Ветеринарно-санітарна оцінка пастових кормів із відходів забою тварин та вплив їх на продуктивність і якість м'яса птиці

Короткий опис

Одеський державний аграрний університет

на правах рукопису

Чорний Сергій Вікторович
УДК: 619:614.31:636.087:635.5

Ветеринарно-санітарна оцінка пастових кормів із відходів забою тварин та вплив їх на продуктивність і якість м'яса птиці

16.00.09 ветеринарно-санітарна експертиза

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Ковбасенко В.М.

Одеса 2004

Зміст
ВСТУП................................................................................................................................5
Розділ 1. Огляд літератури...................................................................................12
1.1. Проблема дефіциту кормової сировини та шляхи її зниження............................12
1.2. Резерви відходів м’ясопереробних підприємств та їх характеристика...............16
1.2.1. Загальна характеристика відходів.................................................................16
1.2.2. Хімічний склад і біологічна цінність відходів.............................................18
1.2.3. Санітарна характеристика відходів...............................................................21
1.3. Переробка відходів забою тварин у корми .........................................................23
1.4. Використання кормів з відходів м’ясокомбінатів у тваринництві.......................29
1.5. Стислий висновок з огляду літератури............................................................... 32
Розділ 2. Загальна методика та основні методи досліджень...... 38
2.1. Схема проведення досліджень............................................................................. .38
2.2. Об’єкти досліджень................................................................................................ 38
2.3. Організація і методи досліджень...........................................................................40
Розділ 3. Результати власних досліджень.................................................59
3.1.Відходи забою тварин, їх ветеринарно-санітарна оцінка та кормова цінність.....59
3.1.1. Відходи забою тварин......................................................................................59
3.1.2. Санітарна оцінка відходів................................................................................63
3.1.3. Хімічний склад відходів забою тварин..........................................................65
3.2. Утилізація відходів забою тварин шляхом переробки у корми............................ 70
3.2.1. Бактерицидна дія хімічних і фізичних факторів на мікрофлору відходів забою тварин.....................................................................................70
3.2.2. Утилізація відходів забою тварин переробкою у корми..............................77
3.2.3. Санітарна оцінка кормів..................................................................................80
3.2.4. Хімічний склад, кормова та біологічна цінність кормів..............................83
3.3.вплив пастових кормів на продуктивність і якість м’яса птиці.............................86
3.3.1. Вплив пастових кормів на продуктивність і якість м’яса курчат бройлерів................................................................................................86
3.3.1.1. Вплив пастових кормів на продуктивність курчат бройлерів.................86
3.3.1.2. Ветеринарно-санітарна оцінка тушок курчат бройлерів..........................88
3.3.1.3. Якісна і біологічна цінність м’яса курчат бройлерів...............................91
3.3.1.3.1. М’ясні показники тушок курчат бройлерів..........................................91
3.3.1.3.2. Органолептичні та фізико-хімічні показники м’яса
курчат бройлерів......................................................................................93
3.3.1.3.3. Хімічний склад м’яса курчат бройлерів................................................94
3.3.1.3.4. Біологічна цінність м’яса курчат бройлерів.........................................98
3.3.2. Вплив пастових кормів на продуктивність і якість м’яса курей...................99
3.3.2.1. Вплив пастових кормів на продуктивність курей.....................................99
3.3.2.2. Ветеринарно-санітарна оцінка м’яса курей..............................................100
3.3.2.3. Якісна і біологічна цінність м’яса курей.................................................102
3.3.2.3.1. М’ясні показники тушок курей............................................................102
3.3.2.3.2. Органолептичні і фізико-хімічні показники м’яса курей.................104
3.3.2.3.3. Хімічний склад м’яса курей.................................................................105
3.3.2.3.4. Біологічна цінність м’яса курей..........................................................108
3.3.3.1. Вплив пастових кормів на продуктивність каченят...............................109
3.3.3.2. Ветеринарно-санітарна оцінка тушок каченят........................................110
3.3.3.3. Якість і біологічна цінність м’яса каченят..............................................113
3.3.3.3.1. М’ясні показники тушок каченят........................................................113
3.3.3.3.2. Органолептичні та фізико-хімічні показники м’яса каченят............114
3.3.3.3.3. Хімічний склад м’яса каченят..............................................................116
3.3.3.3.4. Біологічна цінність м’яса каченят.......................................................119
3.3.4.1. Вплив пастових кормів на продуктивність качок...................................119
3.3.4.2. Ветеринарно-санітарна оцінка тушок качок............................................121
3.3.4.3. Якість і біологічна цінність м’яса качок.................................................123
3.3.4.3.1. М’ясні показники тушок качок...........................................................123
3.3.4.3.2. Органолептичні та фізико-хімічні показники м’яса качок.............125
3.3.4.3.3. Хімічний склад м’яса качок.................................................................127
3.3.4.3.4. Біологічна цінність м’яса качок..........................................................130
3.4.Показники безпеки м’яса птиці...............................................................................131
3.5. Економічна ефективність переробки відходів забою тварин у пастові корми та використання їх у птахівництві..............................................................131
3.5.1. Економічна ефективність переробки відходів забою тварин у пастові корми.................................................................................................131
3.5.2. Економічна ефективність застосування пастових кормів у птахівництві...................................................................................................135
РОЗДІЛ 4. Аналіз і узагальнення результатів досліджень...............138
Висновки....................................................................................................................147
Пропозиції виробництву...................................................................................151
Список використаних джерел......................................................................152
Додатки.......................................................................................................................178

