ВИЗНАННЯ І ВИКОНАННЯ В УКРАЇНІ ВИРОКІВ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ТРОСТЯНСЬКА ЯРОСЛАВА ІВАНІВНА

УДК 343.13

ВИЗНАННЯ І ВИКОНАННЯ В УКРАЇНІ
ВИРОКІВ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Удалова Лариса Давидівна
доктор юридичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України

Київ 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИЗНАННЯ І ВИКОНАННЯ В УКРАЇНІ ВИРОКІВ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ 2
1.1. Поняття та особливості визнання і виконання в Україні вироків іноземних судів 2
1.2. Правова основа визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів 2
1.3. Принципи передачі та правові гарантії захисту прав та законних інтересів засуджених осіб, що передаються в державу громадянства для відбування покарання 2
1.4. Порядок передачі іноземних громадян, засуджених судами України, для відбування покарання в країну свого громадянства 2
Висновки до розділу 1 2
РОЗДІЛ 2 ПРИВЕДЕННЯ ВИРОКІВ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ У ВІДПОВІДНІСТЬ ІЗ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ 2
2.1. Процесуальні особливості приведення вироків іноземних судів у відповідність із законодавством України 2
2.2. Застосування амністії, помилування 2
Висновки до розділу 2 2
РОЗДІЛ 3 ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ, ЗАСУДЖЕНИХ СУДАМИ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ 2
3.1. Визначення підсудності 2
3.2. Обсяг процесуальних прав засудженого 2
3.2. Звернення вироку до виконання 2
3.4. Вирішення питань, пов’язаних з виконанням вироку 2
Висновки до розділу 3 2
ВИСНОВКИ 2
ДОДАТКИ 2
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 2

ВСТУП

Актуальність теми. Укладення Україною все більшої кількості міжнародних договорів про правове співробітництво та правову допомогу у сфері кримінального судочинства, зокрема про передачу засуджених для подальшого відбування покарання у державі громадянства, ставить перед судами доволі складне завдання застосування норм національного законодавства у справах про визнання вироків іноземних держав і виконання їх на території нашої держави.
Чинний Кримінально-процесуальний кодекс України окремо не регулює порядок розгляду справ зазначеної категорії, що призводить до значних розбіжностей при вирішенні судами таких питань, як визначення підсудності, розгляд справи судом колегіально чи одноособово, визначення обсягу процесуальних прав засудженого та процесуального порядку розгляду справи. Суди також повинні керуватися відповідними чинними міжнародними договорами України, що створює певні проблеми, оскільки потрібно враховувати дату набрання чинності договором не лише стосовно України, але й держави винесення вироку. При цьому механізму офіційного оприлюднення таких дат немає. Встановити їх можна лише шляхом запиту до Міністерства закордонних справ України.
Вивченням практики установлено, що суди України, розглядаючи подання про приведення вироків іноземних судів у відповідність із національним законодавством з метою передачі засудженої особи для відбування покарання на території України, в цілому дотримуються норм кримінально-процесуального закону та відповідних міжнародних договорів. Разом з цим прогалини у чинному КПК, низький рівень доступності правової інформації стосовно міжнародних договорів України та їхнього статусу призводить до помилок і проблем, які, у тому числі, шкодять міжнародному іміджу нашої держави.
Проблемам визнання і виконання в Україні рішень вироків іноземних судів присвячені праці відомих науковців країн-членів СНД та колишнього СРСР: А.С. Александрова, А.Г. Артюха, В.П. Божьева, В.М. Волженкіної, К.Є. Колибаба, І.І. Лукашука, В.Т. Савицького, В.Ш. Табалдієва, Ю.П. Яновича. Також у дослідженні використовувалися наукові праці в галузі українського кримінально-процесуального та міжнародного права: Ю.П. Аленіна, С.А. Альперта, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, О.В. Бауліна, В.І. Борисова, О.І. Виноградової, В.І. Галагана, В.М. Гребенюка, В.А. Гринчака, Ю.М. Грошевого, В.Г. Гончаренка, В.С. Зеленецького, Н.С. Карпова, М.В. Костицького, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.В. Леоненка, Л.М. Лобойка, В.З. Лукашевича, Є.Д. Лук’янчикова, А.Г. Маланюка, В.Т. Маляренка, М.М. Михеєнка, В.В. Молдована, В.Т. Нора, В.В. Назарова, Г.М. Омельяненко, М.А. Погорецького, В.О. Попелюшка, А.С. Сизоненка, С.М. Стахівського, В.М. Тертишника, О.С. Ткачука, В.П. Шибіки, М.Є. Шумила.
Разом з тим, до теперішнього часу залишаються не повною мірою вирішеними питання процесуального порядку визнання і виконання в Україні рішень вироків іноземних судів, а особливо процедури приведення вироків іноземних судів у відповідність із законодавством України. Таким чином, актуальність зазначеної проблеми, як із теоретичної, так і з практичної точок зору, визначили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на основних положеннях Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (затв. Указом Президента України від 10.05.2006 р. №361/2006) та Концепції реформування кримінальної юстиції України (затв. Указом Президента України від 08.04.2008 р. №311/2008, є складовою частиною наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України – відповідає Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки (затв. наказом МВС України від 29.07.2010 р. №347); включено до планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2009–2011 рр.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вдосконалення теорії кримінального процесу з цих питань, вироблення на цій основі пропозицій до кримінально-процесуального законодавства в частині механізму визнання і виконання в Україні вироків іноземних судів.
Для досягнення зазначеної мети передбачається вирішення таких завдань:
– вивчити й узагальнити різні наукові позиції, висловлені науковцями з приводу визнання і виконання в Україні вироків іноземних судів;
– здійснити теоретичне узагальнення правової природи визнання і виконання вироків іноземних судів;
– розкрити поняття та особливості визнання і виконання в Україні вироків іноземних судів;
– визначити правову основу визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів;
– розробити класифікацію принципів передачі засуджених осіб, що передаються в державу громадянства для відбування покарання;
– розкрити процесуальні особливості приведення вироків іноземних судів у відповідність із законодавством України;
– вивчити особливості застосування амністії, помилування під час приведення вироків іноземних судів у відповідність із законодавством України;
– з’ясувати практику формування складу суду для розгляду справ щодо визнання і виконання вироків іноземних судів;
– визначити проблемні ситуації, пов’язані з реалізацією процесуальних права засудженого під час розгляду справ, і запропонувати їх вирішення;
– сформулювати пропозиції стосовно вдосконалення правових основ визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів.

Об’єкт дослідження – кримінально-процесуальні правовідносини, що виникають при визнанні і виконанні в Україні вироків іноземних судів.
Предмет дослідження – визнання і виконання в Україні вироків іноземних судів.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення діалектики про співвідношення загального, окремого та особливого, про взаємозв’язок і взаємообумовленість соціальних процесів. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи.
Діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання та історичний метод дозволили розглянути усі питання теми в динаміці, виявити їх взаємозв’язок і взаємообумовленість, дослідити правову природу визнання і виконання вироків іноземних судів, історичні етапи його зародження та розвитку (розділ 1). Метод системного аналізу був використаний для аналізу стану сучасного кримінального процесу, законодавчих актів, міжнародних договорів, наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених щодо визнання і виконання в Україні вироків іноземних судів; порівняльно-правовий метод використовувався при порівнянні норм кримінально-процесуального права України та законодавства інших країн (розділ 2, 3); логіко-юридичний метод використовувався під час дослідження норм діючого КПК та проектів нового КПК України, що дало змогу сформулювати доповнення та пропозиції з урахуванням відповідного законодавства (розділ 2, 3); статистичний метод був використаний для визначення місця діючих міжнародних актів та міжнародно-правових договорів про взаємну правову допомогу в кримінальних справах з цих питань та при виробленні пропозицій щодо вдосконалення деяких норм як міжнародного, так і кримінально-процесуального права України (розділ 2, 3).
Нормативною базою дослідження є Конституція України, чинний Кримінально-процесуальний кодекс України, закони України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 р. та «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів» від 29.11.2001 р. та інші законодавчі акти, міжнародні договори України, постанови Пленуму Верховного Суду України, а також проект КПК України, розроблений робочою групою з питань реформування кримінального судочинства, створеною відповідно до Указу Президента України, процесуальне законодавство ряду іноземних країн (Російської Федерації, Киргизької республіки, Федеративної республіки Німеччини).
Обгрунтованість і достовірність сформульованих у дисертації наукових положень, висновків і рекомендацій визначаються і забезпечуються емпіричною базою дослідження, яку становлять узагальнені результати вибіркового дослідження судової практики України, зокрема, проанкетовано 218 суддів судів різних інстанцій; проаналізовано 17 справ, пов’язаних з визнанням і виконанням в Україні вироків іноземних судів; міжнародних договорів та угод про взаємну правову допомогу, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; аналіз Постанов Пленуму Верховного Суду України із зазначеного питання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця робота є одним із перших в Україні монографічним дослідженням теоретичних і практичних питань визнання і виконання вироків іноземних судів.
У дослідженні сформульовано ряд нових положень і висновків, які мають істотне значення для теорії кримінального процесу та юридичної практики. До найбільш суттєвих із них слід віднести такі:
вперше:
– запропоновано авторське визначення поняття передача осіб, засуджених до позбавлення волі для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є, під яким розуміють акт міжнародної співпраці, що реалізується на основі міжнародного і внутрішньо державного законодавства та полягає в передачі особи, що вчинила злочин і засуджена однією державою, іншій державі, громадянином якої є засуджений, для виконання покарання у вигляді позбавлення волі;
– визначено принципи інституту передачі засуджених осіб в державу її громадянства для відбування покарання;
– обґрунтовується доцільність використання в проекті КПК України широковживаний у міжнародних договорах термін «рішення, що набрали законної сили» з обов’язковим застереженням, що на момент передачі для виконання не здійснюється їх судовий перегляд;
– запропоновано перелік супровідних документів до клопотання про прийняття для виконання судового рішення у кримінальній справі;
– обґрунтовано висновок, що під час приведення вироку іноземного суду у відповідність із законодавством України суд: повинний врахувати висновки, що ґрунтуються на фактах, які ясно викладені або припускаються в рішенні, прийнятому державою винесення вироку; не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; зараховує у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; не може посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинна вважати обов’язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів;
– обґрунтовано, що процесуальний порядок звернення вироку до виконання, після приведення вироку іноземного суду у відповідність із законодавством України, в чинному законодавстві не передбачено, а тому таке виконання слід проводити на основі діючого КПК, тобто процедура виконання повинна бути такою ж як і для вироків, що постановляються судами України;
удосконалено:
– порядок визначення допустимості виконання судових рішень, постановлених іноземними судами в Україні;
– положення щодо підсудності приведення вироків іноземних судів у відповідність із законодавством України, судом першої інстанції;
– адміністративну процедуру визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів.
дістали подальшого розвитку:
– теоретична, правова й практична можливість застосування норм міжнародного права в українському кримінально-процесуальному законодавстві;
– положення про те, що держава виконання вироку визнає вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінює міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин;
– висновок про те, що після приведення вироку іноземного суду у відповідність із законодавством України, суду необхідно провести процедуру набрання ним законної сили, а також суд, який постановив вирок здійснює звернення вироку до виконання на основі чинного законодавства України.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані й аргументовані в дисертаційному дослідженні теоретичні положення, висновки і пропозиції є значним внеском у розвиток науки кримінального процесу.
