УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ У ПРОЦЕСІ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 351: 322.871

ОЛІЙНИК Наталія Іванівна

УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ У ПРОЦЕСІ РИНКОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор БОДРОВ Володимир Григорович

КИЇВ - 2003

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИМ ГОСПОДАРСТВОМ...................................................................................... 12
1.1. Житлово-комунальне господарство як об’єкт управління і державного регулювання........................................................................................................................ 12
1.2. Моделі та організаційна структура управління житлово-комунальним господарством........................................................................................................................ 30
1.3 Сучасні тенденції розвитку державного управління житлово-комунальним господарством у контексті зарубіжного досвіду.......................................... 42
Висновки до першого розділу...................................................................... 59
РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ..................................................... 61
2.1.Інституційні чинники ринкової трансформації підгалузей житлово-комунального господарства.................................................................................................. 61
2.2.Тарифно-цінові інструменти регулювання житлово-комунального господарства як різновиду природних монополій.................................................................. 83
2.3. Державна підтримка інноваційноструктурних зрушень у системі житлово-комунального комплексу............................................................................. 106
Висновки до другого розділу..................................................................... 119
РОЗДІЛ 3
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ФОРМУВАННЯ РИНКОВИХ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ............. 122
3.1.Демонополізація житлово-комунального комплексу та формування конкурентного середовища................................................................................................... 122
3.2. Розвиток та оптимізація договірних відносин у системі надання комунальних послуг...................................................................................................................... 143
3.3.Запровадження холдингової форми управління підприємствами й організаціями житлово-комунального господарства......................................................... 154
Висновки до третього розділу.................................................................... 166
ВИСНОВКИ................................................................................................. 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................... 173
ДОДАТКИ.................................................................................................... 193

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення ринкової, соціально орієнтованої економіки вимагає нових підходів до регулювання такої важливої сфери як житлово-комунальна, через яку реалізуються інтереси кожної людини. Ця надзвичайно важлива галузь надає фізичним і юридичним особам необхідні житлово-комунальні послуги та забезпечує життєдіяльність усього суспільного організму. У сфері житлово-комунального господарства України (далі ЖКГ) функціонує близько 5 тис. підприємств і організацій, експлуатується майже 25 відсотків основних засобів, задіяних в економіці держави, зайнято 5 відсотків працездатного населення.
На сьогодні підприємства ЖКГ працюють фактично за рахунок тих ресурсних можливостей, які були нагромаджені до початку 90х років минулого століття. Відсутність надійних джерел для самофінансування ЖКГ і його непривабливість для приватних інвесторів призвели до значного погіршення виробничих потужностей цього сектора, підвищення їх аварійності, збільшення питомих та непродуктивних витрат матеріальних й енергетичних ресурсів, що негативно впливає на рівень і якість комунальних послуг. Відсутність комплексного підходу до розвитку ринкових відносин у галузі житлово-комунального господарства, недосконалість нормативно-правової бази поряд з незавершеністю інституційних перетворень призвели до кризового стану галузі.
Одночасно, трансформація економіки загалом, перехід усіх її галузей на ринкові умови функціонування вимагали прискореного реформування підприємств житлово-комунального господарства, реорганізації їх роботи, взаємовідносин із споживачами, насамперед з населенням, створення системи дійового тарифного регулювання, запровадження ефективних організаційно-правових форм діяльності підприємств-надавачів комунальних послуг, застосування єдиних підходів і рівних умов на ринку послуг. Реалізація цих завдань ускладнювалась обмеженістю наукових розробок і дійових механізмів регулювання роботи комплексу. Це зумовило необхідність пошуків нових концептуальних положень, на основі яких можна розробити принципово нову економічну політику, господарський механізм, що забезпечували б вихід галузі із системної соціально-економічної кризи, заклали б основи її динамічного розвитку, сприяли докорінним структурним перетворенням.
Важливий внесок у теоретичну розробку таких концептуальних засад і механізмів державного управління різними сферами соціально-економічного розвитку в умовах системних трансформацій суспільства зробили В.Д.Бакуменко, В.Г.Бодров, А.С.Гальчинський, В.М.Геєць, Б.Є.Кваснюк, В.М.Князєв, Ю.П.Лебединський, В.І.Луговий, В.І.Лукінов, Н.Р.Нижник, І.В.Розпутенко, В.А.Скуратівський, В.П.Тронь, М.М.Якубовський.
Оскільки житлово-комунальний сектор є ключовим елементом будь-якої економічної системи, державне управління ним входить складовою соціально-економічної політики як потужна рушійна сила економічного зростання. Це виводить проблематику державного управління житлово-комунальним господарством у ранг найважливіших теоретико-прикладних досліджень. Практичним результатом має стати визначення ефективних механізмів управління підприємствами й організаціями житлово-комунального господарства усіх форм власності.
