УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РОСТУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Економічна сутність власного капіталу підприємства 10
1.2. Процес управління ростом власного капіталу підприємств 30
1.3. Огляд методичного забезпечення аналізу та оцінювання результатів управління власним капіталом підприємства 43
Висновки до розділу 1 62
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РОСТУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ
2.1. Аналіз стану та використання капіталу машинобудівними підприємствами України 63
2.2. Визначення факторів впливу на об’єкти управління власним капіталом машинобудівних підприємств 80
2.3. Аналіз активів та джерел формування власного капіталу на машинобудівних підприємств 98
Висновки до розділу 2 119
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА КОМПЛЕКНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ДО УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РОСТУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
3.1. Методичний підхід до оцінювання результатів використання власного капіталу промислових підприємств 121
3.2. Оптимізація структури джерел формування власного капіталу підприємств (на прикладі машинобудівної галузі) 139
3.3. Комплексна технологія управління процесом росту власного капіталу на підприємстві 155
Висновки до розділу 3 170
ВИСНОВКИ 172
ДОДАТКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 240

ВСТУП

Актуальність теми. Вихід України на траєкторію стійкого економічного зростання та формування стратегічних конкурентних позицій на світовому ринку залежать від ефективних шляхів модернізації вітчизняної економіки, пріоритетом яких є технічне переоснащення машинобудівних підприємств, оновлення основних видів обладнання в машинобудуванні, розширення та реконструкція виробничого комплексу. У межах підприємств це позначається на зростанні їх власного капіталу, достатній обсяг та ефективне використання якого впливають на можливість самофінансування або отримання позикових і залучених коштів, що підтверджує актуальність проблеми управління процесом росту власного капіталу.
На сьогодні науково-практичне розроблення даної проблеми має ґрунтуватися на дослідженні змісту та структури власного капіталу, що дозволить приймати раціональні управлінські рішення відносно його росту. Незважаючи на те, що за значені проблеми вирішувалися науковцями та економістами-практиками, її опрацювання є недостатньо комплексним і цілеспрямованим з позиції росту власного капіталу підприємств з урахуванням їх особливостей та стану сучасної економіки України.
Вивченню і вирішенню проблем економічної сутності капіталу були присвячені праці таких науковців: Е. Бем-Баверка, Дж. Кларка, Л. Вальраса, К. Маркса, А. Маршалла, Д. Рікардо, А. Сміта, в яких теоретично обґрунтовані визначення категорії «капітал» та її складових. Фундаментальність цієї категорії мало змінилась із часом, але відбулися істотні зміни в її складових і видах. Капітал стали вивчати за допомогою методологічних підходів різних економічних наук. Проблеми теорії та практики управління власним капіталом вирішувалися вітчизняними і зарубіжними ученими. У сучасній науці основу досліджень у зазначеному напрямку становлять роботи таких провідних вітчизняних
науковців, як Г. Азаренкова, В. Андрійчук, К. Бикова, І. Бланк, Ю. Воробьев, В. Галузинський, А. Гриньов, М. Мельникова, В. Міщенко, Р. Слав’юк, О. Стоянова, Г. Теплова, В. Тимофеєв, А. Ткаченко, А. Яковлєв та ін.
Водночас у численних наукових розробках з управління капіталом окремі теоретичні та практичні питання не дістали належного вирішення і залишаються мало дослідженими. Зокрема, подальшого дослідження потребує теоретико-методичний підхід до управління ростом власного капіталу підприємства, а саме технологія управління ростом, визначення оптимальної структури власного капіталу відповідно до стадій життєдіяльності підприємства.
Необхідність розвитку теоретико-методичного забезпечення цих наукових завдань зумовила актуальність дисертаційного дослідження та його науково-практичне значення, визначила вибір теми дисертації, її мету, структуру, коло теоретичних і практичних завдань, об’єкт і предмет дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі економіки та оцінки майна підприємств Харківського національного економічного університету (ХНЕУ). Матеріали дослідження використовувалися при виконанні ініціативної науково-дослідної роботи ХНЕУ за темою «Організаційно-економічні основи управління підприємством» (номер державної реєстрації 0108U000091), за якою здобувачем розроблено розділ «Управління власним капіталом підприємства». Положення дисертації є частиною досліджень Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України (НДЦІПР НАНУ) за фундаментальною науково-дослідною темою «Формування організаційно-економічного механізму корпоративного управління промислового підприємства регіону» (номер державної реєстрації 0105U002370), за якою автором розроблено розділ «Аналіз активів та джерел формування власного капіталу на машинобудівних підприємствах».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток теоретичних положень і методичного забезпечення щодо управління процесом росту власного капіталу на машинобудівних підприємствах в умовах ринкової економіки.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
розробка змістовної моделі управління власним капіталом підприємств на підґрунті взаємозв'язків між активами й джерелами його формування;
уточнення переліку функцій управління власним капіталом підприємства в контексті активів, джерел і типів росту капіталу;
розробка пропозицій з визначення й подання результатів управління власним капіталом;
аналіз тенденцій змін об’єктів основного і власного капіталу машинобудівних підприємств в Україні;
розробка методичного підходу до оцінювання результатів управління власним капіталом підприємства;
побудова моделі формування оптимальної структури власного капіталу підприємства з урахуванням стадій його життєдіяльності;
обґрунтування й розробка комплексної технології управління процесом росту власного капіталу підприємства.
Об'єкт дослідження – процес управління власним капіталом машинобудівного підприємства.
Предметом дослідження є теоретичні положення, наукові підходи, методи і рекомендації щодо управління процесом росту власного капіталу на прикладі машинобудівних підприємств.
Методи дослідження. Теоретичним і методологічним підґрунтям
дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, менеджменту, управління капіталом, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з цих питань.
Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі були використані такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу – для уточнення переліку чинників, функцій, типів росту власного капіталу підприємства; багатовимірного статистичного аналізу (кластерного, факторного, багатофакторного регресійного аналізу, канонічної кореляції) – для визначення однорідних груп підприємств, факторів росту їх власного капіталу та залежності від зміни обсягів; системного підходу – для визначення ознак стану власного капіталу, його структури та особливостей управління; метод побудови узагальнюючого таксономічного показника – для оцінки результатів управління власним капіталом; лінійного програмування – для оптимізації структури джерел формування власного капіталу підприємства за критерієм максимуму чистого прибутку; статистичні та графічні – для аналізу стану і тенденцій динаміки змін власного капіталу підприємств машинобудівного комплексу України та унаочнення отриманих результатів.
