ОСТАННІ НОВИНИ
| Бесплатное скачивание авторефератов |
| СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
| Увеличение числа диссертаций в базе |
| Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
| Доставка любых диссертаций из России и Украины |
ОСТАННІ ВІДГУКИ
Каталог / ЮРИДИЧНІ НАУКИ / Адміністративне право; адміністративний процес
скачать файл:
- Назва:
- УПРАВЛІННЯ ОРГАНАМИ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ
- Кількість сторінок:
- 222
- ВНЗ:
- ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
- Рік захисту:
- 2012
- Короткий опис:
- МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
На правах рукопису
ПОНОМАРЬОВ СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ
УДК 351.746.1(477)
УПРАВЛІННЯ ОРГАНАМИ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ
Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник
Бандурка Олександр Маркович,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений юрист України,
академік НАПрН України
Харків – 2012
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………...……………………………3
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ОРГАНАМИ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ……………………………..12
1.1. Становлення та розвиток органів Служби безпеки України………12
1.2. Служба безпека України як об’єкт державного управління ………37
1.3. Механізм правового регулювання діяльності органів Служби безпеки України…………………………………………………………………..64
Висновки до першого розділу ……………………………………………72
Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ОРГАНАМИ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ………………….……….…77
2.1. Функціонально-організаційна структура органів Служби безпеки України…………………………………………………………………………....77
2.2. Адміністративно-правовий статус органів Служби безпеки України…………………………………………………………………………..101
2.3. Форми та методи управління в Службі безпеки України………...125
Висновки до другого розділу……………………………………………146
Розділ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ОРГАНАМИ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ……………………………149
3.1. Взаємодія Служби безпеки України з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю…………149
3.2. Управління Службою безпеки України у галузі міжнародного співробітництва……………………………………………………..…………..169
3.3. Напрямки оптимізації адміністративно-правового регулювання управління Службою безпеки України………………………………………..179
Висновки до третього розділу…………………………………………...197
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….204
ДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність теми. Курс на зміцнення державності в Україні, охорону прав, свобод і законних інтересів громадян, забезпечення верховенства права в усіх сферах суспільного життя залишається одним із головних напрямків державного будівництва. Подальший розвиток демократії, забезпечення прав і свобод громадян нерозривно пов’язані з підвищенням якості діяльності правоохоронних органів, одне з провідних місць серед яких займають органи Служби безпеки України. Отже, забезпечення належного рівня здійснення державного управління в зазначеній сфері нерозривно пов’язано із стилем виконання завдань та функцій органами Служби безпеки України, тобто воно значною мірою залежить від того, наскільки відповідає сучасним вимогам управління цією державною структурою.
Поширення організованої злочинності, корупції, наркоторгівлі, виникнення нових складних завдань, що повинні вирішувати органи Служби безпеки України, розвиток міжнародного співробітництва в сфері правоохоронної діяльності, необхідність удосконалення роботи з персоналом все це обумовлює актуальність новітніх досліджень проблем теорії, практики і шляхів удосконалення управління органами Служби безпеки України.
Загальним засадам державного управління в науковій літературі приділяється в цілому достатня увага. В працях В. Б. Авер’янова, М. І. Ануфрієва, О. М. Бандурки, О. О. Бандурки, Ю. П. Битяка, С. М. Гусарова, В. С. Журавського, Р. А. Калюжного, В. В. Коваленко, А. Т. Комзюка, В. В. Конопльова, К. Б. Левченко, Н. П. Матюхіної, О. В. Негодченко, Н. М. Оніщенко, В. П. Пєткова, С. В. Пєткова, О. П. Рябченко, О. Ю. Синявської, О. П. Угровецького, Х. П. Ярмакі, О. Н. Ярмиша та інших вчених аналізуються проблеми становлення і розвитку державного управління, визначаються його сутність і система, особливості здійснення в окремих сферах і галузях, перспективи його удосконалення тощо. Разом з тим недостатньо дослідженими залишаються питання управління такою важливою державною структурою як органи Служби безпеки України. Можна назвати лише окремі праці, зокрема В. О. Верхогляда, М. А. Колєсніка, О. М. Полковниченка, Г. О. Пономаренко, що присвячені зазначеним проблемам. Як результат – єдина теорія управління органами Служби безпеки до нашого часу відсутня, незважаючи на її необхідність для науки і практики.
Таким чином, в контексті реформування правоохоронних органів України, актуальним є питання удосконалення діяльності Служби безпеки України, перетворення її в службу нового зразка, яка відповідає вимогам сучасності, перш за все в захисті прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів держави і суспільства. Це обумовлює необхідність глибокого і всебічного дослідження адміністративно-правових аспектів управління органами Служби безпеки України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямоване на реалізацію основних положень Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року № 2229-XII зі змінами та доповненнями. Робота виконана відповідно до пп. 6.8.4, 6.8.5, 13.7, 13.8 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на період 20112014 рр., затверджених Вченою радою ХНУВС 27 грудня 2010 р., протокол № 10.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність та особливості адміністративно-правових засад управління органами Служби безпеки України, виробити шляхи його удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:
узагальнити історико-правові особливості становлення та розвитку органів Служби безпеки України;
визначити теоретико-правові засади управління органами Служби безпеки України, з’ясувати сутність, особливості, функції та систему управління нею;
з’ясувати функціонально-організаційну структуру органів Служби безпеки України;
окреслити адміністративно-правовий статус органів Служби безпеки України;
розкрити з наукових позицій форми та методи управління в Службі безпеки України;
з’ясувати сутність та поняття адміністративно-правових засад взаємодії органів Служби безпеки України з громадськістю, органами місцевого самоврядування та іншими державними органами;
виявити особливості управління Службою безпеки України у галузі міжнародного співробітництва;
сформулювати пропозиції та рекомендації щодо оптимізації адміністративно-правового регулювання управління Службою безпеки України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері управління органами Служби безпеки України.
Предметом дослідження є адміністративно-правові аспекти управління органами Служби безпеки України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз адміністративно-правових аспектів управління органами Служби безпеки України. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять діалектичний метод наукового пізнання дійсності та інші наукові методи дослідження, зокрема системно-структурний, формально-логічний, історико-правовий, порівняльно-правовий, системний аналіз, статистичний аналіз, мету класифікацій, соціологічний метод.
Діалектичний метод наукового пізнання дійсності дозволив розглянути місце органів Служби безпеки України серед інших державних органів, визначити особливості управління цими органами, а також встановити специфіку функцій, організаційних структур та форм управління (підрозділ 1.2, розділ 2). За допомогою історико-правового методу досліджено становлення та розвиток органів служби безпеки на території України (підрозділ 1.1). У кожному розділі використано логіко-семантичний метод та метод аналізу словникових визначень для поглиблення розуміння понятійного апарату та виявлення особливостей значень термінів «правоохоронна діяльність», «правоохоронний орган», «безпека», «національна безпека», «сектор безпеки», «компетенція», «повноваження», «законність» (підрозділ 1.2, розділ 2). Метод класифікацій дозволив сформулювати у групи існуючі завдання та функції органів Служби безпеки України, виходячи з різних класифікаційних критеріїв. Статистичний та соціологічний методи дозволили проаналізувати існуючий стан правоохоронної діяльності органів Служби безпеки України, щодо попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Системно-структурний метод разом з системно-функціональним позволив визначити напрямки оптимізації адміністративно-правового регулювання управління Службою безпеки України.
Науково-теоретичне підґрунтя дослідження становлять наукові праці у галузі філософії, логіки, соціології, загальної теорії та історії держави і права, теорії управління та адміністративного, конституційного, інформаційного, кримінального права, інших галузевих правових наук, у тому числі дослідження зарубіжних вчених.
Положення і висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади управління органами Служби безпеки України. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів Служби безпеки України та інших правоохоронних органів України, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права дослідити проблемні питання управління органами Служби безпеки України та сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. В результаті проведеного дослідження вироблено концепцію управління цією службою, сформульовано низку наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
визначено основні властивості системи управління органами Служби безпеки України, що мають бути враховані та реалізовані в процесі їх реформування, до числа яких запропоновано віднести такі положення: забезпечення єдності системи управління органами Служби безпеки України, які функціонують на ґрунті загальних принципів та форм державного управління; забезпечення публічно-правового характеру управління органами Служби безпеки України, що передбачає переважне застосування адміністративно-правових методів його здійснення; формування механізму управління органами Служби безпеки України як певного системно-структурного утворення; визнання системи управління засобом та формою реалізації управлінських відносин та здійснення управлінського впливу;
сформульовано поняття «спеціальна служба», під якою слід розуміти державні органи, які створені та діють з метою захисту національних інтересів як всередині держави, так і на міжнародній арені. Характерною особливістю спеціальних служб, що виділяє їх з числа інших правоохоронних органів, є використання у своїй діяльності властивих тільки для них спеціальних сил та засобів, в межах своєї компетенції та у відповідності з законодавством;
удосконалено:
поняття правоохоронних органів України, які пропонується визначити як державні органи, метою утворення та діяльності яких є охорона та захист прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави, насамперед, від злочинних посягань, що є визначальним (основним) у їх діяльності, і які, у зв’язку з цим та на професійній основі, виконують правоохоронні завдання, функції та повноваження, здійснення яких передбачає можливість застосування державного примусу, а їх працівники мають підвищений соціально-правовий захист, який обумовлений особливостями проходження ними «правоохоронної служби»;
розуміння форм управління в Службі безпеки України, з’ясовано поняття та види нормативно-правових актів управління зазначеної служби, особливості їх розробки, прийняття та виконання, а також організаційні форми управління, які використовуються в Службі безпеки України,
визначення системи та змісту методів управління в Службі безпеки України, які пропонується сприймати як сукупність способів, прийомів і засобів цілеспрямованого впливу органів управління та їхніх посадових осіб у встановлених межах та відповідній формі на свідомість, волю і поведінку об’єктів управління: органи та персонал Служби безпеки України, з метою досягнення цілей, вирішення завдань і здійснення функцій управлінської діяльності.
дістали подальшого розвитку:
класифікація етапів становлення та розвитку органів Служби безпеки України, зокрема виділено п’ять історичних періодів;
аргументація запровадження в Україні інституту безпекового омбудсмена посадової особи, уповноваженої відповідним органом державної влади, що здійснює безпековий контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі під час забезпечення національної безпеки і реалізації політики національної безпеки;
зміст наукових положень щодо структури адміністративно-правового статусу органів Служби безпеки України, зокрема, його сутності та структури, обов’язків, прав та відповідальності;
визначення системи управління у сфері забезпечення взаємодії органів Служби безпеки України з громадськістю, органами місцевого самоврядування та іншими державними органами, яка охоплює такі складові: 1) суб’єктів управління, тобто органи, що виконують завдання та функції із охорони та захисту людини, суспільства і держави від внутрішніх загроз, які є наслідком вчинення правопорушень; 2) об’єкти управління, тобто сфери та галузі суспільного життя, що перебувають під організуючим впливом суб’єктів управління; 3) управлінську діяльність (процес), тобто певні суспільні відносини, через які реалізуються численні прямі та зворотні зв’язки між суб’єктами і об’єктами управління;
концептуальні засади та актуальні напрямки управління Службою безпеки України у галузі міжнародного співробітництва, які охоплюють такі сфери співробітництва, як додержання міжнародних режимів експортного контролю товарів військового призначення та подвійного використання, поглиблення двосторонніх контактів зі спецслужбами та правоохоронними органами країн-членів, створення механізму співробітництва державних органів у боротьбі з тероризмом та подальша співпраця з міжнародними фінансовими установами;
пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правових аспектів управління органами Служби безпеки України.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
у науково-дослідній сфері положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем управління правоохоронними органами;
у правозастосовній сфері висновки висновки та пропозиції, розроблені автором, можуть бути використані при організації управління органами Служби безпеки України в сучасних умовах;
у сфері правотворчості висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для удосконалення чинних і розробки проектів законодавчих та підзаконних актів, спрямованих на поліпшення правового регулювання діяльності органів Служби безпеки України. Автором розроблено пропозиції щодо вдосконалення правового статусу та регламентації діяльності Служби безпеки України, які знаходяться в Комітеті Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у законодавчу діяльність № 04-19/143275 від 06 листопада 2012 р.);
у навчальному процесі матеріали дисертації знайдуть застосування при підготовці підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Судові та правоохоронні органи України», вони вже використовуються у ході проведення занять із зазначених дисциплін в Харківському національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 3 вересня 2012 р.).
Апробація результатів дослідження. Підсумки розробки проблеми у цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, «круглих столах», зокрема: «Правове життя сучасної України» (Одеса, 2012); «Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку» (Харків, 2012); «Актуальні проблеми забезпечення практичної спрямованості кадрів для органів внутрішніх справ України» (Харків, 2012); «Держава і право: проблеми становлення і стратегії розвитку» (Суми, 2012); «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (Харків, 2012); «Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові підходи дослідження» (Харків, 2012); «Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави» (Черкаси, 2012); «Юридична осінь 2012» (Харків, 2012).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 4 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, та у 8 тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.
- Список літератури:
- ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні адміністративно-правових аспектів управління органами Служби безпеки України. В результаті дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення вирішення зазначеного завдання.
Правоохоронні органи є ключовими в системі органів виконавчої влади та необхідною умовою захисту конституційного ладу, забезпечення законності і правопорядку, дотримання прав і свобод людини й громадянина та охорони державної безпеки. Окремі правоохоронні органи здійснюють спеціальну правоохоронну діяльність, відображену в їх назві (службі), відомчому статусі, особливостях правового регулювання. Предмет такої діяльності є особливим, конкретно визначеним функціональними законами, що регламентують специфічні повноваження вказаних органів. Таким правоохоронним органом є Служба безпеки України.
Дослідивши становлення та розвиток органів Служби безпеки України, виділено наступну періодизацію: 1) зародження правоохоронних підрозділів у сфері захисту національних інтересів; 2) розвиток Служби безпеки в імперські часи (з XVII ст. до початку XX століття); 3) розвиток підрозділів безпеки під час відродження української державності (1917 1920 рр.); 4) радянський період (1920 1991 рр.); 5) сучасний період розбудови Української держави.
Зроблено висновок, що управління органами Служби безпеки України – це здійснення повсякденного керуючого впливу на систему в цілому та на окремі її елементи з метою забезпечення максимальної ефективності її діяльності у сфері державної безпеки України.
Визначено основні компоненти управлінської системи, до яких віднесено: суб’єкт управління, тобто джерело керівного впливу, той, хто здійснює управління, виконує функції керівництва і впливу на об’єкт з метою приведення його в новий, бажаний для суб’єкта стан; об’єкт управління, тобто те, що функціонує під керівним впливом, на що спрямовано вплив суб’єкта; зміст управління, тобто взаємозв’язки керуючої системи із керованим об’єктом, які включають керівний вплив або комплекс цілеспрямованих і організуючих команд, засобів, прийомів і методів, за допомогою яких здійснюється вплив на об’єкт і досягаються реальні зміни в його стані, і зворотні зв’язки, що відображають обґрунтованість організації і діяльності кожного керуючого компонента.
З урахуванням світового досвіду та спираючись на розробки іноземних та вітчизняних науковців, вдосконалено зміст поняття «сектор безпеки» з метою його подальшого використання в Україні на законодавчому та доктринальному рівнях.
У структурі суб’єктів системи забезпечення національної безпеки виділено дві підсистеми, а саме підсистема державного забезпечення національної безпеки (підсистема державних суб’єктів) та підсистему недержавного забезпечення національної безпеки (підсистема недержавних суб’єктів). До підсистеми недержавних суб’єктів відносяться: окремі громадяни; органи місцевого самоврядування; органи самоорганізації населення; приватний нотаріат; адвокатура; приватні детективні та охоронні агентства; об’єднання громадян; політичні партії; професійні спілки; релігійні об’єднання.
Органи Служби безпеки України виконують ряд специфічних завдань та функцій, реалізують (виконують) надані їм повноваження. Спеціальні завдання Служби Безпеки України закріплені у нормативних актах, які регулюють правоохоронну діяльність її окремих структурних органів чи підрозділів.
На підставі завдань Служби безпеки України доведено, що даний державний правоохоронний орган спеціального призначення здійснює специфічну діяльність, яка характеризується наступними ознаками: конспіративність, конфіденційність, значущість, виключність.
Під функціями органів Служби безпеки України слід розуміти основні напрямки їх діяльності в процесі вирішення поставлених перед ними завдань, тобто функції органів Служби безпеки охоплюють собою сукупність засобів, методів, прийомів і дій, за допомогою яких виконуються завдання і досягаються цілі органів Служби безпеки. Кожна з функцій, покладених на органи Служби безпеки, конкретизується у функціях його структурних підрозділів, а функції структурних підрозділів розподіляються у формі функціональних обов’язків кожного окремого працівника підрозділу, які він виконує постійно. Таким чином функції органів Служби безпеки проявляються і реалізуються в повсякденній діяльності органу в цілому, окремих його підрозділів і працівників при виконанні поставлених перед ними завдань.
Відповідно до чинного законодавства України виділено та надано характеристику таким основним напрямкам діяльності Служби безпеки України: захист національної державності та боротьби з тероризмом; контррозвідувальна діяльність; контррозвідувальний захист економіки держави; боротьба з корупцією і організованою злочинністю, що утворює загрозу державній безпеці України; інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади; міжнародне співробітництво.
З’ясування питання про сутність та структуру правового статусу органів Служби безпеки дозволило на рівні науково-теоретичних узагальнень більш повно визначити особливості її побудови та функціонування. Серцевину правового статусу будь-якого органу утворюють такі структурні елементи як призначення, завдання, функції, конкретні владні повноваження і відповідальність.
Ключовою у вирішенні проблеми оптимізації адміністративно-правового регулювання взаємодії органів Служби безпеки України з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та громадськістю постає необхідність проведення системних реформ правоохоронних органів і спеціальних служб, які мають здійснюватися на основі єдиної концепції, що дозволить визначити принципи оцінювання загроз у сфері національної і державної безпеки, організації належної їм протидії з чіткою, законодавчо визначеною взаємодією усіх причетних до цього структур, відповідним ресурсним забезпеченням.
Міжнародне співробітництво Служби безпеки України є дієвим механізмом, спрямованим на ефективне виконання завдань із забезпечення державної безпеки. Послідовний розвиток співпраці з міжнародними партнерами в багатосторонньому і двосторонньому форматах дає змогу здійснювати обмін важливою інформацією, ефективно протидіяти постійно виникаючим у сучасному світі викликам та загрозам, запозичувати передовий досвід.
Обґрунтовано необхідність внесення низки змін та доповнень до чинного законодавства з метою вдосконалення адміністративно-правового регулювання управління Службою безпеки України, зокрема вироблені пропозиції до Закону України «Про Службу безпеки України».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Пономарьов С. П. Служба безпеки України як суб’єкт реалізації правоохоронної функції держави / С.П. Пономарьов // Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові підходи дослідження: матеріали межкаф. «круглого столу» (м. Харків, 23 жовтня 2012 р.) / за ред. д.ю.н., доц. В.О. Серьогіна. – Х.: Харк. нац. ун-т внутр. справ, ООО Рейтинг, 2012. – С. 4850.
2. Поліція в Україні : історико-правове дослідження (початок XVIII ст. 1917 р.) : монографія / О. М. Бандурка, В. В. Греченко, О. Н. Ярмиш. Х. : Золотая миля, 2012. 616 с.
3. Гавриленко О. А. Перші поліцейські органи на території України / О. А. Гавриленко // Іменем закону. 2007 . № 10. С. 2223.
4. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
5. Про громадянство України : Закон України від 18.01.2001 р. № 2235ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 65.
6. Про державну таємницю : Закон України від 21.01.1994 р. № 855VІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
7. Про контррозвідувальну діяльність : Закон України :від 26.12.2002 р. № 374ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 12. – Ст. 89.
8. Про основи національної безпеки України : Закон України від 19.06.2003 р. № 964ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
9. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави : Закон України від 19.06.2003 р. № 975ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 46. – Ст. 366.
10. Білоус В. Т. Координація управління правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю (адміністративно-правовий аспект): дис. …доктора юрид. наук : 12.00.07 / Білоус Віктор Тарасович. Ірпінь, 2004. 444 с.
11. Про Службу безпеки України : Закон України від 25.03.1992 р., № 2229ХІI // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 27. Ст. 382.
12. Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб : Закон України від 04.03.1998 р., № 160/98ВР // Відомості Верховної Ради України. 1998. №° 35. Ст. 236.
13. Про Державну прикордонну службу України : Закон України від 03.04.2003 р., № 8662IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 27. Ст. 208.
14. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України від 23.12.1993 р., № 3781ІІV // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
15. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18.02.1992 р., № 2135ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
16. Куліш А. М. Щодо визначення поняття «правоохоронні органи» /А. М. Куліш // Право і безпека. 2005. № 5 С. 9093.
17. Пікуля Т. О. Правоохоронні органи в механізмі держави України (теоретико-правові питання функціонування) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Т. О. Пікуля. – К., 2004. – 20 с.
18. Мельник М. І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність : навч. посіб./ М. І. Мельник, М. І. Хавронюк – К. : Атіка, 2002. – 576 с.
19. Правоохранительные органы : учеб. [для студентов юрид. вузов и фак.] / К. Ф. Гуценко, М. А. Ковалев ; под ред. К. Ф. Гуценко ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – М. : Зерцало, 1998. – 366 с.
20. Судебные и правоохранительные органы Украины : учебник / Бандурка А. М., Бессмертный А. К. ; под ред. проф. А. М. Бандурки. – Х. : Эспада, 1999. – 350 с.
21. Музичук О. М. Сучасний стан теоретичної розробки та законодавчого визначення поняття правоохоронних органів та їх переліку / О. М. Музичук // Вісник Харківськ.нац.ун-ту внутр. справ. 2009. № 44. С. 1221.
22. Сідак В. С. Національні спецслужби в період революції 19171921 рр. (невідомі сторінки історії) : монографія / В. С. Сідак К., 1998. 320 с.
23. Воронцов С. А. Правоохранительные органы и спецслужбы Российской Федерации. История и современность / Серия «Учебники и учебные пособия». Ростов н/Д : изд-во «Феникс», 1999. 704 с.
24. Чорний В. С. Напрями реформування безпекового простору України (соціально-філософський аналіз)/ В. С. Чорний // Зб. наук. праць Гілея (наук. вісник). 2009. № 22. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2009_22/Gileya22/F11.pdf
25. Борн Х., Лей І. Підзвітність спецслужб: правові норми, досвід і рекомендації. Переклад з англ. К., 2006. 135 с.
26. Кравченко Ю. Ф. Міліція України / Ю. Ф. Кравченко. – К. : Генеза, 1999. – 432 с.
27. Дубоносов Е. С. Основи оперативно-розыскной деятельности: курс лекций / Под ред. Г. К. Синилова. М., 2002. 184 с.
28. Каланов Н. Предварительные юридические сведения для полного объяснения Русской правды. М., 1846.
29. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та раньомодерної України. 3-тє вид. К. : Критика, 2006. С.332.
30. Бандурка О. М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення. Х.: «Основа», 1999. 440 с.
31. Безопасность государства безопасность народа: УСБ Украины в Донецкой области / Н. И. Любимова. Донецк, 2004. С. 10.
32. Пилипчук В. Г. Формування теоретико-правових основ забезпечення державної безпеки України (кінець ХХ початок ХХІ ст.): монографія / В. Г.Пилипчук ; Служба безпеки України. Ін-т операт. діяльн. та держ. безпеки. К., 2008. 256 с.
33. Бобков Ф. Д. КГБ и власть/ Ф. Д. Бобков М., 1995. 384 с.
34. Органи державної безпеки Київщини (19172008) у фотографіях та документах. /голова ред. кол. В. С. Грицак К. : «Друкарня Діапринт», 2008. 504 с., з іл.
35. На сторожі незалежності держави. 10 років Службі безпеки України. К., 2002. 168 с.
36. Нижник Н. Р. Системний підхід в організації державного управління / Н. Р. Нижник, О. А. Машков. К. : Вид-во УАДУ, 1998. 159 с.
37. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / В. М. Плішкін. К. : НАВС, 1999. 702 с.
38. Борденюк В. І. Місцеве самоврядування та державне управління : конституційно-правові основи співвідношення та взаємодії : монографія / В. І. Борденюк. К. : Парламент. вид-во, 2007. – 576 с.
39. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : куpc лекций / Г. В. Атаманчук. М. : Юрид. лит., 1997. 400 с.
40. Государственное управление: основы теории и организации : учебник : в 2 т. Т. 2 / под ред. В. А. Козбаненко. Изд. 2-е, с изм. и доп. М. : Статут, 2002. 592 с.
41. Державне управління : проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. К. : Факт, 2003. 384 с
42. Мельник А. Ф. Державне управління : навч. посіб. / [А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна та ін.]. К. : Знання-Прес, 2003. 343 с.
43. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. / В. Я. Малиновський. Луцьк : Ред.-вид. відд. «Вежа» Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. 558 с.
44. Советское административное право. Методы и формы государственного управления. М. : Юрид. лит., 1977. 336 с.
45. Тихомиров Ю. А. Механизм управления в развитом социалистическом обществе / Ю. А. Тихомиров. М. : Наука, 1978. 435 с.
46. Словник іншомовних слів / за ред. чл.-кор. АН УРСР ; О. С. Мельничука. – К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1975. – 768 с.
47. Нерсесянц В. С. Философия права: Учебник для вузов. / В.С. Нерсесянц М.: Норма, 2005. 656 с.
48. Концепція реформування Служби безпеки України, затверджена Указом Президента України від 20.03.2008 р., № 249/2008. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0008525-08
49. Адміністративне право України : підруч. [для юрид. вузів і ф-тів] / [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. Х. : Право, 2000. 520 с.
50. Туманов Г. А., Фризко В. И. Общественная безопасность и ее обеспечение в екстремальных условиях // Советское государство и право. – 1989. – № 8. – С. 21–27.
51. Панов М., Тихий В. Безпека як фундаментальна категорія в методології правознавства (до постановки проблеми) // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 3 (22). – С. 12–18.
52. Розин Л. М. Общественная безопасность как объект админстративно-правового регулирования // Актуальные проблемы совершенствования охраны общественного порядка и общественной безопасности в условиях перестройки: Сб. науч. трудов акад. МВД СССР. – М.: Акад. МВД СССР, 1989. С. 22–28.
53. Казаков Н. Д. Безопасность и синергетика (опыт философского осмысления) // Безопасность. Информационный сборник Фонда национальной и международной безопасности. – 1994. – № 4. – С. 61–64.
54. Пономаренко Г. О. Функції суб’єктів загальної компетенції у сфері забезпечення внутрішньої безпеки держави / Г. О. Пономаренко // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – Вип. 38. – С. 1216.
55. Юридична енциклопедія : В 6 т. / Редкол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. К: Укр. енцикл., 1998. Т. 1. С. 212.
56. Біла книга 2008. Служба безпеки України. К. : Інститут оперативної діяльності та державної безпеки, 2009. 80 с.
57. Про оборону України: Закон України від 6 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 9. – Ст. 106.
58. Крутов В. В. Від патріотичного виховання, боротьби з тероризмом до недержавної системи національної безпеки: монографія /В. В Крутов. К.: Вид-во «Преса України», 2009 . 592 с.
59. Флурі, Філіпп Х. Розбудова безпеки і оборони: Збірка матеріалів щодо Плану партнерських дій із створення інститутів оборони і бкзпеки (PAP-DIB) / Ф. Х. Флурі, В. Ф. В. Іїкелен ; пер. з англ.: О. Михалочко, К. Ю. Гломозда . – Женева; К. : Б.в., 2006 . – 383 с.
60. Hanggi, Heiner. «Conceptualising Security Sector Reform and Reconstruction» в: Bryden and Hanggi (tds.) Reform and Reconstruction of the Security Sector. Munster, 2004. C. 24.
61. Пилипчук В. Формування державно-правових основ розбудови сектора безпеки України (серпень 1991 березень 1992 року) / В. Пилипчук // Вісник Академії правових наук України 2007. №2 (49) С. 8081.
62. Горбулін В. П.. Україна і НАТО: Поглиблення реформування сектору безпеки // Реформування сектору безпеки України: Матеріали міжнародної конференції (Київ, 2728 вересня 2004 р.) / Нац. ін-т проблем міжнародної безпеки, Женев. центр демократ, контролю над збройн. силами. За зап ред. С. Пирожкова, Ф. Флурі. К., 2004. С. 1526.
63. Ліпкан В. А. Адміністративно-правове регулювання національної безпеки України Текст : монографія / Ліпкан В. А. К.: Текст, 2008. 440 с.
64. Дзюбань О. П. Національна безпека в умовах соціальних трансформацій ( методологія дослідження та забезпечення) Текст : монографія / Дзюбань О. П. Х. : Константа, 2006. 440 с.
65. Тихоміров О. Д. Діалектика змісту та форми правоохоронної діяльності / О. Д. Тихоміров, Ю. А. Ведерніков // Філософські проблеми права та правоохоронної діяльності співробітників ОВС : зб. наук. праць. К. : Українська академія внутрішніх справ, 1995. С. 168173.
66. Правоохранительные органы Российской Федерации : учебник / В. А. Байдуков, В. Ю. Зайцев, А. И. Казаков и др. ; под ред. Ю. И. Скуратова, В. М. Семенова. М. : Юрид. лит., 1998. 288 с.
67. Самощенко И .С. О формах осуществления функций государства / И .С. Самощенко // Сов. гос-во и право. 1956. № 3. С.8792.
68. Нашиц А. М. Правотворчество. Теория и законодательная техника / А. М. Нашиц. М. : Мысль, 1974. 402 с.
69. Анджієвський В. С. Нове законодавство про адміністративні правопорушення / В. С. Анджієвський, І. А. Тимченко. К. : Політвидав України, 1987. 110 с.
70. Еропкин М. И. Административно-правовая охрана общественного порядка / М. И. Еропкин, Л. Л. Попов. Л. : Лениздат, 1973. 328 с.
71. Загуменна Ю. О. Правоохоронні органи: поняття, ознаки, функції, особливості діяльності / Ю. О. Загуменна // Право і безпека. – 2010. – № 3 (35). – С. 145–150.
72. Проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про Службу безпеки України”» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ssu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=82195&cat_id=65689
73. Ситник Г. П. Національна безпека України: теорія і практика [Текст]: навч. посіб. / Г. П. Ситник, В. М. Олуйко, М. П. Вавринчук ; за заг. ред. Г. П.Ситника. К. : Кондор ; Хмельницький, 2007. 615 с.
74. Философско-политологические проблеми национальной и военной безопасности [Текст] : учеб. пособ. / под общ. ред. А. М. Кондакова. М. : Изд-во Воен. акад. РВСН им. Петра Великого, 1998. 238 с.
75. Гончаренко О. М. Поняття національної безпеки в контексті національних інтересів України / О. М. Гончаренко, Е. М. Лисицин, В. Б. Вагапов // Наука і оборона [Текст]. 2002. № 1. С. 1824.
76. Возжеников А. В. Национальная безопасность России: методология комплексного исследования и политика обеспечения [Текст] : монография / А. В. Возжеников ; Российская академия государственной службы при Президенте РФ. Москва : РАГС, 2002. 423 с.
77. Манилов В. Л. Национальная безопасность: ценности, интересы и цели / В. Л. Манилов // Военная мисль [Текст]. 1995. № 6. С. 29.
78. Brown H. Thinking About National Security Defence and Foreign Policy in a Dagerous Word Text / H. Broun. Colorado : s. n., 1983 P4.
79. Глоссарий терминов [Текст]. Гармиш-Партенкирхен : Европейский Центр по изучению вопросов безопасности им. Джорджа К. Маршалла ; Колледж по изучению международних отношений и вопросов безопасности, 2002. С. 15.
80. Почепцов Г. Г. Національна безпека країн перехідного періоду Текст : навч. посібник ./ Почепцов Г. Г. К., 1996. 136 с.
81. Погоріло В. Ф. Конституційно-правові основи державної безпеки України / В. Ф. Погорілко // Державна безпека України. 2004. № 1(1). С. 1516.
82. Концептуальні засади забезпечення державної безпеки України: матеріали науково-практичної конференції (29 червня 2004 р.). К.: НА СБУ, 2004. С. 8.
83. Алексеев С. С. Теория права. М. : Изд-во БЕК, 1994. 224с.
84. Аристов В. С. Правоприминение и его суть / В. С. Аристов // Государство и право. 1995. № 5. С. 4650.
85. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М. Горшенев М. : Юрид. Лит., 1972. 258с.
86. Скакун О.Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун; пер. з рос. Х. : Консум, 2001 656 с.
87. Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 1997. – 320 с.
88. Тлумачний словник української мови / Укладачі Ковальова Т. В., Коврига Л. П. – Харків: Синтекс, 2005. – 672 с.
89. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С.В. Ківалова. Одеса : Юридична література, 2003. – 896 с.
90. Колпаков В. К. Адміністративне право України : Підручник. / В. В. Колпаков К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
91. Малиновський В. Я. Державне управління: навч. посіб. / В. Я. Малиновський. 2-ге вид., доп. та перероб. К.: Атіка, 2003. 576 с.
92. Атаманчук Г. В. Теория государственного управлення: курс лекций./ Г. В. Атамманчук М.: Юрид. лит., 1997. 400 с.
93. Декларація про державний суверенітет України: Затверджена постановою Верховної Ради УРСР від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
94. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.02.2008 р. «Про Концепцію реформування Служби безпеки України» [Текст]: із змінами та доповненнями: указ Президента України вiд 20.03.2008 р., № 249/2008 // Офіційний вісник Президента України. 2008. № 8. С. 33, ст. 409.
95. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики [Текст]: / за заг. ред. В. Б.Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
96. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления [Текст]: монографія / Б. М. Лазарев. – М.: Юрид. лит-ра, 1972. – 331 с.
97. Цабрия Д. Д. Статус органов управления [Текст] / Д. Д. Цабрия // Советское государство и право. – 1978. – № 2. – С. 126–127.
98. Бачило Л. Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации) [Текст]: монографія / Л. Л. Бачило. – М.: Юрид. лит-ра, 1976. – 125 с.
99. Пономаренко Г. О. Адміністративно-правові засади управління у сфері забезпечення внутрішньої безпеки держави [Текст]: дис. докт. юрид. наук: 12.00.07. / Пономаренко Ганна Олександрівна; Нац. юрид. акад.. України ім. Я. Мудрого. Х., 2008. – 442 с.
100. Пономарьов С. П. Функції органів Служби безпеки України / С. П. Пономарьов //Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку: матеріали наук.-практ. конф. (27 квітня 2012р.). Харків, 2012. – С.175 177.
101. Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України [Текст]: із змінами та доповненнями: закон України від 20.10.2005 р. №4157-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2006. № 4. Ст. 53.
102. Пономарьов С. П. Система органів Служби безпеки України / С. П. Пономарьов // Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави : зб. наук. праць. Черкаси, 2012. С. 246248.
103. Питання Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України: Указ Президента України від 06.10.2000 р., № 1120 // Офіційний вісник України. 2000. №46.
104. Про військовий обов’язок і військову службу: Закону України від 25.03.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 385.
105. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20.12.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – Ст. 190.
106. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
107. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
108. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
109. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20 березня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 25. – Ст. 180.
110. Про Службу зовнішньої розвідки України: Закон України від 01.12.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 8. – Ст. 94.
111. Про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового та фінансового забезпечення Служби безпеки України: Постанова Верховної Ради України від 25.03.1992 р., № 2231 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 384.
112. Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі: Постанова Верховної Ради України від 23.06.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25. – Ст. 193.
113. Про створення Управління «А» Служби безпеки України : Указ Президента України: від 23.06.1994р., № 335/94 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/335/94
114. Про Антитерористичний центр : Указ Президента України: від 11.12.1998р., № 1343/98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1343/98
115. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51.
116. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07.04.2011 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3206-17
117. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними : Закон України від 15.02.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 62.
118. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні : Закон України від 26.01.1993 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
119. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30.06.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
120. Про повноваження та гарантії здійснення постійного контролю за діяльністю Служби безпеки України: закон України: від 18.05.2007р., № 427/2007 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/427/2007.
121. Про Службу зовнішньої розвідки України : Закон України від 14.10.2004, № 1239/2004 // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 8. – Ст. 94.
122. Про розвідувальні органи: Закон України від 22.03.2001р., № 2331ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 19. – Ст. 94.
123. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю [Текст]: із змінами та доповненнями: закон України від 30.06.1993 р., № 3341XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
124. Авер’янов В. Б. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування / В. Б. Авер’янов, О. Д. Крупчан. – Х., 1998. – 37 с.
125. Битяк Ю. П. Адміністративне право України : конспект лекцій / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. – Х. : НЮАУ ім. Я. Мудрого, 1996. 160 с.
126. Якимов А. Ю. Субъекты административной юрисдикции (правовой статус и его реализация) : Монография : в 2 ч. / А. Ю. Якимов. – Ч. 1: Правовой статус субъекта административной юрисдикции. – М. : ВНИИ МВД России, 1996. – 68 с.
127. Дьомін І. А. Адміністративно-правові засади запобігання та протидії корупції міліцією України : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Дьомін Ігор Анатолійович. – К., 2010. – 198 с.
128. Комзюк В. Т. Адміністративно-правові засоби здійснення митної справи : дис. ... канд. юрид. наук.: 12.00.07/ Комзюк Анатолій Трохимович. X., 2003. – 191 с.
129. Цабрия Д. Д. Статус органа управления / Д. Д. Цабрия // Сов. гос-во и право. 1978. № 2. С. 126131.
130. Бахрах Д. Н. Административное право: Учебник. Общая часть./ Д. Н. Бахрах – М.: Издательство БЕК, 1993. – 724 с.
131. Пономарьов С. П. Компетенція та повноваження органів Служби безпеки України / С. П. Пономарьов // Наше право. – 2012. № 3, ч.1. – С.85 91.
132. Бачило И. Л. Функции органов управлення (правовые проблемы оформлення и реализации) / И. Л. Бачило. М., 1976. 200 с.
133. Куліш А. М. Організаційно-правові засади функціонування правоохоронної системи України : монографія : в 2 ч. Ч. 1 / А. М. Куліш. Суми : Вид. Сум. держ. ун-ту, 2007. 220 с.
134. Бандурка О. О. Управління державною податковою службою в Україні : монографія / О. О. Бандурка. X. : Вид. НУВС, 2005. 326 с.
135. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера. – К.:Міжнародна економічна функція, 2000. – С.454 (705с.)
136. Новий тлумачний словник української мови : у 3-х т. – Т. 1 : А – К. : Аконіт, 2001. – 928 с.
137. Словник іншомовних слів / за ред. чл.-кор. АН УРСР О. С. Мельничука. – К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1975. – 768 с.
138. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления: Правовые проблемы оформления и реализации / Б. М. Лазарев ; АН СССР , Ин-т гос-ва и права. – М. : Юрид. лит., 1972. – 280 с.
139. Юридична енциклопедія : у 6 т. – Т. 3 / за ред. Ю. С. Шемшученко. – К. : Українська енциклопедія, 1998. – 733 с.
140. Конституційне право України : підручник / за ред. В. Ф. Погорілка. – К. : Наук. думка, 2000. – 732 с.
141. Тихомирова Л. В. Юридическая энциклопедия / Л. В. Тихомирова, М. Ю. Тихомиров ; под ред. М. Ю. Тихомирова. – М., 1998. – 526 с.
142. Лазарев В. В. Теория государства и права : учебник / В. В. Лазарев, С. В. Липень. – М. : Спарк, 2004. – 528 с.
143. Проблемы общей теории государства и права : учебник / под ред. В. С. Нерсесянца. – М. : Норма-инфра, 2002. – 832 с.
144. Карабін Т. О. Компетенція місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування: теоретико-термінологічні аспекти / Т. О. Карабін // Держава і право. Юридичні і політичні науки : зб. наук. праць. – 2005. – № 29. – С. 221–228.
145. Адміністративне право України / за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2001. – 528 с.
146. Алексеев С. С. Теория государства и права (начальный курс) / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1996. – 192 с.
147. Теория государства и права : учеб. [для вузов] / под ред. М. М. Рассолова, В. О. Лучина, Б. С. Эбзеева. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. 640 с. 640 с.
148. Государственная служба: теория и организация : курс лекций / под общ. ред. Охотского Е. В., Игнатова В. Г. Ростов н/Д : Феникс, 1998. 640 с..
149. Битяк Ю. П. Державна служба та розвиток її демократичних основ. / Ю. П. Битяк Х. : Укр. юрид. академія, 1990. 74 с.
150. Петришин О. В. Статус службової особи: природа, структура, спеціалізація / О. В. Петришин. К. : УНКВО, 1990. 76 с.
151. Манохин В. М. Советская государственная служба / В. М. Манохин. — М. : Юрид. лит., 1966. 195 с.
152. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
153. Лазарев Б. М. Формы советского государственного управления // Формы государственного управления. / Б. М. Лазарев М. : Институт государства и права АН СССР, 1983. С.38.
154. Васильев А. С. Административное право Украины. Общая часть: учеб. пособие / А. С. Васильев. — Х. : Одиссей, 2001. 288 c.
155. Адміністративне право України: Академічний курс : підручник : в 2 т. / [ред. кол.: В. Б.Авер’янов (голова) та ін.]. К. : Юрид. думка, 2007м– Т. 1. Загальна частина. 2007. 592 с.
156. Основи управления в органах внутренних дел : учебник / под. ред. А. П. Коренева. Изд. 4-е. М.: Московская академия МВД России, ЦЮЛ «Щит», 2001. 396 с
157. Токар А. Адміністративний договір як форма управлінської діяльності (питання теорії ) / А. Токар // Підприємство, господарство і право. 2001. № 6. С. 7274.
158. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права : В 3 т. Т. 2. : Государственная служба. Управленческие действия. Правовые акты управления. Административная юстиция / Ю. Н. Старилов. М.: Изд-во НОРМА, 2002. 600 с.
159. Адміністративне право України: підручник / [Коломоєць Т.О., Пирожкова Ю.В., Армаш Н.О. та ін]; за заг.ред. Т.О. Коломоєць. К. : Істина, 2009. 480 с.
160. Бахрах Д. Н. Формы и методы деятельности государственной администрации : учеб. пособие / Д. Н. Бахрах, С. Д. Хазанов. Екатеринбург, 1999. 176 с.
161. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. К. : Юрінком Інтер, 2003. 544 с.
162. Аппарат управлення социалистического государства. Издание в 2-х частях. Ч. 1 / Редкол.: Ангене М., Беньямин М., Дорохов Г.А., Еловицкий М., Ковач И., Лунев А.Е., Пискотин М.И., Свобода К., Старосьцяк Е., Тихомиров Ю.А. - М.: Юрид. лит., 1976. 320 c.
163. Коренев А. П. Административное право России: учебник: в 3 ч. Ч.1 / А. П. Коренев – М. : Моск. юрид. ин-т МВД России, 1996. – 268 c.
164. Рябченко О. П. Державне управління економікою України (адміністративно-правовий аспект) : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Олена Петрівна Рябченко. Х., 2000. 369 с.
165. Афанасьєв К. К. Адміністративний договір як форма державного управління (теоретико-правовий аспект): дис. … канд. юрид. наук. : 12.00.07 / Костянтин Костянтинович Афанасьєв. Луганськ, 2002. 173 с.
166. Адміністративна діяльність : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [М. В. Ковалів, 3. Р. Кісіль, Д. П. Катаянов та ін.]. – К. : Правова єдність, 2009. – 432 с.
167. Габричидзе Б. Н. Административное право Российской Федерации : учебник для вузов [Б. Н Габричидзе, А. Г. Чернявский]. М. : Дело и Сервис, 2001. 624 с.
168. Бурило Ю. П. Організаційно-правові питання державного управління в інформаційній службі: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Юрій Павлович Бурило. К., 2008. 215 с.
169. Васильев А. С. Административное право Украины (общая часть) : учеб. пособие / А. С. Васильев. – Х. : Одиссей, 2001. – 288 с.
170. Нижник Н. Р. Державне управління в Україні: мета реформування / Н.Р. Нижник // Український правовий часопис. 1999. Вип. 5. С. 2027.
171. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Григорий Васильевич Атаманчук. 4-е изд., стер. М. : Омега-Л, 2006. 584 с.
172. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права. В 3 т Т 1. : История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты. М. : Изд. НОРМА, 2002. 728 с.
173. Овсянко Д. М. Административное право: Учебное пособие. – Изд. 3-е, перераб. и доп. М. : Юристъ, 2001. 468 с.
174. Малиновський В. Я. Державне управління: навч. посіб. / В. Я. Малиновський 2-ге вид., доп. та перероб. К. : Атіка, 2003. – 576 с.
175. Толковый словарь русского языка / под ред. проф. Д. Н. Ушакова.– М.: Гос. изд-во иностр. и национ. словарей, 1938. – Т. II. – С. 200.
176. Івченко А. О. Тлумачний словник української мови : близько 7000 словн. ст. / А. О. Івченко худож.-оформл. І. В. Осипов. – Х. : Фоліо, 2005. – С. 344.
177. Большой энциклопедический словарь: философия, социология, религия, эзотеризм, политэкономия / главн. науч. ред. и сост. С. Ю. Солодовников. – Мн. : МФЦП, 2002. – С. 499.
178. Советский энциклопедический словарь / [гл. ред. А. М. Прохоров]. 4-е, изд. М. : Сов. Энциклопедия, 1988. 1600 с.
179. Васильев A. M. Теория государства и права / А. М. Васильев. М. : Юрид. лит., 1977. 570 с.
180. Філософський енциклопедичний словник / [наук. ред. Л. В. Озадовська, Г. С. Поліщук]. К. : Абрис, 2002. 744 с.
181. Ярмакі Х. П. Адміністративно-наглядова діяльність міліції в Україні: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Ярмакі Христофор Петрович. Х., 2007. 437 с.
182. Овсянко Д. М. Административное право: учеб. пособие / Д. М.Овсянко; под ред. Г. А. Туманова. – М.: Юрист, 1997. – 448 с.
183. Юридична енциклопедія: В 6 т. Т.3: К-М / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : Укр. енцикл., 2001. – 792 с.
184. Большой юридический словарь. М.: ИНФРА, 1999. – 787 с.
185. Краткий философский словарь / под ред. А. П. Алексеева. [2-е изд., перераб. и доп.]. М. : Проспект, 2001. 491 с.
186. Котарбинский Т. Трактат о хорошей работе / пер. Котарбинский Т.; ред. Попов Г. Х.; пер. Васильев Л. В., Соколовский В. И. М. : Экономика, 1975. 271 c.
187. Популярна юридична енциклопедія / В. К. Гіжевський, В. В. Головченко, В.С. Ковальський та ін. К. : Юрінком Інтер, 2003. 528 с.
188. Туманов Г. А. Функции государства и организация управления обществом / Г. А. Туманов // Юридическое образование и наука в России: проблемы модернизации : тезисы междунар. науч.-прак. конф., посвященной 75-летию СЮИ-СГАП. Саратов, 2006. С. 204206.
189. Административное право Украины [Текст]: учебник / под общей ред. С. В. Кивалова. Х.: Одиссей, 2004. 880 с.
190. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України [Текст]: підруч. / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. К.: Юрінком Інтер, 2003. 544 с.
191. Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. Административное право Российской Федерации [Текст]: учебник / под ред. А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий, Ю. М. Козлов. М, 2003. – 244 с.
192. Новицький Г. В. Теоретико-правові основи забезпечення національної безпеки України [Текст]: монографія / Г. В. Новицький. Київ, 2008. 495 с.
193. Про затвердження Інструкції про порядок розгляду в Службі безпеки України звернень громадян та реєстрації, обліку заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини [Текст]: із змінами та доповненнями: наказ СБУ від 27 січня 2005 року № 44 // Офіційний Вісник України. 2005. №7. Ст. 422.
194. Войціховський А. В. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю як пріоритетний напрямок зовнішній політики України / А. В. Войціховський // Право і безпека. 2010. № 3 (35) С. 1015.
195. Угода між Україною та Європейським поліцейським офісом про стратегічне співробітництво [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_954
196. План дій Ради Європи для України на 20112014 роки від 23 червня 2011 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://coe.kiev.ua/uk/DPAInf(2011)17E%20Action%20Plan%20Ukraine.pdf
197. Human Security Network. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.humansecuritynetwork.org
198. Bibliography on Human Security, Harvard Program on Humanitarian Policy and Conflict Research: Cambridge, Mass., August 2001. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hsph.harvard.edu/hpcr/events/hsworkshop/bibliography.pdf
199. Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1466 (2005) про виконання обов’язків і зобов’язань Україною [Е
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн
