Таран Лариса Миколаївна. Побудування тренувальних програм відновних мікроциклів у юних лижників-гонщиків 15-16 років

Короткий опис

Таран Лариса Миколаївна. Побудування тренувальних програм відновних мікроциклів у юних лижників-гонщиків 15-16 років : Дис... канд. наук: 24.00.01 2008

Таран Л. М. Побудування тренувальних програм відновних мікроциклів у юних лижників-гонщиків 1516 років.Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту за спеціальністю 24.00.01 — Олімпійський і професійний спорт. — Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2008.
У дисертаційній роботі встановлено вплив великих за величиною тренувальних навантажень на функціональний стан організму. Уперше визначено обсяги тренувальних навантажень при розвитку витривалості аеробного характеру з використанням циклічних засобів тренувань лижників-гонщиків. Досліджено динаміку відновлення функціональних систем організму після ударних і змагальних мікроциклів. На підставі отриманих даних про динаміку, характер і терміни відновлення функціональних систем організму вперше розроблено тренувальні програми відновних мікроциклів, що завершують базові мезоцикли підготовчого періоду та контрольно-підготовчий мезоцикл змагального періоду. Експериментально встановлено ефективність розроблених програм відновних мікроциклів, які передбачають попередження перевтоми, що дуже важливо для лижників-гонщиків підліткового віку.

Аналіз спеціальної науково-методичної літератури свідчить про те, що в юнацькому спорті є актуальним питання відновлення працездатності функцій і систем організму після тренувальних і змагальних навантажень у циклічних видах спорту з проявом витривалості. Разом з цим різні засоби спеціальної підготовки лижників-гонщиків не однаково впливають на функціональні системи організму, що важливо при визначенні часу й характеру відновлення при побудові мікроциклів.
Вплив великих за обсягом тренувальних навантажень аеробної спрямованості на функціональні системи організму юних лижників-гонщиків різний при використанні окремих засобів тренування.

Найбільший вплив на функціональні системи організму юних лижників-гонщиків 1516 років надає кросовий біг у поєднанні із стрибковою імітацією поперемінного двохкрокового класичного лижного ходу, після якого відновлення досліджуваних показників серцево-судинної (аеробна метаболічна ємність, частота серцевих скорочень, тест Руф’є-Діксона, коефіцієнт витривалості, індекс Скібинського) та показників нервово-м'язової системи (частота й амплітуда тремору, час простої реакції на світловий і звуковий подразник) здійснюється тільки через 72 години. Такий само відновний період спостерігався при використанні пересування на лижоролерах і лижах, тоді як в кросовому бігу відновлення окремих показників (анаеробна метаболічна ємність, треморографія, час простої реакції) відбувається через 48 годин.

Швидкість пересування юних лижників-гонщиків із використанням циклічних засобів підготовки різна упродовж подолання тренувальної дистанції. Найменші показники зафіксовані в бігу з імітацією поперемінного двохкрокового лижного ходу (3,88 мс-1), найбільші в пересуванні на лижоролерах (4,97 мс-1). У той же час в другій половині дистанції швидкість у всіх видах пересування значно знижується: у кросовому бігу на 0,89 мс-1(t=2,23; р<0,05); у бігу з імітацією на 0,96 мс-1(t=2,63; р<0,05); у пересуванні на лижоролерах на 0,93 мс-1(t=2,41; р<0,05); у пересуванні на лижах на 0,91 мс-1(t=2,50; р<0,05). Отримані результати свідчать про більшу трудомісткість кросового бігу з імітацією в підйоми.
Величини обсягів тренувальних навантажень в основних циклічних засобах тренування юних лижників-гонщиків 1516 років для розвитку аеробної витривалості різні і складають:

а) при пересуванні на лижах: велика 27,0±2,0 км; значна 18,0±2,0 км; середня 14,0±2,0 км; мала 5,0 км і менше;
б) при пересуванні на лижоролерах: відповідно 28,0±2,0 км; 19,0±2,0 км; 14,0±2,0 км; 5,0 км і менше;
в) при кросовому бігу у поєднанні з імітацією в підйоми відповідно 20,0±2,0 км; 14,0±2,0 км; 10,0±2,0 км; 4,0 км і менше;
г) при кросовому бігу відповідно 23,0±2,0 км; 16,0±2,0 км; 12,0±2,0 км; 4,0 км і менше.

Вплив ударних мікроциклів на функціональні системи юних лижників-гонщиків на різних етапах річної підготовки залежить від використовуваних засобів тренування. При використанні переважно загальнопідготовчих засобів (кросовий біг) значно пригнічуються серцево-судинна й дихальна системи (період відновлення перевищує 72 години), тоді як у мікроциклах із застосуванням спеціально-підготовчих (біг у поєднанні з імітацією, пересування на лижоролерах) і основного (пересування на лижах) засобів тренування в такому ж ступені пригнічується і нервово-м'язова система. У той же час змагальні навантаження з використанням пересування на лижах, не дивлячись на менший обсяг виконаної роботи відносно великих тренувальних навантажень із використанням того ж засобу підготовки, викликають максимальну мобілізацію функціональних резервів організму, що визначає значний період відновлення систем організму (72 години), які забезпечують змагальну діяльність.
Використання розроблених тренувальних програм відновних мікроциклів, що завершують базові мезоцикли підготовчого періоду, дозволили поліпшити результати спортсменів експериментальної групи в кросовому бігу (t=2,10; р<0,05), пересуванні на лижоролерах класичним стилем (t=2,14; р<0,05), та в показниках серцево-судинної і дихальної систем (анаеробна (t=2,17 і t=2,29) і аеробна (t=2,54 і t=2,81) метаболічна ємність серцевого м'яза, тесту Руф’є-Діксона (t=2,43 і t=2,40), індексу Скібинського (t=2,36 і t=2,38)) (р<0,05).
Проведені дослідження з використанням розроблених індивідуально-групових тренувальних програм відновних мікроциклів у змагальному періоді юних лижників-гонщиків експериментальної групи дозволили достовірно поліпшити порівняно з початковим тестуванням результати в лижній гонці на 5 км класичним стилем (t=2,32; р<0,05), а також у показниках серцево-судинної і дихальної систем (анаеробній (t=2,30) і аеробній (t=2,63) метаболічній ємності серцевого м'яза, тесту Руф’є-Діксона (t=2,36), індексу Скібинського (t=2,33) (р<0,05)). У цей же час у юних лижників-гонщиків контрольної групи, які використовували традиційний варіант побудови відновного мікроциклу, не дивлячись на позитивну динаміку більшості показників, достовірних змін не виявлено (р>0,05).
Побудова тренувальних програм відновних мікроциклів у юних лижників-гонщиків повинна передбачати: облік індивідуальної реакції функціональних систем організму на фізичні навантаження; спрямованість і величину попередніх тренувальних і змагальних навантажень; застосування засобів тренування і їх специфічність впливу на функціональні системи організму; гетерохронність відновних процесів та час відновлення окремих функцій і систем організму юних спортсменів, оскільки негативним у тренувальному процесі є як недостатній час для відновлення, так і тривала відсутність розвиваючих навантажень, що знижує рівень змагальної підготовленості.

Подальші дослідження повинні спрямовуватися на удосконалення засобів контролю (оперативного, поточного) різних сторін підготовленості юних лижників-гонщиків з метою своєчасного проведення відновних заходів, що дасть можливість ефективно здійснювати управління тренувальним процесом.