УМОВНО-ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КАЗНАЧЕЄВА ДАР’Я ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 343.211

УМОВНО-ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Бандурка Олександр Маркович

ХАРКІВ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН НАУКОВОЇ ТА ЗАКОНОДАВЧОЇ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМ УМОВНО-ДОСТРОКОВОГО
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ 11
1.1. Історико-правовий огляд виникнення та розвитку інституту умовно-дострокового звільнення від відбування покарання 11
1.2. Питання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у законодавстві закордонних країн 23
1.3. Зміст, сутність та мета умовно-дострокового звільнення від відбування покарання 40
1.4. Співвідношення умовно-дострокового звільнення від відбування покарання з іншими кримінально-правовими категоріями 69
Висновки до першого розділу 81
РОЗДІЛ 2. ЮРИДИЧНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ІНСТИТУТУ
УМОВНО-ДОСТРОКОВОГО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ 83
2.1. Формальна підстава умовно-дострокового звільнення від відбування покарання 83
2.2. Матеріальна підстава умовно-дострокового звільнення від відбування покарання 101
2.3. Правові наслідки умовно-дострокового звільнення
від відбування покарання 120
Висновки до другого розділу 144
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ УМОВНО-ДОСТРОКОВОГО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ 148
3.1. Судовий, відомчий, громадський контроль та прокурорський нагляд за дотриманням порядку умовно-дострокового звільнення від відбування покарання 148
3.2. Пропозиції з удосконалення норм чинного законодавства
щодо застосування умовно-дострокового звільнення
від відбування покарання 167
Висновки до третього розділу 179
ВИСНОВКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 189
ДОДАТКИ 206

ВСТУП

Аналіз сучасного стану національної і світової кримінальної політики засвідчує, що її визначальною рисою є гуманізація кримінально-правової репресії. Пріоритетами цієї діяльності є докорінна зміна існуючих кримінальних, кримінально-виконавчих правовідносин та їх врегулювання відповідно до вимог міжнародно-правових актів і Конституції України. Реформа кримінального законодавства, як і реалізація діючих кримінально-правових норм, передбачає найширше використання досягнень правової науки, усвідомлення і врахування соціальних реальностей, аналіз позитивного і негативного досвіду кримінально-правової практики. За таких умов, серед багатьох теоретичних і практичних завдань, які потребують розв’язання, своєю актуальністю і новизною виділяється розробка правових і організаційних засад умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. В умовах необхідності гарантування конституційних прав громадян в Україні, удосконалення порядку застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, як засобу, спрямованого на скорочення терміну ізоляції засудженого при дотримуванні ним низки відповідних умов, потребує подальшого розвитку.
Актуальність обраної теми обумовлена і тим, що, не зважаючи на зміни у кримінальному законодавстві України (прийняття нових Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів), питання визначення суті умовно-дострокового звільнення, а також підстави, умови та правові наслідки його застосування потребують комплексного дослідження.
Сьогодні в Україні інститут умовно-дострокового звільнення від відбування покарання має широке застосування. Натомість подібний стан речей аж ніяк не спричинив відповідної уваги з боку наукової спільноти. Зокрема, потребує оновлення і конкретизації нормативна база, що регулює цей інститут. Дотепер в Україні відсутній механізм здійснення контролю за умовно-достроково звільненими особами під час невідбутої частини покарання.
Дослідженню окремих питань умовно-дострокового звільнення присвячені роботи В.О. Дащенко, Т.А. Денисової, О.О. Житного, С.І. Зельдова, Л.В. Іногамової-Хегай, О.О. Книженко, Л.В. Кузнецової, О.С. Міхліна, В.В. Скибицького, Ю.М. Ткачевського та інших вчених. Однак їх дослідження фрагментарно стосуються порушеної проблематики або ж базуються на нормах раніше діючого законодавства, а відсутність сучасних наукових публікацій свідчить як про складність її висвітлення, так і про вибірковість уваги з боку науковців.
Таким чином, недостатня теоретична розробленість обраної теми, її актуальність та значущість для науки кримінального права зумовили необхідність проведення даного наукового дослідження.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямоване на подальшу реалізацію положень розділу 2 Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008. Робота виконана відповідно до вимог п.п. 5.1, 5.3 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр. (схвалені Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 12 грудня 2005 р.).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного університету внутрішніх справ 6 грудня 2002 року (протокол № 12).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення й аналіз кримінально-правових проблем застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, розробка на цій основі рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання інституту умовно-дострокового звільнення, спрямованих на підвищення його ефективності.
Для досягнення мети дослідження були поставлені такі завдання:
 вивчити історію виникнення й розвитку умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у кримінальному праві;
 визначити співвідношення умовно-дострокового звільнення від відбування покарання з іншими кримінально-правовими категоріями;
 дослідити чинне законодавство, що регулює умовно-дострокове звільнення;
 охарактеризувати з наукових позицій зміст, сутность й структуру умовно-дострокового звільнення від відбування покарання;
 дослідити формальну та матеріальну підстави застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання;
 провести аналіз правових умов і наслідків застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання;
 з’ясувати питання здійснення контролю за умовно-достроково звільненими під час іспитового строку;
 проаналізувати досвід пенітенціарних систем закордонних країн стосовно регулювання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання;
 сформулювати пропозиції щодо удосконалення діючого кримінального та кримінально-виконавчого законодавства України, що регламентує інститут умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Предметом дослідження є умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Методи дослідження обрані з огляду на поставлену мету й завдання дослідження, його об’єкт і предмет. Методологічною основою дисертаційної роботи є положення матеріалістичної діалектики, а також окремі наукові методи дослідження, зокрема, історичний метод, системно-структурний аналіз, функціональний і порівняльно-правовий методи. Системний метод допоміг вивчити такий вид звільнення від відбування покарання в безпосередньому зв’язку із суміжними кримінально-правовими категоріями – звільнення від відбування покарання з випробуванням, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким, амністія, помилування (підрозділи 1.1, 1.4); системно-структурний уможливив комплексне дослідження поняття, підстав і умов надання умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2); порівняльно-правовий дав змогу показати становлення інституту умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у кримінальному праві й накреслити пріоритетні напрямки його розвитку в майбутньому та застосовувався при розгляді кримінального законодавства зарубіжних країн - це дало можливість розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України (підрозділи 1.2, 3.1, 3.2, висновки).
