УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УЗГОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ І МІСЦЕВИХ ПРОГРАМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ПЕРЕВЕРЗЄВ ВАЛЕРІЙ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 352.075+364.042

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УЗГОДЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ І МІСЦЕВИХ ПРОГРАМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ

Спеціальність 25.00.04 Місцеве самоврядування

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління

Науковий керівник
Омельянчук Анатолій Іванович
кандидат економічних наук, доцент

Донецьк 2006

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. РОЛЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У
СОЦІАЛЬНОМУ ЗАХИСТІ НАСЕЛЕННЯ 11
1 .1. Сутність, зміст і принципи місцевого самоврядування 11
1.2. Соціальний захист населення і соціальна політика як форма реалізації прав людини 29
1.3. Органи місцевого самоврядування в системі управління
соціальним розвитком територіальних громад 47
Висновки за розділом 1 61

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ І СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ 64
2.1. Принципові підходи до формування соціальної політики
органів місцевого самоврядування 64
2.2. Інноваційний підхід до проблем соціального захисту
населення територіального утворення 82
2.3. Вплив соціального потенціалу територіального утворення на
формування програм соціально-економічного розвитку
території 108
Висновки за розділом 2 130

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВЗАЄМИН ЦЕНТРАЛЬНИХ,
РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ І МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ У ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ
ТЕРИТОРІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ 133
3.1. Удосконалення системи прогнозного забезпечення
соціально-економічного розвитку територій 133
3.2. Шляхи зміцнення ролі місцевого самоврядування у
соціальному захисті населення 164
3.3. Удосконалення форм і методів участі органів місцевого
самоврядування у розробці та реалізації програм соціально-
економічного розвитку території 180
Висновки за розділом 3 196

ВИСНОВКИ 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 205
ДОДАТКИ 218

ВСТУП

Актуальність теми. Розбудова української державності за принципами демократії об’єктивно зумовила переосмислення місця і ролі місцевого самоврядування в системі громадянського суспільства, пошук найкращого варіанта моделі організації влади, яка б цілком відповідала сучасним світовим і європейським стандартам, була б спрямована на забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини.
Світовий досвід і досвід років незалежного розвитку України доводять що найпродуктивнішим механізмом згуртування суспільства є розвиток місцевого самоврядування як фундаментальної засади демократичного облаштування спільної життєдіяльності людей, не тільки декларованої і формально визнаної незалежностіу вирішенні питань місцевого життя, але й незалежності практичної, підкріпленої ефективним розв’язанням соціальних та економічних завдань.
Забезпечення комплексного і максимально ефективного соціально-економічного розвитку території на засадах повного і раціонального використання її економічного, екологічного, фінансового, інноваційно-інвестиційного, інформаційного, наукового потенціалу вимагають активізації процесів децентралізації територіального управління, розвитку місцевих громадських ініціатив, розширення участі населення, органів їхньої самоорганізації, суспільних організацій у процесі визначення соціальних і економічних цілей розвитку території, формування і реалізації стратегії і програм соціально-економічного розвитку територіального утворення.
Сьогодні органи місцевого самоврядування виступають основними осередками розвитку громадянського суспільства, створюючи умови для безконфліктної реалізації суспільних і приватних інтересів у загальному контексті територіальної і державної розбудови.
При цьому враховуючи відсутність усталених демократичних традицій розвитку місцевого самоврядування в Україні, значний рівень централізації державної влади, розбудова демократичної системи місцевого самоврядування є надзвичайно складним і комплексним завданням. У межах вітчизняної науки концептуальні засади розгляду даної проблематики розроблені у працях таких вчених як В.М. Геєць, О.С. Ігнатенко, В.М. Кампо, В.С. Куйбіда, В.І. Нудельман, В.А. Скуратівський, П.М. Ткачук, Ю.П. Шаров та ін.
Однак нерозробленість теоретичних і прикладних засад організації реального співробітництва широких кіл громадськості з органами влади і управління усіх рівнів, відсутність практичного досвіду ефективного залучення населення, неурядових організацій до реальних процесів планування і програмування соціально-економічного розвитку території життєдіяльності зумовлюють слабке розуміння сутності і механізму взаємодії органів місцевого самоврядування з органами державної виконавчої влади, з третім сектором у суспільстві, що визначило вибір теми і зумовило актуальність дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики НДР Донецького державного університету управління, затвердженої на засіданні вченої ради ДонДУУ 26.01.2001 р., в межах наукової теми: Розробка наукових основ інноваційної моделі економічного росту регіону” (номер держреєстрації 0101U006101). В рамках виконання теми автором розроблено методику кількісної оцінки соціального потенціалу регіону і теоретико-методологічні засади удосконалення системи прогнозного забезпечення соціально-економічного розвитку території.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування концептуальних і методологічних засад формування і узгодження програм соціально-економічного розвитку територій на рівні держави, регіону і місцевої громади.
Реалізація поставленої мети досягається через послідовне вирішення задач теоретичного і практичного характеру:
- аналіз сутності, змісту і принципів місцевого самоврядування;
- дослідження концептуальних засад соціального захисту населення і соціальної політики на різних рівнях державного і місцевого управління;
- дослідження світового і вітчизняного досвіду розбудови системи місцевого самоврядування;
- визначення сутності поняття соціального потенціалу населення і аспектів його впливу на формування програм соціально-економічного розвитку території;
- побудова системи часткових і визначення узагальнюючого показників рівня соціального потенціалу території та розробка методики їх кількісної оцінки;
- поглиблення теоретико-методологічних засад удосконалення системи прогнозного забезпечення соціально-економічного розвитку територій;
- визначення шляхів зміцнення ролі місцевого самоврядування у соціальному захисті населення території;
- розробка рекомендацій щодо удосконалення форм і методів участі органів місцевого самоврядування у формуванні програм соціально-економічного розвитку території.
Об’єктом дослідження є процеси державного і місцевого управління життєдіяльністю території у контексті розбудови системи місцевого самоврядування. Предметом дослідження обрано принципові підходи і механізм узгодження програм соціально-економічного розвитку території на різних рівнях державного управління і місцевого самоврядування.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження виступають наукові концепції, принципи, підходи, нормативно-методичні положення в області державного і місцевого управління соціально-економічним розвитком території, формуванні і реалізації соціальної політики, розбудови системи соціального захисту населення, розмежування владних повноважень і взаємодії на різних рівнях і гілках влади і управління.
В роботі використовувалися методи порівняння, узагальнення, аналізу та синтезу, комплексний підхід, системно-функціональний метод при дослідженні сутності, принципів, концептуальних, теоретичних та практичних засад, світового і вітчизняного досвіду розбудови системи місцевого самоврядування.
Для аналізу вітчизняної практики і результатів прогнозування і програмування соціально-економічного розвитку територій на базі комплексного підходу застосовано методи статистичного і логічного аналізу, графічний метод, методи порівнянь і групування.
Методи логічного аналізу і синтезу, комплексний підхід, математичне моделювання, метод програмно-цільового планування застосовувалися при формуванні і обґрунтуванні принципів і концептуальних засад формування соціальної політики на різних рівнях управління територіальним розвитком і удосконаленні механізму узгодження програм соціально-економічного розвитку.
Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали Головного управління з питань економічної політики України, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Донецькій області, статистичні матеріали органів місцевого самоуправління Донецької області і результати власно соціологічного дослідження автора.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні необхідності удосконалення механізму узгодження державних і місцевих програм соціально-економічного розвитку територій. Вона розкривається в наступних нових наукових результатах.
Вперше:
- обґрунтовано застосування підходу до формування програм соціально-економічного розвитку територій на основі визначення рівня соціального потенціалу населення, включаючи мешканців-нерезидентів стосовно даної території;
- сформульовано поняття соціального потенціалу території як системи складових людського капіталу і чинників його активної реалізації у розвитку процесів соціалізації мешканців території, як резидентів, так і нерезидентів, під впливом факторів мінливого зовнішнього середовища;
- визначено, що соціальний потенціал території включає активну і пасивну складові, які розрізняються за своїм складом для резидентів і нерезидентів території, і запропоновано систему показників кількісної оцінки рівня соціального потенціалу території.
Удосконалено:
- концептуальні засади розвитку муніципального управління на основі використання принципів корпоративного управління;
- принципові підходи до підвищення ефективності формування і реалізації програм соціально-економічного розвитку території шляхом використання соціального потенціалу мешканців-нерезидентів стосовно території на засадах територіального маркетингу;
- систему прогнозного забезпечення територіального розвитку на основі кількісної оцінки рівня соціального потенціалу території.
Отримали подальший розвиток:
теоретико-методичні засади узгодження інтересів держави, регіону, місцевої громади, бізнесу у територіального управління;
прикладні аспекти удосконалення механізму узгодження програм соціально-економічного розвитку території на рівні держави, регіону і місцевої громади.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у практиці роботи органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування усіх рівнів, органів самоорганізації населення, громадських і недержавних організацій у процесі формування прогнозного забезпечення управління територіальним розвитком, створення і реалізації програм соціально-економічного розвитку території, залучення широких кіл громадськості до процесу місцевого самоуправління.
Практичну цінність має розроблена методика оцінки соціального потенціалу території, що дозволяє визначити стратегічні цілі і ключові напрями муніципального розвитку на засадах підвищення соціальної і економічної активності населення.
Концептуальні засади, стратегічні підходи і рекомендації, сформульовані у дисертації, були впроваджені у практичну діяльність адміністрації і виконкому м. Артемівська при формуванні планів соціально-економічного розвитку на 2004, 2005 р.р. (довідка № 01/10-425 від 15.03.2005 р.), виконкомів Слов’янської і Херсонської міських рад (довідка № 01.01-12/415 від 08.04.2005 р. і довідка № 01-17/85 від 18.03.2005 р.), при підготовці Програми соціально-економічного розвитку Донецької області на період до 2020 року” (довідка № 07/17я0431 від 1.03.2005 р.), а також рекомендовані для використання у практичній діяльності комітетів Верховної Ради України, міністерств, обласних державних адміністрацій, виконавчих комітетів місцевих рад (довідка № 06-2/16-1409 від 19.03.2005 р.). Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Донецького державного університету управління при викладанні дисципліни Регіональний маркетинг”.
Особистий внесок здобувача полягає в розробці концептуальних засад удосконалення механізму узгодження державних, регіональних і місцевих програм територіального розвитку на засадах ефективної реалізації соціального потенціалу мешканців території і принципів корпоративного управління.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки і пропозиції, викладені в дисертаційної роботі, обговорювалися і отримали схвалення на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління у 2001-2005 роках, Всеукраїнській науковій конференції Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком” (м. Рівне, 2004 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.).
Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані у 8 роботах, з яких 2 статті у наукових журналах і 6 в збірниках наукових праць. Загальний обсяг публікацій 4,2 авт. арк., з них автору належить 3,8 авт. арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене нове рішення наукової задачи, яке полягає в теоретичному обгрунтуванні необхідності удосконалення механізму узгодження державних і місцевих програм соціально-економічного розвитку територій.
1. Виходячи з сутності місцевого самоврядування, функціональної структури територіальних соціально-економічних систем, дослідження категорії муніципальне управління”, зроблено висновок, що соціальна функція виступає визначальною для муніципального утворення, випереджаючи його економічну функцію, яка може розглядатися у цьому аспекті як функція забезпечення життєздатності територіального соціального утворення. Для місцевого самоврядування пріоритетним є не виживання населення, не просте відтворення його життєвих сил, а накопичення потенціалу його розвитку у вигляді нової якості соціальності, яка має виступати основою місцевої економіки і національної безпеки країни.
2. Узагальнено сучасне тлумачення поняття соціальна політика” як системи конкретних заходів, програм, спрямованих на життєзабезпечення населення, які здійснюються на основі певних принципів і охоплюють усі сфери життєдіяльності населення, утворюючи структуровану гіперсистему, яка складається з взаємопов’язаних підсистем: галузей соціальної сфери, законодавчого апарату та інструментарію соціальної політики. Побудовано блок-схему механізму реалізації моделі соціально-орієнтованої ринкової економіки на основі формування і реалізації соціальної політики на усіх рівнях місцевого самоврядування у межах, визначених державною соціальною політикою.
