УПРАВЛІННЯ РЕФОРМУВАННЯМ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ (НА ПРИКЛАДІ м.ЛЬВОВА)

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
На правах рукопису

ДЖАФАРОВА Джаваіра Мамедівна

УДК 351.713

УПРАВЛІННЯ РЕФОРМУВАННЯМ ПЕРВИННОЇ
МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ
(НА ПРИКЛАДІ м.ЛЬВОВА)

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
ЧЕМЕРИС Анатолій Олексійович
кандидат економічних наук, доцент

Львів-2004

ЗМІСТ

Вступ.. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗБУДОВИ ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ
1.1. Аналіз системи підтримки здоров’я в Україні 11
1.2. Сутність державного регулювання системою охорони здоров’я в період ринкових перетворень. 17
1.3 Нормативно-правові засади функціонування системи первинної медико-сантірної допомоги. 22
Висновки до 1 розділу. 26
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМОЮ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ Ошибка! Закладка не определена.
2.1. Аналіз розбудови первинної ланки системи охорони здоров’я на засадах загальної лікарської практики (сімейної медицини). 28
2.2. Системний підхід до реформування первинної медико-санітарної допомоги 39
2.3 Державне регулювання реформуванням первинної медико-санітарної допомоги на основі стратегічного планування 42
2.4. Методи визначення якості надання медичної допомоги 52
2.5. Інформаційне забезпечення проведення досліджень . 59
Висновки до 2 розділу 60
РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення державного регулювання системою первинної медико-санітарної допомоги на прикладі Першої міської клінічної лікарні ім.князя Лева м.Львова
3.1. Принципи побудови структурної моделі функціонування первинної медико-санітарної допомоги . 62
3.2. Оцінка функціонування системи охорони здоров’я регіону обслуговування Першої міської клінічної лікарні м.Львова. 81
3.3. Реструктуризація системи управління лікувальними закладами на прикладі Першої міської клінічної лікарні м.Львова. 89
3.4. Ефективність реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах лікаря загальної практики (сімейного лікаря) 103
3.5. Організація управління автономними групами сімейних лікарів. 114
3.6 Результати опитування пацієнтів. 125
Висновки до 3 розділу. 136
Висновки.. 137
Джерела та Література.. 144
Додатки

