Ульянов Вадим Олексійович. Стан тіол-дисульфідної системи та її значення у структурних зрушеннях печінки виводку, отриманого від опромінених щурів

Короткий опис

Ульянов Вадим Олексійович. Стан тіол-дисульфідної системи та її значення у структурних зрушеннях печінки виводку, отриманого від опромінених щурів: Дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / Одеський держ. медичний ун-т. - О., 2002. - 182арк. - Бібліогр.: арк. 154-174

Ульянов В.О.Стан тіол-дисульфідної системи та її значення у структурних зрушеннях печінки виводку, отриманого від опромінених щурів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04. патологічна фізіологія Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2002.
Проведене дослідження стану тіол-дисульфідної системи у тканинах печінки та сироватці крові виводку опромінених перед спарюванням у дозі 0,75 Гр та 1,0 Гр самців і самок. Досліджено значення у розвитку структурних змін паренхіми печінки зсувів у тіол-дисульфідній системі .
Встановлено, що за фізіологічних умов тіол-дисульфідна система тканин печінки та сироватки крові відрізняється у самців і самок. Тривале g-опромінення викликає виснаження білкової і небілкової ланок тіолзалежних систем неспецифічної резистентності, причому у самців у більшій мірі. Тривале тотальне g-опроміненя самців і самок перед спарюванням викликає значні морфофункціональні зрушення печінки їх нащадків, на всіх досліджуваних етапах онтогенезу. Ступінь цих зрушень залежить від статі тварин та дози опромінення попередників. У самців фенотипічне проявлення радіаційноіндукованих ушкоджень геному більш виражене ніж у самок. Із зростанням дози і тривалості опромінення попередників більш вираженими були зрушення тіол-дисульфідної системи тканин печінки та сироватки крові їх нащадків.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми успадкованих наслідків тривалого впливу на організм ссавців іонізуючого випромінення у малих дозах, що виявляється у з’ясуванні закономірностей змін у ТДС тканин печінки та СК у пізньому ембріогенезі та постнатальному онтогенезі щурів нащадків опромінених попередників, та визначенні їх ролі у структурних зрушеннях тканин печінки. Отримані результати дослідження можуть бути використані для розробки методів корекції негативних проявів радіаційноіндукованих ушкоджень геному в організмі нащадків, опромінених попередників.
1. За фізіологічних умов ТДС тканин печінки характеризується високим вмістом білкових і небілкових сульфгідрильних груп, високим редокс-потенціалом білкових молекул. Адаптація до нових умов оточуючого середовища у новонароджених інтактних щурят супроводжується активацією тіолзалежних систем неспецифічної резистентності.
2. У інтактних тварин до 45 доби постнатального розвитку відбувається поступове зниження вмісту у тканинах печінки білкових і небілкових SH-груп, надалі їх вміст збільшується і зберігається на певному рівні на протязі більшої частини життя. Кількість білкових SS-груп на всіх досліджуваних етапах онтогенезу у тканинах печінки практично не змінюється. З початком періоду статевого дозрівання вміст сіркомістких функціональних груп у тканинах печінки і СК самців і самок суттєво відрізняється, що свідчить про статеву диференціацію ТДС. Самцям притаманний більш високий вміст білкових SH-груп, самкам білкових SS-груп у печінці і СК. Наведене свідчить про більш високу функціональну активність тіолзалежніх систем, але менші їх функціональні резерви у самців.
3. На 12-добу, по завершенні опромінення, у тканинах печінки відбувається виснаження тіолзалежних систем неспецифічної резистентності, причому в більшій мірі при опроміненні у дозі 1,0 Гр, ніж 0,75 Гр. За направленістю у СК зміни співпадають з такими у тканинах печінки. Глибина зрушень у тканинах печінки і СК самців більша, ніж у самок, не дивлячись на те, що у самців за фізіологічних умов функціональна активність тіолзалежних систем неспецифічної резистентності порівняно висока. У сукупності це свідчить про більшу радіорезистентність самок порівняно з самцями.
4. У зародків опромінених тварин буферна ємкість тіолзалежних систем неспецифічної резистентності менша, ніж у інтактних зародків. У новонароджених щурят нащадків опромінених тварин пристосування до нових умов оточуючого середовища супроводжується різким зміщенням у бік окислених продуктів реакцій тіол-дисульфідного обміну і виснаженням тіолзалежних систем неспецифічної резистентності. Більш глибокі і стійкі зрушення виявлені у нащадків тварин, які були опромінені в сумарній дозі 1,0 Гр.
5. В онтогенезі тварин, отриманих від самців і самок, що зазнали тривалого впливу тотального g-опромінення у сумарній дозі 0,75 і 1,0 Гр, направленість вікових змін білкових SH-груп співпадає з такими у інтактних тварин, але вони є меншими за амплітудою. При цьому, практично в усіх досліджуваних групах тварин, тканини печінки містили більше SS-груп і мали нижчий редокс-потенціал. У сукупності виявлені зрушення вказують на більшу інертність білкової ланки ТДС і меншу буферну ємкість тіолзалежних систем неспецифічної резистентності щурів, отриманих від опромінених тварин. Виявлено, що ТДС тканин печінки і СК взаємопов’язані. Зміни стану ТДС тканин печінки супроводжуються реактивними змінами ТДС СК.
6. Виснаження білкової і небілкової ланок тіолзалежних систем неспецифічної резистентності самців і самок щурів супроводжується ушкодженням морфологічної структури тканин печінки. Збільшення тривалості і дози g-опромінення викликає більш виразні зрушення структури тканин печінки. Тривале тотальне g-опромінення щурів перед спарюванням обумовлює структурнофункціональні порушення у паренхимі печінки щурят першого їх покоління, які зберігаються на всіх досліджуваних етапах онтогенезу. Збільшення дози і тривалості опромінення попередників призводить до більш глибоких зрушень морфофункціональних властивостей тканин печінки їх потомства. Глибина структурних зрушень у тканинах печінки нащадків опромінених щурів залежить від стану ТДС організму останніх. Більш глибокі зрушення у ТДС самців супроводжуються значно виразнішими змінами морфофункціональних властивостей тканин печінки порівняно з самками.