ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇЇ` ВПЛИВ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ РЕГІОНІВ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

На правах рукопису

ГОРЯЧУК Валерій Федорович

УДК 330.34+.009.12(477)

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
КАПІТАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇЇ` ВПЛИВ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ РЕГІОНІВ

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант -
Буркинський Борис Володимирович,
академік НАН України,
доктор економічних наук, професор

Одеса – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КАПІТАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
18
1.1. Продуктивні сили в контексті капіталу та капіталізації 18
1.2. Семантичний аналіз поняття «капітал» та побудова його узагальненого визначення
20
1.3. Співвідношення понять «багатство» та «капітал» 34
1.4. Види капіталу та їх класифікації 37
1.4.1. Види капіталу 37
1.4.2. Класифікації видів капіталу 58
1.5. Концептуальна модель широкого розуміння капіталу держави 72
1.6. Капіталізація: процес, стан, відношення та система 77
1.6.1. Капіталізація як процес 83
1.6.2. Капіталізація як стан 89
1.6.3. Капіталізація як відношення 90
1.6.4. Капіталізація як система 93
1.7. Показники оцінки капіталізації 99
1.8. Структурна модель явища капіталізації економіки 106
Висновки до розділу 1 109
РОЗДІЛ 2. ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ ФІЗИЧНОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ ТА ЇЇ РЕГІОНІВ У 1991-2010 РОКАХ
112
2.1. Поняття «фізичний капітал» та система його обліку 112
2.2. Основні засоби України та її регіонів у 1991-2010 роках 116
2.3. Структурні зміни у заощаджені та нагромаджені основного капіталу в українській економіці та її інституційних секторах
132
2.4. Фондовіддача основного капіталу та оцінка її впливу на економічне зростання України та її регіонів
142
2.5. Амортизація та індексація як механізми відтворення основних засобів
146

2.6. Шляхи прискорення нагромадження та оновлення основних засобів України та її регіонів
156
Висновки до розділу 2 159
РОЗДІЛ 3. ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ, МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЙОГО ОЦІНКИ НА РІВНІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ, ІНВЕСТИЦІЇ В ЛЮДИНУ ТА ВІДДАЧА ВІД НИХ
162
3.1. Поняття «людський капітал», його сутність та місце в системі економічних відносин
162
3.2. Методичні підходи до оцінки людського капіталу 177
3.2.1. Оцінка людського капіталу регіонів України на основі заробітної плати 180
3.2.2. Оцінка людського капіталу України та її регіонів на основі обсягу валового внутрішнього (регіонального) продукту, створеного за рахунок людського фактору 182
3.2.3. Оцінка людського капіталу регіонів України на основі обсягів національного багатства та природного і фізичного капіталів 187
3.2.4. Оцінка людського капіталу регіонів України на основі Індексу людського розвитку 191
3.2.5. Оцінка людського капіталу регіонів України на основі показників освіти 201
3.2.6. Класифікація підходів до оцінки людського капіталу регіонів України та їх порівняльний аналіз 209
3.3. Інвестиції у людський капітал та їхня віддача. 214
Висновки до розділу 3 226
РОЗДІЛ 4. СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК КАТАЛІЗАТОР ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
230
4.1. Сутність поняття «соціальний капітал», його джерела, структура та вплив на економічне зростання
230
4.2. Оцінка соціального капіталу України на основі показника довіри
258
4.3. Методологічні підходи до економічної оцінки дефіциту соціального капіталу на основі виміру дисфункцій
282
4.4. Підвищення ефективності державного управління як механізм нагромадження соціального капіталу
292
4.4.1. Роль держави в економічному розвитку країни 292
4.4.2. Проблеми адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування України
299
4.4.3. Сценарії модернізації адміністративно-територіального устрою України та їх законодавче забезпечення
307
4.4.4. Проект розподілу повноважень органів публічної влади між базовим та районним рівнями адміністративно-територіального устрою
311
Висновки до розділу 4 319
РОЗДІЛ 5. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ РЕГІОНІВ ТА ЇЇ ВЗАЄМОЗВЯЗОК З КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ ЕКОНОМІКИ
322
5.1. Конкурентоспроможність регіону як економічна категорія 323
5.2. Система понять дослідження конкурентоспроможності регіонів 330
5.3. Показники оцінки конкурентоспроможності регіону 337
5.4. Вплив капіталізації економіки на конкурентоспроможність країни та її регіонів
342
5.5. Кількісна оцінка зв’язку капіталізації економіки та конкурентоспроможності регіонів України
347
Висновки до розділу 5 353
ВИСНОВКИ 356
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 362
ДОДАТКИ 390

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АР Крим Автономна Республіка Крим
ВВП Валовий внутрішній продукт
в.п. Відсотковий пункт
ВРП Валовий регіональний продукт
ЄС Європейський Союз
ІГК Індекс глобальної конкурентоспроможності
ІЛР Індекс людського розвитку
МОН України Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
НАН України Національна академія наук України
НМА Нематеріальні активи
ООН Організація Об’єднаних націй
РФ Російська Федерація
СЕФ Світовий Економічний Форум
СНР Система національних рахунків

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі перед Україною та її регіонами стоїть завдання підвищення рівня та якості життя людей. Необхідною умовою цього є економічне зростання та підвищення конкурентоспроможності. Це ключовий елемент національних і регіональних стратегій у будь-якій країні, важлива функція державного регулювання економіки. Обмеженість факторів економічного розвитку, в першу чергу різних видів капіталу, об'єктивно породжує конкурентну боротьбу за них між країнами та регіонами.
Підвищення рівня капіталізації економіки має стратегічне значення для України, оскільки, по-перше, існує безпосередній зв'язок між капіталізацією та конкурентоспроможністю, а по-друге, тому що ринкова трансформація в Україні за своєю суттю це не тільки перехід від адміністративно-командної економіки до ринкової, але й капіталізація економіки. Зростання складності процесів, які відбуваються в економіці та інших сферах суспільства, неможливість вирішення низки питань соціально-економічного розвитку країни, спираючись на традиційне трактування поняття «капітал», обумовлюють необхідність подальшого дослідження теоретичних та практичних питань капіталізації економіки країни та її регіонів.
Теоретичні засади капіталізації економіки були предметом дослідження багатьох видатних учених минулого: Ф. Кене, А. Сміта, В. Петті, Д. Рікардо, К. Маркса, А. Маршалла. З переходом країн до етапу постіндустріального розвитку, коли освіта, інновації та інформатизація стали визначальними факторами соціально-економічного розвитку суспільства, на передній план вийшли дослідження, присвячені капіталізації економіки, продуктивним силам в контексті капіталу та капіталізації, людському, соціальному, природному та іншим видам капіталу, взаємозв’язку конкурентоспроможності та капіталізації. Вагомий внесок у ці дослідження внесли Г. Бекер, П. Бурдьє, Р. Барро, Дж. Коулман, П. Мауро, Д. Норт,
Ф. Фукуяма, Т. Шульц, О. Бузгалін, А. Колганов, В. Радаєв, Т. Малова,
С. Чернишов, В. Баліцька, В. Близнюк, І. Бобух, В. Ворона, В. Геєць,
А. Гриценко, Е. Лібанова, В. Мандибура, Л. Шинкарук, С. Шумська та інші вчені. Актуальні проблеми теоретико-методологічних та практичних засад конкурентоспроможності регіонів досліджені в працях зарубіжних та вітчизняних учених: П. Кругмана, М. Портера, Р. Фатхудинова,
Л. Шеховцевої, Б. Буркинського, В. Василенка, Я. Жаліло. Віддаючи належне науковому здобутку попередніх досліджень, необхідно визнати, що існує необхідність їх продовження у таких напрямках: розробка теоретико-методологічних засад капіталізації економіки, дослідження сутності та структури окремих видів капіталу, побудова концептуальної моделі широкого розуміння капіталу держави, удосконалення методів оцінки різних видів капіталу, розробка механізмів підвищення капіталізації економіки, розвиток понятійного апарату дослідження конкурентоспроможності регіонів, оцінка впливу капіталізації економіки на конкурентоспроможність регіонів. Все це обумовило актуальність обраної теми дисертації, її наукове та практичне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках наукових досліджень Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Вона є складовою комплексних наукових досліджень, зокрема: «Капіталізація економіки регіонів Українського Причорномор’я» (№ держреєстрації 0112U000333); «Формування конкурентоспроможної економіки регіону Українського Причорномор’я із урахуванням екзогенних та ендогенних факторів інноваційного розвитку» (№ держреєстрації 0109U005904); «Інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на регіональному рівні (Миколаївська область)» за проектом «Інтелектуальна автоматизована інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на базі вітчизняної супер ЕОМ» (№ держреєстрації 0111U005600); «Модернізація адміністративно-територіального устрою на рівні макрорегіону (на прикладі Миколаївської, Одеської, Херсонської областей)»
(№ держреєстрації 0110U003820); «Інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на регіональному рівні (Одеська область)» за проектом «Інтелектуальна автоматизована інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на базі вітчизняної супер ЕОМ» (№ держреєстрації 0110U003818).
