Ткачова Наталія Авксентіївна. Педагогічні основи формування правосвідомості учнів у закладах професійно- технічної освіти

Короткий опис

Ткачова Наталія Авксентіївна. Педагогічні основи формування правосвідомості учнів у закладах професійно- технічної освіти: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - К., 2002. - 565арк. - Бібліогр.: арк. 394-439

Ткачова Н.О.Педагогічні основи формування правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України, Київ, 2002.
У дисертації досліджуються теоретико-методологічні та науково-методичні основи формування правосвідомості учнів у професійно-технічних навчальних закладах з огляду правової педагогіки.
У дослідженні розроблено новий напрям в сучасній теорії і практиці правового навчання і виховання - гуманістична правова педагогіка і її засади; науково обгрунтовано концепцію формування правосвідомості учнів професійно-технічних навчальних закладів; визначено дидактичні вимоги до структурування змісту правових знань у системі "школа - професійно-технічний навчальний заклад", а також сутність диференційованого правового навчання у профтехучилищах з різним професійним спрямуванням; опрацьовано модель змісту правових знань для учнів професійно-технічних навчальних закладів; теоретично обгрунтовано і експериментально перевірено ціннісно-діяльнісну модель процесу формування правосвідомості учнів професійно-технічних навчальних закладів; пропонується системно-комплексний підхід і методика формування нової парадигми правосвідомості молоді, орієнтованої на загальнолюдські ідеали і цінності як необхідного фактора розбудови демократичної правової держави - України.
Визначені та набули подальшого розвитку дефініції: "правова педагогіка", "гуманістична правова педагогіка", "процес формування правосвідомості", "правова переконаність". Уточнено критерії і показники сформованості правосвідомості.

1. Аналіз і узагальнення стану дослідження проблеми у філософській, психологічній, педагогічній та юридичній науках свідчить про те , що в сучасних умовах у зв’язку з актуальністю розробки питань, пов’язаних із зростанням соціальної ролі права, посиленням значущості педагогіки у формуванні особистості, її правосвідомості, обгрунтованість та опрацювання ідеї створення педагогічного механізму формування правосвідомості молоді, зокрема учнів закладів професійно-технічної освіти, є теоритично і практично важливим. Стан викладання курсу основ правових знань, позаурочної правовиховної роботи у ПТНЗ, виявлення рівнів сформованності правосвідомості учнів свідчать про те, що правова освіта потребує посилення уваги до ефективності її реалізації.
2. На основі здійсненого аналізу проблеми дослідження науково обґрунтовано концепцію формування правосвідомості учнів у професійно-технічних навчальних закладах, яка дає можливість у напрямі стратегії професійного правового навчання вирішити ключові проблеми, пов'язані з визначенням соціокультурних, ціннісно-нормативних правових основ, що мають бути закладені в фундамент соціально-педагогічних технологій формування нової парадигми професійної правосвідомості учнів закладів професійно-технічної освіти, орієнтованої на загальнолюдські ідеали й цінності, як необхідного фактора розбудови демократичної, правової держави-України. Це створює можливість для опрацювання актуальних проблем сучасної педагогіки гуманізації освіти, соціального формування особистості.
3. Визначено і теоретично обґрунтовано теоретико-методологічні основи засвоєння учнями ціннісного значення права, формування в них ціннісно-правових орієнтацій, а, отже, досягнення головної мети - формування правових переконань юної особистості, правосвідомої поведінки, попередження правопорушень. Це дало можливість виокремити у змісті правового матеріалу духовні цінності загальнолюдської культури, які по суті відображені в провідних ідеях - принципах права, що становлять його метологічну основу, акумулюють у собі його сутність. 4. Доведено доцільність врахування особливостей у визначенні змісту правоосвітньої, правовиховної роботи у системі "школа - професійно-технічний навчальний заклад". Обґрунтовано та педагогічно забезпечено структурування різнорівневого змісту правової освіти відповідно до кожної освітньої підсистеми.
5. Виявлено специфіку змісту правової освіти у професійно-технічних навчальних закладах; доведено необхідність формування професійної правосвідомості в учнів професійно-технічних навчальних закладів, в основі якої лежать спеціалізовані знання правових норм, що регулюють правовідносини у відповідних галузях господарсько-економічної та організаційної діяльності; запропоновано основні дидактичні вимоги стосовно змісту навчального матеріалу з основ правових знань для закладів професійно-технічної освіти на відміну від загальноосвітніх шкіл. Теоретично обгрунтовано і апробовано авторську модель змісту, структурування правових знань для професійно-технічних навчальних закладів різного профілю. 6. Розроблено й теоретично обґрунтовано ціннісно-діяльнісну модель, яка дозволяє охопити всі спрямування правовиховного впливу педагогічного процесу щодо формування правосвідомості особистості: від навчання і виховання до самоудосконалення і саморегуляції поведінки. Теоретико-методологічне обґрунтування ціннісно-діяльнісної моделі процесу формування правосвідомості учнів здійснено на основі аналізу та опрацювання структури правосвідомості, а також змісту правових знань. Це створило можливість для цілісного уявлення щодо складових, які визначають напрями педагогічної правовиховної діяльності і становлять базу для побудови оптимальної педагогічної ціннісно-діяльнісної моделі процесу формування правосвідомості учнів ПТНЗ. Сутність запропонованої нами моделі як засобу конвергенції теоретичного знання з практикою полягає у тому, що вона у вигляді педагогічної діяльності включає в себе весь процес формування правосвідомості особистості, цілісну систему педагогічних засобів правового виховання молоді. Шляхом науково обґрунтованих педагогічних форм і методів, спеціально розробленої методики, модель передбачає врахування для планомірного, цілеспрямованого, послідовного формування правосвідомості учнів професійно-технічних навчальних закладів її структурних складових компонентів. У дисертації модель розглядається як цілісне утворення і має трирівневу будову, відповідно до наукового визначення побудови структури правосвідомості - її рівнів: пізнавального, оціночного, вольового. За допомогою вихідної теоретичної авторської конструкції моделі структури правосвідомості створено можливість виокремити "вузлові" питання у самому процесі формування правосвідомості особистості-учнів. 7. Встановлено, що правомірність поведінки забезпечує сформованість юридичних знань, умінь, навичок, ціннісне ставлення до права, його норм, готовність діяти відповідно до них. Динаміка формування правосвідомості в учнів, орієнтованої на загальнолюдські ідеали і цінності, під час проведення експерименту вивчалася, виходячи із критеріїв і показників, що визначають рівні сформованості правосвідомості. Це стало основою для опрацювання і реалізації розробленої на основі системно-комплексного підходу методики щодо розв"язання проблеми формування правосвідомості юної особистості, здійснення правовиховної роботи з учнями ПТНЗ. Отже, системно-комплексний підхід дав можливість опрацювати науково обгрунтовану методику, виокремивши найважливіші структурні елементи даного процесу. Експериментально доведено продуктивність виділених критеріїв і показників сформованості правосвідомості, ефективність осягнення гуманістичної сутності права, його провідних ідей, шляхом застосування розробленої методики, яка сприяє включенню знань в механізм регуляції духовного, внутрішнього світу особистості. 8. Встановлено, що виховання правових переконань ґрунтується не тільки на теоретичному ціннісному засвоєнні учнями правових знань. Необхідно також формувати в них, відповідно до третього - вольового компонента правосвідомості, вольові практичні уміння і навички, здатність давати правову оцінку подіям соціального життя, робити правильні висновки і керуватися ними у практичній діяльності, в житті. Ціннісно-діяльнісна модель процесу формування правосвідомості учнів передбачає залучення їх як до активної розумової, духовної, так і практичної діяльності. 9. Експериментально доведено, що правові знання, правові переконання, правомірна поведінка визначили результат сформованості правосвідомості. Виявлення рівня сформованості правосвідомості в учнів після формуючого експерименту і його зіставлення з первісним (до початку формуючого експерименту) рівнем і стало основою перевірки та вивчення ефективності опрацьованої ціннісно-діяльнісної моделі, розробленої на основі системно-комплексного підходу, методики, спрямованих на формування в учнів правових переконань, правосвідомості. Реальною ознакою наявності правових переконань є поведінка. Дані про стан дисциплінованості, успішності, кількість вчинених правопорушень, їх зіставлення, порівняння з кількістю правопорушень за попередні роки дозволили зробити висновок про підвищення рівня сформованості правосвідомості в учнів. 10. Теоретичний аналіз проблеми, узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи свідчать, що ефективність формування правосвідомості забезпечується за умови застосування запропонованої нами ціннісно-діяльнісної моделі процесу формування правосвідомості, розробленої та експериментально перевіреної методики формування правових знань, правових переконань особистості. Це уможливлює введення в ПТНЗ спецкурсу "Основи правових знань і методика їх використання у правовому вихованні учнів". Розроблений підхід до формування нової парадигми професійної правосвідомості, орієнтованої на загальнолюдські ідеали і цінності, як необхідного фактора розбудови демократичної, правової держави - України, є новим. Він сприяє вихованню духовно збагаченої особистості, гуманізації навчально-виховного процесу в цілому. 11. Проведене теоретично обґрунтоване і експериментально перевірене дослідження свідчить, що запропонована і апробована нами ціннісно-діяльнісна модель процесу формування правосвідомості, її компонентів створює базу для ґрунтовного поєднання юридичного змісту правовиховної роботи з педагогічною теорією і виховною практикою. Це сприяє підвищенню ефективності формування правосвідомості учнів ПТНЗ. Відсутність у педагогічних дослідженнях цілісного системного висвітлення даної проблеми утруднює виховання духовно розвиненого молодого покоління, вклад якого як активного соціоеволюційного прошарка в удосконалення суспільства зумовлює його прогресивний розвиток.
