Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у хворих на фіброміалгію: зв’язок з клінічними проявами та ефективністю лікування

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА

На правах рукопису

Хоменко Вікторія Миколаївна

УДК: 616.839:616.13:616-009.5-071-08

Вегетативна та ендотеліальна дисфункція у хворих
на фіброміалгію: зв’язок з клінічними проявами
та ефективністю лікування

14.01.12.- ревматологія

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник СТАНІСЛАВЧУК Микола Адамович
доктор медичних наук, професор

Вінниця - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. ФІБРОМІАЛГІЯ. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ ТА ЇХ КОРЕКЦІЮ

12

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ
2.1. Клінічні методи дослідження
2.2. Інструментальні методи дослідження
2.3. Лабораторні методи дослідження
2.4. Методи лікування

37
37
42
46
47

РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РОЗЛАДИ У ХВОРИХ НА ФІБРОМІАЛГІЮ, ЇХ ЗВ’ЯЗОК З ВИРАЗНІСТЮ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ
3.1. Клінічна характеристика хворих
3.2. Функціональні розлади у хворих на фіброміалгію

48
48
59

РОЗДІЛ 4. СТАН ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ТА ФУНКЦІЯ ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА ФІБРОМІАЛГІЮ. ЗВ’ЯЗОК З ВИРАЗНІСТЮ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ
4.1. Стан вегетативної регуляції у хворих на фіброміалгію
4.2 Вазорегулююча функція ендотелію у хворих на фіброміалгію

74
74

83

РОЗДІЛ 5. ДИНАМІКА КЛІНІЧНОЇ СИМПТОМАТИКИ, ПОКАЗНИКІВ ВЕГЕТАТИВНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ТА ФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА ФІБРОМІАЛГІЮ ПІД ВПЛИВОМ РІЗНИХ ВАРІАНТІВ ФАРМАКОТЕРАПІЇ
5.1. Клінічна оцінка ефективності додаткового приєднання карведилолу до традиційної терапії фіброміалгії
5.2. Оцінка ефективності додаткового приєднання карведилолу для покращення вегетативної регуляції та функціонального стану ендотелію у хворих на фібромілгію

100

101

114

ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

123

ВИСНОВКИ

143

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

145

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

146

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АГ артеріальна гіпертензія
АТ артеріальний тиск
АКР Американська колегія ревматологів
ВАШ візуальна аналогова шкала
ВНС вегетативна нервова система
ВСР варіабельність серцевого ритму
ГХ гіпертонічна хвороба
ДКМП дилятаційна кардіоміопатія
ЕЗВД ендотелійзалежна вазодилятація
ЕКГ електрокардіограма
ЕНЗВД ендотелійнезалежна вазодилятація
ЕТ-1 ендотелін-1
ЗХС загальний холестерин
ІХС ішемічна хвороба серця
ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності
ЛПДНЩ ліпопротеїди дуже низької щільності
ЛПНЩ ліпопротеїди низької щільності
ПМК пролапс мітрального клапана
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
РІД ревматологічний індекс дистресу
СОНА синдром обструктивного нічного апное
СПК синдром подразненого кишечника
ССС серцево-судинна система
ТГ тригліцериди
ТТ традиційна терапія
ФМ фіброміалгія
ХС холестерин
ХСН хронічна серцева недостатність
ЦНС центральна нервова система
ЧТ чутлива точка
ШКТ шлунково-кишковий тракт

ВСТУП

Актуальність теми
Проблема хронічного кістково-м’язового болю в останні два десятиліття зайняла вагоме місце серед найбільш актуальних та складних проблем сучасної ревматології. За даними Andersen J.H. (2007) [62], Wijnhoven H.A. (2007) [279], Robb M.J. (2007) [231], від 11% до 13% населення в західноєвропейських та північноамериканських країнах скаржиться на хронічний кістково-м’язовий біль. Дослідження, проведені в США [271], Великобританії [144], Франції [112] свідчать, що кістково-м’язовий біль по своїй розповсюдженості займає друге місце, поступаючись лише головному болю.
Фіброміалгія (ФМ) є тим патологічним станом, основна характеристика якого полягає в наявності хронічного кістково-м’язового болю, що триває роками і призводить до значного погіршення якості життя пацієнтів. Особлива увага до ФМ в останні роки обумовлена її значною поширеністю. На сьогоднішній день ФМ відносять до однієї з найчастіших форм хронічних больових синдромів [206, 267, 282, 283]. Поширеність ФМ в загальній популяції складає від 2 до 4%, причому серед жінок даний показник є значно вищим і сягає 7-8% [279]. Згідно епідеміологічних досліджень, проведених в країнах Західної Європи, ФМ займає друге-третє місце серед усіх причин звернення до ревматолога і є досить суттєвою складовою загальної захворюваності [267, 271, 282, 283, 284].
Увага до синдрому ФМ в останні роки пов’язана не лише з медичними, але й з соціальними аспектами [62]. Маючи досить значну поширеність, ФМ призводить до суттєвих витрат (в США на 11% хворих на ФМ витрачається 5,2 млрд. доларів щорічно [232], спрямованих як на купірування хронічного больового синдрому, так і на ліквідацію симптоматики з боку різних органів та систем.
В дослідженні Linares U. (2007) [272] показано, що у хворих на ФМ має місце поліорганна функціональна патологія, значну частину якої складають серцево-судинні розлади, що потребують відповідної уваги в плані визначення предикторів розвитку ускладнень. В цьому контексті у хворих на ФМ ведеться активний пошук ранніх маркерів ураженення серцево-судинної системи. Так, в дослідженнях Altindag O. (2006, 2007) [58, 59], Ozgocmen S. (2006) [213, 216], Bagis S., (2005) [69] у пацієнтів з ФМ зафіксовано дефіцит антиоксидантів на тлі активації процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Інтенсифікацію ПОЛ вважають важливою складовою оксидативного стресу, що відіграє значну роль в патогенезі та прогресуванні серцево-судинних захворювань, насамперед, атеросклерозу та ішемічної хвороби серця [109, 139, 208, 258]. В дослідженні Altindag O. (2007) [59] показано, що при ФМ спостерігається зниження каталітичної активності параоксонази-1, що вважається предиктором раннього розвитку атеросклерозу [108, 171]. Зниження активності параоксонази-1 асоціюється з такими серцево-судинними захворюваннями, як гострий коронарний синдром Х [169] та ішемічний інсульт [254] і вважається маркером важкості коронарного атеросклерозу та перебігу ІХС [139, 262, 270]. Слід зазначити, що зменшення активності параоксонази-1 спостерігається як у хворих з дисліпідемією [241], так і за відсутності змін в ліпідному спектрі крові [169]. В дослідженні Kayikcioglu M. (2007) [169] показано, що, навіть на етапі відсутності дисліпідемії, зниження активності параоксонази-1 тісно асоціюється з порушенням функціонального стану ендотелію, а саме, зі зменшенням ендотелійзалежної вазодилятації. Цей факт дозволяє припустити, що оксидантний стрес у хворих на ФМ може бути причиною розвитку ендотеліальної дисфункції раннього маркера ураження серцево-судинної системи і робить актуальним визначення функціонального стану ендотелію в якості предиктора серцево-судинної патології в даній категорії пацієнтів.
Літературні дані стосовно функціонального стану ендотелію у хворих з хронічним кістково-м’язовим болем суперечливі. Дослідження змін мікроциркуляції шкіри під впливом ендотелійзалежного та ендотелійнезалежного вазодилятаторів в ділянці чутливих точок Al-Allaf A.W. (2001) [55] не виявило відмінностей між здоровими пацієнтами та хворими на ФМ. В той же час в дослідженні Pache M. (2003) [218] показано значне підвищення рівня ендотеліну-1 найбільш потужного ендотеліального вазоконстриктора у пацієнтів з ФМ.
Як відомо, незахищене положення ендотелію робить його вразливим по відношенню до агресивних ендогенних подразників, а саме, гіперхолестеринемії, ознаки якої у хворих з хронічним больовим синдромом було продемонстровано Ozgocmen S. (2000) [214], Loevinger B.L. (2007) [179]. Перекисно-модифіковані форми ліпопротеїдів низької щільності (основної транспортної форми холестерину) не тільки сприяють спотвореному реагуванню ендотелію на дію провокуючих чинників, а й володіють прямою цитотоксичною дією по відношенню до ендотеліоцитів [8, 24, 170, 174, 175, 264]
Окрім дисфункції ендотелію суттєва роль в патогенезі більшості серцево-судинних захворювань відводиться дисбалансу в системі вегетативної регуляції. Згідно літературних даних [4, 124], наявність дизавтономії зі зміщенням вегетативної рівноваги в бік переважання однієї з ланок асоціюється з підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень. Порушення вегетативної регуляції тісно пов’язане з мікроциркуляторними змінами та ендотеліальною дисфункцією. Показано існування тісного зв’язку між маркерами симпатикотонії та ендотеліальної дисфункції у хворих на ішемічну хворобу серця [290] та цукровий діабет ІІ типу [158]. Взаємодія ВНС та системи ендотелію відбувається на основі функціонального антагонізму, коли підвищена симпатична активація індукує вивільнення ендотелієм вазодилятаційних речовин [145]. Тому, як вегетативна дизрегуляція, так і ендотеліальна дисфункція можуть спричинити порушення існуючої рівноваги та неспроможність підтримки вегетативно-ендотеліального балансу.
Таким чином наявність у хворих на ФМ широкого спектру функціональних розладів з боку ССС (вегето-судинна дистонія, синдром Рейно, порушення ритму, лабільність АТ, тощо) в поєднанні з предикторами розвитку серцево-судинних ускладнень (дисліпідемія, підвищення активності ПОЛ, низька активність параоксонази-1) створює передумови до трансформації вказаних змін в стійку органічну патологію з усіма можливими її ускладненнями. З огляду на це існує настійна необхідність розробки нових підходів до виявлення ранніх маркерів ураження ССС (дисфункція ендотелію, вегетативний дисбаланс, мікроциркуляторні розлади) та розробки адекватних методів їх фармакологічної корекції, одним з яких може бути використання β-адреноблокаторів, спроможних впливати як на функцію ендотелію, так і на вегетативні регуляторні механізми [25, 106, 118, 120, 156, 207].

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри факультетської терапії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова: «Порушення вазорегулюючої функції ендотелію і показників гемодинаміки та їх корекція у хворих з захворюваннями серцево-судинної системи» (№ держреєстрації 0103U005288). Автор є співвиконавцем зазначеної теми.

Мета дослідження
На основі вивчення взаємозв’язку між ранніми маркерами ураження серцево-судинної системи показниками функціонального стану ендотелію та вегетативної регуляції та основними клінічними проявами ФМ науково обґрунтувати нові підходи до фармакологічної корекції виявлених порушень з використанням β-адреноблокатора карведилолу.

Завдання дослідження
1. Оцінити спектр та частоту функціональних розладів у хворих на ФМ, прослідкувати їх зв’язок з інтенсивністю больового синдрому.
2. Ґрунтуючись на даних аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР) та evoke-тесту оцінити стан вегетативної регуляції у хворих на ФМ, зв’язок з клінічними проявами та показниками долориметрії.
3. На основі вивчення ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної вазодилятації плечової артерії та концентрації ендотеліну-1 в плазмі крові дослідити функцію ендотелію у хворих на ФМ, зв’язок з клінічними даними та показниками долориметрії.
4. Дослідити ліпідний спектр крові у хворих на ФМ та прослідкувати взаємозв’язок між його показниками та предикторами ураження серцево-судинної системи (показниками функціонального стану ендотелію).
5. З використанням комп’ютерної фотоплетизмографії у хворих на ФМ дослідити особливості мікроциркуляції в ділянці ЧТ. Визначити чутливість та специфічність її показників для діагностики позитивних ЧТ.
6. На основі отриманих результатів науково обґрунтувати підходи до фармакологічної корекції дисфункції ендотелію та вегетативного дисбалансу у хворих на ФМ з використанням β-адреноблокатора карведилолу.

Об’єкт дослідження
Стан вегетативної регуляції та функція ендотелію при фіброміалгії.

Предмет дослідження
Показники ендотеліальної та вегетативної функції, маркери виразності больового синдрому, втоми, порушень сну; показники ліпідного спектру крові, лікувальна ефективність карведилолу.

Методи дослідження
Загальні клінічні, біохімічні (ліпіди крові), інструментальні (долориметрія, електросенсометрія, аналіз варіабельності серцевого ритму, комп’ютерна фотоплетизмографія, ехокардіоскопія), імуноферментні (ендотелін-1), статистичні (комп’ютерний варіаційний та кореляційний аналіз).

