Тарасова Наталя Олександрівна. Роль страхових послуг у відтворенні робочої сили

Короткий опис

Тарасова Наталя Олександрівна. Роль страхових послуг у відтворенні робочої сили : Дис... канд. наук: 08.00.01 2007

Тарасова Н.О. Роль страхових послуг у відтворенні робочої сили. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 економічна теорія та історія економічної думки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ, 2007.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню ролі страхових послуг у відтворенні робочої сили.
Визначено сутність робочої сили та процес її відтворення. Доведено, що відтворення робочої сили неможливе без ефективно функціонуючої системи соціального захисту населення. Розкрито сутність, принципи, складові елементи соціального захисту населення. Визначено місце страхових послуг у соціальному захисті населення, обґрунтовано, що страхові послуги є невід’ємною складовою соціальної системи держави.
Досліджено процес становлення та сучасний стан ринку страхових послуг в Україні, визначено напрями його вдосконалення. Проведено аналіз тенденцій розвитку загальнообов’язкового соціального та приватного особистого страхування. Запропоновано напрями їх подальшого розвитку та ефективного функціонування.
Визначено особливості здійснення медичного страхування та страхування життя в розвинутих країнах. Встановлена необхідність посилення ролі недержавних інститутів соціального захисту для забезпечення розширеного відтворення робочої сили. Розроблено конкретні пропозиції щодо створення умов для ефективного відтворенні робочої сили на основі підвищення рівня взаємодії системсоціальногота особистого страхування на комерційних засадах.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове розв’язання наукового завдання щодо підвищення ролі страхових послуг у відтворенні робочої сили. Це дало змогу сформулювати низку висновків теоретичного, методичного та науково-практичного характеру, що відображають розв’язання основних завдань відповідно до поставленої мети. Основні науково-практичні результати дисертаційного дослідження дали змогу зробити наступні висновки:
1. В процесі відтворення робочої сили важливо постійно здійснювати капіталовкладення в якісне її удосконалення. Встановлено, продуктивність праці у значній мірі залежить від інтенсивності інвестицій в розширене відтворення робочої сили. Розширене відтворення робочої сили досягається в т.ч. шляхом використання наступних соціальних факторів: тісним взаємозв’язком між розміром пенсії та рівнем кваліфікації, функціонуванням системи соціальних гарантій, стимулюючою функцією заробітної плати.
2. Показано, що для забезпечення ефективного відтворення робочої сили в умовах ринку необхідно реформувати систему соціального захисту. Встановлено, що на нинішньому етапі, коли спостерігаються падіння виробництва і скорочення ресурсів держави, які можна було б перерозподілити, соціальний захист зводиться винятково до забезпечення мінімальних державних стандартів. Тому, завдання полягає в об’єктивному подоланні обмежувальної дії соціально-захисної ролі держави, що вимагає інтенсивного виробництва ресурсів на соціальні цілі, а саме: активніше залучати кошти населення через розвиток і стимулювання обов’язкового і добровільного страхування; забезпечити стійкість і надійність страхових систем у виконанні страхових зобов’язань за рахунок підвищення вимог до розміру статутного капіталу, використання страхової галузі як надійного інвестиційного інструменту; розвитку інституту перестрахування.
3. Визначено, в сьогоднішніх умовах соціальний захист вважається обов’язком самих працівників і роботодавців. Страхування міцно займає місце необхідного інструмента, що забезпечує соціально-економічну стабільність і безпеку, ефективний захист майнових інтересів громадян і організацій від природних, техногенних, економічних і інших ризиків. Обґрунтована необхідність підвищення рівня взаємодії систем соціального та особистого страхування, шляхом доповнення державних соціальних гарантій коштами добровільного особистого страхування.
4. Проведений аналіз діяльності фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування довів, що рівень соціальних виплат за останні роки, збільшився однак виплати які здійснюються застрахованим особам не достатні для ефективного відтворення робочої сили. Доведена необхідність подальшого розвитку і вдосконалення діючої системи соціального страхування на основі підвищення ефективності функціонування фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за допомогою: створення єдиної персоніфікованої системи збору і обліку страхових внесків і застрахованих осіб; впровадження єдиного соціального внеску; встановлення єдиного об’єкту для всіх фондів для нарахування єдиного соціального внеску в однаковому розмірі для роботодавців і фізичних осіб; підвищення інформованості населення про поточний стан системи соціального страхування.
5. На страховому ринку України спостерігається тенденція до зростання страхових платежів, страхових резервів, сплачених статутних фондів, однак спостерігаються зниження рівня виплат, зменшення частки страхувальників -фізичних осіб, зниження частки добровільного особистого страхування. Досвід функціонування національного страхового ринку показав, що зростання кількості страхових компаній не означає якісних змін у страховій сфері, і насамперед у зростанні конкуренції страхових послуг. Таким чином, страхова галузь ще потребує ряду змін законодавчого та структурного характеру. Важливим напрямком державної соціально-економічної політики повинне стати активне використання ринкових страхових механізмів і інфраструктури страхового ринку як інструмента реалізації державних соціальних програм.
6. Проведений аналіз особистого страхування за галузями, дав змогу виявити наступні тенденції його розвитку. На наш погляд для найбільш повного задоволення потреб населення в одержанні доступної і високоякісної медичної допомоги необхідно: суттєво зменшити навантаження на державний бюджет та місцеві бюджети шляхом участі у добровільному медичному страхуванні; зменшити частку тіньової медицини в системі медичного забезпечення, уникнути необґрунтованих витрат, викликаних наданням зайвих медичних послуг з метою отримання додаткового прибутку; проводити систематичний моніторинг стану здоров'я застрахованого і вчасні превентивні лікувально-профілактичні заходи.
Розвиток страхування від нещасних випадків визначається наступними моментами: зростанням травматизму в побуті, що викликає необхідність укладаннянаселенням договорів страхування, існуванням розриву між потребою в соціальному забезпеченні та можливістю її задоволення за рахунок державних фондів;віднесенням підприємствами витрат на страхування від нещасних випадків і хвороб на собівартість продукції.
7. Для подальшого розвитку страхування життя необхідно здійснити ряд заходів: законодавчо врегулювати питання захисту заощаджень громадян з довгострокового страхування життя і пенсійного страхування; погасити заборгованість за договорами страхування життя, укладеними із закладами колишнього Укрдержстраху; інформувати населення через засоби масової інформації про стан ринку страхування життя, рівень державного нагляду за страховою діяльністю, показники страхових виплат; розвиток довгострокового кредитування житлового будівництва, у т.ч. для індивідуальних забудовників; створити умови для розвитку ринку страхових посередницьких послуг зі страхування життя; використовувати мережу Інтернет для організації консультацій та надання довідкового матеріалу.
8. Комплексний аналіз страхових послуг, соціальної спрямованості в країнах з ринковою економікою дозволив визначити механізми залучення особистого страхування до програм соціального захисту. Проведене дослідження дозволило встановити, що у розвинутих країнах страхування життя використовується як ефективний інструмент соціальних проблем. На прикладі країн, які досягли успіхів у галузі охорони здоров’я, нами було доведено, що найбільш ефективною як з економічного, так із соціального погляду є така модель фінансування, в якій оптимально поєднувалися б державний та приватний сектори.
9. Доведено, що в сучасній економіці добровільне медичне страхування забезпечує охорону здоров’я, розвиток сфери медичного обслуговування, відтворення населення та доповнює гарантії надані в рамках соціального забезпечення і соціального страхування; визначено формування інтегрального ефекту добровільного медичного страхування. На підставі аналізу вже існуючих програм добровільного медичного страхування ми пропонуємо програму, пов’язану з профілактикою захворювань, яка сприятиме запобіганню додаткових витрат роботодавця на утримання працівника, який відсутній у зв’язку із хворобою, а також буде сприяти підвищенню продуктивності праці. Тарифна ставка за даним видом страхування розраховується індивідуально для кожної особи після проведення комплексної діагностики стану здоров'я пацієнта, що дозволяє знизити тарифну ставку у разі покращення стану здоров’я.
10. Запропоновані шляхи посилення ролі страхування життя в забезпеченні соціального захисту населення. Доведено, що страхування життя є, по-перше, ефективним інструментом вирішення соціальних проблем, по-друге, джерелом довгострокових фінансових інвестицій.Доведена перевага взаємодії страхових компаній, пенсійних фондів та банківських установ у сфері недержавного пенсійного забезпечення, за допомогою якої будуть отримані додаткові надходження від інвестування коштів пенсійних заощаджень з одночасним поліпшенням можливостей інвестиційної підтримки зростання економіки в цілому.