Вербовський Ігор Андрійович Інформатизація управління плануванням освітнього процесу у вищому навчальному закладі

Короткий опис

Вербовський Ігор Андрійович, начальник навчального відділу, старший викладач кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами Житомирського державного університету імені Івана Франка. Назва дисертації: «Інформатизація управління плануванням освітнього процесу у вищому навчальному закладі». Шифр та назва спеціальності 13.00.06 теорія і методика управління освітою. Спецрада Д 26.455.03 Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Івана Франка
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Вербовський Ігор Андрійович
УДК 037.091:37.014.542:378.147
ДИСЕРТАЦІЯ
ІНФОРМАТИЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ПЛАНУВАННЯМ ОСВІТНЬОГО
ПРОЦЕСУ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
13.00.06 - теорія і методика управління освітою
01 Освіта/ Педагогіка
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
І. А. Вербовський
Науковий керівник: Рожнова Тетяна Євгенівна,
кандидат педагогічних наук, доцент
Житомир - 2021

ЗМІСТ
ВСТУП 27
РОЗДІЛ 1. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПЛАНУВАННЯМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ .. 35
1.1. Теоретичний аналіз проблеми інформатизації управління плануванням
освітнього процесу у закладі вищої освіти 35
1.2. Сутність інформатизації управління плануванням освітнього процесу у
закладі вищої освіти 57
1.3. Сучасний стан проблеми інформатизації управління плануванням
освітнього процесу у закладі вищої освіти 68
Висновки до першого розділу 83
РОЗДІЛ 2 МОДЕЛЬ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПЛАНУВАННЯМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ .. 87
2.1. Наукове обґрунтування, структура та зміст моделі інформатизації
управління плануванням освітнього процесу у закладі вищої освіти 87
2.2 Технологія впровадження моделі інформатизації управління плануванням
освітнього процесу у закладі вищої освіти 115
Висновки до другого розділу 139
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ УПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПЛАНУВАННЯМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ 143
3.1. Організація дослідження та результати впровадження педагогічного
експерименту 143
3.2 Шляхи вдосконалення інформатизації управління плануванням освітнього
процесу у закладі вищої освіти 169
Висновки до третього розділу 185
ВИСНОВКИ 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 193
ДОДАТКИ 215

