Ветеринарно-санітарна експертиза бджолиного меду в сучасних екологічних умовах України

Короткий опис

Національний аграрний університет

На правах рукопису

Мельник Марія Василівна

УДК 619: 614. 31: 638. 124.42

Ветеринарно-санітарна експертиза бджолиного меду
в сучасних екологічних умовах України

16. 00. 09 ветеринарно-санітарна експертиза

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
ветеринарних наук

Науковий керівник
доктор ветеринарних наук, професор
Роговський Петро Якович

Київ 2002

ЗМІСТ

ВСТУП

.

4

РОЗДІЛ 1.

Огляд літератури........................................................................

9

1.1. Історичні відомості про розвиток бджільництва та
одержання меду .......................................................................

9

1.2. Біологічні особливості вироблення меду бджолиною
сім'єю ...................................................................... .................

14

1.2.1. Накопичення меду в гнізді бджолиної сім'ї....................

14

1.2.2. Біологічне походження меду............................................

16

1.2.3. Переробка нектару і дозрівання меду в бджолиному
гнізді...........................................................................................

19

1.3. Натуральний бджолиний мед, його класифікація, хар-чова та біологічна цінність.......................................................

23

1.3.1. Визначення та класифікація меду..................................

23

1.3.2. Харчова та біологічна цінність меду.............................

28

1.4. Хімічний склад меду.........................................................

30

1.5. Фізико-хімічні властивості, що визначають якість меду

37

1.6. Показники безпеки меду (наявність антибіотиків, пестицидів та радіоактивних речовин)....................................

42

РОЗДІЛ 2.

Матеріал та методики досліджень ..........................................

48

РОЗДІЛ 3.

Результати власних досліджень..............................................

58

3.1. Органолептичні дослідження меду..................................

58

3.2. Лабораторні дослідження меду........................................

62

3.2.1. Дослідження діастазної активності, вологості, загаль-ної кислотності штучного та натурального інвертованих цукрів..........................................................................................

62

3.3. Визначення активної кислотності (pH)............................

75

3.4. Буферна ємність медів України........................................

79

3.5. Визначення натурального інвертованого цукру в меді..

83

3.6. Визначення наявності антибіотиків у меді......................

85

3.7. Визначення наявності нітратів та нітритів у меді...........

86

3.8. Визначення залишків пестицидів у меді..........................

92

3.9. Забрудненість меду цезієм 137 та його міграція з грунту до меду...........................................................................

101

РОЗДІЛ 4.

Обговорення результатів досліджень......................................

115

Висновки....................................................................................

127

Пропозиції виробництву.............................................................

129

Список використаних джерел..................................................

130

Додаток 1....................................................................................

148

Додаток 2....................................................................................

