СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕОПРОСТОРОВОЇ НЕОДНОРІДНОСТІ УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

Короткий опис

Херсонський державНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Машкова Ольга Вікторівна

УДК 911.3:314.17

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНе ДОСЛІДЖЕННЯ геопросторовоЇ неоднорідності умов ЖИТТєдіяльності СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ регіону

11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Топчієв Олександр Григорович
доктор географічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Херсон - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП ...............................................................

5

РОЗДІЛ 1
Теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження умов життєдіяльності сільського населення .............

12

1.1 Розвиток концепції людського розвитку та якості життя в історичному аспекті .........................................
1.2 Умови життєдіяльності населення і якість життя: аспекти понятійно-термінологічного апарату .........................
1.3 Суспільно-географічні відношення і зв’язки формування умов життєдіяльності сільського населення регіону ................
1.4 Основи методики суспільно-географічного дослідження геопросторової неоднорідності умов життя сільського населення ...................................................
Висновки до розділу 1 ..............................................

12

23

33

37
47

РОЗДІЛ 2
суспільно-географічні аспекти формування й оцінки умов життєдіяльності сільського населення регіону .............................................

49

2.1 Просторові аспекти диференціації сільського життєвого середовища .................................................
2.2 Специфічні риси життєдіяльності сільського і міського населення регіону ...........................................
Висновки до розділу 2 ..............................................

49

57
69

РОЗДІЛ 3
особливості просторової диференціації умов життєдіяльності у сільській місцевості Херсонської області ..........................................

72

3.1 Ресурсно-екологічні передумови територіальної диференціації умов життя .................................................
3.2 Соціально-економічні фактори геопросторової неоднорідності життєдіяльності ...............................
3.3 Закономірності просторової диференціації сільського життєвого середовища і перспективи поліпшення умов життєдіяльності населення в контексті регіонального розвитку
Висновки до розділу 3 ..............................................

72

87

136
143

ВИСНОВКИ ..........................................................

147

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................

155

ДОДАТКИ ............................................................

172

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ПРП -
СГП -
СМ -
СН -
УЖ -
ЯЖ -

природно-ресурсний потенціал
суспільно-географічне положення
сільська місцевість
сільське населення
умови життєдіяльності
якість життя

