Теоретико-методологічні засади формування нових механізмів ДЕРЖАвНОГО РЕГУЛЮВАННЯ в сфері СОЦІАЛЬНО значимих послуг Диссертация

Короткий опис:
Міністерство освіти і науки україни
Донецький державний університет управління

На правах рукопису

ЧЕРНИШ ОЛЕНА ІВАНІВНА

УДК 352.330.12
Теоретико-методологічні засади формування нових механізмів ДЕРЖАвНОГО РЕГУЛЮВАННЯ в сфері СОЦІАЛЬНО значимих послуг

Спеціальність 25.00.02 Механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
Дорофієнко В’ячеслав Володимирович
доктор економічних наук, професор

Донецьк - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. Аналіз теоретичних і Методологічних основ дослідження сфери послуг

15

1.1.

Економічна природа сфери послуг та її роль в сучасній економіці

15

1.2.

Ринок послуг та його структуризація в перехідній економіці

30

1.3.

Роль держави в підтримці розвитку ринку послуг в Україні

53

Висновки до розділу 1

85

РОЗДІЛ 2. Теоретичні засади функціонування механізмів ДЕРЖАвНОГО РЕГУЛЮВАННЯ в сфері СОЦІАЛЬНО значимих послуг

89

2.1.

Ринок соціально значимих послуг та особливості його функціонування

89

2.2.

Структурно-функціональний аналіз управління у сфері соціально значимих послуг

114

2.3.

Фінансове та інвестиційне забезпечення розвитку ринку соціально значимих послуг

129

Висновки до розділу 2

150

РОЗДІЛ 3. Державне регулювання процесом надання освітніх послуг

156

3.1.

Модель реалізації процесу надання освітніх послуг у контексті теоретичних положень їх розвитку

156

3.2.

Проблеми реалізації законодавства в сфері освіти

174

3.3.

Роль складових якостей освіти у формуванні нових механізмів державного регулювання освітніми послугами

182

Висновки до розділу 3

206

РОЗДІЛ 4. Механізми ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ медичними послугами

208

4.1.

Медична послуга як товар медичного ринку

208

4.2.

Розвиток державного регулювання економічних відносин у приватному секторі охорони здоров’я

231

4.3.

Державне регулювання процесом надання медичних послуг в Україні

243

Висновки до розділу 4

264

РОЗДІЛ 5. Державне регулювання Ринку інформаційних послуг

268

5.1.

Роль інформаційного ринку в економічній системі держави

268

5.2.

Вплив інформаційного ринку послуг на конкурентоспроможність держави

281

5.3.

Роль інформаційно-комунікаційних технологій у сфері державного управління

321

Висновки до розділу 5

344

РОЗДІЛ 6. Теоретико-методологічні засади Формування нових механізмів ДЕРЖАвНОГО РЕГУЛЮВАННЯ в сфері СОЦІАЛЬНО значимих послуг

348

6.1.

Теоретичні засади нової, прогресивної моделі освітньої політики в Україні

348

6.2.

Методологічні засади управління соціальною інформацією у змісті і організації вищої освіти в Україні

371

6.3.

Стратегія розвитку системи охорони здоров’я

382

6.4.

Методологічне удосконалення інформаційного державного управління соціально значимими послугами