Особистий внесок дисертанта в межах зазначених науково-дослідних робіт полягає в розробці теоретико-методологічних засад капіталізації економіки, обґрунтуванні відповідності між елементами продуктивних сил та видами капіталу, формуванні нового уявлення про сутність та структуру людського капіталу, систематизації та розвитку методичних підходів до оцінки людського капіталу регіонів України, розробці теоретико-методологічного підходу до дослідження соціального капіталу та розвитку методів його оцінки; удосконаленні понятійного апарату дослідження конкурентоспроможності регіонів, створенні моделей взаємозв’язку капіталізації та конкурентоспроможності регіонів України, розробці методологічного підходу до побудови узагальненого визначення поняття, формуванні пропозицій щодо реформування адміністративно-територіального устрою України та розробці проекту розподілу повноважень між органами публічної влади за рівнем адміністративно-територіального устрою.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка і обґрунтування теоретико-методологічних засад капіталізації економіки та її впливу на конкурентоспроможність регіонів. Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання:
 розробити концептуальні засади капіталізації економіки;
 встановити відповідність між елементами продуктивних сил та видами капіталу;
 розробити комплексне уявлення капіталізації як процесу;
 дослідити сутність та структуру людського капіталу, особливості інвестицій в нього та їх віддачі;
 систематизувати та розвинути методичні підходи до оцінки людського капіталу регіонів України;
 здійснити аналіз трансформаційних змін фізичного капіталу України та її регіонів;
 розробити механізми прискорення оновлення та нагромадження фізичного капіталу України та її регіонів;
 дослідити сутність, джерела та структуру соціального капіталу, розвинути методичні підходи до його оцінки;
 розробити механізми та інструменти нагромадження соціального капіталу;
 розробити методологічний підхід для узагальнення визначень поняття, які побудовані на основі родового поняття та істотних ознак;
 розвинути понятійний апарат дослідження конкурентоспроможності регіонів;
 розробити моделі взаємозв’язку капіталізації та конкурентоспроможності регіонів України.
Об’єктом дослідження є явище капіталізації економіки та його вплив на конкурентоспроможність регіонів.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади капіталізації економіки та її вплив на конкурентоспроможність регіонів.
Методи дослідження. У роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: логіко-діалектичний та історичний аналіз - при дослідженні сутності капіталу; аналізу, порівняння, узагальнення та синтезу - при формуванні концептуальних засад капіталізації економіки; системний аналіз - при дослідженні сутності окремих видів капіталу, систематизації методичних підходів до оцінки людського капіталу регіонів України та розвитку понятійного апарату дослідження конкурентоспроможності регіонів; факторний аналіз - для оцінки впливу фондоозброєності та фондовіддачі на валовий внутрішній продукт країни та валовий регіональний продукт областей; кореляційний і регресійний аналіз - при побудові моделей взаємозв’язку капіталізації економіки та конкурентоспроможності регіонів України.
Інформаційною базою дослідження стали монографії, спеціальна література, інформаційно-аналітичні бюлетені, періодичні наукові вітчизняні та зарубіжні видання, законодавчо-нормативні акти, дані Держкомстату України та ресурси Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному узагальненні і системному розв'язуванні важливої наукової проблеми - розробці теоретико-методологічних засад капіталізації економіки та її впливу на конкурентоспроможність регіонів. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційної роботи, які характеризують її наукову новизну, такі:
Вперше:
 розроблено концептуальні засади капіталізації економіки України та її регіонів, які містять обґрунтування відповідності між елементами продуктивних сил та видами капіталу, широке розуміння капіталу (фінансовий, фізичний, людський, соціальний і природний капітал та нематеріальні активи), трьохаспектний розгляд капіталізації (стан, процес, відношення) та визначення для кожного з них мети, визначення форм капіталізації, суб’єктів та механізмів впливу на неї, критеріїв її оцінки;
 розроблено комплексне уявлення капіталізації як процесу, що включає існуючі визначення цього явища як окремі етапи та розглядає капіталізацію як циклічний процес, який складається з п’яти етапів:
1) концентрація різноманітних видів капіталу; 2) їх включення у виробничий процес; 3) створення доданої вартості в рамках виробничого процесу шляхом споживання, конвертації і використання різних видів капіталу; 4) розподіл доданої вартості між суб'єктами капіталізації; 5) розподіл доданої вартості між споживанням і заощадженням. При цьому виробничий процес розглядається не тільки як виробництво матеріальних благ та нематеріальних активів, але й як народження, виховання та розвиток людей, відтворення природних ресурсів, владних та управлінських відносин, системи цінностей та ін.;
 в рамках об’єктно-суб’єктного підходу людський капітал визначено як сукупність складових, які визначають його потенціал (природні здібності, освіта, здоров'я, культура, психологічна стійкість), та моральної складової, яка принципово відрізняється від інших складових, бо вона спільно з інституціональним середовищем визначає вектор використання людського капіталу – або створення доданої вартості, або її перерозподіл;
 розроблено комплексне концептуальне уявлення соціального капіталу, яке ґрунтується на його подвійному визначенні (як ресурс і як інституціональне середовище), визначенні джерел (міжособистісна взаємодія, моральні цінності, організації) та структури (міжособистісна, моральна та організаційна складові), багатоаспектної класифікації його норм, яка враховує джерела норм, їх характер та рівень (масштаб) використання, врахуванні взаємозв’язків між джерелами норм соціального капіталу та самими нормами;
 розроблено методологічний підхід до побудови узагальненого визначення поняття, яке досліджується, на основі існуючих його визначень шляхом виділення в них родового поняття та істотних ознак, формування узагальнених родового поняття та істотних ознак і на їх основі синтезу узагальненого визначення поняття, яке охоплює більшість з існуючих його визначень та створює комплексне уявлення про нього.
Удосконалено:
 визначення поняття «капітал» як вартість, яка залучена або потенційно може бути залучена для задоволення потреб людини або у процес виробництва з метою створення доданої вартості;
 методичний підхід до оцінки соціального капіталу на основі показника довіри шляхом виділення його міжособистісної, моральної та організаційної складових та їх оцінки;
 визначення поняття «конкурентоспроможність регіону» шляхом побудови його узагальненого визначення - здатність регіону до боротьби з іншими регіонами за отримання найбільших вигод (благ) з метою забезпечення високого рівня життя населення та дотримання екологічних стандартів;
 методичний підхід до оцінки конкурентоспроможності регіону на основі виділення її головного показника – валовий регіональний продукт на душу населення, та додаткових показників – коефіцієнт диференціації доходів населення, рівень освіти, стан здоров’я, рівень зайнятості населення і стан навколишнього природного середовища;
 моделі взаємозв’язку між капіталізацією економіки регіонів та їх конкурентоспроможністю на основі модифікованих виробничих функцій з урахуванням соціального капіталу.
