Трілленберг Галина Іванівна. Організаційно-економічний механізм формування і використання ресурсного потенціалу системи охорони здоров'я регіону (на прикладі Тернопільської області)

Короткий опис

Трілленберг Галина Іванівна. Організаційно-економічний механізм формування і використання ресурсного потенціалу системи охорони здоров'я регіону (на прикладі Тернопільської області): дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. - Л., 2004

Трілленберг Г.І. Організаційно-економічний механізм формування і використання ресурсного потенціалу системи охорони здоров’я регіону (на прикладі Тернопільської області). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Інституту регіональних досліджень НAH України, Львів, 2004.
Дисертацію присвячено розробці теоретичних та прикладних положень обгрунтування процесу поліпшення функціонування організаційно-економічного механізму формування та використання ресурсного потенціалу системи охорони здоров’я регіону в умовах перехідної до ринкових відносин економіки. Проаналізовано основні методи та механізми їх реалізації.
Виявлені основні чинники низької ефективності функціонування діючого організаційно-економічного механізму регіональної системи охорони здоров’я. Узагальнено світовий досвід функціонування охорони здоров’я як виду економічної діяльності.
Визначальну роль відведено впровадженню бюджетно-страхової моделі системи охорони здоров`я регіону як базової для вдосконалення організаційно-економічного механізму цієї галузі з метою підвищення ефективності формування і використання її ресурсного потенціалу.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення проблеми побудови організаційно-економічного механізму формування і використання ресурсного потенціалу системи охорони здоров’я регіону, що дозволяє зробити наступні висновки:
1. Організаційно-економічний механізм формування і використання ресурсного потенціалу системи охорони здоров’я регіону як конкретний об’єкт даного дослідження займає специфічне місце в складі онтологічного об’єкта регіонально-економічної науки загалом: з одного боку, він є порівняно самостійною ланкою в структурі конкретної складної територіальної суспільної системи „регіон”, з іншого боку, він виступає елементом у системі виду економічної діяльності „охорона здоров’я та соціальна допомога”. Це вимагає використання своєрідної методики для його вивчення, сформованої автором з низки спеціально підібраних методів, що застосовуються як в рамках регіональної економіки, так і в інших науках.
2. Під ресурсним потенціалом системи охорони здоров’я регіону слід розуміти запаси і можливості ресурсів, котрі використовуються і можуть бути задіяні для забезпечення функціонування та розвитку цієї системи в межах конкретного регіону на визначену дату. В дисертаційній роботі визначено основні складові його структури організаційно-управлінський, матеріально-технічний, кадровий, фінансовий та потенціал територіального розвитку, які доцільно брати за основу економічного дослідження.
3. Уточнена дефініція та окреслена будова організаційно-економічного механізму формування і використання ресурсного потенціалу системи охорони здоров’я регіону, яку автор трактує як сукупність ресурсів, організаційно- управлінських та економічних складових, що забезпечують її розвиток.
4. Встановлено, що хід трансформації організаційно-економічного механізму формування і використання ресурсного потенціалу системи охорони здоров’я регіону детермінований, насамперед, моделлю її організації в цьому регіоні. На основі оцінки моделей розвитку медичної сфери у розвинених країнах світу і в Україні автор побудувала гіпотезу щодо ймовірної структури української моделі, яка повинна включати механізм формування ресурсного потенціалу охорони здоров’я регіону, функціонування котрого має бути пов’язане з реалізацією правових, економічних, соціальних, науково-технічних, освітніх, культурних, організаційно-управлінських, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та медичних заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоровя населення, продовження тривалості його активного життя і працездатності, створення сприятливих для здоровя умов побуту і праці, забезпечення гармонійного фізичного і психічного розвитку дітей та підлітків, запобігання хворобам та їх лікування.
5. Вивчення особливостей компонентної структури та організації використання матеріально-технічного потенціалу сфери охорони здоров’я регіону свідчить про скорочення потужностей мереж об’єктів регіональної системи охорони здоров’я при значно нижчій за нормативну забезпеченості ними населення. Оскільки кількісні та якісні зміни величини матеріально-технічного потенціалу системи охорони здоров’я регіону і його структури є потужним чинником трансформації організації медичної допомоги в межах цього регіону, вони неминуче приведуть до змін у територіальній організації системи охорони здоров’я регіону та до трансформації територіальної організації регіональної економіки загалом.
6. Оцінка кадрового потенціалу охорони здоров`я регіону вказує на суттєву внутрішньорегіональну варіацію забезпеченості населення медичними кадрами, пряму залежність між рівнем захворюваності та забезпеченістю медичними кадрами, суттєву відмінність у зайнятості штатних посад у розрізі лікарських спеціальностей, порівняно невисокий кваліфікаційний рівень медичного персоналу, що негативно позначається на якості медичного обслуговування населення. Виходячи з цього, обгрунтовано, що збільшення і поліпшення використання кадрового потенціалу регіону обласного рівня потребує пріоритетного розвитку системи загальної лікарської практики (сімейної медицини), оптимального співвідношення спеціалізованої та загальнопрофільної медичної допомоги на відповідних організаційних рівнях, перерозподілу професійних функцій різних категорій медперсоналу.
7. Виявлено недоліки формування фінансового потенціалу, зокрема, незбалансованість фінансових ресурсів охорони здоров`я регіону з необхідними обсягами надання медичної допомоги, спрямування фінансових ресурсів насамперед на підтримку потужностей закладів охорони здоров`я, що не стимулює їх раціонального використання. Встановлено, що обсягів бюджетного фінансування явно недостатньо для забезпечення належного рівня медичної допомоги, що негативно позначається на здоров’ї населення.
8. Обгрунтована бюджетно-страхова модель охорони здоров’я регіону, в основі якої має бути фінансова складова (обов’язкове медичне страхування, соціальне страхування, добровільне медичне страхування, приватне медичне страхування), яка дасть змогу вдосконалити механізм формування фінансових ресурсів. Для цього доцільно в законодавчому порядку забезпечити перерозподіл коштів, отриманих від соціального страхування, встановити відрахування до Фонду обов`язкового медичного страхування в розмірі 7-8% фонду оплати праці, фінансові ресурси охорони здоров`я розподіляти у співвідношенні: первинна медична допомога 40%, спеціалізована амбулаторно-поліклінічна допомога 15%, стаціонарна 45%.
9. Розвиток та ефективне використання кадрового потенціалу охорони здоров`я на регіональному рівні слід здійснювати в напрямку забезпечення відповідності фактичної чисельності основних категорій медперсоналу нормативній чисельності, виходячи з потреб населення; формування суспільно необхідної професійно-кваліфікаційної структури кадрів.
10. Для впровадження в сферу охорони здоровя нового господарського механізму доцільно створювати територіальні медичні об’єднання, здатні концентрувати фінансові ресурси, розвивати підприємництво та конкуренцію тощо. При переході до бюджетно-страхової медицини необхідно забезпечити збереження та ефективне функціонування державних (муніципальних) медичних закладів, водночас доцільно стимулювати і підтримувати розвиток недержавних закладів охорони здоровя.
11. З метою раціонального використання ресурсного потенціалу слід ширше застосовувати елементи програмно-цільового управління. Зокрема, враховуючи специфіку дослідженого регіону (58% становить сільське населення), необхідно розробити регіональну комплексну цільову програму розвитку медичної допомоги у сільській місцевості, яка б охоплювала наступні заходи:
визначення основних напрямків подолання відставання обсягів надання та якості медичної допомоги сільському населенню порівняно з міським;
розукрупнення сільських лікарських дільниць і наближення лікарської допомоги до сільського населення;
дотримання комплексного підходу до забезпечення сільського населення всіма видами первинної медико-санітарної допомоги у відповідності з доктриною ВООЗ та концепцією розвитку охорони здоров`я населення України;
створення організаційних моделей, що забезпечують однакову доступність первинної медико-санітарної допомоги для сільського населення з різними територіальними умовами розселення;
упорядкування мережі закладів охорони здоров`я, яке б забезпечувало пріоритетність розвитку первинної медико-санітарної допомоги сільському населенню на засадах загальної лікарської практики (сімейної медицини);
розроблення комплексної програми реструктуризації системи медичної допомоги населенню регіону, яка базуватиметься на аналізі вітчизняного і зарубіжного досвіду.