Каталог / ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ / Механізми державного управління
скачать файл:
- Назва:
- УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПЛАНУВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ І УСТАНОВАХ
- Альтернативное название:
- УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕХАНИЗМА ПЛАНИРОВАНИЯ НАУЧНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ В ГОСУДАРСТВЕННЫХ ОРГАНИЗАЦИЯХ И УЧРЕЖДЕНИЯХ
- ВНЗ:
- УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
- Короткий опис:
- УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
На правах рукопису
КРАВЧЕНКО Сергій Олександрович
УДК 338.26:330.341.1
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПЛАНУВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ДЕРЖАВНИХ
ОРГАНІЗАЦІЯХ І УСТАНОВАХ
25.00.02 - механізми державного управління
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління
Науковий керівник
ТРОНЬ Віталій Панасович,
доктор наук з державного управління, професор
КИЇВ 2003 ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .................................................................. 4
ВСТУП .................................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМИ ПЛАНУВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ І УСТАНОВАХ .......................................... 13
1.1. Системно-діяльнісний підхід до відображення планування наукових досліджень та його механізму ............................................................................................ 13
1.2. Процес планування наукових досліджень як об’єкт теоретичного аналізу ....................................................................................................................... 26
1.3. Можливості й ефективність сучасного методологічного забезпечення механізму планування наукових досліджень .............................................................. 41
Висновки до розділу 1 ..................................................................................... 62
РОЗДІЛ 2 УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПЛАНУВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ І УСТАНОВАХ ................................................................................................... 66
2.1. Моделювання поля наукових досліджень як засіб систематизованого формування множини їх раціональних напрямів ........................................................... 66
2.2. Морфологічне моделювання як основа чіткої й конкретної постановки цілей і завдань наукових досліджень ..................................................................... 74
2.3. Розробка моделей імовірного розвитку наукових знань з метою визначення множини доцільних шляхів наукових досліджень .................................... 96
Висновки до розділу 2 ..................................................................................... 147
РОЗДІЛ 3 ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОБГРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПЛАНУВАННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ І УСТАНОВАХ УКРАЇНИ ................................................. 152
3.1. Удосконалення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях і установах України на загальнодержавному рівні ................... 153
3.2. Планування наукових досліджень на рівнях відомств, державних організацій і установ України та напрями удосконалення його механізму .......................... 165
Висновки до розділу 3 ..................................................................................... 180
ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 190
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ДНТП
-
Державна науково-технічна програма
ДФФД
-
Державний фонд фундаментальних досліджень України
ДЦП
-
Державна цільова програма
Мінекономіки України
-
Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України
Мінфін України
-
Міністерство фінансів України
МОН України
-
Міністерство освіти і науки України
НАН України
-
Національна академія наук України
НДДОУ
-
Наукові дослідження в державних організаціях і установах
НДР
-
Науково-дослідна робота
НДФ
-
Наукові дослідження Державного фонду фундаментальних досліджень України
НЧДП
-
Наукові частини державних цільових програм
ПНДДОУ
-
Планування наукових досліджень в державних організаціях і установах
ПНР
-
Прикладні наукові та науково-технічні розробки з пріоритетних напрямів
ФДУ
-
Фундаментальні дослідження наукових установ
ВСТУП
Актуальність теми. В сучасному світі відбувається перехід від індустріального суспільства до суспільства, що базується на накопиченні та ефективному використанні знань. У зв’язку із цим здобутки в науковій сфері стають вирішальним чинником соціально-економічного розвитку країни. Саме тому, як зазначається в Посланні Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки", однією з визначальних цілей державного управління має стати забезпечення розвитку та ефективного використання національного наукового потенціалу, що дасть змогу Україні посісти належне місце в Європі і світі.
Важливим чинником досягнення високого рівня наукового розвитку України є формування ефективного механізму планування наукових досліджень. Зокрема, в Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України наголошується на необхідності вдосконалення системи формування державних пріоритетів у сфері науки та технологій на основі принципу їх відповідності головним проблемам і перспективам розвитку суспільства. Згідно із цими пріоритетами мають розподілятися ресурси держави, насамперед на фундаментальні дослідження вітчизняних наукових колективів, що мають світове визнання, найважливіші наукові й науково-технічні програми. Переважна більшість наукових досліджень в Україні здійснюється в державних організаціях і установах за рахунок коштів державного бюджету, що зумовлює особливу актуальність проблеми вдосконалення механізму планування саме цих досліджень.
Водночас увага науковців в основному зосереджується на проблемі оптимізації побудови системи органів державного планування наукових досліджень. Відповідний механізм планування з урахуванням впровадження нових управлінських технологій залишається об’єктом, що потребує поглибленого теоретичного аналізу. Це, передусім, є вимогою практики, де процеси планування ще є не досить чіткими, прозорими та вимагають більш детальної регламентації, а серед методологічних засобів систематично використовуються лише методи експертних оцінок.
