УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Короткий опис

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

На правах рукопису

РОГОЖА ДМИТРО ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 330.341.1

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

08.00.05 - розвиток продуктивних сил та регіональна економіка

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Шаповалова Інга Олексіївна,
доктор економічних наук, доцент

Херсон - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методичні засади інноваційного розвитку
економіки регіону…………………………………………………………………..10
1.1. Економічна сутність і фактори інноваційного розвитку
економіки регіону…………………………………………………………………..10
1.2. Теоретичні основи формування інноваційного потенціалу і
обґрунтування науково-інноваційної політики регіону…………………………23
1.3. Методичні основи оцінки інноваційного потенціалу економіки регіону….43
1.4. Методичний підхід до визначення потреби в інвестиціях для
розвитку територіальної інноваційної системи регіону…………………………63
Висновки до розділу 1……………………………………………………………...73
РОЗДІЛ 2. Економічна оцінка інноваційного потенціалу
регіональної економіки…………………………………………………….............76
2.1. Дослідження стану і проблем розвитку інноваційної
діяльності в Україні………………………………………………………………...76
2.2. Аналітична оцінка інноваційної діяльності у регіональному та
галузевому розрізі…………………………………………………………………..87
2.3. Оцінка інноваційного потенціалу розвитку економіки
Південного регіону………………………………………………………………..100
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….115
РОЗДІЛ 3. Формування механізму інноваційного розвитку
економіки регіону…………………………………………………………………118
3.1. Обґрунтування стратегії інноваційно-орієнтованого розвитку
регіональної економіки…………………………………………………………...118
3.2. Кластерний механізм реалізації регіональної інноваційної політики…….131
3.3. Формування системи інформаційно-консультаційного
забезпечення інноваційної діяльності в регіональній економіці………………148
3.4. Управління інноваційною діяльністю в регіоні на основі
розвитку людського капіталу…………………………………………………….162
Висновки до розділу 3…………………………………………………………….171
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………...182
ДОДАТОК…………………………………………………………………………196

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У теперішній час найбільш актуальною є проблема переведення економіки України на інноваційний шлях розвитку. Однією з передумов до цього є те, що ресурсоорієнтований, переробний тип національної економіки не здатний досягти бажаних темпів росту без шкоди для соціальної й екологічної ситуації. Вирішення поставленого завдання по збільшенню обсягу ВВП і посиленню конкурентоспроможності України на світових ринках в умовах інноваційної економічної кон'юнктури також неможливе без використання високого інноваційного потенціалу країни, забезпеченого потужним науковим сектором.
Для здійснення поставленого завдання необхідна розробка механізму, що дозволяє перебудувати всі сфери суспільних відносин з метою сприяння розвитку інноваційної економіки. Перехід до економіки знань вимагає формування в країні й, відповідно, у регіонах цілісної системи, що ефективно перетворить нові знання в нові технології, продукти й послуги, які знаходять своїх реальних споживачів на національних або глобальних ринках.
Створення національної інноваційної системи проголошено як стратегічний напрямок розвитку країни, створено окремі елементи цієї системи, але поза зв'язком один з одним і з іншими секторами економіки. При цьому запозичення закордонного досвіду відбувалося шляхом перенесення окремих елементів цілісних економічних механізмів і тому не приводило до очікуваних результатів. У підсумку, незважаючи на позитивний досвід цілого ряду ініціатив, прориву в сфері інноваційного розвитку економіки України та її регіонів не відбулося. Головною проблемою залишається відсутність дієвих економічних механізмів, що стимулюють як інвестування в інноваційну сферу, у створення нововведень, так і їх комерціалізацію.
У даному контексті особливої актуальності набуває дослідження, спрямоване на розробку теоретико-методичних основ і інструментів механізму інноваційного розвитку в економічній системі мезорівня.
Проблемам формування механізмів інноваційного розвитку на рівні держави, регіонів, галузей і підприємств присвячено наукові праці відомих вітчизняних та закордонних вчених, таких як І.В. Алексеєв, Л.О. Безчастний, С.В. Бойко, І.О. Бланк, А.С. Гальчинський, М.І. Долішній, М.М. Жибак, І.Г. Журавльов, П.Н. Завлін, Г. Кларк, О.Є. Кузьмін, Л.Ф. Радзієвська, Л.І. Федулова, К. Фрімен, С.К. Харичков, І.О. Шаповалова, Й. Шумпетер та інші автори. В наукових працях вказаних дослідників закладено теоретико-методологічний базис дослідження проблем інноваційного розвитку економічних систем. Втім, дослідження питань організації інноваційної діяльності на рівні регіону показало, що теорія й методика управління інноваційно-орієнтованим регіональним розвитком не одержали вичерпної наукової інтерпретації. Вимагає додаткового дослідження проблема формування дієвих механізмів інноваційного розвитку економіки регіонів з урахуванням їх специфіки.
Актуальність, теоретичне і практичне значення та недостатня розробленість означених проблем зумовили вибір теми та постановку завдань дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до комплексної науково-дослідної роботи Міжнародного університету бізнесу і права за темою «Відтворення та підвищення ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу господарського комплексу регіону» (номер державної реєстрації 0111U008418). Внесок автора полягає у розробці рекомендацій з удосконалення механізму інноваційного розвитку економіки регіону.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення механізму інноваційного розвитку економіки регіону на основі інфраструктурно-кластерного підходу.
Реалізація мети дисертаційної роботи обумовила наступні завдання дослідження:
- розробити організаційно-економічний механізм регулювання формування й розвитку інноваційних підприємств у регіоні;
- удосконалити методичні основи оцінки інноваційного потенціалу економіки регіону;
- запропонувати методичний підхід до комплексної оцінки результатів інноваційно-орієнтованого розвитку регіону;
- удосконалити систему індикаторів інноваційного розвитку регіональної економіки;
- розробити кластерний механізм реалізації регіональної інноваційної політики;
- розвинути систему стратегічного управління інноваційними розвитком економіки регіону;
- сформувати комплексну концептуальна модель організації фінансового забезпечення інноваційної діяльності регіону;
- розробити механізм стійкого функціонування системи раціонального використання людського капіталу й відтворення кадрів інноваційної економіки.