Вступ

Актуальність теми. Підвищення ефективності системи охорони здоров’я є одним з основних завдань українського суспільства. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) розглядає первинну медико - санітарну допомогу (ПМСД) як один з провідних інструментів досягнення стратегії „Здоров’я для всіх”, тому що вона здійснює головну функцію системи охорони здоров’я та є її центральною ланкою, складає невід’ємну частину всього процесу соціально - економічного розвитку суспільства. Від стану амбулаторно - поліклінічної допомоги залежить ефективність та якість діяльності всієї системи охорони здоров’я, збереження трудового потенціалу, а також вирішення більшості медико - соціальних проблем, що виникають на рівні сім’ї та у соціально незахищених груп населення: дітей, інвалідів, осіб похилого віку.
У результаті економічних та соціальних процесів, що відбуваються у державі, існуюча амбулаторно - поліклінічна служба системи охорони здоров’я не взмозі забезпечити населення доступною та кваліфікованою медичною допомогою на рівні первинної ланки, на етапі якої починають і закінчують обстеження та лікування до 80% населення, що звертається за медичною допомогою. Стали наочними недоліки її організації. Суттєві диспропорції в обсягах фінансування амбулаторно - поліклінічної та стаціонарної допомоги (відповідно, 20-30 та 70-80% всіх витрат на охорону здоров’я) обмежують можливості розвитку матеріально - технічної бази та впровадження сучасних ресурсозберігаючих технологій надання медичної допомоги на до- та післяшпитальному етапах та призводять до розширення показань стаціонарного лікування, подорожчання медичної допомоги. Не створюється економічної мотивації розвитку стаціонарозамінюючих видів допомоги, втрачаються комплексний підхід до здоров’я пацієнта і наступність між лікарями під час обстеження та лікування, що впливає негативно на економічність медичного обслуговування та збереження здоров’я.
Вивченню проблем державного управління, серед яких важливе місце посідає охорона здоров’я, та можливих шляхів їх вирішення присвячені роботи вчених: В.Д.Бакуменка, О.П.Крайник, М.Д.Лесечка, В.І.Лугового, Н.Р.Нижник, І.В.Огірка, І.В.Розпутенка, І.М.Солоненка, А.О.Чемериса.
Для підвищення ефективності системи охорони здоров’я, особливо в умовах, коли об’єктивно існує дефіцит як бюджетних коштів, так і особистих фінансових можливостей громадян на оплату медичних послуг, виникає потреба у вдосконаленні насамперед первинної медико-санітарної допомоги, до якої завжди звертається переважна більшість населення. Дослідження у розв’язанні названих проблем, їх актуальність обумовлені нагальною потребою вибору нової моделі системи охорони здоров’я в Україні, її обгрунтуванням та створенням належних механізмів державного управління, починаючи з місцевого рівня. Саме місцевий рівень стає тим плацдармом, на якому здійснюються перетворення, що повинні посприяти новим, більш ефективним методам діяльності охорони здоров’я, чому присвячені праці Ю.В.Вороненка, Н.Г.Гойди, В.В.Загороднього, Є.Х.Заремби, О.С.Коваленка, Б.П.Криштопи, В.М.Лехан, В.Ф.Москаленка, О.В.Мостіпана, Р.А.Хальфіна, А.М.Чухраєва, В.В.Циганова.
Однак, дотепер, не було наукового обгрунтування застосування важелів державного управління та регулювання охороною здоров’я на місцевому рівні, дослідження їх ефективності. Водночас, наявність великої кількості моделей первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної лікарської практики (сімейної медицини) засвідчує, наскільки актуальною є ця проблема для системи охорони здоров’я України. Аналіз досвіду європейських країн показав, що аналогічні проблеми досліджуються в більшості з них, а саме такими вченими, як: Т.Йеннер, Р.Б.Сальтман, Дж.Фігерас, І.Шейман. Це, насамперед, пов’язано з потребою покращання здоров’я людей, підвищення якості надання медичної допомоги та зменшення фінансового тиску на медичні заклади. Природно, що в умовах обмеженого фінансування на місцевому рівні цього можна досягти тільки при функціонуванні відповідних важелів державного управління та регулювання. Саме це і підтверджує актуальність теми обраного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Обраний напрямок дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, зокрема, планової теми „Механізми підвищення ефективності державного управління” (№ держреєстрації 0100V002070) та напрямку тематики досліджень Київської медичної академії післядипломної освіти ім. Л.П.Шупика.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обгрунтування, розробка і практичне впровадження дієвих організаційно-економічних механізмів державного управління реформуванням первинної медико-санітарної допомоги на місцевому рівні.
Для досягнення мети дослідження було визначено такі завдання:
- оцінити сучасний стан надання первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) на місцевому рівні;
- провести системний аналіз діяльності первинної ланки медичної допомоги;
- обгрунтувати доцільність та необхідність підвищення ефективності механізмів державного управління ПМСД;
- розробити модель надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах лікаря загальної практики (сімейного лікаря) та управління нею на місцевому рівні;
- впровадити розроблену модель первинної медико-сантірної допомоги на засадах лікаря загальної практики (сімейного лікаря) та механізмів державного регулювання в практику охорони здоров’я м.Львова.
Об’єкт дослідження: первинна медико-санітарна допомога в системі охорони здоров’я.
Предмет дослідження: механізми державного управління первинною ланкою системи охорони здоров’я.
