ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ КОЛІЗІЙ У ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ

Короткий опис

ЗМІСТ
ВСТУП.............................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1
ПОНЯТТЯ КОЛІЗІЙ В ЗАКОНОДАВСТВІ: ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА НАСЛІДКИ ІСНУВАННЯ.........................................................................................10
1.1. Юридичні колізії та колізії в законодавстві.........................................................10
1.2. Класифікація колізій та причини їх виникнення в законодавстві.....................27
1.3. Негативні наслідки існування колізій в законодавстві.......................................51
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1........................................................................................71
РОЗДІЛ 2
ЗАХОДИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ КОЛІЗІЙ В ЗАКОНОДАВСТВІ......................................................................................................74
2.1. Превентивні заходи проти виникнення колізій...................................................74
2.2. Способи усунення та подолання колізій............................................................100
2.3. Реформування системи законодавства України................................................115
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2......................................................................................132
РОЗДІЛ 3
РОЛЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ У ПОДОЛАННІ КОЛІЗІЙ............................135
3.1. Напрями удосконалення законотворчої діяльності...........................................135
3.2. Тлумачення та роз’яснення законодавства державними органами.................154
3.3. Діяльність Міністерства юстиції, що спрямована на подолання колізій.......168
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3......................................................................................188
ВИСНОВКИ................................................................................................................191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................194

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Узятий Україною курс на побудову правової держави поставив вимогу кардинального реформування усіх сфер суспільного і державного життя. Суперечливі підходи до вирішення суспільно значущих проблем в економічній, політичній, культурній та ідеологічній сферах життя не могли не відбитися на якості законодавства, про що свідчать численні колізії. Системний розгляд заходів попередження та способів подолання колізій у національному законодавстві стає все більш актуальним. При цьому вивчення різного роду колізій у законодавстві і легального механізму їх вирішення необхідне навіть не стільки в аспекті проведеної законодавчої реформи, скільки в площині нових правових відносин, що розвиваються.
Незважаючи на те, що окремі аспекти проблеми колізій у законодавстві привертали увагу фахівців у рамках загальної теорії права, дотепер в Україні відсутнє комплексне дослідження колізій у законодавстві. Зазначене зумовлює необхідність загальнотеоретичного аналізу широкого кола питань щодо змісту, видів колізій у законодавстві, заходів їх попередження та способів вирішення. Аналізу на наявність колізій потребує будь-яка конкретна галузь законодавства України, особливо податкове законодавство як одне з самих суперечливих в правовій системі України. Його загальновизнаною особливістю є складність та нестабільність, постійними рисами – неточності та суперечності. Проте, як показує практика правозастосування, зміни, що вносяться до законів України з питань оподаткування, досить часто породжують нові проблеми.
Ось чому найбільш актуальним є дослідження законодавчих колізій саме на прикладі податкового законодавства України.
Дисертант спирався на результати теоретичних досліджень представників вітчизняної й іноземної науки, які працюють в галузі теорії держави і права, конституційного права, податкового права та інших юридичних наук, зокрема: Н. Александрової, С. Бобровник, Ю. Власова, К. Волинки, Л. Воронової, М. Галянтича, П. Геги, Л. Горбунової, С. Горьової, А. Граціанова, В. Денисенко, Г. Дутки, С. Дудар, Н. Железняк, А. Зайця, В. Копєйчикова, А. Ковальчук, А. Козуліна, Н. Кучерявенко, О. Лавриновича, А. Ластовецького, Д. Лилака, М. Матузова, В. Мельника, Д. Михайловича, Є. Назаренко, І. Овчаренко, Ю. Пацюка, А. Піголкіна, В. Плавича, С. Погребняка, В. Погорілка, П. Рабіновича, Т. Савченко, М. Селівона, В. Смородинського, О. Скакун, С. Станік, М. Тесленко, Ю. Тодики, Ю. Тихомірова, Н. Фліссак, Ю. Шемшученка, Т. Щеколаєвої, Т. Ямненко, О. Ющика.
Емпіричну базу дослідження складають Конституція України, поточне національне законодавство, у тому числі міжнародні договори України, згоду на обов’язковість яких дала Верховна Рада України, рішення Конституційного Суду України, а також практика застосування законодавчих актів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов’язана з науково-дослідною роботою, що проводиться в Міжрегіональній академії управління персоналом, і виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри теорії та історії держави і права за темою «Актуальні державно-правові проблеми розбудови України».
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у подальшій розробці та удосконаленні теорії колізій в українському законодавстві в цілому і податковому законодавстві – зокрема, формулюванні пропозицій щодо вирішення існуючих спірних або недостатньо обґрунтованих теоретичних питань з попередження та подолання колізій.
Для досягнення означеної мети дослідження поставлені такі завдання:
– узагальнити і диференціювати розмаїття підходів до розуміння сутності колізій в законодавстві і дати визначення поняття колізій в законодавстві;
– систематизувати вже відомі юридичній науці критерії для класифікації колізій у законодавстві, уточнити їх класифікацію та визначити види колізій;
– встановити причини наявності колізії в законодавстві;
– охарактеризувати комплекс негативних наслідків існування колізій на прикладі податкового законодавства;
– визначити систему превентивних заходів проти виникнення законодавчих колізій;
– конкретизувати способи усунення та подолання колізій в законодавстві;
– визначити роль державних органів у подоланні законодавчих колізій;
– запропонувати комплекс заходів, спрямованих на реформування податкової системи України.
Об’єктом дослідження є чинне українське законодавство, його стан і, зокрема стан податкового законодавства.
Предметом дослідження є теоретико-правові аспекти колізії, що виникають за наявності неузгодженостей у законодавстві в цілому та у податковому законодавстві – зокрема, їх види, система заходів попередження та способів вирішення (усунення і подолання).
Методологічна основа дослідження. Методологічною основою роботи є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Аксіологічний підхід і системний метод стали основою методологічної конструкції дисертаційної роботи і визначили стратегію дослідження. Завдяки аксіологічному підходу вивчені об’єкт і предмет дослідження в ціннісному прояві – проведена оцінка якості українського законодавства в цілому і податкового законодавства зокрема, винайдені колізії (підрозділи 1.1, 1.3). Системний метод допоміг систематизувати вже відомі юридичній науці критерії для класифікації колізій в законодавстві, встановити систему заходів попередження і систему способів вирішення колізій (підрозділи 1.2, 1.3). Діалектичний метод використовувався з метою з’ясування різнобічних соціальних процесів, що не знайшли узгодженого відображення в законодавчих актах і впливають на появу колізій (підрозділи 1.2, 3.1). За допомогою формально-логічного і формально-догматичного методів проводився аналіз юридичних особливостей правових приписів українського законодавства, що містили колізійні норми, визначалася техніко-юридична своєрідність їх будови (підрозділи 1.3, 2.3). Герменевтичний метод посприяв роз’ясненню внутрішнього змісту норм й узгодженню сфер використання юридичних понять і категорій (підрозділ 3.2). Порівняльно-правовий метод став у нагоді при визначенні загального й особливого у способах усунення і подолання колізій (підрозділи 2.1, 2.2). Соціологічний метод дозволив дослідити колізії не на рівні абстрактних категорій, а на базі реальних соціальних фактів як об’єктивних (поряд із суб’єктивними) причин їх появи (підрозділ 3.3).
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним науковим дослідженням, що присвячене теоретичним питанням колізій у національному законодавстві України в цілому і податковому законодавстві – зокрема, їх класифікації, виробленні теоретичних і практичних рекомендацій щодо системи заходів попередження та системи способів вирішення (усунення і подолання) колізій.
Елементи новизни знайшли відображення в наступному:
– уперше створено авторську модель загальнотеоретичного комплексного дослідження колізій в законодавстві, ґрунтуючись на таких правових категоріях, як „колізії в законодавстві”, „причини наявності колізій”, „наслідки наявності колізій”, „заходи попередження колізій”, „способи вирішення (усунення і подолання) колізій”;
– уточнено поняття категорії „колізії в законодавстві” – це суперечності або розбіжності між приписами нормативно-правових актів, що регулюють однакові правові відносини і виявляються в процесі їх застосування компетентними органами і уповноваженими посадовими особами;
– конкретизовано, що колізії є видом суперечностей в законодавстві України, які виникають внаслідок прояву комплексу різних, об’єктивних і суб’єктивних причин економічного, політичного, соціального, юридичного характеру, основні з них: економічна нестабільність в державі; політичні кризи; девальвація суспільних інститутів; недосконалість законів; відсутність в окремих сферах законодавчої практики планування видання нормативних актів та їх систематизації; судові помилки; довільне тлумачення Конституції та інших нормативно-правових актів; вихід окремих державних органів за межі своєї компетенції тощо;
– розвинуто і аргументовано положення про те, що однією з причин появи чисельних колізій у законодавстві України, є недосконала законотворча діяльність Верховної Ради України;
– з’ясовано, що негативним наслідком існування колізій в податковому законодавстві поряд із зниженням стимулюючої ролі податків, зменшенням надходжень до Державного бюджету та інших, є підвищений рівень корупції;
– визначено заходи попередження колізій, до яких віднесено систематизацію (облік, інкорпорація, консолідація, кодифікація), передусім кодифікацію, що сполучає упорядкування законодавства з його відновленням, удосконаленням;
¬– виявлено, що через судову процедуру (на сучасному етапі розвитку української судової системи) не можна усунути колізії нормативно-правових актів, оскільки певний нормативно-правовий акт чи його частина практично у такий спосіб не визнаються незаконними або такими, що суперечать актам вищої юридичної чи такої ж сили;
– доведено, що одним із дійових та ефективних заходів попередження появи законодавчих колізій є проведення Міністерством юстиції України правової експертизи проектів нормативно-правових актів;
– запропоновано ввести за правило, щоб Міністерство юстиції України у випадку виявлення колізій при проведенні правової експертизи направляло висновок про такі результати до Кабінету Міністрів України з пропозиціями щодо їх вирішення, наприклад внесення змін до актів законодавства, в яких наявна колізія;
– конкретизовано положення про тлумачення і роз’яснення законодавства як ефективних способах вирішення колізій, завдяки яким можна виявити суперечливі норми в законодавстві, встановити зв’язок загальних і спеціальних норм, правильно зрозуміти сферу їх дії, коло осіб, на яких поширюється їх дія, зміст того чи іншого законодавчого терміна;
– встановлено, що важливим способом вирішення колізій є реформування системи законодавства України, зокрема податкової системи, оскільки діюча податкова система є недосконалою, неефективною та внутрішньо неузгодженою;
– внесено пропозицію прийняти Податковий кодекс України і у такій спосіб забезпечити єдність термінології, уніфікацію правил оподаткування; узгодження податкових законодавчих актів, зведення нанівець колізій, встановлення механізмів взаємодії всіх елементів податкової системи. Це дозволить стабілізувати податкове законодавство і створити прогнозоване економічне середовище.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що розгляд законодавчих колізій у теоретико-правовій площині дозволяє використати їх у юридичній науці, освіті і практиці.
Сформульовані автором теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані:
у науковій діяльності – для подальшого поглиблення наукових знань про колізії у законодавстві України, заходи їх попередження та способи усунення і подолання, створення для цього необхідної теоретичної бази;
у законотворчій діяльності – для усунення колізій в законодавстві, його гармонізації з міжнародним правом та удосконалення податкового законодавства;
у правозастосовчій діяльності – для поліпшення якості судової та іншої юридичної практики, своєчасного виявлення і подолання колізій особами, які займаються застосуванням норм права;
у навчальному процесі – при розробці навчальних курсів з теорії держави і права, інших галузевих учбових дисциплін, а також при підготовці відповідних методичних матеріалів.
Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано на кафедрі теорії та історії держави і права Міжрегіональної академії управління персоналом.
Основні положення і висновки дисертації викладені в опублікованих роботах, а також вони доповідалися на Восьмій щорічній міжнародній міжвузівській студентській науковій конференції „Законодавство України: сучасний стан та перспективи розвитку”, (26-30 січня 2007 р., м. Косів, Івано-Франківської області (тези доповіді опубліковано).
Результати і висновки дослідження використовувалися на засіданнях робочого сектору з розробки проекту Податкового кодексу України, членом якого був автор дослідження згідно з наказом Міністерства фінансів України від 23 лютого 2007 р. № 260.
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення в п’яти публікаціях – чотирьох статтях, вміщених у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, та тезах однієї доповіді на науковій конференції.
Структура дисертації побудована відповідно до мети і завдань, об’єкта і предмета дисертаційного дослідження. Вона складається із вступу, трьох розділів, дев’ятьох підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 193 сторінки, із них основний текст – 171 сторінка. Список використаних джерел містить 190 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації узагальнено наукові розробки щодо теорії правових колізій та, спираючись на правотворчу і правозастосовчу практику, запропоновано нове теоретико-правове вирішення наукових завдань, що полягають у дослідженні поняття колізій у законодавстві, критеріїв їх класифікації, причин виникнення і наслідків існування, системи заходів попередження, способів подолання та усунення. У зв’язку з тим, що вирішення завдань попередження, виявлення та подолання колізій може бути досягнуте лише на основі більш загальних правових положень, обґрунтовано авторське розуміння таких фундаментальних правових проблем, як законодавство, поняття та види колізій, принципи законотворчого процесу, тлумачення та роз’яснення норм права тощо.
З тих висновків, що зроблені в дисертації, найбільш загальними і важливими є такі:
Колізії у законодавстві – це суперечності або розбіжності між приписами нормативно-правових актів, що регулюють однакові правові відносини і виявляються в процесі їх застосування компетентними органами і уповноваженими посадовими особами.
Встановлюються причини породження колізій в законодавстві, виділяються такі, як недосконалість законів, судові помилки, довільне тлумачення Конституції й інших нормативно-правових актів, вихід окремих державних органів за межі своєї компетенції.
Наслідками великої кількості колізій у податковому законодавстві є значне погіршення ефективності оподаткування та податкової політики України, зведення нанівець стимулюючої ролі податків, зменшення надходжень до Державного бюджету, підвищення рівня корупції.
Вирішити проблеми колізій у законодавстві України можна заходами попередження їх появи. Серед превентивних або попереджувальних заходів проти виникнення колізій можна відзначити наступні: 1) прогнозування та планування нормотворчої діяльності; 2) вдосконалення законодавчої техніки; 3) проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів; 4) систематизація законодавства.
Усунення колізій правових актів у процесі правозастосування досягається такими заходами: 1) скасування одного (або декількох) колізійних актів; 2) внесення змін у нормативно-правовий акт; 3) прийняття нової норми (або нормативно-правового акта); 4) судовий розгляд.
Для усунення законодавчих колізії шляхом внесення змін необхідно: 1) виявити дійсне існування колізії; 2) визначити спосіб подолання колізії; 3) визначити, який орган буде вносити зміни; 4) визначити орган, який буде розробляти проект внесення змін; 5) розробити проект внесення змін; 6) прийняти проект внесення змін нормотворчим органом.
Варто посилити експертну роль Головного науково-експертного та Головного юридичного управлінь Апарату Верховної Ради України з тим, щоб їх висновки щодо законопроектів обов’язково враховувалися комітетами парламенту при підготовці законопроектів до відповідного читання.
Ефективним способом вирішення проблем юридичних суперечностей є тлумачення, що дає можливість виявити колізії в законодавстві, встановити зв’язок загальних і спеціальних норм, допомагає правильно зрозуміти сферу їх дії, коло осіб, на яких поширюється їх дія, зміст того чи іншого законодавчого терміна.
Проект Податкового кодексу України повинен стати першим в Україні кодифікованим законодавчим актом, який буде направлений на комплексне регулювання питань, пов’язаних з оподаткуванням. Основною метою розробки проекту Податкового кодексу України є необхідність систематизації та узагальнення нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері оподаткування.
У проекті Податкового кодексу України слід передбачити норму, згідно з якою нормативно-правові акти з питань оподаткування не можуть суперечити цьому Кодексу. У разі існування суперечностей між нормами цього Кодексу та нормами інших нормативно-правових актів з питань оподаткування, застосовуються норми цього Кодексу.
Доцільно запровадити обов’язкове проведення правової експертизи Міністерством юстиції України всіх законопроектів, які готуються до першого читання у Верховній Раді України і у випадку виявлення колізій направляти висновок про такі результати до Кабінету Міністрів України з пропозиціями щодо їх вирішення. Це дозволить значно підвищити якість таких проектів, попередити виникнення колізій у законодавстві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Платон. Закони / А. Ф. Лосев и др. (общ. ред., авт. ст. в прим.); А. Н. Егунова и др. (пер. с древнегреч.) – М., 1999. – 832 с.
2. Строгович М. С. Основные вопросы советской социалистической закон-ности. - М., Наука, 1966. – С. 164.
3. Шемшученко Ю. С. Теоретичні засади подолання колізій у законодавстві України // Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики. – К.: Ґенеза, 1996. – С. 6–7.
4. Словарь иностранных слов. – М., Русский язык, 1989.
5. Лилак Д. Д. Колізія і конкуренція законів // Право України. – 2001. – № 4. – С. 18–20.
6. Алексеев С. С. Общая теория права: В 2-х т. – Т. 2. – М.: Юрид. лит., 1982. – 360 с.
7. Шемшученко Ю. С. Теоретичні засади подолання колізій у законодавстві України // Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики. – К.: Ґенеза, 1996. – 122 с.
8. Тихомиров Ю. А. Коллизионное право: Учеб. и научно-практическое пособ. – Москва, – 2005. – 394 с.
9. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. Изд. 2-е, перераб. и доп. // Отв. ред. проф. М. Н. Марченко. Том 3. – М.: ИКД “Зерцало-М”, 2002. – 528 с.
10. Общая теория права: Учебник для юридических вузов / Ю. А. Дмитриев, И. Ф. Казьмин, В.В. Лазарев и др.; Под общ. ред. А. С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1996. – 384 с.
11. Темнов Е. И. Теория государства и права: Учеб. пособ. для вузов. – М: Издательство “Экзамен”, 2003. – 320 с.
12. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 2001. – 776 с.
13. Лилак Д. Д. Проблеми колізій у законодавстві України (теорія і практика): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / НАН України; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2004. – 175 арк.
14. Погребняк С. П. Колізії у законодавстві України та шляхи їх переборення: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2001. – 20 с.
15. Лилак Д. Д. Колізії наукових поглядів на поняття “законодавство” і практичну необхідність його нормативної легалізації // Право України. – 2001. – № 8. – С. 48–51.
16. Овчаренко І. М. Закони у системі джерел (форм) права та їх класифікація: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2004. – 19 с.
17. Тихомиров Ю. А. Публичное право. Учебник. – М.: Издательство БЕК, 1995. – 496 с.
18. Погребной И. М. Теория права: Учебное пособие. 3-е изд., испр. и доп. – Х.: Государственное специализированное издательство “Основа”, 2003. – 128 с.
19. Котюк В. О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.
20. Волинка К. Г. Теорія держави і права: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2003. – 240 с.
21. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну “законодавство”) від 9 липня 1998 р. № 12-рп/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 32. – Ст. 1209.
22. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
23. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – Додаток до № 50. – Ст. 375.
24. Про нормативно-правові акти: проект Закону України, розроблений народним депутатом України В. Стретовичем, реєстраційний № 923 від 5 січня 1995 р. // http://www.rada.gov.ua
25. Про закони і законодавчу діяльність: проект Закону України, розроблений народним депутатом України В. Стретовичем, реєстраційний № 894 від 14 травня 2002 р. // http://www.rada.gov.ua
26. Матузов Н. И. Коллизия в праве: причины, виды и способы разрешения // Правоведение. – 2000. – № 5 – С. 225–244.
27. Щеколаева Т. А. Юридические коллизии и коллизионные нормы: понятие, виды // Правоведение. – 2003. – № 6. – С. 147–152.
28. Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И. Налоговая система Украины: Учеб. пособ. – 2-е изд., стереот. – К.: МАУП, 2001. – 128 с.
29. Воронова Л. К. Фінансове право: навчальний посібник. – К.: Вентурі., 1998. – 384 с.
30. Зав’ялов В. Проблемні питання діяльності органів державної податкової служби України // Вісник податкової служби України. – 2002. – № 48. – С. 6.
31. Орлюк О. П. Фінансове право: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
32. Кучерявенко Н. П. Основи налогового права: Учеб. пособ. – Х.: Легос, 2001. – 242 с.
33. Воронова Л. К. Про вдосконалення фінансового законодавства // Матеріали Міжнародної конф. “Проблеми фінансового права”. – Чернівці: Рута, 1996. – С. 17.
34. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993.¬– № 45. – Ст. 425.
35. Про систему оподаткування: Закон України від 25 червня 1991 р. № 1251-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 39. – Ст. 510.
36. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 р. № 889-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 37. – Ст. 308.
37. Про державне мито: Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 113.
38. Про плату за землю: Закон України від 3 липня 1992 р. № 2535-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 38. – Ст. 560.
39. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
40. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва: Указ Президента України 3 липня 1998 р. № 727/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 27. – Ст. 975.
41. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів від 20 травня 1993 р. № 56-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 30. – Ст. 336.
42. Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України: Закон України від 25 березня 2005 р. № 2505-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 17. – Ст. 267, № 18-19. – Ст. 267.
43. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 р. № 509-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 6. ¬– Ст. 37.
44. Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні: Закон України від 19 вересня 1997 р. № 535/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 47. – Ст. 294.
45. Про Єдиний митний тариф України: Декрет Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р. № 4-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 12. – Ст. 107.
46. Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 21. – Ст. 156.
47. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 105-106. – Черв.
48. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. Изд. 2-е, перераб. и доп. // Отв. ред. проф. М. Н. Марченко. Том 3. – М.: ИКД “Зерцало-М”, 2002. – 528 с.
49. Дутка Г. І. Закон у системі нормативно-правових актів України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2003. – 18 с.
50. Власенко Н. А. Коллизионные нормы в советском праве. – Иркутск: изд-во Иркут. ун-та, 1984. – 100 с.
51. Погребняк С. Про колізії в законодавстві // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 1. – С. 26–33.
52. Агашев Д. В. Коллизии в праве социального обеспечения России: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Томский Государственный университет – Томск. 2003. – 23 с.
53. Явич Л. С. Общая теория права. – Л., 1971. – С. 201.
54. Тихомиров Ю. А. Юридические коллизии. – М., 1994. – 140 с.
55. Тихомиров Ю. А. Юридические коллизии и конфликты // Теория государства и права / Под. ред. В. К. Бабаева. – М., 1999. – С. 470.
56. Комісарчук Ю. Нерозв’язані проблеми законодавства України // Право України. – 2000. – № 12. – С. 64–66.
57. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 2001. – 776 с.
58. Тилле А. А. Время, пространство, закон. М., 1965. – С. 39.
59. Тихомиров Ю. А. Юридическая коллизия, власть и правопорядок // Государство и право. 1994. – № 1. – С. 45.
60. Гегель. Философия права. М., 1990. – С. 249.
61. Галянтич М. Колізія нормативних актів: вимушений шлях розвитку права? // Право України. – 1996. – № 6. – С. 33–36.
62. Пацюк Ю. А. “Коллизии в законодательстве Украины и имущественные отношения”. Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики / Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. (м. Київ, 23-24 жовтня 1995 р.), Видавництво “Ґенеза”, 1996. – С. 91.
63. Гринчишин В. А. “Правові колізії у сфері оподаткування”. Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики / Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. (м. Київ, 23-24 жовтня 1995 р.), Видавництво “Ґенеза”, 1996. – С. 48.
64. Мельник В. М. Обмежувальна та стимулювальна роль податків // Фінанси України. – 2006. – № 1. – С. 31–37.
65. Бобровник С. В. Подолання правових колізій як засіб забезпечення системності та ефективності законодавства // К.: Щорічник наукових праць “Правова держава”. – № 14. – 2003. – С. 30–38.
66. Ластовецький А. Колізії у законодавстві про оподаткування // Право України. – 2003. – № 7. – С. 42–47.
67. Налоговые системы зарубежных стран: Учебник для вузов / Под ред. проф. В. Г. Князева, проф. Д. Г. Черника. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. – 191 с.
68. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29. – Ст. 377.
69. Гега П. Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К.: Юрінком.Інтер, 1997. – С. 144.
70. Кучерявенко Н. П. Налоговое право: Учебник. – Консум, 1997. – 432 с.
71. Про пожежну безпеку: Закон України від 17 грудня 1993 р. № 3745-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
72. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27 лютого 1991 р. № 791а-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 16. – Ст. 198.
73. Гега П., Рогатюк І. Пільгове оподаткування як передумова для зловживання та проявів корупції // Право України. – 2005. – № 3. – С. 34–39.
74. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. № 2542-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37-38. – Ст. 189.
75. Пришва Н. Ю. Основні засади справляння обов’язкових платежів // Матеріали IX регіональної наук.-практ. конф. “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (13–14 лютого 2003 р.). – Львів: Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – С. 228–229.
76. Луцик А. І. Податки як інструмент фіскального адміністрування // Фінанси України. – 2002. – № 9. – С. 42.
77. Деякі заходи щодо стабілізації ринку продовольства: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 2005 р. № 274-р // http://www.rada.gov.ua
78. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 р. № 2181-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44.
79. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України від 6 вересня 2005 р. № 2806-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – 48. – Ст. 483.
80. Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 рр.: Указ Президента України № 367 від 24 квітня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 17. – Ст. 621.
81. Корупція в Україні. – К., 2004.
82. Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”: Закон України від 24 грудня 2002 р. № 349-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 12. – Ст. 88.
83. Концепція розвитку законодавства про державну службу в Україні: Указ Президента від 20 лютого 2006 р. № 140 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 8. – Ст. 421.
84. Про нормативно-правові акти: проект Закону України, розроблений народним депутатом України І. Т. Зваричем, реєстраційний № 2577 від 20.11.2006 р. // http://www.rada.gov.ua
85. Гвишиани Д. М. Организация и управление. – 3-е изд., перераб. – М.: Изд-во МГТУ им. Н. З. Баумана, 1998. – 332 с.
86. Концепція реформування податкової системи України: розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. № 56-р // Офіційний вісник України. – 2007. – № 13. – Ст. 481.
87. Державна програма економічного і соціального розвитку на 2007 рік: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2006 р. № 1316 // http://www.rada.gov.ua
88. Прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків і фінансування на 2008-2010 роки: постанова Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2006 р. № 1359 // http://www.rada.gov.ua
89. Луць Л. А. Тенденції розвитку сучасної правової системи України та проблеми правової реформи // К.: Щорічник наукових праць “Правова держава”. – № 17. – 2002. – С. 3–5.
90. Каримов Д. А. Законодательная техника. Научно-практическое и учебное пособие. М., 1998. – С. 1–2.
91. Регламент Верховної Ради України від 16 березня 2006 р. № 3547-IV // Офіційний вісник України. – 2006. – № 16. – Ст. 1174.
92. Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України: Указ Президента України від 15 листопада 2006 р. № 970 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 47. – Ст. 3123.
93. Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України: постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. № 915 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 24. – Ст. 994.
94. Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України: постанова Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2005 р. № 870 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 36. – Ст. 2200.
95. Ямненко Т. М. Кодифікація та інкорпорація фінансового законодавства // К.: Щорічник наукових праць “Правова держава”. – № 17. – 2002. – с. 286–291.
96. Алексеев С. С. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. – М.: Инфра-М-Норма, 1997. – 570 с.
97. Граціанов А. І. Інкорпорація як вид систематизації законодавства // К.: Щорічник наукових праць “Правова держава”. – № 17. – 2002. – С. 6–11.
98. Плавич В. П. Проблема колізій та шляхів їх подолання в сучасному законодавстві України // К.: Щорічник наукових праць “Правова держава”. – № 13. – 2002. – С. 500–505.
99. Нерсесянц В. С. Право и закон. М.: Издательство “Наука” – 1983. – 368 с.
100. Пахомов И.Н. Основы государства и права Украины: Учебник. – Х.: Одиссей, 2000. – 320 с.
101. Лазарев В. В. Общая теория права и государства: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристь, 1996. – 472 с.
102. Назаренко Є. В. Систематизація законодавства – шлях до усунення колізій у праві України. Конституція України та проблеми систематизації законодавства: Зб. наукових праць. – Вип. 5. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1999. – С. 30.
103. Про Єдиний державний реєстр нормативних актів: Указ Президента України від 27 червня 1996 р. № 468 // Урядовий кур’єр. – 1996. – № 122–123.
104. Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним: постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. № 376 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 17. – Ст. 747.
105. Опришко В. Ф. Систематизація законодавства України – новий етап його вдосконалення (теоретичні та практичні проблеми) // Конституція України та проблеми систематизації законодавства. ¬– зб. наук. праць. – Вип. 5 – К, 1999 – С. 7.
106. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави: Навч. посіб. – К.: 1994. – 238 с.
107. Общая теория государства и права. Академический курс в 3-х томах. Изд. 2-е, перераб. и доп. // Отв. ред. проф. М. Н. Марченко. Том 2. – М.: ИКД “Зерцало-М”, 2002. – 528 с.
108. Зайчук О. В., Оніщенко Н. М. Поняття, зміст, сутність та види систематизації законодавства // К.: Щорічник наукових праць “Правова держава”. – № 14. – 2003. – С. 8–13.
109. Хропанюк В. Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под ред. проф. В. Г. Стрекозова. – М.: “Дабахов, Ткачев, Димов”. 1995. – С. 384.
110. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. проф. В. М. Корельского и проф. В. Д. Перевалова. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА•М), 2002. – 616 с.
111. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В. В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 520 с.
112. Дудар С. К. Гармонізація законодавства: проблеми визначення поняття // К.: Щорічник наукових праць “Правова держава”. – № 17. – 2002. – С. 11–16.
113. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18 березня 2004 р. № 1629-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
114. Денисенко В. В. Способы устранения и преодоления юридических коллизий // Вестник ВГУ. Серия 1. Гуманитарные науки. – 2001. – № 2. – С. 264–271.