3. На основі вивчення світового і вітчизняного досвіду розбудови системи місцевого самоврядування показано, що принцип наближення місцевої влади до населення може використовуватися до тієї межи, поки зберігається можливість забезпечення соціально-економічної життєздатності територіального утворення, а укрупнення одиниць самоуправління може відбуватися до того моменту, доки працюють принципи ефективної самоорганізації, підконтрольності і доступності органів місцевого самоврядування населенню. Показано, що муніципальні функції здійснюються тими органами управління, які мають найтісніший контакт з громадянином і можуть виступати виразником його інтересів перед вищими рівнями влади і управління, тому процес планування і прийняття рішень з питань соціально-економічного розвитку місцевих громад, їх органів місцевого самоврядування, має відбуватися або спільно з ними, або за безпосередньої участі їх у консультаційних, дорадчих, моніторингових органах.
4. Вивчення сучасних уявлень про корпоративне управління, його ключових чинників дозволило визначити основні параметри корпоративної культури муніципального утворення як базису стійкого соціально-економічного розвитку території і сформулювати основоположні принципи розвитку корпоративного управління на усіх рівнях місцевого самоврядування:
- принцип набуття переваг;
- принцип відсутності домінування інтересів окремих груп чи спільнот;
- принцип загальних стратегічних цілей;
- принцип управління за результатами;
- єдність систем управління;
- концентрація зусиль на проривних напрямах;
- принцип позбавлення баласту;
- відповідність корпоративній культурі;
- принцип демократичності управління.
Встановлено, що особливого значення принципи корпоративного управління на засадах свідомого формування мешканцями території соціальної спільноти громади набувають на базовому рівні місцевого самоврядування, що вимагає від його органів моніторингу суспільної думки, тенденцій її змін, мотивацій до суспільно значущої діяльності.
5. Сформульовано визначення поняття соціального потенціалу як системи факторів людського капіталу і чинників його активної реалізації у розвитку процесів соціалізації мешканців певної території (як резидентів, так і нерезидентів) під впливом факторів зовнішнього середовища. Виявлено структуру соціального потенціалу мешканців території, яка включає соціальний потенціал резидентів і нерезидентів і складається з пасивної складової, утвореної показниками стану здоров’я, рівня освіти, рівня володіння професійними навичками, рівня загальної культури, індивідуальних особливостей, і активної складової, утвореної для резидентів території об’єктивним і суб’єктивним рівнями соціальної захищеності, рівнем поширеності особистісних криз, мотиваційним чинником, а для нерезидентів мотиваційними чинником, характером і тривалістю інтересу до території.
6. За результатами аналізу показників соціально-економічного стану Донецької області за 2002-2004 роки, тенденцій його розвитку, вибіркового аналітико-статистичного дослідження програм соціально-економічного розвитку по групах великих, середніх і малих міст Донецької області і м. Донецька побудовано систему основоположних принципів і порядок формування і реалізації стратегії місцевого розвитку на засадах корпоративного управління і ефективного використання соціального потенціалу території.
7. Розроблено базову методику кількісної оцінки пасивної і активної складових соціального потенціалу території. Визначено обов’язкові умови узгодження коротко-, середньо- та довгострокових прогнозів соціально-економічного розвитку територій, які розробляються на усіх рівнях державного управління і місцевого самоврядування. Розроблено склад комплексного прогнозного забезпечення процесу управління територіальним розвитком з боку органів державного, регіонального управління і місцевого самоврядування усіх рівнів. Відповідно до розробленої методики виконано кількісну оцінку і порівняльний аналіз окремих складників і у цілому соціального потенціалу мешканців-резидентів малого, середнього і великого міста Донецької області, на основі чого запропоновано розподіл повноважень між рівнями місцевого самоврядування і органами виконавчої влади при формуванні і реалізації соціальної політики території.
8. Визначено основні напрями формування системи соціального захисту населення території з урахуванням його соціального потенціалу і побудовано принципову схему розвитку системи соціального захисту населення як основи розвитку і зміцнення соціального потенціалу території на основі створення і реалізації програм соціального захисту на усіх рівнях місцевого самоврядування.
9. Визначено шляхи підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування у сфері соціального захисту населення:
- формування дійових механізмів узгодження програм соціального захисту населення на усіх рівнях місцевого самоврядування з державними і регіональними програмами;
- удосконалення форм і методів участі органів місцевого самоврядування у розробці і реалізації програм соціально-економічного розвитку території;
- формування концептуальних положень, соціальних норм і нормативів, критеріїв потреби отримувачів різних видів соціальних допомог;
- науково-методичне забезпечення соціального захисту населення на різних рівнях місцевого самоврядування.
10. Сформульовано основоположні засади і розроблено принципову схему формування механізму узгодження державних, регіональних і місцевих програм соціально-економічного розвитку території на засадах ефективного використання соціального потенціалу населення територіальної одиниці як корпоративного утворення. Визначено, що механізм формування стратегічної програми розвитку території вищого ієрархічного рівня з урахуванням відповідних програм нижчих рівнів, включаючи територіальну громаду, має будуватися на розробці відповідних процедур створення і забезпечення ефективної діяльності структур-виразників їхніх інтересів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Афанасьєв К.К. Адміністративний договір як форма законодавчо-розпорядчої державної діяльності // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. ст.. Донецьк, 2001. - № 1. С.63-76.
2. Бабич О.Б. Корпоративна культура органу місцевого самоврядування в управлінні власністю територіальної громади // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.праць. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. - №2(20): У 2-х ч. Ч. 1. С. 126-130.
3. Бабич О.Б. Корпоративне управління соціально-економічним розвитком територіальної громади // Управління сучасним містом. 2003. - №3/7-9(11). С.169-175.
4. Береза А.М. Основи створення інформаційних систем: Навч. Посібник. К.: КНЕУ, 1998. 140 с.
5. Бойко Є. Концептуальні засади прогнозування соціально-економічного розвитку регіону / Регіональна економіка.2004.- №3. С. 89-96.
6. Борденюк В. Деякі проблеми становлення і розвитку місцевого самоврядування у містах з районним поділом // Право України. 2001. - № 2. С.57.
7. Борецкая Н.П., Конищева Н.И., Бальмели В.В., Кальянов А.В. Концептуальная модель обеспечения социального развития региона // Современные проблемы устойчивого социального развития региона: приоритеты и пути решения: Материалы науч.-практ. конф. ППС Дон. ин-та рынка и социальной политики, 19-20 мая 1998 г. Донецк, 1998. С. 5-12.
8. Борецька Н.П. Розвиток галузей людського капіталу як передумова соціального захисту населення // Вісник Київського нац.ун-ту ім. Т. Шевченка: серія Економіка. вип.. 47. Київ: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2001. С. 11-14
9. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми. Монографія. Донецьк: Янтар, 2001. 352 с.
10. Борецька Н. Соціально-економічні аспекти сталого розвитку регіону // Торгівля і ринок: Тематичний зб. наук. праць. вип.. 9. том 1. Донецьк: Дон дует, 1999. С.233-238.
11. Бурега В.В. Социально-адекватный менеджмент (научно-теоретические основы, анализ современной практики в Украине): В 2 ч. Ч. 2. СПб: изд-во С.-Петерб.ун-та, 1999. 20 с.
12. Васильев Д. Корпоративное управление в России: есть ли шанс для улучшений? // Инвестиционный климат и экономическая стратегия России. М.: ГУ-ВШЭ, 2000. С. 169.
13. Винслав Ю. Государственное регулирование и проектирование корпоративных структур // Российский экономический журнал. 1997. - № 1. С. 32-35.
14. Виханский О.С. Стратегическое управление. М.: «Гардарика», 1998.
15. Гладышев А.Г. Развитие местного сообщества: теория, методология, практика. М.: «ТЕРРА_ИН». 1999. 318 с.
16. Голосніченко І. Розмежування компетенції між місцевими органами державної виконавчої влади та місцевим самоврядуванням і смудове вирішення спорів між ними // Юрид.вестн. 1996. - № 1. С.101.
17. Дем’яненко В., Скрипниченко М. Модель прогнозування і регулювання рівня життя населення в Україні // Економіка України. 1997. - № 7. С.30-36.
18. Денисов Ю.Д., Семичастная Е.Б. Формирование территориального сообщества как основы регионального развития // Сб. науч. трудов ИЭПИ НАНУ «Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий. Донецк: Юго-Восток, 2003. С. 72-79.
19. Динамика экономического и социального положения Донецкой области за январь-май 2005 года (справочник). Статистический бюллетень №47/163. Донецк, 2005.
20. Донецька область в порівнянні з Україною та її регіонами у січні-квітні 2005 року. Статистичний бюлетень № 48/164. Донецьк, 2005.
21. Европейская Хартия местного самоуправления // СОЦИС. 1997. - № 1. С.90-97.
22. Егоршин А.П. Управление персоналом. Н.Новгород: НИМБ, 1997. 607 с.
23. Економічне прогнозування: вступ / К.Холден, Д.А. Піл, Дж.Л. Томпсон. К.: Інформтехніка ЕМЦ, 1996. 216 с.
24. Європейська конвенція з прав людини: Конвенція про захист прав і основних свобод людини Ст.. 19 // Український часопис прав людини. 1996. - № 2. С. 111.
25. Єременко В.Г. Основи соціальної економіки. К.: МАУП, 1997. 168 с.
26. Жан Шарль Андре. Огляд місцевого самоврядування у Франції. Перекл. ПСП, 1994.
27. Жеребин В.М., Романов А.Н. Уровень жизни населения. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. 592 с.
28. Загальна декларація прав людини. Київ: Право, 1995.
29. Закон України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” // Урядовий кур’єр. 2000. 7 лист.
30. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні” // Законодавство України про місцеве самоврядування. Збірник законодавчих актів. К.: Парламентське вид-во, 2001. С.5-53.
31. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // Офіційний вісник України. 1999. - № 18. С.3-22.
32. Іванух Р., Чук Л. Економічна політика держави і проблеми розвитку продуктивних сил // Регіональна економіка. 1998. - № 3. С. 22-30.
33. Ігнатенко О. Місцеве самоврядування: узагальнення проблем поступу // Управління сучасним містом. 2001. - № 1 3 (1). С.72-78.
34. Ігнатов В., Рявкало В. І все-таки централізація чи децентралізація? // Місцеве самоврядування. 1998. - № 1-2 (9). С. 29-32.
35. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.К., Семиноженко В.П. К.: Знання України, 2002. 336 с.
36. Іщенко О. Актуальні питання розвитку місцевого самоврядування на сучасному етапі. // Вісник НАДУ при Президентові України. 2004. - № 3. С. 333-339.
37. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні. К.: Ін Юре. 1997. 34 с.
38. Кампо В. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння // Місцеве самоврядування. 1998. - № 1-2 (9). С. 35-38.
39. Кампо В. Європейська модель. Дострибнути чи дозріти? // Віче. 2003. - № 2. С.40.
40. Кизим М.О., Узунов Ф.В. Інтегральна оцінка рівня та якості життя населення регіонів України // Проблеми науки. 2004. - № 4. С. 35-41.
41. Клияненко Б.Т., Максимова Т.С. Влияние территориальной структуры хозяйственного комплекса на динамику ее развития / Вісник Академії економічних наук України. 2004. - № 1. С.32-37
42. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика: Монографія. К.: Ін-т держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, 2002. 512 с.
43. Кодекс законів про працю // Право України. 1996. - № 2-3. - С.3-61.
44. Козаченко Г.В., Воронкова А.Е. Корпоративне управління. Підручник для вузів. Київ: Лібра”, 2004. 368 с.
45. Козелецкий Ю. Человек многомерный: Психологическое эссе. К.: Лыбидь, 1991. 288 с.
46. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 1998. 224 с.
47. Комплексна оцінка динаміки економічного і соціального розвитку міст України за 2002-2004 роки. К.: Адміністрація Президента України, Головне управління з питань економічної політики, 2004. -
48. Кононенко И., Лисицкий В., Пономарев А. Опыт прогнозирования социально-экономического развития Украины // Экономика Украины. 1998. - № 12. С.73-77
49. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. К.: Преса України, 1997. 79 с.
50. Концепція (основи державної політики)національної безпеки України // Відомості Верховної Ради України. 1997. - №10.
51. Коротич О.Б. Підвищення ролі системи місцевого самоврядування в управлінні розвитком регіонів України // Вісник Академії економічних наук України. 2004. - № 1. С.37-42.
52. Корпоративна культура: Навчальний посібник / Під заг.ред. Г.Л. Хаєта. Київ: Центр навчальної літератури, 2003. 403 с.
53. Кравченко М.В. Роль державного управління у реалізації нової парадигми соціальних цінностей // Командор. 2000. - № 1. С. 34-37.