Гіпотеза дослідження грунтується на припущенні, що механізми державного регулювання реформуванням системи охорони здоров’я на місцевому рівні будуть діяти ефективніше за умов:
- врахування практики та досвіду реалізації механізмів державного регулювання первинної медико-санітарної допомоги на місцевому рівні;
- наукового обгрунтування нових функцій первинної ланки охорони здоров’я при розбудові загальної лікарської практики (сімейної медицини), нормативної бази охорони здоров’я в контексті її реформування;
- створення умов реалізації механізмів державного регулювання первинної медико-сантітарної допомоги в період її перебудови;
- врахування результатів порівняльного аналізу показників стану здоров’я населення на місцевому рівні з іншими регіонами та країнами.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використані такі методи дослідження:
- конкретно-пошукові (теоретичний аналіз, синтез, актуалізація та класифікація статистичних даних та друкованих джерел з питань державного регулювання системи охорони здоров’я);
- системного аналізу, що дав можливість структуризувати механізми державного регулювання системи охорони здоров’я та визначити пріоритетні напрями;
- статистичного аналізу для оцінки діяльності системи охорони здоров’я у часовій послідовності та аналізу динаміки стану здоров’я населення упродовж певного часу;
- епідеміологічного аналізу, що дозволив проаналізувати тенденції стану здоров’я населення та демографічних показників;
- інформаційного моделювання для визначення взаємозв’язків між механізмами державного регулювання охорони здоров’я в період її реформування;
- опитування пацієнтів та медичних працівників, що дало можливість підтвердити ефективність розроблених моделей надання медичної допомоги.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:
- вперше обгрунтовано застосування адаптивного механізму державного регулювання у первинній ланці охорони здоров’я на місцевому рівні, що прискорило процес переходу на модель надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної лікарської практики (сімейної);
- обгрунтовані економічні та організаційні механізми управління реформуванням первинної медико-санітарної допомоги в умовах перехідної економіки, що сприяло більш ефективному використанню коштів та підвищенню якості медичної допомоги;
- запропоновано приймати управлінські рішення при реалізації механізмів державного управління первинною ланкою охорони здоров’я із застосуванням методів стратегічного планування, що підвищило дієвість їх реалізації;
- удосконалені підходи до формування загальної лікарської практики (сімейної медицини) в умовах міста, що дало можливість ефективного розподілу кадрового потенціалу первинної ланки та підвищило задоволеність медичною допомогою пацієнтів району обслуговування;
- запроваджені методи обробки та аналізу медичної інформації на основі нових інформаційних технологій, що удосконалило процес реалізації механізмів державного управління первинною ланкою охорони здоров’я;
- отримало подальший розвиток аргументування необхідності реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах лікаря загальної практики (сімейного лікаря), що допомогло прискорити процес запровадження стаціонарозамінюючих технологій та переорієнтація амбулаторної спеціалізованої допомоги.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки автора щодо розробки механізмів державного управління охороною здоров’я на місцевому рівні були використані при підготовці нормативних документів з реструктуризації та розвитку первинної медико-сантірної допомоги у Першій міській клінічній лікарні ім. Князя Лева м.Львова, організації роботи амбулаторій сімейного лікаря, оцінці ефективності надання медичної допомоги.
Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані органами державного управління системи охорони здоров’я регіонального рівня для подальшого удосконалення своєї діяльності та планування розвитку системи.
На основі отриманих результатів щодо впровадження моделі загальної лікарської практики (сімейної медицини) автором було розроблено та запропоновано ряд документів стосовно цієї форми надання медичної допомоги, які стали основою відповідних блоків Наказу МОЗ України від 23.02.01 №72 Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини”.
Особистий внесок здобувача: Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції і рекомендації, зокрема, й ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто.
Разом з С.І.Биченко були одержані результати щодо реформування економічної бази системи первинної медико-санітарної допомоги на засадах лікаря загальної практики (сімейного лікаря) у Першій міській клінічній лікарні ім. Князя Лева м.Львова, а також, спільно із співробітниками Української маркетингової групи були проведені опитування пацієнтів.
Апробація результатів дисертації. Основні методичні положення й висновки дисертаційного дослідження оприлюднені, обговорювалися й отримали схвалення на науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми державного управління”, Львів, 1999; „Ефективність державного управління (регіональний аспект)” Львів, 2001; а також на Першому Українському з¢їзді сімейних лікарів, Львів, 2001.
Про результати дисертаційного дослідження повідомлено на засіданні кафедри управління охороною здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 20 друкованих роботах, чотири з яких у фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (197 найменувань) та п’яти додатків. Обсяг основного змісту дисертації становить 144 сторінки, а загальний 195 сторінок, у тому числі: 8 таблиць, 8 рисунків та 5 додатків.

