Ван Сює Формування звукообразних уявлень молодших школярів в процесі фортепіанного навчання

Короткий опис

Ван Сює, аспірант Національного педагогічного універ­ситету імені М. П. Драгоманова: «Формування звукообразних уявлень молодших школярів в процесі фортепіанного навчання» (13.00.02 - теорія та методика музичного навчан­ня). Спецрада Д 26.053.08 у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова

ЗМІСТ
Анотація 1
Зміст 11
Вступ 12
Розділ 1. Теоретико-методичні засади формування звукообразних уявлень
молодших школярів у процесі фортепіанного навчання 19
1.1 Проблема формування звукообразних уявлень в історії музичної
педагогіки і психології 19
1.2 Сутність звукообразних уявлень молодших школярів у процесі
фортепіанного навчання 46
Висновки до першого розділу
Розділ ІІ. Організаційно-методична модель формування звукообразних
уявлень молодших школярів у процесі фортепіанного навчання 79
2.1. Принципи і педагогічні умови формування звукообразних уявлень
молодших школярів в класі фортепіано 79
2.2 Зміст і структурні компоненти організаційно-методичної моделі
формування звукообразних уявлень молодших школярів у процесі
фортепіанного навчання 103
Висновки до другого розділу 128
Розділ ІІІ. Дослідно-експериментальна робота з формування звукообразних
уявлень молодших школярів у процесі фортепіанного навчання 132.
3.1 Педагогічна діагностика сформованості звукообразних уявлень молодших
школярів 132
3.2. Перевірка ефективності методики формування звукообразних
уявлень молодших школярів 160
Висновки до третього розділу 186.
Загальні висновки 197
Література 202
Додатки
215

12
ВСТУП
Модернізація музичної освіти, яка останнім часом відбувається в Китаї, пріоритетним завданням висуває посилення художньо-естетичної спрямованості навчання юних музикантів, оволодіння необхідними навичками в галузі інструментального виконавства шляхом осмислення і узагальнення кращих світових надбань. Музична освіта Китаю поступово включається у процес еволюції музичного простору, а в її соціумі важливе місце посідає мистецтво гри на фортепіано. На протязі свого понад столітнього розвитку цей вид музичної діяльності вкорінився у свідомості мільйонів людей і досяг значних висот як у виконавстві, так і методиці викладання на даному музичному інструменті.
Разом з тим, інтенсивні перетворення музичної мови у творчості композиторів, що відбувалися протягом ХХ століття і продовжуються у ХХІ столітті, відобразили загальну спрямованість змін у загальноєвропейській системі виразних засобів академічної музики. Це дозволило музикознавцям визначити такі поняття як «звуковий світ» та «звуковий образ» фортепіано, які спрямовуються на розкриття звукового матеріалу, відібраного зі всього спектру акустичних можливостей інструменту і організованого певним способом. Тим самим були виявлені нові функціональні можливості фортепіано, обумовлені сонорно-колористичними, фактурними та композиційно-драматургічними особливостями творів сучасних композиторів. Дослідження довели, що новітня композиторська творчість репрезентує багатоманітний та індивідуальний спектр образів фортепіанного звуку: від сонорно-колористичного трактування фортепіано з неокласичними прийомами ілюзорно-педального і концертного стилів до авангардних експериментів поєднання фортепіанного звуку з шумовими та електронними звучаннями. Тому актуальним для виконання фортепіанних творів різних