Об'єктом дослідження є процеси формування і функціонування механізму інноваційного розвитку економіки регіону.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних засад та практичних аспектів розробки і впровадження організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку регіону.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідженнях є наукові праці вітчизняних і закордонних економістів, що досліджували проблеми інноваційного розвитку економіки.
При проведенні дослідження застосовувалися наступні загальнонаукові і спеціальні методи: метод організаційно-структурного моделювання (для створення моделі регіонального інноваційного кластеру), метод порівняльного аналізу (для оцінки стану інноваційної діяльності в регіонах), методи стратегічного й оперативного планування (при формуванні базису стратегії інноваційного розвитку регіону), метод експертних оцінок (при оцінці проблем і перспектив інноваційного розвитку регіону), методи економіко-математичного моделювання (при збалансуванні програми науково-технічного розвитку з виробничо-господарською системою регіону).
Інформаційною базою дослідження слугували матеріали Державної служби статистики України, Головних управлінь статистики регіонів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного агентства України з інвестицій та розвитку, дані про роботу підприємств і організацій інноваційної сфери.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій з удосконалення механізму інноваційного розвитку економіки регіону. Найбільш важливі результати, отримані у процесі дослідження, і їх наукова новизна полягають у наступному:
вперше:
- розроблено організаційно-економічний механізм регулювання формування й розвитку інноваційних підприємств у регіоні, заснований на реалізації регулюючих впливів, найбільш ефективних для різних типів новаторських підприємств, який на відміну від існуючих, враховує тип впроваджуваних підприємствами інновацій і перспективні напрямки їх розвитку;
удосконалено:
- методичні основи оцінки інноваційного потенціалу економіки регіону, а саме: розроблено матричну модель оцінки інноваційного потенціалу регіону, яка передбачає виділення його елементного складу й встановлення раціональної пропорційності між елементами; запропоновано універсальний коефіцієнт інноваційної ємності території, який показує частку конкретного елементу інноваційного потенціалу в одиниці корисного ефекту визначеної галузі на конкретному напрямку його використання;
- методичний підхід до комплексної оцінки результатів інноваційно-орієнтованого розвитку регіону, що базується на використанні кількісних показників результатів інноваційної діяльності агентів мезоекономічної системи і якісних індикаторів виконання загальних функцій управління регіональними органами державної влади;
- систему індикаторів інноваційного розвитку регіональної економіки, яка відрізняється тим, що містить у собі показники, які відбивають загальний інтегральний ефект від створення, поширення й освоєння інновацій, що дозволяє визначити внесок кожного з учасників інноваційного процесу;
- кластерний механізм реалізації регіональної інноваційної політики на основі формування інноваційного кластеру, який є інтегратором інноваційних процесів у регіоні та широкопрофільною формою інфраструктури інноваційного розвитку і передбачає створення системи інформаційно-консультаційного забезпечення інноваційної діяльності на основі регіональних інформаційно-консультаційних служб, які виконуватимуть функції трансферу технологій;
дістали подальший розвиток:
- система стратегічного управління інноваційними розвитком економіки регіону – розроблено матрицю стратегій інноваційно-орієнтованого розвитку регіонів, що є основою для позиціонування регіонів у системі координат «результати інноваційно-орієнтованого розвитку – ефективність інституціонального середовища регіональної економіки» і забезпечує вибір пріоритетних заходів регіонального регулюючого впливу, спрямованих на реалізацію інноваційного потенціалу територіально-локалізованих утворень;
- комплексна концептуальна модель організації фінансового забезпечення інноваційної діяльності регіону, що дозволяє при визначенні потреби інвестиціях для розвитку територіальної інноваційної системи враховувати соціально-економічну диференціацію регіонів;
- механізм стійкого функціонування системи раціонального використання людського капіталу й відтворення кадрів інноваційної економіки, який складається з підсистем: відтворення людського капіталу підприємств, організацій і установ науково-інноваційної сфери регіону; забезпечення підприємств, організацій і установ науково-інноваційної сфери регіону кваліфікованими працівниками; розвитку інноваційного потенціалу працівників підприємств, організацій і установ регіону; досягнення ефективності управління.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретичних, методичних і практичних розробок і пропозицій при формуванні регіональних інноваційних систем та механізмів інноваційного розвитку регіонів та країни в цілому, розробці галузевих і регіональних інноваційно-інвестиційних програм, у практичній діяльності органів влади різних рівнів, підприємств і організацій інноваційної сфери.
Результати дослідження, висновки і рекомендації, що містяться в роботі, використовуються у практичній діяльності Головного управління економіки Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 42/7-5/03 від 24.01.2012 р.), Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 8-700-4/91 від 01.03.2012 р.), в навчальному процесі Херсонського економічно-правового інституту (довідка 1224 від 18.01.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і рекомендації, що є результатом дослідження, отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на конференціях, семінарах, нарадах, серед яких найбільш важливими були: ІІІ міжнародна науково-практична конференція «Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки» (Сімферополь-Севастополь, 29-31 травня 2009 р.); XI міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (Алушта, 2010 р); міжнародна науково-практична конференція «Ольвійський форум – 2010: Стратегії України в геополітичному просторі» (Ялта, 11-15 червня 2010 р.); V Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні економічні перспективи в умовах світової кризи», (Кіровоград, 12 лютого 2010 р.); щорічні конференції професорсько-викладацького складу Херсонського економічно-правового інституту (м. Херсон, 2009-2012 рр.).
Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, висновки і пропозиції автора відображено у 7 публікаціях, в т.ч. у 5 статтях у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 2,1 умовн. друк. арк., з яких особисто авторові належать 2,1 умовн. друк. арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення науково-практичної проблеми удосконалення механізму інноваційного розвитку економіки регіону. Основний результат проведеного дослідження полягає у формуванні теоретико-методичних основ і практичних рекомендацій, спрямованих на інноваційний розвиток економіки регіону на основі інфраструктурно-кластерного підходу. За результатами дослідження зроблено наступні висновки:
1. Інноваційний розвиток регіону трактується як соціально-економічний процес, в основі якого лежить формування регіональної інноваційної системи, здатної до збільшення інноваційного потенціалу регіону і його реалізації шляхом створення інноваційних товарів і послуг. Регіональна інноваційна система являє собою сукупність всіх суб'єктів інноваційної діяльності регіону, що складають регіональну інноваційну інфраструктуру, що функціонує на основі інноваційного механізму регіону з метою забезпечення умов для інноваційної діяльності. Інфраструктура й механізм інноваційної діяльності є основними компонентами інноваційної системи. Механізм інноваційного розвитку являє собою послідовність певним чином вибудуваних взаємин між політичною, економічною, соціально-культурною, законодавчою сферами суспільних формацій, метою яких є формування інноваційного сектору економіки. Визначено принципи функціонування механізму інноваційного розвитку і запропоновано методико-аналітичний інструментарій регіонального механізму інноваційного розвитку, що дозволяє враховувати особливості територіально-економічних інтересів, специфіку й рівень розвитку регіону, співвідношення технологічних структур економіки, з метою підвищення конкурентоспроможності економіки регіону в цілому.
2. В результаті дослідження розроблено методичні основи оцінки інноваційного потенціалу економіки регіону. Запропонована інформаційна модель інноваційного розвитку регіону, що визначає систему взаємозв'язків, які організують цілеспрямований вплив державної інноваційної політики на інноваційну сферу мезорівня за допомогою реалізації механізму інноваційного розвитку регіону. Модель дозволяє визначити характер взаємодії учасників процесу інноваційного розвитку регіону, встановити порядок інформаційного обміну й послідовність використання інструментів, необхідних для ефективного становлення інноваційної сфери регіону. Розроблено матричну модель оцінки інноваційного потенціалу регіону, яка передбачає виділення його елементного складу (функціонально-ієрархічної структури) й встановлення раціональної пропорційності між елементами. Запропоновано універсальний коефіцієнт інноваційної ємності території, який показує частку конкретного елементу інноваційного потенціалу в одиниці корисного ефекту визначеної галузі на конкретному напрямку його використання.
3. Розроблено методичний підхід до комплексної оцінки результатів інноваційно-орієнтованого розвитку регіону, що базується на використанні кількісних показників результатів інноваційної діяльності агентів мезоекономічної системи і якісних індикаторів виконання загальних функцій управління регіональними органами державної влади. Рівень інноваційно-орієнтованого розвитку економіки регіону пропонується відображати в десяти групах показників, що характеризують стан її факторів і результатів. Розраховані для конкретного регіону показники дають можливість віднести регіон в певний діапазон і до відповідного класу інноваційно-орієнтованої території.
4. В результаті дослідження розроблено методичний підхід до визначення потреби в інвестиціях для розвитку територіальної інноваційної системи регіону. Запропонована комплексна концептуальна модель організації фінансового забезпечення інноваційної діяльності регіону, що дозволяє враховувати соціально-економічну диференціацію регіонів. Для забезпечення збалансування програми науково-технічного розвитку з потрібним розміром інвестицій і ресурсних можливостей територіальної виробничо-господарської системи розроблено економіко-математичну модель лінійного програмування, яка дозволить регіональним органам влади ефективно вибудовувати лінію інноваційної політики в сфері інвестування в інновації, що, у свою чергу, гарантує фінансове забезпечення процесу інноваційного розвитку регіону.
5. Дослідження стану і проблем розвитку інноваційної діяльності в Україні в регіональному та галузевому розрізах показало, що, незважаючи на високий інноваційний потенціал, інноваційна складова забезпечення економічного розвитку використовується слабко. Статистичні дані свідчать про поступове зниження інноваційної активності підприємств. Оцінка інноваційного потенціалу розвитку економіки Південного регіону показала, що Південний регіон налічує майже 15% промислових підприємств, які займалися інноваційною діяльністю, дві третини яких знаходяться в Миколаївській та Одеській областях. Більшість підприємств, що займалися інноваційною діяльністю в регіоні, витрачали кошти на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення. Основним джерелом фінансування інноваційної діяльності є власні кошти підприємств і організацій.
6. В результаті дослідження виділено основні проблеми науково-технічного, інноваційного розвитку Південного регіону: відсутність розробленої довгострокової стратегії інноваційного розвитку; диспропорційність у структурі інноваційного потенціалу; неадекватний потребам регіону розвиток інфраструктури інноваційної діяльності; відсутність цілісної системи і єдиного механізму координації розвитку, забезпечення й стимулювання інноваційної діяльності в регіоні; відсутність перспективної програми інноваційного розвитку окремих секторів економіки; відсутність належної інформаційно-пропагандистської роботи; відсутність механізмів стимулювання науково-технічної й інноваційної діяльності. Доведено доцільність використання кластерного підходу у реалізації регіональної інноваційної політики.
7. Розроблено матрицю стратегій інноваційно-орієнтованого розвитку регіонів, що є основою для позиціонування регіонів у системі координат «результати інноваційно-орієнтованого розвитку – ефективність інституціонального середовища регіональної економіки» і забезпечує вибір пріоритетних заходів регіонального регулюючого впливу, спрямованих на реалізацію інноваційного потенціалу територіально-локалізованих утворень. Доведено, що найбільш ефективною стратегією інноваційно-орієнтованого розвитку регіону є стратегія мультифрактального розвитку (кластерна політика другого покоління), яка передбачає синтез об'єктної, процесної, середовищної і проектної стратегій кластерних утворень; стимулювання експортоорієнтованих суб'єктів господарювання; моніторинг і управління ефективністю регіональної інноваційної системи на основі індикативних показників.