ВСТУП

Актуальність теми. Глибинні та масштабні зміни, які відбуваються в Україні протягом останніх років і стосуються всіх сторін суспільного життя, висувають на перший план питання підвищення рівня, якості життя (ЯЖ) населення і людського розвитку в цілому. Така постановка питання узгоджується з «Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ООН)», в якій зазначено, що будь-яка держава в процесі свого економічного розвитку повинна в першу чергу створювати сприятливі умови для того, щоб життя людей було довгим, здоровим і наповненим творчістю. Разом з тим доводиться констатувати, що сучасні реалії розвитку українського села свідчать про незворотні процеси скорочення населення у сільській місцевості (СМ), перебудови демографічної структури села, виникнення нових форм господарювання тощо. Розуміння того, які з цих процесів є об’єктивними і відповідають прогресивному розвитку суспільства в цілому, а які є наслідком певних прорахунків політики реформування аграрного сектору економіки дозволить більш відповідально і обґрунтовано говорити про ті чи інші заходи щодо відродження та перебудови СМ.
Закономірності просторової організації життєдіяльності окремих територіальних спільнот також визнаються одними з пріоритетних напрямків суспільно-географічних досліджень. Зауважимо, що різні аспекти вивчення умов життєдіяльності (УЖ) суспільства як на урбанізованих територіях, так і у СМ знаходили своє відображення у працях вітчизняних географів ще з початку 1960-х років. Разом з тим, всебічного аналізу матеріальних та нематеріальних складових життєвого середовища у СМ не проводилось, адже нормативно-плановий підхід до забезпечення потреб населення зумовлював ідеологічні обмеження під час таких досліджень. Відповідно, сьогодні не маємо і комплексної методики, яка б дозволяла всебічно охарактеризувати умови, фактори і закономірності територіальної диференціації життєдіяльності сільського населення (СН) регіону, які є основою формування ЯЖ.
Актуальність та важливість зазначених проблем, їх недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація пов’язана з тематикою робіт, що виконуються Херсонською обласною державною адміністрацією щодо реалізації Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року (згідно з Указом Президента України від 10 квітня 2006 року №300/2006 «Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності», постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року № 1001 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» та Стратегією економічного та соціального розвитку України на 2004 - 2015 роки «Шляхом європейської інтеграції»). Дослідження, що склали основу дисертаційної роботи, використані автором під час підготовки пункту 1.3 «Розвиток високопродуктивного агропромислового комплексу та зрошуваного землеробства» і пункту 2 «Людський розвиток, підвищення ЯЖ населення». Дисертація пов’язана з тематикою наукових досліджень кафедри соціально-економічної географії Херсонського державного університету, зокрема виконується в рамках науково-дослідної теми, що розробляється кафедрою, «Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи» (№державної реєстрації 0198U007532).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявити фактори і закономірності територіальної диференціації умов життєдіяльності сільського населення обласного регіону.
Досягнення мети передбачало постановку і вирішення у роботі комплексу взаємопов’язаних завдань:
- уточнити суспільно-географічну сутність, визначити відношення і зв’язки, які виникають в процесі формування життєвого середовища різних територіальних спільнот і окремих індивідів;
- розробити методичні підходи оцінки факторів формування УЖ СН обласного регіону;
- здійснити порівняльний аналіз УЖ населення в сільській та міській місцевостях;
- визначити вплив просторової диференціації УЖ на формування відмінностей у ЯЖ сільського та міського населення на прикладі Херсонської області;
- охарактеризувати СН Херсонської області та кількісно-якісні параметри його суспільного функціонування;
- проаналізувати умови та фактори територіальної диференціації життєвого середовища СН Херсонської області;
- провести типізацію та районування території Херсонської області за відмінностями УЖ СН.
Об’єктом дослідження є територіальна диференціація життєвого середовища сільського населення Херсонської області. Предметом дослідження є фактори формування геопросторових відмінностей умов життєдіяльності сільського населення.
Методологія і методи дослідження. Теоретико-методологічні засади дисертації склали положення теорії суспільної географії та географії населення. У роботі використані законодавчі та нормативні акти Української держави стосовно соціальних аспектів життєдіяльності суспільства; використання, відтворення та охорони земельних ресурсів; розвитку землекористування і багатоукладного сільського господарства в нових умовах реформування.
В процесі дослідження використовувались теоретичні та методологічні розробки, викладені у працях вітчизняних і зарубіжних вчених Е.Б.Алаєва, О.І.Алексєєва, Г.В.Балабанова, М.О.Барановського, А.Г.Гольцова, І.О.Горленко, І.В.Гукалової, А.І.Доценка, С.О.Ковальова, С.А.Лісовського, Л.М.Нємець, Я.Б.Олійника, М.Д.Пістуна, Л.Г.Руденка, С.П.Сонька, А.В.Степаненка, О.Г.Топчієва, М.І.Фащевського, О.І.Шаблія.
При розробці теми були використані окремі положення теорії регіонального розвитку, географічних оцінок, комплексний та типологічний підходи. Методологічною основою дослідження УЖ СН регіону став міждисциплінарний підхід, який дозволив опрацювати наукові завдання, поставлені в роботі у межах філософії, соціології, економіки, суспільної географії. Таке дослідження стало можливим за умови використання методів аналітичного огляду та узагальнення літературних джерел. Основні наукові результати дисертаційної роботи було також отримано за допомогою методів: системного аналізу і синтезу (для уточнення суспільно-географічної сутності понять, що формують понятійно-концептуальне поле дослідження УЖ і ЯЖ населення); абстрактно-логічного аналізу і моделювання (для узагальнення і систематизації суспільно-географічних відношень і зв’язків формування УЖ населення регіону за допомогою структурно-логічної моделі), порівняльно-географічного аналізу (для здійснення порівняльного аналізу УЖ населення в сільській та міській місцевостях та перевірки результатів проведеного районування Херсонської області за характеристиками умов розвитку СМ), картографічного методу як засобу візуалізації отриманих даних.
Виявлення закономірностей та залежностей формування життєвого середовища СН в межах обласного регіону базувалося на системному вивченні й аналізі всіх ресурсно-екологічних та суспільно-географічних факторів, що зумовлюють територіальну диференціацію основних компонентів життя, а також на використанні методів математичної статистики (кореляційний і регресійний аналіз для оцінки стану окремих компонентів сільського життєвого середовища, взаємозв’язків між ними, встановлення домінуючих чинників розвитку СМ та їх «ваги» впливу; факторний аналіз для групування чинників функціонування СМ, редукції великої кількості статистичних показників; кластерний аналіз як метод типізації і подальшого районування регіонів Херсонської області за особливостями розвитку СМ і специфікою сільського життєвого середовища). Опрацювання і відображення статистичної інформації здійснювалось за допомогою пакету програм MapInfo Professional, Microsoft Excel, Statistica, Surfer.
Фактологічну базу дисертаційної роботи склали офіційні документи і статистичні матеріали Херсонського обласного управління статистики, первинні матеріали Херсонського обласного управління сільського господарства, державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, матеріали суцільних обстежень сільських населених пунктів, проведених Держкомстатом протягом 2000-2005 років, нормативні акти законодавчих та виконавчих органів влади України, відомчі документи та звіти, матеріали конференцій, зарубіжні і вітчизняні публікації.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі з позицій суспільно-географічної науки досліджено фактори та закономірності територіальної диференціації умов життєдіяльності сільського населення регіону.
Вперше:
- узагальнено і систематизовано суспільно-географічні відношення і зв’язки формування УЖ населення регіону за допомогою структурно-логічної моделі;
- запропоновано багаторівневу систему оцінки факторів диференціації УЖ СН, що дає можливість оцінити геопросторову неоднорідність сільського життєвого середовища в індивідуальному, локальному та регіональному «зрізах»;
- розроблено серію картосхем, що характеризують просторову диференціацію умов, факторів та ознак геопросторової неоднорідності життя СН Херсонської області;
- встановлено математично-статистичну залежність між критеріями ЯЖ та факторами її формування в умовах Херсонської області;
- проведено типізацію і районування Херсонської області за характеристиками умов розвитку СМ.

