УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

МАКАРЕНКО МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ

УДК: 351.743 (477)

УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –

Харків – 2010
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ………………………………………………….……… 11
1.1. Поняття управлінських рішень в органах Державної податкової служби України…………………………………………………………….…….. 11
1.2. Значення управлінських рішень в органах Державної податкової служби та характеристика вимог, які до них висуваються……….…... 35
1.3. Види управлінських рішень в органах Державної податкової служби України…………………………………………………………………… 60
Висновки до розділу 1…………………………………………………….……. 75
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ПРОЦЕДУРНІ ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ, ПРИЙНЯТТЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ………………………………………………….………. 81
2.1. Суб’єкти підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах Державної податкової служби України………………………. 81
2.2. Об’єкти на які спрямований вплив управлінських рішень органів Державної податкової служби України…………………………...…… 96
2.3. Процедури підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах Державної податкової служби України………...…………… 104
2.4. Організація діяльності із забезпечення підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах Державної податкової служби України………………………………………………………… 125
Висновки до розділу 2………………………………………………………… 159
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 170

ВСТУП
Актуальність теми. Виконання органами Державної податкової служби України (далі – ДПС України) численних та різноманітних завдань щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, боротьби з податковими правопорушеннями, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів безпосередньо пов’язане із прийняттям управлінських рішень зовнішнього та внутрішнього спрямування, частина з яких є підставою виникнення, зміни чи припинення правовідносин. У той же час, види таких рішень, вимоги, які до них висуваються та процедурні аспекти їх підготовки, прийняття та реалізації (виконання) належним чином правовими нормами не врегульовані. Мають місце непоодинокі випадки коли за прийняття необ’єктивних чи неправомірних управлінських рішень, або тих, які завдали певну шкоду, службова (посадова) особа ДПС України не притягується до відповідальності, що є дестабілізуючим чинником у сфері державно-службових відносин, породжує безкарність владних суб’єктів. До недоліків управлінських рішень в органах ДПС України ми відносимо їх велику кількість з одних і тих самих питань, які не враховують попередніх, інколи дублюють їх, а інколи їм суперечать. Зокрема це стосується управлінських рішень, які реалізуються у формі підзаконного правового акту. Характерним для процесу прийняття управлінських рішень в органах ДПС України є недотримання встановленої процедури їх прийняття (наприклад, їх непогодження із зацікавленими особами, доведення до відома виконавців тощо). Недостатнім є інформаційне забезпечення оцінювання якості виконання управлінських рішень. Відсутній механізм матеріально-фінансового забезпечення виконання управлінських рішень, що є загальною проблемою функціонування усіх органів державної влади, зокрема і ДПС України, а причиною - їх систематичне недофінансування.
Переважна більшість вищенаведених та багатьох інших проблем пов’язаних із підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень в органах ДПС України, організаційним та процедурним забезпечення їх функціонування, накопичилася у зв’язку з відсутністю комплексних наукових досліджень у цій сфері. Хоча слід вказати, що окремі питання пов’язані із підготовкою, прийняттям та реалізацією управлінських рішень у сфері державного управління вивчали такі вітчизняні науковці як В. Б. Авер’янов, М. І. Ануфрієв, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, І. П. Голосніченко, А. О. Дєгтяр, А. Т. Комзюк, В. В. Конопльов, Н. П. Матюхіна, В. Я. Мацюк, Ю. Р. Мирошниченко, В. П. Пєтков, В. М. Плішкін, Х. П. Ярмакі та ін. Однак у вітчизняній юридичній науці адміністративно-правові засади підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України висвітлені недостатньо, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої правової проблематики, без комплексного підходу, а існуючі окремі публікації з цих питань носять переважно публіцистичний характер або стосуються окремих аспектів їх функціонування.
Таким чином, необхідність удосконалення управлінської діяльності органів ДПС України, приведення її у відповідність до міжнародних стандартів та вимог, з одного боку, та відсутність ґрунтовних наукових досліджень з цієї проблематики – з іншого, обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження адміністративно-правових засад підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до основних положень Концепції реформування податкової системи, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2007 р. № 56-р., Стратегії реформування податкової системи, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1612-р., Стратегічного плану розвитку Державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПС України від 7 квітня 2003 р. № 160, п. 3.7 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність, призначення та особливості управлінських рішень в органах Державної податкової служби України, а також шляхи удосконалення організаційно-правових засад їх функціонування.
Для досягнення поставленої мети в дисертації були поставлені для вирішення такі основні завдання:
– визначити поняття та особливості управлінських рішень в органах Державної податкової служби України;
– з’ясувати значення управлінських рішень в органах Державної податкової служби
– охарактеризувати вимоги, які висуваються до управлінських рішень в органах Державної податкової служби України;
– уточнити види управлінських рішень в органах Державної податкової служби України, запропонувати практично значимі критерії їх класифікації;
– охарактеризувати суб’єктів підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах Державної податкової служби України;
– визначити об’єкти на які спрямований вплив управлінських рішень органів Державної податкової служби України;
– з’ясувати процедури підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах Державної податкової служби України;
– охарактеризувати організаційні засади підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах Державної податкової служби України;
– на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації з досліджуваних питань.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються з питань підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України.
Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано для визначення поняття та особливостей управлінських рішень в органах Державної податкової служби України, з’ясування значення управлінських рішень в органах Державної податкової служби, характеристики вимог, які до них висуваються, визначення системи суб’єктів підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах Державної податкової служби України, а також об’єктів на які спрямовано їх управлінський вплив (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2). Системно-структурний метод використано для уточнення видів управлінських рішень в органах Державної податкової служби України, з’ясування процедур підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах Державної податкової служби України а також для характеристики організаційних засад підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах Державної податкової служби України (підрозділи 1.3, 2.3, 2.4). Статистичний метод, документальний аналіз та метод соціологічного опитування застосовувались для з’ясування недоліків правового та організаційного забезпечення діяльності із підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України (розділи 1, 2).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають адміністративно-правові засади підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України. Інформаційною і емпіричною основою дослідження було узагальнення практичної діяльності органів ДПС України, політико-правова публіцистика, довідкові видання та статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень адміністративно-правових засад підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, що їх запропоновано до захисту. Основні з них такі:
– удосконалено поняття управлінських рішень органів ДПС України, визначено їх загальні ознаки (які характерні для усіх управлінських рішень) та спеціальні ознаки (які характерні лише для управлінських рішень органів ДПС України);
– уточнено мету та завдання управлінських рішень органів ДПС України, які об’єднано під категорією «призначення управлінських рішень»;
– подальшого розвитку набула характеристика вимог, що висуваються до управлінських рішень в органах ДПС України, які визначено як сукупність загальних, а інколи і додаткових правил (норм, нормативів, процедур), які є необхідною умовою їх підготовки, прийняття та реалізації (виконання), а у деяких випадках є свідченням відповідності їх змісту встановленій формі та легітимності (юридичної сили);
– вперше запропоновано систематизацію вимог, що висуваються до управлінських рішень в органах ДПС України у такі групи: загальні, спеціальні та технічні;
– удосконалено класифікацію управлінських рішень, зокрема запропоновано класифікувати їх за такими критеріями, як: нормативне закріплення вимог, які до них висуваються; правовий статус суб’єкта їх прийняття; суб’єкт їх скасування; функціональне значення; наслідки для об’єкту щодо якого прийнято управлінське рішення; державна реєстрація управлінського рішення;
– набула подальшого розвитку характеристика суб’єктів підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України, у зв’язку з чим уточнено їх поняття, визначено особливості, а також запропоновано практично значимі критерії їх класифікації, серед яких: етап (стадія) підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень; територія дії (розповсюдження) управлінських рішень; зміст управлінських рішень; місце прийняття; правовий статус; характер вимог, які до них висуваються;
– удосконалено систему об’єктів управлінських рішень органів ДПС України, сформульовано їх поняття, вперше запропоновано такі критерії їх класифікації, як: зв’язок з органами ДПС України; правовий статус; місце знаходження; кількісний склад; правомірність; зміст предмету оподаткування; вид податку; суб’єкт відповідальності;
– дістала подальший розвиток характеристика процедур підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України, які визначено як урегульований адміністративно-правовими нормами порядок здійснення послідовних та цілеспрямованих дій щодо вирішення як зовнішніх, так і внутрішніх управлінських питань, які покладено на органи ДПС України;
– вперше визначено ознаки процедур підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України, а також етапи (стадії) кожної з них окремо;
– з’ясовано місце та значення організації діяльності із забезпечення підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах Державної податкової служби України, яку віднесено до окремої групи внутрішньо-організаційної діяльності, що регулюються адміністративно-правовими нормами;
– удосконалено класифікацію суб’єктів організації підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України, а також перелік форм організаційно-забезпечувальних заходів, до яких віднесені: планово-звітні; структурно-штатні; охоронно-профілактичні; фінансові; матеріально-технічні; інформаційно-аналітичні; узгоджувальні; науково-методичні.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України;
– у правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів з питань підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України;
– у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність діяльності з підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації знайдуть застосування при підготовці відповідних підручників та навчальних посібників.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднені дисертантом на двох науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми роботи з персоналом у правоохоронних органах» (Харків, 2008) та «Соціально-психологічне забезпечення правоохоронної діяльності: теоретичні та прикладні аспекти» (Харків, 2010), а також на засіданнях кафедри адміністративного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також у тезах наукового повідомлення на науково-практичній конференції.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в тому, що на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначено сутність та особливості управлінських рішень в органах Державної податкової служби України, сформульовано ряд пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правового механізму їх функціонування.
1. Насамперед акцентовано увагу на тому, що органи Державної податкової служби, діяльність яких регулюється безліччю законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, у зв’язку з чим є різноаспектною за характером, змістом та правовими наслідками, не в повній мірі використовують новітні розробки управлінської науки та науки адміністративного права з питань застосовувати сучасної методики підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень, наслідком чого є, з одного боку, перевантаженість суб’єктів управління, з іншого - відсутність належного контролю за виконанням управлінських рішень.
2. Управлінські рішення органів ДПС України визначені як зовнішній прояв управлінської діяльності, процес легалізації управлінського впливу органів ДПС України, їх посадових (службових) осіб, а також інших працівників наділених владними повноваженнями, що втілений у певну форму – управлінський акт, який спрямований на забезпечення належного функціонування як зовнішніх (податкових, у тому числі фіскальних та правоохоронних відносин), так і внутрішньо-організаційних відносин, є обов’язковим для виконання, а його прийняття може передбачати настання юридичних наслідків.