Список літератури

Висновки

Реформування первинної медико-санітарної допомоги повинно відбуватися одночасно з реформуванням спеціалізованої і стаціонарної допомоги. Воно торкається організаційних, управлінських, економічних і клінічних аспектів діяльності лікувально-профілактичного закладу, спрямованих на покращання ефективності, оперативності, якості та фінансової основи охорони здоров’я.
При державному регулюванні реформуванням системи охорони здоров’я на місцевому рівні доцільно застосовувати нові методи реалізації його механізмів, які забезпечують ефективну діяльність лікувального закладу на динамічному рівні шляхом виявлення нових можливостей, утворення довгострокової стійкої відповідності між цілями лікарні, ії ринковими шансами та внутрішнім потенціалом. До таких методів необхідно віднести адаптивні механізми регулювання галуззю та їх практичне відтворення у вигляді стратегічного планування.
Для створення та впровадження нової політики в охороні здоров’я на місцевому рівні, управління процесом реформування в медичному закладі доцільно організувати громадський дорадчий орган адміністрації установи (комітет у справах реформ) з керівників функціональних підрозділів, що повинні представляти різні думки щодо проведення перетворень.
Реалізуючи реформуючі заходи у роботі лікувального закладу, бажано вводити тимчасову адаптивну структуру, зокрема, матричну структуру для регулювання процесами впровадження проектів, в тому числі, при реформуванні дільничної служби на засадах сімейної медицини.
Для проектування оптимальної для даних умов існування конфігурації лікувально-профілактичного закладу, підвищення якості медичних послуг доцільно використовувати метод стратегічних карт району, за допомогою яких можна відслідкувати шляхи скерувань пацієнтів, рівень захворюваності і смертності, розподіл населення за віком та статтю. А це, в свою чергу, дозволить визначити оптимальні місця розташування амбулаторій загальної лікарської практики (сімейної медицини).
Організаційна схема лікувально-профілактичних закладів, крім визначення взаємозв’язків і взаємозалежностей між співробітниками, що мають певні повноваження, повинна сприяти удосконаленню процеса реалізації управлінських заходів у медичному закладі.
Розроблена комп’ютерна інформаційна система «Сімейна медицина» дозволяє вести бази даних, що містять інформацію про стан здоров’я населення, яке мешкає у районі обслуговування, демографічну ситуацію та діяльність медичного закладу, щоб вимірювати його продуктивність, контролювати, аналізувати та використовувати фінансові ресурси в порядку пріоритетності, визначати схеми скерувань пацієнтів, контролювати матеріали та обладнання.
Важливим кроком по реалізації економічних механізмів державного регулювання на місцевому рівні є децентралізація бюджету та передача повноважень по їх розподілу до функціональних підрозділів; передача відповідальності за прийняття управлінських та фінансових рішень до завідуючих відділеннями дозволяє раціонально використовувати бюджетні кошти, залучати альтернативні джерела фінансування, такі як платні послуги.
Аналіз клінічної практики, соціологічні дослідження та реалізація основ менеджменту у медичних закладах свідчать, що найбільш ефективним підходом до зміцнення первинної ланки медичної допомоги є її перебудова у окремі амбулаторії загальної лікарської практики (сімейної медицини), що розташовуються у місцях наближених до пацієнта, а не на площах існуючих амбулаторно-поліклінічних закладів.
Діяльність амбулаторій загальної лікарської практики (сімейної медицини) з економічної точки зору більш рентабельна, виходячи з вартості надання медичної допомоги сімейними лікарями, що коштує вдвічі менше, ніж допомога лікаря-спеціаліста. Така рентабельність визначається завдяки тому, що робота сімейного лікаря характеризується меншими, ніж у лікаря-спеціаліста витратами на проведення обстеження пацієнта, зменшенням кількості повторних відвідувань, тощо. Сімейний лікар удвічі менше направляє своїх пацієнтів на госпіталізацію, у півтора рази частіше використовує домашні стаціонари.
Для успішного розвитку моделі надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах лікаря загальної практики (сімейного лікаря) потрібно впровадження альтернативних джерел фінансування у поєднанні з бюджетними надходженнями. Це може бути загальний бюджет, з частковим розподілом коштів на одного мешканця, механізми утримання коштів, плата за окремий випадок, плата за вибіркові послуги, тощо.
В моделі сімейної медицини доцільно застосовувати структуру оплати праці, яка буде відображати більшу відповідальність сімейного лікаря за пацієнта у порівнянні з терапевтом чи педіатром, що працюють в амбулаторно-поліклінічному закладі. Стимулюючі надбавки до зарплати повинні відповідати більшому навантаженню сімейного лікаря, кращим результатам лікувально-діагностичної роботи. Зарплата сімейного лікаря повинна бути значно вищою, ніж зарплата інших спеціалістів. З введенням альтернативних методів виплат більше уваги слід приділяти економічному механізму регулювання роботи амбулаторій лікаря загальної лікарської практики (сімейної медицини) - формуванню бюджету амбулаторії, звітам про його використання, продуктивності, економічним механізмам, які сприяють належному скеруванню пацієнтів до спеціалістів. У цих медичних закладах доцільно використовувати спеціального менеджера, що контролює немедичні аспекти діяльності амбулаторії загальної лікарської практики (сімейної медицини).
Зупиняючись на правових аспектах функціонування закладів сімейної медицини, необхідно зазначити негайну потребу введення системи госпрозрахунку, яка сприяла би більш відповідальному ставленню пацієнта до виконання приписів лікаря, підвищенню ефективності використання пацієнтом можливостей медичного закладу і давала додаткові джерела прибутків для повторного інвестування цих коштів у первинну медико-санітарну допомогу.