392

Висновки до розділу 6

405

ВИСНОВКИ

410

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

414

ДОДАТКИ

434

Вступ

Актуальність теми. Шлях України, починаючи з 2000 року, коли було представлено стратегічну програму європейського вибору це прагнення подолати існуючий розрив у економічному та людському розвитку порівняно з країнами-членами Європейського Союзу, підтримання гідного рівня життя, економічних свобод та соціального захисту громадян.
Зважаючи на це, європейський вибір України повинен означати формування української моделі соціально орієнтованої ринкової економіки з ефективною системою саморегулюючих механізмів, заснованих на рівних можливостях і верховенстві права, для задоволення потреби людей у добробуті та соціальній справедливості.
Однак, фактична модель ринкової трансформації, запроваджена в процесі реформування економіки України, не мала необхідної соціальної спрямованості, а значна частина проблем, які накопичилися за цей період, породжена розбалансуванням економічних, соціальних та політичних чинників суспільних перетворень. Одна із таких проблем це необхідність переведення систем освіти, науки та охорони здоров’я на суспільний шлях розвитку при державній підтримці і контролі.
Сьогоднішній стан розвитку суспільства і економіки зумовлює необхідність розв'язати проблеми освіти і науки на системно-аналітичному рівні шляхом упровадження нової моделі освітньої політики і науки на основі інформатизації суспільства.
Нинішнє становище державного управління, коли результати наукових досліджень - нові доктрини, концепції, розробки, рекомендації тощо - практично не залучаються до освітянських стандартів, а наукові звіти, дисертації, які містять ці результати, осідають на полицях і поступово знищуються - не припустиме.
При формуванні державної політики у сфері послуг важливо визначити і науково обґрунтувати пріоритетність окремих секторів послуг, перспективних для України з точки зору загального розвитку світового ринку соціально значимих послуг. Це, перш за все, послуги пов’язані з освітою населення, наукою, охороною здоров’я та інформатизацією суспільства. На Всесвітньому саміті у Женеві громадською робочою групою Електронна Україна” було репрезентовано національну стратегію розвитку інформаційного суспільства України, основною метою якої є підвищення ефективності діяльності державних органів управління в напрямку поетапної реалізації інституційних змін у сфері розвитку інформаційного суспільства. Один із чотирьох напрямків розвитку передбачає створення такої інноваційної системи, яка б сприяла використанню інформації як ресурсу, спрямованого на розвиток знань, створення нових технологій, економічне зростання, розширення послуг. Тому у цьому контексті набуває значення вирішення проблеми змін, які необхідно здійснити у сфері державного управління для розвитку інформаційного суспільства в Україні.
Зміна структури власності в сфері послуг створює нову інституціональну економічну основу для розвитку ринку послуг. Але порівняно з іншими галузями економіки і послугами розвиток соціально значимих послуг здійснюється через посилення ролі держави.
В історії економічної думки питання сфери послуг займають специфічне місце. Характеристику окремих аспектів сфери послуг можна вже знайти в працях Ф.Бастіа, К.Маркса, А.Маршалла, Ж-Б.Сея, А.Сміта та ін. Обґрунтування тези про зростання ролі сектора послуг у розвитку сучасної економіки знаходить своє підтвердження в працях таких зарубіжних учених як Д.Белл, З.Бжезінський Дж.Гелбрейт, П.Дракер, М.Кастельє, К.Кларк, У.Ростоу, А.Тоффлер та ін. Представники концепції індустріального та постіндустріального суспільства відводять сфері послуг продуктивну роль в економічному прогресі. Активно відстоює необхідність та структуру ринку послуг Ф.Хайєк. Окремі питання становлення ринкових відносин у сфері послуг у трансформаційній економіці розглянуто в працях таких українських та російських учених, як В. Андрущенко, В.Бабаєв, А.Бабич, І.Балабанов, А. Баранов, М.Білінська, Є.Березняк, Б.Бреєв, З.Варналій, І.Валлерстайн, О.Вершинська, В.Гамаюнов, Б.Горохов, С.Гуткевич, Г.Губерна, В.Дорофієнко, М.Єрмошенко, Є.Жильцова, Ю.Канигін, Д.Карамишев, А.Кармінський, Т.Качала, А.Кібанов, В.Ковтунець, К.Колін, В.Левічев, В.Лобас, В.Логвінов, Ю.Макогон, В.Максимов, А.Новицький, Н.Піскулова, В.Пила, А.Пороховський, А.Потемкін, Г.Предик, Є.Песоцька, Я.Радиш, В.Рубе, Л.Решодько, В.Сорокіна, В.Семенов, Н.Солоненко, Ю.Сурмін, В.Тихомиров, Ю.Штепа, М.Шутов, Г.Щегловська, А.Ягодка, А.Яновський та ін.
Аналіз опублікованих праць, матеріалів наукових конференцій і дискусій, присвячених дослідженню цієї багатогранної проблеми, показав, що вона має ще багато недосліджених теоретичних і методологічних питань та невирішених практичних проблем.
Передовсім немає жодної роботи, яка була б присвячена державницькому аналізу проблем становлення, функціонування та регулювання ринку соціально значимих послуг як органічно цілісного сектора національної економіки. Дослідники, в основному, приділяють увагу статистично-емпіричному аналізу розвитку окремих видів послуг в економіці України та інших країн. Актуальність дослідження спричинена необхідністю подолати наявну суперечність між потребою застосування пріоритетних напрямків розвитку таких соціально значимих послуг, як освіта, охорона здоров’я, наука і інформатизація суспільства та відсутністю науково-теоретичного обґрунтування відповідних механізмів їх реалізації.
Проблематика роботи відповідає Цілям Розвитку Тисячоліття в Україні, визначеним на Саміті Тисячоліття ООН (2000 рік), завданням Доктрини інформаціологічного розвитку людства в ХХІ столітті схваленої і прийнятої на Всесвітньому Інформаціологічному Форумі під егідою ООН (2000 рік), Стратегії розвитку Інформаційного суспільства України схваленою на Всесвітньому саміті у Женеві (2003 рік), Концепції державної регіональної політики в Україні (2001 рік) та курсу на європейську інтеграцію України (2005 рік).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління, де автор керує науковою темою № 99.06.01 Державні механізми регулювання ринку послуг у трансформаційній економіці” (номер держреєстрації 0104U009991). У цих дослідженнях було обґрунтовано необхідність і можливість переведення систем освіти, науки, охорони здоров’я на суспільний шлях розвитку при державній підтримці і контролю. З метою реалізації цієї гіпотези розроблено комплекс методів, способів і прийомів формування нових механізмів державного регулювання у сфері соціально значимих послуг на засадах інформатизації суспільства.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування комплексу методів, способів і прийомів для формування механізмів державного регулювання у сфері соціально значимих послуг що базуються на інформатизації суспільства.
