УДОСКОНАЛЕННЯ ТАКТИКИ ВАКЦИНОПРОФІЛАКТИКИ КОРУ, ЕПІДЕМІЧНОГО ПАРОТИТУ І КРАСНУХИ У ДІТЕЙ, НАРОДЖЕНИХ ВІЛ-ІНФІКОВАНИМИ МАТЕРЯМИ

Короткий опис

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДУ „ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО”

На правах рукопису

КОЛОМІЙЦЕВА ГАЛИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 616.017+615371
[616.915+616.916.1.4+615.316.5-002/2]

УДОСКОНАЛЕННЯ ТАКТИКИ ВАКЦИНОПРОФІЛАКТИКИ КОРУ, ЕПІДЕМІЧНОГО ПАРОТИТУ І КРАСНУХИ У ДІТЕЙ, НАРОДЖЕНИХ ВІЛ-ІНФІКОВАНИМИ МАТЕРЯМИ

14.02.02 епідеміологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України
Щербінська Алла Михайлівна

Київ 2007

ЗМІСТ

Стор.
Перелік умовних скорочень....................................................................................................4
Вступ...........................................................................................................................................5
Розділ 1
Огляд літератури......................11
1.1. Поширеність ВІЛ-інфекції у світі. Шляхи та фактори інфікування................11
1.2 Особливості розповсюдження ВІЛ-інфекції серед дітей та жінок на сучасному етапі розвитку епідемії................................................15
1.3 Перебіг ВІЛ-інфекції у дітей.................20
1.4 Захворюваність на керовані інфекційні хвороби ВІЛ-інфікованих дітей та їх специфічна профілактика .......................................23
Розділ 2
Матеріали та методи дослідження.....................43
2.1. Загальна характеристика об’єкту, обсягу та програми дослідження...............43
2.2. Характеристика використаних методів......................47
2.2.1. Ретроспективний епідеміологічний аналіз ...................................................47
2.2.2. Клініко-статистичні методи..............................................................................47
2.2.3. Серологічний та імунологічний методи ........................................................47
2.2.4. Методи інформаційно-статистичного аналізу .............................................49
Розділ 3
Епідеміологічні фактори, що зумовлюють необхідність вакцинопрофілактики проти кору, епідемічного паротиту і краснухи дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями..52
3.1. Характеристика епідемічного процесу ВІЛ-інфекції у Донецькій області в 1987-2006рр.............................................................52
3.2. Епідемічна ситуація з кору, епідемічного паротиту, краснухи у Донецькій області в 2000-2006рр.................................75
3.2.1. Епідеміологічна характеристика захворюваності на кір.....................75
3.2.2. Епідеміологічна характеристика захворюваності на епідемічний паротит..........................................................................................................................86
3.2.3. Епідеміологічна характеристика захворюваності на краснуху........................................................................................................................95
3.3. Стан імунітету проти кору, епідемічного паротиту і краснухи у ВІЛ-позитивних вагітних жінок........................................................................................104
Розділ 4
Ефективність вакцинації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями....108
4.1. Напруженість протикорового імунітету у вакцинованих дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями..................................................................109
4.2. Напруженість протипаротитного імунітету у вакцинованих дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями .........................................................................116
4.3. Напруженість протикраснушного імунітету у вакцинованих дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями ......................................................................122
4.4.Зміни імунологічної реактивності у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, під впливом активної імунізації...................................................132
Розділ 5
Аналіз та узагальнення результатів дослідження.137
Висновки ..155
Список використаних джерел.............157
Додаток А......................................................................................................................178

ВСТУП

Актуальність теми. Основними глобальними та регіональними тенденціями пандемії ВІЛ-інфекції на сучасному етапі залишаються зростання кількості нових випадків інфікування ВІЛ та смертей від СНІД. На кінець 2006р. загальне число людей у світі, що живуть з ВІЛ, склало 39,5 млн. осіб, серед них 17,7 млн. жінок репродуктивного віку та 2,3 млн. дітей до 14 років [1]. Наслідком активного залучення жінок до епідемічного процесу ВІЛ-інфекції стало збільшення кількості дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, яких щорічно у світі з’являється понад 300 тис. осіб [2, 3].
В Україні епідемія ВІЛ/СНІД продовжує прогресувати. За статистичними даними Українського центру профілактики і боротьби зі СНІД МОЗ України станом на 01.01.2007р. в країні (з початку реєстрації в 1987р.) було офіційно зареєстровано 104645 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян України, у тому числі у 17851 особи діагностовано СНІД, і 9983 померли від захворювань, обумовлених СНІД. У 2006р. майже 90,0% всіх ВІЛ-інфікованих, які проживають у Східній Європі та Центральній Азії, зареєстровано в Росії та Україні [1].
Донецька область однією із перших в Україні залучилася до епідемії ВІЛ/СНІД, оскільки серед індустріальних областей країни вона зазнала найбільш негативних наслідків економічних змін. За рівнем захворюваності на ВІЛ-інфекцію Донецька область є однією з найбільш уражених серед 27 адміністративних територій України. Показник поширеності ВІЛ-інфекції наростаючим підсумком за 1987-2006рр. (за даними диспансерного обліку) досяг 349,5 на 100 тис. населення, що у 2,2 рази перевищило загальний показник в Україні (155,6 на 100 тис. населення).
За даними епідеміологічних спостережень в Україні визначалася зміна шляхів передачі ВІЛ-інфекції. У 2006р. порівняно з 1995р. частка парентерального шляху зменшилася у 2,0 рази, статевого та від матері до дитини зросла у 6,3 та 15,0 разів відповідно. На сучасному етапі розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІД відбувається за рахунок спільної дії парентерального та статевого шляхів передачі ВІЛ, що обумовлює подальше погіршення епідемічної ситуації. Збільшення частки ВІЛ-інфікованих жінок у віці 15-49 років (з 23,0% у 1995р. до 41,9% у 2006р.) сприяло зростанню числа дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями (з 4,0 до 17,6%), та кількості випадків СНІД та смертей від СНІД серед дітей до 14 років. Тільки за останні 5 років (2002-2006рр.) показники захворюваності на СНІД збільшилися з 0,6 до 1,8 на 100 тис. дитячого населення, тобто у 3,0 рази. Смертність від СНІД зросла з 0,3 до 0,5 на 100 тис. дитячого населення, тобто у 1,7 рази.