13
стилів і напрямків стає виявлення індивідуального трактування інструменту, що відображає нову технологію і методи звуковидобування.
Концептуальне значення для нашого дослідження мали роботи в різних напрямках наукового знання: естетико-філософському (Б. Асаф’єв, Ю. Борєв, О. Буров, Бянь Мэн, Гун Нілі, Davies J., Ду Веймін, М. Каган, В. Кудін, Л. Столович, Фен Юлань та ін.) культурологічному (В. Чинаєва, Н. Мельникова,
A. Ігламова); історико-теоретичному (О. Алексєєв, О. Ніколаєв, І. Розанов, Н. Кашкадамова); музично-психологічному (В. Петрушин, В. Шульпяков); методичному (О. Алексєєв, Д.Благой, Л. Баренбойм, Т. Бірмак, Й. Гофман, М.Давидов, Є. Ліберман, А. Малінковська, К. Мартінсен, Я.Мільштейн, Б. Міліч, Н.Мозгальова, Г. Нейгауз, С. Савшинський, Г. Ципін, М.Фейгін,
B. Шульгіна, Гу Юфей, Цяо Лі, Хе Гон, Бянь Мен, Дань Чжан), що дозволило обґрунтувати теоретичні аспекти звуковидобування з точки зору основних законів природи, акустики, музичного мислення, тобто як процес оволодіння музичною мовою, а також проаналізувати напрацювання з питань інструментального навчання й виконавства;
Протягом останніх десятиліть з’явилися наукові дослідження, в яких побічно розглядаються окремі аспекти визначеної нами проблеми, а саме: формування музично-естетичних якостей учнів (Н. Гузій, І.Стотика, Т.Турчин, В. Шульгіна, О. Щолокова), розвиток інтересу та морально-ціннісного ставлення до музичного виконавства (Т. Кротова, Л. Кузьмінська), формування слухо-моторних уявлень (М. Матковська). розвитку творчої активності учнів шляхом залучення їх до різних видів музично-виконавської діяльності (О. Деркач, А. Каузова, В. Крюкова, С. Ліпська, О. Полаженко, В. Рагозіна, В. Холоденко), що стало вагомим внеском в теорію і методику музичного навчання.
Разом з тим, позитивно оцінюючи здобутки вище зазначених науковців слід зауважити, що проблема формування звукообразних уявлень молодших школярів залишається недостатньо вивченою, а існуючі роботи в галузі методики музичного навчання розкривають лише деякі її аспекти.

14
Актуальність розробки означеної проблеми підсилюється низкою існуючих суперечностей між:
- значною творчо-педагогічною спадщиною видатних представників музичної педагогіки в галузі звукоутворення та не достатнім її впровадженням у практику початкової спеціалізованої освіти;
- потужним естетико-розвивальним потенціалом фортепіанного репертуару тдля дітей та юнацтва й відсутністю його цілеспрямованого застосування для художньо-естетичного розвитку молодших школярів;
- сучасними вимогами до звукоутворення і не розробленою методикою корекції між звукообразними уявленнями та сенсорними діями в процесі виконавської діяльності.
Визначені суперечності, теоретична і практична значущість окресленої проблеми, а також недостатній рівень її розробки зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування звукообразних уявлень молодших школярів у процесі фортепіанного навчання».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки мистецтва і фортепіанного виконавства Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за темою «Вдосконалення музично-естетичного навчання учнівської молоді у різних ланках мистецької освіти». Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 8 від 07 квітня 2015 р.).
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці педагогічних умов і методики формування звукообразних уявлень молодших школярів у процесі навчання гри на фортепіано..
Об’єкт дослідження - процес навчання молодших школярів у мистецьких позашкільних спеціалізованих закладах освіти.

15
Предмет дослідження - педагогічні умови і методика формування звукообразних уявлень молодших школярів у процесі фортепіанного навчання.
Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження були визначені такі завдання:
■ на основі аналізу філософсько-естетичної, психолого-педагогічної та музикознавчої літератури обґрунтувати перспективність формування звукообразних уявлень молодших школярів в умовах навчання гри на фортепіано;
■
розкрити сутність, зміст і структуру поняття «звукообразні
уявлення»;
■ визначити педагогічні умови формування звукообразних уявлень молодших школярів у процесі фортепіанного навчання;
■ обґрунтувати критерії та встановити рівні сформованості звукообразних уявлень молодших школярів;
■ теоретично розробити організаційно-методичну модель
формування звукообразних уявлень молодших школярів у процесі фортепіанного навчання та експериментально перевірити її ефективність у навчально-виховному процесі позашкільного спеціалізованого музичного закладу.
Іеоретико-методологічну основу дослідження становлять: концептуальні положення філософії освіти (В.Андрущенко, С. Бурмістров, Б. Гершунський, І. Зязюн, І. Зимня, В. Кремень, Конфуцій, Мен -Цзи, Сюнь Цзи та ін.); концептуальні ідеї психології і педагогіки щодо ролі діяльності у формуванні здібностей (Г. Балл, В. Бондар, І. Бех, В. Семіченко, В. Сластьонін); компаративного підходу в педагогічних дослідженнях (А. Лапшин, Г. Ніколаї, О. Реброва); праці провідних науковців у галузі теорії і методики музичної освіти (Е. Абдуллін, О. Олексюк, В. Орлов, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, В. Шульгіна, О. Щолокова, а також Бянь Мен, Ге Де Юуй, Г ао Цонжен, Лін Чженьган, Лю Цинган, Чжао Сяошень, Ши Джюнь