Одержані результати дисертації використані:
– у законотворчій діяльності – при внесенні змін і доповнень до чинного КПК України, а також при доопрацюванні проекту нового КПК України, при прийнятті відомчих нормативних актів з відповідних процесуальних питань (лист до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності №50ВР від 10.12.2010 р.);
– у практичній діяльності як рекомендації з розслідування злочинів (акт Головного слідчого управління МВС України №13/11-15273 від 10.12.2010 р.);
– у навчальному процесі – при написанні окремих розділів (глав) підручників і навчальних посібників з курсу «Кримінальний процес», при підготовці лекцій і проведенні занять за відповідними темами (акт впровадження НАВС від 15.12.2010 р., акт впровадження Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 28.12.2010 р., акт впровадження Поліцейської фінансово-правової академії від 16.11.2010 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідалися автором і були обговорені на науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми юридичної науки» (м. Хмельницький, 13-14 листопада 2009 р.), «Імперативи розвитку юридичної та безпекової науки» (м. Київ, 15 квітня 2010 р.), «Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України» (круглий стіл, Київ, 20 травня 2011 р.).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано шість наукових праць, у тому числі три статті – у фахових виданнях України.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Провівши у дисертаційній роботі теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розв’язанні низки концептуальних питань пов’язаних з кримінально-процесуальним механізмом визнання і виконання в Україні вироків іноземних судів. Головними теоретичними і прикладними результатами роботи є такі висновки:
1. В питанні передачі засуджених осіб, держави намагаються сприяти забезпеченню найбільшої ефективності при виконанні вироку суду, оскільки саме ця форма співпраці спрямована на краще досягнення цілей покарання: виправлення особи. Особа, засуджена за вчинення одного або кількох злочинів до покарання у вигляді позбавлення волі в іноземній державі (у державі винесення вироку), може бути передана з цієї держави до держави, громадянином якої є ця особа, і яка забезпечить подальше виконання покарання (у державу виконання вироку).
2. Визначено, що передача засуджених осіб до позбавлення волі для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є це акт міжнародної співпраці, що реалізується на основі міжнародного і внутрідержавного законодавства та полягає в передачі особи, що вчинила злочин і засуджена однією державою, іншій державі, громадянином якої є засуджений, для виконання покарання у вигляді позбавлення волі. Передача здійснюється за ініціативою обох держав, самого засудженого і його представників, в цілях забезпечення можливості особі відбувати покарання в державі громадянства (або постійного місця проживання).
3. Обґрунтовано, що передача засуджених осіб в державу її громадянства для відбування покарання повинна ґрунтуватись на таких принципах: принцип наявності громадянства іншої держави і відсутність постійного місця проживання на території держави винесення вироку; принцип «подвійної караності»; принцип не притягнення до кримінальної відповідальності повторно за одне і те ж діяння; принцип передачі засудженої особи за наявності можливості продовження виконання вироку в країні громадянства чи постійного місця проживання; принцип врахування бажання засудженої особи, щодо країни відбування покарання; принцип гуманності.
4. На підставі аналізу чинних нормативно-правових актів, що регулюють визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів, автором зроблено висновок, що цей правовий інститут недостатньо врегульований в рамках внутрідержавного законодавства України, а в чинному КПК України він взагалі не передбачений, що негативно позначається під час приведення вироків іноземних судів у відповідність із законодавством України. У зв’язку з чим пропонується доповнити діючий КПК України розділом: «Передача осіб, засуджених до позбавлення волі, в державу громадянства, для відбування покарання».
5. Досліджено, що на основі аналізу практики, яка склалась в Україні, приводячи у відповідність вирок іноземної держави законодавству України і виносячи постанову про його виконання на території України, суди змінюють кваліфікацію дій засуджених відповідно до КК і визначаючи покарання істотно його пом’якшують у порівнянні з вироком іноземної держави.
6. Визначено, що під час приведення вироку іноземного суду у відповідність із законодавством України суд: повинний врахувати висновки, що ґрунтуються на фактах, які ясно викладені або припускаються в рішенні, прийнятому державою винесення вироку; не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; зараховує у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; не може посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинна вважати обов’язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.
7. Аналіз особливостей вирішення питань, що пов’язані з виконання рішення іноземного суду в Україні, зокрема щодо застосування закону про амністію, помилування, умовно дострокове звільнення особи від відбуття покарання тощо, здійснюється у загальному порядку, визначеному КПК України. Рішення про звільнення внаслідок акта амністії приймається судами. На відповідні суди покладено й обов’язок виконувати укази Президента України про помилування засуджених, які відбувають покарання, не пов’язані з ізоляцією від суспільства. Таким чином, безпосередньо судами вирішується чимало питань щодо застосування актів амністії та здійснення помилування.
8. Досліджено особливості встановлення підсудності, щодо приведення вироку іноземного суду у відповідність із законодавством України. Це питання є досить проблемними і пов’язано це із тим, що на теперішній час питання підсудності справ щодо виконання рішень іноземних судів в Україні не визначено, в зв’язку з чим викає багато проблем. З урахуванням цього необхідно внести зміни, як до діючого КПК так і до проекту КПК України щодо підсудності справ про виконання рішень іноземних судів, передбачивши, що такі справи розглядаються місцевим судом за місцем перебування переданої особи під вартою, а справи про визнання рішень іноземних судів стосовно застосування до особи примусових заходів медичного характеру слід віднести до підсудності апеляційних судів за місцем знаходження медичного закладу, до якого переведена особа для проведення лікування.
9. Визначено, що до гарантій забезпечення прав, засуджених громадян України судами іноземних державна, під час приведення вироку у відповідність законодавству України слід віднести: бути в терміновому порядку і негайно повідомленим на зрозумілій мові про особливості діяльності суду, щодо приведення вироку іноземного суду у відповідність із законодавством України та можливі наслідки такого приведення і відповідно мати достатній час і можливість для підготовки свого захисту; захищати себе особисто або за допомогою вибраного ним самим захисника або, якщо у нього немає достатніх коштів для оплати послуг захисника, мати призначеного захисника безкоштовно, коли того вимагають інтереси правосуддя.
10. Обґрунтовано, що до процесуальних права засудженого громадянина України судами іноземних держав під час приведення вироку у відповідність законодавству України слід віднести право оскарження рішення, що прийняв суд за результатами розгляду питань у зв’язку з виконанням рішення іноземного суду у кримінальних справах, хоча такого права засудженого чи його захисника в чинному законодавстві України також не передбачено.