Дістало подальший розвиток:
 понятійна система дослідження конкурентоспроможності регіонів, яка ґрунтується на понятті «конкуренція», на основі якого та похідних понять нижчого рівня визначені поняття «конкурентоспроможність регіону» (1-й рівень похідності), «показники конкурентоспроможності» та «фактори конкурентоспроможності» (2-й рівень похідності), «конкурентна перевага», «конкурентне відставання» і «конкурентна позиція» (3-й рівень похідності), та «конкурентний потенціал» (4-й рівень похідності);
 розуміння ієрархії конкурентоспроможності суб’єктів як рекурсивне явище (конкурентоспроможність суб’єктів верхнього рівня залежить від конкурентоспроможності суб’єктів нижнього рівня, і навпаки). У цьому контексті конкурентоспроможність регіону, з одного боку, залежить від конкурентоспроможності підприємств, органів влади та фізичних осіб, які знаходяться на території регіону, а з іншого боку, визначається конкурентоспроможністю держави та її діяльністю у справі створення сприятливих умов для підприємницької діяльності та вкладення капіталу;
 система показників оцінки капіталізації економіки, яка складається з 6 груп показників, які характеризують: 1) рівень капіталізації;
2) ефективність капіталізації; 3) процес інвестування; 4) концентрацію капіталу; 5) розподіл доданої вартості між суб’єктами процесу капіталізації; 6) рівень заощадження та нагромадження;
 методичні підходи до оцінки людського капіталу регіонів та їх класифікація. Виділено 6 підходів, в основі яких лежить: обсяг інвестицій у «виробництво» людини; капіталізований заробіток (доход); частка валового регіонального продукту (ВРП), створена за рахунок людського фактора; обсяги національного багатства та природного і фізичного капіталів; Індекс людського розвитку; показники рівня освіти;
 методи оцінки заниження вартості фізичного капіталу України на основі зіставлення фондовіддачі (ВВП до основних засобів) у порівнянних і фактичних цінах в Україні, та на основі зіставлення фондовіддачі у фактичних цінах у розвинених країнах Європи та в Україні;
 загальнодержавні та регіональні інституціональні механізми прискорення оновлення та нагромадження фізичного капіталу на основі вдосконалення обліку процесів інфляції, механізмів амортизації і методів оцінки вартості фізичного капіталу, створення сприятливого інвестиційного середовища;
 механізми реформування адміністративно-територіального устрою України на основі «малої» реформи, спрямованої на вирішення проблем невпорядкованості адміністративно-територіального устрою, та «великої» реформи, яка пов’язана з модернізацію місцевого самоврядування, адміністративної системи та бюджетних відносин;
 проект розподілу повноважень між органами публічної влади за рівнем адміністративно-територіального устрою (сільська (селищна) громада, район), заснований на принципі субсидіарності та врахуванні досвіду ЄС.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні узагальнення, методичні розробки, практичні рекомендації автора включені в доповідні записки Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, доповідались на Вченій раді, були направлені в органи державної влади і місцевого самоврядування та на підприємства.
Результати досліджень, викладені в доповідній записці «Про трансформаційні зміни основного капіталу України та її регіонів у 1991-2010 рр. і заходи щодо його нагромадження та оновлення», використовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України при підготовці пропозицій щодо вдосконалення Податкового кодексу України і розробці нормативних актів та організаційних заходів, спрямованих на прискорення нагромадження основного капіталу країни та його оновлення (лист
№ 4503-04/13994-12 від 12/04/2012 р.).
Науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення регіонального розвитку, підвищення рівня капіталізації економіки Одеської області та її конкурентоспроможності використані в діяльності обласної ради при розробці обласних цільових програм соціально-економічного розвитку Одеської області, зокрема при підготовці Стратегії економічного та соціального розвитку Одеської області на період до 2015 року та Пропозиції про укладання угоди щодо регіонального розвитку Одеської області між Кабінетом Міністрів України та Одеською обласною радою (довідка № Р-29-2407 від 26.10.2010 р.).
Результати досліджень, викладені в доповідних записках «Кадастр конкурентних переваг Українського Причорномор’я» та «Про трансформаційні зміни основного капіталу України та її регіонів у 1991-2010 рр. і заходи щодо його нагромадження та оновлення», використовуються комунальним підприємством «Обласний інформаційно-аналітичний центр» при виконанні робіт, спрямованих на удосконалення Системи інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень керівництвом Одеської обласної державної адміністрації (довідка № 71/0/2-12 від
06.03.2012 р.).
Пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-територіального устрою України, викладені в доповідній записці «Проблемні питання та пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-територіального устрою України (на прикладі приморських регіонів)», підтримані Херсонською обласною державною адміністрацією (лист 525-9657/0/8-10/17/311 від 18.01.2011 р.).
Теоретичні та методичні розробки щодо сутності конкурентоспроможності регіонів, методів її оцінки, формування кадастру конкурентних переваг та відставань регіону використовуються при викладанні навчальних курсів «Спільні (горизонтальні) політики Європейського союзу» та «Внутрішній ринок та галузеві політики Європейського союзу» в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка № 01/13/328 від 30.03.2012).
Проект розподілу повноважень органів влади по рівнях адміністративно-територіального устрою (сільська (селищна) громада, район) підтримано 78 сільськими, селищними та міськими (міст районного значення) головами Одеської області (протокол круглого стола за темою «Розподіл повноважень між рівнями органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування як умова реалізації реформи адміністративно-територіального устрою України» в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 02 12.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним, завершеним науковим дослідженням. Всі наукові результати, викладені в роботі, отримані автором особисто. Особистий внесок щодо наукових праць, опублікованих у співавторстві, зазначено у переліку публікацій за темою дисертації. У цій роботі матеріали та висновки кандидатської дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, методологічні та практичні результати дисертації доповідались на
22 міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, серед яких найважливішими були:
Міжнародні конференції: «Міжнародна підсумкова науково-практична конференція професорсько-викладацького складу Одеського національного економічного університету, академічних установ та вищих навчальних закладів України» (м. Одеса, 2012 р.); «Регіональний розвиток України: проблеми та перспективи» (м. Київ, 2011 р.); «Зелена економіка, зелені технології, зелені інвестиції» (м. Одеса, 2011 р.); «Украинское Причерноморье в национальных и международных координатах развития» (м. Феодосія, 2011 р.); «Економічний простір України: регіоналізація та інтеграція в умовах суспільних трансформацій» (м. Львів, 2010 р.); «Украинское Причерноморье в контексте экономических альтернатив: современные и антикризисные стратегии» (м. Феодосія, 2009 р.); «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса,
2007 р.);
Всеукраїнські конференції: «Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком» (м. Дніпропетровськ, 2012 р.); «Сучасні тенденції розвитку публічного управління: теорія та практика» (Одеса, 2012 р.); «Україна: Схід-Захід – проблеми сталого розвитку» (м. Донецьк, 2011 р.); «Підсумкова науково-практична конференція професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних установ та вищих навчальних закладів України» (м. Одеса, 2011 р.); «Шляхи та інструменти модернізаційного прориву економіки України» (м. Одеса, 2010 р.); «Сучасна регіональна політика: Формування, реалізація та розвиток публічної служби» (м. Одеса, 2010 р.); «Підсумкова науково-практична конференція професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних установ та вищих навчальних закладів України» (м. Одеса, 2010 р.); «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації»
(м. Одеса, 2009 р.); «Демократичне врядування: наука, освіта, практика»
(м. Київ, 2009 р.); «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 2008 р.).
Публікації. Основні результати і висновки дисертаційної роботи опубліковано у 45 наукових працях (86,5 друк. арк., особисто автору належить 30,3 друк. арк.). З них: 4 монографії (1 одноосібна та 3 колективні), 5 статей у наукових журналах, 26 статей у збірниках наукових праць, 10 – у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, 2 додатків (на 11 стор.), переліку використаної літератури (272 найменування на 28 стор.). Основний текст викладено на 361 стор., містить 66 таблиць та 56 рисунків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми - розробка і обґрунтування теоретико-методологічних засад капіталізації економіки та її впливу на конкурентоспроможність регіонів України. За результатами дослідження можна зробити такі основні теоретичні та науково-практичні висновки:
1. В роботі обґрунтовано відповідність між елементами продуктивних сил та видами капіталу, що, з урахуванням певних обмежень, дозволяє розглядати продуктивні сили як сукупність різних видів капіталу, а капіталізацію як механізм розвитку продуктивних сил.