Для досягнення поставленої мети були вирішені такі задачі:
проаналізовано економічну природу сфери послуг, як об’єкту державного управління та її роль у сучасній економіці з метою теоретичного визнання продуктивного характеру праці у сфері послуг як третинного сектора національної економіки, роль якого у створенні ВВП постійно зростає і визначає рівень постіндустріального розвитку суспільства;
виявлено державницький аспект якісних і кількісних ознак товару-послуги з метою уточнення його специфічних властивостей і формування теоретико-методологічної бази для механізмів державного регулювання в сфері надання соціально значимих послуг;
запропоновано основні принципи сегментації соціальних послуг з метою розробки такої структури, яка найповніше відображає специфіку соціально значимих послуг з урахуванням особливостей їх споживачів;
проведено структуризацію ринку послуг у перехідній економіці з метою забезпечення державного управління визначеними пріоритетами суспільно значимих соціальних послуг і розробки організаційної структури їх надання;
проаналізовано фінансове та інвестиційне забезпечення розвитку ринку соціально значимих послуг з метою вдосконалення механізмів регулювання їх розвитку;
виявлено проблеми реалізації законодавства в сфері освітніх послуг з метою формування нової моделі освітньої політики;
означено складові якості освіти і визначено їх роль у формуванні механізмів державного регулювання освітніх послуг;
проаналізовано розвиток державного регулювання процесу надання медичних послуг в Україні і запропоновано стратегію розвитку системи охорони здоров’я;
запропоновано нову модель освітньої політики в Україні, а також нову концепцію управління освітніми послугами;
визначено роль інформаційного ринку в економічній системі держави і запропоновано методологічні основи управління соціальною інформацією у змісті і організації вищої освіти;
обґрунтовано напрями та форми впливу держави на розвиток інфраструктури інформаційного ринку і запропоновано методологічне вдосконалення інформаційного державного управління соціально значимими послугами.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання наданням соціальних послуг в трансформаційній економіці України.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади формування нових механізмів державного регулювання у сфері соціально значимих послуг на основі інформатизації суспільства.
Гіпотеза дослідження базується на тому, що за умов демократизації суспільних відносин і ресурсного обмеження розвитку як людини, так і територіально-локалізованих спільнот, питома вага соціально значимих послуг, за якими оцінюється ефективність державного управління таким розвитком, непомірно зростає. Системи вищої освіти, науки і охорони здоров’я мають забезпечити підготовку молодої людини до повноцінного життя в інформаційному суспільстві, що дасть їй можливість адаптуватися до впровадження новітніх інформаційно-комунікативних технологій і застосування їх на практиці. З урахуванням досвіду промислово розвинутих країн переведення систем освіти, науки, охорони здоров’я на суспільний шлях розвитку при державній підтримці і контролі є визначальною основою демократії, глобалізації, інформатизації та прогресивного розвитку людства. Все це веде до зміни розуміння завдань органів державної влади відповідно як до трансформаційного періоду, так і до стратегії на євроінтеграцію.
Методи дослідження. Дисертаційне дослідження теоретико-методологічних засад формування нових механізмів державного регулювання у сфері соціально значимих послуг виконано на основі використання системи економічних законів та наукових принципів, розроблених філософією, економічною теорією, теорією державного управління та інформаціологією. Для теоретичного обґрунтування значення поставлених питань та уточнення ключових понять дисертаційного дослідження застосовано метод логічного узагальнення, а для вивчення особливостей ринку соціальних послуг - статистичного та економічного аналізу. За допомогою методів аналізу і синтезу було досліджено проблеми управління у соціальній сфері і визначене місце медичних послуг серед послуг соціальної сфери, а також розкрито зміст інформаційного ринку. Графічний метод для наочного надання статистичного матеріалу та схематичного зображення ряду теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження.
На основі інформаціологічних принципів було запропоновано формування інформаційного ринку в умовах трансформації ринкових відносин, єдність логічного і історичного підходів - для розкриття специфічних ознак національного інформаційного ринку, обґрунтування методології управління соціальною інформацією у змісті і організації вищої освіти і структури, програми методологічного вдосконалення державного управління соціально значимими послугами на основі інформатизації за допомогою прикладних методів, таких як порівняння й угруповання було виявлено тенденції зміни структури продуктивних сил, а таких як екстраполяції - для прогнозування динаміки інформатизації суспільства, статистичного аналізу - для перевірки і підтвердження тези щодо відсталості України від розвинутих країн світу в питаннях інформатизації та створення інформаційного ринку.
Інформаційну і теоретико-фактологічну базу дослідження склали монографії, статті вітчизняних і зарубіжних учених і практиків, які присвячені проблемам перехідної економіки, сучасних концепцій державного управління реформування освіти і охорони здоров’я, інформатизації суспільства, інформаційного ринку, а також законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України, Президента України й уряду, міністерств і відомств, міжнародне законодавство, вітчизняні і зарубіжні офіційні статистичні публікації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розв’язанні актуальної наукової проблеми науково-теоретичному обґрунтуванні методологічних засад формування механізмів державного регулювання в сфері соціально значимих послуг на основі інформатизації суспільства.
Наукова новизна результатів дослідження розкривається в таких положеннях:
уперше:
запропоновано теоретичні засади нової моделі освітньої політики в Україні, яка базується на законодавстві в галузі освіти і покликана реалізувати основну роль освіти в інноваційному суспільно-економічному розвитку України та її окремих регіонів, перетворити Україну на країну, в якій буде реалізовано конституційне право громадян на доступність якісної освіти і на цій основі розроблено нову концепцію управління наукою і освітою в Україні;
обґрунтовано методологію управління соціальною інформацією у змісті і організації вищої освіти в Україні, яка здійснює сучасне наукове знання, освітню політику держави, управлінські рішення в галузі освіти;
запропоновано концепцію методологічного вдосконалення державного управління соціально значимими послугами на основі його інформатизації;
удосконалено:
методологічні підходи щодо обґрунтування продуктивного характеру праці у сфері послуг;
заходи щодо створення належних умов для формування сучасного інформаційного ринку в Україні (створення механізму соціального партнерства в інформаційній сфері; упорядкування нормативної бази; перехід до використання найефективніших мережевих технологій, технологій зв’язку і джерел енергії; пріоритетний розвиток освіти за новими спеціальностями в галузі інформатизації; державна підтримка інформаційних галузей і методологій інформаційного державного управління соціально значимими послугами);
дістало подальшого розвитку:
зміст поняття «соціальна послуга», яке є вираженням економічних відносин, що виникають між виробником і споживачем з приводу конкретного виду діяльності, слугує для задоволення суспільних необхідностей на основі потреб, що приводить до підвищення якості життя не тільки окремих споживачів, але і всього суспільства в цілому і, таким чином, трансформується в соціально значиму послугу”;
обґрунтування державницького аспекту якісних і кількісних ознак товару-послуги, уточнення його специфічних властивостей, що дозволило сформувати теоретико-методологічну базу для виділення із сфери послуг соціально значимі послуги;
структуризація процесу надання соціально значимих послуг, в якій неурядові організації, фінансові структури, засоби масової інформації являють собою контактні аудиторії, що виявляють інтерес до них і безпосередньо впливають на цей процес у ході своєї діяльності;
стратегія інвестиційної діяльності сфери соціально значимих послуг, в якій важливу роль відіграють науково обґрунтоване визначення пріоритетних напрямків інвестування, їх відповідність державним інтересам, програмним цілям національного відродження України, досягненню стабілізації і зростання даної галузі;
складові якості освіти і їх роль у формуванні механізмів державного регулювання освітніх послуг;
стратегія розвитку системи охорони здоров’я, яка базується на залученні всіх зацікавлених у перетвореннях суспільних груп на основі моделі суспільного консенсусу.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в результаті дослідження теоретичні результати і методологічні підходи щодо формування нових механізмів державного регулювання в сфері соціально значимих послуг знайшли впровадження на всіх рівнях управління. Зокрема, практичну цінність мають конкретні рекомендації щодо запропонованої нової моделі освітньої політики в Україні, а також методологічних основ інформаційного забезпечення державного управління (довідки Центру вищої освіти Міністерства освіти і науки України № 14/182-2117 від 23.06.2005, Донецької обласної державної адміністрації № 127-06 від 13.06.2005, Луганської обласної державної адміністрації № 10/06 від 13.06.2005).
Основні положення стратегії розвитку системи охорони здоров’я, які базуються на залученні всіх зацікавлених в перетвореннях суспільних груп на основі моделі суспільного консенсусу, застосовані при розробці регіональної програми розвитку охорони здоров’я Донецької області і рекомендовані Міністерством охорони здоров’я і профільним комітетом Верховної Ради України для впровадження у всіх регіонах України (довідка № 39/05-06 від 13.06.2005).
Пропозиції щодо удосконалення управління медичними установами в Україні набули практичного втілення на місцевому рівні (довідки Виконавчого комітету Макіївської міської ради № 12-06/05 від 14.06.2005, Виконавчий комітет Донецької міської ради № 7/06-2005 від 15.06.2005).
Крім того, основні теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційного дослідження було використано автором при викладанні студентам Донецького державного університету управління і Донецького державного медичного університету ім. М.Горького таких дисциплін Менеджмент у невиробничій сфері”, Управління інформаційними ресурсами”, Менеджмент в охороні здоров’я”, Менеджмент організацій соціального захисту”, Менеджмент в бюджетних галузях” (довідка Донецького державного університету управління № 192/06 від 14.06.2005, довідка Донецького державного медичного університету ім. М.Горького № 45 від 15.06.2005).
Особистий внесок здобувача. Основні ідеї і результати досліджень дисертаційної роботи, особливо ті, що характеризують новизну і практичне значення, належать автору. Ідеї співавторів наукових праць у дисертації не використовувалися. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизований у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення і результати, які викладено в дисертації, доповідалися автором на конференціях професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідних робіт (2001-2005 рр., м. Донецьк), на ІХ науковій студентській загальноакадемічній конференції ДонДАУ (2001 р., м. Донецьк), на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції Менеджмент-освіта у вищих навчальних закладах України: підготовка, використання, роль і значення в соціально-економічному розвитку регіонів” (2002 р., м. Слов’янськ), на IV Міжнародному науковому конгресі Теорія та практика державного управління” (2003 р., м. Харків), І Міжнародній науково-практичній конференції Науковий потенціал світу 2004” (2004 року, м. Дніпропетровськ), Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції Менеджмент-освіта в Україні: стан розвитку та шляхи вдосконалення” (2004 р., м. Слов’янськ), на ІV Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (2005 р., м. Алушта), на засіданні Всеукраїнського круглого столу Конкурентна політика в Україні та напрямки її вдосконалення” (2005 р., м. Київ), на Міжрегіональній конференції Реформування системи місцевого самоврядування” (2005 р., м. Макіївка).
Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 40 наукових праць загальним обсягом 54,05 друкованих аркуша, з них 3 монографії, 1 навчальний посібник, 25 статей у наукових фахових виданнях (4 у журналах, 21 у збірниках наукових праць), 11 у матеріалах конференцій. Особисто автору належить 41,3 д.а

Список літератури:
Висновки

Отримані в ході дослідження результати в сукупності розв’язують важливу науково-практичну проблему обґрунтування теоретико-методологічних засад щодо формування механізмів державного регулювання в сфері соціально значимих послуг на основі інформатизації суспільства.
1. Уточнено методологічні підходи щодо обґрунтування продуктивного характеру праці у сфері послуг, обґрунтовано чинники випереджаючого розвитку сфери послуг порівняно з розвитком матеріального виробництва, визначальну роль сфери послуг на постіндустріальному етапі розвитку суспільства.
2. Дістало подальшого розвитку зміст поняття соціальна послуга”, яка по-перше, впливає на формування людського капіталу, який є вирішальним чинником виробництва і економіки; по-друге, в послугах соціальної сфери зацікавлені не тільки окремі громадяни, але і суспільство в цілому і таким чином, вони трансформується в соціально значимі”.
3. Виокремлено державницький аспект якісних і кількісних ознак товару-послуги, дано уточнення його специфічних властивостей, що дозволило сформувати теоретико-методологічну базу для виділення із сфери послуг таких що відносяться до соціально значимих.
4. Оскільки процес надання соціально значимих послуг є не ізольованим, а інтегрованим у складну систему соціально-економічних відносин суспільства, необхідно враховувати інтереси різних верств населення, суспільно-політичних організацій і партій, уряду і місцевих органів управління, окремих осіб усіх, хто тією чи іншою мірою причетний до цього процесу і входить до складу цієї системи. Виходячи з цього здійснено структуризацію процесу надання соціально значимих послуг.
5. Встановлено, що важливою особливістю фінансування сфери соціально значимих послуг є сполучення галузевого і територіального принципів управління. В нових умовах потрібно визнати пріоритет територіального принципу формування і розподілу фінансових ресурсів у цій сфері.
Розвиток сфери соціально значимих послуг стає сьогодні визначальним чинником інвестиційного забезпечення всієї економіки, і в тому числі, й самої сфери послуг.
6. У стратегії інвестиційної діяльності сфери соціально значимих послуг важливу роль відіграє науково-обґрунтоване визначення пріоритетних напрямків інвестування, їх відповідності державним інтересам, програмним цілям національного відродження України, досягнення стабілізації і зростання даної галузі. Головним напрямком розвитку ринку соціально значимих послуг в Україні повинна стати ефективна інвестиційна політика, яка забезпечила би не лише просте відтворення основних фондів, а й розширення їх активної частини на новому технічному рівні з метою забезпечення високої ефективності та якості надання послуг.
7. Визначивши складові якості освіти та їх роль у формуванні механізмів державного регулювання освітніх послуг, а також виявивши проблеми реалізації законодавства у сфері освітніх послуг, запропоновано теоретичні засади нової прогресивної моделі освітньої політики в Україні, яка базується на законодавстві в галузі освіти і покликана визначити основну роль освіти в інноваційному суспільно-економічному розвитку України та її окремих регіонів, перетворити Україну на державу, в якій буде реалізовано конституційне право громадян на доступність якісної освіти.
8. Виходячи з теоретичних засад нової прогресивної моделі освітньої політики в Україні запропоновано нову концепцію управління наукою і освітою. Основна ідея концепції полягає у поступовому (планомірному) залученні на рівень промислового використання всіх знань, які накопичені людством у минулому і продовжують накопичуватися зараз. А для цього, тобто для переведення накопичених людством знань у площину їх промислового використання, необхідне залучення цих знань у навчальний процес, освітянські стандарти для вищих навчальних закладів.
9. Обґрунтовано методологію управління соціальною інформацією у змісті й організації вищої освіти в Україні, яка здійснює сучасне наукове знання, освітню політику держави, управлінські рішення в галузі освіти. Таке інформаційно-пізнавальне наповнення вищої освіти формує індивіда, виховує громадянські якості, що підносять особистість, вчать людину сучасним формам взаємодії, в тому числі й інформаційної, з природою, із соціумом, із знанням, із технікою; готує молоду людину жити у швидкоплинному світі, в якому зміни життя, свідомості, розуму, емоцій, інтелекту, ціннісної сфери мають вирішальне значення, розвиває здібності працювати із новою соціальною інформацією та приймати щодо неї оптимальні для життя рішення. Саме через новітню культуротвірну інформацію про життя людини, її цінності відбувається процес проникнення гуманітарних цінностей у норми, стандарти змісту вищої освіти, в структуру природничо-наукової технічної діяльності, що змінює, в свої чергу, наповнення змісту й організації вищої освіти на шляхах смислотвірної діяльності, розуміння сутності людини, її призначення.
10. Обґрунтовано теоретичні та методологічні заходи щодо створення належних умов для формування сучасного інформаційного ринку в Україні.
11. Оцінюючи можливості медичної послуги як товару охорони здоров’я на ринку медичних послуг, а також стан державного регулювання процесу надання таких послуг, запропоновано стратегію розвитку системи охорони здоров’я, яка покликана, в першу чергу, стимулювати розвиток тих територіальних систем охорони здоров'я, які через об'єктивні причини не можуть функціонувати в режимі саморозвитку; створювати умови для виникнення і функціонування значущих для всієї системи охорони здоров'я потенційних «точок зростання»; забезпечити виконання регіональними системами охорони здоров'я загальнодержавних і загальногалузевих функцій (підтримка на території лікувальних, наукових, освітніх об'єктів національного значення, утримання курортів і т.п.); оперативно реагувати на зміни в економічних і санітарно-епідемічних умовах.

12. Визначивши вплив держави на розвиток інфраструктури інформаційного ринку, запропоновано методологічне вдосконалення інформаційного державного управління соціально значимими послугами, і на цій основі розроблено концептуальну схему механізму інформаційного забезпечення управління ними.

список використаних джерел

1. Агабабьян Э.М. Производство-потребление: перестройка механизма взаимодействия.- М.: "Экономика", 1991.-239 с.
2. Агарков В.И., Грищенко С.В., Грищенко В.П. Атлас гигиенических характеристик экологической среды Донецкой области. Донецк: ДГМУ, 2001. 140 с.
3. Адміністративні та функціональні реформи в системі охорони здоров’я: Аналіт. огляд / За заг. ред. В.Ф. Москаленка. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 245 с.
4. Акопян А., Дарсигова Р., Бочкаев Р. Маркетинговая деятельность и логистика на медико-фармацевтическом рынке // Маркетинг. 2002. № 3 (64). С. 84-89.
5. Акопян А., Мурашов В., Бочкаев Р. Особенности конкуренции на рынке медицинских услуг и товаров медицинского направления // Маркетинг. 2001. № 4 (59). С. 98-107.
6. Акулов В.Н. Социальная защита граждан в условиях обязательного медицинского страхования // Мир медицины. 1997. № 6. С. 8-12.
7. Амитан В.Н., Киклевич Ю.Н., Филатов Д.Е. Инновационное развитие Донецкого региона: состояние и перспективы. Донецк: ИЭПИ НАН Украины, ООО «Юго-Восток», 2002. 237 с.
8. Амоша О.І. Інвестиційне забеспечення реформ у промисловості // Меркурій. 2000. № 7. С. 29-31.
9. Ангелуца П. Скільки коштує лікування в Австралії? // Медицина світу. 2000. Т. 9, № 2. С. 110-118.
10. Андрианов В.Д. Конкурентоспособность России в мировой экономике // Мировая экономика и международные отношения. 2000. №3. С. 4757.
11. Андрущенко В.Л. Орієнтири вітчизняної фінансової думки // Фінанси України. 2000. № 4. С. 8-9.
12. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті: (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). - Львів: Каменяр, 2000. - 303 с
13. Астахова К.В. Трансформація вищої освіти вимагає траснофрмації управління вищою школою // Педагогіка і психологія. 2002. - №3.
14. Афанасьев В., Черкасов В. Маркетинг образовательных услуг// Маркетинг в России и за рубежом. 1999. №5(1). С.68-78.
15. Бабич А.М. и др. Социальная сфера в условиях перехода к рынку.: Экономика. - 1993. 220с.
16. Багиев Г.Л., Моисеева Н.К., Никифорова С.В. Международный маркетинг. Учебник. СПб.: Издательство «Питер», 2001. 512с
17. Бакуменко В. Напрями і підходи до розвитку теоретико-методологічних засад формування державно-управлінських рішень // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 2002. № 1. С. 5-14.
18. Балабанов И.Т. Электронная коммерция. СПб.: Питер, 2001. 336 с
19. Баранов А. Об украинском Интернете // Зеркало недели. 2001. № 5 (329). 3 февр. С. 10
20. Баранова Л.Я. Личные потребности. - М.: Экономика. - 1984. - 252 с.
21. Белоус А. В бой пошли телекомы // Инвест Газета. 2002. № 24 (351). 18 июня. С. 7276
22. Березной А. Мировая индустрия управленческого консалтинга на пороге XXI века // Мировая экономика и международные отношения. 2001. № 9. С. 317
23. Бичков В.В., Гриценко В.І., Коваленко О.С. Сучасний погляд на процес інформатизації системи охорони здоров’я м. Києва // Охорона здоров’я України. 2001. № 3. С. 27-29.
24. Бабаєв В.М., Евтушенко О.А. Пути государственного регулирования многоканальной системы финансирования в здравоохранении при переходе к рыночной экономики. Зб.наук.праць ДонДУУ: Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія Державне управління”, т. 6, вип. 51. Донецьк: ДонДУУ, 2005. С. 21-26.
25. Большаков А. Менеджмент.- Санкт-Петербург: «Питер», 2000.-155 с
26. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. М.: Фонд «Правовая культура», 1994. 528 с.
27. Боровиков В. Statistica: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов. СПб.: Питер, 2001. 656 с.
28. Браверманн А. Маркетинг в российской экономике переходного периода. - М.: Экономика 1997. 543с.
29. Бреев Б., В.Галецкий. Развитие сферы услуг и экономический рост (материалы к лекциям и семинарам). - Российсский экономический журнал. - № 10. - 2000 г. с. 53-59.
30. Бреев Б., В.Галецкий. Развитие сферы услуг и экономический рост (материалы к лекциям и семинарам). - Российсский экономический журнал. - № 10. - 2000 г. с. 53-59
31. Бугаков В.П. Особенности маркетинга услуг//Маркетинг в России и за рубежом. — 1998. — № 2(5). — С. 106—112.
32. Будзан Б. Глобализация: новый вызов менеджменту Украины // Зеркало недели. 2002. № 29 (404). 3 авг. С. 10
33. Быковский Е. Пас в будущее // Зеркало недели. 2000. № 47 (320). 2дек. С. 23
34. Валлерстайн И. Глобализация или переходный период? // Экономика XXI века. 2001. № 5. С. 8599
35. Варналій З.С. Державна фінансова підтримка в сфері малого підприємництва та шляхи її вдосконалення // Фінанси України. - 1996. - № 2. - С.32-42.
36. Варфоломеев В.И. Воробьев С.Н. Принятие управленческих решений. М.: Кудиц-образ, 2001. - 288 с.
37. Великобритания: инициатива правительства в области электронной торговли // iBusiness. 2001. Март. С. 2627
38. Вершинская О.Н, Махрова О.Н. Информационный бизнес и информационное общество // Інформация и бизнес. 2000. № 2. С. 910.
39. Вишневская Н. Рынок рабочей силы в ретроспективе ХХ столетия // Мировая экономика и международные отношения. 2001. № 9. С. 5261.
40. Гавриленко І.М., Скідін О.Л. Соціологія освіти: Навч.посібник. Запоріжжя, 1998. 396 с.
41. Губерная Г.К. Ляшенко В.В. Основные подходы к проведению региональной экономической политике // Зб.наук.праць ДонДАУ: Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія Державне управління”, т. ІІІ, вип. 17. Донецьк: ДонДАУ, 2002. С. 34-41.
42. Галасюк Валерій, Галасюк Віктор. Оцінка кредитоспроможності позичальника (зіставління розумів кредитування і здатності позичальника генерувати FSC-потоки) // Вісник НБУ. 2002. № 11. С. 42-46.
43. Галкин Р.А., Мальцев В.Н. Профилактика в формировании региональной модели здравоохранения // Пробл. соц. гигиены и история медицины. 2000. № 6. С. 40-41.
44. Гамаюнов В.Г., Дорофиенко В.В., Поважный С.Ф. Менеджмент в непроизводственной сфере.- Х.: «Основа», 1997.- 444 с.
45. Герасименко В.В. Основы маркетинга. М.: ТЕИС, 1999. 142 с.
46. Герасименко В.В. Эффективное ценообразование: рыночные ориентиры. М.: Междунар. центр фин.-экон. развития, 1997. 156 с.
47. Гирін В.М., Криштопа Б.П., Зозуля І.С. З досвіду надання в Україні медичної допомоги на страхових засадах // Стратегія реалізації державних гарантій надання медичної допомоги населенню України на засадах медичного страхування: Зб. наук. пр. Ірпінь, 2001. С. 39-45.
48. Голобоков С.А. Реструктуризация предприятия: цели, содержание, результат // Гос. информ. бюлл. о приватизации. 1997. № 6. С. 15-16.
49. Голухов Г.Н., Шиленко Ю.В., Корышев В.И., Рейхарт Д.В. Маркетинг на рынке услуг и товаров медико-производственного комплекса // Экономика здравоохранения. 1998. № 7. С. 11-20.
50. Гончарук Н.Т. Формування й реалізація державної кадрової політики в установах, організаціях і на підприємствах аграрного сектора економіки України: Автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.03. К., 2002. 20 с.
51. Горностаев Ю.М., Гурин Н.Н., Карбанов В.Н. Мировая сеть Интернет: применение в науке и бизнесе. М.: Эко-Трендз, 1994. 224 с.
52. Горохов Б.А. Консалтинг в Росси: состояние и перспективы развития // Інформация и бизнес. 2001. № 2. С. 68.
53. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. К.: Наук. думка, 1998. 390 с.
54. Гуткевич С.А. Условия привлечения иностранных инвестиций в экономику Украины // Актуальні проблеми економіки. 2001. № 56. С. 5559.
55. Дейнеко Т.О. Інформація, процес інформатизації та інформаційні технології як різні аспекти кібернетичного світогляду і потужний засіб управління економікою // Науковий вісник Чернівецького державного університету. Вип. 25: Економіка. Чернівці: ЧДУ. 1998. С. 161169.
56. Действующее международное право: В 3 т. / Сост.: Ю.М.Колосов и Е.С.Кривчикова. М.: Изд-во Моск. независ. ин-та междунар. права, 1999
57. Демидова Л.. Сфера услуг в постиндустриальной экономике / Мировая экономика и международные отношения. - 1999. - №2. - С. 24-35.
58. Деньги, банки, кредит: Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. Финансы и статистика. - 1999. 425 с.
59. Державний бюджет України на 2002 рік // Українська інвестиційна газета. 2002. 22 січня. С. 48-50.
60. Джинчарадзе Н.Н. Інформаційна культура: Моногр. К., 1999. 147 с.
61. Дзлиев М.И., Землянухин Н.В. Информационное пространство и бизнес // Інформация и бизнес. 2000. № 4. С. 79.
62. Дихтль Е., Хершген Х. Практический маркетинг: Учеб. пособие / Пер. с нем. А.М. Макарова; под ред. И.С. Минко. М.: Высшая шк.: ИНФРА-М, 1996. 255 с.
63. ДК 009-96 Класифікатор видів економічної діяльності. К.: Держстандарт України, 1996. 249 с
64. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика.- Санкт-Петербург: «Питер», 1999.- 559 с.
65. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономическая модель / Пер с англ. В. Лукашевича и др.; Под общ. ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича. С.-Пб., 1992. 496 с
66. Долженко Д.С. Современные методы маркетинга образовательных услуг: динамика, перспективы. Збірник наукових праць ДонДАУ «Стратегія маркетингу в управлінні регіоном та підприємництвом». Т.2, вип.7, серія «Державне управління». Донецьк: ДонДАУ, 2001. С. 10-14.
67. Долженко Д.С. Трансформация традиционного комплекса маркетинга в маркетинг образовательных услуг // Менеджер. Вестник Донецкой государственной академии управления. 2002. № 1 (17). С.124-128
68. Доронин А.И. Аналитическая работа подразделения экономической разведки предприятия с материалами средств массовой информации // Информационные ресурсы России. 2000. № 1. С. 1720.
69. Дроздовский С.В. Информатизация основа формирования рынка. // Інформация и бизнес. 2000. № 2. С. 3638.
70. Економіка України: десять років реформ. / За ред. З.Ватаманюка та С.Панчишина. - Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. - 496 с.
71. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т.1 / Редкол.:С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр Академія”, 2000. - 864 с.
72. Економічна теорія: Посіб. для вищої шк. / Воробйов Є.М., ГриценкоА.А., Лісовицький В.М., Соболєв В.М.; Під заг. ред. Є.М. Воробйова Х.К., 2001. 704 с
73. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р. Дяківа. К.: Міжнар. екон. фундація, 2000. 703 с.
74. Єрмошенко М.М., Шаталова Н.О. Теоретико-методологічні основи державного регулювання малого бізнесу // Зб.наук.праць ДонДУУ: Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами”: серія Державне управління”, т. 6, вип. 51. Донецьк: ДонДУУ, 2005. С. 50-58.
75. Ершова Т.В. Переход к информационному обществу: концепции, проблемы, вопросы // Інформация и бизнес. 2000. № 1. С .46.
76. Жилищная экономика.: Пер. с англ. М.: Изд-во Дело”, 1996. 167с.
77. Жильцов Е.Н. Основы формирования хозяйственного механизма в сфере услуг. М.: МГУ, 1991. 191 с.
78. Жук А.Я., Желябін Н.К., Ревун М.П. Щодо проблем реформування системи управління освітою // Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (28-30 жовтня 1998). К.: МО України, АПН України, ДАККО, ІЗМН, 1998. - С. 71-76.
79. За высокую конкурентоспособность // Мировая экономика и международные отношения. 2002. №2. С. 114118
80. Закон України від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІ / Основи законодавства України про охорону здоров’я // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2000. - № 7. С.18-43.
81. Зинин В.М.., Зайцев Л..М. Ресурсный потенциал сферы культуры. - М., 1989. 315 с
82. Знание не обременяет. Общее состояние рынка консалтинговых услуг в Украине // Посредник. 1997. 16 июня. С. 10
83. Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: Навчальний посібник для вчителів, аспірантів, студентів ВНЗ. К.: Українсько-фінський інститут менеджменту й бізнесу, 2001. 302 с.
84. Иванова Н. Инновационная сфера: итоги столетия // Мировая экономика и международные отношения. 2001. № 8. С. 22-34.
85. Ивашковский С.Н. Экономика: микро- та макроанализ. Учебно-практическое пособие. - М.: Дело, 1999. - 360 с.
86. Иноземцев В. Структурирование общественного производства в системе постиндустриальных координат (методолого-теоретические аспекты) // Российский экономический журнал. - 1997. - № 11-12.
87. Информатика: Учеб. / Под ред. проф. Н.В. Макаровой. М.: Финансы и статистика, 1997. 768с
88. Інформаційний бюллетень Державного комітету стастики України. - 1999. - № 6 (58),
89. Калачева І.В. Статистика послуг: концептуальні основи реформування // Статистика України. 2001. № 4. С. 2428.
90. Калитич Г.И., Каныгин Ю.М. Інформатика в условиях рынка. К, 1991. 43 с.
91. Каныгин Ю.М., Калитич Г.И. Основы теоретической информатики. К.: Наук. думка, 1990. 232с
92. Карамишев Д. Стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні // Державне управління і Україні: реалії та перспективи: Зб.наук.пр./ за заг.ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. С. 415-420.
93. Келли Кевин. Новые правила для новой экономики. Двенадцать принципов преуспевания в бурно меняющемся мире // Знание-Сила. 1998. №4.
94. Кибанов А.Я. Управление персоналом: Регламентация труда. М.: Экзамен, 2001. - 640 с.
95. Киреев А.П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. Ч. 1: Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Ч. 2: Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. М.: Междунар. отношения, 1998, 2000.
96. Ковтунець В.В. Становлення електронного бізнесу в Україні // Актуальні проблеми економіки. 2001. № 12. С. 5153
97. Козлакова Г.О. Інформаційно-програмне забезпечення дистанційної освіти: зарубіжний і вітчизняний досвід: Монографія. К.: ВЦ „Просвіта”, 2002. 230 с.
98. Колин К.К. Фундаментальные основы информатики: Учеб. пособие для вузов. М.: Академ. проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. 350 с.
99. Кондратова Л. Проблеми вищої школи у світлі національної доктрини розвитку освіти України // Вища освіта України. 2003. - № 1.
100. Конституційне право України. К.: Наукова думка, 2000. 731 с
101. Конституція України: Офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навч. посібник / Авт.-упоряд. М.І. Хавронюк. К.: Парламент. вид-во; 1999. 544 с. (Законодавство: нормат. док. та комент.).
102. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. К.: Преса України, 1997. 80 с.
103. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України: Указ Президента України № 1313/2000 // Ліки України. 2000. № 1. С.3-4.
104. Копылов В.А. О теоретических проблемах становления информационного права // Информационные ресурсы России. 1998. № 3. С. 2126.
105. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент: Пер. с англ. СПб.: Питер Ком, 1999.- 896 с.
106. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга / Пер. с англ.; 2-е европ. изд. — К.; М.; СПб.: Издательский дом Вильямс”, 1998. 412 с.
107. Кречмер Э. Медицинская психология: Пер. с нем. СПб.: Союз, 1998. 464 с
108. Крупник А. Бизнес в Интернет. М.: МикроАрт, 2002. 240 с.
109. Крутик А.Б. Малий бізнес в економічній стратегії і політиці реформованої Росії // Известия СПб ГУЭФ. 1998. - № 2. - с. 72-77
110. Крылов И.В. Маркетинг (социология маркетинговых коммуникаций): Учебное пособие. М.: Изд-во «Центр», 1998. 144с.
111. Кудрин В.С. Принципиальные основы организации оценивания медицинской деятельности // Здравоохранение. 2001. № 1. С. 43-48.
112. Кумицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навчальний посібник. К.: МАУП, 2002. 224 с.
113. Ламбен Ж.-Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. Пер. с франц.— СПб.: Наука, 1996.— 589 с.
114. Ланкастер К. Перемены и новаторство в технологии потребления / Теория потребительского поведения и спроса СПб.: Экономическая школа, 1994 г. 458 с
115. Логвінов В. Роль інформаційно-комунікаційних технологій у сфері державного управління // Державне управління і Україні: реалії та перспективи: Зб.наук.пр./ за заг.ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. С. 200-205.
116. Лобас В.М. Регионализация государственного социального управления: вопросы теории и практики // Монографія. Донецк: МЧП «ВИК», 2003. 250 с.
117. Лук’яненко Д.Г. Міжнародна економічна інтеграція. К.: ВІПОЛ, 1996
118. Майоров С.И. Информационный бизнес: коммерческое распространение и маркетинг. М.: Финансы и статистика, 1993. 128 с.
119. Макконнелл К., Брю С. Экономикс. Т. 1. - М.: Республика, 1992. 685с
120. Макогон Ю. В., Орехова Т.В., Власова Т.В. Некоторые аспекты развития науки и образования в ЕС: Германия и Великобритания. Донецк: ДонНУ, 2000.- 60с.
121. Максимов В.И. Информационные технологии в управлении бизнесом // Інформация и бизнес. 2000. № 1. С. 79.
122. Марев Иван. Методологические основы дидактики: Пер.с болгарського / Предисловие И.Я. Лернева. М.: Педагогика, 1987. 224 с.
123. Маркетинг: Учебник /А.Н.Романов, Ю.Ю. Корлюгов, С.А.Красильников и др. / Под ред. А.Н.Романова. М.: ЮНИТИ, 1995. 560с.
124. Маркова В.Д. Маркетинг услуг.- М.: Финансы и статистика, 1996.- 126 с.
125. Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упоряд. і наук. ред. Н.Б. Болотіна. К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. 412 с.
126. Менеджмент в охороні здоров’я: Структура та поведінка організацій охорони здоров’я: Пер. с англ. / За ред. С.Шортела та А.Калюжного. К.: Основи, 1998. 560с.
127. Мороз В.Д. Сучасні проблеми управління вищою освітою // Педагогіка і психологія. 2002. - № 3.
128. Мостяєв О. Вітальність та інформація в історії // Крисаченко В.С., Митроновський О.Ю., Табачковський В.Г., Теслюк С.С. та ін. Антропоцентризм і віталізм: сучасний синтез. - Луцьк: Надстир’я, 2000. 285 с