Таким чином, щороку кількість дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, в країні, як і в цілому у світі, накопичується, що потребує постійного вдосконалення заходів профілактики інфекційних хвороб серед них у зв’язку з існуванням підвищеного ризику ураження їх різними, в тому числі вакцинокерованими, інфекціями.
Успішне виконання Програми Європейського бюро ВООЗ «Здоров’я 21: Політика досягнення здоров’я для всіх у Європейському регіоні ВООЗ 21 задача на 21-е сторіччя» щодо елімінації кору та зниження захворюваності на епідемічний паротит і краснуху [4], до якої приєдналась Україна, можливе при стабільно високому рівні охоплення щепленнями дитячого населення.
Разом з тим, питання імунопрофілактики кору, епідемічного паротиту і краснухи у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, в Україні на сучасному етапі стоїть досить гостро та майже не вивчалось. З 2006р. запроваджено новий Національний календар щеплень, згідно з яким вакцинацію проти кору, епідемічного паротиту і краснухи дітям, народженим ВІЛ-інфікованими жінками, проводять лише після визначення їх ВІЛ-статусу, тобто не в 12 місяців життя, а після 18 місяців. Це сприяє накопиченню значної кількості нещеплених дітей у віці до 2 років та підвищує ризик захворюваності серед них на ці інфекції, що може негативно вплинути на стан їх здоров’я.
Високі темпи зростання кількості ВІЛ-інфікованих дітей в умовах напруженої епідемічної ситуації з вакцинокерованих інфекцій в країні обґрунтовують необхідність удосконалення тактики імунізації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями. Такі дослідження в Україні дотепер не проводились.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження були проведені в рамках планових науково-дослідних робіт лабораторії загальної вірусології ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України»: «Визначення факторів, що обумовлюють особливості перебігу ВІЛ-інфекції/Сніду в Україні» (№ держреєстрації 0101V002328) та «Вивчення молекулярно-біологічних властивостей ВІЛ, що циркулює в Україні» (№ держреєстрації 0104U000215).
Мета роботи: наукове обґрунтування удосконалення тактики вакцинопрофілактики кору, епідемічного паротиту і краснухи у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.
Завдання дослідження:
1. Здійснити багатофакторний аналіз проявів епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в Донецькій області з початку її реєстрації (1987-2006рр.).
2. Провести комплексне вивчення сучасного перебігу епідемічного процесу кору, епідемічного паротиту і краснухи в Донецькій області (2000-2006рр.).
3. Проаналізувати стан імунітету проти кору, епідемічного паротиту і краснухи у ВІЛ-позитивних вагітних жінок.
4. Визначити безпечність, імунологічну та епідеміологічну ефективність вакцинації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.
5. Розробити рекомендації щодо оптимізації тактики вакцинації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.
Об’єкт дослідження: епідемічний процес ВІЛ-інфекції, кору, епідемічного паротиту, краснухи; безпечність, імунологічна та епідеміологічна ефективність імунізації.

Предмет дослідження: захворюваність на ВІЛ-інфекцію, кір, епідемічний паротит і краснуху, шляхи передачі ВІЛ-інфекції, охоплення щепленнями проти кору, епідемічного паротиту і краснухи; напруженість імунітету проти кору, епідемічного паротиту і краснухи у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками, ВІЛ-позитивних вагітних; сироватки крові, форми державної статистичної звітності (ф.№ 2-СНІД, річна; ф. № 2-річна; ф. № 5-річна; ф. № 6-річна), анкети.
Методи дослідження: в роботі використані епідеміологічні, серологічні та статистичні методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні проведено вивчення безпечності, імунологічної та епідеміологічної ефективності вакцинації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи дітей у віці 12-15 місяців, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.
Показано однаковий рівень сероконверсії щодо вірусів кору, епідемічного паротиту і краснухи після вакцинації у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими та ВІЛ-негативними матерями. Встановлено зростання напруженості протикорового і протипаротитного імунітету переважно за рахунок продукції антитіл на середньому рівні, а протикраснушного за рахунок продукції антитіл на високому рівні. Визначена відсутність погіршення показників клітинної і гуморальної ланок імунітету у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, в процесі імунної відповіді на коровий вакцинний антиген.