Наукова новизна одержаних результатів
Вперше у хворих на ФМ виявлено ранні ознаки ураження серцево-судинної системи, а саме, зниження вазодилятаційних властивостей ендотелію, гіперсимпатикотонію та дисліпідемію.
За допомогою аналізу варіабельності серцевого ритму у хворих на ФМ продемонстровано зсув вегетативного балансу в бік симпатичного переважання. Встановлено наявність тісного зв’язку між величиною індексу симпатовагального балансу і виразністю депресії, тривоги та функціональним статусом пацієнтів. При виконанні фармакологічної проби з норадреналіном у хворих на ФМ зафіксовано ознаки симпатико-індукованого болю.
Вперше на основі визначення ступеню ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної вазодилятації плечової артерії, а також вмісту ЕТ-1 в плазмі крові зафіксовано ознаки ендотеліальної дисфункії в даній категорії пацієнтів.
Дослідженням показників ліпідного спектру крові у хворих на ФМ продемонстовано ознаки дисліпідемії у вигляді помірного підвищення вмісту загального ХС. Встановлено, що високий рівень загального ХС у пацієнтів з ФМ асоціюється з підвищенням вмісту ЕТ-1 в плазмі крові та зниженням ЕЗВД.
На основі даних комп’ютерної фотоплетизмографії вперше вивчено локальний стан мікроциркуляції чутливих точок, специфічних для ФМ, який характеризується достовірним зниженням рівня кровонаповнення.
Вперше науково обґрунтовано підходи до фармакологічногї корекції вегетативної та ендотеліальної дисфункції у хворих на ФМ, розроблено і запропоновано покази до призначення карведилолу у цієї категорії пацієнтів.

Практичне значення одержаних результатів
На основі вивчення клінічного стану хворих, даних об’єктивного, лабораторного, інструментального обстежень запропоновано лабораторно-діагностичний комплекс для виявлення ранніх ознак ураження серцево-судинної системи у хворих на ФМ (порушення функціонального стану ендотелію на основі визначення ендотелійзалежної вазодилятації та вмісту ЕТ-1 в плазмі крові; вегетативний дисбаланс методом аналізу варіабельності серцевого ритму).
Враховуючи особливості функціонування ВНС та ендотелію у хворих на ФМ науково обґрунтувано нові підходи до лікування. При зниженні вазодилятаційних властивостей ендотелію (ступінь ЕЗВД < 10%) та зсуві вегетативної рівноваги в бік симпатикотонії (LF/HF > 2) запропоновано до традиційної терапії ФМ додавати карведилол в середній дозі 12,5-25 мг на добу.
Розроблено діагностичні методики стандартизації визначення больового порогу у хворих на ФМ при механічному впливі на поверхню тіла (долориметрія), при застосуванні електродіагностики (електросенсометрія) та метод встановлення позитивних ЧТ шляхом комп’ютерної фотоплетизмографії.

Особистий внесок здобувача
Дисертантом самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, поставлена мета, сформульовані задачі дослідження. Автором особисто проведений підбір та обстеження хворих (клінічні, біохімічні, інструментальні дослідження), а також облік та аналіз положень, висновків та практичних рекомендацій, написання всіх розділів дисертації. В роботах, опублікованих у співавторстві, автору належить основна ідея дослідження та фактичний матеріал. У дисертації не використані ідеї та розробки співавторів опублікованих наукових праць.

Апробація результатів дисертації
Результати проведеної роботи доповідались та представлялись на з’їздах: «V Światowy kongres Polonii medycznej» (Katowice, 2003), «The British Society for Rheumatology Annual Meeting» (Birmingham, 2004, 2007), конференції «Сучасні методи діагностики і лікування в клініці внутрішніх хвороб» (Вінниця, 2004), ІІІ Міжнародній конференції оптико-електронних інформаційних технологій «PHOTONICS-ODS 2005» (Вінниця, 2005), ІV Національному конгресі ревматологів України (Полтава, 2005), Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології» (Вінниця, 2006, 2007), Пленумі правління асоціації ревматологів України (Київ, 2006), на засіданнях обласних ревматологічних та терапевтичних товариств (2002-2007 рр).

