Удосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні: організаційний аспект

Короткий опис

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПАНЧЕНКО Микола Миколайович

УДК 351: 353.36

Удосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні: організаційний аспект

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Сокур Наталя Володимирівна,
кандидат політичних наук, доцент

Одеса - 2009

ЗМІСТ

Вступ ..4
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади державного управління соціальною сферою на регіональному рівні12
1.1. Теоретичні засади дослідження державного управління соціальною сферою на регіональному рівні..13
1.2. Співвідношення понять соціальна сфера і соціальна політика в аспекті державного управління..34
1.3. Цінності, принципи та методи як інституціональні засади функціонування механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні47
Висновки до першого розділу....63
Розділ 2. Механізми державного управління соціальною сферою на регіональному рівні65
2.1.Аналіз сучасного стану соціальної сфери як основи визначення і задоволення потреб регіональної спільноти.66
2.2. Організаційний механізм державного управління соціальною сферою на регіональному рівні80
2.3. Вітчизний та зарубіжний досвід розвитку механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні.95
Висновки до другого розділу...123
Розділ 3. організаційні засади вдосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні.125
3.1. Система оцінювання ефективності державного управління соціальною сферою на регіональному рівні...126
3.2. Інституційно-організаційна модернізація механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні.149
Висновки до третього розділу..170
Висновки..174
ДОДАТКИ.................180
Список використаних джерел.197

Вступ

Актуальність теми дослідження. Специфічним моментом для сьогоднішньої України в соціально-правовому аспекті є питання історичної відповідальності держави за зміни в соціальному положенні населення, що напряму випливає з функцій держави, як вони визначені в Конституції України. Тенденція соціалізації державних функцій особливо яскраво простежується через нові ознаки «сучасності» Української держави: соціально-правова держава захищає інтереси не тільки політично й економічно домінуючої верстви або класу, а й меншості, опозиції, інститутів громадянського суспільства; соціально-правова держава це постійний контакт влади з населенням, від прозорості якого залежить ефективність державного управління соціальною сферою. З огляду на це, значної уваги потребує модернізація регулятивної функції держави, насамперед, через удосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні.
Перед регіональними органами влади постають завдання з удосконалення соціальної інфраструктури територій, сприяння реалізації принципу соціальної справедливості, усунення множинності економічних диференціацій та соціальних стратифікацій, що виникли на етапі трансформаційного процесу розвитку економіки. Одним з основних завдань на етапі формування соціально-правової держави є перегляд цінностей, принципів, методів та механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні.
Теоретичні засади механізмів державного управління соціальною сферою досліджують у своїх працях такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як: Г.В.Атаманчук, В.Д.Бакуменко, Д.Н.Бахрах, І.Л.Бачіло, В.Г.Бодров, З.С.Гладун, С.М.Зінченко, В.М.Іванов, В.М.Князєв, В.К.Колпаков, О.В.Кузьменко, П.І.Надолішній, І.Ф.Надольний, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенський, М.П.Орзіх, В.І.Патрушев, А.В.Пікулькин, Л.Л.Приходченко, В.А.Ребкало, О.М.Рой, Ю.М.Старилов, Д.Д.Цабрія та інші.
Окремі аспекти розвитку соціальної сфери на рівні держави та регіонів відображені в роботах таких вчених: З.В.Балабаєва, Н.А.Волгін, Е.А.Гансова, В.І.Гилко, Н.М.Драгомирецька, О.Л.Іванова, В.Н.Ковальов, Л.І.Кормич, Е.М.Лібанова, С.М.Наумкіна, Г.І.Осадча, П.Д.Павленок, О.М.Палій, Т.І.Пахомова, Н.В.Піроженко, В.А.Скуратівський, Г.В.Черкашин та інших, де розглядаються питання соціального спрямування державної соціальної політики в Україні, відношення громадян у регіонах до державних зусиль у цьому напрямку.
Віддаючи належне проведеним дослідженням зазначимо, що більшість з них зорієнтована на вирішення проблеми соціальних взаємодій та соціальних відносин, подолання диференціації в рівнях життя населення, ефективності державного управління, проте загальновизнаного підходу щодо удосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні, зокрема в організаційному аспекті, у системному вигляді ще не сформовано. Слід підкреслити, що і особливості механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні ще не знайшли всебічного вивчення, що обумовило відсутність теоретичних розробок у напряму їх вдосконалення та модернізації.
Таким чином, теоретичні й методичні питання організаційної модернізації механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні як способу підвищення ефективності влади у забезпеченні прав і свобод людини, потребують подальшого дослідження, що і визначило мету та завдання дисертаційної роботи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах науково-дослідної теми Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України «Сучасний соціально-політичний та гуманітарний розвиток регіону» (№ держреєстрації 0107U004691), в якій дисертантом, як виконавцем, досліджено структуру органів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні та виявлено особливості механізмів державного управління у цій сфері.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування організаційних засад удосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні.
Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено такі завдання:
дослідити сучасні теоретико-методологічні засади державного управління соціальною сферою на регіональному рівні, здійснити аналіз існуючого понятійно-категоріального апарату щодо визначення сутності основних понять дослідження «соціальна сфера», «соціальна політика», «державне управління соціальною сферою», «механізми державного управління соціальною сферою на регіональному рівні»;
проаналізувати цінності, принципи і методи державного управління соціальною сферою та визначити принципи дієвості механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні;
дослідити сучасний стан вітчизняної соціальної сфери на рівні регіонів і досвід проведення державної соціальної політики в Україні та зарубіжних країнах й на цій основі виявити «вузькі місця» в системі механізмів державного управління регіональною соціальною сферою;
з'ясувати організаційно-правову структуру державного управління соціальною сферою та виявити специфічні риси й особливості механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні;
розробити систему критеріїв комплексного оцінювання ефективності державного управління соціальною сферою регіону з метою обґрунтування напрямів удосконалення механізмів державного управління регіональною соціальною сферою;
визначити й обґрунтувати напрями удосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні та розробити практичні рекомендації органам регіональної влади, зокрема, щодо розвитку суб’єкт-суб’єктної практики соціальної взаємодії державної влади й соціальних груп.
Об'єктом дослідження є механізми державного управління соціальною сферою на регіональному рівні.
Предметом дослідження організаційні засади вдосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що застосування на практиці системи комплексного оцінювання ефективності державного управління соціальною сферою на регіональному рівні не за кінцевими, а за проміжними результатами сприятиме обґрунтованому вибору напрямів удосконалення механізмів державного управління, що у кінцевому рахунку забезпечить соціальну модернізацію регулятивної функції держави.
Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні використано наступні загальні та спеціальні методи, які відповідають меті й завданням наукового дослідження: історичний метод було застосовано для виявлення часової динаміки розвитку механізму взаємодії держави з іншими суб’єктами розвитку регіональної соціальної сфери; на основі порівняльного методу здійснено аналіз правових основ процесів, що досліджуються; системний метод дав змогу здійснити теоретико-методологічне узагальнення наукових концепцій, розробок вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених державному управлінню соціальною сферою; за допомогою методу типологічного аналізу здійснено класифікацію принципів і методів державного управління, підходів та критеріїв оцінювання ефективності державного управління соціальною сферою; методом системно-структурного аналізу досліджено організаційну структуру управління соціальною сферою регіону, механізм відкритого управління.
Інформаційною базою для отримання наукових фактів та інформації слугувало чинне законодавство як України, так і зарубіжних країн стосовно взаємовідносин між державною владою, бізнесом та громадськістю, вітчизняні та закордонні публікації, документи поточних архівів органів державної влади, статистичні матеріали Одеської обласної державної адміністрації та Держкомстату України, збірники матеріалів конференцій і «круглих столів», присвячених досліджуваній проблематиці; результати досліджень, проведених вченими та науковими організаціями України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні конкретного наукового завдання забезпечення ефективної реалізації цілей і завдань державної соціальної політики завдяки удосконаленню механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні, насамперед, в організаційному аспекті, що конкретизується в наступних положеннях:
вперше:
- на основі дослідження специфіки державного управління соціальною сферою на регіональному рівні та проблем забезпечення соціального благополуччя населення регіону визначено структурно-цільові принципи дієвості механізмів державного управління: оперативне реагування на соціальні процеси; визнання альтернативності рішень; субсидіарність при визначені пріоритетів; встановлення часових меж; мобільність й адаптивність, які є концептуальними вихідними положеннями врегулювання суб’єкт-об’єктних і суб’єкт-суб’єктних відносин у процесі реалізації державної соціальної політики на регіональному рівні та визначення напрямів удосконалення діючих механізмів державного управління соціальною сферою;
- запропоновано цілісну систему критеріїв комплексного оцінювання ефективності державного управління соціальною сферою на регіональному рівні не за кінцевими, а за проміжними результатами, як інструменту обґрунтування напрямів удосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні, що складається з чотирьох відносно самостійних рівнів: загальної ефективності; спеціальної ефективності; конкретної ефективності; результативності;
- обґрунтовано організаційні засади удосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні за напрямами: розвиток механізмів відкритого управління; формування регіональних соціальних стандартів; використання механізмів міжсекторної взаємодії, які представлено у формі конкретних рекомендацій органам державної влади;
удосконалено:
- понятійний апарат державного управління соціальною сферою, зокрема поглиблено зміст поняття «державне управління соціальною сферою на регіональному рівні» як виконавчо-розпорядча діяльність з реалізації цілей одночасно загальнодержавної та регіональної соціальної політики, заснованої на законодавчо встановлених імперативах, що визначають реальний рівень життя, соціального благополуччя, зайнятості населення, його соціальної підтримки;
- процедуру запровадження механізму відкритого управління у процес планування бюджетних трансфертів на регіональну соціальну сферу, головною особливістю якої є максимальне врахування під час планування інтересів регіональних громад з одночасним підвищенням відповідальності цих громад та їх представництва;
набуло подальшого розвитку:
- механізм міжсекторної взаємодії у формі громадської ради яка є дорадчо-консультативним органом, що створюється з метою забезпечення врахування громадської думки при формуванні та реалізації державної соціальної політики, здійснення моніторингових заходів, пов'язаних із оцінкою ефективності дій органів публічної влади у задоволенні потреб населення в соціальних послугах;
- підходи до систематизації принципів і методів державного управління соціальною сферою.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці конкретних рекомендацій органам регіональної влади щодо розвитку суб’єкт-суб’єктної практики соціальної взаємодії державної влади й соціальних груп у напряму вдосконалення механізмів управління.