Вивчено сучасний перебіг епідемічного процесу ВІЛ-інфекції/СНІД у Донецькій області, надано комплексну характеристику епідемічного процесу кору, епідемічного паротиту і краснухи на етапі виконання Програми ВООЗ «Здоров’я 21: Політика досягнення здоров’я для всіх у Європейському регіоні ВООЗ». Встановлено значне погіршення епідемічної ситуації з ВІЛ/СНІД за рахунок спільної дії парентерального та статевого шляхів передачі ВІЛ, що сприяло збільшенню кількості дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками. Показано активне залучення до епідемічного процесу кору, епідемічного паротиту і краснухи дітей віком до 2 років, які своєчасно не отримали регламентовані щеплення.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані щодо безпечності та імунологічної ефективності вакцинації дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, проти кору, епідемічного паротиту і краснухи використані під час розробки пропозицій щодо удосконалення діючого Національного календаря щеплень в Україні (лист ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського АМН України» від 19.03.2007р. № 159 до МОЗ України).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізовано наукову літературу з досліджуваної проблеми, проведено патентно-інформаційний пошук і обґрунтовано вибраний напрямок досліджень, визначено матеріали та методи досліджень. Здійснено ретроспективний аналіз епідемічного процесу ВІЛ-інфекції у Донецькій області за весь час її реєстрації (1987-2006рр.). Проаналізовано сучасні особливості захворюваності на кір, епідемічний паротит і краснуху у Донецькій області за 2000-2006рр., передусім серед дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями. Дисертантом разом з фахівцями дитячих поліклінік та обласного центру профілактики та боротьби зі СНІД сформовано дослідну і контрольну групи дітей для оцінки стану імунітету до та після вакцинації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи. За безпосередньою участю автора спільно з фахівцями лікувально-профілактичних закладів і санітарно-епідеміологічних станцій здійснювалася організаційна робота щодо відбору сироваток крові для серологічних та імунологічних досліджень, проведення щеплень дітям, народженим ВІЛ-інфікованими матерями, спостереження за післявакцинальними реакціями, захворюваністю серед імунізованих осіб. Дисертант приймала участь у проведенні серологічних досліджень до та після щеплення тривакциною проти кору, епідемічного паротиту і краснухи, особисто здійснила статистичну обробку результатів досліджень щеплених дітей, а також даних щодо стану імунітету проти кору, епідемічного паротиту і краснухи у ВІЛ-позитивних та ВІЛ-негативних вагітних жінок. Самостійно проаналізовано дані щодо безпечності вакцинації дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, проведено узагальнення матеріалів, інтерпретацію результатів, сформульовано висновки.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на засіданнях вченої ради ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського АМН України» (2006-2007рр.), регіональній науково-практичній конференції «Епідеміологія, екологія і гігієна» (Харків, 1999р.), науково-практичних конференціях «З питань особливо небезпечних інфекцій, біологічної безпеки та протидії біологічному тероризму» (Іллічівськ, 2005р.), «Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека» (Київ, 2006р.), «Вчення Л.В. Громашевського в сучасних умовах боротьби з інфекційними хворобами» (Київ, 2006р.), ІІІконгресі педіатрів України (Київ, 2006р.), обласних нарадах для завідуючих епідеміологічними відділами, лікарів-епідеміологів міських та районних санітарно-епідеміологічних станцій, головних педіатрів міст та районів, завідуючих центрів (відділень) профілактики та боротьби зі СНІД Донецької області (Донецьк, 2005-2007рр.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 14 наукових праць, в тому числі 7 у наукових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, як фахові.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі вивчення та узагальнення основних характеристик епідемічного процесу ВІЛ-інфекції, кору, епідемічного паротиту і краснухи, безпечності, імунологічної та епідеміологічної ефективності вакцинації вирішено наукове завдання, що полягає в удосконаленні тактики вакцинопрофілактики кору, епідпаротиту і краснухи дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.
1. Показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію у Донецькій області у 2,0 рази був вищий, ніж в Україні. Спільна дія парентерального та статевого шляхів передачі ВІЛ-інфекції призвела до зростання у 2,0 рази частки жінок серед усіх ВІЛ-інфікованих осіб. Наслідком цього стало збільшення за 10 років епідемії у 20,8 разів кількості дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.
2. Значне поширення ВІЛ-інфекції в області відбувалося на тлі епідемічного неблагополуччя з вакцинокерованих інфекцій: у 2006р. в області спостерігалося суттєве підвищення захворюваності на кір, яка склала 18,3 на 100тис. населення проти 0,06 у 2005р.; високими були показники захворюваності на краснуху та епідемічний паротит 17,2 та 5,3 на 100тис. населення відповідно проти 11,9 та 5,2 на 100 тис. населення у 2005р. Це створює загрозу захворюваності на дані інфекції дітей молодшого віку, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.
3.Вивчення імунітету проти кору, епідемічного паротиту і краснухи у ВІЛ-позитивних вагітних жінок показало, що рівень захищеності проти усіх трьох інфекцій у групі ВІЛ-позитивних був нижчим, ніж у здорових вагітних жінок, але різниця була статистично недостовірною (р>0,05).
4.Визначено безпечність імунізації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями. Частота післявакцинальних реакцій у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими та ВІЛ-негативними матерями, вірогідно між собою не відрізнялась і склала 3,0% та 2,9% відповідно (р>0,05).
5.Показана висока імунологічна та епідеміологічна ефективність вакцинації проти кору, епідемічного паротиту і краснухи дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками. Імунізація серонегативних дітей забезпечувала позитивну сероконверсію до вірусу кору у 95,4%, епідпаротиту у 86,8% і краснухи у 95,5%, що статистично не відрізнялось від показників у дітей контрольної групи.
6.Науково обґрунтовано безпечність та ефективність проведення щеплень проти кору, епідемічного паротиту і краснухи дітям, народженим ВІЛ-інфікованими жінками, у термін 12 місяців згідно з загальними вимогами Національного календаря щеплень України для дітей за віком без уточнення ВІЛ-статусу дитини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ВІЛ-інфекція в Україні: Інформаційний бюлетень МОЗ України, Український центр профілактики і боротьби зі СНІД.- К., 2007. № 27. 30 c.
2. Material factors associated with perinatal HIV 1 transmission: the French Cohort Study: 7 years of follow up observation. The French Pediatric HIV Infection Study Group/ Mayaux M.J., Blanche S., Rouzioux C. et al.// J. Acquir. Immune Defic. Syndr. Hum. Retrovirol.- 1995. - V. 8, № 2.- P. 188-194.
3. Марциновська В.А.Епідеміологічна характеристика ВІЛ-інфекції з перинатальним шляхом передачі збудника: Автореф. дис. канд.мед.наук / Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України. К., 2006.-24 с.
4. „Здоров’я 21: Політика досягнення здоров’я для всіх у Європейському регіоні ВООЗ 21 задача на 21 сторіччя” ( EVR/RC 48/10 - 18 июня 1998. 05058).- Копенгаген: Европейское бюро ВОЗ, 1998. - С. 192.
5. Новохатский А.С., Дрынов И.Д., Сергиев В.П. Синдром приобретенного иммунодефицита (СПИД): Итоги науки и техники. Вирусология. М., 1987.- Т. 14.- 179 с.
6. Покровский В.В. Эпидемиология и профилактика ВИЧ-инфекции и СПИД. М.: Медицина, 1996. 248с.
7. ВИЧ-инфекция и СПИД-ассоциируемые заболевания / А.Я. Лысенко, М.Х.Турьянов, М.В. Лавдовская и др. - Москва, 1996.- 624 с.
8. Глобальний огляд епідемії СНІД / Організація Об’єднаних Націй.- К.2006.-234 с.
9. Evidence from human infection with an HTLV III/ LAV like virus in central Africa. 1995 /Nahmias A. J., Weiss J., Yao X. et al. // Lancet.- 1986.- Vol. 1, № 8492. - P. 1279-1280.
10. Early AIDS cases originating from Zaire and Burundi (1962-1976) / Sonnet J., Michaux J.L., Zech F. et al. // Scand. J. Inf. Dis..- 1987.- Vol. 19, № 5.- P. 511-517.
11. Bygbjerg I.C. AIDS in a Danish surgeon (Zaire, 1976) // Lancet.- 1983.- Vol.1, № 8330.- P. 925.
12. Documentation of an AIDS virus infection in the United States in 1968/Garry R.F., Witte M.H., Gottlieb A.A. et al. // JAMA.- 1988. - Vol. 260, № 14.- P. 2085-2087.
13. HIV-infection in Norwegian family before 1970/ Froland S.S., Jenum P., Lindboe C.F. et al. // Lancet.- 1988. Vol. 1, № 8598. - Р. 1344-1345.
14. Report on global HIV/ AIDS epidemic UNADS/ WHO.- Geneva, 2005.- 165с.
15. Report on Global HIV/AIDS Epidemic : UNAIDS. Geneva: WHO, 1998. P. 50.
16. Щербінська А.М. 15-а Всесвітня конференція з проблем ВІЛ / СНІДу в Тайланді // Інфекційні хвороби. - 2004.- № 4.- С. 98-99.
17. Інформаційне повідомлення „Глобальна ситуація з ВІЛ/СНІДу, кінець 2004р.”- Одеса: УкрНДПЧІ, 2005. - № 23.- 15 с.
18. Небезпека поряд: поширення епідемії СНІДу // Безпека життєдіяльності. - 2005.- № 4. - С. 64-65.
19. HIV/AIDS: Surveillance in Europe: UNAIDS .- Geneva: WHO, 1999. - № 62. 50 p.
20. Щербінська А.М., Герасименко Т. В. СНІД сучасні аспекти проблеми // Інфекційні хвороби 2001. - № 1. - С. 5-8.
21. Козлов А.П. ВИЧ в России, Беларуси и Украине // Русский журн. ВИЧ/СПИД. 2000. -Т. 4, № 1. - С. 11 19.
22. ВИЧ/СПИД в Европе: Обзор ситуации // Главный врач.- 2005.- № 12. С. 9-11.
23. Report on global HIV/ AIDS epidemic 2002.- Geneva.: UNAIDS, 2002. 34p.
24. Щербінська А.М., Люльчук М.Г.Сучасний стан вирішення проблеми ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні // Охорона здоров’я України. 2003. - № 2 (9) . С. 19-22.
25. Особенности эпидемиологии ВИЧ-инфекции в Украине А.М.Щербинская, Ю.В Кобыща, Н.П. Ченцова и др. // Врачебное дело. 1994.- №9-12. С. 3-7.
26. Особенности второго этапа распространения ВИЧ-инфекции в Украине / А.М. Щербинская, Ю.В. Круглов, Н.Ф. Круглова и др.// Эпидемиология и инфекционные болезни 2001.- № 1. С. 17-20.
27. Харланова М.В. Женщина и ВИЧ/ М.В.Харланова, Н.Ю.Коновалова // Український медичний альманах.- 2003.- Т. 6, № 1.- С. 191 -192.
28. Антоняк С.Н. Клинико-эпидемиологическая характеристика ВИЧ-инфекции в Украине и основные принципы антиретровирусной терапии/ С.Н. Антоняк, А.М. Щербинская // Медичний Всесвіт.- 2003.- Т. 3, № 1.- С. 70-75.
29. ВИЧ-инфекция. Клиника и лечение. Приверженность к лечению. Химиопрофилактика передачи ВИЧ от матери к ребёнку. Диагностика и лечение ВИЧ-инфекции у детей. Медицинское, социальное и психологическое консультирование Руководство для медицинской и социально-психологической служб / А.Г. Рахманова, Е.Е. Виноградов, А.А. Воронин и др. 2-е изд., пер., доп. СПб.: Изд-во „ВВМ”, 2006.- 158 с.
30. Щербінська А.М. Медичні аспекти проблеми ВІЛ/СНІД в Україні // Мистецтво лікування. 2006. - №2. С. 26-30.
31. ВИЧ-инфекция и СПИД в Европе. Отчет Европейского центра эпидемиологического мониторинга СПИДа // Инфекции, передаваемые половым путем.- 2004.- № 1 С. 19-25.
32. Fetal organs infected by HIV-1/ Backe E.,Unger M., Jiminer G. et al. // AIDS.- 1993- Vol. 7, № 6. P. 896-897.
33. Mofenson L.M. Interaction between timing of perinatal human immunodeficiency virus infection and the design of preventive and therapeutic interventions //Acta Pediatr. 1997. Suppl. 421. P. 1-9.
34. Proposed definitions for in utero versus intrapartum transmission of HIV-1/ Bryson Y., Luzuraga K.,Sullivan J.L. et al.// N. Engl. J Med. 1992.- Vol. 174, № 17.- P. 1246-1247.
35. European Collaborative Stady. Ceasarean section and the risk of vertical transmission of HIV-1 infection // Lancet. 1994. Vol. 343, № 8911. P. 1464-1467.