3. Обґрунтовано, що управлінські рішення органів ДПС України мають низку специфічних ознак, до яких віднесені такі: 1) суб’єктами прийняття таких управлінських рішень є органи ДПС України, їх посадові (службові) особи, а також інші працівники, які наділені владними повноваженнями; 2) об’єктом цих управлінських рішень можуть бути як платники податків (у зовнішніх відносинах), так і працівники ДПС України (у внутрішньо-організаційних відносинах); 3) місцем їх реалізації є, як податкові, у тому числі фіскальні та правоохоронні відносини, так і внутрішньо-організаційні відносини між керівниками та підлеглими; 4) особливість управлінських рішень в органах ДПС України визначається специфікою вирішуваних ними завдань та функцій, повноваженнями, які вони можуть застосувати для виконання покладених на них завдань та функцій тощо; 5) управлінські рішення органів ДПС України можуть бути: а) правоохоронними, суб’єктами прийняття яких є органи податкової міліції та їх працівники; б) не правоохоронними, які приймаються Державною податковою адміністрацією України, державними податковими адміністраціями в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державними податковими інспекціями в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах; 6) обставини (умови) за якими приймаються управлінські рішення в органах ДПС України можуть бути обмеженими в часі (переслідування злочинця, застосування зброї тощо) або тривалими (наприклад, систематичні порушення податкового законодавства, що передбачає встановлення кримінальної чи адміністративної відповідальності за його порушення; визначення спеціалізації працівників податкових органів, які їх розслідують; направлення їх на підвищення кваліфікації тощо, і які реалізуються під час прийняття окремих загальнодержавних чи внутрівідомчих управлінських рішень).
4. Підкреслюється, що значення управлінських рішень в органах державної податкової служби визначається таким: 1) вони є необхідною умовою виконання усіх без винятку функцій управління в органах ДПС України, оскільки будь-яка із них пов’язана із прийняттям управлінського рішення; 2) є умовою (інколи процедурою) легалізації управлінського впливу органів ДПС України, їх посадових (службових) осіб, а також інших працівників наділених владними повноваженнями на відповідні об’єкти; 3) спрямовуються на забезпечення належного функціонування як зовнішніх (податкових, у тому числі фіскальних та правоохоронних відносин), так і внутрішньо-організаційних відносин за участю органів ДПС України (їх посадових осіб), а також на розв’язання відповідних проблем; 4) є важливим спрямовуючим і організуючим фактором діяльності суб’єкта і об’єкта державного управління у сфері податкових відносин, за допомогою яких досягається упорядкованість і стабільність таких відносин; 5) є необхідною формою реалізації покладених на органи ДПС України завдань і функцій у сфері державного управління; 6) визначають, спрямовують та забезпечують увесь процес управління, є кінцевим результатом будь-якої із його стадій, позаяк кожна практична дія розпочинається з прийняття певного рішення; 7) встановлюють правила поведінки - приписи, дозволи, заборони у сфері податкових відносин; 8) інколи утворюють певні юридичні факти, а також можуть бути основою для прийняття правових актів з податкових та інших питань.
5. Вимоги, які висуваються до управлінських рішень в органах ДПС України визначено як сукупність загальних, а інколи і додаткових правил (норм, нормативів, процедур), які є необхідною умовою їх підготовки, прийняття та реалізації (виконання), а у деяких випадках є свідченням відповідності їх змісту встановленій формі та легітимності (юридичної сили).
6. Визначено три групи вимог, які висуваються до управлінських рішень: ті, які висуваються до процедури підготовки управлінського рішення; ті, які висуваються до процедури прийняття управлінського рішення; ті, які висуваються до процедури реалізації управлінського рішення.
7. Погоджуючись із запропонованими у науковій літературі критеріями класифікації управлінських рішень, які характерні і для тих із них, що приймаються в органах ДПС України, запропоновано класифікувати останні і за такими критеріями, як: 1) нормативне закріплення вимог, які до них висуваються, за яким управлінські рішення, що приймаються в органах ДПС України можна об’єднати у дві групи: а) ті, які передбачають такі вимоги; б) які не передбачають вимог; 2) правовий статус суб’єкта їх прийняття, відповідно з яким управлінські рішення, що приймаються в органах ДПС України можуть бути: а) загальнодержавними чи місцевими; б) правоохоронними чи не правоохоронними; 3) суб’єкт їх скасування, відповідно з яким: а) одні управлінські рішення, що приймаються в органах ДПС України скасовуються у порядку підлеглості; б) інші - у судовому порядку; 4) функціональне значення, відповідно з яким: а) одні управлінські рішення (довідки, доповідні записки, посвідчення, акти перевірок, ревізій тощо) засвідчують певні факти, що мають і юридичне значення, однак не можуть відігравати роль нормативного акта чи безпосередньо викликати (змінювати, припиняти) адміністративно-правові відносини; б) другі – виступають як певні юридичні факти, на підставі яких виникають, змінюються та припиняються адміністративні правовідносини (наприклад, наказ про призначення або про звільнення з посади працівника ДПС України; в) треті - можуть бути основою для прийняття інших управлінських рішень; г) четверті - слугувати законними доказами для судів (суддів), бути підставою для порушення справи про адміністративне правопорушення чи порушення кримінальної справи; 5) наслідки для об’єкту щодо якого прийнято управлінське рішення, відповідно з яким вони, тобто управлінські рішення можуть бути: а) позитивного характеру (дозвільні, реєстраційні тощо), б) негативного характеру (притягнення до відповідальності); 6) державна реєстрація управлінського рішення, за яким управлінські рішення органів ДПС України можна об’єднати у дві групи: а) ті, для яких така реєстрація передбачена; б) ті, які на державну реєстрацію не подаються.