2. Побудовано узагальнене визначення поняття «капітал» як вартість, яка залучена або потенційно може бути залучена для задоволення потреб людини або у процес виробництва з метою створення доданої вартості.
3. Розроблена концептуальна модель широкого розуміння капіталу держави як сукупність фізичного, людського, соціального, природного і фінансового капіталів та нематеріальних активів, яка враховує їх взаємний вплив, самозростання, можливість взаємної конвертації та породжену ними стратифікацію населення. Модель враховує основні сучасні тенденції розвитку економіки та суспільства: перехід розвинених країн на шлях інноваційного розвитку, протиріччя між реальною та віртуальною економікою, обмеженість природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища; зростання ролі державних та соціальних механізмів концентрації ресурсів суспільства та підвищення ефективності їх використання.
4. Розроблено комплексне уявлення капіталізації як процесу, яке включає існуючі визначення цього явища як окремі етапи та розглядає капіталізацію як циклічний процес, який складається з наступних етапів:
1) концентрація різноманітних видів капіталу; 2) їх включення у виробничий процес; 3) створення доданої вартості в рамках виробничого процесу шляхом споживання, конвертації і використання різних видів капіталу; 4) розподіл доданої вартості між суб'єктами капіталізації; 5) розподіл доданої вартості між споживанням і заощадженням. При цьому виробничий процес розглядається не тільки як виробництво матеріальних благ та нематеріальних активів, але й як народження, виховання та розвиток людей, відтворення природних ресурсів, владних та управлінських відносин, системи цінностей та ін.
5. На основі системного підходу побудовано структурну модель капіталізації, в рамках якої це явище розглядається у трьох аспектах: стан, процес і відношення. Кожному аспекту визначена своя мета: стану – розвиток продуктивних сил як сукупності різних видів капіталу; процесу – максимізація доданої вартості при умові забезпечення гранично припустимого стану навколишнього природного середовища та рівня добробуту населення; відношенню - зменшення стратифікації населення за рівнем власного капіталу та привласнення створюваної доданої вартості. Визначені форми капіталізації (фіктивна та реальна), суб’єкти капіталізації (наймані працівники, власники підприємств, держава, громадське суспільство), головні механізми впливу на капіталізацію (ринок та державне регулювання), а також критерії капіталізації (економічні та духовно-моральні).
6. Проведений аналіз показав, що помилки при здійсненні трансформаційних змін в Україні на шляху побудови ринкової економіки призвели до цілого ряду негативних наслідків у стані фізичного капіталу: поява нових приватних власників не призвела до появи ефективних менеджерів, більшість населення була відсторонена від привласнення нагромадженого в країні багатства; збільшення ступеня зносу фізичного капіталу України з 37,1 % у 1991 році до 74,9 % у 2010 році (у Вінницькій, Кіровоградській та Харківській областях відповідно до 97,1 %, 96,7 % та 88,7 %); середній період його оновлення в Україні у 2001-2010 рр. становив 22,5 року (в Запорізькій та Чернігівській областях більше 30 років); обсяг фізичного капіталу на душу населення в Україні станом на 01.01.2011 р. складав 18,2 тис. дол. США (в розвинутих країнах Європи станом на 01.01.2006 р.  95-185 тис. дол. США), індекс інвестицій в основний капітал країни у 2010 році становив лише 49,7 % від рівня 1990 року (в Херсонській, Чернігівській та Луганській областях - відповідно 19,5 %, 27,3 % та 29,8 %); у 2003-2010 рр. зростання індексу ВВП України та ВРП Одеської та Херсонської (2003-2009 рр.) областей на одну людину було обумовлено виключно зростанням фондоозброєності, в значній мірі це зростання було нівельовано падінням фондовіддачі.
7. Розроблено два методи оцінки заниження вартості фізичного капіталу країни: перший ґрунтуються на порівнянні зростання фондовіддачі (відношення ВВП до вартості основних засобів) у порівнянних та фактичних цінах відносно 1990 року; другий - на порівнянні фондовіддачі у фактичних цінах в Україні і розвинутих країнах ЄС. Розрахунки обома методами дали близькі результати – заниження вартості складає відповідно 1,77 та 1,65 разу.
8. Для подолання негативних змін у стані фізичного капіталу розроблено комплекс пропозицій щодо внесення змін у Податковий кодекс України та інші законодавчі і нормативні акти, спрямованих на: зняття обмежень на право здійснення індексації вартості основних засобів; здійснення індексації основних засобів відповідно до індексу цін інвестицій в основний капітал; обов’язковий характер щорічної індексації основних засобів; усунення заниження вартості основних засобів; звільнення від податку на додану вартість внесків іноземних інвесторів до статутного фонду юридичних осіб у вигляді основних засобів; спрощення процедур надання дозволів та отримання погоджень з питань виділення земельних ділянок та узгодження проектів будівництва; створення регіональних інвестиційних рад та визнання обсягів інвестицій одним з головних показників ефективності діяльності органів влади всіх рівнів.
9. В рамках об’єктно-суб’єктного підходу людський капітал визначено як сукупність складових, які визначають його потенціал (природні здібності, освіта, здоров'я, культура, психологічна стійкість), та моральної складової, яка принципово відрізняється від інших складових, бо вона спільно з інституціональним середовищем визначає вектор використання людського капіталу – або створення доданої вартості, або її перерозподіл. Якщо на макрорівні підвищення рівня моралі збільшує вартість людського капіталу суспільства, то на рівні окремої людини, при оцінюванні її капіталу в рамках доходного підходу, існує протиріччя - відсутність моралі збільшує вартість людського капіталу і навпаки, наявність – зменшує.
10. В роботі систематизовані та розвинуті методичні підходи до оцінки людського капіталу регіонів України. Виділено 6 підходів, в основі яких лежить: обсяг інвестицій у «виробництво» людини; капіталізований заробіток (доход); частка ВРП, створена за рахунок людського фактора; обсяги національного багатства та природного і фізичного капіталів; Індекс людського розвитку; показники рівня освіти. Аналіз цих підходів показав, що вони спрямовані на вимір окремих аспектів людського капіталу і не забезпечують його комплексну оцінку. Вибір методу оцінки залежить від цілей її використання.
11. Розроблено комплексне концептуальне уявлення соціального капіталу, яке ґрунтується на його подвійному визначенні (як ресурс і як інституціональне середовище), визначенні його джерел (міжособистісна взаємодія, моральні цінності, організації) та структури (міжособистісна, моральна та організаційна складові), багатоаспектної класифікації його норм, яка враховує джерела норм, їх характер та рівень (масштаб) використання, врахуванні взаємозв’язків між джерелами норм соціального капіталу та самими нормами.
12. В дисертації розвинута методологія оцінки соціального капіталу на основі показника довіри. Порівняно з існуючими оцінками соціального капіталу, які присвячені міжособистісній та інституціональній (організаційній) довірі, в роботі здійснена більш комплексна оцінка на основі оцінювання трьох складових соціального капіталу - міжособистісної, моральної та організаційної. Результати оцінки свідчать про тенденцію до зменшення кожної складової та про їх низький рівень.
13. В роботі запропоновані «мала» та «велика» реформи адміністративно-територіального устрою. Перша передбачає вирішення проблем невпорядкованості адміністративно-територіального устрою, більшість з них не носять масового та системного характеру і можуть бути вирішені у «робочому порядку» у найближчий час. Друга передбачає модернізацію місцевого самоврядування, адміністративну реформу та зміну бюджетних відносин і вимагає немало часу та потребує ґрунтової підготовки, особливо, в частині законодавчого, організаційного та ресурсного забезпечення.
14. На основі принципу субсидіарності та з урахуванням досвіду ЄС розроблено проект розподілу повноважень між органами публічної влади за рівнем адміністративно-територіального устрою (сільська (селищна) громада, район) в соціальній сфері, а також в сферах управління інфраструктурою, економічного розвитку, охорони навколишнього середовища, безпеки та інших.
15. Розроблено методологічний підхід до побудови узагальненого визначення поняття, яке досліджується, на основі існуючих його визначень шляхом виділення в них родового поняття та істотних ознак, формування узагальнених родового поняття та істотних ознак і на їх основі синтезу узагальненого визначення поняття, яке охоплює більшість з існуючих його визначень та створює комплексне уявлення про нього.
16. Розвинуто понятійну систему дослідження конкурентоспроможності регіону, в якій базове поняття – конкуренція, інші поняття є похідними від цього поняття або похідних понять нижчого рівня (конкурентоспроможність регіону, показники та фактори конкурентоспроможності, конкурентні переваги та відставання, конкурентний потенціал, конкурентна позиція).
17. В роботі обґрунтоване здійснення оцінки конкурентоспроможності регіонів на основі використання ВРП на душу населення як головного показника, та ряду додаткових показників: коефіцієнт диференціації доходів населення, рівень освіти, стан здоров’я, рівень зайнятості та стан навколишнього природного середовища.
18. Врахування соціального капіталу в рамках модифікованих виробничих функцій дозволило отримати для цілого ряду областей України залежності ВРП від фізичного, людського та соціального капіталів, які є значущими і мають високі коефіцієнти детермінації. Соціальний капітал має цінність як засіб пояснення причин неоднакової поведінки ВРП різних регіонів України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гацалов М.М. Современный экономический словарь-справочник / М.М. Гацалов. – Ухта: УГТУ, 2008.- 371 с.
2. Философский словарь / Под редакцией И.Т. Фролова. – 5-е издание. - М.: Политиздат, 1987.- 371 с.
3. Скирбекк Г., Гилье Н. История философии [Электронный ресурс] / Г. Скирбекк, Н. Гилье; пер с англ. - М.: ВЛАДОС, 2003. — 800 с. - Режим доступа: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Skirb/107.php1.
4. Продуктивные силы [Электронный ресурс] / Сайт «Организация предпринимательства» - Режим доступа: http://www.prprenimatel.ru/razvitie_predprinimateljstva/produktivnye_sily.
5. Політична економія: навч. посібник [Електронний ресурс] /
[К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.]; за ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. — 508 с. - Режим доступу: http://studentam.net.ua/content/view/5345/132/.
6. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV—XVIII вв.: в 3-х т. / Ф. Бродель; Перевод с французского доктора исторических наук Л. Е. Куббеля. Редакция доктора исторических наук Ю. Н. Афанасьева. - М.: Прогресс, Т. 2: Игры обмена. 1988. - 622 с.
7. Бакалавр экономики: Хрестоматия в 3-х томах [Электронный ресурс] / Под общ. ред. В.И. Видяпина - М.: Триада, Т. 2. - 1999. - 282 с. - Режим доступа: http://lib.vvsu.ru/books/bakalavr02/page0011.asp.
8. Корицкий А.В. Введение в теорию человеческого капитала: Учебное пособие / А.В. Корицкий. – Новосибирск: СибУПК, 2000. – 112 с.
9. Ильина Н.Е. Научные подходы к понятию человеческого капитала [Электронный ресурс] / Н.Е. Ильина // Вестник-экономист ЗабГУ. - 2011. - № 2. - Режим доступа: http://vseup.ru/static/articles/Il'ina.pdf.
10. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. Книга II. О природе капитала, его накоплении и применении [Электронный ресурс] / А. Смит. - М.: ЭКСМО, 2007. - Режим доступа: http://www.cato.ru/library/smith/wealth_of_nations_2.
11. Маркс К. Капитал. Т. 3 [Электронный ресурс] / К. Маркс - Режим доступа: http://www.esperanto.mv.ru/Marksismo/Kapital3/kapital3-48.html.
12. Особенности воспроизводства регионального капитала: сущность, подходы к оценке, методы управления / Под общей ред.
Ю.В. Савельева. – Петрозаводск: Изд-во Карельского научного центра РАН, 2008. – 136 с.
13. Денисенко Д.Є. Еволюція тлумачення сутності капіталу та його функцій / Д.Є. Денисенко // Економіка та держава. - 2012. - № 3. – С. 91-93.
14. Маршалл А. Принципы экономической науки [Электронный ресурс] / А. Маршалл. - М.: Прогресс, 1993. - 594 с. - Режим доступа: http://institutiones.com/download/books/1229-principy-ekonomicheskoj-nauki.html.
15. Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка / Р. Дорнбуш, С. Фішер. - К.: Основи, 1995.- 544 с.
16. Семюельсон П., Нордгауз У. Макроекономіка / П. Семюельсон, У. Нордгауз. - К.: Основи, 1996. - 809 с.
17. Макконел К., Брю С. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: в 2-х т. / К. Макконел, С. Брю. - М.: Туран – Т. 2. - 1996.
18. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров [Электронный ресурс] / Е.М. Майбурд. - Режим доступа: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Econom/Maib/index.php.
19. Цыганков К.Ю. Понятие капитала в бухгалтерии, политэкономии и экономической теории [Электронный ресурс] /
К.Ю. Цыганков // Сибирская Финансовая Школа. - 2007. - № 3. - С. 11-19. - Режим доступа: http://www.ntipb.nsk.ru/printing/magazin/2007Zygankov3.
20. Каменецкий В.А., Патрикеев В.П. Капитал (от простого к сложному) / В.А. Каменецкий, В.П. Патрикеев. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2006. — 583 с.
21. Словарь русского язика: В 4-х т. Т. 4 / РАН, Ин-т лингвистич. исследований. — 4-е изд., стер. — М.: Полиграфресурсы, 1999.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусель]. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
23. Словарь синонимов [Электронный ресурс] / режим доступа: http://enc-dic.com/synonym/Resursy-74899.html.
24. Маркс К. Капитал. Т.1. Книга первая. Процесс производства капитала [Электронный ресурс] / К. Маркс. - - Режим доступа: http://www.esperanto.mv.ru/Marksismo/Kapital1/.
25. Финансовый словарь [Электронный ресурс] / режим доступа: http://dic.academic.ru/dic.nsf/fin_enc/12350.
26. Капіталізація економіки України / За ред. акад. НАН України В.М. Гейця, д-ра екон. наук А.А Гриценка. – К.: Ін-т екон. та прогнозув., 2007. - 220 с.
27. Радаев В.В. Понятие капитала, формы капиталов и их конвертация / В.В. Радаев // Общественные науки и современность. - 2003. - № 2. – С. 5-17.
28. Бобух І.М. Пропорції та перспективи формування національного багатства України: монографія / І.М. Бобух. - К.: Ін-т економіки та прогнозування НАН України, 2010. - 372 с.
29. Гриценко А.А. Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Материалы семинара (часть 1) / А.А. Гриценко // Экономическая теория. - 2006. - № 2. - С. 91-95.
30. Fisher I. The Nature of Capital and Income. New York, 1927. P. 52.
31. Капелюшников Р. Экономический подход Гэри Беккера к человеческому поведению [Электронный ресурс] / Р. Капелюшников // США: экономика, политика, идеология. – 1993. - № 11. - Режим доступа: http://www.libertarium.ru/libertarium/kapelushworks.
32. Бурдье П. Формы капитала / П. Бурдье // Экономическая социология. – 2002. - Т. 3. - № 5. - С. 60-74.
33. Швери Р. Теоретическая социология Джеймса Коулмана: аналитический обзор / Р. Швери // Социологический журнал. - 1996. - № 1-2. - С. 62-81.
34. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели и путь к процветанию / Ф. Фукуяма; пер. с англ. - М.: ACT, 2004. — 730 с.
35. Мир и Россия: материалы для размышления: Учебное пособие [Электронный ресурс] / [В.С. Автономов, А.П. Кузнецов, А.А. Мицкевич и др.]; под ред. В.С. Автономова и Т.П. Субботиной. – Спб.: Экономическая школа, - 1999. – 146 с. - Режим доступа: http://www.worldbank.org/depweb/beyond/mirross/glossary.html.
36. Близнюк В.В. Макроэкономика. Учебник. Тема 7. Человеческий капитал и рынок / В.В. Близнюк // Экономическая теория. - № 2.- 2008. -
С. 75-89.
37. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О.А. Грішнова. – К.: Знання, 2001. - 254 с.