180

ВСТУП

Актуальність теми. Бджолиний, або натуральний мед здавна відомий як цінний харчовий і лікувально-профілактичний продукт. У ньому сконцентровані легко засвоювані цукри, містяться всі зольні елементи відповідно до наявності їх у ґрунтах, ферменти, вітаміни, ароматичні й азотисті сполуки, біологічно активні та інші компоненти. Ефективність дієтичної і лікувальної дії меду залежить від його якості. Пов'язано це з ботанічним походженням (сортом) меду, впливом екологічних факторів, технологією виробництва, умовами зберігання. Хімічний склад, властивості, методи контролю і зміни якості меду висвітлені в працях багатьох авторів [1 6; 138 140; 144; 153 155; 159; 164; 177 191; 202 220]. Проте ветеринарно-санітарна оцінка якості меду у сучасних екологічних умовах України потребує більш детального і поглибленого вивчення.
У сучасних екологічних умовах виробництва продукції рослинництва і тваринництва зростає роль спеціалістів ветеринарної медицини щодо контролю та нагляду за якістю і безпекою продуктів харчування з метою недопустити до реалізації таких, що не відповідають вимогам, встановленим чинними нормативно-правовими актами. У зв'язку з цим досить актуальним є вивчення меду за показниками якості і безпеки. Показники якості меду регламентовані Правилами ветеринарно-санітарної експертизи на ринках” та міждержавним стандартом (ГОСТ 19792-87). Однак необхідно відзначити, що показники якості, зазначені у вказаних нормативних документах, мають деякі розбіжності, наприклад, мінімальний показник діастазної активності згідно з чинними Правилами...” складає для медів з більшості областей України 6,5 од. Готе, а для Дніпропетровської та Черкаської областей - 5 од. Готе. Проте чинний стандарт передбачає мінімальний показник діастазної активності для меду з білої акації 5 од. Готе, а для медів із всіх інших медоносів - 7 од. Готе, крім того, є й інші розбіжності. Слід зазначити, що вказані нормативні документи не передбачають показників безпеки меду, а саме допустимих рівнів залишків пестицидів, нітратів та нітритів, забрудненості радіонуклідами тощо. До того ж, не встановлено кофіцієнти переходу радіонуклідів з грунту через анатомічні частини основних медоносів до меду. Саме вивченню цих питань присвячена наша робота.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного аграрного університету і є складовою частиною комплексної теми № 110/76-А Вивчення показників якості продуктів тваринного походження за вітчизняними та зарубіжними стандартами (країн Європи та Америки”). Номер державної реєстрації 0199U002514. Тема спрямована на вивчення впливу сучасних екологічних умов, що спричинені широким застосуванням у сільському господарстві пестицидів та інших хімічних засобів, а також забрудненням територій радіонуклідами на показники якості і безпеки медів України.
Мета і завдання роботи. Метою роботи було вивчення натуральності меду за комплексом органолептичних ознак та лабораторних показників і їх аналіз для порівняння якості ботанічних сортів і зразків товарної продукції з різних областей України. Відповідно до мети роботи в плані досліджень поставлено такі завдання:
- дати комплексну ветеринарно-санітарну оцінку меду за органолептичними, фізико-хімічними, біохімічними та показниками безпеки в сучасних екологічних умовах;
- виявити зміни діастазної активності меду під час зберігання;
- проаналізувати зразки меду за вмістом масової частки води, загальною та активною кислотністю, буферною ємністю;
- дослідити наявність залишків антибіотиків у процесі проходження меду через бджолине гніздо;
- оцінити мед за показниками безпеки (наявність залишків пестицидів, нітратів і нітритів), що надходять з ґрунту і рослин;
- з'ясувати міграцію радіонуклідів з ґрунту через різні анатомічні частини деяких рослин медоносів до нектару, бджіл та меду, а також визначити коефіцієнт переходу радіонуклідів у мед та визначити коефіцієнти переходу радіонуклідів з ґрунту через анатомічні частини основних медоносів до меду.
Об’єкт дослідження вплив сучасних екологічних умов України на показники якості та безпеки меду.
Предмет досліджень мед з різних регіонів України, а також ґрунти, анатомічні частини рослин-медоносів та бджіл.
Методи досліджень: при проведенні ветеринарно-санітарної оцінки якості меду застосовували органолептичні, фізико-хімічні, біохімічні та радіологічні методики. Одержані результати обробляли статистично.
Наукова новизна. Вперше на території України проведено визначення вмісту в меді нітратів та нітритів. З'ясовано, що мед повністю вільний від нітритів, а вміст нітратів у ньому виявлено в мінімальних кількостях.
Встановлено, що в мед потрапляють пестициди, і навіть ті, які давно зняті з виробництва, що пояснюється їх тривалим періодом напіврозпаду.
Вперше проведено дослідження міграції цезію-137 з ґрунту через різні анатомічні частини деяких рослин - медоносів до бджіл, нектару та меду. Встановлено накопичення ізотопів цезію в різних анатомічних частинах (голова, груди, черевце) тіла бджіл та з'ясовано зміни їх вмісту залежно від пори року (зима, літо).Визначено коефіцієнт переходу радіонуклідів з ґрунту до меду.
Практичне значення роботи. Результати досліджень дозволяють внести нові дані в теоретичні та практичні питання ветеринарно-санітарної експертизи меду та бджільництва як галузі тваринництва. Отриманні дані можуть бути використані при розробці нормативно-правових актів (ДСТУ, Правил...”) щодо ветеринарно-санітарної оцінки меду. До того ж вони можуть бути використані при укладанні підручників та посібників з ветеринарно-санітарної експертизи та бджільництва, а також збагачують новими науковими даними спеціалістів з охорони довкілля.
Реалізація результатів дослідження. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі на кафедрі ветсанекспертизи і гігієни переробки продуктів тваринництва факультету якості та безпеки продукції АПК Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини, якості та безпеки продукції АПК та на кафедрі технології виробництва продуктів бджільництва зооінженерного факультету Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету.
Особистий внесок здобувача. За безпосередньої участі автора поставлено лабораторні та виробничі досліди, проведено весь обсяг органолептичних, фізико-хімічних, біохімічних досліджень, узагальнено їх результати, здійснено статистичну обробку цифрового матеріалу, підбір та аналіз даних літератури. Всі матеріали власних досліджень виконані здобувачем особисто. Дисертаційна робота виконана на кафедрі патанатомії та ветсанекспертизи Національного аграрного університету. Деякі лабораторні дослідження проводили на базі лабораторій кафедр фармакології та токсикології, біохімії та біотехнології, радіобіології, технології виробництва продукції бджільництва Національного аграрного університету, а також у лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Бесарабського ринку м. Києва та Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини України.
Дисертаційна робота містить результати досліджень, одержаних особисто автором при виконанні наукової роботи. Дисертантка брала безпосередню участь у розробці схем досліджень та їх виконанні, обробці та систематизуванні отриманих даних.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і схвалено на засіданні кафедри патанатомії та ветсанекспертизи Національного аграрного університету (Київ, 1997 - 2001), а також на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Національного аграрного університету (Київ, 1997 - 2002).
Публікації. Результати досліджень за темою дисертації опубліковані в 8 наукових працях, у яких викладено основний зміст результатів досліджень. Праці опубліковано в журналах Український пасічник” та Ветеринарна медицина України” 1997 - 2001 рр., в тому числі 7 у фахових виданнях.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, основної частини, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Роботу викладено на 185 сторінках машинописного тексту, вона містить 13 таблиць та 19 рисунків. Список використаної літератури складає 254 джерела, в тому числі 12 іноземних авторів.

Список літератури

ВИСНОВКИ
1. У дисерації наведено теоретичне узагальнення показників якості, і нові наукові дані щодо показників безпеки бджолиного меду.
2. Органолептичні дослідження підтвердили дані попередніх дослідників і показали, що :
а) для умов України характерні в основному світлі меди, що пояснюється видовими особливостями медоносів;
б) меду притаманний специфічний, властивий тільки йому, медовий аромат, який виникає не зразу після запечатування бджолами стільників, а протягом декількох місяців зберігання в результаті ферментативних процесів, що проходять у меді;
в) кристалізація меду звичайне властиве йому явище, швидкість якої залежить від ботанічного походження меду та умов зберігання. Встановлено, що протягом року в реалізацію на ринки надходить майже однакова кількість закристалізованих та сиропоподібних медів. Проте більше закристалізованих медів реалізується з листопада по травень, а з червня по жовтень - більше сиропоподібних.
3. Діастазна активність залежить від сорту меду та з деяких медоносів (білої акації, плодових дерев) може знижуватись протягом одного року зберігання до нуля, а в інших медах (зібраних з гречки, еспарцету та деяких інших медоносів)- утримується на високому рівні протягом декількох років.
4. Встановлено коливання показників масової частки води в меді від 15,0 до 22,6%. Найбільш часто зустрічаються меди з масовою часткою води від 17 до 19 %, що пояснюється ступенем їхньої зрілості.
5. Проведені експериментальні дослідження показали, що в деяких видах меду (наприклад з білої акації, плодових дерев) при дотриманні правил зберігання через 1 - 2 роки вміст натурального інвертованого цукру може знизитись до 40%. Це свідчить про те, що натуральний інвертований цукор має різну стійкість, залежно від ботанічного походження меду.
6. Показники загальної кислотності меду в дослідженнях коливались від 10 до 6,70. Показники загальної кислотності вище 40 є результатом закисання меду, що відбувається внаслідок порушення правил зберігання. Активна кислотність (pH) меду має більш стабільні показники, які в наших дослідженнях коливались від 3,5 до 4,5. рН не може бути критерієм для визначення якості меду, а може бути лише додатковим показником для визначення його ботанічного походження.
7. Кислоти і мінеральні речовини меду утворюють буферну систему, що характеризується буферною ємністю. Остання буває однаковою в медах з різних медоносів і різною з однакових, що пояснюється різним хімічним складом грунтів, на яких ростуть медоноси.
8. З погляду хімічної безпеки мед за вмістом нітратів є продуктом нешкідливим для здоров'я людини, оскільки виявлені концентрації нітратів є значно нижчими за допустимі рівні для сільськогосподарської продукції і перебуває у межах від 4,1 до 11 мг/кг. Нітрити у меді не виявлені. Наявність у меді пестицидів пов'язана не стільки з видовими особливостями рослин медоносів, скільки з рівнем забрудненості ґрунтів певними пестицидами та їх здатністю тривалий час в них зберігатися.
9. Дослідження радіоактивності зразків меду одержаного з різних областей України, показало, що рівень забрудненості його цезієм -137 коливається в межах 1,2 - 68,4 Бк/кг. Рівень забрудненості меду, порівняно з нектаром, більший у два - три рази. Коефіцієнт переходу цезію-137 з дерново-підзолистого грунту в нектар рослин та мед різний, при одній і тій же щільності забруднення територій.
10. Різні частини медоносних рослин накопичують ізотопи цезію неоднаково. Стебло або стовбур рослин накопичує їх значно менше ніж корінь. Концентрація цезію-137 у квітках досліджених медоносів теж має значні коливання. Найменше накопичують ізотопи цезію квіти соняшнику, дещо більше білої акації, потім еспарцету та гречки.
11. Середній рівень забрудненості бджіл, що зимують в 10 разів більший ніж у бджіл весняно-літньої генерації.

Пропозиції виробництву
Проводячи експертизу натурального бджолиного меду на ринках необхідно враховувати термін його зберігання та можливі зміни деяких показників, що потрібно ввести у правила ветеринарносанітарної експертизи, а саме:
1. Мінімальний показник діастази для медів, які зберігалися більше року (особливо з білої акації) повинен становити не менше 4,4 одиниці Готе.
2. Для медів, які зберігалися 12 та більше років і були зібрані з білої акації та плодових дерев допустимий показник вмісту натурального інвертованого цукру повинен становити не менше 40 %.

Список використаних джерел
1. Аганин А. В. Химический состав медов Саратовской области и его изменение в зависимости от нагревания и температуры хранения // Тр. Саратов. Зоовет. ин-та. - 1965. - 207 с.
2. Аганин А. В. Опреднеление антибиотических свойств мёда методом колодца // Тр. Саратов. Зоовет. ин - та. Т. ХІ. - 1968. - С.303 -305.
3. Аганин А. В. Ветеринарно-санитарная экспертиза пчелиного мёда и его бактерицидные свойства // Тр. Саратов. Зоовет. ин - та. - Т. ХІХ. - 1970. - С.136 -143.
4. Аганин А. В. Мёд и его исследования. - Саратов: Изд - во Саратов. ун-та. 1985. - 150 с.
5. Аганин А. В. Количественное определение аромата и вкуса // Пчеловодство. 1986. - № 10. С. 25.
6. Аганин А. В. Раннее распознавание брожения мёда // Пчеловодство. 1999. - № 5. С. 54.
7. Алексеніцер М., Бондарчук Л., Кубайчук В. Обережно радіонукліди // Український пасічник.-1995. - №1. - С. 6 - 8.
8. Алексеніцер М., Бондарчук Л., Кубайчук В. Обережно радіонукліди // Пасіка.-1996. - № 1.-С. 24 - 25.
9. Алексеніцер М.,Бондарчук Л., Кубайчук В. Накопичення радіоцезію медоносними рослинами // Пасіка.- 1996. - № 1. - С. 30.
10. Алексеницер М. Л., Бондарчук Л. И., Кубайчук В. П. Продукты пчеловодства как биоиндикаторы радиоактивного загрязнения // Экологические аспекты загрязнения окружающей среды. К., 1996. - С. 206.
11. Алексеницер М. Л., Бондарчук Л. И., Кубайчук В. П. Рациональное ведение пчеловодства в условиях радиоактивного загрязнения окружающей среди // Экологические аспекты загрязнения окружающей среды. К., 1996. - С. 204 205.
12. Алексеніцер М., Бондарчук Л., Кубайчук В. Очищення та переробка продуктів бджільництва забруднених радіонуклідами // Пасіка.- 1996. - №10. - С. 4.
13. Алексеніцер М., Бондарчук Л., Кубайчук В., Простер С. Забруднення продуктів бджільництва радіонуклідами і вимоги до радіаційного контролю // Вісник аграрної науки. - 1996. - № 4- С. 32 - 36.
14. Алексеницер М. Л., Бондарчук Л. И., Кубайчук В. П. Продукты пчеловодства биоиндикаторы // Пчеловодство. 1997. - № 3. С. 67.
15. Антонов В. П. Уроки Чернобыля: радиация, жизнь, здоровье. - К.: О-во Знание.- 1989. - 122 с.
16. Аристархова Э. А., Трускавецкая Л. Н. Взаимосвязь между содержанием радиоцезия в меде и некоторыми показателями его качества // Проблемы с.х. радиоэкологии 10 лет спустя после аварии на Чернобыльской АЭС Тез. Докл. 2 ой междунар. конф. 12 14 июня 1996 г. Житомир: ДААУ.- 1996. С. 125 126.
17. Аристархова Е. О. Виробництво продуктів бджільництва на радіоактивно забруднених територіях // Вісник аграрної науки. - 1997. - № 8 - С. 24 - 26.
18. Аринкина А. И. Исследование изменений химического состава и свойств пчелиного мёда после его нагревания: Автореф. дис... канд. вет. наук. 16.00.06. - М., 1970. - 25 с.
19. Бабич В. А. Розведення та утримання бджіл. - К.: Урожай. - 1972. - 220с.
20. Баталов Ф. С. Вентиляция и режим влажности в ульях// Пчеловодство.- 1959. - № 12. - С. 10 - 14.
21. Бахман Н. Г. Об основаниях сортоведения мёда // Русский пчеловодный листок.- 1916. - № 2. -47с.
22. Бейкон А., Диккенс Л. Мёд // Пчела и улей.-М.: Наука, 1969. - С. 381.
23. Бей-Биенко Г. Я. Мир насекомых и охрана прирды // Природа. - 1972. - № 11. - С. 17 - 19.
24. Бобриков В. М. Товароведная характеристика мёда // Пчеловодство, 1967. - № 12. - С. 30 - 31.
25. Богданов К. Антисептические свойства меда // Пчеловодство.- 1989.- №6.- С.48.
26. Бойко А. К. Про застосування сухого кормового біоміцину у бджільництві // Бджільництво. - К.: Урожай. - 1964. - С. 92 - 97.
27. Борнус Л., Белинский А. Достижения науки и практики в пчеловодстве Польши // Пчеловодство.-1962. - № 11. - С. 26 - 28.
28. Вансел. Цит. по: Петров В. Биологическое происхождение мёда // Апиакта. - 1974. - Т. ІХ. - № 2. - С. 55.
29. Васильев Цит. по Младенов С. // Мёд и мёдолечение: Пер. с болгарского. Кишенёв: Штиница, 1984. - 197 с.
30. Василів Б. Торгівля продуктами пасічництва в старовину // Український пасічник.- 1995. - № 3. - С. 31 - 32.
31. Вилларет В. Л. О химическом составе пчелиного мёда и способах распознавания фальсификаций его. - М.: издание Фольфа, 1891. - 83 с.
32. Витвицкий Н. М. Практическое пчеловодство. - М.: издание Маркса, 1835.-Ч. І. - 174 с.
33. Витвицкий Н. М. Практическое пчеловодство. - М.: издание Маркса, 1842.-Ч. ІІ. - 249 с.
34. Витвицкий Н. М. Практическое пчеловодство. - М.: издание Маркса, 1842.-Ч. ІІІ. - 240 с.
35. Власенко В.В., Розанов С. Ф. Міграція цезію-137-134 в мед та бджолине обніжжя // Пасіка.-1996. - № 3. - С. 27.
36 Власенко В.В., Розанов С. Ф. Забруднення меду та бджолиного обніжжя цезієм -137 134 // Пасіка.- 1996.- №8.- С.25.
37. Власенко В.В, Кравців Р.Й., Хоменко В.І. та ін. Ветеринарно-санітарна експертиза сировини та продуктів тваринного походження / Вінниця, РВВВАТ Віноблдрукарня”.- 1999.- 514 с.
38. Гайдак М. О. О заменителях пыльцы // Пчеловодство.- 1960. - № 6. - С. 46.
39. Генсицкий И. П., Середа А. Г. Белки мёда // Пчеловодство. - 1967. - № 11. - С. 26 - 27.
40. Генсицкий И. П. Ускореный метод определения фальсификации пчелиного мёда // Гигиена и санитария.- 1968. - № 9. - С. 58.
41. Генсицкий И. П. О ферментативном гидролизе сахарозы в пчелином мёде // Вопросы питания.- 1968. - № 3. - С. 90 - 91.
42. Генсицкий И. П. Некоторые особенности состава и биологические свойства мёда из различных областей Украины и методы его исследования: Автореф. дис... кад. биол. наук: 16. 00. 06 / Львов, 1969. - 23 с.
43. Генсицкий И.П., Середа А.Г. Количественная характеристика инвертазы пчелинного меда // Пчеловодство.- 1986.- Вып.17.- С. 38 42.
44. Глухов М. М. Важнейшие медоносные растения и способы их разведения. - М.: Колос, 1950. - 624 с.
45. Глухов М. М. Медоносные растения. - М.: Наука, 1955. - 512 с,
46. Грей, Френкель. Цит. по: Уайт Дж. У мл. Мёд // Пчела и улей. - М.: Россельхозиздат, 1969. - С. 381.
47. Гробов О. Ф., Смирнов А. М., Попов Е. Т. Болезни и вредители медоносных пчёл. - М.: Агропромиздат, 1987. -335с.
48. ГОСТ 19792 - 87. Мёд натуральный. Технические условия.
49. Губин А. Ф. Медоносные пчёлы и опыление красного клевера. - М.: Сельхозгиз, 1947. - 279 с.
50. Губин А. Ф. Определение удельного веса мёда // Пчеловодство.- 1951. - № 4. - С. 39.
51. Гурков В. С., Терёхин С. Ф. От колоды к рамочному улью // Пчеловодство.- 1995. - № 4. - С. 58 - 60.
52. Гусельников А. Л. Пчеловодство. - М.: Колос, 1954. - 614 с.
53. Гутникова З. И. Вереск болотный чашецветный - источник получения "пьяного мёда" // Пчеловодство.- 1949. - № 9. - С. 38.
54. Даценко М. Опытное решение о пользе медвяной росы для пчёл // Экономические записки.- 1861. - № 3 - 4. - С. 38.
55. Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты.- Бухарест: Апимондия, 1988.- С. 73 74.
56. Долгорукий А. Замечания о мёде // Посредник.-1849. - № 3. - С.4.
57. Долгунова Г. А., Бутко М. П., Смирнов А. М. Определение остаточных количеств стрептомицина в мёде // Ветеринарияю.- 1970. - № 4. С. 113 - 115.
58. Дмитриев О. Д.,Резников В. С. Антибиотики в пчеловодстве // Пчеловодство.-1968. - № 2. - С. 16 - 18.
59. Елагин П. Фальсификация продуктов пчеловодства // Тр. Всероссийского съезда пчеловодов в Москве. - М., 1895. - С. 25 - 26.
60. Ермолов П. А. Основы практического пчеловодства. - М.: Наука. - 1949. - 223 с.
61. Жданов С. Сохранить ценные кеачества мёда // Пчеловодство.- 1961. - № 2. - С. 33 - 34.
62. Жуковский П. М. Ботаника: Учебное пособие. - М.: Высш. шк., 1964. - 383 с.
63. Жулай В.Є. Амінокислотний склад деяких сортів меду // Український пасічник.- 1998.- №4.- С. 30 31.
64. Жулай В.Є., Новик О.Л. Мінеральний склад різних сортів меду // Пасіка.- 1998.- №9.- С. 22.
65. Закатимова З. И. Некоторые физико-химические и токсико-логические свойства падевых медов и пади Приморского края: Автореф. дис... канд. биол. наук: Ленинград. вет. ин - т. - Л., 1951. - 20 с.
66. Зарин Э. Я. Мёд, его фальсификации и простейшие способы их распознавания // Вестн. рус. о-ва пчеловодов.- 1910. - № 3. - С. 27 - 32.
67. Зарин Э. Я. Материалы к вопросу о составе мёда в различных районах России // Тр. с - х. бак. лаб. Сиб. 1911.- Т. ІІІ. - № 10. - С.29.
68. Зарин Э. Я. Мёд и методы его исследования // Тр. с - х. бак. лаб. Сиб. 1912.- Т. ІV. - № 11. - 137с.
69. Зубов А. В. Зимовка пчёл на мёде с большой примесью пади // Пчеловодство.- 1949. - № 8. - С. 57 - 58.
70. Зубов А. В. Зимовка пчёл на мёде с примесью пади // Пчеловодство.- 1953. - № 11. - С. 48.
71. Зубов А. В. Пчелы и падь // Пчеловодство.- 1954. - № 8. - С. 38.
72. Израэль Ю. А., Петров В. П. Радиоактивное загрязнение сред в зоне аварии на ЧАЭС // Метеорология и гидрология.- 1987. - № 2. - С. 54 -57.
73.Илларионов А. И. Определение инсектицидов в мёде// Пчеловодство.- 1981. - № 8. - С. 30 - 31.
74. Ильин Н. И. Мёд воск и прополис. - Л.: Сельхозгиз, 1926. - 158с.
75. Иойриш Н. П. Пчела и здоровье . - М.: Наука, 1961. - 187 с.
76. Иойриш Н. П. Пчёлы - крылатые фармацевты. - М.: Наука, 1964. - 158 с.
77. Иойриш Н. П. Пчёлы - крылатые фармацевты. - М.: Наука, 1966. - 202 с.
78. Иойриш Н. П. Продукты пчеловодства и их использование.- М.: Россельхозиздат, 1976 .- С. 175.
79. Каблуков И. А. О мёде, воске, пчелином клее и их подмесях. - М. - Л.: Учпедгиз, 1927. - 122 с.
80. Каблуков И. А. О мёде, воске, пчелином клее и их подмесях. - М. - Л.: Учпедгиз, 1941. - 176 с.
81. Какпаков В.Г. Пчела и окружающая средаи // Пчеловодство.- 1995.- №2.- С. 20 21.
82. Калле А. Мёд и консервирование человеческих тканей // Апиакта, 1970. - Т. V. - № 3. - С. 19.
83. Камлер Ф. Як отримати якісний нектарний мед // Пасіка.- 1997.- №11.- С. 19.
84. Камлер Ф. Щоб мед був якісним // Пасіка.- 1996. - № 7. - С. 18.
85. Камлер Ф. Як отримати якісний нектарний мед // Пасіка.- 1997.- №11.- С. 19.
86. КарташовГ.А. Как откачивать вересковый мёд // Пчеловодство.- 1950. - № 7. - С. 34.
87. Карякин А. Определение биологической доброкачественности мёда // Опытная пасека.- 1939. - № 7 - 8. - С. 341.
88. Керимов К. Ю. Определение водности и удельного веса мёда // Пчеловодство, 1957. - № 9. - С. 33 - 34.
89. Клочко Р.Т., Шатрова Т.С. К вопросу о кислотності меда // Пчеловодство.-1989.-№12.-С.37.
90. Коблианидзе Г. Л., Чоговадзе Ш. К., Дембицкий А. Д. Ароматы грузинских медов // Пчеловодство.- 1973. - № 1. - С. 36 - 37.
91. Ковальов Н. И. Органолептическая оценка готовой пищи. - М.: Наука, 1968. - 116с.
92. Коваль Я. Екологічно чистий мед // Український пасічник, 1995. - № 2. - С. 32 - 33.
93. Колякова В.Я., Бутко М.П., Смирнова А. М. Определение хлорофоса в мёде // Пчеловодство.- 1971. - № 5. - С.33.
94. Комаров П.М., Копелькиевский Г.В., Пономарёва Е.Г., Таранов Г.Ф., Темнов В. А. Пчеловодство. - М.:Колос, 1955. - С. 624 - 654.
95. Корабльов И. И. Пчеловодство. - М. - Л.,1934. - 398 с.
96. Котова Г. М., Буренин Н. Л. Практические советы пчеловоду. - М.: Колос, 1971. - 150 с.
97. Крэйн Е. Использование человеком природных ресурсов посредством пчёл // Апиакта. - Бухарест,1975. - Изд - во Апимондии. - № 3. - С. 95 - 107.
98. Кретович В. Л. Введение в энзимологию. - М.: Наука,1967. - С. 352.
99. Кубайчук В. А.,Резницкий Є. М. Шляхи очищення та запобігання радіоактивному забрудненню продуктів бджільництва // Бджільництво. - респ. міжвідом. темат. наук. збір. - Вип. 20. - К.: Урожай. - 1992. - С. 32 - 35.
100. Кузин А. И., Шапиро Н. И. Основы радиационной биологии. - М.: Наука, 1964. - 404 с.
101. Кузнецов А., Ермолаева П. Е. К вопросу качества туркестанских медов // Тр. Туркм. СХИ им. Калинина. - Ашхабад, 1963. - Т. ХІІ. - С. 297 - 298.
102. Лаврёхин Ф. А. К 200-летию московского государственного университета // Пчеловодство.- 1955. - № 5. - С.3-10.
103. Лаврёхин Ф. А., Панкова С. В. Биология пчелиной семьи. - М.: Колос, 1975. - 296 с.
104. Лебедев В. И., Билаш Н. Г. Биология медоносной пчелы. - М.: Агропромиздат, 1991. - 239 с.
105. Лиск Л. Дж. Пчёлы как средство борьбы с загрязнением окружающей среды. - Апиакта, 1979. - Т.ХІV. - № 1. - С. 31.
106. Ловелл Д. Х. Падь // Энциклопедия пчеловодства. - М.: Наука, 1964. - С. 188.
107. Ловелл Г. Б. Источник нектара и пыльцы // Пчела и улей. - М.: Наука, 1969. - С. 200 - 211.
108. Люч. Цит. по Младенов С. // Мёд и мёдолечение: Пер. с болгарского. - Кишенёв. - Штиница, 1984. - 197 с.
109. Манохин И. В. Человек и пчела. - Тула, 1972. - 250 с.
110. Манохин И. В. Человек и пчела. - Тула, 1979. - 350 с.
111. Мартин Е. К. Цит. по Уайт Дж. У. мл. Мёд // Пчела и улей. - М. : Россельхозиздат, 1969. - С. 355.
112. Макарочкин Б. А., Юденич Д. М. Минеральные вещества мёда // Пчеловодство.- 1960. - № 11. - С. 15.
113. Маурицио А. Кормление пыльцой и жизненные процессы у медоносной пчелы // Новое в пчеловодстве. - М.: Наука, 1958. - С. 372 - 444.
114. Маурицио А. Ферменты у пчёл // Пчеловодство.-1960. - № 12. - С. 50 - 51.
115. Маурицио А. Нектар и мёд // Пчеловодство, 1964. - № 3. - С. 42 - 44.
116. Мелой Р. Мёд // Международный конгрес по пчеловодству. - Бухарест, 1967. - С. 294 - 298.
117. Мельниченко А. Н., Козин Р. Б. О задачах и принципах разработки систем пчеловодства по зонам страны // Системы ведения пчеловодства в различных природно-климатических зонах. - М.: Наука, 1968. - С. 3 - 10.
118. Мельничук И. А. О созревании углеводного корма в гнёздах пчёл // Пчеловодство.- 1970. - № 8. - С. 30 -31
119. Мельничук И. А. Созревание корма и зимовка пчёл при осеннем кормлении сахаром // ХІХ Междунородный конгрес по пчеловодству. - Бухарест, 1963. - С. 226.
120. Милиам В. Г. Цит. по : Гайдак М. Г. Жизнедеятельность медоносных пчёл // Пчела и улей. - М.: Россельхозиздат, 1969. - С. 80 - 148.
121. Миронов В. Г. Ступени истории // Пчеловодство.- 1967. - № 11. - С. 28 - 30.
122. Миронов В. Г. Скифское изобилие // Пчеловодство.- 1970. - № 2. - С. 17 - 18.
123. Миронов В. Г. Пчеловодство Киевской Руси // Пчеловодство.- 1971. - № 8. - С. 60 - 62.
124. Миронюк С. М. Заготовка продуктов пчеловодства. - М.: Колос, 1957. - 188 с.
125. Мирошниченко А. Мёд из сахара // Пчеловодная жизнь, 1906. - №19. - С. 510.
126. Младенов С. Мёд и мёдолечение: Пер. с болгарского. - София. - Земиздат, 1969. - С. 84.
127. Младенов С. Мёд и мёдолечение: Пер. с болгарского. - Кишинёв. - Штиница, 1984. - 197 с.
128. Муквич Н. В. Правила вивезення бджолопродукції за кордон // Пасіка.- 1996. - № 1. - С. 6 - 7.
129. Муквич Н. В. Закони про бджільництво // Пасіка, 1996. - № 5. - С.26.
130. Назаров С. С. Охрана пчёл от ядохимсикатов // Пчеловодство.- 1969. - № 3. - С. 34 - 36.
131. Назаров С. С. Попадание пестицидов в гнездо медоносной пчелы и загрязнение продуктов пчеловодства // Мат. докл. ХХІІІ Междунар. конгр. по пчеловодству. - М.: Изд-во Апимондии. - Бухарест. - Румыния, 1971. - С. 518 - 520.
132. Наумкин В.П. Биохимический состав монофлорных медов // Пчеловодство.-1998.-№6.-С.51.
133. Некрасов В. Ю. О биохимических свойствах мёда // Пчеловодство.- 1949. - № 11. - С. 58.
134. Некрасов В. Ю. Мёд и его хранеие // Пчеловодство.- 1953. - № 8. - С. 28 - 33.
135. Некрасов В. Ю. Нормы убыли мёда // Пчеловодство.- 1960. - № 9. - С. 59 - 60.
136. Некрасов В Ю. " Пьяный мёд" // Пчеловодство.- 1962. - № 10. - С.34.
137. Некрасов В. Ю. Исторические судьбы русского пчеловодства // Пчеловодство.- 1965. - № 4. - С. 22 - 24.
138. Нестерводський В. Пасіка. Підручник пасічництва. - К.: Книгоспілка, 1926. - 306 с.
139. Нестерводський В. А. Як одержати більше меду та воску. - Київ - Харків, 1950. - 75 с.
140. Нестерводський В. А. Організація пасік та догляд за бджолами. - К.: Урожай, 1971. - 451 с.
141. Новосельский М. О мерах против подделки (фальсификации) мёда // Русский пчеловодный листок.- 1899. - № 5. - С. 138 - 140.
142. Нуждин А. С. Соты - это мёд // Пчеловодство.- 1965.- № 4.-С. 2-3.
143. Нуждин А. С. Из истории пчеловодства в России // Апиакта.- 1971. - № 1. - С. 46 - 48.
144. Орехова Р. П. В помощь заготовителю пчёлопродукции. - М.: Колос, 1966. - 93 с.
145. Оржевский М. Д. Влияние падевого мёда на личинок и взрослых пчёл // Тр. Воронеж. зоовет. ин - та. - Воронеж, 1948. - Т. 11. - С. 63 - 65.
146. Оржевский М. Д. Электрометрический способ определения пади // Пчеловодство.- 1954. - № 9. - С. 42 - 44.
147. Оржевский М. Д. Падь и её влияние на пчелиную семью // Пчеловодство.- 1959. - № 8. - С. 28 - 30.
148. Парк О. В. Изменения воды в нектаре, производимые пчёлами при созревании мёда // Пчеловодство.- 1935. - № 8. - С. 48.
149. Петров Н. В. К вопросу о борьбе с фальсификацией мёда // Сельскохозяйственная жизнь.- 1899. - № 4. - С. 3 - 4.
150. Петров В. Биологическое происхождение мёда // Апиакта.- 1974. - Т. ІХ. - № 2. - С. 53 - 58.
151. Покорский-Жоравко А. Опыт исторического обзора пчеловодства в России // Пчеловодная жизнь.- 1843. - № 6. - С. 10 - 20.
152. Поллак Г. Ф. Гигиеническая характеристика медов Казахстана // Тр. Казах. ин - та эпидемиологии и гигиены. - Алма - Ата, 1961. - С. 557 - 564.
153. Поліщук В. П. Збільшення виробництва продуктів бджільництва . - К.: Урожай, 1975. - 144 с.
154. Полищук В. П., Пилипенко В. П. Пчеловодство. Справочное пособие. - К.: Вища шк., 1990. - 132 с.
155. Поліщук В. П., Гайдар В. А. Пасіка. - К.: Урожай, 1993. - 272 с.
156. Полтев В. И., Нешатаева Е. В. Болезни и вредители пчёл ( с основами микробиологии). - М.: Колос, 1984.-172с.
157. Понамарёва Л. К., Митюков А. Д., Навозова Т. К. Контроль за качеством мёда // Пчеловодство.- 1972. - № 12. С. 41 - 42.
158. Правила ветеринарно-санитарной экспертизы мёда на мясо- молочных и пищевых контрольных станциях и в ветеринарных лабораториях.-М.: Агропромиздат, 1981.
159. Роговський П. Я., Остапенко В. П. Якість меду через 7 років // Дім, сад, город.- 1989. - № 1. - С. 18.
160. Розов С. А. Подмосковное пчеловодство в глубокую старину // Пчеловодство.- 1947. - № 9. - С. 47 - 52.
161. Рудик С. К. Становлення лікування людини і тварин (історичні нариси). - К. Вища шк., 1996. - 77 с.
162. Рут А., Рут Э. Пчеловодство: Пер. с англ. - М.: Сельхозгиз, 1938. - 400с.
163. Рут А. И и др. Энциклопедия пчеловодства. - М.: Колос, 1964. - 380с.
164. Русакова Т. М. О диастазном числе медов // Пчеловодство.- 1984. - № 10. - С. 22 - 23.
165. Русакова Т. М., Лебедев В. И. О кристализации мёда // Пчеловодство.- 1990. - №5. - С. 23 - 26.
166. Русакова Т. М., Мартынова В. М. Отечественные меда, что мы знаем о них // Пчеловодство, 1990. - № 9. - С. 34-36.
167. Русакова Т.М. А что такое мед ? // Пчеловодство.-1998.-№10.-С.55-57.
168. Силицкая Н. Микроскопический анализ пыльцы мёда // Тр. НИИ пчеловодства.- М.: Московский рабочий.-1966. - С. 512.
169. Смарагдова Н. С. С каких растений пчёлы приносят нектар и пыльцу // Пчеловодство.- 1968. - № 5. - С. 36 - 37.
170. Смирнов А. М. О содержании антибиотиков в мёде // Пчеловодство, 1969. - № 5. - С. 28 - 29.
171. Снигур М. И., Радченко М. Ф. Организовать борьбу за высокое качество мёда // Пчеловодство.- 1960. - № 5. - С. 18 - 19.
172. Соловйова Т. Я. Исследование сахаров гречишного и липового мёда методом бумажной хроматографии // Изв. высших учеб. заведений, 1963. - № 2. - С. 85.
173. Стефановский И. Содержание углеводов в медах Северного Кавказа // Тр. Сев. Осет. с - х ин - та, 1953. - Т. ХІV. - С. 165 - 177.
174. Таранов Г. Ф. Вопросы технологии пчеловодства,1972.-№ 3.-С.9-10.
175. Таранов Г.Ф. Промышленная технология получения и переработки продуктов пчеловодства.-М.:Агропромиздат, 1987.-С.251-254.
176. Таузенд Г. Ф. Изношенные соты? Мёд в них темнеет // Апиакта.- 1974. - Т. ІХ. № 2. - С. 73 - 74.
177. Темнов В. А. Пчеловодство. - М.:Учпедгиз. - 1941. - 220 с.
178. Темнов В. А. О повышении качества мёда, воска и искуственной вощины // Пчеловодство. - 1946, №11-12. - С. 27 - 30.
179. Темнов В.А. Карамелизация мёда//Пчеловодство.-1949.-№1.-С.19-21.
180. Темнов В. А. Новый способ определения пади известковой реакцией // Пчеловодство. 1949.- №1. - С. 21 - 24.
181. Темнов В. А. Способ количественного определения пади в меду // Бюлетень изобретений, 1950. - № 5. - С. 84.
182. Темнов В. А. Химический состав и токсичность падевого мёда // XVII Международны конгресс по пчеловодству. - М.: Колос, 1958. - С. 99 - 106.
183. Темнов В. А. Падевьій мёд ценньій продукт // Пчеловодство.- 1961. - № 9. - С. 32.
184. Темнов В. А. Р пчелином мёде // Пчеловодство.- 1961. - № 1. - С. 39.
185. Темнов В.А. Порошкообразньій мёд // Пчеловодство.- 1962. - № 6. - С. 13.
186. Темнов В.А. От нектара до мёда // Пчеловодство.- 1964.-№ 3. - С. 42 - 44.
187. Темнов В. А. Падевый мёд // Пчеловодство.- 1965.- № 3. - С. 30 - 31.
188. Темнов В.А. Технология продуктов пчеловодства.-М.,1965.-С.5.
189. Темнов В. А. Новое о химическом составе мёда // Пчеловодство.- 1974. - № 4. - С. 28 - 29.
190. Темнов В. А. Ботанические сорта мёда // Пчеловодство.- 1976. - № 5. -С. 20 - 23.
191. Темнов В. А. Ботанические сорта мёда // Пчеловодство.- 1976. - № 6. -С. 25 - 26.
192. Трубецкой П. В. О пчеле и пчеловодстве до нашей эры // Пчеловодство.- 1958. - № 12. - С. 48 - 50.
193. Трубецкой П. Пчеловодство в древности // Пчеловодство, 1963. - № 3. - С. 41.
194. Уайт Дж. У. мл. Мёд // Пчела и улей. - М.: Наука, 1969. - С. 352 - 384.
195. Фёдоров Т. Г. О дозаривании мёда в улье // Пчеловодство.- 1988. - № 8. - С. 20 - 21.
196. Фисун Ю. Несколько слов о безакцизном сахаре // Рус. пчеловод. листок.- 1907. - № 8. - С. 204.
197. Форваль Г. Состав и свойства сахарного мёда и методы выявления этого фальсификата. - Учён. записк НИИ Пчеловодства. - М.: Колос, 1967. - № 16. - С. 7.
198.Форваль Г. Значение и цель пыльцевого анализа мёда // Апиакта.- 1971. - Т. ІV. - № 2. - С. 51 - 53.
199. Хлопин Г. В. Методы исследования мяса, мясных и рыбных продуктов. - М. - Л.,1934. - С. 319 - 322.
200. Цандер Е. Мёд,его состав, образование, ценность, основные положения для мёдоиспытания. - М., 1931. - 139 с.
201. Чайка Т. П. О химическом составе рыночного натурального мёда // Вопросы питания.- 1961. - №6. - С. 75.
202. Чепурной И. П., Русакова Т. М. Определение ботанического происхождения мёда // Пчеловодство.- 1981. - №9. - С. 25 - 26.
203. Чепурной И. П. Изменения свойств мёда при хранении // Пчеловодство.- 1981. - № 12. - С. 25 - 26.
204. Чепурной И. П. Определение цвета мёда // Пчеловодство.- 1982. - №8. - С. 31.
205. Чепурной И. П. Аромат пчелиного мёда // Пчеловодство.- 1983. - №1. - С. 28 - 29.
206. Чепурной И. П., Артемьев Б. В. Определение сахаров в мёде // Пчеловодство.- 1983. - № 10. - С. 51 - 52.
207. Чепурной И. П. Свободные аминокислоты мёда // Пчеловодство.- 1983. - № 12. - С. 28 - 29.
208. Чепурной И. П., Жигадло Б. Н., Черкасова А. И. Методические указания по определению качества мёда, нектара и пыльцы. - М.: Изд-во ВАСХНИЛ, 1985. - 14 с.
209. Чепурной И. П. Определение оксиметилфурфурола в мёде // Пчеловодство.- 1986. - № 9. - С. 23 - 24.
210. Чепурной И. П. Заготовка и переработка мёда. - М.: Агропромиздат, 1987. - 78 с.
211. Чепурной И. П. Кристализация мёда // Пчеловодство.- 1987. - № 12. - С. 26 - 27.
212. Чепурной И.П. Лечебные свойства меда // Пчеловодство.-1998.-№1.-С.54.
213. Черкасова А.І. Активність ферментів медів залежно від ступеня нагрівання // Бджільництво.-1969.-Вип.5.-С.69-74.
214. Черкасова А. І. Пилковий аналіз меду // Бджільництво: респ. міжвід. темат. наук. збірник. - вип. № 6. - К.: Урожай, 1970. - С. 58 - 62.
215. Черкасова А. І. Порівняльна характеристика світлих і темних медів Української РСР // Бджільництво: респ. міжвід. темат. наук. збірник. - Вип. №6. - К.: Урожай, 1970. - С. 58 - 62.
216. Черкасова А. И. Диастазное число медов Украины // Пчеловодство.- 1971. - № 1. - С. 29 - 30.
217. Черкасова А. І., Істратов І. Ф. Динаміка залишків пестицидів в продуктах бджільництва // Бджільництво: збір. наук. Праць. К.: Урожай, 1973. - С. 78 - 80.
218. Черкасова А. І., Блонська В. М., Губа П. О. та ін. Бджільництво / За ред. А. І. Черкасової. - К.: Урожай. - 1989. - 302 с.
219. Черкесова А.И., Давыденко И.К., Губа П.А. Словарь справочник по пчеловодству / Под ред. А.И.Черкасовой.-К.:Урожай,1991.-288 с.
220. Чернигов В. Д. Мёд. - Минск: Ураджай. - 1992. - 93 с.
221. Чистов В., Силицкая Н. Химический состав цветочных и падевых медов // Пчеловодство.- 1952.- № 10. - С. 14 - 16.
222. Чистов В. О. О кислотных и буферных свойствах медов // Пчеловодство.- 1954. - № 2. - С. 28 - 32.
223. Чистяков В.О., Благовещенская З.И. О содержании некоторых микроэлементов в пчелином мёде в связи с учением о биохимических провинциях // К познанию фауны и флоры Ивановской области. Иваново, 1961. - № 1. - С. 76 -79.
224. Чудаков В. Г. О составе и свойствах мёда // Пчеловодство.- 1963. - № 7. - С. 18 - 19.
225. Чудаков В.Г. О составе и свойствах медов Советского Союза // ХІХ Междунар. конгресс по пчеловодству: Тез. докл. Чехословакия,1963.-М.:Сельхозиздат,1963.-С.235.
226. Чудаков В. Г. Состав и свойства сахарного мёда и методика выявления этого фальсификата. - Учён. зап. НИИ пчеловодства, 1967. - Вестн. № 16. - С. 130.
227. Чудаков В. Г. О ветеринарно-санитарной оценке мёда // Ветеринария.- 1971. - № 8. - С. 98.
228. Чудаков В. Величина диастазного числа мёда // Пчеловодство.- 1979. - № 8. - С. 21 - 22.
229. Чудаков В. Г. Технология продуктов пчеловодства. - М.: Колос, 1979. - 160 с.
230. Шакарян Г. А., Акопян З. Н., Севян Т. К., Даниелян С. Г. Влияние мёда и сахарного сиропа на активность антибиотиков // Пчеловодство.- 1972. - № 1. - С. 40 - 41.
231. Шакарян Г