ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ХАХАНОВСЬКИЙ ВАЛЕРІЙ ГЕОРГІЙОВИЧ

УДК 343.98:681.3

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА
КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістка; судова експертиза;
оперативно-розшукова діяльність

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук

Науковий консультант:
Іщенко Андрій Володимирович,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………………………..4
ВСТУП………………………………………………………………………....7
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА
ФОРМУВАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІНФОРМАТИКИ....18
1.1. Об’єкт, предмет та поняття криміналістичної інформатики як самостійного наукового напряму......……….……………………18
1.2. Функції та завдання криміналістичної інформатики ……………...36
1.3. Категорії та поняття криміналістичної інформатики .….................45
1.4. Криміналістична інформатика як навчальна дисципліна.................75
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ……………………………..……………96
РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛІСТИЧНА ІНФОРМАТИКА ТА РОЗСЛІДУ-ВАННЯ ЗЛОЧИНІВ....................................................................100
2.1. Розслідування злочинів як інформаційний процес….....................100
2.2. Організаційно-правові аспекти використання методів кримі-налістичної інформатики в розслідуванні злочинів.......................143
2.3. Перспективи використання інформаційних технологій у
слідчій практиці.................................................................................151
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ................................................................201
РОЗДІЛ 3. КРИМІНАЛІСТИЧНА ІНФОРМАТИКА ТА НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ЕКСПЕРТНОЇ ПРАКТИКИ ……………...…206
3.1. Передумови автоматизації та комп’ютеризації судових
експертиз...…………………..………………...........………………206
3.2. Автоматизовані криміналістичні обліки та АРМи
експерта-криміналіста.......................................................................224
3.3. Можливості і перспективи використання інформаційних
технологій в експертній практиці………………............................250
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3.................................................................309
РОЗДІЛ 4. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ
ІНФОРМАТИКИ У ПРОТИДІЇ КІБЕРЗЛОЧИННОСТІ.........314
4.1. Протидія кіберзлочинам – завдання криміналістичної
інформатики як інтеграційного наукового напряму......................314
4.2. Міжнародне співробітництво та підготовка кадрів
для протидії кіберзлочинності...……………………..…................328
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4.................................................................338
ВИСНОВКИ....................................................................................................341
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...……………………………351
ДОДАТКИ………………..………………………………………………….380

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АБД – автоматизований банк даних.
АБІК – автоматизований балістичний ідентифікаційний комплекс.
АБІС – автоматизована балістична ідентифікаційна система.
АДІС – автоматизована дактилоскопічна інформаційна система.
АІПС – автоматизована інформаційно-пошукова система.
АМТ – автомототранспорт.
АРМ – автоматизоване робоче місце.
БД – банк даних.
БЗ – безвісти зниклі.
БОЗ – боротьба з організованою злочинністю.
ГІС – геоінформаційна система.
ГУМВС – Головне управління Міністерства внутрішніх справ.
ДАІ – Державна автомобільна інспекція.
ДІТ – Департамент інформаційних технологій.
ДМП – демонстраційно-монтажний пристрій.
ДНДЕКЦ – Державний науково-дослідний експертно-криміна-
лістичний центр.
ДПА – Державна податкова адміністрація.
ДСО – Державна служба охорони.
ДТП – дорожньо-транспортна пригода.
ЕОМ – електронно-обчислювальна машина.
ЕС – експертна система.
ІАС – інформаційно-аналітична система.
ІБД – інтегрований банк даних.
ІКС – інтелектуальна консультаційна система.
ІПС – інформаційна підсистема.
КЕМРВ – криміналістична експертиза матеріалів, речовин та виробів.
КК України – Кримінальний кодекс України.
КНДІСЕ – Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.
КНУВС – Київський національний університет внутрішніх справ.
КПІ – Київський політехнічний інститут.
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України.
КРМ – комп’ютеризоване робоче місце.
МВС – Міністерство внутрішніх справ.
МІБ – Міждержавний інформаційний банк.
МРВВС – міськрайвідділ внутрішніх справ.
МРЛВ – міські, районні, лінійні відділи.
НАВС – Національна академія внутрішніх справ.
НАВСУ – Національна академія внутрішніх справ України.
НБУ – Національний банк України.
НДЕКЦ – науково-дослідний експертно-криміналістичний центр.
НТ – невпізнані трупи.
НТЗ – науково-технічні засоби.
ОБД – об’єкти балістичних досліджень.
ОДК – оперативно-довідкова картотека.
ОЗУ – організоване злочинне угруповання.
ОРД – оперативно-розшукова діяльність.
ОС – операційна система.
ПЕОМ – персональна електронно-обчислювальна машина.
ПЗ – програмне забезпечення.
ПК – персональний комп’ютер.
ПКЛ – пересувна криміналістична лабораторія.
ПММ – пально-мастильні матеріали.
ППП – пакет прикладних програм.
СНД – співдружність незалежних держав.
СППР – система підтримки прийняття рішень.
СУБД – система управління базами даних.
ТЕД – технічна експертиза документів.
УМВС – Управління Міністерства внутрішніх справ.
УМВСЗТ – Управління Міністерства внутрішніх справ на
залізничному транспорті.
УФО – ультрафіолетовий освітлювач.
ФБР – Федеральне бюро розслідувань.
ФПЗ – функціональне програмне забезпечення.
ПАК – програмно-апаратний комплекс.
ШІ – штучний інтелект.

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку суспільства характеризується курсом на створення правової держави, який передбачає вирішення економічних і соціальних проблем, розширення конституційних прав та обов’язків громадян, забезпечення їх надійної охорони. Реалізація такого курсу неможлива без зміцнення законності і правопорядку, підвищення ефективності боротьби зі злочинністю (сьогодні в Україні спостерігається збільшення кількості злочинів проти 2009 р. на понад 30 %), а також подальшої демократизації кримінального судочинства.
Очевидно, що однією з головних умов підвищення рівня протидії злочинності є широке використання сучасних досягнень науково-технічного прогресу, які останніми роками найсуттєвіше проявляються в сфері інформаційних технологій. В органах внутрішніх справ накопичено чималий досвід застосування новітніх комп’ютерних технологій у процесі запобігання злочинам, їх розкриття та розслідування, провадження слідчих дій, здійснення судових експертиз, у вирішенні інших криміналістичних завдань. Проте розробка, впровадження та використання інформаційних систем і технологій в ОВС України має здебільшого безсистемний, стихійний характер, оскільки здійснюється як Департаментом інформаційних технологій МВС України, так і окремо іншими галузевими підрозділами. Як правило, окреслені процеси потребують узгодженості, унормування, врахування законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів.
Розширення сфери застосування методів математики, кібернетики та інформатики, їх проникнення в галузь криміналістики потребують глибоких науково-теоретичних та експериментально-практичних досліджень використання цих методів в практичній діяльності правоохоронних органів. Адже специфіка криміналістичних об’єктів та завдань їх вивчення вимагають відповідно й специфічних, спеціально розроблених методів і окремих методик. В умовах розбудови інформаційного суспільства для ефективного розвитку криміналістики на основі застосування засобів та методів інформатики на часі розробка низки питань загальнотеоретичного, методологічного, правового, організаційно-управлінського характеру тощо. Нагальні потреби практики сьогодні не мають адекватного наукового забезпечення.