Одержали подальший розвиток:
- концепція ЯЖ населення завдяки узагальненню термінів, понять, категорій, що зустрічаються у понятійно-концептуальному полі дослідження УЖ населення, у єдину понятійно-термінологічну систему;
- уявлення про регіональні відмінності формування УЖ населення як відображення просторово-функціональних особливостей СМ.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що одержані в дисертації висновки та рекомендації використовуються Херсонською державною обласною адміністрацією в процесі підготовки та реалізації заходів стратегії економічного та соціального розвитку Херсонського регіону, і можуть бути використані надалі як наукове обґрунтування нової, адекватної реаліям сьогодення соціально-економічної політики в СМ області. Основні положення дисертації знайшли відображення у навчально-методичному процесі Херсонського державного університету, зокрема при викладанні дисциплін «Економічна і соціальна географія України», «Географія населення та розселення», «Соціальна географія», «Основи суспільної географії», при організації науково-дослідної роботи студентів, магістрантів і аспірантів. Розроблені теоретико-методологічні засади дослідження геопросторової неоднорідності сільського життєвого середовища, виявлені закономірності територіальної диференціації УЖ СН регіону розвивають та поглиблюють суспільно-географічний напрям дослідження концепції ЯЖ. Вони можуть бути використані для поглиблення вивчення цієї проблематики або для проведення аналогічних досліджень в інших регіонах країни.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Наукові положення і висновки, які містяться у ньому і виносяться на захист, одержані автором самостійно і є його внеском у розвиток теорії та методології дослідження територіальної організації життєдіяльності населення. Використані положення інших авторів мають відповідні посилання. У спільних публікаціях автору належить 50% обсягу роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, семінарах, зокрема, на Всеукраїнській конференції «Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення» (Херсон, 2005, 2007 рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток географічної думки на Півдні України: проблеми і пошуки» (Мелітополь, 27-28 вересня 2006 року), Міжнародній науково-практичній конференції «Регіон 2007: стратегія оптимального розвитку» (Харків, 17-18 квітня 2007 року), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми розвитку депресивних регіонів» (Ніжин, 25-26 квітня 2007 року), ІІІ Міжвузівській науково-практичній конференції «Наукова парадигма географічної освіти України ХХІ столітті» (Донецьк, 19 грудня 2007 року), Х З’їзді українського географічного товариства (Київ, 26-29 березня 2008 р.), а також на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного університету (2005 - 2008 рр).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,2 д.а., з яких особисто автору належать 2,5 д.а. У провідних фахових виданнях опубліковано 4 статті загальним обсягом 1,2 д.а. (у тому числі 1,0 д.а. належать особисто автору)
Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 172 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (161 найменування), 31 рисунок, 4 додатки. Загальний обсяг дисертації 182 сторінок.