ВСТУП

Збільшення виробництва продуктів харчування та підвищення життєвого рівня людей одне з основних завдань, яке постає в сучасних умовах перед агропромисловим комплексом України. За цих умов основна увага повинна приділятися підвищенню виробництва продуктів тваринництва м’яса, молока тощо, які є одним з основних джерел забезпечення раціону людини повноцінними білками, жирами, вітамінами та мінеральними речовинами [1-4].
Однак, в останнє десятиріччя, у зв’язку з перебудовою країни й переходом до ринкової економіки, намітилася тенденція до зниження темпів зростання товарної продукції сільського господарства, знизилося середньорічне споживання на душу населення продуктів тваринництва в порівнянні з 1991 роком. На зниження виробництва продуктів тваринництва впливає ряд чинників. Із скороченням виробництва кормів у країні, в загальному кормовому балансі значно скоротилася питома вага білково-мінеральних кормів тваринного походження, але зросла питома вага зернових кормів; недостає ефективних кормових наповнювачів, що визначає низьку кормовіддачу, сповільнює ріст і продуктивність тварин, саме тому в збільшенні виробництва продуктів тваринництва й підвищенні їх якості велике значення має створення міцної кормової бази [5-10].
У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема пошуку нових джерел нетрадиційної сировини для виробництва кормів, застосування яких сприятиме покриттю дефіциту традиційної сировини й збільшенню виробництва продуктів тваринництва. Одним із видів нетрадиційної сировини можуть бути відходи забою тварин як база повноцінних білків, жирів, вітамінів, мінеральних і біологічно активних речовин, необхідних для росту й розвитку сільськогосподарських тварин і птиці [11-18].
При забої тварин отримують від 7,0 до 19,0% відходів, серед яких практичне зацікавлення як сировина для виробництва кормів, має вміст передшлунків жуйних тварин канига, вихід якої становить біля 10%, і вміст шлунка свиней, що становить 1% до живої маси тварин[19-21].
Крім відходів, що безпосередньо отримують при забої тварин, на м’ясопере­робних підприємствах накопичується значна кількість відходів, що не враховуються: фуза від очищення жирів, вміст стічної води тощо. При виробництві 1 т харчового жиру отримують як відходи до 30 кг яловичої, 24 кг свинячої і 150 кг міздрової фузи, які потрапляють у каналізацію і практично не використовуються [22-25].
У стічних водах м’ясокомбінатів міститься від 2,5 до 4,2% осадів, 90% яких складається з органічної речовини. В 1 літрі стічних вод міститься до 2,4 г жиру [26-29].
Вихід білково-жирової маси, що накопичується у каналізаційних відстійниках, становить (у кг) в середньому: при забої одної тварини великої рогатої худоби 3,1, свиней 3,3, овець 0,24. При використанні відходів забою тварин як нетрадиційної сировини для виготовлення кормів необхідно враховувати, що відходи є добрим поживним середовищем для мікроорганізмів, і в них може міститися патогенна й умовно-патогенна мікрофлора, що перешкоджає широкому їх використанню як сировини для виробництва кормів [30-35].
Дослідження з використання відходів забою тварин для виробництва кормів вперше були проведені у 1932 році, внаслідок чого була встановлена перспективність їх переробки в корми. Дослідженнями, проведеними вітчизняними й зарубіжними вченими в останні десятиріччя, встановлено, що корми, виготовлені з відходів м’ясокомбінатів, з успіхом можна використовувати при відгодівлі й вирощуванні свиней і птиці, замінюючи зернову частину раціону [36-41].
У 70-х роках ХХ століття вперше в нашій країні вченими Одеського державного аграрного університету під керівництвом академіка Ковбасенка В.М. були науково обґрунтовані й розроблені малоенергоємкі технології утилізації відходів забою тварин переробкою їх у корми [42-50].
Але в сучасних складних умовах у країні і у зв’язку з переходом до ринкових відносин та різних форм власності, більшість розроблених технологій неможливо впроваджувати у виробництво.
Актуальність теми. Проблема використання джерел нетрадиційної сировини для виробництва кормів у сучасних умовах особливо актуальна. За даними Міністерства аграрної політики України запаси кормів для потреб тваринництва в кінці 2003 року становили 4 мільйони 900 тисяч тонн, що на 26 % менше в порівнянні з 2002 роком. Відходи забою тварин практично не використовуються, а являють собою не тільки джерело забруднення навколишнього середовища, але і потенційне джерело розповсюдження захворювань тварин і людини.
Необхідно враховувати, що відходи, які отримують при забої тварин, менш цінні в порівнянні з традиційною сировиною, тому в сучасних умовах вони практично не переробляються, а вивозяться на звалище, не зазнаючи утилізації, що створює не тільки додаткові витрати на виробництво основної продукції, а й додаткове джерело забруднення навколишнього середовища.
Однак, для вирішення екологічних і економічних проблем в останні роки проведено ряд досліджень, спрямованих на розробку технологій утилізації відходів переробкою у корми і кормові домішки: від звичайного висушування під сонячними променями до виробництва сухих тваринних кормів. Але усі розроблені й запропоновані технології не знайшли широкого застосування у виробництві у зв’язку зі значними витратами на виготовлення кормів і відносно низькою їх кормовою цінністю.
При впровадженні утилізації відходів переробкою у корми необхідно враховувати наявність технологічного обладнання, яким у свій час були оснащені практично всі м’ясокомбінати. Але перехід до ринкових відносин сприяв створенню в країні мережі малотоннажних м’ясопереробних підприємств, боєнь і забійних пунктів, більшість з яких оснащені обладнанням для переробки вторинної сировини. Крім того, на великих тваринницьких фермах і фермерських господарствах функціонує ціла система забійно-санітарних пунктів, в яких відсутнє обладнання для переробки вторинної сировини, тому відходи, які отримують у цих господарствах при забої тварин не підлягають утилізації, а являють собою додаткове джерело забруднення навколишнього середовища та захворювань тварин і людини.
З аналізу літературних джерел та власних досліджень встановлено, що в таких умовах найбільш простим методом утилізації відходів є переробка їх у рідкі тваринні корми (варені). Утилізація відходів забою тварин шляхом переробки їх у варені корми можлива на всіх м’ясопереробних підприємствах, які розташовані недалеко від тваринницьких ферм, де можна використовувати варені корми. Але технологія утилізації відходів забою тварин виготовленням варених кормів також не знайшла свого широкого втілення у виробництві (висока енергоємність, відносно низька кормова цінність та короткий термін зберігання) [51-55].
Актуальність проблеми, що вивчається, полягає не тільки в збільшенні виробництва кормів із відходів забою тварин, але і впровадженні безвідходної, екологічно чистої технології переробки тварин на всіх м’ясопереробних підприємствах, не залежно від їх оснащеності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є окремим розділом комплексної теми кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та фармакології Одеського державного аграрного університету № 7.2 Розробити ветеринарно-санітарні вимоги до виробництва високоякісних м’ясних і молочних продуктів та сировини тваринного походження при безвідходній технології їх виробництва на малотоннажних підприємствах в умовах ринкових відносин” (номер державної реєстрації 0101U005563).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи було встановити ветеринарно-санітарну оцінку пастових кормів із відходів забою тварин та їх вплив на продуктивність і якість м’яса птиці, вдосконалити і науково обґрунтувати утилізацію відходів забою тварин шляхом переробки їх в кормові пасти, із вирішенням наступних завдань:
− вивчити стан сировинної бази м’ясопереробних підприємств і встановити кормову та біологічну цінність відходів забою тварин.
− удосконалити технологію утилізації відходів забою тварин переробкою в кормові пасти з обґрунтуванням ветеринарно-санітарних вимог.
− вивчити хімічний склад, кормову й біологічну цінність кормових паст із відходів забою тварин та їх вплив на продуктивність птиці, якість та безпеку м’яса.
− обґрунтувати економічну ефективність утилізації відходів м’ясопереробних підприємств переробкою їх у кормові пасти та використання останніх у птахівництві.
Об’єкт дослідження: відходи забою тварин, виготовлені з них корми, птиця та м’ясо птиці.
Предмети дослідження: бактеріальне обсіменіння, фізико-хімічні і біологічні показники відходів забою тварин та виготовлених із них кормів; органолептичні, фізико-хімічні і біологічні показники м’яса птиці, яка відгодовувалась з використанням кормових паст.
Методи дослідження: ветеринарно-санітарні, органолептичні, біохімічні, хімічні, мікробіологічні, технологічні, біологічні та математичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в ветеринарно-санітарній експертизі кормових паст із відходів забою тварин та вивченні їх впливу на продуктивність і якість м’яса птиці, в розробці і науковому обґрунтуванні сучасної малоенергоємкої технології утилізації відходів забою тварин переробкою у кормові пасти і використання їх у птахівництві. Вперше, в Україні, на підставі комплексних досліджень, вирішена проблема використання відходів забою тварин як нетрадиційної сировини для виробництва кормів, відповідно до сучасних вимог розвитку агропромислового комплексу України. Запропонований відповідний підхід до переробки відходів забою тварин у корми, який розрахований на виробництво кормів на м’ясо­переробних підприємствах не залежно від їх потужності. Крім того дана санітарна оцінка кормових паст, які виготовляють з нетрадиційної сировини, вивчено їх кормову й біологічну цінність та вплив на продуктивність птиці. До того ж, дана ветеринарно-санітарна і якісна оцінка м’ясу птиці, яку вирощували з використанням кормових паст. Розроблена і запропонована методика контролю якості і безпеки м’яса птиці. На основі експериментальних досліджень науково обґрунтована доцільність і економічна ефективність утилізації відходів забою тварин переробкою у кормові пасти й використання їх у птахівництві.
Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень дозволяють внести нові науково обґрунтовані дані в теоретичні і практичні питання утилізації відходів забою тварин, зменшення забруднення навколишнього середовища, впровадження безвідходної технології первинної переробки тварин і систему збільшення виробництва кормів. Розроблений експрес-метод визначення токсичності м’ясопродуктів увійшов у „Методику по застосуванню культури Colpoda steinii сухої для токсикологічних досліджень токсичності м’яса і м’ясопродуктів від тварин і птиці”, яка затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини України від 11.03.2002 р., на підставі якої Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок розроблена „Настанова по застосуванню культури Colpoda steinii сухої для еколого-токсикологічних досліджень об’єктів зовнішнього середовища, тварин та птиці”. Результати досліджень увійшли у „Методичні рекомендації (мікробіологічний експрес-метод) визначення токсичності продуктів тваринництва і кормів”, які затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України та „Методичні рекомендації по утилізації відходів забою тварин у пастові корми та використання їх у птахівництві”, Одеса, 2004 р.
Результати досліджень використовуються в навчальному процесі при підготовці лікарів ветеринарної медицини та зооінженерів в Одеському державному аграрному університеті з дисциплін Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва”, Технологія продуктів тваринництва” та Стандартизація продуктів тваринництва”.
Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно провів пошук та аналіз даних літератури, опрацював робочі схеми та практичне застосування всіх описаних у роботі методик. Провів експериментальні та теоретичні дослідження, аналіз і узагальнення отриманих даних, на основі чого сформував основні висновки і рекомендації. Підготував матеріали досліджень до публікації, розробки нормативно-техніч­ної документації та виробничої апробації використання пастових кормів з відходів забою тварин у птахівництві.
Апробація результатів досліджень. Основні положення й окремі результати дисертації доповідались, обговорювались і отримали схвалення на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу і науковців Одеського державного аграрного університету (м. Одеса 2001 2004 рр.); на Міжнародній науково-прак­тичній конференції молодих вчених та спеціалістів Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 26-27 червня 2002р.); Міжнародній науково-практичній конференції ІЕКВМ 80 років на передовому рубежі ветеринарної науки” (м. Харків, 15-19 жовтня 2002р.); другій міжвузівській науково-практич­ній конференції аспірантів Сучасна аграрна наука: напрямки досліджень, стан і перспективи” (м. Вінниця, 27-28 лютого 2002р.);.
Публікації матеріалів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, серед яких 7 у наукових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України і 3 статті в інших наукових виданнях.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку літератури та додатків. Загальний обсяг роботи 150 сторінок, містить 80 таблиць, 1 схему та 3 додатки. Спи­сок використаних джерел літератури включає 321 найменування, у тому числі українською та російською мовами 282, іншими мовами 39.

Список літератури

Висновки

1. У дисертації відповідно до поставленої мети і завдань уперше встановлена ветеринарно-санітарна якість, кормова і біологічна цінність та безпека відходів забою тварин, які в сучасних умовах не утилізуються і є джерелом забруднення навколишнього середовища. Розроблена технологія утилізації цих відходів переробкою у пастові корми, вивчена дія кормів на продуктивність птиці, якість та безпеку м’яса.
2. Ветеринарно-санітарною експертизою встановлено, що м'ясо, отримане від забою курчат і каченят бройлерів, курей і качок, яких відгодовували або утримували на кормових раціонах, з використанням кормових паст з відходів забою тварин, виготовлених за запропонованою нами методикою відповідає ветеринарно-санітарним вимогам якості та безпеки, а за основними показниками, хімічним складом і біологічною цінністю, ідентично м’ясу сухопутної та водоплаваючої птиці, яку вирощують або утримують із використанням кормосумішей, виготовлених з традиційних кормів.
3. Встановлено, що ветеринарно-санітарна обробка відходів забою тварин вмісту передшлунків жуйних тварин та вмісту шлунка свиней водним розчином формальдегіду, а білково-жирової маси високою температурою за запропонованою нами методикою сприяла отриманню знезаражених відходів, які за хімічним складом і кормовою цінністю відповідали вимогам щодо кормів. Знезаражені відходи віднесені нами до категорії кормових паст: з вмісту передшлунків кормова паста 1 (КП-1), з вмісту передшлунків і білково-жирової маси у співвідношенні 7:3 КП-2, і з білково-жирової маси КП-3.
4. Встановлено, що при забої тварин отримують відходи вміст передшлунків жуйних тварин 7,5-12%, вміст шлунка свиней до 1% і білково-жирову масу, зі стічної води очисних споруд, від забою 1 голови великої рогатої худоби до 2,5 кг, овець до 0,2 кг і свиней до 2,8 кг, які, відповідно до діючих технологічних інструкцій не враховуються, а відносяться до так званих втрат, що підвищує собівартість сировини та основної продукції яку отримують при забої тварин.
5. Визначено, що відходи забою тварин вміст передшлунків жуйних тварин, вміст шлунка свиней і білково-жирова маса значно обсіменені мікрофлорою. Особливо спостерігається високе обсіменіння вмісту передшлунків від 665000 до 716000 тис.м.к. в 1 г, серед якої до 240000 тис.м.к. становить спорова мікрофлора. Декілька менше бактеріальне обсіменіння вмісту шлунка свиней до 230000 тис.м.к. в 1 г, в т.ч. до 107000 тис.м.к. спорової, та білково-жирової маси до 105000 тис.м.к. в 1 г., в т.ч. до 42000 тис.м.к. спорова. Вміст передшлунків не містить умовно-патогенної і патогенної мікрофлори, а білково-жирова маса містить, тому остання становить небезпеку для тварин і людини.
6. Відходи забою тварин вміст передшлунків жуйних тварин, вміст шлунка свиней і білково-жирова маса містять повноцінні білки, жири, вітаміни і мінеральні речовини, необхідні для росту і розвитку сільськогосподарських тварин і птиці в кількості, яка в окремих випадках перевищує вміст їх у кормах, і тому за хімічним складом, кормовій і біологічній цінності можуть бути віднесені до нетрадиційної сировини для виробництва кормів.
7. З метою зниження собівартості продуктів забою тварин та покращення екологічного стану навколишнього середовища необхідно відходи забою тварин, які в сучасних умовах не використовуються і мають певний кількісний вихід (вміст передшлунків жуйних тварин, вміст шлунка свиней і білково-жирова маса) віднести до нетрадиційної сировини і встановити наступний мінімальний забійний вихід (%): канига великої рогатої худоби 9,8; канига дрібної рогатої худоби 7,0; вміст шлунка свиней 0,9. Вихід білково-жирової маси (кг): при забої однієї голови великої рогатої худоби 2,5; дрібної рогатої худоби 0,2; свині 2,8.
8. Отримано дані про те, що обробка відходів забою тварин водним розчином формальдегіду у концентрації 1,5% до маси сировини при експозиції 24 годин викликає загибель санітарно-показової мікрофлори E.coli-1257, S.aureus-2098, B.antracoides, а також польових штамів, виділених з білково-жирової маси у вмісті передшлунків, а загибель у білково-жировій масі мікрофлори, що вивчається, відмічали при термічній обробці з досягненням в товщі відходів t 1000 С та експозиції 10 хвилин.
9. З’ясовано, що пастові корми, з відходів забою тварин, відповідають ветеринарно-санітарним вимогам, щодо кормів тваринного походження. Загальне бактеріальне обсіменіння кормів не перевищує 120 тис.м.к. в 1г, при відсутності ентеропатогенних ешерихій, сальмонел, протея та токсиноутворюючих анаеробів. Корми нешкідливі. За хімічним складом пастові корми відповідають, а в деяких випадках за окремими показниками перевищують склад кормів, виготовлених з традиційної сировини. У них міститься від 5,05 до 13,9% повноцінних білків, до складу яких входять всі незамінні амінокислоти, від 1,65 до 50,3% жирів, вітаміни та мінеральні речовини необхідні для росту і розвитку сільськогосподарських тварин та птиці. Пастові корми у герметично закритій тарі можуть зберігатися при температурі 18-200С і відносній вологості 75-80% протягом 12 днів. Бактеріальне обсіменіння при цьому збільшується, але не перевищує регламентоване значення. Але термін зберігання пастових кормів у виробничих умовах не повинен перевищувати 5-6 діб: 2 доби на м’ясопереробному підприємстві і 2-3 у господарстві при дотриманні умов зберігання.
10. На малотоннажних м’ясопереробних підприємствах, на яких відсутнє обладнання для виробництва сухих тваринних кормів, забійних пунктах тваринницьких ферм, а також фермерських господарств з метою підвищення рентабельності виробництва, зменшення забруднення навколишнього середовища відходами забою тварин і збільшення виробництва тваринних кормів, необхідно утилізувати відходи забою переробкою їх в пастоподібні корми.
11. Встановлено, що збагачення кормосумішей для курчат і каченят бройлерів при відгодівлі та утриманні курей і качок заміною 5-20% основного корму аналогічною кількістю пастових кормів сприяє:
- підвищенню живої маси курчат бройлерів на 2,4-5,4%, каченят на 4,6-10,2%, курей на 1,1-5,1% і качок на 5,9-14,6% залежно від виду корму, у порівнянні з птицею контрольних груп;
- підвищенню відносної швидкості росту курчат бройлерів на 1,0-4,0% і збереженості на 2-5%, каченят відповідно на 4,3-9,2% та 1,2-5%, та підвищенню несучості курей на 2,4-8,1% і качок 4-14,2%.
12. Утилізація відходів забою тварин переробкою у пастові корми КП-1, КП-2 і КП-3 зменшує забруднення навколишнього середовища відходами і сприяє отриманню додаткової економічної ефективності на суму від 64 до 111 грн. на тонну кормів, у тому числі тільки від переробки нетрадиційної сировини в корми від 21 до 33 грн. Збагачення кормосумішей пастовими кормами (КП-1, КП-2, КП-3) при вирощуванні й утриманні птиці сприяє отриманню економічної ефективності: курчат бройлерів, в розрахунку на одну птицю від 18 до 39 коп, каченят від 0,54 до 1,17 грн, курей від 62 коп до 2,72 грн, качок від 1,77 до 5,48 грн; при первинній переробці курчат бройлерів від 31 коп до 1,18 грн, каченят від 0,55 до 2,09 грн, курей від 25 коп до 1,15 грн, качок від 1,42 до 3,51 грн.

Пропозиції виробництву

1. Рекомендувати Державному департаменту м’ясопереробної промисловості розглянути питання і внести в технологічну інструкцію з первинної перероб­ки тварин нормативи виходу відходів забою тварин вмісту передшлунків жуйних тварин, вмісту шлунка свиней і білково-жирової маси.
2. Для зменшення забруднення навколишнього середовища, профілактики потенційного розповсюдження захворювань тварин і людини, рекомендувати Державному департаменту ветеринарної медицини, запропонувати ветеринарній службі м’ясопереробних підприємств України, утилізувати відходи забою тварин вміст передшлунків жуйних тварин, вміст шлунка свиней і білково-жирову масу у пастові корми, за запропонованою нами методикою.
3. Для прискореного визначення токсичності пастових кормів з відходів забою тварин та м’яса птиці, яка вирощувалась і утримувалась з використанням цих кормів, використовувати пропонований нами експрес-метод, що увійшов у „Методику по застосуванню культури Colpoda steinii сухої для токсикологічних досліджень м’яса і м’ясопродуктів від тварин та птиці”, затвердженої Державним департаментом ветеринарної медицини та „ Настанову по застосуванню культури Colpoda steinii сухої для еколого-токсикологічних досліджень об’єктів зовнішнього середовища, тварин та птиці” затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини 11 березня 2002р.
4. Рекомендувати птахогосподарствам України при вирощуванні й утриманні птиці, для підвищення ефективності виробництва і збільшення кормів використовувати пастові корми з відходів забою тварин: при відгодівлі курчат бройлерів і утриманні курей КП-2, замінити 20% корму основного раціону, і КП-3, замінити 5% корму; при вирощуванні каченят і утриманні качок КП-1, КП-2, замінити 20% корму основного раціону і КП-3, замінити 5% корму.

Список використаних джерел

1. Сватков Л.Б. Основні направлення інвестиційної політики у харчовій промисловості // Харчова і переробна промисловість. 1998. №6. С.24.
2. Тенденція до зростання. Економічні підсумки господарювання у першому кварталі 2001 року // Харчова і переробна промисловість. 2001. №6. С.6.
3. Калинчук В.А. Агропромисловому комплексу наукове забезпечення // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. Вип. 3 (6). Одеса, 1999. С.11-16.
4. Корінько М.Д. Перспективи розвитку м’ясопродуктів підкомплексу України// Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. Вип. 3 (6). Одеса, 1999. С.373-383.
5. Панченко П.П. Потенціал аграрної науки: стан та перспективи розвитку // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. Вип. 3 (6). Одеса, 1999. С.176-179.
6. Нікітін С.В. Еколого-економічні проблеми аграрної сфери та механізм їх ви­рішення // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. Вип. 3 (6). Одеса, 1999. С.383-390.
7. Саблук П.Т. Агроперетворення в АПК України підсумки, перспективи // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. Вип. 3 (6). Одеса, 1999. С.3-10.
8. Сахацький М.П. До принципів відродження сільського господарства України // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. Вип. 3 (6). Одеса, 1999. С. 196-201.
9. Ковбасенко В.М., Тофан О.П. Використання передшлунків жуйних тварин для виготовлення кормового борошна // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. Вип. 4 (1). Одеса, 2001. С.169-201.
10. Радов В.П. Відходи забою, як джерело білкового корму // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. Вип. 5 (16). Одеса, 2003. С.117-118.
11. Алексеев Н.Ф., Славина А.М. Витамины из боенских отходов /Сельская жизнь. 1965. 133. С.3.
12. Алексеев Н.Ф., Гольдман Е.И., Стефанов А.В. Производство кормовой добавки // Мясная индустрия СССР. 1972. №11. С.27.
13. Березин Н.Т. Новое в производстве кормовой муки и жира. М., 1956. С.3-16.
14. Богинскас В.П. Использование некоторых продуктов боенского производства в животноводстве (тканевые биостимуляторы, кормовая мука, белковый корм: изготовление и применение): Автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.09 / Харьковский ЗВИ ветфак. Харьков, 1969. 16 с.
15. Болотин С.А. Использование кормовых отходов промышленности и сельского хозяйства. М., 1943. С.26-38.
16. Васильев Н.Т. Каныга дополнительный источник корма для свиней // Свиноводство. 1958. № 8. С.14-15.
17. Ковбасенко В.М. Отходы мясоперерабатывающих предприятий и методы их переработки // Использование отходов сельскохозяйственного производства в животноводстве. Тр. ОСХИ. Одесса, 1974. С.5-10.
18. Радов В.П. Використання передшлунків жуйних тварин у кормові добавки // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр. Одеса, 2002. С.63-67.
19. Донец Н.Е. Некоторые дополнительные источники белка // Животноводство. 1963. №9. С.16-18.
20. Евдокимов В.Д. Кормовая ценность для уток каныги и содержимого свиней в натуральном виде // Матер. XI науч. конф. Л., 1962. С.58-60.
21. Использование каныги на мясокомбинатах / Синицын К.Д., Либерман С.Г., Унанов Г.С., и др. М.: ЦИНТИпищепром, 1965. С.3-6.
22. Итина М. Резервы производства сухих кормов // Мясная индустрия СССР. 1961. №5. С.6-7.
23. Жадобина С. Об использовании технического животного сырья на предприятиях Молдавии // Мясная индустрия СССР. 1962. №6. С.16-17.
24. Кривицкас Г., Венцкевичюс И. Использование отходов мясной промышленности // Наука и техника. Вильнюс, 1969. №2. С.17.
25. Кеблас В., Кормильчикова Т., Долатова Р. Резервы увеличения производства жи­вотных кормов // Мясная индустрия СССР. 1970. №11. С.16-17.
26. Сафонов С. Технический жир из сточных вод // Мясная индустрия СССР. 1952. №6. С.12.
27. Черкинский С.Н. Качественная характеристика сточных вод // Санитарные условия спуска сточных вод в водопровод. М.: Медиздат, 1962. С.24-38.
28. Борисов П. Об очистных сооружениях и потерях животного сырья // Мясная индустрия СССР. 1974. №3. С.25-26.
29. Кузнецова Т.И., Степанова О.В. Извлечение из производственных вод белково-жировых примесей с использованием моносульфатных кислот // Сб. тр. ВНИИМП. М., 1980. С.26-28.
30. Казаков А.М. Микробиология мяса. М.: Пищепромиздат, 1952. С.12-26.
31. Тульческий М.Г., Старческая В.Н. Изменение качественных показателей жира в процессе тепловой обработки // Тез. докл. совещания Пути ускорения научно-технического прогресса в мясной и молочной промышленности Украины”. Киев, 1968. С.72-74.
32. Сон К.Н. Ветеринарно-санитарные основы производства и контроля кормов животного происхождения: Автореф. дис. д-ра вет. наук / Всесоюзный научно-ис­следовательский институт ветеринарной санитарии. Москва, 1986. С.3-5.
33. Гладков И.М., Короткина Л.Г. Переработка жиромассы сточных вод мясокомбината на технические жиры // Информ. лист. Северо-Кавказкого МЦНТИ №426 (3476)-69. 1969. С.4.
34. Ковбасенко В.М. Санитарная оценка отходов и их переработка в корма // Тез. докл. конф. Пути повышения качества продуктов животноводства и их ветеринарно-санитарная оценка”. Киев. 1984. С.178-179.
35. Паулюкявичюс В., Куоса И. Некоторые химические, биохимические и бактериологические показатели каныги // Тр. Лит. вет. акад. 1984. Т.16. С.36-41.
36. Редькин А.П. Второстепенные корма мясокомбинатов и гардбеж как корм для свиней // Тр. ВНИИМП. Вып. 1. М., 1932. С.34-36.
37. Кормовая добавка из содержимого преджелудков жвачных животных / Прокопенко Л.С., Судай В.Д., Михайлик С.С, Измайлова Л.Ф. // Корма и кормопроизводство. 1986. Т.21. С.78-80.
38. Фролова Л.М. Эффективность использования нового белкового корма при выращивании ремонтных свинок // Зоотех. наука Беларуси. 1997 (1998). Т.33. С.198-202.
39. Косых А.К., Мухортова Л.А. Использование отходов мясной промышленности в рационах сельскохозяйственных животных // Технология производства говядины в мясном скотоводстве. Оренбург, 1992. С.145-148.
40. Indian J. Utilisation of rumen content by broilers // Animal Health. 1993. Vol. 32. №1. Р.39-42.
41. Ценный кормовой продукт // Техника и оборудование для села. 1999. №10. С.16-18.
42. Ковбасенко В.М. Кормовая мука из содержимого преджелудков крупного рогатого скота // Пищевая промышленность (молочная и мясоперерабатывающая). 1964. №6. С.21-22.
43. Ковбасенко В.М. Отходы мясокомбинатов, их переработка и использование. М.: Агропромиздат, 1989. С.16-36.
44. Ковбасенко В.М. О возможности использования каныжной муки для лечения и профилактики желудочно-кишечных расстройств элементарного характера у поросят // Сб. научных тр. ОСХИ. 1970. С.36-39.
45. Ковбасенко В.М. Экономическая эффективность применения некоторых пре­паратов из пищевых отходов мясокомбинатов в животноводстве // Сб. тр. ОСХИ. 1972. С.91-92.
46. Ковбасенко В.М. Теоретические основы и технологии изготовления сухих животных кормов с использованием содержимого преджелудков жвачных животных // Сб. тр. ОСХИ. 1972. С.112-122.
47. Ковбасенко В.М. К проблеме использования отходов мясокомбинатов для нужд животноводства // Сб. тр. ОСХИ. 1972. С.26-98.
48. Ковбасенко В.М. О нормах выхода непищевых отходов убоя животных и вет­конфискатов // Сб. тр. ОСХИ. 1972. С.35-55.
49. Ковбасенко В.М. Изготовление сухих животных кормов с использованием содержимого преджелудков жвачных // Сб. тр. ОСХИ. 1975. С.59-61.
50. Ковбасенко В.М. Утилизация отходов животноводства дополнительный резерв кормов // Тез. докл. конф. Ветеринарные проблемы промышленного животноводства”. Белая Церковь, 1985. С.112-113.
51. Мозговая Р. Использование вареных кормов мясокомбинатов // Мясная индустрия СССР. 1948. №3. С.18-19.
52. Прево А.А. и др. Использование боенских отходов при откорме птицы // БТИ ВНИИМП. М., 1958. С.11.
53. Редель Ю., Саниамээс Е. Содержимое преджелудков крупного рогатого скота как корм для животных // Социалистическое сельское хозяйство. 1963. №1. С.12-13.
54. Редель Ю. Использование содержимого преджелудков жвачных в качестве корма // Мясная индустрия СССР. 1964. №6. С.22-23.
55. Цирильсон И., Алексеев Н., Славин И. Кормовая добавка из каныги повышает продуктивность свиней // Мясная индустрия СССР. 1969. №3. С.21-22.
56. Кучма Л.Д. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки. Указ Президента України.
57. Косачёв Ю.В. Резервы увеличения объёма производства и снижения себестоимости комбикормов на основе эффективного использования сырья // Труд ВНИИКП. Вып. 14. Киев, 1978. С.47-49.
58. Головін Е.М. Районна структура управління АПК та шляхи її удосконалення // Аграрний вісник Причорномор’я. Вип. 3 (6). Одеса, 1999. С.61-64.
59. Рижмань Д.І., Тимчуренко А.М. Економічна ефективність переробки відходів м’ясокомбінатів у корми // Аграрний вісник Причорномор’я. Вип. 1. Одеса, 1998. С.164-167.
60. Рижмань Д.І. Економічна ефективність виробництва кормів з відходів м’ясоком­бінатів методом хімічного консервування / Одеський ЦНТЕІ №006-98. Одеса, 1998. С.3.
61. Волкобой М.Ф. Резервы кормов из отходов промышленности с содержанием витамина В12 // Пищевая промышленность. 1964. №1. С.32-33.
62. Волик В.Г. Использование биологических способов переработки продуктов потрошения птицы на кормовые, пищевые и медицинские цели // Тез. докл. конф. Основы прогрессивных технологий переработки и хранения сельхозпродукции для создания продуктов питания человека”. Углич, 1995. С.290-291.
63. Гаевой Е.В. Новое в технике и технологии производства сухих животных кормов // Мясная индустрия СССР. 1973. №6. С.3-4.
64. Авторское свидетельство № 310641. Способы изготовления растительно-живот­ного корма / Гладков И.М. 1971. 4 с.
65. Гольдман Е.И. Увеличить производство и улучшить качество сухих животных кормов // Мясная индустрия СССР. 1973. №6. С.17-18.
66. Горбатов В.М. Пути рационального использования продуктов убоя скота // Мясная индустрия СССР. 1963. №6. С.16-17.
67. Дантес Я. Эффективность муки из содержимого свиных желудков в рационах беконных свиней // Тез. докл. науч. конф. НИИЖ Литовской СССР. 1965. С.33-34.
68. Дедаш В.Г. Высокоценные белковые корма из ветконфискатов и других боенских отходов, полученных методом вакуумной сушки // Матер. научн. конф. Ветеринарная санитария промышленности”. М., 1962. С.46-47.
69. Зацерковский В.М. Использование мясокостной муки при откорме скота // Животноводство. 1973. №3. С.26-27.
70. Караваева С.Г. Использование отходов мясной промышленности для кормления свиней. М.: БТИ ВНИИМП, 1958. С.15-16.
71. Использование технических жиров при откорме свиней / Коваленко Н.А., Дершин М.Н., Мулярчук М.Д., Портнова М.С., Коваленко И.В. // Тез. докл. 3-й научн. произв. конф. УкрНИИмясопрома. Ч. 2. Киев, 1969. С.17-21.
72. Либерман С.Г., Петровский В.П. Справочник по производству технических фабрикатов на мясокомбинатах. М., 1969. С.269-290.
73. Либерман С.Г., Петровский В.П. Переработка непищевых отходов мясного производства // Физико-химические и биологические основы технологии мяса и мясопродуктов. М., 1973. С.169-180.
74. Либерман С.Г., Сницарь А.И. Влияние технологических факторов на содержание клетчатки в сухих кормах // Тр. ВНИИМП. Вып.18. 1966. С.48-51.
75. Редель Ю.Р. Использование каныги за рубежом // Мясная промышленность. 1972. №8. С.12-14.
76. Семочкин Е.И. Интенсификация производства сухих животных кормов // Сб. тр. ОСХИ. Одесса, 1980. С.26-29.
77. Синещеков А.Д. Биология питания сельскохозяйственных животных. М., 1965. С.12-52.
78. Синещеков А.Д. Эффективное использование кормов. М., 1967. С.36-48.
79. Синицын К.Д. Пути интенсификации производства сухих животных кормов // Мясная индустрия СССР. 1961. №5. С.17-18.
80. Соколов А.А. и др. Технология мяса и мясопродуктов. М., 1970. С.96-104.
81. Тащилин В.А. Мясокостная мука отечественного производства и её использование при откорме свиней // Из-ия ТСХА. Вып.4. 1962. C.72-76.
82. Poultry offal ensured with Lactobacillus acidophilus for growing and finishing swine diets // G.W.Tibbets, R.W.Surley, H.C.Mecampbell // J.anim. Sc, 1987. Т.64. №1. Р.182-190.
83. Anon H. Animal by-products. Their use in animal nutrition / Feed Componder. 1985. Т.5. №10. Р.15-16.
84. Suner E. Blood and dung // Feed intern. 1989. Т.10. №6. Р.9-10.
85. Lurch C.H. Produktion und Verwendung tierischer Fette // Fleischmehlindustrie. 1987. Т.39. №1. S.5-7.
86. Рожанчук Н.Н., Измайлова Л.Ф. Каныга источник белка и витамина В12 для свиней // Свиноводство. 1988. Т.44. С.38-42.
87. Кярт О.О., Маццалу Х.В., Колос Ю.А. Использование кожевенных отходов в ко­рмлении сельскохозяйственных животных, птицы и рыб. Таллинн, 1988. С.13.
88. Рекомендации по использованию нетрадиционных кормов при откорме молодняка крупного рогатого скота // ВАСХНИЛ, Южное отделение, УкрНИИ физиологии и биохимии с.-х. животных, УкрНИИ. Киев, 1986. 35 с.
89. Сухой белково-растительный корм для поросят / Сницарь А., Чернуха И., Мошкутело И., Копылов И. // Хозяин. 1991. №6. С.15.
90. Пестис М.В. Новый источник белка в рационах свиней // Учён. запис. Гродненского СХИ. Гродно, 1995. Вып. 5. С.196-198.
91. Рабинович Г.Ю. Преобразование отходов животноводства в кормовые добавки // Аграрная наука. 1998. №8. С.26.
92. Файвишевский М.Л., Дорофеева О.Н. Содержимое преджелудков жвачных животных для производства кормов // Аграрная наука. 1998. №8. С.18-19.
93. Будыка А. Животноводству комбикорма высокого качества // Вестн. агропрома. 1988. №3. С.2-3.
94. Ткачёв Е.З., Мошкутело И.И., Ануфриев Г.В. Основные положения системы кормления свиней с максимальным использованием собственных кормовых рационов // Теория и методы индустриального производства свинины. М.: Агропромиздат, 1985. С. 90-99.
95. Бодя К.Г. Нетрадиционные корма в рационах сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1984. С.142-146.
96. Братерский Ф.Д. Оценка качества комбикормов. М.: Колос, 1983. С.65-89.
97. Никитин А.М. Справочник по кормлению сельскохозяйственных животных степи Украины. Одесса: Маяк, 1982. 199 с.
98. Градусов Ю. Питательная ценность мясокостной муки, выработанной непрерыв­ным способом // Мясная индустрия СССР. 1966. №2. С.12-14.
99. Каширина В.М., Богатырёв А.Н., Шумахер Ю.Ш. Состояние и перспективы производства животных кормов. М.: ЦИНТИпищепром, 1965. С.24-25.
100. Асланов В. Увеличить производство и улучшить качество животных кормов // Мясная индустрия СССР. 1973. №6. С.21.
101. Гноевой Н.С. Новое в технике и технологии мясной промышленности за рубежом и использование зарубежного опыта в СССР. Минск: БелорусНИИТЭН, 1968. С.12-13.
102.