8. Сформовано організаційно-економічний механізм регулювання формування й розвитку інноваційних підприємств у регіоні, заснований на реалізації регулюючих впливів, найбільш ефективних для визначених типів новаторських підприємств. Пропонований комплекс стимулюючих заходів розвитку інноваційної діяльності, на відміну від існуючих, враховує тип впроваджуваних підприємствами інновацій (технологічні, інформаційні, соціальні, управлінські й інфраструктурні) і перспективні напрямки їх розвитку (споживчий сегмент «старіюче населення», локальні ринки й поновлювані ресурси). Раціональне управління відповідними процесами передбачається реалізовувати у вигляді проектної структури управління, сформованої відповідно пропонованої матриці відповідальності регіональних органів державної влади за реалізацію заходів по розвитку інноваційних підприємств.
9. Удосконалено систему індикаторів, що відбивають етап поширення інновацій у регіоні, які враховують специфіку застосування інновацій в сьогоднішніх умовах України, пов'язану з необхідністю оптимізації форм і методів передачі знань про нововведення відповідно до рівня підготовленості й світогляду товаровиробника, а також адаптації до кліматичних особливостей конкретного регіону і технологічних особливостей діяльності конкретного підприємства. Індикатори розділено по етапах інноваційного процесу (створення, поширення, освоєння) та на дві групи: класичні та інноваційно-орієнтовані. Пропонована система індикаторів інноваційного розвитку регіональної економіки відрізняється тим, що вона містить у собі показники, що відбивають загальний інтегральний ефект від створення, поширення й освоєння інновацій, що дозволяє визначити внесок кожного з учасників інноваційного процесу.
10. Розроблено концепцію кластерного механізму реалізації регіональної інноваційної політики на основі формування інноваційного кластеру. Інноваційний кластер є науково-виробничим комплексом, головне завдання якого полягає у формуванні максимально сприятливого середовища для інноваційного розвитку економіки регіону. Інноваційний кластер являє собою сукупність відособлених організацій і підприємств, що утворюють технологічні, логістичні й інфраструктурні ланцюги й мають загальну наукову базу. Функціонування даної сукупності засноване на використанні переваг одночасної дії таких ринкових механізмів, як кооперація й конкуренція, що дозволяє швидко й ефективно створювати й поширювати нові технології й знання. Інноваційний кластер повинен стати основним елементом регіональної економіки, оскільки, з одного боку, він є інтеграційним механізмом інноваційних процесів у регіоні, а з іншого, являє собою широкопрофільну форму інфраструктури інноваційного розвитку.
11. В результаті дослідження розроблено концепцію системи інформаційно-консультаційного забезпечення інноваційної діяльності в регіональній економіці, яка базується на розвитку діяльності спеціальних державних структур – регіональних інформаційно-консультаційних служб, які повинні у рамках інноваційного кластеру виконувати функції трансферу технологій, тобто доведенням закінчених наукових розробок до товаровиробників і їх адаптацією до умов конкретних підприємств, збором і узагальненням запитів («технологічних платформ») на проведення конкретних досліджень, що відображають актуальні проблеми товаровиробників. Запропоновано алгоритм формування єдиного банку даних технологічних запитів і технологічних пропозицій на основі всебічного відбору інноваційних можливостей (технологічних запитів), а також комплексного аналізу нововведень (технологічних пропозицій).
12. В результаті дослідження розроблено концепцію управління людським капіталом інноваційного розвитку економіки регіону. Розроблено механізм стійкого функціонування системи раціонального використання людського капіталу й відтворення кадрів інноваційної економіки. Система управління людським капіталом являє собою сукупність чотирьох підсистем: відтворення людського капіталу підприємств, організацій і установ науково-інноваційної сфери регіону; забезпечення підприємств, організацій і установ науково-інноваційної сфери регіону кваліфікованими працівниками; розвитку інноваційного потенціалу працівників підприємств, організацій і установ регіону; досягнення ефективності управління.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Філіпенко А.С. Економічний розвиток. Європейський контекст / Філіпенко А.С. – К.: Знання України, 2001. – 120 с.
2. Нуреев Р. Экономика развития: модели становления рыночной экономики / Нуреев Р. – М.: ИНФРА-М, 2001.
3. Алексеєв І.В. Стратегії та регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур: Автореф. дис… д-ра екон. Наук / Алексеєв І.В. – К., 2002. – 33 с.
4. Кузьмін О.Є. Проблеми дослідження розвитку підприємства / Кузьмін О.Є., Алексеєв І.В. // Регіональна економіка. – 2002. – №1(23). – С.75-82.
5. Чистилин Д. К Вопросу теории общественного развития: аспект самоорганизации / Чистилин Д. // Экономика Украины. – 2002. - №3. - С. 52-58.
6. Баран П. К экономической теории общественного развития: Пер. с англ. / Баран П. – М.: Иностранная литература, 1960. – 428 с.
7. Босенко В. Диалектика как теория развития / Босенко В. – К.: Издательство Киевского университета, 1966. – 247 с.
8. Пересада А.А. Основы ииновационной деятельности / Пересада А.А. – К.: “Издательство “Либра” ООО, 1996. – 344 с.
9. Чумаченко М. Проблеми інвестиційного забезпечення програм економічного розвитку України / Чумаченко М. // Реформування промисловості України. Погляд у ХХІ століття. Збірник матеріалів V пленуму-конференції. Спілка економістів України. / Відп. ред. М. Герасимчук. – К.: Аванпост-прім. – 2001. – С.54-60.
10. Заинчковский А. Региональные проблемы развития пищевой промышленности / Заинчковский А., Дейнеко Л., Савчур-Шекмар Н. // Экономика Украины. – 1995. – №11. – С.94-95.
11. Стеченко Д.М. Інноваційні форми регіонального розвитку: Навч. посіб. / Стеченко Д.М. – К.: Вища шк., 2002. – 254 с.: іл – С.14-15.
12. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: навч. посіб. / За науковою редакцією В.Г. Федоренко. – К.:Алерта, 2004. – 431 с.
13. Кармышев Ю.А. Инновационный тип развития как фактор динамизации социально-экономических процессов / Ю.А. Кармышев // Сборник научных трудов кафедры экономической теории ТГУ им. Г.Р. Державина.Вып. 1. / Гл. ред. В.М. Юрьев. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2002.
14. Грималюк А. Гипотеза инвестиционных денег / Грималюк А. // Экономика Украины. – 2004. –№10. – С.27-36.
15. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / Кастельс М. / Пер. с англ. Под ред О.И. Шкаратана. – М., 2000. – 48с.
16. Безчастный Л. О механизме мотивации к научной и научно-технической деятельности в условиях рыночной экономики / Безчастный Л. // Экономика Украины. – 1995. – №8. – С.15-23.
17. Дрейцер И.С. Отраслевая наука: изобретать или внедрять? / Дрейцер И.С. // ЭКО. – 1984. – №2. – С.67-74.
18. Коммерческое право. Ч. II. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевой. – СПб., С.-Петербургский университет, 1998.
19. Шумпетер И. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капиталов, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / Шумпетер И. – М., 1982.
20. Гапоненко Н. Инновации и инновационная политика на этапе перехода к новому технологическому порядку / Гапоненко Н. // Вопросы экономики. – 1997. – № 9. – С. 84–97
21. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Санто Б. – М., 1990.
22. Бездудный Ф.Ф. Сущность понятия инновация и его классификация / Бездудный Ф.Ф., Смирнова Г.А., Нечаева О.Д. // Инновации. – 2003. – №2-3. – С. 10-18.
23. Руководство Фраскатти. Стандартная практика для обследований научных исследований и разработок ( 1963 н., в ред. 2003 г.). – Електронний ресурс – Режим доступу: http.: www/nw-innovations.ru
24. Закон України «Про інноваційну діяльність» м. Київ, 4 липня 2002 року № 40-IV // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2002. – № 36. – С.266.
25. Яковлев В. Инновации и обновление продукции в машиностроительном комплексе Украины / Яковлев В. // Экономика Украины. – 1994. – №12. – С.70-73.
26. Инновационный менеджмент: Справ. Пособие / под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели. Изд. 2-е, переработ. И доп. – М.: ЦИСИ, 1998. – 568 с.
27. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент / Балабанов И.Т. – СПб: Питер, 2001. – 304 с.
28. Freeman С. Technology Policy and Economic Performance. – London: Pinter Publishers, 1987.
29. Metcaife S. The Economic Foundations of Technology Policy:Equilibrium and Evolutionary Perspectives. In: Stoneman P. (cd.). Handbookof the Economics of Innovation and Technical Change. – London: Blackwell, 1995.
30. Smith K. The Systems Challenge to Innovation Policy. In: Polt W. Weber B. (eds). Industrie und Glueck. Paradigmenweechsel in der Industrie-und Technologiepolitik. – Vienna, 1996.
31. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / Бланк И.А. – К.: МП «ИТЕМ» ЛТД, «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995. – 448 с. .
32. Бабаджанов С. Г. Определение экономической эффективности новой техники и технологии в швейной промышленности / Бабаджанов С. Г. – М.: Издание ВЗМИ, 1981. – 59 с.
33. Смехов Б.М. Управление эффективностью / Смехов Б.М. – М.: Политиздат, 1984. – 222 с.
34. Санто Б. Эффект от инноваций: опыт Венгрии / Санто Б. // ЭКО. – 1987. – №1. – С.177-186.
35. Ковалев Г.Д. Инновационные коммуникации / Г.Д.Ковалев. –М.: Юнити, 2000.
36. Хайек Ф. Конкуренция как процедура открытия / Хайек Ф. // Мировая экономика и международные отношени. – 1989. – №12. – С.5-15.
37. Щуков В. Экономические проблемы ускорения научно-технического прогресса / Щуков В. – Иваново: ИГУ, 1987. – 60 с.
38. Жарковский Г.М. Ускорение НТП и качество продукции / Жарковский Г.М. – М.: Знание, 1988. – 64 с.
39. Баев Л.А. Системный подоход к определению инновации // Современные техноглогии в социально-экономических системах / Баев Л.А., Шугуров В.Э. – Челябинск: Изд. ЧГТУ, 1995.
40. Лисин Б.К. Инновации в СНГ / Б.К. Лисин, В.Н. Фридлянов // Инновации. – 2002. – №7.
41. Федулова Л. Технологічний розвиток економіки / Федулова Л. // Економіка України. – 2006. - №6. – С.4-11.
42. Полозенко Д. Фінансова глобалізація та її можливі наслідки / Полозенко Д. // Економіка України. – 2002. – №9. – С.12-16.
43. Фомишин С.Ф. Глобализация как новое качество интернационализации / Фомишин С.Ф., Фомишина В.Н., Лошенюк В.Е.// Экономические инновации. Выпуск 10: Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (экономические трансформации, экономика и экология). Сборник научных работ. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2001. – С.62-66.
44. Новицький В. Новий етап реформування промисловості України / Новицький В. // Реформування промисловості України. Погляд у ХХІ століття. Збірник матеріалів V пленуму-конференції. Спілка економістів України. / Відп. ред. М. Герасимчук. – К.: Аванпост-прім. – 2001. – С.7-14.
45. Побурко Я. Інтегральні оцінювання результатів соціально-економічної діяльності регіону: методологічний підхід / Побурко Я., Пушак Я. // Регіональна економіка. – 2006. – №3. – С.66-73.
46. Гаврилов А.И. Региональная экономика и управление: Учебное пособие для вузов / Гаврилов А.И. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.-С.57
47. Наумов О. Концепція регіональної інвестиційної програми Херсонської області / Наумов О., Бігун І. // Економіка України. – 2004. – № 2. – С. 28-33.
