Вакуленко Людмила Леонідівна. Механізм державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україні

Короткий опис

Вакуленко Людмила Леонідівна. Механізм державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україні : дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Національний аграрний ун-т. — К., 2005. — 286арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 180-205

Вакуленко Л.Л. Механізм державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 економіка сільського господарства і АПК. Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних, методологічних, практичних питань механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції.
Обґрунтовано напрями організаційно-економічного механізму державного регулювання імпорту як системи збалансованої з розвитком правового механізму.
Запропоновано: створити Державний сільськогосподарський багатофункціональний об’єднаний асоціатив (ДСБОА (або Держбас); „метод імпортного експерименту”; „ефект перерозподілу надприбутку”; „ефект бумерангу КоФЕ”.
Обґрунтовано методики оцінки та підходи до формування державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції як систем.

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення важливого науково-практичного завдання щодо розвинення теоретичних положень, обґрунтування та розробки методичних підходів і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції в Україну як системи з усіма її складовими.
1. Досліджено і встановлено зв’язок між теоріями міжнародної торгівлі та сучасною зовнішньоторговельною діяльністю щодо імпортних операцій продукцією сільського господарства, а саме державного протекціонізму, що дало можливість підвищити рівень обґрунтованості методологічних підходів до формування результативного механізму державного імпорту сільськогосподар-ської продукції в Україну, визначення якого отримало подальший розвиток.
2. На основі класифікаційних ознак виділені стадії формування системи механізму державного регулювання імпорту продукції: „стартовий період”; „крок до вільної торгівлі” або „передчасність лібералізації”; „стоп імпорту”; „шлях до СОТ” із вперше запропонованим поділом на підетапи: „кроки до Європи” та „напрям (курс) на євроінтеграцію в оновленій Україні”. Це дозволило виявити як загальні так і специфічні аспекти розвитку імпортних відносин, які покладені в основу формування адаптивно розвиваючої системи механізму державного протекціонізму.
3. Оцінка сучасного стану імпорту та тенденцій розвитку експортно-імпортних процесів показала, що на рівні держави при обґрунтуванні механізмів державного регулювання недостатньо враховується потенціал аграрного сектору економіки та рівень насиченості продуктами харчування населення України. По багатьох видах продукції з коефіцієнтом насиченості внутрішнього ринку 0,5-0,7 має місце вивезення продуктів харчування в інші країни. Обсяги імпортної продукції в Україну не перекривають потребу в продуктах харчування на рівні раціональної норми споживання. За нашими розрахунками потреба в імпорті для насичення продовольчого ринку з коефіцієнтом 1,0 становитиме по м’ясу і м’ясопродуктах 2124,6 тис. тонн, молоку 3,4 млн. тонн, яйцях 1204,5 млн. штук. В дисертаційній роботі визначена потреба в імпорті сільськогосподарської продукції з врахуванням темпів вітчизняного виробництва 2; 4; 6; 10%.
4. Для забезпечення системності та комплексності при формуванні результативного механізму державного регулювання імпорту сільськогосподар-ської продукції обґрунтовані методологічні підходи в основу яких покладено: особливості розвитку зовнішньоекономічної діяльності (інтернаціоналізація, лібералізація, транснаціоналізація, конкурентоспроможність, інтеграція, ситуаційні процеси); цільова спрямованість державного регулювання імпорту продукції як цілісної системи; організаційно-економічний та правовий механізми, як цілісна збалансована система; класифікаційні ознаки для виділення класифікаційних груп та вдосконалення процедури дослідження від загального до конкретного; „метод імпортного експерименту”; матричне бачення об’єктивної необхідності державного регулювання імпорту продукції; „ефекту перерозподілу надприбутку” та інше.
5. Удосконалено економічні ефекти. Для виявлення короткочасного фіскального ефекту залежно від рівня ставок ввізного мита нами запропоновано ефект бумерангу КоФЕ від дії короткочасного фіскального ефекту (КоФЕ). Це дозволить в динаміці одержувати інформацію ситуаційного характеру щодо можливого послаблення зовнішньоторговельних відносин, із-за розвитку конфліктності, викликаних розбалансованістю в єдності соціально-економічних інтересів взаємодіючих держав та внаслідок диспаритету цін на імпортну продукцію та продукцію вітчизняного виробництва, наближення обсягів імпорту до критичної межі. На основі одержань своєчасної інформації ситуаційного характеру створюються умови для обґрунтування рішень щодо використання механізмів лібералізму так і державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції адаптованих до ситуаційних змін. Це сприятиме забезпеченню єдності інтересів в системі зовнішньоекономічної діяльності. Для підвищення рівня інформаційного забезпечення системи державного регулювання імпорту зазначеної продукції представлена класифікація „Етапів інформування про факти зростання імпорту” з поділом на підетапи з виділенням організації інформаційного забезпечення технології інформаційних процесів, відповідальних за формування банку інформації.
6. Для визначення обсягів імпорту сільськогосподарської продукції розроблена методика яка покладена в основу обґрунтування кількісних параметрів обсягу імпорту для задоволення потреб населення України. В її основу покладено раціональні норми споживання на душу населення, рівень насиченості внутрішньодержавного продовольчого ринку, можливі темпи приросту власного виробництва.
7. На основі проведених досліджень виявлено, що існуючий організаційно-економічний механізм державного регулювання імпортних процесів своєчасно не адаптується до трансформації в зовнішньому середовищі. Правовий механізм як нормативно-правова база організаційно-економічного механізму упереджувально не адаптований до ситуаційних змін у зовнішньоекономічній діяльності. Представлено основні напрямки формування організаційно-економічного механізму державного регулювання імпорту сільськогосподарської продукції на збалансованій системі правового забезпечення сприятимуть підвищенню результативності державного регулювання експортно-імпортних процесів. Для посилення дії механізму правового забезпечення державного регулювання ввезення досліджуваної продукції систематизовано комплекс основних законів та законодавчих актів, які в своїй єдності сприятимуть досягненню цільової спрямованості державного регулювання в представлених нами ситуаціях на внутрішньому продовольчому ринку України. Досліджена проектна організаційна структура управління, система тарифів, акцизні збори, ПДВ залежно від цільової спрямованості рішень щодо розвитку імпортних процесів, внутрішнього насичення ринку, кон’юнктури ринку, виникаючих ситуацій у міждержавних відносинах. Підвищенню дії правового механізму регулювання імпорту сільськогосподарської продукції сприятиме запропонована нами технологія формування упереджувальної системи розробки складових названого механізму державного регулювання.
8. Для підвищення результативності координаційно-регулюючих функцій запропоновано створення Державного сільськогосподарського багатофункціо-нального об’єднаного асоціативу, поклавши на нього виконання функцій: прогнозування, потреби обсягів імпорту продукції, здійснення функціональної координації суб’єктів регулювання імпортних процесів.
9. З майбутнім входженням України в СОТ враховано можливі наслідки як позитивного так і негативного характеру на розвиток аграрної економіки. Це дозволить забезпечити єдність інтересів в системі світового співтовариства. Проведено дослідження оцінки соціальних та економічних наслідків приєднання України до СОТ, виходячи з позицій органів державного управління, інших об’єктів і суб’єктів експортно-імпортного регулювання та автора.