УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

на правах рукопису

КОЛЕСНИКОВ Дмитро Васильович
УДК 351.82:330.59

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Науковий керівник: Халецька Аліна Анатоліївна, доктор наук з державного управління, професор

ДОНЕЦЬК – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ
12
1.1.Взаємодія ринку та держави у формуванні якості життя: західна теорія і практика державного управління
12
1.2. Радянський та пострадянський досвід підвищення ефективності державного управління на основі якості життя
29
Висновки до розділу 1 50
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ

53
2.1. Аналіз теорії та практики стимулювання соціально-економічного розвитку держави на засадах моніторингу якості життя населення

53
2.2. Методичні підходи до формування механізмів державного управління якістю життя
88
Висновки до розділу 2 133
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ НА ОСНОВІ МОНІТОРИНГУ КОМПЛЕКСНОГО ПОКАЗНИКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ (НА ПРИКЛАДІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

137
3.1. Моніторинг комплексного показника якості життя регіону 137
3.2. Розробка рефлексивно-комунікативного механізму соціалізації державного управління на основі комплексного показника якості життя

165
Висновки до розділу 3 181
ВИСНОВКИ 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 190
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК В
ДОДАТОК Г
ДОДАТОК Д
ДОДАТОК Е
ДОДАТОК Ж

ВСТУП

Актуальність теми. Україна увійшла у друге десятиріччя XXΙ століття з надією на довгоочікуване пожвавлення економіки, стійкий розвиток соціальної сфери та духовне оновлення суспільства. Включення нашої країни в процеси глобалізації, крім позитивних зрушень, пов’язаних з лібералізацією вітчизняної економіки, інтеграцією виробництва, торгівлі і фінансів у світову систему, демократизацією політичного життя країни, призвело до ще більшого роз’єднання найбагатших і найбідніших прошарків суспільства, відтоку капіталів за кордон. Все це, прямо або опосередковано, обернулося для більшості окремих громадян так само, як і для України в цілому, зниженням якості життя.
Разом з тим не можна не відзначити, що сьогодні, незважаючи на політичні кризи, існують реальні передумови переходу від забезпечення елементарного виживання більшості населення до стратегії поступового підвищення якості життя. Для здійснення такої стратегії розвитку органам влади необхідні відповідні механізми державного управління якістю життя.
Наразі у теорії та практиці державного управління залишаються недостатньо повно вирішеними питання щодо визначення дефініції та суті категорії якості життя. У сучасних наукових дослідженнях існують значні розбіжності у тлумаченні таких понять, як «якість життя», «рівень життя», «спосіб життя». З огляду на інтенсифікацію економічних перетворень, існує необхідність глибокого наукового осмислення методології моніторингу якості життя та використання його як каталізатора соціально-економічного розвитку регіону, опрацювання ефективних механізмів соціалізації державного управління на основі показника якості життя.
Проблеми удосконалення механізмів державного управління досліджували вітчизняні вчені та практики: В. Б. Авер’янов, О. Ю. Амосов, Г. В. Астапова, В. Д. Бакуменко, І. П. Булєєв, В. В. Бурега, О. А. Єрьоменко-Григоренко, О. М. Ковалюк, В. Я. Малиновський, О. А. Машков, С. Ф. Поважний, О. Ю. Смоленський, А. А. Халецька, Л. П. Юзьков та ін.
Однак слід констатувати: якщо загальні засади механізмів державного управління опрацьовано у багатьох наукових працях, то питання удосконалення існуючих механізмів державного управління якістю життя є малодослідженими. Лише окремі аспекти цієї проблеми досліджували західні вчені: Д. Рісман, Дж. Гелбрейт, Дж. Ван Гіг, Р. Бауэр, Дж. Форрестер, А. Печчеі, Д. Белл, Г. Кан, З. Бжезинський, Н. Вінер, Ч. Мартел, О. Тоффлер, Д. Гелбрейт, А. Кемпбел, К. Макконел та ін. Також зазначена проблема знайшла своє відображення у працях вітчизняних вчених: Б. І. Герасимова, О. О. Донченко, В. В. Дробишева, П. В. Іванюти, Л. В. Ноздриної, І. О. Прибиткової, В. І. Тарабановського, Ф. В. Узунова та ін.
Значні зарубіжні досягнення в області державного управління якістю життя потребують глибинного аналізу та використання у вітчизняній практиці. Однак накопичений досвід державного управління розвинених країн потребує адаптації з урахуванням соціально-економічних, етнічних, історичних особливостей розвитку України та менталітету її громадян. Вирішення цього питання і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління. За участю здобувача у 2005-2010 рр. досліджувалися механізми державного управління якістю життя за темою 06.51.41 «Механізми соціалізації державної політики: економіка, політика, соціальна результативність» (номер державної реєстрації № 0107U010126); у 2011 р. проводилася робота за темою «Методичні та науково-практичні засади формування комунікативної політики органів державного управління та громадянського суспільства» (номер державної реєстрації № 0112U000945), у межах якої було вдосконалено рефлексивно-комунікативний механізм державного управління якістю життя.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних та методичних засад удосконалення механізмів державного управління якістю життя на основі моніторингу комплексного показника якості життя. Досягнення цієї мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:
дослідити роль і місце держави та ринку в еволюції категорії «якість життя»;
узагальнити існуючі підходи та концептуальні інтерпретації категорії «якість життя» та класифікувати їх;
уточнити і структурувати дефініцію «якість життя» з урахуванням вітчизняної теорії та практики державного управління якістю життя;
проаналізувати й систематизувати існуючі методи державного моніторингу якості життя;
розробити методичні засади оперативного моніторингу комплексного показника якості життя населення на регіональному рівні державного управління;
сформулювати авторське визначення механізмів державного управління якістю життя та запропонувати інноваційні підходи щодо їх вдосконалення;
провести моніторинг комплексного показника якості життя населення Донецької області та визначити пріоритетні напрямки соціалізації соціально-економічної політики регіону;
розробити механізми соціалізації державного управління на основі моніторингу комплексного показника якості життя та визначити ефект від їх впровадження.
Об’єктом дослідження є процес державного управління якістю життя.
Предметом дослідження є комплекс форм, методів та інструментів щодо удосконалення механізмів державного управління якістю життя.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є комплексний, системний, функціональний підходи; фундаментальні дослідження наукових організацій та окремих вітчизняних і зарубіжних вчених з питань державного управління якістю життя.
Багаторівневість і динамічність категорії «якість життя» обумовлює застосування діалектичного методу дослідження. Для вирішення поставлених завдань використано:
методи діалектико-логічного узагальнення, дедукції та індукції, аналізу та синтезу – для визначення ролі і місця держави та ринку в еволюції категорії «якість життя», дослідження існуючих західних підходів та концептуальних інтерпретацій категорії «якість життя», уточнення і структурування дефініції «якість життя» з урахуванням вітчизняної теорії та практики державного управління якістю життя, вивчення існуючих методів моніторингу якості життя, розробки інноваційних підходів до вдосконалення механізмів державного управління якістю життя, розробки механізмів соціалізації державного управління на основі моніторингу комплексного показника якості життя;
методи класифікації об’єктів і процесів - для систематизації існуючих західних підходів та концептуальних інтерпретацій категорії «якість життя», класифікації існуючих методів моніторингу якості життя;
методи багатокритеріального ранжування, зіставлення з еталоном та метод експертного оцінювання – для розробки методичних засад оперативного моніторингу комплексного показника якості життя населення на регіональному рівні державного управління;
методи економічних вимірювань, соціологічні, економіко-статистичні методи – для проведення моніторингу комплексного показника якості життя населення Донецької області.
Емпіричною базою дослідження є закони України, нормативно-правові акти та матеріали законодавчої й виконавчої влади України, щорічні звіти та статистичні матеріали Державного комітету статистики України, інших міністерств та відомств, матеріали досліджень науково-дослідних організацій, а також публікації у вітчизняних та закордонних періодичних виданнях. Використання великого масиву статистичних та інформаційних даних забезпечило репрезентативність і надійність вихідних даних, обґрунтованість отриманих висновків.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління якістю життя шляхом розробки рефлексивно-комунікативного механізму державного управління на основі комплексного показника якості життя:
вперше:
розроблено рефлексивно-комунікативний механізм соціалізації державного управління на основі моніторингу комплексного показника якості життя, запропоновано алгоритм його впровадження. Ключовою типологічною особливістю даного механізму є його виражена «суб’єктність», представлена в наявності протосуспільних структур – ініціаторів соціально-економічного розвитку;
удосконалено:
дефініцію «якість життя» з урахуванням вітчизняної теорії та практики державного управління в контексті його структури. На відміну від багатьох існуючих підходів до дефініції «якість життя», які враховують лише характеристику умов проживання, детермінуючих досягнений рівень задоволення поточних потреб (статичний елемент), запропоновано включити в структуру дефініції «якість життя» рівень мотивації суб’єкта щодо продуктивної діяльності, спрямованої на зміну його соціально-економічного положення та життя взагалі (динамічний елемент);
систему державного моніторингу якості життя визначенням вимог до неї (вибір номенклатури показників якості життя повинен здійснюватися в системі «категорія – поняття – показники – індикатори», включати мінімально можливий набір компактних, доступних до розуміння і виміру соціально-економічних, утилітаристських індикаторів, безпосередньо пов’язаних з якістю життя, передбачати можливість застосування математичного апарату та ін.) на основі аналізу зарубіжної теорії та практики державного управління якістю життя;
систему оперативного моніторингу якості життя на регіональному рівні включенням інноваційної компоненти, зміст якої полягає в тому, що вона має комплексний характер (враховує одночасно декілька сучасних підходів, які використовуються у розвинених країнах світу), базується на авторській номенклатурі показників якості життя, розроблена на засадах формування переваг існуючих систем моніторингу, враховує особливості державного управління в Україні;
дістали подальшого розвитку:
еволюція категорії «якість життя» шляхом уточнення ролі держави і ринку та їхнього місця в процесі управління якістю життя;
класифікація категорії «якість життя», яка, на відміну від існуючих, включає відокремлення об’єктивістського, суб’єктивістського та комплексного підходів до визначення категорії «якість життя» у межах концептуальної стадії еволюції цієї категорії, що надає можливість більш системного розгляду питань вдосконалення механізмів державного управління якістю життя;
методичні положення формування пріоритетів соціально-економічної політики на засадах апробації системи моніторингу комплексного показника якості життя (на прикладі Донецької області);
дефініція «механізм державного управління якістю життя» шляхом комплексного вивчення відповідного механізму, основу якого складають не тільки традиційні структурно-організаційний та структурно-функціональний підходи, але й структурно-процесуальний підхід, що дозволило конкретизувати процес взаємовпливу об’єкту та суб’єкту управління, розкрити елементи, етапи, причинно-наслідкові зв’язки цього процесу, розробити принципи, складові механізму державного управління якістю життя.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути впроваджені в діяльність органів державного управління та місцевого самоврядування. Результати дисертаційного дослідження були використані Головним управлінням взаємодії з громадськістю та у справах національностей Донецької облдержадміністрації у своїй поточній роботі, зокрема, в частині підготовки Концепції Обласної цільової програми зі сприяння розвитку громадянського суспільства у Донецькій області на 2012–2014 роки, а також у моніторингу, аналізі та прогнозуванні суспільно-політичних процесів у регіоні (довідка Головного управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей і релігій Донецької обласної державної адміністрації № 038-10/2 від 30.11.2011). Питання моніторингу якості життя знайшли своє відображення у діяльності Державної бюджетної установи «Донецький регіональний центр з інвестицій та розвитку» Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України (довідка «Донецького регіонального центру з інвестицій та розвитку» № 02/02-13-010 від 12.09.11 ). Окремі положення і висновки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін «Державні та муніципальні фінанси», «Основи розвитку міста» на кафедрі загального та адміністративного менеджменту Донецького державного університету управління (довідка № 01-12/1386-a від 11.10.11).
Особистий внесок здобувача. Дисертація являє собою самостійно виконану наукову роботу, в якій розкрито авторський підхід до удосконалення механізмів державного управління якістю життя. Всі наукові положення, які виносяться на захист, розроблено здобувачем самостійно, вони отримані особисто автором і є його внеском у розвиток науки державного управління.
Конкретний особистий внесок автора у сумісних наукових працях зазначено у переліку основних опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації здійснена на українських і міжнародних наукових, науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: «Взаємини: Європейський Союз – Україна» (м. Донецьк, 2005 р.); «Цілі розвитку Тисячоліття як інструмент регіональної соціальної політики» (м. Донецьк, 2005 р.); «Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий» (м. Донецьк–Святогірськ, 2006 р.); «Сучасний стан та перспективи регіонального розвитку в Україні» (м. Київ, 2006 р.); «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду вдосконалення діяльності органів влади» (м. Полтава, 2006 р.); «Інноваційна модель розвитку промислового регіону: проекти, управління, результати» (м. Донецьк, 2007 р.); «Современные технологии государственного управления» (м. Москва, Росія, 2009 р.); «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади» (м. Полтава, 2010 р.); «Проблеми ефективної реалізації антикорупційної політики в органах виконавчої влади та в органах місцевого самоврядування» (м. Донецьк, 2011 р.). Результати дослідження доповідались і одержали позитивну оцінку на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу за результатами науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління (2005-2011 рр.)