48. Уткин Э.А Инновационный менеджмент / Уткин Э.А, Морозова Г.И., Морозова Н.И. – М.: АКАЛИС, 1996. – С.11.
49. Молина Е.В. Инновационные технологии социально-экономического потенциала региона в условиях открытой экономики / Молина Е.В. // Экономические инновации. – 2003. – Выпуск 14. – С.24-30.
50. Миколайчук Н.С. Економічні аспекти управління НТП в умовах формування ринкових відносин / Миколайчук Н.С., Миколайчук М.М. // Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы. – 1997. – №1. – С. 205-209.
51. Антонюк Л.Л. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Монографія / Антонюк Л.Л., Поручник А.М., Савчук В.С. – К.: КНЕУ, 2003. –394с.
52. Титаренко Б. До питання про складові інноваційної діяльності / Титаренко Б. // Економіст. – 2005. – №12. – С. 66-67.
53. Данилишин Б. Научно-инновационное обеспечение устойчивого экономического развития Украины / Данилишин Б., Чижова В. // Экономика Украины. – 2004. – №3. – С.4-11.
54. Соколенко С. Характерні особливості глобалізації в ХХІ ст. та участь України в ній / Соколенко С. // Економічні й політичні аспекти глобалізації та регіоналізації. Збірник доповідей і виступів на науковій конференції. Спілка економістів України. Відп. ред. М. Герасимчук. – Київ, 2000. – С.4-18.
55. Матюшенко И. Проблемы инновационного развития Украины на современном этапе / Матюшенко И., Федоренко Е. // Економіка, фінанси, право. – 2002. – №3. – С. 11-12.
56. Чеботарев В. Структура АПК и формирование инновационной политики ее трансформации / Чеботарев В. // Экономика Украины. – 2003. – №4. – С.55-60.
57. Кравченко С. И. Исследование сущности иновационного потенциала /СИ.Кравченко, И.С.Кладченко // Научные труды Донецкого национального технического туниверситета. Серия:экономическая.Выпуск 68. – Донецк, ДонНТУ, 2003.
58. Федоренко В. Зайнятість і інвестиційні процеси в Україні / Федоренко В. // Економіка та держава. – 2004. – №5. – С. 14-15.
59. Николенко Ю.В. Перестройка инвестиционной политики – важный фактор интенсификации / Николенко Ю.В. – К.: Общество “Знание” УССР, 1987. – 23 с.
60. Утверджувати інноваційну модель економічних перетворень. Виступ Президента України Л. Кучми на науково практичній конференції 21 лютого 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – №36. – С.3-5.
61. Миско К.М. Ресурсный потенциал региона (теоретические и методические аспекты исследования) / Миско К.М. – Москва: Наука, 1991.
62. Трифилова А. Оценка эффективности инновационного развития предприятия / Трифилова А. – Москва.- Финансы и статистика, 2005.
63. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент. Учебник, 2-е изд. / Фатхутдинов Р.А. – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2000. – 624 с.
64. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: Навч. Посіб. / За науковою редакцією В.Г. Федоренко. – К.: Алерта, 2004. – 431 с.
65. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность / Кокурин Д.И. – М.: Экзамен, 2001. – 576 с.
66. Попов Е., Ханжина В. Структура рыночного потенциала предприятия / Попов Е., Ханжина В. // Проблемы теории ипрактики управления.- 2006.- №6
67. Тюрина В.Ю. Инновационная способность и инновационная восприимчивость: Конспект лекцій / Тюрина В.Ю. – Саратов: Изд. СГТУ, 1994.
68. Завлин П.В. Оценка эффективности инноваций / Завлин П.В., Васильев А.В.. – СПб.: Издательский дом “Бизнес-пресса”, 1998.
69. Горшков В.В. Инновационные риски / Горшков В.В., Кретова Є.А.. – СПб., 1996.
70. Никифоров А. Національна інноваційна система: вибір України / Никифоров А. // Економіст. – 2005. - №12. – С.35-41.
71. Кінах А. Промислова політика в економічній стратегії України / Кінах А. // Реформування промисловості України. Погляд у ХХІ століття. Збірник матеріалів V пленуму-конференції. Спілка економістів України. / Відп. ред. М. Герасимчук. – К.: Аванпост-прім. – 2001. – С.15-20.
72. Шнипко О.С. Національна конкурентоспроможність: сутність, проблеми, механізм реалізації / Шнипко О.С. – К.: Наукова думка, 2003. – 337 с.
73. Терещенко В.К. Логіка подальших економічних перетворень / Терещенко В.К. // Український інвестиційний журнал. – 2003. - №2. – С. 10-12.
74. Соловьев А.К. Научно-техническая деятельность: факторы интенсификации / Соловьев А.К. – М.: Знание, 1989. – 64 с.
75. Гриньова В. Особливості регіонального управління інвестиційною діяльністю в сучасних умовах / Гриньова В., Ястремська О. // Регіональна економіка. – 2003. - №3. – С170-174.
76. Крисилов А.Д. Роль и оценка управленческого инновационного ресурса регионального развития в контексте формирования открытой экономики / Крисилов А.Д. // Экономические инновации. – 2003. – Выпуск 14. – С.32-37.
77. Задорожная О. О структурно-инвестиционной политике в условиях перехода к рынку / Задорожная О. // Экономика Украины. – 1995. – №4. – С.82-84.
78. Стадник В. Чинники і умови реалізації суб’єктами малого бізнесу стратегії інноваційного розвитку / Стадник В. // Регіональна економіка. – 2006. – №3. – С. 58-65.
79. Мохненко А.С. Становлення малого бізнесу регіону та підтримка його розвитку (на прикладі Херсоснської області): Автореф. Дис. … к-та екон. Наук:08.10.01 / Мохненко А.С. // Рада по вивченню продуктивних сил НАН України. – К., 2002. – 40 с.