Результати дослідження використано в поточній діяльності Управління внутрішньої політики Одеської обласної державної адміністрації при роботі з громадськими організаціями та районними державними адміністраціями для визначення ефективності дій органів влади при розв’язанні проблем забезпечення соціального благополуччя населення регіону (довідка від 12.05.08 р. № 1306).
Результати, що отримані в ході дослідження, можуть бути використані органами регіонального управління для підвищення ефективності управлінського

впливу на соціальну сферу регіону, зокрема запровадження механізму відкритого управління у процес планування бюджетних трансфертів забезпечить максимальне врахування інтересів регіональних громад з одночасним підвищенням їх відповідальності.
Теоретичні узагальнення і висновки дисертації також можуть бути використані у наукових дослідженнях проблем удосконалення механізмів державного управління соціальною сферою, в тому числі при розробці нових підходів до управління соціальною інфраструктурою, а також при оновленні програм і методичних матеріалів навчальних дисциплін щодо підготовки управлінських кадрів, посібників та довідкової літератури з питань управління соціальним і гуманітарним розвитком в Україні.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Отримані результати, які характеризують наукову новизну, розробки і висновки, що виносяться на захист, одержані автором особисто і отримані шляхом проведення досліджень. Основні положення й висновки дисертації викладено в одноосібних наукових працях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження були оприлюднені та обговорені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження» (м. Одеса, 2006 р.); «Проблеми політико-правового забезпечення євро- та євроатлантичної інтеграції України» (м. Одеса, 2007 р.); V Всеукраїнська наукова конференція правників-початківців (м. Одеса, 2007 р.); «Одеські соціологічні читання «Інституційні зміни та пошук нової ідентичності» (м. Одеса, 2007р.); «Актуальні проблеми реалізації плану дій Україна ЄС» (м. Одеса, 2007 р.); «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 2007 р.). Результати апробації були схвалені, а тексти оприлюднених наукових доповідей були рекомендовані до друку.
Публікації. Основні положення дисертації викладено автором в дванадцяти одноосібних публікаціях, п’ять з яких у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 218 сторінок, з них обсяг основного тексту - 179 сторінок. Список використаних джерел включає 241 найменування. У роботі наведено 4 рисунки, 11 додатків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання забезпечення ефективної реалізації цілей і завдань державної соціальної політики завдяки науковому обґрунтуванню організаційних засад удосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні. Згідно з отриманими в процесі дослідження результатами сформовано наступні висновки та пропозиції, що мають теоретичне та практичне значення.
1. На основі системного дослідження теоретико-методологічних засад державного управління соціальною сферою доведено, що сучасний зміст поняття «соціальна сфера» розкривається не тільки через розуміння її як інфраструктури, що забезпечує соціальні норми життєдіяльності населення шляхом надання органами публічної влади відповідних послуг, але й через цільову спрямованість на формування сприятливих соціальних відносин між індивідуумами і їх групами (колективами). Основними компонентами соціальної сфери є соціальні відносини та соціальна діяльність. Центральним елементом у структурі соціальної сфери виступають потреби індивіда та групи, що забезпечуються органами публічної влади через надання соціальних послуг.