11. Визначено, що до теперішнього часу процесуального порядку звернення вироку до виконання, після приведення вироку іноземного суду у відповідність із законодавством України, в чинному законодавстві не передбачено, а тому таке виконання слід проводити на основі діючого КПК, тобто процедура виконання повинна бути такою ж як і для вироків, що постановляються судами України.
12. Зроблено висновок, що окремої процесуальної процедури, звернення вироку до виконання, після приведення вироку іноземного суду у відповідність із законодавством України суду в чинному КПК не визначено, а тому за аналогією, слід проводити процедуру набрання ним законної сили на основі чинного законодавства України і всі питання які виникають під час виконанням вироку іноземного суду вирішувати згідно чинного КПК України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврах Я. С. Психологические особенности защиты в суде / Я. С. Аврах // Юридические гарантии применения права и режим социалистической законности в СССР. — Ярославль, 1977. — Вып.4. — С. 82—88.
2. Акпарова Р. Н. Международный договор – правовая основа взаимодействия Республики Казахстан с другими государствами / Р. Н. Акпарова // Прокурорская и следственная практика. — М., 2001. — №1-2. — С. 68—77.
3. Александров И. О. Пенитенциарная система Франции / И. О. Александров // Преступление и наказание. — 1999. — № 11. — С. 41—43.
4. Алексеева Л. Б. Международные нормы о правах человека и применение их судами Российской Федерации : [практ. пособие] / Алексеева Л. Б., Жуйков В. М., Лукашук И. И.; под общ. ред. В. М. Жуйкова. — М. : Права человека, 1996. — 432 с.
5. Артюх А. Г. Правовое регулирование института помилования / А. Г. Артюх // Вопросы совершенствования деятельности органов внутренних дел по исправлению и перевоспитанию осуждённых. — М., 1980. — С. 72—74.
6. Бастрыкин А. И. Взаимодействие советского уголовно-процессуального и международного права / Бастрыкин А. И. — Л. : ЛГУ им. А. Жданова, 1986. — 136 с.
7. Бастрыкин А. И. Процессуальные проблемы участия СССР в международной борьбе с преступностью : [учеб. пособие] / Бастрыкин А. И. — Л. : ЛГУ им. А. Жданова, 1985. — 99 с.
8. Буткевич В. Г. Советское право и международный договор / Буткевич В. Г. — К. : Вища школа, 1977. — 259 с.
9. Ведерников Н. Д. Личность обвиняемого и подсудимого. Понятие, предмет и методика изучения / Ведерников Н. Д. — Томск : Том. ун-т, 1978. — 174 с.
10. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. — К. ; Ірпінь : Перун, 2001. — 1440 с.
11. Венская конвенция о консульских сношениях [Электронный ресурс] : заключена в г. Вене, 24 апреля 1963 года. — Режим доступу : http://www.kadis.ru/texts/index.phtml?id=29603
12. Виноградова О. І. Міжнародне співробітництво України у галузі боротьби зі злочинністю (кримінально-процесуальний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / О. І. Виноградова. — Х., 2000. — 22 с.
13. Виноградова О. І. Принципи міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю / О. І. Виноградова // Право України. — 1999. — № 4. — С. 90—93.
14. Винокуров С. М. Повышение эффективности взаимодействия правоохранительных органов государств СНГ при оказании правовой помощи / С. М. Винокуров // Прокурорская и следственная практика. —М., 1999. — №1-2. — С. 72—75.
15. Волеводз А. Г. Международный розыск, арест и конфискация полученных преступным путем денежных средств и имущества. Правовые основы и методика / Волеводз А. Г. ; науч. ред. А. Б. Соловьев. — М. : Юрлитинформ, 2000. — 477 с.
16. Волеводз А. Г. Правовое регулирование новых направлений международного сотрудничества в сфере уголовного процесса / Волеводз А. Г. — М. : Юрлитинформ, 2002. — 528 с.
17. Волженкина В. М. Нормы международного права в российском уголовном процессе / Волженкина В. М. — СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. — 359 с.
18. Володарський В. Чинність кримінального законодавства країни у просторі: деякі теоретичні та практичні аспекти / В. Володарський // Право України. — 2001. — № 4. — С. 91—92.
19. Всеобщая декларация прав человека : принята резолюцией 217 А (ІІІ) ГА ООН от 10 дек. 1948 года // Права человека. Основные международные документы : сб. док. — М., 1990. — С. 134—142.
20. Гавриш Т. Особливості процесуального статусу осіб, викликаних для участі у провадженні по кримінальній справі в порядку міжнародної правової допомоги / Т. Гавриш // Вісник Академії правових наук України. — Х., 2002. — № 3(30). — С. 188—198.
21. Галенская Л. Н. Международная борьба с преступностью / Галенская Л. Н. — М. : Междунар. отношения, 1972. — 167 с.
22. Галенская Л. Н. Правовые проблемы сотрудничества государств в борьбе с преступностью / Галенская Л. Н. — Л. : ЛГУ, 1978. — 86 с.
23. Гардоцкий Л. Международное сотрудничество по уголовным делам / Л. Гардоцкий // Социалистическая законность. — 1979. — №6. — С. 61—62.
24. Голина В. В. Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву / Голина В. В. — Харьков : Вища школа, 1979. — 136 с.
25. Гомьен Д. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика / Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. — М. : МНИМП. 1998. — 600 с.
26. Гребенюк В. М. Договірні відносини України у сфері взаємодопомоги у кримінальних справах (теорія і практика) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 «Международное право, европейское право» / В. М. Гребенюк. — К., 1997. — 20 с.
27. Гридин В. Сотрудничество в области уголовного права (социалистических стран) / В. Гридин // Социалистическая законность. — 1980. — №6. — С. 62—63.
28. Гринчак В. А. Притулок у міжнародному праві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 «Международное право, европейское право» / В. А. Гринчак. — К., 1995. — 16 с.