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 14 наукових працях (12 у фахових виданнях), з них 8 - у збірниках наукових праць, 4 – у наукових журналах, 2 - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 5,3 д. а., з них особисто автору належить 4,2 д. а.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Теоретичні та методичні розробки дисертаційного дослідження дозволили визначити та обґрунтувати шляхи удосконалення механізмів державного управління якістю життя. Отримані в процесі дослідження результати дають змогу сформулювати наукові висновки.
1. Дослідження еволюції категорії «якість життя» як цільового орієнтиру соціально-економічної політики держави дозволило виділити дві течії в еволюції цієї категорії (західну та східну). Роль держави, відповідно до західної течії, зводилася до трактування категорії, що досліджується, як регулятора довгострокових (стратегічних) інтересів ринкових структур та споживачів (громадян, населення) – інвестиція в майбутнє. Місце держави в управлінні якістю життя визначалося в інституційному забезпеченні розвитку інфраструктури, яка здатна підтримувати баланс інтересів (бізнес-структур, громадських і наукових організацій) та використовувати потенціал такої взаємодії. Відповідно до східної течії, визначення ролі держави суттєво відрізнялося від західного трактування. Пріоритетом було визначено духовний розвиток, а не матеріальні цінності, що обумовлювалося неможливістю соціалістичної системи відтворення забезпечувати належний рівень життя населення, що, на думку автора, робить неможливим гарантування високої якості життя. Від утворення незалежної України взаємодія органів державного управління, науки та практики в сфері використання показника якості життя для підвищення ефективності державного управління знаходиться не на належному рівні. Досягнення за часів СРСР забуті, а нові наукові розробки у цій галузі в даний час не мають системного практичного впровадження.
2. Узагальнення західного досвіду управління якістю життя дозволив автору виділити стадії еволюції категорії «якість життя», відносно до засновників та прихильників того або іншого підходу: «ембріональна» (Дж. Гелбрейт, Дж. Кеннеді); «квантифікаційна» (Р. Бауер) та «концептуальна», яку, в свою чергу, поділено відповідно до об’єктивістського, суб’єктивістського та комплексного підходів. На основі цього аналізу вдалося розробити концептуальні інтерпретації категорії «якість життя» та класифікувати їх, що надає можливість враховувати у процесі удосконалення механізмів державного управління якістю життя увесь світовий досвід соціально-економічного планування на основі якості життя.
3. Опрацювання теоретичних підходів до визначення основних дефініцій досліджуваної тематики, таких, як «якість життя», «рівень життя», «спосіб життя», «стиль життя», дало змогу провести систематизацію наукових поглядів західних і вітчизняних дослідників на сутність і зміст наведених понять та дати авторське трактування дефініції «якість життя». Якість життя – це категорія, яка відображає соціально-економічне становище суб’єкта, його задоволеність ступенем реалізації поточних потреб, а також рівень очікувань за наявними цільовими установками. На відміну від існуючих, це трактування вбирає в себе як об’єктивну, так і суб’єктивну складову якості життя та враховує інтереси суб’єкта, перспективи його розвитку та самореалізації. Іншими словами, якість життя включає не лише минуле (соціальний, матеріальний, духовний та будь-який інший капітал), сьогодення (рівень задоволення потреб), але й майбутнє (довгострокові цілі та очікування реалізації цих цілей) суб’єкта.
Інтереси, поряд з потребами, відіграють важливу роль у формуванні якості життя. Якість життя включає не лише характеристику умов життя, які детермінують досягнений рівень задоволення поточних потреб (статичний елемент), але й мотивацію суб’єкта до продуктивної діяльності, спрямованої на зміну свого соціально-економічного положення та життя взагалі (динамічний елемент).
4. На основі аналізу теорії і практики моніторингу якості життя визначено наступні вимоги до сучасної системи моніторингу якості життя: комплексність; наукова обґрунтованість номенклатури показників якості життя; вживання математичного апарату та методів експертних оцінок; зіставлення характеристик суспільства, яке аналізується, з еталонним; передбачення дезагрегації показників; врахування слабкого зв’язку між умовами життя і суб’єктивним самовідчуттям; включення порівняльного аналізу результатів об’єктивної та суб’єктивної частин моніторингу; використання механізму, який активно мотивує участь в моніторингу органів місцевого самоврядування, бізнесу, соціологічних центрів та громадських організацій.
Систематизовано існуючі підходи щодо моніторингу якості життя шляхом виділення наступних моделей: об’єктивних, що визначають якість життя як комбінацію різноманітних статистичних індикаторів, і психологічних, або суб’єктивних, які базуються на інтелекті, життєвому досвіді, емоціональному стані індивіда.
5. Розроблено систему формалізованого моніторингу якості життя як основного критерію ефективності соціально-економічної політики держави. На відміну від існуючих, ця система відзначається дуже чіткою логікою взаємозв’язку цілей, основною з яких є державного населення, а також функцій, принципів моніторингу; вона базується на розрахунку комплексного показника якості життя, має комплексний характер, розроблена з урахуванням переваг існуючих систем моніторингу, враховує особливості державного управління в Україні.
Головною функцією моніторингу якості життя населення є забезпечення відповідних органів влади повною, достовірною, систематизованою, своєчасною інформацією про основні процеси і тенденції, які спостерігаються в різних сферах економіки, про формування соціальної ситуації, стану довкілля та їхнього впливу на якість життя населення. При цьому основними принципами моніторингу якості життя доцільно про зміни методичного інструментарію, технічного і програмного оснащення,
Система розрахунку комплексного показника якості життя відрізняється від існуючих тим, що враховує одночасно декілька сучасних підходів, які використовуються у розвинених країнах світу та базується на авторській номенклатурі показників якості життя, що була сформована на основі системного аналізу існуючих показників якості життя та їхньої класифікації.
6. Проведений автором аналіз та розроблена класифікація існуючих визначень дефініції «механізм державного управління» дали змогу запропонувати інноваційні підходи до вдосконалення механізмів державного управління якістю життя. Стверджується, що комплексне визначення механізму державного управління якістю життя повинно вбирати не тільки структурно-організаційний та структурно-функціональний підходи, які використовувалися раніше, але й структурно-процесуальний підхід. Традиційні підходи сконцентровані на впливі суб’єкта управління (органів державної влади та місцевого самоврядування) на об’єкт управління (суспільство, економічні суб’єкти, виробництво, будь-яка соціальна система) за рахунок методів впливу (заходи, засоби, важелі, стимули), враховуючи встановлені принципи за відповідного нормативного, правового та інфор¬маційного їхнього забезпечення. Але цим підходам не вистачає комплексності, а саме: конкретизації процесу взаємовпливу суб’єкту та об’єкту управління, розкриття елементів, етапів цього процесу, принципів, складових механізму та причинно-наслідкових зв’язків. Ці недоліки нівелює структурно-процесуальний підхід до поняття механізму державного управління якістю життя. З урахуванням дефініції та особливостей державного управління якістю життя сформульовано визначення механізму державного управління якістю життя.
