ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА ЯК ЗАСІБ КОГЕЗІЇ АНГЛОМОВНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ТЕКСТУ

Короткий опис

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Рибачок Світлана Михайлівна

УДК 821.111:81’42:001.4:33:808.51

ТЕРМІНОЛОГІЧНА ЛЕКСИКА
ЯК ЗАСІБ КОГЕЗІЇ АНГЛОМОВНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ТЕКСТУ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Кусько Катерина Яківна
доктор філологічних наук, професор

Львів 2004

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...........................

4

ВСТУП ..

5

Розділ 1. проблеми КОГЕЗІї ТЕКСТУ та ТЕРМІНОлогії
В СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ студіях .

12

1.1.

Роль і місце когезії в дискурсивному просторі тексту .....................................

12

1.1.1.

Когезія як текстово-дискурсивна категорія ....

12

1.1.2.

Когезія та когерентність ..

21

1.2.

Лінгвокогнітивні механізми когезії тексту .....

26

1.2.1.

Когнітивно-семантичні особливості когезійних засобів ............

27

1.2.2.

Когнітивно-комунікативні особливості когезійних засобів ............................

31

1.3.

Засоби когезії в контексті термінологічної проблематики ..............................

36

1.3.1.

Лексичні засоби когезії

36

1.3.2.

Термінологія в сучасних лінгвістичних студіях ................................................

39

Висновки до першого розділу ..............................................................................

44

Розділ 2. КОГЕЗІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ
В АНГЛОМОВНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ТЕКСТІ ......................................

46

2.1.

Когезійний потенціал економічної термінології

46

2.1.1.

Термінологічні словосполучення та їх роль в когезії фахового тексту .........

46

2.1.2.

Термінологічна значущість загальнонаукової лексики ....................................

54

2.1.3.

Концептосфера економічної галузі знання ........................................................

59

2.2.

Когезійні властивості термінологічної лексики на семантичному рівні .......

64

2.2.1.

Референційна співвіднесеність когезійних засобів ...........................................

64

2.2.2.

Логіко-семантична співвіднесеність когезійних засобів .................................

78

2.3.

Когезійні властивості термінологічної лексики на синтаксичному рівні .....

93

2.3.1.

Структурно-граматичні способи використання когезійних засобів ..............

93

2.3.2.

Логіко-композиційні способи використання когезійних засобів ............

100

2.4.

Когезійні властивості термінологічної лексики у функціональному аспекті

106

Висновки до другого розділу ................................................................................

116

Розділ 3. ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРМІНІВ У РІЗНОЖАНРОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕКСТАХ......

120

3.1.

Функціонування термінів у науковій економічній літературі ...

122

3.1.1.

Використання термінів у наукових економічних текстах ...............................

122

3.1.2.

Використання термінів у науково-популярних економічних текстах ..

133

3.2.

Функціонування термінів у дидактизованій економічній літературі ............

138

3.2.1.

Використання термінів у навчальних економічних текстах ...........................

138

3.2.2.

Використання термінів у довідкових економічних текстах ............................

148

3.3.

Соціодискурсивні та ідіостильові аспекти терміновикористання ..................

153

3.3.1

Соціокультурні засади терміновикористання ....

153

3.3.2

Когезія тексту та авторська індивідуальність ....................................................

156

Висновки до третього розділу ..............................................................................

163

ЗАГАЛЬНІ висновки .......................................................................................

166

СПИСОК використаних джерел ............................................................

173

.

ПЕРЕЛІК Джерел фактичного та ілюстративного матеріалу .......

194

ДОДАТОК А........

196

перелік УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЗНЛ загальнонаукова лексика
ДЕТ довідковий економічний текст
НЕТ навчальний економічний текст
НПЕТ науково-популярний економічний текст
ТКЗ термінологічний когезійний засіб
ТЛ термінологічна лексика
ТП термінологічне поле
ТС термінологічне словосполучення
ТО термінологічна одиниця