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, звітні статистичні матеріали підприємств машинобудування Харківського регіону, статистичні дані Державного комітету статистики України, Харківського обласного управління статистики, статистична інформація з мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в подальшому розробленні, обґрунтуванні теоретичних положень і методичного забезпечення з управління процесом росту власного капіталу на машинобудівному підприємстві, а саме:
вперше:
розроблено й обґрунтовано комплексну технологію взаємоузгодженого управління ростом власного капіталу машинобудівного підприємства за двома об'єктами – активами й джерелами формування, що включає такі етапи: оцінка факторів росту власного капіталу, визначення й аналіз рівнів використання активів і джерел, позиціювання підприємства в матриці результатів управління власним капіталом за стадіями його життєдіяльності, оптимізація обсягів активів і джерел з метою отримання максимуму чистого прибутку. На відміну від існуючих підходів управління власним капіталом комплексна технологія враховує взаємозалежність активів і джерел формування з метою їх росту;
удосконалено:
розподіл сукупності функцій власного капіталу, які є пріоритетними для його росту, за двома групами відносно активів і джерел формування. До першої групи віднесено виробничу функцію і функцію захисту, до другої – функцію формування капіталу, фінансування й резервну;
класифікацію росту власного капіталу підприємства за додатковою теоретично обґрунтованою і практично значущою ознакою «економічне походження», за якою передбачається існування таких окремих типів росту: ріст активів, ріст джерел формування власного капіталу, ріст активів і джерел формування власного капіталу підприємства, яка дозволяє приймати управлінські рішення щодо росту кожного з об’єктів управління власним капіталом;
методичний підхід до оцінювання результатів управління власним капіталом машинобудівних підприємств, особливістю якого є перехід від простору його елементарних ознак до скороченого простору методами факторного аналізу та канонічної кореляції за двома об’єктами управління – активами і джерелами формування власного капіталу на основі розбудови узагальнюючих таксономічних показників, які характеризують рівні їх використання;
матрицю результатів управління власним капіталом машинобудівних підприємств, відмінністю якої є її побудова за двома узагальнюючими показниками використання активів і джерел формування власного капіталу, що уможливлює розгляд їх станів за квадрантами, які характеризують стадії життєдіяльності суб’єктів господарювання;
дістали подальший розвиток:
підхід до формування оптимальної структури власного капіталу машинобудівного підприємства за допомогою методів лінійного програмування, особливість якого полягає в урахуванні залежностей між частками оборотних і необоротних активів, а також між власними, залученими і позиковими джерелами формування власного капіталу з метою максимізації чистого прибутку відповідно до основних стадій життєдіяльності підприємства.
Практичне значення отриманих результатів і висновків полягає в тому, що для машинобудівної галузі запропоновані розробки становитимуть методичне підґрунтя ефективного управління процесом росту власного капіталу підприємств, враховуючи взаємозв’язок між активами і джерелами формування власного капіталу. Використання оптимальної структури джерел формування власного капіталу (власні, позикові та залучені джерела) забезпечуватиме підприємству отримання максимально чистого прибутку. Реалізація методичного підходу до оцінювання результатів управління власним капіталом дозволить приймати управлінські рішення щодо росту активів або джерел їх формування, виходячи з розташування підприємства у матриці результатів управління власним капіталом. Застосування обґрунтованої комплексної технології взаємоузгодженого управління ростом власного капіталу машинобудівного підприємства за двома об'єктами – активами і джерелами формування – забезпечить виявлення факторів росту власного капіталу, визначення рівнів використання активів і джерел, позиціювання підприємства у матриці результатів управління власним капіталом за стадіями життєдіяльності, що дозволить визначити оптимальну структуру джерел формування власного капіталу для отримання максимального чистого прибутку. Згідно з визначеною стадію життєдіяльності підприємства мають можливість затверджувати заходи щодо управління активами й джерелами формування власного капіталу.
Основні теоретичні та прикладні результати дисертаційної роботи впроваджено у практичну діяльність машинобудівних підприємств, а саме: ДП «Харківський радіозавод «ПРОТОН» (довідка про практичне використання результатів № 006/234 від 19.04.2007 р.) та ДП «Харківський завод транспортного устаткування» (довідка про практичне використання результатів № 695 від 05.09.2007 р.), а також у навчальний процес ХНЕУ (довідка про практичне використання результатів № 83/35-392 від 30.11.2007 р.) при викладанні дисциплін «Економіка підприємств» та «Інвестування» для підготовки магістрів за спеціальністю 8.050106 «Облік та аудит» наукового та професійного спрямування.
Особистий внесок здобувача. Всі основні теоретичні положення дисертації та практичні результати одержано здобувачем самостійно, зокрема: уточнено визначення категорії «власний капітал» та виявлено її основні елементи; узагальнено сучасні системи управління власним капіталом підприємства; теоретично визначено систему показників активів і джерел формування власного капіталу для машинобудівних підприємств України; визначено оптимізаційну структуру джерел власного капіталу машинобудівних підприємств залежно від стадій їх життєдіяльності.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження, висновки та пропозиції були оприлюднені на: ІІІ Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених і студентів «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (Донецьк, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інтеграційні процеси в економіці України» (Харків, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Перспективні інформаційні технології в економіці оброблення інформації моделювання видавництва» (Харків, 2008 р.).
Публікації. Основні результати і висновки дисертації опубліковані в 10 наукових працях, серед них 6 статей – у наукових фахових виданнях ВАК України.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Незважаючи на актуальність вирішення проблеми управління ростом власного капіталу машинобудівних підприємств, який складає основну частину фінансової бази суб’єктів господарювання, відсутня загальноприйнята трактовка категорії «власний капітал». Аналіз спеціальної літератури за даною проблемою показав, що її слід визначати в трьохвимірному базисі наступних галузей економічної науки: економічної теорії, бухгалтерського обліку і фінансового менеджменту. В результаті морфологічного аналізу та синтезу наявних визначень категорії «власний капітал» рекомендується її інтерпретувати як вартість активів підприємства, яке має юридичне право щодо їх розпорядження й використання з метою одержання прибутку з урахуванням основних ознак: способу утворення, ступені значимості для господарської діяльності, форми, сфери застосування, способу залучення; функцій: захисної, фінансування, формування, виробничої, резервної; складових – активів та джерел його формування.
Оскільки основна мета управління власним капіталом направлена на його ріст, рекомендується виокремлювати наступні типи росту власного капіталу: позитивний ріст, негативний й нульовий (ознака росту – спрямованість); ріст в довгостроковому періоді (більше одного року), ріст у короткостроковому періоді (менше одного року) (ознака росту – період); ріст тільки за рахунок активів підприємств, ріст тільки за рахунок джерел формування власного капіталу, ріст за рахунок і активів, і джерел формування власного капіталу (ознака – економічне походження); ріст, викликаний чинниками зовнішнього середовища, та ріст, викликаний чинниками внутрішнього середовища (ознака росту – причини дії середовищ); ріст відносно конкурентів, відносно міжнародних компаній цієї галузі, порівняно з середньогалузевим значенням власного капіталу підприємств в Україні (ознака росту – об’єкт порівняння); ріст підприємства, держави, партнера та інших суб’єктів ринку (ознака росту – його суб’єкт); передбачений ріст, не передбачений ріст, кумулятивний (інерційний) (ознака росту – за очікуванням).
Аналіз теоретико-методологічних основ управління власним капіталом підприємства засвідчив, що більшість вчених та економістів-практиків розглядають окремі аспекти управління, в основному, зосереджуючи увагу на управлінні капіталом в цілому. Ґрунтуючись на системному підході, рекомендується розроблена структурна модель управління процесом росту власного капіталу, яка відображає цілісний комплекс взаємодіючих елементів з їх властивостями та відношеннями та передбачає врахування загальних правил поведінки об’єктів управління, що є активами та джерелами формування власного капіталу підприємства.
Відмічається, що на кожній стадії життєдіяльності підприємства його структура джерел формування власного капіталу різна. Тому визначити реальний стан підприємства за критерієм результатів управління власним капіталом доцільно за позиціюванням підприємства на матриці з координатними осями узагальнюючих показників результатів управління активами та джерелами формування власного капіталу, яка залежно від рівнів розділена на чотири квадранти. Обґрунтовані ознаки стану управління власним капіталом підприємств відповідно до кожного з квадрантів матриці.
Проведений аналіз існуючих методик аналізу власного капіталу підприємств, які представлені в фінансовому менеджменті, фінансовому аналізі, діагностиці підприємства, спонукає сформувати висновок, що відсутня узгодженість в думках вчених і практиків-управлінців щодо змісту та складу системи ознак, які комплексно характеризують власний капітал на підприємстві, а, також, в змісті етапів аналізу.
На основі теоретико-логічного аналізу в роботі сформовано систему показників для аналізу управління процесом росту власного капіталу та рекомендовано системи їх обчислення з наведенням інформаційних джерел, що є бухгалтерською звітністю підприємств. Це надало змогу розробити схему проведення аналізу стану власного капіталу за системою окремих показників, яку слід сформувати у вигляді відповідної методики.
На підставі того, що ядром власного капіталу машинобудівних підприємств є їх основний капітал, та використавши офіційні статистичні дані України, проведений аналіз основного капіталу й основних засобів в машинобудуванні. Відмічаються позитивні тенденції, а саме: щорічні темпи виробництва продукції значно випереджають темпи виробництва промислової продукції в цілому, але при цьому зберігається велика залежність розвитку машинобудівних підприємств від зовнішньоекономічної діяльності. Основною проблемою підприємств є моральний та фізичний знос основних засобів. Через нестачу фінансових ресурсів дуже повільно вирішуються проблеми відновлення основного капіталу підприємств на основі використання інноваційних технологій і реалізації вітчизняних наукових розробок, подальшої зміни структури товарного виробництва і розвитку інвестиційного машинобудування, забезпечення конкурентоспроможності кінцевої продукції.
Управління об’єктами власного капіталу машинобудівних підприємств, перш за все, передбачає визначення факторів впливу на дані об’єкти. Оскільки стан власного капіталу підприємств, динаміка його розвитку залежать від початкової форми фінансування активів, необхідно розглядати вплив акціонерного капіталу на формування структури джерел та власного капіталу підприємств. Рекомендується таке завдання виконувати за чотирма дослідницькими процедурами: аналізу динаміки змін акціонерного капіталу на кожному машинобудівному підприємстві; кластерізації сукупності підприємств за критерієм стану їх акціонерного капіталу; виявлення факторів розвитку власного капіталу в кожній групі підприємств; аналізу виявлених латентних факторів розвитку.
Запропоновані чотири процедури визначення впливу акціонерного капіталу на формування структури джерел та власного капіталу підприємств доцільно реалізувати за допомогою такого аналітичного інструменту: описової статистики – для проведення аналізу акціонерного капіталу всієї сукупності підприємств в статиці й динаміці; кластерного аналізу – для перевірки однорідності сукупності машинобудівних підприємств за станом їх акціонерного капіталу; факторного аналізу – для визначення латентних факторів розвитку акціонерного капіталу в кожній окремій групі підприємств; економічного аналізу аналітичної структури факторів – для аналізу виявлених латентних факторів.
В дисертації обґрунтований зміст аналізу власного капіталу на підґрунті аналізу величин його ознак методами описової статистики й встановлення залежності активів підприємств та джерел формування від їх факторів впливу. Рекомендується аналіз механізму впливу факторів на зміни обсягів активів підприємств продовжити визначенням та детальним аналізом впливу кожного окремого фактора на зміни активів на підґрунті обчислення парних регресійних моделей. В результаті наведеного аналізу виявляється ієрархічна конструкція механізму впливу факторів на зміни обсягів активів та джерел формування власного капіталу з виокремленням дієвих важелів в корегуванні даної конструкції до стану, що адекватний росту власного капіталу підприємства.
Рівень використання власного капіталу підприємством є величина, яку слід отримувати шляхом агрегації або синтезу окремих ознак капіталу. Для визначення рівня використання власного капіталу рекомендується обчислювати узагальнюючий таксономічний показник розвитку. Оскільки для побудови матриці результатів управління власним капіталом слід розглядати два узагальнюючі показники: узагальнюючий показник активів і узагальнюючий показник джерел формування власного капіталу, спочатку рекомендується виявити взаємозв’язок між відповідними двома системами ознак, що виражаються показниками активів і показниками джерел формування, за допомогою багатовимірного статистичного методу – канонічного аналізу.
Аналіз рівнів використання власного капіталу в його активах і джерелах формування передбачає встановлення шкали узагальнюючих показників за допомогою дослідження законів розподілу значень узагальнюючих показників. Такий підхід в обґрунтуванні шкали узагальнюючих показників надає змогу об’єктивно позиціювати підприємство за результатами управління його власним капіталом.
Для підприємств на кожній стадії свого розвитку потрібні різні обсяги об’єктів управління власним капіталом й у різних співвідношеннях між собою. Максимум чистого прибутку досягається за умов оптимального співвідношення між об’єктами управління власним капіталом. Для вирішення класичної лінійної оптимізаційної задачі необхідно обґрунтувати обмеження величин обсягів та скласти функцію цілі на основі теоретико-логічного та попереднього економічного аналізу стану власного капіталу підприємств різних квадрантів матриці результатів управління.
Об’єктивно визначена позиція підприємства на матриці результатів управління дозволяє розробити дієві управлінські заходи в спрямуванні росту власного капіталу. Перехід від однієї стадії життєдіяльності підприємства до іншої цілеспрямований як перехід від однієї оптимальної структури власного капіталу до іншої згідно стадій росту. Така траєкторія забезпечує максимум чистого прибутку при відповідних оптимальних співвідношеннях об’єктів управління власного капіталу підприємства.
Для того, щоб управління процесом росту власного капіталу було технологічним процесом, слід керуватися відповідною науково-практичною методикою, яка має складатися з наступних етапів: теоретичного обґрунтування та структуризації даної проблеми управління; збір інформації за даними бухгалтерсько-статистичної звітності щодо об’єктів управління власними капіталом; загальний аналіз власного капіталу та в перетині його об’єктів управління з урахуванням системи факторів; кластерізація сукупності підприємств за системою показників, які відображають співвідношення об’єктів управління до акціонерного капіталу; оцінка факторів розвитку акціонерного капіталу в однорідних групах підприємств; оцінка й аналіз впливу факторів на зміну обсягів активів та джерел формування власного капіталу; оцінка рівня розвитку об’єктів управління власного капіталу; оптимізація структури активів та джерел формування власного капіталу з досягненням максимального чистого прибутку рентабельності для кожної стадії життєдіяльності підприємства; визначення стану розвитку підприємства за станами активів та джерел формування власного капіталу; визначення типу росту власного капіталу підприємства на підґрунті ознак росту. За пропонованою методикою передбачається вирішення відповідних задач обґрунтованими методами вирішення та рекомендаціями у формуванні завдань до управлінських рішень в процесі росту власного капіталу підприємства.

ПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Азаренкова Г. М. Моделі й методи аналізу фінансових потоків / Г. М. Азаренкова. – Харків : Гриф, 2005. – 119 с.
2. Азаренкова Г. М. Оптимальні напрямки підвищення фінансової стійкості та ліквідності підприємств / Г. М. Азаренкова // Научно-технический сборник «Коммунальное хазяйство городов». – ХДАМГ Серия: «Экономические науки». – Выпуск 77. – Харьков : – С. 431–438.
3. Азаренкова Г. М. Фінансові потоки в системі економічних відносин / Г. М. Азаренкова. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2006. – 328 с.
4. Андреева В. Н. Сущность капитала и его роль в деятельности предприятия / В. Н. Андреева // Вісник Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. – 2005. – №2 (84). – С. 7–9.
5. Андрейчук В. Собственный и ссудный капитал предприятий и критерии их рационального соотношения / В. Андрейчук, С. Галузинский // Экономика Украины. – 1998. – №6. – С.15–23.
6. Андричук В. Г. Эффективность использования производствнного потенциала в сельском хозяйстве / В. Г. Андричук. – М. : Экономика, 1999. – 2007 с.
7. Анін В.І. Аналіз статистичних даних обсягів інвестицій в основний капітал / В.І. Анін // Статистика Украины. – 2004. – №1 . – С. 59–61.
8. Антипова Т. К. Уточнение определения сущности собственного капитала предприятия / Т. К. Антипова // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія економічна. – Вип. 65. – 2003. – С. 34–38.
9. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента: Как управлять капиталом? / И. Т. Балабанов. – М. : Финансы и статистика, 2000. – 384 с.
10. Башнянин Г.І. Політична економія / Г.І. Башнянин, П. Ю. Лазур., В. С. Медведєв. – К. : Ніка-Центр Ельга, 2000. – 257 с.
11. Бергстром А. Построение и применение экономических моделей / А. Бергстром. – М. : Прогресс, 1970. – 278 с.
12. Бєляєв О. О. Політична економія: [навч. посібник] / О. О. Бєляєв, А. С. Бебело. – К. : КНЕУ, 2001. – 328 с.
13. Благодєтєлєва-Вовк С. Про суть і застосування категорій «Економічний розвиток» та «економічне зростання» / С. Благодєтєлєва-Вовк // Вісник ТДЕУ. № 2. – 2006.- с. 47-55
14. Бланк И. А. Управление активами и капиталом предприятия / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр : Эльга – 2003. – 446 с.
15. Бланк И. А. Управление формированием капитала / И. А. Бланк. – К.: Ника-Центр : Эльга – 2002. – 512 с.
16. Болч Б. У. Многомерные статистические методы для экономики / Болч Б. У., Хуань К. Д.; пер. с англ. А. Д. Плитмана [под ред. и с предисл. С.А. Айвазяна]. – М. : Статистика, 1979. – 316 с.
17. Большой экономический словарь / [под ред. А. Н. Азрилияна]. – М.: Изд-во института новой экономики, 1997. – 864 с.
18. Борисов А. Б. Большой экономический словарь / А. Б. Борисов. – М. : Книжный мир, 2000. – 895 с.
19. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент / Ю. Бригхем, Л. Гапенски.– Т. 2. – СПб. : Экономическая школа, 2004. – с.668
20. Бутинець Ю. Ф. Власний капітал в зарубіжних країнах порівняльний аспект / Ю. Ф. Бутинець // Вісник Житомирський інженерно-технологічний інститут. – 2002 – № 22. – С. 45– 51.
21. Винс А. Новый подход к управлению капиталом. Структура распределения активов между различными инвестиционными інструментам; пер. с англ. / Альф Винс. – М. : Евро, 2003. – 264с.
22. Воробъев Ю. Н. Теоретические основы финансового капитала предприятий / Ю. Н. Воробъев // Финансы Украины. – 2001 – № 7. – С.62.
23. Воробьев Ю. Н. Капитал предпринимательских структур в системе финансового менеджмента / Ю. Н. Воробъев. – Симферополь :Таврия, 2000. – 323 с.
24. Гавриленко В.А. Гавриленко В.В. Теоретичні та методичні аспекти оцінки фінансового стану підприємства / В.А. Гавриленко, В.В. Гавриленко // Економіка і право. – 2002. – №1. – С. 92.
25. Голов С. Ф. Бухгалтерська звітність за міжнародними стандартими: приклади та коментарі / С. Ф.Голов, В. М. Костюченко. – К. : Лібра, 2001. – 840 с.
26. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні / С. Ф. Голов. – Дніпропетровськ : ТОВ «Баланс», 2001. – 832 с.
27. Грачов А. В. Аналіз і управління фінансовою стійкістю підприємства / А. В. Грачов. – М. : Видавництво “Фінпрес”, 2002. – 208 с.
28. Гриньов А. В. Іінноваційний розвиток промислових підприємств: концентрація, методологія, стратегічне управління / А. В. Гриньов. – Харків : ВД ИНЖЕК. – 2003. – 308с.
29. Грищенко А. А. Метод «Капитал» К. Маркс и политическая экономия в широком смысле / А. А. Грищенко. – Х.: Выща школа, 1988. – 157с.
30. Губенко А. А. Виды жизненных циклов инноваций / А. А. Губенко, Б. Т. Клияненко, А. П. Осыка // Економіка промисловості. – 2005. – № 2 (28). – С. 95–100
31. Даксковский В. Б. О политике обновления производства предприятий в условиях дефицита инвестиций / В. Б. Даксковский, А. Д. Ефимов // Пищевая промышленность. Сер. Экономика и управление. – № 4. – 2007. – С. 30–33
32. Державний комітет статистики України – режим доступу до докум. :
http://www.ukrstat.gov.ua/
33. Дослідження та оптимізація економічних процесів "Оптимум"-2006. Труди V-ї міжн. наук.-практ. конф., 23-24 лист. 2006 р. : / «Харківський політехнічний ін-т», нац. техн. ун-т; ред. : П. Г. Перерва, В. М. Тимофеєв . – Х. : НТУ "ХПІ", 2006. – 276 с
34. Економіка виробничо-підприємницької діяльності : [навч. посібник] / В. Я. Міщенко, П. А. Орлов, Є. Ф. Пеліхов; ХПУ. – К. : ІСДО, 1995. – 256 с.
35. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера; За ред. Дяківа Р. – К.: Міжнародна економічна функція, 2000. – 704 с.
36. Закони України – режим доступу до докум. :
http://uazakon.com/
37. Кизим Н. А. Концепция и интеграция капитала (Обобщенный анализ методов). – Х. : Бизнес-Информ, 2000. – 103 с.
38. Кларк Дж. Распределение багатства / Дж. Кларк; пер. с англ. Д. Стратунского, А. Бесчинского; под ред. Л. П. Кракова. – М.: Гилиос АРВ, 2000. – 367 с.
39. Ковалев В. В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности / В. В. Ковалев. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 512 с.
40. Козлова Р. О. Економічна сутність категорії капіталу / Р. О. Козлова // Вісник сум. нац. аграр ун-ту. Серія фінанси і кредит. – 2002. – Вип. 2. – с. 218–221
41. Корнєв В. В. Модифікація важелів управління корпоративними правами держави с структурі акціонерного капіталу / В. В. Корнєв // Економіка і прогнозування. – 2004. – №9. – С.50–53.
42. Кошкина Г.М. Проблемы формирования рациональной структуры капитала хозяйствующего субъекта / Г.М. Кошкина, А.М. Федянина // Экономика и управление производственно-хозяйственными системами : Матер. науч. сессии преподавателей НГАЭиУ, 28 апр. 1999 г. – Новосибирск, 1999. – С.12–18.
43. Кравчук В. Г. Статутний капітал юридичної особи / В. Г. Кравчук // Податкове планування. – 2005. – №9 . – С. 74–80
44. Кругляка Б. С. Бухгалтерський облік: організаційно методологічні аспекти / Б. С. Кругляка. – Хмельницький. : ТУП, 2001. – 286 с.
45. Круш П.В. Капітал та основні засоби підприємства: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів III-IV рівнів акредитації / П.В. Круш, В.І. Подвігіна, О.В. Клименко. – К. : Центр навчальної літератури, 2005 . – 163 с.
46. Крушвиц Л. Финансирование и инвестиции / Л. Крушвиц. – СПб: Издательство «Питер». – 2000. – 381 с.
47. Кузнєцова Т. В. Дефініція поняття «капітал» у системі поглядів різних економічних шкіл / Т. В. Кузнєцова // Вісник Між нар. Слав’ян. Ун-ту. Серія. Економічні науки. 2005. – Т.8. - № 1 / 2 – С. 41–43.
48. Кундышева Е.С. Математическое моделирование в экономике: [учеб. пособ. для студ. экон. спец. вузов] / Е.С. Кундышева. – М. : Изд-во «Дашков и К0», 2004. – 352 с.
49. Лаврик О. Є. Проблеми оптимізації структури капіталу / О. Є. Лаврик // Вісник. Сум. Нац. Аграр. Ун-ту. Сер. Економіка та менеджмент. – 2005. – Вип. 6-7. с. 58 – 65.
50. Лазепка В.І. Резервні фонди підприємства як джерело інвестицій / В. І. Лазепка // Фінанси України. – 2001. – № 6. – С.79–81.
51. Лысенко Л. И. Теория капитала: учетно-экономический анализ / Л. И. Лысенко, Д. В. Арлачев // Актуальн. пробл. экономики. – 2006. – № 7 С. 142–152.
52. Лопатников Л. И. Экономико-математический словарь. Словарь современной экономической науки / Л. И. Лопатников. – М. : Изд. «ABF», 1996. – 704 с.
53. Малаева Т. Определение границ этапов жизненного цикла предприятия / Т. Малаева // БИЗНЕС ИНФОРМ. – № 3– 4. – 2002. –С. 13–16.
54. Малярец Л. М. Обоснование системы измерителей для комплексной оценки деятельности предприятия / Л. М. Малярец // Труды Одесского политехнического университета. – 2004. – Т. 3, №1. – С. 73 – 76.
55. Малярец Л. М. Построение обобщающих показателей в оценке конкурентных преимуществ предприятия / Л. М. Малярец // Экономічний вісник. – 2004. – С. 432 – 438.
56. Малярець Л. М. Вимірювання ознак об'єктів в економіці: методологія та практика / Малярець Л.М. – Харків : Вид. ХНЕУ, 2006. – 384 с.
57. Маркс К. Капитал. Критика политической экономики / К. Маркс. – Т. 1. – М. : Политиздат, 1978. – 907 с.
58. Марченко Н. А. Фінансове забезпечення інноваційно-інвестиційного роз витку підприємств промисловості / Н. А. Марченко Вісник Хмельницького національного університету. – 2007. – № 6. – Т. 2. – С. 81–84.
59. Маршалл А. Принципы политической экономии / А. Маршалл. – Т. 3. – М. : Политиздат, 1984.– 500 с.
60. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл. – Т.1. / Пер. с англ. – М.: Издат. группа «Прогресс», 1993. – 416 с.
61. Мельник Л.Г. Фундаментальные основы развития / Л.Г. Мельник. – Суммы : ИТД «Университетская книга», 2003. – 288 с.
62. Мельникова М.В. Інноваційні аспекти організаційно-економічного розвитку виробничо-господарського комплексу / М. В. Мельникова // Управління розвитком. – 2006.– № 46. – С. 133–134
63. Мельникова М. В. Аспекты формирования механизма эффективного функционирования современного хозяйственного комплекса / М. В. Мельникова // Економіка промисловості. – 2004. – № 3. – С. 146–152
64. Мельникова М. В. Інтеграційний підхід до оцінки потенціалу, капіталу, бізнесу / М. В. Мельникова // Вісник Хмельницького національного університету : Економічні науки. – 2005. – № 54. – С. 164–167.
65. Мельникова М. В. Методы управление финансовой составляющей потенциала хозяйственного комплекса / М. В. Мельникова // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – 2005. – № 76. – С. 3–15.
66. Мельникова М. В. Обоснование инвестиционных решений в крупных интегрированных структурах / М. В. Мельникова // Экономическое возрождение России. – 2005. – № 10 – С. 34-39
67. Миклухо А. Н. Устойчивые пассивы как источник формирования и финансирования прироста оборотного капитала хозяйствующего субъекта / А. Н. Миклухо, А. А. Миклухо // Экономика России XXI века. – 2003. – С.186–189.
68. Минина М.А. Источники инвестиций в воспроизводстве основного капитала / М. А. Минина, А. М. Михайлов // Вестн. молодых ученых Самар. гос. экон. акад. – 2002. – № 2(4). – С.85–93.
69. Модильяни Ф. Сколько стоит фирма? Теория ММ / Ф. Модильяни, М. Миллер . – М.: Дело, 1999. – 272 с.
70. Мочерний С. В. Основи економічної теорії / С. В. Мочерний. . – Тернопіль : АТ «Тарнекс», 1993. – 243 с.
71. Мочерний С. В. Політична економія / С. В. Мочерний. – К. : Знання-Прес, 2002. – 687 с.
72. Наконечна Г. Ф. Аналіз джерел формування майна підприємства / Г. Ф. Наконечна, П. О. Магдійчук // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2003. – № 5. – с. 216–219.
73. Наконечний С. І. Математичне програмування / С.І. Наконечний, С. С. Савіна. – К. : КНЕУ, 2005. – 452с.
74. Нашкерська Г. В. Бухгалтерський облік / Г. В. Нашкерська. – Київ : Центр навчальної літератури, 2004. – 464 с.
75. Нескородева Н. Н. (Пономаренко Н. Н.) Особенности системного подхода в управлении ростом собственного капитала предприятия / Н. Н. Нескородева (Н. Н. Пономаренко) // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Еконімічна серія. – 2006. – №754. – С.161–167.
76. Нескородева Н. Н. (Пономаренко Н. Н.) Финансовые источники обновления собственного капитала предприятия в рыночных условиях: матеріали ІІІ міжнародної науково-теоретичної конференції молодих вчених і студентів [«Актуальні проблеми економічного та соціально розвитку виробничої сфери»], (Донецьк, 7–8 червня 2006 р.) / М-во освіти і науки України, Донецький національний технічний університет. – Донецьк : ДНТУ, 2006. – Т. 2. – С. 42 – 45.
77. Нєскородєва Н. М. (Пономаренко Н. М.) Власний капітал підприємства: питання ідентифікації й удосконалення практики його обліку / Н. М. Нєскородєва (Н. М. Пономаренко) // Вчені записки: Науковий журнал. Х. : ХІУ,2005. – Випуск № 17. – С.154–161. (Стаття опублікована за результатами Матеріалів ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Технології управління в науці, економіці, освіті в ХХІ столітті: проблеми, перспективи, рішення»).
78. Нєскородєва Н. М. (Пономаренко Н. М.) Категорія «власний капітал» підприємства: сутність і зміст / Н. М. Нєскородєва (Н. М. Пономаренко) // Науковий вісник Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка. Економіка і регіон. – 2006. – № 2 (9). – С. 112–117.
79. Новиков А. В. Политическая экономия (наука об изменении) / А. В. Новиков. – М.: Издательско книготорговый центр «Маркетинг», 2002. – 1000 с.
80. Нуреев Р. М. Экономика развития: модели становления рыночной экономики / Р. М. Нуреев. – М. : ИНФРА-М, 2001. – 240 с.
81. Огорелкова Н. В. Финансовые аспекты управления воспроизводством основного капитала в промышленности региона / Н. В. Огорелкова // Вестник Омск. ун-та. Сер. Экон. – 2003. – № 1. – С.112–121.
82. Організація бухгалтерського обліку / [Ф. Ф. Бутинець, М. М. Шигун, О. В. Олійник, С. М. Шулепова]. – Ж.: ЖІТІ, 2001. – 576 с.
83. Отенко И. П. Механизм управления потенциалом предприятия / И. П. Отенко , Л. М. Малярец . – Харьков : Изд. ХГЭУ, 2003. – 220 с.
84. Парфенов К. Г. Международные стандарты финансовой отчетности (МСФО) / К. Г. Парфенов. – М. : «Парфенов. ру», 2003. – 96 с.
85. Политическая экономия: словарь [ред. О.И. Ожерельев]. – М. : Политиздат, 1990. – 607 с.
86. Политэкономия (история экономических учений, экономическая теория мировая экономика). Учебник для вузов / Под ред. Д. В. Валового. – М. : ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1999. – 400 с.
87. Політична економія: [навч. посібник] / [К. Т. Кривенко, В. С. Савчук, О. О. Бєляєв та ін.]. – К.:Вид-во КНЕУ, 2001. – 508 с.
88. Поліщук І. Р. Трактування капіталу в балансових рівняннях: історичний аспект / І. Р. Поліщук // Вісник Житомирський інженерно-технологічний інститут. – 2002. – № 20. – с. 218–226.
89. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку // Все про бухгалтерський облік. – 2001. – № 37. – С. 3–64.
90. Пономаренко В. С. Методы и модели финансового обеспечения развития предприятия / В. С. Пономаренко, А. И. Пушкарь. – Х. : РИО ХГЭУ, 1997. – 160 с.
91. Пономаренко В. С. Механизм управления предприятием стратегический аспект / В. С. Пономаренко, Е. Н. Ястремская. – Харків : Вид. ХДЕУ, 2002 . – 251 с.
92. Пономаренко В.С. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи: Монографія / В. С. Пономаренко, О. М. Тридід, М. О. Кизим. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2003. – 328 с.
93. Пономаренко В. С. Стратегічне управління розвитком підприємства / В. С. Пономаренко , О. І. Пушкар , О. М. Тридід . – Х.: Вид-во ХДЕУ, 2002. – 640 с.
94. Пономаренко В.С. Основні положення методології математичного моделювання ідентифікації соціально-економічних систем / В.С. Пономаренко, Л.М. Малярець // Економіка розвитку. – 2007. – №3 (43). – С. 43 – 47.
95. Пономаренко Н. М. Анализ факторов изменения активов и источников формирования собственного капитала на предприятиях / Н. М. Пономаренко // «Бізнес Інформ» науковий інформаційний журнал – 2008. № 1. – с.126-133.
96. Пономаренко Н. М. Етапи реалізації науково-практичної методики управління процесом росту власного капіталу на підприємстві / Н. М. Пономаренко // Економіка розвитком: Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів [«Інтеграційні процеси в економіці України»], (Харків, 11-12 квітня 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Харківський національний економічний університет. – Харків : ХНЕУ. – 2008. – № 1 (45). – С. 109.
97. Пономаренко Н. М. Методики аналізу активів та джерел формування власного капіталу на машинобудівельні підприємства / Н. М. Пономаренко // «Бізнес Інформ» науковий інформаційний журнал – 2007. – №10(2). – С.55–60.
98. Пономаренко Н. М. Окреме обґрунтування категорії «власний капітал» підприємства / Н. М. Пономаренко // Управління розвитком: Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та студентів [«Перспективні інформаційні технології в економіці оброблення інформації моделювання видавництва»], (Харків, 4-5 квітня 2008 р.) / М-во освіти і науки України, Харківський національний економічний університет. – Харків : ХНЕУ. – 2008. – № 9. – С. 76–78.
99. Пономаренко Н. М. Оптимізація структури джерел формування власного капіталу підприємства / Н. М. Пономаренко // Економіка розвитку. – 2007. – № 4 (44).– С.77–80.
100. Пономаренко Н. Н. Оценка уровня развития собственного капитала предприятия / Н. Н. Пономаренко // «Бізнес Інформ» науковий інформаційний журнал. – 2007. – №9(2).– С.50–56.
101. Путренок Е. Л. Системный подход к управлению оборотным капиталом / Е. Л. Путренок // Сб. науч. тр. Сер. «Экономика». Вып.1 / Сев.-Кавказ. гос. техн. ун-т. – 2000. – С.85–91.
102. Райзберг Б. А. Современный экономический словарь / Б. А. Райзберг, Л. Ш. Лозовский. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 480 с.
103. Рикардо Д. Начала политической экономии и налоговое обложения Т.1 / Д. Рикардо. – М. : Госполитиздат, 1995. – 86 с.
104. Розенберг Д. И. Комментарий к «Капиталу» К. Маркса / Д. И. Розенберг. – М. : Экономика, 1983. – 720 с.
105. Русак Н. А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования / Н. А. Русак, В. А. Русак. – Мн. : Выш. шк, 1997. – 309 с.
106. Святодух В. Власний капітал / В. Святодух // Баланс. – 2003. – № 9. – С. 55–58.
107. Семенов Г. А., Ткаченко А. М. Организация управления активами предприятия и их источниками. Запорожье, гос. инженерная академия. ГИА. – 2004. – 346с.
108. Слав’юк Р. А. Фінанси підприємства / Р. А. Славюк. – Київ : ЦУЛ, 2002. – 460 с.
109. Словарь современных экономических и правовых терминов [ред. В. Н. Шимов, В. С. Каменков]. – Мн. : Амалфея, 2002. – 816 с.
110. Сльозко Т. М. Капітал: об'єкт обліку чи інструмент його організації / Т. М. Сльозко // Фінанси України. – 2007. – №11. – С. 128–137.
111. Смагин В.Н. Управление основным капиталом. Ч.2. Формирование основного капитала / В.Н. Смагин. – Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2000. – 92 с.
112. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. – М. : Соцэкгиз. – 1993. – 572 с.
113. Советский энциклопедический словарь / [Гл. ред. А. М. Прохоров]. – М. : Сов. Энциклопедия, 1978. – 1600с.