Донедавна у вітчизняній економічній літературі загалом і в працях з державного управління господарськими процесами зокрема питання розвитку житлово-комунального господарства, його демонополізації, створення ринку житла та житлових послуг взагалі не стояло. В наукових публікаціях обґрунтовувалась необхідність централізованого управління житлово-комунальним господарством, дотаційного утримання підприємств, які його обслуговують, а фактично субсидіювання усіх верств населення незалежно від рівня доходів. З основними положеннями функціонування житлово-комунального господарства на ринкових засадах можна було ознайомитись, вивчаючи роботи зарубіжних вчених, таких як П.Габор, Д.Віккерс, В.Віскозі, Р.Грін, Д.Лоран, М.Пардіна, В.Шаркі, Д.Яроу.
Останнім часом з’явилися праці вітчизняних вчених-економістів, господарників, фахівців у галузі управління і регулювання економіки присвячені ринковим трансформаціям її житлово-комунального сектора. Серед них слід відзначити розробки В.М.Бабаєва, В.М.Вакуленка, О.І.Дзядь, А.А.Дроня, Г.О.Крамаренко, В.П.Кукси, В.П.Ніколаєва, Г.І.Онищука, І.М.Осипенка, О.Ю.Попова, М.В.Руля, Г.М.Семчука, Т.М.Строкань, Р.М.Сиротюка, В.В.Хомякова та інших. Водночас, далеко не всі питання знайшли своє концептуальне цілісне відображення, що не дозволяє поставити аналіз механізмів управління ЖКГ на адекватну теоретичну основу і сприяти широкомасштабним ринковим перетворенням в галузі.
Актуальність зазначених вище проблем, їх недостатнє вивчення і визначили вибір теми дисертаційного дослідження, зумовили його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Автор брала участь у підготовці й проведенні досліджень кафедри економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України за темою Механізми регулювання ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0101U003345) в межах комплексного наукового проекту Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації ДР ОК 0101 U 002829).
Внесок автора у виконання цієї науково-дослідної теми полягав в розробці питань управління та регулювання житлово-комунального господарства як різновиду природної монополії.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в комплексному аналізі й науковому обґрунтуванні необхідності створення дійових механізмів державного управління підприємствами й організаціями житлово-комунального господарства на основі специфіки його функціонування у трансформаційній економіці України.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
- здійснити системний аналіз наукової літератури, законодавчої та нормативної бази, вітчизняного і зарубіжного досвіду з питань управління розвитком житлово-комунального господарства;
- розкрити організаційно-правові аспекти функціонування житлово-комунального господарства та окремих його складових;
- виявити основні тенденції управління житлово-комунальним комплексом у практиці різних країн світу;
- сформулювати основні напрями реформування житлово-комунальної сфери за умов ринкових перетворень національної економіки;
- науково обґрунтувати основні засади створення ефективних механізмів управління підприємствами галузі;
- дослідити основні принципи й механізми формування господарських структур ринкового типу в житлово-комунальній сфері;
- визначити стратегічні цілі розвитку житлово-комунального господарства на сучасному етапі розвитку нашої країни та заходи держави, спрямовані на їх досягнення.
Об’єкт дослідження організація та функціонування житлово-комунального господарства України в умовах трансформації ринкових відносин.
Предмет дослідження - державне управління житлово-комунальним господарством України, формування ринкових механізмів його стабільного розвитку.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що для стабільного поступального розвитку соціально орієнтованої економіки України необхідне ефективне поєднання системних регулятивних дій держави, для забезпечення структурованості, оптимального розподілу доходів, надання якісних послуг - з ринковими формами й механізмами самоорганізації підприємств і установ ЖКГ на підставі конкурентності, функціональності й самоокупності.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети було використано методи наукової абстракції, системного підходу, аналізу та синтезу, порівняльного аналізу, наукового передбачення.
Метод наукової абстракції та системний метод використовувались для аналізу й узагальнення тенденцій розвитку ЖКГ в умовах ринкової і транзитної економіки, розкриття сутності та принципів державного управління ЖКГ як різновиду природної монополії, визначення системи управлінських заходів з метою його реформування.
Метод порівняльного аналізу дозволив виділити найбільш суттєві аспекти регулювання ЖКГ в країнах Європи й Америки та обґрунтувати доцільність їх застосування в Україні.
Метод наукового передбачення використовувався з метою складання прогнозу розвитку ЖКГ і в оцінках наслідків регулювання галузі.
Для формулювання рекомендацій і пропозицій, визначення шляхів державної політики в регулюванні й організації роботи комплексу використовувалися методи моделювання та узагальнення.
Достовірність отриманих результатів досягалася завдяки використанню методів наукової ідентифікації й зіставно-порівняльного аналізу літературних джерел.