36. Estimating the timing of mother-to-child transmission of human immunodeficiency virus in a breast-feeding population in Kinshasa, Zaire / Bertolli J., St.Louis M.E., Simonds R.J. et al. // J. Infect. Dis. -1996. Vol. 174, № 4. P. 722-726.
37. Human immunodeficiency virus type 1-infected cells in breast milk: association with immunosuppression and vitamin A deficiency/ Nduati R., John G.C., Richardson B.A. et al. // J. Infect. Dis. 1995. Vol. 172, № 6. - P. 1461-1468.
38. Профилактика перинатального заражения детей от ВИЧ-инфицированных матерей: предварительные результаты / И.А. Попова, А.Г. Рахманова, В.А. Цинзерлинг и др. // Педиатрия.- 2000.- № 3. С. 26-32.
39. Infective and anti-infective properties of breastmilk from HIV-1-infected women /Van de Perre P., Simenon A., Hitimana D.C. et al.// Lancet. 1993.- Vol. 341, N 8850. P. 930-931.
40. Mofenson L. M. Suumary of the Workiny Group on Perinatal Intervention/ Mofenson L. M., Wright P. F., Fast P.E. // AIDS Res. Human. Retroviruses.- 1992. Vol. 8, № 8. P. 1435-1438.
41. Working towards a European strategy for intervention to reduce vertical transmission of HIV/ Newell M. L., Peckham C.S. // Br. J. Obstet. Gynaecol. 1994. Vol. 101, № 11. P. 192-196.
42. Brast feeding during primary maternal human immunodeficiency virus infection and risk of transmission from mother to infant/ Palasanthiran P., Ziegler J.B., Stewart C.J. et al. // J. Infect. Dis. 1993.- V. 167, № 2. P. 441-444.
43. Transmission of human immunodeficiency virus infection by breast feeding/ Stiehm E. R., Vink P. // J. Pediatr. 1991. - Vol. 118, № 3. P. 410-412.
44. Bartlett J.G. Medical Management of HIV Infection. Glencrew: Physicians & scientists Publishing Co, 1998. 356 p.
45. Запорожан В.М., Аряєв М.Л. ВІЛ-інфекція і СНІД. К.: Здоров’я, 2004. 636с.
46. Increased Risk of Early Measles in Infants of Human Immunodeficiency Virus Type 1- Seropositive Mothers/ Embree J. E., Datta P., Strackiw W. et al.// The Jornal of Infectious Diseases.- 1992.- Vol. 165, № 2.- P. 262-267.
47. Аряев Н.Л. Перинатальная трансмиссия ВИЧ. Проблема всемирная и национальная/ Аряев Н.Л., Котова Н.В. // Лікування та діагностика.- 2004. - № 1. С. 39- 44.
48. Слободяник М.Я. Вакцинація ВІЛ-інфікованих дітей та дітей, які народилися від ВІЛ-інфікованих батьків / М.Я. Слободяник, Н.П. Ченцова // СПИД.СНІД.AIDS. 2000.- № 3.- С. 3.
49. 14-th international Conference on AIDS: Abstr. Barselona, 2002. 317 р.
50. Risk of human immunodeficiency virus type 1 transmission through breastfeedingol / Dunn D.T., Newell M.L., Ades A.E. et al. // Lancet. 1992.- V. 340, № 8819. P. 585-588.
51. ВІЛ-інфекція в перинатології/ Запорожан В.М., Аряєва Н.Л.- К.: Здоров’я, 2000. 43 с.
52. Матеріали по профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини: 1-а науково-практична конференція „Сучасні можливості лікування ВІЛ-інфекції, СНІДу та опортуністичних інфекцій”.- Київ, 2000.- 215 с.
53. Isolation of acquired immunodeficiency syndrome virus from the placenta/ Hill N. C., Bolton V., Carlson J.R. et al. // Am. J. Obstet. Cynecol.- 1987. V. 157, № 4. P. 10-11.
54. Vertical transmission of HIV in 15- weeks fetus/ Specher S., Soumenroff G., Puissant F. et al. // Lancet. 1988. Vol. 2, №1.- P. 288- 289.
55. Сучасні погляди на імунологію вагітності (Науковий огляд)/ Б.М.Венцківський, Г.М. Дранник, О.Ю.Вороненко К., 1997.- 153 с.
56. Кулаков В.И. Современные представления о внутриутробной инфекции // Журн. акушерства и женских болезней. 1998. № 2.- С. 137.
57. Мельникова С.Е. Анализ факторов, влияющих на инфицирование последа, по данным анамнеза, течения беременности и родов/ С.Е.Мельникова, В.М.Орлов // Журн. акушерства и женских болезней. 1998. № 2.- С. 120.
58. Пренатальное прогнозирование внутриутробного инфицирования/ М.В. Фёдорова, А.В. Федотова, Т.Г. Тареева и др. // Журн. акушерства и женских болезней. 1998 № 2.- С. 148.
59. Vertically transmitted HIV-infection in the British Isles/ Ades A.E., Davision C. F., Hollsnd F. J. et al. // BMJ. 1993. V. 306, № 6888. P. 1239- 1244.
60. Perinatal AIDS/ Cosmi E., Falcinelli C., Anceschi M. et al. // Fur. J. Obstet. Cynecol.- 1992. Vol. 44, № 3. P. 165-173.
61. Coyne B. The immunology of HIV disease and pregnancy possible interactions/ Coyne B. A., Landers D.V. // Obstet. Cynecol. Clin. North Am. - 1990. Vol. 17, № 3. P. 595-603.
62. Перинатальные инфекции: практич. пособие / Под ред. А.Я.Сенчука, З.М. Дубоссарской.- М.: МИА, 2005. 318с.
63. Nanda D. HIV in pregnancy transmission and immune effects/ Narda D., Minkoff H. // Clin. Obstet. Cynecol.- 1989. Vol. 32, № 3. P. 456-466.
64. Stiehm E. R. Transmission of immunodeficiency virus infection by breast feeding/ Stiehm E. R., Wink P. // J. Pediatr. 1991.- Vol.118, № 3. P. 410-412.
