ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВО-ТОВАРОЗНАВЧИХ ЕКСПЕРТИЗ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ПЕТРОВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК [620.2:330.123.4:347.148](477)

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВО-ТОВАРОЗНАВЧИХ
ЕКСПЕРТИЗ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук

Науковий консультант –
Снігерьов Олександр Петрович
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………….........……………………5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ СУДОВО-ТОВАРОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ……………………………………………21
1.1. Загальні положення судово-товарознавчої експертизи……………..21
1.2. Спільність та відмінності судово-товарознавчої експертизи
від інших видів оцінної діяльності..…………………………………..54
1.3. Процесуальний порядок призначення судово-товарознавчої експертизи………………………………………………………………73
1.4. Кримінально-процесуальне регулювання та підбір матеріалів
для проведення судово-товарознавчої експертизи……….………….94
Висновки до розділу 1……………………………………………………….114
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ТОВАРІВ, ЯК ОСНОВА ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-ТОВАРОЗНАВЧИХ ЕКСПЕРТИЗ………………………......................................................................118
2.1. Методологія оцінки якості споживчих товарів у судово-товарознавчих дослідженнях………………………………..………..118
2.2. Загальні аспекти оцінки якості непродовольчих товарів ………….147
2.3. Загальні аспекти оцінки якості продовольчих товарів …………….158
2.4. Ідентифікація товарів та виявлення фальсифікації при оцінці
якості товарів судовим експертом-товарознавцем……………...….183
Висновки до розділу 2……………………………………………………….204
РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОЦЕСУАЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВАРТІСНОЇ ОЦІНКИ СПОЖИВЧИХ ТОВАРІВ У СУДОВО-ТОВАРОЗНАВЧИХ ЕКСПЕРТИЗАХ……………………...…….209
3.1. Процесуально-правове регулювання незалежної оцінки
вартості споживчих товарів експертом-товарознавцем…….…….209
3.2. Експертна оцінка вартості непродовольчих товарів
при проведенні судово-товарознавчих експертиз….……………..230
3.3. Експертна оцінка вартості продовольчих товарів
при проведенні судово-товарознавчих експертиз….……………..243
3.4. Експертна оцінка вартості споживчих товарів за їхньої
відсутності при проведенні судово-товарознавчих експертиз…...258
Висновки до розділу 3……………………………………………………….269
РОЗДІЛ 4. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ СЛІДЧОГО
ТА ЕКСПЕРТА-ТОВАРОЗНАВЦЯ…………………………………….......…273
4.1. Правове регулювання використання слідчим знань експерта товарознавця………………………………………………………...273
4.2. Особливості взаємодії слідчого з експертом-товарознавцем
при проведенні судово-товарознавчої експертизи………………..292
4.3. Організація і техніка проведення судово-товарознавчої
експертизи експертом товарознавцем….……………………….….320
Висновки до розділу 4……………………...………………………………336
РОЗДІЛ 5. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ СУДОВО-ТОВАРОЗНАВЧИХ ЕКСПЕРТИЗ У СУДІ……………………………………………………………342
5.1. Загальні положення провадження судово-товарознавчих
експертиз у суді……………………………………………………...342
5.2. Процесуальне регулювання судово-товарознавчих
експертиз у суді...................................................................................356
5.3. Удосконалення проведення судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів…………………………………………………..369
Висновки до розділу 5………………………….………………………….390
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………........395
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………......………………….401
ДОДАТКИ………………………………………………………...………………446

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
УМВС – управління міністерства внутрішніх справ
НДЕКЦ – Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр
КПК – кримінально-процесуальний кодекс
ХНУВС – Харківський національний університет внутрішніх справ
ГОСТ – государственный стандарт
ДСТУ – державний стандарт України
ТУ – технічні умови
ЦПК – цивільно-процесуальний кодекс
ГПК – господарсько-процесуальний кодекс
ДКПП – Державний класифікатор продукції і послуг
ЗКГНГ – Загальний класифікатор галузей народного господарства
КВЕД – Класифікація видів економічної діяльності
УКТЗЕД – Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності

ВСТУП

Актуальність теми. Докорінні соціально-економічні перетворення у нашій країні супроводжуються криміналізацією суспільства та зростанням злочинності, про що свідчить офіційна статистика. Усе досконалішими стають способи скоєння та приховування злочинів, ускладнюються питання, які необхідно вирішувати правоохоронцям при їх виявленні, розкритті та розслідуванні. Споживчі товари постійно знаходяться в полі зору працівників ОВС, оскільки є джерелом різноманітних правопорушень починаючи від крадіжок і закінчуючи економічними злочинами зі значними фінансовими збитками. Об’єктами злочинної діяльності у різноманітності її виявів є продовольчі та непродовольчі товари, тара й упаковка, сировина, матеріали та напівфабрикати. Часто об’єктами злочинних дій стають сертифікати відповідності, ліцензії, товарно-транспортні документи, фірмові та товарні знаки, акцизні марки.
Практика свідчить, що ефективність розслідування і судового розгляду кримінальних справ багато в чому залежить від своєчасного призначення і якісного проведення судово-товарознавчої експертизи. Висновки експертів-товарознавців дозволяють правильно розслідувати, розглядати і кваліфікувати злочини. Спеціальні знання товарознавців дуже часто застосовуються не тільки при дослідженні речових доказів. У ряді випадків вони використовуються в ході огляду місця події, обшуку і виїмки з метою виявлення доказів, а також під час вивчення причин і умов, що сприяли здійсненню розкрадань державного і суспільного майна, шахрайств і ряду інших злочинів.
Зрозуміло, що результативне використання можливостей судово-товарознавчої експертизи у боротьбі зі злочинністю передбачає вирішення чисельних теоретичних, правових та процесуальних проблем. Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали наукові праці визнаних фахівців, серед яких: з криміналістики – В. Д. Берназ, Р. С. Бєлкін, А. І. Вінберг, А. Ф. Волобуєв, В. А. Журавель, Б. Л. Зотов, Н. І. Клименко, О. Н. Колесніченко, В. О. Коновалова, В. В. Лисенко, В. К. Лисиченко, В. В. Назаров, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай, В. В. Тіщенко, В. Ю. Шепітько, М. Г. Щербаковський; з кримінального права та процесу – Ю. М. Грошевий, Н. С. Карпов, Т. В. Каткова, Г. К. Кожевніков, О. М. Литвинов, М. А. Погорецький, С. В. Слінько, В. М. Тертишник; з судової експертизи – Т. В. Авер’янова, Л. Є. Ароцкер, В. Д. Арсеньєв, В. М. Галкін, Ф. М. Джавадов, О. О. Ейсман, Р. Д. Рахунов, О. Р. Россинська, Е. Б. Сімакова-Єфремян, І. Я. Фрідман, О. Р. Шляхов; з судово-товарознавчих експертиз – Н. І. Альхамов, В. В. Архипов, К. А. Букалов, Л. І. Георгієв, Г. В. Дашков, О. О. Закатов, А. І. Лозовий, Я. С. Сапошинський, Л. О. Сергєєв, С. С. Толмачова; з товарознавства – М. С. Алексєєв, І. М. Вольпер, А. А. Дубініна, Г. М. Кругляков, М. А. Ніколаєва, Н. В. Притульська, Е. П. Райхман, І. В. Сирохман, О. І. Черевко, О. Ф. Шепелев; з оперативно-розшукової діяльності – О. М. Бандурка, Е. О. Дідоренко, Ю. Ю. Орлов, В. Д. Пчолкін, О. П. Снігерьов; з судово-економічних експертиз – М. В. Куркін, О. С. Плеханова, Д. В. Назаренко, В. Д. Понікаров.