Інформаційну базу досліджень становлять законодавчі, інші нормативно-правові акти, ухвалені відповідними органами державної влади та місцевого самоврядування в Україні, аналітичні матеріали і звіти Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України, розробки вітчизняних і закордонних наукових організацій і вчених, присвячені ЖКГ.
Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуальної науково-практичної проблеми розробки концептуальних засад державного управління розвитком виробничо-економічних відносин у галузі житлово-комунального господарства України.
Отримані результати науково обґрунтовані, а їх достовірність та значущість підтверджені тим, що запропоновано застосування на практиці дійових механізмів управління й регулювання житлово-комунального господарства України.
У процесі реалізації зазначеної мети дослідження в дисертації уперше:
- здійснено системний аналіз інструментів і важелів державного управління розвитком відносин у системі ЖКГ України як різновиду природної монополії та обґрунтовано напрями і характер їх змін за умов дотримання принципу ресурсного забезпечення і спрямування на реалізацію пріоритетних цілей;
- визначено організаційно-економічні засади реструктуризації підприємств, сутність яких полягає в поєднанні принципів функціональності й оптимізації організаційно-правових форм нових структур, їх діяльності з огляду на керованість та конкуренцію;
- наведено визначення моделі управління ЖКГ і запропоновано дотримуватися її вибору для України на підставі поєднання англосаксонського і французького підходів з урахуванням особливостей дії механізмів державного управління в країні;
- удосконалено методику аналізу і визначення ефективності функціонування таких організаційно-правових форм як концесія, холдинг та об’єднання товариств співвласників житла;
- внесено пропозиції стосовно доцільності змін в організаційній структурі управління ЖКГ України, запропоновано схеми управління житлово-комунальним господарством на місцевому рівні та управління діяльністю суб’єктів природних монополій у сфері ЖКГ з метою підвищення ефективності управління галуззю;
- дістало подальшого розвитку з’ясування та уточнення особливостей, пов’язаних із функціонуванням ЖКГ України в умовах ринку, якими є демонополізація галузі, формування конкурентних засад надання послуг, розвиток та оптимізація договірних відносин;
- зроблено поглиблений аналіз методів тарифно-цінового регулювання в ЖКГ та їх вплив на справедливий розподіл доходів, вирівнювання умов суспільного споживання, інноваційний розвиток та на вирішення інших соціально-економічних проблем українського суспільства;
- поглиблено наукові уявлення щодо функціонування та регулювання природних монополій у ринкових умовах і на етапі переходу до ринку на прикладі житлово-комунальної сфери.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що основні теоретичні положення і висновки дослідження доведені до рівня конкретних пропозицій і мають форму, придатну для використання у практиці державного управління ЖКГ України. Практичну цінність, на думку автора, насамперед мають розроблені підходи та рекомендації щодо ефективного тарифного регулювання комунальних підприємств, демонополізації галузі, удосконалення організаційних умов надання послуг у сфері управління житлово-комунальним господарством, що були використані при підготовці проекту Загальнодержавної програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства на 2003-2010 роки”. Пропозиції щодо вибору ефективної схеми управління об’єктами водопровідно-каналізаційного господарства були враховані при підготовці пілотного проекту Реформування водопровідно-каналізаційного господарства Донецької області” (довідка про впровадження від 15.04.2003 року № 45-1-145).
Окремі положення дисертації використані в науково-педагогічній діяльності (довідка про впровадження від 13.05.2003 року № 129), при підготовці магістрів державного управління, підвищенні кваліфікації управлінських кадрів (довідка про впровадження від 26.08.2003 року № 43) та можуть бути використані у розробці методичних посібників, програм і підручників для студентів і слухачів, що займаються питаннями управління ЖКГ та державного управління господарськими процесами.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Результати дисертації оприлюднені на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства” (Київ, 2001), Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз” (Київ, 2002).
Теоретичні положення, наукові висновки дисертації обговорювалися на методологічних семінарах та засіданнях кафедри економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України, а також у публікаціях автора.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у восьми наукових статтях, із яких чотири опубліковано у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 207 сторінок друкованого тексту (173 сторінки основного тексту, 14 рисунків, 7 таблиць, додатків на 14 сторінках 14 таблиць). Список використаних джерел містить 221 найменування.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Отримані наукові результати в сукупності дали змогу вирішити наукове завдання, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки державного управління, а саме: визначено й обґрунтовано шляхи вдосконалення організаційних і процедурних основ процесу державного управління житлово-комунальним господарством України.