Науково-теоретичне підґрунтя дисертації становлять праці вітчизняних науковців та зарубіжних фахівців у галузі кримінального і кримінально-виконавчого права, пенітенціарної педагогіки та психології, зокрема: Л.В. Багрій-Шахматова, О.М. Бандурки, М.О. Бєляєва, І.Г. Богатирьова, Е.Т. Борисова, А.І. Васильєва, Д.П. Водяникова, В.О. Глушкова, Н.О. Гуторової, О.М. Джужи, М.Д. Дурманова, М.А. Єфімова, Ю.М. Канібера, І.І. Карпеця, О.Г. Ковальова, В.О. Навроцького, А.Н. Носенко, Л.Є. Орел, І.Д. Перлова, В.П. Пєткова, А.А. Піонтковського, С.В. Познишева, Г.О. Радова, С.Н. Сабаніна, А.Х. Степанюка, М.О. Стручкова, М.С. Таганцева, В.М. Трубникова, В.І. Тютюгіна, С.Я. Улицького, І.Я. Фойницького, М.Д. Шаргородського, І.В. Шмарова та інших.
Нормативною базою для дослідження послужили Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінально-виконавчий кодекс України, інші нормативно-правові акти України, Російської Федерації, Литви, Латвії, Естонії, Білорусії, Німеччини, США, Франції, Японії тощо.
Емпіричну базу становлять офіційні статистичні дані Державного департаменту України з питань виконання покарань щодо застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, дані, отримані в результаті вивчення 115 особових справ засуджених, які були звільнені від відбування покарання умовно-достроково, 175 постанов судових установ м. Харкова про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Наукова новизна одержаних результатів. За характером і змістом розглянутих проблем дисертація є одним із перших у незалежній Україні комплексним науковим дослідженням поняття та змісту умовно-дострокового звільнення від відбування покарання як у вітчизняному, так і в зарубіжному законодавстві. У роботі сформульовано низку висновків і пропозицій, які є новим науковим здобудком й важливими для практики застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Основні з них такі:
вперше:
 науково обгрунтована доцільність зміни законодавчого формулювання матеріальної підстави умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та передбачити можливість його застосування до засуджених, які твердо стали на шлях виправлення;
 запропоновано змінити законодавче визначення формальної підстави умовно-дострокового звільнення від відбування покарання та скоротити тривалість обов’язкової для відбування частини строку покарання до однієї третини, половини, двох третин;
 запропоновано у якості можливих підстав для скасування умовно-дострокового звільнення передбачити: 1) вчинення звільненим упродовж невідбутої частини строку покарання адміністративного правопорушення, яке посягає на громадський порядок чи громадську безпеку, і за яке на нього було накладено адміністративне стягнення; 2) систематичне невиконання звільненим накладених на нього судом обов’язків упродовж невідбутої частини покарання;
удосконалено:
 розуміння умовно-дострокового звільнення, як одного із видів звільнення від відбування покарання, суть якого полягає у достроковому звільненні засудженого від подальшого реального відбування покарання з огляду на те, що цілі покарання досягнуто достроково за умови дотримання під час невідбутої частини покарання певних вимог, встановлених законом;
 поняття іспитового строку при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання, під яким розуміється період часу, який дорівнює невідбутій частині покарання, а також доцільність введення до кримінального законодавства терміну «іспитовий строк»;
 положення щодо можливості накладання судом на умовно-достроково звільненого під час іспитового строку обов’язків, передбачених для звільнених від відбування покарання з випробуванням;
дістало подальший розвиток:
 положення, що умовно-достроково звільнений під час невідбутої частини покарання перебуває під правовим режимом, який можна визначити як режим випробування, складовими елементами якого повинні бути іспитовий строк, що дорівнює невідбутій частині покарання й обов’язки, які покладаються на звільненого;
 доцільність виділення загальних та спеціальних ознак основних критеріїв виправлення «сумлінна поведінка», «сумлінне ставлення до праці» відповідно до виду призначеного покарання;
 обгрунтування необхідності розробки механізму ефективного контролю з боку держави за умовно-достроково звільненими та доцільність покладення таких функцій на кримінально-виконавчі інспекції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки й рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані:
 у науково-дослідницькій сфері – для подальшої розробки теоретичних і прикладних проблем, пов’язаних з темою дослідження;
 у правотворчості – при вдосконаленні норм кримінального і кримінально-виконавчого законодавства України (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в правотворчу діяльність Верховної Ради України від 11 січня 2011 року);
 у правозастосуванні – в правозастосовній роботі судів, установ виконання покарань, органів місцевого самоврядування, діяльності громадських організацій (акт впровадження результатів дослідження в практичну діяльність управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області від 09 грудня 2010 року);
 у навчальному процесі – при викладанні курсів: «Кримінальне право України», «Кримінально-виконавче право України», при підготовці підручників, посібників, методичних рекомендацій, у науково-дослідницькій роботі студентів і курсантів тощо (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ від 01 грудня 2010 року).
Апробація результатів дисертації. Результати поданого до захисту наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ. Окремі наукові погляди дисертанта на порушені проблеми були оприлюднені дисертантом на чотирьох науково-практичних конференціях – «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених», які відбулись у червні 2003 року, квітні 2004 року та травні 2005 року в Харківському національному університеті внутрішніх справ, а також міжнародній науково-практичній конференції «Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми» (квітень 2010 року, м. Кіровоград).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображені в 6 статтях, опублікованих у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, а також 4 тезах доповідей на науково-практичних конференціях і семінарах.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення чисельних наукових праць у галузі кримінального та кримінально-виконавчого права, дисертантом сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Основними результатами, одержаними внаслідок проведеного дослідження, є такі положення:
1. Інститут умовно-дострокового звільнення від відбування покарання зародився ще у перший половині 19 століття при англійській системі заслання у вигляді звільнення як останньої стадії прогресивної системи позбавлення волі. Згодом такий вид звільнення був схвалений у багатьох країнах Європи та Північної Америки. Архівні матеріали царської Росії також свідчать про застосування умовно-дострокового звільнення з другої половини 19 сторіччя. Враховуючи ефективність даного інституту, процеси його інтеграції спостерігаються і на сучасному етапі розвитку суспільства.