16
бо); наукові методики фортепіанного навчання (О. Алексєєв, Т. Бірмак, Є. Ліберман, К. Мартінсен, Б. Міліч, Г. Нейгауз, С. Савшинський, Г. Ципін та ін.).
Для розв’язання поставлених завдань та досягнення мети дослідження використовувався комплекс загальнонаукових і спеціальних методів теоретичного, емпіричного і статистичного рівнів.
До першої групи відносяться методи компаративного аналізу філософської, музикознавчої та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; вивчення педагогічного досвіду в галузі музичного навчання в Україні і Китаю. За допомогою цих методів було конкретизовано і розкрито зміст і структуру звукообразних уявлень молодших школярів, визначено критерії та показники рівнів сформованості означеного феномена; обґрунтовано організаційно-методичну модель формування звукообразних уявлень молодших школярів у спеціалізованих мистецьких закладах освіти.
Другу групу представляють методи цілеспрямованого педагогічного спостереження, бесіди, анкетування, інтерв’ювання вчителів, учнів та їх батьків; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний). Ці методи дозволили діагностувати стан і визначити рівні сформованості звукообразних уявлень молодших школярів, експериментально перевірити ефективність запропонованої організаційно-методичної моделі, забезпечити достовірність отриманих результатів дослідної роботи.
До третьої групи відносяться методи статистичної обробки експериментальних результатів дослідження, представлених у вигляді таблиць і рисунків з метою наочного відображення ефективності розробленої методики.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
- вперше здійснено цілісний науковий аналіз проблеми формування звукообразних уявлень молодших школярів; конкретизовано зміст і структуру цього феномену в процесі фортепіанного навчання;
- уточнено сутність поняття «звукообразні уявлення»;

17
- визначено педагогічні умови формування звукообразних уявлень молодших школярів та обґрунтовано можливості їх впровадження у навчальний процес спеціалізованих музичних навчальних закладів України та Китаю;
- удосконалено комплекс методів і прийомів формування звукообразних уявлень молодших школярів в умовах фортепіанного навчання;
- подальшого розвитку набули питання цільової спрямованості музичного навчання і виховання учнів спеціалізованих музичних навчальних закладах, збагачення їх емоційно-чуттєвої сфери, активізації творчої самостійності.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці й апробації методики поетапного формування звукообразних уявлень молодших школярів у процесі фортепіанного навчання; можливості використовувати матеріали дослідження у спеціалізованій музичній освіті як України, так і Китаю з урахуванням національних і ментальних особливостей. Викладені у дослідженні методичні положення поглиблюють сучасне розуміння теорії і практики спеціалізованої музичної освіти і можуть використовуватись для оновлення та коректування змісту таких навчальних предметів як «Музичний інструмент» (фортепіано) і «Концертмейстерський клас», а також для створення навчально -методичних посібників і методичних рекомендацій з метою удосконалення виконавської діяльності школярів у процесі фортепіанного навчання.
Апробація та впровадження результатів дисертації. Основні наукові положення, навчально-методичні матеріали та рекомендації щодо формування звукообразних уявлень молодших школярів у формі доповідей та повідомлень оприлюднені автором на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Мистецький освітній простір у контексті формування сучасної парадигми освіти»(Кропивницький, 2016), «Гуманістичні орієнтири мистецької освіти» (Київ, 2016, 2017), ХІІІ Міжнародній конференції «Концептуальні проблеми