Проведене дисертаційне дослідження дало змогу сформулювати наступні висновки:
1.Житлово-комунальний сектор економіки України як об’єкт державного управління і регулювання має такі специфічні особливості: виступає як багатогалузевий комплекс, що включає підгалузі, які є природними монополіями, та конкурентні підгалузі; продуктом його життєдіяльності є передусім послуги, які надаються у виробничій і невиробничій сферах; об’єкти управління зосереджені головним чином у містах, але наявні і у сільській місцевості. Ці характеристики зумовлюють особливий характер управління комплексом, який поєднує механізми державного управління і контролю, що переважають у монополізованих підгалузях, і ринкові форми саморегулювання й самоорганізації, які набирають особливої ваги у підгалузях, що функціонують передусім на конкурентних засадах.
2.З початком трансформаційних процесів, переходу до ринкових форм господарювання загострилися проблеми функціонування житлово-комунального господарства в країні. Недосконала структура виробництва і управління, обумовлена самим характером монополії, бурхливе зростання цін на сировину, матеріали, паливно-енергетичні ресурси внаслідок їх лібералізації, неплатоспроможність значної кількості суб’єктів господарської діяльності й населення призвело до криз у підгалузях ЖКГ і, зокрема, до проблеми заборгованості. Механізми фінансування капітальних проектів, так само як і забезпечення гарантій для надходження позикових коштів, практично не діють.
3.Ураховуючи важливість нормального функціонування ЖКГ, його вплив на соціальну сферу України, необхідно вдатися до кардинального реформування галузі, що має передбачати насамперед формування його нової структурної побудови, яка б поєднувала найкращі надбання зарубіжних моделей управління комунальною сферою. Реформа ЖКГ має бути законодавчо, організаційно та економічно забезпечена на чотирьох рівнях: на рівні державних органів виконавчої влади; обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування; комунальних підприємств різних форм власності; споживачів послуг.
4.Директивні методи державного впливу на природних монополістів, навіть найефективніші, не зможуть вирішити численні вузькі місця” збільшення тарифів, незадовільного рівня якості і кількості наданих послуг. Необхідною умовою процесу формування якісно нової регуляторної політики у сфері природних монополій ЖКГ має стати зміна характеру їх діяльності, поступове врахування ними нових, ринкових умов господарювання, формування умов для демонополізації, залучення приватного капіталу та приватної ініціативи на конкурсних засадах.
5. Потребує удосконалення фінансово-правовий механізм державного регулювання природних монополій, які наявні у житлово-комунальному господарстві. Основними кроками у цьому напрямку мають стати: 1) зміна існуючого механізму цінового регулювання шляхом переходу від неефективного лімітування цін і тарифів на відповідному ринку до введення ринкових засад їх формування і відповідного моніторингу цих механізмів; 2)запровадження на конкурсних засадах і введення контролю за наданням ліцензій і діяльністю ліцензованих компаній; 3) запровадження додаткових заходів податкового стимулювання.
6.Існуючий порядок формування тарифів на ринках природних монополій житлово-комунального господарства України не забезпечує попередження зловживань у сфері ціноутворення та гальмує процеси підвищення ефективності підприємницької активності. Тому виникає необхідність пошуку реальних шляхів підвищення результативності державного контролю за процесами ціноутворення у цій сфері, основними з яких є:
- перехід від затратних до нових методів ціноутворення на основі врахування інвестиційної складової ціни (тарифу);
- регулювання витрат природного монополіста шляхом введення контролю за порядком включення у собівартість продукції економічно обґрунтованого розміру всіх видів витрат;
- прийняття спеціальних нормативних актів, які б чітко регламентували процес ціноутворення;
7.З метою зниження тарифів на комунальні послуги доцільно винайти внутрігалузеві ресурси, зокрема, створити фонд ресурсозбереження, стимулювати мешканців будинків у напрямі економії ресурсів, удосконалити систему обліку витрат кожним суб’єктом господарювання. Джерелом створення фонду енергоресурсозбереження може виступати фактична економія експлуатаційних витрат, яка може бути отримана в результаті реалізації програми ресурсозбереження.
Забезпечення належного обліку матеріальних та енергетичних ресурсів на підприємствах галузі, встановлення у споживачів індивідуальних та будинкових лічильників водо-, теплопостачання надасть адресності визначення розміру і відповідного зменшення тарифів на дійсно спожиті тепло і воду.
8.Доцільно запровадити конкурсну систему між господарюючими суб’єктами на отримання муніципальних замовлень, зробити дієвим механізм виконання угод на будь-які роботи по обслуговуванню населення. Слід розвивати різні форми самоврядування, стимулювати утворення товариств власників житла і перетворити їх у широко розвинену і реально працюючу форму управління нерухомістю в житловій сфері. У цьому контексті вагома роль належить процесам трансформації відносин власності у галузі шляхом корпоратизації та приватизації. Збільшення приватних інвестицій у підприємства міської інфраструктури слугуватиме індикатором успішності здійснюваних перетворень.