114. Стоянова Е. С. Управление оборотным капиталом / Е. С. Стоянова, Е. В.Быкова, И. А. Бланк. – М. : ИНФРА-М: Перспектива, 1998. – 128 с.
115. Стрельцов А. В. Экономические проблемы обновления активной части основного капитала предприятий машиностроения (инновационный аспект) / А. В. Стрельцов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 2000. –152 с.
116. Теплова Т. В. Финансовый менеджмент: управление капиталом и инвестициями / Т. В. Теплова. – М. : ГУ ВШЭ , 2000. – 502 с.
117. Терехов Л. Л. Кибернетика для экономистов / Л. Л. Терехов. – М. : «Финансы и статистика», 1983. – 210 с.
118. Тимофеев В. Н., Метель Ж. А., Лисютин А. Н. К вопросу моделирования прибыли на стадии освоения производства. НТУ. «НПИ». – 2003р. – Вип. 23. – с. 123-130.
119. Ткаченко А. М. Методические основы разработки программ повышения эффективности инвестиционных проектов / Г. А. Семенов, В. М. Порохия, А. М. Ткаченко; Запорож. гос. инженер. акад. - Запорожье: ЗГИА. – 2003. – 392 с.
120. Толковый словарь русского языка/ [ред. Д. Н. Ушакова]. – М. : Гос. ин-т "Сов. энцикл."; ОГИЗ; Гос. изд-во иностр. и нац. слов.,1980. – 1940 с.
121. Финансово-кредитный энциклопедический словарь / [ред. А. Г. Грязновой]. – М. : Финансы и статистика, 2004. – 1168 с.
122. Финансовый менеджмент: теория и практика / [ред. Е. С. Стояновой]. – М. : Перспектива, 1996. – 655 с.
123. Финасовый менеджмент / [ред. Е. И. Шохина]. – М. : ИДФБК-ПРЕСС, 2003. – 408 с.
124. Хикс Дж. Р. Стоимость и капитал / Дж. Р. Хикс. – М. : Прогресс-Универс, 1993. – 487 с.
125. Хоруженко О. І. Власний капітал як об’єкт наукового дослідження / О. І. Хоруженко // Наук. вісн. Держ. акад. статистики, д обліку та аудиту. – 2004. Вип. 4. с. 58–63.
126. Хохлов М. П. Власність: економічний зміст категорії та його реалізація в процесі приватизації: Україна / М. П. Хохлов // Держ. інформ. бюл. про приватизацію. – 2001. – № 2. – С. 27–31.
127. Хохлов М. П. Глобалізація економіки в ракурсі еволюції відносин власності / М. П. Хохлов // Економіка України : Політико-економічний журнал Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України та Національної академії наук України. – 2004. – №2. – С. 65–72 .
128. Хошимура Ш. Теория воспроизводства и накопления капитала / Шиндзабуро Хошимура. – М. : Прогресс, 1978. – 254 с.
129. Цал-Цалко Ю. С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз / Ю. С. Цал-Цалко. – Ж. : ЖІТІ, 2001. – 300 с.
130. Черникова Е.Г. Що приховує власний капітал? / Е .Г. Черникова, В. А. Гавриленко // Збірка матеріалів IV регіональної студентської наукової конференції «Облік і контроль у діяльності підприємства: сучасні проблемі». – Донецьк : ДонДТУ, 2003. – С. 77–81.
131. Шинкарук Л. Нагромадження капіталу як економічна категорія / Л. Шинкарук // Вісник Терноп. акад. нар. господарства. – 2003. – № 4. – С. 25–28.
132. Широковат Г. Модели жизненных циклов российских компаний результаты эмпирического исследования / Г. Широковат // Проблемы теории и практики управления. - № 11. – 2006. – С. 15–19.
133. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. – М.: Изд-во «Прогресс», 1982. – 324 с.
134. Экономико-математический энциклопедический словарь [ред. В. И. Данилов-Данильян]. – М. : Изд. Дом «ИНФРА-М», 2003. – 688 с
135. Экономико-математическое моделирование / Под общ. ред. И. Н. Дрогобыцкого. – М. : Издательство «Экзамен», 2004. – 800с.
136. Экономическая энциклопедия / [ред. Л. И. Абалкин]. – М. : ОАО «Издательство «Экономика», 1999. – 1055 с.
137. Яковлєв А. И. Экономико–организационные аспекты промышленных инноваций / А. И. Яковлєв, Н. А. Макаренко. – Х. – Бизнес Информ. – 2003. –с.168.
138. Adizes I. Corporate lifecycles : How and why corporations grow and die and what to do about it. Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall. 1989.
139. Greiner L.E. Evolution and Revolution as Organization Grow // Harvard Business Review. July – August. 1972.
140. Hanks S. H., Watson C. J., Jansen E., Chandler G. N. Tightening the life-cycle construct: a taxonomic study of growth stage configurations in high-technology organizations // Entrepreneurship Theory and Practice. 1993. Winter. P. 5-30.
141. Kemmerer Donald L. Capital (financial). – Microsoft Encarta Encyclopedia. – 2002.
142. Kimberly J. R., Miles R. H. The Organizational Life Cycle. San Francisco, 1980.
143. Lester D.L., Parnell J.A., Carraher A. Organization life cycle: A five-stage empirical scale // The international journal of Organization Analysis. 2003. Vol. 11, № 4. Pp. 339-354.
144. –Lewis W. A. Theory of Economic Growth. Washington, DC, Brooking Institution, 1955.
145. Management and organizationl behavior classics / Ed / by M. T. Matteson, L. M. Ivamcevich. – 6 .ed. – Boston etc.: Irwin: Me Graw – Hill, 1996. – XVIII, 456 p.
146. Miller D., Friesen P. H. A longitudinal study of the corporate life cycle / Management Science. 1984. Vol.30, № 10. P. 1161-1183.
147. Mintzberg H. The structuring of organizations. 1979. Englewood Cliffs, Nj : Prentice Hall.
148. Penrose E. Biological analogies in the theory of the firm / The American Economic Review. 1952. Pp. 804-819.
149. Quinn R.E., Cameron K. Organizational life cycles and shifting criteria of effectiveness; Some preliminary evidence // Management Science. 1983. Vol. 29, № 1. P. 33-51.
150. Solow R. M. Growth Theory: An Exposition. Oxford, Oxford University Press, 1970.