Підвищення ефективності судово-товарознавчих експертних досліджень у практиці розкриття, розслідування та запобігання злочинам обумовлюється низкою причин, серед яких необхідно виділити наступні: своєчасне освоєння експертами-товарознавцями досягнень науково-технічного прогресу; вміння і високопрофесійне використання фахівцями знань у кримінально-процесуальній діяльності. У судово-товарознавчій експертній діяльності виконання подібних завдань забезпечує наявність теоретичних знань та процесуально-правове регулювання цієї діяльності. Дослідження, проведене автором, дозволить узагальнити теоретичні положення і практичні напрацювання щодо процесуально-правового регулювання судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів, визначити шляхи комплексного теоретико-правового дослідження наукових основ судово-товарознавчої експертизи, розробити рекомендації з прикладних питань експертних досліджень споживчих товарів різних груп та використання висновків судово-товарознавчої експертизи при провадженні в кримінальних справах. Все це забезпечить систематизацію та методичну однорідність експертної практики, скоротить трудомісткість та часові витрати при проведенні такого роду експертиз, підвищить результативність досліджень і ефективність вирішення експертних завдань, розширить можливості судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів. Окрім того, слабка методологічна база проведення судово-товарознавчих експертиз не сприяє та не дозволяє готувати кваліфіковані кадри і підвищувати кваліфікацію практичних працівників ОВС, що стикаються з питаннями ідентифікації або виявлення фальсифікації споживчих товарів при розкритті, розслідуванні та запобіганні злочинам.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до п. 19 Пріоритетних напрямів забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347; п. 8.2 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011–2014 роки, схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення слідчої та експертної діяльності шляхом розроблення процесуально-криміналістичних і науково-методологічних засад судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів. Для досягнення зазначеної мети поставлено такі задачі:
– розробити загальні рекомендації призначення судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів, питання підготовки до її призначення, основні вимоги проведення даної експертизи та оцінки слідчим висновків експерта;
– узагальнити питання, які підлягають вивченню судовими експертами-товарознавцями в інтересах ефективного розслідування кримінальних, цивільних або інших справ різних категорій, та обґрунтувати можливості розширення напрямів взаємодії слідчого з експертом-товарознавцем;
– поглибити вчення про судово-товарознавчу експертизу та вдосконалити процесуально-правове регулювання її проведення для сприяння вирішенню загальних і окремих завдань наукового і методичного забезпечення експертних досліджень споживчих товарів;
– конкретизувати розмежування судово-товарознавчої експертизи і суміжних видів експертиз, з визначенням ролі судових експертів-товарознавців у комплексних експертизах і криміналістичних узагальненнях, з установленням зв'язку даного виду експертизи з товарознавчою наукою;
– узагальнити та систематизувати термінологію, яка використовується в судово-товарознавчій експертизі;
– розробити методологію оцінки якості продукції, адаптувати її до конкретних груп споживчих товарів, особливо тих, що користуються на ринку підвищеним попитом, і, як наслідок, найчастіше піддаються фальсифікації;
– систематизувати загальні підходи до проведення експертних досліджень та оцінки якості споживчих товарів і визначити теоретичні засади, які розкривають закономірності процесів, що є важливими для судово-товарознавчих експертиз;
– узагальнити методи, що використовуються експертами-товарознавцями при дослідженні різних груп споживчих товарів;
– розробити методологію проведення судово-товарознавчих досліджень для вирішення низки проблем, які поглиблюються питаннями щодо зберігання і випробування зразків продукції, оцінки та використання отриманої інформації як доказів у суді в боротьбі зі злочинністю;
– обґрунтувати єдиний методичний підхід до вирішення проблеми оцінки вартості споживчих товарів, визначити особливості досліджень при визначенні вартості продовольчих і непродовольчих товарів;
– розробити рекомендації для експертів-товарознавців щодо дослідження різних груп споживчих товарів з метою усунення проблем, які виникають при проведенні судово-товарознавчих експертиз під час визначення вартості цих товарів з урахуванням їхньої якості;
– конкретизувати методологічні підходи якісної та вартісної оцінки товарних груп у різному стані (нестандартні, низької якості, термін придатності яких минає тощо) або за умов відсутності товару;
– довести необхідність розширення можливостей судово-товарознавчої експертизи у сучасних умовах для вдосконалення слідчої та експертної діяльності шляхом використання концептуальних засад теорії і практики цієї експертизи.
Об’єктом дослідження є судово-товарознавча експертиза споживчих товарів, її місце та суспільні взаємовідносини учасників, роль у формуванні загальної теорії судової експертизи, теорії методів досліджень, значення інтеграції та диференціації у розвитку методів експертних досліджень, їх правове забезпечення та формування наукового експертного знання.
Предметом дослідження є теоретико-правові та організаційно-методологічні засади регулювання судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів.
Методи дослідження. У процесі роботи над дисертацією використано загальні методи теоретичного та емпіричного дослідження, основними з яких є діалектичний, аналітичний, логічний, спостереження, моделювання, системний, експериментальний тощо. Широке застосування одержали соціологічні та кримінологічні методи: опитування, анкетування, інтерв’ювання, статистичної вибірки, порівняння і узагальнення, а також спеціальні методи дослідження: органолептичний, вимірювальний, кваліметричний, інструментальний, фізико-хімічний, експертний, розрахунковий. Діалектичний метод дозволив визначити динаміку розслідування злочинів із залученням експертів та використанням судово-товарознавчих експертиз, встановити роль експертів у цьому процесі (підрозділи 1.3, 4.2, 5.2). Логіко-семантичний метод сприяв узагальненню, систематизації та поглибленню понятійного апарату (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1). Порівняльно-правовий метод дав можливість дослідити рівень правового регулювання судово-товарознавчих експертиз та рівень відповідності нормативно-правових актів законодавству, що регулює експертну діяльність в Україні (підрозділи 1.2, 3.1, 4.1, 5.1). Логіко-юридичний метод використовувався у ході розроблення науково-обґрунтованих пропозицій з удосконалення експертної діяльності щодо дослідження споживчих товарів та чинного законодавства у сфері судово-товарознавчих експертиз за кримінальними та цивільними справами (підрозділи 1.3, 1.4, 4.1). Системно-структурний метод було використано в ході аналізу системи експертного обслуговування різних груп споживчих товарів, інформаційного забезпечення, організації взаємодії слідчого з експертом, проведення експертного дослідження споживчих товарів, експертного забезпечення досудового слідства та провадження справ у суді (підрозділи 2.2–2.4, 3.2–3.4, 4.2, 5.3). Спеціальні методи дослідження дозволяють, спираючись на науково-обґрунтовані підходи в експертних дослідженнях, отримувати об’єктивні достовірні результати судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів (підрозділи 2.1–2.4, 3.1–3.4, 4.3).
Основні висновки дисертації базуються на положеннях, закріплених у Конституції України, законах України, рішеннях Верховної Ради, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів України, рішеннях колегій та нормативних актах МВС України.
Інформаційну та емпіричну базу дослідження становлять висновки судово-товарознавчих експертиз Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в Харківській області та результати експертної діяльності експертів-товарознавців Харківського національного університету внутрішніх справ з 1998 року. Проаналізовано службові документи МВС України, Міністерства економіки України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Міністерства юстиції України (накази, методичні рекомендації, огляди, довідки, експрес-інформація тощо), які характеризують організацію експертної діяльності з проведення судово-товарознавчих експертиз, а також статистичні дані Департаменту інформаційних технологій МВС України щодо стану експертної діяльності з дослідження споживчих товарів за період з 2001 по 2010 рік. Проведено анкетування за спеціально розробленими анкетами 237 працівників ОВС, а саме 96 слідчих, 87 оперативних працівників Державної служби боротьби з економічними злочинами, 54 судових експертів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні завершених монографічних комплексних досліджень теоретико-правових та організаційно-методологічних засад регулювання судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів. За результатами проведеного дослідження сформульовано низку нових концептуальних положень та висновків. Основні з них такі:
вперше:
– доведено, що судово-товарознавча експертиза має дві сторони: правову і гносеологічну, які, у свою чергу, будуються також за певними правилами і структурами, при цьому крізь призму судово-товарознавчої експертизи розкрито та обґрунтовано низку особливостей, притаманних процесам її призначення та проведення. Одна з особливостей полягає в тому, що при визначенні часу призначення експертизи слідчому необхідно враховувати характер та обсяги об’єктів дослідження. Інша пов’язана з тим, що продовольчі товари вилучаються у повному обсязі, однак експерту на дослідження направляється середня проба від однорідної продукції (сипкої, рідкої чи в’язкої консистенції, розфасованої тощо). Наступною особливістю є те, що експертиза може призначатись при розслідуванні розкрадань, крадіжок, розбійних нападів, провадження за якими здійснюється через значний термін після вчинення злочину і, як правило, товарні об’єкти, які мають бути дослідженні, відсутні;
– обґрунтовано методологію судово-товарознавчого експертного дослідження, яка визначає загальні основи проведення судової експертизи будь-якої групи споживчих товарів і включає положення методологій більш високого рівня та загальної теорії судової експертизи, рівня загальнонаукових принципів і форм дослідження, а також філософської методології та переносить їх на свій рівень. На основі цього розроблено алгоритм проведення оцінки конфіскованих та інших споживчих товарів, який рекомендується використовувати в експертній практиці при проведенні судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів;