Досвід діяльності амбулаторій загальної лікарської практики (сімейної медицини) показав, що наданням їм певної управлінської та фінансової автономії веде до підвищення їх продуктивності та ефективності праці медичного персоналу. А це, в свою чергу, сприяє покращанню здоров’я населення - зниженню захворюваності, хворобливості, первинної інвалідизації, дитячої, перинатальної та материнської смертності за рахунок посилення профілактичної роботи - вакцинації, профоглядів, догляду за вагітними і більш уважного ставлення до пацієнта.
Обов’язкове впровадження основ маркетінгу у діяльність амбулаторій загальної лікарської практики (сімейної медицини), які включають рекламу, поширення брошюр та інформаційних буклетів, систематичне дослідження задоволеності пацієнтів наданням медичної допомоги у цих закладах, надає їм можливість підвищити свою конкурентну спроможність.
Як показав досвід роботи амбулаторій загальної лікарської практики (сімейної медицини) більше уваги необхідно приділяти процесійним аспектам надання медичних послуг, а саме: ефективне використання кадрового потенціалу закладу (медичних сестер і допоміжного персоналу).
Окремо необхідно зупинитися на процесі підвищення кваліфікації медичних працівників, що працюють в амбулаторіях сімейної медицини. Аналіз роботи персоналу цих закладів показав необхідність обов’язкового введення системи їх перманентного навчання з метою підтримки їх знань на належному для таких установ рівні. Це допомогло ввести систему освітніх заходів для пацієнтів по запровадженню здорового способу життя.
Проведення реформ у первинній ланці медичної допомоги з організацією амбулаторій загальної лікарської практики (сімейної медицини) відбилося на загальній роботі всієї лікарні і дозволило скоротити 60 ліжок в стаціонарі лікарні, перевести 100 ліжок на денне перебування, зменшити на 4,0 дні середнє перебування хворого на ліжку, скоротити бюджет стаціонару на 25%, відкрити денні стаціонари на 75 ліжок, центр охорони здоров’я матері і дитини, міський підлітковий центр статевого виховання, центр реабілітації алергологічних хворих, центр детоксикації, збільшити оперативну активність в амбулаторно-поліклінічних закладах.
Результати проведених досліджень механізмів державного регулювання реформуванням первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної лікарської практики (сімейної медицини) на місцевому рівні дозволяють зробити такі висновки та рекомендації:
1. На сьогодні спостерігається погіршення стану здоров’я населення (зменшення рівня народжуваності на 37,5% порівняно із 1990 роком та збільшення рівня смертності на 14%, в тому числі і серед працездатного населення), що є наслідком соціально-економічної кризи перехідного періоду. Ці фактори також є причиною зниження рівня надання первинної медико-санітарної допомоги на місцевому рівні і призвело до негативної тенденції ставлення населення до цього виду допомоги. Тому первинна медико-санітарна допомога на місцевому рівні у тому вигляді, в якому вона існує зараз, не може бути ефективною та якісною, і потребує реструктуризації та визначення нових пріоритетів її розвитку.
2. На основі системного аналізу визначені слабкі аспекти діяльності первинної ланки медичної допомоги, до яких можна віднести перевагу лікарів-спеціалістів цієї ланки, неефективне використання фінансових та кадрових ресурсів, недостатнє застосування стаціонарозамінюючих технологій. На основі статистичного аналізу динаміки основних показників стану здоров’я населення, обгрунтовані економічні та організаційні перебудови первинної медико-санітарної допомоги у Першій міській лікарні ім. князя Лева м.Львова із застосуванням стратегічного планування діяльності медичних закладів та показані сильні аспекти цього процесу, до яких належать: підвищення ефективності та якості надання медичної допомоги, ефективне використання коштів, перерозподіл кадрів.
3. Показано, що запровадження економічних та організаційних механізмів державного управління надало змогу дієвого переведення первинної ланки медичної допомоги на засади загальної лікарської практики (сімейної). Доведено, що для підвищення ефективності реалізації механізмів державного управління на місцевому рівні доцільно застосувати метод адаптивного управління, що є моделлю системи керування об'єктом, в якій, у результаті зміни характеристики внутрішніх і зовнішніх властивостей об'єкта, відбувається відповідна зміна структури і параметрів системи керування з метою забезпечення стабільності функціонування об'єкта. Це дає можливість без зайвих структурних перетворень організувати роботу первинної ланки у нових для лікувально-профілактичних закладів економічних умовах.
4. Розроблено модель надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах лікаря загальної практики (сімейного лікаря) у вигляді амбулаторій сімейного лікаря, які функціонують, як самостійні структури, і діяльність яких керується з застосуванням методу стратегічного планування, що дозволяє оптимізувати використання коштів на їх фінансування та підвищити ефективність та якість надання медичної допомоги.
5. Впровадження загальної лікарської практики (сімейної медицини) було реалізовано у Першій міській клінічній лікарні ім.князя Лева (м.Львів), завдяки цьому та реалізації заходів та програм, на основі удосконалених механізмів державного регулювання на місцевому рівні були отримані позитивні тенденції у динаміці стану здоров’я населення, а саме: зниження захворюваності населення, позитивне ставлення пацієнтів до надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах лікаря загальної практики (сімейного лікаря), зниження витрат на надання медичної допомоги в амбулаторіях загальної лікарської практики (сімейної медицини) порівняно з наданням медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічному відділенні, більш доцільне використання лікарських кадрів амбулаторної мережі.
6. Організація роботи амбулаторій загальної лікарської практики (сімейної медицини) на основі запровадженої реструктуризації роботи первинної ланки надає можливість підвищити ефективність роботи медичного персоналу та знизити собівартість медичної допомоги.
7. Проведені реформаторські заходи позитивно впливають на ставлення медичного персоналу до своєї роботи, що підвищує її ефективність.

Список Джерел та використаної літератури

1. Абаева В.И. Экономический расчет восстановления бюджетных расходов при оказании платных медицинских услуг населению в родовспомогательных учреждениях - Экономика здравоохранения- 2001- № 4-5- C. 35-37.
2. Абхольц Хайц Харальд. Эпидемиологические и биостатические аспекты общей медицины // Общепрактическая и семейная медицина.- Минск: Беларусь, 1997.- С.19-36.
3. Автоматизована система обробки інформації сімейного лікаря: А.с. ПА №1885 Україна - Джафарова Д. М., Биченко С. І., Пакош І. М. Зареєстровано 05.04.1999.
4. Айвазян С.А., Мхитарян В.С. Прикладная статистика и основы эконометрики.- М.: Из-во ЮНИТИ, 1998.- С.600-601.
5. Алексеев Н.А. Планирование и контроль в управлении больницей // Здравоохранение Российской Федерации, 2001, № 3, с. 32-34.
6. Алма - Атинская конференция по первичной медико - санитарной помощи // Хроника всемирной организации здравоохранения. - 1979. - Т.33. - №3. - С.123-156.
7. Арнольд М., Голкомб Ш., Заремба Є.Х., Рівз Д.Т., Рівз К.С. Потенційна роль сімейної медицини у пропаганді принципів здорового способу життя // Практична медицина. - 1997.- №№3-4. -С.114-118.
8. Базилевич Я.П. Моделі впровадження сімейної медицини. - 1995. -С.7.
9. Базилевич Я.П. Сімейна медицина в Україні: Необхідна державна програма // Народне здоров”я. - 1994. - №3/55/. - С.4.
10. Базилевич Я.П., Фуртак І. Економіка впровадження сімейної медицини. - Львів, 1995. - 7с.
11. Берг О.А. Особенности правового регулирования муниципальной службы - Экономика здравоохранения- 2001- № 3- С. 37-40.
12. Бідний В.Г. Проблеми і шляхи розвитку медичної допомоги в Україні.- К.: Задруга, 2001.- 160 с.
13. Богачкова Б.И., Меркулов В.И. К вопросу о количественной оценке параметров популяционного здоровья при медико-экологическом картировании местности.- Труды Могилевского врачебного общества Беларуси.- Могилев, 1993.- Ч.2.- С.142-144.
14. Богин А.П. Некоторые вопросы, связанные с договором ОМС и профилактическими медицинскими осмотрами -Экономика здраво­охранения- 2001- № 3- С. 40-44.
15. Большакова Т.С. Совершенствование системы финансирования учреждений федерального подчинения в связи с проблемой повышения эффективности планирования и использования ресурсов // Экономика здравоохранения- 2001- № 1- С. 14-17.
16. Бояринцев Б.И. Экономический потенциал здоровья.- Экономика здравоохранения.- 1997.- №4.- С.5-12.
17. Вассерман Б.А.Социальный портрет пациентов, имеющих право на льготное лекарственное обеспечение.- Экономика здравоохранения.- 2002.- №1(60).- С.61-64.
18. Вутерс А. Звіт про зроблене в напрямку впровадження засобів управління фінансами та платних послуг у першій клінічній лікарні міста Львова. Звіт / Проект Здравреформ. К., 1996. 52 с.
19. Вутерс А. Установа інтенсивної демонстрації у Львові: Керівництво до впровадження платних послуг та децентралізованих систем управлін-ського обліку у першій клінічній лікарні міста Львова. Технічний звіт / Здравреформ. К., 1995. 34 с.
20. Вутерс. А., Вілсон П. Підвишення ефективності, якості та доступності медичної допомоги в умовах загального бюджету у першій клінічній лікарні міста Львова, Україна. Технічний звіт / Здравреформ. К., 1995. 45 с.
21. Вялков А.И. О необходимости внедрения новых экономических моделей в здравоохранении - Экономика здравоохранения- 2001- № 1- С. 5-12.
22. Галкин Р.А., Садреева С.Х., Федосеева Л.С. Модель организации работы сестринского персонала общеврачебной практики- Медицинская сестра- 2001- № 2- С. 38-41.
23. Где, когда и кому нужен семейный врач // Медицина и здравоохранение. - М., 1989. - №2. - 56с.
24. Гусев А.Н. Предпринимательская деятельность в медицине: Справочник.- М.: Изд. дом "Русский врач".- 1998.-128с.
25. Герасименко Н.Ф. Финансирование здравоохранения: проблемы, итоги и перспективы.- Экономика здравоохранения.- 1997.- №45.- С.22-24.
26. Голухов Г.Н. Больница ХХI века: антипатерналистский подход (профессиональная концепция).- Экономика здравоохранения.- 1998.- №8.- С.33-35.
27. Гордон Ю.Н. ПМСД з точки зору Люблянської хартії щодо реформування системи охорони здоров”я // Українські медичні вісті. - 1997. - Квітень- Червень - число1. - С.58-59.
28. Гранберг А.Г. Математические модели социалистической экономики. М.: Статистика, 1978.
29. Григорьев Г.М., Скоромец Н.М. Врачебная этика и деонтология. Врачевание в условиях рыночной экономики. Исторические и современные аспекты: Метод. рек. -Екатеринбург, 2001.-33с.
30. Грубий С. Опрос степени удовлетворенности пациентов услугами семейных врачей в 3-х томах. Украинская Маркетинговая група.- Львов, 1996.- С.25.