2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання притаманне законодавству і практиці кримінального судочинства країн як англосаксонськї, так і романо-германської систем права. Загальним для законодавств розглядуваних закордонних країн є положення щодо випробовування умовно-достроково звільненої особи під час іспитового строку, а також наявність чіткого механізму здійснення контролю за умовно-достроково звільненими.
3. Для ефективного застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання доцільно вітчизняному законодавству перейняти деякі положення кримінального законодавства дореволюційних часів, а також законодавств закордонних країн щодо можливості покладання судом на умовно-достроково звільненого певних обов’язків упродовж невідбутої частини покарання.
4. Норми, що регламентують порядок, підстави, умови й наслідки умовно-дострокового звільнення від відбування покарання становлять собою самостійний комплексний правовий інститут кримінального, кримінально-виконавчого та кримінально-процесуального права. До структури розглядуваного інституту можна віднести субінститут, що передбачає умовно-дострокове звільнення від відбування покарання залежно від особи засудженого, але пройнятий загальними правовими засадами. Це умовно-дострокове звільнення від відбування покарання неповнолітніх.
5. Умовно-дострокове звільнення за своєю юридичною природою є одним із видів звільнення від відбування покарання, суть якого полягає у достроковому звільненні засудженого від подальшого реального відбування покарання за умови дотримання під час невідбутої частини покарання певних вимог, встановлених законом.
6. Підстави умовно-дострокового звільнення від відбування покарання – це закріплені у кримінальному законі юридичні факти, за наявності яких засуджений може бути умовно-достроково звільнений; умови умовно-дострокового звільнення від відбування покарання – це вимоги, що висуваються до умовно-достроково звільненої особи під час невідбутої частини покарання (іспитового строку), коли вона вже перебуває на волі. Формальною підставою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є встановлена законом частина строку покарання, обов’язкова для відбування засудженим; матеріальною підставою є досягнення засудженим певного ступеню виправлення.
7. Формальна підстава умовно-дострокового звільнення від відбування покарання – це встановлена законом мінімальна частина строку покарання, призначеного вироком суду, після обов’язкового відбуття якої засуджений може бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. В основу визначення частини строку покарання, обов’язкової для відбування при умовно-достроковому звільненні, доцільно покласти такі критерії: 1) тяжкість вчиненого злочину; 2) рецидив злочину; 3) факт скасування попереднього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Доцільно скоротити тривалість частини строку покарання, обов’язкового для відбування, та дозволити застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше однієї третини строку покарання, призначеного судом за злочини невеликої або середньої тяжкості; 2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин; 3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і якщо умовно-дострокове звільнення було скасовано.
8. Доцільно застосовувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання не тільки до осіб, які довели своє виправлення, але й до більш широкої категорії засуджених – до тих, хто твердо став на шлях виправлення. При прийнятті рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання основні критерії виправлення: «сумлінна поведінка» та «сумлінне ставлення до праці» - оцінювати у залежності від виду покарання, що відбуває засуджений. Можна виділити загальні та спеціальні ознаки критеріїв виправлення («сумлінна поведінка», «сумлінне ставлення до праці»): загальні ознаки виступають єдиними для всіх засуджених не залежно від того, який вид покарання вони відбувають, тому що охоплюють найбільш поширені сфери поведінки особи; спеціальні ознаки визначаються відповідно до особливостей режиму відбування конкретного виду покарання.
9. Зазначено, що умовно-достроково звільнений під час невідбутої частини покарання перебуває під правовим режимом, який можна визначити як режим випробування, складовими елементами якого повинні бути іспитовий строк, що дорівнює невітбутій частині покарання й обов’язки, що покладаються на звільненого.
10. Визначено поняття іспитового строку при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання як період часу, що дорівнює невідбутій частині покарання, впродовж якого перевіряється правильність застосування умовно-дострокового звільнення, закріплюються результати виправлення засудженого, здійснюються загальне та спеціальне попередження вчинення злочинів, а також ресоціалізація умовно-достроково звільненого, встановлено доцільність введення терміну «іспитовий строк» до законодавства.
11. Для підвищення ефективності застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у чинному кримінальному законодавстві доцільно закріпити норму щодо можливості накладання судом на умовно-достроково звільненого під час іспитового строку обов’язків, передбачених для звільнених від відбування покарання з випробуванням.
12. Необхідно передбачити у якості можливих підстав скасування умовно-дострокового звільнення: 1) вчинення впродовж невідбутої частини строку покарання адміністративного правопорушення, яке посягає на громадський порядок чи громадську безпеку, і за яке було накладено адміністративне стягнення; 2) систематичне невиконання покладених судом обов’язків впродовж невідбутої частини покарання.
13. Оскільки визначено доцільність покладання судом певних обов’язків на умовно-достроково звільненого під час невідбутої частини строку покарання, то необхідною умовою їх виконання є встановлення ефективного контролю з боку держави за виконанням цих вимог. При визначенні механізму здійснення контролю за умовно-достроково звільненими слід враховувати особливості умовно-достроково звільнених осіб, як окремої специфічної категорії. Доцільно здійснення контролю за умовно-достроково звільненими покласти на кримінально-виконавчі інспекції. Подальша розробка механізму здійснення контролю за умовно-достроково звільненими потребує глибокого і послідовного аналізу як у теоретичній площині, так і в площині законодавства і правозастосування.
14. Пропонується внести до чинного законодавства України такі зміни і доповнення:
1. У Кримінальному кодексі України:
1) ст. 81 викласти у такій редакції:
«Стаття 81. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
1. До осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
2. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений твердо став на шлях виправлення, враховуючи його сумлінну поведінку та сумлінне ставлення до праці.
3. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше однієї третини строку покарання, призначеного судом за злочини невеликої або середньої тяжкості;
2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин;
3) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і якщо умовно-дострокове звільнення було скасовано.
4. При винесені рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання суд може покласти на звільненого обов’язки, передбачені ч. 1 ст. 76 цього Кодексу, які він повинен виконувати упродовж невідбутої частини покарання (іспитового строку).
5. Якщо упродовж іспитового строку умовно-достроково звільнений вчинив адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок чи громадську безпеку, і за яке на нього було накладено адміністративне стягнення, або якщо умовно-достроково звільнений систематично не виконує покладені на нього обов’язки при застосуванні умовно-дострокового звільнення, суд може постановити про скасування умовно-дострокового звільнення та виконання невідбутої частини покарання.