– розроблено вчення про методи судово-товарознавчого дослідження, що разом із засобами дослідження є тими інструментами, за допомогою яких вирішуються експертні завдання, основою яких є стандартизація і метрологія та обґрунтовано уніфіковану градацію всіх непродовольчих товарів за якістю, що дозволило розробити єдиний підхід до визначення якості споживчих товарів та оцінки рівня показників якості в експертних дослідженнях при проведенні судово-товарознавчих експертиз;
– визначено механізм проведення судово-товарознавчої експертизи у випадку відсутності досліджуваного об’єкта. За таких обставин слід використовувати відомості про цей товар, які містяться у матеріалах справи: свідоцтвах про якість, сертифікатах відповідності, рахунках, товарно-транспортних накладних і документах, що об’єктивно відображають якість, умови зберігання, спосіб виготовлення, склад компонентів тощо. Окрім того, узагальнено порядок та особливості експертних досліджень при встановленні вартості виробів, викрадених або пошкоджених при вчиненні злочину, у процесі доказування при розслідуванні та судовому розгляді справ про розкрадання, господарські та інші злочини;
– розроблено рекомендації щодо використання методу ідентифікації для визначення джерела походження товару, його артикула, комплектності, ціни, що дає можливість класифікувати досліджуваний товар; визначено стадії товарознавчої ідентифікації, на яких встановлюється групова належність товару, а у ряді випадків – індивідуально-конкретна тотожність. Поряд із цим з позицій судово-товарознавчої експертизи розглянуто фальсифікацію як дії, спрямовані на погіршення споживчих властивостей або зменшення кількості товару при збереженні найбільш характерних, але несуттєвих для його використання за призначенням властивостей;
– обґрунтовано необхідність використання судово-товарознавчої експертизи у господарському суді для роз’яснення питань, що виникають під час вирішення господарського спору і потребують спеціальних товарознавчих знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини такої справи, а також визначено процес формулювання питань експерту-товарознавцю та особливості вибору такого експерта та вимоги щодо його висновку. Окрім того, обґрунтовано необхідність призначення слідчим або судом судово-товарознавчої експертизи для отримання комплексної оцінки зібраних у справі доказів для встановлення часу, місця та інших обставин злочину з метою дослідження технології виробництва товарів, під час якої формуються їхні споживчі властивості, умови їх зберігання, транспортування та реалізації, що можуть змінювати споживчі властивості цих товарів;
удосконалено:
– принципи тактики судово-товарознавчої експертизи, одним із яких є планування конкретних слідчих та судових дій, що пов’язані з підготовкою, призначенням і проведенням судових експертиз та за своєю суттю є початком реалізації всієї системи тактичних принципів, загальних і спеціальних прийомів і рекомендацій, спрямованих на ефективне та повне використання спеціальних товарознавчих знань у кримінальному і цивільному судочинстві;
–особливості проведення судово-товарознавчих експертиз, зокрема право на експертну ініціативу, яка дозволяє експерту-товарознавцю при виявленні фактів у процесі дослідження, із приводу яких йому не були поставлені питання, але які мають значення для справи, сформулювати питання самостійно, за своєю ініціативою, і дати на них науково обґрунтовані відповіді; встановлено особливості та порядок залучення працівників підприємницьких структур до проведення судово-товарознавчої експертизи, а також напрями допомоги слідчого експерту-товарознавцю щодо різних сторін підготовки дослідження споживчих товарів залежно від того де і ким проводиться судово-товарознавча експертиза;
– термінологію в судово-експертній діяльності, оскільки судовий експерт-товарознавець при виконанні своїх професійних обов’язків повинен повідомити про свої відчуття та уявлення, які виникають у результаті дослідження, у спеціальному документі – висновку експерта, тому цей документ має якомога точніше відображати хід та результати досліджень, а також однозначно сприйматись кожним, хто буде ознайомлюватись із ним;
– класифікацію в експертних дослідженнях, що виступає методом пізнання деякої частини об’єктів, будучи методом вивчення товарів, оскільки при проведенні оцінки якості товарів першим завданням експерта-товарознавця є правильне визначення їх належності (групової, видової тощо); поряд із цим встановлено, що класифікаційні показники характеризують належність продукції до конкретної групи товарів та визначають типорозмір, призначення, галузь використання та умови користування виробами;
– підходи щодо оцінки рівня якості, при якій показники споживчих властивостей оцінюваних товарів (продукції) порівнюються з базовими значеннями цих показників; методи оцінки рівня якості залежно від кількості оцінюваних властивостей і процедур оцінки, які автором об’єднано у диференціальний, комплексний і змішаний, а також спеціалізовані підходи щодо виявлення дефектів, за допомогою яких експерт-товарознавець може правильно визначити вартість наданого на експертне дослідження виробу, та розподілу дефектів на конструктивні, дефекти сировини, виробництва (за операціями технологічних процесів), маркування, транспортування, зберігання;
– наукові підходи до вирішення питання про причини й умови, які сприяли вчиненню злочину, і заходи для їхнього усунення; при цьому експертом-товарознавцем можуть застосовуватись різні методи дослідження виробництва і транспортування, а також вивчення місця зберігання товарів з метою дослідження вимог, пред’явлених до них нормативними документами, особливими умовами постачання й іншими нормативами; визначено вимоги щодо умов транспортування та зберігання товару, необхідні для висновку експерта-товарознавця щодо якості товару, яка впливає на його вартість;
– порядок призначення суддею у господарських, цивільних та кримінальних справах судово-товарознавчої експертизи для забезпечення доказів під час підготовки справи або судом при розгляді справи; вимоги до змісту та порядку складання висновку експерта-товарознавця, який повинен повно та об’єктивно відображати результати дослідження та підтверджуватись нормативно-технічними документами та одночасно бути чітким, конкретним і зрозумілим як для слідчого, так і для всіх учасників процесу судового розгляду;
дістали подальшого розвитку:
– наукові погляди щодо необхідності дотримання при проведенні судово-товарознавчої експертизи експертами-товарознавцями принципів об’єктивності, компетентності, незалежності, системного підходу, ефективності, безпеки для споживачів і довкілля тощо;
– вчення про об’єкти експертного дослідження при проведенні судово-товарознавчих експертиз, якими є непродовольчі товари, процеси їх виробництва, транспортування, зберігання, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, технічна і супровідна документація, а також будь-які предмети, явища і процеси, що зібрані, процесуально задокументовані та мають відношення до обставин у кримінальній справі, яка розслідується;
– положення щодо використання вимірювальних, реєстраційних, розрахункових, органолептичних, експертних і соціологічних способів визначення показників якості арбітражними, стандартними та експрес-методами при проведенні експертних досліджень продовольчих товарів експертом-товарознавцем, а також загальні положення органолептичного аналізу, узагальнено особливості його використання при дослідженні різних груп споживчих товарів у експертних дослідженнях;
– шляхи найбільш ефективного використання під час оцінки вартості споживчих товарів при проведенні судово-товарознавчої експертизи принципів корисності, попиту і пропозиції, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску тощо, з урахуванням підходів щодо використання ринкової вартості або неринкових видів вартості при оцінці різних груп споживчих товарів;
– підходи до розроблення експертних версій з урахуванням обставин справи й обсягу спеціальних знань експерта-товарознавця, характеру досліджуваних товарів, зразків і документів, які відображають відомості про товари та обрану експертом-товарознавцем методику дослідження, а також певні аспекти призначення судово-товарознавчої експертизи під час судового розгляду справи і безпосередньо проведення її в судовому засіданні;
–завдання, які найчастіше постають сьогодні перед експертами-товарознавцями при виконанні експертиз, та особливості підходів до відбору проб товарів для судово-товарознавчої експертизи відповідно до вимог, регламентованих державними стандартами чи іншими нормативними документами.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні результати спрямовані на розроблення та удосконалення теоретичних і правових засад, організації та методології судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів у кримінальному та цивільному судочинстві на етапах розслідування справ та провадження їх у суді і становлять як науково-теоретичний, так й практичний інтерес у таких сферах:
– у науково-дослідній сфері – сформульовані положення, узагальнення, висновки та рекомендації становлять підґрунтя для подальшого розроблення загальнотеоретичних проблем теорії та удосконалення організаційно-правового регулювання судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів, а також основних підходів щодо оцінки їх якості та визначення вартості (лист ДП «Харківстандартметрологія» від 25.11.2011 р. № 7682); а також використовувались при проведенні дипломних досліджень на кафедрі товарознавства та експертизи товарів Харківського державного університету харчування і торгівлі (акти впровадження від 17.06.2011 р., 30.09.2011 р., 02.11.2011 р.) та на кафедрі товарознавства в митній справі Харківського державного університету харчування і торгівлі (акти впровадження від 22.06.2011 р. та 01.11.2011 р.);
– у законотворчій діяльності – рекомендації, викладені в дисертаційному дослідженні, використані для підготовки змін та доповнень до законів України щодо контролю якості та сертифікації споживчих товарів і продукції підприємств ресторанного господарства (лист ДП «Харківстандартметрологія» від 25.11.2011 р. № 7682);
– у практичній діяльності правоохоронних органів, експертних організацій та судів – положення дисертацій можуть використовуватися як рекомендації для оперативних працівників, слідчих, експертів, суддів, спрямовані на отримання достовірних науково обґрунтованих доказів у кримінальних та цивільних справах, зокрема для працівників Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області (акти впровадження від 05.05.2011 р. та 28.10.2011 р.), Слідчого управління ГУМВС України в Харківській області (акти впровадження від 28.10.2011 р.)