8. Суб’єктів підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України визначено як сукупність юридичних та фізичних осіб наділених відповідною компетенцією і владними повноваженнями у сфері податкових чи управлінських відносин.
9. До особливостей суб’єктів підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України віднесено такі: 1) їх система є складною і розгалуженою, оскільки вони належать до різних гілок державної влади (законодавчої, виконавчої та судової); крім того, органи ДПС України зобов’язані виконувати управлінські рішення органів місцевого самоврядування з питань віднесених до їх компетенції; 2) система таких суб’єктів у чинному законодавстві отримала фрагментарне визначення; 3) суб’єкти підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України наділені відповідними правами та обов’язками, що вирішення покладених на них завдань та функцій.
10. Суб’єктів підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах Державної податкової служби України класифіковано за такими критеріями: 1) за етапом (стадією): а) які здійснюють підготовку проектів управлінського рішення; б) які уповноважені приймати управлінське рішення; в) які уповноважені реалізувати управлінське рішення; г) які контролюють виконання управлінського рішення; 2) за територією дії (розповсюдження) управлінських рішень: а) загальнодержавні суб’єкти; б) суб’єкти, які приймають регіональні управлінські рішення; в) суб’єкти, які приймають місцеві та локальні управлінські рішення; 3) залежно від змісту: а) суб’єкти, які приймають правоохоронні управлінські рішення; б) суб’єкти, які приймають неправоохоронні (регулятивні управлінські рішення); 4) за місцем прийняття: позавідомчі та відомчі суб’єкти підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України; 5) за кількісним складом: колегіальні чи одноособові суб’єкти підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України; 5) за правовим статусом: фізичні особи; юридичні особи; колективні суб’єкти, які не мають ознак юридичної особи; 6) за характером вимог: ті, які приймають обов’язкові для виконання рішення; ті, які приймають не обов’язкові для виконання рішення (податкові роз’яснення та рекомендації).
11. Під об’єктами управлінських рішень органів ДПС України запропоновано розуміти діяння (дію чи бездіяльність) зовнішніх чи внутрішніх учасників податкових чи управлінських відносин, предмети оподаткування, а також діяння, які пов’язані із організацією функціонування ДПС України і на упорядкування яких спрямований вплив управлінських рішень, що реалізується під час видання усних вказівок (наказів, розпоряджень), а також під час видання нормативно-правових чи індивідуальних правових актів, підготовки методичних рекомендацій та офіційних роз’яснень.
12. Об’єкти на які спрямований вплив управлінських рішень органів Державної податкової служби України класифіковано за такими критеріями: залежно від зв’язку з органами ДПС України; за правовим статусом; за місцем знаходження; за кількісним складом; за правомірністю; за змістом предмету оподаткування; за видом податку; залежно від суб’єкту відповідальності.
13. Наголошується, що важливе місце у механізмі функціонування управлінських рішень в органах Державної податкової служби України повинно відводитись правовій регламентації процедур їх підготовки, прийняття та реалізації, оскільки чітке визначення таких процедур є гарантією охорони та захисту прав учасників зовнішніх (податкових) та внутрішньо-організаційних (управлінських) відносин, одним із ефективних засобів запобігання суб’єктивізму та непрофесіоналізму владних суб’єктів.
14. Процедури підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України визначено як урегульований адміністративно-правовими нормами порядок здійснення послідовних та цілеспрямованих дій щодо вирішення як зовнішніх, так і внутрішніх управлінських питань, які покладено на органи ДПС України.
15. Обґрунтовано, що місце та значення організаційної (забезпечувальної) діяльності у системі державного управління полягає у такому: по-перше, вона є необхідною умовою його функціонування; по-друге, здійснюються систематично, постійно й спрямована на забезпечення чіткої та ефективної роботи відповідних систем управління; по-третє, вона не пов’язана з виданням правових актів і здійсненням юридично значущих дій, тобто не породжує, не змінює та не припиняє адміністративних правовідносин; по-четверте, врегульована адміністративним законодавством у загальних засадах.
16. Суб’єктів організації підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України об’єднано у такі групи: 1) суб’єкти, які забезпечують підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень; 2) суб’єкти, які контролюють діяльність із підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень; 3) суб’єкти, які водночас забезпечують підготовку, прийняття та реалізацію управлінських рішень та які контролюють діяльність із підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Суб’єктів організаційного забезпечення підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України запропоновано класифікувати й за таким критерієм як «зв’язок із органами ДПС України», за допомогою якого усіх їх об’єднано у дві групи: 1) зовнішні суб’єкти, серед яких: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування; 2) внутрішні суб’єкти. Наприклад, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування як зовнішні суб’єкти забезпечення, насамперед, сприяють вирішенню побутових, комунальних, житлових, господарчих та інших питань органів ДПА України.
17. Аналіз повноважень структурних підрозділів ДПС України як суб’єктів організаційного забезпечення підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень в органах ДПС України надав змогу визначити перелік форм організаційно-забезпечувальних заходів, до яких віднесені: планово-звітні; структурно-штатні; охоронно-профілактичні; фінансові; матеріально-технічні; інформаційно-аналітичні; узгоджувальні; науково-методичні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст. 44.
2. Про державну податкову службу в Україні : Закон України : від 04.12.1990 р., № 509–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
3. Аппарат государственного управления: Интересы и деятельность / отв. ред. В. Ф. Сиренко. – К. : Наук. думка, 1993. – 165 с.
4. Малиновський В. Я. Державне управління : навчальний посібник / В. Я. Малиновський. – Луцьк : Ред.-вид. відд. „Вежа” Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – 558 с.
5. Державне управління : навч. посіб. / [А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко] ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с.
6. Мирошниченко Ю. Р. Організаційно-правові засади підготовки та прийняття державно-політичних рішень / Ю. Р. Мирошниченко. – Харків : Фактор, 2004. – 224 с.
7. Про Основні положення податкової політики і податкову реформу в Україні : Постанова Верховної Ради України : від 22.03.1996 р., № 97/96–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 16. – Ст. 72.
8. Про затвердження Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року : наказ ДПС України : від 07.04.2003 р., № 160.
9. Про схвалення Концепції реформування податкової системи : Розпорядження Кабінету Міністрів України : від 19.02.2007 р., № 56–р // Офіційний вісник України. – 2007. – № 13. – Ст. 481.
10. Про схвалення Стратегії реформування податкової системи : Розпорядження Кабінету Міністрів України : від 23.12.2009 р., № 1612–р // Офіційний вісник України. – 2009. – № 101. – Ст. 3543.
11. План основних питань економічної та контрольної роботи Державної податкової адміністрації України на 2010 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=253503&cat_id=46773&showHidden=1.
12. Робота зі зверненнями громадян – пріоритетний напрям діяльності органів державної податкової служби України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=253503&cat_id=46773&showHidden=1.
13. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч.: У двох томах / ред. колегія: В. Б. Авер'янов (голова). – К. : Вид-во «Юридична думка», 2004– . – Т. 1. Загальна частина. – 2004. – 584 с.
14. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
15. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О. М. Бандурка. – Харків : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
16. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
17. Васильев А. С. Управленческие решения в производственных организациях / А. С. Васильев. – Киев-Одеса : Вища школа, 1986. – 197 с.
18. Чумаченко Н. Г. Теория управленческих решений / Н. Г. Чумаченко, Р. И. Заботина. – К. : Вища школа, 1981. – 247 с.
19. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
20. Литвак Б. Г. Разработка управленческого решения / Б. Г. Литвак. – М. : Дело, 2000. – 392 с.
21. Цвєтков В. В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект) / В. В. Цвєтков. – Х. : Право, 1996. – 164 с.
22. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : підручник / В. М. Плішкін ; за ред. Ю. Ф. Кравченка. – К. : НАВСУ, 1999. – 702 с.
23. Тихомиров Ю. А. Управленческое решение / Ю. А. Тихомиров. – М. : Наука, 1972. – 288 с.
24. Козелецкий Ю. Психологическая теория решений / Ю. Козелецкий. – М. : Прогресс, 1979. – 504 с.
25. Сафін О. Д. Психологія управлінської діяльності командира : навчальний посібник / О. Д. Сафін. – Хмельницький : Вид-во Академії ПВУ, 1997. – 126 с.
26. Психологія праці та професійної підготовки особистості : навчальний посібник / за ред. П. С. Перепелиці, В. В. Рибалки. – Хмельницький : ТУП, 2001. – 330 с.
27. Прокопенко В. I. Трудове право України : підручник / В. I. Прокопенко. – X. : Фірма «Консум», 1998. – 480 с.
28. Трудове право України: Академічний курс : підруч. [для студ. спец. вищ. навч. закл.] / [П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, 3. Я. Козак та ін.] ; за ред. П. Д. Пилипенка. – 2–е вид., перероб. і доп. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 544 с.
29. Шадрин И. П. Подготовка и принятие управленческого решения – функция научного управления социалистическим обществом / И. П. Шадрин // Научное управление обществом. – Якутск : Якуткнигоиздат, 1970. – 155 с.
30. Подготовка и принятие управленческих решений в органах внутренних дел // Труды Акад. МВД СССР : сборник статей. – М. : Академия МВД СССР, 1987. – 170 с.
31. Конопльов В. В. Організаційно-правовий механізм підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Конопльов В’ячеслав В’ячеславович. – Х., 2006. – 413 с.
32. Арістова І. В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ України: організаційно-правові засади: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Арістова Ірина Василівна. – Х., 2002. – 408 с.
33. Пєтков С. В. Менеджмент в органах внутрішніх справ (організаційно-правові основи): дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Пєтков Сергій Валерійович. – Х., 2005. – 500 с.
34. Якимчук М. К. Організаційно-правові основи управління в органах прокуратури України: дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Якимчук Микола Костянтинович. – Чернівці, 2002. – 396 с.
35. Білоус В. Т. Координація управління правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю (адміністративно-правовий аспект): дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Білоус Віктор Тарасович. – Ірпінь, 2004. – 444 с.
36. Литвинов О. М. Адміністративно-територіальна координація діяльності суб’єктів профілактики злочинів в Україні на місцевому рівні: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Литвинов Олексій Миколайович. – Х., 2002. – 276 с.
37. Мороз Г. В. Правове регулювання участі громадськості в прийнятті рішень у галузі охорони довкілля: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.06 / Мороз Галина Василівна. – К., 2005. – 205с.
38. Слинько Д. В. Процесуально-правовий механізм формування і прийняття рішень в органах внутрішніх справ: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Слинько Дмитро Вікторович. – Х, 2002. – 189 с.
39. Мацюк В. Я. Використання інформаційного ресурсу підрозділами податкової міліції для прийняття управлінського рішення: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Мацюк Володимир Ярославович. – Ірпінь, 2004. – 205 с.
40. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : Закон України : від 23.12.1993 р., № 3781–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
41. Організація судових та правоохоронних органів : навч. посібник [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закладів освіти] / [І. Є. Марочкін, В. В. Афанасьєв, В. С. Бабкова та ін.] ; за ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О. М. Толочка. – Харків : Право, 2000. – 272 с.
42. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / Скакун О. Ф. – Пер. з рос. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
43. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України : навч. посіб. / [B. C. Ковальський (керівник авт. колективу), В. Т. Білоус, С. Е. Демський та ін.] ; відп. ред. Я. Кондратьєв. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 320 с.
44. Словник іншомовних слів у трьох томах: Том 3 / Уклад.: В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. – К. : Видавництво “АКОНІТ”, 2001. – 865 с.
45. Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крубских. – 2–е изд., перераб. и доп. – М. : ИНФРА–М, 2000. – 704 с.
46. Тлумачний словник української мови / укладачі: Ковальова Т. В., Коврига Л. П. – Харків : Синтекс, 2005. – 672 с.
47. Колесников Ю. В. Технологии социальных решений / Ю. В. Колесников // Социальное управление : курс лекций. – М. : Изд-во РАГС, 2000. – 470 с.
48. Сущенко В. Д. Сучасний процес управління в органах внутрішніх справ / В. Д. Сущенко, С. В. Присяжний, О. І. Коваленко. – К. : НАВСУ, 1999. – 352 с.
49. Козбаненко В. А. Правовые основы государственного управления. Общая часть : учебное и науч.-практ. пособие / В. А. Козбаненко. – М. : ИКФ „ЭКМОС”, 2003. – 320 с.
50. Александрова Н. В. Вимоги, що висуваються до правових актів управління, та наслідки їх недотримання [Розд. 3, гл. 2.1] / Н. В. Александрова // Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – С.161–167.
51. Овсянко Д. М. Административное право : учебное пособие / Д. М. Овсянко ; под ред. Г. А. Туманова. – М. : Юристъ, 1997. – 448 с.
52. Про затвердження Регламенту адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) : наказ ДПА України : від 09.02.2006 р., № 62.
53. Про затвердження Типового регламенту роботи державних податкових адміністрацій в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі : наказ ДПА України : від 12.12.2002 р., № 154.
54. Кодекс професійної етики працівника державної податкової служби України / затв. наказом ДПА України : від 07.02.2006 р., № 59.
55. Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів : Закон України : від 22.12.1994 р., № 321/94–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 2. – Ст. 10.
56. Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади / затв. Постановою Кабінету Міністрів України : від 28.12.1992 р., № 731.
57. Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій : наказ ДПА України : від 21.06.2001 р., № 253.
58. Абчук В. А. Принятие решений : научно-практическое пособие [для руководителя] / В. А. Абчук, В. А. Бункин. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1987. – 168с.
59. Манохин В. М. Российское административное право / В. М. Манохин, Ю. С. Адушкин, З. А. Багишаев. – М. : Юристъ, 1997. – 472 с.
60. Прохоров В. Т. Стиль и метод работы советского государственного апарата / В. Т. Прохоров, В. Д. Свицов. – М. : Знание, 1983. – 207 с.
61. Маилян С. С. Подготовка и принятие управленческих решений в органах внутренних дел: Опыт системного исследования групповых форм / С. С. Маилян. – М. : Учебно-консультационный центр «ЮрИнфоР», 2000. – 159с.
62. Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади : Постанова Кабінету Міністрів України : від 17.10.1997 р., № 1153 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 43. – С. 50.
63. Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно–правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів : наказ Міністерства юстиції України : від 12.04.2005 р., № 34/5.
64. Щодо затвердження Положення про порядок розгляду звернень громадян в органах державної податкової служби України : наказ ДПА України : від 27.02.2004 р., № 112.
65. Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства : наказ ДПА України : від 12.08.2005 р., № 327.
66. Про затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення : наказ ДПА : від 27.05.2006 р., № 225.
67. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1968. – 384 с.
68. Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень / Дерлоу Дес. – Пер. з англ. – К. : «Всеувито», «Наукова думка». - 2001. – 242с.
69. Положення про управління роботи з персоналом державної податкової адміністрації у Харківській області / затв. наказом ДПА у Харківській області : від 05.08.2003 р., № 213.
70. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
71. Кульчицька О. Державні органи як суб'єкти права соціального забезпечення / О. Кульчицька // Вісник Львівськ. ун-ту. Серія юридична. – 2005. – № 41. – С. 244–250.
72. Шейко В. Правовий статус суб'єктів освітніх правовідносин / В. Шейко // Правничий часопис Донецьк. ун-ту. – 2006. – № 1. – С.60–64.
73. Спаський А. С. Теоретико-методологічні засади дослідження правовідносин за участі органів внутрішніх справ / А. С. Спаський // Науковий вісник Київськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2006. – № 2. – С. 43–54.
74. Шестаков С. В. Реалізація адміністративно-правового статусу працівника міліції в правовідносинах / С. В. Шестаков // Вісник Запорізьк. юрид. ін-ту. – 2005. – № 2. – С. 68–75.
75. Перепелиця А. І. Поняття та сутність правовідносин що виникають підчас здійснення виконавчого провадження / А. І. Перепелиця // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2007. – № 2. – 2007. – С. 154–165.
76. Болотіна Н. Б. Пацієнт як суб'єкт медичних правовідносин у сфері охорони здоров'я / Н. Б. Болотіна // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2002. – Вип. 7. – С. 119–127.
77. Развадовський В. Й. Система суб'єктів адміністративно-правового регулювання правовідносин у транспортній сфері / В. Й. Развадовський // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2004. – Вип. 25. – С. 91–100.
78. Алексеев С. С. Право: азбука-теория-философия: Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
79. Рясенцев В. А. Основы советского гражданского права / В. А. Рясенцев. – М. : Юрид. лит, 1987. – 295 с.
80. Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М. : Юристъ, 1997. – 672 с.
81. Денчук Р. Органи місцевого самоврядування як суб'єкти управління комунальною власністю / Р. Денчук // Юридична Україна. – 2005. – № 3. – С. 64–68.
82. Гуславський В. С. Суб'єкти управління єдиним правоохоронним простором Співдружності Незалежних Держав: поняття, особливості компетенції, перспективи / В. С. Гуславський // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2005. – Вип. 30. – С. 241–250.
83. Фролов О. С. Суб'єкти управління в соціальних системах обігу зброї / О. С. Фролов // Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення. – 2006. – Ч. 2. – С. 172–174.
84. Синявська О. Ю. Суб'єкти управління забезпеченням життєдіяльності персоналу ОВС: система та правовий статус / О. Ю. Синявська // Наше право. – 2007. – № 3. – С. 64–68.
85. Докучаєва В. Ю. Суб'єкти управління у сфері поводження з історичними та культурними цінностями: система та повноваження / В. Ю. Докучаєва // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2009. – № 45. – С. 174–180.
86. Пономаренко Г. О. Компетенція суб'єктів управління у сфері забезпечення внутрішньої безпеки держави / Г. О. Пономаренко // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2006. – Вип. 34. – С. 188–194.
87. Петров А. С. Экономические основы управления производством / А. С. Петров. – М. : Мысль, 1966. – 178 с.
88. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом. (Опыт системного исследования) / В. Г. Афанасьев. – Изд. 2–е, доп. – М. : Политиздат, 1973. – 390 с.
89. Козлов Ю. М. Научная организация управления и право / Ю. М. Козлов. – М. : Изд-во Московск. ун-та, 1986. – 247 с.
90. Аверьянов В. Б. Организация аппарата государственного управления. (Структурно-функциональный аспект) / В. Б. Аверьянов. – К. : Наукова думка, 1985. – 146 с.
91. Райт Глен. Державне управління / Райт Глен. – К. : Основи, 1994. – 192 с.
92. Токовенко В. Основні підходи до визначення поняття «державне управління» / В. Токовенко // Вісник Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – 2002. – № 4.– С. 39–47.
93. Цвєтков В. Державне управління: теорія, методологія, практика / В. Цвєтков // Вісник Акад. правових наук України. – 2003. – № 2–3. – С. 254–272.
94. Курінний Є. Державне управління : оновленний погляд на визначення категорії / Є. Курінний // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 82–85.
95. Авер'янов В. Ще раз про зміст і співвідношення понять "державне управління" і "виконавча влада": полемічні нотатки / В. Авер'янов // Право України. – 2004. – № 5. – С. 113–116.
96. Авер'янов В. Б. "Державне управління " і "виконавча влада" у правових дослідженнях / В. Б. Авер'янов // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 5. – С. 24–34.
97. Авер’янов В. Б. Місце категорії "державне управління" в теорії адміністративного права / В. Б. Авер’янов // Часопис Київськ. ун-ту права. – 2004. – № 2. – С. 3–8.
98. Бандурка О. О. Державне управління: проблеми уточнення поняття та визначення меж його використання / О. О. Бандурка // Наук. вісник Нац. акад. внутр. справ України. – 2004. – № 3. – С. 26–32.
99. Матіос А. Державне управління в умовах адміністративно-правової реформи / А. Матіос // Юридична Україна. – 2006. – № 2. – С. 34–37.
100. Солодаренко М. А. Державне управління: взаємозв'язок законності та ефективності / М. А. Солодаренко // Держава і право. – 2005. – № 29. – С. 324–331.
101. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч.: У двох томах / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Вид-во «Юридична думка», 2004– . – Том 1. – 584 с.
102. Дерець В. Реординаційні відносини як окремий вид управлінських відносин між органами виконавчої влади / В. Дерець // Право України. – 2005. – № 5. – С. 32–35.
103. Завдання і функції Управління координації нормотворчої роботи та взаємодії з органами державної влади [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=9572.
104. Перелік структурних підрозділів ДПА України та самостійних підрозділів з правами юридичної особи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=47117&cat_id=46608.
105. Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України : Постанова Кабінету Міністрів України : від 26.05.2007 р., № 778 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 39. – Ст. 1564.
106. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / колектив авторів ; наук. керівн. Цвєтков В. В. – К. : Оріяни, 1998. – 364 с.
107. Проект Податкового кодексу України (внесений народним депутатом України Катеринчуком М. Д. (р/к 336) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc2.
108. Проект Податкового кодексу України (внесений Кабінетом Міністрів України) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc2.
109. Про систему оподаткування : Закон України : від 25.06.1991 р., № 1251–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 39. – Ст. 510.
110. Кулинич С. А.. Управлінські процедури в діяльності органів прокуратури України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне пра» / С. А. Кулинич ; Харківськ. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2007. – 21с.
111. Авер'янов В. Б. Адміністративний процес і адміністративні процедури // В. Б. Авер'янов // Адміністративна юстиція України: проблеми теорії i практики. Настільна книга судді / за заг. ред. О. М. Пасенюка. – К. : Істина, 2007. – С. 129–134.
112. Проект Концепції реформи адміністративного права України : від 11.09.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=8943&pf35401=13020.
113. Арканов А. А. Контроль за деятельностью исполнительной власти в зарубежных странах : учеб. пособие / А. А. Арканов. – М. : Изд-во РУДН, 2002. – 231 с.
114. Адмiнiстративна юстицiя: європейський досвід та пропозиції для України / авт.-упоряд. I. Б. Колiушко, Р. О. Куйбiда. – К. : Факт, 2003. – 535 с.
115. Курінний Є. Етапи формування об'єкта адміністративного права / Є. Курінний // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 8. – С. 65–67.
116. Мулявка Д. Етапи нормотворчого процесу в МВС України / Д. Мулявка // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 12. – С. 18–20.
117. Сьоміна В. А. Тенденції та етапи розвитку адміністративної юстиції в Україні / В. А. Сьоміна // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2003. – Вип. 22. – С. 104–109.
118. Стойко О. М. Адміністративна реформа в Россії: етапи здійснення / О. М. Стойко // Правова держава. – 2004. – Вип. 15. – С. 338–344.
119. Саєнко С. І. Забезпечення законності на стадії перегляду справи про адміністративне правопорушення: проблеми законодавчого врегулювання / С. І. Саєнко // Вісник Луганськ. держ. ун-ту внутр. справ. – 2006. – № 2. – С. 111–122.
120. Куракін О. М. Управлінський цикл та його стадії / О. М. Куракін // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2001. – № 2. – С. 150–159.
121. Бородін І. Л. Завдання та стадії розгляду справ про адміністративне правопорушення (проступок) / І. Л. Бородін // Держава і право. – 2006. – № 32. – С. 187–194.
122. Хилько Ю. Ю. Стадії контрольно-наглядової діяльності міліції громадської безпеки / Ю. Ю. Хилько // Держава і право. – 2005. – № 29. – С. 307–312.
123. Бурлака О. Стадії атестаційних проваджень / О. Бурлака // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 11. – С. 120–123.
124. Берідзе М. Н. Стадії провадження у справах за зверненнями громадян / М. Н. Берідзе // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2005. – № 29. – С. 139–147.
125. Рибалкін А. О. Стадії норматворчого процесу в органах внутрішніх справ / А. О. Рибалкін // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2001. – № 2. – С. 65–72.
126. Подоляка А. М. Зміст та стадії адміністративно-позовного провадження / А. М. Подоляка // Науковий вісник Львівськ. держ. ун-ту внутр. справ. Серія юридична. – 2008. – № 1. – С. 169–178.
127. Дусик А. В. Стадії провадження у справах про порушення митних правил / А. В. Дусик // Вісник Запорізьк. юрид. ін-ту. – 1999. – № 4. – С. 218–223.
128. Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право України : навч. посіб. / Е. Ф. Демський. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 496 с.
129. Кузьменко О. В. Адміністративно–процесуальне право України : підручник / О. В. Кузьменко. – К. : Атіка, 2008. – 416 с.
130. Агєєв О. В. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в адміністратиному процесі / О. В. Агєєв // Право і безпека. – 2005. – Т. 4. – № 5. – С. 49–51.
131. Воєвода Ю. Особливості процесуального розгляду адміністративними судами спорів щодо порушень виборчого законодавства України / Ю. Воєвода // Юридический вестник. – 2006. – № 3. – С. 101–105.
132. Білий П. М. Адміністративно-процесуальна діяльність органів управління внутрішніх справ на транспорті у справах про адміністративні наркоправопорушення / П. М. Білий // Науковий вісник Юридичної акад. М-ва внутр. справ. – 2005. – № 2. – С. 291–301.
133. Ветрова А. А. Показания свидетелей и лиц, обязанных сообщить органам управления о фактах, подлежащих установлению в административном процессе / А. А. Ветрова // Закон и право. – 2008. – № 10. – С. 58–59.
134. Пробко І. Б. Співвідношення адміністративного процесу та адміністративного провадження / І. Б. Пробко // Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні. – Х : СИТ, 2007. – С. 160–162.
135. Кісіль З. Співвідношення понять "адміністративний процес" і «адміністративне провадження» / З. Кісіль // Актуальні проблеми тлумачення і застосування юридичних норм. – К : КЮА, 2008. – С. 110–112.
136. Педько Ю. С. Сутність та зміст адміністративного процесу в контексті становлення адміністративної юстиції в Україні / Ю. С. Педько // Часопис Київськ. ун-ту права. – 2008. – № 3. – С. 150–156.
137. Кисіль Л. Адміністративні процедури: стан та перспективи правового регулювання / Л. К