ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ ДЕРЖАВИ В КОНТЕКСТІ БОРОТЬБИ З МІЖНАРОДНИМ ТЕРОРИЗМОМ: ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ Диссертация

Короткий опис:
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

УДК: 327.8:316.75

КОЛОМІЄЦЬ ОЛЕГ ВАЛЕРІЙОВИЧ

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ ДЕРЖАВИ В КОНТЕКСТІ БОРОТЬБИ З МІЖНАРОДНИМ ТЕРОРИЗМОМ: ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

спеціальність: 23.00.03 – політична культура та ідеологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата політичних наук

Науковий керівник:
Головченко Володимир Іванович
доктор політичних наук,
професор

Київ – 2006

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..................................................................... 4
ВСТУП...................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади і джерельна база дослідження процесу трансформації політичної ідеології держави.............
14
1.1. Політична ідеологія держави як основа зовнішньої політики .......... 14
1.2. Трансформація політичної ідеології держави в умовах ескалації міжнародного тероризму..............................................................................
27
1.3. Еволюція концептуальних підходів до формування політичної ідеології держави...........................................................................................
42
Висновки до першого розділу................................................................................. 50
РОЗДІЛ 2. Неоімперативи політичної ідеології держави у боротьбі з міжнародним тероризмом....................................................................................
52
2.1. Моделі системного виміру політичної ідеології.................................. 52
2.2. Традиційне рефлексування уряду Великої Британії........................... 67
2.3. Іспанія в антитерористичній компанії.................................................. 72
2.4. Політичні дивіденди Росії...................................................................... 76
2.5. Зміцнення світового лідерства Сполученими Штатами..................... 85
2.6. Особлива позиція Франції..................................................................... 93
Висновки до другого розділу.................................................................................. 97
РОЗДІЛ 3. Міжнародні альянси у випробуваннях сучасним тероризмом 98
3.1. Рольова участь Європейського Союзу.................................................. 101
3.2. ООН у викликах міжнародного тероризму.......................................... 117
3.3. Антитерористичні проблеми НАТО..................................................... 124
3.4. Україна в антитерористичному світі.................................................... 131
Висновки до третього розділу................................................................................ 148
РОЗДІЛ 4. Ноополітичні технології як засіб боротьби з міжнародним тероризмом..............................................................................................................
150
4.1. Вплив ноополітичних концепцій на політичну ідеологію держави
під час кризових ситуацій......................................................................
150
4.2. Роль ноополітичних переговорів при вирішенні конфліктних
ситуацій....................................................................................................
167
Висновки до четвертого розділу............................................................................. 179

ВИСНОВКИ............................................................................................................. 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................ 183
ДОДАТКИ................................................................................................................ 196
Додаток А. Моделі формування політичної ідеології протистояння міжнародному тероризму..............................................................................
196

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АНБ – агентство національної безпеки
АТЦ – антитерористичний центр
ЄС – Європейський Союз
ЗМК – засоби масової комунікації
ЗМЗ – зброя масового знищення
ЗМІ – засоби масової інформації
ЗС – Збройні Сили
КДБ – Комітет державної безпеки
МВБ – Міністерство внутрішньої безпеки
МВС – Міністерство внутрішніх справ
МО – Міністерство оборони
НРЦ - Національний розвідувальний центр
НАТО – Організація Північно-Атлантичного договору
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ППО - Протиповітряна оборона
ПАРЄ – Парламентська асамблея Ради Європи
РФ – Російська Федерація
РЄ – Рада Європи
РЄАП - Рада євроатлантичного партнерства
СЗР – Служба зовнішньої розвідки
ТБ - телебачення
ФБР – Федеральне бюро розслідувань
ФСБ – Федеральна служба безпеки
ФСО – Федеральна служба охорони
ЦРУ – Центральне розвідувальне управління

ВСТУП
Міжнародний тероризм відіграє сьогодні важливу роль у формуванні міжнародних відносин, суттєво впливає на безпеку земної цивілізації. Світовий порядок у XXI столітті стає заручником нових політичних тенденцій, які характеризуються проявами екстремізму та тероризму.
Соціально-політичні кризи у світі, розшарування світового суспільства за рівнем доходів, гострі політичні та релігійні суперечності західної й ісламської цивілізацій („конфлікт цивілізацій”) призводять до застосування насильницьких методів для досягнення своєї мети певними політичними групами та структурами.
Тероризм і терор у будь-яких формах свого прояву перетворився в одну з найнебезпечніших за масштабами соціально-політичну безпекову та моральну проблему. Ескалація міжнародного тероризму змінює структуру державних політичних інституцій та їх політичну ідеологію. Вивчення даної проблеми актуальне практично для всіх країн світу, жодна з яких не застрахована від ймовірних терористичних актів.
Під впливом активізації міжнародного тероризму змінюються деякі демократичні засади та ідеологія багатьох країн світу, а особливо тих, які суттєво постраждали від ісламського терористичного екстремізму: Велика Британія, Іспанія, Росія, США і Франція. Так, скоєні терористичні акти ісламістів у Великій Британії (липень 2005 року), Іспанії (березень 2004 року), Росії (жовтень 2002 року, вересень 2004 року, жовтень 2005 року), США (вересень 2001 року) та інших країнах світу підтверджують реальність такої трансформації. Саме дослідженню політичних проблем трансформації політичної ідеології внаслідок активізації міжнародного тероризму присвячена дана дисертаційна робота.
Актуальність теми
На рубежі тисячоліть основною особливістю міжнародного тероризму є набуття ним характерних рис глобального суспільно-політичного явища, яке криє тотальну загрозу людству, поширюється на всіх континентах, впливає на глобальні процеси світової цивілізації, створює власні інфраструктури світових засобів комунікації, має потужні джерела фінансування і матеріально-технічного забезпечення.
Теоретичний фундамент дослідження проблем тероризму і терору закладений у працях відомих зарубіжних дослідників: Аречаги Ф., Біндера С., Денікера Г., Белла Дж., Бонанте Л., Вальдманна П., Вілкінсона П., Вйордеманна Ф., Зінгера С., Джонсона Х., Людвига Х., Розена С., Столя М., Фромма Е., Франка Р., російських - Антоняна Ю.М., Жарінова К.В., Крайнєва А.М., Латипова У.Р., Ляхова Є.Г., а також вітчизняних - Антипенка В.Ф., Євдокимова В.О., Івченка В.І., Землянського Ю.В., Комарової А.І., Крутова В.В., Камінського Є.Є., Канцелярука Б.І., Ліпкана В.А. та інших. Їхні дослідження стали класичними у науковій терорологічній літературі.
Нинішній міжнародний тероризм набув нової якості, перетворившись у ключову проблему новітніх міжнародних відносин, котра безпосередньо не пов’язана з певною державою. Сучасні терористичні структури мають багатонаціональний склад, таємні військові та матеріально-технічні бази у різних регіонах світу, розгалужену інформаційну систему, користуються підтримкою урядів окремих країн.
Кримінальний тероризм трансформувався у міжнародний релігійно-національний, що ставить перед собою політичні цілі відповідно до певних ідеологічних настанов. Розростання міжнародних терористичних об’єднань та структур, їх активна протиправна діяльність становлять загрозу демократичним засадам багатьох країн світу. Демократичні держави, які постраждали від тероризму, змушені змінювати власну політичну ідеологію для захисту від проявів міжнародного тероризму.
Цим обумовлена актуальність та сучасність дослідження деякої трансформації політичної ідеології країн, які потерпають від терористичного насилля. У дисертаційній роботі зроблено спробу розглянути актуальні політичні проблеми трансформації політичної ідеології таких країн світу, як Велика Британія, Іспанія, Росія, США і Франція та міжнародних структур: ЄС, ООН і НАТО під впливом активізації міжнародного тероризму.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами
Дослідження здійснювалося у межах комплексної програми науково-дослідницьких робіт Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми державотворення України” (номер державної реєстрації 019U015201), програми Інституту міжнародних відносин „Міжнародні правові, політичні та економічні засади розвитку України” (номер державної реєстрації 0102U001229).
Мета і завдання дослідження
Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі теоретичного та практичного матеріалу розкрити комплексну сутність і системні особливості трансформації на національному, регіональному та глобальному рівнях політичної ідеології держав на прикладі Великої Британії, Іспанії, Росії, США і Франції та міжнародних альянсів: ЄС, ООН і НАТО внаслідок впливу чинника міжнародного тероризму. Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:
1. Дослідити роль та місце міжнародного ісламського тероризму як детермінуючого фактору впливу на трансформацію деяких демократичних засад суспільства.
2. Виявити та охарактеризувати політичні зміни за останні роки (2001 – 2005) в системі політичної ідеології таких країн світу, як Велика Британія, Іспанія, Росія, США і Франція, що найбільше потерпають від міжнародного ісламського тероризму, а також адаптування до кризової ситуації міжнародних структур: ЄС, ООН і НАТО.
3. Провести моніторинг трансформації демократичної політичної ідеології в авторитарну внаслідок активізації міжнародного ісламського тероризму. За допомогою порівняльного аналізу з’ясувати зміни демократичної політичної ідеології після терористичних актів у США (вересень 2001 року), Іспанії (березень 2004 року), Росії (жовтень 2002 року, вересень 2004 року, жовтень 2005 року) та Великої Британії (липень 2005 року).
4. Дослідити основні тенденції впливу громадянського суспільства та громадських ЗМІ, як елементів ноополітичної структури, на процеси екстремальних ситуацій в державі під час ескалації міжнародного ісламського тероризму.
5. Запропонувати теоретико-практичні рекомендації для державних установ України щодо розробки заходів убезпечення від можливих загроз тероризму.
Реалізація зазначених завдань вирішується шляхом аналізу концепцій розвитку двох антагоністичних явищ та їх ідеологій: з одного боку - цінностей демократії провідних країн світу, а з іншого – особливостей ескалації міжнародного ісламського тероризму.
Авторський концептуальний підхід до розгляду проблеми ґрунтується на спробі застосування системно-діалектичного методу аналізу процесу вірогідної трансформації демократичної ідеології в авторитарну під впливом чинника міжнародного тероризму.
Об’єкт дослідження – політична ідеологія Великої Британії, Іспанії, Росії, США і Франції та міжнародних альянсів: ЄС, ООН і НАТО; чинник міжнародного тероризму.
Предмет дослідження – процес трансформації політичної ідеології Великої Британії, Іспанії, Росії, США і Франції та міжнародних альянсів: ЄС, ООН і НАТО внаслідок активізації міжнародного ісламського тероризму; процес ескалації міжнародного тероризму.
Методи дослідження
Наукова проблема дослідження на основі поєднання системного аналізу теорії суспільно-політичних процесів з діалектичним синтезом практики знань, як складного процесу переходу від абстрактного до конкретного. Дослідження є діалектико-системним аналізом структури політичних систем та їх ідеологій.
Для опрацювання наукової проблеми використані наукові технології та методи таких наук, як політологія, філософія, соціологія, конфліктологія та терорологія. Зокрема, для аналізу трансформації політичної ідеології Великої Британії, Іспанії, Росії, США і Франції та міжнародних структур (ЄС, ООН і НАТО) під впливом активізації міжнародного ісламського тероризму прикладного застосування набули наступні загальнонаукові методи: порівняльно-історичний, компаративний та емпірико-аналітичний.
Оцінка кількісних параметрів досліджуваної проблеми ґрунтується на основі застосування методу моделювання трансформації державної ідеології для узагальнення системних зв’язків та інтегральних змін, визначення допустимих функціональних трансформацій з метою встановлення інструментарію відповідності між теоретичною гіпотезою та доктриною.
Наукова новизна отриманих результатів
Науково-практичне дослідження є однією з перших спроб аналізу сучасних тенденцій трансформації політичної ідеології демократичних засад суспільства в авторитарні внаслідок активізації міжнародного ісламського тероризму. Розглядувана проблема потребує застосування нових адекватних дослідницьких технологій, оскільки соціально-політичне протиріччя двох антагоністичних явищ “демократія” і „тероризм” - досить швидко змінюється у реальному часі розвитку цивілізації. Стрімкий розвиток та глобалізація терористичних структур, зростання ступеня їхнього впливу на демократичні засади суспільства обумовили як актуалізацію наукового дослідження, так і його новизну.
Наукова новизна отриманих результатів ґрунтується на наступних авторських положеннях:
1. Досліджено, що негативні глобальні тенденції ескалації міжнародного релігійного (ісламського) тероризму виступають політичним виміром трансформації деяких демократичних засад суспільства до авторитарних, для чого розроблено та запропоновано системно-діалектичний метод політологічного аналізу вірогідного процесу трансформації демократичної ідеології в авторитарну під впливом ескалації міжнародного тероризму.
2. Проведене дослідження запропонованої моделі трансформації політичної системи показало зміни на початку ХХІ століття в системі політичної ідеології на глобальному (ООН), регіональному (ЄС, НАТО) та національному рівнях (Велика Британія, Іспанія, Росія, США і Франція) під глобальним натиском ісламського тероризму.
3. На основі моніторингу політичної ідеології таких країн, як Велика Британія, Іспанія, Росія, США і Франція, підтверджена науково-теоретична гіпотеза про те, що відбувається деяке відхилення вправо (до авторитаризму) від демократичної ідеології.
4. Досліджено перспективну новітню тенденцію застосування ноополітичних технологій для розв’язання конфліктних ситуацій в екстремальних випадках (при терористичних актах), для чого розроблена ноополітична модель ведення переговорів і визначена домінуюча роль ЗМІ та громадянського суспільства.
5. Встановлено нові аспекти впливу технологій ноополітики на негативні процеси трансформації демократичних засад суспільства під натиском тероризму.
6. Запропоновано конкретні рекомендації для державних політичних структур України в контексті протистояння агресивній діяльності міжнародного тероризму.
Практичне значення отриманих результатів
Практична значущість результатів дослідження полягає у можливості їхнього використання при виробленні державної ідеології, формуванні громадянського суспільства та громадських ЗМІ, що спрямовані на захист безпеки держави і подолання терористичних загроз для демократичних засад суспільства.
Матеріали, висновки та рекомендації дисертаційної роботи можуть доповнити зміст навчальних курсів політологічного характеру, а саме: „Аналіз зовнішньої політики”, „Міжнародні відносини та світова політика”, „Міжнародні організації”, „Актуальні проблеми міжнародних відносин”, „Аналіз соціальних систем”, „Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах”, а також такі освітні напрямки, як „міжнародні відносини”, „політологія” та „соціологія” вищих навчальних закладів України.
Практична цінність отриманих результатів дослідження полягає в наступному:
1) структурні моделі трансформації політичної ідеології внаслідок наступу міжнародного тероризму придатні для практичної реалізації за допомогою методів математичного моделювання у вигляді графової моделі процесу;
2) ноополітичні технології механізму трансформації демократичної ідеології можливо застосовувати для практичного аналізу соціально-політичних ситуацій у багатьох країнах світу, в тому числі в Україні;
3) результати дослідження ноополітичних технологій мають значення для практики аналізу конфліктних ситуацій політичних структур: демократизм – тероризм.
Теоретичні матеріали дисертації можуть бути використані для підготовки та перепідготовки фахівців наступних галузей науки: політологія, філософія, конфліктологія, теорія переговорів, геополітика та глобалістика, міжнародні відносини та зовнішня політика.
Адекватне уявлення про сучасні тенденції трансформації політичної ідеології під впливом активізації міжнародного тероризму допоможе владним структурам України у розробці наступних заходів:
1) вдосконалення розробленої законодавчої бази України у питаннях боротьби з міжнародним тероризмом та його глобалізацією;
2) вдосконалення та розробка законодавчої бази України про громадянське суспільство та громадські (суспільні) ЗМІ;
3) використання комплексних політичних протидій кабінету міністрів України, служб Президента та Верховної Ради у випадках активізації екстремального тероризму з використанням ноополітичних технологій;
4) впровадження концепції та законодавчої бази України про діяльність ЗМІ під час здійснення екстремальних терористичних актів проти мирного населення держави.
Хронологічні рамки дослідження визначаються діяльністю політичних акторів міжнародних відносин протягом 2001-2005 років, коли поглибились процеси трансформації політичної ідеології розвинутих країн світу та міжнародних альянсів внаслідок активізації міжнародного ісламського тероризму.
Особистий внесок здобувача
Всі дослідження, здійснені у дисертаційній роботі, виконані автором особисто.
Апробація результатів дисертації
Основні результати цього дослідження оприлюднені на таких науково-практичних конференціях:
1. Коломієць О. Аналіз моделі розробки законодавчої бази країни по боротьбі з інформаційним тероризмом. (Міжнародна науково-практична конференція „Моделювання міжнародних відносин”, 29-30 квітня 2004 р., м. Київ).
2. Коломієць О. Вплив ноополітичних технологій на формування ідеології ЗМК. ( Третя Міжнародна науково-практична конференція „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку”, 10 березня 2005 р., м. Київ).
3. Коломієць О. Аналіз тенденцій взаємовпливу сучасних засобів масової комунікації та політики. (Всеукраїнська студентська науково-практична конференція „Система національних ЗМК в сучасній Україні”, 22-23 березня 2005 р., м. Дніпропетровськ).
4. Коломієць О. Вплив ноополітичних технологій на діяльність ЗМІ. (Міжнародна науково-практична конференція „Глобалізація та проблеми вітчизняного медіа-простору”, 10-13 травня 2005 р., м. Запоріжжя).
5. Коломієць О. Роль громадських засобів масової комунікації у формуванні політичної ідеології держави під час ескалації міжнародного тероризму. (Конференція молодих вчених „Актуальні проблеми міжнародних відносин”, 27 жовтня 2005 р., м. Київ).
6. Ковтун С., Коломієць О. Проблеми формування політичної ідеології держави під час ескалації міжнародного тероризму. (І Всеукраїнська науково-практична конференція „Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє”, пам’яті професора, генерал-лейтенанта Жукова С.А., 24-25 листопада 2005 р., м. Київ).
7. Коломієць О. Роль засобів масової інформації у кризових ситуаціях. (Четверта міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених „Шевченківська весна”, 3 березня 2006 р., м. Київ).
Авторські публікації
Результати дисертації оприлюднені в семи наукових статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України:
1. Коломієць О. Особливості міжнародно-правового регулювання боротьби з інформаційним тероризмом // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: ІМВ, 2003. - Вип. 42. - Ч. 1. – С. 172-179.
2. Коломієць О. Аналіз моделі розробки законодавчої бази країни по боротьбі з міжнародним інформаційним тероризмом // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: ІМВ, 2004. - Вип. 49. - Ч. 1. – С. 105-109.
3. Коломієць О. Аналіз тенденцій впливу політтехнологій на ЗМК // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: ІМВ, 2005. - Вип. 55. - Ч. 2. – С. 81-85.
4. Коломієць О. Вплив ноополітичних технологій на діяльність ЗМІ // Нова філологія. – З.: ЗНУ, 2005. - № 3 (23). – С. 175-182.
5. Коломієць О. Роль ноополітичних технологій у боротьбі з міжнародним тероризмом // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: ІМВ, 2005. – Вип. 56. – Ч.2. – С. 68-75.
6. Коломієць О., Шкляр В. Аналіз інформаційної моделі впливу ескалації міжнародного тероризму на трансформацію засобів масової інформації // Моніторинг та інформаційне моделювання ЗМІ: Монографія. - К.:ІЖ КНУ, 2006.
7. Ковтун С., Коломієць О. Проблеми формування політичної ідеології держави під час ескалації міжнародного тероризму // Військова освіта та наука: Зб. наук. пр. – К.: ВІ КНУ, 2005.
Структурно дисертація складається з вступу, чотирьох розділів та п’ятнадцяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатку. Обсяг дисертації - 203 сторінок, в т.ч. основна частина - 182 сторінки, список використаних джерел (175 найменувань українською, англійською та російською мовами) – 12 сторінок, додаток – 8 сторінок, кількість ілюстрацій - 8

Список літератури:
ВИСНОВКИ
1. Внаслідок активізації міжнародного тероризму як одного з негативних чинників впливу на розвиток сучасних міжнародних відносин спостерігається тенденція деякої трансформації політичної ідеології держави до авторитарної.
2. З огляду на існуючі різнобічності варіантів класифікації тероризму, розроблено авторську класифікацію, основану на ідеологічних аспектах тероризму, які руйнують демократичні засади суспільства. Відтак, по-перше, запропоновано схему загальної класифікації тероризму, що включає п’ять видів тероризму (глобальний рівень): державний, націоналістичний, соціальний, релігійний та інформаційний. По-друге, схему класифікації тероризму, яка підпорядкована попередній класифікації і включає десять категорій тероризму (регіональний рівень): внутрішній і зовнішній, етнічний та національний, правий та лівий, ісламський фундаменталізм та інші конфесії, медіа- та кібертероризм.
3. Аналіз еволюції міжнародного тероризму за останні роки ХХ та на початку ХХІ століть підтверджує тезу про те, що тероризм набуває глобального характеру, тобто має цивілізаційні виміри. На разі терористичні угруповання ісламського спрямування становлять основне ядро сучасного тероризму, що підтверджує запропонована автором таблиця класифікації типів терористичних угруповань по континентах (Додаток А).
4. Доведено, що після вересневої 2001 року трагедії у США світове співтовариство отримало нову парадигму суспільно-політичного розвитку земної цивілізації, про що свідчать деякі зміни, які відбуваються у політичній ідеології таких країн світу, як Велика Британія, Іспанія, Росія, США і Франція, а також міжнародних структурах (ЄС, ООН і НАТО) під впливом активізації міжнародного ісламського тероризму.
5. Встановлено, що політична ідеологія та демократичні засади держави під час дії екстремального тероризму перебували у кризовому стані в межах політичної структури: демократизм – авторитаризм. Для цієї кризової трансформації розроблено структурно-функціональну модель впливу міжнародного ісламського тероризму на політичну ідеологію держави. Зазначена модель складається з трьох соціально-політичних систем: міжнародний ісламський тероризм, політична система держави та система шкали політичної ідеології держави. На основі моделі здійснено порівняльний аналіз трансформації її варіативної частини таких країн, як Велика Британія, Іспанія, Росія, США і Франція, а також міжнародних структур: ЄС, ООН і НАТО.
6. Враховуючи потенційну загрозу зростання акцій міжнародного тероризму на теренах України, запропоновані конкретні рекомендації для попередження та боротьба з ним:
- вдосконалення відповідної вітчизняної законодавчої бази щодо протидії тероризмові з урахуванням світового досвіду розвинутих країн, які ведуть активну боротьбу з тероризмом (Велика Британія, Іспанія, Росія, США і Франція);
- розробка та впровадження цільових державних програм, які б заохочували громадян України та іноземних громадян брати активну участь в боротьбі з тероризмом у всіх його проявах.
7. В епоху формування нових концепцій співіснування земної цивілізації та процесів глобалізації змінилися парадигми міжнародної політики: відбувається перехід від „твердої” до „м’якої” політики, яка становить основу ноополітичних технологій. Йдеться про інтелектуальні надбання суспільства, які базуються на інформаційному потенціалі, що його накопичило людство впродовж свого розвитку, тобто інтелектуальний ресурс цивілізації.
8. Для дослідження процесів трансформації політичних структур та державної ідеології розроблена структурно-функціональна модель, що базується на аналізі фундаментальних елементів ноополітичної технології: громадянське суспільство, громадські ЗМІ та концепції „м’якої” політики. Зазначені елементи ноополітичної технології становлять основне ядро протидії ескалації міжнародного тероризму та його впливу на трансформацію політичної ідеології держави.
9. Одним із факторів протистояння ескалації міжнародного ісламського тероризму є застосування технології ноополітичних переговорів, згідно з якою конфлікт вирішується мирним шляхом – досягненням компромісу. Розроблено та запропоновано модель ведення переговорів конфліктуючих сторін з урахуванням компонент ноополітичних технологій, що дає можливість вести конструктивний діалог конфліктуючих сторін суспільно-політичних відносин (в тому числі під час терористичних актів).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Лазарев Н.Я. Терроризм как тип политического поведения // Соц. ис. - 1993. - №8. - С. 32.
2. Будницкий О.В. История терроризма в России, в документах, биографиях, исследованиях. - Ростов-на-Дону.: Феникс, 1996. - С. 10.
3. Ляхов Е.Г. Терроризм и межгосударственные отношения. - М.: Междунар. отношения, 1991. - С. 21.
4. Требин М.П. Тероризм в ХХІ веке. - Мн.: Харвест, 2003. - 816 с.
5. Waxman Dov. Terrorizing Democracies // The Washington Quarterly. - 2000. - Vol. 23. - No. 1 - P. 16.
6. Bell J. A time of terror: how democratic societies respond to revolutionary violence. -N.Y.: Basic Books, 1978. - 272p.