2. Державне управління соціальною сферою на регіональному рівні є виконавчо-розпорядчою діяльністю з реалізації цілей одночасно загальнодержавної та регіональної соціальної політики, заснованої на законодавчо встановлених імперативах, що визначають реальний рівень життя, соціального благополуччя, зайнятості населення, його соціальної підтримки. Концептуальними вихідними положеннями врегулювання суб’єкт-об’єктних і суб’єкт-суб’єктних відносин у процесі реалізації державної соціальної політики на регіональному рівні є принципи державного управління. Обґрунтовано доцільність запровадження окремої групи принципів, що характеризується значною мінливістю у часі, нелінійною залежністю від багатьох різнорівневих факторів та різноманітністю соціальних проблем в межах різних регіонів. Ця група принципів є різновидом структурно-цільової групи принципів, оскільки усі вони здійснюють вплив переважно на процес та результат формування цілей державного управління соціальною сферою.
3. Під механізмом державного управління соціальною сферою на регіональному рівні розуміється послідовність взаємопов’язаних дій усіх суб’єктів державної соціальної політики, узгоджених з наявною сукупністю засобів і регламентуючих методів, що забезпечує перетворення вихідних рішень (забезпечення належного рівня та якості життя населення) в результат (соціальні послуги). Ураховуючи той факт, що будь-який механізм завжди конкретний, оскільки спрямований на результат через регламентування та взаємозв’язок окремих дій шляхом використання доступних ресурсів, визначено «власні цілі» організаційного механізму державного управління соціальною сферою: розвиток соціальної інфраструктури; соціальне обслуговування населення; соціальний захист населення.
4. Специфічними рисами організаційного механізму державного управління соціальною сферою на регіональному рівні є: наявність кількох відносно незалежних суб'єктів управління різними галузями соціальної сфери, що не забезпечує цілісність системи управління соціальним розвитком; подвійне підпорядкування соціальних управлінь голові обласної державної адміністрації та профільним міністерствам (а якщо додати делегування повноважень обласними радами, то й потрійне), що не сприяє самостійній, а отже якісній та ефективній роботі щодо реалізації чіткої управлінської політики; відсутність регіональних нормативів соціального благополуччя населення, внаслідок чого не забезпечується адекватне реагування суспільних інститутів на соціальні зміни.
5. В умовах ресурсної дефіцитності, яка безпосередньо віддзеркалюється в обсягах публічних видатків на соціальну сферу, важливим елементом організаційного механізму державного управління соціальною сферою на регіональному рівні (що здатний забезпечити не тільки його дієвість, але й ефективність) є міжсекторна взаємодія. Цей елемент механізму частково запроваджений у вітчизняну практику надання соціальних послуг через «соціальне замовлення», як засіб вирішення пріоритетних проблем територіальної громади органами місцевої влади з залученням комерційних структур і некомерційних організацій (вперше у 2000 р., м. Одеса). Але нормативно-правова не закріпленість соціального замовлення є чинником, що гальмує розвиток міжсекторної взаємодії. В умовах дефіцитності місцевих ресурсів, на долю яких припадає найбільш питома вага витрат на соціальну сферу, актуальним є створення умов для залучення в систему вирішення проблем соціальної сфери якомога більшої кількості організованих та самостійних учасників і забезпечення їх оптимальної взаємодії у напряму вирішення проблем соціальної сфери.
6. Суспільно обумовлена вимога підвищення рівня ефективності та якості державного управління загалом потребує розробки комплексного підходу до оцінювання його ефективності й в управлінні соціальною сферою. Найпродуктивнішою уявляється організація оцінювання ефективності управління соціальною сферою за аналогією із організацією перевірки ведення фінансової діяльності шляхом незалежного аудиту. Тим більше, що державне управління соціальною сферою у кінцевому результаті має справу із найдорожчими «фінансами» людьми. Комплексне оцінювання ефективності державного управління соціальною сферою на регіональному рівні має базуватися на наступній системі критеріїв: загальної, спеціальної, конкретної ефективності та окремо результативності.
7. Аналіз діючих механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні виявив кілька «вузьких місць» у цій системі, які в той же час можуть мати достатньо перспективні та не затратні рішення, за умов їх організаційного вдосконалення. Перспективним напрямом удосконалення процедури витрачання державних ресурсів на підтримку різних складових регіональної соціальної сфери ми вважаємо запровадження у систему державного управління регіональною соціальною сферою механізмів відкритого управління, які мають замінити чинний механізм прямих пріоритетів. Механізм відкритого управління найяскравіше відображає ідею погодження інтересів центру (як носія та розпорядника державного бюджету) та інтересів «споживачів» місцевих органів влади, і передбачає, що центр має певні уявлення про так звані «функції ефекту» від можливого застосування ресурсів, а кожен «споживач» не тільки надає заявку на ресурси з розписом затратних статей, а й повідомляє центр про власну оцінку ефективності використання даних ресурсів у кількох варіантах їх обсягів.