18
модернізації сучасної системи освіти на засадах формування духовно - патріотичних цінностей студентської молоді» (Вінниця-Бар, 2016),
«Педагогіка музичного мистецтва та хореографії у контексті інтернаціоналізації професії» (Мелітополь, 2016); Всеукраїнських науково- практичних конференціях: V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Мистецька освіта в європейському соціокультурному просторі ХХІ століття» (Мукачеве,2016), «Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми» (Вінниця, 2014, 2017), «Підготовка фахівців соціономічних професій в умовах сучасного соціокультурного простору» (Вінниця, 2015); звітних наукових конференціях аспірантів та викладачів Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Впровадження результатів дослідження здійснено у навчально - виховний процес Київської дитячої музичної школи № 8, дитячої школи мистецтв м. Корсунь-Шевченківський та дитячої музичної школи м. Калинівка Вінницької області.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із анотації, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел до кожного розділу, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінок. Обсяг основного тексту - 201 сторінки. У роботі подано 15 таблиць, 11 рисунків, що разом з літературою та додатками становить 34 сторінки.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичні узагальнення та запропоновано методичне вирішення проблеми формування звукообразних уявлень молодших школярів у навчальному процесі спеціалізованих музичних закладів, що знайшло відображення у педагогічному обгрунтуванні змісту і структурних компонентів, розробці та апробуванні відповідної моделі, визначенні педагогічних умов, встановленні критеріїв діагностування рівнів звукообразних уявлень учнів в умовах фортепіанного навчання. Результати дослідження підтвердили ефективність запропонованої методики і дозволили зробити такі висновки:
1.Історико-теоретичний аналіз становлення методики фортепіанного навчання виявив її глибокі історичні коріння, пов’язані з тривалою еволюцією фортепіано як музичного інструмента. З’ясовано, що науково-методична думка спрямовувалася на вивчення різних аспектів навчання гри на фортепіано: від удосконалення виконавської техніки, розвитку відповідних

197
умінь і навичок до виховання яскравого, гармонійно розвинутого музиканта. Змістовий аналіз науково-методичних праць дозволив розкрити еволюцію цілей і методів у теорії і практиці фортепіанного навчання, прослідкувати наступність її принципових положень, зв'язок з естетичними ідеалами епохи, а також вимогами суспільства до виконавської практики. Проаналізовано педагогічні особливості та методичні принципи видатних музикантів- педагогів світового рівня (європейської, російської та української шкіл). Згідно отриманих даних з науково-методичних джерел, сучасна музична педагогіка трактує виконавський процес як діалектичну триєдність внутрішньо-слухових уявлень музиканта, їх рухо-моторне втілення на клавіатурі та реальне звучання музичного інструмента, яке контролюється і корегується слухом виконавця. Такий процес відбувається тоді, коли він відповідає критеріям справжньої художності. В ньому всі компоненти виконання музики гармонійно поєднуються інтенсивно функціонуючою системою двосторонніх психофізичних зв’язків.
2. Доведено, що до процесу роботи над втіленням образно-художнього змісту музичного твору долучаються три види слухових і кінестатичних уявлень: уявлення конкретної звукової фактури (ладо-гармонічні, ритмічні, гармонічні), уявлення асоціативні (ідейно-емоційно-образні) та «технічні» (моторні). Згідно цих положень процес формування звукообразних уявлень характеризуються процесуальністю та послідовністю і здійснюється за чотирма фазами: установки на цілісне естетичне засвоєння звуків; естетичного сприйняття звуків відповідно до їх складності; злиття емоційно-чуттєвої активності і процесу звукоутворення; катарсису та оцінки звукових образів. Це дозволяє охарактеризувати звукообразні уявлення молодших школярів як інтегровану єдність музично-слухових і рухових компонентів, здатних змінюватися і удосконалюватися в процесі музичної діяльності.
3. На основі ретроспективного аналізу теоретичної та методичної літератури узагальнено і систематизовано погляди сучасних українських,