12. На основі здійсненого аналізу проблеми дослідження встановлено, що в сучасних умовах розбудови демократичної, правової держави України, підвищення ролі впливу права на свідомість і поведінку особистості, визначення та закріплення на законодавчому рівні пріоритету загальнолюдських цінностей у якості принципу освіти потрібний новий методологічний підхід, інноваційна педагогічна технологія, спрямовані на її реформування, зокрема, на подолання формалізму, занорматизованості у викладанні права, правовиховній роботі. Обраний підхід зумовив необхідність створення педагогічного механізму правової соціокультурної регуляції для становлення і утвердження гуманістичної парадигми цінностей як цілісного духовного соціального організму, відкриваючи цим новий напрям - гуманістичну правову педагогіку, головне завдання якої формування гуманістичної правосвідомості, гуманістичного правового мислення. Розвиток ідеї щодо створення гуманістичної правової педагогіки та її засад має стати педагогічним, методологічним підґрунтям посилення виховного потенціалу права, відповідає загальній логіці удосконалення освіти у напрямі гуманізації, пріоритетності загальнолюдських цінностей.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані з метою реалізації Національної доктрини розвитку освіти, Національної програми правової освіти населення, зокрема щодо безперервності правової освіти, формування і розвитку правосвідомості громадян, вдосконалення правовиховної роботи серед молоді, формування у неї поваги до права. У зв'язку з цим вважаємо за можливе сформулювати деякі рекомендації Міністерству освіти і науки України, його методичним органам, Інститутам АПН України, які досліджують проблеми правової освіти: - під час роботи над підручниками, навчальними, методичними, навчально-наочними посібниками передбачити впровадження розробленої педагогічної технології формування професійної, гуманістичної правосвідомості учнів у закладах професійно-технічної освіти, орієнтованої на загальнолюдські ідеали й цінності;
- з метою створення безперервної правової освіти і виховання молоді, зокрема на весь період навчання у загальноосвітній, професійно-технічній школі, реалізувати конкретні пропозиції і розробки щодо змісту правової освіти;
- для майбутніх викладачів курсу основ правових знань, майстрів виробничого навчання ПТНЗ у педагогічних навчальних закладах, а також у закладах післядипломної освіти передбачити у якості обов'язкової дисципліни методику викладання права. У зв'язку з цим впровадити розроблену і апробовану методику - спецкурс "Основи правових знань і методика їх використання у правовому вихованні". Дослідження проблеми, її актуальність, практична доцільність, багатогранність і складність доводить, що вона потребує подальшого поглибленого вивчення і може бути ефективно вирішена лише за умови використання досягнень декількох галузей суспільних знань, зокрема таких наук, як юриспруденція, педагогіка, філософія, психологія, соціологія. Це дозволяє дослідити її з більш широких наукових позицій. До перспективних напрямів подальших досліджень відносимо: - зміст та особливості правовиховної роботи у системі безперервної освіти "школа - професійно-технічний навчальний заклад"; -педагогічна підготовка майбутніх майстрів виробничого навчання до правового виховання учнів; - зміст правової освіти у професійно-технічних навчальних закладах різного типу; - формування професійної правосвідомості учнів професійно-технічних навчальних закладів; - форми і методи правового виховання молоді; - формування правових знань в учнівської молоді; - формування у молодого покоління правових переконань.