9.Створення організаційно-управлінських умов, впровадження ринкових механізмів стимулюючих ефективне управління і обслуговування житлового фонду, удосконалення договірних відносин по наданню житлово-комунальних послуг, більш активне формування конкурентного середовища у сфері утримання і обслуговування житлового фонду дозволять забезпечити ефективне використання нерухомості у житловій сфері і підвищити якість житлово-комунального обслуговування населення.
10.Досвід країн світу, а також окремих міст України (Київ, Луганськ, Луцьк) засвідчує, що організація товариств власників житла, співвласників багатоквартирних будинків, по-перше, дозволяє раціонально управляти будинками або групами будинків, сприяє демонополізації ринку експлуатаційних послуг, по-друге, захищає права власників житла й є раціональним способом впливу на вартість і якість послуг, що надаються; по-третє, створює умови для залучення додаткових джерел фінансування, утримання, ремонту, обслуговування і реконструкції житлового фонду.
11.Для України є прийнятним досвід розвинених західноєвропейських країн (Франція, Англія, Німеччина), який демонструє стійку тенденцію до створення у системі комунальних відносин міжмуніципальних і надмуніципальних об'єднань. Ці структури у вигляді великих регіональних компаній знаходяться під контролем держави та місцевих органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень у галузі комунального обслуговування. Доведено, що учасники ринку з малим обсягом виробництва послуг не мають змоги залучити достатні кошти для реконструкції і розвитку об’єктів житлово-комунального господарства; привабливими з точки зору інвестування є тільки ті підприємства, що обслуговують не менше 500000 чоловік.
Доведено, що створення цих об'єднань (холдингових компаній) значно скорочує збитки підприємств, сприяє збільшенню обсягів реалізації послуг, створює можливості зменшення питомих витрат матеріальних й енергетичних ресурсів для експлуатації і модернізації об’єктів житлово-комунального господарства, підвищення ефективності використання основних фондів, контрольно-аналітичних лабораторій та обладнання для проведення аварійно-відновлювальних робіт.
Об’єднання підприємств по типу холдингу є доцільною формою організації взаємовідносин підприємств і організацій галузі у більшості регіонів України, зокрема, в системі управління водопровідно-каналізаційного господарства Донецької області.
12. З метою удосконалення державного регулювання ЖКГ слід здійснити більш чіткий розподіл функцій та повноважень між органами державного управління України, зокрема:
- покласти функції тарифного регулювання, ліцензування на Державний комітет з питань житлово-комунального господарства;
- ввести процедури розробки програм і планів залучення інвестиційних ресурсів у сферу ЖКГ відповідними структурами Держжитлокомунгоспу, Мінекономіки та Мінфіну України;
- започаткувати відділи з питань розвитку житлово-комунального господарства у сільській місцевості в апаратах районних, сільських та селищних рад.
Реформування системи управління ЖКК на засадах демонополізації, організаційної перебудови, стимулювання розвитку договірних відносин, удосконалення фінансово-економічних механізмів державного управління підгалузями комплексу допоможе вирішити проблеми кризової ситуації у цьому важливому секторі національної економіки, знизити до мінімуму кредиторську та дебіторську заборгованості, стабілізувати роботу і забезпечити беззбиткове функціонування підприємств та організацій галузі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Азоєв Г.Я. Конкуренция : анализ, стратегия и практика М., 1996. 241с.
2. Албегова И.М., Емцов Р.Г., Холопов А.В. Государственная экономическая политика: опыт перехода к рынку / Под общ. ред. д ра экон. наук, проф. А.В. Сидоровича М.: Дело и сервис”, 1998. 320 с.
3. Аналітичне забезпечення менеджменту житлово-комунальних підприємств в перехідній економіці (на прикладі житлово-комунальних підприємств західного регіону України): Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / Р.М.Сиротяк; Терноп. акад. нар. госп-ва. Т., 1999. 20 с.
4. Ароянц Э.А., Ерзикян Б.А. Холдинговые компании: особенности, опыт. Проблемы, перспективы. М.: НИИ управления, 1992. 90 с.
5. Бакуменко В., Князєв В., Сурмін Ю. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку //Вісн. УАДУ. 2003. - №2.- С.11-27.
6. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. - СПб: Питер, 2001. - С.14.
7. Безлюдов А.И. Централизованое планирование и управление жилищно коммунальным хозяйством. М.: Стройиздат, 1983. 176 с.
8. Белкина Т. Жилищный сектор России // Вопр.экономики. 1994. №10. С.1622.
9. Боброва Н.В., Бондаревский Н.Н. Жилищно-коммунальная сфера Германии и России на рубеже веков. - Чебоксары, 2000. - 231с.
10. Боголюбов В.С., Стеняев В.М. Управление городским хозяйством. Л.: Стройиздат. Ленингр. отдние, 1989. 168 с.