29. Гусев Л. Н. Подсудность уголовных дел / Гусев Л. Н. — М. : Госюриздат, 1955. — 111 с.
30. Десятый Конгресс Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями : сб. док. — М. : Юрлитинформ, 2001. — 496 с.
31. Дженіс М. Європейське право в галузі прав людини : Джерела і практика застосування / Дженіс М., Кей Р., Бредлі Є.  К. : Артек, 1997. — 584 с.
32. Договір між Україною і Грузією про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання : підписан 14 лют. 1997 року // Офіційний вісник України.  2006.  № 47.  Ст. 3176.
33. Договір між Україною і Ісламською Республікою Іран про передачу засуджених осіб : підписан 11 трав. 2004 року №41955/2008 // Офіційний вісник України.  2008.  № 2.  Ст. 68.
34. Договір між Україною і Китайською Народною Республікою про передачу засуджених для відбування покарання : підписан 21 лип. 2001 року // Міжнародні договори України про правові відносини та правову допомогу: у 2 т. / [редкол. : Л. М. Гобунова та ін.].  К., 2004. 
Т.1 : Двосторонні договори.  368 с.
35. Договір між Україною і Корейською Народно-Демократичною Республікою про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання : підписан 12 лист. 2004 року №40845/2007 // Офіційний вісник України.  2007.  № 65.  Ст. 2534.
36. Договір між Україною і Республікою Вірменія про передачу засуджених до позбавлення волі осіб, для подальшого відбування покарання : підписан 1 берез. 2001 року // Офіційний вісник України.  2006.  № 31.  Ст. 2284.
37. Договір між Україною і Туркменістаном про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання : підписан 23 берез. 2005 року №37171/2006 // Офіційний вісник України.  2006.  № 33.  Ст. 2405.
38. Договір між Україною та Азербайджанською Республікою про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання : підписан 24 берез. 1997 року №37908/2006 // Офіційний вісник України.  2006.  № 47.  Ст. 3177.
39. Договір між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання [Електронний ресурс] : підписан 12 черв. 2009 року.  Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua
40. Договір між Україною та Республікою Казахстан про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання: підписан 17 верес. 1999 року // Офіційний вісник України.  2006.  № 31.  Ст. 2282.
41. Договір між Україною та Республікою Узбекистан про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання: підписан 19 лют. 1998 року // Офіційний вісник України.  2006.  № 31.  Ст. 2279.
42. Договір між Україною та Сполученими Штатами Америки про взаємну правову допомогу у кримінальних справах : підписано 22 лип. 1998 року // Міжнародне співробітництво України у правовій сфері.  Львів, 2001.  С. 305314.
43. Додатковий протокол до Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб (ETS 112) : підписан 18 груд. 1997 року №35840/2006 // Офіційний вісник України.  2006.  № 14.  Ст. 1059.
44. Европейская конвенция о международной действительности судебных решений по уголовным делам : принятая 28 мая 1970 года // Міжнародне співробітництво України у правовій сфері.  Львів, 2001.  С. 5168.
45. Експрес.  2002.  25 квітня-2 травня.  С. 20.
46. Ерохин В. Передача осужденных иностранцев на родину для дальнейшего отбывания наказания / В. Ерохин // Российская юстиция.  1999.  № 8.  С. 3536.
47. Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року і Додатковий протокол до неї, 1978 року // Міжнародне співробітництво України у правовій сфері.  Львів, 2001.  С. 2734.
48. Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків, 1970 року // Офіційний вісник України.  2004.  № 31.  Ст. 2125.
49. Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільнені правопорушниками : підписана 30 лист. 1964 року №34174/2005 // Офіційний вісник України.  2005.  № 44.  Ст. 2820.
50. Європейська конвенція про передачу засуджених осіб : підписана 21 берез. 1983 року // Зібрання чинних міжнародних договорів України.  2006.  № 6.  Кн. 1.  Ст. 1314.
51. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 року // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога : зб. док. — К., 1996. — Кн. 1. — С. 10951115.
52. Жданов Ю. Н. Европейское уголовное право. Перспективы развития / Ю. Н. Жданов, Е. С. Лаговская.  М. : Междунар. отношения, 2001.  232 с.
53. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.] / за ред. В. В. Копейчикова.  К. : Юрінком Інтер, 2000.  320 с.
54. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / [ А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков, В. П. Пастухов, Д. О. Тихомиров] ; за ред. Копейчикова В. В. ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. — [Стер. вид.]. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 317с.
55. Зазубік Н. Об’єднуємо зусилля проти злочинності / Н. Зазубік // Вісник прокуратури.  2001.  №1.  С. 121122.
56. Зарума І. У Львові розгортається міжнародно-правова діяльність / І. Зарума // Вісник прокуратури. — 2001. — №1. — С. 123—124.
57. Застосування міжнародних договорів : актуальні питання надання / отримання правової допомоги. Міжнародний семінар. — Львів, 2003. — 227 с.
58. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / [уклад. Б. О. Кирись] ; Львівський юридичний ін-т. — Львів : ПАІС, 2005. — 464 с.
59. Збірник статистичної інформації про прокурорсько-слідчу роботу і злочини в сфері економіки по Україні за 2002 рік / Генеральна прокуратура України. — К. : Генеральна прокуратура України, 2002. — 142 с.
60. Зельдов С. И. Освобождение от наказания и от его отбывания / Зельдов С. И. — М. : Юрид. лит., 1982. — 136 с.
61. Зельдов С. И. Последствия применения акта амнистии / С. И. Зельдов // Изв. вузов. Правоведение. — 1978. — № 4. — С. 97—102.
62. Из выступлений руководителей делегаций стран-участниц Конференции министров по проблемам борьбы с транснациональной организованной преступностью // Прокурорская и следственная практика. — М., 1999. — №3-4. — С. 32—38.
63. Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства : затв. наказом Міністра юстиції України Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Miнicтepcтвa внутрішніх справ України, Bepxoвнoro Суду України, Державної податкової адмiнiстрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29 черв. 1999 року № 43/5/22/103/512/326/73 // Прокуратура в Україні : Правові основи. Організаційні засади. Прокурор у судочинстві. Прокурорський нагляд. Міжнародне співробітництво : зб. нормат. актів / відп. ред. М. О. Потебенько. — К., 2000. — С. 338—348.
64. Інструкція про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах : затв. наказом Генерального прокурора України від 29 груд. 1998 року // Прокуратура в Україні : Правові основи. Організаційні засади. Прокурор у судочинстві. Прокурорський нагляд. Міжнародне співробітництво : зб. нормат. актів / відп. ред. М. О. Потебенько. — К., 2000. — С. 358—364.
65. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку : резолюція 34/169 вiд 17 груд. 1979 року Генеральної Асамблеї ООН // Организация Объединенных Наций. Генеральная Ассамблея. Официальные отчеты. Тридцать четвертая сессия. — Дополнение № 46 (А/34/46). — М., 1980. — С. 238—240.
66. Козлов И. Жизнь заложницы была для нас гораздо важнее возвращения украденных денег и поимки преступников / И. Козлов // Факты и комментарии.  2002.  5 апреля.  С. 4.
67. Колибаб К. Е. Выдача обвиняемых и осужденных по международным договорам России / К. Е. Колибаб // Изв. вузов. Правоведение. — 1996. — № 2. — С. 83—89.
68. Комарицкий С. И. Эффективность освобождения из ИТУ по амнистии / Комарицкий С. И. — М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. — 75 с.
69. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / под ред. И. Л. Петрухина. — М. : Велби, 2002. — 816 с.
70. Конвенция о передаче лиц, осужденных к лишению свободы, для отбывания наказания в государстве, гражданами которого они являются, 1978 года // Сборник международных договоров Российской Федерации по оказанию правовой помощи. — М., 1996. — С. 606—610.
71. Конвенция о передаче осужденных к лишению свободы для дальнейшего отбывания наказания, от 6 мар. 1998 года // Табалдиева В. Ш. Международное сотрудничество в сфере уголовного судопроизводства : [учеб. пособие]. — М. : Московский психолого-социальный ин-т ; Воронеж : МОДЕК, 2004. — 192 с.
72. Конвенция о праве международных договоров от 23 мая 1969 года // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога : зб. док. — К., 1996. — Кн. 1. — С. 19—57.
73. Конвенция против пыток и других жестоких, бесчеловечных или унижающих достоинство видов обращения и наказания от 10 дек. 1984 года // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога : зб. док. — К., 1996. — Кн. 1. — С. 302—320.
74. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин вiд 20 груд. 1988 року // Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба зі злочинністю та взаємна правова допомога : зб. док. — К., 1996. — Кн. 1. — С. 244—284.
75. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності : підписана 15 лист. 2000 року №35837/2006 // Офіційний вісник України. — 2006. — № 14. — Ст. 1056.
76. Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства : підписана 26 лист. 1968 року // Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. — 1969. — № 14. — Ст.104
77. Конвенція про передачу засуджених осіб, вiд 21 берез. 1983 року // Зібрання чинних міжнародних договорів України. — 2006. — № 6. — Кн. 1. — Ст. 1314.
78. Конвенція про передачу осіб, які страждають психічними розладами, для проведення примусового лікування [Електронний ресурс] : підписана 28 берез.1997 року. — Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_028&c=1#Public
79. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року і Протокол до неї 1997 року // Міжнародне співробітництво України у правовій сфері. — Львів, 2001. — С. 109—129.
80. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України вiд 28 черв. 1996 року // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
81. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України / Коржанський М. Й. — К. : Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. — 656 с.
82. Костенко Н. И. Проблемы международно-правового регулирования института выдачи (экстрадиции) / Н. И. Костенко // Государство и право. — 2002. — № 8. — С. 68—76.
83. Кравчук С. Міжнародна правова допомога у кримінальних справах / С. Кравчук // Право України. — 1999. — №12. — С. 59—61.
84. Кравчук С. Процесуальний порядок перейняття кримінального переслідування / С. Кравчук // Право України. — 1999. — №7. — С. 61—63.
85. Кравчук С. Процесуальні особливості виконання міжнародного доручення про надання правової допомоги у кримінальних справах / С. Кравчук // Право України. — 1998. — №11. — С. 61—64.
86. Краткий словарь по философии / под общ. ред. И. В. Блауберга, И. К. Пантина. — [4-е изд.]. — М. : Политиздат, 1982. — 431 с.
87. Кримінальне право України : Загальна частина : підруч. / [М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.] ; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — [2-е вид., перероб. і допов.]. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — 480 с.
88. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. для студентів юрид. вузів і фак. / [Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, В. В. Бенківський та ін.] ; за ред. П. С. Матишевського та ін. — К. : Юрінком Інтер, 1997. — 512 с.
89. Кримінальний кодекс України : прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України 5 квіт. 2001 року // Офіційний вісник України. — 2001. — № 21. — Ст. 920.
90. Кримінально-виконавчий кодекс України : прийнятий 11 лип. 2003 року № 1129-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 3. — Ст. 21.
91. Кримінально-процесуальний кодекс України : проект прийнятий Верховною Радою України у першому читанні, реєстр. №3456-1. — К., 2003. — 289 с.
92. Кримінально-процесуальний кодекс України з постатейними матеріалами / за відп. ред. В. П. Шибіко. — К. : Юрінком Інтер, 2000. — 840 с.
93. Куцова Э. Ф. Гарантии прав личности в советском уголовном процессе. (Предмет, цель, содержание) / Куцова Є. Ф. — М. : Юрид. лит., 1973. — 199 с.
94. Лукашук И. И. Выдача обвиняемых и осужденных в международном уголовном праве : [учеб.-практ. пособие] / И. И. Лукашук, А. В. Наумов. — М. : Российский Юридический Издательский Дом, 1998. — 160 с.