80. Гусев В. Государственная инновационная политика: аспект интернационализации / Гусев В. // Экономика Украины. – 2003. – №6. – С. 77-84.
81. Решетова Т. Основні аспекти науково-технологічної політики на сучасному етапі / Решетова Т. // Економіка України. – 1993. – №4. – С.81-84.
82. Фесенко О.А. Прогнозирование экономико-экологических процессов развития Приморских регионов (концептуальные вопросы) / Фесенко О.А. // Экономические инновации. Выпуск 10: Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (экономические трансформации, экономика и экология). Сборник научных работ. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2001. – 298 с.
83. Шарко М.В. Инициирование инновационных процес сов / Шарко М.В. // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №10(28). – С. 149-157.
84. Герасимчук Н. Экономические и институционные условия инвестиционной деятельности / Герасимчук Н. // Экономика Украины. – 1994. – №12. –С.3-11.
85. Столяров В. О научно-технической политике в Украине / Столяров В., Тарасевич В. // Экономика Украины. – 1993. – №4. – С.3-10.
86. Харичков С.К. Инновационная стратегия мобилизации интегрального ресурса регионального развития / Харичков С.К. // Экономические инновации. – 2003. – Выпуск 14. – С.14-23.
87. Инновационный менеджмент / Под. ред. Ильенковой С.Д. – М.: Банки и биржи, 1997. – 327с.
88. Александрова В. Обоснование государственных научно-технических программ / Александрова В., Чусова Э. // Экономика Украины. – 1996. – №12. – С.21-26.
89. Рубан В. Инновационная модель стратегического развития Украины: методология и опит / Рубан В., Чубукова О., Некрасов В. // Экономика Украины. – 2003. – №6. – С.14-19.
90. Гальчинський А. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семиноженко В. – К.: Знання України, 2002. – 336 с.
91. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки / Єрохін С.А. – К.: Світ знань, 2002. – 528 с.
92. Трифилова А.А. Управління інноваційним розвитком підприємства / А.А.Трифилова. – М.: Фінанси й статистика, 2003. – 176с.
93. Нижник Н. Некоторые проблемы регионального управления / Нижник Н., Плотникова Л., Быков Л. // Экономика Украины. – 1994. – №9. – С.84-87.
94. Матюшенко И. Проблемы инновацыинного развития Украины на современном этапе / Матюшенко И., Федоренко Е. // Экономика, финансы, право. – 2002. – №3. – С.11-12.
95. Шпак Ю.В. Інноваційна модель регіонального розвитку переробної сфери АПК / Шпак Ю.В. // Економіка АПК. – 2006. – №3. – С.65-69.
96. Точилін В. Ринки базових галузей: напрями розвитку та державного регулювання / Точилін В. // Економіст. – 2004. – №3. – С.57-59.
97. Марголич І.І. Регіональні особливості інноваційних процесів у світовій практиці господарювання / Марголич І.І.// Регіональні перспективи. – 2003. – № 7-8 (32-33). – С. 37-38.
98. Зінько Н. Інструменти стимулювання інноваційної діяльності (на прикладі Індії, Ірландії, Сінгапуру, Фінляндії, Японії) / Зінько Н. // Регіональна економіка. – 2006. – №4. – С.220-226.
99. Стадник В.В. Інноваційний менеджмент / Стадник В.В., Йохна М.А. – К.: Академвидав – Альма-матер, 2006. – 464 с.
100. Федулова Л.І. Інноваційна економіка: Підручник / Федулова Л.І. – К.: Либідь, 2006. – 480с.
101. Решетова Т. Основные аспекты научно-технической политики на современном этапе / Решетова Т. // Экономика Украины. – 1993. – №4. – С.81-84.
102. Пампура О.И. Экономический механизм управления инновационным процессом в регионе / Пампура О.И. // Экономические инновации. Выпуск 11. Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (инвестиционная и инновационная политика, рыночные механизмы и структуры). Сборник научных работ. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2001. – 207 с. – С.39-45.
103. Молина Е.В. Инновационные технологии повышения социально-экономического потенциала региона в условиях открытой экономики / Молина Е.В. // Экономические инновации. Выпуск 14. экономическое развитие регионов в контексте международной интеграции (экономические интересы, конкурентные позиции, стратегические ориентиры). Сборник научных работ. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2003. – 218 с. – С. 24-31.
104. Закон України «Про інвестиційну діяльність» м. Київ, 18 вересня 1991 року № 1560-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. – № 47. – С.646.
105. Указ Президента України "Про утворення Державного агентства України з інвестицій та інновацій": Утворити Державне агентство України з інвестицій та інновацій як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. ( м. Київ, 30 грудня 2005 року N 1873/2005)
106. Законі України “Про основи державної політики в області науки і науково-технічної діяльності” від 13 грудня 1991 р. № 1977-ХІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1992. – № 12.
107. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1801 Про затвердження “Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки”
108. Стратегія економічного та соціального розвитку України (2004-2015 роки). Шляхом європейської інтеграції / Гальчинський А.С., Геєць В.М. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
109. Офіційний сайт державної служби статистики України – Електронний ресурс – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
110. Економічний розвиток України: інституційне та ресурсне забезпечення: монографія / О.М. Алимов, А.І. Даниленко, В.М. Трегобчук та ін. – К.: Об’єднаний ін-т економіки НАН України, 2005. – 540 с.
111. Ситник В.П. Завдання наукових установ УААН щодо організації наукового менеджменту у сфері інтелектуальної власності та маркетингу інновацій / Ситник В.П. // Економіка АПК. – 2005. – №8. – С.3-9.
112. Долішній М.І. Регіональна політика на рубежі ХХ –ХХІ століть: нові пріоритети / Долішній М.І. – К.: Наукова думка, 2006. – 512 с.
113. Максимчук М. Європейський досвід інституційного забезпечення регіонального розвитку та його адаптація в Україні / Максимчук М. // Регіональна економіка. – 2006. – №4. – С. 213-220.