38. Гаврилова Р.А. Развитие концепции интеллектуального капитала в экономической теории / Р.А. Гаврилова // Инновационное развитие регионов России: Материалы межвузовской научной конференции молодых ученых, аспирантов и студентов. 4 декабря 2009 года. - Санкт-Петербург: Государственная полярная академия, 2009. - С. 10-13.
39. Астахова Т., Толкачева Е. Человеческий ресурс и человеческий капитал: разница понятий или подходов управления? / Т. Астахова,
Е. Толкачева // Управление человеческим потенциалом. – 2008. - № 4. –
С. 97-101.
40. Просвирина И.И. Интеллектуальный капитал: новый взгляд на нематериальные активы [Электронный ресурс] / И.И. Просвирина // Финансовый менеджмент. - 2004. - № 4. - Режим доступа: http://masters.donntu.edu.ua/2011/fknt/klimko/library/tez1.htm.
41. Stewart T.A. Intellectual Capital. The New Wealth of Organizations. New York: Currency Doubleday, 1997, p. 67.
42. Дугаржапова Д.Б. Формирование и воспроизводство интеллектуального капитала: дис. ... кандидата экономических наук : 08.00.01 [Электронный ресурс] / Д.Б. Дугаржапова. - Улан-Удэ, 2006. - 111 c. - Режим доступа: http://disszakaz.com/catalog/formirovanie_i_vosproizvodstvo_intellektualnogo_kapitala.html.
43. Наукоемкий сектор экономики России: состояние и особенности развития / [Багриновский К.А., Бендиков М.А., Фролов И.Э.,
Хрусталев Е.Ю.]. - М.: ЦЭМИ РАН, 2001. - 120 с.
44. Иванюк И.А. Рыночный механизм воспроизводства интеллектуального капитала : дис... доктора экономических наук : 08.00.01 [Электронный ресурс] / И.А. Иванюк. - Москва, 2004. - 417 c. - Режим доступа: http://disszakaz.com/catalog/rinochniy_mehanizm_vosproizvodstva_intellektualnogo_kapitala.html.
45. Толстобров Г.М. Формирование и оценка интеллектуального капитала в информационной экономике : дис. …кандидата экономических наук : 08.00.01 [Электронный ресурс] / Толстобров Г. М. - Санкт-Петербург, 2010. - 183 c. - Режим доступа: http://disszakaz.com/catalog/formirovanie_i_otsenka_intellektualnogo_kapitala_v_informatsionnoy_ekonomike.html.
46. Козырев А.Н. Оценка интеллектуальной собственности и нематериальных активов [Электронный ресурс] / А.Н. Козырев. - Режим доступа: http://www.cfin.ru/finanalysis/value/intangibles_and_intel_2.shtml.
47. Невская М.А., Трушевский В.Л. Современные научные подходы к исследованию природно-ресурсного потенциала / М.А. Невская,
В.Л. Трушевский // Сборник научных статей «Проблемы системной модернизации экономики России: социально-политический, финансово-экономический и экологический аспекты». - СПб.: НОУ ВПО Институт бизнеса и права, 2010. - № 9. - С. 438-443.
48. Пухова У.М. Природный капитал, как часть составляющего природных ресурсов [Электронный ресурс] / У.М. Пухова // Фундаментальные исследования. – 2008. – № 2 – С. 130-132. - Режим доступа: www.rae.ru/fs/?section=content&op=show_article&article_id=7782264.
49. Деревяго И.П. Анализ воспроизводственных процессов в системе устойчивого развития [Электронный ресурс] / И.П. Деревяго // Проблемы современной экономики. - 2008. - № 2(26). - Режим доступа: http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=1934.
50. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии / К. Маркс; под ред. Ф. Энгельса. – М.: Политиздат, 1970. – 1084 с.
51. Акулов В.Б., Акулова О.В. Экономическая теория: Учебное пособие [Электронный ресурс] / В.Б. Акулов, О.В. Акулова. - Петрозаводск: ПетрГУ, 2002. - Режим доступа: http://www.aup.ru/books/m149/16.htm16.
52. Малова Т. Капитализация в условиях российской экономики: Теоретические и практические аспекты / Т. Малова; изд. 2-е. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 208 с.
53. Панчишин С. Макроекономіка / С. Панчишин. – К.: Либідь, 2001.- 616 с.
54. Уемов А.И. Вещи, свойства и отношения / А.И. Уемов; ответственный редактор П.В. Таванец. - М., Издательство Академии наук СССР, 1963. - 185 c.
55. Новый взгляд на богатство народов. Индикаторы экологически устойчивого развития / [Диксон Дж., Бэккес Ж., Гамильтон К. и др.]; перев. с англ. В.Н. Сидоренко, Т.А. Глушко. Научные редакторы перевода и авторы предисловия С.Н. Бобылев, В.Н. Сидоренко. – М.: Центр подготовки и реализации международных проектов технического содействия, 2000. –
175 с.
56. Моделі ендогенного зростання економіки України / За ред. д-ра екон. наук М.І. Скрипченко. – К.: Ін-т екон. та прогнозув., 2007. – 576 с.
57. The Guidebook: a guide to using green purchasing in your business [Електронний ресурс] / - Режим доступу: http://www.cannybuyer.com/guidebook/capital-model.shtml.
58. Кирдина С. Может ли ученый изменить мир? (Эрнандо де Сото. Загадка капитала …) [Электронный ресурс] / С. Кирдина // Отечественные записки. – 2004. - № 6. - Режим доступа: http://www.strana-oz.ru.
59. Словарь бизнес-терминов [Электронный ресурс] / Академик.ру. – 2001. - Режим доступа: http://dic.academic.ru.
60. Закон України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 р. № 1378-IV [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. -
№ 15. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1378-15.
61. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10.09.2003р. № 1440 [Електронний ресурс] / Сайт Верховної Ради України. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF.
62. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про схвалення проекту Положення про функціонування фондових бірж» від 23.11.2005р. № 683 [Електронний ресурс] / Информационный портал «UАinfo». - Режим доступу: http://ua-info.biz/legal/basegt/ua-dmpvxe.htm.
63. Артемов С.В., Березинец И.В. Выявление ключевых факторов создания стоимости компании при оценке интернет-фирм доходным подходом / С.В. Артемов, И.В. Березинец // Корпоративные финансы. - 2008. - № 3 (7). - С. 17-32.
64. Концептуальні основи оцінки рівня капіталізації регіону / [Костогріз М.А., Люткевич О.М., Пушак Я.Я. та ін.]. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2009. – 134 с.
65. Браверман А., Цветков В. Еще один фактор капитализации /
А. Браверман, В. Цветков // Эксперт. – 2002. - № 43 (350). - С.50-52.
66. Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Материалы семинара (часть 1) // Экономическая теория. - 2006. - № 2. -
С. 91-108.
67. Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Материалы семинара (часть 2) // Экономическая теория. - 2006. - № 3. -
С. 90-102.
68. Лафин А. НБУ вновь принялся наращивать капитализацию банков. Нерезиденты покупают облигации [Электронный ресурс] / А. Лафин // Эксперт. – 2005. - № 43 (46). - Режим доступа: http://www.expert.ru/printissues/ukraine/2005/43/43uk-obzor0/.
69. Лукашов А.В., Тюрин Ю.В. Глобализация стоимости: Рыночная капитализация и механизмы формирования стоимости нефтегазовых компаний. Сектор E&P (часть 1) / А.В. Лукашов, Ю.В. Тюрин // Управление корпоративными финансами. – 2007. - № 5 (23). - С. 262-282.
70. Медиков В.Я., Бобошко Д.Ю. Капитализация по российски /
В.Я. Медиков, Д.Ю. Бобошко // Менеджмент в России и за рубежом. – 2001. - № 5. – С. 24-28.
71. Чернышев С. Страна, не стоящая почти ничего [Электронный ресурс] / С. Чернышев // Русский Журнал. – 2004. - № 11. - Режим доступа: www.russ.ru/culture/20041122_cher.html.
72. Чернышев С. Как повысить капитализацию России [Электронный ресурс] / С. Чернышев // Стратегия России. – 2005. - № 3. - Режим доступа: http://sr.fondedin.ru/new/fullnews_arch_to.php?subaction=showfull&id=1109934128&archive=1112609966&start_from=&ucat=14&.
73. Калиниченко М.П. Маркетингова капіталізація промислових підприємств [Электронный ресурс] / М.П. Калиниченко // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – 2011. – C. 134-144. - http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/prvs/2011_2/tom2/134.pdf.
74. Мельник Л.М. Конкретизація понять капіталізації підприємства / Л.М. Мельник // Вісник Хмельницького національного університету. - 2009. - № 4. - T. 3. - С. 24-29.
75. Шумська С.С. Капіталізація економіки: системний підхід та методологічні напрямки дослідження / С.С. Шумська // Економічна теорія. - № 1. – 2012. – С. 35-49.
76. Кондрашова-Діденко В.І. Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Материалы семинара (часть 2) / В.І. Кондрашова-Діденко // Экономическая теория. - 2006. - № 3. - С. 95-97.
77. Капитализация предприятий: теория и практика: [моногр.] / под. ред. д.э.н., проф. И.П. Булева, д.э.н., проф. Н.Е. Брюховецкой. – Донецк: Институт экономики промышленности НАН Украины, 2011. – 328 с.
78. Мельник В.П. Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Материалы семинара (часть 1) / В.П. Мельник // Экономическая теория. - 2006. - № 2. - С. 107-108.
79. Мазур І.І. Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Материалы семинара (часть 1) / І.І. Мазур. // Экономическая теория. - 2006. - № 2. - С. 104-107.
80. Яременко О.Л. Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Материалы семинара (часть 2) / О.Л. Яременко // Экономическая теория. - 2006. - № 3. - С. 91-93.
81. Мандибура В.О. Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Материалы семинара (часть 2) / В.О. Мандибура // Экономическая теория. - 2006. - № 3. - С. 93-95.
82. Экономический словарь [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://mirslovarei.com/content_eco/KAPITALIZACIJA-2468.html.
83. Артьомова Т., Полічко О. Капіталізація економіки: еволюція підходів щодо змісту та моделювання в західній науковій думці /
Т. Артьомова, О. Полічко // Економіст. – 2009. - № 12. – С. 60-63.
84. Гайдай Т.В. Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Материалы семинара (часть 2) / Т.В. Гайдай // Экономическая теория. - 2006. - № 3. - С. 98-100.
85. Барановский А. Недокапитализированная экономика /
А. Барановский // Зеркало недели. - 2003. - № 42 (467).
86. Економічна енциклопедія: у 3-х т. Т. 3 / редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 952 с..
87. Мочерний С. В. Економічна теорія: навч. посіб. /
С.В. Мочерний. — К.: ВЦ «Академія», 1999. — 592 с.
88. Яременко В.Г. Капитализация экономики: проблемы и перспективы. Материалы семинара (часть 2) / В.Г. Яременко // Экономическая теория. - 2006. - № 3. - С. 100-102.
89. Волкова В.Н. Из истории теории систем и системного анализа / В.Н. Волкова. - СПб.: Изд-во СПб ГПУ, 2004. - 260 с.
90. Оптнер С. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем / С. Оптнер. – М.: Советское радио, 1969. - 216 с.
91. Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем /
А. И. Уемов. - М.: Мысль, 1978. - 272 с.
92. Шараев Ю.В. Теория экономического роста / Ю.В. Шараев. – М.: Издательский дом ГУ ВШЭ, 2006. - 254 с.
93. Оценка бизнеса. В поисках капитала-невидимки [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.logis.com.ua/_41_1330.html.
94. Костин А. Вредные советы по оценке ОИС и НМА [Электронный ресурс] / А. Костин. - Режим доступа: http://www.abm-partner.ru.
95. Белышева И., Козлов Н. Нематериальные активы компании: классификация и учет / И. Белышева, Н. Козлов // Акционерное общество: вопросы корпоративного управления. – 2008. - № 4. - С. 5-7.
96. Райзберг Б., Лозовский Л., Стародубцева Е.. Современный экономический словарь [Электронный ресурс] / Б. Райзберг, Л. Лозовский,
Е. Стародубцева. - Режим доступа: http://www.vocable.ru/dictionary/88/word/kapital.
97. Маршалл А. Принципы экономической науки. Книга вторая.. Некоторые основные понятия. Приложение Е. Определение капитала [Электронный ресурс] / А. Маршалл. - Режим доступа: http://uamconsult.com/book_545_chapter_14_Glava_chetvertaja._Dokhod._Kapital..html.
98. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Наказ Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р. [Электронный ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00.
99. Основні засоби Одеської області / Статистичний збірник. – Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2009. – 63 с.
100. Основні засоби Одеської області / Статистичний збірник. – Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2011. – 63 с.
101. Геєць В.М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку / В.М. Геєць. – К.: Інститут економіки та прогнозування НАН України, 2009. – 864 с.
102. Національні заощадження та економічне зростання / за редакцією д.е.н. Б.Є. Кваснюка. – К.: «МП Леся», 2000. – 304 с.
103. Статистичний щорічник України за 1996 рік / Відп. за вип.
О.Г. Осауленко. – К.: Українська енциклопедія, 1997. – 618 с.
104. Статистичний щорічник України за 1997 рік / Під ред.
О.Г. Осауленко. – К.: Українська енциклопедія, 1999. – 624 с.
105. Статистичний щорічник України за 1998 рік / За ред.
О.Г. Осауленко; відп. за вип. В.А. Головко. – К.: Техніка, 1999. – 576 с.
106. Статистичний щорічник України за 1999 рік / За ред.
О.Г. Осауленко; відп. за вип. В.А. Головко. – К.: Техніка, 2000. – 648 с.
107. Статистичний щорічник України за 2000 рік / За ред.
О.Г. Осауленко; відп. за вип. В.А. Головко. – К.: Техніка, 2001. – 600 с.
108. Бобух И.Н. Особенности диспропорциональности составляющих национального богатства Украины / Бобух И.Н. // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна. – 2010. - Випуск 38-2. - С. 174-181. - Режим доступа: http://www.donntu.edu.ua / «Библиотека»/ «Информационные ресурсы».
109. Статистичний щорічник України за 2001 рік / За ред.
О.Г. Осауленко; відп. за вип. В.А. Головко. – К.: Техніка,, 2002. – 646 с.
110. Статистичний щорічник України за 2002 рік / За ред.
О.Г. Осауленка - К.: Техніка, 2003. – 664 с.
111. Статистичний щорічник України за 2003 рік / За ред.
О.Г. Осауленко; відп. за вип. В.А. Головко. – К.: Техніка, 2004. – 632 с.
112. Статистичний щорічник України за 2004 рік / За ред.
О.Г. Осауленко; відп. за вип. В.А. Головко. – К.: Техніка, 2005. – 592 с.
113. Статистичний щорічник України за 2005 рік / За ред.
О.Г. Осауленко; відп. за вип. В.А. Головко. – К.: Техніка, 2006. – 576 с.
114. Статистичний щорічник України за 2006 рік / За ред.
О.Г. Осауленко; відп. за вип. П.П. Забродський. – К.: Техніка, 2007. – 551 с.
115. Статистичний щорічник України за 2007 рік / За ред.
О.Г. Осауленко; відп. за вип. П.П. Забродський. – К.: Техніка,, 2008. – 572 с.
116. Статистичний щорічник України за 2008 рік / За ред.
О.Г. Осауленко; відп. за вип. Н.П. Павленко. – К.: Техніка, 2009. – 551 с.
117. Статистичний щорічник України за 2009 рік / За ред.
О.Г. Осауленко; відп. за вип. Н.П. Павленко. – К.: Техніка, 2010. – 567 с.
118. Статистичний щорічник України за 2010 рік / За ред.
О.Г. Осауленко; відп. за вип. Н.П. Павленко. – К.: Техніка, 2011. – 560 с.
119. Статистичний щорічник Одеської області за 2001 рік / Відп. за вип. Т.В. Копилова. – Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2002. – 551 с.
120. Статистичний щорічник Одеської області за 2002 рік / Відп. за вип. Т.В. Копилова. – Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2003. – 543 с.