– у навчальному процесі – представлені в дисертації здобутки використовуються при викладанні таких спеціалізованих курсів, як «Судово-товарознавча експертиза», «Основи товарознавства та технології виробництва», «Товарознавча експертиза»; для навчання курсантів, студентів і слухачів, перепідготовки та підвищення кваліфікації підготовлені навчально-методичні матеріали з дисциплін «Судово-товарознавча експертиза» та «Основи товарознавства та технології виробництва споживчих товарів» у Харківському національному університеті внутрішніх справ (акти впровадження від 23.06.2011 р.); дисциплін «Методи вивчення фальсифікації товарів», «Організація захисту прав споживачів», «Експертиза товарів» на кафедрі товарознавства та експертизи товарів Харківського державного університету харчування і торгівлі (акти впровадження від 17.06.2011 р., 30.09.2011 р., 02.11.2011 р.); дисциплін «Товарознавство товарів тваринного походження», «Товарознавство», «Технічне регулювання», «Митна справа», «Митний контроль за переміщенням фізичних осіб», «Судова товарознавча експертиза», «Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності» та «Експертиза непродовольчих товарів» на кафедрі товарознавства в митній справі Харківського державного університету харчування і торгівлі (акти впровадження від 22.06.2011 р., 01.11.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, усі сформульовані положення і висновки обґрунтовані на основі особистих досліджень дисертанта, з використанням власного досвіду роботи у випробувальних лабораторіях, а також більш ніж двадцятирічного досвіду наукової та педагогічної діяльності за напрямом дослідження. Окремі положення дисертації викладено в колективних працях, а саме: у двох колективних монографіях («Загальні засади судово-товарознавчої оцінки майна (товарів) та об’єктів інтелектуальної власності в Україні» (частка дисертанта – 60 %); «Експертиза продукції підприємств ресторанного господарства при розкритті економічних злочинів» (частка дисертанта – 60 %); навчальних посібниках «Експертиза технології виготовлення напоїв та виявлення фальсифікації» (частка дисертанта – 59 %) та «Експертні дослідження молока та молочних товарів з метою виявлення фальсифікації» (частка дисертанта – 39 %); навчально-практичному посібнику «Експертні дослідження круп, борошна, та хлібобулочних виробів при розкритті економічних злочинів» (частка дисертанта – 42 %); методичних матеріалах та лабораторних роботах з дисципліни «Основи товарознавства та технології виробництва» (частка дисертанта – 50 %); науково-методичному посібнику з вивчення курсу «Основи товарознавства та технології виробництва» (частка дисертанта – 43 %); методичних вказівках до лабораторних робіт з дисципліни «Основи товарознавства та технології виробництва» (російською мовою) (частка дисертанта – 46 %); 15 наукових статтях, виконаних у співавторстві (частка дисертанта у статті з І. О. Кобозевою – (60 %); Є. В. Ковальовим – (50 %); І. М. Червяковим – (50 %); Т. С. Дьяковою – (60 %); В. Б. Дістановим – (70 %); С. О. Петровим – (70 %); О. П. Снігерьовим – (60 %). Особистим внеском в усіх наукових працях, опублікованих у співавторстві, є власні оригінальні ідеї, розробки та теоретичні висновки. Ідеї та розробки, які належать співавторам, у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях, семінарах, «круглих столах», зокрема: «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я» (Харків, 2002, 2003, 2004, 2005, 2008), «Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві» (Харків, 2003), «Шлях України до економічної безпеки» (Харків, 2004, 2005, 2006, 2007, 2009, 2011), «Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення» (Харків, 2005, 2006, 2008), «Шляхи розвитку оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах» (Харків, 2008), «Наукове забезпечення службово-бойової діяльності внутрішніх військ МВС України» (Харків, 2009), «Шляхи розвитку оперативно-розшукової діяльності в сучасних умовах» (Харків, 2009), «Процесуальне та організаційне забезпечення діяльності органів досудового слідства і дізнання в системі МВС України» (Сімферополь, 2009), «Попередження злочинів суб’єктами оперативно-розшукової діяльності» (Харків, 2010), «Протидія незаконному обігу та вживанню наркотиків серед молоді: шляхи розв’язання проблем» (Харків, 2010), «Проблеми боротьби зі злочинністю і підготовка кадрів для правоохоронних органів» (Мінськ, 2011); «Держава і право: проблеми становлення і розвитку» (Суми, 2011), «Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток Української держави» (Харків, 2011).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження опубліковано у 65 наукових працях, у тому числі в індивідуальній монографії, 2 монографіях у співавторстві, 5 навчальних посібниках (у складі колективів авторів), 4 методичних посібниках (у складі колективів авторів), 31 науковій статті, опублікованих у фахових виданнях, 22 тезах доповідей на наукових конференціях, у тому числі 8 міжнародних, та інших наукових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, які об’єднують 18 підрозділів, висновків до кожного розділу та загального висновку, списку використаних джерел і додатків, представлених у схемах, діаграмах і таблицях. Повний обсяг дисертації становить 541 сторінку, з них основного тексту – 400 сторінок. Список використаних джерел складається з 446 найменувань і займає 45 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, яка полягає у виробленні процесуально-криміналістичних і науково-методологічних засад регулювання судово-товарознавчої експертизи споживчих товарів та вдосконаленні слідчої і експертної діяльності. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку концептуальних положень, висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них такі:
1. На основі аналізу процесуального законодавства, слідчо-судової та експертної практики удосконалено принципи тактики судово-товарознавчої експертизи, одним із яких є планування конкретних слідчих та судових дій, що пов’язані з підготовкою, призначенням і проведенням судово-товарознавчих експертиз, та за своєю суттю є початком реалізації всієї системи тактичних принципів, загальних і спеціальних прийомів і рекомендацій, спрямованих на ефективне та повне використання спеціальних знань у судовому і цивільному судочинстві. Поряд із цим значно розширені наукові погляди щодо необхідності дотримання при проведенні судово-товарознавчої експертизи експертами-товарознавцями принципів об’єктивності, компетентності, незалежності, системного підходу, ефективності, безпеки для споживачів і довкілля тощо. Оскільки висновок експерта являється джерелом доказу у роботі вирішено питання щодо вимог до змісту та порядку складання висновку експерта-товарознавця, який повинен повно та об’єктивно відображати результати дослідження та підтверджуватись нормативно-технічними документами, а також має бути чітким, конкретним та зрозумілим як для слідчого, так і для всіх учасників процесу судового розгляду. Визначено процес формування питань експерту-товарознавцю, особливості вибору такого експерта та вимоги щодо його висновку.
2. Крізь призму розгляду предмету експертизи визначено особливості проведення судово-товарознавчих експертиз, зокрема права на експертну ініціативу, що дозволяє експерту-товарознавцю при виявленні фактів у процесі дослідження, із приводу яких йому не були поставлені питання, але які мають значення для справи, сформулювати питання самостійно, за своєю ініціативою і дати на них науково обґрунтовані відповіді. Окрім того, запропоновано напрями допомоги слідчого експерту-товарознавцю щодо різних сторін підготовки дослідження споживчих товарів залежно від того де і ким проводиться судово-товарознавча експертиза. Встановлено особливості та порядок залучення працівників підприємницьких структур до проведення судово-товарознавчої експертизи.
В інтересах ефективного провадження справ у суді обґрунтовано необхідність використання судово-товарознавчої експертизи у кримінальному та цивільному судочинстві. Наприклад, у господарському суді для роз’яснення питань, що виникають під час вирішення господарського спору і потребують спеціальних товарознавчих знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини такої справи. Особлива увага в роботі приділялась встановленню порядку призначення суддею у цивільних справах судово-товарознавчої експертизи для забезпечення наявності доказів під час підготовки справи або судом під час розгляду справи. Обґрунтовано певні аспекти призначення судово-товарознавчої експертизи під час судового розгляду справи і проведення її в судовому засіданні.
3. Істотно поповнено вчення про об’єкти експертного дослідження при проведенні судово-товарознавчих експертиз, якими є продукція, процеси її виробництва, транспортування, зберігання, експлуатації, технічного обслуговування і ремонту, технічна і супровідна документація, а також будь-які предмети, явища і процеси, що зібрані, процесуально задокументовані та мають відношення до обставин у кримінальній справі, що розслідується. Запропоновано підходи до розроблення експертних версій з урахуванням обставин справи й обсягу спеціальних знань експерта-товарознавця, характеру досліджуваних товарів, зразків і документів, які відображають відомості про товари та обрану експертом-товарознавцем методику дослідження. Поряд із цим узагальнено комплексні дослідження проблем проведення судово-товарознавчих експертиз споживчих товарів та використання висновку експерта-товарознавця у кримінальному та цивільному судочинстві. На основі отриманих результатів обґрунтовано можливості використання методів та засобів судово-товарознавчої експертизи в процесі вирішення завдань слідства, експертної діяльності і суду.