8. Об'єктивне визначення потреб місцевих органів влади у ресурсному забезпеченні реалізації завдань державної соціальної політики та надання соціальних послуг повинне базуватися на соціальних нормативах життєдіяльності населення, що у лаконічній та конкретній формі мають бути закріплені в регіональному соціальному стандарті. Розробка такого нормативного документу це пріоритетний напрям удосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні, направлений на перетворення деяких показників соціального розвитку із загальнодержавних на регіональні. Саме регіональна громада має визначати абсолютні чи відносні розміри показників соціального забезпечення виходячи з місцевих умов, ураховуючи внутрішній ресурсний потенціал та певні етнічні традиції.
9. Розвиток міжсекторної взаємодії, як організаційного елементу вдосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні, доцільний у формі громадської ради яка є дорадчо-консультативним органом, що створюється з метою забезпечення врахування громадської думки при формуванні та реалізації державної соціальної політики, здійснення моніторингових заходів, пов'язаних із оцінкою ефективності дій органів публічної влади у задоволенні потреб населення в соціальних послугах. Громадська рада має слугувати проведенню публічної експертизи тих ключових рішень, які стосуються перспектив розвитку регіону та сприяти впровадженню в практику форм взаємодії з владою шляхом проведення цільових зустрічей з обговоренням, спільною розробкою та вирішенням конкретних соціальних проблем.
10. За результатами дослідження розроблено та обґрунтовано наступні практичні рекомендації органам державної влади:
- з метою вдосконалення державного управління соціальною сферою на регіональному рівні, формувати дерево цілей виходячи з об’єктивних положень структурно-цільових принципів щодо врегулювання суб’єкт-об’єктних і суб’єкт-суб’єктних відносин у процесі реалізації державної соціальної політики;
- з метою досягнення об'єктивності та інформативності оцінювання ефективності механізмів державного управління регіональною соціальною сферою запровадити постійний контроль за ступенем організованості, регулярності та результативності розпорядчо-виконавчої діяльності із застосуванням запропонованої системи критеріїв ефективності;
- у рамках паліативного вирішення проблеми практичної неможливості для держави в сучасних умовах забезпечувати одночасно для жителів усіх регіонів усі задекларовані державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, перевести значну частину показників соціального благополуччя та рівня життя населення із розряду загальнодержавних у розряд регіональних та перекласти на розсуд регіональної громади під керівництвом місцевих органів державного управління визначення абсолютних чи відносних розмірів цих показників;
- у межах вирішення проблеми мобілізації ресурсів для розв’язання найважливіших соціальних завдань на регіональному рівні забезпечити нормативно-правове оформлення різноманітних інструментів міжсекторної взаємодії: соціального замовлення; організаційно-правової форми громадської ради; соціальної експертизи економічних рішень тощо.

Список використанИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер'янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні / В.Б.Авер'янов. К. : Наукова думка, 1997. 48 с.
2. Акти європейського права із соціальних питань / заг. ред. В.М. Литвина. К. : Парламентське вид-во, 2005. 543 с.
3. Алескеров Ф.Т. Оценки качества государственного управления / [Ф.Т.Алескеров, К.И.Головщинский, А.В Клименко]. М. : ГУ ВШЭ, 2006. 36 с. (Препринт / Государственный университет «Высшая школа экномики»; WP8/2006/02).
4. Андрусенко Н. Соціальне замовлення форма співпраці влади та громади. З досвіду Болгарії. Укрінформ [Електронний ресурс] режим доступу : http://mlsp.kmu.gov.ua/labour/sp/control/uk/publish/article?art_id=37721&cat_id=35997
5. Атаманчук Г.В. Теория государственного управлення : [курс лекцій] / Атаманчук Г.В. М. : Юрид. лит., 1997. 400 с.
6. Бабич П. Проблеми формування системи влади в регіоні / П.Бабич // Командор. 1998. № 1. С. 11 13.
7. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики : [монограф.] / В.Д.Бакуменко. К. : Вид-во УАДУ. 2000. 324 с.
8. Балабаєва З.В. Виклик демократії в умовах глобалізації / З. Балабаєва // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. Вип. 2 (30). С. 1116.
9. Баранова Н.П Використання новітніх соціальних технологій у соціально-економічному прогнозі / Н. Баранова // Матеріали міжнародної наукової конференції. Луганськ, 2008р. С. 3743.
10. Бахрах Д.Н. Административное право : [учебник] / Д.Н.Бахрах. М. : НОРМА, 2008. 815 с.
11. Бачило И.Л. Функции органов управления / И.Л.Бачило. М. : Юридическая литература, 1976. 128 с.
12. Беганська І.Ю. Державне регулювання та цільове програмування сталого соціального розвитку в регіоні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / І. Ю.Беганська. Донецьк, 2005. 20 с.
13. Большие системы: моделирование организационных механизмов / [В.Н.Бурков, Б.Данев, А.К.Еналеев и др]. М. : Наука, 1989. 248 с.