198
європейських і китайських дослідників на музично - виконавську підготовку молодших школярів у позашкільних спеціалізованих навчальних закладах. Виявлено, що завдяки збагаченню педагогіки мистецтва новими ідеями і поглядами формування звукообразних уявлень молодших школярів вимагає переорієнтації існуючих у цій галузі навчання підходів та принципів. З урахуванням їх поглядів в основу запропонованої методики була покладена ідея музичного навчання учнів на засадах аксіологічного, особистісно- орієнтованого, і творчо-діяльнісного підходів.
4. Визначено загальні педагогічні принципи, на які доцільно спиратися у навчальному процесі спеціалізованих навчальних закладів, (принцип спрямованості музичного навчання на розвиток емоційно-чуттєвого досвіду молодших школярів; принцип наочності і емоційно-естетичного осмислення музичних творів; принцип поетапно-ейдетичної організації навчальної діяльності; принцип поліцентричної інтеграції музичних знань; принцип сенсорних корекцій, спрямованих на зв'язок ігрових рухів з музичною інтонацією). Обгрунтовано педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування звукообразних уявлень молодших школярів (педагогічно доцільний відбір найбільш естетично виразних, емоційно привабливих музичних творів з їх наочною ілюстрацією у фортепіанному класі; впровадження у систему музичного навчання художньо-творчих завдань аналітичного спрямування; інтенція процесу формування звукообразних уявлень молодших школярів у режим саморозвитку).
5. Результати дослідження засвідчили, що структуру звукообразних уявлень молодших школярів складає єдність мелодичного, тембро- динамічного, артикуляційного, метро-ритмічного та формоутворювального компонентів. З’ясовано, що мелодичний компонент в ній набуває провідного значення, оскільки мелодія завжди була і залишається основним засобом висловлювання композитора. Виразне інтонування мелодії на фортепіано передбачає не стільки спосіб вилучення різних тонів, скільки спосіб їх

199
поєднання - злиття в мотиви, фрази, речення. Таким чином, для досягнення виразного інтонування необхідно володіти законами природного музичного фразування.
6. Визначені та систематизовані методи ефективного формування звукообразних уявлень у процесі фортепіанного навчання. До них належать: метод музично-слухових корекцій, метод імпровізації, метод активізації творчої діяльності, метод емоційно-вольової саморегуляції, метод творчих завдань. В контексті нашого дослідження перспективними виявляються методи тембрового забарвлення, тембрового наведення та темброво-слухового контролю, які сприятимуть розвитку ціннісних орієнтацій в галузі формування звукообразних уявлень. Усі вище зазначені методи і прийоми доцільно застосовувати на особистісно-рефлексивному, виконавсько- розвивальному та діяльнісно-перетворювальному етапах музичного навчання.
7. Розроблено організаційно - методичну модель, яка розкриває особливості формування звукообразних уявлень молодших школярів у процесі фортепіанного навчання і включає мету, завдання, принципи, педагогічні умови, структурні компоненти, форми і методи навчання. Визначено діагностичний інструментарій констатувального та формувального експериментів, який уможливлює виявлення рівнів сформованості означеної якості. На констатувальному етапі дослідження зафіксовано низький рівень звукообразних уявлень учнів молодших класів, який засвідчив недостатню увагу педагогів до роботи з учнями в цьому напрямку. Зазначається, що включення у спектр художньої виразності музичних творів усіх компонентів звуковидобування стає імпульсом для глибокого розкриття змісту і задуму композитора, прояву свого творчого відчуття й формування емоційного відгуку, сприяючи в цілому загальному творчому процесу.
8. На заключному етапі експерименту виявлено статистично достовірну динаміку зростання рівня сформованості звукообразних уявлень в

200
експериментальній групі порівняно з контрольною. Дані експериментальної роботи показали, що більшою мірою педагогічному впливу піддаються мелодійний, метро-ритмічний і темброво-динамічні компоненти, які сприяють цілісному осмисленню музичного твору. Формування артикуляційного і
формоутворювального компонентів відбувається в результаті досить тривалої роботи над музичними творами, постійної підготовки до концертних виступів. Динамічні характеристики в експериментальній групі мають такий вигляд: на високому рівні відбулися зміни від 14,8 % до 33,5% ; на низькому - від 53,9 % до 31,2 %. Такі результати свідчать про доцільність впровадження у процес фортепіанного навчання спеціалізованих музичних закладів розробленої методики.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування звукообразних уявлень молодших школярів у фортепіанному класі спеціалізованих музичних закладів. Подальшого вивчення потребують питання розвитку мотивації учнів до музичного навчання в сучасних умовах, а також залучення різноманітних форм у процес фортепіанної підготовки учнів на всіх етапах музичного навчання.