4. Суттєво збагачено теоретичні положення криміналістичної науки взагалі та істотно доповнено концептуальні основи загальної теорії судово-товарознавчої експертизи, зокрема конкретизовано її місце в системі науки судової експертизи та криміналістики, що має велике значення для розвитку практичної діяльності в системі функціонально пов’язаних із нею теорій кримінального циклу. На основі цього обґрунтовано ряд нових положень і висновків, що істотно розширюють і поглиблюють зміст, структуру і понятійний апарат теорії судово-товарознавчої експертизи.
5. Конкретизовано термінологію в судово-експертній діяльності, оскільки судовий експерт-товарознавець при виконанні своїх професійних обов’язків повинен повідомити про свої відчуття та уявлення, які виникають у результаті дослідження, у спеціальному документі – висновку експерта, тому цей документ має якомога точніше відображати хід та результати досліджень, а також однозначно сприйматись кожним, хто буде ознайомлюватись із ним.
6. Обґрунтовано методологію судово-товарознавчого експертного дослідження, яка визначає загальні основи проведення судово-товарознавчої експертизи будь-якої групи споживчих товарів і включає положення методологій більш високого рівня та загальної теорії судової експертизи, рівня загальнонаукових принципів і форм дослідження, а також філософської методології та переносить їх на свій рівень. З урахуванням наукового та практичного досвіду запропоновано класифікацію в експертних дослідженнях, що виступає методом пізнання деякої частини об’єктів, будучи методом вивчення товарів, оскільки при проведенні оцінки якості товарів першим завданням експерта-товарознавця є правильне визначення їх належності (групової, видової тощо); встановлено, що класифікаційні показники характеризують належність продукції до певної групи та визначають типорозмір, призначення, галузь використання та умови користування виробами. Проведені дослідження дозволили створити уніфіковану градацію всіх непродовольчих товарів за якістю, яка дозволяє розробити і здійснити єдиний підхід до визначення якості споживчих товарів та оцінки рівня показників якості. Висвітлено особливості підходів до відбору проб товарів продовольчої групи для судово-товарознавчої експертизи відповідно до вимог, регламентованих державними стандартами чи іншими нормативними документами, визначено їх особливості за різних умов.
7. Під час систематизації загальних підходів до проведення експертних досліджень сформульовано ряд концептуальних теоретичних засад теорії і практики судово-товарознавчої експертизи, спрямованих на удосконалення цієї діяльності щодо дослідження різних груп споживчих товарів. Поряд із цим конкретизовано вчення про методи судово-товарознавчого дослідження, які разом із засобами є тими інструментами, за допомогою яких вирішуються експертні завдання. Визначено, що основою проведення досліджень при виконанні судово-товарознавчих експертиз є стандартизація та метрологія. Підсумком дослідження стало розроблення алгоритмів дослідження різних груп споживчих товарів для отримання науково обґрунтованих достовірних висновків, що стають джерелами доказів.
8. Для вирішення комплексних завдань при визначенні якості споживчих товарів обґрунтовано можливості використання вимірювальних, реєстраційних, розрахункових, органолептичних, експертних і соціологічних способів визначення показників якості арбітражними, стандартними та експрес-методами при проведенні експертних досліджень продовольчих товарів експертом-товарознавцем. Значно поширено загальні положення органолептичного аналізу, узагальнено особливості його використання при дослідженні різних груп споживчих товарів у експертних дослідженнях. Виявлено особливості використання при проведенні судово-товарознавчої експертизи методів випробувань, що призводять до зміни властивостей або повного знищення досліджуваних об’єктів, які виключають можливість повторення випробувань.
9. Запропоновано наукові підходи для вирішення питання про причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, і заходи для їхнього усунення. Експертом-товарознавцем при цьому можуть застосовуватися різні методи дослідження виробництва і транспортування, а також місця зберігання товарів з метою дослідження вимог, пред’явлених до них нормативними документами, особливими умовами постачання й іншими нормативами. А також узагальнено вимоги щодо умов транспортування та зберігання товару, необхідних для висновку експерта-товарознавця щодо якості товару, яка впливає на його вартість. У роботі обґрунтовано необхідність призначення слідчим або судом судово-товарознавчої експертизи для отримання комплексної оцінки зібраних у справі доказів для встановлення часу, місця та інших обставин злочину з метою дослідження технології виробництва товарів, під час якої формуються їхні споживчі властивості, умови їх зберігання, транспортування та реалізації, що можуть змінювати споживчі властивості цих товарів.
10. Виявлено шляхи найбільш ефективного використання під час встановлення вартості споживчих товарів при проведенні судово-товарознавчої експертизи принципів корисності, попиту і пропозиції, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску у результаті розвитку підходи щодо використання ринкової вартості або неринкових видів вартості при оцінці різних груп споживчих товарів. Узагальнено порядок та особливості експертних досліджень при встановленні вартості виробів, викрадених або пошкоджених при вчиненні злочину, у процесі доказування при розслідуванні та судовому розгляді справ про розкрадання, господарські та інші злочини. Визначено спеціалізовані підходи щодо виявлення дефектів, за допомогою яких експерт-товарознавець може правильно визначити вартість наданого на експертне дослідження виробу, та розподілу дефектів на конструктивні, дефекти сировини, виробництва (за операціями технологічних процесів), маркування, транспортування, зберігання.
11. Визначено підходи до оцінки рівня якості, при якій показники споживчих властивостей оцінюваних товарів (продукції) порівнюються з базовими значеннями цих показників. У результаті дослідження методи оцінки рівня якості залежно від кількості оцінюваних властивостей і процедур оцінки об’єднано у диференціальний, комплексний і змішаний. Визначено механізм проведення судово-товарознавчої експертизи за відсутності товару. За таких обставин рекомендується використовувати відомості про товар, які містяться у матеріалах справи: свідоцтвах про якість, сертифікатах відповідності, рахунках, товарно-транспортних накладних і документах, що об’єктивно відображають якість, умови зберігання, спосіб виготовлення, склад компонентів та інші відомості про товар.
12. Розроблено рекомендації щодо використання методу ідентифікації за допомогою якого судовий експерт-товарознавець може визначити джерело походження товару, його артикул, комплектність, ціну. Наведене дає можливість класифікувати досліджуваний товар. Виділено стадії товарознавчої ідентифікації, на яких визначається групова належність товару та за можливості індивідуально-конкретна тотожність. На основі аналізу теоретичних та практичних матеріалів розроблено алгоритм проведення оцінки конфіскованих та інших товарів, який рекомендується використовувати в експертній практиці при проведенні судово-товарознавчих експертиз різних груп споживчих товарів.
13. Використовуючи концептуальні засади теорії і практики судово-товарознавчої експертизи узагальнено завдання, які найчастіше постають сьогодні перед експертами-товарознавцями за групами: дослідження непродовольчих товарів; дослідження продовольчих товарів; дослідження обладнання; встановлення коду товару згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності. Визначено перспективи наукової протидії злочинності та підготовки працівників практичних підрозділів та експертних служб у правоохоронних органах.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверьянова Т. В. Логические основы экспертной деятельности / Т. В. Аверьянова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2003. – Вип. 3. – С. 36–41.
2. Аверьянова Т. В. Методы судебно-экспертных исследований и тенденции их развития : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09 /Т. В. Аверьянова. – М., 1994. – 45 с.
3. Аверьянова Т. В. Некоторые проблемы практики судебной экспертизы и пути их решения / Т. В. Аверьянова // Эксперт криминалист. – 2008. – № 4. – С. 2–4.
4. Аверьянова Т. В. Субъекты экспертной деятельности / Т. В. Аверьянова // Вестник криминалистики. – 2001. – Вып. 2. – С. 32–35.
5. Аверьянова Т. В. Судебная экспертиза. Курс общей теории / Т. В. Аверьянова. – М. : НОРМА, 2006. – 480 с.
6. Аверьянова Т. В. Функции общей теории судебной экспертизы / Т. В. Аверьянова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2002. – Вип. 2. – С. 42–47.
7. Аверьянова Т. В. Этапы развития судебной экспертизы / Т. В. Аверьянова // Эксперт криминалист. – 2008. – № 1. – С. 8–12.
8. Адміністративне право України. Загальна частина : Академічний курс : підручник./ за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х.: Золота миля, 2011. – 584 с.
9. Азгальдов Г. Г. Теория и практика оценки качества товаров: Основы квалиметрии / Г. Г. Азгальдов. – М. : Экономика, 1982. – 256 с.
10. Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы: сб. науч.-практ материалов. – Х. : Право, 2000. – 296 с.
