Терещук Богдан Петрович. Вікові особливості реакції нирки при дії денервації, ішемії та делімфатизації

Короткий опис

Терещук Богдан Петрович. Вікові особливості реакції нирки при дії денервації, ішемії та делімфатизації: дис... канд. мед. наук: 14.03.09 / Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. - Сімф., 2004

Терещук Б.П.Вікові особливості реакції нирки при дії денервації, ішемії та делімфатизації. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 гістологія, цитологія, ембріологія. Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського, Сімферополь, 2004.
Дисертація присвячена вивченню вікових особливостей будови, проявів адаптаційних і компенсаторних реакцій нирки. Завдяки застосуванню сучасних методів морфологічних, морфометричних і статистичних досліджень визначені інформативні структурні ознаки і хронологія морфогенезу нефронів і строми нирки у тварин різного віку після денервації, ішемії та делімфатизації. Виявлені ранні компенсаторні реакції у вигляді посилення структурного забезпечення транспорту в кіркових нефронах у старих, і юкстамедулярних у молодих щурів. Пізні компенсаторні реакції нефронів старих тварин відбувалися шляхом внутрішньоклітинної, а у молодих клітинної регенерації. Розкриті відміни ранніх і пізніх адаптаційних реакцій, які у молодих тварин розгорталися в кіркових нефронах, а у старих спочатку в кіркових, а в кінці експерименту в юкстамедулярних нефронах. Отримані дані є теоретичною основою для розробки діагностичних показників стану і прогнозу функціональної повноцінності нирки.

1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної та маловивченої наукової задачі, яка полягає у встановленні вікових особливостей морфології нирки, що дозволило виявити структурні прояви адаптаційних і компенсаторних реакцій органа при дії денервації, ішемії та делімфатизації.
2. Використовуючи методи зонального аналізу структур інтактної нирки, виявлене збільшення питомого обсягу строми у старих тварин, у порівнянні з молодими, зниження чисельності інтерстиційних клітин і їхньої секреторної активності, найбільш виражене у сосочку органа (5-7 зони); зменшення питомого обсягу судинного простору (у 1-2, 5-7 зонах), а також зниження питомого обсягу паренхіми (1-2 зони) за рахунок зменшення питомого обсягу ниркових тілець і проксимальних канальців кіркових нефронів.
3. Вікові особливості адаптаційних реакцій нирок на водне навантаження у інтактних молодих тварин, у порівнянні зі старими, характеризувалися більшим ступенем приросту питомого обсягу капілярів судинних клубочків у 1 зоні, потужності енергетичних процесів у проксимальних і дистальних канальцях, а також участю в реакції юкстамедулярних нефронів і високою пластичністю перитубулярного судинного русла в 3-4 зонах органа.
4. У ранні терміни (10 доба) експерименту відображенням компенсаторних реакцій нирок старих тварин при дії денервації, ішемії та делімфатизації було збільшення питомого обсягу ниркових тілець і перитубулярних капілярів у 2 зоні органа, інтенсифікація енергозабезпечення і біосинтезу в епітеліоцитах дистальних звивистих канальців 2-3 зон нирки. У молодих тварин компенсаторно у відповідь на пошкодження дистальних прямих канальців кіркових нефронів підвищувалася функціональна активність дистальних прямих канальців юкстамедулярних нефронів, що проявлялося збільшенням площі плазмолеми в базальному полюсі клітин канальців, питомої площі мітохондрій та їхніх крист, а також секреторно активних інтерстиційних клітин у 3-4 зонах.
5. У пізні терміни експерименту (90 діб) компенсаторні морфологічні реакції дистальних звивистих канальців кіркових нефронів старих тварин характеризувалися збільшенням чисельності органел, відповідальних за біосинтез і енергоутворення, що розвивалося на фоні хронізації запалення у інтерстиції та зменшення питомого обсягу паренхіми. У молодих тварин відновлювалися зональний обсяг кровоносних судин і структура нефронів, у яких мали місце гіпертрофія ниркових тілець і клітин проксимальних звивистих канальців.
6. На 10 добу впливу на нирки денервації, ішемії та делімфатизації у відповідь на водне навантаження з’являлися структурні ознаки інтенсифікації транспортних процесів (збільшення площі апікальної мембрани, плазмолеми в базальному полюсі клітин канальців, а також питомого обсягу мітохондрій та їх КЕЕМ), спрямованих на відновлення водно-сольового гомеостазу: у старих тварин у клітинах дистальних звивистих канальців кіркових нефронів, тоді як у молодих тварин - у клітинах проксимальних звивистих канальців і дистальних прямих канальців кіркових нефронів.
7. Адаптаційна реакція нирок старих тварин на 90 добу експерименту супроводжувалася зростанням питомої площі клітинних структур, що забезпечують процеси енергоутворення і транспорту іонів у клітинах проксимальних канальців і дистальних прямих канальців юкстамедулярних нефронів, а також збереженням високого питомого обсягу перитубулярних капілярів у 3-4 зонах і дегрануляцією інтерстиційних клітин. У молодих тварин адаптаційні реакції реалізовувалися на рівні проксимальних звивистих канальців і дистальних прямих канальців кіркових нефронів, про що свідчило збільшення кількості мітохондрій, їх питомого обсягу і значень КЕЕМ.