Тімарцев Олексій Юрійович. Ефективне використання соціально-економічного потенціалу для подолання кризового стану великого промислового міста

Короткий опис

Тімарцев Олексій Юрійович. Ефективне використання соціально-економічного потенціалу для подолання кризового стану великого промислового міста : Дис... канд. наук: 08.00.05 2009

Тімарцев О. Ю. Ефективне використання соціально-економічного потенціалу для подолання кризового стану великого промислового міста.—Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 — Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. — Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2009.
Дисертація присвячена розробці теоретичних і методичних положень, практичних рекомендацій, що враховують використання соціально-економічного потенціалу для подолання кризового стану великого промислового міста старопромислового регіону.
У дисертації досліджені теоретичні аспекти проблеми ефективного використання концепції соціально-економічного потенціалу великого промислового міста. Виявлено, що витрати трансформаційного періоду старопромислового регіону виражаються наявністю: посилення фінансової незбалансованості регіональної і міської економік, стагнацією промислового виробництва, що продовжується в провідних градоутворювальних підприємствах міст, загострення соціальної напруженості та наростання непрогнозованих наслідків кризового процесу в економіці і фінансовому секторі. За результатами оцінки соціально-економічного потенціалу на прикладі м. Макіївка Донецької області запропонований механізм забезпечення ефективного використання соціально-економічного потенціалу великого промислового міста, що передбачає розробку сценаріїв стратегії адаптивності господарського комплексу до змін та використання інструментарію маркетингу міста. У розробленій концепції стратегічного планування запропоновано в системному порядку здійснювати моніторинг стратегічних планів і стратегії антикризового управління, а також реалізувати покроковий процес планування з використанням системи індикаторів: цільових і ключових.

У дисертаційній роботі вирішене актуальне науково-практичне завдання ефективного використання соціально-економічного потенціалу для подолання кризового стану великих промислових міст старопромислових регіонів України. Основні висновки й результати, отримані в ході дослідження, зводяться до наступного:

Виконано дослідження еволюції теоретичних положень соціально-економічного потенціалу старопромислового регіону та виявлені тенденції соціально-економічного розвитку великих промислових міст.В узагальненому вигляді визначено, що витрати трансформаційного періоду виражаються наявністю, насамперед на регіональному й регіоноутворюючому рівнях ВПМ старопромислових регіонів України, наступнихпроблем: посилення фінансової незбалансованості економіки, тривала стагнація промислового виробництва в провідних галузях господарського комплексу міст, загострення соціальної напруженості, наростання непрогнозованих наслідків кризового процесу в економіці та фінансовому секторі. Економіку старопромислового регіону і його великих промислових міст, з одного боку, характеризує високий науково-технічний потенціал, що виявляється найважливішою частиною соціально-економічного потенціалу (СЕП) господарського комплексу, а з іншого — наявність нерівномірності індустріального розвитку регіонів і моногалузевих господарських комплексів промислових міст. При цьому у ряді великих промислових міст має місце понадконцентрація техногенних виробництв із найгіршим в Європі й Україні екологічним середовищем.
Сучасні теоретичні уявлення щодо соціально-економічного потенціалу і в цілому економіки великого промислового міста, що відбиті в роботах вітчизняних учених, дозволяють концептуально виділити наступні фундаментальні його особливості, важливі для цілеспрямованого формування соціально-економічного потенціалу й міської промислової політики: складність; динамічність; суперечливість; багатофункціональность; самоорганізація й саморозвиток; непередбачуваність розвитку; адаптивність у процесі трансформації промислового комплексу регіону й антикризового управління, а також життєстійкість.