Публікації

Основні положення дисертації в повному обсязі відображені в п’яти статтях фахових наукових видань, рекомендованих ВАК України, а також у вигляді п’яти тез в матеріалах наукових конференцій, конгресів, з’їздів. За матеріалами дисертації оформлено три патенти на корисну модель та нововведення.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і досяг-нуто розв’язання наукової задачі, що полягає у виявленні ранніх маркерів ура-ження серцево-судинної системи (вегетативного дисбалансу, ендотеліальної дисфункції та дисліпідемії) у хворих на ФМ та встановленні їх зв’язку з основ-ними клінічними проявами, а також розробці нових підходів до фармакологіч-ної корекції виявлених порушень з використанням β-адреноблокатора карведи-лолу.
1. У хворих на ФМ діагностовано множинні функціональні розлади, частота яких коливалась від 72% до 95%. Найчастіше мали місце симптоми з боку нервової (92,6%) та серцево-судинної системи (89,4%). Встановлено у па-цієнтів з ФМ наявність тісних кореляційних зв’язків між виразністю інсомнії та показниками долориметрії (|r|=0,43-0,46).
2. На основі даних ВСР у хворих на ФМ зареєстровано ранні ознаки ураження серцево-судинної системи, а саме, вегетативний дисбаланс у вигляді достовірного зниження загальної варіабельності серцевого ритму, яке проявля-лось зменшенням показника SDNN до 79,1 ± 31,1 мс та переважання симпатич-ного впливу на роботу синусового вузла з підвищенням LF-компоненту до 1329,8 ± 820,5 мс2 на тлі зниження HF до 582,4 ± 367,5 мс2 з відповідним збіль-шенням величини індексу симпато-вагального балансу до 2,8 ± 1,8. Встановле-но наявність кореляційних зв’язків між формуванням вегетативного дисбалансу та основними клінічними проявами ФМ, зокрема між величиною індексу сим-пато-вагального балансу та виразністю інсомнії (r=0,34), депресії (r=0,42) та тривоги (r=0,52).
3. У хворих на ФМ зареєстровано порушення вазорегулюючої функції ендотелію, яке проявлялось зниженою ендотелійзалежною вазодилятаційною реакцією при виконанні проби з реактивною гіперемією та підвищенням рівня ЕТ-1 в крові (в 2,5 рази). Виявлені порушення не були пов’язаними з віком об-стежених, індексом маси тіла, тривалістю захворювання та кількістю чутливих точок.
4. У хворих на ФМ зафіксовано ознаки дисліпідемії у вигляді помір-ного підвищення вмісту загального ХС. Встановлено, що високий рівень зага-льного ХС у пацієнтів з ФМ асоціюється з підвищенням вмісту ЕТ-1 в плазмі крові та зниженням ЕЗВД.
5. Методом комп’ютерної фотоплетизмографії в місці локалізації спе-цифічних ЧТ у хворих на ФМ встановлено порушення мікроциркуляції, яке ха-рактеризувалось достовірним зниженням рівня кровонаповнення (на 35,6±11,7%). Чутливість виявлення позитивних ЧТ у хворих на ФМ даним ме-тодом становила 68,1%, специфічність 80,8%.
6. Включення до комплексу лікування хворих на ФМ β-адреноблокатора карведилолу в дозі 12,5-25 мг на добу упродовж 4 тижнів сприяло достовірному покращенню стану вегетативної регуляції, що характери-зувалось достовірним підвищенням показників SDNN, RMSSD, pNN50, а також нормалізацією коефіцієнта LF/HF (1,7±0,8) та покращенням функціонального стану ендотелію, що проявлялось достовірним (p<0,05) збільшенням ЕЗВД до 11,4±3,8% та зниженням вмісту ЕТ-1 в плазмі крові до 10,9±7,4 пг/мл.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. З метою ранньої діагностики ураження серцево-судинної системи хворим на ФМ необхідно проводити дослідження стану вегетативної регуляції (аналіз варіабельності серцевого ритму) та вазорегулюючої функції ендотелію (вміст ЕТ-1 в плазмі крові, проба з реактивною гіперемією).
2. Хворим на ФМ з ознаками дизавтономії та ендотеліальної дисфун-кції до комплексу лікування слід включати β-адреноблокатор карведилол в се-редній дозі 12,5-25 мг на добу упродовж 4 тижнів. Показами до його призна-чення слід вважати порушення вегетативної рівноваги (LF/HF > 2) та зниження вазодилятаційних властивостей ендотелію (ЕЗВД < 10%).
3. Для підвищення чутливості діагностики позитивних ЧТ у хворих на ФМ після їх дослідження методом долориметрії показано додаткове вивчення стану мікроциркуляції підлеглих тканин за допомогою комп’ютерної фотопле-тизмографії. При зниженні кровопостачання на 30% і більше точку слід вважа-ти позитивною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Агеев Ф.Т. Роль эндотелиальной дисфункции в развитии и прогрессировании сердечно-сосудистых заболеваний // ЖСН. 2004. Т.4, №1. С.21-22.
2. Алмазов В.А., Беркович О.А., Ситникова М.Ю. Эндотелиальная дисфункция у больных с дебютом ишемической болезни сердца в разном возрасте // Кардиология. 2001. - №5. С.26-28.
3. Алмазов В.А., Ситникова М.Ю., Иванов С.Г., Большакова О.О., Максимова Т.А., Вахрамеева Н.В., Хмельницкая К.А., Джахан А., Панов А.В. Карведилол в лечении больных хронической сердечной недостаточностью: клинические и метаболические эффекты // Сердечная недостаточность. 2001. Т.2, №2. С. 68-70.
4. Амосова Е.Н., Бойчак М.П., Сидорова Л.Л. Вариабельность сердечного ритма и ее взаимосвязь с функциональным состоянием миокарда левого желудочка у больных ишемической болезнью сердца с начальной сердечной недостаточностью // Серце і судини. 2003. № 4. С. 88-95.
5. Бабак О.Я., Шапошникова Ю.Н., Немцова В.Д. Артериальная гипертензия и ишемическая болезнь сердца - эндотелиальная дисфункция: современное состояние вопроса // Украинский терапевтический журнал. 2004. - № 1. - С.14-21.
6. Беленков Ю.Н., Мареев В.Ю., Скворцов А.А. и соавт. Эналаприл против Карведилола. Сравнительное рандомизированное исследование у больных с хронической сердечной недостаточностью (ЭКСТАЗ) // Сердечная Недостаточность. 2001. - №2. C.8995.
7. Берко Г.К., Сєркова В.К., Монастирський Ю.І. Застосування карведилолу у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ішемічною хворобою серця // Лікарська справа. 2006. - №1-2. - С.81-84.
8. Братусь В.В., Шумаков В.А., Талаева Т.В. Атеросклероз, ишемическая болезнь сердца, острый коронарный синдром. К.: Четверта хвиля, 2004. 576 с.
9. Ватутин Н.Т., Калинкина Н.В., Демидова А.Л. Эндотелины и сердечно-сосудистая патология // Український кардіологічний журнал. 2006. - №1. C. 42-44.
