ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ТА ЯКІСНА ОЦІНКА ЯЛОВИЧИНИ ЗА ВІДГОДІВЛІ БУГАЙЦІВ КОРМАМИ, ЗБАГАЧЕНИМИ ГУМАТОМ НАТРІЮ ТА МЕТІОНАТАМИ КОБАЛЬТУ І ЙОДУ

Короткий опис

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ імені С.З. Ґжицького

На правах рукопису

КОВАЛЬЧУК РУСЛАН ЛЕОНІДОВИЧ

УДК: 636.087:636.2:

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ТА ЯКІСНА ОЦІНКА ЯЛОВИЧИНИ ЗА ВІДГОДІВЛІ БУГАЙЦІВ КОРМАМИ, ЗБАГАЧЕНИМИ ГУМАТОМ НАТРІЮ ТА МЕТІОНАТАМИ КОБАЛЬТУ І ЙОДУ

16. 00.09 - ветеринарно - санітарна експертиза

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник: Кравців Роман Йосипович
доктор біологічних наук, професор
академік УААН, заслужений діяч
науки і техніки України

ЛЬВІВ-2007

ЗМІСТ
стор.
Вступ.......................................................................................................6
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ......................................8
Розділ 1. Огляд літератури.................................................................16
1.1. Гумат натрію (гумінові кислоти) і перспективи застосування..16
1.2. Вплив гумату натрію на організм тварин та якість продукції17
1.3. Роль біологічно активних речовин в організмі тварин...............20
1.4. Вплив кобальту на організм тварин..............................................22
1.4.1. Властивість всмоктування кобальту в організмі......................24
1.4.2. Шляхи виведення кобальту........................................................25
1.5. Вплив йоду на організм тварин....................................................26
1.5.1. Надходження йоду до організму...............................................26
1.5.2. Нагромадження йоду в організмі та його виведення...27
1.6. Метіонін і його роль у тваринництві...........................................30
1.7. Ефективність застосування мікроелементів у формі хелатних сполук з метіоніном..33
Розділ 2. Матеріал і методики досліджень.............'........................37
Розділ 3. Власні дослідження.............................................................41
3.1. Забезпеченість йодом та кобальтом раціону
відгодівельних бугайців.......................................................................41
3.2. Кореляція живлення тварин гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду в літньо-осінній
період.....................................................................................................42
3.2.1.Дослідження морфолого-біохімічних та фізіолого —
біологічних показників крові дослідних бугайців.............................42
3.2.2. Ветеринарно-санітарна експертиза яловичини за корекції живлення гуматом натрію та хелатними сполуками кобальту і йоду........................................................................................................51
3.2.2.1. Морфологічний склад туш та динаміка живої маси і
забійні показники дослідних бугайців................................................51
3.2.2.2.Фізичні властивості, хімічний склад та калорійність м'яса
відгодівельного молодняка..................................................................53
3.3. Корекція живлення дослідних бугайців гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду в осінньо-зимовий період......................................................................................55
3.3.1. Дослідження морфо-біохімічних показників крові дослідних бугайців..................................................................................................56 3.3.2. Ветеринарно-санітарна експертиза яловичини за корекції живлення бугайців гуматом натрію та хелатними сполуками кобальту і йоду......................................................................................62
3.3.2.1.Динаміка живої маси, забійні показники дослідних бугайців і морфологічний склад туш.....................................................................63
3.3.2.2. Фізичні властивості, хімічний склад та калорійність м'яса відгодівельного молодняку за впливу підгодівлі гуматом натрію та в поєднанні з халатами кобальту і йоду.................................................65
3.4. Корекція живлення тварин гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду в зимово-весняний період......................................................................................................67
3.4.1. Дослідження морфологічних і біохімічних та фізіолого -
біологічних показників крові дослідних бугайців.............................67
3.4.2. Ветеринарно-санітарна експертиза та якісна оцінка яловичини за кореляції живлення гуматом натрію та хелатними сполуками кобальту і йоду...................................................................................... 75
3.4.2.1. Морфологічний склад туш та динаміка живої маси і забійні показники дослідних бугайців..............................................................75
3.4.2.2. Фізичні властивості, хімічний склад та калорійність м'яса відгодівельного молодняка....................................................................78
3.4.2.3. Якісна оцінка яловичини за корекції живлення гуматом натрію і хелатними сполуками кобальту та йоду................................83 Розділ 4.Економічна ефективність підгодівлі тварин гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками(метіонатами)кобальту і йоду. 86
Розділ 5. Аналіз і узагальнення результатів дослідження.................89
Висновки...............................................................................................106
Пропозиції виробництву..................................................................... 109
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................... 110

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АлАТ аланін-амінотрансфераза
АсАТ аспартат-амінотрансфераза
БАР біологічно активні речовини
ВРХ велика рогата худоба
МЕ мікроелементи
НДІ науково дослідний інститут
ОР основний раціон
pH від’ємний десятковий логарифм концентрації іонів водню
ДП дочірнє підприємство
СДП середньодобовий приріст

ВСТУП
Економічна криза, яка зумовила спад вітчизняного сільськогосподарського виробництва, спричинила різке погіршення умов годівлі та утримання великої рогатої худоби, перетравність і використання поживних речовин яких залежить від ряду факторів, це насамперед від добового раціону, якості кормів, рівня годівлі, фізіологічного стану тварин та умов утримання [9, 15, 21, 34, 37, 43]. До цього, проблемою ведення сільського господарства стає розміщення у західному регіоні України гірничо-хімічних підприємств, заводів, ТЕС, а також зосередження відходів видобутку та збагачення вугілля, які зумовлюють утворення локальних техногенних провінцій індустріального походження [85, 100]. Забрудненню довкілля сприяє інтенсивна хімізація сільськогосподарського виробництва (Слободян В.А., 1980; Hutton M., 1982).
Досягнення високої продуктивності тварин можливе лише за умови повноцінної годівлі, зміцнення кормової бази [47, 52, 53, 55, 61, 105]. На даний час одним із головних завдань ветеринарно-санітарної експертизи є збереження кількості і якості м’ясної продукції, забезпечення її доброякісності та безпеки для здоров’я споживачів, сталого зростання виробництва продукції тваринництва, і в першу чергу яловичини [26, 29, 111, 112, 117, 123, 124, 127].
Отже, через погіршення екологічної ситуації все актуальнішим стає питання вивчення можливості безпечного ведення тваринництва у біогеохімічних зонах і на територіях, що зазнали техногенного впливу [44, 103, 144]. Враховуючи все це, необхідно вибирати таку систему ведення відповідної галузі тваринництва, яка б відповідала напрямку очікуваної продуктивності з метою одержання максимальної кількості високоякісної і благополучної у санітарному відношенні продукції. При порушенні екологічного стану угідь техногенні аномалії супроводжуються зміною співвідношення між мікро- та макроелементами не лише в грунтах і рослинності, але і в організмі тварин, що має вплив на їх фізіологічний стан, продуктивність та визначає якість продукції.
Встановлено, що ґрунти областей західного регіону бідні на рухомі форми мінеральних речовин, що сприяло формуванню численних біогеохімічних зон (Полісся, Лісостеп, Передкарпати, Карпати) і понад десять провінцій за вмістом в них і нестачею в кормах мікроелементів (ME) (Міцик В.Ю, 1964; Островський Я.Ю, 1970; Андрущенко, 1973; Кравців Р.Й. і співавт., 1984-1998).
Тому, з вищевказаних причин все більше набирає обертів широке застосування в практиці тваринництва мікроелементів, вітамінів, ферментних препаратів та інших біологічно активних речовин з метою підвищення продуктивності тварин, профілактики та лікування їхніх хвороб, з одного боку, та надходження ксенобіотиків ланцюгами живлення із оточуючого середовища у тваринний організм, але неадекватність стандартних преміксів до господарських і біогеохімічних особливостей регіону стає однією з причин низької продуктивності тварин і якості їх продукції (Судаков М.О, та ін., 1974; Самохин В.Т, 1981; Кравців Р.Й, 1990-1998). З цього приводу ставляться питання про якість і безпеку продукції тваринництва та обов’язкового наукового обґрунтування доцільності їх використання.
Заходи по усуненню дефіциту мікроелементів повинні ґрунтуватись на вивченні не тільки особливостей біогеохімічних зон, а й окремих господарств (Кравців Р.Й., 1989-1998). Тому для наукового ведення тваринництва в регіоні необхідний постійний моніторинг за вмістом ME в кормах, воді і тканинах організму окремих господарств та розробка на цій основі заходів для усунення відповідного дефіциту елемента. Оптимальна концентрація мікроелементів (ME), вітамінів та ін. БАР в тканинах організму залежить від вмісту їх в раціонах та біологічної доступності кожного з них [1, 4, 11, 18, 22, 27, 30, 31, 32, 48, 144].
Застосування хелатних сполук металів та ін. БАР мають свої переваги: знижується рівень засвоєння важких металів, радіонуклідів із забруднених кормів і води, оскільки хелатні комплекси МЕ легко проникають через клітинні мембрани і, конкуруючи з важкими металами та ін. ксенобіотиками, витісняють їх з метаболізму, що дозволяє проводити цілеспрямований вплив на обмін речовин і енергії та провести корекцію дефіциту тих чи інших БАР, зокрема МЕ у відповідних біогеохімічних зонах [34, 35, 36, 41, 46, 129, 130].
Виходячи з цього, виникла необхідність пошуку та розробки нових методів покращення продуктивності тваринництва та якості їх продукції для відгодівельних бугайців із врахуванням господарських особливостей та біогеохімічних зон регіону.
Вибір метіонату для синтезу хелатів є доцільним для жуйних тварин і птиці, оскільки він є ініціатором початкових етапів синтезу білка (Mertz W, 1986; Spears J.W, 2000). Другим компонентом для застосування у тваринництві, який все більше отримує хороші відгуки у своєму застосуванні, є гумат натрію, до складу якого входять натрієві солі гумусових кислот торфу, амінокислоти, включаючи незамінні, вуглеводи, органічні кислоти, фенольні групи, життєвонеобхідні мікроелементи (натрій, залізо, алюміній, кремній, марганець, титан, мідь, нікель) [69, 81, 104, 126, 128, 131, 139].
Гумат натрію відноситься до групи природніх біорегуляторів адаптогенів. Він володіє високими антитоксичними діями. Стимулює клітинні і гуморальні фактори неспецифічного захисту організму, активує кровоносну і ферментативну системи, регулює обмінні процеси, підвищує стійкість організму до різних захворювань. Даний препарат не володіє тератогенними, ембріотоксичними, канцерогенними, алергічними властивостями [52, 59, 71, 75, 76, 146, 147, 151].

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Досягнення високої продуктивності тварин можливе лише за умови повноцінної годівлі, в яку входить добовий раціон, якість кормів, рівень годівлі, фізіологічний стан тварин та умови утримання.
Науково-дослідним Інститутом біоекологічного моніторингу у складі Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького встановлено, що ґрунти областей західного регіону бідні на рухомі форми мінеральних речовин, що сприяло формуванню численних біогеохімічних зон (Полісся, Лісостеп, Передкарпати, Карпати) і понад десять провінцій за вмістом в них і нестачею в кормах мікроелементів (ME) (Міцик В.Ю, 1964; Островський Я.Ю, 1970; Андрущенко, 1973; Кравців Р.Й. і співавт., 1984-1998). Так, у кормах, воді, крові та м‘язовій тканині бугайців другого і заключного періоду відгодівлі в ряді спецгосподарств регіону та корів молочних ферм виявлено в різному ступені дефіцит ME по спадаючій: йоду, кобальту, селену, міді, заліза, марганцю і цинку (Кравців, 1986, 1989). Однією з причин низької продуктивності тварин і якості їх продукції (Судаков М.О, та ін., 1974; Самохин В.Т, 1981; Кравців Р.Й, 1990-1998), є неадекватність стандартних преміксів до господарських і біогеохімічних особливостей регіону, дефіцит ME в організмі тварин призводить до значних порушень обміну речовин, оскільки вони є кофакторами ферментів, складовими гормонів, вітамінів, регулюють процеси метаболізму та ініціації анаболізму.
Заходи по усуненню дефіциту мікроелементів повинні ґрунтуватись на вивченні не тільки особливостей біогеохімічних провінцій, а й окремих господарств (Кравців Р.Й., 1989-1998). Оптимальна концентрація мікроелементів (ME), вітамінів та ін. БАР в тканинах організму залежить від вмісту їх в раціонах та біологічної доступності кожного з них.
За останні роки у тваринництві все частіше використовуються препарати групи біологічно активних речовин, які дозволяють при однакових витратах кормів, праці та одних і тих самих умов утримання збільшити виробництво м’яса, зменшити падіж молодняку, підвищити резистентність організму тварин.
Гумат натрію (продукт теплової обробки низинного торфу методом лужної екстракції їдкого натрію або калію) екологічно чистий препарат, стимулятор росту і розвитку рослин та тварин. Основа препарату гумінові кислоти, а також інші біологічно активні речовини (органічні, аміно- і фульвокислоти, нуклеотиди та ін.); величина рH в межах 8-9.
Гумат натрію володіє високою біологічною активністю, при його застосуванні збільшується проникливість в рослинах поживних речовин, активізується ґрунтова мікрофлора, стимулюється синтез білків, вуглеводів, хлорофілу, підвищується стійкість рослин до несприятливих зовнішніх умов, як наслідок зростає врожай і покращується його якість. Препарат застосовують також для підвищення резистентності і продуктивності свиней, птиці, великої рогатої худоби і риби [90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97].
Використання мікроелементів в поєднанні з кормовою добавкою гуматом натрію біологічно активним препаратом, що отримують із торфу природньої, практично невичерпної сировини, є актуальним, оскільки сам препарат гумат натрію не є достатньо вивченим, як окремо, так і в поєднанні з мікроелементами і складає наукову новизну у вивченні даної суміші та її впливу на резистентність організму тварин, продуктивність, ветеринарно-санітарну і якісну оцінку яловичини.

Список літератури

Висновки
У дисертації узагальнено і теоретично обґрунтовано результати експериментальних досліджень з вивчення впливу підгодівлі бугайців на відгодівлі гуматом натрію як окремо, так і у поєднанні з халатними сполуками (метіонатами) кобальту і йоду на регуляцію фізіологічних процесів, м’ясну продуктивність, якість та біологічну цінність яловичини та економічну ефективність її виробництва.
1. Тривале використання в підгодівлі бугайців гумату натрію (протягом 9 місяців) не викликає негативних змін у тканинах організму тварин, сприяє підвищенню приростів живої маси.
2. Поєднання гумату натрію з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту і йоду для корекції раціонів позитивно впливає на фізіологічні процеси, зокрема на морфобіохімічні показники крові. Збільшення вмісту гемоглобіну у всіх дослідних групах стосовно контрольної становив 5,1% в I групі, 9,6 II групі, 7,7 III групі та 6,9% IV групі, при цьому ріст кількості еритроцитів відносно контролю становив відповідно 5,0; 8,3; 5,3 та 5,9%. Вміст загального білка зріс на 3,2; 9,5; 6,9 та 6,9% відповідно в групах порівняно з контролем.
3. Підгодівля тварин гуматом натрію у поєднанні з хелатними сполуками метіонатів кобальту та йоду забезпечує організм тварин у мікроелементах Co та J. Так, у контрольній групі тварин не відмічено значних коливань показників вмісту кобальту та йоду, а у дослідних групах спостерігали зростання вмісту кобальту та йоду відповідно на 12,5 та 18,5% в I групі, 18,8 та 33,3% в II, 14,6 та 25,9% в III і 12,5 та 22,2% в IV групі, що забезпечувало фізіологічну потребу організму тварин.
4. Встановлено, що корекція раціонів гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду забезпечувала підвищення продуктивності тварин. Середньодобові прирости тварин у дослідних групах зросли на 105г в I групі,242г в II 155г в III та 160г в IV групі. Збільшився забійний вихід на 1,46% в I, 3,97 в II, та 3,96% в III і IV групах та вихід м’язової тканини на 0,87 в I, 2,28 в II групі, 1,71 в III та 0,75 в IV групах, у тому числі вищого гатунку. Разом з тим, знизився вихід сполучної та кісткової тканин: відповідно на 0,1%; 0,5; 0,3 та 0,2% в дослідних групах; та 0,94% в I, 2,2 в II, 1,83 в III та 0,97% в IV групах.
5. Виявлено на 13-14 добу зберігання перші ознаки псування яловичини в I групі, де підгодівлю проводили гуматом натрію. В II, III і IV групах, де корекція проводилась гуматом натрію у поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду, на 16-17 добу м’ясо було віднесено до категорії сумнівної свіжості.
6. Встановлено підвищення величини кольорового показника порівняно до контролю у всіх дослідних групах: на 1,1% в I групі, 3,5 в II, 3,0% в III і IV групах.
7. Калорійність м’яса в дослідних групах зросла на 5,6% в I групі; 9,2 в II; 7,3 в III та 7,2% в IV групах, зросли показники вмісту жиру в яловичині відповідно на 0,37% в I групі; 0,75 в II групі; 0,65 в III групі та 0,56% в IV групі, вміст протеїну на 2,06%; 2,56; 2,07; 2,13%. При цьому білковий якісний показник зріс на 0,26%; 0,62; 0,43 та 0,38% відповідно в ІIV групах.
8. При проведенні дегустаційної оцінки м’яса та бульйону туш дослідних бугайців відмічено ріст оцінки м’яса та бульйону. Загальна оцінка м’яса у дослідних групах була вищою на 0,64 бала в I групі, 1,69 в II групі, 1,29 в III та 1,17 бала в IV групі. Загальна дегустаційна оцінка бульйону була вищою у дослідних групах на 0,48 бала в I групі, 1,29 в II, 1,01 в III та 0,96 бала в IV групах.
9. Економічна ефективність застосування гумату натрію в поєднанні із хелатними сполуками(метіонатами) кобальту та йоду для корекції раціонів годівлі відгодівельних бугайців була вищою. Зокрема, рентабельність виробництва яловичини по дослідних групах склала: 6,32% I група, 18,02 II, 8,62 III та 8,02% IV група по відношенню до контрольної; собівартість 1ц м’яса зменшена у всіх дослідних групах: на 5,9% в I групі, 17% в II, 8,1% в III та 7,6% у IV групах; чистий прибуток по дослідних групах склав: I група 24 грн, II 62 грн, III 32 грн і IV 30 грн на голову.

Пропозиції виробництву
1. Для виробництва екологічно безпечної продукції тваринництва, підвищення продуктивності тварин і якості яловичини в господарствах, дефіцитних за вмістом кобальту та йоду, в кормах необхідно застосовувати мікроелементну корекцію раціонів за приписом:
- гумат натрію 300 мг/голову;
- метіонат кобальту 0,05 мг/кг маси тіла;
- метіонат йоду 0,03 мг/кг маси тіла.
2. Корекцію раціонів здійснювати постійно протягом всього періоду відгодівлі тварин в запропонованій нами суміші.
3. Результати одержаних досліджень рекомендуємо використовувати у навчальних закладах аграрного напрямку при проведенні занять з годівлі, фізіології тварин, екології та ветеринарно-санітарної експертизи.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. АбдулаевГ.Д., СулеймановН.С., ГаджиеваН.А. Электрофизиоло­гичес­кое исследование влияния селена на световую чувствительность глаз животных с экспериментальной дистрофией сетчатки //Селен в биологии: Материалы 11 науч. конф. Баку. 1981. Т. З. С. 1217.
2. Авцын А.П. Микроэлементозы человека //Клиническая медицина. 1987. Т. 65, № 6. С. 3644.
3. Авцын А.П. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология. М.: Медицина, 1991. 496 с.
4. Авцын А.П., Строчкова А.С., Жаворонков А.А. Клеточный гомеостаз и микроэлементы //Архив патологии. 1988. Т. 50, вып. 9. С. 611.
5. Азанов А.Г., Ткаченко Л.К., Филиппова Т.В., Лукьянова ТА.- Эффект снятия физиологически активными веществами гумусовой природы ингибирующего действия инсектофунгицидов на растения. Сб. "Гум. удоб. Теор. и практ. их прим." 1973, т. IV, с. 73 — 80.
6. Айдарханов Б.Б., Локшина Э.А., Ленская Е.Г. Молекулярные аспекты механизма антиокислительной активности витамина Е: особенности действия α- и γ- токоферолов //Вопросы медицинской химии. 1989. Т. 35, № 3. С. 29.
7. Аликаев В.А, Дульнев В.И. Профилактика и лечение болезней молодняка сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1968. С. 205221.
8. Алейникова Т.А., Рубцова Г.В. Биохимия. М.: Высшая школа, 1988. С. 130131.
9. Алексеенко В.А. Поступление микроэлементов из атмосферы и их содержание в природных водах лесного водосбора //Экология. 1988. № 3. С. 7173.
10. Андреева Л.И., Кожемякин Л.А., Кишкун А.А. Модификация метода определения перекисей липидов в тесте с тиобарбитуровой кислотой // Лаб. дело. 1988. №11. С. 4143.
11. Андреева Л.В., Куртяк Б.М,. Андрійчук П.Є. Біологічна роль вітаміну А і його застосування в тваринництві //Біологія тварин. 2000. Т. 2, № 2. С. 2233.
12. Андреев М.Н. Профилактика и лечение болезней селеновой недостаточности животных // Методич. рекомендации. М.: ВАСХНИЛ. 1973. С. 35.
13. Аникина Л.В., Никитина П.П., Иванов В.Н. Основные звенья патогенеза эндемического зоба и вероятная роль селена в этом процесе //Забайк. мед. вестн. 1997. № 12. С. 510.
14. Антоняк Г.Л. Активність селензалежних ферментів еритроїдних клітин тварин у неонатальному періоді розвитку //Укр. біохім. журнал.- 2000. Т.72, № 1. С. 9399.
15. Антоняк Г.Л., Бабич Н.О., Сологуб Л.І. Утворення активних форм кисню та система антиоксидантного захисту в організмі тварин //Біологія тварин. 2000. Т.2, № 2. С. 3443.
16. Апостолюк В.В., Апостолюк КА.Г Тернопольская торфяная грязь и ее практическое применение в лечебной практике. "Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры". 1966. №1, с. 81-82.
17. Арбузова А.А. К характеристике резервуара сальмонелл среди людей. ЖИЭИ, 1960, №7, с. 130-133.
18. Афанасьев Ю.И., Боронихина Т.В. Витамин Е: значение и роль в организме //Успехи современной биологии. 1987. Т. 104. Вып. 3, № 6. С. 400411.
19. Ахмедов А. Й. Материалы по пищевым токсикоинфекциям паратифозного характера в Азербайджане. "Ветеринарно-санитарньй надзор в пищевой промышленности". Труды, т. XVII (Материалы 2-ой Всесоюзний научно — практической конференции по ветеринарной санитарии). М., 1960. с. 63 — 64.
20. Ахмедова Ш.И. Обсемененность бактериями группы кишечной ІІалочки мяса й органов при различных патологических процессах и биология этих бактерий.- Труды Узб. НИИ ветеринарии, 1964, т.16. с. 27-30.
21. Ахмедов Н.М., Наджафов Д.А. Влияние селенита натрия и улучшенного кормления на рост эмбрионов овец //Изв. АН АзССР: Серия биол. наук. Баку. 1976. № 5 С. 6266.
22. Бабенко Г.А. Актуальные направления медицинской микроэлементологии //Микроэлементы в биологии и их применение в сельском хозяйстве и медицине: Тезисы докл. ХІ Всесоюз. конф. (Самарканд, 1990 г.) Самарканд. 1990. С. 412416.
23. Базелян В.А., Бочарова И.З., Бацко В.В.- Влияние гумата натрия на всасывание углеводов и аминокислот в тонком кишечнике белых крыс. Сб. "Тканевая терапия", т.10, 1983, с. 27-28.
24. Байматов В.Н., Багаутденов А.М. Влияние полисоли на печень свиней //Актуальные пробл. вет. науки.: Тезисы докл. Моск. гос. вет. акад. и биотехнол. М., 1999. С. 5556.
25. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М. Роль окислительного стресса в патогенезе сосудистых осложнений диабета //Проблемы эндокринологии. 2000. Т.46, № 6. С. 2934.
26. Балабух А.А., Кармышова Л.Ф. Содержание аминокислот в разных видах мяса. -Тр. ВНИИМП. М., Пищепромиздат, 1965, т. 32, с. 3-7.
27. Баланеску С.Д, Парий Б.И., Хамер Б.Л. Влияние селенита натрия на организм свиней //Проблемы и проф. незар. болезн. с.-х. жив. в промышл. животн. Воронеж, 1986. С. 2728.
28. Барабой В.А. Механизмы стреса и перекисное окисление липидов //Успехи современной биологии. 1991. Т.111, № 6. С. 923931
29. Беленький Н.Г. Биологическая ценность пищевых продуктов животного происхождения как основа выбора рациональной технологии производства.- В тезисах докл. на Всесоюзной конференции "Проблемы повышения ветеринарно — санитарного качества и биологической ценности продуктов питания животного происхождения и животноводческого сырья" М., 1976, с. 16- 19.
30. Белогрудов И.Г., Сокрут В.И. "Влияние гумата натрия на общее состояние организма телят, их рост и устойчивость к желудочно-кишечным заболеваниям. В кн.: "Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения." Днепропетровск, 1983, с.120—123.
31. Белогрудов И.Г., Волосов В.Я., Котенко И.В., Реутов В.А., Чуб В.П. -Влияние гумата натрия на физиологическое состояние молодняка крупного рогатого скота -Т.УП. Днепропетровск, 1980, с. 264.
32. Бибер В.А., Боголюбова Н.С. О биологической активности почвенных и торфяных гуминовых кислот. Докл. А.Н. СССР, т.76, 1951, №2, с. 313-316.
33. Билибин А.Ф., Маргорина Л.М. Сальмонеллезы. (Обзор литературы). Вестник акад. мед. наук СССР, I960, №7, с.45 —51.
34. Бинеев Р.Г. Григорьян Б.Р. Некоторые методические аспекты исследования биологической активности хелатов металлов микроэлементов в системе почва растениеживотное //Сельскохозяйственная биология. 1984. № 4. С. 106108.
35. Бинеев Р.Т. Исследование биологической активности хелатных соединений меди и кобальта с метионином и лимонной кислотой. Автор. дис... к.б.н. Казань, 1973. 20 с.
36. Бобырь Л.Ф., Епишина Л.А. О связи между окислительно-восстановительным состоянием гуминовых веществ и их биологической активностью. Сб. Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Днепропетровск. 1980, т. VII, с.41 —63.
37. Богданов Г.А. Кормление сельскохозяйственных животных. М.: Агропромиздат. 1990. 612 с.
38. Боме Я.А., Комиссаров И.Д. Использование пиролиз-хроматографии для идентификации гумусовых кислот. В кн. Теория действия физиологически активных веществ. Днепропетровск, 1983, тД с. 14-17.
39. Боряев Г.И., Блинохватов А.Ф., Федоров Ю.Н. Влияние соединений селена на имунный статус бычков //Ветеринария. 1999. №12. С.3638.
40. Бузмаков И.Г. Беломышечная болезнь ягнят в Алтайском крае //Сб. н.-и. работ молодых ученых и специалистов сельского хозяйства Алтайского СХИ. 1970. Вып 7. С. 109111.
41. Букин В. П. Витамины и их сохранение. -Л., 1940, с. 21-24.
42. Буркат С.Е. Химическое изучение торфа как источника новых продуктов технического и медицинского значения. Автореферат док. дисс., Винница, 1962. с.78.
43. Буров В.О., Тихонова Л.В. Стимулюючий вплив селеніту натрію та вітаміну Е на відтворювальну здатність корів //Проблеми підвищення продуктивності тварин та ефективність їх лікування: Тези допов. республік. наук.-практ. конференції. Дніпропетровськ, 1994. С. 57.
44. Вадковская И.К., Лукашев К.Н. Геохимические основы охраны биосферы. Минск, 1977. 275 с.
45. Вайсман Г.Л., Лензенская Л.Д.- О применении торфов Украины для медицинских целей. Врачебное дело, №11, 1948, с.10- 11.
46. Вальдман А.Р. Витамины в животноводстве. Рига: Зинатне, 1977. 352 с.
47. Виноградова А.П. Изменение качества мяса в зависимости от продолжительности и способа откорма птицы ВНИИМП, 1956, т. 6, с. 61-65.
48. Виноградов А.П. Геохимия редких и рассеяных химических элементов в почвах //М.: Изд-во АНСССР, 1957. С. 3438.
49. Венчиков А.И. Биотики. Москва, 1962. 235 с.
50. Владимиров Ю.А., Арчаков А.Й. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. М.: Наука, 1972. 252 с.
51. Власов С. А. Использование витаминно-гормональных препаратов и селенита натрия для профилактики задержания последа у коров //Вопросы вет. фармации и терапии. Рига, 1982. С. 179180.
52. Власюк П.А., Хоменко А.Д., Мельничук П.П., Значение некоторых метаболитов и органических веществ для улучшения условий питания растений. Сб. Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения, ч. III. Урожай, Киев, 1968, с. 3,
53. Войнар А.О. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. М. изд. 2-е, Высшая школа, I960, 88 с.
54. Волкова Н.И., Озеров А.М., Пачаджанов Д.Н. Формы нахождения микроэлементов в водах озёр Памира //Геохимия. 1988. №12. С. 17731779.
55. Вольф И. Янке Б., Лозанд Б. Чтобы из теленка выросла хорошая корова //Нов. с.х. 2001. № 1. С. 3033.
56. Внутрішні хвороби тварин / В.І. Левченко,. І.П. Кондрахін, В.В. Влізло та ін.; за ред. В.І. Левченка. Біла Церква, 2001. Ч. 2. 544 с.
57. Воробьева Л.А., Рудакова Т.А. О возможности прогноза состояния некоторых химических элементов в природных водах и растворах по диаграммах растворимости //Вестн. МГУ . Почвоведение. 1981. № 4. С. 312.
58. Воскресенский О.Г. Об антиоксидантной функции токоферола и его роли в онтогенезе //Материалы по биохимии витамина Е и селена и их применение в медицине и животноводстве. К.: Наукова думка, 1973. С. 2324.
59. Галушка A.M., Бескровная А.Я. Влияние гуминовой кислоты на радиационный эффект у томатов в зависимости от соотношения азота и фосфора в начальный период развития. Сб.: Гум. удоб. теор. и пр. их применения. Днепропетровск, 1975, т. 5, с. 115—119.
60. Георгиевский В.И. Значение ультрамикроэлементов (мыш’яка, ванадия, селена) в питании сельскохозяйственной птицы //Животноводство и ветеринария (биологические основы). Москва. 1972. С. 534.
61. Георгиевский В.И., Анненков Б.Н., Самохин В.Т. Минеральное питание животных. М.: Колос. 1979. 471 с.
62. Глазковская М.А. Теория геохимии ландшафтов в приложении к изучению техногенных потоков и анализу способности природных систем к самоочищению //Техногенные потоки вещества в ландшафтах и состояние экосистем. М.: Наука. 1981. С. 741.
63. Гоголева Г.А., Торикова М.В., Солодов Н.А. Закономерности распространения и формирования металлоносных рассолов. М.: Недра, 1981. 264 с.
64. Голубец О.В. Природна резистентність при дефіциті мікроелементів //Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. Б. Церква, 2000. Вип. 13, 2 . С. 5863.
65. Гордеев В.В., Лисицын А.П. Химия океана. М.: 1979. T. I. С. 337375.
66. Горегляд Х.С. (под ред.) Ветеринарносанитарная экспертиза с основами технологии переработки продуктов животноводства. М, "Колос", 1981, изд. 2-е, с. 72-73.
67. Горгиладзе Т. У.- Показания и результаты местного применения торфота при заболеваниях роговицы. В кн.: Тканевая терапия. Одесса, 1983, т.1, с. 86-87.
68. Горизонтова Е.А. Петровская B.C., Красницкая К.М. Установление опустимых сроков хранения потрошенной и расфасованной птицы на холодильниках". Тр. ВНИИПП, 1956, т. 6, с. 43-56.
69. Горобец А.И., Жадек М.С. Кинетика распада жирорастворимых витаминов в премиксах с хелатными соединениями микроэлементов // Птицеводство. 1984. С. 2630.
70. Горовая А.И., Бражниченко Г.И. Влияние физиологически активных веществ и некоторых дифференцированных ингибиторов на анатомическое строение проростков. В кн.: Сб. трудов Гум. удоб., Урожай, К., 1973.
71. Горовая А.И., Кулик А.Ф., Огинова И.А. Цитологический эффект физиологически активных гуматов натрия в эспериментальных условиях. Сб.: Тканевая терапия, Одесса, 1983, т. І, с. 76.
72. ГОСТ 21784 — 76. "Мясо птицы. Определение упитанности".
73. ГОСТ 25391 — 82. "Мясо птицы. Определение упитанности"
74. Грановский Н.М., Залевская B.C., Реутов В.А., Скляр Т.И. Влияние физиологически активных веществ торфа на выживаемость крыс при облучении их рентгеновскими лучами. В кн.: Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Днепропетровск. 1975, т. 5, с. 235-236.
75. Грановский Н.М., Колотенко В.П., Шарипкина А.Я., Позднякова А. В. Влияние гумата натрия на устойчивость печени к повреждающему действию тетрахлорметана. Сб.: Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Днепропетровск, 1980, т. VII, с. 159-164.
76. Грановская Н.М., Крышень П.Ф., Арделен В.Н., Красовская А.Т. К вопросу о токсичности физиологически активных гумусовых веществ торфа, ч. IV, 1973, с. 160.
77. Губарев С.Н. Сб. статей о применении торфяного мха в медицине и санитарии. Петроград, 1917, 76 с.
78. Гуйго Э.И., Журавская Н.К., Каухчешвили Сублимационная сушка в пищевой промышленности. М., Пищевая промышленность, 1972, с. 290-292.
79. Гуминский С. Современные точки зрения на механизм физиологических эффектов, вызываемых в растительных организмах гумусовыми соединениями. Почвоведение, 1968, №9, с. 62 — 68.
80. Гуминский С., Гуминская З. -Доклад на симпозиуме IV комиссии МТО, Рига, 1971, М, 1973.
81. Гурьянов А.М. Взаимодействие микроэлементов в организме и рационах молодняка свиней //Фундаментальные и прикладные проблемы повышения продуктивности сельскохозяйственных животных: Материалы междун. Науч. конф., посвященной 70-летию С. А. Лапшина. Саранск. 1998. С. 2022.
82. Дамзе С., Горняк А., Янковяк Я., Карский А. Торф в медицине. Международный конгресс по торфу. Л., 1963, с. 38.
83. Демина М.А., Вульф Л.Н. Опыт применения физиологически активных веществ в птицеводстве. Сб.: Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Днепропетровск, 1977, T.VI, с. 119— 125.
84. Делекторская Л.Н., Сентебова Н.А., Салуенье А.И. Визначення загального білку біуретовим методом.
85. Диденко Л.Г., Попова И.Я., Боярский Ю.И. Элементный состав аэрозольных выбросов тепловой станции, работающей на угле //Гигиена и санитария. 1990. № 6. С 1720.
86. Діагностика, лікування та профілактика нестачі селену і кобальту у телят /Р.Й.Кравців, А.М.Стадник, М.Г.Личук та ін. //Інформ. листок Льв. ЦНТЕІ. Львів. 2002. № 3. 4 с.
87. Добровольский В.В. География микроэлементов. Глобальное рассеяние. М.: Мысль, 1983. 272 с.
88. Добриер И.Б. К вопросу о роли патогенных серотипов кишечной палочки в этиологии пищевых токсикоинфекций. Тезисы докладов Украинской республиканской научно — практ. конференции по лабораторному делу. Днепропетровск, 1961, с. 108—109.
89. Добриер И.Б. К вопросу о частоте обсемененности пищевых продуктов патогенными серотипами кишечной палочки. "Гигиена и санитария", 1961, №8, с. 29.
90. Драгунов С.С. Химическая природа гуминовых кислот. В сб.: Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Днепропетровск. 1962, т. II, с.11-12.
91. Драгунов С.С., Попова А.Н. Физиологически активные вещества торфов. В кн.: Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. К., 1968, т. 3, с. 239-245.
92. Драгунов С.С., Попова Л.Н. Фракционный состав гуминовых кислот. Почвоведение. 1969. №5, с. 33 — 40.
93. Драгунов С.С. Химическая природа гуминовых кислот. Сб.: Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Днепропетровск. 1975, т.5, с. 3 — 37.
94. Драгунов С.С. Химическая характеристика гуминовых кислот и их физиологическая активность. В сб.: Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Днепропетровск, 1980, т. VII, с. 5 — 21.
95. Драгунов С.С., Каблова Н.Г., Буканова А.П. Химическая характеристика фракций торфяных гуминовых кислот и обоснование специфического значения гуминовых удобрений. Сб.: Гуминовые удобрения, теория и практика их применения. Днепропетровск, т. IV, 1973. с. 24.
96. Драгунов С.С. Химическая природа гуминовых кислот. Сб.: Гуминовые удобрения. Теория и практика их применения. Днепропетровск, т. V, 1975, с. 3.
97. Драгунов С.С. Химическая характеристика гуминовых кислот и их физиологическая активность, —т. VII Днепропетровск, 1980, с.5.
98. Дранник Г.Н., Гриневич Ю.А., Дизик Г.М. Иммунотропные препараты. К.: Здоровье, 1994. 228 с.
99. Елпатьевский П.В., Луценко Т.Н. Формы закрепления микроэлементов в природно- и техногенно-аномальных почвах //Тезы докл. съезда Всесоюз. о-ва почвоведов. Тбилиси: Мецниереба, 1981. Кн. 2. С. 100101.
100. Елпатьевский П.В., Нестеров В.Н. Химический состав атмосферных осадков Сихотэ-Алинского биосферного заповедника как показатель фоновых характеристик атмосферы //Прикладные аспекты програмы Человек и биосфера”. М.: Наука, 1983. С. 196212.
101. Ельце К., Мейер X., Штейнбах Г. Болезни молодняка сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1977. С. 5556.
102. Ермаков В.В. Субрегионы и биогеохимические провинции СССР с различным содержанием селена //Тр. биогеохимич. лаборатории. М.: Наука, 1978. C. 5457.
103. Экологическая геология Украины /Под ред. Е.Ф. Шнюкова, М.Г. Демчишина, А.А. Дроздова К.: Наукова думка, 1993. С. 24 25.
104. Эффективность металлоорганических соединений при профилактике врожденного зоба телят /Т.В. Манцев, В.В. Мингазов, Н.З. Хазипов, Р.З. Курбанов //Роль зооветобраз. в профил. болезней и лечении животных: Тезы докл. междунар. конф., посвящ. 80-летию Моск. гос. акад. вет. мед. и биотехнол. Москва, 1999. С. 140142.
105. Жидкоблинова Г.Н., Турчинский В.В. Новейшие достижения в исследовании питания животных. М.: Агропромиздат, 1985. 287 с.
106. Жоробекова Ш.Ж., Бугубаев А. Аминокислотный состав гуминовых кислот торфа Кара-Саз. Аспирантский сб. КТУ, 1969, с.79-87.
107. Жоробекова Ш.Ж. Физико-химические исследования гуминовых кислот торфа Кара-Саз., Фрунзе, 1970, Киргизский Гос. университет, с. 34 — 41.
108. Жумадилов Ж.Ш., Короткина Р.Н, Помелов B.C. Диагностическая значимость исследования акт