ВСТУП

Загальна спрямованість сучасного мовознавства на дослідження комунікативних і когнітивних засад мовленнєвої діяльності, на вивчення функціональної сторони семіотичних одиниць, на дослідження фактів мови та їх реалізації в мовленні передбачає розгляд термінологічної лексики під кутом зору науково-практичної та професійної діяльності людини, однієї із форм реалізації якої є текст.
Стійка тенденція до вивчення тексту в когнітивно-комунікативному аспекті зумовила його розгляд невіддільно від дискурсу комунікативної ситуації, події, що інтегрує його з такими складовими, як адресант і адресат, мотив, момент і місце мовлення, а також культура мовлення (Н. Арутюнова, Т. ван Дейк, Ю. Караулов, К. Кусько, І. Шевченко, К. Серажим, Ф. Корніш, Д.Шифрін, Д. Таннен [4; 38; 41; 63; 88; 146; 149; 181; 203; 246; 251]).
Сучасні наукові розвідки, будучи зорієнтованими на розгляд тексту як цілі­сного (холістичного) мовленнєвого утворення та характеризуючись спробами виявити залежність його внутрішньомовної організації від когнітивно-кому­нікативних чинників (соціальних, психологічних, прагматичних, етнокультур­них) його конституювання, суттєво змінюють підхід до вивчення категоріаль­них ознак тексту в ракурсі його дискурсивної природи (К. Кусько, О.Селіванова, М. Філіпс, Б. Джонстоун [90; 150; 167; 225] та ін.). Особливої ваги набуває в цьому відношенні вивчення закономірностей функціонування термінологічної лексики, а саме: реалізації її структурно-семантичного (М.Глушко, І. Квітко, Е. Скороходько [29; 66; 67; 154]) і когнітивно-інформацій­ного потенціалу в різножанрових наукових текстах (Т. Скоп’юк, Б.Шуневич, В.Флуд, К. Гатакеяма [153; 156; 185; 213; 222]), комунікативних засад термінологічної номінації (Т. Журавльова, Дж. Браун, Р. Клоуз, Г. Фелбер [48; 194; 199; 212]) і термінологічної репрезентації комунікативних стратегій наукових текстів (Е. Скороходько, Н. Литвиненко [99, 157]), а також вивчення цієї лексики у зв’язку з певним дискурсом як етносоціокультурним середови­щем спілкування (І. Колегаєва, О. Лотка, Т. Радзієвська, В. Чернявська та ін. [72; 98; 130; 175; 252]).
Оскільки довгий час вивчення категоріальних ознак тексту здійснювалося в лінгвістиці у відриві від дискурсу (І. Гальперін, В. Кухаренко [27; 91]), в дисертації робиться спроба виявлення ролі термінологічної лексики у процесі реалізації нею текстово-дискурсивних ознак когезії та когерентності на матеріалі англомовних фахових текстів з економіки, що прямо корелюється з когнітивно-комунікативною парадигмою сучасного мовознавства.
Необхідність проведення такого дослідження зумовлена також активізацією інтересу науковців до основних лінгвістично релевантних параметрів економіки як фахової дисципліни у зв’язку з інтегративними інформаційними процесами в суспільстві. Об’єктом вивчення вже були окремі сфери економічної науки (зокрема, кредитно-банківська справа (О. Дуда [44]), ринкові взаємини (З. Ку­делько [82]), фінанси (О. Лотка [98]), бізнес (Л. Науменко [111]), маркетинг (О.Гутиряк [34]), проте з огляду на певну складність вербального представлення економічних знань питання щодо їхнього змісту, системної (само)організації, засобів вираження тощо потребують подальших наукових розвідок.
Актуальність роботи визначається, таким чином, проблемним характером теми і полягає в потребі здійснення комплексного аналізу термінологічної лексики сфери економіки сучасної англійської мови як такої, що є постачальником” економічних термінів для багатьох природних мов. У зв’язку з цим виникає низка питань, з’ясування яких має здійснюватися з урахуванням сучасного стану лінгвістичної думки. По-перше, вивчення термінологічної субсистеми сфери економіки зумовлюється загальною спрямованістю сучасного мовознавства на дослідження комунікативних і когнітивних аспектів функціонування мовних одиниць. По-друге, хоча терміносистема економіки неодноразово ставала об’єктом уваги науковців на матеріалі різних мов, проте текстокогезійні властивості відповідних термінів ще не були предметом спеціального аналізу. По-третє, незважаючи на певні успіхи лінгвістики в розробці прагмасемантичної проблематики економічних термінів, спеціальних праць, присвячених їх комунікативно-функціональним властивостям, на сьогод­нішній день усе ще недостатньо. Питання про те, яким чином інтегративні про­цеси в сучасному інформаційному суспільстві впливають на лінгвальну репре­зентацію фахового знання, як воно адаптується в різних дискурсивних режимах і в текстах різної цільової спрямованості, які інтра- та екстралінгвальні чинники зумовлюють вибір засобів їх аранжування тощо, все ще залишаються відкритими.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах таких наукових тем: Дискурс іноземних мов на гуманітарних факультетах універси­тетів: вербальна та екстравербальна реалізація” (затверджено МОН України, протокол № 1/9-139 від 20.03.2003, держреєстрація № ІГ-127Б, код 2201020); держбюджетної теми ІГ-21Б Лінгводидактична організація навчального про­цесу з іноземних мов на гуманітарних факультетах вузів” (код 0100V001459).
Метою дослідження є встановлення особливостей термінологічної лексики як засобу когезії англомовних економічних текстів шляхом визначення її формальних, когнітивно-семантичних і комунікативно-функціональних властивостей.
Окреслена мета передбачає виконання таких основних завдань:
● теоретично узагальнити лінгвістичну сутність когезії та когерентності під кутом зору когнітивно-комунікативної парадигми знання;
● розкрити лінгвокогнітивний механізм реалізації когезії в текстово-дискурсивному просторі;
● визначити когезійний потенціал термінологічної лексики в англомовному економічному дискурсі;
● з’ясувати когезійні властивості термінологічної лексики сфери економіки в синтаксичному, семантичному та функціональному аспектах;
● встановити прагматично зумовлені особливості функціонування термінів у різножанрових економічних текстах;
● розглянути шляхи і способи впливу соціодискурсивних чинників та глобалі­заційних тенденцій на процеси трансферу інформації в економічному дискурсі.
Об’єктом дослідження є термінологічна лексика сучасних англомовних економічних текстів.
Предметом дослідження є когезійні властивості термінологічної лексики сфери економіки, зумовлені лінгвокогнітивними та лінгвопрагматичними чинниками її функціонування в різножанрових текстах.
Матеріалом дослідження є авторська вибірка із текстів сучасної англо­мовної наукової (монографії, статті приблизно 4 тис. сторінок), науково-попу­лярної (приблизно 2 тис. сторінок) і навчальної (приблизно 3 тис. сторінок) економічної літератури загальним обсягом 750.000 слововживань, а також фахові лексикографічні джерела (одно-, дво- й багатомовні термінологічні словники, лексикони й довідники).
Методи дослідження. Робота базується на комплексному підході до інтер­претації мовних і мовленнєвих явищ, що передбачає використання усталених і новітніх методів дослідження тексту й дискурсу описово-аналітичного, семан­тико-функціонального, соціолінгвістичного, концептуального й дискурс-аналізу тощо. Описово-аналітичний метод дає можливість проаналізувати когезійні вла­стивості мовних засобів, семантичний і функціональний когезійних властиво­стей термінологічної лексики, а контекстуально-інтерпретаційний та зіставний вивчити шляхи і способи функціонування термінів у різножанрових економіч­них текстах. Соціолінгвістичний метод дозволяє виявити вплив глобалізаційних тенденцій у процесах трансферу інформації в економічному дискурсі. Концеп­туальний аналіз допомагає унаочнити структуру й будову концептосфери еко­номіки та сприяє поглибленому вивченню ролі й місця когнітивно-семантичних факторів у когезійній організації дискурсу. Дискурсивний аналіз є необхідним для опису комунікативно-прагматичних передумов творення й використання еконо­мічного тексту. В роботі також частково використані прийоми дидактичного експерименту та кількісних підрахунків для встановлення продуктивності певних когезійних явищ у тексті.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше на матеріалі англомовних текстів з економічної тематики був здійснений аналіз реалізації когезійно-когерентного потенціалу термінологічної лексики в аспекті її структурних, семантичних, прагматичних та дискурсивних особливостей. Новим є застосування комунікативно-когнітивного підходу до виявлення дискурсивної природи механізмів когезії. Вперше здійснено спробу моделювання галузі економічних знань на когнітивних засадах. Наукову новизну одержаних результатів узагальнено в таких положеннях, які винесено на захист:
1. Когезія є текстово-дискурсивною категорією, яка забезпечує передачу інформації в дискурсі за допомогою системи взаємопов’язаних і -зумовлених засобів у комплексі їх формальних, когнітивно-семантичних і комунікативно-функціональних параметрів. Дискурсивна специфіка когезії детермінується сукупністю уявлень і знань (індивідуальних, колективних, енциклопедичних, етнокультурних) комунікантів, ієрархічністю семіосфери мовного простору й самого тексту в системно організованій комунікативній ситуації.
2. Терміни як ключові засоби когезії англомовного фахового дискурсу є складними когерентними конструктами, когезійні властивості яких реалізуються в сукупності семантичних, синтаксичних, функціональних і комунікативних аспектів, когнітивно-семантичною структурою маніфестації яких є когезійний фрейм.
3. Економічний дискурс становить собою форму лінгвосоціокультурної взає­модії, що реалізується в мовленнєвій діяльності суб’єктів економічної сфери спілкування. У своєму конституюванні він спирається на цілісну структуру в сукупності інтра- та екстралінгвальних чинників його організації та динаміки функціонування, що зумовлює необхідний референційний, інформаційний та інтерпретаційний базис локальної та глобальної когезії дискурсу.
4. Концептосфера економіки як система знань про галузь економіки репрезентується сукупністю трьох концептуальних субсистем мікроекономіка, макроекономіка і бізнес, кожна з яких містить комплекс структурованих фахових знань про суттєві економічні явища, процеси, події та стани.
5. Актуалізація когезійного потенціалу термінологічної лексики в різно­жанрових економічних текстах зумовлена їх прагмацільовою спрямованістю, лінгводискурсивною компетенцією комунікантів, функціональним призначен­ням термінів і способами трансферу нової інформації.
6. Когезійні стратегії реалізуються за допомогою прагматичних актуаліза­торів когнітивно-семантичного потенціалу термінів у різножанрових економіч­них текстах з метою реалізації комунікативних цілей та інтенціональних настанов мовленнєвої особистості.
7. Вибір засобів реалізації когезійної тактики фахового тексту зумовлений авторською прагматикою, дискурсивною та фаховою компетенцією комунікантів. Демонструючи діалектику стереотипного і креативного, він спрямований на логіко-смислове впорядкування дискретних фрагментів мисленнєво-мовлен­нєвого процесу та їх синкретичне поєднання в одне структурно-когнітивно-комунікативне ціле.
Теоретична значущість дисертації полягає в тому, що результати проведеного аналізу когезійних властивостей термінологічної лексики у сфері економіки може і має сприяти поглибленню й розширенню епістемічних надбань у галузі когнітивної та соціолінгвістики, дискурсознавства, лінгвокультурології, лексикографії тощо. Для германського мовознавства певного значення набуває теоретико-методологічний аналіз поглядів зарубіжних і вітчизняних науковців на феномен терміна, а також на когнітивно-дискурсивні засади терміносистеми сучасної англійської мови в цілому та на її економічну підсистему зокрема, що має певну релевантність для лінгвопоетики, лексикології, теоретичної граматики. З іншого боку, отримані в роботі результати можуть послужити основою для когнітивно-дискурсивних розвідок аналогічних чи споріднених явищ в інших германських мовах.
Практичне значення роботи зумовлюється можливістю використання її теоретичних положень, висновків і результатів у нормативних курсах лексикології (розділи ”Семасіологія”, Розвиток лексичної системи”, Лексикографія”, Термінознавство”), теоретичної граматики (Лінгвістика тексту”), стилістики (Семантика тексту”, Стилістика тексту”) сучасної англійської мови, при підготовці спецкурсів Основи теорії мовної комунікації”, Інтерпретація тексту”, написанні курсових і дипломних робіт філологічного спрямування, а також у практиці викладання англійської мови на економічних факультетах вищих навчальних закладів України.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження є наслідком самостійної роботи здобувача.
Апробація основних положень і результатів дослідження проводилася на міжнародних наукових конференціях Іноземні мови сьогодні і завтра” (Тернопіль, 1999), Сучасні проблеми термінології та термінографії” (Київ, 2000), Мова і культура” (Київ, 2002; 2003), Лінгвістика та лінгводидактика на зламі століть: питання теорії та практики” (Львів, 2004); на національних конференціях 5th TESOL UKRAINE Language Teaching: Classroom, Lab and Beyond” (Львів, 2000), 7th TESOL UKRAINE Exploring EFL Challenges with TESOL Community” (Хмельницьк, 2002); на реґіональній конференції Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах” (Тернопіль, 1999) і наукових семінарах з дискурсо­знавства у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.
Публікації. Основні положення дисертації відбито у розділах двох колективних монографій, чотирьох статтях, виданих у фахових збірниках наукових праць, а також у п’яти публікаціях тез наукових конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загаль­них висновків, списку використаних джерел та додатку. Загальний обсяг роботи 213 сторінок, обсяг основного тексту 172 сторінок, список літератури вклю­чає 310 позицій. У додатку подано англо-український економічний словник.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження виконане в межах когнітивно-дискурсивного напряму сучасної лінгвістики, в якому здійснюється комплексний аналіз когезійно-когерентного потенціалу термінологічної лексики сфери економіки з урахуванням її структурно-граматичного, когнітивно-семантичного і комунікативно-функціонального аспектів. Зважаючи на стрімкий прогрес науково-пізнавальної діяльності людства, що призводить до бурхливого розвитку галузевих термінологій, когнітивно-дискурсивний метод виявляється вельми корисним для вивчення термінологічної лексики як англійської, так і багатьох інших природних мов.
Бурхливий епістемічний прогрес останніх десятиріч призводить не тільки до збільшення суми знань, що накопичуються окремими науками, але й до кількісних та якісних видозмін у структурі пізнавальних засобів. Когнітивно-дискурсивний (когнітивно-комунікативний) підхід зумовлює, з одного боку, традиційне розуміння феномену термінології, а з іншого, він пропонує деякою мірою вдосконалені методи її дослідження. Це стосується насамперед когнітив­ної лінгвістики, яка концентрує свою увагу навколо проблем сприйняття та осмислення довкілля, що сприяє розкриттю шляхів і способів пізнавальної діяльності людини за участю мови та її термінологічної субсистеми.
Як елемент мовної системи термін стає об’єктом конкретно-наукового та міждисциплінарного досліджень, оскільки для його вивчення використовуються концепції, принципи та досягнення не тільки різних галузей знання, але й різних галузей лінгвістики, у т.ч. й текстознавства.
Когнітивно-комунікативна парадигма лінгвістики передбачає розгляд тексту невіддільно від дискурсу, що інтегрує текст зі всіма його фахово специфічними, соціокультурними, ідіостильовими та іншими характеристиками, а також із особистістю автора. Такий підхід дає підстави для нових підходів до тлумачення категоріальних ознак тексту в цілому та його когерентності зокрема, що забезпечується когезійними засобами.
Когезія як традиційно текстова категорія набуває в тексті дискурсивних ознак. Вона забезпечує передачу та обмін інформації шляхом взаємодії взаємо­пов’язаних і -зумовлених засобів у комплексі їх змістових, структурних, функ­ціональних, когнітивних і комунікативних параметрів. Когерентність тексту забезпечується когезією, лінгводискурсивною компетенцією комунікантів (інди­відуальною, колективною, етнокультурною), ієрархічною єдністю семіосфери й самого тексту. Знання про концептуальні властивості мовних форм, когезійні властивості мовної одиниці в дискурсі, когезійні засоби текстотворення та індивідуально-авторські стратегії становить когнітивний аспект когезії.
Значний когнітивний потенціал когезійних засобів зумовлений інформаційним статусом фахового тексту, способом і місцем його локалізації в дискурсивному просторі, концептуальними характеристиками мовних форм як усталених орієнтирів для реципієнта стосовно певної наукової картини світу, необхідних для формування чи зміни ментальних репрезентацій на різних етапах кодування.
Когезійні властивості термінологічної одиниці реалізуються в економічному тексті в комплексі її системно-парадигматичних, структурно-семантичних і комунікативно-функціональних характеристик. Структурою для репрезентації цих знань є фрейм, термінали якого подають актуалізатори когезійних властивостей мовної одиниці у лексико-семантичному, синтаксичному та функціональному аспектах і водночас відображають когезійні тактики та стратегії аранжування цілісності тексту.
Когезійні стратегії, базуючись на певній сукупності актуалізаторів когезійного потенціалу мови та її терміносистеми у фахових текстах різно­жанрової типології, забезпечують реалізацію мовленнєвих інтенцій. Способи когезійного зв’язку, що діють в рамках окремої текстової структури задля втілення авторської прагматики, є когезійною тактикою.
Когезія забезпечує передачу та обмін інформації в текстах фахової комунікації на основі цілеспрямованої взаємодії термінологічної, загально­наукової та загальновживаної лексики. Термін як одиниця метамови певної фахової сфери є основним концептуальним, номінативним, інформативним, тематичним і когезійним засобом аранжування текстів фахової комунікації. Когезійна функція терміна полягає ще й в тому, що при побудові цілісного економічного тексту вона залучає не лише термінологічну, а й загальнонаукову та загальновживану лексику.
Когезійні засоби є складними когерентно релевантними структурами, що утворюються на перетині системно-парадигматичних, структурно-семантичних, комунікативно-функціональних властивостей мовних одиниць у фаховому тексті. Когезія фахового тексту реалізується комплексом домінуючих і факультативних термінологічних засобів.
Термінологічні когезійні засоби це одиниці фахового тексту, що мають характеристики терміна чи його проформи, основне призначення яких полягає в передачі інформації фахового змісту. Плідними когезійними засобами є термінологічні словосполучення, в лексико-граматичній структурі яких один або більше компонентів виявляють суттєві когезійні властивості. Когезію термінологічного поля фахового тексту забезпечує термінологічна мережа, основу якої утворюють ряди домінуючих термінологічних засобів, тоді як факультативні термінологічні засоби забезпечують когезію в окремому фрагменті тексту.
Адекватне розуміння наукового тексту можливе лише тоді, коли моделювання текстових і комунікативних ситуацій в ньому здійснюється автором шляхом комплексного використання термінологічної, загальнонаукової та загальновживаної лексики, оскільки саме так створюється необхідна референційна, інформаційна та інтерпретаційна база локальної та глобальної когерентності тексту / дискурсу.
Економічний дискурс є віддзеркаленням лінгвосоціокультурної взаємодії суб’єктів економічної діяльності. Його системна організація спирається на корпус зальнонаукової та термінологічної лексики, яка й визначає його тип і зумовлює його локальну та глобальну когезію. Засобами моделювання загальнонаукової лексики, що репрезентують ідею наукового підходу до аналізу економічних явищ, формують певну понятійну структуру мовного й позамовного досвіду, є такі тематичні групи, як review of economic problem; theoretical framework (empirical, econometric, statistical analysis); conclusions.
Способом репрезентації економічних знань є концептосфера економіки, яка складається з трьох концептуальних (під)систем microeconomics, macroeconomics, business, кожна з яких містить комплекс структурованих знань про суттєві економічні явища, аранжовані у фреймовий спосіб. Концептуальна значуща інформація підсистеми microeconomics” організується фреймами demand and supply, utility and costs, distribution, competition, підсистеми macroeconomics” фреймами income, fiscal policy, monetary policy, unemployment and inflation, а фрейми forms of business organization, management, marketing складають концептуальну підсистему business”.
Врахування системо- й текстозумовлених характеристик термінів у еконо­мічному дискурсі дає підстави для визначення таких їх типів: на позначення базових понять концептосфери економіки, на позначення спеціальних фахових понять економіки, економетричні терміни, наукові терміни (слова, які в когезійних кореляціях із термінами передають інформацію фахового змісту), а також міжгалузеві та терміни інших галузей знання.
Інформацію про когезійні властивості термінологічної лексики можна представити когезійним фреймом, термінали якого являють собою комплекс актуалізаторів когезійних потенцій термінів у лексико-семантичному, синтаксичному та функціональному аспектах.