14. Бубенко П.Г. Регіональні аспекти інноваційного розвитку / П.Г.Бубенко. Харків : НТТУ «ХПГ», 2002. 316 с.
15. Буркинський Б.В. Інноваційна стратегія у соціально-економічному розвитку регіону : [монографія] / Б.В.Буркинський, Є.В.Лазарєва. Одеса, 2007. 140 с.
16. Бурков В.Н. Теория активных систем: состояние и перспективы / В.Н.Бурков, Д.А.Новиков. М. : Синтег, 1999. 128 с.
17. Бутко М. Розв'язання проблем регіонального розвитку / М.Бутко // Економіка України. 2000. № 1. С. 12 16.
18. Вайс К. Оцінювання: Методи дослідження програм та політики / Р.Ткачук та М. Корчинська ; наук. ред. пер. О.Кілієвич ; [пер. з англ.]. К. : Основи, 2000. 671 с.
19. Варналій З.С. Регіональний розвиток України: проблеми та приоритети / З.С.Варналій // Економіст. 2005. № 6. С. 24 27.
20. Василькова В.В. Порядок и хаос в развитии социальных систем. (Синергетика и теория социальной самоорганизации) / В.В. Василькова. СПб. : Лань, 1999. 480 с.
21. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / под общ. ред. Е.Б. Кубко. К. : Юринком, 1997. 192 с.
22. Взаимосвязь социальной работы и социальной политики : [сб. ст. / под ред. Ш. Рамон ; перевод с англ. Б.Ю.Шапиро]. М. : Аспект-Пресс, 1997. 253 с.
23. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм / [пер. з англ. В.Шульга]. К. : Всеувито, 2003. 350 с.
24. Виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку Одеської області за 2007 рік. Одеса, 2008. 178 с.
25. Всеобщая декларация прав человека / Департамент информации ООН. Б. м., 1949. 8 с.
26. Гилев С.Е. Распределенные системы принятия решений в управлении региональным развитием / С.Е.Гилев, С.В.Леонтьев, Д.А.Новиков. М. : ИПУ РАН, 2002. 52 с.
27. Гилко В.І. Соціальні орієнтири державної політики. Діагностика соціального розвитку Одеського регіону / [В.І.Гилко, Л.І.Кормич, Е.А.Гансова]. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2005. 512 с.
28. Гладун 3.С. Поняття і зміст державного управління: адміністративно-правовий аналіз / З.С. Гладун. Львів : Львівська філія УАДУ при Президентові України, 1996. 487с.
29. Гладун З.С. Принципи державного управління / З.С.Гладун // Юридичний вісник. 1997. № 4. С. 95 98.
30. Голікова Т. Регіональне самоврядування шлях до демократизації суспільства / Т.Голікова // Регіональна економіка. 1998. №3. С. 144 148.
31. Голосніченко І.П. Концептуальні питання адміністративно-правового регулювання організації і діяльності місцевих органів виконавчої влади / І. П. Голосніченко // Ідеологія державотворення в Україні: історія і сучасність : наук.-практ. конф., 29-30 травня : тези доп. К. : Вид-во НАДУ, 1997. С. 334 335.
32. Григорьева И.А. Теория и практика социальной работы / И.А.Григорьева, В.Н. Келасьев. СПб. : СПбГУ, 2004. 536 с.
33. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О.А.Грішнова. К. : Знання, 2001. 254 с.
34. Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку / [за заг.ред. Ф.М. Рудича]. К. : Парламентське вид-во, 2006. 412 с.
35. Громадянське суспільство в Україні. Аналітичний звіт за результатами загальнонаціонального опитування недержавних організацій України : фонд «Демократичні ініціативи» та СОЦІС на замовлення Світового банку / Бачинський Я., Кучерів І., Бекешкіна І., Стегній О., Полуйко В. К. : ДІСБ, 2003. 54 с.
36. Громадські ради при виконавчих органах [Електронний ресурс] режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id =11274023&cat_id=11152463
37. Губко М.В. Математические модели оптимизации иерархических структур / М.В. Губко. М. : ЛЕНАНД, 2006. 264 с.
38. Давидюк О.О. Фінансування соціальних виплат: світовий досвід // Вісник пенсійного фонду України. 2008. № 3. С. 17 24.
39. Данилов В.И. Механизмы группового выбора / В.И. Данилов, А.И.Сотсков. М. : Наука, 1991. 172 с.
40. Демидова Т.Е. Социальная деятельность в меняющемся мире: проблемы и противоречия / Т.Е.Демидова // Социальные технологии, исследования. 2005. № 3. С. 11 18.
41. Денисов Ю.Д. Регіональний дискурс: сутність, еволюція, сучасні уявлення, перспективи розвитку / Ю.Д. Денисов, Л.А. Савельев, Л.Т.Шевчук // Регіональна економіка. 2003. № 1. С. 179 185.
42. Державне управління / [Мельник А.Ф., Оболенський О.Ю., ВасінаА.Ю. та ін]. К. : Знання-Пресс, 2003. 343 с.
43. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : [навч. посібник] / за заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка. Львів : Вид-во Нац. ун-ту Львівська політехніка”, 2002. 352с.
44. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади : [навч. посібник] / під ред. Н.Р.Нижник. К. : Видавництво УАДУ, 2002. 164с.
45. Державне управління : [словник-довідник] / В.М.Князєв, В.Д.Бакуменко. К. : Видавництво УАДУ, 2002. 228с.
46. Деякі актуальні питання забезпечення участі громадськості у формуванні і реалізації державної політики. Результати масового опитування [Електронний ресурс] режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/ control/uk/publish/article?artid=15352015&cat_id=15054520
47. Дзенис З.Е. Методология и методика социально-экономгеографических исследований / З.Е. Дзенис. Рига : Зинатне, 1967. 262 с.
48. Долішній М.І. Наукові основи регіональної соціально-економічної політики / М. І. Долішній, С.М. Злупко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період : зб. наук. пр. / відп. ред. М. І. Долішній. Львів : НАН України, Інститут регіональних досліджень, 1998. С. 8 25.
49. Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ століть: нові пріоритети : [монограф.] / М. І. Долішній. К. : Наукова думка, 2006. 512 с.
50. Долішній М. Львівська наукова школа економічної регіоналістики, її генеза, здобутки, проблеми і перспективи / М. Долішній, С. Злупко // Регіональна економіка. 1998. № 2. С. 28 39.
51. Дробноход М. Концептуальні засади переходу України до стійкого екологічно безпечного розвитку / М.Дробноход : Електронний ресурс Режим доступу : http://novaxvylya.iatp.org.ua/ua/archive/2007/novyny57d8.
52. Євдокименко В.К. Соціальна інфраструктура Карпатського регіону: пошук перспектив розвитку / В.К. Євдокименко, У.Я. Садова, Л.Т. Шевчук. Львів : ІРД НАНУ, 1995. 80 с.
53. Європейська соціальна хартія [Електронний ресурс] режим доступу : http://civic.kmu.gov.ua/civic/control/uk/publish/article?art_id=92459&cat_id=92401
54. Жук М.В. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України : [навч. посібник] / М.В. Жук, В.П. Круль. Чернівці : Рута, 2002. 293 с.
55. Занфіров В.А. Державне регулювання соціально-економічного розвитку регіону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / В.А. Занфіров. Київ, 2006. 20 с.
56. Заставний Ф.Д. Географія України / Ф.Д. Заставний. Львів : Світ, 1994. 472 с.
57. Заходи, які виконані органами виконавчої влади з реалізації у 2008 році Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства [Електронний ресурс] режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=11274023&cat_id=1115246
58. Зінченко С.М. Державне регулювання соціального розвитку регіону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / С.М. Зінченко. Запоріжжя, 2007. 20 с.
59. Злупко С.М. Українська регіоналістика: традиції, здобутки, проблеми / С. М. Злупко // Регіональна економіка. 1996. № 1-2. С. 124 131.
60. Злупко С.М. Наукові основи моделювання розвитку регіональних суспільно-економічних систем / С.М.Злупко // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні суспільні системи : зб. наук. пр. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2004. Вип. З (XLVII). Ч.1. С.15 31.
61. Зубаревич Н.В. Социальное развитие регионов России: проблемы и тенденции переходного периода / Н. Зубаревич. М. : Едиориал УРСС, 2005. 264 с.
62. Иванов В.Н. Инновационные социальные технологии государственного и муниципального управления / В.Н. Иванов, В.И. Патрушев. 2-е изд., перераб. и доп. М. : Изд-во «Экономика», 2001. 324 с.
63. Изард У. Методы регионального анализа : Введение в науку о регионах/ У.Изард. М. : Прогресс, 1996. 660 с.
64. Іванова О.Л. Соціальна політика: теоретичні аспекти / О. Л. Іванова. К. : Академія, 2003. 107 с.
65. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком / С.М. Ілляшенко : [2-ге вид., перероб. і доп.]. Суми : ВТД «Університетська книга», К. : Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. 324 с.
66. Карпатський регіон: сучасний стан, проблеми, перспективи сталого розвитку / Кравців В.С., Колодійчук І.А., Грицишин П.М., СтадницькийЮ.І. Львів : ІРД НАНУ, 2003. 83 с.
67. Карпов В.В. Социально-экономические основы региональной политики в условиях трансформации общества / В.В. Карпов. Омск : , 1998. 214 с.