115. Тихомиров Ю. А. Коллизии между правовыми актами: способы преодоления // Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики. – К.: Ґенеза, 1996.
116. Про нормативно-правові акти: проект Закону України, розроблений народним депутатом України І. Т. Зваричем, реєстраційний № 2577 від 20 листопада 2006 р. // http://www.rada.gov.ua
117. Про закони і законодавчу діяльність: проект Закону України, розроблений народним депутатом України С. Ківаловим, реєстраційний № 2763 від 18 грудня 2006 р. // http://www.rada.gov.ua
118. Про гуманітарну допомогу: Закон України від 22 жовтня 1999 р. № 1192-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 451.
119. Темнов Е. И. Теория государства и права: Учебное пособие для вузов. – М.: Издательство “Экзамен”, 2003. – 320 с.
120. Копєйчиков В. В. Загальна теорія держави і права: навч. посіб. – Стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
121. Про внесення змін до статті 5 Закону України “Про податок на додану вартість: Закон України від 14 грудня 2006 р. № 463-V // Офіційний вісник України. – 2007. – № 2. – Ст. 61.
122. Некрасов С. И. Федеральные и региональные средства и способы преодоления юридических коллизий публично-правового характера // Государство и право. – 2001. – № 4. – С. 5–11.
123. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 р. № 3018-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27–28. – Ст. 180.
124. Про статус суддів: Закон України від 15 грудня 1992 р. № 2862-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.
125. Про окремі питання регулювання діяльності банків: постанова Правління НБУ від 4 червня 2003 р. № 240 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 26. – Ст. 1284.
126. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.
127. Положення про Міністерство юстиції України: постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р. № 1577 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 45. – Ст. 3020.
128. Гущина Н. А. Система права и система законодательства: соотношение, перспективы развития // Правоведение. – 2003. – № 5. – С. 198–204.
129. Гуреев В. И. Налоговое право. – М.: Экономика, 1995. – 253 с.
130. Эриашвили Н. Д. Финансовое право: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 606 с.
131. Ластовецький А. Колізії у законодавстві про оподаткування // Право України. – 2003. – № 7. – С. 42–47.
132. Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку: наказ Державної податкової адміністрації від 29 вересня 2003 р. № 451 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 44. – Ст. 2319.
133. Ковальчук А. Податкова реформа: законодавчо-правовий вимір // Право України. – 2006. – № 2. ¬– С. 86-90.
134. Федосова В. М. Податкова система України. – К.: Либідь, – 1994. – С. 42–43.
135. Майстренко О. В. Реформування податкової системи України як спосіб вирішення податкових колізій // Право України. – 2006. – № 2. – С. 39–42.
136. Налоги и налоговое планирование в мировой экономике / Под ред. Сутырина С. Ф. – СПб.: Изд-во В.А. Михай¬лова, Изд-во “Полиус”, 1998. – 577 с.
137. Козак Ю. Г. Міжнародне оподаткування. – Київ, 2003 – С. 550.
138. Квасовський О. Р. Проблеми наукової систематизації принципів оптимального оподаткування // Фінанси України. – 2006. – № 2. – С. 101–112.
139. Кучерявенко М. Зміст і класифікація принципів у податковому праві // Право України. – 2002. – № 2. – С. 38–42.
140. Финансовое право: Учебник / О. Н. Горбунова, Е. Ю. Грачева и др.; Отв. ред. Е. Ю. Грачева, Г. П. Толстопятенко. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 536 с.
141. Чередніченко А. П. Актуальні проблеми та головні завдання реформування ДПС України // Фінанси України. – 2006. – № 2. – С. 113–121.
142. Фліссак Н. Податкова реформа та створення моделі ефективної податкової системи в Україні // Вісник податкової служби України. – 2000 – № 35. – С. 5–7.
143. Ковальчук А. Податкова реформа: законодавчо-правовий вимір // Право України. – 2006. – № 2. ¬– С. 86–90.
144. Савченко Т. Податковий кодекс: кроки назустріч // Вісник податкової служби України. – 2001. – № 21. – С. 8–10.
145. “Голос України” 2001. – № 59. – Квіт.
146. Соколовська А. Проект Податкового кодексу України і проблеми правового регулювання податкових відносин // Вісник Національного банку України. – 2000. – № 10. – С. 23–25.
147. Горбунова Л. М. Закон – основа підзаконної нормо¬творчості // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 12. – С. 27–41.
148. Ющик О. Сутність законодавчого процесу: до методології визначення // Право України. – 2005. – № 5. – С. 12–16.
149. Бойко Ю. Законотворчість: поняття та структура // Право України. – 2002. – № 5. – С. 17-21.
150. Погребняк С. Роль принципу верховенства закону для подолання ієрархічних колізій // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 4. – С. 247–259.
151. Про комітети Верховної Ради України: Закон України від 4 квітня 1995 р. № 116/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 19. – Ст. 134.
152. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 р. № 1160-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – Ст. 79.