114. Ковальов О.П. Регіональний розвиток: погляд на сто років вперед / Ковальов О.П. // Регіональні перспективи. – 2003. – №7-8 (32-33). – С. 3-11.
115. Миграян А.А. Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кластеров / Миграян А.А. Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.krsu.edu.kg/vestnik/2002/v3/a15.html
116. Ансофф И. Стратегическое управление / Ансофф И.: Сокр. Пер. с англ. / Науч. Ред. И авт. Предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
117. Стратегическое поведение: от разработки до реализации. Коробейников О.П., Колесов В.Ю., Трифилова А.А., Менеджмент в Украине и за рубежом №3 / 2002
118. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник / Шершньова З.Є. – 2-е вид. Перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 699 с. – С.7.
119. Кащеев О.В. Глобализация против регионализации / Кащеев О.В. // Текстильная промышленность. – 2003. – №3. – С. 22-26.
120. Долишний М. К вопросу эффективности современного хозяйствования / Долишний М., Козориз М. // Экономика Украины. – 1993. – №9. – С. 20-27.
121. Мау В. Экономика и революция: уроки истории / В. Мау // Вопросы экономики. – 2001. – №1. – С.124-137.
122. Козоріз М. Аналіз та оцінка інноваційності розвитку економіки регіонів / Козоріз М., Денис М. // Регіональна економіка . – 2006. – №4. – С. 29-40.
123. Алексеев О.Б. Институциональные механизмы регіонального развития / Алексеев О.Б., Щедровицкий П.Г., Шейман Д.И. // Електронний ресурс – Режим доступу: www.kazanf.ru/publications/kazanf/n3/stat4.
124. Тарасевич В. Эффективность экономики Украины / Тарасевич В. // Экономика Украины. – 1993. – №5. – С.38-47.
125. Стадник В. Чинники і умови реалізації суб’єктами малого бізнесу стратегії інноваційного розвитку / Стадник В. // Регіональна економіка. – 2006. – №3. – С.58-65.
126. Мізюк Б.М. Теоретико-методологічні основи та інструментальні засоби системного управління підприємствами.: Автореф. Дис. … д-ра екон. наук / Мізюк Б.М. // Інт. регіон. дослід. НАН України. – Львів, 2003. – 34 с.
127. Лысюк В.М. Регулирование экономики переходного периода / Лысюк В.М., Исаченко Д.А., Захарченко В.И.. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2000. – 264 с. – С.224.
128. Цигилик І.І. Інноваційна політика у системі підприємництва / Цигилик І.І., Кропельницька С.О. // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №1(19). – С.75-79.
129. Офіційний сайт Всесвітнього економічного форуму. – Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.weforum.org/
130. Коврига О. Піприємництво та інноваційні технології / Коврига О., Моліна О. // Регіональна економіка. – 2002. – №2. – С.96-103.
131. Кондрашов О.М. Організаційно-економічний механізм регулювання інноваційної діяльності у промисловості України: Автореф. Дис. … канд. Екон. наук / Кондрашов О.М. // НДЕІ Мін. екон. та з питань європ. Інтегр. – К., 2003. – 20с.
132. Пашута М.Т. Інновації: понятійно-термінологічний апарат, економічна сутність та шляхи стимулювання. Навчальний посібник / Пашута М.Т., Шкільнюк О.М. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 118 с.
133. Заруба А. Совершенствование воспроизводственный связей и преодоление денежно-товарной несбалансированности в экономике Украины / Заруба А. // Экономика Украины. – 1993. – №5. – С.30-38.
134. Коропецкий И.С. Перспективы экономического развития Украины в сравнении с Францией / Коропецкий И.С. // Экономика Украины. – 1993. – №6. – С.80-88.
135. Іванова Є. Методичні засади стратегічної оцінки інноваційного потенціалу підприємств хімічної промисловості / Іванова Є. // Економіст. – 2006. – №12. – С.68-71.
136. Хмелевский Н.О. О подразделениях общественного производства и теории реализации / Хмелевский Н.О. // Экономические науки. – 1990. – №7. – С.119.
137. Слюсарь В. Интенсификация производства в пищевой промышленности Украины / Слюсарь В. // Экономика Украины. – 1996. – №2. – С. 57-64.
138. Гладій Н.В. Особливості поглиблення агропромислової інтеграції / Гладій Н.В. // Економіка АПК. – 2005. – №5. – С. 55-58.
139. Мазуренко О.В. Розвиток інтегрованих формувань в АПК / Мазуренко О.В. // Економіка АПК. – 2006. – №3. – С.89-93.
140. Ткаченко В.Г. Комплексное развитие АПК регионов и обеспечение продовольственной безопасности / Ткаченко В.Г., Шпичка В.П.// Економіка АПК. – 2006. - №5. – С. 16-24.
141. Муханова Е.Б. Из истории экономической мысли (Сборник) / Муханова Е.Б., Маневич В.Е., Чиркунова М.В.. – М.: Знание, 1990. – 64 с.
142. Гаман Н. Государственная поддержка финансирования инноваций / Гаман Н. // Экономика Украины. – 2004. – №8. – С.44-49.
143. Макроекономіка: підручник / А.Г. Савченко, Г.О. Пухтаєвич, О.М. Тітьонко та ін.; за ред. А.Г. Савченка. – К.: Либідь, 1995. – 208 с. – С.69.
144. Безчасний Л. Тенденції на світовому ринку капіталів та їх вплив на інвестиційну діяльність в Україні / Безчасний Л., Онишко С. // Економіка України. – 2001. – №3. – С.4-12.
145. Геєць В. Економіка України: Погляд у ХХІ століття / Геєць В. // Реформування промисловості України. Погляд у ХХІ століття. Збірник матеріалів V пленуму-конференції. Спілка економістів України. / Відп. ред. М. Герасимчук. – К.: Аванпост-прім. – 2001. – С.21-29.
146. Рыжов В. Мир, инновации и мы / Рыжов В. // Зеркало недели. – 2003. – №5