Теоретичне підгрунтя для вивчення проблем інформатизації та розроблення теорії і практики криміналістичної інформатики для удосконалення слідчої та експертної практики заклали вітчизняні й зарубіжні вчені в галузі криміналістики, кримінального процесу, теорії оперативно-розшукової діяльності й інформаційного права, зокрема: Т. В. Авер’янова, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, В. І. Галаган, В. М. Глушков, В. Г. Гончаренко, О. О. Ейсман, А. В. Іщенко, Р. А. Калюжний, Н. С. Карпов, Н. І. Клименко, В. Є. Коновалова, І. І. Котюк, В. С. Кузьмічов, А. М. Ларін, В. К. Лисиченко, І. М. Лузгін, В. Г. Лукашевич, Є. Д. Лук’янчиков, Д. Й. Никифорчук, В. О. Образцов, Ю. Ю. Орлов, М. А. Погорецький, М. С. Польовий, О. Р. Росинська, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай, М. О. Селіванов, Л. Д. Удалова, П. В. Цимбал, М. Я. Швець, В. Ю. Шепітько, М. Є. Шумило та інші.
Одночасно констатуючи значний науковий вклад цих вчених у розробку зазначеної проблеми, зауважимо, що їхні наукові розробки торкалися лише певних її аспектів. До останнього часу комплексного дослідження теоретичних і практичних проблем застосування методів та засобів інформатики у запобіганні злочинам, їх розкритті та розслідуванні не проводилось. Фактично залишилися теоретично не розробленими чимало ключових проблем; теорія і практика криміналістичної інформатики – чи не головна серед них. Наведені обставини зумовили обрання теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до Національної програми інформатизації (Закон України від 4 лютого 1998 р. № 74/98-ВР), Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 рр. (Закон України від 9 січня 2007 р. № 537-V), Єдиної комп’ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю (Указ Президента України від 31 лютого 2006 р. № 80/2006), Державної програми „Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006-2010 рр. (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. № 1153), Програми створення інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України (затверджена наказом МВС України від 7 червня 2006 р. № 571), Пріоритетних напрямів наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 рр. (затверджені наказом МВС України від 5 липня 2004 р. № 755), Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ на період 2010–2014 рр. (затверджені наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347), планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2006–2010 рр. Тему зареєстровано в Національній академії правових наук України (1997 р., реєстр. № 982).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення слідчої та експертної діяльності шляхом формування концептуальних засад теорії і практики криміналістичної інформатики.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:
- визначити передумови виникнення та формування криміналістичної інформатики як наукового напряму та навчальної дисципліни, її предмет, понятійний апарат, роль та співвідношення з іншими криміналістичними теоріями;
- обґрунтувати можливості та перспективи використання теорії і практики криміналістичної інформатики, її методів та засобів як нового міждисциплінарного підходу до проблем розкриття, розслідування та попередження злочинів;
- конкретизувати систему інформаційного забезпечення процесу доказування у кримінальній справі, дослідити проблеми алгоритмізації та автоматизації, оцінити основні результати інформатизації у слідчих, експертних та інформаційних службах;
- висвітлити перспективи розвитку автоматизованих робочих місць (АРМ), геоінформаційних систем та сучасних пересувних криміналістичних лабораторій;
- встановити напрями використання експертних систем та систем підтримки прийняття рішень у вирішенні криміналістичних завдань, а також методу моделювання як системного підходу до розслідування злочинів;
- удосконалити теоретичні та практичні рекомендації щодо використання автоматизованих інформаційних систем для багатоаспектної обробки криміналістичної інформації, вдосконалення слідчої та експертної практики з використанням методів та засобів криміналістичної інформатики;
- виявити проблеми нормативно-правового регулювання процесів інформатизації у правоохоронній сфері, внести пропозиції щодо його вдосконалення з використанням методів та засобів криміналістичної інформатики;
- дослідити організаційні проблеми інформатизації у правоохоронній сфері, надати пропозиції щодо їх вирішення;
- обґрунтувати можливість застосування методів та засобів криміналістичної інформатики у протидії кіберзлочинності;
- запропонувати систему підготовки кадрів для боротьби з кіберзлочинністю.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають в процесі інформатизації слідчої та експертно-криміналістичної діяльності.
Предмет дослідження – теорія і практика криміналістичної інформатики.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичні положення про об’єктивні закономірності розвитку, взаємозв’язку та взаємозумовленості всіх явищ та об’єктів пізнання. Використовувались загальнонаукові методи, зокрема: історичний – дозволив дослідити передумови виникнення та формування криміналістичної інформатики як самостійного наукового напряму та навчальної дисципліни; виділити й охарактеризувати етапи розвитку автоматизованих інформаційних систем для розкриття та розслідування злочинів (підрозділи 1.1; 1.4; 2.1; 3.1); логічний – уможливив визначення окремих ключових категорій і понять, виявлення зовнішніх та внутрішніх зв’язків спеціальних, технологічних, організаційних та правових явищ (підрозділи 1.2; 1.3; 2.2; 3.1); статистичний – дозволив оцінити основні результати інформатизації у слідчих, експертних та інформаційних службах ОВС України, виявити проблеми та шляхи їх вирішення (підрозділи 2.2; 2.3; 3.2; 3.3); структурно-функціональний – дав можливість визначити відповідність та співвідношення методик, методів та засобів криміналістичної інформатики при вирішення криміналістичних завдань (підрозділи 1.2; 1.3; 2.1; 3.1); соціологічний – уможливив вивчення широкого спектру думок практичних працівників різних галузевих підрозділів ОВС України щодо досліджуваних проблем (підрозділи 2.1; 2.3; 3.1; 3.3); науково-методичний – забезпечив вивчення підходів до удосконалення слідчої та експертної практики, що висвітлені у вітчизняній та зарубіжній літературі (підрозділи 1.4; 2.2; 2.3; 3.2; 3.3). Крім того, використовувався метод системного підходу, метод моделювання, загальнонауковий інструментарій (спостереження, експеримент), часткові методи окремих наук, зокрема, криміналістики, інформатики та кібернетики.
Емпіричну базу роботи становили узагальнені дані, отримані в ході аналізу 47 дисертацій з означеної тематики, що відображають наукові результати досліджень вчених-криміналістів; результати опитування 551 працівника органів внутрішніх справ України (206 працівників інформаційних підрозділів МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСЗТ; 147 слідчих; 112 оперативних працівників та 86 експертів-криміналістів) з проблемних питань щодо суспільних інформаційних відносин, інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності та інформатизації й автоматизації процесів запобігання злочинам, їх розкриття та розслідування; судова, слідча та експертна практика в Україні за період з 2000 р. по 2010 р., матеріали 540 кримінальних та оперативних справ, а також особистий досвід роботи автора в інформаційній службі МВС України та 23-річний досвід науково-педагогічної роботи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у криміналістиці монографічним узагальненням можливостей вдосконалення слідчої та експертної практики методами та засобами криміналістичної інформатики. Сформульовані положення та рекомендації спрямовані на розв’язання важливої наукової проблеми, що полягає у формуванні концептуальних засад теорії і практики криміналістичної інформатики, а отримані висновки визначають перспективи наукового забезпечення протидії злочинності та підготовки фахівців для правоохоронних органів. Зокрема:
вперше:
- на основі міждисциплінарного підходу (шляхом аналізу теоретичних положень криміналістики, кримінального права, кримінального процесу, кримінології, інформатики, кібернетики та математики) визначено передумови виникнення та формування криміналістичної інформатики як самостійного наукового напряму та навчальної дисципліни, місце в системі наукового знання та співвідношення з іншими криміналістичними теоріями;
- визначені завдання і функції, категорії та поняття криміналістичної інформатики. Зокрема, вивчивши функції інформатики і криміналістики, автор вважає, що криміналістичній інформатиці, яка вивчає власні об’єкти, продукує нові знання, прогнозує розвиток подій, передає знання для їх використання у боротьбі зі злочинністю, притаманні такі функції: констатуюча, інтерпретаційна, евристична, прогностична, прикладна та комунікативна;
- обґрунтовано можливості використання методів та засобів криміналістичної інформатики в процесі розкриття та розслідування злочинів (зокрема, комп’ютерного моделювання, експертних систем та систем підтримки прийняття рішень, алгоритмізації криміналістичних завдань тощо);
- крізь призму криміналістичної інформатики розкрито можливості застосування: автоматизованих робочих місць у правоохоронній діяльності (зокрема, системи розпізнавання мови як складової АРМ слідчого для вдосконалення його діяльності); геоінформаційних систем (для об’єднання даних про об’єкти з місцем їх розташування) та сучасних пересувних криміналістичних лабораторій (для отримання криміналістично значущої інформації з банків даних безпосередньо на місці події з метою розкриття злочинів по гарячих слідах тощо);
- встановлено напрями використання експертних систем та систем підтримки прийняття рішень у вирішенні криміналістичних завдань, а також методу моделювання як системного підходу до розслідування злочинів;
- з позиції криміналістичної інформатики розроблено проект навчально-практичного полігону інформатизації ОВС, що дозволить відтворити інформаційні процеси в умовах, максимально наближених до практики, проілюструвати слухачам і курсантам можливості сучасних інформаційних технологій;
- обґрунтовано необхідність створення робочої групи для розробки комп’ютерних імітаційних ділових ігор, що дозволило б створити у подальшому єдиний банк відповідного комп’ютерного програмного забезпечення;
- визначено механізм удосконалення нормативно-правового регулювання процесів інформатизації в правоохоронній сфері з використанням методів та засобів криміналістичної інформатики;
- обґрунтовано доцільність застосування методів та засобів криміналістичної інформатики у протидії кіберзлочинності, запропоновано систему підготовки кадрів для протидії цим новим видам злочинів;
удосконалено:
- наукові погляди на систему інформаційного забезпечення процесу доказування у кримінальній справі як на дієвий засіб його вдосконалення;
- підходи до розуміння алгоритмізації, автоматизації та інформатизації у слідчій, експертній та оперативно-розшуковій діяльності;
- концептуальні засади створення автоматизованого робочого місця слідчого та експерта-криміналіста;
- спеціалізоване програмне забезпечення для практики, а також підготовки слідчих, оперативних працівників та експертів-криміналістів шляхом адаптації до чинного законодавства, сучасних технічних засобів й операційних систем;
дістали подальшого розвитку:
- наукові погляди на розвиток системи знань, особливості диференціації та інтеграції наук у сучасних умовах;
- положення щодо ролі та значення методів математики, інформатики та кібернетики у юридичній діяльності, зокрема – в правоохоронній сфері;
- погляди на функції таких наук, як криміналістика та інформатика, на поняття «інформація» та «правова інформація»;
- підходи до понять автоматизованого та комп’ютеризованого робочого місця;
- погляди на проблеми розслідування злочинів у сфері високих технологій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові результати, отримані протягом дослідження (2004–2011 рр.), упроваджено:
- у правоохоронній сфері – при складанні криміналістичних методик розслідування злочинів та провадження експертних досліджень, вдосконаленні автоматизованих інформаційних систем, у нормотворчій діяльності, при проведенні занять в системі службової підготовки: Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України та підпорядкованими підрозділами (акт впровадження від 01.10.2010 р.). Зокрема, до ДНДІ МВС України та ДНДЕКЦ МВС України направлені методичні рекомендації щодо удосконалення процесу інформатизації та використання спеціалізованих комп’ютерних програм „Свідок”, „Експертна система пошуку серійного вбивці” (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір від 09.04.2009 р. № 28347);
- у науково-дослідній роботі – сформульовані та викладені положення, узагальнення, висновки і рекомендації складають підґрунтя для подальших наукових розробок тактики отримання та використання облікової інформації в розслідуванні злочинів у діяльності Державного науково-дослідного інституту МВС України. Крім того, наукові праці автора були використані під час розробки Модельного положення про інформаційно-телекомунікаційну систему у сфері протидії злочинності, забезпечення громадської та державної безпеки України (акт впровадження від 31.03.2010 р.);
- у навчальному процесі – викладені в дисертації здобутки використовуються при викладанні таких спеціалізованих курсів: „Криміналістична інформатика”, „Інформаційні технології в експертних дослідженнях”, „Інформаційне право”, „Інформаційна безпека України”, “Інформаційне забезпечення правоохоронних органів”, „Актуальні проблеми використання науково-технічних досягнень у правоохоронній діяльності”, “Сучасні комп’ютерні технології в науковій та педагогічній діяльності”, «Інформатизація управління в ОВС», „Комп’ютерна розвідка” тощо для слухачів і курсантів слідчої, експертної та оперативно-розшукової спеціалізації, а також при написанні навчальних програм, лекцій та навчально-методичних комплексів Національної академії внутрішніх справ (акт впровадження НАВС від 11.12.2009 р.); у навчальному процесі Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка (акт впровадження ЛДУВС від 10.09.2010 р.); у навчальному процесі Національної академії прокуратури України (акт впровадження Національної академії прокуратури України від 23.02.2011 р.); у навчальному процесі Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження ЗЮІ ДДУВС від 12.01.2011 р.).
Крім того, з метою підвищення ефективності викладання дисципліни «Криміналістична інформатика» дисертантом розроблено ділову гру “Портрет”, анотований каталог програмного забезпечення для криміналістичної підготовки; створено такі програмні продукти: «Експертна система пошуку серійного убивці» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір від 23.01.2008 р. № 23560) та „Мультимедійний навчальний комплекс „Криміналістична інформатика” (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір від 08.11.2010 р. № 35595).
Особистий внесок здобувача. Теоретичні висновки і результати дисертаційного дослідження отримані на підставі особистих досліджень автора. Дисертація є самостійною науковою працею. У дисертаційній роботі Хахановського В.Г. матеріали і висновки його кандидатської дисертації не використовувалися.
Наукові ідеї та розробки, які належать співавторам опублікованих праць, у дисертації не використовувались. У колективних монографіях «Системна інформатизація правоохоронної діяльності», «Правова інформатика: системна інформатизація законотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судочинної та правоосвітньої діяльності в Україні», «Системна інформатизація законотворчої та правоохоронної діяльності» особистий внесок дисертанта становить відповідно 20 %, 15 % та 18 %; у підручнику «Правова інформатика» – 20 %. Авторська частка статей, що опубліковані у співавторстві, становить не менш ніж 50 %.
Апробація результатів дисертації. Основні положення наукового дослідження доповідались на науково-практичних конференціях, зокрема: «Методичні проблеми підготовки фахівців для ринкової економіки за нових умов роботи ВНЗ України (м. Київ, 1994); «Використання досягнень науки і техніки у боротьбі зі злочинністю» (м. Харків, 1998); “Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю” (м. Київ, 2000); “Сучасні проблеми інформатизації органів внутрішніх справ України” (М. Київ, 2001); “Інформаційна безпека правоохоронних органів” (м. Київ, 2002); «Информатизация и информационная безопасность правоохранительных органов» (г. Москва, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005); „Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності” (м. Київ, 2005, 2007, 2009); «Інформатизація вищих навчальних закладів МВС України» (м. Харків, 2006, 2008); «Международное сотрудничество в борьбе с компьютерной преступностью: проблемы и пути их решения» (м. Донецьк, 2007); «Боротьба зі злочинами у сфері комп’ютерної інформації: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Донецьк, 2008); «Проблеми діяльності кримінальної міліції в умовах розбудови правової держави» (м. Львів, 2009); „Судова експертиза. Сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Київ, 2010); „Теория и практика судебной экспертизы в современных условиях” (г. Москва, 2011); науково-практичних семінарах, круглих столах (м. Київ, 2004–2011).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано індивідуальну монографію та 3 колективних монографії, у Міжнародній поліцейській енциклопедії (т. V – 2009 р. та т. VI -2010 р.) автором надано відповідно 32 та 194 статті, 2 підручника, 4 курси лекцій, 11 посібників, 25 статей у наукових фахових виданнях України, 37 статей (тези виступів) в інших виданнях, 3 авторських свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір та патент на винахід.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У висновках сформульовані найсуттєвіші положення, пропозиції і результати, одержані внаслідок виконання дисертаційної роботи і спрямовані на вирішення основних завдань дослідження. У ході проведеного дослідження автором розроблено ряд наукових та практичних рекомендацій, пов’язаних із застосуванням новітніх інформаційних технологій у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів.
За результатами дисертаційного дослідження сформульовано такі висновки:
1. Визначено природу, предмет, понятійний апарат і роль основних положень криміналістичної інформатики. Криміналістичну інформатику можна розглядати як криміналістичну теорію про закономірності та особливості інформаційних процесів у сфері розслідування злочинів, про їх автоматизацію, принципи побудови і методи використання автоматизованих систем, створюваних для підвищення ефективності слідчої та експертної практики на базі комплексного використання теорії та методології криміналістики, засобів та методів математики й інформатики.
В умовах побудови інформаційного суспільства одною з головних категорій криміналістичної інформатики як наукового напряму є категорія “інформація”. Одною з категорій криміналістичної інформатики можна розглядати моделювання як метод наукового пізнання.
2. Конкретизовано систему інформаційного забезпечення процесу доказування в кримінальній справі, проблеми алгоритмізації та автоматизації в слідчо-експертній практиці. Доведено, що в основі криміналістичної діяльності лежать процеси збирання, переробки та використання інформації про злочинну подію і злочинця. Тому для підвищення ефективності цієї діяльності, насамперед необхідно підвищити ефективність інформаційних процесів, чому сприяє новий науковий напрям – криміналістична інформатика.
3. Обґрунтовано можливості використання методів та засобів криміналістичної інформатики в процесі вирішення завдань слідства і криміналістики; розроблено теоретичні та практичні рекомендації щодо використання автоматизованих інформаційних систем для багатоаспектної обробки криміналістичної інформації, вдосконалення слідчої та експертної практики з використанням методів та засобів криміналістичної інформатики.
Встановлено напрямки використання експертних систем та систем підтримки прийняття рішень, а також методу моделювання як системного підходу до розслідування злочинів для вирішення завдань криміналістики.
4. Визначені головні завдання спеціалізованого навчального курсу „Криміналістична інформатика”. З’ясовано, що серед відомого сьогодні програмного забезпечення для криміналістичної підготовки заслуговують на увагу такі комп’ютерні програми: “Розбій”, “Слідчий”, “Убивство”, “Дізнання”, “Пошук зниклого”, “Крадіжка” тощо. Разом з тим, значні перспективи при побудові ділових ігор пов’язані з використанням підходів, які інтегрують можливості баз даних, баз знань, механізмів пошуку рішень, а також різних прийомів виявлення експертних знань. Крім того, достатньо перспективним напрямом розвитку імітаційних комп’ютерних ділових ігор для підготовки юристів є застосування флеш-технологій, зокрема, програми „Macromedia Flash MX”.
Доведено, що розробка комп’ютерних імітаційних ділових ігор, у яких зацікавлена значна кількість фахівців, не має системності і цілеспрямованості. Поодинокі спроби у цьому напрямку можна лише вітати, однак вони не вирішують проблеми у цілому. У зв’язку з цим пропонується створити відповідну робочу групу з представників юридичних вузів, що дозволило б створити у майбутньому єдиний державний банк комп’ютерного програмного забезпечення юридичної діяльності, – як для вищих і середніх навчальних закладів, так і для практичних підрозділів правоохоронних органів.
5. З’ясовано, що інформаційні процеси при розслідуванні злочинів відрізняються значною складністю і специфічністю, які обумовлені: неочевидністю джерел інформації; фрагментарністю інформації щодо конкретного злочину; навмисними діями осіб, які маскують джерела інформації та перешкоджають її виявленню й адекватному сприйняттю; перекрученням чи знищенням інформації про обставини події, що виникає випадково або умисно; складністю у вилученні (декодуванні) отриманої інформації; труднощами, пов’язаними з правовим оформленням виявлення інформації та її джерел, посвідченням, фіксацією інформації, отриманням її в результаті оперативно-розшукових заходів і використанням в кримінальному судочинстві; складністю у встановленні зв’язків і відносин між обставинами події.
Повне сприйняття інформаційних процесів та процесів інформатизації, розуміння можливостей використання сучасних інформаційних технологій і програмного забезпечення, що нині використовується в ОВС, можливе лише за умови комплексного, системного підходу шляхом впровадження міждисциплінарних імітаційних ділових ігор тощо.
Враховуючи викладене, запропоновано на базі Національної академії внутрішніх справ створити навчально-практичний полігон інформатизації ОВС, що дозволить відтворити інформаційні процеси в ОВС, ширше залучити до процесу інформатизації кафедри академії, в умовах, максимально наближених до практичних потреб проілюструвати слухачам і курсантам можливості сучасних інформаційних технологій. Крім того, такий комплекс дозволить визначити нагальні потреби науки, практики та навчального процесу.
6. Розкрито сутність, принципи побудови та можливостей автоматизованих робочих місць, геоінформаційних систем та сучасних пересувних криміналістичних лабораторій.
7. Виявлено проблеми нормативно-правового регулювання процесами інформатизації, внесено пропозиції щодо його вдосконалення з використанням методів та засобів криміналістичної інформатики.
8. Висвітлено особливості запобігання кіберзлочинам, їх виявлення, розкриття та розслідування.
9. Важливе значення для розкриття та розслідування злочинів мають автоматизовані інформаційні системи оперативно-розшукового і профілактичного призначення, де накопичується інформація про осіб, факти і предмети, що являють оперативний інтерес.
Разом з тим, одною з проблем інформаційного забезпечення ОВС є інтеграція та систематизація обліків, яка може бути вирішена шляхом створення дійсно інтегрованого банку даних, який би містив різну (криміналістичну, кримінологічну, статистичну, оперативно-розшукову тощо) інформацію, яка необхідна у боротьбі зі злочинністю.
10. Сьогодні у більшості регіональних і територіальних органах внутрішніх справ функціонує та продовжує впроваджуватись інтегрована інформаційна система „АРМОР”, яку було визнано за єдину базову систему. Разом з тим, в деяких областях функціонують інші інформаційні системи. Це ще раз свідчить про те, що проблеми впровадження єдиної політики інформаційного забезпечення ОВС України остаточно не вирішені.
Впровадження єдиної політики інформатизації у боротьбі зі злочинністю потребує, зокрема, вдосконалення нормативно-правової бази у цій сфері.
11. Крім підвищення кваліфікації працівників інформаційних підрозділів ОВС, потребує вирішення питання про здійснення підготовки кадрів для цих підрозділів на базі вищих навчальних закладів МВС України.
12. З урахуванням сучасних умов пропонується внесення змін до наказу МВС України від 21.10.2000 р., № 759, додавши до п. 6.2 розділу 6 як ще одну складову службової підготовки, а саме: “- комп’ютерну підготовку (загальна інформаційна культура працівників ОВС) та інформаційну безпеку”.
13. Сьогодні треба вести мову про оснащення та переоснащення всіх галузевих підрозділів сучасною потужною комп’ютерною технікою, а також ліцензійним стандартним та прикладним програмним забезпеченням.
14. Процеси утворення, приймання, фіксації, зберігання, обробки та передачі інформації в правоохоронній діяльності являють собою достатньо складну систему, яка потребує оптимізації.
15. Удосконалення слідчої практики на сучасному етапі потребує від криміналістичної науки вирішення проблеми інтенсифікації використання існуючих засобів і методів, а також активізації залучення новітніх досягнень науки і техніки до розкриття, розслідування і попередження злочинів.