68. Карпов І.Ю. Механізми формування та реалізації регіональних стратегій розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / І.Ю. Карпов. Одеса, 2007. 20 с.
69. Керецман В.Ю. Державне регулювання розвитку регіонів в Україні: теорія і практика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / В.Ю. Керецман. К., 2005. 32 с.
70. Ковалев В.Н. Социология социальной сферы / В.Н. Ковалев. М. : Изд-во РГСИ, 1993. 96 с.
71. Колодій А. Перешкоди на шляху інституціалізації громадянського суспільства в Україні // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Ураїні : наук.-практ. конф., 29 травня : тези доп. К. : Вид-во УАДУ, 2001. Том 1. С. 50 54.
72. Колот А., Григорович С. Теоретичні і прикладні аспекти підвищення доходів працюючих як передумови збереження та розвитку людського капіталу / А. Колот, С. Григорович // Україна: аспекти праці. 2005, № 8. С. 197.
73. Кожурин Ф.Д. Совершенствование регионального управления / Ф.Д.Кожурин. М. : Знание, 1990. 61 с.
74. КоломийчукВ.С. Соціально-економічний розвиток адміністративного району: в умовах переходу до ринку (підходи до вивчення, стратегії розвитку) / В.С.Коломийчук. Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. 440 с.
75. Колпаков В.К. Адміністративне право України : [підручник] / В.К.Колпаков, О.В.Кузьменко. К. : Знання, 2003. 537 с.
76. Коментар до Конституції України / В.Б. Авер'янов, В.Ф. Бойко, В.І. Борденюк та ін. К. : АТ «Книга», 1996. 376 с.
77. Комплексна програма реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку, на 2003-2015 роки. Затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 634 // Офіційний вісник України вiд 23.05.2003. 2003. № 18. Стор. 116. Ст. 847.
78. Конституція України : за станом на 7 грудня 2004 р. / Верховна Рада України. Офіційне вид. К. : Парлам. вид-во, 2005. 68 с. (Бібліотека офіційних видань).
79. Концепція адміністративної реформи в Україні: Електронний ресурс / Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи. 17.09.2004. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/ control/publish/article?art_id=8922225
80. Концепція державної регіональної політики : Указ Президента України від 25 травня 2001 р. № 341/2001 // Територіальна організація влади в Україні: статус і повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування / За заг. ред. А. П. Зайця. К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. С.263272.
81. Концепція регіональної політики в Україні (проект) / Ін-т економіки промисловості НАН України. Донецьк : ИЕП НАН Украини, 1995. 62 с.
82. Куклински Э. Региональное развитие начало поворотного этапа / Э.Куклински // Региональное развитие и сотрудничество. 1997. Вып. 1. С. 49 62.
83. Лазор О.Д. Територіальна організація влади в Україні. Навчальний посібник / [О.Д.Лазор, О.Я.Лазор, А.О.Чемерис]. К. : Дакор, 2007. 576 с.
84. Лапаева В.В. Социология права / В.В. Лапаева ; [под. ред. В.С.Нерсесянца]. М. : Норма, 2004. 287 с.
85. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання / О.Лапко. К. : ІЕП НАНУ, 1999. 211 с.
86. Ларина Н.И. Мировой опыт региональной политики : [учеб. пособие]/ Н.И Ларина. Новосибирск : Изд-во Сиб. акад. гос. службы, 1996. 70 с.
87. Лафта Дж. Менеджмент / Дж.Лафта. М. : Кнорус, 2004. 592 с.
88. Лебедев О.Т., Язвенко С. А. Социальная защита населения / О. Лебедев, С. Язвенко. // Вестник СПбГУ. Сер. 5. 2008. Вып. 2. С. 91 92.
89. Левков С.А. Стратегии социализации и региональная социальная политика / С. А. Левков. Хабаровск : Риотип, 2004. 96 с.
90. Людський розвиток в Україні: 2004 рік / Щорічна науково-аналітична доповідь / [за ред. Е.М. Лібанової]. К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2004. 172 с.
91. Мазур А.Г. Регіональна економіка: проблеми відтворення і управління / А.Г. Мазур. Вінниця : ВДТУ, 2000. 262 с.
92. Майлакович М. Всеобщее управление качеством в целях повышения производительности в государственном секторе / М.Майлакович // Эффективность государственного управления : [пер. с англ. / общ. ред. С. А. Батчикова и С. Ю. Глазьева]. М. : Фонд «За экон. грамотность», 1998. С.707 734.
93. Масове опитування населення «Уявлення громадян про місце Уряду в системі органів державної влади, його пріоритетні якості та напрями діяльності» (Інститут соціальної та політичної психології АПН України, червень, липень, вересень 2003 р.) [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?artid=15062108&cat_id =15054520
94.