Розвитку теоретичних засад побудови та функціонування механізму планування присвячено багато праць з теорії соціального управління та наукознавства вітчизняних і зарубіжних науковців, зокрема, Г.Атаманчука, В.Афанасьєва, В.Бакуменка, М.Башина, К.Боумена, І.Булкіна, В.Глушкова, Г.Доброва, Ю.Єршова, П.Завліна, Е.Задорожного, Й.Кхола, Г.Лахтіна, В.Лебедєва, В.Лисичкіна, М.Мескона, Дж.Моррисея, В.Налімова, Н.Нижник, О.Машкова, В.Онопрієнка, Г.Райта, В.Рижих, Т.Сааті, І.Салтисова, В.Соловйова, В.Терещенка, В.Трапезнікова, В.Троня, Е.Уткіна, Ф.Хедоурі, В.Янкевича, Е.Янча та ін. Науковцями сформульовано принципи планування, розроблено низку схем відповідного процесу та методологічних засобів достатнього рівня ефективності. Разом з тим для окремих етапів планування відсутні такі засоби, розроблення яких вимагає докладного аналізу можливостей застосування сукупності створених методологічних засобів. Такий аналіз у науковій літературі не проводився. Відомі на сьогодні схеми процесу планування мають різний ступінь деталізації та відмінності в послідовностях етапів планування, що зумовлює необхідність створення на основі цих схем однозначної, універсальної та деталізованої схеми для практичного використання.
Таким чином, актуальним та важливим науковим завданням стає аналіз системи планування наукових досліджень у державних організаціях і установах з метою розроблення і теоретичного обгрунтування шляхів та методологічних засобів удосконалення відповідного механізму планування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, отримані ним при виконанні робіт за темою "Розроблення словника-довідника з методології державного управління" (ДР-ОК № 0303U001184) комплексного наукового проекту Української Академії державного управління при Президентові України "Державне управління та місцеве самоврядування", договором на розроблення і передачу наукової продукції за темою "Аналіз діючої правової бази України щодо Зони відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення та розроблення пропозицій по її удосконаленню" (ДР-ІК № 0298U001540).
Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є розроблення і теоретичне обгрунтування шляхів та методологічних засобів удосконалення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях і установах.
Для досягнення мети були визначені такі завдання дослідження:
- обгрунтувати методологічний підхід до аналізу системи планування наукових досліджень у державних організаціях і установах;
- здійснити поглиблений теоретичний аналіз системи планування наукових досліджень у державних організаціях і установах з метою виявлення потреб в удосконаленні відповідного механізму планування;
- сформувати та обгрунтувати нові моделі сукупності можливих форм, процесів створення й розвитку наукових знань як теоретичну основу вдосконалення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях і установах;
- удосконалити методологічне забезпечення формування множини раціональних напрямів, постановки цілей і завдань, визначення доцільних шляхів наукових досліджень у державних організаціях і установах;
- визначити напрями вдосконалення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях і установах України.
Об’єкт дослідження - управління науковими дослідженнями в державних організаціях і установах.
Предмет дослідження - механізм планування наукових досліджень у державних організаціях і установах.
Методи дослідження. В дисертації застосовано широкий спектр сучасних підходів та методів дослідження. Для теоретичного аналізу системи планування наукових досліджень у державних організаціях і установах використано системно-діяльнісний підхід. На основі процесного підходу, побудованих у межах теорії соціального управління та наукознавства схем процесу планування розроблено деталізовану схему процесу планування наукових досліджень у державних організаціях і установах.
Метод структурного моделювання використано для формування типової моделі системи органів державного планування наукових досліджень. За допомогою методів узагальнення та класифікаційного аналізу виявлено можливості й ефективність застосування всієї сукупності наявних методологічних засобів у процесі планування наукових досліджень у державних організаціях і установах. Морфологічний метод систематичного покриття поля, аналіз дисциплінарної структури науки, виділення та опис можливих форм наукових знань стали основою створення сукупності морфологічних моделей можливих результатів наукових досліджень у державних організаціях і установах, методів систематизованого формування множини раціональних напрямів, чіткої й конкретної постановки цілей і завдань таких досліджень. Під раціональним напрямом наукових досліджень розуміється первинний загальний опис фрагмента дійсності, дослідження якого певною науковою системою можливе і доцільне в період планування.
За допомогою моделювання процесів створення й розвитку наукових теорій, методологічних засобів наукових досліджень, прикладних наукових знань та закономірностей перебігу цих процесів сформовано комплекс типових моделей імовірного розвитку наукових знань, а також розроблено метод визначення множини доцільних шляхів наукових досліджень у державних організаціях і установах. Під такими шляхами розуміються послідовності вирішення завдань, що дають змогу досягти мети наукових досліджень, обгрунтовані логікою розвитку наукових знань. Аналіз нормативно-правової бази, планів науково-дослідних робіт та їх супровідних матеріалів, результатів інтерв’ю з працівниками органів державного управління та керівними працівниками наукових установ, розроблені в дисертації підходи, схеми, методи застосовано для визначення напрямів і підготовки рекомендацій щодо вдосконалення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях і установах України.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні про можливість удосконалення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях і установах шляхом розроблення та впровадження нових методологічних засобів, заснованих на моделюванні дисциплінарної структури науки, сукупності можливих форм, процесів створення й розвитку наукових знань.