11. Бодров В.Г. Державне регулювання економіки регіонів: проблеми теорії і політики // Зб.наук. пр. УАДУ/ За заг.ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва.- К.: Вид-во УАДУ, 2000. - Вип.2.: В 4 ч. - Ч. IV. - С.16-21.
12. БодровВ.Г., КредисовА.І., ЛеоненкоП.М., Соціальне ринкове господарство: Навч. посіб. К.: Либідь, 1995. 126 с.
13. Бронер Д.Л., Крупицкий М.Л., Бронер Ю.Д. Статистика жилищного и коммунального хозяйства: Учеб.для студ. вузов, обучающихся по специальности Статистика”. М.: Высш. шк., 1979. 350с.
14. Вакуленко В.М., Дехтяренко Ю.Ф., Драпіковський О.І. та ін. Економіка міст: Україна і світовий досвід: Навч. посіб. / За заг. ред. В. Макухи. К.: Основи, 1997. 243 с.
15. Вейкко Кауппила. Опыт Финляндии в управлении и модернизации жилфонда // ЖКГ. 2001. - №10. С.98104.
16. Вінник О.М., Щербина В.С. Акціонерне право: Навч. посіб. / За ред. проф. В.С. Щербини К.: Атака, 2000. 544 с.
17. Вон Р., Глассер М. Альтернативні шляхи субсидіювання систем оплати за користуванням житлом. - К.: Агенція міжнар. розвитку США, 1993. 56 с.
18. Вон Р.Глассер М. Фінансування житла в Україні: орієнтовані напрямки для розробки комплексної політики у галузі забезпечення житлом. К.: Агенція міжнар. розвитку США, 1994. 86 с.
19. Воронков О.Г. Экономические отношения в практике хозяйствования: Учеб. пособие. К.: МАУП, 1996. 112 с.
20. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: Моногр. К.: Видво УАДУ, 2002. 392 с.
21. Гайгер Л.Т. Макроекономическая теория и переходная экономика. М.: ИНФРА М., 1996. 560 с.
22. Гальчинський А. Складним шляхом реформ: деякі підсумки і перспективи// Економіка України. 1999. № 6. С. 412.
23. ГарднерД. Демонстрационный проект создания ассоциации (кондоминиумов) собственников жилья в Харькове (Украина) и Екатеринбурге (Россия). Реформирование жилищной политики в Украине в переходной период. К.: 1994. С. 6874.
24. Геєць В., Степанова О., Кваснюк Б., Гаврилюк О. Від кризи до росту: (Мет. рек.). К.: Вид-во УАДУ, 1995, С. 87.
25. Геєць В.М. Ще раз про складові економічного піднесення в Україні // Економіка України. 1998. № 11. С. 17 26.
26. Гелб Алан Х., Грей Ч.У. Экономические преобразования в странах Центральной Восточной Европы (проблемы, тенденции, перспективы): Пер. с англ. М.: АО Изд. группа Прогресс”, Универс”, 1995. С.112.
27. Государственное регулирование рыночной экономики: федеральный, региональный и муниципальный уровень. / Под общ. ред. Н.А.Волгина и др. М.: Издво Рос. акад. гос. службы, 1998. 319 с.
28. Данилов Н. Регулирование развития крупных городских промышленных центров: использование новых организационнохозяйственных форм // Российский экономический журнал. 2000. - № 3. С. 44-52.
29. Декрет о сдаче губернскими (областными) исполнительными комитетами концессий на коммунальные предприятия // Государство и право. - 1994. - №11. - С.141.
30. Державна статистична звітність. Форма № 1 прилади. б.м. б.р.
31. Державне регулювання економіки / За ред. д-ра. екон. наук, проф., акад. АН Вищої школи України І.Р.Михасюка; Львів. нац. уні-тет ім. І.Я.Франка. - Л.: Укр. технології, 1999. 640 с.
32. Деякі напрями реформи житловокомунального господарства / А.І. Рибак, О.М. Беляєв // Упр. проектами та розв. вир-ва. Луганськ, 2000. №1(1). С. 6571.
33. Дзяд О.В. Формування ринкових відносин у житлово-комунальному секторі економіки України. К.: Просвіта, 2000. 146 с.
34. Дронь А., Єщенко П. Час спонукає до реформ // Місцеве та регіон. самоврядування України. 1997. № 56.
35. Европейская Хартия городов. 27 сессия, Страсбург, 1719 марта 1992 года Совет Европы, 1992.
36. Економічна енциклопедія: У 3 т. К.: Видавничий центр Академія”, 2000. - 864 с.
37. Енергетичний стан в Україні та енергозбереження: Конспект лекцій / Е.С. Малкін, В.Є. Писарєв; Київ. нац. унт буд ва і архіт. К., 2001. 16 с.
38. Енергозбереження курс стратегічний // Уряд. Кур’єр: 1997 3 черв.
39. Ефективність державного управління / Ю.Бажал, З.Борисенко, В.Жданов та ін. За заг. ред. І. Розпутенка. К.: Вид во К.І.С.”, 2003. 336 с.
40. Ефективність державного управління / Ю.Бажал, О.Кілієвич, О. Мертенс та ін.; За заг. ред. І. Розпутенка. К.: Вид во К.І.С.”, 2002. 420 с.
41. Жилищная политика: Пер. c англ. М.: Дело. Б.р.
42. Жилищное хозяйство Пути перестройки / В.М.Кузовчиков, В.А.Гальчеян, А.Ю.Жаденькова. М.: Стройиздат, 1989. 367 с.
43. Жилищно-коммунальное хозяйство: проблемы управления. М.: Стройиздат, 1990. 280 с.
44. Жилищный закон Эстонской республики: Перевод. 1992. 23 апр.
45. Жилищный кодекс (с изменениями и дополнениями). К.: Влад и Влада, 1997. 80 с.
46. Жилищный кодекс РСФСР. Закон РФ Об основах федеральной жилищной политики”. М.: Спарк, 1995. 80 с.
47. Житлова реформа в Луганському регіоні: здобутки та проблеми впровадження. Збірник праць / Ред. кол.: В.І. Козак Луганськ 2001. 91с.
48. Житлові субсидії: чернігівський експеримент в дії / М. Бутко // Регіон. економіка. 2001. № 2. С. 207215.
49. Завада О. Житловокомунальне господарство: проблеми галузі з точки зору антимонопольного законодавства // Економіка України. 2000. №10. С. 413.
50. Закон України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - №31.- С. 440.
51. Закон України про власність. К., 1991.
52. Закон України про державний бюджет України на 2001 рік .К.,2000.
53. Закон України про концесії // Відом. Верховної Ради України. - 1999.- № 41. - С. 372.
54. Закон України про лізинг // Офіц.вісн. України. 1998. - № 1. - С. 34.
55. Закон України про місцеве самоврядування в Україні // Відом. Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - С. 170.
56. Закон України про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. К., 2001.
57. Закон України про оренду державного та комунального майна // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - № 30. - С. 416.
58. Закон України про підприємства // Відом. Верховної Ради України.-1991. - № 24. - С. 272.
59. Закон України про приватизацію державного майна // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - № 24. С.348
60. Закон України про приватизацію державного майна // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - №24. С.348.
61. Закон України про природні монополії // Відом. Верховної Ради України. - 2000. - №30. С.238.
62. Зотов В.Б. Совершенствование территориального управления жилищно коммунальным комплексом (ЖКК) в крупном городе. М.: Интерфейс, 1995. 384 с.
63. Іваницька О.М. Фінансове забезпечення процесу прийняття рішень на місцевому та регіональному рівнях шляхом випуску та управління муніципальними цінними паперами // Зб.наук. пр. УАДУ // За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - С.56-102.
64. Інноваційна стратегія українських реформ/ А.С.Гальчинський., В.М.Геєць, А.К. Кінах , В.П. Семиноженко - К.: Знання України, 2002 336 с.
65. Карлова Е. А. Современные аспекты формирования конкурентной среды в жилищно-коммунальном хозяйстве Украины // Коммунальное хозяйство городов. 1999. № 20. С. 21 23.
66. Карп И.Н., Шидловский А.К. Ресурсная база энергетики Украины. Уголь. Природный газ // Экотехнологии и ресурсосбережение. 1997. №1. С. 39.
67. Каспин В.И. Планирование развития жилищно коммунального хозяйства. М.: Стройиздат, 1990. 224 с.
68. Качалин В. Регулирование и дерегулирование два направления антимонопольной стратегии в США // МЭ и МО, 1997. № 6. С. 5 17.
69. Ким О.В., Петрова Е.Ф. и др. Демонополизация управления и обслуживания жилищного фонда // Фонд Институт экономики города”. 1996. 204 с.
70. Кокин Ю.П., Яковлев Р. А., Ананьева Ю. Д., Карлова М. В., Софинский Н.А. Рекомендации по разработке внутрипроизводственных тарифных условий оплаты труда работников предприятий / Институт труда М-ва труда и социального развития РФ (Москва). 3. изд., перераб. и доп. М., 1999. 62 с.
71. Комаров К.С. Диференційованокомплексний підхід до ціноутворення та дохідності водопостачальних підприємств. Х.: Вища шк., 2000. 72 с.
72. Коммунальное хозяйство городов.: Науч.техн. сб. / Харьк. гос. акад. гор. хоз- ва; Ред.: В.П. Пустовойтов. К.: Техніка, 2000.Вып. 26 250 с. (Эконом. науки).
73. Коммунальное хозяйство городов: Науч. техн. сб. / Харьк. гос. акад. гор. хоз-ва / Ред.: В.П. Пустовойтов. К.: Техніка, 2000. Вып. 23 263с.
74. Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. / Харьк. гос. акад. гор. хоз-ва; Ред.: В.П. Пустовойтов. К.: Техніка, 1999. - Вып. 20. - Ч. 2. 90 с.
75. Конституція України: Прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996р. // Відомості Верховної Ради України. 1996. - № 30. С.141.
76. Концепция реформы жилищнокоммунального хозяйства в Российской Федерации. Б.г. б.г.
77. Концепція державної регіональної політики: Затв. 23 жовт. 2000 р. К., 2000. 12 с.
78. Кочегаров А.Д., Мусинова Н.Н., Садыков А.С. Управление ресурсо сбережением в жилищно-коммунальном хозяйстве: Учеб. пособ. М.: ГУУ, 1998. 183 с.
79. Крамаренко Г.О. Організаційноекономічний механізм управління житлово комунальним комплексом. Дніпропетровськ: Наука, 1998. 205с.
80. Кривобок В. Житлово-комунальна реформа і вибір моделі побудови міських служб // Зб. наук. пр. УАДУ // За заг. ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва.- К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип.2: В 4 ч. Ч. 2. 456 с.
81. Крюков В. Совершенствование государственного управления собственностью // Экономист. 1999. - № 3. С. 41-47.
82. Кузьменко Л.Г. Створення незалежних регулюючих комісій важливий крок до запровадження ефективних механізмів регулювання у сфері природних монополій. // Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі XXI століття: Матеріали міжнар. наук. практ. конф. К., 2000.
83. Куйбіда В. Функції місцевого самоврядування в Україні: аналіз і прогноз// Вісн. УАДУ. 2000. № 1. С.294-298.
84. Кукса В.П., Онищук Г.І., Руль М. В., Семчук Г.М., Чернявський В.П. Створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків основа реформування житлового сектора. К.: Укрлітопис, 1996. 64 с.
85. Кулик П.А. Международное сотрудничество в области жилищно-коммунального хозяйства // Внешнеэкономический бюлетень. - 2001. - №11. С. 31.
86. Кулик П.А. Международный опыт применения концесий в области жилищно-комунального хозяйства // Внешнеэкономический бюллетень. - 2002. - № 2. С. 37-41.
87. Кучма Л.Д. Економічний і соціальний розвиток України у 1996 році: Доповідь. К., 1997.
88. Кучма Л.Д. Нова регіональна політика: Витяг із звернення до Верховної Ради України 4 квітня 1995 року // Місцеве та регіон. самоврядування України. 1995. - Вип.12 (1011).
89. Кучма Л.Д. Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 20002004 рр. Проект // Послання Президента України до Верховної Ради України 2000 рік. Уряд. кур’єр .2000 № 1628 січ.С. 5-12.
90. Кучма Л.Д. Шляхом радикальних економічних реформ. - К.: Поліграфкнига, 1994. 95 с.
91. Лєбєдєв М.І. Житлова політика України в умовах ринкових перетворень. К.: Знання, 2000. 125 с.
92. Лихошва Ю.В. Енергозбереження у житловокомунальному господарстві пріоритетний напрям діяльності комітету: Матеріали конф. Ресурс 97”. К., 1997. С. 2539.
93. Лукінов І. Економічні трансформації (наприкінці XX ст.). Ін-т економіки НАН України, К., 1997. С. 173.
94. Народне господарство України у 1993 році: Стат. щорічник. К.: Техніка, 1994. 362 с.
95. Научная организация труда в городском хозяйстве: Учеб. пособие для вузов / Э.Я. Турчихин, Ф.Г. Тагизаде, Л.К. Зайцев, В.А. Смирнов. М.: Стройиздат, 1989. 312 с.
96. Нижник Н. Деякі аспекти адміністративної реформи в Україні: стан та перспективи // Програма Україна 2010”: Консолідація українського суспільства: реалії, перспективи: Наук.-метод.посіб. К.: Видво УАДУ, 1999. С. 81-101.
97. Ніколаєв В.П. Зміцнення фінансового стану комунальної галузі // Фінанси України. 2003. - № 6. - С. 75-81.
98. Новини житлової реформи // Інформаційний бюллетень нац. програми реформування житлового сектора України. 1997. Вип. 5. 8 с.
99. Олийнык Н.И. Реструктуризация предприятий жилищно-коммунальной сферы в условиях структурной перестройки экономики Украины / Сб. научн. работ. - М.: РАГС, 2003. С. 136144.
100. Олійник Н. Демонополізація житлово-комунального господарства важливий напрям реформування галузі // Зб. наук. пр. УАДУ / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2002. Вип. 1. С. 95-103.
101. Олійник Н. Управління енергоресурсозбереженням у житлово-комунальному г