95. Маляренко В. Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — №1. — С. 42—53.
96. Марогулова И. Л. Правовая природа амнистии и помилования / И. Л. Марогулова // Советское государство и право. — 1991. — № 5. — С. 64—68.
97. Матеріали наглядового провадження № 5-8 н 2000 щодо обвинувачення О. І.Зельмана. — Архів Верховного Суду України за 2000 рік.
98. Матеріали переведення по кримінальній справі № 5-1012 К 2000 щодо громадян України Стойка В. І., Бокача І. М. — Архів Верховного Суду України за 2000 рік.
99. Матеріали узагальнення судової практики застосування міжнародних конвенцій, договорів у кримінальних справах судами Кіровоградської області за 2001- 2003 роки. — Архів Управління узагальнення судової практики та аналітичної роботи з питань застосування законодавства Верховного Суду України.
100. Международное право : [учебник] / под ред. Г. В. Игнатенко. — М. : Высшая школа, 1995. — 469 с.
101. Минаков Г. Л. Права и законные интересы лиц, отбывающих наказание в виде лишения свободы, и гарантии их реализации / Минаков Г. Л. — М. : Академия МВД РФ, 1993. — 80 с.
102. Минимальные стандартные правила обращения с заключенными : приняты 30 авг. 1955 г. // Права человека : сб. междунар. док. — М. : 1998. — С. 292—305.
103. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України : [підруч.] / Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. М. — [2-ге вид., перероб і доп.]. — К. : Либідь, 1999. — 536 с.
104. Михеєнко М. М. Науково-практичний коментар кримінально-процесуального кодексу України / Михеєнко М. М., Шибіко В. П., Дубинський А. Я. ; відп ред. : В. Ф. Бойко, В. Г. Гончаренко. — К. : Юрінком Інтер, 1997. — 624 с.
105. Михлин А. С. Проблемы досрочного освобождения от отбывания наказания / Михлин А. С. — М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. — 151 с.
106. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права : прийнятий в відкритий для підписання резолюцією 2200 А (ХХІ) ГА ООН від 16 груд. 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю. К. Качуренко]. — [2-е вид.]. — К., 1992. — С. 36—58.
107. Міжнародні договори України про правову допомогу. — Офіц. вид. — Ужгород : ІВА, 2000. — 560 с.
108. Міжнародно-правове співробітництво України з питань кримінального судочинства. — Офіц. вид. — Ужгород : ІВА, 2001. — 368 с.
109. Навроцький В. О. Забезпечення якості кримінального закону / В. О. Навроцький // Правова система України : теорія и практика. — К., 1993. — С. 421—423.
110. Назаров В. В. Кримінальний процес України : [підруч.] / В. В. Назаров, Г. М. Омельяненко. — К. : Юридична думка, 2005. — 548 с.
111. Наташев А. Е. Основы теории исправительно-трудового права / А. Е. Наташев, Н. А. Стручков. — М. : Юрид. лит., 1967. — 191 с.
112. Познышевъ С. В. Элементарный учебникъ русского уголовного процесса / Познышевъ С. В. — М. : тип. Имп. Моск. ун-та, 1909. — 330с.
113. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю. К. Качуренко]. — [2-е вид.] — К. : Юрінформ, 1992. — 200с.
114. Практика застосування судами міжнародних договорів України щодо визнання і виконання вироків іноземних судів [Електронний ресурс] : узаг. судової практики від 1 лют. 2008 року / Верховний Суд України. — Режим доступу :
http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1077.1844.0
115. Про біженців : Закон України від 21 черв. 2001 року № 2557-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 47. — Ст. 250.
116. Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів : Закон України від 29 лист. 2001 року № 2860-III // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 10. — Ст. 76.
117. Про виконавче провадження : Закон України вiд 21 квіт.1999 року № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 24. — Ст. 207.
118. Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про біженців» : Закон України від 3 квіт. 2003 року // Верховної Ради України. — 2003. — № 27. — Ст. 209.
119. Про громадянство : Закон України від 18 січ. 2001 року № 2235-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 13. — Ст. 65.
120. Про дію міжнародних договорів на території України : Закон України від 10 груд. 1991 року // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 10. — Ст. 137.
121. Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві : Закон України від 23 груд. 1993 року // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — №11. — Ст. 51.
122. Про застосування амністії в Україні : Закон України вiд 1 жовт. 1996 року № 392/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 48. — Ст. 263.
123. Про затвердження Інструкції про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства : наказ Міністра юстиції України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Miнicтepcтвa внутрішніх справ України, Bepxoвнoro Суду України, Державної податкової адмiнiстрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29 червня 1999 року № 43/5/22/103/512/326/73 // Офіційний вісник України. — 1999. — № 28. — Ст. 1435.
124. Проект Кримінально-процесуального кодексу України, внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами В.Р. Мойсиком, І.В. Вернидубовим, С.В. Ківаловим, Ю.А. Кармазіним (реєстраційний № 1233 від 13 грудня 2007 р.) [Електронний ресурс]. -Режим доступу:
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31115.
125. Про міжнародні договори України : Закон України від 22 груд. 1993 року // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 10. — Ст. 45.
126. Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги: наказ Генерального прокурора України № 8 від 26 груд. 2005 року [Електронний ресурс]: — Режим доступу : http://www.gp.gov.ua/ua/nla.html
127. Про Положення про порядок здійснення помилування : указ Президента України від 16 серп. 2010 року. № 902/2010 // Офіційний вісник України. — 2010. — № 71. — Ст. 2554.
128. Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України : постан. Пленуму Верховного Суду України від 24 груд. 1999 року // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2003 / за заг. ред. В. Т. Маляренко. — Офіц. вид. — К., 2003. — С. 265—284.
129. Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 рік : Закон України від 22 верес. 1995 року № 337/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — №31. — Ст. 250.
130. Про ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 рік, та Додаткового протоколу 1978 року до Конвенції : Закон України від 16 січ. 1998 року № 44/98-ВР // Міжнародні договори України про правову допомогу. — Офіц. вид. — Ужгород, 2000. — 560 с.
131. Про ратифікацію Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків : Закон України від 26 верес. 2002 року № 172-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2002. — №46. — Ст. 343.
132. Про ратифікацію Конвенції про передачу осіб, які страждають психічними розладами, для проведення примусового лікування : Закон України вiд 11 січ. 2000 року № 1372-XIV // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 6. — Ст. 43.
133. Про судоустрій і статус суддів : Закон України вiд 7 лип. 2010 року № 2453-VI // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 41-42, № 43, № 44-45. — Ст. 529.
134. Радецький В. С. Втеча за кордон уже не гарантує уникнення покарання : розмова з начальником НЦБ Інтерполу в Україні генерал-лейтенантом міліції Віктором Радецьким / вела І. Ралемська // Міліція України. — 2002. — №2. — С. 6—7.
135. Рыжаков А. П. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации / Рыжаков А. П. — [3-е изд., изм. и доп.]. — М.: НОРМА, 2003. — 1040 с.
136. Сидоренко Е. Допустимость доказательств, полученных на территории других государств (по материалам уголовного дела по обвинению Д. Якубовского) / Е. Сидоренко // Законность. — 1998. — №2. — С. 25—29.
137. Сизоненко А. Відеозв’язок як засіб проведення слідчих дій за межами України / А. Сизоненко // Право України. — 2003. — №3. — С. 96—99.
138. Сизоненко А. С. Використання доказів, отриманих на території інших країн, в кримінальному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. степеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / А. С. Сизоненко. — К., 2004. — 18 с.
139. Скакун О. Ф. Теорія держави і права. Енциклопедичний курс : [підруч.] / Скакун О. Ф. — Харків : Еспада, 2006. — 776 с.
140. Случевский В. К. Учебник русского уголовного процесса : судоустройство - судопроизводство / Случевский В. К. — [3-е изд. доп.]. — СПб. : тип. М. М. Стасюлевича, 1910. — 664 с.
141. Смирнов М. Перспективи розвитку інституту взаємної правової допомоги у кримінальних справах / М. Смирнов // Право України. — 2004. — №5. — С. 99—101.
142. Смирнов М. Поняття і сучасний стан інституту взаємної правової допомоги в кримінальних справах / М. Смирнов // Право України. — 2003. — №10. — С. 40—43.
143. Смирнов М. Удосконалення інституту взаємної правової допомоги у кримінальних справах / М. Смирнов // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — №4. — С. 114—118.
144. Советский уголовный процесс : [учебник] / под ред. С. В. Бородина. — М. : Акад. МВД СССР, 1982. — 578 с.
145. Соглашение между Генеральными прокурорами государств-участников Протокола к Конвенции о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам от 22 січ. 1993 года о порядке сношений компетентных учреждений при выполнении процессуальных и иных действий по уголовным делам // Міжнародне співробітництво України у правовій сфері. — Львів , 2001. — С. 138—140.
146. Справедливий суд. Утвердження незалежного, неупередженного та компетентного судочинства в Україні : [книга для чит.] / Українська правнича фундація. — К. : Українська правнича фундація, 1997. — 129с.
147. Стецовский Ю. И. Обязательное участие защитника в уголовном деле / Ю. И. Стецовский // Советская юстиция. — 1975. — № 21. — С.18—19.
148. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса / Строгович М. С. — М. : Акад. наук СССР, 1958. — 704 с.
149. Стручков Н. А. Уголовная ответственность и её реализация в борьбе с преступностью / Стручков Н. А. — Саратов : Сарат. ун-т, 1978. — 288с.
150. Табалдиева В. Ш. Международное сотрудничество в сфере уголовного судопроизводства : [учеб. Пособие] / Табалдиева В. Ш. — М. : Московский психолого-социальный ин-т ; Воронеж : МОДЕК, 2004. — 192 с.
151. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України : [підруч.] / Тертишник В. М. — [4-те вид., доп. і перероб.]. — К. : А.С.К., 2003. — 1120 с.
152. Типовое соглашение о передаче уголовного судопроизводства : принято резолюцией Генеральной Ассамблеи ООН от 14 дек. 1990 года // Панов В. П. Международное уголовное право : [учеб. пособие]. — М., 1997. — С. 212—216.
153. Типовой договор о взаимной помощи в области уголовного правосудия : принят резолюцией № 45/117 ГА ООН от 16 дек. 1990 года // Панов В. П. Международное уголовное право : [учеб. пособие]. — М., 1997. — С. 193—203.
154. Типовой договор о передаче надзора за правонарушителями, которые были условно осуждены или условно освобождены [Электронный ресурс]. — Режим доступа :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_567
155. Угода між Генеральною прокуратурою України і Міністерством юстиції Республіки Польща на виконання статті 3 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 трав. 1993 : підписана 10 лист. 1998 року // Прокуратура в Україні : Правові основи. Організаційні засади. Прокурор у судочинстві. Прокурорський нагляд. Міжнародне співробітництво : зб. нормат. актів / відп ред. М. О. Потебенько. — К., 2000. — С. 290—293.
156. Угода між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про передачу засуджених осіб : підписана 8 квіт. 2008 року №49180/2010 // Офіційний вісник України. — 2010. — № 3. — Ст.141.
157. Угода між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії про надання взаємодопомоги у боротьбі з незаконним обігом наркотиків, 1996 р. // Міжнародне співробітництво України у правовій сфері. — Львів, 2001. — С. 367—372.
158. Угода про правову допомогу і співробітництво між Генеральною прокуратурою України і Прокуратурою Республіки Грузія : підписана 4 лип. 1994 року // Прокуратура в Україні : Правові основи. Організаційні засади. Прокурор у судочинстві. Прокурорський нагляд. Міжнародне співробітництво : зб. нормат. актів / відп. ред. М. О. Потебенько. — К., 2000. — С. 278—282.
159. Угода про правову допомогу і співробітництво між Генеральною прокуратурою України і Прокуратурою Респ