, 2006. – 255 с.
138. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія: Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Українська академія внутрішніх справ. — К., 1996. — 475 с.
139. Пабат О.В. Види адміністративно-процесуальних гарантій прав і свобод громадян // Форум права. – 2007. – № 2. – С. 164-168. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals /FP/2007-2/07povisg.pdf
140. Павлик П.М., Удовенко Ж.В., Кілічава Т.М. Процесуальна документація: Навч. посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2007 — 464 с.
141. Пасенюк О. Розвиток адміністративної юстиції в Україні // Юридичний вісник України. – 2003. – № 28 (420). – 12 – 18 липня 2003 року. – С. 7-11.
142. Пахолок Л.І. Адміністративна юстиція в зарубіжних країнах: виникнення і сучасний стан // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 5 (27). – С. 49-54.
143. Педько Ю.С. Адміністративний суд: до питання про статус і призначення // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України. – К., 2000. – Вип. 8. – С. 197 – 203.
144. Педько Ю.С. Становлення адміністративної юстиції в Україні: Монографія. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 208 c.
145. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. – 2.вид., змінене і доп. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 367 с.
146. Пилипенко А.Н. Административная юстиция в зарубежных странах  Законодательство и экономика. – 1996. – № 3-4. – С. 77-81.
147. Піонтківська О. Джерело капітального натхнення. Судовий збір може вже цього року поповнити бюджет на 1 мільярд // Закон і бізнес. - № 13 (1000) 26 березня - 1 квітня 2011 р. – С. 21
148. План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів: Рішення Колегії Державного казначейства України № 1 від 17.05.2000 // [Електронний ресурс] : http://www.uazakon.com /document/spart44/inx44027.htm
149. Подоляка А. Теоретико-правові засади адміністративної юстиції України / А. Подоляка // Право України. – 2008. – № 3. – C. 18-23.
150. Попова Ю.А. Судопроизводство по делам, возникающим из публично-правовых отношений (теоретические проблемы). Краснодар : КГАУ. 2002. – 192 с.
151. Порядок повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевого бюджетів: Наказ Державного казначейства України № 226 від 10.12.2002 р. // Офіційний вісник України вiд 10.01.2003 - 2002 р., № 52, стор. 316. – Ст. 2425.
152. Постановление Федерального арбитражного суда Западно-Сибирского округа № Ф04/5497-1609/А46-2003 от 28.10.2003 р. // [Електронний ресурс] : http://pravosudie.biz/base4/2003/str2.htm
153. Права людини і громадянина: проблеми реалізації в Україні: Праці Львівської лабораторії прав людини Академії правових наук України / АПН України / П.М. Рабінович (ред.). — К. : Ін Юре, 1998. — 119 с.
154. Правила адвокатської етики: Протокол Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України № 6/VI від 01.01.1999 р. // Юридичний вісник України, № 46, 18 - 24 листопада 1999 р. – С. 18-23.
155. Правова допомога: зарубіжний досвід та пропозиції для України / Упоряд. О.А. Банчук, М.С. Демкова. – К. : Факт, 2004. – 336 с.
156. Приходько И.А. Доступность правосудия в арбитражном и гражданском процессе: основные проблемы. – СПб : Издательство юридического факультета С.-Петербургского государственного университета, 2005. – 341 с.
157. Про адвокатуру: Закон України № 2887-XII від 19.12.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 9, стаття 62.
158. Про административную юстицию: Положение Временного Правительства от 30.05.1917 р. // Собрание узакононений и распоряжений Временного правительства. – 1917. – № 127. – Ст. 692.
159. Про адміністративно-територіальний устрій України: Проект Закону України // http://www.minjust.gov.ua.
160. Про безоплатну правову допомогу: Проект Закону України // http://www.minjust.gov.ua/0/10889.
161. Про виконавче провадження: Закон України № 606-XIV вiд 21.04.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
162. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо компенсації витрат на правову допомогу): Проект Закону України № 4072 від 17.02.2009 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id =&pf3511 =34493.
163. Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати: Закон України № 1646-VI від 20.10.2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 4, стор. 89, стаття 19.
164. Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави: Постанова Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 р. // Офіційний вісник України. - 2006 р. - № 18, стор. 38, стаття 1336.
165. Про державне мито: Декрет Кабінету Міністрів України № 7-93 від 2