54. Кузнецова Р., Шитик Н. Прогнозирование социальных расходов на макроуровне // Экономика Украины. 2001. - № 8. С.85-89.
55. Куйбіда В.С. Організаційно-функціональні принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування: Автореф. дис...д. держ. упр.: 25.00.04 / Нац. акад. держ. упр. При Президентові України. К., 2004. 36 с.
56. Кучин Б.А., Якушева Е.В. Управление развитием экономических систем: технический прогресс, устойчивость. М.: Экономика, 1990. 157 с.
57. Лагутін В.Д. Людина та економіка: соціоекономіка: Навч. посібник для вузів. Київ: Просвіта, 1996. 416 с.
58. Ларина Н.И., Ратьковская Т.Г. Региональные проблемы и опыт региональной политики // Регион. 1999. - № 2. С.138-151.
59. Ларіна Р.Р., Балуєва О.В., Переверзєв В.М. Моделі соціальної політики // Зб.наук.праць ДонДАУ, т. IV, серія Державне управління”, вип. 29 Державне регулювання економічного розвитку”. Донецьк: ДонДАУ, 2003. С. 23 30.
60. Лібанова Е., Івашкевич В., Бевз В. Досвід соціальної політики в країнах розвиненої ринкової та перехідної економіки і можливості його використання в Україні // Україна: аспекти праці. 1997. - № 1. С. 36-42
61. Лиховид О. Що потрібно знати про місцеве самоврядування / упорядник Д.Бєлий. Херсон: Штрих, 2002. 80 с.
62. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2 т. М.: Республика, 1992. Т. 1. 399 с.
63. Мартиненко В.М. Інноваційна стратегія демократичного розвитку України: від місцевої демократії до демократичної держави. Моногр. Харків: Константа, 2004. 225 с.
64. Маслоу А. Психология бытия / Пер. с англ. М.:Рефл-бук; К.:Ваклер, 1997. 304 с.
65. Масютин С.А. Корпораивное управление: опыт и проблемы: Монография. М.: ООО «Финстатинформ», 2003. 280 с.
66. Математическая экономика на персональном компьютере: Пер. с яп./ М. Кубонива, м. Табата, С. Табата, Ю. Хасэбэ, Под ред. М. Кубонива. Под ред. и с предисл. Е.З. Демиденко. М.: Финансы и статистика, 1991. 304 с.
67. Методика вимірювання людського розвитку регіонів України. К.: Державний комітет статистики України, Рада по вивченню продуктивних сил НАН України, 2001. 32 с.
68. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права. Киїі: Право, 1995.
69. Місцеве самоврядування в Україні: стан і перспективи законодавчого регулювання. Доповідь Моніторингової комісії Конгресу місцевих та регіональних влад України на парламентські слухання Регіональна політика і місцеве самоврядування в Україні: законодавчі аспекти” 16 квітня 2003 р. / Авт. колектив: В. Граб, В.Кампо, С. Клебан, М. Корнієнко, В. Негода, М. Пітник, В. Сибірцев / Наукова ідея і заг.ред. В. Кампо К., 2003. 60 с.
70. Мониторинг социального и экономического развития Донецкой области: I квартал 2005 г. Донецк, 2005.
71. Мочерний С.В. Економічна теорія. Підручник. К.: Видавничий центр Академія”, 2001. 356 с.
72. Муниципальная наука: теория, методология, практика / А.Г. Гладышев, В.Н. Иванов, В.И. Патрушев и др.; Под общ.ред. В.Н. Иванова; Акад. наук социал. технологий и мест. самоуправления. М.: Муниципальный мир, 2003. 288 с.
73. Надрага В.І. Взаємодія владних структур, політичних і громадських організацій як засіб підвищення ефективності управління на регіональному рівні: Автореф. дис...к. держ. упр.: 25.00.02 / Нац. акад. держ. упр. При Президентові України. К., 2003. 20 с.
74. Новикова О.Ф. Соціально-економічна захищеність особи в Україні: проблеми виміру та шляхи розв’язання: Доповідь на нац. конф. Соціально-економічна захищеність населення України”, м. Київ, 31 травня 1 червня 2001 року. Київ, 2001. 85 с.
75. Нудельман В., Санжаровський І. Розробка стратегії розвитку територіальної громади: загальні засади методики / Київ.центр Ін-ту Схід-Захід. К.: Вид-во Дата Банк Україна”, 2002. 2002. 232 с.