Список літератури

Висновки
1. Інтегральним показником УЖ населення в найбільш загальному розумінні є ЯЖ. Разом з тим підкреслимо, що ЯЖ є таким показником, що на даний час не має (і, напевно, не повинен мати) загальноприйнятого переліку складових (покомпонентних та пофакторних характеристик). Така обставина, на наш погляд, вносить певний суб’єктивізм у дослідження, присвячені вивченню просторової диференціації регіонів за ЯЖ, і дає змогу акцентувати увагу на оцінці УЖ.
2. Географічність проблеми територіальної диференціації умов життя та їх оцінки полягає в тому, що основою організації процесів розвитку та відтворення життєдіяльності населення, становлення певного життєвого циклу є конкретна територія з певним комплексом ознак, які є динамічними, дуже часто суб’єктивно оцінюваними різними особистостями. Саме простір життєдіяльності, на наш погляд, акумулює в собі не тільки об’єктивні чинники територіальної диференціації ЯЖ населення, але і виступає передумовою формування суб’єктивних оцінок тих чи інших аспектів життя.
3. Аналіз наявної теоретико-методологічної бази та методичних підходів щодо дослідження геопросторової неоднорідності умов життя та ЯЖ показав, що не існує жодної методики щодо визначення територіальної диференціації ЯЖ у СМ (визначення ЯЖ СН) та оцінки характеристик сільського життєвого середовища. Тому вважаємо, що суспільно-географічна оцінка УЖ СН може створити необхідний «базис» для оцінки ЯЖ і забезпечити всебічне дослідження як складових ЯЖ, так і факторів її формування.
4. Життєдіяльність в СМ визначається через ті самі характеристики, що включають в оціночні схеми ЯЖ загалом. Разом з тим, і в трудовій діяльності, і в побуті, і в сімейній сфері селян є певні специфічні риси, серед яких відзначимо такі:
- значна залежність умов праці від природно-екологічних умов, тісний зв'язок виробничої і територіальної структури господарства;
- специфіка трудової діяльності (основа життєдіяльності переважної частини селянства праця в аграрному секторі економіки);
- вплив умов праці та побуту на культурний розвиток сільського жителя;
- практично 100%-ва наявність особистого господарства і його вплив на всі сфери життєдіяльності людини.
5. Враховуючи вищезазначене ми наголошуємо, що необхідною є подальша розробка теоретико-методологічних та методичних засад дослідження геопросторової неоднорідності життєвого середовища у СМ, причому здійснювати це потрібно з урахуванням не тільки об’єктивних характеристик умов життя СН, але й зважаючи на специфіку суспільної свідомості СН тієї або іншої місцевості.
Запропонована система оцінки УЖ СН, в якій оціночні показники інтегровано в 5 блоків (блок СГП, ресурсно-екологічний, економічний, соціальний та суспільно-політичний блоки), що дають можливість оцінити умови та чинники диференціації умов життя СН в індивідуальному, локальному та регіональному «зрізах»
Така багаторівнева система оцінки дозволяє, на наш погляд, якнайширше представити оцінні передумови і чинники, що диференціюють життєдіяльність у СМ як на рівні домогосподарства, так і на рівні окремого селища або адміністративного регіону. Такий підхід вивчення умов і чинників життя СН на різних територіально-таксономічних рівнях дозволяє, на нашу думку, проаналізувати вплив чинників (та їх «вагу» впливу) на формування комплексу життєвих умов СН на різних рівнях і, відповідно, диференціювати заходи щодо ефективного покращення ЯЖ і добробуту СН.
6. СМ характеризується певними особливостями, що зумовлюють її специфічний розвиток, функціонування і, відповідно, детермінують життєдіяльність населення на цих територіях. Серед таких особливостей відзначимо:
- майже «континуальний» характер СМ її межі, фіксовані адміністративним поділом країни, охоплюють територію близько 96% від загальної площі суходолу країни;
- значну залежність виробництва від природних та екологічних характеристик території;
- певну обмеженість сфер докладання праці (більшою мірою це руральні та напівруральні галузі сільськогосподарського виробництва);
- значно менші розміри сільських поселень, порівняно з міськими, що зумовлює нижчий рівень забезпеченості закладами соціальної інфраструктури і, відповідно, обмеженість можливостей задоволення матеріальних та нематеріальних потреб сільських жителів;
- більш низький рівень соціального та культурно-побутового обслуговування.
7. Диференціація УЖ і ЯЖ в цілому спостерігається на різних рівнях:
1) індивідуальному (в межах окремого селища, від домогосподарства до домогосподарства);
2) локальному (в межах сільради або адміністративного району, від селища до селища);
3) регіональному (в межах обласного регіону, від району до району, між містами та СМ регіону тощо).