Емпіричною базою дослідження є:
- сукупність підходів, процедур, схем та методів планування наукових досліджень у державних організаціях і установах, виявлених у результаті аналізу чинної нормативно-правової бази України;
- масив даних про сучасний стан і недоліки механізму планування наукових досліджень у державних організаціях і установах України, отриманий шляхом проведення інтерв’ю з працівниками органів державного управління та керівними працівниками наукових установ;
- факти, отримані в результаті аналізу планів науково-дослідних робіт у межах Державного бюджету України, державних наукових і науково-технічних програм, тематичних планів досліджень міністерств, державних комітетів, інших державних організацій і установ, супровідних планових матеріалів, зокрема прогнозних розробок, заявок на фінансування тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
· вперше:
- здійснено поглиблений теоретичний аналіз системи планування наукових досліджень у державних організаціях і установах на основі системно-діяльнісного підходу; в результаті розроблено деталізовану схему процесу планування, за допомогою якої виявлено потреби в удосконаленні відповідного механізму планування на основі створення методологічних засобів достатнього рівня ефективності для етапів систематизованого формування множини раціональних напрямів, чіткої й конкретної постановки цілей і завдань, визначення найбільш доцільних шляхів наукових досліджень;
- створено сукупність морфологічних моделей можливих результатів наукових досліджень у державних організаціях і установах, що грунтуються на поданні таких результатів як форм наукових знань та дають змогу досягти чіткої й конкретної постановки цілей і завдань наукових досліджень;
- сформовано комплекс типових моделей імовірного розвитку наукових знань, що базуються на відповідних закономірностях і дають змогу на основі систематизованого виявлення можливостей такого розвитку обгрунтовано визначати доцільні шляхи наукових досліджень у державних організаціях і установах;
· удосконалено методологічне забезпечення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях і установах шляхом:
- розробки методу систематизованого формування множини раціональних напрямів наукових досліджень на основі побудови й конкретизації моделі поля наукових досліджень, під яким розуміється сукупність всіх напрямів фундаментальних і прикладних досліджень, що виділилися на сучасному етапі розвитку науки;
- створення методу чіткої й конкретної постановки цілей і завдань наукових досліджень у державних організаціях і установах, що базується на використанні сукупності морфологічних моделей можливих результатів таких досліджень та полягає у моделюванні поля форм наукових знань про об’єкти досліджень і постановці цілей та завдань у вигляді отримання або вдосконалення наукових знань у певних формах;
- формування методу визначення множини доцільних шляхів наукових досліджень у державних організаціях і установах, що передбачає систематизоване виявлення можливостей розвитку наукових знань за допомогою комплексу типових моделей, вибір та конкретизацію цих моделей залежно від потреб і стану пізнання об’єктів досліджень;
· дістало подальшого розвитку визначення та обгрунтування напрямів удосконалення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях і установах України, що передбачають впровадження:
- узгодженого формування множини раціональних напрямів наукових досліджень шляхом систематизованого виявлення перспективних можливостей та потреб розвитку суспільства і самої науки на основі моделювання поля наукових досліджень;
- чіткої й конкретної постановки цілей і завдань наукових досліджень за допомогою сукупності морфологічних моделей їх можливих результатів та визначення доцільних шляхів наукових досліджень з використанням комплексу типових моделей імовірного розвитку наукових знань;
- принципу повного ресурсного забезпечення пріоритетних цілей наукових досліджень, що визначаються на основі критерію ефективності шляхом зіставлення передбачуваної цінності запланованих результатів досліджень з витратами ресурсів на їх одержання, для чого необхідне розроблення відповідних систем критеріїв та методик.
Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати дисертаційного дослідження стали основою розроблення:
- методики, що дає змогу систематизовано формувати множину раціональних напрямів, чітко і конкретно ставити цілі й завдання та визначати доцільні шляхи наукових досліджень у державних організаціях і установах;
- рекомендацій щодо вдосконалення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях і установах України, які можуть бути використані на базових рівнях системи державного планування.
Прикладні результати дисертаційної роботи впроваджено в процесі:
- формування плану науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Міністерства екології та природних ресурсів України на 2002 р. (довідка про впровадження від 05.02.2003 р. № 62/15/3-13);
- обгрунтування, підготовки та захисту плану науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт державного департаменту - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на 2002 р. (довідка про впровадження від 24.10.2002 р. № 22/04-1116);
- розроблення Положення про організацію та проведення наукової роботи в Українській Академії державного управління при Президентові України, схваленого Вченою радою Академії, протокол № 82/1 від 31.01.2003 р., складання програм і технічних завдань за темами науково-дослідних робіт Комплексного наукового проекту Академії на 2002-2004 рр. (довідка про впровадження від 06.02.2003 р. № 42).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: "Державна регіональна політика та місцеве самоврядування" (Київ, УАДУ, 2000), "Cуспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні" (Київ, УАДУ, 2001), "Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз" (Київ, УАДУ, 2002), "Ефективність державного управління в контексті становлення громадянського суспільства" (Львів, ЛРІДУ УАДУ, 2002). Основні результати й висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри інформаційних технологій, управління координації наукових досліджень, семінарах Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування Української Академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано в десяти наукових працях, зокрема у восьми статтях в наукових фахових виданнях України.
- Список літератури:
- ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в аналізі системи планування наукових досліджень у державних організаціях і установах з метою розроблення і теоретичного обгрунтування шляхів та методологічних засобів удосконалення відповідного механізму планування. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, і полягають у наступному.
1. В сучасному світі здобутки у науковій сфері стають вирішальним чинником соціально-економічного розвитку країни. Тому однією з визначальних цілей державного управління має стати забезпечення розвитку та ефективного використання національного наукового потенціалу, що вимагає формування ефективного механізму планування наукових досліджень. Переважна більшість останніх в Україні на сьогодні здійснюється в державних організаціях і установах за рахунок коштів державного бюджету, що зумовлює особливу актуальність проблеми вдосконалення механізму їх планування. Зазначений механізм з урахуванням впровадження нових управлінських технологій залишається об’єктом, що потребує поглибленого теоретичного аналізу. На практиці процеси планування ще є не досить чіткими, прозорими та регламентованими, а серед методологічних засобів систематично використовуються лише методи експертних оцінок.
2. Обгрунтовано, що системно-діяльнісний підхід доцільно покласти в основу аналізу системи планування наукових досліджень у державних організаціях і установах, оскільки він найбільш повно відображає структуру цієї системи, яка складається із суб'єкта, об'єкта, мети, результату, засобів і процесу планування. Механізм планування є поєднанням останніх двох компонентів, зв’язок між якими обумовлений вимогою відповідності засобів завданням планування.
3. Відомі на сьогодні схеми процесу планування, розроблені в межах теорії соціального управління і наукознавства, мають різний ступінь деталізації та відмінності в послідовностях етапів планування. Разом з тим для потреб практики необхідно сформувати однозначну, універсальну та деталізовану схему, яку можна використовувати на базових рівнях системи державного планування в Україні. З цією метою створено деталізовану схему процесу ПНДДОУ, що включає дві стадії: цілепокладання і цілезабезпечення. При розробці схеми обгрунтовано важливість етапів: систематизованого формування множини раціональних напрямів наукових досліджень; чіткої й конкретної постановки відповідних цілей і завдань; розподілу ресурсів на досягнення раціональних цілей виходячи з їх пріоритетності; визначення найбільш доцільних шляхів наукових досліджень. На основі класифікації наявних методологічних засобів за можливостями й ефективністю застосування в процесі планування виявлено потреби створення таких засобів достатнього рівня ефективності для здійснення зазначених його етапів.
4. Розкрито можливість удосконалення механізму ПНДДОУ шляхом розроблення і впровадження нових методологічних засобів, що реалізують принцип об’єктивності, розвивають ідею морфологічного методу систематичного покриття поля та базуються на моделюванні дисциплінарної структури науки, сукупності можливих форм, процесів створення й розвитку наукових знань.
Визначено, що моделювання поля наукових досліджень, під яким розуміється множина всіх напрямів фундаментальних і прикладних досліджень, що виділилися на сучасному етапі розвитку науки, відображає її дисциплінарну структуру і дає змогу систематизовано виявляти наукові напрями, які можливо та доцільно розвивати у період планування. Побудова й конкретизація зазначеної моделі є основою розробленого методу формування множини раціональних напрямів НДДОУ. Модель пропонується будувати шляхом аналізу прийнятих в Україні та в світі класифікаторів науки і паспортів спеціальностей її галузей. Конкретизацію моделі поля наукових досліджень передбачається здійснювати шляхом виділення з неї множини раціональних напрямів на основі виявлення потреб наукового забезпечення сфер суспільної діяльності шляхом аналізу відповідних стратегій, концепцій, програм, планів, а також потреб і можливостей розвитку галузей науки на основі результатів їх дослідницького прогнозування.
5. Доведено, що чітка й конкретна постановка цілей і завдань наукових досліджень у державних організаціях і установах забезпечується при їх визначенні як очікуваних результатів у вигляді форм наукових знань, що в дисертаційній роботі пропонується здійснювати на основі моделювання поля всіх таких форм та чіткого опису їх ознак. Таке моделювання виконано шляхом створення сукупності морфологічних моделей можливих результатів НДДОУ та узагальнення описів форм наукових знань, що є елементами моделей. Можливі форми результатів фундаментальних досліджень поділено на емпіричні, лінгвістичні, модельно-репрезентативні, проблемні, евристичні, методологічні та наукові теорії, а прикладних досліджень - на проблемні, евристичні та методологічні.
На основі сукупності зазначених моделей в дисертації запропоновано метод постановки цілей і завдань НДДОУ. Метод передбачає побудову моделі поля форм наукових знань, які в принципі можливо отримати про конкретний об’єкт дослідження, та аналіз наповненості поля шляхом виявлення потреб в отриманні або удосконаленні наукових знань у певних формах, зумовлених їх відсутністю або недосконалістю. Згідно з виявленими потребами цілі наукових досліджень визначаються як отримання або вдосконалення наукових знань у системних формах, а завдання - у формах, в яких виражаються елементи систем наукових знань.
6. Унаслідок багатоваріантності й структурної невизначеності процесів наукових досліджень у державних організаціях і установах при плануванні необхідно розробляти множину їх доцільних шляхів, з якої вже в процесі самих досліджень буде вибрано найкращий. Обгрунтоване розроблення такої множини, особливо при проведенні фундаментальних досліджень, потребує ефективних методологічних засобів. Виходячи з такої потреби в дисертації сформовано комплекс типових моделей імовірного розвитку наукових знань, що дають змогу на основі систематизованого виявлення можливостей такого розвитку обгрунтовано визначати доцільні шляхи наукових досліджень. Моделі є послідовностями одержання або вдосконалення наукових знань у певних формах, що базуються на закономірностях створення й розвитку наукових теорій, методологічних засобів наукових досліджень і прикладних наукових знань. Виявлено, що спрямованість такого створення й розвитку залежить від значень низки параметрів, які характеризують потреби та стан пізнання об’єкта дослідження, тому їх сукупність доцільно назвати пізнавальною ситуацією. У дисертації виділено типи таких ситуацій, що можуть породжувати наукові проблеми, які виявляються у необхідності створення нових або докорінної зміни наявних наукових теорій, завдання щодо розвитку наукових теорій і методологічних засобів наукових досліджень, отримання прикладних наукових знань.
На основі створеного комплексу типових моделей імовірного розвитку наукових знань запропоновано метод визначення множини доцільних шляхів НДДОУ. Метод передбачає визначення типів пізнавальних ситуацій та вибір відповідних типових моделей. Далі аналізується наявність наукових знань про об’єкти досліджень за допомогою морфологічних моделей можливих результатів НДДОУ. За результатами аналізу конкретизуються типові моделі - видаляються послідовності отримання форм, в яких ці знання не потребують розроблення або вдосконалення. Частини моделей, що залишаються, утворюють доцільні шляхи НДДОУ.
7. На основі розроблених у дисертації підходів, моделей та методів створено методику, що дозволяє систематизовано формувати множину раціональних напрямів НДДОУ, чітко і конкретно ставити відповідні цілі й завдання, визначати доцільні шляхи НДДОУ. Універсальність методики обумовлює можливість її застосування на всіх базових рівнях ПНДДОУ (загальнодержавному, відомчому, державних організацій і установ), а ступінь формалізації дає змогу після побудови відповідних алгоритмів та реалізації у вигляді прикладних комп’ютерних програм використати її в різноманітних системах підтримки прийняття рішень в процесах планування.
8. Визначено й обгрунтовано напрями, а також розроблено рекомендації щодо вдосконалення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях і установах України, що передбачають наступне.
Пропонується на базових рівнях ПНДДОУ впровадити узгоджене формування множини раціональних напрямів ФДУ, ПНР, НЧДП, ДНТП шляхом систематизованого виявлення перспективних можливостей та потреб у розвитку суспільства і самої науки. Це передбачає введення систематичного дослідницького прогнозування науки та аналізу стратегічних планів, концепцій, програм державного розвитку. Як засіб узгодження доцільно використати розроблений в дисертації метод, що базується на побудові й конкретизації моделі поля наукових досліджень.
Важливим напрямом удосконалення механізму ПНДДОУ в Україні є впровадження чіткої й конкретної постановки цілей і завдань НДДОУ за допомогою сукупності морфологічних моделей їх можливих результатів, визначення доцільних шляхів НДДОУ з використанням комплексу типових моделей імовірного розвитку наукових знань.
Доцільним є встановлення на базових рівнях планування принципу повного ресурсного забезпечення пріоритетних цілей ФДУ, ПНР, НЧДП та ДНТП, що визначаються на основі критерію ефективності наукових досліджень. Для цього необхідне розроблення спеціальних методик, що мають грунтуватися на співставленні передбачуваної цінності запланованих результатів НДДОУ з витратами ресурсів на їх одержання, що потребує формування відповідних систем критеріїв.
9. Впровадження розроблених у дисертації методологічних засобів у плануванні наукових досліджень Міністерства екології та природних ресурсів України, державного департаменту - Адміністрації зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Української Академії державного управління при Президентові України засвідчило про ефективність таких засобів для вдосконалення механізму планування наукових досліджень у державних організаціях і установах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Щекин Г.В. Теория социального управления: Моногр. - К.: МАУП, 1996. - 408 с.
2. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело ЛТД, 1994. - 702 с.
3. Моррисей Дж. Целевое управление организацией: Пер. с англ. / Под ред. И.М. Верещагина. - М.: Сов. радио, 1979. - 144 с.
4. Современное управление: Энцикл. справ. В 2 т. - М.: Издатцентр, 1997. - 584 с.
5. Литвак Б.Г. Управленческие решения. - М.: Ассоц. авт. и изд. "Тандем": Изд-во ЭКМОС, 1998. - 248 с.
6. Íàçàðîâ Þ.À. Îñíîâû ìåíåäæìåíòà. - Âîëãîãðàä: ÈÏÊ "Öàðèöûí", 1997. - 128 ñ.
7. Управление - это наука и искусство / А.Файоль, Г. Эмерсон, Ф.Тейлор, Г.Форд. - М.: Республика, 1992. - 351 с.