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації представлено науково-теоретичне, прикладне й експериментальне дослідження проблеми інформатизації управління плануванням освітнього процесу в закладі вищої освіти.
Результати дослідження засвідчили успішність розв’язання поставлених завдань і дали підстави для формулювання таких висновків:
1. На основі обґрунтування базових теорій та за результатами дослідно експериментальної роботи виявлено, що реалізація завдань управління плануванням освітнього процесу у ЗВО потребує інформатизації.
У процесі здійснення теоретичного аналізу інформатизації управління плануванням освітнього процесу у ЗВО уточнено зміст основних понять: «інформатизація», «інформаційні технології», «управління плануванням освітнього процесу», «інформаційні технології управління освітнім процесом».
Введено дефініцію «інформатизація управління плануванням освітнього процесу», під якою розуміють сукупність управлінських, правових, педагогічних й організаційних процесів, спрямованих на створення умов забезпечення інформаційних потреб суб’єктів управління освітнього процесу шляхом упровадження інформаційних технологій управління, інформаційних систем і мереж із використанням сучасних апаратно-програмних засобів.
2. Усебічний аналіз проблеми дослідження спричинив вивчення сучасного стану інформатизації управління плануванням освітнього процесу в 48 ЗВО України. Результати дослідження й аналіз програмного забезпечення ЗВО України підтверджують актуальність проблеми інформатизації управління як об’єктивної передумови науково-технічного й соціально-економічного прогресу в освітній галузі. Її розв’язання є невід’ємною складовою інформатизації ЗВО, що водночас відображає досягнутий рівень розвитку системи освіти й суттєво його обумовлює. Доцільність інформатизації системи управління розглянуто за умови визначення її світоглядного аспекту, що полягає в тому, що учасники освітнього процесу ЗВО з’ясовують роль інформаційних засобів у розвитку системи освіти, зміні характеру праці фахівців, а також реального підвищення ефективності управління та якості освітньої діяльності здобувачів вищої освіти.
3. Розроблено, науково обґрунтовано та експериментально перевірено модель інформатизації управління плануванням освітнього процесу у ЗВО.
Вказано на прямопропорційний зв’язок між компонентами моделі: цільовим, теоретико-методологічним, змістовим, технологічним та оцінювально- результативним. Цільовий компонент моделі детермінує структуру та зміст інших компонентів, визначає стратегічну й тактичну мету очікуваних результатів. Теоретико-методологічний компонент включає нормативно-правове забезпечення інформатизації управління плануванням освітнього процесу у ЗВО. Також важливе значення для цього компоненту мають підходи, принципи, методи та засоби щодо інформатизації управлінням плануванням освітнього процесу у ЗВО. Оцінювально-результативний компонент моделі передбачає виділення очікуваного результату інформатизації управління плануванням освітнього процесу у ЗВО, забезпечує підготовку та компонування вихідного матеріалу - упровадження, оцінювання та результати.
Доведено, що впровадження моделі інформатизації управління плануванням освітнього процесу у ЗВО дало змогу значно підвищити результативність управління плануванням освітнього процесу в експериментальній групі після експерименту порівняно з експериментальною групою до експерименту. Результативність підвищилася за всіма критеріями та показниками.
Для визначення рівнозначності експериментальної та контрольної груп здійснено статистичне опрацювання отриманих даних.
Вибірки є належними, вимірювана властивість (рівень стану сформованості та впровадження інформатизації управління плануванням освітнього процесу у ЗВО) подана за шкалою порядку та має чотири рівні: «низький», «середній», «достатній» та «високий».
За результатами формувального етапу педагогічного експерименту отримано зміни стану сформованості та впровадження інформатизації управління плануванням освітнього процесу у ЗВО за кожним критерієм у контрольній та
експериментальній групах. На початку експерименту в кожній групі було виявлено низькі, середні, достатні та високі рівні прояву кожного із виділених критеріїв. Після проведення експерименту в ЕГ не було виявлено низького рівня за кожним із критеріїв, значно знизився середній рівень (від 28,97 до 34,58 %), підвищився достатній (від 21,5 до 26,17 %) та високий рівень (від 20,56 до 22,43 %) кожного з критеріїв.
Для перевірки рівнозначності ЕГ та КГ, підтвердження вищого рівня сформованості та впровадження інформатизації управління плануванням освітнього процесу у ЗВО в ЕГ було обрано критерій Пірсона.
4. Розроблено технологію впровадження моделі інформатизації управління плануванням освітнього процесу у ЗВО та критерії й показники оцінювання її результативності.
Традиційні підходи до налагодження та автоматизації освітнього процесу на рівні деканатів, дирекцій, кафедр та навчального відділу не дають змоги ефективно вирішувати нагальні завдання та проблеми, які виникають в процесі практичної діяльності, оскільки мають один суттєвий недолік - освітній процес розглядається як об’єкт автоматизації. Тому потрібен інший підхід, при якому автоматизація має розглядатися як засіб удосконалення та осучаснення освітнього процесу, з дотриманням законодавчих норм та вимог. Саме освітній процес повинен бути як складна система, яка базується на реалізації багатьох дій з аналізу, планування, упровадження та моніторингу навчання студентів і роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників. Саме такий підхід визначає потребу у створенні інформаційних систем та технологій, які дали б змогу оперативно та вчасно адаптувати навчальні плани відповідно до умов навколишнього середовища, умов реалізації освітнього процесу в закладі вищої освіти та рівня знань студентів.
5. Визначено умови та шляхи вдосконалення інформатизації управління плануванням освітнього процесу у ЗВО. Зокрема, виокремлено психолого- педагогічні умови ефективного функціонування інформаційної системи управління у ЗВО, а саме: наявність сукупності необхідних функціональних компонентів системи, кожний із яких виконує свою функцію; забезпечення цілісності, взаємозв’язку та взаємодії компонентів у системі, що посідають певне, властиве їм місце; спрямування функціонування інформаційної системи управління на виконання цілей закладу освіти; включення інформатизації управлінням плануванням освітнього процесу у ЗВО в інформаційне освітнє середовище, що дає змогу формувати його та взаємодіяти з ним; наявність коригування результатів функціонування інформаційної системи управління освітнім процесом.
Необхідною умовою ефективного функціонування системи інформатизації управління плануванням освітнього процесу у ЗВО є визначення періодичності надходження даних, які відображають динаміку розвитку ЗВО. За періодичністю надходження інформація буває щоденною, щотижневою, семестровою, щорічною. Крім того, потрібно класифікувати інформацію за різними параметрами (критеріями) та обґрунтувати вибір її певних видів; призначити відповідальних суб’єктів управління за прийняття управлінських рішень, за збереження, оновлення та знищення надлишкової чи застарілої інформації.
У контексті дослідження розроблено та впроваджено для керівників структурних підрозділів ЗВО спецкурс «Інформатизація управління плануванням освітнього процесу у ЗВО» та тренінг «Планування освітнього процесу у ЗВО на засадах інформаційних технологій», що сприяло підвищенню результативності впровадження моделі інформатизації управління плануванням освітнього процесу в закладі вищої освіти.
Мету дослідження досягнуто, завдання виконано. Дисертаційне дослідження не вичерпує всього комплексу проблем, що розглядаються, і потребує подальших наукових розвідок. Перспективним напрямом для дослідження є питання цифровізації управління освітнім процесом у ЗВО.