76. Оллі Кантас, Велі-Матті Рітакаліо. Різні методи різні результати / Центр дослідження і розвитку соціального забезпечення та охорони здоров’я Фінляндії. Т.5. 1995. С. 451.
77. Організаційні засади функціонування місцевого самоврядування в Україні. Моногр. / Ю.О. Куц, С.В. Болдирєв, А.С. Тамм, За заг. ред. доц. Ю.О.Куца. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. 180 с.
78. Панкрухин А.П. Маркетинг территорий: Учеб.пособие. М.: Изд-во РАГС, 2002. 328 с.
79. Пархоменко В., Прошко В., Мавко П. Стратегічне планування розвитку громади. Практичний посібник Львів: «СПОЛОМ», 2002. 160 с.
80. Переверзєв В.М. Децентралізація інструмент реалізації стратегії державної політики України // Зб.наук.праць ДонДУУ, т. V, серія Державне управління”, вип. 32 Фінансовий механізм державного управління економікою України”. Донецьк: НОРД-ПРЕСС”, 2004. С. 205 211.
81. Переверзєв В.М. Законодавчі аспекти забезпечення подальшого розвитку місцевого самоврядування в Україні // Зб. наук. праць ДонДАУ, т. IV, серія Державне управління”, вип.. 27 Фінансовий механізм державного управління економікою України”. Донецьк: НОРД-ПРЕС, 2003. С. 59-67.
82. Переверзєв В.М. Проблеми розвитку місцевого самоврядування як форми автономного здійснення публічної влади // Зб. наук. праць ДонДАУ. т. ІІІ, серія Державне управління”, вип. 14 Державне регулювання економіки і соціального розвитку територій та підприємств”. Донецьк: ДонДАУ, 2002. С. 68-74.
83. Переверзєв В.М. Чинники формування людського капіталу як основа соціального потенціалу території // Менеджер. 2005. - № 3. С.24-32.
84. Переверзєв В.М. Зміцнення ролі місцевого самоврядування у соціальному захисті населення як фактор розвитку соціального потенціалу території // Менеджер. 2005. - № 4. С. 47-56.
85. Пілюшенко В.Л., Шкрабак І.В., Славенко Е.І. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення: Навчальний посібник. К.: Лібра, 2004. 344 с.
86. Пирожков С., Поповкин В. Українська економіка: важкий шлях до ринку // Політика і час. 1994. - № 4. С. 3-11.
87. Поважный А., Коломиец А. Форматирование регіонального ситуационного центра: обеспечение необходимыми видами ресурсов // Экономика Украины. 2003. - № 3. С. 41-47.
88. Покрова Л. Форми взаємодії органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування на обласному рівні в Україні: зміст та реалізація. // Вісник НАДУ при Президентові України. С. 140-146.
89. Пономаренко В.С., Кизим М.О., Узунов Ф.В. Рівень і якість життя населення України: Монографія. Харків: Видавничий дім ІНЖЕК”, 2003. 226 с.
90. Постанова Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій” // Офіційний вісник України. 2000. - № 20. С. 91-98.
91. Постанова Кабінету Міністрів України Про запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям” // Соціальний захист. 1999. - №3. С. 8-9.
92. Програма соціально-економічного розвитку Донецької області на період до 2010 року «Донецька область 2010». Донецьк, Донецька обласна державна адміністрація.
93. Программа экономического и социального развития Донецкой области на 2002 год. Донецк, Донецкая областная государственная администрация, 2002.
94. Программа экономического и социального развития Донецкой области на 2003 год. Донецк, Донецкая областная государственная администрация, 2003.
95. Программа экономического и социального развития Донецкой области на 2004 год. Донецк, Донецкая областная государственная администрация, 2004.
96. Программа экономического и социального развития г. Горловки на 2002 год. Горловский городской совет, 2002. 71 с.
97. Программа экономического и социального развития г. Горловки на 2003 год. Горловский городской совет, 2003. 67 с
98. Программа экономического и социального развития г. Горловки на 2004 год. Горловский городской совет, 2004. 74 с.
99. Программа экономического и социального развития г. Мариуполя на 2002 год. Приложение к решению Мариупольского городского совет