16 У сучасних умовах очевидно, що кримінально-процесуальне законодавство України повинно містити норму, яка допускає використання комп’ютерних технологій при виконанні слідчих дій.
17. Найбільш ефективною організаційною формою використання ПК є створення на їх базі АРМ конкретних фахівців. Доведено, що справжнє, високоефективне АРМ слідчого має забезпечувати, зокрема: реєстрацію та облік кримінальних справ; облік рішень у кримінальних справах, рішень щодо осіб, які проходять у справах, слідчих доручень; контроль термінів виконання рішень, слідчих доручень; контроль термінів розслідування; ведення довідників працівників, кримінальних справ; підготовку процесуальних документів; підготовку статистичних довідок роботи слідчого підрозділу; пошук інформації у базах даних; захист інформації від несанкціонованого доступу.
Враховуючи, що переважна більшість часу в роботі слідчого витрачається на підготовку процесуальних документів (оформлення протоколів огляду місця події, протоколів допиту тощо), доцільно впровадження до складу АРМ слідчого системи розпізнавання мови з метою автоматизації цих процесів.
18. Створення і використання експертних систем, орієнтованих на вузькі предметні галузі, є одним з найефективніших шляхів обміну фаховими знаннями. Разом з тим, необхідність тиражування криміналістичного досвіду в значній мірі обумовлюється категорією злочинів, навичок з розслідування, яких можуть не мати навіть слідчі із значним стажем роботи. Прикладом подібної системи, створеної для аналізу такої категорії злочинів, як серійні сексуальні вбивства, може служити ЕС “Маніяк”.
19. Впровадження та використання пересувної криміналістичної лабораторії, оснащеної сучасними засобами виявлення, фіксації, обробки, зберігання і передачі оперативно-службової інформації, надасть неоціниму допомогу слідчо-оперативним групам практичних органів у виконанні ними початкових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів на місці подій, дозволить суттєво підвищити ефективність процесу розкриття та розслідування злочинів.
20. З’ясовано, що треба докладніше вивчати та ширше використовувати позитивний зарубіжний досвід застосування інструментарію для інформаційно-аналітичної роботи, одним з яких є система „І2” для візуального аналізу даних в процесі розслідування злочинів.
Крім того, вітчизняні правоохоронці також мають певний досвід використання власної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи, практичний досвід застосування такої системи при розкритті та розслідуванні певних видів злочинів може стати у нагоді, тому він потребує докладного вивчення та розповсюдження.
21. Розгляд проблем комп’ютерної злочинності (кіберзлочинності) треба проводити в рамках криміналістичної інформатики як наукового напряму та спеціалізованої навчальної дисципліни оскільки, зокрема, розслідування комп’ютерних злочинів характеризується рядом особливостей.
Практика боротьби з цим новим видом злочинів свідчить про нагальну потребу у підготовці відповідних фахівців у цій сфері.
22. Необхідно поширювати впровадження у правоохоронну діяльність високих технологій, зокрема, геоінформаційних систем.
Крім того, автор вважає за доцільне висловити деякі свої пропозиції щодо підвищення рівня інформаційного забезпечення ОВС (у тому числі ті, що у свій час надавалися до МВС України).
1. Удосконалення діяльності органів внутрішніх справ України вимагає:
- упорядкування відомчої нормативно-правової бази щодо інформаційної діяльності та процесів інформатизації на основі здійснюваного реформування суспільних інформаційних відносин в Україні;
- забезпечення конституційних прав громадянина на інформацію, надання інформаційних послуг в сфері відкритої довідкової інформації;
- створення системи диференційованого доступу користувачів до банків даних та забезпечення надійного захисту інформації з обмеженим доступом;
- розвиток системи інформаційного забезпечення, створення єдиного автоматизованого банку даних облікової, оперативно-розшукової, криміналістичної інформації з визначенням користувачів і забезпеченням їх доступу до цієї інформації.
2. В рамках Національної програми інформатизації інформаційні підрозділи мають здійснити якісно новий етап розвитку системи інформаційного забезпечення ОВС України, а саме:
- удосконалити інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно-службової діяльності ОВС з розкриття, розслідування та попередження злочинів, розшуку злочинців відповідно до потреб практичних підрозділів;
- удосконалити корпоративну інформаційну мережу, що дозволить у режимі реального часу підвищити ефективність обміну інформацією між підрозділами ОВС, надасть їм можливість в процесі оперативно-службової діяльності (відповідно до повноважень) отримувати необхідну інформацію з місцевих, регіональних, центральних банків даних;
- на базі корпоративної мережі створити єдину багаторівневу динамічну інтелектуальну інтегровану інформаційну систему, яка включатиме в себе актуалізовану, взаємопов’язану інформацію про суб’єкти, об’єкти, події, що становлять інтерес для ОВС;
- на базі розвинутих комп’ютерних технологій та інформаційних банків даних впровадити програмне забезпечення з аналітичної обробки інформації внутрішнього та зовнішнього характеру за допомогою багатофакторного аналізу розрізнених відомостей, шляхом їх систематизації, з метою отримання нових чи додаткових даних про осіб та факти, які становлять оперативний інтерес та виявляти їх причинно-наслідкові зв’язки.
3. Інтеграція системи інформаційного забезпечення ОВС України з інформаційними системами органів державної влади. Об’єднання у комп’ютерну мережу інформаційно-аналітичної системи (ІАС) МВС України з інформаційними системами Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради Національної безпеки і оборони України з метою підвищення ефективності прийняття управлінських рішень та вирішення інших завдань.
4. Продовження поширення інфраструктури інформаційної служби ОВС до рівня міського та районного відділу з метою об’єднання та інтеграції інформаційних обліків усіх рівнів від районної ланки до центрального апарату МВС.
5. Ширше використовувати можливості Інтернет-сайту МВС України щодо висвітлення інформації про розшук злочинців та безвісти зниклих, об’єктивної інформації про розкриття та розслідування злочинів, про діяльність ОВС.
6. Розробити та видати єдині словники-класифікатори для інформаційних підсистем ОВС України.
7. Створити каталог ліцензійного програмного забезпечення ОВС України з можливістю його безкоштовного використання практичними підрозділами.
8. Забезпечити поєднання науки, освіти та практики шляхом здійснення постійного стажування науково-педагогічного складу у практичних органах, залучення його до участі, зокрема, у розкритті і розслідуванні кримінальних справ, пов’язаних з комп’ютерною злочинністю та інформаційною безпекою.
9. Враховуючи, що одним з головних пріоритетів розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, треба:
- створити єдину систему дистанційної освіти вищих навчальних закладів системи МВС на базі провідних вищих навчальних закладів;
- здійснити підключення відомчих навчальних закладів до інформаційних підсистем ОВС України (з відповідним розмежуванням рівнів доступу до інформації), що дозволить, з одного боку, підвищити рівень наукових досліджень та навчального процесу та максимально наблизити його до практики, а з іншого боку – у подальшому дозволить безпосередньо під час навчальних занять надавати реальну допомогу практичним підрозділам;
- організувати централізовану розробку електронних мультимедійних підручників та посібників з різних дисциплін, а також виготовлення навчальних відеофільмів, записаних як на традиційних носіях відеоінформації, так і на CD-дисках;
10. При призначенні на посаду науково-педагогічного складу у навчальних закладах МВС передбачити обов’язкове складання заліку, де б перевірялися знання та вміння застосування новітніх комп’ютерних технологій у науковій та педагогічній діяльності.
11. З урахуванням вимог сьогодення та стрімкого розвитку інформаційних технологій передбачити не тільки забезпечення навчальних закладів сучасною комп’ютерною технікою та постійне її оновлення, а також оснащення ліцензійним програмним забезпеченням.
12. Враховуючи, що процес інформатизації та обробки інформації відбувається у всіх галузевих підрозділах ОВС та охоплює багато етапів, а також те, що повне сприйняття процесів інформатизації, розуміння можливостей використання сучасних інформаційних технологій і всього розмаїття комп’ютерного програмного забезпечення, що нині використовується в ОВС, можливе лише за умови комплексного, системного підходу шляхом впровадження міждисциплінарних імітаційних ділових ігор тощо, пропонується вивчити питання щодо створення в НАВС України навчально-практичного комплексу (центру) інформатизації ОВС.
13. Забезпечити високу якість вищої освіти та професійної мобільності випускників шляхом інтеграції вищих навчальних закладів різних відомств (зокрема, підготовка фахівців у галузі інформаційної безпеки, боротьби з комп’ютерною злочинністю тощо, навчання яких потребує поєднання комплексу наук, зокрема юридичних і технічних).
14. У навчальних закладах системи МВС України організувати постійно діючі курси з комп’ютерної підготовки для науково-педагогічного складу, а також надання додаткових освітніх послуг.
15. Створити та запровадити бібліотеку електронних типових навчально-методичних матеріалів з базових дисциплін на компакт-дисках.
16. Розробити та впровадити єдині для навчальних закладів освіти системи МВС України тести з дисциплін у вигляді комп’ютерних програм та брошур.
17. Враховуючи вимоги сьогодення, збільшити у навчальних закладах системи МВС України кількість годин на вивчення інформаційних технологій, у тому числі – на відпрацювання навичок роботи з реальними автоматизованими системами ОВС України.
Надані пропозиції відповідають змісту розділу “Стратегія розвитку інформаційного забезпечення ОВС України” проекту Концепції подальшого реформування системи МВС України.

Список використаних джерел
1. Козлов В. А. Проблемы предмета и методологии общей теории права / Козлов В. А. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1989. – 403 с.
2. Іщенко А. В. Методологічні проблеми криміналістики : монографія / Іщенко А. В. – К. : НВТ “Правник” – НАВСУ, 1997. – 98 с.
3. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики. Т. 1 : Общая теория советской криминалистики / Р. С. Белкин. – М.: РИО Акад. МВД СССР, 1977. – 340 с.
4. Ларин А. М. Криминалистика и пара криминалистика : науч.-практич. и учеб. пособ. / Ларин А. М. – М.: БЕК, 1996. – 192 с.
5. Протасевич А. А. Моделирование в реконструкции расследуемого события / А. А. Протасевич, Д. А. Степаненко, В. И. Шиканов. – Иркутск : Изд-во ИГЭА, 1997.
6. Букаев Н. М. Теоретические проблемы первоначального этапа расследования преступлений против собственности: монография / Н. М. Букаєв. – Сургуч : Дефис, 2001.
7. Яблоков Н. П. Криминалистика / Н. П. Яблоков. – М. : Норма-Инфра, 2000. – 384 с.
8. Демичев В. А. Объект и предмет науки / В. А. Демичев // Научные доклады высшей школы: Философские науки. – 1983. – № 5. – С. 128–131.
9. Яхиел Н. Социология науки / Нико Яхиел. – М. : Прогресс, 1977. – 272 с.
10. Кедров Б. М. Диалектический путь теоретического синтеза современного естественнонаучного знания (о типологии синтетических процессов в науке) / Б. М. Кедров // Синтез современного научного знания. – М. : Наука, 1973. – С. 9–59.
11. Соколова И. В. Проблемы становления информатики как учебной дисциплины / И. В. Соколова // Социальная информатика – 95. – М., 1995. – С. 19–22.
12. Сиников А. А. История и методология науки / А. А. Сиников. – Тверь : ВУ ПВО, 2000. – 90 с.
13. Гайденко П. П. Эволюция понятия науки (ХУІІ-ХVІІІ вв.). Формирование научной программы нового времени / П. П. Гайденко. – М.: Наука, 1987. – 448 с.
14. Історія економічної думки України / Васильєва Р.Х., Горкіна Л.П., Петровська Н.А. та ін. – К. : Либідь, 1993.
15. Эйсман А. А. Предмет криминалистики / А. А. Эйсман // Советская Криминалистика. Теоретические проблемы. – М : Юрид. лит., 1978. – С. 6.
16. Старостин Б. А. Параметры развития науки / Б. А. Старостин. – М. : Наука, 1980. – 204 с.
17. Журавель В. А. Зміст і структура криміналістичної прогностики та її місце в системі наукових знань / В. А. Журавель // Інформаційний бюл. Центру організації, координації науково-дослідних робіт вищих закладів освіти та науково-дослідних установ МВС України. – К. : НАВСУ, 1999.
18. Салтевский М. В. Криминалистика. В современном изложении юристов: учеб. и практич. пособие / М. В. Салтевский. – Харьков : Рубикон, 1997. – 432 с.
19. Іщенко А. В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень: монографія / Іщенко А. В.; за ред. І. П. Красюка. – К.: НАВСУ, 2003. – 359 с.
20. Журавель В. А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування / В. А. Журавель. – Харків : Право, 1999. – 304 с.
21. Степин B. C. Наука и лженаука / B. C. Степин // Науковедение. – 2000. – № 1.
22. Кедров Б. М. Диалектический путь теоретического синтеза современного естественного научного знания / Б. М. Кедров // Синтез современного научного знания. – М. : Наука, 1973. – С. 9–59.
23. Правовая информатика и кибернетика : учебник / под ред. Н. С. Полевого. – М. : Юрид. лит., 1993. – 527 с.
24. Тихомиров Ю. А. Коллизионное право / Ю. А. Тихомиров. – М. : Юринформцентр, 2000. – 394 с.
25. Матусовский Г. А. Криминалистика в системе научных знаний / Г. А. Матусовский. – Харьков : Вища шк., 1976. – 112 с.
26. Полевой Н. С. Криминалистическая кибернетика. Теория и практика математизации и автоматизации информационных процессов и систем в криминалистике / Н. С. Полевой. – М. : Изд-во МГУ, 1989. – 328 с.
27. Рассолов М. М. Элементы высшей математики для юристов : учеб. пособие / М. М. Рассолов, С. Г. Чубукова, В. Д. Элькин. – М. : Юрист, 1999. – 184 с.
28. Керимов Д. А. Общая теория государства и права : предмет, структура и функции / Д. А. Керимов. – М. : Юрид. лит., 1977. – 124 с.
29. Кант И. Соч. в 6 т. – М., 1966.– Т. 6.
30. Лафарг П. Личные воспоминания о Карле Марксе // Воспоминания о К. Марксе и Ф. Энгельсе. Ч. I. – 2-е изд., испр. и доп. – М., 1983.
31. Громовенко Л. І. Програма спеціалізованого навчального курсу “Криміналістична інформатика” / Л. І. Громовенко, В. Г. Хахановський; за ред. Ю. І. Азарова. – К. : УАВС, 1996.
32. Хахановський В. Г. Криміналістична інформатика : Курс лекцій / В. Г. Хахановський, О. М. Тебякін, Ю. В Оліщук; за ред. В. Г. Хахановського. – К. : НАВСУ, 2002. – 204 с.
33. Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII “Про інформацію” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – ст. 650.
34. Антология мировой философии. В 4-х томах. Т. З. – М. : Мысль, 1971.
35. Вернадский В. И. Избранные труды по истории науки / В. И. Вернадский. – М. : Наука, 1981. – 359 с.
36. Кедров Б. М. Предмет и взаимосвязь естественных наук / Б. М. Кедров. – М., 1967.
37. Анисимова Л. А. Информационная функция теории / Л. А. Анисимова, В. А. Штофф // Вопросы философии. – 1968. – № 12.
38. Печенкин А. А. Функции научной теории / А. А. Печенкин // Философия, методология, наука. – М., 1972.
39. Баженов Л. Б. Строение и функции естественнонаучной теории / Л. Б. Баженов // Синтез современного научного знания. – М. : Наука, 1973.
40. Рачков П. А. Науковедение. Проблемы, структура, элементы / П. А. Рачков. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1974.
41. Вопросы экономики. – 1974. – № 5.
42. Ойзерман Т. И. Принцип познаваемости мира / Т. И. Ойзерман // Философские науки. – 1990. – №. 10. – С. 3-12.
43. Алейник А. З. Наука в системе общественного воспроизводства: вопросы методологии / А. З. Алейник. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1991.
44. Алексеев С. С. Общая теория социалистического права / С. С. Алексеев. – Вып. 4. Применение права. Наука права. – Свердловск : Сред. –Урал. кн. изд-во, 1966. – 203 с.
45. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави / П. М. Рабінович. – К., 1994.
46. Кузьмічов В. С., Прокопенко Г. І. Криміналістика : Навч. посіб. / За заг. ред. В. Г. Гончаренка та Є. М. Мойсеєва. – К. : Юрінком Інтер, 2001.
47. Эйсман А. А. Введение в криминалистику – учение о предмете, системе, методах и истории криминалистики / А. А. Эйсман // Советская криминалистика. Теоретические проблемы. – М., 1978.
48. Белкин Р. С. Общая теория советской криминалистики / Р. С. Белкин. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1986.
49. Специализированный курс криминалистики (для слушателей вузов МВД СССР, обучающихся на базе среднего специального юридического образования). – К., 1987.
50. Криминалистика / под ред. А. Н. Васильева. – М. : Изд-во МГУ, 1980. – 496 с.
51. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики Т. 3 : Криминалистические средства, приемы и рекомендации / Р. С. Белкин. – М. : РИО Акад. МВД СССР, 1979. – 409 с.
52. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь :Перун, 2009. – 1736 с.
53. Радецька В. Я. Мова науки криміналістики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза» / В. Я. Радецька. – К., 2002.
54. Шляпентох В. Э. Как сегодня изучают завтра (современные методы социального прогнозирования) / В. Э. Шляпентох. – М.: Статистика, 1975.
55. Акопов Г. Л. Правовая інформатика : учеб. пособие / Г. Л. Акопов, С. В. Гуде, П. С. Шевчук и др. – Ростов н/Д, 2006.
56. Васильев Р. Ф. Охота за информацией / Р. Ф. Васильев. – М., 1973. – 63 с.
57. Юридична енциклопедія : в 6 т. / [ред. кол. Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 1998. – Т. 2: Д–Й. – 744 с.
58. Ожегов С. И. Словарь русского языка : 70 000 слов / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю Шведовой. – [21-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Рус. Яз., 1989. – 924 с.
59. Гаврилов О. А. Курс правовой информатики : учеб. для вузов / О. А. Гаврилов. – М. : НОРМА, 2000. – 432 с.
60. Програмування. Терміни та визначення (ISO/IES 2382-7:1989) : ДСТУ 2873-94. – К. : Держспоживстандарт України, 1994.
61. Бази даних. Терміни та визначення (ISO/IES 2382-17:1996) : ДСТУ 2874-94. – К. : Держспоживстандарт України, 1994.
62. Основні поняття. Терміни та визначення (ISO/IES 2382-13:1996) : ДСТУ 2838-94. – К. : Держспоживстандарт України, 1994.
63. Винер Н. Кибернетика и общество / Н. Винер. – М., 1969.
64. Хартли Р. Передача информации / Р. Хартли // Теория информации и ее приложения . – М., 1959. – С. 5–35.
65. Шеннон Н. К. Работы по теории информации и кибернетике / Н. К. Шеннон // Пер. с англ. – М. Изд--во: Иностр. лит., 1963. – 830 с.
66. Урсул А. Д. Отражение и информация / А. Д. Урсул. – М. : Мысль, 1973. – 231 с.
67. Тарасенко Ф. П. К определению понятия “информация” в кибернетике / Ф. П. Тарасенко // Вопросы философии. – 1963. – № 3.
68. Украинцев Б. С. Проблемы отражения в свете современной науки / Б. С. Украинцев, Г. В. Платонов // Ленинская теория отражения и современная наука. – М., 1966.
69. Словарь иностранных слов. – М. : Рус. яз., 1983.
70. Цимбал В. П. Основы теории информации и кодирования / В. П. Цимбал. – К. : Выща шк., 1982. – 280 с.
71. Романов Н. С. Следы преступления как источник информации / Н. С. Романов // Криминалистика и судебная экспертиза : Респ. межвед. Науч.-метод. сб. Вып. 40. – К., 1990. – С. 8–11.
72. Михеенко М. М. Теоретические проблемы доказывания в советском уголовном процессе : автореф. дис. на соиск. ученой степ. д-ра юрид. наук : 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / М. М. Михеенко. – К., 1984.
73. Бедняков Д. И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений / Д. И. Бедняков. – М. : Юрид. лит., 1991. – 206 с.
74. Белкин Р. С. Криминалистика и доказывание (методологические проблемы) / Р. С. Белкин, А. И. Винберг. – М. : Юрид. лит., 1969. – 215 с.
75. Турчин Д. А. Теоретические основы учения о следах в криминалистике / Д. А. Турчин. – Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 1983. – 188 с.
76. Кримінально-процесуальний кодекс України / відп. ред. В. Г. Барташевич, упоряд. З. Д. Смітієнко, В. А. Сербулов. – К. : Інком., 1993.
77. Словарь синонимов русского языка. – М. : Рус. яз., 1975.
78. Новий тлумачний словник української мови. – Т. 2. – К. : Аконіт, 2000.
79. Салтевський М. В. Ще раз про поняття доказів у проекті КПК України / М. В. Салтевський // Право України. – 2000. – № 11. – С. 64–66.
80. Кондаков Н. И. Логический словарь / Н. И. Кондаков. – М., 1971.
81. Эйсман А. А. Заключение эксперта. Структура и научное обоснование / А. А. Эйсман. – М. : Юрид. лит., 1967. – 152 с.
82. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования. – М. : Юрид. лит., 1973.
83. Уголовный процесс : Учеб. для иностр. слуш. вузов МВД СССР / под ред. В. П. Божьева. – М. : Академия МВД СССР, 1989.
84. Селиванов Н. А. Вещественные доказательства / Н. А. Селиванов. – М. : Юрид. лит., 1971.
85. Конституція України. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – 48 с.
86. Правовая информация. – М., 1974.
87. Венгеров А. Б. Право и информация в условиях автоматизации управления / А. Б. Венгеров. – М., 1978.
88. Шабанов А. Ф. Содержание и цели правовой информации / А. Ф. Шабанов // Правовая информация. – М., 1974.
89. Дубровский Е. Н. Основы социальной информатики / Е. Н. Дубровский, И. В. Соколова // Проблемы социальной информатики (конспект лекций). – Вып. 1. – М. : МГУ, 1996.
90. Закон України від 4 лютого 1998 р. № 74 “Про національну програму інформатизації” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27–28. – ст. 181.
91. Ракитов А. И. Философия компьютерной революции / А. И. Ракитов. – М., 1991.
92. Эшби У. Введение в кибернетику / У. Р. Эшби. – М., 1959.
93. Бирюков Б. В. Кибернетика в гуманитарных науках / Б. В. Бирюков, Е. С. Геллер. – М., 1973.
94. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Н. И. Кондаков. – М., 1975.
95. Програма IV міжнародної науково-практичної конференції „Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності” (м. Київ, 26-27 листопада 2009 р.).
96. Громовенко Л. І. Криміналістична інформатика: Навчальна програма спеціалізованого навчального курсу / Л. І. Громовенко, В. Г. Хахановський. – К. : УАВС, 1996.
97. Хахановський В. Г. Проблеми теорії і практики криміналістичної інформатики, монографія, – К. : Вид.Дім „Аванпост-Прим”, 2010. – 382 с.
98. Хахановський В. Г. Курс лекцій з дисципліни “Криміналістична інформатика” / В. Г. Хахановський, О. М. Тебякін, Ю. В. Оліщук; за заг. ред. В. Г. Хахановського. – К. : НАВСУ, 2002.
99. Система інформаційного забезпечення ОВС України: Навчально-практичний посібник / за ред. Л. В. Бородича. – К. : РВВ МВС України, 2000.
100. Хахановський В. Г. Криміналістичне дослідження засобів та матеріалів відеозапису: Навчально- практ. посібник / В. Г. Хахановський. – К. : НАВСУ, 1998.
101. Виявлення та розслідування злочинів, що вчиняються за допомогою комп’ютерних технологій: посібник / за ред. Я. Ю. Кондратьєва. – К. : НАВСУ, 2000.
102. Хахановський В. Г.. Інформатизація управління в органах внутрішніх справ: посібник / В. Г. Хахановський, П. П. Підюков, В. М. Смаглюк та ін.; за заг. ред проф. Я. Ю. Кондратьєва. – К. : НАВСУ, 2003.
103. Інструктивно-методичні матеріали для підготовки та проведення семінарських, практичних та лабораторних занять з дисципліни “Криміналістична інформатика” (для слухачів) ”. – К. : УАВС, 1996.
104. Хахановський В. Г. Інструктивно-методичні матеріали по організації та проведенню ділової гри “Портрет” з спеціалізованого навчального курсу “Криміналістична інформатика” (за методом імітаційних вправ, для викладачів) / В. Г. Хахановський. – К. : УАВС, 1996.
105. Хахановський В. Г. Криміналістична інформатика : навчально-методичний комплекс (для слухачів слідчої спеціалізації за спеціальністю 7.060101 – Правознавство) / В. Г. Хахановський, В. М. Смаглюк. – К. : НАВСУ, 2003.
106. Хахановський В. Г. Комп’ютерні технології в науково-педагогічній діяльності: навчально-методичний комплекс (для слухачів освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” за спеціальністю 7.060101 – Правознавство) / В. Г. Хахановський, В. М. Смаглюк та ін. – К. : НАВСУ, 2003.
107. Клименко Н. И., Кириченко А. А. Криминалистика как наука и учебная дисциплина : Монография / Н. И. Клименко, А. А. Кириченко. –Днепропетровск, 1994. – 199 с.
108. Бахин В. П. Современные проблемы криминалистической підготовки / В. П. Бахин, Н. С. Карпов // Вестник криминалистики / отв. ред. А. Г. Филлипов. – Вып. 2 (6). – М.: Спарк, 2003. – С. 19–27.
109. Кузнецов А. А. К вопросу совершенствования системы курса криминалистики и методики ее преподавания в образовательных заведениях МВД Украины / А. А. Кузнецов // Актуальні проблеми сучасної криміналістики. – Ч. 1. – Сімферополь, 2002.
110. Громовенко Л. І. ЕОМ як елемент комплексного використання дидактичної техніки у процесі викладання криміналістики / Л. І. Громовенко, А. В. Іщенко, В. Г. Хахановський // Методичні проблеми підготовки фахівців для ринкової економіки за нових умов роботи ВНЗ України: Республіканська науково-методична конференція. Тези доповідей. – К. : ТЕІ. – 1994. – С. 36–38.
111. Хахановский В. Г. Особенности использования персональной ЭВМ при преподавании специальных дисциплин / В. Г. Хахановский // Проблемы подготовки юристов в условиях правового государства: научно-методич. сб. – К. : УАВС, 1992. – С. 108–111.
112. Хахановський В. Г. Використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі НАВСУ / В. Г. Хахановський // Сучасні проблеми інформатизації органів внутрішніх справ України: матер. міжвуз. науково-практич. конф. – К. : НАВСУ, 2002. – С. 10–12.
113. Хахановский В. Г. Перспективы использования компьютерных имитационных деловых игр в процессе криминалистической подготовки / В. Г. Хахановский // Информатизация и информационная безопасность правоохранительных органов : материалы ХІ Международной научной конференции. – М. : Академия управления МВД России, 2002. – С. 315–318.
114. Садченко О. О. Інформаційні технології в експертних дослідженнях : Навчальна програма спеціалізованого курсу / О. О. Садченко, В. Г. Хахановський, О. О. Давидова та ін. – К. : НАВСУ, 2005.
115. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьєв. – М. : Политиздат, 1980.
116. Давлетов А. А. Факт, информация, знание в структуре уголовно-процессуального познания / А. А. Давлетов // Правоведение. Известия вузов. – 1990. – № 2.
117. Образцов В. А. Криминалистика: Курс лекций / В. А. Образцов. – М. : Юрикон, 1996.
118. Тіщенко В. В. Інформаційні процеси в розслідуванні злочинної діяльності / В. В. Тіщенко; за ред. М. П. Орзіха, В. М. Дрьоміна // Інформаційне забезпечення протидії організованій злочинності : зб. наук. статей. – Бібл. журн. “Юридичний вісник”. – Одеса : ФЕНИКС, 2003.
119. Бахин В. П. Криминалистика. Проблемы и мнения (1962–2002) / В. П. Бахин – К. : Охр. тр., 2002.
120. Лисиченко В. К. Понятие и методологические вопросы поиска в расследовании преступлений / В. К. Лисиченко, Н. В. Перебитюк // Актуальные проблемы судебной экспертизы и криминалистики: Тез. науч.–практ. конф. – К., 1993. – С. 92–93.
121. Криминалистика / под ред. В. А. Образцова. – М. : Юристь, 1999.
122. Криминалистика; под ред. А. Ф. Волынского. – М. : Закон и право, 1999.
123. Зорин Г. А. Криминалистическая методология / Г. А. Зорин. – Минск : Амалфея, 2000.
124. Сегай М. Я. Методология судебной идентификации / М. Я. Сегай. – К., 1970.
125. Корюкин В. И. Вероятность и информация / В. И. Корюкин // Вопросы философии. – 1965. – № 8.
126. Белкин Р. С. Курс криминалистики: В 3-х т. Т. 1 : Общая теория криминалистики / Р. С. Белкин. – М. : Юрист, 1997.
127. Тростников В. Н. Человек и информация / В. Н. Тростников. – М., 1970.
128. Лукашевич В. Г. До визначення поняття “інформація”, що вживається в сучасному юридичному обігу / В. Г. Лукашевич // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1998. – № 1.
129. Соловьев А. Б. Использование системного подхода при изучении следственных действий (процессуально-криминалистические исследования) / А. Б. Соловьев // Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 43. – М., 1985.
130. Образцов В. А. Криминалистика (Цикл лекций по новой программе) / В. А. Образцов. – М. : Юрикон, 1994.
131. Шейфер С. А. Следственнные действия. Система и процессуальная форма / С. А. Шейфер. – М., 2001.
132. Головин А. Ю. Криминалистическая систематика. Монография / А. Ю. Головин; под ред. Н. П. Яблокова. – М.: Лекс Эст, 2002.
133. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования; под ред. Т. В. Аверьяновой и Р. С. Белкина. – М., 1997. – 400 с.
134. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України / Галаган В. І. – К. : Наук. думка, 2002.
135. Бедняков Д. И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений / Д. И. Бедняков. – М. : Юрид. лит., 1991.
136. Цымбал П. В. Совершенствование использования научно-технических достижений в расследовании преступлений : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юридич. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика; судова