Татьяненко Олександр Володимирович. Клініко-функціональні критерії обмежень життєдіяльності при гіпертонічній хворобі II стадії

Короткий опис

Татьяненко Олександр Володимирович. Клініко-функціональні критерії обмежень життєдіяльності при гіпертонічній хворобі II стадії: дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Дніпропетровська держ. медична академія. - Д., 2005

Татьяненко О.В. Клініко-функціональні критерії обмежень життєдіяльності при гіпертонічній хворобі ІІ стадії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню обмежень життєдіяльності в аспекті проблемі удосконалення медико-соціальної експертизи при гіпертонічній хворобі (ГХ) ІІ стадії. В результаті комплексного обстеження встановлено, що ГХ ІІ стадії характеризується різноманітністю структурно-функціональних змін серцево-судинної системи, що свідчить про клінічну і патогенетичну гетерогенність проявів даної стадії захворювання та обумовлює диференційовані підходи до оцінки обмежень життєдіяльності. Уточнені патогенетичні взаємозв’язки, що відображають негативний вплив гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) на функціонування системи кровообігу у хворих на ГХ. Встановлено, що прогресування ГЛШ супроводжується розвитком автономної дисфункції серця. Крім того, при формуванні ГЛШ за концентричним типом у порівнянні з ексцентричним відзначаються вищі рівні АТ за даними добового моніторування та вірогідне зниження часових показників варіабельності серцевого ритму (ВСР). Встановлено, що рівень реакції систолічного АТ на фізичне навантаження у хворих на ГХ пов'язаний з рівнем систолічного АТ за даними добового моніторування АТ та зворотно пов'язаний із статистичними і спектральними параметрами добової ВСР. За результатами дослідження виявлено, що на формування обмежень життєдіяльності при ГХ ІІ стадії впливають тривалість захворювання, ступінь і характер артеріальної гіпертензії, ступінь і геометричний тип ГЛШ, тип гемодинамічної реакції на фізичне навантаження. Розроблені диференційовані критерії функціонального стану серцевої діяльності, що можуть бути використані в медико-соціальній експертизі при оцінці обмежень життєдіяльності хворих на ГХ ІІ стадії.

Дисертаційна робота присвячена вивченню обмежень життєдіяльності при ГХ ІІ ст. у зв’язку з особливостями структурно-функціонального стану серцево-судинної системи.

Медико-соціальними наслідками ГХ є обмеження життєдіяльності, формування яких залежить від клінічних і структурно-функціональних проявів захворювання та зовнішніх чинників. У хворих з ГХ ІІ ст. обмеження життєдіяльності проявляються переважно в обмеженні професійної працездатності і залежать від тривалості захворювання, рівня і характеру АГ, ступеня і геометричного типу ГЛШ, толерантності до фізичного навантаження.
Виявлено особливості добового профілю АТ та ВСР у хворих на ГХ ІІ ст. з різним ступенем та геометричним типом ГЛШ. Збільшення ІММЛШ взаємопов’язано з підвищенням систолічного АТ та індексів навантаження систолічним АТ в денний і нічний періоди доби та зниженням часових показників варіабельності ритму серця (SDNN r=-0,39, p<0,001; SDANN r=-0,44, p<0,001; pNN50% r=0,32, p<0,01).
Встановлено, що для хворих з концентричним типом ГЛШ порівняно з пацієнтами, що мають ексцентричний тип гіпертрофії і не збільшені розміри порожнини ЛШ, характерні більш високі значення середньоденних і середньонічних показників систолічного, діастолічного, пульсового АТ та індексів навантаження тиском.
Концентрична ГЛШ пов’язана з формуванням автономної дисфункції серця, про що свідчить зниження на 10-25% статистичних показників варіабельності серцевого ритму (SDNN, SDANN, SDNNi, HRVi) в групі хворих з цим типом ремоделювання порівняно з пацієнтами з ексцентричним типом ГЛШ і не збільшеними розмірами порожнини ЛШ.

Рівень гемодинамічної реакції на фізичний стрес залежить від ступеня порушення нейрогуморальної регуляції серцевого ритму. Зростання рівня відповіді САТ на навантаження асоціюється із зниженням показників загальної ВСР (SDNN, SDANN, SDNNi, HRVi, TP), а також показників, що відображають вагусні (NN50, pNN50, HF) та симпато-вагусні (LF) впливи. У хворих з гіпертензивною реакцією відзначається вегетативний дисбаланс, обумовлений активацією симпатичної нервової системи і недостатністю компенсаторних механізмів, що забезпечують парасимпатичні впливання на серцеву діяльність. Толерантність до фізичного навантаження у хворих на ГХ ІІ ст. залежить від рівня АТ і типу гемодинамічної реакції на навантаження.
Ангіоретинопатія І і ІІ ступеня є частим та неспецифічним проявом ГХ ІІ ст., що обмежує її значення в експертно-реабілітаційній діагностиці даного захворювання. У порівнянні з ГЛШ виявляється у хворих з меншими значеннями АТ (в денний і нічний періоди доби) та індексів навантаження тиском.