6. Якщо упродовж іспитового строку умовно-достроково звільнений скоїть новий злочин, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу».
2. У Кримінально-виконавчому кодексі України:
1) ст. 162 викласти у такій редакції:
«Стаття 162. Заходи громадського впливу щодо осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання
1. До умовно-достроково звільнених від відбування покарання осіб, які ухиляються від громадського контролю, збори трудового колективу або громадська організація можуть застосовувати захід впливу у виді громадського попередження.
2. У разі систематичного порушення громадського порядку особою, яка умовно-достроково звільнена від відбування покарання, трудовий колектив або громадська організація можуть порушити клопотання перед відповідним державним органом про скасування умовно-дострокового звільнення щодо цієї особи».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Скригонюк М.І. Виникнення і розвиток умовно-дострокового звільнення в Україні і питання соціальної адаптації звільнених / М.І. Скригонюк.  Черкаси: Право, 1993.  36 с.
2. Сергеевский Н.Д. Русское уголовное право: Пособие к лекциям. Часть общая / Н.Д. Сергеевский.  Петроград: тип. Стасюлевича, 1911.  397 с.
3. Уложение о наказаниях уголовных и исправительных 1885 года.  СПб.: Изд-во Н.С. Таганцева, 1889.  775 с.
4. Пионтковский А.А. Условное освобождение. Уголовно-политическое исследование / А.А. Пионтковский.  Казань: Типо-лит. Ун-та, 1900.  251 с.
5. Малиновский И.М. Лекции по истории русского права /
6. Законы уголовные / Под ред. В.Н. Новикова, Д.С. Постоловского  СПб.: Тип. Стасюлевича, 1910.  672 с.
7. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая: Лекции. в 2 т. Т. 2. / Н.С. Таганцев.  СПб.: Гос. типог.,1902.  656 с.
8. Александровский Ю.В. Закон об условном досрочном освобождении / Ю.В. Александровский.  Спб.: Изд-во б-ки: «Новое законодательство», 1910.  43 с.
9. Фойницкий И.Я. Учение о наказании в связи с тюрьмоведением / И.Я. Фойницкий.  СПб.: Тип. мин-ва пут. сообщ., 1889.  514 с.
10. Познышев С.В. Очерк тюрмоведения / С.В. Познышев.  М.: Изд-во Г.А. Леман и Б.Д. Плетнев, 1915. 302 с.
11. Декрет о суде № 1 от 25 ноября 1917 года // Собрание узаконений РСФСР, 1917.  № 4.
12. Положение народного комиссариата юстиции «О досрочном освобождении» от 25 ноября 1917 года // Собрание узаконений РСФСР, 1917.  № 4.
13. Носенко А.М. Из истории развития на Украине института условно-досрочного освобождения от наказания /А.М. Носенко //Труды Всесоюзного научно-исследовательского института МВД СССР.  1972. №22.  С. 21-26.
14. Декрет Совета народных комиссаров УССР «Про досрочное освобождение» от 21 марта 1919 года // Собрание узаконений УССР.  1919.  № 30.  Ст. 336.
15. Михайленко П.П. Борьба с преступностью в Украинской ССР. В 2-х т. Т. 1: 1917-1925 гг. / П.П. Михайленко.  К.: РИО МООП УССР, 1966.  465 с.
16. Декрет Совета народных комиссаров УССР от 12 ноября 1921 года «Про лишение свободы, условно-досрочное освобождение и условное осуждение» // Собрание узаконений УССР.  1921.  №23.  Ст. 680.
17. Уголовный кодекс УССР: Изд. 2-е, офиц.  Харьков: Наркомюст УССР, 1922.  100 с.
18. Основные начала уголовного законодательства СССР и Советских республик // Собрание законов СССР.  1924.  № 24.  Ст. 205.
19. СУ УССР.  1925.  № 24.  Ст. 175.
20. Постановление Совета народных комиссаров СССР от 7 апреля 1930 года «Про утверждение положения про исправительно-трудовые лагеря» // Собрание законов СССР.  1930.  №22. ст.248.
21. Приказ НКВД СССР от 15 июня 1939 года «Об отмене практики зачета рабочих дней и условно-досрочного освобождения» // СЗ СССР.  1939.  № 86.
22. Перлов И.Д. Исполнение приговора в советском уголовном процессе: Учебное пособие / И.Д. Перлов. М.: Юрид. лит., 1963. – 227 с.
23. Собрание законов СССР и Указов Президиума Верховного Совета СССР: 1938–1958. – М., 1959. 643 с.
24. Уголовный кодекс УССР: Офиц. изд.  М.: Юрид. лит., 1954.  140 с.
25. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України» // Відомості Верховної Ради УРСР. 1959.  № 1.  Ст. 6.
26. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України» // Відомості Верховної Ради .  1969.  № 50.  Ст. 388.
27. Дровосеков Г.В. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания и замена наказания более мягким / Г.В. Дровосеков.  Рязань: РВШ МВД СССР, 1979.  52 с.
28. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України» // Відомості Верховної Ради.  1977.  № 14.  Ст. 128.
29. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України» // Відомості Верховної Ради.  1983.  № 4.  Ст. 50.
30. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України .  2001.  № 25-26.  Ст.131.
31. Уголовный кодекс Российской Федерации — М.: ТК Велби, изд-во Проспект, 2003.  160 с.
32. Уголовный кодекс Эстонской республики / Науч. ред и пер. с эст. В.В. Запевалова  СПб: Юридический центр Пресс, 2001.  262 с.
33. Уголовный кодекс Латвийской республики [Електронний ресурс] — Режим доступу: http:// ugolovnyiy-zakon-latviyskoy-respubliki.html.
34. Уголовный кодекс Республики Беларусь / Вступ. ст. А.И. Лукашева, Э.А. Саркисовой. – 2-е изд., испр.и доп.  Мн.: Тесей, 2001.  312 с.
35. Новый уголовный кодекс Франции / Науч. ред и пер. с франц. Н.Ф. Кузнецова, Э.Ф. Побегайло.  М.: Юридический колледж МГУ, 1993.  212 с.