65. Acquired immunodeficiency syndrome in children: report of the Centers for Disease Control national surveillance 1982 to 1985/ Rogers M.F., Thomas P.A., Starcher E.T. et al. // Pediatrics.- 1987.- Vol. 79, № 6. P. 1008-1114.
66. Amman A. J. Overwiew of pediatric HIV disease. // AIDS .- 1994. № 3.- P.8.2.1-8.2.10.
67. Cowan N. J. Pediatric AIDS / Cowan N. J., Amman A. J. // AIDS pathogenesis and treatment/ Ed. by J. A. Levy.- NY, 1989. P. 115-134.
68. Laders D.V. Immunology of HIV and pregnancy. The effects of each of the other/ Laders D.V., Martinez de Jejada B., Coyne B.A. // Obstet. Gynecol. Clin. North. Am. 1997.- Vol. 24, №4. P. 821 -831.
69. Hein K. Adolescent acquired immunodeficiency syndrome. // Am. J. Dis. Child.- 1990. Vol. 144, № 1. P. 46-48.
70. Покровский В.В., Серевецкий К.Л. Передача вируса иммунодефицита человека при грудном вскармливании и гетеросексуальных контактах // Журн. Микробиологии. 1988.- № 12 С.59-60.
71. Воронин Е.Е. ВИЧ-инфекция у детей (Клинико-организационные аспекты): Автореф. дис доктора мед. наук/ Санкт-Петербургская медицинская академия им. И.И. Мечникова. СПб., 2001.- 44 с.
72. Саухат С.Р. Влияние случаев ВИЧ-инфекции, связанных с нозоко-миальными очагами, на дальнейшее развитие эпидемического процесса // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2004. - № 4. С. 16-20.
73. ВІЛ-інфекція в Україні: Інформаційний бюлетень МОЗ України, Український центр профілактики і боротьби зі СНІД.- Київ, 2006.- № 25.- 31 с.
74. Children and Adolescents Living with HIV and AIDS: A Review // Journal of Child Psychology and Psychiatry. - 2000. Vol. 41, № 1. P. 81-96.
75. ВИЧ-инфекция у детей / И.А. Попова, Н.Ф. Бурова, Ю.А. Фомин и др. // Эпидемиология и инфекционные болезни. 1998. - № 5. С. 38-42.
76. Кузнецова И.И. Роль женщины в распространении инфекции, вызываемой вирусом иммунодефицита человека // Мед. помощь 1993. - № 5. С. 15-19.
77. Аряев Н.Л. Оценка и ведение детей, рожденных ВИЧ-инфицированными женщинами/ Н.Л. Аряев, Н.В. Котова, Е.А.Старец // Перинатологія та педіатрія. 2002. - № 3. - С. 82.
78. Заводнова О.С. Основные неврологические проявления при внутриутробных и постнатальних инфекционных поражениях мозга // Мат. Всеросс. НПК „Инфекционные заболевания у детей: проблемы, поиски, решения”. СПб., 2004.- С. 54.
79. Тадевосян Артак А. ВИЧ-инфекция у детей / Артак А. Тадевосян, Арман А. Тадевосян., Артур А. Тадевосян // Український медичний альманах. 2003. Т.6, № 1. С. 38.
80. Україна. МОЗ. Про затвердження клінічних протоколів: Наказ № 206 від 07.04.2006р.- К., 2006.- 112 с.
81. Малюта Р.Н. Интранатальная профилактика инфицирования ВИЧ-инфекцией новорожденного/ Р.Н. Малюта, Н.Н. Низова, С.П. Посохова // Проблемы медицины. 2000. - № 3. С. 35-37.
82. Blanche S. Relation of the cjurse of HIV infection in children to the severity of the disease in fheir mothers at delivery /Blanche S., Mayaux M.J., Rouzioux C. et al. // Engl. J Med. 1994.- V.330, № 5.- P. 308-312.
83. Иммунизация ВИЧ-серопозитивных детей (ретроспективное исследование) / Н.Ф.Снегова, Д.В.Пахомов, Т.Н.Никитина и др.// Детские инфекции. -2004. - № 2.- С.30-34.
84. Kindern mit und ohne IVIG-Jherapie / Lots C.H., Kreuz W.,Funk M. et al.// 3 Deu tscher AIDS-Kongr.- Berlin, 1990.- Abst. 34.
85. American Academy of Pediatrics Committee of infectious Deseases. Hemophilicus influenzae type b conjugate vaccines: immunization of children 2 to 15 months of age. // Pеdiatrics.-1991.- Vol. 88, № 2. - P. 169-172.
86. Schlamm H.T. Hamophilus influenzae pneumoniae in youna adult with AIDS, ARC, or risk of AIDS./ Schlamm HT, Yancovitz SR. // Arm. J. Med.- 1989.- V. 86, № 1. P.11-14.
87. Increased risk of bacterial pneumoniae in HIV-infected intravenous drug users without AIDS/ Selwyn P.A., Feingold A.R., Hartel D. // AIDS. 1988. Vol. 2, № 4. P. 267- 272.
88. Пахомов Д.В., Снегов Н.Ф., Костинов М.П. К проблеме эффективности вакцинации детей, рожденных ВИЧ-инфицированными матерями, и ВИЧ-инфицированных детей против пневмококковой инфекции. Риски и преимущества (Обзор литературы) // Инфекционный контроль.- 2006.- № 1.- С. 29- 31.
89. Goletti D.Fauci A.S. Tuberculosis as a cofactor for the pathogenesis human immunodeficiency virus infection. // TB & HIV.-1997.-№ 13. - P. 16-18.
90. Tuberculosis in children. / Snider D.E. Jr, Rieder H.L., Combs D. et al. // Pediatr. Infect. Dis. J.- 1988.- Vol. 7, № 4.- P. 271-278.
91. Белозеров Е.С., Клебанов Я.А., Сапарабеков М.К. СПИД синдром приобретенного иммунодефицита. Алматы, 1995. - 189 с.
92. Греймер М.С., Рахманова А.Г., Чайка Н.А. Туберкулёз и СПИД.- СПб., 1991.- 215 с.
93. Карачунский М.А. Туберкулёз при ВИЧ-инфекции // Проблемы туберкулёза. 2000.- № 1. С. 47-52.
94. Tuberculosis in HIV-infected subjects in Italy: a multicentre study. The Gruppo Italiano di Studio Tubercolosi e AIDS./ Antonucci G., Girardi E., Armignacco O. et al. // AIDS. 1992.- Vol. 6, № 9. P. 1001-1013.
95. A clinical and pathological comparison of the WHO and CDC case definitions for AIDS in Kinshasa, Zaire: is passive surveillance valid? / Nelson A. M., Perriens J.H., Kapita B. et al. // AIDS. 1993. Vol. 7, N 9. P. 1241- 1245.
96. Ковалева С.И., Туганова В.Е. СПИД у больных туберкулезом // Пробл. туберкулеза.-1991.-№ 6.- С.73-74.
97. Theuer Ch.P. Tuberculosis in patients with human immunodeficiency virus infection. Review of current concepts // West. J. Med.- 1989.- V. 150, № 6.- P. 700-704.
98. Tuberculosis and HIV: estimates of the overlap in England and Wales / Watson J.M., Meredith S. K., Whitmore Overton E. et al. // Thorax.- 1993.- V. 48, № 3.- P. 199-203.
99. Cantwell M.F., Binkin W. J. Tuberculosis in sub Saharan Africa // Tubercle and Lung Disease. 1996. V.77, № 3. - P. 220-225.
100. De Cock K. M., Low N. HIV and AIDS, alter sexually transmitted disease, a tuberculosis in minorities in United Kingdom: is surveillance serving purpose? // Brit. Med. J.- 1997. V. 314, № 7096. - P. 244- 249.
101. Raviglione M.C. What is the current situation of TB/HIV? // Tubercle a. Lung Dis.- 1996. V. 77, № 2.- P. 13.
102. Ерохин В.В., Ельшанская М.П. СПИД и его проявления в виде туберкулёза и другой патологии легких // Проблемы туберкулёза.- 1989.- № 1. С. 67-71.
103. Jorkom J., Kibuga D. K. Cost- affectiveness and costs of three alternative strategies the prenention and manengement of severe scin reation to Tiacetazone in treatment HIV patients // Tubercl. and Lung Dis. 1996. V. 77, № 1.- P. 30-36.
104. Pulmonary tuberculosis in Guinea Bissau: clinical and bacteriological findings. HIV status / Wancler A., Winqvist N., Dias F. et al. // Tubercle. and Lung Dis. 1996. V. 77, № 3. - P. 226- 232.
105. Dual role of HIV Tat in regulation of apoptosis in T cells./ McCloskey Th., Ott M., Tribblt E. et al. // J. Immunol. 1997.- V. 158, № 2. P. 1014- 1019.
106. Волянский Ю.Л., Телепнева Л.Г., Васильев Н.В. / О возможной роли некоторых иммунологических факторов в патогенезе ВИЧ-инфекции // Журн. микробиол. 1999. - № 1. С. 49-52.
107. Вирусные гепатиты и ВИЧ-инфекция (эпидемиологические и иммунопатологические параллели) /В.Ф. Москаленко, Л.Г. Телепнева, И.Ю. Кучма и др. Харьков, 1997.- 208 с.
108. Чернышова Л.И. ВИЧ-инфекция у детей/ Л.И. Чернышова, Д.В. Самарин, С.В. Комар// Современная педиатрия.- 2004.- № 1(2). - С. 97- 101.
109. Deline of measles antibody fiters after immunization in human immunodeficiency virus-infektid children / I. Al. Affar, I. Reisman, M. Muehlman et al. // Pediatr. Infect. Dis. J. - 1994.- V. 14, № 1.- P. 149-151.
110. Center for Disease Control and Prevention Measles in HIV-infected children, United Stars, MMWR // Morb. Mortal. Wkly. Rep. - 1988.- V. 37, № 3.- P. 183-186.
111. Antibody responses to Haemophilus influenzae type B vaccines in men with human immunodeficiency virus infection./ Steinhoff M.C., Auerbach B.S., Nelson K.E., et al.// N. Engl. J. Med., 1991.- Vol. 325, № 26.- P. 1837-1842.
112. Severe measles in immunocopromised patients/ Kaplan L.J., Daum R.S., Smaron M. et al. // JAMA. - 1992.- V. 267, № 9.- P. 1237-1241.
113. Measles Immunization in HIV-Infected Children // Pediatrics.- 1999.- Vol. 103, № 5. P. 1057-1060.
114. Measles in HIV infected children // MMWR. Morb Mortal Wkly Rep. 1988. -Vol.7, № 12. P. 183-186.
115. Krasinski K. Measles and measles immunity in children infected with human immunodeficiency virus / Krasinski K., Borkowsky W. // JAMA.- 1989.- Vol. 261, № 17.- P. 2512-2516.
116. Fatal measles pneumonia without rash in a child with AIDS / Markowitz L.E., Chandler F.W., Roldan E.O. et al. // J. Infect. Dis. - 1988.- Vol. 158, № 2. P. 480-483.
117. Succesful treatment of disseminated measles in a patient with acquered immunodeficiency syndrome: consideration of antiviral and passive immunotherapy/ Ross L.A., Kim K.S., Mason W.H. et al. // Am. J. Med.- 1990. - Vol. 886, № 3.- P.313-314.
118. Клементс К. Дж. Манн Инфекция ВИЧ и рутинная иммунизация детей: обзор / К. Дж. Клементс, К.Ф. Фон Рейн, Дж. М. Манн // Бюллетень ВОЗ. - 1987.- Т. 65, №6. С. 124-130.