7. Моніторинг комплексного показника якості життя населення Донецької області, проведений автором дослідження, дозволив визначити пріоритетні напрямки, опрацювання яких дасть змогу найбільш ефективно підвищити якість життя. Апробація запропонованої методики моніторингу комплексного показника якості життя у Донецькій області дозволила окреслити пріоритетні сфери у соціально-економічному розвитку регіону: добробут та доходи населення, житлове комунальне господарство, сфера здоров’я та медичного обслуговування. За допомогою агрегації розрахованих об’єктивних та суб’єктивних показників якості життя визначено, що якість життя населення Донецької області знаходиться у зоні «агрегації», але слід зазначити, що існують тенденції до переходу її у зону «депривації», що може визвати масові хвилювання, протести. Застосування запропонованої авторської методики дозволяє своєчасно переглянути соціально-економічну політику з урахуванням зазначених вище «болючих» сфер соціально-економічного розвитку регіону.
8. Розроблений рефлексивно-комунікативний механізм державного управління якістю життя дозволить забезпечувати довгостроковий моніторинг якості життя в регіоні та його територіальних утвореннях, а також інституційне, інформаційно-аналітичне, нормативно-правове, ресурсне його забезпечення, що є підґрунтям створення умов для планомірного стійкого підвищення якості життя та соціалізації державного управління. Впровадження цього механізму змінить відношення органів державного управління до соціальної сфери, вона стане базою, цільовою основою інтеграції та координації всіх зусиль органів влади.
РКМДУ якістю життя адаптовано до існуючої системи державного управління в Україні, структуровані його складові, визначено процес його функціонування, що повинно забезпечити такі ефекти: соціально-демографічний, економічний, політичний, адміністративний, духовний, геополітичний.
9. Рефлексивно-комунікативний механізм державного управління якістю життя дозволить запровадити і розповсюдити концепцію моніторингу якості життя, відкриваючи, таким чином, новий перспективний підхід до незалежної експертизи ефективності заходів, які здійснюються для поліпшення якості життя населення. Органи влади, політичні, суспільні, некомерційні організації та інші зацікавлені сторони можуть використовувати рекомендації, ґрунтовані на аналізі якості життя різних категорій населення, для підтримки ухвалення рішень в області соціального планування і прогнозування, ретроспективного і перспективного аналізу результатів соціальних та економічних реформ, стратегій і програм розвитку. Впровадження рефлексивно-комунікативного механізму соціалізації державного управління дасть поштовх до ефективнішого розподілу повноважень між органами державної влади і місцевого самоврядування, підвищить інформованість територіального співтовариства про їхню діяльність.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гундаров И.А. Демографическая катастрофа в России: причины, механизм, пути преодоления / И.А. Гундаров. – М.: Эдиториал УРСС, 2001.– 137 с.
2. Riesman D. The Lonely Crowd / D. Riesman. – Yale University Press, 2001. – P. 315.
3. Дроздова Л. Методологічні засади дослідження якості життя працюючого населення / Л. Дроздова // Україна: аспекти праці. – 2011. – № 4. – С. 24–32.
4. Galbraith J. The Affluent Society / J. Galbraith. – Mariner Books, 1998.– P. 288.
5. Бестужев–Лада И.В. О качестве жизни / И.В.Бестужев–Лада, Г.С. Ба–тыгин // США: Экономика, политика, идеология. – 1978. – № 1. – С. 23–24.
6. Курс переходной экономики / Под ред. Л. Абалкина. – М.: Фин–статинформ, 1997. – С. 166.
7. Митин Н.Б. НТР, образ жизни и идеологическая борьба / Н.Б. Митин // Проблемы социалистического образа жизни. – М.: Наука, 1977. – С. 235.
8. Galbraith J. Economics & The Public Purpose / J. Galbraith. – Meridian, 1988. – P. 321.
9. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество / Дж. Гелбрейт. – М.: Наука, 1969. – С. 58.
10. Дж. Ван Гиг. Прикладная общая теория систем: В 2–х кн. / Ван Гиг Дж. – Кн. 1. – М.: Мир, 1981.– С. 314.
11. Попов С.И. Проблема «качества жизни» в современной идеоло–гической борьбе / С.И. Попов. – М.: Политиздат, 1977. – С.8.
12. Сохаль В.А. Образ жизни: теоретические и методологические проблемы социально–психологического исследования / Л.В. Сохаль, отв. ред. В.А. Тихонович. – К.: Наукова думка, 1980. – С. 238–249.
13. Форрестер Дж. В. Мировая динамика / Дж.В. Форрестер; пер. с англ. – М.: Наука, 1978. – С. 79.
14. Медоуз Д.Л. За пределами роста / Д.Л. Медоуз, Й.Рандерс. – М.: Прогресс, Пангея, 1994. – 304 с.
15. Печчеи А. Человеческие качества / А. Печчеи; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1980. – 134 с.
16. США глазами американских социологов: социальные аспекты американского образа жизни: В 2 т./ Под ред. Ю.Н. Давыдова, Г.В. Осипова. – М.: Наука, 1882. – Т. 1. – С. 238.
17. Тодоров А.С. Качество жизни. Критический анализ буржуазных концепций / А.С.Тодоров; под ред. С.И. Попова; пер. с болг. – М.: Прогресс, 1980. – С. 35–102.
18. Garfinkel H. Studies in Ethnomethodology / H. Garfinkel. – 1997. – P. 17–44.
19. Качество жизни: сущность, оценка, стратегия формирования. – М.: ВНИИТЭ, 2000. – 110с.
20. Макконел К. Экономикс / К. Макконел, С. Брю. – М.: Экономика, 1993. – Т.1. – 387 с.
21. Качество жизни: стратегия ХХI века / Л.А. Иванова, Г.В. Музаферова, Н.В. Сапожникова, В.Н. Лужникова. – Саранск: Изд–во Мордовского ун-та 2002. – 56 с.
22. Гундаров И. Россия может исчезнуть навсегда / И. Гундаров [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.voskres.ru/ interview/ gundarov.htm. – Название с экрана.
23. Маркузе Г. Одномерный человек. Американская социологическая мысль / Г. Маркузе. – М.Политиздат, 1996 .– 211 с.
24. Аргайл М. Психология счастья. / М. Аргайл [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http:// www.yanalan.com/lib/884/
25. Мельвиль Ю.К. Пути буржуазной философии ХХ века / Ю.К. Мель-виль. – М.: Мысль, 1983. – С. 107.
26. Маркович Данило Ж. Социальная экология – М.: РУДН, 1987. – 436с.
27. Hankiss E. Cross–cultural quality of life research: an outline for conceptual framework / E. Hankiss // Quality of life: problems of Assessment Measurement. – P.: UNESCO, 1983. – P. 12.
28. Campbell A. The Quality of American Life. Perceptions, Evaluations and Satisfactions / A. Campbell, Ph. Converse, W. Rodgers. – N.Y.: Russell Sage Foundations, 1976.
29. Петрушина И.Ю. Исследование качества жизни в социологии США: теоретические концепции и техника измерения: автореф. дис…канд. философ. наук / И.Ю. Петрушина. – М.: ИСИАН СССР, 1987. – 19 с.
30. Счастье как предмет научного исследования [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.pedagoguk.ru/psihologii/schaste-kak-predmet-nauchnogo-issledovanija.html– Название с экрана.
31. Зайкин М.И. О моделировании «качества жизни» в социологии ФРГ / М.И. Зайкин // Проблемы измерения и моделирования образа жизни. – М.: ИСИ АН СССР, 1978. – С. 161–168.
32. Доклад о развитии человека за 1995г. / Оксфорд юниверсити пресс. – Нью–Йорк: Оксфорд, 1998. – 119 с.
33. Цілі розвитку тисячоліття 2000+5: Витяг з офіційного видання до громадських слухань, м. Донецьк, 17 грудня 2005 р. // Цілі розвитку тисячоліття як інструмент регіональної соціальної політики. – С. 14.
34. Модернізація України – наш стратегічний вибір: Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – К., 2011. – 416 с. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/ docs/ Poslannya_ sborka.pdf. – Назва з екрану.
35. Абетка законодавства Європейского співтовариства: офіц. вид. – Пер. з англ. – К.: Вірксам, 2001. – 112 с.
36. Халецька А.А. Соціальний захист населення в Україні: теорія та практика державного управління: монографія / А.А. Халецька. – Донецьк: Юго-Восток, 2010. – 430 с.
37. Колесников Д.В. Объективное и субъективное в измерении качества жизни: ориентиры государственной политики / Д.В.Колесников // Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий: сб. науч. Трудов / Ин–т экономико–правовых исследований НАН Украины. – Донецк: Юго-восток, ЛТД, 2007. – С. 230–238.
38. Колесников Д.В. Качество жизни как цель и критерий оценки социально–экономической политики государства / Д.В.Колесников // Инновационная модель развития промышленного региона: проекты, управление,результаты: II междун. науч.–практ. конф. – Донецк: Донецкий госуд. Ун-т управления, 2007. – С.120–124.
39. Колесников Д.В. К вопросу о возможности использования в Украине зарубежного опыта федерализма / Д.В.Колесников, Н.В.Новиков // Організованість як ефективність державного управління : зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Сер. Державне управ–ління. – Т.XI. – Вип. 168. – Ч. 2. – Донецьк, Донецький держ. ун-т управління, 2010. – С. 16–24.
40. Социалистический образ жизни: политико–экономический справоч–ник / В.Г. Алексеева, Э.А. Баграмов, И.В. Бестужев–Лада и др. – М.: Политиздат, 1986.– С. 19.
41. Кранепуль В. Роль концепции «качество жизни» в обновлении социал–реформистской политики в 70–е и 80–е годы / П. Кранепуль, Е. Георги // Актуальные проблемы современной буржуазной философии и социологии. – Вып. 5.– Л.: Изд–во Ленингр. ун-та, 1983. – С. 114.
42. Бутенко А.П. Социалистический образ жизни / А.П. Бутенко // Вопросы философии. – 1975. – № 3. – С. 8–14.
43. Зинин О.Б. Социалистический образ жизни и идеологическая борьба / О.Б.Зинин, Т.Л.Кащенко. – М.: Наука, 1986. – С. 63–83.
44. Социологический энциклопедический словарь. – М.: Норма, 1998. –345 с.
45. Руткевич М.Н. Диалектика и социология / М.Н. Руткевич. – М.: Наука, 1980. – С. 333.
46. Бестужев–Лада И.В. Теоретические и методологические проблемы исследования образа жизни / И.В.Бестужев–Лада. – М.: Наука, 1979. – 167 с.
47. Бестужев–Лада И.В. Современные концепции уровня, качества и образа жизни / И.В.Бестужев–Лада. – М.: Наука, 1978. – 197 с.
48. Арутюнян Л.А. Социалистический образ жизни: методологические проблемы социологического изучения / Л.А. Арутюнян. – Ереван: Изд–во Ереванского ун-та, 1985. – С. 52.
49. Бестужев-Лада И.В. Качество жизни / И.В.Бестужев–Лада // Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энцикл., 1983. – С. 126.
50. Материалы Пленума Центрального Комитета КПСС, 14–15 июня 1983 г. – М.: Политиздат, 1983. – С. 73.
51. Тодоров А.С. Качество жизни. Критический анализ буржуазных концепций / А.С. Тодоров. – М.: Прогресс, 1980. – С. 45.
52. Слуцкий Е.Г. Качество жизни молодежи и молодежная политика / Е.Г.Слуцкий. – СПб., 1997. – С. 14–15.
53. Бойцов Б.В. Системная целостность качества жизни / Б.В. Бойцов, Ю.В. Крянев, М.А. Кузнецов // Стандарты и качество. – 1999. – № 5. – С. 12–15.
54. Бойцов Б.В. Философия качества. Статья 4. Качество жизни / Б.В. Бойцов, Ю.В. Крянев, М.А. Кузнецов // Стандарты и качество. – 1997. – № 8–9. – С. 11–17.
55. Концепция программы структурной перестройки экономики Санкт–Петербурга. – СПб., 1993. – С. 2.
56. Качество населения Санкт–Петербурга / Отв. ред. Б.М. Фирсов, ред.: С.И. Голод, Н.Л. Русинова. – Т.1.– СПб: Филиал ин–та социологии РАН, 1993. – С. 2.
57. Давыдова Е.В. Измерение качества жизни / Е.В. Давыдова, А.А. Да–выдов. – М.: Ин–т социологии РАН, 1993. – С. 21.
58. Субетто А.И. Управление качеством жизни и выживаемость чело–вечества / А.И.Субетто // Стандарты и качество. – 1994. – № 1. – С. 12–24.
59. Бочкарева В.К. Интегральный показатель качества жизни / В.К. Бочкарева // Народонаселение. – 2001. – № 3. – С.8–12.
60. Бобков В. О задачах повышения уровня и качества жизни населения России / В.О. Бобков // Общество и экономика. – 2001. – № 2. – С. 35–58.
61. Качество жизни: сущность, оценка стратегия формирования. М.:ВНИИТЭ, 2000. – С. 44.
62. Стенограмма 7–го пленарного заседания VII сессии ВР 4–го созыва. КИД [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zadonbass.org/ information/stenagramy–rady/2005–02–04–16–35.html. – Название с экрана.
63. Ноздріна Л.В. Якість життя населення в перехідній економіці України: автореф. дис… канд.. екон.наук. / Л.В. Ноздріна – Львів, 2001.– 19 с.
64. Королюк Ю.Г. Концепція якості життя в управлінні регіональними соціально–економічними системами / Ю. Г. Королюк // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 21. – С. 66–69.
65. Ошкордин О.В. Качество жизни человека в свете системного подхода / О.В. Ошкордин // Управленец. – 2010. – № 1–2.– С. 54–55.
66. Узунов Ф.В. Оцінка рівня і якості життя населення: автореф. дис… канд. екон. наук / Ф.В. Узунов. –Харків, 2004.– 18 с.
67. Бурега В.В. Социально-адекватное управление: концептуализация модели: монография / В.В. Бурега. – Донецк: Донецкий госуд. ун-т управления, 2005. – 171 с.
68. Тарабановський В.І. Теоретико-методичні засади управління якістю життя територіальної громади на прикладі великого міста: автореф. дис… канд. наук з державного управління: спец: 25.00.04 / В.І. Тарабановський– Донецьк: Донецький держ. ун-т управління, 2009. – 19 с.
69. Прибыткова И. Качество жизни‚ безопасность и права человека в концептуальном и прикладном измерениях / И. Прибыткова. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: (http://prognosis.kiev.ua/ukr/ podii/stoli/ page.php? xml= jizn.xml&xsl=jizn.xsl. – Название с экрана.
70. Донченко О. Соціальне самопочуття і якість життя з точки зору теорії психофракталів / О. Донченко. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://prognosis.kiev.ua/rush/podii/krugliy_stol1/stol1.php?xml=donchenko.xml. – Название с экрана.
71. Колесников Д.В. Качество жизни как методологический принцип социально-экономического планирования развития территории / Д.В. Колес-ников, Д.В. Щербина // Менеджер. – 2005. – № 1. – С. 191–197.
72. Колесников Д.В. Социализация государственной региональной поли-тики на основе критерия качества жизни / Д.В. Колесников, Д.В. Щербина // Фінансовий механізм державного управління економікою України: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Сер. Державне управління. – Т.V. – Вип. 37. – Донецьк: Донецький держ. ун-т управління, 2004. – С. 263–272.
73. Доклад ПРООН о развитии человеческого потенциала в Российской Федерации за 2001 г. // Общество и экономика. – 2002. – № 6. – С. 200–207.
74. Andrews F. Social Indicators of Well-Being: American’s perception of Life Quality / F. Andrews, S. Withney. – N.Y.: Plenum Press, 1976.
75. Окрепилов В.В. Управление качеством: учеб. / В.В. Окрепилов. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Экономика, 1998. – 639 с.
76. Осипов Г.В. Теоретико-методологические проблемы построения системы показателей социального развития / Г.В.Осипов, В.В. Колбановский, Г.М. Денисовский, П.М. Козырева // Показатели социального развития советского общества. – М.: ИСИ АН СССР, 1985. – С. 12.
77. Социальная статистика: учеб. / Под ред. И.И. Елисеевой. – М.: Финансы и статистика, 1999. – С. 73.
78. Методология проведения статистического анализа социально-экономического развития регионов: учеб. пособ. / Под ред. В. Боровского. – М.: МИНК учета и статистики, 1998. – 215 с.
79. Айвазян С.А. Интегральные показатели качества жизни населения: их построение и использование в социально-региональном управлении и межрегиональных сопоставлениях / С.А. Айвазян. – М.: ЦЭМИ РАН, 2000. – С. 5.
80. Бордкин Ф.М. Человеческое развитие и человеческие беды / Ф.М. Бордкин, А.С. Кудрявцев // Мир России. – 2003. – Т. 12. – № 1. – С. 157.
81. Колесников Д.В. Закордонний досвід соціалізації державної регіональної політики на основі критерію якості життя / Д.В. Колесников // Визначення та впровадження в Україні іноземного досвіду вдосконалення діяльності органів влади: Всеукр. наук.-практ. конф., Полтава, 6 грудня 2006 р.) / За ред. Б.В. Год. – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2007. – С. 65–67.
82. Cobb C.W. Measurement tools and the quality of life / C.W. Cobb. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа. – http:// www.rprogress.org. – Название с экрана.
83. Жукова Н.В. Индикаторы социального развития как инструмент социального программирования: зарубежный опыт / Н.В. Жукова // Социология: методология, методы, математические модели. – 1993–1994. – №№ 3, 4.– С. 137–144.
84. Johnston R.J. Special structure: introducing in study of spatial systems in human geography / R.J .Johnston. – N.Y., 1973. – 135 p.
85. Nelson R.R. An Evolutionary Theory of Economic Change / R.R. Nelson, S.G. Winter. – Cambridge: The Belcnap Press, 1982. – 382 p.
86. Anielski M. Yukon Sustainable Progress Indicators: Framework, Indicators and Implementation Approach for Reviewing the Yukon Economic Strategy / M. Anielski, B. Campbell, L. DuGuay. – [Электронный ресурс]: – Режим доступа: http://www.pembina.org. – Название с экрана.
87. Cobb С. Why bigger isn't better: the genuine progress indicator – 1999 update / С. Cobb, O.S. Goodman, M. Wackenagel. – [Электронный pecуpc]: – Режим доступа: http://www.progress.org. – Название с экрана.
88. Форрестер Дж. Мировая динамика / Дж. Форрестер. – М.: Прогресс, 1978. – С. 16.
89. США глазами американских социологов: В 2 т. / Отв. ред. Ю.Н. Да-выдов, Г.В. Осипов. – Т.1. – М.: Наука, 1982. – С. 248.
90. Berger M. Compensating differentials in emerging labor and housing markets: estimates of Quality of Life in Russian Cities / M. Berger, G. Blomquist, K. Sabirianova. – [Электронный ресурс]: – Режим доступа: http//www.nes.ru. –Название с экрана.
91. Голанский М.М. Мировое капиталистическое хозяйство и освободившиеся страны / М.М. Голанский. – М.: Наука, 1986. – С. 71.
92. Salvaris M. Community and social indicators: How citizens can measure progress / M. Salvaris. – [Электронный ресурс]: – Режим доступа: http://www. rprogress.org. – Название с экрана.
93. Besleme К. A community indicators case study:addressing the quality of life in two communities / K.Besleme, E. Maser, J. Silverstein. – [Электронный ресурс]: –Режим доступа: http://www.unf.edu/faculty/clifford/jcci. – Название с экрана.
94. Васильев А.Л. Россия в XXI веке. Качество жизни и стандартизація / А.Л. Васильев. – М.: Стандарты и качество, 2003. – С. 11.
95. Айвазян С. А. Интегральные показатели качества жизни населения: их построение и использование в соціально-экономическом управлении и межре-гиональных сопоставлениях /С.А. Айвазян. – М.: ЦЭМИ РАН, 2000. – С. 12.
96. Anand S. The Income Component of Human Development Index / S. Anand, A. Sen //Journal of Human Development. – 2000. – Vol. 1. – No. 1. – P. 87.
97. Human Development Report 2000. – New York: Oxford University Press, 2000. –269 p.
98. Войтенко В. Бідність і гідність / В. Войтенко // Слово просвіти. –2005. – 1–7 грудня.
99. Ревенко А. Чому Украіна опинилась на 78-ому місті за індексом людського розвитку / А.Ревенко // Дзеркало тижня. – 2005. – 24–30 вересня.
100. REDGIONAL FACT SHEET: HDR 2005. Central and Eastern Europe and the CIS. – [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.undp.org.tr/ hdr2005/RFS Central and Eastern Europe and the CIS 2005. doc. – Название с экрана.
101. Колесников Д.В. Инновационные подходы к формированию приоритетов регионального развития на основе рефлексивно-коммуникативного механизма государственного управления / Д.В.Колесников // Менеджер. – 2006. – № 3. – С. 116–122.
102. Дмитриева О.Г. Региональная экономическая диагностика / О.Г. Дмитриева. – СПб., 1992. – С.160–170.
103. Сарайкина С.В. Социально-экономическое развитие стран Тропической Африки / С.В. Сарайкина // География (приложение к газете «Первое сентября»). – 1996. – № 27. – С. 4–5.
104. Айвазян С. А. Анализ синтетических категорий качества жизни населения субъектов Российской Федерации: их измерение, динамика, основные тенденции / С.А.Айвазян // Уровень жизни регионов России. – №11. – 2002. – С. 5–41.
105. Стратегический план города: программа соціально-экономи-ческого развития г. Кирова на период до 2010 года / Рук. авт. кол. А.П. Егоршин. – Н.-Новгород: НИМБ, 2000. – С. 96.
106. Headey B. The quality of life in Australia / B. Headey // Social Indicators Research. – 1981. – № 2. – Р. 155–182.
107. Жукова Н.В. Индикаторы социального развития как инструмент социального программирования: зарубежный опыт / Н.В. Жукова // Социология: методология, методы, математические модели. – 1993. – № 3–4. – С.110–153.
108. Бестужев-Лада И.В. Категория «качество жизни» как отражение противоречий современного буржуазного общества / И.В. Бестужев-Лада, Г.С. Батыгин, Н.П.Гришаева // Социологические исследования. – 1976. – № 2. –С. 146.
109. Могилевский Р.С. Проблемы качества жизни крупного города. (Опыт социологического исследования крупного города) / Р.С. Могилевский. – СПб.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1987. – С. 14.
110. Glatzer W. Quality of Life: Concepts and measurement / W. Glatzer, H. Mohr // Social Indicators Research. – 1987. – V.19. – P. 15–24.
111. Давыдова Е.В. Измерение качества жизни / Е.В.Давыдова, А.А.Давыдов. – М.: ИС РАН, 1993. – С. 10.
112. Разработка методики оценки качества жизни населения территорий (на примере г. Красноярска). – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ram.ru/upload/old_ram_files/activity/comp/.../std09.pdf. – Название с экрана.
113. Campbell A. The Quality of American Life. Perceptions, Evaluations and Satisfactions / A. Campbell, Ph. Converse, W. Rodgers. – N.Y.: Russell Sage Foundations, 1976. – P. 13.
114. Программа повышения качества жизни населения Белгородской области. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: // http://www.bel.edu.ru/lab. – Название с экрана.
115. Новости гуманитарных технологий./ Всемирный экономический форум: рейтинг глобальной конкурентоспособности 2009–2010. –[Электронный ресурс] – Режим доступа: http://gtmarket.ru/news/ state/2009/ 09/08/2166. – Название с экрана.
116. Чекан І.А. Якість життя як чинник конкурентоспроможності економіки / І.А.Чекан; Регіональна філія НІСД у м. Львові. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.niss.gov.ua/Monitor/April/9.htm. – Назва з екрану.
117. Колесников Д.В. Якість життя як основний показник соціально-економічного розвитку територіальної громади / Д.В.Колесников, К.В. Віно-курова // Вісник академії митної служби. – Вип. 1. – № 1. – Дніпропетровськ: Академія митної служби, 2009. – С. 112–116.
118. Доклад о развитии человека 2009. преодоление барьеров: человеческая мобильность и развитие / Ежегодный отчет ООН об уровне жизни от 5 октября 2009 года. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.rb.ru/upload//admins/files/hdr_2009_complete.pdf. – Название с экрана.
119. Україна за розвитком людського потенціалу у середнячках / Українська правда. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. pravda.com.ua/news/2009/10/6/4223821. – Назва з екрану.
120. «ForUm». – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://for–ua.com/ukraine/2010/04/29/203911.html. – Название с экрана.
121. Ткачова Н.М. Складові механізму реалізації державної політики розвитку інформаційного суспільства / Н.М. Ткачова, А.В. Пілюшенко // Державне регулювання економіки: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Сер. Державне управління. – Т.XI. – Вип. 174. – Донецьк: Донецький держ. ун-т управління, 2010. – С.315–319.
122. Про затвердження Державної стратегіі регіонального розвитку на період до 2015 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. № 1001 ( із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 р. № 750) // Офіційний вісник України. – 2006.– № 30.– С. 36.
123. «Цілі розвитку тисячоліття – Донеччина 2015». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.undp.org.ua/ files/en_75833 MDG% 20Booklet08.pdf. – Назва з екрану.
124. Рішення Донецької обласної ради від 23.03.2007 р. № 5/8-158. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.donoda.gov.ua /.../ dovidka_pro_proek. – Назва з екрану.
125. Краткий экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. – М.: Ин-т нов. экономики, 2001. – 1088 с.
126. Економічна енциклопедія: У 3 т. / Відп. ред. С.В. Мочерний. – К.: Академія, 2001. – Т. 2. – С. 355–372.
127. Юзьков Л.П. Государственное управление в политической системе развитого развитого социализма / Л.П. Юзьков. – К., 1983. – С. 57–59.
128. Ліпенцев А.В. Основні напрямки формування механізмів надання управлінських послуг органами влади / А.В. Ліпенцов, О.В. Поляк // Теоретичні та прикладні питання державотворення. – 2008. – № 2. – [Електронне наукове фахове видання]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e–journals/tppd/2008–2/08lavpov.htm/08lavpov.htm. – Назва з екрану.
129. Основы социального управления: учеб. Пособ. / А. Г. Гладьшев, В.Н. Иванов, В.И. Патрушев и др; под ред. В.Н. Иванова. – М.: Высшая школа, 2001. – 265 с.
130. Государственный финансовый контроль в управлении регионом: дис. ... канд. экон. наук: спец:08.00.05, 08.00.10 / М.В. Васильева; РГБ ОД. – Волгоград, 2003. – 182 c. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.disserr.ru/contents/70157.html. – Название с экрана.
131. Астапова Г.В Организационно-экономический механизм корпора-тивного управления в современных условиях реформирования экономики Украины: монография / Г.В. Астапова, Е.А. Астапова, Д.П. Лойко. – Донецк: Донецкий госуд. ун-т экономики и торговли им. М. Туган-Барановского, 2001. – 526 с.
132. Тихомиров Ю.А. Механизмы управления в развитом социалис-тическом обществе / Ю.А.Тихомиров. – М.: Наука, 1978. – 236 с.
133. Шамхалов Ф.И. Теория государственного управления / Ф.И. Шамха-лов. – М.: Экономика, 2002.– 638 с.
134. Амосов О.Ю. Перетворення механізмів державного регулювання економічного розвитку / О.Ю. Амосов // Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. праць: У 2 ч. / За заг. ред. Г.І. Мостового, Г.С. Одінцової. – Вип. 2. – Харків: ХарРІДУ УАДУ, 2001. – С. 10–16.
135. Державне управління: Словник-довідник / За заг. ред. В.М. Князева,
В.Д. Бакуменка. – К.: УАДУ, 2002. – 228 с.
136. Ковалюк О.М. Фінансовий механізм організації економіки України (проблеми теорії і практики): монографія / О.М. Ковалюк. – Львів: Видавничий центр Львівського нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2002. – 396 с.
137. Оболенський О.Ю. Державна служба України: реалізація системних поглядів щодо організації та функціонування: монографія / О.Ю. Оболен-ський. – Хмельницький: Поділля, 1998. – 294 с.
138. Державне управління і менеджмент: навч. посіб. у таблицях і схемах / Г.С. Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов та ін.; за заг. ред. Г.С. Одінцової. –Харків: ХарРІДУ УАДУ, 2002. – 492 с.
139. Рудніцька Р.М. Механізми державного управління: сутність і зміст / Р.М. Рудніцька, О.Г. Сидорчук, О.М. Стельмах; за наук. ред. М.Д. Ле-сечка, А. О. Чемериса. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005.– 28 с.
140. Державне управління в Україні: навч. посіб. / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. – К.: СОМИ, 1999. – С. 35–39.
141. Атаманчук Г. В. Теория государственного управлення: курс лекций / Г.В. Атаманчук . – М.: Юридическая литература, 1997. – С. 86.
142. Бакуменко В.Д. Виявлення комплексу проблем державного управління процесами європейської та євроатлантичної інтеграції України, розробка пропозицій щодо вдосконалення системи державного управління цими процесами: науково-дослідна робота / В.Д. Бакуменко, Д.О. Без-носенко. – К.: НАДУ при Президентові України, Центр навчання і досліджень з європейської та євроатлантичної інтеграції України. – 41 с. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.napa–eurostudies. org.ua/2–2.rtf. – Назва з екрану.
143. Коротич О.Б. Методологічні засади державного управління регіональним розвитком / О.Б.Коротич // Теорія та практика державного управління. – Вип. 3. – Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2005. – 316 с.
144. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией: учеб. / М.И. Круглов. – М.: Русская деловая литература, 1998. – 207 с.
145. Малиновський В. Я. Державне управління: навч. посіб. / В.Я. Мали- новський. – 2-ге вид., доп. та перероб. – К.: Атіка, 2003. – 576 с.
146. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного
управління: навч. посіб. / Н.Р. Нижник, О.А. Машков; за заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: УАДУ, 1998. – 160 с.
147. Федорчак О.В. Класифікація механізмів державного управління / О.В. Федорчак // Демократичне врядування. – 2008. – № 1. – [Електронне наукове фахове видання]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e–journals/DeVr/2008–01/O_Fedorchak.pdf. – Назва з екрану.
148. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса / Ю.А. Тихомиров. – М., 1998. – С. 482–483.
149. Колесников Д.В. Теоретичні засади формування механізму державного управління якістю життя / Д.В.Колесников // Сучасні проблеми державного регулювання соціально-економічного розвитку України: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Сер. Державне управління. – Т. XII. – Вип. 213. – Ч. 2. – Донецьк: Донецький держ. ун-т управління, 2011. – С. 124–138.
150. Кривобоков И.А. Социальный мониторинг: теоретико-методологическое обоснование / И. А. Кривобоков. – М., 1994. – 207 с.
151. Когут А.Е. Региональный мониторинг: качество жизни населения / А.Е. Когут, В.Е. Рохчин .– СПб: Питер, 1994. – 194 с.
152. Колесников Д.В. Инновационные подходы к мониторингу качества жизни: региональный аспект / Д.В. Колесников // Сучасні напрямки політики державного управління в Україні: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Сер. Державне управління. – Т. IX. – Вип. 108. –Донецьк: Донецький держ. ун-т управління, 2008. – С. 80–89.
153. Поважний С.Ф. / С.Ф. Поважний, О.К. Любчук // Удосконалення механізмів державного управління соціально-економічним розвитком підприємств і галузей економіки: зб. наук. праць зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Сер. Державне управління. – Т. XII. – Вип. 194. –Донецьк: Донецький держ. ун-т управління, 2011. – С. 15–26.
154. Колесников Д.В. Качество жизни как определяющий фактор соціально-экономического развития государства / Д.В. Колесников // Організованість як ефективність державного управління: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Сер. Державне управління. – Т. XI. – Вип. 168. – Ч. 1. –Донецьк: Донецький держ. ун-т управління, 2010. – С. 228–237.
155. Колесников Д.В. Совершенствование системы мотивации в государственных организациях на основе показателя «качество жизни» / Д.В. Колесников // Державне регулювання розвитку ЗЕД в умовах міжнародних інтеграційних процесів: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Сер. Державне управління. – Т. VI. – Вип. 52. –Донецьк: Донецький держ. ун-т управління, 2005. – С. 245–249.
156. Бурега В.В. Потенціал удосконалення механізмів антикризового управління: реальність та перспективи / В.В. Бурега, Ю.С. Сіліна // Функціонування механізмів державного управління: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. – Сер. Державне управління. – Т. XI. – Вип. 112. –Донецьк: Донецький держ. ун-т управління, 2008. – С. 88–100.
157. Гончаров Є.В. Формування системи детермінант рівня якості життя населення та стійкості соціально-економічного розвитку / Є.В. Гончаров, А.В. Черкасов, О.В. Родіонов // Менеджер. – 2010. – № 4. – С. 106–109.
158. Ніколенко Л.Ф. Вплив якості життя населення на розвиток трудового потенціалу регіону / Л.Ф. Ніколенко. – [Електронний ресурс].– Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vkhnu/Ekon/802/08nlfvpl.pdf. –– Назва з екрану.
159. Анимица Е.Г. Качество жизни как комплексный показатель социального развития региона / Е.Г. Анимица, Н.В. Новикова, В.А. Сухих // Журнал экономической теории. – 2009. – № 1. – С. 13–29.
160. Ветвицький Д.О. Політика комплексного моніторингу якості життя населення України з урахуванням екологічних факторів / Д.О. Ветвицький // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 9. – С. 94–95.
161. Клейнер Я.С. Качество жизни населения и местное самоуправление / Я.С.