Соціальна напруженість у країні, регіоні, великих промислових територіях стала результатом економічного спаду, при цьому він підсилює також незбалансованість господарських комплексів. Визначено, що суперечливість, нераціональність, несистемність фінансової політики дестимулює вітчизняне промислове виробництво, розташоване у великих старопромислових регіонах. СЕП регіонів і промислових міст різний, як і різні їх здатності до адаптації до кардинальних структурних змін, до саморозвитку в сьогоднішніх кризових умовах. Також установлено, що негативним наслідком скорочення виробництва в умовах фінансової кризи 2007-2009 рр. у більшості галузей виробничого комплексу регіонів і їх ВПМ є дезорганізація виробництва в інших взаємозалежних галузях і сферах інфраструктури, зниження життєвого рівня населення, зростання безробіття в регіонах, поява нових депресивних територій. У цих умовах процес трансформації виробничої сфери, адаптації до радикальних змін соціально-економічного стану старопромислових регіонів і їх ВПМ обумовлює необхідність розгляду й урахування регіональних факторів, оскільки їх недооцінка можуть негативно вплинути на їх «санацію» і розвиток.
Установлено, що господарські комплекси міста, а також у цілому ВПМ як елемент регіонального господарського комплексу, як динамічна економічна система перебувають у русі, спрямованому на подолання кризового стану. Досягненню мети сприяють антикризова програма й реалізація моделі розвитку, які, в свою чергу, включають економічні методи оцінки можливості досягнення мети виходу території із кризи та розвитку, тобто оцінки рівня й адаптивності соціально-економічного потенціалу господарського комплексу.
Визначено, що структура промислового виробництва міста Макіївка орієнтована на високовитратну, матеріало- й енергоємну промисловість сировинної спрямованості. Так, вугільна галузь і чорна металургія займають більше 80 % у загальному обсязі промислового виробництва, на підприємствах цих галузей працює майже половина працівників, зайнятих у матеріальному виробництві. Значною проблемою є залежність виконання програм економічного розвитку містоутворюючих підприємств і, як наслідок, загальноміської програми економічного й соціального розвитку від коливань світових цін на сировину, матеріали й енергоносії. Вищевикладена проблема структури виробництва приводить до підвищеного попиту на ринку праці на чоловічу, фізично зрілу робочу силу, створює гострі труднощі з питань працевлаштування жінок, а також соціально незахищених верств населення (жінок з дітьми до 6 років і самотніх матерів, які мають дітей до 14 років або дітей-інвалідів, осіб передпенсійного віку). Місто Макіївка належить до екологічно гостро небезпечного регіону. Висока концентрація виробництва, транспортної інфраструктури, в поєднанні зі значною щільністю викидів забруднюючих речовин, обумовлюють незадовільний екологічний стан в місті. До іншої групи найважливіших проблем відноситься питання, що обумовлене територіальною структурою міста.
Оцінка економічного, трудового, природно-ресурсного, науково-технічного потенціалів, стану навколишнього середовища й рівня природно-техногенної небезпеки, а також впливу зовнішніх факторів визначають конкурентні переваги й забезпечують виявлення факторів, що стримують розвиток ВПМ. Розроблені варіанти стратегії враховують максимальний вплив можливостей на сильні сторони (сценарій шансів), вплив погроз на слабкі сторони (сценарій погроз), вірогідність прояву можливостей і погроз (компромісний сценарій). Оптимальним для міста виявляється компромісний сценарій, тому що при його реалізації сильні сторони й можливості будуть сприяти найбільше, а слабкі сторони й погрози перешкодять найменше. Реалією сьогоднішнього дня для влади промислового міста, існування якого залежить від декількох підприємств, є подолання величезної кількості проблем. В економічній сфері — це, насамперед, недостатнє використання потенціалу й можливостей для розвитку легкої промисловості й машинобудування.
При дослідженні проблем ВПМ, його функціонального навантаження й ролі в розвитку території уявляється доцільним виділити для конкретного розгляду значущий фактор його розвитку - соціально-економічну сферу міста (потенціал господарського комплексу - містоутворюючі галузі і підприємства). Як перше положення концепції необхідно реалізувати методичні основи стратегічного планування міського розвитку - моніторинг стратегічних планів: моніторинг реалізації, моніторинг якості, моніторинг реалізації цілей і завдань, моніторинг якості управління. Як друге положення необхідно здійснити вибір інструментарію моніторингу, тобто системи індикаторів: цільові індикатори, індикатори управління, індикатори оцінки якості управління й повноти проведення аналітичних робіт, ключові індикатори (цілі міського розвитку), індикатори щодо цільових підпрограм стратегічного плану. Запропонована схема покрокового процесу стратегічного планування в межах розробки антикризової стратегії й розвитку ВПМ є інструментом системного підходу й визначає основні підходи до формування механізму забезпечення ефективного використання СЕП міста.
Показано, що одним з дієвих інструментів реалізації розробленої антикризової стратегії міста є маркетинг міста, що дозволяє виробити підходи до розробки концептуальних методів щодо складових механізму господарського комплексу: маркетингу в сфері комунальних послуг, маркетингу іміджу, маркетингу інфраструктури, маркетингу персоналу. Реалізація інструментів маркетингу забезпечить можливості подолання кризового стану великих промислових міст.
Обґрунтовано концепцію стратегічного планування, управління антикризовою стратегією й стратегією розвитку ВПМ, а також розроблено механізм забезпечення ефективного використання СЕП господарського комплексу міста в умовах кризової ситуації економіки. Реалізація концепції й дієвість механізму дозволять у кризовій ситуації старопромислового регіону великим промисловим містам перебороти наслідки рецесії економіки.

У цілому основним результатом дисертаційної роботи є науково-практичне комплексне обґрунтування впливу соціально-економічного потенціалу на розв’язання кризового стану економіки великого промислового міста старопромислового регіону (на прикладі м. Макіївка Донецької області).