36. Code de procedure penale.  Paris: Librairie Dalloz, 1963.  279 р.
37. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии): Сборник законодательных материалов / Под ред. И.Д. Козочкина  М.: Зерцало, 1999.  352 с.
38. Уголовный кодекс Федеративной Республики Германия / Науч. ред. и вступ. ст. Ф.А. Шестакова; предисл. Г.-Г. Йешке; пер. с нем. Н.С. Рачковой.  СПб.: Юридический центр Пресс, 2003.  524 с.
39. Уголовный кодекс Японии / науч. ред. и предисл. А.И. Коробеева.  СПб.: Юридический центр Пресс, 2002.  226 с.
40. Еремин В. Как Япония справляется в преступностью [Електронний ресурс] / В. Еремин.  Режим доступу: http://www.Jahantodey.ru/znakjap /histori.
41. Белявская О.А. Уголовная политика в Японии / О.А. Белявская. М.: Издательство ИНИОН РАН, 1992.  56 с.
42. Примерный Уголовный кодекс США / науч. ред. и вступ. Б.С. Никифоров; пер. с англ. А.С. Никифоров.  М.: Прогресс, 1969  303 с.
43. Проект Закону України «Про пробацію» від 26 листопада 2008 року № 1234.
44. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації кримінального законодавства шляхом впровадження пробації)» від 28 листопада 2008 року № 3413-1.
45. Дрьомін В. Пробація: зарубіжний досвід обмеження тюремної популяції / В. Дрьомін // Право України. 2000.  № 12.  С.121-122.
46. Шупилов В.П. Тенденции в современной буржуазной криминологии / В.П. Шупилов // Социалистическая законность.  1973.  № 3.  С. 76-78.
47. Книженко О.О. Звільнення від відбування покарання з випробуванням за кримінальним правом України: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / О.О. Книженко.  Харків, 2004.  180 с.
48. Ягунов Д.В. Служба пробації: концепція, засади діяльності, організаційна структура: Конспект лекцій / Д.В. Ягунов.  Черкаси: Вид-во Ю. Чабаненко, 2007.  72 с.
49. Гета М.Р. Пробация и ее перспективы в уголовном праве Республики Казахстан: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08. / М.Р. Гета.  Томск, 2000.  17 с.
50. Алексеев С.С. Структура советского права / С.С. Алексеев.  М.: Юрид. лит., 1975.  264 с.
51. Иоффе О.С. Вопросы теории права / О.С. Иоффе, М.Д. Шаргородский.  М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1961.  379 с.
52. Алексеев С.С. Право на пороге нового тысячелетия: Некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи / С.С. Алексеев.  М.: Статут, 2000.  256 с.
53. Философский словарь / Под. ред. И.Т. Фролова.  5-е изд.  М.: Политиздат, 1987.  590 с.
54. Водяников Д.П. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания и замена неотбытой части наказания более мягким: Учебное пособие / Д.П. Водяников, Л.В. Кузнецова.  М.: ВЮЗИ, 1981  37 с.
55. Ефимов М.А. Некоторые вопросы условно-досрочного и досрочного освобождения / М.А. Ефимов // Правоведение.  1958.  № 1.  С. 84-94.
56. Советское уголовное право. Часть Общая. / Под ред. А.А. Пионтковского.  М.: Госюриздат, 1929.  428 с.
57. Ткачевский Ю.М. Досрочное освобождение от наказания / Ю.М. Ткачевский.  М: Госюриздат, 1962. – 136 с.
58. Андреев В. Как исполняется приговор / В. Андреев // Известия.  3 января 1987.
59. Борисов Э.Т. Основания условно-досрочного освобождения и замена наказания более мягким: автореф. дисс. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / Є.Т. Борисов. – М., 1969. – 15 с.
60. Догреев П. Авторитет приговора / Л. Догреев // Известия.  3 января 1967.  С. 4.
61. Ткачевский Ю.М. Освобождение от отбывания наказания / Ю.М. Ткачевский.  М.: Юрид. лит., 1970.  240 с.
62. Курс советского уголовного права. Часть общая. Наказание. В 6-ти т.: Т.3. / Под ред. А.А. Пионтковского, П.С. Ромашкина.  М.: Наука, 1970.  350 с.
63. Михлин А.С. Проблемы досрочного освобождения от отбывания наказания: Учебное пособие / А. С. Михлин. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1982.  152 с.
64. Ткачевский Ю.М. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания / Ю.М. Ткачевский // Вестник Московского университета. Сер. 11: Право.  2002.  №1.  С. 16-40.
65. Носенко А. М. Условно-досрочное освобождение от лишения свободы: автореф. дисс. на здобуття наук. ступеня. канд. юрид. наук / А.М. Носенко.  Киев, 1973.  19 с.
66. Улицкий С.Я. Некоторые теории юридической природы условно-досрочного освобождения в советском праве / С.Я. Улицкий.  Владивосток: ДВГУ, 1968  257 с.
67. Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания / В.В. Скибицкий. К.: Наукова думка, 1987.  183 с.
68. Иногамова-Хегай Л. Основания и предпосылки применения условно-досрочного освобождения / Л. Иногамова-Хегай // Уголовное право.  2003.  № 3.  С. 4-6.
69. Михлин А.С. Личность осужденных к лишению свободы и проблемы их исправления и перевоспитания: автореф. дисс. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук / А.С. Михлин  М., 1974.  23 с.
70. Бажанов О.И. Прогрессивная система исполнения наказания / О.И. Бажанов  Минск: Наукова думка, 1981.  168 с.
71. Стручков Н.А. Курс исправительно-трудового права. Проблемы Особенной части / Н.А. Стручков  М.: Юрид.лит., 1985.  256 с.
72. Беляев Н.А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях / Н.А. Беляев  Л.: Ленинградский ун-т, 1963.  186 с.
73. Дурманов Н.Д. Освобождение от наказания по советскому праву / Н.Д. Дурманов  М.: Госюриздат, 1957.  80 с.
74. Сундуров Ф. Р. Проблемы эффективности исполнения лишения свободы в отношении рецидивистов: автореф. дисс. на соискание научн. степени докт. юрид. наук: спец. 12.00.08. / Ф.Р. Сундуров  М., 1980.  28 с.
75. Малин П. М. Уголовно-правовые и уголовно-исполнительные проблемы условно-досрочного освобождения от наказания в виде лишения свободы: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. юрид. наук / П.М. Малин  Рязань, 2000.  23 с.
76. Зельдов С.И. Освободжение от наказания и его отбывания / С.И. Зельдов.  М.: Юрид. лит., 1982.  137 с.
77. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка в 4-х т. / В. Даль.  М.: Рус.яз., 1989.  Т.2: И-О.  1989.  779 с.
78. Философский энциклопедидический словарь / Под ред. Л.Ф. Ильичев, П.Ф. Федосеев, С.М .Ковалев.  М.: Советская энциклопедия, 1983.  840 с.
79. Новий тлумачний словник української мови в 4-х т. / Укладачі: В. Яременко, О. Сліпченко.  К.: Аконт, 1998.  Т.3.  927 с.
80. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под. ред Н.Ю. Шведовой.  М.: Советская энциклопедия, 1972.  846 с.
81. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка в 4-х т. / В. Даль.  М.: Рус.яз., 1989  Т.4: Р-У.  1991.  683 с.
82. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації / В.О. Навроцький.  К.: Атіка,  1999.  418 с.
83. Орел Л.Е. Условно-досрочное освобождение от лишения свободы по советскому уголовному праву: Конспект лекций / Орел Л.Е.  Харьков: ХЮИ, 1966.  44 с.
84. Трубников В.М. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання/ В.М. Трубников // Вісник Національного університету внутрішніх справ.  2002.  № 12.  С. 73-81.
85. Перминов О.Г. Уголовно-исполнительное право : Учебное пособие / О.Г. Перминов  М.: Былина, 1999.  240 с.
86. Кримінально-виконавче право України: (Загальна та Особлива частини): Навч. посіб. / О. М. Джужа, С. Я. Фаренюк, В. О. Корчинський та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – 2-е вид., перероб. та допов.  К.: Юрінком Інтер, 2002.  448 с.
87. Постанова Пленуму Верховного Суду від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміну невідбутої частини покарання більш м’яким».
88. Советское исправительно-трудовое право. / Под ред. Е.Г. Ширвиндта, Б.С. Утевского.  М.: Госюриздат, 1957.  157 с.
89. Хегай Л.В. Испытательный срок при условно-досрочном освобождении от наказания / Л.В. Хегай // Вестник Московского ун-та.  1982.  № 4.  С. 52-57.
90. Гегель Г.В. Философия права / Г.В. Гегель.  М.: Мысль, 1990.  524 с.
91. Чубинский М.П. Очерки Уголовной Политики: (Понятіе, исторія и основныя проблеммы уголовной политики, какъ составнаго элемента науки уголовного права). Ч. 1–3 . Х., 1905.  535 с.
92. Гальперин И.М., Курляндский В.И. Предмет уголовной политики и основное направление ее изучения // Основные направления борьбы с преступностью.  М., 1975.  С. 5-28.
93. Курс советского уголовного права. Часть общая. В 2 т. / И.С. Лейкин, С.А. Домахин, В.И. Пинчук и др.  Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1970.  Т.2.  671 с.
94. Карпец И.И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы / И.И. Карпец.  М.: Юрид. лит., 1973.  287 с.
95. Злобин Г.А. О методологии изучения эффективности уголовного наказания в советском уголовном праве и криминология / Г.А. Злобин // Вопросы предупреждения преступности.  1965.  № 1  С. 50–74.
96. Познышев С.В. Основные вопросы учения о наказании / С.В. Познышев. – М., 1904.  408 с.
97. Советское исправительно-трудовое право. Общая часть: Учебник/ Под ред. И.А. Сперанского, Н.А. Стручкова, И.В. Шмарова  М.: Академия МВД СССР, 1977.  308 с.
98. Книженко О. Условное осуждение или система испытания / О. Книженко // Законность.  2002.  № 9.  C. 38-40.
99. Анденс И. Наказание и предупреждение преступлений / И. Анденс.  М.: Прогресс, 1979.  264 с.
100. Ной И.С. Сущность и функции уголовного наказания в советском государстве / И.С. Ной.  Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1973.  193 с.
101. Титов Н.И. К вопросу о понятии исправления и перевоспитания / Н.И. Титов // Вестник ЛГУ. Серия экономики, философии и права.  1965.  № 11.  С. 103-112.
102. Михлин А.С., Стручков Н.А., Шмаров И.В. Теоретические проблемы правового регулирования исполнения наказания / А.С. Михлин, Н. А. Стручков, И.В. Шмаров // Советское государство и право  1988.  № 4  С. 67-75.
103. Шмаров И.В. Об исполнении наказания / И.В. Шмаров // Социалистическая законность.  1989.  № 3  С. 21-25.
104. Ной И.С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве / И.С. Ной.  Саратов: Изд-во Саратовского унив-та, 1962.  156 с.
105. Козюберда В.И. Понятие исправления и перевоспитания лиц, осужденных к лишению свободы и закрепление результатов исправления после освобождения: автореф. дисс. на соискание научн. степени канд. юрид. наук / В.И. Козюберда  Саратов, 1971.  20 с.
106. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А.Х., Яковець І.С. За заг. ред. Степанюка А.Х.  X.: ТОВ «Одісей», 2005.  560 с.
107. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву / М.И. Бажанов.  К.: Вища школа, 1980.  216 с.
108. Европейские пенитенциарные правила и проблемы их реализации: Учебное пособие.  Томск: Из-во Томского ун-та, 1996.  64 с.
109. Словник-довідник для соціальних педагогів та соціальних працівників / За заг. ред. А.Й. Капської, І.М. Пінчук, С.В. Тослтоухової.  К.: Наук. думка, 2000.  260 с.
110. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. Ю.С. Шемшученка.  К.: ТОВ “Юрид. думка”, 2007.  992 с.
111. Жулева Ю.В. Ресоциализация осужденных несовершеннолетних женского пола, отбывающих наказание в воспитательных колониях: правовые и криминологические аспекты: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / Ю.В. Жулева.  Рязань, 2000  223 с.
112. Парыгин Б.Д. Основы социально-психологической теории / Б.Д. Парыгин.  М.: Мысль, 1971  351 с.
113. Бандурка А.М. Общая теория социальной адаптации освобожденных от отбывания наказания / Бандурка А.М., Денисова Т.А., Трубников В.М.  Харьков-Запорожье: НУВД, ЗГУ, 2002.  440 с.
114. Синьов В.М. Педагогічні основи ресоціалізації злочинців / В.М. Синьов, Г.О. Радов, В.І. Кривуша, О.В. Беца.  К.: МП “Леся”, 1997.  272 с.
115. Ягунов Д. В. Пенітенціарна система України : історичний розвиток, сучасні проблеми та перспективи реформування : Монографія / Д.В. Ягунов.  О.: ПП Чабаненко Ю.А., 2006.  443 с.
116. Трубников В.М. Социальная адаптация освобожденных от наказания: дис. …д-ра юрид. наук: спец. 12.00.08. / В.М. Трубников.  Харьков, 1991  519 с.
117. Антонян Ю.М. Некоторые проблемы ресоциализации ранее судимых лиц / Ю.М. Антонян // Проблемы борьбы с рецидивной преступностью.  1980.  № 2  С. 68-70.
118. Стурова М.П. Педагогика социальной реабилитации осужденных: поиски и находки / М.П. Стурова // Наказание: законность, справедливость, гуманизм: Материалы научно-практ. конф.  Рязань: РВШ МВД РФ, 1994  С. 15-16.
119. Астемиров З.А. О понятии и сущности исправления и перевоспитания осужденных к лишению свободы / З.А. Астемиров // Труды Рязанской высшей школы МВД СССР.  1973.  Вып. 1. С. 60-76.
120. Беляев Н.А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации / Н.А. Беляев.  Л.: Изд-во ЛГУ, 1986.  176 с.
121. Уголовное право. Общая часть: Учебник / Под ред. Л.В. Иногамовой-Хегай.  М.: Юрид. фирма «КОНТРАКТ»: ИНФРА-М, 2008  458 с.
122. Уголовное право. Общая часть: Учебник / Под. ред. И.Я. Козаченко, З.А. Незнамова.  М.: Издательская группа ИНФРА-М-НОРМА, 1998.  516 с.
123. Горшенин А.А. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания несовершеннолетних: автореф. на соискание научн. степени.канд.юрид.наук: спец. 12.00.08 / А.А. Горшенин  Ульяновск, 2006.  26 с.
124. Емельянов Ю.Н. Основные вопросы освобождения осужденных от дальнейшего отбывания наказания по советскому уголовному праву: автореф. дис. на соискание начн. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / Ю.Н. Емельянов  Свердловск, 1967.  34 с.
125. Советское уголовное право. Общая часть / Под ред. Г.А. Кригера.  М.: Из-во Моск. ун-та, 1988.  368 с.
126. Иногамова Л.В. Конкуренция норм о погашении судимости / Л.В. Иногамова // Правоведение.  1999.  № 4.  С. 215-216.
127. Гельфер М. Условное осуждение в СССР / М. Гельфер // Проблемы социалистического права.  1939.  № 2.  С. 41-43.
128. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве / И.И. Карпец  М.: Госюриздат, 1961  152 с.
129. Ефимов М.А. Условно-досрочное и досрочное освобождение от лишения свободы и практика его применения: автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / М.А. Ефимов  Ленинград, 1958.  16 с.
130. Советское уголовное право. Часть Общая. / Под ред. Н.Д. Дурманова, П.С. Ромашкина.  М.: Госюриздат, 1962.  450 с.
131. Саркисова Э. О воспитательной работе с условно осужденными/ Э. Саркисова // Социалистическая законность.  1963.  № 12.  С. 48-50.
132. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник / За ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тация.  Х.: Право, 2010.  456 с.
133. Шаргородский М.Д. Вопросы общего учения о наказании в теории советского права на современном этапе / М.Д. Шаргородский // Советское государство и право. 1961.  № 10.  С. 136-145.
134. Курс уголовного права. Общая часть: Учебник. В 2 т. / Под ред. В.С. Комиссарова, Н.Е. Крылова, Н.Ф. Кузнецовой.  М.: ЗЕРЦАЛО.  Т. 2: Учение о наказании  1999.  546 с.
135. Коробов П.В. Момент возникновения уголовной ответственности / П.В. Коробов // Правоведение.  2001.  № 2.  С. 147-163.
136. Кант И. Сочинения: В 6 т. / Под общ. ред. В.Ф. Асмуса, А.В. Гулыги, Т.И. Ойзермана; ред. А.В. Гулыга; пер. Б.А. Фахта.  М.: Мысль, 1964.  Т. 2.  510 с.
137. Кримiнальне право України. Загальна частина: Пiдручник / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.В. Гавриш та ін.; За ред. М.I. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тацiя.  К.−Х.: Юрiнком Iнтер – Право, 2002.  416 с.
138. Дагель П.С. Учение о личности преступника в советском уголовном праве / П.С. Дагель.  Владивосток: Изд-во ДВГУ, 1970.  223 с.
139. Дурманов Н.Д. Понятие преступления / Н.Д. Дурманов.  М.: Академия правовых наук СССР, 1948.  311 с.
140. Рішення у кримінальних справах // Вісник Верховного Суду України  2003.  № 5 (39).  С. 18-19.
141. Постановление Пленума Верховного Суда Украины № 22 от 22 декабря 1995 „О практике назначения судами уголовных наказаний” // Постанови Пленуму Верховного Суду України: У 2-х т. / За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. − С. 34-44.
142. Богатирьов І.Г. Нові види покарань в Україні як альтернатива позбавленню волі (проблеми і перспективи) / І.Г. Богатирьов // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки.  2004.  Випуск 23.  672 с.
143. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка.  К.: Каннон, А.С.К., 2001.  1104 с.
144. Тютюгин В.И. Условно-досрочное освобождение от наказания: Учебное пособие / В.И. Тютюгин.  Харьков: изд-во Харьк-го. юрид. ин-та, 1981  68 с.
145. Сабанин С.Н. Реализация принципа справедливости при условно-досрочном освобождении от отбывания наказания / С.Н. Сабанин // Российский юридический журнал.  1994. – № 1.  С. 72-79.
146. Шмаров И.В. Пожизненное лишение свободы как комплексная правовая, нравственная и психолого-педагогическая проблема / Шмаров И.В. // Проблемы острова помилованных убийц: Метод. сб.  Вологда, 1996  С. 4-7.