121. Статистичний щорічник Одеської області за 2003 рік / Відп. за вип. Т.В. Копилова. – Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2004. – 491 с.
122. Статистичний щорічник Одеської області за 2004 рік / Відп. за вип. Т.В. Копилова. – Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2005. – 510 с.
123. Статистичний щорічник Одеської області за 2005 рік / За ред. Т.В. Стоянової; відп. за вип. Т.В. Копилова. – Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2006. – 552 с.
124. Статистичний щорічник Одеської області за 2006 рік / За ред. Т.В. Стоянової; відп. за вип. Т.В. Копилова. – Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2007. – 536 с.
125. Статистичний щорічник Одеської області за 2007 рік / За ред. Т.В. Стоянової; відп. за вип. Т.В. Копилова. – Одеса: Астропринт, 2008. –
536 с.
126. Статистичний щорічник Одеської області за 2008 рік / За ред. Т.В. Стоянової; відп. за вип. Т.В. Копилова. – Одеса: Астропринт, 2009. –
548 с.
127. Статистичний щорічник Одеської області за 2009 рік / За ред. Т.В. Стоянової; відп. за вип. Т.В. Копилова. – Одеса: Астропринт, 2010. –
536 с.
128. Статистичний щорічник Одеської області за 2010 рік / За ред. Т.В. Стоянової; відп. за вип. Т.В. Копилова. – Одеса: Астропринт, 2011. –
555 с.
129. Статистичний збірник «Основні засоби Одеської області» / За ред. Л.Е. Котвицької; відп. за вип. С.А. Присуха. – Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2009. – 64 с.
130. Статистичний збірник «Основні засоби Одеської області» / За ред. Л.Е. Котвицької; відп. за вип. С.А. Присуха. – Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2010. – 66 с.
131. Статистичний збірник «Основні засоби Одеської області» / За ред. Л.Е. Котвицької; Відп. за вип. С.А. Присуха. – Одеса: Головне управління статистики в Одеській області, 2011. – 67 с.
132. Захарін С. Заощадження та інвестиції в корпоративному секторі України в контексті макроекономічного розвитку / С. Захарін // Економіка України. - № 5. - 2009. - С. 36-45.
133. Статистичний бюлетень «Національні рахунки України за 2008 рік» / Державний комітет статистики України. – К: 2009. – 19 с.
134. Статистичний бюлетень «Національні рахунки України за 2009 рік» / Державний комітет статистики України. – К: - 2010. – 23 с.
135. Статистичний бюлетень «Національні рахунки України за 2010 рік» / Державна служба статистики України. – К: - 2011. – 23 с.
136. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР [Электронный ресурс] / Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1995. - № 4. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/334/94-%D0%B2%D1%80.
137. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24.12.2002 р. № 349-IV [Электронный ресурс] / Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. -
№ 12. - Режим доступу: http://pravo.levonevsky.org/bazaua09/zakon/sbor01/text01521/index.htm.
138. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 1957 від 01.07.2004 р. [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. -
№ 52. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1957-15.
139. Баліцька В.В. Капітал підприємств України: тенденції, пріоритети / В.В. Баліцька. – К.: Інститут економіки та прогнозування НАН України, 2007. – 480 с.
140. Податковий кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2011. - № 13-17.
141. Горячук В.Ф. Нагромадження основного капіталу України та державне регулювання цим процесом / В.Ф. Горячук // Теорія та практика державного управління: збір. наук. праць. – Х., 2010. - Вип. № 2 (29). -
С. 57-65.
142. Горячук В.Ф. Капіталізація економіки Одеської області та вплив державної політики на цей процес / В.Ф. Горячук // Теорія та практика державного управління: збір. наук. праць. – Х., 2009. - Вип. № 4 (27). -
С. 173-179.
143. Горячук В.Ф. Стан та тенденції капіталізації економіки України / В.Ф. Горячук // Торгівля і ринок України: зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. - Вип. 29. - С. 324-331.
144. Куценко В.І., Євтушенко Г.І. Людський капітал як фактор соціального захисту населення: проблеми зміцнення / В.І. Куценко,
Г.І. Євтушенко // Зайнятість та ринок праці»: Міжвідомчий наук. зб. – 1999. - № 10.- С. 136-145.
145. Маркс К. Капитал. Т. 1. [Электронный ресурс] / К. Маркс. - Режим доступа: http://esperanto-mv.pp.ru/Marksismo/Kapital1/kapital1-04.html.
146. Мандибура В.О. Ідеологічна і об’єктивна складові економічної «теорії людського капіталу» / В.О. Мандибура // Економічна теорія. - 2009. -
№ 1. - С. 34-49.
147. Сиразева А.М. Инвестиции в человеческий капитал как фактор экономического роста: дис. … кандидата экономических наук: 08.00.01. [Электронный ресурс] / А.М. Сиразева. – Самара, 2000. – 199 с.
148. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт; пер. с англ. А.Н. Нестеренко; предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера. — М.: Фонд экономической книги «Начала», 1997. - 180 с.
149. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4-х т. / В. Даль. - М.: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1950.
150. Большой Энциклопедический Словарь [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.vedu.ru/BigEncDic/.
151. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма [Электронный ресурс] / М. Вебер. - Режим доступа: http://www.koob.ru/weber/protestantskaya_etika.
152. Мораль і бізнес (стенограма засідання круглого столу) // Економіка і прогнозування. – 2009. - № 2. - C. 128-156.
153. Бузгалин А., Колганов А. Капитал XXI века: к теории глобальной гегемонии капитала [Электронный ресурс] / А. Бузгалин, А. Колганов - Режим доступа: http://alternativy.ru/ru/node/172.
154. Балакірєва О.М., Левін Р.Я. Вимір людського капіталу через показник залучення до навчання впродовж усього життя / О.М. Балакірєва, Р.Я. Левін // Економіка і прогнозування. – 2010. - № 3. - С. 120-140.
155. Громыко Ю. Что такое человеческий капитал (ЧК) [Электронный ресурс] / Ю. Громыко - Режим доступа: http://www.archipelag.ru/authors/gromiko/?library=2576.
156. Доклад о развитии человека 2010. Реальное богатство народов: пути к развитию человека / Пер. с англ.; ПРООН. – М.: Издательство «Весь Мир», 2010. – 244 с.
157. Управління трудовим потенціалом: навч. посіб. [Электронный ресурс] / [Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П.].— К.: КНЕУ, 2005. — 403 с. - Режим доступу: http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/catid,147/id,5181/.
158. Грішнова О.А. Людський розвиток: Навч. посіб. / О.А. Грішнова. - К.: КНЕУ, 2006. — 308 с.
159. Людський розвиток регіонів України: методика оцінки і сучасний стан / [Лібанова Е.М., Власенко Н.С., Власюк О.С. та ін.]. - К.: Рада по вивч. продуктив. сил України НАН України, 2002. — 110 c.
160. Людський капітал регіонів України в контексті інноваційного розвитку: [монографія] / [В.П. Антонюк, О.І. Амоша, Л.Г. Мельцер та ін.].– Донецьк: Інститут економіки промисловості НАН України, 2011. – 308 с.
161. Доклады о развитии человека [Электронный ресурс] / режим доступу: http://hdrstats.undp.org/en/countries/profiles/UKR.html.
162. Заклади освіти Одеської області: Статистичний збірник / за ред. Г.М. Белоусової; відп. за вип. І.Г. Шевчнеко. - Одеса: Головне управління Одеської області, 2008. – 82 с.
163. Заклади освіти Одеської області у 2008 році: Статистичний збірник / за ред. Л.Е.Котвицької; відп. за вип. І.Г. Шевчнеко. - Одеса: Головне управління Одеської області, 2009. – 90 с.
164. Заклади освіти Одеської області у 2009 році: Статистичний збірник / за ред. Л.Е.Котвицької; відп. за вип. І.Г. Шевчнеко. - Одеса: Головне управління Одеської області, 2010. – 92 с.
165. Доклады о развитии человека России [Электронный ресурс] / режим доступу: http://hdrstats.undp.org/en/countries/profiles/UKR.html.
166. Капелюшников Р. Человеческий капитал России [Электронный ресурс] / Р. Капелюшников. - Ре