Тимощук Оксана Василівна. Особливості психофізичного розвитку дітей 6-10 років у різних клімато- географічних і соціальних умовах Прикарпаття в онтогенезі

Короткий опис

Тимощук Оксана Василівна. Особливості психофізичного розвитку дітей 6-10 років у різних клімато- географічних і соціальних умовах Прикарпаття в онтогенезі : дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Івано-Франківський держ. медичний ун-т. — Івано-Франківськ, 2006. — 338арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 224-261.

Тимощук О. В. Особливості психофізичного розвитку дітей 6-10 років у різних клімато-географічних і соціальних умовах Прикарпаття в онтогенезі. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2006.
Дисертація присвячена розв’язанню актуального гігієнічного завдання - встановленню особливостей психофізичного розвитку дітей 6-10 років у різних клімато-географічних і соціальних умовах Прикарпаття в онтогенезі для наукового обґрунтуваня заходів щодо оптимізації психофізичної готовності дітей до навчальної діяльності у початковій школі. На основі гігієнічної оцінки соціально-побутових умов життя, сучасного шкільного середовища, стану здоров’я, в тому числі фізичного, біологічного та психофізичного розвитку дітей, встановлено особливості шкільної зрілості дітей Прикарпаття. Визначено морфофункціональний стан, рівень біологічного та психофізіологічного розвитку обстежених дітей за результатами дослідження основних властивостей центральної нервової системи, уваги, пам’яті, мислення, психоемоційного стану та мотиваційних аспектів психологічної готовності дітей до систематичного навчання у початковій школі.
Розроблено, науково обгрунтовано та впроваджено в практику регіональні стандарти комплексної оцінки фізичного розвитку дітей 6-10-річного віку Прикарпаття.

На основі проведених комплексних досліджень вирішено актуальне наукове завдання щодо встановлення особливостей психофізичного розвитку дітей 6-10 років у різних клімато-географічних і соціальних умовах Прикарпаття в онтогенезі для наукового обґрунтуваня заходів щодо оптимізації психофізичної готовності дітей до навчальної діяльності.
1. Провідні клімато-географічні фактори (висота над рівнем моря, середньорічні і середньомісячні температури, середньорічна кількість опадів, середньорічна відносна вологість повітря, середньорічна швидкість вітру) характеризуються суттєвими територіальними відмінностями в залежності від зони Прикарпаття.
2. На стан психофізичного розвитку школярів початкової школи впливають соціально-побутові умови проживання: кількість членів сім’ї (до дев’яти чоловік), конфліктна і неспокійна сімейна обстановка, шкідливі звички батьків, тимчасова або постійна відсутність роботи, незадовільний матеріальний стан, нерегулярний режим харчування дітей.
3. Стан умов навчання в школах не забезпечує комфортні умови для учасників навчального процесу: у передгірській зоні і в зоні гірських Карпат до 87,0 % шкіл і харчоблоків знаходяться в пристосованих приміщеннях з незадовільною матеріально-технічною базою; система водопостачання децентралізована, середня площа класу та рекреаційних приміщень є найнижчою; дискомфортний мікроклімат; три четверті загальноосвітніх навчальних закладів не відповідають гігієнічним нормативам за штучним освітленням, майже половина за природним освітленням; 82,3 % шкіл мають застарілі, зношені меблі; харчування шестирічних дітей організовано незадовільно.
4. Функціональна готовність до систематичного навчання у початковій школі серед дітей Прикарпаття характеризується тенденцією до територіальних, вікових та статевих відмінностей. Недостатня функціональна готовність до систематичного навчання у школі характерна для 16,2 % дівчаток і 18,8 % хлопчиків із зони гірських Карпат.
5. Однією з характерних особливостей дітей під час навчання у початковій школі є прогресивне зростання показників фізичного та біологічного розвитку. При цьому виявляються суттєві територіальні відмінності: за фізіометричними показниками переважають діти із передгірської зони і зони гірських Карпат, за соматометричними міські школярі.
6. Територіальні відмінності у рівнях захворюваності за даними медичних оглядів характерні для інфекційних та паразитарних хвороб, дифузного зобу, хвороб ока та придаткового апарату, хронічного риніту, назофарингіту, фарингіту, карієсу зубів та сколіозу. Відмічається достовірне зростання протягом навчання відсотка школярів з хронічними захворюваннями серед сільських дітей рівнинного Придністров’я та міських дітей. Розроблені таблиці для комплексної оцінки морфо-функціонального стану, рівня біологічного розвитку та стану здоров’я дітей 6-10 років різних зон Прикарпаття рекомендується використовувати під час медичних оглядів даного контингенту дітей.
7. У процесі навчання в початковій школі як серед дівчаток так і хлопчиків, як міської, так і сільської місцевості переважають збуджувальні процеси у корі головного мозку внаслідок навчального навантаження. Подовження латентного періоду сенсомоторних реакцій в динаміці робочого дня у 1-му і 2-му класах свідчать про незрілість основних властивостей нервової системи та появу втоми. Суттєвих статевих, вікових і територіальних відмінностей між показниками суб’єктивної оцінки самопочуття, активності та настрою не встановлено.
8. Протягом навчання в початковій школі, особливо у дітей із передгірської зони та зони гірських Карпат, знижується загальна розумова працездатність, стійкість уваги, концентрація і переключення уваги в динаміці робочого дня; появляються ознаки перевтоми організму (до 59,0 % дітей) за показниками продуктивності механічної, образної та вербально-логічної пам’яті; психоемоційний стан характеризується високими рівнями особистісної тривожності. На час закінчення початкової школи більшість обстежених дітей мають середній рівень інтелектуального розвитку. Відмічено статеві відмінності за показниками коефіцієнта інтелекту між хлопчиками (88,1±1,9) ІQ і дівчатками (95,4±3,0) ІQ гірських Карпат.
9. Перебіг адаптаційних процесів до клімато-географічних умов Прикарпаття, соціально-побутових умов, умов шкільного середовища та організації навчання у початковій школі на основі розрахунку узагальнених індексів психофізіологічної адаптації має нестабільний характер з напруженням адаптивних механізмів. Найнижчий показник адаптації у міських дітей м. Івано-Франківська. У порівнянні з ними, сільські діти ліпше переносять шкільне навантаження, особливо діти із зони гірських Карпат (р<0,05). Результати пропонується використовувати для оцінки адаптації організму дитини до нової структури і змісту навчання, під час складання нових програм навчання та оздоровлення дітей, під час диспансеризації.
Для своєчасної корекції планів медичного забезпечення під час проведення поглиблених медичних оглядів особливу увагу необхідно приділяти виявленню донозологічних станів, встановленню факторів ризику, групи здоров’я, групи для занять фізкультурою, визначенню гармонійності фізичного розвитку та групи меблів, складанню індивідуального плану оздоровлення для диспансерних хворих.