31. Гузар З.Т., Джафарова Д.М., Биченко С.І., Мартинюк Г.Л., Досвід роботи міських амбулаторій сімейного лікаря (АСЛ) // Сімейна медицина. - 1999. - №1. - С.51.
32. Гузар З., Джафарова Д., Биченко С. Децентралізація бюджетних коштів як метод економічного управління // Українські медичні вісті. - 1998. - Т.2, №1-2. - С. 63.
33. Денисов Н., Иванов А. Профессиональная компетентность семейного врача // Врач.- 1994. - №6.- С.35-36.
34. Деревицкий Д.П.,Фрадков А.Л., Прикладная теория дискретных адаптивных систем управления М.: Наука, 1981.
35. Джафарова Д., Биченко С. Управління реформуванням первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медичної практики // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2000. - №2. - С. 400-403.
36. Джафарова Д., Биченко С., Шевченко М. Значення децентралізації бюджетних коштів у реформуванні лікувального закладу // Актуальні проблеми державного управління. Випуск 2: Зб. Наук. Пр. - Львів: ЛФ УАДУ. - 1999. - С. 227-234.
37. Джафарова Д. М. Економічні аспекти впровадження сімейної медицини // Матеріали першого Українського з¢їзду сімейних лікарів. - К.; Л. - 2001. - С. 34.
38. Джафарова Д. М., Мельник Н. Т., Луцевич Л. В., Полюга Р. М. Сімейний лікар і охорона репродуктивного здоров¢я // Матеріали першого Українського з¢їзду сімейних лікарів. - К.; Л. - 2001. - С. 234-235.
39. Джафарова Д. М. Економічні аспекти впровадження сімейної медицини // Вибрані матеріали І з¢їзду сімейних лікарів України. 7-9 листопада 2001 р., м. Львів. - К.; Л. - 2001. - С. 60-65.
40. Джафарова Д. Державне регулювання перебудови ПМСД на засадах сімейної медичної практики // Ефективність державного управління (регіональний аспект): Матеріали науково-практичної конференції. - Львів: ЛФ УАДУ. - 2001. - С. 40-42.
41. Джафарова Д. Управління реформуванням первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медичної практики // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід: Зб. Наук. Пр. - К.: УАДУ. - 2000. - С. 321-325.
42. Евсеев В.И. Экономический механизм управления здравоохранением. Вопросы теории и методологии. - К., 1998. - 215с.
43. Євсєєв В.І. Про реформування фінансових відносин в охороні здоров’я України//Українські медичні вісті.- 1997.- Квітень- Червень - число1. - С.44.
44. Економічний розвиток і державна політика. Практикум. Вип.11. Державна політика та економіка охорони здоров’я в Україні за заг. редак. І.Розпутенка та І.Солоненка.- К.:Вид-во К.І.С., 2002.- 216 с.
45. Журавлева К.И. Статистика в здравоохранении- М., 1981.- 176 с.
46. Загородній В. Системний аналіз в управлінні охороною здоров’я в період її реформування.- Вістник УАДУ.- 1999.- №4.- С.367-370.
47. Загородній В.В. Коваленко О.С. Прикладні та теоретичні аспекти державного управління реформуванням у системі охорони здоров’я.- Охорона здоров’я України.- 2001.- №1.- С.13-16.
48. Закон України Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 року №2801-XII. - К.: Парламентське видавництво, 1992.- С.12-16.
49. Законодавство України про охорону здоров’я.- К.: Парламентське видавництво, 1999.- С.3-30.
50. Заремба Є.Х., Мартинюк І.О., Шняк Г.Д. Розвиток сімейної медицини у Львівській області // Практична медицина. -1996. -№1. - С.118-120.
51. Звіт Української маркетингової групи. Порівняння моделей сімейної медицини. - Львів. 1996.
52. Звіт. Медобслуговування первинного рівня / Здравреформ. К., 1997. 52 с.
53. Йеннер Т. Создание и реализация потенциала успеха как ключевая задача стратегического менеджмента.- Проблемы теории и практики управления.- 1999.- №2.- С.83-88.
54. Избасарова Г.Р. Современные технологии в стационаре.- Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины- 2001- № 3- С. 40-42.
55. Иорданян А.В. Экспериментальные системы оплаты труда медицинского персонала поликлиники- Экономика здравоохранения- 2001- № 7-8- С. 47-51.
56. Использование статистических методов для эпидемического анализа: Метод.рекоменд. для врачей, субординаторов и студентов мед.институтов - Минск, 1992.- 68 с.
57. Казаков М.С.,Добровольская К.Р. Реабилитация молодых инвалидов в стационарных учреждениях социального обслуживания сельского типа.Экспертиза и реабилитация // Медико-социальная экспертиза и реабилитация, 2001, № 2, с. 3-6.
58. Кича Д.І. Первинна медична допомога як об’єкт реформування //Українські медичні вісті. - 1997. - Квітень- Червень - число1. - С.61-62.
59. Клайн-Ланге, Коссов Клаус-Дитер. Принцип экономической эффективности // Общепрактическая и семейная медицина. - Минск: Беларусь,1997. - С.186-195.