153. Про міжнародні договори: Закон України від 29 червня 2004 р. № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
154. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 93 Конституції України, частини першої статті 35 Закону України “Про бюджетну систему України” (справа про зміни до закону про бюджет) від 17 травня 2001 р. № 5-рп/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст. 958.
155. Органи державної влади України / За ред. В. Ф. Погорілка: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2002. – 592 с.
156. Кислий П., Вайз Ч. Становлення парламентаризму в Україні: На тлі світового досвіду. – К.: Абрис, 2000. – 414 с.
157. Евдокимов Е. Б. Порядок подготовки проектов законов федеральными органами исполнительной власти // Бюллетень Министерства юстиции Российской Федерации. – 2005. – № 12. – С. 17–29.
158. Селіванов А. Проблемні аспекти законотворчого процесу та їх відображення в рішеннях Конституційного Суду України // Право України. – 2004. – № 9. – С. 34–36.
159. Онищук М. В. Колізії у законодавстві України: причини та шляхи подолання. – Правова держава. – Вип. 7. – К., 1996. – С. 99.
160. Пиголкин А. С. Закон: создание и толкование. – М.: Сиарк, 1998. – 283 с.
161. Тодика Ю. Способи тлумачення конституції і законів України Конституційним Судом // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 2. – С. 51–59.
162. Власов Ю. Л. Роль тлумачення в забезпеченні законності // К.: Щорічник наукових праць “Правова держава”. – № 14. – 2003. – С. 56–62.
163. Власов Ю. Л. Проблеми тлумачення права в діяльності Верховної Ради України // К.: Щорічник наукових праць “Правова держава”. – № 13. – 2002. – С. 91–96.
164. Михайлович Д. М. Офіційне тлумачення закону: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національний ун-т внутрішніх справ. – Х., 2003. – 19 с.
165. Вопленко Н. Н. Официальное толкование норм права. – М., 1976. – 119 с.
166. Заєць А. Г. Тлумачення норм права – спеціальний вид юридичної діяльності // К.: Зб. наук. праць “Держава і право”. – № 28. – 2005. – С. 84–88.
167. Тесленко М. В. Конституційне правосуддя в Україні // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 5. – С. 5–17.
168. Селівон М. Конституційний Суд України: дев’ятиріччя діяльності // Вісник Конституційного Суду України. – 2005. – № 4. – С. 3–17.
169. Рабінович П., Савчук Н. Офіційне тлумачення законодавства: герменевтичний аспект // Право України. – 2001. – № 11. – С. 22–25.
170. Смородинський В. Деякі питання судового тлумачення // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 4. – С. 239–247.
171. Про Конституційний Суд України: Закон України від 16 жовтня 1996 р. № 422/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
172. Тесленко М. Правова природа актів Конституційного Суду України // Право України. – 2000. – № 2. – С. 6–9.
173. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липня 2003 р. № 1058-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 33. – Ст. 1770.
174. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 р. № 509-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
175. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
176. Андреев И. С. Системный подход к понятию экспертизы нормативного правового акта // Журнал российского права. – 2001. – № 6. – С. 51–55.
177. Заєць А. П. Роль Міністерства юстиції України у законотворчій діяльності // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 1. – С. 20–36.
178. Нормотворча діяльність: Зб. нормативно-правових актів та методичних рекомендацій. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. ¬– 288 с.
179. Порядок скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру: наказ Міністерства юстиції України від 31 липня 2000 р. № 32/5 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 31. – Ст. 1336.
180. Примірна інструкція з діловодства в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. № 1153 // Офіційний вісник України. – 1997. – число 43. ¬– С. 50.
181. Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади: постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 // Урядовий кур’єр. – 1993. – № 25–26. – Лют.
182. Лавринович О. В. Оптимізація діяльності Міністерства юстиції України в умовах суспільно-економічних перетворень: Стан, проблеми, перспективи // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 1. – С. 3–19.
183. Про вдосконалення роботи з підготовки законопроектів та проведення правової реформи: Указ Президента України від 27 січня 1999 року № 70 // Урядовий кур’єр. – 1994. – № 88–89. – Черв.
184. Про поліпшення організації законопроектної діяльності: Указ Президента України від 26 листопада 2003 р. № 1348 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 51 (частина 1). – Ст. 2661.
185. Бодак А. Повышение роли Министерства юстиции в нормотворческом процессе // Юстиция Беларуси. – 2003. ¬– № 5. – С. 23–24.
186. Станік С. Оптимізація нормотворчої діяльності як правового засобу утвердження прав і свобод людини // Право України. – 1999. – № 5. – С. 3–7.
187. Горьова С. Нормотворча діяльність в умовах побудови в Україні правової держави // Право України. – 2000. – № 4. – С. 103–105.
188. Железняк Н. Правове регулювання нормотворчої діяльності // Право України. – 2002. – № 12. – С. 102–107.
189. Козулин А. И. Об одной из форм повышения качества юридической экспертизы нормативных правовых актов субъектов Российской Федерации // Бюллетень Министерства юстиции Российской Федерации. – 2005. – № 12. – С. 30–39.
190. Железняк Н. Міністерство юстиції України – провідний орган у забезпеченні реалізації державної правової політики // Право України. – 2000. – № 8. ¬– С. 38–41.