Акцентуємо, що контрастність змін у ЯЖ неоднакова залежно від масштабу охоплення території (рівня) і найбільші контрасти (за окремими показниками в десятки разів) спостерігаються на регіональному рівні між міською та СМ. Диспропорції у забезпеченні відповідними УЖ загострюють кризові явища у соціально-демографічній сфері, перш за все СМ.
8. Аналіз специфічних рис життєдіяльності населення у сільській та у міській місцевості дозволив встановити досить значні відмінності в умовах праці у суспільному секторі, особистому господарстві, наявних доходах та бюджеті вільного часу і т.д. Серед основних позицій, що детермінують відміни у ЯЖ СН регіону виділимо такі:
- переважно фізична низькокваліфікована праця в первинному секторі і практично не регламентований і не лімітований робочий час, доходи в цілому менші середньо-регіональних, високий рівень бартерних оплат, сезонні коливання в доходах;
- особисте господарство - один з провідних видів діяльності, є майже у всіх жителів СМ, праця в особистому господарстві неформалізована і не лімітована, практично відсутній вільний час, особливо в літній період;
- слаборозвинутий побут значної частки населення і низький рівень централізованого забезпечення комунальними послугами, необхідність самостійного створення та відтворення комунальних послуг, низька концентрація, іноді значна віддаленість основних об’єктів соціальної інфраструктури;
- значна частка природних та квазіприродних екосистем, напівприродних агроландшафтів, невисока частка земель під забудовою, кращі характеристики стану довкілля, але слаборозвинена екологічна інфраструктура;
- дисперсний характер розселення з низькою густотою населення;
- багатодітність в сім’ї та більший природний приріст, значний міграційний відтік населення, у віковій структурі підвищена частка осіб похилого віку.
- обмеженість видів та низька якість медичних послуг, що надаються населенню, низька концентрація, іноді значна віддаленість основних медичних закладів, рівень захворюваності нижчий, але рівень смертності (в тому числі дитячої) вищий, ніж в містах.
- характерна висока мобільність населення та постійні маятникові міграції значної частки населення.
- певна обмеженість у можливостях організації дозвілля та задоволенні духовних потреб, натомість більша просторова та часова доступність природних місцевих рекреаційних об’єктів.
- наявні можливості для отримання дошкільної та середньої освіти, для отримання інших освітніх послуг необхідний виїзд до міста або заочне навчання;
- низький рівень задіяності в суспільно-політичних подіях, обмежені можливості доступу до зв’язку та інформації.
Територіальна диференціація ЯЖ СН пояснюється сукупною дією численних умов, факторів, чинників.
Вважаємо, що основною реакцією суспільства на зміни якісних характеристик життя є динаміка населення. Тому, на наш погляд, багаторічні тренди чисельності (відповідно і густоти) населення є результуючою ознакою ЯЖ населення регіону. Причому важливі не тільки абсолютні, але і відносні характеристики цього процесу, що дозволяє порівнювати різночисельні адміністративні одиниці. Проведений аналіз природно-екологічних та суспільно-географічних чинників просторових відмінностей ЯЖ СН Херсонського регіону показав наступне:
9. Природно-ресурсні та екологічні передумови сприяють господарському освоєнню території та не мають суттєвої внутрішноьрегіональної диференціації. Головним лімітуючим фактором в сучасній системі розселення залишається наявність водних ресурсів.
10. Проведені дослідження формування чисельності населення дозволили зробити наступні висновки.
Проведений кластерний аналіз адміністративних одиниць Херсонської області дозволив виділити два типи районів та міст за головними показниками відтворення населення. Для Центру характерними середні або трохи вищі за обласні показники природного приросту та його складових, і найвисокі показники сальдо міграцій (та його складових відповідно). В цілому можна охарактеризувати демографічну ситуацію в Центрі як таку, що наближається до стабілізації. Для Периферії характерними є надзвичайно високі показники скорочення населення, і перш за все, за рахунок від’ємного сальдо міграцій. Темпи скорочення дуже високі. В Іванівському районі вони сягають 34‰ (у 2005 році).
Погіршення показників формування населення відбувається у напрямку „Центр - Периферія». Проведений кореляційно-регресивний аналіз дозволив встановити, що найбільшу роль у формуванні чисельності населення області у сучасний період відіграють механічні рухи населення.
Виходячи з тези «населення голосує «ногами», вважаємо, що тяжіння населення області на південний захід відображає реальні переваги заходу та півдня області в ЯЖ.
Стосовно тяжіння СН до міського, то ми вважаємо, розвиток СМ (принаймні в Херсонській області) все більше залежить від соціально-економічних процесів, осередками яких є міста.
11. Загальні просторові тенденції в змінах спеціалізації аграрного виробництва Херсонської області мають розподілятися наступним чином:
У галузях рослинництва спостерігається зростання частки не працемістких галузей (зернові і технічні) в напрямку від Центру до Периферії. Спотворення в цей процес вносить р. Дніпро (сильний відріг на північний схід овочевої спеціалізації) та масиви зрошення на півдні, де в умовах високої густоти населення формуються локалітети овочівництва, а при незначній кормових культур.
У тваринництві на загал існує тенденція до залежності від споживача (крупних міст та зон високої концентрації населення) та наявності кормових культур та зернових.
12. За результатами регресійного аналізу встановлено, що ознаками, які виявились найбільш вагомими, є: відносне транспортно-географічне положення та композитне СГП
Залежність між змінами вказаних вагомих показників та густотою СН на сільськогосподарські угіддя має наступний вигляд:
у=-6,02х5+7,93х10+21,38; де:
у густота СН на одиницю сільськогосподарських земель, осіб/км2;
х5 відносне транспортно-географічне положення (топологічні відстані до обласного центру);
х10 композитне СГП (в балах, центральне 4, полупериферійне 3, периферійне 2, глибинне 1).
13 Особливості СМ дозволяють виділити три райони, які відрізняються за розташуванням, територією, адміністративним складом.
Південно-західний район. До його складу входять Білозерський, Цюрупинський, Голопристанський, Скадовський райони, Херсонська та Новокаховська міськради. Знаходиться в межах найбільшого впливу міських поселень. Відрізняється найвищими показниками ЯЖ СН, про що свідчить середній розмір сільського поселення від 730 осіб в Скадовському районі до 1303 в Цюрупинському
Південно-східний район включає Каховський, Чаплинський, Каланчацький, Новотроїцький, Генічеський та Іванівський райони. Головною ознакою цього регіону Херсонської області є високий показник зрошення (Північнокримський та Каховський канали). Середня людність сільських поселень коливається у межах, близьких до середньообласного показника (660 осіб). Так, цей найважливіший (на думку авторів) показник розвитку СМ коливається від 395 осіб в Іванівському районі до 756 в Каховському.
Північно-східний район. Складається із Бериславського, Великоолександрівського, Високопільського, Нововоронцовського, Горностаївського, Великолепетиського, Нижньосірогізького та Верхньорогачицького районів Херсонської області, які компактно розташувалися на півночі правобережної та північному сході лівобережної частини області.
14. Для оцінки чинників функціонування СМ, редукції великої кількості статистичних показників, найбільш дієвим є факторний аналіз.
Проведений факторний аналіз якісних показників існування СМ Херсонської області, дозволив виділити 4 групи факторів, які в цілому накопичують 85% відсотків накопичених даних.
Фактор перший «демографічно-позиційний». Включає в себе наступні ознаки: відносне географічне положення (топологічна відстань до обласного центру) та СГП (центральне, субпериферійне, глибинне, периферійне), оцінене нами в балах.
Друга група чинників «соціально-економічна». Включає в себе ознаки: частка міського населення, розмір середньої плати в сільському господарстві та обсяги введення житла і частка працездатного СН, працюючого в містах (у %).
Третя група чинників «водно-меліоративна». Включає в себе дві, в значній мірі пов’язані ознаки: частка водних ресурсів в структурі ПРП та частка зрошувальних сільськогосподарських земель.
Четверта група «грунтово-виробнича». Об’єднує чинники, які в значній мірі визначають життя СМ, і зумовлюють потребу в трудових ресурсах: бонітет ґрунтів та пов’язані із ним виробничі ознаки сільського господарства, а саме спеціалізацію та товарність виробництва.
15. Таким чином, в процесі проведених досліджень визначено два критерії, які, на наш погляд, найбільш повно описують територіальні відмінності у ЯЖ СН регіону:
- густота населення («консервативний» показник), що сформувалася не тільки під впливом сучасних соціально-економічних процесів, але і є відголоском минулих подій;
- міграції населення («динамічний» показник) характеризує реакцію суспільства на процеси, що відбуваються сьогодні.
Отже, для аналізу територіальної диференціації ЯЖ СН слід комплексно та в динаміці аналізувати обидва вищезгаданих критерії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрна праця та соціальний розвиток села / [БогуцькийО.А., КопаловаГ.І., Орлатий М.К. та ін. ]. К. : ВИПОЛ, 1996. 302 с.
2. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку : інформаційно-аналітичний збірник / [за ред. П.Т. Саблука та ін. ] К. : ІАЕ УААН, 2002. Вип. 5. 647 с.
3. Айвазян С.А. Интегральные индикаторы качества жизни населения : их построение и использование в социально-экономическом управлении и межрегиональных сопоставлениях / Айвазян С.А. М. : ЦЭМИ РАН, 2000. 118 с.
4. Актуальные проблемы уровня и качества жизни и формирование социальной политики / [Под ред. В.Н. Бобкова]. М., 2000. 75 с.
5. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география : понятийно-терминологический словарь / Э.Б.Алаев. М. : Мысль, 1983. 350 с.
6. Алексеев А.И. Многоликая деревня (население и территория) / А.И.Алексеев. М. : Мысль. 1990. 266 с.
7. Аналітичний звіт про стан соціально-політичного і соціально-економічного розвитку Херсонської області / [В.К.Коробов, І.О.Пилипенко, Д.В.Білий, М.А.Гоманюк]. Херсон : Графіка, 2004. 78с.
8. Анохин А.А. Теория и методология географических исследований социальных различий в СССР : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. геогр. наук : спец. 11.00.02 «Экономическая и социальная география» / А.А.Анохин. Л., 1987. 32 с.
9. Анучин В.А. Географический фактор в развитии общества / В.А.Анучин. М. : Мысль, 1982. 334с.
10. Арманд Д.Л. Нам и внукам / Д.Л. Арманд. М. : Мысль, 1964. 183 с.
11. Арутюнян Л.А. Социалистический образ жизни : методологические проблемы социологического изучения / Л.А. Арутюнян. Ереван : Изд-во Ереванского ун-та, 1985. 52 с.
12. Базарова А.Г. Территориальная дифференциация качества жизни населения республики Бурятия: автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. геогр. наук : спец. 11.00.02 «Экономическая и социальная география» / А.Г. Базарова. Улан-Удэ, 2001. 18 с.
13. Бакланов П.Я. Индикаторы, критерии и ограничения устойчивого развития региона / П.Я. Бакланов // Новые географические знания и направления исследований : сб. научн. трудов. К. : ИД «Академпериодика», 2006. С. 132-140.
14. Балабанов Г.В. Умови життя сільського населення (оцінка територіальних відмінностей на прикладі Сумської області) / Г.В.Балабанов, А.Г.Гольцов // Укр. геогр. журнал. 1994. № 3. С.42-49.
15. Балабанов Г.В. Трансформація територіальної організації господарства України / Г.В.Балабанов, І.Й.Кавецький, Ю.Д.Качаєв // Укр. геогр. журнал. 2001. № 3. С.81-89.
16. Барановський М.О. Провінційні депресивні території : підходи до виділення, демографічна ситуація економічний стан (на прикладі Чернігівської області) / М.О.Барановський // Україна : географічні проблеми сталого розвитку : зб. наук. пр. в 4-х т. К. : ВГЛ «Обрії», 2004. Т. 2. С.309-310.
17. Барановський М.О. Система суспільно-географічних факторів формування територіальної організації пересувних форм обслуговування сільського населення Чернігівської області / М.О.Барановський // Економічна географія. 1991. Вип. 43. С. 20-23.
18. Баранский Н.Н. Избранные труды. Научные принципы географии / Н.Н.Баранский. М. : Мысль, 1980. С. 167-172.
19. Бестужев-Лада И.В. Категорія «качество жизни» в современной западной социологии / И.В.Бестужев-Лада, Г.С.Батыгин, Н.П.Гришаева // Современные концепции уровня, качества и образа жизни. М. : ИСИ АН СССР, 1978. С. 142 158.
20. Бітер О. Рівень життя сільського населення / О.Бітер. Львів : Піраміда, 1996. 184с.
21. Блинов Н.М. Социалистический образ жизни и проблемы трудовой деятельности / Н.М.Блинов // Современные концепции уровня, качества и образа жизни. М. : ИСИ АН СССР, 1978. С.32-52.
22. Богуш Л.Г. Розбудова соціальної сфери села в умовах реформування АПК / Л.Г.Богуш // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан та перспективи вирішення : матер. ІІ Міжнародної наук.-практ. конф. (Київ, 18-19 березня 2002 року). К. : «Стафед-2», 2002. С. 132-133.
23. Большая советская энциклопедия (в 30 томах) / [гл. ред. А.М.Прохоров]. М. : Советская энциклопедия, 1966-1978.
24. Большой толковый социологический словарь. Т. 2. М. : Веча АСТ, 1999. 368 с.
25. Булигін С.Ю. Оцінка географічного середовища та оптимізація землекористування / С.Ю.Булигін, Ю.Д.Думін, М.В.Куценко. Харків : ТОВ «Світло зі Сходу», 2002. 168 с.
26. Валькована О.В. Трансформаційні процеси та основні напрями розвитку сільського господарства Вінницької області (суспільно-географічний підхід) / О.В.Валькована // Укр. геогр. журнал. 2001. № 4. С. 23-28.
27. Васильев А.Л. Россия в XXI веке. Качество жизни и стандартизация / А.Л.Васильев. М. : РИА «Стандарты и качество», 2003. 440 с.
28. Вдовиченко М.Х. Соціальне відродження і розвиток села в умовах становлення ринкової економіки / М.Х.Вдовиченко, К.І.Якуба, М.К.Орлатий. К. : Урожай, 1993. 211 с.
29. Винокурова И.А. Методы анализа уровня жизни населения в территориальном разрезе / И.А.Винокурова // Динамические модели территориального планирования. М. : Наука, 1972. С.168-183.
30. Власюк О.С. Індекс людського розвитку: досвід України / ВласюкО.С., Пирожков С.І. / Національний інститут стратегічних досліджень. К., 1995. 84 с.
31. Географія Херсонщини : навч. посібник / [ПилипенкоІ.О., МальчиковаД.С., Єрмакова С.Л., Руденко М.М. та ін. ]. Херсон : ППВишемирський В.С., 2007. 221 с.
32. Географическая среда и условия жизни населения Сибири / МисевичК.Н., Рященко С.В. Новосибирск : Наука. Сиб. отд-ние, 1988. 120 с.
33. Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку : методологія формування механізмів реалізації, Луцьк : «Надстир'я», 2001. 528 с.
34. Гольцов А.Г. Умови життя сільського населення : суспільно-географічна оцінка територіальних відмін (на прикладі Сумської області) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр.наук. : спец. 11.00.02 «Економічна та соціальна географія» / А.Г.Гольцов. К., 1995. — 20 с.
35. Горленко І.О. Концепція збалансованого розвитку : принципи і механізми реалізації в Україні / І.О.Горленко, С.А.Лісовський, Л.Г.Руденко // Україна: географічні проблеми сталого розвитку : зб. наук. пр. в 4-х т. К. : ВГЛ «Обрії», 2004. Т. 1. 2004. С. 62-69.
36. Горленко І.О. Регіональна економічна політика у контексті переходу України до постіндустріального суспільства / І.О.Горленко, Л.Л.Тарангул, Г.П.Підгрушний // Україна : географічні проблеми сталого розвитку : зб. наук. пр. в 4-х т. К. : ВГЛ «Обрії», 2004. Т. 1. 2004. С. 88-95.
37. Грицевич В. Центрографія України : історія і перспективи / В.Грицевич // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Тернопіль : Підручники і посібники, 2003. Випуск 2 (8). С.115-119.
38. Гукалова И.В. Качество жизни населения : новое видение задач общественной географии / И.В.Гукалова // Новые географические знания и направления исследований. К. : ИД «Академпериодика», 2006. С. 44 50.
39. Гукалова І.В. Із досвіду суспільно-географічних досліджень якості життя населення / І.В.Гукалова // Укр. геогр. журнал. 2005. №4. С.37-43.
40. Гукалова І.В. Соціально-екологічна комфортність життя : сенс регіонального дослідження / І.В.Гукалова // Україна : географічні проблеми сталого розвитку : зб. наук. пр. в 4-х т. К. : ВГЛ «Обрії», 2004. Т. 3. С. 96-98.
41. Гукалова І.В. Суспільно-географічна концептуалізація якості життя населення / І.В.Гукалова // Регіон 2007 : стратегія оптимального розвитку : матер. міжнар. наук.-практ. конф. Харків : РВВХарківського національного університету ім. В.Н.Каразіна, 2007. С. 33-35.
42. Демография. Современное состояние и перспективы развития : учеб. пос. для студентов вузов / [под ред. Д. И. Валентея]. М. : Высшая шк., 1997. 271 с.
43. Доклад о развитии человеческого потенциала за 1995г. Нью-Йорк : ПРОООН, 1998. 32 с.
44. Доценко А.І. Регіональна політика розселення : наукові засади / А.І.Доценко // Україна : географічні проблеми сталого розвитку: зб. наук. пр. в 4-х т. К. : ВГЛ «Обрії», 2004. Т. 2. С. 134-136.
45. Дудник И.Н. Комплексное развитие сельского района (Географические основы управления) / И.Н.Дудник. Полтава : Астрея, 1993. 230с.
46. Егурнев А.П. Система сводных показателей социального развития и повышения уровня жизни народа / А.П.Егурнев // Проблемы построения системы показателей образа жизни. М. : ИСИ АН СССР, 1977. С.70 77.
47. Жуковская В.М. Факторный анализ в социально-экономических исследованиях / В.М.Жуковская, И.Б.Мучник. М. : Статистика, 1976. 152 с.
48. Загородній В.В. Регіональні відміни рівня соціального розвитку українського села / В.В. Загородній, В.Л.Танцюра // Географія і сучасність : зб. наук. пр. Націон. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. К. : Вид-во Націон. пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова, 2000. Вип. 3 С.269-282.
49. Запотоцький С.П. Географія сфери обслуговування населення : аспекти понятійно-темінологічного апарату / С.П.Запотоцький, І.В.Запотоцька // Україна : географічні проблеми сталого розвитку : зб. наук. пр. в 4-х т. К. : ВГЛ «Обрії», 2004. Т. 3. 2004. С. 88-91.
50. Заславская Т.И. Факторный анализ причин миграции сельского населения (на примере совхозов РСФСР) / Т.И.Заславская, Е.В.Виноградова // Социология и математика. Новосибирск, 1970. С. 152-174.
51. Ковалев С.А. Сельское расселение / С.А.Ковалев. М. : МГУ, 1983. 371 с.
52. Коновалова Н.І. Методика соціальних та економіко-географічних досліджень : навч. пос. / Н.І.Коновалова. Чернівці : Рута, 1998. 87 с.
53. Котенко Т.М. Якість життя населення в умовах сучасної економіки (регіональний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. Економ. наук : спец. 08.09.01. «Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика» / Т.М.Котенко. Одеса, 2004. - 20 с.
54. Крючков В.Г. Территориальная организация сельского хозяйства. Проблемы и методы экономико-географического исследования / В.Г.Крючков. М. : Мысль, 1978. 272 с.
55. Курач Т.М. Теоретико-методологічні положення картографування якості населення / Т.М.Курач // Україна : географічні проблеми сталого розвитку : зб. наук. пр. в 4-х т. К. : ВГЛ «Обрії&r