119. Сenters for Disease Control. Immunization of children infected with human T-lymphotopic virus type III Lymphanopathy associate virus. // Morbidity and mortality weekly report. -1986.- № 35. Р. 595-605.
120. Україна. МОЗ. Про порядок профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунологічних препаратів: Наказ № 48 від 03.02.2006р. // Офіційний вісник України. 2006.- № 23.- C. 137-146.
121. Бабаченко И.В. ВИЧ-инфекция // Инфекционные болезни у детей.- СПб.: СпецЛит., 2001. С. 417-426.
122. Тактика вакцинации детей от ВИЧ-инфицированных матерей: пособие для врачей. СПб., 2002.- 13 с.
123. Политика иммунизации // Глобальная Программа по Вакцинам и Иммунизации. Расширенная Программа Иммунизации. - Женева: ВОЗ, 1996.- С. 48-51.
124. Селькова Е.П. Вакцинопрофилактика у пациентов ВИЧ-инфекцией / Е.П.Селькова, Н.И. Брико // Новости вакцинопрфилактики. Вакцинация. - 2001.- № 2.-С. 4-5.
125. Покровский В.В. Можно ли вакцинировать больных СПИДом // Новости вакцинопрофилактики. Вакцинация. - 2001.- № 2. - С. 6-7.
126. Бектемиров Т.А. Безопасность и иммуногенность вакцин календаря прививок у ВИЧ-инфицированных детей и взрослых // Биопрепараты. 2003. - № 1.- С. 4-7.
127. Effect of immunization with a common recall antigen on viral expression in patients infected with human immunodeficiency virus type 1 / Stanley S.K., Ostrovwski M.A., Justement J.S. et al. // New Engl. J. of Med. 1996 Vol. 334, № 19 Р. 1222 1230.
128. Effects of influenza vaccination in HIV-infected adults: a double-blind, placebo-controlled trial / Tasker S.A., O” Brien W.W., Treanor J.J. et al. / Vaccine. 1998. Vol. 16, № 9-10. P. 1039 -1042.
129. Снегова Н.Ф. Безопасность и иммуногенность АКДС и инактивированной полиомиелитной вакцин у ВИЧ-серопозитивных детей первого года жизни // Детские инфекции.- 2005. - № 4. С. 51-55.
130. Acellular pertussis vaccine in children with perinatal human immunodeficiency virus-type 1 infection / De Martino M., Podda A., Galli L. et al. Vaccine 1997. V. 15, № 11. P. 1235-1238.
131. Antibody response to bacterial toxoids in children infected with human immunodeficiency virus / Borkowsky W., Steele C.J., Grubman S. et al. // J. Pediatr. 1987. Vol. 110, № 4. Р. 563-566.
132. F.P.Kroon Antibody response to diphtheria, tetanus and poliomyelitis vaccines in relation to the number of CD 4+ T-lymphocytes in adults infected with human immunodeficiency virus // Clin. Infect. Dis. 1995. - V. 21, № 5.- Р. 1193- 1203.
133. Cheeseman S.A., Davado R.E., Ellison R.T. Hepatitis B vaccination and plasma HIV-1 RNA / New Eng. Journal of Med.- 1996 V. 334, № 19. - P. 1272.
134. Choudhuri S.A., Peters V.B. Responses to hepatitis B vaccine boosters in human immunodeficiency virus-infected children. // Pediatric. Inf. Dis. Journal 1995 Vol. 14, № 1. P. 65-67.
135. Increasing the number of hepatitis B vaccine injections augments anti-HBs response rate in HIV-infected patients. Effects on HIV-1 viral load. /Rey D., Krantz V., Partisani M. et al. // Vaccine. 2000 Vol. 18, № 13. P. 1161-1165.
136. Hepatitis B vaccination in HIV-1-infected children: double efficacy doubling the paediatric dose / Scolfaro C., Flammengo P., Balbo L. et al. //AIDS 1996. Vol. 10, № 10.- P. 1169-1170.
137. Проблема вакцинации детей, рожденных от ВИЧ-инфицированных матерей / М.П. Костинов, Д.В.Пахомов, Н.Ф.Снегова и др. // Детские инфекции. 2005. - №2. С. 31- 33.
138. Зиглер Д.Б. Дети и ВИЧ/ Джон Б. З., С. Банш, Р. Лоу // Вісник асоціації акушерів-гінекологів.- 2001.- № 1. - C. 70-81.
139. Пахомов Д.В. Вакцинопрофилактика гемофильной b инфекции у детей от ВИЧ-инфицированных матерей и у ВИЧ-инфицированных детей / Д.В.Пахомов, Н.Ф.Снегова, М.П.Костинов // Детские инфекции. 2005.- № 2 С. 60-64.
140. Rubinstein A. Pediatric AIDS // Curr. Probl. Pediatr. 1986.- № 26. Р. 362-409.
141. Persistence of antibody response to Haemophilus influenzae type b polysaccharide conjugate vaccine in children with vertically acquired humen immunodeficiency virus infection/ Gibb D., Giacomelli A., Masters J. et al. // Pediatr. Infect. Dis. J.- 1996. - V. 15, № 12. P. 1097-1101.
142. Rothstein E. Antibody persistence four years afte primary immunization of infants and todders with Haemophilus influenzae type b CRM 197 conjugate vaccine/ Rothstein E., Madore D.V., Long S.S. // The Journal of Pediatr. - 1991. Vol.119, № 4. P. 665-657.
143. Shabir A.M. Reduced effectiveness of Haemophilus influenzae type b conjugate vaccine in children with a high prevalence of humen immunodeficiency virus type 1 infection // Pediatr. Infect. Dis. J.- 2002. - V. 21, № 3. P. 315-321.
144. Peters V.B. Immunity to Haemophilus influenzae type b after reimmunization with oligosaccharide CRM197 conjugate vaccine in children with human immunodeficiency virus infection / Peters V.B., Sood S.K. // Pediatric Inf. Dis. Journal. 1997.- Vol. 16, №7.- P. 711-713.
145. ACIP Update: vaccine side effects,