Сухачова Наталія Сергіївна. Структурно-семантичні й лінгвокогнітивні параметри англомовної терміносистеми менеджменту

Короткий опис

Сухачова Наталія Сергіївна. Структурно-семантичні й лінгвокогнітивні параметри англомовної терміносистеми менеджменту.- Дис. канд. філол. наук: 10.02.04, Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2014.- 278 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СУХАЧОВА Наталія Сергіївна

УДК 81: [811.111: 001.4: 005]

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ Й ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ПАРАМЕТРИ
АНГЛОМОВНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник –
ВОСКОБОЙНИК ВАЛЕНТИНА ІВАНІВНА,
кандидат філологічних наук, доцент

ЗАПОРІЖЖЯ 2014

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АНГЛОМОВНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ 12
1.1. Основні напрями вивчення терміна в сучасній лінгвістиці 12
1.2. Англомовна терміносистема менеджменту в лінгвістичних студіях 20
1.3. Базові поняття словотворення та термінотворення 27
1.4. Базові поняття когнітивної лінгвістики 33
Висновки до першого розділу 39
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ АНГЛОМОВНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ 41
2.1. Антропоцентризм як методологічна основа сучасних лінгвістичних досліджень…………………. 41
2.2. Методика комплексного аналізу англомовної терміносистеми менеджменту…………………. 44
2.2.1. Загальнонаукові та загальні лінгвістичні методи дослідження 45
2.2.2. Основні етапи та методи дослідження структурних особливостей термінів менеджменту 47
2.2.3. Основні етапи та методи семантико-когнітивного аналізу………… 51
Висновки до другого розділу 57
РОЗДІЛ 3. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ТЕРМІНІВ МЕНЕДЖМЕНТУ 60
3.1. Галузева стратифікація англомовної терміносистеми менеджменту 60
3.1.1. Терміни власних підсистем терміносистеми
менеджменту 60
3.1.2. Терміни суміжних підсистем терміносистеми менеджменту 64
3.2. Дериваційні ознаки одиниць англомовної терміносистеми
менеджменту 72
3.2.1. Непохідні терміни 72
3.2.2. Словотвірні моделі префіксальних термінів 73
3.2.3. Словотвірні моделі суфіксальних термінів 88
3.2.4. Словотвірні моделі складних термінів 99
3.2.5. Словотвірні моделі конверсивної термінолексики 104
3.3. Семантична деривація в англомовній терміносистемі менеджменту 108
3.3.1. Особливості семантичної деривації як способу
слово- та термінотворення 108
3.3.2. Механізми формування семантичних дериватів в англомовній терміносистемі менеджменту 110
Висновки до третього розділу 117
РОЗДІЛ 4. СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНІ АСПЕКТИ АНГЛОМОВНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ 121
4.1. Зміст макроконцепту MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ 121
4.2. Парцела MANAGER / УПРАВЛІНЕЦЬ 127
4.3. Парцела MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ 131
4.4. Парцела GOAL / МЕТА управління 136
4.5. Парцела ORGANIZATION / ОРГАНІЗАЦІЯ 138
4.6. Парцела RESOURCES / РЕСУРСИ 142
4.7. Парцела SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ 145
4.8. Парцела PRODUCTION / ВИРОБНИЦТВО 151
4.9. Парцела RESULT / РЕЗУЛЬТАТ 154
4.10. Парцела ENVIRONMENT / СЕРЕДОВИЩЕ 156
Висновки до четвертого розділу 162
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ 200
ДОДАТКИ 203

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
бірж. – біржова діяльність
військ.спр. – військова справа
демогр. – демографія
ек. – економіка
ек.пр. – економіка праці
ЗМІ – засоби масової інформації
комп. – комп’ютерні технології
марк. – маркетинг
мед. – медицина
осв. – освіта
ПО – похідна основа
пол. – політика
псих. – психологія
с.г. – сільське господарство
СК – семантичний компонент
СМ – словотвірна модель
соц. – соціологія
сп. – спорт
страх. – страхування
тех. – техніка
ТО – твірна основа
торг. – торгівля
упр.орг. – управління організацією
фін. – фінанси
упр.л.р. – управління людськими ресурсами
юр. – юриспруденції

Gpr – германський префікс
Gsuf – германський суфікс
Rpr – романський префікс
Rsuf – романський суфікс
N / n (noun) – іменник, основа іменника
V / v (verb) – дієслово, основа дієслова
Adj / adj (adjective) – прикметник, основа прикметника
Adv / adv (adverb) – прислівник, основа прислівника

* – малопродуктивні моделі
** – продуктивні моделі
*** – високопродуктивні моделі

ВСТУП

Антропоцентризм сучасної лінгвістики, яка вивчає мови та фахові субмови у взаємозв’язку з людиною, її свідомістю, мисленням та різними видами діяльності, змінив погляди на дослідження мови [17; 83; 84; 92; 115; 124; 139; 145; 228; 230; 279]. У зв’язку з цим у термінологічних студіях поряд із традиційними проблемами нині розглядається проблема систематизації професійних знань на підставі концептуальних моделей [33; 81; 83; 123; 124; 135; 140; 162; 174], які дозволяють з’ясувати спосіб упорядкування термінів певної галузі в межах відповідної терміносистеми.
Однією із сучасних англомовних терміносистем є терміносистема менеджменту, динамічний розвиток якої супроводжується взаємодією з іншими сферами людської діяльності. У працях, присвячених дослідженню англомовних термінів менеджменту, розглядалися: їх словотвірні особливості [73; 285], у тому числі інновації [18; 76; 77; 78; 79; 100], їх прагматико-дискурсивні [60; 73; 285; 140], семантико-когнітивні [84;85; 101; 102] та типологічні аспекти [2; 93; 100]. Доробок цих праць, доповнений результатами аналізу фактичних даних у світлі традиційних та новітніх теоретичних концепцій, потребує систематизації. У нашій роботі комплексний, системний опис англомовних термінів менеджменту надається за їх формою і лексичним значенням. При цьому дослідження лексичних значень передбачає семантичну класифікацію одиниць на підставі концептуальної моделі поняття MANAGEMENT/МЕНЕДЖМЕНТ, яке забезпечує єдність терміносистеми. Узгодження мовних даних з їх концептуальними засадами відповідає завданням когнітивної лінгвістики.
Актуальність теми дисертації зумовлена тим, що в ній досліджується терміносистема, пов’язана майже з усіма сферами соціально-економічного життя суспільства. Ця терміносистема потребує комплексного, системного аналізу, здійснюваного з урахуванням традиційних положень дериваційних і семантичних студій, а також нових положень когнітивної лінгвістики, яка є провідним напрямом антропоцентричної парадигми сучасного мовознавства.
Зв’язок роботи з науковими темами. Роботу виконано в межах комплексних наукових тем кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету «Лінгво-дискурсивні аспекти функціонування мовних одиниць» (код державної реєстрації 0103U002181) та кафедри української та іноземних мов Полтавського університету економіки і торгівлі «Лінгвокогнітивне моделювання та тенденції розвитку англійської мови та англомовних терміносистем» (код державної реєстрації 0109U006739), затверджених Міністерством освіти і науки України.
Метою дослідження є розкриття структурно-семантичних і лінгвокогнітивних особливостей англомовної терміносистеми менеджменту. Досягнення цієї мети вимагає вирішення конкретних завдань:
– сформувати масив англомовних термінів менеджменту, відібраних із сучасних друкованих і електронних галузевих словників та глосаріїв до фахової наукової літератури з менеджменту;
– виокремити власні й суміжні підсистеми англомовної терміносистеми менеджменту;
– схарактеризувати словотвір термінів менеджменту: визначити їх словотвірні моделі та словотвірні значення, установити рівень продуктивності словотвірних моделей;
– з’ясувати особливості новотворів у терміносистемі менеджменту;
– здійснити семантичну (тематичну) класифікацію досліджуваних термінологічних одиниць на підставі концептуальної моделі поняття MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ.
Об’єктом аналізу в дисертації є англомовна терміносистема менеджменту. Предметом дослідження є структурно-семантичні й лінгвокогнітивні особливості одиниць цієї терміносистеми.
Матеріал дослідження представлений 994 англомовними термінами менеджменту, відібраними шляхом наскрізної вибірки із 17 сучасних друкованих та трьох електронних лексикографічних джерел і наукової літератури загальним обсягом понад 8000 сторінок. Терміни належать до різних частин мови.
Методологічний апарат дослідження включає базові положення термінознавства (Р. А. Будагов, Г. О. Винокур, В. В. Виноградов, Д. С. Лотте, В. М. Лейчик, Т. Р. Кияк, Т. І. Панько, О. О. Реформатський, Е. Ф. Скороходько), теорії словотвору (П. М. Каращук, О. С. Кубрякова, Г. Марчанд, О. Д. Мєшков, Л. Ф. Омельченко, М. М. Полюжин, М. Д. Степанова), неології (С. М. Єнікєєва, В. І. Заботкіна, Ю. А. Зацний) та когнітивної лінгвістики (С. А Жаботинська, В. І. Карасик, О. С. Кубрякова, Р. Ленекер, М. В. Нікітін, Ю. С. Степанов, І. А. Стернін, Ч. Філлмор). У роботі застосовується комплекс дослідницьких методик. Аналіз форми термінологічних одиниць здійснюється за допомогою формальних словотвірних моделей, наділених відповідними словотвірними значеннями. Лексичне значення термінів аналізується із залученням словникових дефініцій, до яких застосовується метод компонентного аналізу, що дозволяє визначити синонімічні ряди термінів та з’ясувати розбіжності між значеннями синонімічних одиниць. Побудова концептуальної моделі поняття MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ, яка стає основою для семантичної (тематичної) стратифікації термінів, спирається на методику моделювання концептуальних мереж (С. А. Жаботинська). Визначення закономірностей, пов’язаних із різними формальними і семантичними аспектами термінів менеджменту, відбувається на підставі кількісної обробки даних.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній уперше здійснено комплексний аналіз структурних, семантичних і лінгвокогнітивних особливостей англомовної терміносистеми менеджменту. У роботі вперше надана галузева стратифікація термінів менеджменту та проаналізовані словотвірні моделі, за якими вони утворюються. Новою є семантична класифікація термінів менеджменту, здійснена на підставі мережної концептуальної моделі, яка структурує поняття MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ, що забезпечує єдність терміносистеми.
Наукова новизна деталізована в положеннях, які виносяться на захист:
1. Англомовна терміносистема менеджменту має складну галузеву стратифікацію, яка передбачає поділ термінів на власні підсистеми (управління організацією, управління людськими ресурсами й економіка праці) та суміжні підсистеми (юриспруденція, фінанси, політика, страхування, біржова діяльність, засоби масової інформації, техніка, військова справа, освіта, торгівля, психологія, спорт, маркетинг, економіка, медицина, комп’ютерні технології, демографія, соціологія та сільське господарство).
2. Найпродуктивнішими способами творення англомовних термінів менеджменту, представлених у власних і суміжних підсистемах, є афіксація та словоскладання. Творення англомовних термінів менеджменту на підставі конверсії та семантичної деривації має середній рівень продуктивності.
3. Терміносистема менеджменту узгоджується із системою взаємопов’язаних понять, представлених у макроконцепті MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ, який є концептуальним доменом, конституйованим низкою парцел: MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ як діяльність, MANAGER /УПРАВЛІНЕЦЬ, GOAL / МЕТА управління, ORGANIZATION/ ОРГАНІЗАЦІЯ, RESOURCES / РЕСУРСИ, SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ, PRODUCTION/ ВИРОБНИЦТВО, RESULT / РЕЗУЛЬТАТ, ENVIRONMENT/ СЕРЕДОВИЩЕ. Зв’язок між парцелами може бути відтворений за допомогою моделі концептуальної мережі, яка формується базисними пропозиціональними схемами – акціональними, посесивними, буттєвими та ідентифікаційними.
4. Кожна з парцел домену MANAGEMENT/ МЕНЕДЖМЕНТ містить концепти, позначені близькими за змістом термінологічними одиницями, які належать до різних частин мови. Лексичні значення цих одиниць специфікують зміст парцели. Серед тематично близьких концептів, представлених у парцелі, є ті, що утворюють її ядро та зону поширення.
5. Структура домену MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ створює загальні засади для семантичної класифікації термінологічних одиниць: парцели домену ототожнюються із семантичними групами, а концепти у межах кожної парцели – із семантичними підгрупами термінів. Найбільшу термінологічну щільність, яка визначається за кількістю термінологічних одиниць, мають парцели SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ, MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ як діяльність і MANAGER / УПРАВЛІНЕЦЬ, що представляють ключові поняття менеджменту.
Теоретична значущість дисертації визначається тим, що її основні положення і висновки сприяють розробці таких мовознавчих галузей, як загальне термінознавство, словотвір, неологія, лексична семантика та когнітивна лінгвістика. Семантична класифікація одиниць терміносистеми, здійснена на лінгвокогнітивних засадах, має значущість для теорії лексикографії.
Практична цінність дослідження зумовлена можливістю використання його основних положень і висновків у викладанні університетських курсів лексикології сучасної англійської мови (розділи “Словотвір”, “Семантика”, “Термінологія”), загального мовознавства (розділ “Мова і мислення”), а також спецкурсів із когнітивної лінгвістики. Результати дослідження можуть бути використані у практиці викладання фахової англійської мови та в лексикографічній практиці при укладанні термінологічних словників.
Апробація роботи. Основні положення і результати дослідження були предметом обговорення на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного університету (2010 – 2013) та на міжнародних науково-практичних і науково-методичних конференціях: «Новітні обрії розвитку романської та германської філології» (Запоріжжя, 2007), «Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі» (Львів, 2007), «Іноземна філологія у XXI столітті» (Запоріжжя, 2008, 2011, 2012), «Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної» (Полтава, 2008, 2010), «Актуальні проблеми філології та американські студії» (Київ, 2008), «Мова й сучасні глобалізаційні процеси» (Полтава, 2012), «Сучасна наука: тенденції розвитку» (Краснодар, 2013).
Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 9 одноосібних публікаціях, зокрема в 7 статтях, опублікованих у наукових виданнях (із них 6 публікацій у фахових виданнях України, 1 – у зарубіжному науковому збірнику). Загальний обсяг публікацій – 3,25 др. арк.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та списку лексикографічних джерел. Додатки містять таблиці з результатами кількісного аналізу фактичних даних. Список використаної літератури налічує 286 позицій, список лексикографічних джерел – 26 позицій. Загальний обсяг дисертації – 278 с., обсяг основного тексту – 172 с. До тексту дисертації включено 1 рисунок.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Менеджмент як особливий вид управлінської діяльності, спрямованої на ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з метою досягнення організаційних цілей, є одним із важливих складників сучасної економіки. Менеджмент – це комплексна наука про управління, яка синтезує принципи теорії управління, психології, соціології, політології, інформатики, кібернетики та інших наук і активно взаємодіє майже з усіма сферами соціально-економічного життя суспільства. Як і будь-яка науково-практична сфера, менеджмент має свою власну терміносистему, яка містить терміни, що номінують основні поняття менеджменту, а також поняття, пов’язані з їх специфікацією.
Англомовна терміносистема менеджменту визначається як упорядкована система однослівних і багатослівних термінів, функціонально спрямованих на номінацію та тлумачення спеціальних термінологічних понять, які формують логіко-понятійний простір сфери менеджменту. Терміносистема менеджменту характеризується такими ознаками: а) організованість, структурна впорядкована цілісність взаємопов’язаних термінів; б) використання загальновживаної лексики, її словотворчих засобів і словотвірних моделей; в) міграція термінів із суміжних спеціальних галузей знань та розмитість кордонів, оскільки терміни менеджменту виходять за межі вузькопрофесійного використання; г) динамічний розвиток та значна кількість інновацій. Англомовний термін менеджменту визначається як слово чи словесний комплекс, що співвідноситься з поняттям сфери управлінської діяльності, вступає в системні відношення з іншими словами чи словесними комплексами, утворюючи разом з ними відносно замкнену систему, характеризується високою інформативністю, точністю, тенденцією до однозначності та експресивної нейтральності.
Комплексний підхід до дослідження англомовної терміносистеми менеджменту дозволяє, з одного боку, з’ясувати структурні особливості термінів менеджменту з урахуванням норм та законів словотворення загальнолітературної мови, які є основою термінологічного словотворення, і систематизувати номіновані термінами поняття в межах тематичного цілого, а з іншого боку, – дослідити семантичні особливості термінів менеджменту з урахуванням системи позначених ними понять, упорядкованих на підставі мережної концептуальної моделі, принципи побудови якої були розроблені С. А. Жаботинською. Комплексному дослідженню сприяє поєднання метологічного апарату традиційної та когнітивної лінгвістики з урахуванням принципу антропологізму як одного із пріоритетних підходів у дослідженні мовних явищ.
Англомовна терміносистема менеджменту є організованою, структурно впорядкованою системою взаємопов’язаних термінологічних одиниць, яка характеризується складною галузевою стратифікаційною структурою. Галузева структура передбачає наявність у її складі тематичних груп термінів, які належать до власних та суміжних підсистем менеджменту. Власні підсистеми включають управління організацією, управління людськими ресурсами та економіку праці, при цьому більш чисельними є підсистеми економіки праці та управління організацією. До суміжних підсистем належать терміни юриспруденції, фінансів, політики, страхування, біржової діяльності, засобів масової інформації, техніки, військової справи, освіти, торгівлі, психології, спорту, маркетингу, економіки, медицини, комп’ютерних технологій, демографії, соціології та сільського господарства. Найбільш чисельними суміжними підсистемами є підсистеми економіки, юриспруденції, фінансів і політики.
Серед одиниць англомовної терміносистеми менеджменту є непохідні й похідні терміни. В аналізованому матеріалі непохідні терміни складають незначну частину. Більшість термінів є похідними, утвореними шляхом афіксації (суфіксації і префіксації), словоскладання, конверсії та семантичної деривації.

У терміносистемі менеджменту найпродуктивнішими способами термінотворення у її власних і суміжних підсистемах є афіксація та словоскладання, що пояснюється загальною тенденцією до зростання кількості афіксальних і складних лексичних одиниць в сучасній англійській мові.
В аналізованому матеріалі продуктивними словотвірними моделями суфіксації є такі: v + -ion(-tion, -ation) = N, v + -er (-or) = N, v + -ance(-ence) = N , adj + -ity = N, v + -ment = N, n + -ism = N, n + -ist = N (у творенні іменників), v + -able/-ible = Adj, v + -ed = Adj, n + -al = Adj, v + -ary(-ory) = Adj, v + -ant/-ent = Adj , v + -ive = Adj, v+ -ing = Adj, n + -ary(-ory) (у творенні прикметників), adj + -ize = V (у творенні дієслів). За чисельністю в терміносистемі менеджменту переважають словотвірні моделі з романськими суфіксами. Суфіксальні деривати-новотвори створюються за участю вже відомих афіксів (-er, -ist, -ation, -dom) і за допомогою нових словотворчих елементів (-based, -collar, -intensive, -friendly, -speak), які зазнали процесу афіксалізації та мають узагальнене, типізоване значення, котре відрізняється від семантики корелятивної лексеми.
Продуктивними словотвірними моделями префіксальних термінів виявилися: out- + n = N, non- + n = N, over- + n = N, sub- + n = N (у творенні іменників), un- +adj = Adj, inter- + adj = Adj, non- + adj = Adj, in- + adj = Adj (у творенні прикметників), over- + v = V, de- + v = V (у творенні дієслів). За чисельністю серед префіксальних термінів англомовної терміносистеми менеджменту переважають словотвірні моделі з романськими префіксами. Префіксальні деривати-неологізми створюються не лише за участю вже відомих префіксів up-, mega-, micro-, mini-, super-, hyper-, а й за допомогою нових препозитивних словотворчих елементів near-, once-. Значна частина новотворів англомовної терміносистеми менеджменту містить префіксальні елементи, які виникли внаслідок скорочення (e-, eco-, euro-, execu-, i-, info-, techno-) і телескопії (docu-, cyber-, globo-).
Продуктивними словотвірними моделями складних термінологічних одиниць є: [n + (v + -ing)] = N, [n + (v + -er)] = N, n1 + n2 = N, adj + n = N, v + adv = N (у творенні іменників), [n + (v + ed)] = Adj, adj + n = Adj (у творенні прикметників), n + v = V (у творенні дієслів). Словоскладання є джерелом неологізмів, утворення яких найчастіше відбувається за моделлю n1 + n2.
Конверсія, також залучена до творення термінології менеджменту, представлена у фактичному матеріалі меншою мірою, ніж афіксація і словоскладання. Найчастіше застосовуються конверсивні словотвірні моделі N → Adj та N → V, які мають середню продуктивність. Водночас, моделі конверсії, за якими утворюються іменники й прислівники, демонструють низьку продуктивність.
Поряд із конверсією у творенні іменників, прикметників і дієслів англомовної терміносистеми менеджменту бере участь семантична деривація, представлена метафорою, метонімією, розширенням і звуженням значення. Із зазначених способів семантичного словотвору найчастіше вживається метафора. Метафоризація може бути пов’язана з транстермінологізацією, тобто перенесенням у терміносистему менеджменту готового терміна з інших терміносистем з повним або частковим його переосмисленням.
Непохідні й похідні терміни англомовної терміносистеми менеджменту номінують комплексне поняття MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ, що є макроконцептом або доменом, оскільки він представляє увесь референтний понятійний простір. Макроконцепт MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ конструюється низкою парцел – понятійних вузлів, що включають конкретні предметні концепти, позначені термінологічними одиницями: (1) MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ як діяльність, (2) MANAGER / УПРАВЛІНЕЦЬ, (3) GOAL / МЕТА управління, (4) ORGANIZATION / ОРГАНІЗАЦІЯ, (5) RESOURCES / РЕСУРСИ, (6) SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ, (7) PRODUCTION / ВИРОБНИЦТВО, (8) RESULT / РЕЗУЛЬТАТ та (9) ENVIRONMENT / СЕРЕДОВИЩЕ. Ці парцели поєднуються одна з одною у складі концептуальної мережі. Мережна модель макроконцепту MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ конструюється за допомогою базисних пропозиціональних схем – акціональних схем контактної дії та каузації, посесивних партитивних схем, буттєвої локативної схеми та ідентифікаційної схеми характеризації.
До складу кожної з парцел макроконцепту MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ входять конкретні тематично близькі концепти, позначені термінологічними одиницями, значення яких специфікує зміст парцели. Серед понять, представлених у парцелі, є ті, що утворюють її ядерну зону. Вони позначаються низкою синонімічних лексем, які належать до змістового ядра терміносистеми. До складу парцели входять також концепти, пов’язані зі специфікацією ядерних понять, за якої останні набувають додаткових ознак – якісних, акціональних, локативних, видових тощо, позначених відповідними термінологічними одиницями. Ці концепти формують зону поширення парцели.
Концептуальна модель, яка упорядковує інформацію, представлену в макроконцепті MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ, слугує підставою для семантичної класифікації термінологічної лексики: парцели макроконцепту ототожнюються із семантичними групами термінів; стратифікація понять у межах парцели подібна до виокремлення семантичних підгруп у межах групи.
Найбільш чисельними є терміни, які номінують парцели MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ як діяльність, SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ і MANAGER / УПРАВЛІНЕЦЬ, що свідчить про те, що людські ресурси (керівники і підлеглі), а також їх безпосепередні професійні обов’язки, є основними аспектами управлінської діяльності, спрямованої на досягнення мети організації. Менш чисельними виявилися семантичні підгрупи парцел ORGANIZATION / ОРГАНІЗАЦІЯ, ENVIRONMENT / СЕРЕДОВИЩЕ, RESOURCES / РЕСУРСИ, PRODUCTION / ВИРОБНИЦТВО. Кількість термінологічних одиниць, які вони містять, у середньому, однакова, що свідчить про те, що тип організації, види її діяльності, ресурси, якими вона володіє, а також зовнішні і внутрішні фактори, які впливають на суб’єктів і об’єктів цієї діяльності, є важливими чинниками досягнення успішного результату функціонування організації. Парцели GOAL / МЕТА і RESULT / РЕЗУЛЬТАТ включають найменшу кількість термінологічних одиниць, що пояснюється їх узагальненим змістом.
Серед семантичних підгруп ядерних зон парцел макроконцепту MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ найбільш чисельною виявилася семантична підгрупа «керівник», що пояснюється значимістю особи-керівника у процесі управлінської діяльності, яка полягає в систематичному здійсненні низки дій, пов’язаних з такими управлінськими функціями, як визначення політики організації, планування, організація, координація й контролювання її роботи з урахуванням внутрішніх і зовнішніх факторів, оптимальне використання її людських та інших ресурсів задля досягнення мети, якою є успішний результат роботи організації. Семантичні підгрупи «організація» і «підлеглі» ядерних зон парцел ORGANIZATION / ОРГАНІЗАЦІЯ і SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ також продемонстрували значну термінологічну наповнюваність, що свідчить про їх важливість: будь-яка управлінська діяльність неможлива без організації та її працівників.
Найбільш чисельними серед семантичних підгруп термінів зон поширення парцел макроконцепту MANAGEMENT / МЕНЕДЖМЕНТ є такі: «конкретні управлінські дії» (парцела MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ), «різновиди керівних посад» (парцела MANAGER / УПРАВЛІНЕЦЬ), «ролі і обов’язки працівників», «форми та види професійної діяльності», «професійні якості працівника», «різновиди професій, посад», «професійна підготовка» (парцела SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ), «фактори, які впливають на виробниче середовище» (парцела ENVIRONMENT / СЕРЕДОВИЩЕ). Концепти, представлені відповідними термінологічними одиницями у складі цих підгруп, пов’язані зі специфікацією ядерних понять парцел MANAGEMENT / УПРАВЛІННЯ, MANAGER / УПРАВЛІНЕЦЬ і SUBORDINATES / ПІДЛЕГЛІ. Термінологічна щільність вищевказаних парцел свідчить про провідну роль людських ресурсів (керівників і підлеглих) у процесі здійснення управлінської діяльності, спрямованої на її успішний результат.
Дослідження англомовної терміносистеми менеджменту здійснювалося на основі аналізу термінологічних одиниць, відібраних із сучасних друкованих та електронних лексикографічних джерел і наукової літератури, тому перспективний напрямок подальших досліджень вбачається в комплексному вивченні термінів менеджменту під час їх реалізації у фахових і нефахових дискурсах. Крім того, перспективним є поширення використаної в дослідженні методики аналізу на компаративні студії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авербух К. Я. Терминография : традиционное и специфическое / К. Я. Авербух // Теория и практика научно-технической лексикографи : сб. ст. – М. : Русский язык, 1988. – С. 27 – 34.
2. Агеева О. О. Особенности эквивалентной соотносительности экономических терминов английского и русского языков : на материале терминологии «управление персоналом»: дис. … канд. филол. наук : 10.02.20 / Агеева Ольга Олеговна. – М., 2009. – 165 с.
3. Алаторцева С. И. Проблемы неологии и русская неография : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 “Русский язык” / С. И. Алаторцева – СПб., 1999. – 40 с.
4. Александрова Г. Н. Соотношение знаковой структуры и функций терминологических и квазитерминологических языковых единиц : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра филол. наук : спец: 10.02.04 “Германские языки” / Г. Н. Александрова – Самара, 2006. – 25 с.
5. Альбрехт Э. Критика современной лингвистической философии / Э. Альбрехт. – М. : Прогресс, 1977. – 86 с.
6. Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / І. В. Андрусяк. – К., 2003. – 20 с.
7. Андрушків Б. М. Основи менеджменту / Б. М. Андрушків, О. Є. Кузьмін. – Львів : Світ, 1995. – 296 с.
8. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык : учеб. для вузов / И. В. Арнольд. – 6-е изд. – М. : Флинта : Наука, 2004. – 384 с.
9. Арутюнова Н. Д. Функциональные типы языковой метафоры / Н. Д. Арутюнова // Известия АН СССР. Сер. Лит. и языка. – 1978. – Т. 37, № 4. – С. 333 – 343.
10. Архипов И. К. О соотношении мотивации и словообразовательной производности / И. К. Архипов // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. – Владивосток : Дальневосточный гос.ун-т, 1978. – Вып. 6. – С. 28 – 36.
11. Аскольдов C. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста : [антология] / под ред. В. П. Нерознака. – М. : Academia, 1997. – С. 267 – 279.