10. Воронков Л.Г., Богачова Н.В. Гавриленко Т.І., Корніліна О.М., Чубучний В.М. Клініко-гемодинамічні ефекти лікування карведилолом у хворих з хронічною серцевою недостатністю: звязок лабораторних показників і параметрів вегетативної регуляції ритму серця // Український кардіологічний журнал. 2004. - №1. С.93-96.
11. Воронков Л.Г, Шкурат І.А., Бесага Є.М. Зміни магістрального периферичного кровотоку та потікзалежної вазодилататорної відповіді під впливом карведилолу у хворих з хронічною серцевою недостатністю // Український кардіологічний журнал. 2006. - №1. - С.48-51.
12. Габрусенко С.А., Наумов В.Г., Беленков Ю.Н. Опыт курсового применения карведилола у больных ишемической болезнью сердца со стабильной стенокардией // Кардиология. 2000. - Т. 40, №10. С.13-17.
13. Голікова І.П., Деяк С.І., Слободський В.А., Лутай М.І. Вплив лікування карведилолом на показники функції ендотелію та системного запалення в плазмі крові у хворих зі стабільною стенокрдією // УРЖ. 2006. - № 3 (25). C.42-44.
14. Затейщикова А.А., Затейщиков Д.А. Эндотелиальная регуляция сосудистого тонуса: методы исследования и клиническое значение // Кардиология. - 1998. - Т. 68, № 9. - С. 68-80.
15. Зборовский А.Б., Бабаева А.Р. Клинические критерии диагноза первичной фибромиалгии // Клин. мед. 1998. - №8. - С.18-21.
16. Иванова О.В., Рогоза А.Н, Балахонова Т.В. с coавт. Определение чувствительности плечевой артерии к напряжению сдвига на эндотелии как метод оценки состояния эндотелий зависимой вазодилатации с помощью ультразвука высокого разрешения у больных с артериальной гипертонией // Кардиология. 1998. - Т.38, №3. - С.37-42.
17. Кобалава Ж.Д. Котовская Ю.В., Соколова М.А. и др. Эффективность и переносимость карведилола при лечении среднетяжелой эссенциальной гипертонии // Кардиология. 1998. - №2. С.52-57.
18. Коваленко В.Н., Гулая Н.М., Семикопная Т.В. Нарушение функции эндотелия у пациентов с ишемической болезнью сердца в сочетании с артериальной гипертензией // Укр. кардіол. журн. 2003. № 3. С. 34-37.
19. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Некоронарогенные болезни сердца. Практическое руководство / Под ред. В.Н.Коваленко. - К.: Морион, 2001. - 480 с.
20. Коркушко О.В., Лишневская В.Ю. Эндотелиальная дисфункция. Клинические аспекты проблемы // Кровообіг та гемостаз. 2003. № 2. С. 4-14.
21. Коркушко О.В., Писарук А.В., Лишневская В.Ю. Возрастные и патологические изменения суточной вариабельности сердечного ритма // Вестн. аритмологии. 1999. № 14. С. 30-33.
22. Лелюк В.Г., Лелюк С.Э. Основные принципы гемодинамики и ультразвукового исследования сосудов // Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике /Под ред. Митькова В.В. М.: Видар. 1997. С. 185-220.
23. Лобода Т.М., Стеблюк В.В., .Мудрий С.І.. Стан психоемоційної сфери та показники якості життя у хворих на фіброміалгію та міофасциальний больовий синдром // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. 2004. 1(37). С.19-22.
24. Лутай М.И., Лысенко А.Ф. Дислипидемии: клиническое значение // Мистецтво лікування. 2003. № 1. С. 12-16.
25. Лутай М.І., Мхітарян Л.С., Слободський В.А. Корекція дисфункції ендотелію на фоні застосування карведилолу у пацієнтів з ішемічною хворобою серця // Український кардіологічний журнал. 2004. № 4. С. 48-52.
26. Лутай М.И., Слободской В.А. Дисфункция эндотелия при ишемической болезни сердца: значение и возможные пути коррекции. Часть 1. Эндотелий универсальный регулятор функции сердечно-сосудистой системы //Український кардіологічний журнал. 2001. - №3. С.79-83.
27. Лутай М.И., Слободской В.А. Дисфункция эндотелия при ишемической болезни сердца: значение и возможные пути коррекции. Часть 2. Дисфункция эндотелия ключевое звено патогенеза сердечно-сосудистой патологии и возможные пути ее корекции (роль ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента) // Український кардіологічний журнал. 2001. - №4. С.91-96.
28. Манухина Е.Б., Лямина Н.П., Долотовская П.В., Машина С.Ю. и др. Роль оксида азота и кислородных свободных радикалов в патогенезе артериальной гипертензии // Кардиология .- 2002.- №11. С.73-84
29. Мартынов А.И., Н.Г. Аветян, Е.В. Акатова, Г.Н. Гороховская, Г.А. Романовская Дисфункция эндотелия у больных гипертонической болезнью.// Кардиология. 2005.- №10.- С.101-104.
30. Марцинкевич Г.И., Ким В.Н., Ковалев И.А. и др. Эндотелийзависимые вазомоторные реакции и их неинвазивная оценка с использованием функциональных проб у лиц с факторами риска развития атеросклероза // Кардиология .-2000.- №12.- С.56-58
31. Мачерет Е.Л., Мурашко Н.К., Писарук А.В. Методы диагностики вегетативной дисфункции // Укр. мед. часопис. 2000. № 2 (16). С. 89-94.
32. Мoйбенко О.О., Сагач В.Ф., Шаповал Л.М. та ін. Роль ендотелію та біологічно-активних речовин ендотеліального походження в регуляції кровообігу та діяльності серця // Фізіол. журн. 1997. Т.43. №12. С. 3-18.
33. Мойбенко О.О., Сагач В.Ф., Ткаченко М.М. и др. Фундаментальні механізми дії оксиду азоту на серцево-судинну систему як основи патогенетичного лікування її захворювань // Фізіол. журн. 2004. Т. 50, № 1. С. 11-30.
34. Мойбенко О.О., Павлюченко В.Б., Даценко В.В. та ін. Дослідження ролі ендотелійзалежних факторів у реалізації кардіогенних рефлексів за нормальних та патологічних умов // Фізіол. журн. 2000. Т. 46. № 2. С. 19-32.
35. Мошкевич В.С. Фотоплетизмография. М.: Медицина, 1970. 154 с.
36. Насонов Е.Л. Болевой синдром при патологии опорно-двигательного аппарата // Врач. 2002. №4. С.1519.
37. Остроумова О.Д., Дубинская Р.С. Дисфункция эндотелия при сердечно-сосудистых заболеваниях (по материалам XIII Европейской конференции по артериальной гипертензии) // Кардиология. - 2005. - №2. - С.59-61
38. Павлов С.В. Біомедичні оптикоелектронні системи і апарати. Ч.1. Неінвазивні методи діагностики серцево-судинної системи // ВДТУ. Вінниця, 2003. 142 с.
39. Потапова Н.П., Иванов Г.Г., Буланова Н.А. Современные неинвазивные методы оценки и прогнозирования развития потенциально опасных и угрожающих жизни аритмий: состояние проблемы и перспективы развития // Кардиология. 1997. - №2. С.7075.
40. Свищенко Е.П., Овдиенко Т.Н., Ярынкина Е.А. и др. Особенности влияния карведилола на суточный профиль артериального давления, показатели вариабельности ритма сердца и функцию эндотелия у больных с мягкой артериальной гипертензией // Укр. кардиол. журнал. 2003. № 6. С. 3643.
41. Сєркова В.К., Берко Г.К., Вавринчук В.В. Гемодинамічні та антиоксидантні ефекти карведилолу у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з ішемічною хворобою серця / Достижения и перспективы развития терапии в канун ХХІ века: Сборник научных трудов. Харків, 2000. С.370-377.
42. Хаютин В.М. Механорецепция эндотелия артериальных сосудов и механизмы защиты от развития гипертонической болезни // Кардиология. - 1996. - №7. - С.27-35.
43. Чичасова Н.В. Лечение хроничекского болевого синдрома в ревматологии // Лечащий врач. 2003. - №1. С.16-19.
44. Чичасова Н.В., Насонов Е.Л, Иголкина Е.В. Синдром фибромиалгии в различных возрастных группах // Детская ревматология. 1996. - №1. С.2629.
45. Чичасова Н.В. Первичная фибромиалгия: клинические проявления, диагностика и лечение // Тер. архив. 1994. - №11. С.8993.
46. Ющук Е.Н., Васюк Ю.А., Хадзингова А.Б. Эндотелиальная дисфункция при заболеваниях сердечно-сосудистой системы и методы ее коррекции // Клиническая фармакология и фармакотерапия. 2005. Т.1, №5. - С.85-87.
47. Aaron L., Burke M., Buchwald D. Overlapping conditions among patients with chronic fatigue syndrome, fibromyalgia and temporomandibular disorder // Arch. Intern. Med. 2000. - 160(2). - Р.221-227.
48. Aaron L., Herrell R., Ashton S., Belcourt M., Schmaling K., Goldberg J., Buchwald D. Comorbid clinical conditions in chronic fatigue: a co-twin control study // J. Gen. Intern. Med. 2000. 16(1). Р.24-31.
49. Adler G.K., Kinsley B.T., Hurwitz S., Mossey C.J., Goldenberg D.L. Reduced hypothalamic-pituitary and sympathoadrenal responses to hypoglycemia in women with fibromyalgia syndrome // Am J Med. 1999. - 106(5). Р.534-543.
50. Afonso R.A., Patarrao R.S., Macedo M.P., Carmo M.M. Carvedilol's actions are largely mediated by endogenous nitric oxide // Rev Port Cardiol. 2006. - 25(10). Р.911-917.
51. Akkasilpa S, Goldman D, Magder LS, Petri M. Number of fibromyalgia tender points is associated with health status in patients with systemic lupus erythematosus // J Rheumatol. 2005. - 32(1). Р.48-50.
52. Alagiri M., Chottiner S., Ratner V., Slade D., Hanno P.M. Interstitial cystitis: unexplained associations with other chronic disease and pain syndromes // J Rheumatol. 1995. - 22(5). Р.944-952.
53. Aaron L.A., Buchwald D. A review of the evidence for overlap among unexplained clinical conditions // Ann Intern Med. 2001. 134(9). Р.868-881.
54. Al-Allaf A.W., Dunbar K.L., Hallum N.S., Nosratzadeh B., Templeton K.D., Pullar T. A. Сase-control study examining the role of physical trauma in the onset of fibromyalgia syndrome // Rheumatology (Oxford). - 2002. - 41(4). Р.450-453.
55. Al-Allaf A.W., Khan F., Moreland J., Belch J.J., Pullar T. Investigation of cutaneous microvascular activity and flare response in patients with fibromyalgia syndrome // Rheumatology (Oxford). 2001. - 40(10). Р.1097-1101.
56. Almeida T.F., Roizenblatt S., Benedito-Silva A.A., Tufik S. The effect of combined therapy (ultrasound and interferential current) on pain and sleep in fibromyalgia // Pain. 2003. - 104(3). Р.665-672.
57. Alnigenis M.N., Barland P. Fibromyalgia syndrome and serotonin // Clin Exp Rheumatol. 2001. - 19(2). Р.205-210.
58. Altindag O., Celik H. Total antioxidant capacity and the severity of the pain in patients with fibromyalgia // Redox Rep. 2006. 11(3). Р.131-135.
59. Altindag O, Gur A, Calgan N, Soran N, Celik H, Selek S. Paraoxonase and arylesterase activities in fibromyalgia // Redox Rep. 2007. 12(3). Р.134-138.
60. Ambrose K., Lyden A.K., Clauw D.J. Applying exercise to the management of fibromyalgia // Pain Headache Rep. 2003. - 7(5). Р.348-54.
61. Amital D., Fostick L., Polliack M.L., Segev S., Zohar J., Rubinow A., Amital H. Posttraumatic stress disorder, tenderness, and fibromyalgia syndrome: are they different entities? // J Psychosom Res. 2006. - 61(5). Р.663-669.
62. Andersen J.H., Haahr J.P., Frost P. Risk factors for more severe regional musculoskeletal symptoms: a two-year prospective study of a general working population // Arthritis Rheum. 2007. 56(4). P.1355-1364.
63. Annemans L., Wessely S., Spaepen E., Caekelbergh K., Caubère J.P., Lay K.L. Health economic consequences related to the diagnosis of fibromyalgia syndrome // Arthritis Rheum. 2008. - 58(3). Р.895-902.
64. Arnold L.M., Rosen A., Pritchett Y.L., D'Souza D.N., Goldstein D.J., Iyengar S., Wernicke J.F. A randomized, double-blind, placebo-controlled trial of duloxetine in the treatment of women with fibromyalgia with or without major depressive disorder // Pain. 2005. - 15;119(1-3). Р.5-15.
65. Anderberg U.M., Liu Z., Berglund L., Nyberg F. Elevated plasma levels of neuropeptide Y in female fibromyalgia patients // Eur J Pain. - 1999. 3(1). Р.19-30.
66. Araújo M.P., Faria A.C., Takano C.C., de Oliveira E., Sartori M.G., Pollak D.F., Girão M.J. Urodynamic study and quality of life in patients with fibromyalgia and lower urinary tract symptoms // Int Urogynecol J Pelvic Floor Dysfunct. 2008. 4(1). - P. 112-114.
67. Auvinet B., Bileckot R., Alix A.S., Chaleil D., Barrey E. Gait disorders in patients with fibromyalgia // Joint Bone Spine. 2006. - 73(5). Р.543-546.
68. Bagge E.B. Bengtsson B.A., Carlsson L., Carlsson J. Low growth hormone secretion in patients with fibromyalgia-a preliminary report on 10 patients and 10 controls // J Rheumatol. 1998. №25. Р.145-148.
69. Bagis S., Tamer L., Sahin G., Bilgin R., Guler H., Ercan B., Erdogan C. Free radicals and antioxidants in primary fibromyalgia: an oxidative stress disorder? // Rheumatol Int. 2005. - 25(3). Р.188-190.
70. Barkhuizen A. Pharmacologic treatment of fibromyalgia // Curr. Pain Headache Rep. 2001. - 5(4). Р.351-358.
71. Bazzichi L., Rossi A., Giuliano T., De Feo F., Giacomelli C., Consensi A., Ciapparelli A., Consoli G., Dell'osso L., Bombardieri S. Association between thyroid autoimmunity and fibromyalgic disease severity // Clin Rheumatol. 2007. 9(3). Р.186-188.
72. Benamou A.E., Marlin D.J., Callingham B.C., Hiley R.C., Lekeux R. Spasmogenic action of endothelin-1 on isolated equine pulmonary artery and bronchus // Equine Vet J. 2003. 35(2). Р.190-196.
