Вайда Олена Валентинівна. Вплив типу запальної реакції на загоєння кукси бронха у тварин після пульмонектомії

Короткий опис

Вайда Олена Валентинівна. Вплив типу запальної реакції на загоєння кукси бронха у тварин після пульмонектомії: дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я.Горбачевського. - Т., 2005

Вайда О.В. Вплив типу запальної реакції на загоєння кукси бронха у тварин після пульмонектомії. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 патологічна фізіологія. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2005.
Робота присвячена з’ясуванню впливу типів запальної реакції на загоєння кукси бронха у тварин після пульмонектомії.
Встановлено, що між закономірностями загоєння кукси бронха після пульмонектомії і типами запальної реакції організму, які характеризуються змінами активності ПОЛ та антиоксидантної системи, взаємодією деструктивних та репаративних процесів, активацією протеолітичної системи та зміною кровопостачання.
Адекватні, збалансовані в часі і рівні зміни нервової, гуморальної і імунної систем, що формують нормоергічну запальну реакцію, забезпечують розвиток адаптації і умов для неускладненого загоєння кукси бронха після пульмонектомії. На фоні гіперергічного запалення спостерігається розбалансованість регуляторних систем, інтенсивний розвиток запалення, значна активація перекисного окислення ліпідів з посиленням некротичних та сповільненням репаративних процесів.
Для гіпоергічної запальної реакції характерним є слабо виражена лейкоцитарна реакція, пізній і незначний підйом активності маркерів некротичних процесів, сповільнена інволюція ендогенної інтоксикації, пізня слабо виражена репаративна активність, що призводить до в’ялого перебігу і ускладнених форм загоєння кукси бронха.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у з’ясуванні особливостей загоєння кукси бронха, в залежності від типу запальної реакції та розкриває механізми її впливу на біохімічні, протеолітичні, морфологічні та гемодинамічні зміни в куксі бронха після пульмонектомії у тварин. У результаті вирішення поставленої задачі встановлено такі наукові і прикладні висновки:
1. Нормоергічний тип запальної реакції характеризується збалансованістю деструктивних та репаративних процесів в куксі бронха, що проявляється у помірному підвищенні активності трансаміназ, перекисного окислення ліпідів та максимальною активністю гама-глутамілтрансферази на 7-10-ту добу після пульмонектомії, що є підґрунтям для неускладненого загоєння з утворенням повноцінного рубця до 30-ї доби післяопераційного періоду.
2. Зміна типу запальної реакції супроводжується відстроченням репаративних процесів і призводить до патологічної регенерації. Гіперергічна запальна реакція характеризується підвищенням активності трансаміназ у 4,1 рази, перекисного окислення ліпідів на 18 %, ендогенною інтоксикацією, зниженням концентрації церулоплазміну на 50 %, і як наслідок, відстроченою активністю гама-глутамілтрансферази. Гіпоергічна запальна реакція супроводжується в’ялим перебігом деструктивних процесів, повільною та слабкою активацією антиоксидантної системи та репаративних процесів, що призводить до тривалої ендогенної інтоксикації, сповільненого та в’ялого загоєння рани.
3. У тварин з нормоергічною запальною реакцією в тканинах кукси бронха в процесі її загоєння спостерігається зростання сумарної фібринолітичної активності на 64,11 %, посилення розщеплення білків. Зростання сумарної фібринолітичної активності відбувається в основному за рахунок ензиматичної фракції, що створює оптимальні умови для репаративних процесів та формування повноцінного рубця.
4. Висока активність деструктивних процесів, яка спостерігається на тлі гіперергічної запальної реакції супроводжується зниженням фібринолітичної активності на 37,42 %, особливо її ферментативної фракції, вираженим розпадом низько- і високомолекулярних білків. Гіпоергічний тип запальної реакції супроводжується низькою колагеназною та фібринолітичною активністю з поступовим, протягом всього спостереження, зниженням частки ферментативного протеолізу до 45,0 % від контрольних величин. Це призводить до глибоких дистрофічних змін в тканинах кукси бронха, спотвореного та затяжного загоєння.
5. Кровопостачання кукси бронха залежить від інтенсивності запальної реакції, яка має місце в процесі її загоєння після пульмонектомії. У тварин на фоні гіперергічного запалення спостерігається гіперваскуляризація кукси бронха протягом першого місяця після пульмонектомії. Загоєння кукси бронха у тварин з гіпоергічною запальною реакцією перебігає на фоні її збідненого кровопостачання, що призводить до сповільнення репаративних процесів.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ МАТЕРІАЛІВ
1. Отримані дані можуть послужити експериментальним підґрунтям для розробки нових методів профілактики недостатності кукси бронха, заснованих на вивченні впливу на ці процеси різних типів запальної реакції.
2. Показники перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи, деструктивних та репаративних процесів, системи протеолізу та фібринолізу можуть використовуватись як додаткові діагностичні критерії для оцінки загоєння кукси бронха після пульмонектомії.
3. Основні положення дисертації можна використовувати у навчальному процесі на кафедрах патологічної фізіології, патологічної анатомії та шпитальної хірургії.