7. Rosen S.J., Frank R. Measures against International terrorism // International Terrorism & World Security.: L., 1975. - Р.10-23.
8. Wilkinson P. The Changing International Terrorism Thereat // Paper / Unsversity of St / Andreus, Scotland. - 1997. - Febr. P. 1-12.
9. Антипенко В.Ф. Современный терроризм: состояние и возможности его упреждения: (Криминол. исслед.) НАН Украины - К.: НБУВ, 1998. - 190 с.
10. Глушков В.А. Політико-правові аспекти становлення боротьби з тероризмом в Україні // Український часопис правозн. - 1996. - № 2. - С. 31-35.
11. Зелінський С.А. Тероризм як злочинна політика і політичний злочин // Наукове видання “Тероризм і боротьба з ним” / під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського та ін. - К.: 2000 - Т. 19. - С. 160-165
12. Ліпкан В.А. Тероризм і геополітика: гіпотетичний зв’язок // Правова держава. - 2000. - Вип. ІІ. - С. 525-534.
13. Ліпкан В.А. Щодо поняття тероризму // Вісник Академії правових наук. - 1998. - № 4. - С. 219-221.
14. Антонян Ю.М. Терроризм. Криминологическое и уголовно-правовое исследование. - М.: Щит-М, 1998. - 306 с.
15. Кудрявцев В.Н. Криминализация: оптимальные модели // Уголовное право в борьбе с преступностью. М.: - Юр. лит., 1981. - С. 4-5.
16. Емельянов В.П. Терроризм и преступления террористической направлености. – Харьков.: Рубикон, 1997. - 175 с.
17. Емельянов В.П. Терористичний акт і акт тероризму // Вісник Академії правових наук України, 1999. - № 3. - С. 166-171.
18. Костенко О.М. Тероризм і кримінологічна безпека // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. - Вип. 8. - Одеса.: Юр. літер., 2000. - С. 71.
19. Грищук В.К. Тероризм: проблема поняття // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. - Вип.8 . - Одеса.: Юр. літер., 2000. - С. 18.
20. Леонгард К. Акцентуирование личности // Пер. с нем. В.М. Лещинская. - К.: Выща шк. Головное изд-во, 1989. - 375 с.
21. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. - М.: АСТ-ЛТД, 1998. - 678с.
22. Buckelew A. H. Terrorism & American response. - San Rafael (Cal.): MIRA, 1984. - 161р.
23. Bonante L. Terrorism and International Analysis // Terrorism: an International Journal. - 1979. - Vоl.3, № 1-2.
24. Карпец И.И. Преступления международного характера. - М.: Юр. лит., 1979. - 167с.
25. Ліпкан В.А., Никифорчук Д.Й., Руденко М.М.. Боротьба з тероризмом. - К.: Знання України, 2002. - 254 с.
26. Рибачук В.І. Організована злочинність і тероризм: корупція як соціальна база та політична основа // Наукове видання “Тероризм і боротьба з ним” / під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського та ін. - К.: 2000 - Т. 19. С. 123-128
27. Зелінський С.А. Тероризм і боротьба з ним. // Наукове видання “Тероризм і боротьба з ним” / під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського та ін. - К.: 2000. - Т. 19. - С. 160-162.
28. Дергачов О. Демократія: випробовування тероризмом // Політика і культура. - 2003. - № 1(180).
29. Вятр Е. Трансформация тоталитарных и авторитарних режимом в современные демократии // Лекции по политологии: в 2 т. – Таллин: , 1991. - Т.1. - С. 73-83.
30. Диалектика познания сложных систем. // Под редакцией В. С. Тюхтина.- М.: Мысль, 1988. - 316с.
31. Хортон Ф.У. Что такое национальная информационная политика // Международный форум по информации и документации. - 1998, - Т.23. - № 3. - С. 5.
32. Вайнгартен Ф. Основи федеральної інформаційної політики: погляд конгресу США. - К., 1996. - С. 2-3.
33. Hansen A. VSIH. Public Diplomacy in the Computer Age. - N.Y.; Philadelphia; Toronto; Hong Kong; Tokyo; Sydney, 1984.
34. Гордієнко Г. Входження країни у всесвітню систему інформації // Нова політика. - 1999. - № 5. - С. 64-67.
35. Белл Даниэл. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. - М.: "Academia", 1999. - 156 c.
36. Зернецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / НАН України. Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин. - К.: Освіта, 1999. - 350с.
37. Пахомов Ю.М., Крымский С.Б., Павленко Ю.В. Пути и перепутья современной цивилизации. - К.: Междунар. деловой центр, 1998. - 432 с.
38. Іванов В.Ф. Медіа та політреклама у дзеркалі закону: Монографія. К.: Центр вільної преси, 2001. - 317с.
39. Руденко М. Інформаційний чинник політики США та Росії в питанні міжнародного тероризму // Дис. канд. політ. наук: 23.00.04. К.: 2004. - 183 с.
40. Загальна Декларація прав людини. Статут ООН. - http://www.refugee.net.ua/site/file_uploads/ru/legislation/zagalna_deklaracia_prav_ludiny_ua.pdf
41. Міжнародний пакт Про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. - http://memorial.org.ua/document/3_8.htm
42. Міжнародний пакт Про економічні, соціальні та культурні права від 16 грудня 1966 р. - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_042
43. Європейська конвенція Про захист прав та основних свобод людини від 4 листопада 1950 р. - http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1084656870
44. Кирилюк Ф.М., Обушний М.І., Хилько М.І. та інші. Політологія (нав. видання). За ред. Ф.М. Кирилюка. К.: Здоров‘я, 2004. - 776 с.
45. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю.И.Аверьянов. - М.: Изд. Моск. комерч. и-та, 1993. - 431 с.
46. Крутов В.В. Тероризм у міжнародних законодавчих актах та нормативно-правовій базі України // Правова держава. - 1998. - № 9. - 31 с.
47. Крутов В.В. Методологічні підходи до підвищення ефективності боротьби з тероризмом в Україні // Наукове видання “Тероризм і боротьба з ним” / під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського та ін. - К.: 2000. - Т.19. - C. 147-160.
48. Бова А.А. Транснаціональна організована злочинність // Наукове видання “Тероризм і боротьба з ним” / під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського та ін. - К.: 2000. - Т. 19. - С. 227-234.
49. Деречин В.В. Деякі питання організації боротьби з тероризмом: досвід країн СНД. // Наукове видання “Тероризм і боротьба з ним” / під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського та ін. - К.: 2000. - Т. 19. - С. 354-359.
50. Баймуратов М.О., Максименко С.В. Міжнародне гуманітарне право. // Наукове видання “Тероризм і боротьба з ним” / під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського та ін. - К.: 2000. - Т. 19. - С. 343-349.
51. Лєдок С.П. Нелегальна міграція та тероризм. // Наукове видання “Тероризм і боротьба з ним” / під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського та ін. - К.: 2000. - Т. 19. - С. 365-368
52. Берлач А.І. Тероризм у сфері сучасних фінансових відносин: криміналогічний аспект. // Тероризм і боротьба з ним / під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського та ін. - К.: 2000. - Т. 19. - С. 184-187.
53. Дрьоміна Н.А. Інтернаціональний тероризм і терористичний інтернаціонал. // Тероризм і боротьба з ним / під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського та ін. - К.: 2000. - Т. 19. - С. 334-337.
54. Джеффри Гедмин. Америка лидирует. Одна американская самооценка // Internationale Politik. - 2002. - № 4. - С. 6-11.
55. Николь Гнесотто. Сверхмилитаризация американской внешней политики // Internationale Politik. - 2002. - № 4. - С. 76-81.
56. Гриняев С.Н., Чугунов В .С. „Последствия террористических актов в США”. http://www.e-journal.ru/p_besop-st1-21.html
57. Дискуссия: Современный тероризм в контексте глобализации // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 3. - С. 36-57.
58. Сляднева Н.А. Международный терроризм и добровольный ПИАР: симбиоз, порожденный новым информационным режимом ХХI века.
http://www.e-journal.ru/p_besop-st1-19.html
59. Лазарев Н.Я. Терроризм как тип политического поведения // Социологические исследования. - 1993. - № 8. - С. 32-37.
60. Губерський Л.В., Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Культура. Ідеологія. Особистість. // Методолого-світоглядний аналіз. - К.: Знання України, 2002. - 560с.
61. Михальченко М.И. Политическая идеология как форма общественного сознания. - К.: 1981. - С. 41;
62. Слюсаревський М. Ідеологія. „Взаємини” з освітою і психологічною наукою // Віче. - № 2. - 1999. - 90 с.
63. Арановский К.В. Госсударственное право зарубежных стран. М.: Наука, 1998. - 155 с.
64. Краткий словарь по философии // под общ. ред. И.В. Блауберга, И.К. Понтина. - 4 изд. - М.: Политиздат. - 431с.
65. Марченко М.Н. Очерки теории политической системы современного буржуазного общества: - М.: МГУ, 1985. - 304 с.
66. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки). Підручник. - К.: Либідь, 2002. - 576 с.
67. Парсонс Талкотт. О социальных системах / Под общей ред. В.Ф. Чесноковой и С.А. Белановского. - М.: Академический Проект, 2002. - 832 с.
68. Истон Д. Новая революция в политической науке // Социально-политический журнал. – 1993. - № 8. – С. 115-128.
69. Фарукшин М.Х. Политическая система общества // Социально-политические науки. - 1991. - № 5. - С. 66 - 76.
70. Алмонд Г., Верба С. Гражданская культура и стабильность демократии // Политическое исследования. - 1992. - № 4. – C. 122-134.
71. Філософія політики: Підручник / авт. упоряд.: В.П. Андрущенко (кер.) та ін. - К.: Знання України, 2003. - 400с
72. Жуков В. Взгляды военного руководства США на методы ведения войны // Зарубежное военное обозрение. – 2001. - № 1. – 121 с.
73. Глобальные тендентции развития человечества до 2015 года / пер. с англ.. М.Леоновича. – Єкатеринбург: У-Фактория, 2002. – 120 с.
74. Антипенко В.Ф. Боротьба с современным терроризмом. Международно–правовые подходы: Монография. - К: ЮНОНА–М, 2002. – 723 с.
75. Антитеррористическое законодательство Великобритании -
http://www.agetura.ru/files/agentura.htm/ РИА Новости.
76. Спецслужбы Испании; Официальный сайт CNI; сайт МВД Испании; испанские спецслужбы на ФАСе - http://www.agentura.ru/dossier/spain/Источник РИА НОВОСТИ
77. Испанская система борьбы с терроризмом: до и после взрывов в Мадриде; Human Rights Watch “Counter-Terrorism measures in Spain” Отчет 2005 г. - http://www.agentura.ru/dossier/spain/counterterror/
78. Антитеррористичесное законодательство России –
http://www.agetura.ru/dossier/Russia/
79. Глобальный терроризм в 2004 году - http://www.crime.vl.ru/доклад/
80. Хлебников И.Н. Организованная преступность и тероризм в России - http://www.terrorizm.wallst.ru/
81. Федеральний Закон "О противодействии терроризму" - http//www.demokratia.ru/analyst/reviewlaws/2002/46/page01.php /доклад/.
82. Бачило И.Л., Антопольский А.А., Белов Г.В. и др. Концепция развития информационного законодательства в Российской Федерации // Информатизация и связь. - 2005. - № 3. - С. 2-16.
83. Доктрина информационной безопасности Российской Федерации. Утверджена Президентом Российской Федерации В.Путиным 9 сентября 2000 г. № Пр-1895 - http://www.agentura.ru/library/doctrina/
84. Лосев С.В. Информационная безопасность снаружи и изнутри // Сетевой журнал. - 2005. - № 3. http://www.setevoi.ru/cgi-bin/textprint1.pl/magazines/2005/ 03/46
85. Проект федерального закона „О внесении изменений в статью 4 Закона Российской Федерации „О средствах массовой информации” и в статью 15 Федерального закона „О борьбе с тероризмом” (в части недопущения пропаганды терроризма в средствах массовой информации).
http://www.legislature.ru/monitor/sredstvainformatsii/146522.html
86. Прес-реліз Бюро міжнародних інформаційних програм Державного департаменту США: Сайт Державного департаменту США: http://usіnfo.state.gov/russkі/ (27.08.2004).
87. Задорожный В. Огляд біометричних технологій // Конфідент. – 2003. - № 5 (53). - С. 26 - 30.
88. Гольц О. Большой брат у ворот. - http://www.e-journal.ru/023
89. В США появится суперминистерство внутренней безопасности - http://newsru.com/world/13nov2002/ministerstvo.html
90. Америка реформируется: - http://www.mignews.com.ua/politic/World/66862.html
91. США реформировали Пентагон: –
http://www.idnews.com.ua/in_wor/index.php3?id=1113
92. Осипенко А.Л. Борьба с преступносью в глобальных компьютерных сетях – М.: МГУ, 2004. - 133 с.
93. Мировая экономика и международные отношения // - 2005. - № 1. - 80 с.
94. США – Канада // – 2005. - № 5. - 110 с.
95. Чому погроза не зменшується: доводи теоретиків // Сайт „Тема дня”: -http://www.temadnya.ru/spravka/27may2004/3967.html (27.05.2004)
96. Федеральний закон „Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму” від 07.08.01 № 115-ФЗ // Російська газета. – 9 серпня 2001. - № 151-152.
97. Антитеррористическое законодательство Франции -
http://www.agetura.ru/dossier/france/
98. PD Dr-Stefanie Schmahl. Rechtsstaatliche Bekämpfung des internationalen Terrorismus aus der Sicht der Europäischen Union. - http://www.uni-tuebingen.de
99. Federal Commissioner for Data Protection and Freedom of Information. - http://www.bfd.bund.de/information/DS-Konferenzen/69_70_ent1.html
100. Die Europäische Union in der Wikipedia http://de.wikipedia.org/wiki/Portal:Europäische_Union
101. Data retention is not a solution to terrorism and crime! - http://www.dataretentionisnosolution.com/index.php?/lang=de
102. Матеріали круглого столу: Політика НАТО у боротьбі з тероризмом // Економічний часопис-ХХІ. - 2004. - № 5. - С. 12 - 16.
103. Швидак О.М. Тероризм і засоби масової інформації // Вісн. Житомир. держ. ун-ту. — 2004. — № 18. — С. 72-75.
104. Землянський Ю.В. Загроза тероризму в Україні // Наукове видання “Тероризм і боротьба з ним” / під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського та ін. - К.: 2000 – Т. 19. – С.45-50.
105. День. - 13 вересня 2001. - С. 3.
106. The Emergence of Noopolitik: Toward an American Information Strategy, John Arquilla, David Ronfeldt, RAND/MR-1033-OSD, 1999.
107. Burt Richard, Olin Robison, and Barry Fulton, Reinventing Diplomacy in the Information Age: A Report of the CSIS Advisory Panel on Diplomacy in the Information Age, Washington, D.C.: Center for Strategic and International Studies, 1998.
108. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура. /пер. с англ. О.И.Шкаратека/ - М.:, Н. Культура, 2000. - 158 с.
109. Arquilla John and David Ronfeldt. Information, Power, and Grand Strategy: In Athena’s Camp, in Stuart J.D. Schwartzstein, ed., The Information Revolution and National Security: Dimensions and Directions, Washington, D.C.: Center for International and Strategic Studies, 1996b, Р. 132–180.
110. Национальная безопасность США – задача информационных технологий - http://www.mcweek.ru/N33/CP/251/netweek/chant 5/htm.
111. Василенко И.А. Политическая глобалистика: / Учеб. пособие для вузов. - М.: Логос, 2000. - 360 с.
112. Гаджиев К.С. Введение в геополитику: / Учеб. для вузов. - М.: Издат. корпорация "Логос", 1998. - 416 с.
113. Шкляр В. Мас-медіа України у міжнародному інформаційному просторі / Україна дипломатична-2000 / Науковий щорічник. Випуск перший.- К.: Генер. дирекція по обслуговуванню іноземних представництв, 2000. - 423 с.
114. Solomon Richard H. The Information Revolution and International Conflict Management, in United States Institute for Peace, Keynote Addresses from the Virtual Diplomacy Conference, Peaceworks No. 18, Washington, D.C.: United States Institute for Peace, 1997, Р. 1–5.
115. Frederick Howard. Global Communication and International Relations, Belmont, Calif.: Wadsworth Publishing Co., 1993.
116. Gompert David, Right Makes Might: Freedom and Power in the Information Age, McNair Paper 59, Washington, D.C.: NDU Press, May 1998.
117. Белл Даниэл. Социальные границы информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. - М.: Наука, 1986. - С. 330-342.
118. Kennedy Paul. The Rise and Fall of the Great Powers. - New York: Random House, 1987.
119. Макаренко Є.А. Інформаційне суспільство, політика, право в програмній діяльності ЮНЕСКО: Монографія. - К., Наша культура і наука, 2002. - 384 с.
120. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика: Монографія. - К., Наша культура і наука, 2000. - 368 с.
121. Nye Joseph S. Independence and Interdependence. - Foreign Policy. - Spring 1976. - № 22. - Р. 130–161.
122. Nye Joseph S., Bound to Lead: The Changing Nature of American Power, New York: Basic Books, 1990.
123. Тапскотт Дон. Электронно-цифровое общество:Плюсы и минусы эпохи сетевого интелекта / Пер. с англ. И.М. Дубинского и Ю.В. Радионова; Под общ. ред. С.Е. Писарева. - К.: INT Пресс; М.: Рефл-бук, 1999. - 432 с.
124. Тоффлер Олвин. Эра смещения власти // Философия истории. Антология. - М.: Аспект-Пресс, 1995. - С. 322-329.
125. Соколенко С. Информационные технологии: Украина и мир // Финансовая Украина. – 5 березня. - 1996. - C. 20 - 24.
126. Boulding Elise, “Ethnicity and New Constitutive Orders,” in Jeremy Brecher, John Brown Childs, and Jill Cutler, eds., Global Visions: Beyond the New World Order, Boston, Mass.: South End Press, 1993, Р. 213–231.
127. Kissinger Henry. Diplomacy, New York: Simon & Schuster, 1994. Kobrin, Stephen J., “The MAI and the Clash of Globalizations,” Foreign Policy, No. 112, Fall 1998, Р. 97–109.
128. Ней Д., Оуэнс У. Главная сила Америки – её информационные возможности. - Foreign Affairs. - 1996. № 3. С. 18 - 20.
129. Ноополитика – шаг на пути к созданию американской информационной стратегии. - http://www.agentura.ru/equipment/psih/info/noo/
130. Громов Г.Р. Национальные информационные ресурсы: проблемы промышленной эксплуатации. М.: Наука, 1984. - 234 с.
131. Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его стратегические императивы. – М.: Междунар. отношения, 1999. – 256 с.
132. Денисов Ю.К. Информация, мировое развитие и ООН. - М., 1994.
133. Ohmae Kenichi, The End of the Nation-State: The Rise of Regional Economies, New York: The Free Press, 1995.
134. Kelly Kevin, Out of Control: The Rise of Neo-Biological Civilization, New York: Addison-Wesley Publishing Company, 1994.
135. Білоус О.Г., Лук’яненко та ін. Глобалізація та безпека розвитку. - К.: КНЕУ, 2001. - 789 с.
136. Коломієць В.Ф., Скорина Т.М. Міжнародне співтовариство в умовах нового інформаційного суспільства / Вісник Київського університету. – Міжнародні відносини. – 1999. - № 13. - С. 85 - 87.
137. Гильдебранд Д. Метафизика коммуникаций. - СПб.: Алетея, 1999. - 126 с.
138. The Emergence of Noopolitik: Toward an American Information Strategy -
http://www.rand.org/publications/MR/MR1033/
139. Kedzie Christopher R., Communication and Democracy: Coincident Revolutions and the Emergent Dictator’s Dilemma, Santa Monica, Calif.: RAND, RGSD-127, 1997.
140. Balle F., Emery G. Lee nouveaux mediae. - P.; РUF, 1984. - 127 p.
141. Barber J.D. The pulse of political Electing presidents in the media age. - Н.Y.; L.: Norton.
142. Cayrol R. La nouvelle communication politique. - P.: Larousse 1986. - 215 p.
143. Everson D. The decline of political parties // Proc. of the Acad. of pollt. science. - N.Y., 1982. - Vol.34, № 4. - p.49-59.
144. Hadden J.K., Swann Ch.B. Prime time preachers: The rising power of teleevangelism / Introd. by Harris J.G. -Reading (Mass.) etc.: Addison-Wealey, 1981. – XXI, 217 p.
145. Шкляр В.І. Мас-медіа і виклики нового століття. – К.: Грамота, 2003. - 131 с.
146. Коломієць О.В. Особливості міжнародно-правового регулювання боротьби з інформаційним тероризмом // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. Наук. пр. – К.: ІМВ, 2003 – Вип. 42. – Ч. 1. – С.172-179.
147. Marletti С. Media e politica: Saggi sull'uso simbolico della politica e della violenza nelle comunicazioni -Milano: Franco Angeli; 1984. – Р. 281.
148. The new direction in American politics / Chubb J.B. a Peterson P.B., ed. - Wash.: Brookings institution,1985- -XVII, Р. 409.
149. Patterson Tb. Television and election strategy // Froo. of the Acad. of the polit. science. - N.Y., 1982. - Vol.34, № 4. - Р. 24-35.
150. Американская модель: С будущим в конфликте. - М.: Прогресс, 1983. - 150 с.
151. Televisions d'Europe // Monde diplomatique. - 1986, Juin. - 100 р.
152. Солодовников В.В., Бирюков В.Ф., Гумаркин В.И. Принцип сложности в теории управления. - М.: Наука, 1977. - С. 23-42.
153. Глушков В.М. Мышление и кибернетика. - М.: Наука ,1966. - 155 с.
154. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или переговоры без поражения. - М.: - Наука, 1990. - 158 с.
155. Конфліктологія:/ Підручник для студентів вищ. навч. закл. юрид. спец. / Л.М. Герасіна, М.І Панов та ін., - Харків: Право, 2002. - 236 с.
156. Конфликтология:/ Учебник для вузов. - 2 изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2004. - 391 с.
157. Вицин С.Е. Методология системного подхода к исследованию и решению социальных проблем. – М.: Наука, 1978. - 187 с.
158. Винер Н. Кибернетика и общество. - М.: Иностранная литература, 1958. – 153 с.
159. Н.Басіста. Терористичний акт: його суть і визначення.
http://www. lawschool.lviv.ua/?w=r&i=20&d=114
160. Гушер А.И. Проблема терроризма на рубеже третьего тысячелетия новой эры человечества // Евразийский вестник. - 2000. - № 3. - С. 11 - 17.
161. Гушер А.И. Терроризм и его место среди современных проблем международной и национальной безопасности: - http://www.politvector.ru.
162. Гриценко А. Точка відліку: - http://www.zn.kiev.ua/ie/show/360/32254/
163. Філософський енциклопедичний словник // К.:Абрис, 2002. - 742 с.
164. Энциклопедический юридический словарь. – М.: Наука, 1999. - 574 с.
165. Словарь по уголовному праву / Отв. ред. А.В. Наумов. – М.: Юридическая литература, 1991. - 570 с.
166. Новые приоритеты в информационной безопасности США // Jet Info. - № 10 - 2001. - С. 11 - 17
167. Ноополитика – шаг на пути к созданию американской информационной стратегии: - http://www.agentura.ru/equipment/psih/info/noo/
168. Изменение взглядов и подходов к проведению внешней политики государства в информационную епоху: -
http://www.heise.de/bin/tp/issu/ download.cgi?artikelnr=7123&rub_ordner_special
169. Bens R.K. The New Threat of Mass Destruction // Foreign Affairs. — January- February 1998. - Vol.77. — No. 1. — P. 26-41.
170. Tucker J. and Sands A. An Unlikely Threat // Bulletin of Atomic Scientists. - July-August 1999. - Vol.55. - No.4. - P. 46-52.
171. Political Terrorism. — N.Y., 1975. — Vol. 1. — P. 149.
172. Коломієць О. Аналіз моделі розробки законодавчої бази країни по боротьбі з міжнародним інформаційним тероризмом // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. – К.: ІМВ, 2004. - Вип. 49. - Ч. 1. – С. 105-109.
173. Коломієць О. Аналіз тенденцій впливу політтехнологій на ЗМК // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. – К.: ІМВ, 2005. - Вип. 55. - Ч. 2. – С. 81-85.
174. Коломієць О. Вплив ноополітичних технологій на діяльність ЗМІ // Нова філологія: Зб. наук. праць. – З.: ЗНУ, 2005. - № 3 (23). – С. 175-182.
175. Коломієць О. Роль ноополітичних технологій у боротьбі з міжнародним тероризмом // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. – К.: ІМВ, 2005. – Вип. 56. – Ч.2. – С. 68-75.