147. Казакова Е.Н. Условно-досрочное освобождение от отбывания пожизненного лишения свободы: проблемы и пути их решения / Е.Н. Казакова // Вестник Владимирского юридического института.  2007.  № 3.  С. 42-53.
148. Российское уголовное право. Общая часть / Под ред. В.Н. Кудрявцева, А.А. Наумова.  М.: Юрист, 2000  437 с.
149. Российское уголовное право. В 2-х т. / Под ред. А.И. Рарога.  М.: Юрист.  Том 1: Общая часть.  2003  407 с.
150. Сизый А.Ф. Институт установления степеней исправления осужденных как эффективный способ достижения целей уголовного наказания / А.Ф. Сизый // Закон и право.  2005.  № 5.  С. 74-77.
151. Пісоцька Н. Підвищення ефективності покарання у світлі впровадження гуманістичних засад у кримінально-правову політику України / Н. Пісоцька // Право України.  1999.  № 12.  С. 88-90.
152. Уголовно-исполнительный кодекс Республики Белорусь.  Минск: Наукова думка, 2004.  114 с.
153. Кримінально-виконавче право України: підручник / За ред. В.М. Трубникова.  Харків: Право, 2001  384 с.
154. Code de procedure penale.  Paris. Librairie Dalloz, 1963  279 р.
155. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии). Сборник законодательных материалов / Под ред. И.Д. Козочкина.  М.: Зерцоло, 1999  352 с.
156. Богатирьов І.Г. Кримінально-виконавче право України: Підручник / І.Г. Богатирьов.  К.: Правова єдність, 2008.  352 с.
157. Новий тлумачний словник української мови / Укладачі: В. Яременко, О. Сліпченко: В 4-х т.  К.: Аконт, 2008.  Т.1.  926 с.
158. Утевский Б.С. От тюрем к воспитательным учреждениям / Б.С. Утевский.  М.: ОГИЗ Сов. законодательство, 1934.  256 с.
159. Стручков Н.А. Советская исправительно-трудовая политика и ее роль в борьбе с преступностью / Н.А. Стручков.  Саратов: Издат. Сарат. ун-та, 1970.  273 с.
160. Васильев А.И. Режим в исправительно-трудовых учреждениях / А.И. Васильев, Л. С. Саблина.  М.: ВНИИ МВД СССР, 1982.  64 с.
161. Бадира В. А. Виправлення жінок, засуджених до позбавлення волі, як мета покарання: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юрид. наук: спец. 12.00.08.  Запоріжжя, 2006.  240 с.
162. Кримінально-виконавче право України: Підручник / За заг. ред. А.Х. Степанюка.  Х.: Право, 2005.  256 с.
163. Шмаров И.В. Предупреждение преступлений среди освобожденных от наказания.  М.: Юрид. лит., 1974.  136 с.
164. Ефимов М.А. Доказательства исправления и перевоспитания заключенного и их оценка / М.А. Ефимов.  М.: Юрид.лит., 1964  48 с.
165. Рекомендации Комитета министров Совета Европы от 24.09.2003 «Про условно-досрочное освобождение» // Международное право, 2006.  № 1.  С. 43-47.
166. Володарский П.Г. Институт досрочного освобождения в советском уголовном праве /. П.Г. Володарский // Советское государство и право. –1957.  № 7.  С.43-51.
167. Павлухин А.Н. О цели наказания в советском уголовном праве // Цели уголовного наказания: Учеб.-метод. Матер. по итогам межкафедр. теорет. Семинара / Под ред. В.Я. Елеонского.  Рязань: Учебный отдел, НИ и РИО, 1990.  С. 7-18.
168. Вышинская З., Борзенков Г. Учет судом при назначении наказания данных о личности виновного // Советская юстиция.  1969.  № 11.  С. 16-18.
169. Бердников В.М. К вопросу о критериях исправления и практике их применения к осужденным / В.М. Бердников // Труды Киевской высшей школы МВД СССР.  1973.  Вып. 7  С. 252-256.
170. Филимонов В. Критерии исправления осужденных / В. Филимонов // Советская юстиция.  № 23.  1974.  С. 9-10.
171. Севрюгин А.С. Критерий исправления и перевоспитания осужденных / А.С. Севрюгин // Проблемы повышения эффективности исправления и перевоспитания осужденных: Труды Рязанской Высшей Школы МВД СССР.  1979.  С. 90-98.
172. Борисов Э. О критериях оценки исправления осужденных / Э. Борисов // Проблемы охраны прав граждан в сфере борьбы с преступностью. Межвузовский сборник научных трудов, 1980.  С. 135-144.
173. Хегай Л.В. К вопросу о критериях исправления и перевоспитания при условно-досрочном освобождении от наказания / Л.В. Хегай // Вопросы государства и права в период развитого социализма, 1984.  С. 50-55.
174. Багрий–Шахматов Л.В. // Проблемы развития советского исправительно-трудового законодательства, Саратов, 1962.  221 с.
175. Борисов Э.Т. Основания условно-досрочного освобождения и замены наказания более мягким: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук:  М., 1969.  15 с.
176. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» // ВВР України від 07.02.1995.  № 6.  Ст. 35.
177. Дащенко О.В. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання неповнолітніх: автореф. на здобуття наук. степеня канд. юрид. наук: за спец. 12.00.08., Запорыжжя  2009.  19 с.
178. Михайлов К. Контрольный срок при условно-досрочном освобождении от отбывания наказания / К. Михайлов // Уголовное право. –2008.  № 6.  С. 27-29.
179. Сабанин С.Н. Проблемы повышения эффективности институтов освобождения от уголовной ответственности и наказания: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. юрид. наук  Свердловск, 1981.  20 с.
180. Иногамова Л.В. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания / Л.В. Иногамова.  Тюмень, 1992  122 с.
181. Цветинович А.Л. Досрочное освобождение от наказания по советскому уголовному праву: автореф. дисс. на соискание начн. степени канд. юрид. наук.  М., 1973  21 с.
182. Сверчков В. Переделы условно-досрочного освобождения/ В. Сверчков // Российская юстиция.  2002.  № 10.  С. 49-51.
183. Ткачевский Ю.М. Условно-досрочное освобождение / Ю.М. Ткачевский // Вестник Московского университета. Серия 11: Право.  № 1.  1997.  С. 14-28.