73. Bengtsson A., Bengtsson M. Regional sympathetic blockade in primary fibromyalgia // Pain. 1988. - 33(2). Р.161-167.
74. Bengtsson A. The muscle in fibromyalgia // Rheumatology (Oxford). 2002. - 41(7). Р.721-724.
75. Bennett R.M., Clark S.R., Campbell S.M., Ingram S.B., Burckhardt C.S., Nelson D.L., Porter J.M. Symptoms of Raynaud's syndrome in patients with fibromyalgia. A study utilizing the Nielsen test, digital photoplethysmography, and measurements of platelet alpha 2-adrenergic receptors // Arthritis Rheum. 1991. - 34(3). Р.264-269.
76. Bennett R., Nelson D. Cognitive behavioral therapy for fibromyalgia // Nat Clin Pract Rheumatol. 2006. - 2(8). Р.416-424.
77. Bennett R.M., Jones J., Turk D.C., Russell I.J., Matallana L. An internet survey of 2,596 people with fibromyalgia // BMC Musculoskelet Disord. 2007. - №9. Р.8-27.
78. Bennett R.M., Kamin M., Karim R., Rosenthal N. Tramadol and acetaminophen combination tablets in the treatment of fibromyalgia pain: a double-blind, randomized, placebo-controlled study // Am J Med. 2003. - 114(7). Р.537-545.
79. Bennett R.M., Schein J., Kosinski M.R., Hewitt D.J., Jordan D.M., Rosenthal N.R. Impact of fibromyalgia pain on health-related quality of life before and after treatment with tramadol/acetaminophen // Arthritis Rheum. 2005. - 53(4). Р.519-521.
80. Berry H., Hutchinson D.R. Tizanidine and ibuprofen in acute lowback pain: Results of a doubleblind multicentre study in general practice // J. Intern. Med. Res. 1988. Vol.16. P.8391.
81. Boric M.P., Figueroa X.F., Donoso M.V., Paredes A., Poblete I., Huidobro-Toro J.P. Rise in endothelium-derived NO after stimulation of rat perivascular sympathetic mesenteric nerves // Am J Physiol. 1999. 277. Р.1027-1035.
82. Bigatti S.M., Cronan T.A. A comparison of pain measures used with patients with fibromyalgia // J Nurs Meas. 2002. - 10(1). - Р.5-14.
83. Brattberg G. Connective tissue massage in the treatment of fibromyalgia // Eur J Pain. 1999. - 3(3). Р.235-244.
84. Brehm B.R., Bertsch D., von Fallois J., Wolf S.C. Beta-blockers of the third generation inhibit endothelin-1 liberation, mRNA production and proliferation of human coronary smooth muscle and endothelial cells // J Cardiovasc Pharmacol. 2000. - 36(5 Suppl 1). Р.401-403.
85. Brockow T., Wagner A., Franke A., Offenbacher M., Resch K.L. A randomized controlled trial on the effectiveness of mild water-filtered near infrared whole-body hyperthermia as an adjunct to a standard multimodal rehabilitation in the treatment of fibromyalgia // Clin J Pain. 2007. 23(1). Р.67-75.
86. Burckhardt CS, Clark SR, Bennett RM. The Fibromyalgia Impact Questionnaire: development and validation // J Rheumatol. 1991. 18. Р.728-733.
87. Buskila D., Neumann L., Alhoashle A., Abu-Shakra M. Fibromyalgia syndrome in men // Semin Arthritis Rheum. 2000. - 30(1). Р.47-51.
88. Caldarella M.P., Giamberardino M.A., Sacco F., Affaitati G., Milano A., Lerza R., Balatsinou C., Laterza F., Pierdomenico S.D., Cuccurullo F., Neri M. Sensitivity disturbances in patients with irritable bowel syndrome and fibromyalgia // Am J Gastroenterol. 2006. 101(12). Р.2782-2789.
89. Caidahl К., Lurie М., Bake В., Johansson G., Wetterqvist & H. Dyspnoea in Chronic Primary Fibromyalgia // J Internal Medicine. 1989. - 43(12). Р.2823-2833.
90. Campbell S.M., Clark S., Tindall E.A., Forehand M.E., Bennett R.M. Clinical characteristics of fibrositis. I. A "blinded," controlled study of symptoms and tender points // Arthritis Rheum. 1983. 26(7). Р.817-824.
91. Cardillo C., C. M. Kilcoyne, R. O. Cannon, 3rd, and J. A. Panza. Increased activity of endogenous endothelin in patients with hypercholesterolemia // J. Am. Coll. Cardiol. 2000. - №36. Р.14831488.
92. Caruso I. Sarzi Puttini P., Cazzola M. Double-blind study of 5-hydroxytryptophan versus placebo in the treatment of primary fibromyalgia syndrome // J Int Med Res. 1990. - 18(3). Р.201-209.
93. Cedraschi C., Desmeules J., Rapiti E., Baumgartner E., Cohen P., Finckh A., Allaz A.F., Vischer T.L. Fibromyalgia: a randomised, controlled trial of a treatment programme based on self management // Ann Rheum Dis. 2004. - 63(3). Р.290-6.
94. Celermajer D.S., Sorensen K.E., Bull C., Robinson J., Deanfield J.E. Endothelium-dependent dilation in the systemic arteries of asymptomatic subjects relates to coronary risk factors and their interaction // J Am Coll Cardiol. 1994. 24. P. 1468-1474.
95. Celermajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M., Spiegelhalter D.J., Miller O.I., Sullivan I.D., Lloyd J.K., Deanfield J.E. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis // Lancet. 1992. - №340 Р.11111115.
96. Celermajer D.S., Sorensen K.E., Spigelhalter D.J. Aging is associated with endothelial dysfunction in healthy men years before the age-related decline in women // J Am Coll Cardiol. 1994. №24. Р.471-476.
97. Cetin A., Sivri A. Respiratory Function and Dyspnea in Fibromyalgia Syndrome // J Musculosketetal Pain. 2001. - 9(1). Р.7-15.
98. Cimmino MA, Zampogna A, Murroni S, Baruffi S, Alessio G, Maio T, Mela GS. Methodology of an epidemiologic prevalence study in rheumatology: the Chiavari study // Reumatismo. 2002. - 54(1). Р.40-47.
99. Cice G., Tagliamonte E., Ferrara L., Iacono A. Effects of carvedilol on complex ventricular arrhythmias in dilated cardiomyopaty: double-blind, randomized, placebo-controlled study // Europ. Heart. J. - 2000. - V.21. Р.1259-1264.
100. Clauw D.J. Potential mechanisms in chemical intolerance and related conditions // Annals New York Academy of Sciences. 2005. P. 235-253.
101. Clauw D.J., Schmidt M., Radulovic D., Singer A., Katz P., Bresette J. The relationship between fibromyalgia and interstitial cystitis // J Psychiatr Res. 1997. - 31(1). Р.125-131.
102. Cohen H., Neumann L., Shore M. Autonomic dysfunction in patients with fibromyalgia: application of power spectral analysis of heart rate variability // Semin Arthritis Rheum. 2000. - 29(4). Р.217-227
103. Cohen H., Neumann L., Kotler M., Buskila D. Autonomic nervous system derangement in fibromyalgia syndrome and related disorders // The Israel Medical Association Journal. 2001. - №3. P. 755-760.
