Ульянова Надія Анатоліївна. Стан тіол-дисульфідної системи кришталика, камерної вологи та сироватки крові при катарактогенезі (клініко-експериментальне дослідження)

Короткий опис

Ульянова Надія Анатоліївна. Стан тіол-дисульфідної системи кришталика, камерної вологи та сироватки крові при катарактогенезі (клініко-експериментальне дослідження) : Дис... канд. наук: 14.01.18 2006

Ульянова Н. А. Стан тіол-дисульфідної системи кришталика, камерної вологи та сироватки крові при катарактогенезі (клініко-експериментальне дослідження).— Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18. — офтальмологія. — Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, Київ, 2006.
У результаті експериментальних досліджень встановлено, що вікові зміни тіол-дисульфідної системи однакові за напрямком у сироватці крові (СК) і кришталику інтактних щурів. Загальне фракціоноване g-опромінення сумарною дозою 0,5 Гр спричинює ідентичні віковим зрушення у тіол-дисульфідній системі СК і кришталиків, прискорює розвиток амінотріазолової катаракти; на підставі цього розроблено новий спосіб моделювання експериментальної катаракти.
Клінічні дослідження довели, що зміни тіол-дисульфідної системи СК, камерної вологи та кришталика взаємопов’язані. Вперше встановлено, що у хворих із наявністю Ag+-чутливих вільних небілкових сульфгідрильних груп у СК вікова катаракта прогресує швидше. Розроблено новий метод консервативного лікування вікової катаракти комбінацією препаратів «Квінакс» і «Карсил», що більш ефективно зменшує швидкість прогресування катаракти, ніж монотерапія «Квінаксом», як у клінічних умовах, так і при моделюванні катаракти.

У дисертації наведено нове рішення проблеми профілактики прогресування і консервативного лікування вікової катаракти шляхом вивчення ролі ТДС організму в процесі катарактогенезу та виявлення залежності характеру її прогресування від наявності Ag+-чутливих вільних небілкових SH-груп у СК. Одержані результати дослідження стали основою розробки нових методів прогнозування швидкості прогресування вікової катаракти і патогенетично спрямованого її медикаментозного лікування.
1. Експериментальні дослідження показали, що в інтактних тварин (щурів) вікові зміни ТДС кришталика та СК ідентичні, вони полягають у зменшенні, з віком, редокс-потенціалу білків кришталика (на 25,3 %) і СК (на 21,5 %), збільшенні кількості Ag+-чутливих вільних небілкових SH-груп у СК (на 15,5 %) і появі їх у кришталику на вісімнадцятому місяці життя (р<0,05).
2. Вперше встановлено, що загальне фракціоноване g-опромінення щурів сумарною дозою 0,5 Гр ініціює ідентичні віковим зміни в ТДС кришталика і СК, не спричинюючи помутніння кришталика; а також прискорює розвиток амінотріазолової катаракти за рахунок зниження тіол-дисульфідного співвідношення в кришталику (на 12,2 %) і збільшення кількості Ag+-чутливих вільних небілкових SH-груп (на 51,7 %), порівняно з моделлю амінотріазолової катаракти (р<0,05).
3. Проведені дослідження показали, що вживання комбінації препаратів «Квінакс» і «Карсил» уповільнює розвиток експериментального помутніння кришталика (при моделюванні амінотріазолової катаракти на фоні g-опромінення) на термін до семи діб, порівняно з монотерапією «Квінаксом», що зумовлено більшим редокс-потенціалом білків СК (на 16,2 %) і кришталика (на 19,5 %) на момент завершення експерименту (р<0,05).
4. Клінічними дослідженнями доведено взаємозв’язок змін ТДС СК, камерної вологи і кришталика у пацієнтів з віковою катарактою: за наявності в СК Ag+-чутливих вільних небілкових SH-груп у хворих було відзначено більш низьке тіол-дисульфідне співвідношення в камерній волозі (на 19,1 %), у кришталику (на 38,6 %), а також вищий вміст у кришталику Ag+-чутливих вільних небілкових SH-груп (на 51,4 %), порівняно з хворими, в яких ці групи в СК не визначалися (р<0,05).
5. Розроблено спосіб визначення оптичної щільності кришталика шляхом аналізу фотонегативів, одержаних при фотографуванні в прохідному світлі, з використанням програмного забезпечення «ВидеоТест-Мастер». Показники оптичної щільності кришталика, одержані розробленим методом, корелювали з показниками гостроти зору (коефіцієнт кореляції Пірсона (r) = 0,99 (р<0,05)).
6. Вперше встановлено, що присутність у хворих у СК Ag+-чутливих вільних небілкових SH-груп сприяє більш швидкому прогресуванню вікової катаракти, що підтверджується більш вираженим зниженням гостроти зору (на 0,27±0,016) і збільшенням оптичної щільності кришталика (на (0,28±0,02) ум. од.) за 18 міс спостереження. За відсутності цих груп у СК гострота зору знижувалася на 0,11±0,005, оптична щільність збільшувалася на (0,1±0,004) ум. од. за такий же період спостереження (р<0,05).
7. Доведено, що комбінація препаратів «Квінакс» і «Карсил» ефективніше, ніж монотерапія «Квінаксом», уповільнює зниження гостроти зору (на 21,1 %) і збільшення оптичної щільності кришталика (на 26,3 %) у хворих на вікову катаракту за рахунок збільшення тіол-дисульфідного співвідношення СК (на 13,5 %) і зменшення кількості Ag+-чутливих вільних небілкових SH-груп у СК (р<0,05).