Продуктивними актуалізаторами когезійного потенціалу термінологічної лексики в економічному дискурсі на семантичному рівні є: повні лексичні повтори, повтори головних інформаційних характеристик дефініцій, загальнонаукові слова, гіпоніми, антоніми. Вибір актуалізаторів когезійного потенціалу термінологічної лексики на семантичному рівні зумовлюється: співвіднесеністю референційних, інформаційних, інтерпретаційних аспектів змісту термінів у висловлюваннях; концептуальною структурою терміно­поняття, критеріями термінологічності, потребою актуалізувати термінологічне значення, мовленнєвими проявами варіантності терміна, актуалізацією головних інформаційних характеристик терміна, семантичними зв’язками між термінами, основою яких є логічні відношення.
Існують такі структурні типи термінологічних когезійних засобів: субститу­тивні (зумовлені термінологічною, мовленнєвою субституцією), еліптичні (зумовлені пропуском компонентів), модифікативні (зумовлені модифікаторами значення), транспозиційні (зумовлені транспозицією морфологічних засобів), компресивні (зумовлені семантичною компресією інформації), комунікативно-актуалізаційні (зумовлені актуалізацією семантичних складників, нової інформації, комунікативних фрагментів висловлення).
Актуалізаторами когезійних потенцій термінів на синтаксичному рівні є: синтаксичний паралелізм, певні типи речень, сильні позиції пов­торів, інверсія, структурні типи і напрям зв’язків, композиційні форми. Мовлен­нєва актуалізація когезійних потенцій термінів зумовлюється їх номінативною, дефінітивною, тематичною та інформативною функціями в тексті.
Економічний дискурс конституюється на підставі явної чи прихованої інтерактивної взаємодії автора та його адресата, переслідує тактичні та стратегічні цілі та має своїм наслідком формування різних текстових жанрів, кожен із яких виявляє специфічні, тільки йому притаманні прагмасемантичні особливості реалізації когезійного потенціалу термінологічної лексики.
Прагмасемантична специфіка функціонування термінологічної лексики значною мірою зумовлена жанровими особливостями текстів, комунікативними настановами, способами трансферу нової інформації, соціодискурсивною спрямованістю та авторськими інтенціями. Когезійні стратегії творення економічних текстів різних жанрів спираються на системно заданий комплекс своїх актуалізаторів. Використання останніх у текстах різних жанрів можливе лише в певних констеляціях залежно від жанрово релевантних умов.
Продуктивними засобами когезійних стратегій наукових економічних тек­стів, головною прагманастановою яких є трансфер нової інформації, виступають терміни на позначення спеціальних економічних понять, економетричні, наукові та терміни інших галузей, а також їх повні лексичні та варіативні повтори, заповнення якими синтаксично сильних позицій у композиційних формах сприяє досягненню максимального прагматичного ефекту повідомлюваного.
Попри використання базових економічних термінів, когезійна специфіка науково-популярних текстів характеризується нерівномірністю та неоднорідні­стю свого дистрибутивного оточення, а також широким застосуванням їх повних лексичних повторів, дублетів, прийомів аналогізації та тропеїзації, нетермінологічних еквівалентів, що зумовлено в текстах цього жанру необхід­ністю привернення уваги, встановлення й підтримки контакту з адресатом.
Для забезпечення цілісності, системності та послідовності репрезентації економічних знань у навчальних текстах використовуються повні лексичні повтори термінів, повтори головних інформаційних характеристик дефініцій, гіпоніми, антоніми, синтаксично паралельні структури, синтаксично сильні позиції композиційних форм, візуальні та графічні засоби структурування текстового матеріалу.
Когезія довідкових текстів, які спрямовані на реалізацію принципів зручності, науковості, системності, реалізується як за зовнішньою ознакою (графічна спільність і послідовність термінів усередині алфавітного ряду), так і на основі внутрішніх зв’язків (відношення похідності при спільному корені в термінологічних гніздах, парадигматична співвідносність, тематична спільність) на макрорівні. На мікрорівні, тобто на рівні словникової статті експлікуються ієрархічні, таксономічні, синтагматичні та варіативні відношення терміна. Сучасний стан інформативних потреб аудиторії вимагають нових підходів до репрезентації наукової інформації, що полягають у вивченні процесів пізнання та концептуалізації.
У творенні та формуванні різних за жанром економічних текстів значну роль відіграє мовленнєва особистість, яка використовує когезійний потенціал, що його надає мова та її терміносистема, у свій неповторний спосіб. Індивідуальний вибір когезійних засобів, тактик і стратегій їх використання в економічному тексті відбиває діалектику стереотипного й творчого, спрямований на єднання фрагментів і цементування змісту в одне когнітивно-дискурсивне ціле, та залежить від мовної, мовленнєвої та фахової компетенції його автора. Значний вплив на оптимізацію терміновикористання у фахових економічних текстах мають і соціодискурсивні чинники як такі, що оперативно реагують на культуру й екологію мовлення, перманентно фіксуючи динаміку епістемічних змін у масштабах соціума й цивілізації, а тому й інтегруючи надбання різних галузей знання.

Пропонована праця відкриває нові перспективні напрями досліджень. Залишаються не вирішеними ще досить проблем когнітивно-дискурсивного порядку як у сфері когезії тексту, так і термінології. У першому випадку перспективним було б вивчення когезійних відношень на рівні словосполучення й членів речення, що мають певну значущість для холістики тексту. Певну наукову цінність матиме й вивчення феномена ’текст’ не лише в царині економіки, але й інших типах дискурсу. У другому випадку йдеться про наукові розвідки в галузі терміновикористання в інших природних мовах, для яких англійська стає важливим джерелом формування багатьох терміносистем, а отже й джерелом поглиблення міждержавної інформативної комунікації, запорукою взаєморозуміння і тим самим двигуном суспільного прогресу. Має робота й перспективи прикладного характеру зокрема, вона намічає шляхи створення нового типу одно- й багатомовних термінологічних словників за фреймовим принципом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авербух К.Я. Терминологическая вариантность: теоретический и прикладной аспекты // Вопросы языкознания. 1986. № 6. С. 38-45.
2. Андренко Л.М. Терминологическое значение общеупотребительных слов: (англ. яз.): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. пед. ин-т. М., 1980. 27 с.
3. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования). М.: Просвещение, 1990. 300 с.
4. Арутюнова Н.Д. Дискурс / Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. C. 136-137.
5. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. 2-е изд. М.: Сов. энцикл., 1969. 607 с.
6. Баранник Д.Х. Семантична структура термінологічного сполучення // Тези міжнар. наук. конф. Сучасні проблеми термінології та термінографії” К.: КМУЦА, 2000. С. 31-33.
7. Бахтин М.М. Проблема речевых жанров // Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. С. 245-280.
8. Бацевич Ф.С. Нариси з комунікативної лінгвістики. Львів: Вид. ценр ЛНУ ім.І. Франка, 2003. 281 с.
9. Бацевич Ф.С. Текст, дискурс, речевой жанр: соотношение понятий // Вісник Харк. ун-ту. Сер. ром.-герм. філол. Харків: Константа, 2001. № 520. С.3-6.
10. Бекетова О.В. Фігури повтору як лінгвостилістичні засоби аргументації // Взаємодія одиниць різних рівнів германських та романських мов: Вісник КДЛУ. 1997. Вип. 3. С. 3-7.
11. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. К.: Логос, 2003. 304 с.
12. Бєлова А.Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Іноземна філологія. 2002. № 32-33. С. 11-14.
13. Беньяминова В.Н. Жанры английской научной речи: композиционно-речевые формы. К.: АН УССР, Наукова думка, 1988. 122 с.
14. Бехта І.А. Текст в парадигматичній системі наукових лінгвістичних концепцій кінця ХХ - початку ХХІ століття: актуальні та віртуальні стратегії розвитку // Дискурс іноземномовної комунікації. Львів: Вид-во ЛНУ ім. І. Франка, 2001. С. 164-192.
15. Бехта Т. Принцип дії фреймів основа сучасного моделювання когнітивної інтерпретації дискурсу // Мовні та концептуальні картини світу. К.: Видавн. Дім Дм. Бураго, 2004. Вип. 11, т. 1. С. 41-43.
16. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии. Тамбов: Изд-во Тамбовск. ун-та, 2000. 123 с.
17. Бурбело В.Б. Типологія дискурсів у просторі мовленнєвої діяльності // Вісник КНУ ім. Т.Шевченка. Іноземна філологія. 2000. Вип. 28. С. 6-9.
18. Буров А.А. Новая реальность словаря в контексте номинационно- синтаксического семиозиса // Междунар. науч. конф. «Форма, значение и функции единиц языка и речи». Мн.: МГЛУ, 2002. Ч. 1. С. 14-16.
19. Васильєв Л.В. Дейктическое пространство языка // Междунар. науч. конф. «Форма, значение и функции единиц языка и речи». Мн.: МГЛУ, 2002. Ч. 1. С. 16-18.
20. Вежбицка А. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. М.: Русские словари, 1997. 416 с.
21. Вісник: Проблеми української термінології. Львів: Вид-во нац. ун-ту Львівська політехніка”. 2002. № 453. 554 с.
22. Вовк Л. Термін та термінологічна лексика в німецьких текстах з біржової і банків­ської діяльності // Іноземномовний текст за фахом: лінгводидактичні аспекти. Львів: Світ, 1998. С. 129-135.
23. Воробйова О.П. Про потрійний підхід до тексту і його категорій // Іноземна філологія. Львів, 1993. № 106. С. 46-53.
24. Воробйова О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К.: Вища школа, 1993. 200 с.
25. Гак В.Г. О семантической организации текста // Матер. науч. конф. Лингвистика текста”. М: МГПИИЯ, 1974. С. 62-63.
26. Гак В.Г., Лейчик В.М. Субституция терминов в синтагматическом аспекте // Терминология и культура речи. М.: Наука, 1981. С. 47-57.
27. Гальперин И.Р Грамматические категории текста (опыт обобщения) // Известия АН СССР. Сер. лит. и языка. 1977. Т. 136. № 6. С. 522-532.
28. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 137 с.
29. Глушко М.М. Теория и практика английской научной речи. М.: МГУ, 1987. 239 с.
30. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. М.: Высшая школа, 1987. 104 с.
31. Гольдберг В.Б. Гиперо-гипонимическая связь и ее когнитивные маркеры // Междунар. науч. конф. «Форма, значение и функции единиц языка и речи». Мн.: МГЛУ, 2002. Ч. 1. С. 18-19.
32. Гуйванюк Н.В. Кореферентність синтаксичних одиниць // Мовознавство. 2001. № 3. С. 88-96.
33. Гумовська І.М. Семантико-стилістичні аспекти функціонування юридичної термінології в економічному тексті // Іноземномовний текст за фахом: лінгводидактичні аспекти. Львів: Світ. 1998. С. 136-142.
34. Гутиряк О.І. Англійська термінологія маркетингу: структура і семантичні харак­теристики: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / КУ. К., 1999. 18 с.
35. Даниленко В.П. Русская терминология: опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 248 с.
36. Дацюк Л.С. Системообразующие и системо-приобретенные свойства термина (на материале английских терминов в области физики полупроводников): Автореф. дис. канд. филол. наук: 1002.04 / ЛГУ. Львов, 1989. 16 с.
37. Дейк Т.А. ван Язык. Познание. Коммуникация / Сост. В.В. Петров, В.И. Герасимов. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
38. Дейк Т. А. ван, Кинч В. Стратегии понимания связного текста // НЗЛ. Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. М.: Прогресс, 1988. С. 153-211.
39. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопр. языкознания. 1994. № 4. С. 17.
40. Денисенко С.Н. Функціоналізм одна із найважливіших парадигмальних рис лінгвістики кінця ХХ початку ХХІ ст. // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Сер. роман.-герман. філол. ХНУ ім. В.Н. Каразіна. № 471. С. 68-77.
41. Дискурс іноземномовної комунікації. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2001. 495 с.
42. Доронина И.Н. Текстообразующая роль локальных статических наречий в современном немецком языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Гос. пед. ин-т. К., 1989. 18 с.
43. Дубічінский В.В. Новий тип термінологічного мінімуму // Тези міжнар. наук. конф. Сучасні проблеми термінології та термінографії” К.: КМУЦА, 2000. С. 107.
44. Дуда О. І. Процеси термінологізації в сучасній англійській мові (на матеріалі літератури з кредитно-банківської справи): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2000. 259 с.
45. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти . К.: Вид. дім КМ Academia”, 2000. 218 с.
46. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: к вопросу об уровнях концеп­туальных моделей // Вісник Черкаськ. ун-ту. Філол. науки. Черкаси: ЧДУ, 1997. Вип. 3. С. 3-11.
47. Жаботинская С.А. Частеречная семантика: категориальные архетипы // Вісник Черкаськ. ун-ту. Сер.філол. науки. 1998. Вип. 7. С. 3-13.
48. Журавлева Т.А. Особенности терминологической номинации. Донецк: Добасс, 1998. 253 с.
49. Завгородняя М.Б. Векторное развитие информативности англоязычного научного текста. Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Гос. ун-т. Одеса, 1991. 17 с.
50. Зацний Ю.А., Балюта Е.Г. Екологічні проблеми сьогодення й інноваційні процеси // Вісник СумДУ. Сер. Філол. науки. 2003. № 4 (50). С. 79-80.
51. Зацний Ю.А., Зацна В.Ю., Пахомова Т.О. Соціолінгвістичні аспекти вивчення словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: ЗДУ, 2004. 273 с.
52. Змиевская Н.А. Лингвостилистические особенности дистантного повтора и его роль в организации текста (на материале англ. и амер. прозы): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. Тореза. М., 1978. 22 с.
53. Іваницький Р.В. Лексикографічні аспекти нормалізації термінів (на матеріалі німецьких, англійських, українських та російських термінологічних одиниць): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Чернівці, 1995. 184 с.
54. Іващишин О.М. Синтетичні та асиндетичні терміни-словосполучення // Тези міжнар. наук. конф. Сучасні проблеми термінології та термінографії” К.: КМУЦА, 2000. С. 81-82.
55. Иванов Л.Ю. Теоретический аспект исследования дискурса и текста в применении к области специальных коммуникаций // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Харків : Константа, 2001. № 520. С. 57-61.
56. Иванова У.А. Коммуникативный статус текста в дискурсе художественном, виртуальном, сакральном // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Харків: Константа, 2001. № 520. С. 22-24.
57. Ільченко О.М. Етикетна функція засобів передачі лінеарності у англомовному науковому дискурсі // Наукова спадщина професора Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство. К.: Логос, 2000. С. 108-111.
58. Ільченко О.М. Про жанрову варіативність англомовної наукової статті // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Логос, 1999. С. 125-131.
59. Іноземномовний текст за фахом: лінгводидактичні аспекти. Львів: Світ, 1989. 292 с.
60. Іщенко В.Л. Англійський багатокомпонентний економічний термін (парадиг­матичний та синтагматичний аспекти): Автореф. дис. ... канд. наук: 10.02.04 / ОНУ. Одеса, 2002. 18 с.
61. Каменская О.Л. Текст и коммуникация. М.: Высшая школа, 1990. 151 с.
62. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: Гнозис, 2004. 390 с.
63. Караулов Ю.Н., Петров В.В. От граматики текста к когнитивной теории дискурса // Дейк Т. ван. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. С. 5-11.
64. Карабан В.И. Перцептивные импликации грамматики текста // Психолингви­стическая и лингвистическая природа текста и особенности его восприятия. К.: Вища школа, 1979. С. 75-89.
65. Карбивничий И.А. Функции словарей и принцип коммуникативности при составлениии ученого отраслевого словаря // Міжнар. наук. конф. Сучасні проблеми термінології та термінографії” К.: КМУЦА, 2000. С. 96-97.
66. Квитко И.С. Термин в научном документе. Львів: Вища школа, 1976. 128 с.
67. Квитко И.С., Лейчик В.М., Кабанцев Г.Г. Терминоведческие проблемы редактирования. Л.: Вища школа, 1986. 151 с.
68. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения: Учебное пособие. К.: УМК ВО, 1989. 104 с.
69. Клименко А.П. Текстообразующая направленность асоциирования // Междунар. науч. конф. «Форма, значение и функции единиц языка и речи». Ч.1. Минск.: МГЛУ, 2002. С. 33-34.
70. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. М.: Эдиториал УРСС, 2000. 352 с.
71. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Струк­тура наукового тексту. К.: В-во Київського ун-ту, 1970. 308 с.
72. Колегаева И. Текст как единица научной и художественной коммуникации. Одесса: ОГУ им. И.И. Мечникова, 1991. 121 с.
73. Колшанский Г.В. Обьективная картина мира в познании и языке. М.: Наука, 1990. 108 с.
74. Котюрова М.Н. Лингвистическое выражение связности речи в научном стиле: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Пермь, 1974. 16 с.
75. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. К.: Видавничий центр «Академія», 1999. 288 с.
76.