104. Cole J.A., Rothman K.J., Cabral H.J., Zhang Y., Farraye F.A. Migraine, fibromyalgia, and depression among people with IBS: a prevalence study // BMC Gastroenterol. 2006. - №28. - Р.6-26.
105. Crofford L.J. The hypothalamic-pituitary-adrenal stress axis in the fibromyalgia syndrome // Journal of Musculoskeletal Pain. 1996. - №4. P. 181-200.
106. Dandona P., Ghanim H., Brooks D.P. Antioxidant activity of carvedilol in cardiovascular disease // J Hypertens. 2007. - 25(4). Р.731-741.
107. Dinerman H, Goldenberg DL, Felson DT.A prospective evaluation of 118 patients with the fibromyalgia syndrome: prevalence of Raynaud's phenomenon, sicca symptoms, ANA, low complement, and Ig deposition at the dermal-epidermal junction // J Rheumatol. 1986. - 13(2). Р.368-373.
108. Domagała T.B., Łacinski M., Trzeciak W.H., Mackness B., Mackness M.I., Jakubowski H. The correlation of homocysteine-thiolactonase activity of the paraoxonase (PON1) protein with coronary heart disease status // Cell Mol Biol (Noisy-le-grand). 2006. 31;52(5). Р.4-10.
109. Drexler I.I., Zciher A.M. Correction of endothelial dysfunction in coronary microcirculation of hypercholesterolaemic patients by L-arginine // Lancet. 1991. Vol. 338. P.1546-1550.
110. El-Gamal Y., Hossny E., Awwad K., Mabrouk R., Boseila N. Plasma endothelin-1 immunoreactivity in asthmatic children // Ann Allergy Asthma Immunol. 2002. - 88(4). - Р.370-373.
111. Egashira K., Inou T., Hirooka Y. Effects of age on endothelium-dependent vasodilatation of resistance coronary artery by acetylcholin in humans // Circulation. 1993. 88. Р.77-81.
112. Euller-Ziegler L. Musculoskeletal conditions in France // J Rheumatol Suppl. 2003. - №67. P.42-4.
113. Evengard B., Nilsson C.G, Lindh G. Chronic fatigue syndrome differs from fibromyalgia. No evidence for elevated substance P levels in cerebrospinal fluid of patients with chronic fatigue syndrome // Pain. 1998. - 78(2). Р.153-155.
114. Evrengul H., Dursunoglu D., Cobankara V. Heart rate variability in patients with rheumatoid arthritis // Rheumatol Int. 2004. 24(4). Р.198-202.
115. Fajardo N., Deshaies Y. Long-term alpha 1-adrenergic blockade atten uates diet-induced dyslipidemia and hyperinsulinemia in the rat // J Cardiovasc Pharmacol. 1998. - №32. Р.913-919.
116. Fang Y., Mohler E.R.. 3rd, Hsieh E., Osman H., Hashemi S.M., Davies P.F., Rothblat G.H., Wilensky R.L., Levitan I. Hypercholesterolemia suppresses in-wardly rectifying K+ channels in aortic endothelium in vitro and in vivo // Circ Res. 2006. - 98(8). - Р.1064-71.
117. Ferrari R., Bachetti T., Agnoletti L. Endothelial function and dysfunction in heart failure // Eur. Heart J. 1998. 19. P. 41-41.
118. Feuerstain G.S., Ruffolo R.R. Carvedilol, a novel vasodilating beta-blocker with the potential for cardiovascular organ protection // Eur. Heart J. 1996. 17. P. 24-29.
119. Fries J.F., Spitz P., Kraines R.G., Holman HR. Measurement of patient outcome in arthritis // Arthritis Rheum. 1980. 23(2). P.137-145.
120. Feuerstein G.Z., Yue T.L., Cheng H.Y. Myocardial protection by the novel vasodilating beta-blocer, carvedilol: potential relevance of anti-oxidant activity // J Hypertens. 1993. - 11(4). Р.41-48.
121. Frodin T., Bengtsson A., Skogh M. Nail fold capillaroscopy findings in patients with primary fibromyalgia // Clin Rheumatol. 1988. - №7. Р.384-388.
122. Fossaluzza V., De Vita S. Combined therapy with ciclobensaprine and ibuprofen in primary fibromyalgia syndrome // Intern. J. of Clin. Pharmacol. 1992. - V.12. P.13711377.
123. Furlan R, Colombo S, Perego F, Atzeni F, Diana A, Barbic F, Porta A, Pace F, Malliani A, Sarzi-Puttini P. Abnormalities of cardiovascular neural control and reduced orthostatic tolerance in patients with primary fibromyalgia // Rheumatol. 2005. - 32(9). Р.1787-1793.
124. Galinier M., Pathak A., Fourcade J. Depressed low frequency power of heart rate variability as an independent predictor of sudden death in chronic heart failure // Eur. Heart J. 2000. Vol. 21. P. 475-482.
125. Garcia J., Simon M.A., Duran M., Canceller J., Aneiros F. Differential efficacy of a cognitive-behavioral intervention versus pharmacological treatment in the management of fibromyalgic syndrome // Psychol Health Med. - 2006 - 11(4). Р.498-506.
126. GarciaRodriguez L., HernanderDiaz S. Risk of gastrointestinal toxicity associated with individual antiinflammatory drugs // Lancet. 2001. - №355. Р.769772.
127. Germanowicz D., Lumertz M.S., Martinez D., Margarites A.F. Sleep disordered breathing concomitant with fibromyalgia syndrome // J Bras Pneumol. 2006. - 32(4). Р.333-338.
128. Gerrity T., Stein P., Lyden A., Ambrose K., Daniel J. A Case-Control Study of Heart Rate Variability in Persons with Fibromyalgia Compared to Sedentary Controls // Arthritis and Rheumatism. 2001. - №44. Р.66-83.
129. Gjorup P.H., Sadauskiene L., Wessels J., Nyvad O, Strunge B., Pedersen E.B.. Abnormally increased endothelin-1 in plasma during the night in obstructive sleep apnea: relation to blood pressure and severity of disease // Am J Hypertens. -2007. - 20(1). Р.44-52.
130. Gold A.R., Dipalo F., Gold M.S., Broderick J. Inspiratory airflow dynamics during sleep in women with fibromyalgia // Sleep. 2004. - 27(3). Р.459-66.
131. Goldenberg D.L., Burckhardt C., Crofford L. Management of fibromyalgia syndrome // JAMA. 2004. - 292(19). Р.2388-95.
132. Goldenberg D.L. A rewiew of the role of tricyclic medications in the treatment of fibromyalgia syndrome // J.Rheumatology. 1989. - V.54. - P. 137139.
133. Goldenberg D.L. A search of all human trials (randomized controlled trials and meta-analyses of randomized controlled trials) of FMS was made using Cochrane Collaboration Reviews (1993-2004), MEDLINE (1966-2004), CINAHL (1982-2004), EMBASE (1988-2004), PubMed (1966-2004), Healthstar (1975-2000), Current Contents (2000-2004), Web of Science (1980-2004), PsychInfo (1887-2004), and Science Citation Indexes (1996-2004).
134. Goldstein D.S. Plasma catecholamines and essential hypertension: an analytical review // Hypertension. 1983. Vol. 5. P. 86-99.
135. Grace G.M., Nielson W.R., Hopkins M. Concentration and memory deficits in patients with fibromyalgia syndrome // J Clin Exp Neuropsychol. 1999. - 21(4). Р.477-487.
136.