11. Алексеев Н. С. Теоретические основы товароведения непродовольственных товаров / Н. С. Алексеев, Ш. К. Гинцив, Г. И. Кутянин. – М. : Экономика, 1988. – 294 с.
12. Алексеев Н. С. Введение в товароведение промышленных товаров / Н. С.Алексеев, В. Г. Зайцев, С. С. Палладов. – М. : Экономика, 1967. – 152 с.
13. Альхамов Н. И. Недостатки подготовки материалов и назначения судебно-товароведческих экспертиз / Н. И. Альхамов // Сборник научных трудов Казахского НИИСЭ. – Алма-Ата, 1971. – С. 124–131.
14. Амиров Ю. Д. Квалиметрия и сертификация продукции / Ю. Д. Амиров. – М. : Изд-во стандартов, 1996. – 104 с.
15. Амиров Ю Д. Научно-техническая подготовка производства / Ю. Д. Амиров. – М. : Экономика, 1989. – 230 с.
16. Аринушкин К. Комплексная экспертиза требует регламентации / К. Аринушкин // Социалистическая законность. – 1977. – № 10. – С. 40–43.
17. Ароцкер Л. Е. Права, обязанности и роль специалистов при производстве следственных и судебных действий / Л. Е. Ароцкер // Вопросы криминалистики. – 1962. – № 6–7. – С. 47–54.
18. Ароцкер Л. Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве уголовных дел / Л. Е. Ароцкер – М. : Юрид. лит., 1964. – 224 с.
19. Ароцкер Л. Е. Криминалистические методы в судебном разбирательстве уголовных дел : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Л. Е. Ароцкер – М., 1965. –43 с.
20. Арсеньев В. Д. Основания назначения судебной экспертизы / В. Д. Арсеньев // Актуальные теоретические и общеметодические проблемы судебной экспертизы. – 1975. – № 16. – С. 3–9.
21. Архіпов В. В. Визначення та класифікація дефектів, що можуть виявитися після хімічного чищення речей / В. В. Архіпов // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2007. – Вип. 7. – С. 425–431.
22. Архіпов В. В. Класифікації експертних завдань, які вирішуються в рамках судово-товарознавчої експертизи / В. В. Архіпов // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 4. – С. 181–187.
23. Архіпов В. В. Регламент проведення судово-товарознавчих досліджень по документам / В. В. Архіпов // Право і Безпека. – 2007. – № 2. – С. 55–59.
24. Архіпов В. В. Судово-товарознавча експертиза товарів народного споживання та послуг: теорія та практика : навч.-практ. посіб. / В. В. Архіпов – К. : Центр учб. л-ри, 2008. – 306 с.
25. Архіпов В. В. Зміст предмету судово-товарознавчої експертизи [Електронний ресурс] /В. В. Архипов, А. В. Архіпова // Форум права. – 2007. – № 1. – С. 9–13. – Режим доступу: http://www. nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-1/07/avvcte.pdf.
26. Афанасьєва В. А. Експертиза дорогоцінних металів та коштовного каміння / В. А. Афанасьєва. – Х. : ХДУХТ, 2007. – 87 с.
27. Базарова В. М. Исследования продовольственных товаров / В. М. Базарова, Л. А. Боровикова, А. Л. Дорофеев. – М. : Экономика, 1986. – 295 с.
28. Бандурка О. М. Адміністративний процес : підручник / О. М. Бандурка, М. М. Тищенко. – Х.: Вид-во НУВС, 2001. – 352 с.
29. Бандурка О. М. Бюджетне право України : підручник / О. М. Бандурка, О. П. Гетманець. – Х. : Вид-во нац. ун-т внутр. справ, 2003. – 152 с.
30. Бандурка О. М. Від декларації про державний суверенітет до Конституції України / О. М. Бандурка // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2011. – № 2 (№ 53). – С. 8–10.
31. Бандурка О. М. Державне регулювання економіки : підручник / О. М. Бандурка, К. Я. Петрова, В. І. Удодова. – Х. : Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000. – 160 с.
32. Бандурка А. М. Деньги и кредит : учебник / А. М. Бандурка, В. В. Глущенко. – Х. : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2003. – 480 с
33. Бандурка О. М. Деякі концептуальні проблеми реформування правоохоронної системи України / О. М. Бандурка // Наше право/ Our law. – 2008. – № 4. – Ч. 1. – С. 32–36.
34. Бандурка О. М. Інформаційне суспільство та державна інформаційна політика / О. М. Бандурка // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – №2. – С. 13–20.
35. Бандурка, О.М. Концепція програми попередження злочинів в Харківській області на 2010–2015 роки / О. М. Бандурка // Попередження злочинів суб’єктами оперативно-розшукової діяльності. – 2010. – С. 9–13.
36. Бандурка О. М. Менеджмент кризових ситуацій : навч. посіб. / О. М. Бандурка, В. П. Пєтков, Ю. В. Дубко, С. В. Пєтков. – Кіровоград : Кіровогр. юрид. ін.-т ХНУВС, 2007. – 440 с.
37. Бандурка О. М. Навчальний посібник з кримінального процессу / О. М. Бандурка // Наше право/ Our law. – 2007. – № 4. – С. 99–100.
38. Бандурка А. М. Оперативно-розыскная деятельность: правовой анализ : науч.-практ. пособие / А. М. Бандурка, А. В. Горбачев. – К. : РИО МВД Украины, 1994. – 160 с.
39. Бандурка О. М. Організація діяльності органів внутрішніх справ в умовах надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру : наук.-практ. посіб. / О. М. Бандурка, С. О. Кузніченко. – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. – 116 с.
40. Бандурка А. М. Основы современного бизнеса : учеб. пособие / А. М. Бандурка, В. В. Акимов, В. В. Радченко. – Х. : Изд-во ун-та внутр. дел, 2001. – 128 с.
41. Бандурка А. М. Основы судебной бухгалтерии : учебник для вузов / А. М. Бандурка, В. А. Лукин, В. Д. Поникаров. – Х. : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2002. – 325 с.
42. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ : навч. посіб. / О. М. Бандурка. – Х. : ХНУВС, 2011. – 590 с.
43. Бандурка О. М. Основи економічної безпеки : підручник / О. М. Бандурка, В. Є. Духов, К. Я. Петрова – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 236 с.
44. Бандурка О. М. Первісне нагромадження капіталу в економіці України : монографія / О. М. Бандурка, Н. В. Дзюба. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 196 с.
45. Бандурка О. М. Підготовка кадрів у системі вищої освіти і демократизація / О. М. Бандурка // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 1999. – № 5. – С. 242–247.
46. Бандурка О. М. Питання корекції окремих видів деструктивної поведінки / О. М. Бандурка // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. –1997. – № 2. – С. 213–217.
47. Бандурка О. М. Політичний аспект управління бюджетним процесом в Україні / О. М. Бандурка // Право і Безпека. – 2005. – № 3. – С. 10–14.
48. Бандурка О. М. Право як чинник регуляції правової поведінки / О. М. Бандурка // Організація виховної роботи у вищих навчальних закладах МВС України. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2002. – С. 76–78.
49. Бандурка А. М. Предпринимательское право Украины : учебник / А. М. Бандурка – Х. : Эспада, 2001. – 624 с.
50. Бандурка А. М. Преступность в Украине: причины и противодействие : монография / А. М. Бандурка, Л. М. Давыденко. – Х. : Основа, 2003. – 368 с.
51. Бандурка А. М. Противодействие преступности: война терминов, понятие, общая характеристика / А. М. Бандурка // Право і Безпека. – 2004. – № 3 (3). – С. 7–11.
52. Бандурка О. М. Протидія злочинності та профілактика злочинів : монографія / О. М. Бандурка. – Х. : ХНУВС, 2011. – 308 с.
53. Бандурка А. М. Профессионализм и лидерство : учеб. пособие / А. М. Бандурка. – Х. : Титул, 2006. – 576 с.
54. Бандурка А. М. Реформирование уголовно-процессуального законодательства Украины / А. М. Бандурка // Наше право / Our law. – 2005. – № 3. – С. 9–19.
55. Бандурка О. М. Розслідування і попередження розкрадань майна у сфері підприємництва : навч. посіб. / О. М. Бандурка, А. Ф. Волобуєв. – Х. : Рубікон, 2000. – 272 с.
56. Бандурка О. М. Судово-бухгалтерська експертиза в кримінальних справах про розкрадання грошових коштів : метод. посіб. / О. М. Бандурка, В. В. Акімов. – Х. : Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000. – 80 с.
57. Бандурка О. М. Удосконалення цивільного законодавства України – нагальна потреба часу / О. М. Бандурка // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. –1999. – № 6. – С. 6–9.
58. Бандурка О. М. Україна в ХХI столітті: нові виклики очима кримінологів / О. М. Бандурка // Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2011. – № 1. – С. 7–11.
59. Бандурка А. М. Украина против «грязных денег» : науч.-практ. пособие / А. М. Бандурка, С. В. Симовьян. – Х. : Основа, 2003. – 224 с.
60. Бандурка О. М. Фінансова діяльність підприємства : підручник / О. М. Бандурка, П. Я. Коробов, П. І. Орлов, К. Я. Петрова. – К. : Либідь, 2002. – 384 с.
61. Бандурка А. М. Финансово-экономический анализ : учебник / А. М. Бандурка, И. М. Червяков, О. В. Посылкина – Х. : Ун-т внутр. дел, 1999. – 394 с.
62. Бандурка О. М. Цивільне та адміністративне законодавство в правовій системі України / О. М. Бандурка // Вісник НАН України. – 1994. – № 1 – С. 45–51.
63. Бандурка О. М. Чинники, що впливають на стан злочинності у сфері економіки // Шлях України до економічної безпеки: матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 16–17 квіт. 2004 р.). – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 3–7.
64. Бандурка А. М. Экологическая и радиационная безопасность : учеб. пособие / А. М. Бандурка, В. В. Акимов, Л. А. Перелігина – Х. : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2002. – 124 с.
65. Бандурка О. М. Юридична освіта і наука: напрями та шляхи вдосконалення / О. М. Бандурка // Юридичний вісник України. – 2010. – № 42 (1). – С. 4.
66. Бандурка О. М. Якість освіти у вищих навчальних закладах МВС України – основа професіоналізму працівників органів внутрішніх справ / О. М. Бандурка // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2004. – № 28. – С. 347–351.
67. Башкатова М. Е. Определение стоимости конфискованных скоропортящихся товаров / М. Е. Башкатова, В. П. Верестун // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики матеріалів. – 2004. – Вип. 4. – С. 398–401.
68. Безпека харчових продуктів. Нормативні документи : довідник / за заг. ред. Л. В. Іванова. – Л. : Леонорм, 2000. – 158 с.
69. Белкин Р. С. Криминалистика : учеб. слов.-справ. / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1999. – 268 с.
70. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 3 т. Т. 1. Общая теория криминалистики. / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. –408 с.
71. Белкин Р. С. Общая теория криминалистики в условиях научно-технической революции / Р. С. Белкин // Советское государство и право. – 1977. – № 5. – С. 105–106.
72. Белкин Р. С. Собирание, исследование и оценка доказательств: сущность и методы / Р. С. Белкин. – М. : Наука, 1966. – 296 с.
73. Берназ В. Д. Взаємодія слідчого з оперативним уповноваженим, спеціалістом та експертом при розслідуванні злочинів, пов’язаних із наркобізнесом : навч.-практ. посіб. / В. Д. Берназ, П. В. Берназ. – Одеса : Вид-во Одес. ін.-ту нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – 52 с.
74. Берназ В. Д. Внутреннее убеждение судебного эксперта: психологические и процессуальные аспекты / В. Д. Берназ // Сучасні судово-експертні технології в кримінальному і цивільному судочинстві. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – С. 37–40.
75. Берназ В. Д. Деякі проблеми особистого переконання судового експерта / В. Д. Берназ // Актуальні питання судово-експертного та техніко-криміналістичного розкриття та розслідування злочинів : матеріали круглого столу (м. Дніпропетровськ, 20 трав. 2010 р.) – Д. : Дніпропетр. держ. ун-т МВС України, 2010. – С. 35–38.
76. Берназ В. Д. Методика расследования краж народнохозяйственных грузов на морском транспорте : учеб. пособие / В. Д. Берназ. – К. : НИИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1989. – 72 с.
77. Бешелев С. Д. Математико-статистические методы экспертных оценок / С. Д. Бешелев, Ф. Г. Гурвич – М. : Статистика, 1974. – 159 с.
78. Біленчук П. Д. Криміналістична практика і методика розслідування окремих видів злочинів / П. Д. Біленчук, А. П. Гель, Г. С. Семаков. – К. : МАУП, 2007. – 512 с.
79. Боровик П. А. Экспертное исследование товарних знаков / П. А. Боровик, Г. К. Авдеева // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2003. – Вип. 3. – С. 559–563.
80. Бородин С. В. Вопросы теории и практики судебной экспертизы / С. В. Бородин, А. Я. Палиашвили – М. : Госюриздат, 1963. – 176 с.
81. Букалов К. А. Использование специальных товароведческих познаний на предварительном следствии / К. А. Букалов. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1982. – 97 с.
82. Букалов К. А. Использование товароведческих познаний в предупреждении хищений, должностных и хозяйственных преступлений / К. А. Букалов // Социалистическая законность. – 1977. – № 5. – С. 62.
83. Букалов К. А. Назначение судебной товароведческой экспертизы по делам о хищении социалистического имущества / К. А. Букалов // Теория и практика криминалистики и судебной экспертизы – 1978. – Вып. 3. –
С. 114–122.
84. Букалов К. А. Понятие, предмет и объекты судебной товароведческой экспертизы при расследовании хищений социалистической собственности / К. А. Букалов // Теория и практика криминалистики и судебной экспертизы – 1978. – Вып. 2. – С. 92–100.
85. Букалов К. А. Процессуальные и криминалистические вопросы назначения судебной товароведческой экспертизы / К. А. Букалов. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1976. – 64 с.
86. Бюлетень законодавства і юридичної практики України : Судові експертизи в Україні. – К. : Юрінком, 2002. – № 7. – 416 с.
87. Васильев А. Н. Следственная тактика / А. Н. Васильев – М. : Юрид. лит., 1976. – 200 с.
88. Васильев Г. А. Коммерческое товароведение и експертиза / Г. А. Васильев, Л. А. Ибрагимов, Н. А. Негапетьянц, Л. В. Осипова, И. М. Синяева. – М. : ЮНИТИ, 1997. – 136 с.
89. Винберг А. И. Заключение по экспертизе от имени юридического лица / А. И. Винберг // Социалистическая законность. – 1974. – № 120. – С. 52–54.
90. Винберг А. И. Криминалистическая экспертиза в советском уголовном процессе / А. И. Винберг. – М. : Госюриздат, 1956. – 220 с.
91. Винберг А. И. Основные принципы советской криминалистической экспертизы / А. И. Винберг. – М. : Госюриздат, 1949. – 132 с.
92. Винберг А. И. Специалист в процессе предварительного расследования / А. И. Винберг // Социалистическая законность. – 1961. – № 9. – С. 31–32.
93. Винберг А. И. Судебная экспертология (общетеоретические и методологические проблемы судебных экспертиз) : учеб. пособие / А. И. Винберг, Н. Т. Малаховская. – Волгоград : НИиРИО ВСШ МВД СССР, 1979. – 181 с.
94. Виноградов И. В. Экспертизы на предварительном следствии / И. В. Виноградов, Г. И. Кочаров, Н. А. Селиванов. – М. : Юрид. лит., 1967. – 248 с.
95. Водоп’ян Н. Ф. Особливості призначення та проведення повторних і додаткових експертиз / Н. Ф. Водоп’ян, Н. О. Кушакова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2005. – Вип. 5. – С. 128–132.
96. Волобуєв А. Ф. Взаємодія при розслідуванні економічних злочинів : монографія / А. Ф. Волобуєв, І. М. Осика, Р. Л. Степанюк ; за заг. ред. А. Ф. Волобуєва. – Х. : Курсор, 2009. – 320 с.
97. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва : монографія / А. Ф. Волобуєв. – Х. : Ун-т внутр. справ, 2000. – 336 с.
98. Волобуєв А. Ф. Подолання протидії організованих злочинних груп розслідуванню економічних злочинів / А. Ф. Волобуєв // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 1999. – Вип. 3. – С. 201–213.
99. Вольпер И. М. Органолептические методы оценки продовольственных товаров / И. М. Вольпер, А. Н. Гримм, В. Н. Зайцев – М. : Экономика, 1967. – 157 с.
100. Ворожцов В. П. Гносеологическая природа и методологическая функция научной теории / В. П. Ворожцов, А. Т. Москаленко, М. П. Шубина. – Новосибирск : Наука, 1990. – 121 с.
101. Воронин Г. П. Наше дело – забота о безопасности и качестве товаров и услуг / Г. П. Воронин // Стандарты и качество. – 1999. – № 5. – С. 8–13.
102. Впровадження Класифікації видів економічної діяльності України у Черкаській області / за ред. Н. Парфенцевої. – К. : М-во статистики, 1997. – 60 с.
103. Галкин В. М. Доказательственное значение экспертных выводов по уголовному делу / В. М. Галкин // Советская юстиция. – 1971. – № 19. – С. 6–12.
104. Галкин В. М. О понятии судебной экспертизы / В. М. Галкин // Вопросы теории криминалистики и судебной экспертизы : материалы науч. конф. – М. : ЦНИИСЭ Юркомиссии при Совмине. – Вып. 1. – 1969. – С. 43–46.
105. Георгиев Л. И. Судебно-товароведческая экспертиза по делам о хищениях социалистического имущества, должностных и хозяйственных преступлениях / Л. И. Георгиев, Г. В. Дашков, Л. А. Сергеев – М. : Ин-т прокуратуры, 1969. – 67 с.
106. Головченко Л. М. Проблеми експертного дослідження контрафактної продукції / Л. М. Головченко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – № 5. – С. 105–110.
107. Головченко О. М. Економічна безпека регіону в гарантуванні стабільності національної економіки : монографія / О. М. Головченко. – О. : Букаєв В. В., 2008. – 399 с.
108. Гончарова В. Н. Товароведение пищевых продуктов / В. Н. Гончарова, Е. Я. Голощапов. – М. : Экономика, 1990. – 271 с.
109. Горошко Е. Ю. К вопросу об оформлении заключений комплексных экспертных исследований / Е. Ю. Горошко // Эксперт-криминалист. – 2009. – № 3 – С. 13–16.
110. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
111. Гребенюк М. Система забезпечення продовольчої безпеки в законодавстві Європейського Союзу / М. Гребенюк // Право України. – 2010. – № 9. – 227–233 с.
112. Гродзинский М. М. Сущность и формы экспертизы в советском уголовном процессе / М. М. Гродзинский // Ученые записки Харьковского юридического института. – 1955. – Вып. 6. – С. 56–59.
113. Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі : наук.-практ. посіб. / Ю. М. Грошевий, С. М. Стахівський. – К. : Фурса С. Я., 2006. – 272 с.
114. Грошевой Ю. М. Пути повышения надежности результатов доказывания в досудебном производстве по уголовным делам / Ю. М. Грошевой // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2002. – Вип. 2. – С. 30–36.
115. Грошевий Ю. М. Роль суду в змагальному кримінальному процесі / Ю. М. Грошевий // Проблеми законності. – 2009. – Вип. 100. – С. 337–338.
116. Грошевий Ю. М. Судовий контроль у сфері оперативно-розшукової діяльності : монографія / Ю. М. Грошевий, С. В. Єськов. – Луганськ : ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2009. – 128 с.
117. Грошевий Ю. М. Судова експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі / Ю. М. Грошевий. – Х. : Одісей, 2004. – 448 с.
118. Губарева В. М. Особливості проведення судово-товарознавчої експертизи з визначення розміру матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодженого майна / В. М. Губарева // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2008. – Вип. 8. – С. 560–565.
119. Губарева В. М. Актуальні питання, що виникають при оцінці якісних показників і визначення ринкової вартості ювелірних виробів / В. М. Губарева, А. С. Посохов // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики.– 2009. – Вип. 9. – С. 519–525.
120. Гусев С. Пути совершенствования следственной работы / С. Гусев // Социалистическая законность. – 1975. – № 12. – С. 3–8.
121. Даниляк В. И. Эргодизайн, качество, конкурентноспособность / В. И. Даниляк, В. М. Мунипов, М. У. Федоров. – М. : Изд-во стандартов, 1990. – 201 с.
122. Джавадов Ф. М. Концептуальні основи розвитку судової експертизи в сучасних умовах : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09 / Ф. М. Джавадов. – К., 2000. – 29 с.
123. Дидоренко Э. А. Экономико-правовые вопросы рыночных отношений : учеб. пособие / Э. А. Дидоренко, В. И. Богачев. – Луганск : Книжк. світ. 1998. – 172 с.
124. Дидковская С. П. Подготовка и проведение отдельных видов судебной экспертизы / С. П. Дидковская, Н. И. Клименко, В. К. Лисиченко – К. : КГУ, 1977. – 86 с.
125. ДК 009-96. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД). – К. : Держстандарт України, 1996. – 249 с.
126. ДК 016-97. Державний класифікатор продукції та послуг // Оцінка об’єктів у матеріальній формі : зб. нормат. док. по курсу навчання : у 3 ч. Ч. 2. – Х. : ХЦНТЕІ, 2007. – С. 324–330.
127. ДК 017-98. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) // «Оцінка об’єктів у матеріальній формі» : зб. документів з курсу навчання : 3 ч. Ч. 2. – Х. : ХЦНТЕІ, 2007. – С. 294–308.
128. Довідник з підготовки матеріалів, що направляються на судову експертизу арбітражними судами : затв. наказом Вищого арбітражного суду України, Міністерства юстиції України від 14 лип. 1998 р. № 11/40/5 // Судові експертизи в Україні : зб. нормат. актів. – К. : Юрінком Інтер, 2002. –
С. 320–349.
129. Долженков О. Ф. Особливості гарантування економічної безпеки підприємницької діяльності в ринкових умовах : монографія / О. Ф. Долженков, Ж. О. Жуковська, О. М. Головченко.– О. : ОЮІ ХНУВС, 2007. – 208 с.
130. Донцова О. С. Товарознавчі дослідження із визначення кодів об’єктів згідно з українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності / О. С. Донцова // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2007. – Вип. 7. –С. 431–438.
131. Дубініна А. А. Методи визначення фальсифікації товарів : підручник / А. А. Дубініна, І. Ф. Овчиннікова, С. О. Дубініна, Т. М. Летута – К. : Професіонал : Центр убч. л-ри, 2010. – 272 с.
132. Дулов А. В. Тактика следственных действий / А. В. Дулов, П. Д. Нестеренко. – Минск : Вышэйш. шк. 1971. – 272 с.
133. Дьяченко А. Ф. Классификация экспертных исследований на основе решаемых при их проведении задач / А. Ф. Дьяченко // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2009. – Вип. 9. –С. 221–231.
134. Егоров Н. Н. О собирании вещественных доказательств экспертом / Н. Н. Егоров // Эксперт-криминалист. – 2005. – № 0. – С. 2–3.
135. Експертизи в судовій практиці / за ред. В. Г. Гончаренка. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 400 с.
136. Ємельянова І. І. Проблеми призначення та проведення судової експертизи на стадії апеляційного провадження у цивільному процесі / І. І. Ємельянова // Право України. – 2005. – № 8. – С. 6–7.
137. Ємченко І. В. Експертиза товарів / І. В. Ємченко, А. П. Батутіна. – К. : ЦУЛ, 2003. – 278 с.
138. Ермолова Е. И. Взаимодействие следователя и эксперта при назначении и производстве судебно-автороведческой экспертизы / Е. И. Ермолова // Вестник криминалистики. – 2010. – Вып. 2 (34) – С. 127–132.
139. Єфанова Н. Судова експертиза в господарському процесі / Н. Єфанова // Юридичний журнал. – 2004. – № 9. – С. 66–72.
140. Желавська О. О. Розрахунок втрати якості непродовольчих товарів у зв’язку з їх зносом та наявністю дефектів, який використовується при проведенні товарознавчих досліджень : метод. рек. / О. О. Желавська. – К. : КНДІСЕ, 2003. – 44 с.
141. Жидких И. А. Идентификация алкогольной продукции и табачных изделий / И. А. Жидких // Эксперт-криминалист. – 2005. – № 0. – С. 6–9.
142. Жиряева Е. В. Товароведение / Е. В. Жиряева. – СПб. : Питер, 2002. – 416 с.
143. Журавель В. А. Обставини, що підлягають з’ясуванню у структурі криміналістичної методики / В. А. Журавель // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2010. – Вип. 10. – С. 12–17.
144. Журавель В. А. Досягнення науки і потреби практики як підґрунтя вдосконалення засобів фіксації доказової інформації / В. А. Журавель // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики – 2009. – Вип. 9. – С. 9–21.
145. Журавель В. Слідча профілактика: сучасний стан і шляхи вдосконалення / В. Журавель, А. Волобуєв // Вісник Академії правових наук України. – 2006. – № 1 (44). – С. 155–164.
146. Журавель В. А. Тактичні операції в системі криміналістичних засобів протидії злочинності / В. А. Журавель // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2006. – Вип. 6. – С. 30–36.
147. Журавель В. А. Теорія та методологія криміналістичного прогнозування : автореф. … д-ра юрид. наук : 12.00.09 / В. А. Журавель. – Х., 1999. – 36 с.
148. Закатов А. А. Использование научно-технических средств и специальных знаний в расследовании преступлений / А. А. Закатов, Ю. Н. Оропай. – К. : РИО МВД УССР, 1980. – 104 с.
149. Закатов А. А. Судебная экспертиза промышленных товаров / А. А. Закатов, Я. С. Сапошинский. – Волгоград : Высш. следств. шк. МВД СССР, 1979. – 100 с.
150. Захист прав споживачів: соціально-правовий аспект / за заг. ред. Л. В. Ніколаєвої. – К. : КНТЕУ, 2002. – 312 с.
151. Зеленецкий В. С. Проблемы формирования совокупности док