8. Фатхутдинов Р.А. Разработка управленческого решения. - М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интел-Синтез", 1998. - 272 с.
9. Êóíö Ã., Î'Äîííåë Ñ. Óïðàâëåíèå: ñèñòåìíûé ñèòóàöèîííûé àíàëèç óïðàâëåí÷åñêèõ ôóíêöèé /  2 ò.: Ïåð. ñ àíãë. / Îáù. Ðåä. Ä.Ì.Ãâèøèàíè. - Ì.: Ïðîãðåññ, 1981. - Ò. 2. - 512 ñ.
10.Ðàéò Ã. Äåðæàâíå óïðàâë³ííÿ / Ïåð. ç àíãë. Â. ²âàøêà, Î. Êîâàëåíêà, Ñ. Ñîêîëèê. - Ê.: Îñíîâè, 1994. - 191 ñ.
11.Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. - М.: Политиздат, 1981. - 432 с.
12.Волкова В.Н., Воронков В.А., Денисов А.А. Теория систем и методы системного анализа в управлении и связи. - М.: Радио и связь, 1983. - 248 с.
13.Гвишиани Д.М. Организация и управление. - М.: Наука, 1970. - 383 с.
14.Месарович М., Мако Д., Такахара И. Теория иерархических многоуровневых систем / Пер. с англ. под ред. Г.С.Поспелова. - М.: Мир, 1973. - 344 с.
15.Нижник Н.Р., Машков О.А., Мосов С.П. Системний підхід до керівництва організацією: функція планування // Вісн. УАДУ. - 1997. - № 3-4. - С. 22-28.
16.Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Нав. посіб. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 160 с.
17.Саати Т., Кернс К. Аналитическое планирование. Организация систем: Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1991. - 224 с.
18.Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
19.Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Моногр. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
20.Луговий В.І., Князєв В.М. Державне управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень // Вісн. УАДУ. - 1997. - № 3-4. - С. 9-12.
21.Князєв В.М. Роль Української Академії державного управління при Президентові України в розвитку наукових досліджень у галузі державного управління // Вісн. УАДУ. - 1998. - № 3. - С. 14-21.
22.Кхол Й. Эффективность управленческих решений / Пер. с чеш. под общ. ред. Б.В.Губина и А.Г.Певзнера. - М.: Прогресс, 1975. - 165 с.
23.Малюта А.Н. Система деятельности.- К.: Наук. думка, 1991. - 208 с.
24.Тронь В.П. Оптимізація майбутнього // Управління сучасним містом. - 2002. - № 1-3 (5). - С. 13-28.
25.Тронь В.П. Механізм приборкування некомпетентності і безвідповідальності в управлінні ієрархією // Управління сучасним містом. - 2001. - № 7-9 (3). - С. 3-18.
26.Глушков В.М., Добров Г.М., Терещенко В.И. Беседы об управлении. - М.: Наука, 1974. - 224 с.
27.Добров Г.М. Наука о науке: Введение в общее науковедение. - К.: Наук. думка, 1970. - 320 с.
28.Управління наукою / За заг. ред. Г.М. Доброва. - К.: Наук. думка, 1971. - 268 с.
29.Пирогов С.В. Управление наукой (социально-экономический аспект). - М.: Мысль, 1983. - 190 с.
30.Щедровицкий Г.П. Философия. Наука. Методология. - М.: Шк. культ. политики, 1997. - 656 с.
31.Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности: Методол. проблемы соврем. науки. - М.: Наука, 1978. - 392 с.
32.Николов Л. Структуры человеческой деятельности / Под общ. ред. и с предисл. д-ра филос. наук, проф. Л.П.Буевой. - М.: Прогресс, 1984. - 176 с.
33.Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом. - М.: Политиздат, 1977. - 382 с.
34.Актуальні питання методології та практики науково-технологічної політики / Під ред. Б.А. Малицького. - К.: УкрІНТЕІ, 2001. - 204 с.
35.Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований: Учеб. пособие. - К.: О-во "Знания": КОО, 2000. - 114 с.
36.Білуха М.Т. Основи наукових досліджень. - К.: Вища шк., 1997. - 271 с.
37.Основные положения принятой в странах ОЭСР методологии оценок в сфере НИОКР // Проблеми науки. - 1998. - № 2. - С. 38-42.
38.Руководство по статистике науки и техники. - Париж, 1984.- 128 с.
39.Научное управление обществом / Под ред. В.Г. Афанасьева. - М.: Мысль, 1971. - Вып. 5. - 357 с.
40.Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. - Новосибирск: Наука, 1980. - 176 с.
41.Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. - М.: Мысль, 1974. - 568 с.
42.Методологические проблемы оптимизации в науке / В.Т. Воронин, О.С. Разумовский, Н.Н. Семенова и др. - Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. - 255 с.
43.Эффективность научных исследований (методология оценки и проблемы повышения). - Алма-Ата: Наука КазССР, 1978. - 301 с.
44.Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. - К.: Держкомстат, 2000. - 317 с.
45.Наука стран Европы на пороге III тысячелетия / Е.В.Авсенев, И.Ю.Егоров, В.И.Карпов, А.А.Слонимский. - К.: НИИ статистики Госкомстата Украины, 1998. - 205 с.
46.Герасимов И.Г. Научное исследование. - М.: Политиздат, 1972. - 279 с.
47.Добров Г.М., Задорожный Э.М., Щедрина Т.И. Управление эффективностью научной деятельности. - К.: Наук. думка, 1978. - 240 с.
48.Тушко А., Хаскелевич С. Научные исследования - организация и управление: Сокр. пер. с пол. / Под ред. С.Р.Микулинского и Ю.М.Шейни- на. - М.: Прогресс, 1971. - 230 с.
49.Щербаков А.И. Эффективность научной деятельности в СССР: Методол. аспект. - М.: Экономика, 1982. - 224 с.
50.Ïðî âíóòð³øíº ³ çîâí³øíº ñòàíîâèùå Óêðà¿íè ó 2001 ðîö³: Послання Президента України до Верховної Ради України // http://www.rada.gov.ua/laws/pravo/new/cgi-bin/search.cgi.
51.Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України // Уряд. кур'єр. - 2002. - 4 червня.
52.Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України: Затв. постановою Верховної Ради України від 13 липня 1999 р. № 916-XIV // Відом. Верховної Ради України. - 1999. - № 37. - Ст. 336.
53.Методические рекомендации по комплексному прогнозированию развития науки и техники / Г.М.Добров, А.А.Коренной, А.В.Скофенко, В.В.Мусиенко и др. - К.: ИСМ АН УССР, 1987. - 47 с.
54.Матвієнко В.Я. Прогностика. - К.: Укр. пропілеї, 2000. - 484 с.
55.Янч Э. Прогнозирование научно-технического прогресса: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. Д.М.Гвишиани. - 2-е изд., доп. - М.: Прогресс, 1974. - 586 с.
56.Башин М.Л. Эффективность фундаментальных исследований (экономический аспект). - М.: Мысль, 1974. - 255 с.
57.Áóõàðèí Í.È. Ìåòîäîëîãèÿ è ïëàíèðîâàíèå íàóêè è òåõíèêè: Èçáð. òð. - Ì.: Íàóêà, 1989. - 344 ñ.
58.Управление развитием науки и техники / Под ред. В.А. Трапезникова. - М.: Экономика, 1980. - 232 с.
59.Управление научно-техническим прогрессом в условиях развитого социализма: Учеб. пособие для руководящих работников м-в и ведомств, об-ний, предприятий пром-сти и др. отраслей / Под общ. ред. В.Г. Лебедева. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Мысль, 1984. - 252 с.
60.Управление НИОКР: исследования, разработки, внедрение / Под ред. В.А.Трапезникова. - М.: Экономика, 1979. - 224 с.
61.Проблемы управления наукой в условиях научно-технической революции. - М.: Знание, 1972. - 224 с.
62.Програмно-цільовий підхід до наукового забезпечення реформи державного управління / В.М.Князєв, В.Д.Бакуменко, Є.О.Ралдугін, Ю.В.Бакаєв // Сучасні проблеми державного управління: дослідження, технології, методики / За заг. ред. В.М. Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - С. 17-21.
63.Луговий В.І. Управління освітою: Навч. посіб. для слухачів, аспірантів, докторантів спец. "Держ. упр.". - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 302 с.
64.Вопросы экономики и организации научно-исследовательской работы / Под общ. ред. Г.А. Лахтина. - Новосибирск: Наука, 1967. - 184 с.
65.Диденко Н.И. Управление многотемными научными разработками. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1979. - 168 с.
66.Нижник Н.Р., Машков О.А., Мосов С.П. Системний підхід до керівництва організацією: організаційна функція // Вісн. УАДУ. - 1997. - № 2. - С. 22-27.
67.Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями: Сокр. пер. с англ. / Авт. предисл. и науч. ред. К.Ф. Пузыня. - М.: Экономика, 1989. - 271с.
68.Власюк О.С., Пирожков С.І. Індекс людського розвитку: досвід України. -К.: Нац. ін-т стратег. досліджень, 1995. - 84 с.
69.Дикусар А.И. Взаимное влияние процессов социально-экономического и научного развития общества // Науковедение. - 1999. - № 2. - С. 51-74.
70.World Development Report 2000/2001. - Washington D.C.: Oxford University Press, Inc., 2001. - 335 p.
71.Некоторые особенности развития научного потенциала Великобритании в 90-х годах: роль исследовательских советов // Проблеми науки. - 1998. - № 1.- С. 6-9.
72.Государственная поддержка наукоемких отраслей на примере США и Японии // Проблеми науки. - 1999. - № 1. - С. 15-23.
73.Рижих В.М. Державне управління науково-технічним прогресом: економічні аспекти. - X.: Прапор, 1998. - 398 с.
74.Закон України про наукову і науково-технічну діяльність // Офіц. вісн. України. - 1998. - № 50. - С. 8-22.
75.Закон Российской Федерации о науке и государственной научно-технической политике // http://www-sbras. nsc.ru/win/laws/law-sciences.html.
76.Проблемы и тенденции развития научного потенциала Швейцарии // Проблеми науки. - 1998. - № 5. - С. 9-13.
77.The U.S. national science and technology council // http://www.ostp.gov/ NSTC/html/NSTC_Home.html.
78.The British parliamentary office of science and technology // http://www.parliament.uk/post/welcome.htm.
79.Организация государственного финансирования НИОКР в Японии // Проблеми науки. - 1998. - № 7. - С. 15-18.
80.Современная практика оценки научных программ в государственных ведомствах США // Проблеми науки. - 1999. - № 10. - С. 48-53.
81.Терещенко В.И. Проблема выбора: политика научных приоритетов на Западе. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 156 с.
82.Принципы организации и приоритеты развития науки в Австрии // Проблеми науки. - 1998. - № 4. - С. 8-11.
83.Политика в сфере НИОКР в Бельгии // Проблеми науки. - 1998. - № 9. - С. 12-16.
84.The U.S. office of science and technology policy // http://www.ostp.gov/ html/ostpmission.html.
85.Japanese government polices in education, science, sports and culture, 1997. Scientific research: opening the door to the future. Science policy in other countries // http://wwwwp.mext.go.jp/eky1997/index-21.html.
86.Organisation of research and technological development in Austria // http://www.bmwf.gv.at/en/rdt/orge.htm.
87.The competences of the authorities in Belgium responsible for scientific researc // http://www.ostc.fgov.be/belspo/scienpol/index_uk.stm.
88.Norway's science policy // http://www.nsf.gov/home/int/europe/reports/ 98.htm.
89.Вопросы Министерства промышленности, науки и технологий Российской Федерации: Постановление Правительства Российской Федерации от 12 июля 2000 г. № 515 // http://www.minprom.ru/docs/ pp515.htm.
90.О структуре федеральных органов исполнительной власти: Указ Президента Российской Федерации от 17 мая 2000 г. № 867 // http://www.minprom.ru/docs/uk867.htm#minprom.
91.Регулирующая роль государства в научно-технической политике Японии // Проблеми науки. - 1998. - № 6. - С. 9-12.
92.Положення про Міністерство освіти і науки України: Затв. Указом Президента України від 7 червня 2000 р. № 773/2000 // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 23. - Ст. 24.
93.Новое в научно-технической политике Великобритании // Проблеми науки. - 1999. - № 11. - С. 23-24.
94.Организация науки в Норвегии // Проблеми науки. - 1998. - № 4. - С. 3-5.
95.The research scene in Austria // http://www.bmwf.gv.at/en/rdt/ landsche.htm.
96.The Ministry of Education, Research and Church Affairs of Norway // http://odin.dep.no/kuf/engelsk/dep/om_dep/014081-990135/index-dok000-b-n-a.html.
97.Organisations of science and technology policy in Switzerland // http://www.swtr.ch/swtr_en/links.htm.
98.Статут Національної академії наук України: Затв. Загальними зборами Національної академії наук України 20 берез. 1992 р. - К.: Вид-во Ін-ту економіки АН України, 1992. - 16 с.
99.New comprehensive state-by-state report details how federal R&D investments drive U.S. economic prosperity and productivity // http://www.ostp.gov/html/00615_2.html.
100.Роль штатов в научно-техническом развитии США // Проблеми нау- ки. - 1998. - № 1. - С. 4-5.
101.Íàóêîâî-òåõí³÷íèé ïîòåíö³àë Óêðà¿íè òà ïåðñïåêòèâè éîãî ðîçâèòêó (òåìàòè÷íà äîïîâ³äü, ï³äãîòîâëåíà â³äïîâ³äíî äî ðîçïîðÿäæåííÿ Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè "Ïðî ï³äãîòîâêó ùîð³÷íîãî ïîñëàííÿ Ïðåçèäåíòà Óêðà¿íè äî Âåðõîâíî¿ Ðàäè Óêðà¿íè" â³ä 11 æîâòíÿ 2000 ð., ¹ 311/2000-ðí). - Ê.: ÖÄÍÒÏ²Í ÍÀÍ Óêðà¿íè, 2000. - 48 ñ.
102.Экономические реформы и развитие науки в Китае // Проблеми нау- ки. - 1998. - № 5. - С. 4-8.
103.Использование библиометрического анализа для оценки вклада стран в общемировой прогресс науки // Проблеми науки. - 1998. - № 10. - С. 42-45.
104.Закон України про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки // Відом. Верховної Ради України. - 2001. - № 48. - Ст. 253.
105.Положення про державну наукову і науково-технічну програму: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовт. 1995 р. № 796 // http://www.rada.kiev.ua/ laws/pravo/new/cgi-bin/search.cgi.
106.Методика визначення економічної ефективності витрат на наукові дослідження і розробки та їх впровадження у виробництві: Затв. наказом Міністерства економіки та з питань інтеграції та Міністерства фінансів України від 25 вересня 2001 р. № 218/446 // http://www.rada.kiev.ua/laws/ pravo/new/cgi-bin/search.cgi.
107.Тèì÷àñîâèé ðåãëàìåíò Кабінету Міністрів України: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 5 черв. 2000 р. № 915 // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 24. - Ст. 994.
108.Кияк Б.Р. Методи, алгоритми та моделі інформаційних технологій наукового прогнозування (гранти і пріоритети для фундаментальних досліджень). -
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн