Сухоруко Олена Василівна. Економічна ефективність інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону

Короткий опис

Сухоруко Олена Василівна. Економічна ефективність інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону : Дис... канд. наук: 08.07.02 2007

Сухоруко О.В. Економічна ефективність інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.
У роботі розкрито результати теоретичних та практичних досліджень підвищення економічної ефективності інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону. Удосконалено організаційно-економічний механізм підвищення ефективності інвестиційної діяльності в аграрному виробництві регіону, організацію інвестиційної діяльності в аграрній галузі з урахуванням процесів її капіталізації, інтеграції, кооперації. Визначені основні тенденції та проблеми, що характерні інвестиційній діяльності у сільському господарстві країни та регіону.
Обґрунтовано заходи державного регулювання інвестиційного процесу в сільськогосподарському виробництві, визначено напрями підвищення ефективності залучення та використання інвестицій у сільському господарстві регіону.

До особливостей інвестиційної діяльності в сільському господарстві регіону відносяться: нестійкий фінансовий стан та низька платоспроможність сільськогосподарських підприємств; погіршення матеріально-технічного та природно-ресурсного забезпечення виробництва; повільне впровадження інновацій; кардинальна структурна перебудова галузі (у власницько-майнових відносинах, спеціалізації, розміщенні; організації виробництва) необхідність інвестування не тільки виробництва а й соціальної та виробничої інфраструктури як важливої умови функціонування сільської місцевості середовища аграрної діяльності; значні зміни в структурі інвестиційних джерел із зменшенням державного фінансування та збільшенням залучення власних коштів товаровиробників, кредитів, іноземних інвестицій.
Організаційно-економічний механізм інвестиційної діяльності у сільському господарстві включає оподаткування; фінансову, цінову, амортизаційну політику; фінансову допомогу; державні норми і стандарти; регулювання участі інвесторів у приватизації; планування і проектування інвестиційних заходів; експертизу і контроль бізнес-планів та інвестиційних проектів; лізинг та інші види й форми оренди матеріально-технічних засобів. В регіонах ризикованого землеробства, до яких відносяться південні адміністративні області країни, організаційно-економічні заходи та стратегія інвестування повинні забезпечувати не тільки економічну, а й екологічну ефективність виробництва, тобто затрати на зрошення (в т.ч. крапельне), боротьбу з водною та вітровою ерозією, підтопленням; відновлення родючості ґрунтів. Тільки такий підхід дозволить забезпечити швидку окупність та ефективність інвестицій в цілому.
Одним з важливих та реальних джерел залучення інвестицій у сільське господарство повинен бути іноземний капітал. Механізм регулювання іноземного інвестування в аграрну сферу економіки регіонів повинен включати елементи створення сприятливого інвестиційного клімату: забезпечення іноземних інвесторів повною та об’єктивною інформацією про інвестиційну ситуацію в Україні; формування цілісної організаційної структури по залученню іноземних інвестицій; роз’яснення населенню необхідності залучення іноземних інвесторів в економіку регіону; обґрунтування оптимальних форм іноземного інвестування (створення спільних підприємств, продаж частки акцій тощо); стабілізація соціально-економічної та політичної ситуації.
У методиці оцінки ефективності інвестиційної діяльності в цілому та інвестиційних проектів зокрема існують певні відмінності. Вони полягають у застосуванні різних груп макро- і мікроекономічних показників та в необхідності їх узгодження з врахуванням наступних принципів: системність, в основі якої лежить урахування багаторівневої системи методів і методик; об'єктивність і суб'єктивність всебічної оцінки інвестиційного проекту; комплексність - всебічний аналіз усіх наслідків реалізації інвестиційного проекту як безпосередньо в рамках розглянутої системи, так і за її межами; варіантність, тобто досить повне дослідження всіх можливих і доступних альтернатив реалізації інвестиційного проекту; обмеженість і доступність ресурсів, що використовується для реалізації даного варіанта проекту;повнота обліку витрат і ефекту, вірогідність і порівнянність порівнюваних варіантів; вибір дисконтної ставки порівняння; урахування фактора часу у всіх його проявах; керованість процесів оптимізації, вибору і реалізації порівнюваних варіантів заходів; адаптивність.
Сукупність певних соціально-економічних, екологічних та нормативно-правових чинників загальнодержавного та регіонального характеру формують інвестиційну привабливість або інвестиційний клімат на рівні галузі та регіону її розміщення. До позитивних характеристик інвестиційного клімату Херсонської області слід віднести: велике землезабезпечення; наявність родючих ґрунтів; сприятливі погодні умови; високий рівень підготовки фахівців та тривалу історію розвитку аграрного виробництва; активне реформування відносин власності на селі; наявність розвиненої мережі харчових і переробних підприємств, що є основними споживачами продукції сільського господарства; зручне транспортно-економічне положення.
Особливий вплив на активізацію інвестиційної діяльності у сільському господарстві Херсонської області справляє його положення як пріоритетної галузі економіки. У загальнодержавному обсязі виробництва продукції рослинництва на Херсонщину приходиться 4,0%, соняшнику 6,1%, овочів 7,2%, зернових - 4,0%, вовни 4,5%. Внаслідок процесів реформування агарної сфери в регіоні утворилось 2930 підприємств з них 94,5% становлять приватні господарства. Це створює сприятливі умови для інвестування в ринковому середовищі. Разом з тим абсолютні показники виробництва більшості видів сільськогосподарської продукції, особливо тваринницької залишаються низькими. З господарського обороту виведено 14,0% ріллі та 59,0% зрошуваних земель. Вкрай низької залишається фондозабезпеченість сільськогосподарсь- ких виробників 36,1 тис. грн. на 1 працівника. Середній рівень зносу основних засобів становить 60,0%.
Суттєві відмінності має перебіг інвестиційних процесів у сільському господарстві Херсонської області. У 2005р. в її основний капітал надійшло 187243 тис. грн. або 17,4% обсягу інвестування. При цьому галузь займає 2-ге місце по інвестиційній привабливості після промисловості. Іноземні інвестиції в сільське господарство складають 10,4 % обсягу. На їх основі функціонують переважно спільні підприємства.
Розміщення капітальних інвестицій характеризується значною нерівномірністю. Найбільший обсяг зосереджено у м. Херсон (55,7 % загальної кількості інвестицій по регіону у 2005 р.) та приміських районах 34,3%. Це значно ускладнює розвиток аграрної сфери. Інвестиційний процес у сільськогосподарському виробництві суттєво стримують обмеженість бюджетних коштів та відсутність достатніх власних нагромаджень сільськогосподарських товаровиробників. Аналіз фінансової стійкості агарних підприємств Херсонщини показав, що більшість з них знаходиться на критичній межі за рівнем рентабельності та показниками оновлення основних засобів і потребує значного обсягу інвестиційних ресурсів. Згідно ж розрахунків, тільки для відновлення зрошення необхідно 750 млн. грн. При цьому надходження бюджетних коштів в аграрну сферу Херсонської області протягом 2003-2005рр. було вкрай недостатнім і коливалось ввід 4246,2 тис. грн. до 17989,7 тис. грн. відповідно.

Стратегія посилення інвестиційної привабливості Херсонщини, як одного з основних аграрних регіонів країни, можлива на основі активізації залучення до інвестування великих компаній з промислово розвинутих країн, транснаціональних корпорацій, створення спільних підприємств з часткою іноземного капіталу, суттєвого вдосконалення фондового ринку та фінансово-кредитної системи, розробок та фінансування з допомогою інвестицій нових проектів, що мають соціально - економічне значення для подальшого розвитку агарних галузей регіону.