60. Ковалевский М.А. Правовое регулирование цен (тарифов) в договоре на предоставление лечебно-профилактической помощи (медицинских услуг) по обязательному медицинскому страхованию- Экономика здравоохранения- 2001- № 3- С. 30-34.
61. Ковальчук І.В., Шпарик Я.В., Білинський Б.Т. Сімейний лікар та профілактика злоякісних новотворів. Тези доповідей. ІV конгрес СФУЛТ, 9-14 вересня, м. Одеса. - 1996 - С.27 28.
62. Конституція України // Відомості Верховної Ради України.- 1996.- №30.- С.141.
63. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України. Указ Президента України від 7.12.2000, №13132000.
64. Корецький В.Л. Реформа ПМСД // Медицина України.-К., №3. - С.42-44.
65. Корчагин В.П. Экономическая оценка медико-демографической ситуации.- Экономика здравоохранения.- 1998.- №226.- С.10-14.
66. Кохен М.М. Общепрактическая и семейная медицина.- Минск: Беларусь, 1997. - 618с.
67. Криштопа Б.П. Медична допомога і ринок: проблеми менеджменту.- Київ:1996.- 118 с.
68. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент. - Львів, 1995. -176с.
69. Кузнецов П.П. Основные принципы и этапы подготовки учреждений здравоохранения федерального подчинения к расчетам с федеральным бюджетом "за пролеченного больного"- Экономика здравоохранения- 2001- № 1- С. 21-26.
70. Кунгурцев О. Розвиток сімейної медицини в Україні як шлях до удосконалення первинної медичної допомоги // Українські медичні вісті. - 1997. - Липень - Грудень - Т.1, число2-3. - С.34.
71. Лапина А.Г. Консультации по отдельным вопросам ведения бухгалтерского учета в учреждениях здравоохранения- Здравоохранение- 2001- № 10- С. 157.
72. Леонтьев В.К., Золотусская И.Б., Шиленко Ю.В. Экономические проблемы стоматологии.- Экономика здравоохранения.- 1998.- №226.- С.24-34.
73. Лехан В. Наукові підходи до виявлення пріоритетів медичної допомо-ги населенню // Українські медичні вісті. - 1997. - Липень - Грудень - Т.1, число2-3. - С.35.
74. Лехан В.Н. Маркетинговое исследование потребностей населения в медицинских услугах как условие построения жизнеспособной модели страхования здоровья.- Медичне страхування.- 1994.- №1.- С.6-12.
75. Ли Т.Т., Адамс Г.Э., Гейнз У.М. Управление процессами с помощью ЭВМ. Моделирование и оптимизация.- М., Сов.радио, 1972.- 312 с.
76. Магуайр Е., Гендерсон Дж., Муні Г. Економіка охорони здоров’я під ред.І.Солоненка.- Київ, Основи,- 1998.- 313 с.
77. Малов Н.И. Экономические проблемы здравоохранения.- М.:Экономика, 1993.- С.215.
78. Манас - програма реформування охорони здоров”я в Киргизстані. Пер. з англ. // Медичний реферативний журнал. - К., 1998.- №№3-4. -С.41.
79. Мартинюк О., Малес Л. Стратегічне планування як один з найбільш ефективних засобів удосконалення менеджменту в галузі охорони здоров”я // Українські медичні вісті. - 1997. - Липень - Грудень - Т.1, число2-3. - С.36-37.
80. Математика и кибернетика в экономике. М.: Экономика, 1975.
81. Медик В.А., Абдулин А.С. О переходе к работе по принципу врача общей практики //Здравоохранение Российской федерации.-М.: Медицина, 1994. -№3. -С.16-18.
82. Медицинская помощь на дому. Будущее стационаров / Под редакцией D.Lerman.- Киевское бюро переводов.- 1996.- 383 с.
83. Медчук К. Сімейна медицина: Стратегічні підходи до організації в Україні // Практична медицина. - 1997. - №7-8. - С.6-9.
84. Мендрина Г.И., Олейниченко В.Ф. Итоги эксперимента по переходу к службе врача общей практики // Проблемы социальной гигиены и история медицины. - 1997. -№4. - С.26-29.
85. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. Пер. с англ.- М.: Дело, 1992. -702с.
86. Методика управління в першій міській клінічній лікарні ім. Князя Лева: А.с. ПА №1884 Україна - Джафарова Д. М., Биченко С. І., Стодольська Л. Л. Зареєстровано 05.04.1999
87. Методичні рекомендації. "Методичні підходи до децентралізації бюджетних коштів в закладах охорони здоров¢я" / В.І. Євсєєв, М.В. Шевченко, М.К. Хобзей, З.Т. Гузар, Д.М. Джафарова, С.І. Биченко - МОЗ України, Київ - Львів - 1997.- 18 с.
88. Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. №14.
89. Михайлов Ю.В. Научные основы стратегического планирования в здравоохранении.- Экономика здравоохранения.- 2002.- №3(62).- С.48-52]
90. Мороз Т.Л. Мошкова Л.В. Нормативно-правовая система лекарственного обеспечения в стационаре и пути ее улучшения- Здравоохранение- 2001- № 6- С. 35-41.
91. Москаленко В.Ф. Концептуальні основи розвитку та впровадження сімейної медицини в Україні. Доповідь на 1 з’їзді сімейних лікарів України.- Журнал практичного лікаря.- 2001.- №6.- С.2-11.
92. Мостипан А. В. Оплата труда как средство реформирования здраво-охранения // Журнал практ. врача. - 1996. - №4. - С.11-12
93. Мостипан А.В. Семейная медицина в Днепродзержинске. Результаты шестил